Tag: співпраця

Клаус Йоганніс і Володимир Зеленський провели телефонну розмову у вівторок, 21 травня.

Про це повідомили румунський та український президенти у соцмережі Х.

У той час як президент Румунії заявив, що переговори були зосереджені на «подальшій підтримці України», глава української держави повідомив, що вони обговорили «новий пакет військової допомоги, який готується», без інших подробиць.

«Я щойно провів ґрунтовну телефонну розмову з Президентом Зеленським, зосередившись на нашій подальшій підтримці України, пріоритетах майбутнього саміту НАТО та посиленні спільної безпеки у Чорному морі», – написав Клаус Йоганніс.

Крім того, Клаус Йоганніс висловив відданість Румунії українській Формулі миру. «Також висловили нашу відданість українській Формулі миру», – також зазначив глава румунської держави.

«Провів розмову з Клаусом Йоганнісом і подякував Румунії за підтримку, зокрема за новий пакет військової допомоги, який готується», – йдеться у повідомленні Зеленського, розміщеному на X.

«Поінформував Президента Йоганніса про поточну ситуацію на полі бою та ключові оборонні потреби України, особливо в ППО різних типів. Також домовилися прискорити нашу спільну роботу над двосторонньою угодою у сфері безпеки», – зазначив Володимир Зеленський.

«Я вдячний Президенту Йоганнісу за те, що він підтвердив свою участь у Саміті миру, а також за готовність докласти зусиль для заохочення участі інших країн», – написав також Президент України.

Нагадаємо, що під час нещодавнього візиту до США Клаус Йоганніс дав зрозуміти, що Румунія готова розглянути можливість передати Україні один ЗРК Patriot.

Також по темі: ЗРК Patriot для України – дискусії на високому рівні

У середу, 1 травня, Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні Александру Віктор Мікула провів зустріч із Секретарем РНБО України Олександром Литвиненком. Під час розмови йшлося про розвиток румунсько-українського співробітництва у сфері безпеки і оборони. Зокрема сторони обговорили можливість підписання меморандуму про співробітництво та партнерство.

Олександр Литвиненко висловив слова вдячності за підтримку Румунією суверенітету і територіальної цілісності України, надання гуманітарної та іншої допомоги, а також акцентував на важливості продовження більш тісної і системної співпраці між двома країнами.

Нагадаємо, що в січні Україна та Румунія розпочали двосторонні переговори про укладення двосторонньої безпекової угоди. Перед цим президент Клаус Йоганніс, під час телефонної розмови з Володимиром Зеленським, запевнив у незмінній рішучій підтримці України з боку Румунії.

Війна в Україні та експансіоністські амбіції Росії нагадали Європі, що мир не вічний, а політичні зобов’язання не є настільки надійною гарантією, як європейці очікували. Навіть НАТО потрібен час, щоб стати на захист союзника, який зазнав нападу. Але, окрім періоду реакції, Альянсу потрібні вже закуплені озброєння, бойова техніка, боєприпаси, а не проєкти озброєнь, що застрягли між обкладинками документів. НАТО також потрібні заздалегідь підготовлені запаси, щоб мати можливість якнайшвидше реагувати на потреби союзників. Урешті-решт у Брюсселі зрозуміли справжні масштаби небезпеки зі сходу та необхідність постійної та потужної підтримки України, яка зараз дуже великою ціною захищає Європу та її цінності. Європейський Союз почав діяти.

Посилення спроможностей європейської оборонної промисловості

Водночас в Єврокомісії шукають шляхи активізації роботи європейської оборонної промисловості, щоб ефективніше реагувати на потреби в умовах війни в Україні і зростаючої невизначеності щодо безпекових викликів у майбутньому. Нова стратегія ЄС є відповіддю на війну в Україні, яка продемонструвала необхідність перезапуску виробництва зброї та боєприпасів. Отже ЄС хоче перевести свою оборонну промисловість на «воєнні рейки», прагне докорінно змінити спосіб фінансування та продажу озброєнь, до чого його підштовхнула війна Владіміра Путіна в Україні та попередження західних країн про те, що войовнича Росія у найближчі кілька років може напасти на країну-члена НАТО. Наразі Єврокомісія виділила 500 мільйонів євро для збільшення виробництва боєприпасів у межах підтримки європейського оборонно-промислового комплексу. У неділю прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку повідомив, що з цієї суми Бухарест отримає від Брюсселя 47 мільйонів євро на будівництво нового заводу з виробництва пороху та боєприпасів.

У 2024 році міністерство оборони Румунії має найбільший бюджет за останні 30 років – понад 95 мільярдів леїв. Щонайменше 20% цих коштів, майже 4 мільярди євро, мають бути спрямовані лише на закупівлю нового обладнання. Проєкти закупівель також враховують уроки війни в Україні. Уже цього року Румунія має отримати перші безпілотні комплекси Bayraktar TB2. Водночас, окрім «Байрактарів» румунська армія також готується отримати сім безпілотних розвідувальних комплексів Watchkeeper X та 21 безпілотник від ізраїльської Elbit Systems.

Якщо хочеш миру – готуйся до війни!

На тлі триваючої невизначеності щодо подальшої допомоги від США Україні через внутрішньополітичні суперечки між республіканцями та демократами, Європа збільшує свої оборонні зусилля, щоб відновити свій потенціал стримування. Адже лише так можна зупинити Путіна. Тому, що як зазначив в інтерв’ю нашій радіостанції журналіст Овідіу Нахой справжні цілі Росії містяться в ультиматумі від грудня 2021 року. Ультиматум, який Москва висунула, не Україні, а західним державам, вимагаючи від НАТО повернутися до кордонів 1997 року, коли до Альянсу входило 17 країн. Журналіст зазначив, що заяви Путіна після оголошення результатів виборів і нинішня мілітаризація російського суспільства нагадують про Німеччину 1930-х років, яка готувалася до війни, тому і Захід має бути готовий. Отож ЄС зараз керується гаслом: «Якщо хочеш миру – готуйся до війни!»

«Європа відчуває ще більшу небезпеку. Усі очікують ескалації війни в Україні, тим більше, що у Росії зараз є вікно можливостей через проблеми з військовою технікою з українського боку. Сполучені Штати майже припинили військову допомогу Україні, є певні незначні суми, які президент може виділити, але вони мізерні порівняно з реальними потребами. Європейський Союз намагається зібратися з силами, щойно була зустріч у форматі «Веймарського трикутника» між лідерами Франції, Німеччини та Польщі, які взяли на себе зобов’язання вийти на міжнародні ринки і знайти необхідну військову техніку. Є чеська ініціатива з придбання 800 тисяч одиниць снарядів для України, які знайшла по всьому світу і зараз купує. Звісно, це робиться за підтримки усіх членів Альянсу, фінансової підтримки, логістичних зусиль, але це величезні зусилля з боку маленької Чеської Республіки. Усе це відбувається. Але пройде певний час, перш ніж, дійсно, це озброєння буде надане Україні, буде в розпорядженні ЗСУ. Отже у  Росії є вікно можливостей, яким вона, швидше за все, скористається зараз, коли Владімір Путін бачить себе переобраним і вважає себе повторно легітимізованим як глава російської держави, якщо таке підтвердження було потрібне. Отже, це найбільш тривожне очікування з європейського боку – ескалація бойових дій і ми бачили звіт Інституту з вивчення війни, який не виключає можливості того, що на тлі цієї нестачі військової техніки з українського боку росіяни можуть здійснити великий прорив на українському фронті. Наслідки цього важко передбачити на даний момент. Водночас ми маємо заяву президента Макрона, який не виключає можливості відправки військ в Україну. Думаю, що на тлі ускладнення ситуації на фронті динаміка з європейського боку зміниться і може бути надана дуже чітка і дуже переконлива відповідь.»

Заступник генесека НАТО Мірча Джоане: На нас чекає ще кілька років напружених відносин з РФ

Заступник генерального секретаря НАТО, румун Мірча Джоане заявив днями, що ми повинні готуватися щонайменше до ще кількох років напружених відносин з Російською Федерацією. Він підкреслив, що більш агресивна Росія означає, що Північноатлантичний альянс має бути більш готовим до її стримування. У контексті президентських виборів у Росії Мірчу Джоане запитали, що означатиме п’ятий термін Владіміра Путіна.

«Якщо хтось думає, що ці вибори були виборами в демократичному сенсі, то це, очевидно, не так. Це продовження цього політичного режиму в Москві і, на жаль, ми не бачимо зміни підходу ні до України, ні до Заходу, ні до НАТО. Тому ми повинні готуватися до ще кількох років, як мінімум, напружених відносин. НАТО робить свою роботу, ми захищаємо свою територію і своїх союзників, ми діємо відповідно. Більш агресивна Росія означає більш підготовлене НАТО до стримування цієї агресії.»

ЄС остаточно затвердив виділення Україні 5 млрд євро військової допомоги

Ситуація в Україні стала однією з центральних тем засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС 18 березня, на якому було прийняте остаточне рішення про виділення 5 млрд євро на військову підтримку України. Глави зовнішньополітичних відомств країн ЄС обговорили питання агресії Росії проти України, останні події на місцях та підтримку України з боку ЄС. У ньому також взяв участь глава МЗС України Дмитро Кулеба, який представив пріоритети України на найближчий період. Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску підтвердила рішучу та багатовимірну підтримку України з боку ЄС, наголосивши на нагальності надання військової підтримки. У зв’язку з цим вона привітала ухвалення рішення щодо виділення додаткових 5 мільярдів євро на військову підтримку України в рамках Європейського фонду миру, що дозволить надати Києву необхідну допомогу. Вона також висловила підтримку різним ініціативам, спрямованим на доповнення джерел фінансування військової підтримки. Лумініца Одобеску підтвердила підтримку нового пакету обмежувальних заходів проти Росії та визначення ефективних заходів для імплементації санкцій ЄС. Глава МЗС Румунії підкреслила особливу важливість міцних трансатлантичних зав’язків, спільної підтримки світового порядку, заснованого на правилах, та поваги до міжнародного права, особливо в контексті численних сучасних глобальних викликів. Вона високо оцінила підтримку Республіки Молдова з боку США і наголосила на важливості комплексного підходу до війни в Україні в плані подолання її наслідків для всього Чорноморського регіону.

Опитування

Понад три чверті румунів вважають, що війна в Україні є небезпечною для Румунії, а більше половини згодні з тим, що наша країна повинна виділяти більше грошей на армію. Принаймні це випливає з нещодавнього опитування, проведеного INSCOP на замовлення News.ro. 76% респондентів вважають, що війна в сусідній країні може мати негативні наслідки для Румунії, тоді як майже 22% дотримуються протилежної думки. 60% заявили, що згодні з тим, що в контексті конфлікту в Україні Румунія повинна виділяти більше грошей на збройні сили, в той час як трохи більше 36% не згодні з цим. Дані опитування були зібрані в період з 22 по 29 лютого на вибірці в 1100 осіб віком від 18 років і старше. Максимально допустима похибка становить плюс/мінус 2,95%.

50 українських пілотів проходитимуть навчання у Румунії

У цьому контексті президент Клаус Йоганніс дав згоду на перевезення територією Румунії міжнародної військової допомоги для України та схвалив підготовку українських льотчиків на винищувачах F-16 в Європейському навчальному центрі (EFTC), створеному на військово-повітряній базі Фетешть. Це новостворений центр, в якому з січня вже тренуються румунські пілоти.

У понеділок Спільні бюро Палати депутатів і Сенату отримали відповідний лист від глави румунської держави та взяли його до уваги. У ньому Клаус Йоганніс поінформував парламент про те, що він схвалив транзит обладнання та матеріальних цінностей, подарованих Фінляндією Україні, а також підготовку близько 50 українських пілотів.

«Відповідно до положень статті 119 Конституції Румунії та Закону № 291/2007 про в’їзд, розміщення, проведення операцій або транзит іноземних збройних сил на території Румунії, за пропозицією Прем’єр-міністра Румунії, після консультації з Верховною радою національної оборони, я схвалив транзит територією країни обладнання та матеріальних цінностей, переданих Фінляндією Україні, а також підготовку близько 50 українських військовослужбовців, метою якої є проходження навчання, використання та обслуговування переданого обладнання», – йдеться у документі, надісланому до парламенту главою держави.

Розбудова прикордонної інфраструктури

Тим часом Румунія та Україна продовжують розвивати спільну прикордонну інфраструктуру. У Сучавському повіті та Чернівецькій області сторони планують розбудувати пункти пропуску через румунсько-український кордон, а також з’єднати два регіони залізничним сполученням завдяки євроколії. Ці питання були обговорені під час зустрічі на кордоні голови Сучавської повітової ради Георге Флутура, голови Чернівецької обласної військової адміністрації Руслана Запаранюка, посла Румунії в Україні Александра Віктора Мікули та посла Сполучених Штатів Америки в Румунії Кетлін Кавалек.  За словами Руслана Запаранюка, Буковина вже підготувала проєктну пропозицію щодо будівництва найбільшого пункту пропуску для великовагового транспорту в селі Біла Криниця на кордоні з Румунією, що дозволить інтегрувати Чернівецьку область в міжнародні транспортно-логістичні системи. Голова Чернівецької ОВА зазначив, що ще одним стратегічним проєктом для області є розвиток залізниці ‒ продовження колії європейського зразка, яка заходить на територію області. Це дозволить з’єднати Чернівці та Сучаву ще одним видом сполучення.

Зі свого боку, голова Сучавської повітової ради підкреслив роль, яку відіграв пункт пропуску через кордон «Сірет» у транзиті біженців і товарів після початку війни в Україні.

«Секрет співпраці в кризові часи – це партнерство, яке ми маємо вже майже 30 років. За два роки через цю митницю пройшло 2,8 мільйона пасажирів. Через цю митницю пройшло понад 850 000 транспортних засобів. Ви бачили сьогодні дуже велику чергу вантажівок. Ми очікуємо, що вона буде ще більшою, тому що вони не мають куди їхати зі своїм вантажем. На півдні, в Тульчі, в напрямку Чорного моря, ризики великі і все менше людей їде туди. Коли польські фермери закрили кордон перевізники поїхали сюди, а ми подвоїли тут кількість митників і прикордонників. Нашим найбільшим болем є відсутність автомагістралі і саме тому я лобіюю з усіх сил необхідність прокладення автомагістралі до Сірету», – сказав Георге Флутур.

Він додав, що Румунія мала шанс стати членом НАТО і Європейського Союзу, а тепер вона не може бути егоїстичною і «простягає руку допомоги своїм сусідам і друзям».

Посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек заявила на п/п «Сірет», що вона високо цінує те, що Румунія зробила для підтримки України після вторгнення Російської Федерації.

«Я глибоко зворушена побаченими фотографіями співпраці, емпатії, яку румуни проявили в найважчий момент з початку війни. Сполучені Штати дуже цінують те, що зробила Румунія і ми стоїмо поруч з Україною в цей дуже складний час», – сказала Кетлін Кавалек. «Ми бачимо, наскільки тісною є співпраця між Україною та Румунією. США щойно оголосили про надання додаткового пакету озброєнь для підтримки народу України і ми надаватимемо цю підтримку і надалі, тому що знаємо, що це найважливіша допомога в цей важкий час. Ми, Сполучені Штати, працюємо з ЄС, з Румунією, з Молдовою, з Україною над покращенням інфраструктури на кордоні, не лише тут, в Сучаві, але й на півдні, в Констанці, на переправі через Дунай. І ми продовжуватимемо цю роботу разом, тому що, як сказав губернатор, разом ми сильніші», – зазначила посол США в Румунії Кетлін Кавалек.

 

Колись Румунія і Республіка Молдова будуть разом у великій європейській родині. Про це заявив у Кишиневі спікер Сенату Румунії Ніколає Чуке. Він відвідав сусідню державу, де зустрівся з Президенткою Майєю Санду та головою Парламенту Ігорем Гросу. «Громадяни Республіки Молдова вже знають, що Румунія є їхнім найнадійнішим партнером. Мої думки також із сотнями тисяч молдовських громадян, які проживають в Румунії і хвилюються за свої сім’ї по той бік Пруту», – сказав Ніколає Чуке.

Він підкреслив, що місце Р.Молдова – в Європейському Союзі, а Румунія залишається її головним партнером у цьому прагненні. «Я переконаний, що в міру того, як інституції Р.Молдова впроваджуватимуть необхідні реформи в ключових сферах, європейська ідея стане більш конкретною, більш відчутною, більш бажаною для суспільства і всього політичного класу», – додав Ніколає Чуке. Він підкреслив, що Республіка Молдова є незалежною і суверенною країною, яка має самостійно визначати свою долю.

З іншого боку, спікер верхньої палати румунського парламенту зазначив на зустрічі в Кишиневі з президенткою Майєю Санду, що спровокована Москвою гібридна війна не досягла своїх цілей в Молдові і це є перемогою і дуже гарною новиною і в Бухаресті. Своєю чергою Майя Санду заявила, що Румунія є найважливішим політичним та економічним партнером Р.Молдова. Глава держави підкреслила важливість продовження проєктів із об’єднання енергосистем, в тому числі повітряної лінії електропередач Сучава-Белці (північ), що сприятиме підвищенню енергетичної незалежності країни. У той же час, співрозмовники обговорили проєкти з модернізації та будівництва кількох мостів через річку Прут, які сприятимуть безперешкодному транскордонному руху, активізації економічного співробітництва між двома берегами та ще більше зблизять Молдову з Румунією та Європейським Союзом.

Майя Санду подякувала Румунії за безумовну допомогу протягом багатьох років, зазначивши, що влада в Кишиневі значною мірою покладається на румунський досвід і внесок у процес європейської інтеграції. Під час зустрічі з головою парламенту Ігорем Гросу Ніколає Чуке обговорив питання, пов’язані з порядком денним реформ, міжпарламентським співробітництвом, енергетичною співпрацею та прискоренням інфраструктурних проєктів. Принагідно бухарестський посадовець нагадав, що Румунія забезпечує частину споживання газу сусідньої країни. «Ми продовжимо підтримувати Республіку Молдова в цьому плані, враховуючи енергетичний шантаж, який Російська Федерація використовує як зброю у своїх відносинах з рештою Європи», – додав Нколає Чуке.

Спікери також обговорили можливості розширення співпраці в економічній та інвестиційній сферах. Румунський високопосадовець також передав послання солідарності та підтримки в особливо складному безпековому контексті для Республіки Молдова.

Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску взяв участь у четвер в Одесі у першій тристоронній зустрічі міністрів закордонних справ Румунії, Республіки Молдова та України разом зі своїм колегою з Кишинева Ніку Попеску та українським міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. Міністри енергетики так само були присутні на зустрічі, а також представники національних регуляторів трьох країн та провідних енергетичних компаній, їхня участь відображаючи стратегічне зобов’язання трьох країн тісно співпрацювати в цій сфері.

До речі, в ході зустрічі вони домовилися укласти тристоронню міжурядову угоду з метою зміцнення взаємопов’язаності енергопостачання між трьома країнами та розпочати роботу з Європейською Комісією задля її негайного впровадження, включаючи фінансування. Започаткування цього тристороннього формату має на меті зміцнити співпрацю між трьома сусідніми країнами як у нинішньому контексті незаконної, неспровокованої та невиправданої агресії Росії проти України, так і в перспективі створення довгострокового механізму діалогу та координації, з наголосом на активній підтримці Румунією влад з Кишинева та Києва з метою впровадження необхідних реформ у процесі євроінтеграції.

З цієї нагоди глава румунської дипломатії підтвердив рішучу солідарність Румунії з українським народом та особливо оцінив мужність і героїзм, які виявили українські громадяни. У цьому контексті Богдан Ауреску підкреслив численні заходи, прийняті на національному рівні для підтримки України, згадавши, у цьому сенсі, гуманітарну допомогу понад 2,3 мільйонам українських біженців, які в’їхали в Румунію, а також зусилля влади в Бухаресті для сприяння експорту українського зерна.

Він зазначив, що з початку російської агресії до сьогодні через Румунію було експортовано близько 4 мільйони тонн. З іншого боку, міністр закордонних справ Румунії підкреслив, що Республіка Молдова залишається сусідньою державою, яка найбільше постраждала від російської військової агресії в Україну, підкресливши той факт, що Румунія підтримувала і підтримуватиме постійно та всебічно Кишинів у подоланні цих безпрецедентних викликів.

Нагадуючи про історичне рішення Європейської Ради в червні надати Україні та Республіці Молдова статус країн-кандидатів на вступ до ЄС, що є стратегічною метою, над якою Румунія наполегливо працювала, міністр Богдан Ауреску підтвердив рішучу відданість підтримці двох держав у процесі європейської інтеграції, як на двосторонній основі, через пряму підтримку реформаторських зусиль, так і всередині Союзу.

Румунія не має кращого друга, ніж Сполучені Штати, заявив державний секретар США Ентоні Блінкен з нагоди 25-ї річниці Стратегічного партнерства між Вашингтоном і Бухарестом. «Ми зміцнили відносини в сферах оборони, енергетики та економічного співробітництва. Разом ми поділяємо зобов’язання дати відсіч агресії Росії в регіоні, – зазначив Блінкен у своєму посланні. Вісім колишніх послів США в Румунії заявили у спільному листі, надісланому з цього приводу, що Стратегічне партнерство між двома країнами виявилося одним із найкращих американських інвестицій в Європі.

Партнерство, зазначають дипломати, допомогло у побудові сильної та процвітаючої Румунії, яка сьогодні є одним із найближчих та найкомпететніших союзників Сполучених Штатів у Центральній та Східній Європі. На їхню думку, включення Румунії до програми Visa Waiver, яка дозволить громадянам Румунії подорожувати до США без віз, стане сильним підсилювачем для всіх вимірів партнерства.

Для президента Клауса Йоганніса стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами зіграло ключову роль у демократичних перетвореннях країни та призвело до розширення двостороннього і міжнародного співробітництва, зміцнення трансатлантичних відносин та зміцнення зв’язків між двома народами. Через чверть століття після його започаткування, Румунія та США віддані розширенню та поглибленню всіх вимірів Стратегічного партнерства, від чудової двосторонньої співпраці у сфері безпеки та оборони до співпраці у сферах економіки, енергетичної безпеки, освіти, досліджень та міжлюдських відносин, вказується в комюніке Адміністрації президента Румунії.

За його словами, міцність стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами Америки нещодавно продемонструвала заява президента Джо Байдена про підвищення кількості американських військовослужбовців у Румунії.

Війна розв’язана Росією проти України, її серйозні наслідки на глобальному рівні та в ключових секторах, спонукають нас діяти разом, більш згуртовано, щоб знайти рішення, у двосторонньому чи євроатлантичному планах, для зміцнення та захисту цінностей, безпеки і стійкості наших суспільств, підкреслив глави румунської держави. Розвиток стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами Америки в усіх розмірах співпраці став пріоритетом для Румунії, заявив також прем’єр-міністр Ніколає Чуке.

Тісна та суттєва співпраця у сфері безпеки та оборони постійно зміцнювалася та є життєво важливою складовою Стратегічного партнерства між Румунією і США, а її актуальність була ще сильніше підкреслена на тлі незаконного, неспровокованого та невиправданого вторгнення Росії в Україну, стверджується у повідомленні МЗС у Бухаресті.

П’яте спільне засідання урядів Румунії та Республіки Молдова відбулося в
п’ятницю в Кишиневі, під час якого було підписано цілу низку угод про співпрацю
у таких сферах, як енергетика, освіта та інфраструктура. Європейський курс це єдиний шлях, здатний забезпечити стабільність,
процвітання, економічний та соціальний розвиток Республіки Молдова, – нагадав прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке.

Він зазначив, що Румунія сприятиме розвитку сусідньої країни, щоб вона
могла досягти європейських стандартів. З цією метою Румунія вирішила
надати Республіці Молдова 100 мільйонів євро безвідплатної фінансової допомоги. Серед іншого, будуть побудовані мережі водопостачання
і водовідведення, проведено ремонт закладів освіти та культури, зокрема в
сільських місцевостях.

Проєкти, які будуть профінансовані на ці кошти, створять нові робочі місця
та зможуть повернути впевненість людей у перспективі побудови майбутнього
вдома, – вважає прем’єр-міністр Республіки Молдова Наталія Гавріліце. Румунія є
першим торговим партнером Республіки Молдова та одним з її основних інвесторів.
Оборот зовнішньої торгівлі між Румнією та Республікою Молодова в 2021 році становив 2,4 мільярда доларів – рекорд у
двосторонніх відносинах – і ми хочемо закріпити цю позитивну еволюцію, щоб
повністю використати величезний потенціал наявного співробітництва, особливо
через значні румунські інвестиції в Республіці Молдова, – сказав прем’єр-міністр
Румунії.

У Кишиневі представники двох урядів також підписали меморандум про
взаєморозуміння щодо енергетичного співробітництва, а в наступні 6 місяців Румунія та Республіка Молдова
розроблять спільний план дій для оцінки, попередження та управління кризами в
постачанні електроенергії та природного газу. На спільному засіданні було підписано дві дуже важливі угоди. Одна
стосується будівництва нового мосту через Прут в Унгенах, який буде
інтегрований в систему майбутньої мережі швидкісних автомагістралей Румунії, Тиргу-Нямц-Ясси-Унгени,
та угоду про зниження тарифів за міжнародний роумінг та двосторонні міжнародні
дзвінки.

Крім того, Міністерство освіти Румунії до 2026 року надаватиме Республіці Молдова
щорічно 2.550 стипендій для доуніверситетської та університетської освіти. Надаються гранти на підготовку викладачів у сфері
освіти, а також встановлюються рамки для участі учнів з Республіки Молдова у шкільних
олімпіадах та конкурсах, організованих у Румунії. Не в останню чергу був підписаний Протокол про співпрацю у сфері військової
освіти між міністерствами оборони двох країн.

Румунія
та США підтвердили у понеділок у Вашингтоні свою відданість зміцненню Стратегічного
партнерства, від співробітництва у військовій сфері та безпеці до політичної
співпраці в сфері економіки, енергетики та міжособистісних відносин.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час зустрічі з главою румунської дипломатії
Богданом Ауреску підкреслив, що США і Румунія є «сильними союзниками в НАТО» і
тісно співпрацюють з багатьох питань. «Ми разом протидіємо викликами, які спричиняє
Росія в різних місцях, а також Китаєм. Ми об’єднані в питанні безпеки і
стабільності Європи», – сказав американський секретар. У заяві
Держдепартаменту, серед іншого, йдеться про те, що сторони домовилися працювати
разом над безпекою у Чорному морі.

У
свою чергу Богдан Ауреску в ‘інтерв’ю Радіо Румунія заявив, що в двосторонніх
дискусіях були розглянуті усі виміри Стратегічного партнерства: «Ми обговорили,
зокрема, координацію наших дій усередині НАТО, необхідність посилення
знеохочення та оборону на східному фланзі, особливо в Чорному морі, в тому
числі в контексті останніх подій у сфері безпеки в регіоні, а також обговорили
важливість збільшення американської військової присутності в регіоні і, очевидно,
в Румунії».

Водночас
дипломат підкреслив необхідність впровадження дуже важливих проєктів
стратегічного взаємозв’язку для Румунії – Rail2Sea ​​та Via Carpathia, проєктів,
які мають безпосередній позитивний вплив як на економічний розвиток регіону,
так і на військову мобільність. Що стосується двостороннього економічного
співробітництва, Богдан Ауреску наголосив на необхідності збільшення інвестицій
США в регіоні. Крім того, він підтвердив зацікавленість Румунії, як
стратегічного партнера США, у досягненні конкретного прогресу у включенні
країни до Програми безвізового режиму (VisaWaiver), яка може призвести до скасування візового режиму для громадян Румунії, котрі
подорожують до Сполучених Штатів.

Богдан
Ауреску закликав до конкретної участі американської сторони у досягненні цієї
спільної мети, в тому числі шляхом підтримки адекватної комунікаційної
кампанії, яка б сприяла зниженню рівня відмов США у видачі віз, як останнього
критерія, якому Румунія ще повинна відповідати. «Звичайно, зараз ми маємо добитися
зниження з рівнем відмов у видачі віз, який становить 10,14% і має бути не вище
3%, як передбаченою американським законодавством. Тому нам потрібні спільні
цілі, щоб ми якомога точніше знали причини, які призводять до такого відсотка
відмов, аби мати можливість відкалібрувати інформаційну кампанію громадськості».

Візит
міністра закордонних справ до Вашингтона знаменує, серед іншого, офіційне
відкриття 7-ї зустрічі стратегічного діалогу між Румунією та США.

13 вересня минуло 10 років з дня укладення
стратегічного партнерства заради ХХІ століття між Бухарестом та Вашингтоном та
підписання Угоди про розміщення в Румунії елементів системи оборони США від
балістичних ракет.

З цієї нагоди Міністерство закордонних справ Румунії та
Державний департамент Сполучених Штатів опублікували спільну заяву про те, що
Румунія та США і надалі залишатимуться форпостами євроатлантичних цінностей і
разом будуть вирішувати проблеми та виклики майбутнього, як друзі та союзники.
МЗС нагадує, що з моменту укладення у 1997 році Стратегічне Партнерство було
важливим орієнтиром румунської зовнішньої політики та одним з його основних
стовпів, поряд із членством у Північноатлантичному альянсі та Європейському
Союзі.

Водночас партнерство є ефективним інструментом
підтримки внутрішніх зусиль у таких сферах, як зміцнення безпеки, зростання
добробуту, підтримка політичних, економічних, військових та адміністративних
реформ. Співпраця між Румунією та США постійно зміцнюється та розвивається,
тому у 2011 році було прийняте рішення про розширення Партнерства шляхом
встановлення основних вимірів двосторонніх відносин, які включають політичний
діалог, безпеку, економіку, контакти між людьми, науку і техніку, дослідження,
освіту та культуру.

Міністерство закордонних справ нагадує, що переговори щодо
угоди про розміщення у Румунії елементів американської системи оборони від
балістичних ракет розпочалися у 2010 році. У цьому контексті було обговорено
політичний текст Спільної декларації, а головним переговорником Румунії був чинний
міністр закордонних справ Богдан Ауреску.

Технічні можливості протиракетного комплексу в Девеселу
(південь Румунії) були заявлені в грудні 2015 року, а церемонія відкриття
відбулася в травні 2016 року. Міністерство закордонних справ Румунії заявляє,
що Угода демонструє прихильність Сполучених Штатів європейській безпеці та
являє собою спільний внесок Румунії та Сполучених Штатів у колективну оборону в
рамках НАТО. Система протиракетної оборони НАТО має виключно оборонний характер
і спрямована на захист євроатлантичного регіону від зовнішніх загроз.

У своєму
посланні з нагоди відзначення 10-ї річниці підписання Спільної декларації про
стратегічне партнерство Тимчасовий повірений у справах США в Румунії Дейвід
Муніз, підкреслив той факт, що Румунія залишається важливою ланкою у ланцюжку
протиракетної оборони НАТО. Румунія воювала пліч-о-пліч з США та іншими союзниками
у найжорсткіших та найсмертоносніших театрах бойових дій у світі, а румунські
військові мужньо виконали свої зобов’язання і заплатили неймовірно високу ціну,
– зазначив Дейвід Муніз.

Транскордонна
співпраця щодо підтримки молоді з метою зменшення відсотка тих, хто покинув
школу посідає важливе місце у майбутньому баченні двох професійно-технічних
навчальних закладів та двох неурядових організацій, які в даний час реалізують спільний
румунсько-український транскордонний проєкт, що фінансується за кошти Європейського
Союзу та фокусується на соціальному впливі на молодь у прикордонній зоні Сучавського
повіту Румунії та Чернівецької області України.

19
березня 2021 року сучавська Асоціація консультантів з розвитку громад (АCDC) спільно
з Технологічною вищою школою «Олтя Доамна» м.Долгаска організувала перше очне засідання
керівництва проєкту SMART4YOUTH -
«Підтримка, мобільність та мистецтво для молоді». Таким чином, після багатьох онлайн-зустрічей
румунські ініціатори проєкту, зуміли провести
зустріч віч-на-віч зі своїми українськими партнерами, представниками Вищого
професійного художнього училища №5 м. Чернівці та чернівецького Мистецького
центру відродження та сприяння розвитку румунської традиційної культури.
Головна увага була зосереджена на обговоренні поточного стану впровадження проєкту
та наступних кроків, які мають бути зроблені для досягнення його кінцевої мети -
допомогти адаптуватися в дорослому житті та побудувати успішну кар’єру
майбутнім випускникам професійно художніх навчальних закладів.

Проєкт
розрахований на півтора роки і зосереджений на приблизно 200 молодих людях соціально
вразливих категорій віком 14-20 років. Юнакі та дівчата, котрі виявили бажання
взяти участь у ньому, матимуть змогу безкоштовно навчитися створенню виробів
народних художніх промислів, фото- та відеозйомці, основам підприємництва та
інформаційно-комп’ютерній грамотності.

На
зустрічі були присутні представник Долгаської технологічної школи Константін Танасе, Надія Макушинська від Чернівецького вищого професійного художнього
училища №5, Юрій Левчик, директор Мистецького центру відродження та сприяння
розвитку румунської традиційної культури. Модератором
зустрічі виступив Васілє Гафюк, президент Асоціації ACDC.

Головною
темою засідання керівництва проєкту була організація транскордонних творчих
майстер-класів, які відбудуться у квітні та травні ц.р. як в Румунії, так і в
Україні, на теми: – підприємництво та бізнес-можливості для молоді, – цифрові
навички та їх потреба у світі безперервної цифровізації, – фото-відео-мистецтво
та його практичне застосування у таких сферах, як маркетинг чи продаж та – традиційне
мистецтво і розвиток практичних навичок. До членів проєктних команд приєднався і
Міхай Міхейєску, представник меншин у Префектурі Сучавського повіту.

Раніше
викладачі художньо-професійних навчальних закладів з двох сусідніх країн почали
навчання щодо роботи з молоддю категорії ризику. А вже найближчим часом по 100
учнів з кожної країни, зареєстрованих на платформі проєкту, візьмуть участь у
міжнародних майстер-класах в Сучаві та Чернівцях..

Згідно
зі статистичними даними, по обидва боки румунсько-українського кордону зростає
кількість тих, хто кидає школу або кількість неохоплених навчанням дітей. Через
погану освітню пропозицію молоде покоління почало мігрувати в інші регіони для
навчання. З огляду на те, що технічні професії вважаються старомодними і менш
привабливими, все більше компаній відчувають нестачу кваліфікованих кадрів, але
й людських ресурсів загалом, а сталий розвиток у ​​прикордонних регіонах неможливий
без інвестиції в людей.

Учасники
проєкту враховуючи свій попередній досвід участі у заходах спрямованих на
впровадження служб підтримки, намагаються створити інноваційну модель
соціальної інтеграції молодих людей, які перебувають в групі ризику, моделі, яка
може бути використана в довгостроковій перспективі по обидва боки кордону.
Таким чином будуть створені два багатофункціональних центри з усіма необхідними
допоміжними засобами, які будуть включені в освітню пропозицію всіх чотирьох
залучених партнерів, тоді як у приміщеннях будуть розміщені всі офіційні та
неформальні навчальні заходи вчителів та спеціалістів, а також відібраних
молодих людей та НУО.

Проєкт
створює можливість для співпраці в галузі освітніх пропозицій, з можливістю
розвивати співпрацю шляхом обміну методами навчання та досвідом між
викладачами, і, звичайно, зав’язків з учнями та між ними. Ініціатори проєкту
переконані, що якісні послуги підтримки молодих людей, що перебувають у групі
ризику, включаючи інформацію, оцінку навичок, професійну консультацію, сімейну
консультацію, проведення семінарів та творчих майстерень можна ефективно
розвивати лише шляхом тісної співпраці між навчальними закладами та
постачальниками неформальної освіти, із залученням міждисциплінарних команд
викладачів обох напрямків.

У
рамках проєкту молоді люди отримають можливість проводити транскордонні
зустрічі та взаємодіяти з питань, що становлять спільний інтерес, краще зрозуміти
культурні цінності двох сусідніх народів,
пройти міжкультурне навчання та практику в різних профільних підприємствах і ознайомитися
з сучасними медіа-технологіями. Спільна онлайн-платформа дозволить викладачам
та експертам співпрацювати та обмінюватися передовим досвідом у галузі освітніх
пропозицій та довгострокових методів викладання, а молоді люди-учасники проєкту,
зможуть залишатися на зв’язку та співпрацювати після його закінчення.

25 – 26 березня 2021 року транскордонний консорціум
«Митрополит Петро Могила» організував ІІ-гу міжнародну наукову
онлайн-конференцію під назвою «Разом, із вірою у наші вікові духовні цінності,
будуємо Європу процвітання». Впродовж двох днів на конференції, що пройшла в онлайн-режимі,
взяли участь науковці та церковні діячі з країн-організаторів – Румунії,
України, Р.Молдова, а також з Італії та Франції. Програма конференції була
розрахована на два дні та поділена на три панелі: «Ініціатива трьох морів -
Контактність – Транспортні коридори Північ-Південь», «Транскордонне
співробітництво, проєкти та фінансові ресурси» та «Духовність: Паїсій
Величковський – старець монастиря Нямц».

З вітальними словами до учасників конференції звернулися депутат Верховної Ради України, член Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Святослав Юраш, заступник голови Чернівецької обласної ради, кандидат політичних наук Михайло Павлюк, радник голови Сучавської повітової ради Віорел Середенчук, генеральний секретар Уряду Румунії Ніколає Бринзя, проректор Сучавського університету ім. Штефана чел Маре Штефан Пуріч та інші. Також зі словами благословення та привітання до присутніх звернулись архієпископ Ясський, митрополит Молдовський і Буковинський Теофан та архієпископ Сучавський і Редеуцький Калліник.

Про цей масштабний захід розповів один з ініціаторів
проведення конференції та один з модераторів дискусії генеральний директор ТОВ «BRK
SYSTEMS» і науковий співробітник Валентин Берка: «Під час першої панелі доповідачі
– представники академічних та бізнесових кіл, органів держуправління, а також
громадських організацій представили ґрунтовні доповіді, насичені різноплановими
матеріалами щодо геополітичних аспектів «Ініціативи трьох морів» та зв’язку
загальноєвропейських коридорів, створених у 1994-97 роках, до транс’європейської
транспортної мережі «TEN-T». Був обговорений і запропонований мною проєкт розбудови нового товарного залізничного північно-південного коридору від
Гданська (Польща) до Александруполіса (Греція) через Україну зокрема Чернівці
та Румунію зокрема Сучаву, і Болгарію. Також були розглянуті деякі аспекти
залізничного пасажирського транспорту в межах Єврорегіону Верній Прут між
Сучавою та Чернівцями, пропонуючи нові рішення щодо скорочення часу,
необхідного для перетину кордону між Румунією та Україною, таким чином роблячи його
більш привабливим для мешканців прикордонних регіонів.»

У роботі наступної панелі взяли участь не лише науковці,
а й фахівці-практики, які зауважили, що попри відсутність прогресу в
транскордонній співпраці в трикутнику Україна-Румунія-Молдова упродовж останніх
років, відчувається необхідність перезавантаження діалогу,
його підтримці й посиленні. Валентин Берка розповідає: «Провідні представники вищих
навчальних закладів, регіональних агентств розвитку, торгово-промислових палат
та організацій громадянського суспільства вкотре підтвердили широкі можливості для
співробітництва в рамках Єврорегіону Верхній Прут, відверто говорячи про різні
недоліки, що роками існують в управлінні єврорегіону, котрі можна усунути
навіть завдяки тісній співпраці з консорціумом «Митрополит Петро Могила»,
створеним влітку 2020 року.»

Другий день конференції став справжнім святом духовності
і був присвячений відомій постаті, яка об’єднує український та румунський народи
– Паїсію Величковському та його духовно-культурній спадщині. Він є уродженцем Полтавщини
і став настоятелем відомих молдовських монастирів Драгомірна, Секу та особливо Нямц (сучасна
Румунія), – розповів науковий співробітник Валентин Берка: «Однак найбільшого
розголосу здобула панель проведена 26 березня, присвячена прп. Паїсію Величковському,
старцю монастиря Нямц, наставнику та духовному батьку всіх православних ченців після XVIII
століття. У рамках марафонної онлайн-панелі, що тривала понад 4 години, відкритій
представником уряду Румунії, декани престижних факультетів православної
християнської теології, науковці, ченці та черниці з Румунії, України та
Республіки Молдова, а також з Франції та Італії, наголосили на ролі та духовно-культурній
спадщині Паїсія Величковського, від народження якого наступного року сповняться
300 років, що належним чином буде відзначено Румунським Патріархатом. Своїми змістовними
докладами учасники схилили коліна перед прп. Паїсієм Величковським, визначною
постаттю православно-християнського чернецтва, великого настоятеля Нямецького
монастиря, блаженного духовного батька ченців.» Адже ґрунтуючись на слові
святих отців, він проповідував рівність, взаємоповагу й безкорисливість. А мир,
духовна врівноваженість та конструктивний міжконфесійний діалог надзвичайно
потрібні й сьогодні у побудові Європи процвітання.

Наостанок генеральний директор ТОВ «BRK SYSTEMS» і
науковий співробітник Валентин Берка підбив підсумки дводенної онлайн-конференції
«Разом, із вірою у наші вікові духовні цінності, будуємо Європу процвітання». «У
віртуальному просторі протягом двох днів учасникам ІІ-ої міжнародної наукової
конференції, організованої транскордонним консорціумом «Митрополит Петро Могила» вдалося
обговорити можливості запуску нових проєктів транскордонного транспортного
зв’язку, подальшого розвитку міжінституційного співробітництва в Єврорегіоні Верхній
Прут, із залученням представників наукових та бізнесових кіл та громадянського
суспільства. І невостаннє учасники наголосили на значимості іншого, але не менш важливого зв’язку – духовного, який протягом століть продовжує об’єднувати
мешканців Румунії, України та Республіки Молдова, у спільних зусиллях щодо
побудови Європи процвітання… Це були два повних дні, з обміном думками, часом
навіть протилежними, що також дуже добре. І я сподіваюсь, що ми продовжимо
діалог між представниками трьох країн.»

Співорганізаторами конференції
виступили BRK SYSTEMS SRL (Румунія), Факультет історії, політології та
міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія
Федьковича (Україна), Центр регіональної співпраці «Діалог» (Україна),
Благодійний фонд «Суспільні ресурси та ініціативи» (Україна), Культурологічна
асоціація «Про Бессарабія та Буковина» (Румунія), Центр політичних наративів
демократії (Україна), Торговельно-промислова палата «Трачія» (Молдова),
Прес-агентство «România Breaking News» (Румунія), Європейський інститут
регіонального розвитку (Молдова), Інститут Бессарабії (Україна), Міжнародний
інститут афонської спадщини (Україна).