Tag: співпраця

У Балківецькій школі Сучавського повіту 19 травня 2021 року були проведені відкриті уроки з
української та румунської мов у рамках проєкту «Покращений доступ до шкіл транскордонної сільської зони Балківці (Румунія) – Йорданешти (Україна), який реалізується мерією
громади Балківці та Карапчівською об’єднаною територіальною громадою, за фінансування Операційної
програми транскордонної співпраці Румунія-Україна 2014-2020 рр. Європейського інструменту сусідства.

Бенефіціари цього проєкту – гімназійні школи сіл Балківці, Негостина та Гропень Сучавського повіту, де працюють 30 педкадрів та навчаються 189 учнів і, відповідно, Йорданештська
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Глибоцького
району Чернівецької області, де працюють 22 педкадри та навчаються 125 учнів. Проєкт, який розрахований на 18 місяців та має завершитися не пізніше 31 грудня
2022 року, передбачає покращення умов навчання у вищезгаданих школах: модернізацію та оснащення шкіл найсучаснішим обладнанням, ремонт спортивного залу та спортивного майданчику Балківецької школи.

У рамках проєкту також заплановано 12 інтерактивних заходів: шість
в Румунії та шість в Україні та чотири зустрічі щодо обміну досвідом між
педкадрами та учнями, по дві у кожній з країн. Бюджет проєкту становить 329.202 євро, з яких Європейський Союз фінансує 296.281 євро, тобто 90% – 153.099 євро для Бальківців та 143.182 для Йорданешти, а внесок бенефіціарів становить 32.921 євро, тобто 10% – 17.000 євро внесок балківецької громади та, відповідно, 15.910 євро внесок йорданештської громади.

Згідно зі
графіком розгортання спільного румунсько-українського транскордонного проєкту, перший етап його реалізації відбувся як ми вже зазначили 19 травня у
Балківецькій школі, де українська рідна мова викладається як предмет чотири уроки на тиждень. Це була добра нагода обмінюватися передовим
досвідом щодо освітніх
методів викладання. Відкриті уроки провели вчителька української мови Анка Штюбіану та вчителька
румунської мови Лекреміоара Григорчук. Учителька Анка Штюбіану подає деталі про проведений нею урок та
про користь, яку приносить транскордонний проєкт учням та вчителям: «Відкритий урок з української мови я провела з учнями третього класу на тему «українські казки». Перед учнями я намагалася представити чарівний світ української казки та вести розмову над казками повчального характеру «Лисичка і Журавель» та «Лисичка і Рак» Івана Франка а також народною українською казкою «Як робиш, так і маєш». Тип уроку був комбінований. Головними об’єктивами уроку були: продовжити знайомство з українськими казками, розвивати розуміння змісту тексту, розвивати мовлення учнів, збагатити словниковий запас учнів, навчити їх визначати риси характеру персонажів шляхом їхньої поведінки і вчинків, розвивати читацький інтерес. Для уроку я використовувала різні матеріали такі як виставка книг, дитячі малюнки, комп’ютер, екран для проекції та різні методи: розмова, пояснення, читання в особах, інсценізація, робота в групах т.і. Очікуваними результатами від учнів: заохочення учнів більш читати українські казки, вміти охарактеризувати персонажі твору та впізнати мораль казки. Транскордонний проєкт приносить нам не тільки покращення матеріальної опори для школи, але це приємна зустріч та можливість поспілкуватися зі нашими колегами з України, які також працюють на ниві виховання молодого покоління та поділитися корисними методичними порадами. Також, це дуже цікаво для наших учнів побачити що їхня рідна українська мова жива і постійно розвивається, та почути розмову милозвучною українською мовою з вуст викладачки, яка надзвичайно володіє й румунською мовою.»

На відкритих уроках були присутні з України
Марина Шапка,
викладачка румунської мови та Віоріка Меглей, викладачка української мови Йорданештської загальноосвітної школи І-ІІІ
ступенів Глибоцького району
Чернівецької області. Вчителька-методист Віоріка Меглей поділилась своїми враженнями
від участь у відкритому уроці з української мови: «Перебуваючи у Балківцях, я була приємно вражена
відкритим уроком з українського читання в третьому класі на тему українські
казки. Вчителька Анка Штюбіану провела урок на належному методичному
рівні. Під час уроку вчителька продовжувала ознайомлювати дітей з казкою «Лисичка і Журавель» зі збірки Івана Франка «Коли ще звірі говорили», розвивала навички
читання в особах, вчила виділяти в тексті ділових осіб, давати їм елементарну
характеристику, правильно оцінювати поведінку персонажів та заохочувала дітей
формулювати питання щодо прихованого змісту казки. Вона виховувала любов до
українських народних казок, зокрема такі риси характеру як: чуйність, доброзичливість
та гостинність. На уроці використано такі наочні матеріали як: виставка казок, портрет
Івана Франка, ілюстративний матеріал, мультимедійні презентації. Також була
проведена інсценізації казки «Рукавчка». Діти із задоволенням виконували ролі, передавали
настрій та характер персонажів. В цілому урок можна вважати результативним, а
мету досягнутою, що підтверджувалося правильними відповідями учнів та їх
активною роботою впродовж усього уроку. Урок сприяв розвитку кожної дитини, її
пам’яті, уяви, творчих здібностей.»

У Балківецькій школі Сучавського повіту 19 травня 2021 року були проведені відкриті уроки з
української та румунської мов у рамках проєкту «Покращений доступ до шкіл транскордонної сільської зони Балківці (Румунія) – Йорданешти (Україна), який реалізується мерією
громади Балківці та Карапчівською об’єднаною територіальною громадою, за фінансування Операційної
програми транскордонної співпраці Румунія-Україна 2014-2020 рр. Європейського інструменту сусідства.

Бенефіціари цього проєкту – гімназійні школи сіл Балківці, Негостина та Гропень Сучавського повіту, де працюють 30 педкадрів та навчаються 189 учнів і, відповідно, Йорданештська
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Глибоцького
району Чернівецької області, де працюють 22 педкадри та навчаються 125 учнів. Проєкт, який розрахований на 18 місяців та має завершитися не пізніше 31 грудня
2022 року, передбачає покращення умов навчання у вищезгаданих школах: модернізацію та оснащення шкіл найсучаснішим обладнанням, ремонт спортивного залу та спортивного майданчику Балківецької школи.

У рамках проєкту також заплановано 12 інтерактивних заходів: шість
в Румунії та шість в Україні та чотири зустрічі щодо обміну досвідом між
педкадрами та учнями, по дві у кожній з країн. Бюджет проєкту становить 329.202 євро, з яких Європейський Союз фінансує 296.281 євро, тобто 90% – 153.099 євро для Бальківців та 143.182 для Йорданешти, а внесок бенефіціарів становить 32.921 євро, тобто 10% – 17.000 євро внесок балківецької громади та, відповідно, 15.910 євро внесок йорданештської громади.

Згідно зі
графіком розгортання спільного румунсько-українського транскордонного проєкту, перший етап його реалізації відбувся як ми вже зазначили 19 травня у
Балківецькій школі, де українська рідна мова викладається як предмет чотири уроки на тиждень. Це була добра нагода обмінюватися передовим
досвідом щодо освітніх
методів викладання. Відкриті уроки провели вчителька української мови Анка Штюбіану та вчителька
румунської мови Лекреміоара Григорчук. Учителька Анка Штюбіану подає деталі про проведений нею урок та
про користь, яку приносить транскордонний проєкт учням та вчителям: «Відкритий урок з української мови я провела з учнями третього класу на тему «українські казки». Перед учнями я намагалася представити чарівний світ української казки та вести розмову над казками повчального характеру «Лисичка і Журавель» та «Лисичка і Рак» Івана Франка а також народною українською казкою «Як робиш, так і маєш». Тип уроку був комбінований. Головними об’єктивами уроку були: продовжити знайомство з українськими казками, розвивати розуміння змісту тексту, розвивати мовлення учнів, збагатити словниковий запас учнів, навчити їх визначати риси характеру персонажів шляхом їхньої поведінки і вчинків, розвивати читацький інтерес. Для уроку я використовувала різні матеріали такі як виставка книг, дитячі малюнки, комп’ютер, екран для проекції та різні методи: розмова, пояснення, читання в особах, інсценізація, робота в групах т.і. Очікуваними результатами від учнів: заохочення учнів більш читати українські казки, вміти охарактеризувати персонажі твору та впізнати мораль казки. Транскордонний проєкт приносить нам не тільки покращення матеріальної опори для школи, але це приємна зустріч та можливість поспілкуватися зі нашими колегами з України, які також працюють на ниві виховання молодого покоління та поділитися корисними методичними порадами. Також, це дуже цікаво для наших учнів побачити що їхня рідна українська мова жива і постійно розвивається, та почути розмову милозвучною українською мовою з вуст викладачки, яка надзвичайно володіє й румунською мовою.»

На відкритих уроках були присутні з України
Марина Шапка,
викладачка румунської мови та Віоріка Меглей, викладачка української мови Йорданештської загальноосвітної школи І-ІІІ
ступенів Глибоцького району
Чернівецької області. Вчителька-методист Віоріка Меглей поділилась своїми враженнями
від участь у відкритому уроці з української мови: «Перебуваючи у Балківцях, я була приємно вражена
відкритим уроком з українського читання в третьому класі на тему українські
казки. Вчителька Анка Штюбіану провела урок на належному методичному
рівні. Під час уроку вчителька продовжувала ознайомлювати дітей з казкою «Лисичка і Журавель» зі збірки Івана Франка «Коли ще звірі говорили», розвивала навички
читання в особах, вчила виділяти в тексті ділових осіб, давати їм елементарну
характеристику, правильно оцінювати поведінку персонажів та заохочувала дітей
формулювати питання щодо прихованого змісту казки. Вона виховувала любов до
українських народних казок, зокрема такі риси характеру як: чуйність, доброзичливість
та гостинність. На уроці використано такі наочні матеріали як: виставка казок, портрет
Івана Франка, ілюстративний матеріал, мультимедійні презентації. Також була
проведена інсценізації казки «Рукавчка». Діти із задоволенням виконували ролі, передавали
настрій та характер персонажів. В цілому урок можна вважати результативним, а
мету досягнутою, що підтверджувалося правильними відповідями учнів та їх
активною роботою впродовж усього уроку. Урок сприяв розвитку кожної дитини, її
пам’яті, уяви, творчих здібностей.»

Більше 60 делегатів з Румунії, Республіки Молдова та України 29 липня взяли
участь у Транскордонному культурному форумі – Можливості розвитку і
фінансування, проведеному Яcською повітовою радою. Офіційне відкриття відбулося
в залі Герцогів Палацу культури міста Ясcи.

Метою заходу є розвиток співпраці та взаємодія у сфері культури між Ясською
повітовою радою, Чернівецькою районною радою, Вінницькою областю та
територіальними адміністративними одиницями Республіки Молдова. Дискусії були
зосереджені на таких темах як: збереження культурної спадщини та традицій
сусідніх країн, розширення та пошук можливостей реалізації міжнародних
транскордонних проектів у сфері культури, розробка та впровадження міжнародної
транскордонної стратегії розвитку національних культур сусідніх держав та
завершилися підписанням усіма учасниками спільної резолюції щодо сприяння
збереженню та розвитку державних культурних цінностей, традицій та об’єктів
культурної спадщини країн-сусідів.

«Наша мета – підготувати портфоліо транскордонних культурних проєктів в
рамках Спільної операційної програми Румунія – Україна – Республіка Молдова на
2021 – 2027 роки. Можливо, значною мірою, культура – це наша візитівка, суть
того, що ми думаємо, відчуваємо та маніфест. Я переконаний, що спільними
зусиллями через наші культурні заклади ми вийдемо за межі того, що є
найкрасивішим і найціннішим у нашій спільній ідентичності. Резолюція
Транскордонного культурного форуму, яку ми всі підписали, є виразом спільного
наміру та бажання налагодити міжінституційні зв’язки, проявом поваги до наших
культурних, історичних та соціальних засад, які ми поділяємо», – сказав голова Ясської
повітової ради Костел Алексе.

«Культура не повинна мати кордонів, важливо подолати всі важкі історичні
моменти між нашими країнами, побачити як Україна, Румунія та Республіка Молдова
потискають руки і передавати далі наші національні цінності. У Чернівецькому
районі проживає найбільша румунська громада, яку ми представляємо. Генеральне
консульство Румунії у Чернівцях запевняє, що підтримуватиме впровадження транскордонних
проєктів», – сказала Генеральний консул Румунії у Чернівцях Ірина-Лоредана Стенкулєску.

«Велика вдячність нашому міжнародному партнеру – Ясській повітовій раді, на чолі з
досвідченим та успішним керівником Костелом Алексе, за організацію
такого змістовного та ефективного Транскордонного Форуму, направленого на
зміцнення наших партнерських відносин та взаємодії щодо збереження та розвитку
спільних елементів культурної спадщини, цінностей та традицій. Спільною справою та співпрацею ми зможемо
отримувати результати та досягати успіхів у розвитку наших регіонів та дружніх
міжнародних відносин», – зазначив у
свою чергу голова Чернівецької районної ради Руслан Домніцак.

У Транскордонному Форумі взяли участь представники місцевих органів влади Румунії,
України та Р.Молдова, представники міністерств закордонних справ та культури Румунії,
Генерального консульства Румунії в Чернівцях, Генерального консульства
Республіки Молдова в Яссах, Чернівецької районної ради, Департаменту зв’язків з
Республікою Молдова, Румунського інституту культури ім. Міхая Емінеску в
Кишиневі, Ясської філії Союзу українців Румунії тощо.

Кожен
транскордонний проєкт це не лише цифри, бюджети, звіти і платежі це передусім ідея,
цінності і мрії людей, які його розробили та впроваджують, а також успішна історія
тих, хто отримав користь від їх реалізації. Сьогодні ми вирішили розповісти про ще один
румунсько-український транскордонний проєкт «COOP 4 FIRE», який зосередився на
покращенні спроможності реагування прикордонних громад Румунії та України на
надзвичайні ситуації.

«Транскордонна
співпраця між рятувальними і пожежними службами» – COOP4FIRE це
перший проєкт Спільної операційної програми «Румунія – Україна 2014-2020», в
рамках якого були завершені всі заходи. Він впроваджувався в період з січня
2020 року по січень 2021 року громадою Вледень Ботошанського повіту (Румунія) і
містом Новоселиця Чернівецької області (Україна).

Протягом
12 місяців впровадження, метою «COOP4FIRE» полягала в сталому сприянні розвитку
послуг наданих аварійними службами в транскордонному ареалі Ботошанського повіту
Румунії та Чернівецької області України. Бенефіціари проєкту спільно працювали
над вдосконаленням спроможності та навичок добровільних пожежних дружин та
управлінського складу місцевих служб з надзвичайних ситуацій, задля зростання
спроможності і швидкості реагування на пожежі та інші ризики. Одним з основних
результатів проєкту стало скорочення часу реагування на надзвичайні події до 10
хвилин в громаді Вледень і 8 хвилин в Новоселицькій ОТГ.

Завдяки
поставленим цілям і впровадженим заходам, проєкт вирішив три великі проблеми, з
якими стикалися обидві громади, які разом налічують близько 12200 мешканців:

– забезпечення
спеціалізованим обладнанням двох добровільних пожежних дружин;

– підготовка
30 рятувальників-добровольців – по 15 з с. Вледень та міста Новоселиця;

– вдосконалення
управління ризиками, спричиненими природними та антропогенними лихами в
транскордонному регіоні.

Варто
відзначити, що партнери забезпечили ефективне управління проєктом, усі рішення
приймалися за спільної згоди комітету з впровадження проєкту, використовуючи
принципи і процедури Європейського інструменту сусідства (ENI).

Загальна
вартість проєкту склала понад 330 тис. євро, з яких 184,45 тис. євро надійшло
головному бенефіціару проєкту – громаді Вледень (Румунія), а 146,65 тис. євро
було виділено українському партнеру – Новоселицькій ОТГ. Грантова частка
Європейського Союзу склала 297,99 тис. євро (90% загальної вартості проєкту), а
партнери забезпечили співфінансування в розмірі 33,11 тис. євро.

На
підсумковій конференції проєкту сільський голова села Вледень (головного
бенефіціара) Войку Мураріу заявив: «Усі поставлені цілі в рамках цього проєкту
було досягнуто. Ми напряму посприяли досягненню основного індикатору Програми
Румунія-Україна по пріоритету 4.2. – Підтримка спільних заходів, з метою
попередження природних лих, в тому числі – через спільні інвестиції в
інфраструктуру в сфері ліквідації наслідків надзвичайних ситуації. В той же
час, ніхто не міг уявити подальші санітарні умови і потрібно відзначити, що
використання можливостей цифрового середовища допомогло проєкту успішно
витримати пандемічну бурю.»

Войку
Мураріу зазначив, що особливо важливим є те, що впровадження проєкту призвело
до плідного обміну досвідом дій в умовах надзвичайних ситуацій, а також видання
буклету, що містить збірник найкращих практик служб з надзвичайних ситуацій в
місті Новоселиця і селі Вледень.

Понад
210 тис. євро було використано на придбання обладнання і оснащення обох служб
реагування на надзвичайні подій: по одній пожежній машині, оснащеній для
швидкого реагування на пожежі до моменту прибуття професійних пожежників,
допоміжне обладнання (в тому числі по одному одновісному причепу),
радіостанції, встановлені на спецмашинах, професійні комунікаційні системи (2
набори рацій і 14 мобільних телефонів), набори спеціального одягу для двох
добровільних пожежних команд, а також різні інструменти і прилади, необхідні
при виїздах.

З
метою удосконалення професійної підготовки 30 пожежників-добровольців, було
організовано 6 спільних спеціалізованих заходів: два семінари, два тренінги і
дві практичні вправи і тренування, в яких взяли участь представники цільових
груп.

«Мешканцям
двох громад було повідомлено про стадію впровадження проєкту через прес-релізи
і статті в місцевій і регіональній пресі, шляхом трансляції телевізійних
повідомлень на місцевих каналах і зокрема – через проведення двох
комунікаційних та інформаційних кампаній і проведення великомасштабної події в
громаді Вледень. Понад 500 учасникам з
сіл громади Вледень і Новоселицької ОТГ було представлено значення і роль
волонтерських служб у порятунку життів і майна в разі настання пожеж, повеней
та інших надзвичайних подій, а також роботу пожежників-добровольців на нових
пожежних машинах, придбаних по проєкту, за європейського фінансування» -
зазначив Георге Чобану, менеджер з комунікації с. Вледень.

У
рамках проєкту COOP4FIRE бенефіціари налагодили хорошу співпрацю, а голова
Новоселицької ОТГ Марія Нікорич підкреслила, що «сталість проєкту була
забезпечена шляхом розробки і впровадження спільної стратегії розвитку
управління надзвичайними ситуаціями на рівні двох добровільних служб,
затвердженої місцевими радами, а також Протоколом про співпрацю на 2021-2026
роки».

Таким
чином, через в результаті впровадження цих інструментів співпраці партнери
продовжуватимуть співпрацю, періодичну спільну підготовку
пожежників-добровольців, обмін досвідом і ноу-хау, а також розповсюдження
результатів проєкту. Крім того, партнери домовились і в подальшому скористатися
можливостями нового програмного періоду 2021-2027 рр..

Інспекторатом з надзвичайних ситуацій у повіті Тулча (Румунія) спільно з Головним
управлінням ДСНС України в Одеській області було розпочато тестування спільної
платформи оповіщення про надзвичайні ситуації, що здійснюється в рамках транскордонного
проєкту «Спільне реагування на надзвичайні ситуації навколо Дунаю – JERAD», який
фінансується Європейським Союзом в рамках Спільної Операційної Програми
Румунія-Україна 2014-2020.

Проєкт, розпочатий у лютому минулого року, має завершитися 25 лютого 2022
року і націлений на розробці спільної платформи оповіщення як інструмент прийняття рішень у випадку надзвичайних ситуацій з
транскордонними наслідками, підвищенні рівня транскордонного співробітництва
шляхом спільних семінарів та навчань, а також на збільшенні оперативної
спроможності двох установ шляхом придбання спеціальних транспортних засобів. Ідея
спільної комунікаційної платформи полягає у швидкому взаємному інформуванні
рятувальних служб прикордонних територій Румунії-України щодо виникнення чи
загрози виникнення різних надзвичайних ситуацій з метою швидшого реагування на
їх наслідки, або попередження таких подій.

У четвер, 3 червня, на спільній прес-конференції менеджер проєкту JERAD від
румунської сторони Крістя Гугоаше озвучив основну концепцію проєктної
діяльності, його цілі, направленість, пріоритети та розповів про вже отримані
результати. «Спільна платформа оповіщення вже завершена і ми вже розпочали її тестування
співробітниками диспетчерських служб. Ця
платформа запрацює в останній період впровадження проєкту. Зараз ми проводимо
всі необхідні тестування та коригування, адже усі зацікавлені щоб бенефіціари,
тобто диспетчери, вчасно виявили прогалини, щоб мати якомога ефективніший робочий
інструмент», – заявив Крістя Гугоаше

У свою чергу координатор проєкту з українського боку, заступник начальника
Головного управління ДСНС України в Одеській області Микола Яловий, наголосив на важливості цієї спільної
платформи. «Це єдина спільна платформа для обміну настільки необхідною
інформацією на місцевому і регіональному рівнях, в районах з дуже мінливими
кліматичними ситуаціями. Найбільшою перевагою для нас у цьому проєкті є
можливість співпраці та спільних дій у випадку виникнення надзвичайних ситуацій.
Ми ознайомилися з можливостями втручання наших колег, представимо їм свої
можливості, з тим, щоб мати змогу приймати правильні рішення щодо дій, які
дозволяють швидко втручатися у випадку надзвичайної ситуації», – заявив Микола
Яловий.

Він також відзначив чітко виражений транскордонний характер, комплексність
проблем та багатогранність заходів, які передбачається виконати у рамках
проєкту та ознайомив всіх присутніх зі структурою Головного управління ДСНС
України в Одеській області, особливостями Одеської області, а також з
техногенними характеристиками Ізмаїльського району, як території, де
впроваджується проєктна діяльність від української сторони.

За словами головного інспектора Інспекторату з надзвичайних ситуацій
«Дельта» Данієля Петрова, останні спільні дії, проведені двома установами з
обох берегів Дунаю, відбулися два роки тому, коли на Кілійському гирлі Дунаю
були виявлені плавучі об’єкти. «Ця ситуація була успішно врегульована і
показала, що між сторонами існує і може бути кращий зв’язок. Тоді ми усвідомили
необхідність створення спільної комунікаційної платформи», – сказав Данієль
Петров.

У рамках проєкту як румунська, так і українська сторони вже розпочали процедуру
придбання високоефективного обладнання, що дозволить швидко та ефективно діяти
у випадку надзвичайної ситуації, а наприкінці року відбудеться спільне
навчання, в якому візьмуть участь 70 румунських та 30 українських
рятувальників.

Під час основної частини Стартової конференції в рамках проєкту «Спільне
реагування на надзвичайні ситуації навколо Дунаю – JERAD», яка відбулась 3
червня в місті Тулча представники Тулчанської повітової ради згадали про інші
проєкти, що здійснюються у партнерстві з Україною, а префект Марчел Іванов
підкреслив важливість посилення румунсько-українських відносин. «Національна
безпека завжди визначається доброю співпрацею між сусідніми державами як для
попередження природних та антропогенних катастроф, так і для управління
надзвичайними ситуаціями шляхом спільних дій», – наголосив префект Марчел
Іванов на прес-конференції.

До участі в цьому заході було запрошено робочі групи проєкту від обох
партнерів, представників місцевих органів державної влади повіту Тулча,
представників засобів масової інформації
та Спільного Технічного Секретаріату Спільної Операційної Програми
Румунія-Україна 2014-2020.

Підсумовуючи роботу конференції офіцер з моніторингу та впровадження
проєктної діяльності Спільного Технічного Секретаріату, Дойна Турку, висловила
подяку всім учасникам, а також сподівання на майбутню результативну роботу, яка
базуватиметься на ефективній співпраці, взаємній підтримці та дружніх
відносинах. Загальний бюджет проєкту становить понад 555 тисяч євро.

Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску провів у суботу, 19 червня
2021 року, на полях Анталійського дипломатичного форуму, зустріч з міністром закордонних справ України
Дмитром Кулебою. Про це повідомила прес-служба МЗС Румунії.

Міністри здійснили оцінку реалізації питань
погоджених президентами Румунії та України під час телефонної розмови 12
травня 2021 року, а також після зустрічі глав зовнішньополітичних відомств двох
країн 23 квітня в Бухаресті, коли
український міністр разом із грузинським колегою взяв участь у розширеному
засіданні тристороннього форуму Румунія-Польща-Туреччина, який відбувся в румунській столиці.

Міністр закордонних справ Румунії підкреслив необхідність якнайшвидшого
визначення сталих рішень щодо прав осіб, які належать до румунської меншини в
Україні. Міністри також обговорили ситуацію з безпекою в Чорному морі та
європейські та євроатлантичні прагнення України.

Богдан Ауреску наголосив на необхідності відновлення діяльності Змішаної
міжурядової Румунсько-Української комісії та завершення переговорів щодо
Протоколу про двостороннє румунсько-українське співробітництво в галузі освіти.
Зі свого боку Дмитро Кулеба підтвердив готовність української сторони до якнайшвидшого
виконання необхідних формальностей.

Глава румунської дипломатії знов озвучив прохання до України, враховуючи визнання українською стороною в квітні 2021 року ідентичності
румунської мови і так званої «молдавської» мови, офіційно визнати неіснування «молдавської»
мови.

Водночас міністри закордонних справ обговорили поточні кроки щодо
розширення консульського представництва у двох державах шляхом створення
консульського відділу в Ізмаїлі, як складової Генерального консульства Румунії
в Одесі та Консульства України в Сігету Мармацієй.

У зв’язку з пандемією COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Дмитро
Кулеба подякував главі румунської дипломатії за гуманітарну допомогу, надану Україні 28 травня 2021 року у вигляді медичного обладнання та матеріалів на
суму понад 1,1 млн євро, а також за рішення Уряду Румунії, прийняте 16 червня 2021
року про надання Україні чергової гуманітарної допомоги з резерву Міністерства
охорони здоров’я, безкоштовно, у вигляді 100 800 доз вакцини проти COVID-19.

Міністри Румунії та України обмінялись думками з питань, що представляють
регіональний інтерес, зокрема з приводу тривожної безпекової ситуації в Чорноморському регіоні. Богдан Ауреску висловив вдячність за
стримане ставлення, проявлене в цьому контексті Україною, що може сприяти
зменшенню напруженості. У той же час він підкреслив підтримку Румунією
продовження та поглиблення співпраці України з Північноатлантичним альянсом на
основі вже встановлених механізмів, виходячи з євроатлантичних прагнень
України, а також із зобов’язань щодо всебічних реформ, взятих на себе українською
державою. Міністри, також, обговорили результати Саміту НАТО, що відбувся 14 червня.

Дмитро Кулеба подякував румунській стороні за постійну підтримку Румунією зусиль
України щодо євроатлантичної інтеграції. Він також подякував за запрошення
України разом з Грузією на засідання міністерського трикутника
Румунія-Польща-Туреччина (23 квітня 2021 року), а також за тверду підтримку
партнерів у Спільній декларації саміту Бухарестської дев’ятки (10 травня 2021
року).

5 травня 2021 року ректор Ясського
університету імені Александра Йоана Кузи Тудорел Тоадер, у супроводі декану
факультету фізичного виховання та спорту Беатріс Абелашей, здійснив офіційний візит до Чернівецького національного
університету ім. Юрія Федьковича. Основна мета візиту – розширення академічного
партнерства між двома вищими навчальними закладами.

Від ЧНУ гостей зустріли перший проректор
Василь Балух, проректорка Тамара Марусик, декан факультету фізичної культури та
здоров’я людини Ярослав Зорій та начальник відділу міжнародних зав’язків Сергій
Луканюк.

Основна увага під час зустрічі була
зосереджена на розвитку співпраці між Ясським університетом імені Александра Йоана
Кузи та Чернівецьким національним університетом ім. Юрія Федьковича з точки
зору мобільності студентів, наукових досліджень та викладання. Під час зустрічі
також обговорювалася можливість створення спільних програм та підписання Угоди про подвійне дипломування. Сторони висловили готовність підтримати консолідацію
існуючого партнерства та подальші напрямки співпраці між ясським та чернівецьким університетами.

Василь Балух зазначив, що історія співпраці між обома закладами
вищої освіти бере початок від ’90 тих роках і відтоді розвивається активно та
плідно: щороку відбуваються спільні конференції та інші заходи, реалізуються
міжнародні проекти.

Зі свого боку, ректор Ясського університету зауважив, що сьогодні
діяльність університету ім. А.Й.Кузи спрямована на розширення співпраці з
партнерами із сусідніх країн. «Нині надзвичайно актуальним є питання подвійного
дипломування, оскільки це приносить користь як викладачам, так і студентам. Це
допомагає університетам доповнювати один одного, а не конкурувати» – наголосив
Тудорел Тоадер.

Тамара Марусик підкреслила, що співпраця ЧНУ з Ясським
університетом відбувається у різних сферах: освітній, науковій та гуманітарній.
Більше того, проректорка зауважила, що на базі ЧНУ успішно функціонують 2
Центри румунських студій (на факультеті історії, політології і міжнародних
відносини та на філологічному).

Співпраця між двома вищими навчальними
закладами розпочалася з укладення двосторонньої угоди
в 1993 році. На даний час Ясський університет імені Александра Йоана Кузи має
двосторонні угоди про співпрацю з дев’ятьма ВНЗ України. Протягом 2010-2020
років студентами, викладачами та дослідниками з Ясс було здійснено 250
академічних візитів до українських університетів чи інших організацій у вигляді
навчання, викладання чи стажування, наукових візитів або участі у різних
наукових заходах.

З іншого боку румунські студенти ЧНУ ім. Юрія Федьковича зможуть
одночасно навчатися в Сучавському університеті ім. Штефана Великого. В рамках
угоди між Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича та
Сучавським університетом ім. Штефана Великого завідувачка кафедри румунської та
класичної філології, доцент Крістінія Паладян, обговорила з проректором
Сучавського університету, професором Штефаном Пурічем можливість академічної
мобільності студентів на основі міжнародної програми подвійних дипломів другого
освітнього рівня магістр.

Програма подвійних дипломів – це спільні
освітні програми українського і румунського університетів, які дадуть можливість
студентам кафедри румунської та класичної філології одночасно проходити
навчання за інтегрованими навчальними програмами в обох закладах вищої освіти
та отримати два дипломи українського та європейського вищих навчальних закладів.

Мерія села Сарасеу Марамуреського повіту 15 квітня
організувала спільну міжнародну конференцію Румунія-Україна в рамках
транскордонного проєкту «Запобігання та спільна оборона в надзвичайних
ситуаціях», який фінансується Європейським Союзом в рамках Спільної операційної
програми Румунія-Україна 2014-2020. В Україні партнером проєкту виступає
Солотвинська селищна рада Закарпатської області.

Конференція була проведена з
метою інформування про завершення етапу придбання спеціалізованої техніки та
обладнання для підрозділу реагування на
надзвичайні ситуації обох партнерів – села Сарасеу у Румунії та Солотвіна в
Україні. Порядок денний заходу також включав такі питання, як «Важливість
розгляду горизонтальних тем у проєкті», «Сталий розвиток» та «Природні та
антропогенні ризики та їх запобігання».

Основною метою
проєкту є розвиток співпраці між Румунією та Україною у сфері надзвичайних
ситуацій, підготовка заходів для підвищення потенціалу управління та реагування
у випадках надзвичайних ситуацій, спричинених природними або антропогенними катастрофами в селі Сарасеу та Солотвині.

Заходами проєкту
передбачається закупівля спеціального обладнання для ліквідації наслідків під
час повеней та інших надзвичайних ситуацій (пожеж, землетрусів, тощо -
оснащення кожного партнера цифровими сиренами сигналізації, розробка спільної
системи управління проблемами у прикордонній зоні, проведення заходів для
запобігання повеней; підвищення ефективності роботи персоналу в надзвичайних
ситуаціях для швидкого та ефективного втручання у випадку виникнення
надзвичайної ситуації. Загальний
бюджет проєкту становить майже 490 тис. євро.

У своєму виступі на
конференції сільській голова Сарасеу Йон Ковач зазначив: «Метою нашого проєкту
є розвиток співпраці між Румунією та Україною у галузі надзвичайних ситуацій
шляхом підготовки дій, розробки підрозділів втручання для підвищення
спроможності управління та реагування на надзвичайні ситуації, спричинені
стихійними лихами та техногенними катастрофами в районі румунського села
Сарасеу та Солотвина в Україні. Для досягнення мети ми зосередилися на кількох
конкретних цілях: краща діх у надзвичайних ситуаціях структур місцевої державної
адміністрації шляхом комплектування підрозділу реагування на надзвичайні
ситуації, який складається з автомобілів та мобільного обладнання для
реагування на надзвичайні ситуації, у ситуаціях повені, з конкретними технікою
та обладнанням та інших надзвичайних ситуаціях, таких як пожежі, хімічні
забруднення, землетруси, лісові пожежі тощо. Ми також взяли за мету розробити
загальну систему управління подібними проблемами, з якими ми стикаємось у
прикордонній зоні у двох населених пунктах та реалізувати необхідні плани та
стратегії для забезпечення запобігання повеней на дорогах та долинах двох
громад-партнерів. До кінця реалізації проєкту ми, безумовно, хочемо покращити
роботу осіб, які братимуть участь у ліквідації надзвичайних ситуацій з тим, щоб
їхні дії були максимально ефективними до кінця реалізації проєкту.»

Стосовно цього
заходу, консультант проєкту Клаудія Кокошіле зазначила. «Це перша спільна
міжнародна румунсько-українська конференція в рамках проєкту «Запобігання та
спільна оборона в надзвичайних ситуаціях», що здійснюється у партнерстві селом Сарасеу
Марамуреського повіту Румунії та селищем Солотвино, Тячівського району
Закарпатської області України. Ці дві громади знаходяться по обидва береги Тиси,
що є спільним кордоном як між двома країнами Румунією та Україною, так і між
двома адміністративно-територіальними одиницями. Проєкт стартував рік тому, тож
це не стартова конференція в традиційному сенсі цього слова, бо пандемія зіпсувала
нам всі плани, але дуже важливий момент. Йдеться про завершення важливого етапу – нам вдалося завершити процедуру придбання передбачених проєктом спеціалізованих
техніки та обладнання. Це важливий крок, важливе досягнення, яке дозволяє нам
продовжити впровадження плану заходів у рамках проєкту від навчання персоналу,
який обслуговуватиме придбане обладнання до демонстраційних робіт, партнерських
заходів, а головне, продовження набуття
унікального досвіду чудової співпраці. І хоча ми не мали можливості зустрітися
очно, і багато зустрічей відбувалися у віртуальному середовищі, нас продовжує об’єднувати
душевність і дружба. Це унікальний досвід, я б сказала абсолютно несподіваний,
тому що нам довелося стикатися з ризикованими ситуаціями, пандемія та
обмеження, що виникли внаслідок того, що сталося в усьому світі, спричинили ситуації,
які ми не могли передбачити, для яких ми повинні знайти рішення, і в цій
ситуації як винахідливість, так і завзятість тих, хто впроваджує транскордонний
проєкт на даний момент, надзвичайно важливі. Цей досвід стане дійсно дуже
важливим на майбутнє, оскільки успішне завершення цього проєкту, безумовно, закладе основи
довготривалої дружби, тісної співпраці між сусідами, між друзями, між братами,
але найголовнішим здобутком є надзвичайна дружба, яка створила міст, хоч і
віртуальний, між двома сусідніми та дружніми громадами.»

Трактор з причепом,
машина для очищення труб, обладнання для автоматичного очищення стоку, комунальний
транспорт для прибирання снігу, екскаватор-навантажувач, моторні насоси для
стічних вод, пересувний електрогенератор, вже були придбані шляхом відкритих
торгів румунським та українським партнерами. Таким чином, відтепер вони зможуть
діяти оперативно, значно скорочуючи час реакції, у разі повені, пожежі, сильних
снігопадів тощо. Обладнання було придбано за спільною координацією учасників
проєкту з Румунії та України.

У п’ятницю, 23 квітня 2021 року, міністр закордонних
справ Богдан Ауреску провів зустріч зі своїм українським колегою Дмитром
Кулебою. Переговори відбулись у кулуарах тристоронньої зустрічі міністрів
закордонних справ Румунії-Польщі-Туреччини, яка пройшла минулого тижня у
Бухаресті, і на яку вперше були запрошені взяти участь глави зовнішньополітичних
відомств України та Грузії.

Румунія та Україна – за крок від стратегічного
партнерства

Як повідомляє прес-служба румунського МЗС, міністри
закордонних справ Румунії та України розглянули нагальні питання двостороннього
порядку денного з наголосом на політико-дипломатичному діалозі, посиленні
економічних відносин, стимулюванні взаємозв’язку, а також на необхідності знайдення
сталих рішень щодо прав румунської меншини в Україні. Міністри також обговорили
тривожну безпекову ситуацію в Чорному морі та інші питання регіонального
інтересу. Богдан Ауреску та Дмитро Кулеба також обговорили пропозицію
української сторони підняти двосторонні відносини до рівня стратегічного
партнерства. «Україна прагне офіційно започаткувати стратегічне партнерство з
Румунією. Це означатиме особливі відносини між нашими державами. Ми з Богданом
Ауреску домовилися втілити це у дійсність», – заначив Дмитро Кулеба.

Проблема навчання румунською мовою в Україні

Окрему увагу під час дискусій було приділено забезпеченню
прав української національної меншини в Румунії та румунської національної
меншини в Україні. Стосовно цього міністр закордонних справ Румунії знову
наголосив на необхідності якнайшвидшого відновлення діяльності відповідної Змішаної
міжурядової Румунсько-Української комісії. Дмитро Кулеба погодився з цією
оцінкою, заявивши, що українська сторона найближчим часом виконає формальності,
пов’язані з призначенням українського співголови в зазначеній комісії. Богдан
Ауреску наголосив на важливості сталих зобов’язань української центральної влади
щодо повного забезпечення прав румунської громади в Україні, в тому числі
шляхом постійного діалогу з українськими регіональними та місцевими органами
влади. Він подякував своєму колезі за згоду української сторони на реалізацію стипендіальної
програми Уряду Румунії для учнів початкової школи (1-4 класи) в українській
державній системі освіти.

«Молдавська» мова як
пережиток СРСР

Міністр Ауреску наголосив на неїснуванні так званої «молдавської
мови», а міністр Дмитро Кулеба підтвердив, що так звана «молдавська мова» рівна
румунській мові, аспект, який відобразиться на імплементації режиму викладання
офіційними мовами держав Європейського Союзу, включаючи румунською, передбаченого
відповідним українським законодавством. У цьому сенсі Дмитро Кулеба повідомив
свого румунського візаві про те, що Міністерство освіти України вже направило
доручення місцевим органам влади застосовувати ці положення українського
законодавства, в тому числі в Одеській області. Також український міністр
прийняв минулорічну пропозицію міністра Богдана Ауреску розпочати переговори
щодо всеосяжної Угоди про права осіб, які належать до румунської меншини в
Україні та української меншини в Румунії.

Гуманітарна допомого та посилення економічної співпраці

Двосторонні дискусії також стосувались останніх подій,
пов’язаних з пандемією COVID-19. У цьому контексті глава румунської дипломатії
оголосив про надання в найближчій перспективі гуманітарної допомоги для України
у вигляді засобів індивідуального захисту на суму понад 1 мільйон євро, у
відповідь на запит, який українська сторона направила через НАТО. З іншого боку
міністри висловили спільну зацікавленість у подальшому розвитку двосторонніх
економічних проєктів, особливо з питань зв’язку між Румунією та Україною. Були
розглянуті шляхи розширення економічної співпраці, створення нових можливостей
у торгівлі, активізації діяльності робочої групи зі співпраці в енергетиці та збільшення
людських контактів. Міністри обговорили можливість відкриття додаткових
пропускних пунктів на румунсько-українському кордоні та втілення спільних
інфраструктурних проєктів. Показовим у цьому сенсі є проєкт будівництва нового
мосту через Тису між Сігету-Мармацієй (Румунія) та Білою Церквою (Україна).

Суверенітет та регіональна співпраця

Міністри закордонних справ Румунії та України обмінялись
думками з питань, що представляють регіональний інтерес, зокрема тривожної
ситуації з безпекою в Чорноморському регіоні. Водночас глава румунської
дипломатії наголосив на підтримці Румунією європейських та євроатлантичних
прагнень України. Міністр закордонних справ України подякував румунській
стороні за постійну підтримку Румунією суверенітету та територіальної
цілісності України, а також за зусилля щодо європейської та євроатлантичної
інтеграції.

Трикутник «Румунія-Польща-Туреччина» плюс Україна та Грузія

Під час Тристоронньої зустрічі «Румунія-Польща-Туреччина»
з питань безпеки, що пройшла у Бухаресті, було проведено спеціальну робочу
сесію за участю міністрів закордонних справ Грузії Давіда Залкаліані та України
Дмитра Кулеби. З ініціативою запрошення глав МЗС двох держав-партнерів виступив
глава румунської дипломатії, що відбулося вперше від запуску цього
тристороннього формату співпраці. Дискусії між п’ятьма міністрами закордонних
справ зосередилися на останніх подіях у галузі безпеки, особливо на тлі зосередження
російських військ на кордоні з Україною та в незаконно анексованому Криму, а
також на наслідках цих дій для регіональної безпеки та, зокрема,
євроатлантичної безпеки. Богдан Ауреску: «Мова йде про безпеку на Чорному морі.
Ця зустріч не могла відбутися у більш сприятливий час, враховуючи тривожну
ситуацію з безпекою в регіоні. У контексті зосередження російських військ я
детально обговорив зі своїми колегами останні тривожні безпекові події в Україні
та навколо неї, перспективу подальшого розвитку подій, а також заходи щодо
деескалації, зокрема про те, як ми можемо конкретно підтримати Україну.
Повідомлення про відведення російських військ, що є кроком у правильному
напрямку, аж ніяк не змінює необхідність продовжити аналіз причин цієї дуже
напруженої ситуації та визначити заходи щодо деескалації та уникнення подібних
ситуацій у майбутньому.»

Посилення співпраці країн НАТО з Україною та Грузією

Союзники на східному фланзі НАТО – Румунія, Польща та
Туреччина – підтвердили потребу збереження стабільного та безпечного простору в
регіоні найближчого сусідства НАТО та відзначили важливість діалогу з Україною
та Грузією, зокрема з питань безпеки у Чорному морі. Глава МЗС України Дмитро
Кулеба висловив вдячність партнерам за рішучу та своєчасну реакцію на
підвищення Москвою напруги, яка, серед іншого, вплинула на рішення Кремля
заявити про початок відведення військ від українського кордону. Сторони, також,
обговорили шляхи поглиблення взаємодії з НАТО у контексті реалізації курсу
України та Грузії на євроатлантичну інтеграцію.

Невідкладна допомога для дітей транскордонного регіону
Румунія-Україна

Нещодавно була підписана грантова угода про фінансування транскордонного
проєкту в рамках спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020 рр. за
пріоритетом «Підтримка розвитку послуг охорони здоров’я та доступу до сфери
охорони здоров’я».

Таким чином у рамках програми румунсько-української
транскордонної співпраці Сучавська повітова лікарня швидкої медичної допомоги
імені Св. Йоанна Нового та Чернівецька міська дитяча клінічна лікарня імені
Ісидора Боді виграли грант 1 мільйон 320 тисяч євро. Цей проєкт під
назвою «Невідкладна допомога для дітей транскордонного регіону
Румунія-Україна» став першою інвестицією
типу HARD (що має інфраструктурну складову понад 1 000 000 євро),
котрий фінансується Програмою Румунія-Україна на 2014-2020 роки, впровадження
якого вже розпочалося. Його тривалість становить 24 місяці, а метою є підвищення
доступності та якості екстреної медичної допомоги, що надається дітям у
Чернівецькій області та Сучавському повіті.

Інфраструктурна складова буде здійснена в Україні та
передбачає завершення будівництва термоблоку, який зможе приймати реанімобілі,
а нове відділення оснастять сучасною апаратурою та обладнанням, що забезпечить
доступ до невідкладної медичної допомоги дітям у віці 0-18 років. А сучавська
лікарня, в рамках цього проєкту придбає нову повністю обладнану карету швидкої
допомоги.

Реалізація транскордонного проєкту є не тільки
надважливою для галузі з погляду впровадження інноваційних лікувальних
методологій та асиміляції багатьох протоколів, що регулюють надання
невідкладної лікарської допомоги у прикордонних регіонах двох країн, але й для
поглиблення інших напрямків співпраці, зокрема посилення ролі місцевого
самоврядування двох прикордонних територій у налагодженні та поглибленні такої
діяльності. У цьому контексті дуже корисним є досвід румунської сторони, адже українська
сторона перебуває на початкових етапах реалізації подібних програм ЄС, а
всебічна підтримка і сприяння офіційної румунської влади є визначальними для
успішного просування спільних транскордонних інфраструктурних проєктів.

Нові знання, набуті медичними працівниками, що візьмуть
участь у тренінгах, організованих в рамках проєкту, а також система
телемедицини, яка буде впроваджена Чернівецькою міською дитячою клінічною
лікарнею, стануть практичними способами розвитку системи надання екстреної та
невідкладної медичної допомоги у Сучавському повіті Румунії та Чернівецькій
області України, а також посилення транскордонного
співробітництва в географічному ареалі Спільної операційної програми
Румунія-Україна 2014-2020 рр.

ВМС ЗС України провели онлайн конференцію з Морськими
Силами Румунії

8 лютого відбулася румунсько-українська
онлайн-конференція з питань розробки Положення про корабельну службу
Військово-Морських Сил Збройних Сил України відповідно до стандартів НАТО.
Метою заходу була організація надання дорадчої допомоги представниками
румунської сторони й ознайомлення з досвідом Морських Сил Румунії – державою
членом Північноатлантичного альянсу. Про це повідомила служба зв’язків з громадськістю Командування
ВМС ЗС України.

Представники румунської сторони підтвердили намір щодо
надання всебічної консультаційно-дорадчої допомоги у питаннях організації
переходу на нові для українських ВМС стандарти і порядок організації несення
служби. Слід зазначити, що румунські військово-морські сили проходили шлях
переходу від власних стандартів на стандарти Північноатлантичного альянсу і
добре знайомі з проблемами, які можуть виникати під час переформатування
порядку несення служби.

Під час зустрічі було окреслено ключові аспекти, на які в
першу чергу слід звернути увагу у перехідний період. Серед них система освіти і
підготовки корабельно-катерного складу українських ВМС, зміна керівних
документів. За результатами зустрічі румунські партнери зазначили свою готовність
до тісної і плідної співпраці в подальшому та ведення прямого і відкритого
діалогу.

2020 рік ознаменувався як для Румунії, так і для України
непередбачуваними обставинами пандемії нового коронавірусу, що сколихнула увесь
світ та радикально змінила наше повсякденне життя. У двосторонньому плані
румунсько-українських відносин вона дещо загальмувала торговельні зв’язки, але
не завадила посиленню співпраці в інших сферах, як наприклад військова.

Загублені в перекладі

2020-й рік почався з несподіваного скандалу. Промова
президента України Володимира Зеленського з нагоди Дня соборності викликала
шквал обурення в румунському суспільстві. Особливо гостро на слова українського
президента відреагували користувачі соцмереж та ЗМІ. 23 січня чимало румунських
публікацій вийшли із заголовками про те, що Володимир Зеленський звинуватив
Румунію в окупації Північної Буковини у 1918 році. Румунська сторона
відреагувала на це швидко, але досить спокійно. Більшість провідних румунських
експертів зійшлися на думці, що не варто занадто гостро реагувати на слова
українського президента, оскільки промова Зеленського була орієнтована на
внутрішню аудиторію, а основний її меседж – необхідність національної єдності у
непростий для України час. Зважену реакцію продемонструвало й МЗС Румунії.
Державний секретар румунського зовнішньополітичного відомства Дан Некулеєску
провів зустріч з послом України в Румунії, якого попросив роз’яснити посилання
на Румунію у публічному виступі Президента України, висловивши своє здивування
та наголосивши на необхідності правильного розуміння історії. Того ж дня Посол
України в Румунії Олександр Баньков на своїй сторінці у Facebook пояснив, що
йдеться про неточний переклад слів президента України. «Дійсно, мова йде про
офіційний переклад, але він є лише перекладом і не змінює оригінальний текст.
Ті, хто хоче, можуть просто перевірити оригінальне відео», – зазначив Баньков,
підкресливши, що на сайті ОПУ слово, «occupied» замінили словом «taken».

Військова співпраця

На щастя цей неприємний епізод не зіпсував відносини між
Бухарестом і Києвом, які продовжили співпрацю в військово-технічній сфері. У
2020 році сторони активно працювали над розширенням можливостей для військового
співробітництва. Це питання було обговорене під час зустрічі міністрів оборони
двох країн в кулуарах Мюнхенській конференції з безпеки. Під час розмови було
підкреслено значний прогрес, досягнутий в рамках румунсько-українського
співробітництва в галузі оборони, а також сприятливі перспективи його розвитку
з наголосом на підвищенні рівня сумісності шляхом спільної участі у
двосторонніх та багатонаціональних військових навчаннях. А на початку вересня у
Бухаресті в кулуарах
«Чорноморсько-Балканського безпекового форуму», міністри оборони Румунії
та України, Ніколає Чуке та Андрій Таран підписали Угоду між Урядом Румунії та
Кабінетом Міністрів України про співробітництво у військово-технічній сфері,
перший подібний документ, підписаний Україною з країною-членом НАТО. Документ
визначає правову базу військово-технічного співробітництва між двома країнами,
спрощує процедуру здійснення державних закупівель у відповідній сфері, а також
дозволяє розширити партнерство між Україною та Румунією, спрямовану на
зміцнення безпеки у регіоні Чорного моря. Зокрема угода сприятиме зміцненню
двостороннього співробітництва шляхом створення необхідної законодавчої бази
для установ та суб’єктів підприємницької діяльності двох країн для розробки
спільних проєктів у таких сферах, як придбання, ремонт та модернізація
озброєння та військової техніки, дослідження та розробки у військово-технічній
галузі, обміну інформацією та досвідом у галузі стандартизації, кодифікації та
контролю якості військової техніки.

Візит Дмитра Кулеби до Бухареста

Теж у першій половині вересня Румунію з робочим візитом
відвідав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Під час свого
дводенного перебування в Бухаресті глава українського зовнішньополітичного
відомства зустрівся з представниками української громади в Румунії, провів
переговори з міністром закордонних справ Румунії Богданом Ауреску, виступив як
почесний гість на щорічній нараді румунських дипломатів, а також зустрівся з
прем’єр-міністром Румунії Людовіком Орбаном та з членами комітетів з питань
зовнішньої політики двох палат румунського парламенту. На спільній
прес-конференції глав зовнішньополітичних відомств, Богдан Ауреску заявив, що
сторони провели дуже змістовні та всебічні дискусії щодо двостороннього порядку
денного, з наголосом на шляхах вирішення існуючих проблем, серед яких
пріоритетним є забезпечення прав осіб, які належать до румунської меншини в
Україні. Міністри також обговорили подальші кроки для розвитку
політико-дипломатичного діалогу, діалогу в різних сферах для кращого
використання потенціалу двох країн. Зі свого боку Дмитро Кулеба нагадав, що це
був перший візит міністра закордонних справ України до Румунії з 2017 року,
додавши, що Україна та Румунія більше ніколи не повинні дозволяти, щоб у
відносинах між ними були такі паузи. Він сказав, що Київ зацікавлений у
відновленні всіх контактів: і по лінії парламенту, і по лінії
прем’єр-міністрів, і між президентами. Дмитро Кулеба наголосив, що
добросусідські відносини – це про пошук спільного замість пошуку розбіжностей і
висловив радість з приводу того, що в Бухаресті він відчув саме готовність
шукати спільне і вирішувати питання, щодо яких сторони мають розбіжності.

Поромна переправа через Дунай «Ісакча-Орлівка»

У серпні на румунсько-українському кордоні нарешті
запрацювала поромна переправа через Дунай «Ісакча-Орлівка». Ідею поромного сполучення
через Дунай в районі румунської Ісакчі та української Орлівки почали обговорювати
ще в 1998 році. Принципові домовленості щодо проєкту були укладені в 2006 році,
а будівництво розпочалося в 2015-му. Відкриття переправи кілька разів
відкладалося, а перші тестові рейси були виконані восени 2019-го року. Згідно з
попередніми домовленостями на цій лінії, відкритій на ділянці де відстань між
берегами річки складає 900 м, наразі постійно працюють 2 пороми – один
румунського оператора, а інший – українського, що дозволяє оформляти
відправлення поромів щопівгодини. За рішенням сторін, через пункт пропуску
наразі можуть прямувати лише вантажівки. Щодня поромна переправа Ісакча-Орлівка
здатна перевозити в кожному напрямку до 500 одиниць транспорту, з якого близько
150 вантажного і 350 легкового, а також до 1000 пасажирів. Відкриття пункту
пропуску Ісакча-Орлівка та регулярного пасажирського сполучення між Тулчею та
Ізмаїлом налічується серед проєктів, які вже багато років обговорюються
сторонами Єврорегіону «Нижній Дунай», структури транскордонного
співробітництва, до якої входять: Одеська область України, Галацкій,
Тулчанський і Бреїлській повіти Румунії та Кагульський і Кантемірський райони
Республіки Молдова.

Транскордонна співпраця

24 листопада відбулося п’яте засідання
Спільного моніторингового комітету Спільної оперативної програми
Румунія-Україна 2014-2020. Зустріч відбулася в режимі відеоконференції за
участі представників двох держав-партнерів. Таким чином, станом на листопад укладено
контракти на 46 проєктів типу SOFT (проєкти, що не включають інфраструктурну
складову або мають інфраструктурну складову на суму до 1 млн. євро), загальною
вартістю понад 15 млн. євро. Після завершення процесу оцінки, було
відібрано для фінансування через цю програму 12 проєктів типу HARD (з
інфраструктурною складовою на суму більше 1 млн. євро на кожен проєкт) вартістю
понад 17 млн. євро. Зараз вони перебувають на стадії попереднього укладання
договору. Учасники зустрічі також обговорили прогрес,
досягнутий у реалізації чотирьох основних інфраструктурних проєктів, що
фінансуються програмою, загальна вартість яких становить приблизно 21 млн.
євро. Вони знаходяться на просунутих стадіях впровадження, а реальний прогрес
робіт уже очевидний. До тепер у рамках Програми Румунія-Україна здійснено
платежі на суму 16 мільйонів євро.

Другий Румунсько-Український громадянський форум

Й останньою найбільш значущою подією 2020 року в контексті двосторонніх відносин став ІІ-ий Румунсько-Український громадянський форум, який через пандемію коронавірусу, був проведений у грудні режимі відеоконференції. Організаторами заходу виступили Асоціація експертів з питань світової безпеки та глобальних питань Румунії, громадянська організація «Українська призма» та Група стратегічних та безпекових студій України. Протягом п’яти днів румунські та українські експерти, до яких долучилися й представники ряду молдовських громадянських організацій, політики та дипломати, обмінялися думками та досвідом, а також продовжили діалог на експертному рівні, започаткований минулого року, спрямований на вироблення спільного підходу до різних питань та сприяння досягненню цілей, що відповідають інтересам сусідніх країн. Учасники обговорили такі теми як: Нові виклики в регіоні на тлі змін безпекового середовища та пандемії коронавірусу; Пріоритети регіональної співпраці між Україною та Румунією; Перспективи співпраці у трикутнику Україна-Румунія-Р.Молдова та Україна-Румунія – перспективи економічного співробітництва. Останній день форуму був присвячений аналізу виконання рекомендацій Румунсько-Українського форуму 2019 року та обговоренню дорожньої карти на майбутнє. За підсумками дискусій учасники окреслили напрямки співпраці, де сторони можуть досягти прогресу в цьому році: це питання безпекового діалогу і безпеки Чорного моря, в тому числі приєднання Румунії до платформи деокупації анексованого Росією Криму, розвиток і посилення економічних зав’язків, питання національних меншин, а також протоколи співпраці в сфері освіти.

Сучавський університет імені Штефана Великого
у партнерстві з Ужгородським національним університетом та українською Міжнародною асоціацією
інституцій регіонального розвитку впроваджують проєкт «Розумна енергія
транскордонного співробітництва» (CBCSmartEnergy), в рамках Спільної
операційної програми Румунія-Україна 2014-2020. Про це повідомила прес-служба румунського
університету в заяві, поширеній 24 грудня.

Проєкт почав реалізовуватися 12 березня
2020 року, а його термін дії – 18 місяців. Загальний бюджет складає понад 331
тис. євро, з яких Європейський Союз виділить 298. тис євро. Сума гранту для сучавського
вищого навчального закладу становить 158 тис. євро, а для УжНУ – 81 тис. євро.

Основною метою проєкту
є підвищення рівня використання нових технологій та інновацій у галузі
відновлюваної енергетики, що забезпечуються сприянням та підтримкою досліджень
та інновацій у сталий спосіб у прикордонних регіонах Румунії та України. Також
планується створення потужної платформи для спільних науково-дослідних заходів
та досліджень (включаючи закупівлю відповідного обладнання) у галузі
відновлюваної енергії та ефективності використання ресурсів.

З огляду на те, що загальна мета Спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020 стосується поліпшення економічного розвитку та покращення
якості життя шляхом спільних інвестицій, проєкт CBC SmartEnergy сприяє цій меті,
надаючи нові рішення щодо енергозбереження та економічного розвитку на місцевому
рівні. Його конкретними цілями є створення інституційної та інформаційної бази
для проведення спільних теоретичних та практичних досліджень з питань
енергоефективності у прикордонних регіонах Румунії та України, з наголосом на
університетах та громадах, які беруть участь у цьому проєкті.

Іншим важливим напрямом є стимулювання відновлюваної
енергетики та енергоефективності шляхом впровадження спільних дослідницьких
ініціатив, створення енергетичних лабораторій для громад Сучави та Ужгорода щодо
моніторингу енергії, розробки нових рішень для громад та пілотних локацій.
Передбачається проведення курсів підготовки фахівців у галузі енергоефективності,
запровадження навчальних програм у галузі енергетичного менеджменту в Румунії
та Україні, а також створення розумних енергетичних лабораторій на благо
населення прикордонних регіонів.

Також, в рамках проєкту, передбачається здійснення
досліджень енергетичного аудиту із застосуванням нових технологій та інноваційних
методів для місцевих громад, які беруть у ньому участь. Це має
призвести до покращення регіональної ситуації шляхом сталого використання
енергії у транскордонному регіоні в результаті співпраці університетів-партнерів
з професійними установами. Буде запроваджено стратегічний підхід до
енергоефективності, а діяльність, спрямована на сприяння та підтримку
досліджень у галузі енергоефективності буде узгоджена з діяльністю
Європейського Союзу.

Проєкт має назву «Розумна енергія
транскордонного співробітництва», й оскільки його успіх значною мірою залежить
від створення сприятливого підприємницького середовища, особлива увага
приділяється залучення всіх зацікавлених сторін, включаючи значну частину населення
двох регіонів, оскільки підвищення рівня обізнаності громадськості про
енергоефективність спричинить зміну у сприйнятті та заохочуватиме розвиток
підприємницького середовища. Для того, щоб створити таке сприятливе
підприємницьке середовище, дуже важливо залучити якомога більше молодих
підприємців та створити позитивний соціальний менталітет щодо інновацій та
підприємництва, що робить це ключовою метою стратегії комунікації проєкту.
Також особлива увага приділяється залученню органів місцевої влади до досягнення
цілей проєкту, щоб його основне послання було передано якомога ефективніше
широкій громадськості, а також зацікавленим суб’єктам.

Адміністративно-територіальні одиниці з
обох сторін румунсько-українського кордону отримають аудиторську допомогу в
процесі вжиття заходів та прийняття інноваційних рішень щодо енергоефективності
будівель та моніторингу енергії за допомогою найсучаснішого обладнання. Для
цього з румунської сторони було укладено угоди про партнерство з
територіальними громадами населених пунктів Сучава, Сірет, Вама, Літень, Дерменешть, Шкея, Мітоку
Драгомірней.

За словами румунського координатора
проєкту, інженера Раду-Думітру ПЕНТЮКА, завідувача кафедри електротехніки Факультету
електротехніки та обчислювальної техніки Сучавського університету «підвищення рівня
обізнаності, серед зацікавлених осіб (студентів, магістрів, докторантів) та
широкого загалу щодо використання нових технологій та інновації у галузі
відновлюваної енергетики є надзвичайно важливою метою, яку усвідомлюють усі
партнери транскордонного проєкту CBC SmartEnergy.»

З результатами проєкту будуть
ознайомлені члени академічного середовища, а також представники бізнесового та дослідницького
середовища, які хочуть просувати нові технології у прикордонних регіонах за
допомогою різних заходів. У Сучавському та Закарпатському регіонах-партнерах будуть
створені групи спеціалістів за допомогою спільних навчальних сесій провідних експертів
спеціалізованих лабораторій для навчання та консультування зацікавлених сторін
з питань сталої енергетики та зміни клімату, шляхом організації тематичних
семінарів та сесій обміну передовими практиками.

Крім цього будуть
створені нові лабораторії, що займатимуться здійсненням заходів, пов’язаних з
енергоефективністю та проведенням консультацій/тренінгів у галузі відновлюваних
джерел. Лабораторії будуть оснащені найсучаснішим обладнанням, а їхніми
можливостями матимуть змогу скористатися 20 студентів та 8 викладачів Ужгородського
національного університету, які пройдуть навчання в галузі
енергоефективності під керівництвом фахівців Сучавського університету з
використанням обладнання останнього покоління, придбаного за кошти проєкту.

Минулого тижня відбувся ІІ-ий Румунсько-Український громадянський форум, який
через пандемію коронавірусу проходив у режимі відеоконференції. Організаторами
заходу виступили Асоціація експертів з питань світової безпеки та глобальних питань
Румунії, громадянська організація «Українська призма» та Група стратегічних та
безпекових студій України.

Метою заходу було обговорення важливих тенденцій
двосторонніх відносин, глобального контексту та їх впливу на ситуацію в
регіоні, а також нових викликів та загроз. Протягом п’яти днів румунські та
українські експерти, до яких долучилися й представники ряду молдовських громадянських
організацій, обмінялися думками та досвідом, а також продовжили діалог на
експертному рівні, започаткований минулого року, спрямований на вироблення
спільного підходу до різних питань та сприяння досягненню цілей, що
відповідають інтересам сусідніх країн. Учасники обговорили такі теми як: Нові
виклики в регіоні на тлі змін безпекового середовища та пандемії коронавірусу; Пріоритети
регіональної співпраці між Україною та Румунією; Перспективи співпраці у
трикутнику Україна-Румунія-Р.Молдова та Україна-Румунія – перспективи
економічного співробітництва. Останній день форуму був присвячений аналізу виконання
рекомендацій Румунсько-Українського форуму 2019 року та обговоренню дорожньої
карти на майбутнє.

Більш докладно про це розповіла в ексклюзивному
інтерв’ю Українській редакції ВСРР Анжела Гремаде, президентка бухарестської
Асоціації експертів з питань світової безпеки та глобальних питань: «Упродовж п’яти днів форуму ми зосередилися на різних
темах. Найважливішими були ті труднощі, що виникли в організації візитів на
найвищому рівні як через пандемічний контекст, так і через деякі розбіжності у
поглядах, які румунська та українська сторони мають щодо певних делікатних
питань у двосторонньому діалозі. І тут я маю на увазі проблему румунської
меншини в Україні. Особливо в умовах продовження впровадження положень закону «Про
освіту», а також закону «Про засади державної мовної політики». До них додається
реалізація адміністративно-територіальної реформи, яка практично провела деякі
внутрішні лінії на шкоду окремим румунським громадам в Україні. Це були
найважливіші теми першого дня. На другий день і в наступні дні ми обговорили дії
Румунії та України як партнери або конкуренти в регіоні, багато говорили про
регіональний безпековий контекст, враховуючи наявність замороженого конфлікту в
Придністровському регіоні. Так само ми обговорили різні підходи до двосторонніх
відносин між Україною та Румунією, включаючи Республіку Молдова, оскільки,
треба наголосити, що вже багато часу, коли Румунія говорить про Україну, вона
обов’язково згадує Республіку Молдову як стратегічний пріоритет, включаючи
прикордонну безпеку.»

Підбиваючи основні підсумки румунсько-українського
форуму, заступник голови правління Ради зовнішньої політики «Українська призма»
Сергій Герасимчук відзначив, що державні структури почали прислуховуватися до думок
і рекомендацій експертів та поділився ключовими аспектами роботи Форуму. «По-перше
інтерес до Форму проявили не тільки представники громадянського суспільства, а й
представники органів державної влади. У дискусіях брали участь представники МЗС
України та Румунії, представник двосторонньої торгово-промислової палати, заступник
міністра регіональної політики України, відтак ми бачимо, що тепер представникам
громадянського сектору легше достукатися до представників влади, нас більшою
міро стали чути. Другий момент: усі учасники форуму наголошували на тому, що
зараз відкривається прекрасне вікно можливостей для співпраці в трикутнику Україна-Румунія-Р.Молдова,
оскільки у всіх трьох країнах пройшли вибори і зараз на певний час можна
сподіватися на якусь політичну стабільність. По-третє: деякі проблеми
залишаються досі актуальними, незважаючи на всі спроби їх подолати, зокрема це
питання економічної співпраці між Україною та Румунією, показники є досить
низькими, за ситуацією з ковідом вони не могли покращитись і над цим потрібно
працювати. Є, також, певні проблеми з програмами транскордонного співробітництва
і учасники форуму наголошували на тому, що має бути кращий і глибший моніторинг
за діяльністю цих програм з боку організацій громадянського суспільства, які є
виконавцями проєктів і, які є аплікантами. Зрештою, коли говорити про майбутнє,
то ми говорили, що у нас суттєво покращились відносини у безпековій сфері і були
підписані двосторонні документи між Україною та Румунією, відбувався візит
міністра оборони. Так само динамічним є діалог на рівні міністрів закордонних
справ Кулеби та Ауреску і наступного
року у 2021 році ми очікуємо на подальший прогрес у цій сфері, сподіваємось, що
нарешті відбудеться візит президента Йоганніса до України і сподіваємося на те,
що питання національних меншин, яке все ще залишається проблемним не завадить
співпраці за іншими проєктами.»

Румунія та Україна мають посилити економічну
складову двосторонніх відносин і цій складовій стосунків між двома країнами
було приділено особливу увагу, – каже Анжела Гремаде. «У наступні дні ми
вирішили зупинитися на економічній проблематиці, оскільки вона залишається дедалі
актуальною і тут також є певні перешкоди, які ускладнюють наші зусилля у
просуванні двосторонніх інтересів. Для нас
було дуже важливо включити до порядку денного форуму та обговорити цю тему,
оскільки, хоча на минулорічному форумі ми не зупинилися настільки докладно на
цьому питанні, пізніше ми склали оглядовий звіт, в якому економічні питання
були включені в окремий розділ. А в останній день ми працювали над
рекомендаціями на 2021 рік і тут ми порушили всі теми, включаючи чутливі, які мають
бути обговорені, та наполягали на прозорості процесу прийняття рішень в обох
країнах.»

Сергій Герасимчук, зі свого боку, наголосив на необхідності продовжити
рухатись наміченим курсом та закріплювати минулорічні досягнення на двосторонньому
рівні. «Ми відзначили, що частина рекомендацій 2019 року були втілені, зокрема
те, що стосується інтенсифікації безпекового діалогу, у нас проходять спільні
військові навчання з Румунією, можна говорити, так само, про підвищення рівня діалогу
на рівні міністерств закордонних справ, візит міністра Кулеби до Румунії був
одним із перших під час ковідного карантину. Разом з тим можемо зауважити, що бракує
ще безпосередньо двосторонніх контактів і більшість ініціатив, які втілюються
між Україною та Румунією, втілюються, все таки, під парасолькою Європейського Союзу
та НАТО, а не безпосередньо на двосторонньому рівні. І ми хотіли би покращити
цю динаміку, покращити саме двосторонню, або навіть тристоронню співпрацю.
Однією з цікавих ініціатив, які озвучувались на форумі було створення
міжпарламентської асамблеї Україна-Румунія-Р.Молдова.»

Анжела Гремаде зазначила, що результати п’ятиденних дискусій показують те, що справді має
бути зроблено надалі і, які кроки мають бути здійснені для посилення двосторонньої
співпраці: «Перш за все, ми повинні збільшити кількість експертів у державних
установах, які б уважно стежили за тим, що відбувається в Україні, адже Румунія
повинна бути постачальником досвіду європейської інтеграції. Насправді
європейська інтеграція України також є стратегічним пріоритетом Румунії, вона
включена в нашу зовнішню політику. По-друге, ми повинні реально довести або посилити
свій статус адвоката українських інтересів у різних міжнародних організаціях,
тим самим зміцнюючи свій статус регіонального лідера, країни, яка справді має
значення в регіоні, передусім в чорноморському. Було багато розмов про можливості
безпеки, про те, що обидві держави мають зробити для просування вперед, мова йде про
моніторинг усього, що відбувається на Чорному морі – ризиків та загроз безпеці,
що можна зробити разом, що можна зробити в рамках НАТО або в інших регіональних
форматах. Були розмови про те, як краще просувати економічні інтереси не обов’язково держав,
а й суб’єктів підприємницької діяльності з точки спільного морського порядку
денного та інших європейських політик, присвячених Чорному морю. Ми також
домовились обговорити такі делікатні питання, такі як нацменшини, на яких ми раніше
не зупинялися, але в 2020 році виник контекст, який практично не дав нам
можливості уникнути його обговорення. Крім цього ми заохочуємо прозорість
процесів прийняття рішень та продовження роботи двосторонніх комісій. Це ті
теми, які ми вирішили розглянути в 2021 році, не обов’язково на Форумі, а й при
прийнятті спільних позицій чи в рамках заходів, набагато обмеженіших за
кількістю учасників, але за участі експертів з різних державних установ залежно
від розглянутої теми.»

Мабуть однією з головних проблем і перешкод у подальшій розбудові двосторонніх
відносин між Румунією та Україною залишається ситуація із забезпеченням права
на освіту рідною мовою для румунської громади в Україні, що гальмує виведення
двосторонніх відносин на рівень стратегічного партнерства. Ось, що сказав з
цього приводу український експерт Сергій Герасимчук: «Ця проблема насправді
дуже застаріла й обидві сторони тривалий час підкреслюють, що для меншин
робиться недостатньо, хоча це не стає на заваді для співпраці в інших сферах. Я
сподіваюсь, що компромісу буде досягнуто й одним зі шляхів досягнення такого
компромісу ми вважаємо більш широке підключення громадського сектору до діалогу
по тематиці національних меншин, зокрема у частині підготовки відповідних
двосторонніх документів. Тобто якщо більше представників громадянського суспільства
й експертів будуть брати участь у такому діалозі, якщо більше відбуватимуться консультацій,
то більшими є шанси на прогрес. Ну і болючим досі залишається питання визнання
Україною румунів і молдован як двох окремих меншин, однак ця проблема, як на
мене, скоріше є проблемою у відносинах Кишинева та Бухареста, а не Києва та
Бухареста. Щойно в Кишиневі визнають, що на території Р.Молдова проживає
румунська нація, я думаю в Києва не буде з цим ніяких питань. Але допоки у
молдован України є материнська держава, якою є Республіка Молдова, це питання навряд
чи вдасться вирішити у діалозі Бухареста з Києвом.»

Румунська експертка Анжела Гремаде зауважила, водночас, що незважаючи на пандемію
коронавірусу, за рік, що минув в румунсько-українських відносинах був досягнутий
відчутний прогрес. Вона навела приклад міжурядової угоди про військово-технічну
співпрацю, Румунія ставши першою країною НАТО, з якою Україна уклала подібну
угоду. «Перш за все, була підписана ця військово-технічна угода у вересні,
точніше 5 вересня, коли Бухарест з офіційним візитом відвідали міністри
оборони, а потім закордонних справ України. Переговори щодо цієї угоди тривали 10
років і на ній українська сторона багато наполягала, враховуючи контекст
безпеки. Тож це один з плюсів цьогорічного двостороннього діалогу. Другим
пунктом, який ми згадали і, якому сприяв пандемічний контекст у регіоні, була
допомога заради розвитку та гуманітарна допомога, Румунія ставши однією з небагатьох
європейських країн, серед зовнішніх пріоритетів якої була Україна, якій вона надала
кілька видів допомоги як для системи охорони здоров’я, так і для певних
українських установ, в їхніх зусиллях по боротьбі з пандемією. Було стратегічне
спілкування, багато рішень було прийнято швидко, були вжиті швидкі дії для
зменшення наслідків пандемії, наприклад, згадаю про український літак Антонова, який
допоміг Румунії доставити засоби індивідуального захисту з Китаю. Є речі, які
демонструють позитивну тенденцію двостороннього діалогу. Є також цікава
ініціатива про створення спільної робочої групи експертів міністерств
енергетики України та Румунії для подальшого просування спільних енергетичних
проєктів.»

На останок я запитав своїх співрозмовників які проблеми Румунія та Україна
мають вирішувати першочергово? Сергій Герасимчук: «Я думаю, що найгострішими
питаннями, які зараз є і де ми можемо досягти прогресу – це питання безпекового
діалогу і безпеки Чорного моря. І ми сподіваємось, що Кримська платформа, яка зараз
створюється Україною буде одним з інструментів для такого діалогу не тільки на двосторонньому,
а й на багатосторонньому рівнях. Другий момент це розвиток і посилення
економічних зав’язків, що, так само, відповідає концепції економізації зовнішньої
політики України, на якій зараз наголошує президент України. Ну і ми нікуди не
подінемось від питання національних меншин, але діалог щодо цього питання має
бути стриманим і конструктивним, що власне двом сторонам і вдається, особливо
на тлі тих скандальних відносин, які зараз розвиваються між Україною та Угорщиною.»

У свою чергу Анжела Гремаде зазначила: «У майбутньому мають бути підписані ті
протоколи співпраці в сфері освіти, довкола яких ще ведуться переговори і досі
не було досягнуто спільного знаменника. Також стоїть питання запрошення Румунії
приєднатися до платформи деокупації анексованого Росією Криму. Наскільки мені
відомо, українська сторона вже направила запрошення, але румунська сторона ще
не дала офіційної відповіді, хоча наш інтерес у цьому плані очевидний. І
звичайно, третє питання – це питання нацменшин. Тут мова йде про спосіб в який українська
влада впроваджуватиме адміністративно-територіальну
реформу та два закони, про які я згадувала раніше, щодо освіти та щодо мовної
політики.»

Торгово-промислова палата Румунії
організувала 3 листопада, онлайн-конференцію на тему «Можливості, створені для бізнесу Угодою про асоціацію та
всеохоплюючу та поглиблену зону вільної торгівлі між ЄС та Україною». У заході
взяли участь представники румунських та українських дипломатичних
установ, керівництва торгово-промислових палат, а також ділових кіл двох
сусідніх країн.

Метою цієї веб-конференції було покращення
розуміння наслідків цих угод з метою інформування ділових людей та, зокрема, представників
малого і середнього підприємництва (МСП) про можливості, що пропонуються для
виходу на три ринки. Угоди про вільну торгівлю спрямовані на поступове
скасування митних зборів на імпорт та експорт у торгівлі товарами, на усунення
бар’єрів у торгівлі послугами та на спрощення доступу компаній до цих ринків.

«Угода про асоціацію між Україною та ЄС, яка
набрала чинності у вересні 2017 року, також є важливим кроком у двосторонніх
відносинах, пропонуючи нові економічні можливості для обох сторін. Українські
компанії отримали стабільний пільговий доступ до найбільшого у світі єдиного
ринку, а компанії Європейського Союзу мають легший доступ до українського
ринку, що дозволяє розвивати тривалі відносини з постачальниками та
потенційними діловими партнерами. Завдяки цим угодам останнім часом
активізувалася двостороння торгівля між Румунією та Україною. Наприклад, згідно
з даними Національного інституту статистики Румунії у 2019 р. обсяг
двосторонньої торгівлі становив 1547,4 млн. євро, зареєструвавши приріст на
13,7% порівняно з попереднім роком. Все ще існує невикористаний комерційний
потенціал, і в цьому контексті я закликаю підприємців, румунські та
українські компанії активізувати контакти та вивчити можливості, в тому числі
за підтримки Торгово-промислових палат Румунії та України», – сказав на
відкритті заходу Генеральний секретар Торгово-промислової палати Румунії Овідіу
Сілагі.

«Безсумнівно, ця пандемія повністю змінить
спосіб ведення бізнесу в майбутньому, а зміни торкнуться всіх нас, якщо ми не
будемо готові. Тому такі зустрічі, як ця, що була організована Торгово-промисловою
палатою Румунії, є особливо важливими. Це прекрасна можливість разом побачити,
з якими викликами ми стикаємось і, звичайно, знайти найкращі рішення.
Користуючись нагодою, хочу повідомити румунське ділове співтовариство про те,
що всі компанії, які ми представляємо, перевіряються на відповідність вимогам
Європейського Союзу», – зазначив у свою чергу президент Торгово-промислової
палати України Геннадій Чижиков.

Під час зустрічі були обговорені
й питання румунсько-українського двостороннього торговельно-економічного співробітництва,
сфери взаємовигідної співпраці тощо.

Щороку в останній день жовтня відзначають Міжнародний день Чорного моря. Нагодою
для становлення цього дня стало підписання 31 жовтня 1996 року
урядовими організаціями 6 причорноморських країн – Болгарії, Грузії, Росії, Румунії,
Туреччини та України Стратегічного плану дій з відновлення та захисту Чорного моря.
Необхідність в такому документі виникла у зв’язку з небезпекою руйнування
унікальних природних комплексів водної території, адже після проведення
досліджень морського середовища, було констатовано, що його життєздатність
погіршилася порівняно з попередніми десятиліттями.

Стратегічний план дій був оновлений та схвалений у
2009 р. в Софії та був задуманий як важливий робочий інструмент співпраці у
Чорноморському регіоні. Основна його мета – оцінити, розробити, гармонізувати,
впровадити та контролювати екологічну політику та стратегії зменшення та
усунення антропогенного тиску, що призвело до деградації екологічного
різноманіття екосистеми Чорного моря.

Головна теза цього дня – екологія чорноморського басейну та її збереження. У цей день різні установи, організації та
активісти проводять різноманітні заходи щодо інформування широкого загалу про поточний
екологічний стан Чорного моря, пропагують ідеї очищення і збереження морського
середовища, в тому числі шляхом протидії перелову риби, який завдає значної
шкоди морській екосистемі.

У Румунії Міністерство навколишнього середовища впроваджує положення Стратегічного
плану дій щодо Чорного моря, який є інструментом для роботи та співпраці на
регіональному рівні. У цьому контексті щорічно відомство фінансує комплексний моніторинг фізико-хімічних та біологічних факторів
Чорного моря. Отримані результати стають основою для прийняття рішень щодо
поліпшення екологічного стану Чорного моря.

Крім цього у Румунії діє Національний інститут морських досліджень та розробок
імені Григорія Антіпи, з осередком у Констанці. Його основним завданням є
здійснення фундаментальних досліджень, прикладних та технологічних розробок у
галузі океанографії, морської та прибережної техніки, екології та охорони
морського середовища, а також управління живими ресурсами в Чорному морі чи
інших морських районах.

29 жовтня цього року Національний інститут
морських досліджень та розробок відзначив не лише Міжнародний день Чорного моря,
а й 50 років безперервної діяльності. У зв’язку з коронавірусною пандемією подія
та наукові дискусії, присвячені ювілею та святкуванню Міжнародного дня Чорного
моря, пройшли в режимі відеконференції. У них взяли участь експерти з
причорноморських країн та різних профільних організацій. Серед них і директор Українського
наукового центру екології моря Віктор Коморін.

Однією з основних тем онлайн-конференції були заходи, вжиті для зменшення
впливу забруднення на морську екосистему. Скидання стічних вод, неконтрольовані
розливи нафти та надмірний вилов призвели до екологічного дисбалансу в
акваторії Чорного моря за останні три десятиліття. Останнім часом прибережні
країни активізували свої зусилля щодо зменшення впливу забруднення на морську
екосистему, зазначив організатор заходу Сіміон Ніколає, директор Національного
інституту морських досліджень та розробок ім. Григорія Антіпи. він сказав, що ефективно боротися з цим явищем можна лише спільними зусиллями. «Якою б сильною
не була певна держава, вона не може самотужки вирішити проблеми в цій галузі.
Забрудненню немає меж, оскільки кругові течії, що існують у Чорному морі,
значною мірою гомогенізують дію цих забруднювачів.»

Кожного року у море потрапляють сотні тонн сміття: пластику, мінеральних
добрив, пестицидів і нафтопродуктів. Така концентрація отруйних речовин
призводить до вимирання жителів Чорного моря та руйнування його екосистеми. У
Чорному морі майже не залишилося риб-хижаків і значно зменшилася кількість
дельфінів. Боротьба із забрудненням моря відходами, що потрапляють у воду з
пляжів залишається на першому плані дій громадської організації Mare Nostrum,
тим більше, що в умовах пандемії на додачу до надлишку пластикових відходів,
який вже загрожує морському життю Чорне море заполонив новий вид сміття, каже директор
організації Міхаєла Кандя: «Цього року ми переходимо у віртуальний простір і сподіваємось,
що зможемо обговорити з якомога більшою кількістю наших партнерів з
чорноморських країн проблему нового виду сміття, з яким ми стикаємось на пляжах,
а саме хірургічні маски, а також багато інших пластикових відходів, що Mare
Nostrum зустрічає при кожному моніторингу пляжів.»

Щорічно 33 тис. одиниць сміття викидають туристи на пляжах румунського
узбережжя, а в Чорне море щодня води Дунаю привозять понад 4 тонни пластику,
який складає 83% морського сміття. За статистикою, румунські пляжі найбрудніші серед
країн Європейського Союзу, а в Чорному морі сміття значно більше, ніж в інших
морських водах Європи. Наприклад, кількість морського сміття в Чорному морі
майже вдвічі перевищує аналогічну цифру для Середземного моря. Відсутність
екологічної освіти й турботи про навколишнє середовище або бездіяльність людей
призводять до того, що сміття, яке потрапляє у море негативно впливає на сотні
тисяч морських мешканців та породжує явище забруднення, яке загрожує й нашому
здоров’ю.