Tag: співпраця

  • Американські проєкти в Румунії

    Американські проєкти в Румунії


    Розроблена
    працювати з п’ятьма блоками, Чернаводська атомна електростанція (південний
    схід), єдина такого роду в Румунії, все ще недобудована, через 24 роки після введення в
    експлуатацію першого реактора, в 1996 році, працюючи лише з двома енергоблоками.
    Вони забезпечують близько 20% потреб країни в електроенергії, але між часом призначення 5-го блоку,
    будівництво якого розпочато у 1987 році,було змінено. Щодо будівництва 3 та 4 енергоблоків,
    які перебувають на
    стадії консервації з 1992 р,
    будучи завершенілише на 15% – упродовж
    часу
    шукалися рішення, і за останні роки дискусії з Китаєм значно
    просунулися.


    Однак
    влітку цього року Бухарест розірвав домовленість
    з Китаєм,
    і днями у Вашингтоні було підписано міжурядову угоду між Румунією та США. Це
    угода про співпрацю в цивільній ядерній галузі щодо ретехнологізації першого енергоблоку
    та будівництва 3 та 4реакторів,
    також на основі
    канадської технології CANDU, як у випадку з уже функціонуючими блоками. Після введення в експлуатацію, реактори 3 та 4 подвоять поточні потужності виробництва
    електроенергії цієї атомної
    електростанції.




    Угода
    також передбачає університетську
    співпрацю в ядерній галузі, включаючи співпрацю над новою технологією малих
    модульних реакторів, яку розробляють американці, заявив міністр економіки,
    енергетики та ділового середовища Вірджіл Попеску, який підписав документ з боку Румунії. Проєкт буде реалізований протягом наступних
    десяти років консорціумом компаній із США, Румунії, Канади та Франції на чолі з
    американською компанією та за фінансової підтримки залучених партнерів.


    Згідно із прес-релізом Міністерства енергетики США: «Ця
    історична угода закладе основу для використання Румунією американського досвіду
    та технологій і підкреслює важливість стратегічного партнерства між США та
    Румунією, а також спільну прихильність до енергетичної безпеки в регіоні. Ядерна
    енергетика має вирішальне значення для підтвердження того факту, що Румунія має
    надійні, доступні та беземісійні ресурси електроенергії». «Цей проєкт у розмірі
    8 мільярдів доларів є найбільшим пакетом фінансування, отриманим до тепер Румунією, що свідчить про довіру
    Сполучених Штатів до свого давнього партнера і союзника», – заявив посол США в
    Румунії.




    Адріан Цукерман зізнався,
    що також готується величезний інфраструктурний проєкт:«Ми розпочнемо разом з Польщею новий проєкт для Румунії щодо
    будівництва автобану та лінії залізниць, які з’єднають румунський порт
    Констанца, при Чорному морі, з польським портом Гданськ, при Балтійському морі.
    Цей інфраструктурний проєкт матиме величезну користь для економік Румунії та
    Польщі, а також для економік регіону протягом багатьох років», – сказав Адріан
    Цукерман.

  • Зміцнення партнерства Румунія – США

    Зміцнення партнерства Румунія – США




    У межах офіційного візиту до Вашингтона
    міністр національної оборони Румунії Ніколає Чуке та його американський
    колега Марк Еспер підписали в четвер
    Дорожню карту у галузі оборонного співробітництва на 2020-2030
    роки.




    Документ включає стратегічні пріоритети
    щодо посилення співпраці на Чорному морі, постійної ротації американських сил у
    Румунії, посилення зусиль у галузі кібербезпеки, сталого розвитку та допомоги
    США для досягнення цілей щодо зміцнення спроможностей союзників та модернізації
    збройних сил. Виняткове та тривале стратегічне партнерство наших країн
    було побудоване впродовж тривалого часу через спільну участь наших солдат у
    багатьох місіях та різних театрах операцій.




    Сполучені Штати є нашим надійним
    партнером та союзником”, – заявив міністр національної оборони
    Румунії Ніколає Чуке. Він наголосив, що
    активізація програми навчань, які проводиться на румунській території, у рамках
    НАТО та двосторонньої співпраці зі Збройними силами США, становить частину загальної мети зміцнення видимої
    присутності Альянсу на східному фланзі.




    Водночас Ніколає Чуке підкреслив, що ЗСР постійно працюють над
    поліпшенням елементів військової мобільності, про що свідчать вже розпочаті
    програми модернізації інфраструктури військових баз, як наприклад база Михаїл Когельничану (на південному сході)
    та база Кимпія Турзій (на північному заході).
    Румунський міністр оборони нагадав, що кілька тижнів тому Бухарест отримав перший
    ЗРК PATRIOT. Таким чином Румунія є першою країною на Східному фланзі, на
    озброєнні якої є ракетні системи «земля-повітря» з великою дальністю польоту.




    Зі свого боку міністр оборони США Марк Еспер
    заявив про відданість Сполучених Штатів статті 5 Північноатлантичного
    договору, додавши, що Америка стоїть пліч-о-пліч з Румунією. Зв’язки між
    США та Румунією ніколи не були міцнішими, ніж сьогодні, – сказав представник
    Вашингтона, який підкреслив важливість Румунії як надійного союзника та її позиції
    на східному фланзі НАТО і на Чорному морі.




    Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія
    у Вашингтоні, Марк Еспер подякував Румунії, на території якої регулярно
    проводяться військові навчання, які підвищують здатність ефективно
    співпрацювати для виконання місій та посилюють заходи, спрямовані
    на стримування Росії на східному фланзі НАТО. «Ми також вдячні Румунії за її тверду
    прихильність до оборони країн альянсу, особливо шляхом розміщення системи протиракетної
    оборони AegisAshore, що є ключовим елементом оборонної
    системи НАТО. Більше того, Румунія підвищила рівень бюджетних видатків
    на оборону, перевищивши обов’язкові 2% ВВП», – наголосив міністр оборони США.

  • Румунія передасть Україні партію захисного обладнання від коронавірусу

    Румунія передасть Україні партію захисного обладнання від коронавірусу

    Румунія передасть
    Україні партію захисного та медичного обладнання від коронавірусної хвороби – маски,
    комбінезони, окуляри, дезінфікуючі засоби, а також десять капсул для
    перевезення інфікованих біологічними матеріалами. Про це повідомила прес-служба
    Міністерства національної оборони Румунії.


    Партія захисних
    засобів походить із запасів Міністерства національної оборони і буде передана
    Міністерству оборони України на підставі Меморандуму, затвердженого на
    засіданні Уряду Румунії 24 вересня.




    Засоби індивідуального
    захисту, загальною вартістю близько 450 тис. леїв (приблизно 100 тис. доларів
    США) будуть надані в контексті запобігання та боротьби з вірусом SARS-CoV-2 у
    сусідній країні.




    Допомога сприятиме
    покращенню боротьби з вірусом в Україні,
    а також зміцненню двосторонніх відносини в оборонній галузі.




    Це не перша форма
    підтримки, яку Румунія надає сусідній країні під час пандемії COVID-19. У
    червні уряд прийняв рішення про надання Румунії гуманітарної допомоги Україні на
    суму 2 млн доларів США, а наприкінці травня Румунське агентство з міжнародного
    співробітництва заради розвитку (RoAid) надало Чернівецькому клінічному
    онкологічному диспансеру фінансову допомогу для придбання засобів, необхідних
    для попередження розповсюдження вірусної інфекції Covid-19.




    Останнім часом румунсько-українські
    відносини зазнали позитивних зрушень. Глава української дипломатії Дмитро Кулеба
    був запрошений на цьогорічну нараду румунських послів, а міністри оборони Ніколає Чуке та Андрій Таран підписали у Бухаресті угоду між Урядом Румунії та Кабінетом Міністрів
    України про співробітництво у військово-технічній сфері.

  • Транскордонний проєкт про співпрацю із захисту Чорного моря

    Транскордонний проєкт про співпрацю із захисту Чорного моря

    Запущений у 2018 році проект ANEMONE
    має на меті розробити загальну стратегію моніторингу морської системи, яка
    повинна бути орієнтиром для майбутніх заходів, пов’язаних із збереженням
    морської екосистеми. Проект координується румунським партнером, Національним
    інститутом морських досліджень та розвитку імені Григорія Антіпи, що базується
    у місті Констанца, а партнерами виступають
    неурядова організація Mare
    Nostrum-Румунія, Інститут океанології з Болгарії, Науково-технічна рада Мармара та Фонд морських досліджень – Туреччина, а також Український науковий центр екології моря – UkrSCES.


    Mare Nostrum координуватиме діяльність,
    присвячену залученню громадськості до збору даних для наукових цілей, починаючи
    з двох надзвичайно актуальних
    та важливих тем: морські відходи та становище популяції дельфінів у Чорному морі.


    Конкретними
    цілями проекту є:


    Оновлення та
    узгодження програм моніторингу та впровадження нових методологій інтегрованої
    оцінки доброго екологічного стану відповідно до Рамкової директиви морської
    стратегії та вимог Чорноморської інтегрованої програми моніторингу та оцінки.


    Надання нових
    даних моніторингу навколишнього середовища та інформацію, необхідну для оцінки
    стану Чорноморського середовища, включаючи тиск та вплив, орієнтовані на
    заповнення регіональних прогалин у знаннях.


    Поліпшення
    доступності даних та інформації про транскордонний екологічний моніторинг у
    басейні Чорного моря та підвищення участі зацікавлених сторін і
    поінформованості громадськості щодо екологічних проблем.


    У рамках проекту
    вже відбулись кілька семінарів на теми, пов’язані з Чорним морем, у яких взяли участь студенти, викладачі, громадяни,
    волонтери, рибалки тощо. Результати будуть частиною двох ґрунтовних тематичних досліджень, що дасть можливість всім учасникам поділитися знаннями та висловити
    інтерес. Громадяни отримуватимуть інформацію про те, як дані використовуються.
    Використання відповідальних досліджень та інновацій дасть можливість
    дослідженням та інноваціям відповідати потребам, цінностям та очікуванням
    громадян.

    Семінари із залучення громадськості,
    які вже проводилися в рамках проекту ANEMONE, є
    важливою діяльністю для залучення громадськості до моніторингових заходів та
    підвищення обізнаності громадськості з питань, пов’язаних з морським
    середовищем.


    Проект ANEMONE (Оцінка вразливості
    екосистеми Чорного моря на тиск людини) має на меті шляхом cпільних зусиль партнерів запровадити
    стратегію спільного моніторингу
    Чорного моря, використовуючи найбільш відповідні загальні критерії оцінки та
    оцінити стан Чорного моря, як основа для подальших дій.


    Проект, фінансується Європейським
    Союзом в рамках Спільної операційної програми
    Чорноморський басейн. Загальна вартість проекту
    майже один мільйон євро. Тривалість реалізації проекту- 28 місяців (з липня 2018 року по
    листопад 2020 року).

  • Сприяння мертвій деревині для підвищення стійкості лісів у прикордонному регіоні Румунія – Україна

    Сприяння мертвій деревині для підвищення стійкості лісів у прикордонному регіоні Румунія – Україна

    Всесвітній фонд дикої природи Румунія спільно з Сучавським
    Університетом імені Штефана Великого, Українським науково-дослідним інститутом
    гірського лісівництва ім. П.С.
    Пастернака, Громадською організацією Екосфера з України реалізує
    проект Сприяння мертвій деревині для підвищення стійкості лісів у
    прикордонному регіоні Румунія – Україна.


    Проект, спрямований на розвиток
    транскордонної мережі дослідників та експертів у цільовій ділянці проекту в
    Румунії та Україні, щоб забезпечити довгострокове співробітництво в галузі
    відповідального управління лісами. Ця
    мережа буде брати участь у науково-дослідницькій діяльності у галузі лісового
    господарства, зокрема для просування мертвої деревини, як ключового елемента
    для збереження або навіть збільшення біорізноманіття, а також для забезпечення
    продуктивності лісів. Проект дозволить підвищити рівень знань у галузі лісового
    господарства та сталого розвитку, заклавши передумови для довгострокової
    наукової співпраці та досліджень з метою забезпечення відповідального ведення
    лісового господарства.


    Проєкт забезпечить, також умови для співпраці, інновацій та досліджень
    на тему гармонізованої практики відповідального лісового господарства по
    управлінню мертвими деревами. Домогтися визнання важливості поводження з
    мертвими деревами та продемонструвати інноваційний підхід до підвищення
    стійкості лісів шляхом впровадження кращих практик управління мертвими деревами
    у лісах на цільовій ділянці проекту.


    Мертва деревина (тобто напіввмираючі,
    стоячі мертві або вмираючі дерева, опалі колоди та гілки, впалі дерева, які вже
    розкладаються) є найважливішим компонентом у структурі лісу та його
    функціонуванні. Вона відіграє ключову роль для підтримки продуктивності лісів,
    природного відновлення, збереження біорізноманіття, підвищення стійкості до
    наслідків змін клімату та надають цілий ряд екосистемних послуг місцевим
    громадам та громадськості загалом.


    Проект, що фінансується Європейським
    Співтовариством за допомогою Європейського інструменту сусідства, спільної
    операційної програми Румунія-Україна
    2014-2020 роки, триває 18 місяців (січень 2020 – червень 2021). Конкретні цілі,
    діяльність та очікувані результати проекту пов’язані з цільовою ділянкою
    проекту в Румунії (повіти Марамуреш та
    Сучава) та Україні (Івано-Франківська та Закарпатська області).


    Таким чином, важливим для спільного
    співробітництва та досліджень між Румунією та Україною впродовж проекту є
    спростування міфу про «шкідливість» мертвої деревини у лісах (зокрема про те,
    що мертва деревина є джерелом хвороб у лісі), збереження здорових лісових
    екосистем та усієї повноти екосистемних послуг, які вони надають.


    Однак питання сталого поводження з мертвою
    деревиною є відносно новою концепцією в лісовому господарстві Румунії та
    України, яка потроху просувається з 2000 року і яка поки-що, як правило, не
    зрозуміла на практиці. Десятиліттями в лісовому господарстві Румунії та Україні
    вважалось, що мертва деревина є «ворогом лісу», й прикладалися зусилля для
    систематичного вивезення її з лісів.


    Вартість проекту – 324 942 євро з яких
    фінансування Європейського Союзу
    становить 292 448 євро.







  • Багато транскордонних проєктів впроваджуються, незважаючи на коронавірусну  пандемію

    Багато транскордонних проєктів впроваджуються, незважаючи на коронавірусну пандемію

    Деякі компанії в повіті Тульча, які реалізують європейські проекти, продовжують інвестиції, незважаючи на надзвичайну ситуацію,
    спричинену пандемією коронавірусу, але інші заблоковані, хоча вони завершили
    майже 50% етапів європейського проекту. Кетелін Балабан, голова Асоціації рибалок Головіца розгортає проект, що фінансується Національною програмою
    сільського розвитку, «Ринок бджільницьких продуктів у Журіловці», метою якого є розвиток місцевого ринку меду та
    дозвіл на запуск автоматизованої лінії з розливу продукції в банки.«Для мене це дуже складна ситуація,
    тому що ринок збуту мого товару вже не існує. Ресторани, пансіонати та бари були закриті, і
    ми залишились без
    доходів. Ми втілили половину проекту, і я збирався взяти позику. Багато місцевих
    виробників знаходяться в подібній ситуації
    , – сказав Кетелін Балабан, агентству AGERPRES.


    Зі свого боку, президент Асоціації сталого розвитку
    дельти Дунаю Октав’ян Моток
    зазначив, що проект Використання культурної ідентичності та спільної
    історії для розвитку туризму в прикордонному регіоні Нижній Дунай, що фінансується
    європейськими коштами, є на ранній стадії та отримав підтримку для продовження
    від Міністерства громадських робіт, через Регіональне бюро з питань
    транскордонного співробітництва в Сучаві.«Міністерство громадських робіт
    запитало нас через Сучавське бюро регіонального співробітництва, чи хочемо ми призупинити проект,
    але на цьому етапі ми можемо проводити діяльність в офісах та онлайн засідання керівного комітету проекту.
    Залежно від розвитку пандемії, можна переглянути це рішення , – заявив президент Асоціації. Октав’ян Моток, і також сказав, що ще одним інструментом, який пропонували в цей період
    компаніям, які впроваджують проекти через Сучавське бюро регіонального співробітництва є електронний підпис. Замість особистих
    підписів на кожній сторінці та печаток у випадку українських партнерів, у нас, згідно із законом,
    це зобов’язання використовувати печатки скасовано, ми можемо використовувати лише
    електронний підпис на кожному документі, що значно спрощує речі, та який, ми
    сподіваємось, залишиться чинним і після пандемії
    , – заявив президент Aсоціації сталого розвитку Дунаю.


    Вплив пандемії коронавірусу на проекти, що
    фінансуються Євросоюзом, також визнав президент Тульчанської повітової
    ради Хорія Теодореску, установа, яка впроваджує кілька проектів з європейськими
    коштами, включаючи будівництво мосту через Дунай між Тульчею та Бреїлою. Можливо, є певні
    розширення термінів щодо реалізації деяких проектів, оскільки є компанії, які
    вже не можуть працювати. Є матеріали, які вже неможливо доставити через
    обмеження, накладені чинною ситуацією. Є матеріали, які були імпортовані з
    Німеччини та Китаю і вже не доходять до Румунії
    , – сказав Теодореску.


    Агентство з фінансування сільських
    інвестицій, орган, що займається проектами в рамках Національної
    програми сільського розвитку оголосило днями, що бенефіціари безвідплатних європейських фондів,
    які стикаються з надзвичайними ситуаціями, спричиненими пандемією коронавірусу,
    можуть реорганізовувати, реструктуризувати або відкладати свою діяльність. Бюджет проекту, реалізований Aсоціацією
    сталого розвитку дельти Дунаю складає понад 500 000 євро, а його загальною метою є покращення відносин
    між етнічними громадами у
    Румунії та Україні, і впроваджується у партнерстві з молодіжною організацією «Нове покоління» в Ізмаїлі, упродовж наступних 18-ох місяців, який також включає організацію двох фестивалів у Кілія
    Веке, Румунія та Кілія Нова, Україна. В окрузі Тульча в даний час діє єдиний фінансовий
    механізм в Румунії, який пропонує європейські кошти місцевим громадам на основі
    проектів, які відповідають стратегії сталого розвитку Дельти Дунаю. Загальна
    вартість безвідплатних коштів становить 1,1 млрд євро плюс загальнодержавний внесок,
    а сума надходить з усіх операційних програм та з державного бюджету.


    До кінця минулого року було укладено 1021
    проект загальною вартістю 910 169 168 євро. Загальна кількість поданих проектів
    склала 1 544, а загальне необхідне фінансування становило 1,4 мільярда євро,
    згідно з даними, оприлюдненими Асоціацією міжгромадського розвитку для фінансового механізму
    Територіально-інтегровані інвестиції дельти Дунаю.

  • Покращена тарнскордонна  безпека

    Покращена тарнскордонна безпека

    Проєкт Покращена
    транскордонна безпека
    впроваджується Повітовою інспекцією жандармів
    Сату Маре у партнерстві
    з нацгвардійцями Івано-Франківська,
    у рамках Спільної операційної програми Румунія -
    Україна 2014-2020,
    що фінансується
    Європейським Союзом. В рамках цього проекту будуть проведені спільні навчання
    між двома суб’єктами, а також обмін досвідом для їх працівників з метою
    покращення безпеки в прикордонних рег
    іонах.




    Загальною метою проекту є запобігання та
    боротьба з організованою злочинністю та розвиток співпраці державних
    правоохоронних органів у прикордонному регіоні шляхом підвищення рівня безпеки
    населення, яке проживає у Сатумарському повіті та Закарпатті.






    Для установи
    префекта запуск цього проекту є важливим кроком до прагнення, яке ми всі хочемо
    – забезпечити клімат громадського спокою та безпеки. Я впевнений, що цей проект
    із європейським фінансуванням через Програму транскордонного співробітництва
    Румунія-Україна, перший реалізований сатумарською жандармерією, закріпить навички та прокладе шлях до
    можливостей фінансування, завдяки якому ми
    зможемо успішно реалізувати стратегічний проект про партнерство структур Міністерства
    внутрішніх справ заради розвитку спільних засобів щодо тактичної підготовки,
    інтегрованих стратегій дій, а також сучасного обладнання-
    сказав помічник
    префекта повіту Космін Бота.




    Зі свого боку, головний інспектор Повітової
    інспекції жандармів заявив, що дві структури, які беруть участь у проекті,
    забезпечуватимуть громадський порядок у населених пунктах прикордонної
    території, оскільки для спільної діяльності буде закуплено обладнання для
    захисту та зв’язку. Також проєкт передбачає забезпечення громадського порядку в населених пунктах прикордонної території з урахуванням потоків
    мігрантів, які тривалий час направляються до Європи. Дві структури
    забезпечуватимуть громадський порядок, якщо ці групи людей збиратимуться, щоб вдаватися до насильства, – сказав начальник жандармерії Сату-Маре, полковник Овідіу Попа.









    Підвищення оперативної спроможності
    структур, які беруть участь у заходах громадського порядку, до кінця
    впровадження проекту збільшиться за рахунок:


    – Обмін досвідом
    відбуватиметься як у Сату-Маре, так і в Івано-Франківську, де цільові групи
    пройдуть підготовку за допомогою інструкторів обох країн
    у галузі загальних методик та тактики професійного втручання. Спільні навчання, які відбудуться в
    Івано-Франківську, мають на меті запропонувати працівникам обох установ
    можливість гармонізувати свої методи втручання та тактику управління великим
    потоком мігрантів, з можливістю переростання в
    заворушення.




    – Важливим внеском у досягнення
    мети проекту є придбання необхідного обладнання, яке поділяється на кілька
    категорій: засоби захисту, засоби зв’язку
    та спеціалізований транспортний засіб. Ці придбання дозволять
    збільшити не тільки оперативні можливості жандармів та нацгвардійців, але й безпеку місій та підвищить впевненість
    цільових груп у виконанні завдань громадського порядку. Придбання здійснюватимуться
    відповідно до потреб кожного партнера, з урахуванням національного
    та міжнародного законодавства.




    – Підвищення оперативної
    спроможності структур, що мають повноваження втручання у сфері контролю натовпу
    та належного управління кризами у сфері громадського порядку, може бути
    досягнуто лише шляхом розробки загального способу втручання залучених партнерів.

    Проект фінансується Європейським Союзом в рамках Спільної операційної програми Румунія – Україна 2014-2020, через Європейський інструмент сусідства та співфінансується державами-учасницями.

  • Європейські кошти для створення двох музеїв

    Європейські кошти для створення двох музеїв

    Історичний центр міста Ботошань включений у новий проект із
    європейським фінансуванням. Міський голова Кателін Флутур та Чезар Грозаву, директор Cучавського регіонального
    бюро транскордонного
    співробітництва, підписали договір про фінансування проекту транскордонного співробітництва Назад до спільних коренів, який впроваджують
    міста Ботошань та Івано -Франківськ.




    «Це важливий момент для нашого міста.
    Я щасливий і хотів би привітати колег з мерії, які працювали над цими
    проектами, оскільки нам вдалося розробити проекти як з Республікою Молдова, так
    і з Україною
    , – заявив Кателін Флутур.




    Мер пояснив, що буде створено новий
    музей, але що ще важливіше, вперше буде відскановано мережу підвалів в Історичному
    центрі. Я не знав, скільки їх, де вони, що відбувається з цими льохами, оскільки
    є багато легенд. Кажуть, що ними можна було
    проїхати на колясці, що
    вони пов’язані з монастирем Попеуць. Це легенди. Це професійне сканування
    допоможе нам виявити їх цінність, але також і всіх наших майбутніх
    проектів,
    – пояснив
    Кателін Флутур, додавши, що все почалося з фотографії із Старого Центру
    Івано-Франківська,
    який дуже нагадує Історичний центр міста Ботошань.


    Чезар Грозаву зазначив, що це перший проект, який реалізується
    з Івано-Франківськом, і
    є найбільшим проектом з точки зору фінансування у розділі спадщина. У той же час посилюється
    співпраця з Івано- Франківськом. Я радий, що повіт Ботошань є серед перших за кількістю проектів, що фінансуються
    в рамках Спільної
    операційної програми
    Румунія-Україна 2014-2020, – сказав чиновник. Новий музей буде облаштований у
    підвалі будинку, розташованому
    в Історичному центрі міста, навпроти Церкви Успіння Святої Богородиці – будівля, відновлена за проектом, фінансованим PHARE..


    Денуц Гуцу, директор Департаменту культури, установа
    партнер у проекті зазначив, що в 1980-х роках в Історичному
    центрі було знищено багато підвалів, деякі були врятовані втручанням Євгенії
    Гречану, яка підготувала необхідне дослідження. Завдяки Євгенії Гречану містам Ботошань та Пітешть-південь
    Румунії- вдалося
    врятувати свої
    історичні
    центри. Не забуваймо про транскордонну мету проекту та про те, що всі ми повертаємося до своїх коренів.


    Мета проєкту
    Назад до спільних коренів – підвищити конкурентоспроможність на кордоні Європейського
    Союзу в містах Ботошань та Івано-Франківську, на принципах співпраці та
    добросусідства шляхом спільної туристичної капіталізації багатокультурної
    спадщини терміном до 2024 року.


    Створити та
    оперувати двома новими транскордонними туристичними продуктами – Мультимедійний
    музей культурної різноманітності «Ботошань» та Музей зброї в м.
    Івано-Франківськ. Вартість проекту – 938,560 євро,
    місто Ботошань отримає 520 800 євро, а партнер з Івано-Франківська
    – 356 246 євро.Тривалість проєкту – 14 місяців.Лідер проєкту – м.
    Ботошань (Румунія), а партнером виступає Івано-Франківськ.


    Для просування матеріальної та
    нематеріальної культурної спадщини будуть організовані два фестивалі. У той же
    час буде створена мережа зі 140 представників місцевих органів державної влади,
    установ культури, громадських організацій, що працюють у сферах культури та
    меншин, які будуть обмінюватися досвідом та працювати разом у двох семінарах та
    двох транскордонних конференціях у Ботошань та Івано- Франківську.

  • Проєкт: «Освітній університет для румунсько-української транскордонної співпраці»

    Проєкт: «Освітній університет для румунсько-української транскордонної співпраці»

    Сучавський
    університет імені Штефана Великого оголосив 30 січня про запуск транскордонного проекту, що впроваджуватиметься
    у партнерстві з Одеським
    політехнічним
    національним університетом, проект, спрямований на
    посилення прикордонної співпраці, розробку двосторонніх програм, обмін
    досвідом. та передача передового досвіду тощо.


    Cучавський
    університет імені Штефана Великого співпрацює з багатьма університетами з
    України, а декількома з них впроваджує різні транскордонні проєкти. Це зокрема
    Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича та Одеський політехнічний національний
    університет. Згідно новій програмі фінансування Румунія-Україна Р. Молдова
    2014-2020, Сучавський університет виграв грант з Одеським політехнічним
    національним університетом, іі
    реалізуватиме проєкт «Освітній університет для румунсько-української
    транскордонної співпраці». Цей проєкт впроваджується на протязі 18 місяців.
    Сучавський університет є лідером проєкту, а Одеський політехнічний національний
    університет є партнером. Вартість проекту
    328 743 євро. Головною метою проєкту
    є розвиток та вдосконалення системи вищої освіти через транскордонне
    співробітництво на користь студентам, викладачам та румунським і українським
    громадам у Сучаві та Одесі.


    Проректор
    Сучавського університету імені Штефана Великого, професор Штефан Пурич зазначив:
    «Ми маємо дуже гарний досвід співпрраці з Одеським політехнічним національним
    університетом в колишній Програмі фінансування Румунія-Україна 2007-2013. Ми
    разом впроваджували інший проєкт щодо
    модернізації освітньої інфраструктури Одеського університету. Це зокрема
    комплекс «Чайка», 50 км від Одеси. У рамках цього проєкту Одеський університет
    був лідером, а ми партнером. Цей проєкт був дуже добре сприйнятий як студентами
    та викладачами, так і керуючими органами цієї програми. У рамках цього проєкту
    ми пропонуємо розширити коло учасників
    нашої співпраці, наших академічних спільнот, задіяти викладачів і студентів
    обох сторін, створити два центри інформації, у
    Сучаві
    та Одесі щодо транскордонної співпраці.»




    Менеджер
    проєкту Одеського університету Михайло Лебідь високо оцінює таку співпрацю: «На
    півдні України, наш університет розвиває транскордонну співпрацю з румунськими
    університетами. У нашому університеті є лекції румунської мови, що дозволяє нам
    проводити транскордонну співпрацю між нашими двома країнами та вивести її на
    новий рівень, щоб румунські та українські студенти більше знали про дві
    культури.Ми сусідні країни, і ми повинні розвивати наш відносини. І тому для нас дуже важлива отака
    співпраця, за допомогою таких грантів, які ми реалізуємо як у себе, так і у
    румунській стороні. Цей проєкт спрямований на відкриття румунсько-українського Центру
    транскордонного співробітництва. У рамках цієї співпраці буде проводитись обмін
    студентами, група румунських студентів приїде в Одесу, і наші українські
    студенти поїдуть до Сучави. Будуть проведені зимова та літня школи. Також буде
    обмін викладачами, інформацією на культурному та освітньому рівні та створені
    умови для такої співпраці та розвитку взаємовідносин між нашими країнами.»


    Зі
    свого боку, викладач Марчела Слусарчук, керівник проекту від Сучавського
    університету, зазначила, що завдяки цьому проєкту Сучавський університет
    посилює свою роль у громаді завдяки внеску у розвиток доброї співпраці з
    українськими партнерами.


    Що стосується транскордонних проектів, проректор Штефан Пурич підкреслив, що Сучавський університет
    бере участь у двох
    програмах – Румунія – Україна 2014 – 2020 та Словаччина – Угорщина – Румунія -
    Україна 2014 – 2020 р. Університет здійснить сім транскордонних проектів у різних галузях із
    залученням декількох університетів-партнерів.


    «Для нас дуже важливо
    залучати якомога більше студентів, бути бенефіціарами цих проектів, брати
    участь у їх реалізації. Студенти користуватимуться новим оснащенням, оновленою інфраструктурою, але також мають
    можливість брати участь у заходах в рамках проектів. Вони матимуть
    міжкультурний та мовний контакт, і ми сподіваємось, що цей досвід буде
    корисним, коли вони закінчать факультет і будуть працювати»
    , – зазначив
    проектор Штефан Пурич.


  • Європейська територіальна співпраця

    Європейська територіальна співпраця

    У 2020 році Європейський Союз
    відзначає 30 років територіального співробітництва як між державами-членами,
    так і між ними та країнами на зовнішніх кордонах. Європейське територіальне
    співробітництво, відоме на європейському рівні як Interreg, – історія успіху,
    яка перетворила життя третини всього населення Союзу. Виконуючи бачення ЄС, з
    1990 року програми Interreg взяли на себе місію створити культуру
    транскордонного співробітництва, перетворивши виклики та відмінності між
    різними регіонами на особливі можливості та ресурси, щоб розвиватись разом.


    Міністерство громадських робіт,
    розвитку та управління є керівним органом для 6 програм транскордонного
    співробітництва (Румунія-Сербія, Румунія-Болгарія, Румунія-Угорщина,
    Румунія-Україна, Румунія-Молдова, Чорноморський басейн), через які управляє
    загальним бюджетом у понад 787 мільйонів євро. Реалізація цих програм сприяє
    посиленню розвитку в прикордонних регіонах держав-учасниць і за її межами, але
    особливо для поліпшення політико-економічних та дипломатичних відносин.
    Співпраця здійснюється на всіх рівнях, між асоціаціями, приватними компаніями,
    органами місцевого самоврядування, державними установами, навчальними закладами
    тощо, і в усіх сферах, таких як навколишнє середовище, транспорт, туризм,
    освіта, релігія тощо.


    З моменту вступу
    Румунії до ЄС, у 2007 році і до цього часу, 6 програм пропонували жителям цих
    районів доступ до інфраструктури та послуг, можливостей навчання та освіти,
    робочих місць, передачі ноу-хау, інновацій, міжкультурних обмінів через 153
    завершені проекти та 314 проєктів, які впроваджуються або підготовчих проектів.У той же час Міністерство управляє, як національний
    орган, ще 6 європейських програм територіального співробітництва. Роль
    Національного органу – забезпечити підтримку національних інтересів на програмному
    рівні, представляти програму на національному рівні та надавати постійну
    підтримку національним бенефіціарам, для участі в проектах, шляхом організації
    інформаційних заходів, технічних зустрічей, співфінансування від державного
    бюджету.

    Реалізація цих програм сприяє підтримці сталого розвитку міст,
    фінансуванню проектів, пов’язаних з інноваціями, конкурентоспроможністю,
    захистом навколишнього середовища та підтримкою переходу до економіки з низьким
    рівнем забруднення. Проекти
    охоплюють різноманітні та комплексні сфери, такі як підвищення рівня зв’язку та
    розвиток належного управління у відповідних регіонах. Також, залежно від
    специфіки територій, проекти спрямовані на заходи, пов’язані з капіталізацією
    культурної та природної спадщини, підвищенням доступності до інфраструктури та
    до послуг, пов’язаних із безпекою. Таким чином, європейське територіальне
    співробітництво має безперечну додаткову цінність, створюючи мости між
    європейськими громадянами, сприяючи вирішенню загальних проблем, обміну ідеями
    та капіталом та заохочуючи стратегічні зусилля для досягнення спільних цілей.


    30-річний
    Інтеррег показав, що ми можемо успішно співпрацювати, незважаючи на кордони,
    мовні, адміністративні, політичні, економічні та соціальні бар’єри, мотивовані
    спільною метою та цінностями.Європейське
    територіальне співробітництво ніколи не було важливішим, ніж сьогодні. Період,
    який ми тепер переживаємо, ще раз показав нам необхідність залишатися разом на
    рівні всіх програм Interreg, щоб продовжувати шлях до розбудови та розвитку
    спільного простору стабільності, безпеки та прогресу.

  • Проєкти з розвитку туризму на транскордонному рівні

    Проєкти з розвитку туризму на транскордонному рівні

    Влада прикордонних регіонів Румунії та України заохочена співпрацювати шляхом виділених ЄС грантів з метою зміцнення добросусідських відносин. Прикордонні регіони двох країн можуть розробляти транскордонні проекти у економічній, культурній, освітянській, туристичній, соціальній та захисту довкілля сферах

    Як повідомив Костел Фотя, президент Повітової ради Галаць, кошти, необхідні для здійснення важливої інвестиції в туристичній галузі цього повіту, в основному забезпечуються
    транскордонним проектом, що фінансується Європейським Союзом, в рамках стратегії
    Чорноморського регіону. Президент Галацької повітової
    ради Костел Фотя
    оголосив нещодавно, що він підписав електронним шляхом контракт про фінансування Парку пригод у лісі Гербовеле.
    Ми створимо в лісі Гербовеле одну з найкрасивіших та
    найцікавіших зон відпочинку в цьому регіоні. На площі 8,4 га буде облаштовано
    15 пригодницьких маршрутів, а кожен маршрут має певну ступінь складності. Будуть
    встановлені тиролі, майданчики, сходи та мости, всі з’єднані між деревами. Це буде щось подібне до Парку пригод у місті Брашов , – сказав Костел
    Фотя.


    У рамках проекту, крім Парку пригод, буде розроблений план розвитку активного
    туризму на транскордонному рівні, включаючи курси туристичного підприємництва.
    Вартість проекту – 435 000 євро, з яких 364,320 євро представляють кошти
    виділені через Спільну
    операційну програму Чорноморського басейну на 2014-2020 роки. Фінансування Парку пригод було виграно у рамках транскордонного проекту, що впроваджується
    у співпраці з повітом Констанца, містом Кутаїсі (Грузія), Кантемірським районом (Республіка Молдова) та містом Вилкове (Одеська область). Партнери мають
    на меті розвивати туристичну інфраструктуру, а також спільно просувати пам’ятки
    з п’яти регіонів-партнерів та розвивати співпрацю на рівні органів державної
    влади та приватного середовища.


    Проекти, що реалізуються в рамках цієї програми, спрямовані на просування туристичних можливостей
    шляхом вдосконалення туристичної інфраструктури, спільного просування пам’яток та туристичних продуктів у регіоні,
    включаючи культурний туризм, шляхом використання сучасних та інноваційних
    засобів комунікації та представлення культурної, археологічної та історичної
    спадщини, а також шляхом реконструкції та модернізації об’єктів культурно-історичного значення.У той же час ці проекти сприятимуть
    розвитку торговельних зв’язків, транснаціональних мереж та передачі знань між
    підприємцями та професіоналами в аграрному та суміжних галузях з метою розвитку
    сільського господарства в басейні Чорного моря з метою підвищення економічних
    та соціальних показників.


    Проекти допоможуть покращити спільний
    екологічний моніторинг шляхом сприяння технологічним інноваціям, співпраці та
    обміну даними в галузі якості води, біорізноманіття, оцінки рибних ресурсів та
    інших чорноморських істот, а також сприятимуть покращенню якості навколишнього середовища через поінформованість та освітні
    заходи з питань забруднення морських та прибережних регіонів, а також через
    організацію транскордонних кампаній з очищення річок у басейні Чорного моря. Також Спільна операційна програма Чорноморського басейну 2014-2020 має на меті покращити рівень життя
    людей у ​​регіонах Чорноморського басейну, завдяки сталому зростанню та
    спільному захисту навколишнього середовища.




    Спільна операційна програма
    Чорноморського басейну 2014-2020 рр. фінансується Європейським Союзом через
    Європейський інструмент сусідства та державами-учасницями: Вірменія, Болгарія,
    Грузія, Греція, Республіка Молдова, Румунія, Туреччина та Україна. Бюджет
    програми складає 49 млн. євро. У рамках Програми було обрано 55 проектів для
    фінансування, з них 24 – на стадії впровадження, а 31 – на етапі підписання
    контракту.

  • Глава МЗС Румунії провів телефонну розмову зі своїм українським колегою

    Глава МЗС Румунії провів телефонну розмову зі своїм українським колегою


    Міністр
    закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у четвер, 6 червня, провів телефонну розмову
    зі своїм українським візаві Дмитром Кулебою.




    Про це повідомили
    в прес-службі МЗС Румунії.




    Міністри обговорили
    способи реалізації права на освіту румунською мовою, а також інші питання захисту прав осіб, які належать до
    румунської національної меншини в Україні. У цьому контексті вони домовились відновити
    найближчим часом роботу Змішаної міжурядової Румунсько-Української комісії з
    питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин. Так само
    міністри обговорили деталі візиту глави українського зовнішньополітичного
    відомства до Румунії, який буде організований найближчим часом, – йдеться у заяві
    МЗС.




    Під час розмови Богдан
    Ауреску зазначив, що румунська влада, відповідно до рішення Президента Румунії Клауса
    Йоганніса та Прем’єр-міністра Людовіка Орбана, планує надати в наступний період конкретну
    медичну гуманітарну допомогу Україні для подолання наслідків пандемії, а Дмитро Кулеба висловив
    особливу подяку за пропозицію румунської сторони.




    Міністри
    закордонних справ також торкнулися останніх подій, пов’язаних з пандемією нового
    коронавірусу, у тому числі з точки зору полегшення транзиту через Румунію з
    метою репатріації громадян України (понад 600 громадян України перетнули Румунію
    з початку кризи). З цього приводу Богдан Ауреску наголосив на важливості
    міжнародної солідарності та висловив готовність румунської сторони надалі
    допомагати громадянам України.




    Міністр
    закордонних справ України Дмитро Кулеба подякував румунській стороні за
    ефективну співпрацю в забезпеченні транзиту українських громадян, які повертаються
    додому в контексті пандемії COVID -19, а також за постійну підтримку Румунією
    суверенітету та територіальної цілісності України та її зусиль з європейської
    та євроатлантичної інтеграції.




    Були розглянуті й
    інші питання, що становлять спільний інтерес на регіональному рівні.

    Як повідомляє МЗС України, очільники зовнішньополітичних відомств обговорили й перспективи двостороннього політичного діалогу на вищому рівні, подальшого розвитку торгівлі, інвестицій, прикордонної інфраструктури та енергетичної сфери. Глави МЗС окремо зупинилися на питаннях військово-технічного співробітництва із наголосом на підтримання безпеки у регіоні Чорного моря.

    Сторони погодилися, що європейські країни мають бути солідарними у питанні протидії намаганням Російської Федерації «легалізувати» тимчасову окупацію українських земель.

    Це друга, починаючи з 25 березня 2020 року, телефонна розмова Богдана Ауреску та Дмитра Кулеби.

  • Два десятиліття вищої  художньої освіти в Бая-Маре

    Два десятиліття вищої художньої освіти в Бая-Маре

    Зусилля щодо створення відділу
    вищої художньої освіти в
    Бая-Маре (Марамуреський повіт), після 1990 року, припадають десь на початок 1997-1998 рр., коли я був викладачем образотворчого
    мистецтва в Художній школі імені Лівіу Борлана в Бая-Маре, пише професор Північного університету в Бая-Маре, Ніколає Сучу в статті «Два десятиліття художньої освіти в Бая-Маре»,
    опублікованій у журналі «Газета де Марамуреш». Сконтактований тоді викладачами Північного університету, які хотіли розвинути нові структури навчальних програм на
    університетському рівні, піднята проблема створення Коледжу мистецтва з подвійною спеціалізацією ​​за
    моделлю, взятою від
    сусідніх країн, де випускник такого коледжу, готувався до викладання образотворчого мистецтва з
    іншої дисципліни, такої як історія, географія тощо. Такі формули функціонували тоді, як розширення університетів у менших
    містах, але тривало до кінця 2000-х років.


    У Північному університеті,влітку 2000 року,було створено моноспеціалізацію – живопис, в рамках Філологічного факультету, за зусиллями тодішнього керівництва університету. У книзі Десятиріччя вищої освіти в Бая- Маре 2000-2010, опублікованій під егідою видавництва Північного
    університету, Бая-
    Маре, 2010 р., виключно
    особистий демарш, із короткою передмовою зі виступу професора Тіберіу Алекса (Коротка історія художньої освіти в Художньому центрі Бая Маре, знаменує закріплення
    такого демаршу. Професор Ніколає Сучу не згадує тепер про внесок та підтримку особистостей та установ, які з ентузіазмом
    підтримували етапи становлення та розвитку структури вищої освіти, відповідно до правових
    методологічних правил, для закріплення такої спеціалізації. Для того, щоб
    розвіяти будь-які підозри, які досі зберігаються в недобросовісному розумінні, навчальна
    програма
    Образотворче мистецтво – живопис в рамках Баямарського Північного університетського центру,працює відповідно до академічного статусу Університетів мистецтва Румунії (Бухарест, Яси, Тімішоара, Клуж).


    Не претендуючи здобути славу, продовжує
    професор Н. Сучу, мені
    вдалося закріпити цю програму навчання з рівним статусом у групі цих університетів, які об’єднались в університетський консорціум завдяки моїй участі в якості гостя у
    виставкових дидактичних програмах у яких студенти користуються обміном інформацією та досвідом.
    Через призначення
    професора Північного університету Ніколає Сучу на посаду художнього керівника Літнього університету в місті Петрошань, в 2003 році, він мав нагоду об’єднати студентів з Університетів країни та Р. Молдова, України, Бельгії в програму, настільки необхідну для
    професійної підготовки студентів у таких напрямках: живопис, скульптура, графіка, кераміка, фотографія, а
    результати творчої роботи були художніми заходами великого професійного та естетичного рівня, внаслідок чого
    були встановлені в часі професійні дружби між
    поколіннями студентів учасників.


    У той же час, той факт, що професор
    Н.Сучу був членом адміністративної
    ради Союзу образотворчих художників Бая- Маре та її президентом, він сприяв можливості випускникам брати
    участь у виставкових програмах відділення Союзу образотворчих
    художників на
    місцевому, національному та міжнародному рівнях. Не раз досвідчені викладачі
    національних університетів мистецтва нагадували йому, що потрібно брати участь у партнерських відносинах між
    творчими спілками та університетським середовищем, забезпечуючи таким чином
    безперервність гільдії
    професійних художників.


    Нагадаємо, що
    Північний університет у Бая-Маре вже багато років плідно співпрацює з Івано-Франківським Національним технічним університетом нафти і газу з яким впроваджує
    транскордонний проєкт «Регіональний
    центр з навчання та моніторингу впливу електричних установок на навколишнє
    середовище», в рамках програми ENC CBC Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна, 2014-2020 рр.

  • Охорона навколишнього середовища, пом’якшення кліматичних змін та адаптація

    Охорона навколишнього середовища, пом’якшення кліматичних змін та адаптація

    У рамках другого конкурсу, оголошеного програмою ENC CBC
    Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна, 2014-2020 рр., Інженерний факультет Північного
    університетського центру в місті Бая-Маре, Марамуреський повіт,північна
    Румунія, переміг у транскордонному проекті з назвоюRegional
    Center for Training andMonitoring of the Environmental lmpact of
    Electrical lnstallations»/ «Регіональний центр з навчання та моніторингу впливу
    електричних установок на навколишнє середовище, абревіатура CRIMIGE.


    Проект є
    частиною операційної теми TO6 Охорона навколишнього середовища,
    пом’якшення кліматичних змін та адаптація. Партнерами проекту виступають:
    Північний університетський центр в Бая-Маре (керівник проекту) та Івано-Франківський
    Національний технічний університет нафти і газу (партнер). Впровадження цього
    проекту триватиме 24 місяці, з 1 березня 2020 р. по 28 лютого 2022 р. Його загальна вартість складає 272
    637 євро, з яких 245 373 євро – фінансування від ЄС.


    Серед переваг,
    які цей проект приносить, – це підготовка молоді та обладнання лабораторії /
    регіонального центру, що представляє інтерес для державних, приватних та
    громадських організацій», – зазначила член команди проекту, викладач, інженер
    Мірела Коман. Проект передбачає підготовку 120 студентів / мастерандів, по 60 з
    кожної країни, в електричній галузі та
    охорони навколишнього середовища в лабораторії, яка буде створена в рамках
    проекту- Регіональний центр навчання та моніторингу впливу електричних
    установок на навколишнє середовище.


    14 викладачів
    двох університетів, по 7 від кожної країни, обміняться досвідом та
    співпрацюватимуть для покращення екологічних практик у транскордонному регіоні
    Румунія – Україна. Вперше буде створена база даних, яку можуть
    використовувати приватні та громадські
    організації.


    Транскордонна співпраця
    між Мкарамурескьим повітом та Івано-Франківською областю почалась давно і з року
    в рік посилюється. У цьому напрямку були внесені зміни до законодавства про транскордонне співробітництво,
    що дозволить місцевим органам самоурядування визначити партнерів з
    України щодо укладення угод про співпрацю та реалізацію спільних проектів.
    Розвиток дружніх відносин, а також співробітництво в галузі економіки, культури,
    освіти, молоді та спорту, охорони здоров’я та професійної підготовки стануть цілями, які сприятимуть розвитку місцевих
    громад.

  • Транскордонний проект про обробку деревини

    Транскордонний проект про обробку деревини

    Радники Марамуреського повіту схвалили на
    останньому засіданні транскордонний проект, спрямований на
    Просування
    місцевої культури та збереження
    історичної спадщини. Для його реалізації можна отримати безвідплатні зовнішні кошти через Програму транскордонного
    співробітництва ENICBC Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна, 2014 -
    2020.




    Проект передбачає, на першому етапі, проведення дослідження в прикордонному
    регіоні Марамуреш (Румунія) та Закарпатті (Україна) з переробки деревини та представити традиційні інструменти, методи та досвід в обробці деревини, особливо для художньої обробки деревини та
    різьблення по дереву. Мета цього проекту – розробити технічний посібник щодо традиційної обробки деревини, специфічної для транскордонного регіону Марамуреш та Закарпаття.




    І останнє, але не менш
    важливе, проєкт
    покликаний просувати регіон як загальний туристичний напрямок його нематеріальну дерев’яну спадщину, особливо шляхом підключення місцевих ремісників до
    спеціалізованого туристичного ринку, призначеного для деревообробників та
    столярів, які прагнуть поділитися передовою практикою у цій галузі. Це стане
    можливим через розробку веб-платформ, ідентифікацію, картографування та
    просування місцевих майстрів по дереву, відкритих для учнівських чи
    короткотермінових навчальних занять, семінарів з традиційної обробки деревини, спільних міжнародних та спеціалізованих заходів, а також за
    допомогою спілкування та просування.




    Якщо проект отримає
    фінансування, Марамуреський Повітовий музей етнографії та
    народної творчості, як партнер, отримає зовнішні кошти на суму 70 390 євро, а власне співфінансування складе 3519 євро, що
    становить 5% від бюджету проекту для цієї установи.






    Не випадково Марамуреш називають «Краєм деревини», і говориться навіть про «цивілізацію дерева»,
    яка процвітала тут. Археологічні розкопки виявили сліди з давніх часів, які
    говорять про обробку деревини. Написи на фронтонах будинків та на стовпах
    воріт, що датуються кінцем ХVІІ та протягом усього ХVІІІ століття, – які інколи
    також фіксують імена майстрів – є свідченням давності цього ремесла, а сучасні творіння ілюструють
    силу традиції. Доказом давності дерев’яної конструкції на Мараморощині є декоративні елементи, які
    спочатку мали магічно-міфічні функції і зазвичай розташовуються в місцях, що
    позначають прохід, на верху дверей чи воріт. Також Мараморощина славиться своїми деревними церквами, а багато з них знасені до спадщини ЮНЕСКО.