Tag: тероризм

  • 25 березня 2024 року

    25 березня 2024 року

    ПОЛІТИКА – Палата депутатів у понеділок розглянула резолюцію про вотум недовіри, ініційовану опозиційною партією Союз за порятунок Румунії, міністру сільського господарства, соціал-демократу Флоріну Барбу. Документ під назвою «Ода Чаушеску не врятує румунське сільське господарство» був ініційований після заяв, в яких Барбу схвально згадав ім’я колишнього комуністичного диктатора Ніколає Чаушеску, страченого під час грудневої революції 1989 року. Ініціатори резолюції про вотум недовіри також стверджують, що Барбу просував і закон, який передбачав використання очерету в дельті Дунаю для фінансової вигоди певних політиків і, що за все це він повинен бути відправлений у відставку. Голосування по документу відбудеться у вівторок на пленарному засіданні Палати депутатів.

    ШЕНГЕН – Входження до Шенгенської зони і з сухопутними коронами є метою, яку Румунія може досягти до кінця року, – заявив міністр внутрішніх справ Кетелін Предою. За його словами, румунська сторона вже завершила підготовку до вступу з повітряними та морськими кордонами, відповідно до рішення Ради ЄС. Предою зазначив, що Румунія та Австрія чудово співпрацюють у сфері захисту кордонів, боротьби з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю і додав, що запропонував своєму австрійському колезі Герхарду Карнеру розширити співпрацю за межі Шенгенської зони, зосередившись на боротьбі з наркоторгівлею та контрабандою людей. 31 березня громадяни Румунії та Болгарії зможуть подорожувати до країн-членів Шенгенської зони без прикордонного контролю, але лише в аеропортах та портах, через небажання Австрії дати свою згоду на повноправне входження до Шенгену. Згідно зі статистикою, 70% румунів, які подорожують за кордон повітряним транспортом, подорожують до країн, що входять до Шенгенської зони вільного переміщення.

    ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ – Міністр навколишнього середовища Румунії Мірча Фекєт взяв участь у сьогоднішньому засіданні Європейської Ради з питань навколишнього середовища, де обговорювалися, серед іншого, нові рамки моніторингу лісів та нові ініціативи Європейської Комісії щодо скорочення відходів. По суті, Єврокомісія хоче покращити переробку текстилю, зробити виробників пластмас більш відповідальними та зменшити кількість харчових відходів. Інша дискусія стосується запропонованих Єврокомісією нових цілей, які мають на меті скоротити викиди на 90% до 2040 року, щоб до 2050 року можна було досягти кліматичного нейтралітету.

    ТЕРОРИСТИЧНА ЗАГРОЗА – Уряд Франції запровадив найвищий рівень терористичної небезпеки після теракту в Підмосков’ї. «Це рішення стало необхідним після того, як джихадистське угруповання «Ісламська держава» взяло на себе відповідальність за теракт, який загрожує і нашій країні, – написав прем’єр-міністр Франції Габріель Атталь в одній із соціальних мереж наприкінці засідання Ради оборони в Єлисейському палаці. Франція входить до числа країн, які найбільше постраждали від атак ісламістів. Найкривавішими були теракти 2015 і 2016 років, в результаті яких загинуло близько 300 людей і кілька сотень отримали поранення.

    ГАНДБОЛ – Команда Дунеря «Бреїла» вийшла до фінального турніру жіночої Європейської гандбольної ліги EHF після перемоги над хорватською командою Подравка «Вегета» з рахунком 26:25 у неділю ввечері вдома у другому матчі чвертьфіналу. «Дунеря» також перемогла у першому матчі. Бреїльська команда є другим румунським клубом, що пройшов кваліфікацію до фіналу Європейської гандбольної ліги, який відбудеться 1 і 2 червня в Граці (Австрія), після Глорії 2018 Бістріца-Несеуд. Чемпіон Румунії CSM Бухарест кваліфікувався до чвертьфіналу жіночої Ліги чемпіонів після подвійної перемоги над словенською командою Крім Меркатор Любляна і зіграє у чвертьфіналі проти французької команди Метц Гандбол.

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сорана Кирстя у неділю вийшла до 1/8 фіналу турніру WTA 1.000 з призовим фондом $8,770,480, який проходить у Маямі, штат Флорида США. Румунка здобула перемогу над росіянкою Дарією Касаткіною з рахунком 7:5, 6:2. В 1/8 фіналу румунська тенісистка зустріне американку Даніель Коллінз. На цьому ж турнірі румунсько-грузинська пара Моніка Нікулеску/Оксана Калашнікова вийшла до 1/8 фіналу парного розряду, перемігши нідерландсько-бразильський тандем Демі Шурс /Луїза Стефані. В 1/8 фіналу Нікулеску і Калашнікова зіграють проти Софії Кенін/Бетані Маттек-Сендс, обидві з США.

  • Кінець місії в Афганістані

    Кінець місії в Афганістані


    Майже 20 років тому, у відповідь на терористичні напади на вежі-близнюки в Нью-Йорку та на Пентагон США ввели війська в Афганістан. За звинуваченням у наданні притулку Усамі бен Ладену та джихадистській мережі «Аль-Каїда», американці скинули від влади відповідальній за напади режим «Талібан». Майже 20 років Сполучні Штати та їх союзники з НАТО виконували різні місії, за цей період багато військовослужбовців загинули.

    «Настав час закінчити найдовшу війну за участю США. На тлі терористичної загрози, яка в даний час поширилася в декількох місцях, утримання тисяч солдатів, зосереджених в одній країні, що обходиться в мільярди на рік, здається безглуздим як мені, так і нашим лідерам», – оголосив у квітні лідер Білого дому Джо Байден. США працюватимуть зі своїми союзниками по НАТО для скоординованого виведення військ з цієї країни за принципом, встановленим з самого початку: ми входимо разом, адаптуємось разом і виходимо разом. Щойно після цього Північноатлантичний альянс оголосив, що необхідні умови для завершення місії «Рішуча підтримка» в Афганістані виконані і більше не потрібно підтримувати цю присутність, яка між часом скоротилася до 9600 військовослужбовців з 36 країн.

    Румунія є складовою антитерористичної коаліції, перші румунські військовослужбовці були відправлені до Афганістану щойно після терактів і з тих пір вона постійно входить до складу основних учасників місії НАТО. За домовленістю зі своїми партнерами з Альянсу Румунія вирішила вивести свої сили з Афганістану разом з іншими членами, починаючи з 1 травня 2021 року. Відповідне рішення було прийняте у Верховній раді оборони країни. Місія в Афганістані закінчиться для Міністерства оборони лише тоді, коли всі румунські солдати будуть у безпеці вдома, – заявив відповідний міністр Ніколає Чуке. «Як одна з держав з найбільшим внеском до місії «Рішуча підтримка» – близько 600 військовослужбовців на театрі воєнних дій, Румунія діятиме відповідно до рішень союзників щодо графіку виведення. Два десятиліття тому Румунія прийняла рішення долучитися до антитерористичної коаліції та приєднатися до своїх стратегічних союзників у міжнародних зусиллях по боротьбі з ворогом, який загрожує миру та безпеці громадян. Протягом майже 20 років десятки тисяч румунських солдатів виконували місії на афганському театрі воєнних дій, вносячи значний внесок у зміни до кращого стану безпеки в цьому регіоні.»


    Мова йде про дві місії – перша була «Міжнародні сили сприяння безпеці» (МССБ), а потім у 2015 році «Рішуча підтримка», метою якої було навчання та допомога афганським силам національної безпеки та оборони. В інтерв’ю Радіо Румунія, Ніколає Чуке, командир першого румунського батальйону в Афганістані, окреслив ситуацію з точки зору Румунії. «Для Збройних сил Румунії 2002 рік означав надію та зусилля, докладені для отримання запрошення до вступу в НАТО восени того ж року, що і сталося, і через два роки румунська армія продовжила виконувати свої місії в Афганістані, а також в Іраку та стала повноправним членом Північноатлантичного альянсу на підставі рішення, прийнятого членами Альянсу на саміті. Таким чином, пізніше всі ці елементи аналізу можна описати у два рядки – лінія волі, ентузіазму, сили духу, щоб довести, що ми здатні та маємо людські ресурси і, чому б ні, готові до пожертви заради досягнення мети стати членами Північноатлантичного альянсу. А після цього ми довели, що є надійним членом цього альянсу. І оскільки ми говорили про жертви, я хочу вшанувати пам’ять 27 румунських солдатів, які втратили життя в Афганістані, а також згадати про майже 200 поранених військовослужбовців. Це зусилля, які ЗСР доклали за ці 20 років.»

    Як виглядає Афганістан зараз, чи були вирішені всі проблеми? Афганістан все ще не є ідеальною країною, але він не порівнюється з Афганістаном двадцятирічної давності, в якому відсікали голови та катували. Зараз Афганістан має десятки дипломатичних місій по всьому світу, має Конституцію, президента та уряд, які представляють країну в результаті демократичних виборів, має обраний парламент і провінційні ради, де представлені жінки. Були відновлені громадянські організації та партії. Більшість афганців мають доступ до базової медичної допомоги, а мільйони дітей щеплені проти епідемічних захворювань. Однак залишаються величезні проблеми пов’язані з урядуванням, наркотиками, бідністю та корупцією. Майбутнє все ще непевне.

    Президент Фонду EURISC Лівіу Мурешан зазначав з цього приводу: «Через два десятиліття завершується операція, яка коштувала стільки людських життів, мільярди і залишила невирішеними багато проблем. Ми не знаємо, як все буде розвиватися в наступний період. Дуже важливо, щоб усі країни, які взяли участь у цій операції в Афганістані з самого початку, побачили всіх хлопців вдома живими і неушкодженими та, якщо можливо, всю техніку. Афганістан залишиться уроком того, як інфраструктура визначає долю, життя та належне функціонування місії. Країна, яка не має виходу до моря, особливо з урахуванням географії Афганістану, не може бути завойована, контрольована і по-справжньому трансформована.»


    Спікер парламенту Афганістану Мір Рахман Рахмані попередив однак, що виведення іноземних сил з країни в нинішніх умовах може призвести до громадянської війни.

  • 140-річчя румуно-американських відносин

    140-річчя румуно-американських відносин


    Заяви,
    зроблені в Бухаресті та Вашингтоні, відзначали, 14 червня, 140-у річницю дипломатичних відносин між
    Румунією та США, будучи висвітлений спосіб
    укладення та консолідації цих стоснуків, що в даний момент характеризуються інтенсивним політичним діалогом та
    ефективною співпрацею. У повідомленніз цього приводу, посол США в Бухаресті Адріан
    Цукерман нагадав, що Румунія є одним з найближчих військових та економічних
    союзників США в Європі. Румунський народ не має кращого друга, ніж
    американський народ. Від імені американців і президента Трампа я дякую тобі, Румунія, за ті 140 років дружби та співпраці!, -
    передав посол.




    11
    липня 1997 року, з нагоди візиту президента Білла Клінтона до Бухареста, було розпочато Двосторонне стратегічне
    партнерство, яке сприяло ролі Румунії як фактору стабільності та безпеки в
    Південно-Східній Європі. Для Румунії,
    Вашингтон довів, особливо за останні два десятиліття, що він є рішучим союзником, яким наша країна потребує у важливі моменти, оцінив глава румунської держави Клаус Йоханніс у своєму повідомленні. Дві країни пройшли разом довгий шлях, але також і надзвичайно складний процес, цій еволюції сприяючи як обмін демократичними
    цінностями, так і відданість
    зміцненню двосторонньої співпраці наступних поколінь політиків, дипломатів, митців, представників багатьох професійних та соціальних організацій, нагадавпрезидент
    Йоханніс. Важливу роль у побудові цих відносин
    відіграло також те, що Румунія продемонструвала, що вона є надійним партнером
    та активним союзником у НАТО, який бере на себе міцні зобов’язання та сприяє спільній безпеці
    разом із США.




    Після
    11 вересня 2001 року,
    Румунія надавала значну підтримку міжнародній коаліції проти тероризму під проводом США,
    беручи участь військами в
    операціях в Афганістані та Іраку. Участь у війні проти тероризму та економічні реформи були елементами, які визначали підтримку
    США щодо інтеграції Румунії в
    НАТО. Привілейовані відносини в рамках Стратегічного партнерства є важливим орієнтиром у контексті коли, світ проходить через глибокі та швидкі зміни,
    в якому переважають численні виклики в галузі безпеки, йдеться також у
    посланні президента Румунії.
    Життєвість румуно-американського партнерства
    була підтверджена в минулому році, коли
    були додані нові варіанти співробітництва у
    високотехнологічних сферах, що матимуть
    економічні, соціальні та політичні наслідки протягом наступного десятиліття -
    про що свідчить Спільна
    декларація, прийнята разом з
    президентом Дональдом Трампом 20 серпня
    2019 року, під час візиту глави румунської
    держави
    до Білого дому.




    У
    Вашингтоні,Посольство Румунії привітало декларацію,
    присвячену 140-й річниці дипломатичних відносин, прочитану 11 червня 2020 року в Палаті
    представників США, нагадавши, що Вашингтон і Бухарест розвинули стратегічне
    партнерство, побудоване на довготривалій
    дружбі, історичних зв’язках і спільному зобов’язанні сприяти безпеці та процвітанню на благо громадян.

  • Масштаби тероризму в 2019 році

    Масштаби тероризму в 2019 році

    Вісімнадцять років тому
    трагічні події, що сталися в
    США назавжди змінили світ.
    Майже 3000 людей, в тому числі румуни, загинули після того, як 11 вересня 2001
    року дев’ятнадцять терористів мережі
    Аль-Каїди захопили чотири пасажирські літаки та врізалися
    на двох з них у вежі Всесвітнього Торгового центру, а на третьому – в Пентагон. Теракти вважалися найкривавішими в історії, а боротьба з
    тероризмом ще далеко не закінчена. Теракти виявили вразливості та змінили
    міжнародну політику.


    Гість Всесвітньої служби Радіо Румунія, генерал Дечебал Іліна аналізує обставини, в яких мали місце теракти в США:«Тероризм зосереджується на елементах несподіванки. Першу лінію захисту в боротьбі
    з тероризмом забезпечують спецслужби,
    і було доведено, що спецслужби, хоч і мали деякі дані, не могли їх пов’язати та
    інтерпретувати. У них також було багато ознак, що
    могли навести на думку,
    що відбудуться теракти проти
    Сполучених Штатів Америки,
    але з великої наївності та
    через багато
    інших причин,
    вони нічого не зробили коли треба було.
    Після терактів була створена міжнародна коаліція спецслужб у боротьбі з тероризмом, а саме здійснюється обмін інформацією, що є дуже важливою річчю, адже кожна інформація може допомогти у встановленні деталей, що можуть допомогти у протидії терористичній діяльності. Якщо взяти до уваги спосіб, в якому діяли США, можна дати собі справу, що вони були зовсім непідготовленими.
    На мою думку, історія нікого нічого не навчає, але карає тих, хто не вивчили її
    уроки, тобто не взяли до уваги велику кількість терактів до
    11 вересня».




    Визначений як тактика нетрадиційної боротьби, тероризм
    ґрунтується на створенні узагальненого
    психологічного ефекту паніки та залякування, посиленого маніпулятивним
    використанням засобів масової інформації, щоб досягти складної мети демократичними або звичайними засобами. Децебал Іліна вважає, що незважаючи на всі міжнародні зусилля по боротьбі з цим лихом, в тому числі шляхом створення
    міжнародної антитерористичної коаліції під керівництвом США, людство ще далеко від знайдення рішення для зменшення загрози тероризму: «Тероризм супроводжував світ
    з давніх давен. Однак, протягом усього цього періоду міжнародна
    спільнота грунтувалася на
    боротьбі з наслідками цих випадків тероризму та приділяла меншої уваги або навіть ніякої уваги боротьбі
    з причинами виникнення терактів. Люди не народжуються терористами, жінки не
    народжують терористів,
    вони народжують вільних дітей, вільних
    людей. Ці люди стають
    терористами через умови в
    середовищі, в
    якому вони живуть. Я думаю, що цей світ міг би бути набагато кращим, якби ми
    замінили ці войовничі дії на
    дипломатію. На мою думку те, що робить
    президент Трамп, а саме що він веде діалог та має намір вивести американські війська з більшості
    конфліктних зон, конфлікти ініційовані його попередниками, є коректною
    річчю».


    Статистичні дані показували кілька років тому, що кількість
    терористичних атак зростала, причому більшість нападів було сконцентровано у
    Південно-Східній Азії, на Середньому та Близькому
    Сході, у Північній
    Африці та Західній Європі, у
    Франції та Бельгії. Наприклад, Інститут економіки та миру в Сіднеї має
    централізовані дані для 2014
    року, які показують, що в результаті терактів, понад 32 тисяч людей втратили своє життя, на 80% більше ніж у попередньому році. Найбільш
    постраждали від
    тероризму: Афганістан,
    Ірак, Нігерія, Пакистан та Сирія. За більше
    половини жертв несуть відповідальність
    терористичні
    організації «Ісламська держава» та «Боко
    Харам» – африканська терористична організація, яка діяла переважно в Нігерії. Мережа «Аль-Каїда» також є серйозною загрозою. Однак, кількість жертв терористичних атак значно скоротилася в 2018 році у всьому світі.


    В інтерв’ю Deutsche Welle експерт
    у сфері боротьби з тероризмом Меттью
    Хенман пояснив, якими є
    причини, і чому ми не повинні бути занадто оптимістичними.
    У 2016 та 2017 роках
    кількість терактів різко зросла внаслідок
    боротьби з терористичною групою «Ісламська держава» за контроль над деякими
    територіями в Іраку та Сирії, у містах Мосул та Ракка, а також в інших
    регіонах. У 2018 році вже не були такі
    великі битви для взяття контролю над великими містами – додає Меттью
    Хенман, згідно з яким скорочення
    кількості
    терактів у Сирії та Іраку був найважливішим
    фактором, що сприяв зменшенню кількості терористичних атак у всьому світі. Ця
    еволюція пояснюється насамперед послабленням Ісламської
    держави. Однак,
    було б серйозною помилкою вважати, що Ісламська держава зазнала поразки, вважає
    експерт у сфері боротьби з тероризмом. Загроза не припинилася
    , терористи Ісламської держави далі активні не тільки в
    Іраку та Сирії, а й в Афганістані, Західній Африці, Ємені, Сомалі та
    Південно-Східній Азії. Тільки загроза,
    яку становлять таліби, ближча до Ісламської держави. У 2018 році кількість
    жертв цих екстремістів подвоїлася,
    порівняно з попереднім роком. Було
    чимало поранених серед правоохоронців в Афганістані. Від початку цього року, лише в Кабулі в результаті терактів загинуло
    майже 200 осіб, а
    близько 900 отримали поранення.

  • Криваві теракти на Шрі-Ланці

    Криваві теракти на Шрі-Ланці










    Відлуння недавньої трагедії на Шрі-Ланці, країні, яка опинилася в центрі уваги світових ЗМІ, продовжує шокувати міжнародне
    співтовариство. Сотні осіб загинули і одержали поранення за останніми даними,
    які постійно оновлює місцева влада, котра ввела надзвичайний стан по всій країні
    після низки вибухів у неділю вранці у кількох християнських церквах під час
    релігійних церемоній з нагоди католицького Великодня та в ряді розкішних готелів переповнених
    туристами. Більшість терактів були скоєні в столиці Коломбо.




    У Вашингтоні Державний департамент США оновив попередження для своїх громадян, які
    виїжджають за кордон про потенційну загрозу терористичних атак на Шрі-Ланці,
    сверджуючи, що терористичні
    угруповання продовжують планувати можливі теракти в цій південноазійській країні,
    де більшість населення складають буддисти, а католики налічують близько 1,2 мільйонів осіб, тобто трохи більше 5,5% від
    21-мільйонного населення. Американська дипломатія вказала, серед можливих
    цілей, туристичні об’єкти,
    транспортні термінали, торгові центри, готелі, місця поклоніння, аеропорти та
    інші громадські місця.




    На тлі невизначеності та драматичної ситуації політичні та релігійні лідери
    в усьому світі засудили терористичні атаки. «Ці напади ще раз демонструють
    жорстоку природу радикальних терористів, єдиною метою яких є загроза миру і
    безпеці», – заявив держсекретар США Майк Помпео. Кілька американських громадян
    налічуються серед жертв вибухів, а також британці, як повідомляє Міністерство
    закордонних справ Великої Британії, яке назвало ці атаки жахливими.

    Росія
    висловила співчуття і сказала, що готова надати всю необхідну допомогу
    Шрі-Ланці. Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що напади є «агресією
    проти людяності», а президент Ізраїлю Реувен Рівлін вважає, що напад на одну релігію
    є нападом на всі релігії. Папа Франциск на Великодньому богослужінні у Ватикані
    висловив своє засмучення, а Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш засудив теракти,
    стверджуючи, що святі місця повинні бути захищені.




    У Румунії президент Клаус Йоханніс нагадав, що свободу віросповідання і віра
    мають бути захищені, а прем’єр-міністр
    Віоріка Денчіле висловила щирі співчуття та солідарність народу Шрі-Ланки. Щойно
    після нападів, у Бухаресті було створено кризовий штаб в МЗС, оскільки до
    п’ятниці в у цій країні перебуває група румунських учнів в рамках програми обміну
    досвідом. Усі восьмеро школярів перебувають у небезпеці в одній військовій
    частині поблизу столиці разом з їх супроводжувачем, – повідомив у неділю
    міністр закордонних справ Теодор Мелешкану.

  • День, який змінив світ

    День, який змінив світ




    Сполучені
    Штати Америки та міжнародне співтовариство вшановують пам’ять жертв терактів 11
    вересня 2001 року, що став найтрагічнішим днем в історії терористичних атак проти
    цивілізації.




    Три тисячі
    людей загинули від рук кількох терористів-смертників Аль-Каїди, які захопили
    чотири пасажирських лайнери, котрі спрямували в символічні будівлі економічної та
    військової могутності Сполучених Штатів – вежі-близнюки Всесвітнього торгового
    центру і Пентагону. Четвертий літак, що мав бути спрямований у Білий дім, впав
    у лісі не долетівши до цілі, після того, як пасажири та члени екіпажу ціною
    власного життя зупинили терористів. Кількість жертв продовжила збільшуватися у
    наступні роки, а в 2017 році в їх пам’ять було зведено новий пам’ятник, з
    гранітними табличками з прізвищами загиблих. На окремій таблиці вигравіювані
    прізвища сотень поліцейських, пожежників, будівельників а добровольців, які
    згодом померли від отруєння попелом та токсичним димом.


    Промовиста
    деталь: на пам’ятнику є порожнє місце, на якому будуть вигравіювані прізвища
    тих, хто може померти від цих терактів. Близько 75 тис. людей все ще страждають
    від психічних та фізичних розладів, викликаних травмою в ті дні. Переважна
    більшість загиблих були пересічними людьми і походили з 90 країн. Серед них
    п’ятеро громадян США румунського походження: Єуджен Габрієль Лазер, Коріна та Александр
    Лівіу Стан, Джошуа Поптян та Ана Фостерс, а також відомий архітектор Аркадій
    Зальцман, за походженням з Республіки Молдова, який спроектував Палац Парламенту
    в Кишиневі.




    Після
    терактів 11 вересня 2001 року уперше Північноатлантичний альянс ввів у дію статтю
    5 Статуту НАТО, в якому передбачено принцип «Один за всіх, і всі за одного!» Подібно
    до всього цивілізованого світу, офіційний Бухарест рішуче засудив теракти в
    Сполучених Штатах і з самого початку приєднався до міжнародної антитерористичної
    коаліції. Румунія, маючи вже стратегічне партнерство з американцями, але не
    будучи ще членом НАТО, не вагаючись відправила свої війська до Афганістану, для
    боротьби з мережею Аль-Каїда та рухом Талібан.




    За
    даними Міністерства національної оборони 26 румунських військовослужбовців загинули
    під час бойових чи патрульних місій. Близько 100 інших – отримали поранення.
    Навіть сьогодні, 17 років по тому, 625 румунських військових діють в
    Афганістані пліч-о-пліч зі своїми американськими партнерами. Розгорнуті на
    півдні, неподалік Кандагара, румунські військовослужбовці надають допомогу афганським
    збройним силам та силам безпеки та гуманітарну допомогу мирним афганцям, а також
    щодня виконують бойові завдання, що нерідко завершуються захопленням талібів.



  • 4 – 10 лютого 2018 року

    4 – 10 лютого 2018 року

    Нещодавні зміни в системі оплати праці викликають суперечки





    Закон про єдину тарифну сітку оплати праці в бюджетному секторі та
    перекладення обов’язку сплати соціальних внесків з роботодавця на працівника
    викликають невдоволення серед ряду категорій працівників у Румунії. Профспілки повідомляють
    про значне скорочення доходів у кількох сферах. Міністр праці Олгуца Васілеску у відповідь на ці звинувачення заявила, що метою цього закону, прийнятого в
    минулому році було збалансувати бюджетну систему оплати праці з огляду на численні
    випадки диспропорційності в тому сенсі, що особи на схожих посадах та зі
    схожими обов’язками мали різні посадові оклади. Вона також зазначила, що цей
    закон дотримується основного принципу на європейському рівні – рівна оплата за
    рівну працю, а бонуси були обмежені, тому що в багатьох випадках вони
    перевищували основний оклад. У четвер уряд схвалив термінову постанову, в якій передбачено
    ряд заходів для збереження чистого щомісячного доходу, принаймні на рівні
    грудня 2017 року, для працівників в галузі ІТ, у сфері наукових досліджень,
    розробок та інновацій, для осіб, зайнятих на сезонних роботах, з вадами, а
    також осіб, які працюють в умовах неповного робочого дня. Після змін у системі
    оплати праці головна опозиційна Націонал-ліберальна партія Румунії повідомила про намір оголосити вотум
    недовіри міністру праці. Ліберали піддали критиці й перекладення з роботодавця
    на працівника обов’язку сплати соціальних внесків і стверджують, що це більше
    ускладнило систему оплати праці в Румунії. Президент Асоціації підприємців Румунії
    Флорін Погонару звернув увагу на те, що всі економічні заходи, вжиті з 2017
    року не мали логіки. Флорін Погонару: «Якщо спробувати охарактеризувати 2018
    рік, то його можна назвати роком повстання популізму. У 2017 році ми побачили цілий
    ряд популістських заходів, можливо початих зарано. Зазвичай вони приймаються перед
    виборами, але на цей раз усе почалося раніше. Те, що відбувається сьогодні з
    доходами, які не ростуть, а навпаки, зменшилася, є своєрідною формою помсти
    популізму.»
    «Популізм не має логіки, популізм завжди є спустошливим, і коли зростає,
    і коли мститься.» – попередив Флорін Погонару.




    Монетарна політика Румунії та економічний прогноз



    За оцінками Європейської комісії темпи зростання
    румунської економіки сповільняться до 4,5% в цьому році та до 4% в наступному
    році, після сильного зростання ВВП Румунії в 2017 році на 6,7%. Принаймні це
    випливає з проміжного економічного прогнозу Єврокомісії, опублікованого у
    середу в Брюсселі. Аналогічні показники випливають і з недавнього аналізу
    Світового банку. Національна комісія з питань прогнозу на початку тижня
    переглянула убік збільшення прогноз зростання ВВП у цьому році до 6,1%. В опублікованому
    в середу аналізі Європейська комісія зазначає, що ситуація на ринку праці
    покращилася, безробіття впало до найнижчого рівня за останні два
    десятиліття, а розмір чистої середньої зарплатні зріс в реальному вираженні приблизно
    на 13%. Однак, попереджає Єврокомісія, у другій половині минулого року почала рости інфляція, що зумовлено зростанням цін на продукти харчування та
    енергоносії. Теж у середу Рада директорів Національного банку Румунії прийняла рішення підвищити облікову ставку з 2% до 2,25% річних. НБР також залишив
    незмінними обов’язкові резерви за леєвими і валютними внесками. Голова
    Національного банку Румунії Мугур Ісереску очікує, що в результаті цього
    рішення кредити в леях подорожчають.




    Підсумки роботи DIICOT


    Управління по боротьбі з організованою злочинністю і
    тероризмом (DIICOT) на
    цьому тижні представило Звіт про результати роботи в 2017 році, в якому
    зазначається, що ісламська радикалізація є одним з основних ризиків у Румунії. У
    документі зазначається, що це явище набирає обертів в останні роки і
    наголошується на необхідності внесення ряду змін і поправок до закону про
    запобігання та боротьбу з тероризмом. За даними прокурорів упродовж минулого
    року Румунія не стикалася з конкретною та реальною терористичною загрозою. З
    іншого боку, у звіті зазначається, що в 2017 році було виявлено і вилучено
    понад 2 000 кг наркотиків. Найбільш поширеним наркотиком в Румунії був канабіс,
    який завозиться переважно автомобільним транспортом з Іспанії та Нідерландів.
    Що стосується транскордонного незаконного обігу наркотиків, Румунія залишилися
    транзитною країною для «балканського маршруту», яким перевозяться зокрема
    героїн, кокаїн та екстезі.




    ЄС уважно стежить за процесом
    проведення суперечливої судової реформи в
    Румунії




    Європейський Союз пильно
    стежить за подіями в Румунії, на тлі суперечливої судової реформи, ініційованої
    лівоцентристською керівною коаліцією наприкінці минулого року. Зміни до
    чинного законодавства піддали гострій критиці багато суддів і прокурорів,
    частина громадянського суспільства та праві опозиційні партії, які звинувачують
    керівну коаліцію в спробі підпорядкувати собі судову гілку влади. У цьому
    контексті ситуацію верховенства права та наслідки суперечливої судової реформи
    у Румунії у середу обговорив Європейський парламент. Комісар ЄС з питань
    юстиції Вєра Юрова вкотре озвучила заклик Європейської комісії до Парламенту
    Румунії розпочати дебати щодо судової реформи у відповідності до рекомендацій
    Брюсселя та шляхом консенсусу. «Незалежність судової гілки влади в Румунії та
    її здатність ефективно боротися з корупцією – є нашим бажанням і прагненням
    Румунії протягом багатьох років», – сказала Вєра Юрова. Натомість румунський
    депутат Європарламенту, соціал-демократ Віктор Боштінару в унісон з рештою
    представників Соціал-демократичної партії Румунії та Альянсу лібералів і
    демократів, які утворюють парламентську більшість в Румунії, стверджує, що Європейська
    комісія не знає реального стану речей в країні.



  • Звіт Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом

    Звіт Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом

    Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом (DIICOT)
    представило вчора Звіт про результати
    роботи в 2017 році. Ця установа виконує
    широкий спектр завдань від боротьби
    з незаконним обігом наркотичних засобів та до моніторингу екстремізму. За даними прокурорів упродовж минулого року, на підставі обвинувального акта були засуджені 3210 звинувачених. Значна частина організованих злочинних груп займається торгівлею людьми і торгівлею неповнолітніми, зокрема з метою сексуальної
    експлуатації в
    країнах Західної Європи.

    Були виявлені також злочинні групи,
    які вчинили злочини проти власності, займалися незаконною міграцією або тютюновою контрабандою. Упродовж минулого року було виявлено і вилучено понад 2 000 кг
    наркотиків, втричі менше ніж у 2016 році. Найбільш поширеним наркотиком в Румунії був канабіс, який завозиться
    переважно автомобільним транспортом з Іспанії та Нідерландів. Що стосується транскордонного
    незаконного обігу наркотиків, Румунія залишалася транзитною країною для
    «балканського маршруту», яким перевозяться зокрема героїн, кокаїн та екстезі.

    На відміну від більшості країн Західної Європи, в 2017 році Румунія не
    стикалася з конкретною та реальною терористичною загрозою,- зазначається у звіті Управління по боротьбі з організованою
    злочинністю і тероризмом. Однак, голова цієї установи Данієль Хороднічану попереджає,
    що ісламська радикалізація в Румунії є одним з
    основних ризиків. Хоча не набрала обертів справжнього явища, радикалізація зросла зокрема серед резидентів, які прибули з
    небезпечних країн чи регіонів, а також серед румунів, які перейшли в іслам.

    Експерт з питань Близького сходу, університетський професор Штефан Попеску ствердив
    в інтерв’ю Радіо Румунія наступне: ‘Я не думаю, що перехід румунів в іслам та радикалізація румунів є більшою ніж в таких країнах, як Франція та Італія. На мою думку, це явище не набрало великих обертів, але його треба тримати під контролем. Я запримітив, що останнім часом, оскільки інші маршрути до берегів
    Європи були закриті,
    міграція до Румунії збільшилась. Хоча не можна говорити про
    масове явище, слід уточнити, що в
    літку минулого року було затримано кілька груп
    мігрантів, які потрапили в Румунію по Чорноморському маршруту. Вони походили
    зокрема з Афганістану та Сирії, регіони, які страждають внаслідок
    бойових конфліктів.




    Голова Управління по боротьбі з організованою
    злочинністю і тероризмом Данієль Хороднічану виступає за оновлення румунського
    законодавства щодо запобігання та
    боротьби з тероризмом.

  • 6 лютого 2018 року

    ВЗАЄМИНИ – Стратегічною метою
    Румунії в стосунках з Республікою Молдова залишається європейська інтеграція
    сусідньої держави, – заявив у вівторок в Бухаресті міністр закордонних справ
    Теодор Мелешкану після переговорів зі своїм молдовським колегою Тудором Ульяновським.
    Міністри обговорили способи зміцнення інвестиційної присутності Румунії в Р.Молдова
    та перспективи енергетичного взаємозв’язку. Глава румунської дипломатії прокоментував
    ініціативу кількох молдовських населених пунктів зі збору підписів за
    об’єднання з Румунією, яку президент Р.Молдова Ігор Додон вважає такою, що може
    викликати в країні «громадянську війну». Зокрема Теодор Мелешкану сказав, що заяви на місцевому рівні щодо
    об’єднання з Румунією, з точки зору Бухареста відображають лише бажання громадян
    Р.Молдови зблизитися з громадянами Румунії без жодних юридичних наслідків. У
    свою чергу, міністр закордонних справ та європейської інтеграції Тудор Ульяновські
    високо оцінив зусилля Румунії, спрямовані на «зміцнення суверенітету Республіки
    Молдова». Він підкреслив, що Румунія є основним торговим партнером Р.Молдова. Ульяновські
    сказав, що «європейська орієнтація Республіки Молдова залишається незмінним
    основним пріоритетом» внутрішньої і закордонної політики Кишинева.






    ДИПЛОМАТІЯ – Глава угорської дипломатії
    Петер Сійярто у понеділок здійснив робочий візит до Бухареста, в рамках якого зустрівся з головами
    обох палат румунського парламенту Келіном Попеску Терічану та Лівіу Драгня, а
    також зі своїм румунським колегою Теодором Мелешкану. Переговори були зосереджені на двосторонньому
    співробітництві, зокрема у сфері енергетики та інфраструктури. Міністр Петер Сійярто
    заявив, що Румунія є важливим стратегічним партнером Угорщини, відзначивши високий
    рівень товарообігу між двома країнами. Було також підкреслено важливий внесок,
    який мають румунська громада в Угорщині та угорська громада в Румунії у забезпечення
    безперервності двостороннього діалогу з різних аспектів. Як передає наш
    кореспондент в Будапешті Петер Сійярто заявив, що Румунія до 2020 року створить
    технічні умови для експорту газу в Угорщину. Міністри закордонних справ Румунії
    та Угорщини обговорили й Закон України «Про освіту», згідно з яким нацменшини
    мають можливість отримувати освіту своєю рідною мовою лише у дитячих садках та
    початкових школах і домовилися про подальшу співпрацю в цьому питанні з тим,
    щоб Україна не порушувала здобуті нацменшинами права – повідомляє угорське
    агентство MTI.




    ФОНДОВИЙ РИНОК – Торги на
    Американській фондовій біржі в понеділок закінчилися рекордним падінням
    основних фондових індексів. Індекс Dow Jones втратив 1.175 пунктів, що є найсильнішим
    падінням цього індексу з часів фінансової кризи 2008 року. Аналогічна ситуація спостерігалися з індексами S&P 500 і Nasdaq. Слідом
    за американськими ринками у вівторок впали й азійські, де японський Nikkei втратив майже 7%,
    а інші основні ринки в регіоні знизилися на 5%. Європейські фондові біржі сьогодні також відкрили торги з падіння на 2,4%. Під впливом ситуації в США Бухарестська біржа закрила торги із падінням основного індексу на 2%. .




    DIICOT – Управління по
    боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом (DIICOT) сьогодні представило Звіт про
    результати роботи в 2017 році, в якому зазначається, що ісламська радикалізація
    в Румунії є одним з основних ризиків. У документі зазначається, що це явище
    набирає обертів в останні роки і наголошується на необхідності внесення ряду
    змін і поправок до закону про запобігання та боротьбу з тероризмом. За даними
    прокурорів упродовж минулого року Румунія не стикалася з конкретною та реальною
    терористичною загрозою. З іншого боку, у звіті зазначається, що в 2017 році було
    виявлено і вилучено понад 2 000 кг наркотиків. Найбільш поширеним наркотиком в
    Румунії був канабіс, який завозиться переважно автомобільним транспортом з
    Іспанії та Нідерландів. Що стосується транскордонного незаконного обігу
    наркотиків, Румунія залишалася транзитною країною для «балканського маршруту»,
    яким перевозяться зокрема героїн, кокаїн та екстезі.

    ПРАВОСУДДЯМіністр юстиції Румунії Тудорел Тудор сьогодні зустрівся з віце-президентом Європейської комісії Франсом
    Тіммермансом, з яким обговорив хід та ситуацію викликану судовою реформою та плани нинішньої
    керівної більшості внести змін до Кримінального та Кримінально-процесуального
    кодексів Румунії. Іншою темою розмови було нещодавнє рішення Конституційного суду про доброчесність в роботі працівників
    державних органів та органів місцевого самоврядування.
    Європейський
    парламент у середу обговорить ситуацію верховенства права та наслідки
    суперечливої судової реформи у Румунії. Нагадаємо, що 24 січня Європейська
    Комісія висловила стурбованість у зв’язку з останніми подіями в Румунії і закликала
    румунський парламент переглянути зміни до законодавства, що регулює судочинство
    в Румунії. Незалежність судової системи та її здатність ефективно боротися з
    корупцією є наріжним каменем сильної Румунії в ЄС, – зазначається в спільній
    заяві президента Європейської комісії Жана-Клода Юнкера та першого
    віце-президента Фанса Тіммерманса. Комісія детально вивчить остаточні зміни до чинного
    законодавства в результаті суперечливої судової реформи, щоб визначити їх вплив
    на зусилля щодо забезпечення незалежності судової системи та боротьби з
    корупцією, йдеться в спільній заяві. Наприкінці минулого року, парламентська більшість
    СДП – АЛДЕ схвалила судову
    реформу попри гостру критику суддів, прокурорів та опозиції, які звинувачують керівну
    більшість у спробі підпорядкувати собі судову гілку влади.

  • Світ після терактів 11 вересня

    Світ після терактів 11 вересня


    Сполучені Штати Америки
    та міжнародне співтовариство продовжують вшановувати пам’ять жертв жахливих
    терактів 11 вересня 2001 року, «чорного» дня в історії терористичних нападів на
    цивілізацію. Тоді три тисячі людей загинули від рук смертників Аль-Каїди, які
    викрали чотири літаки, щоб вдарити по американських будівлях-символах економічної
    та військової міці США – вежах-близнюках Всесвітнього торговельного центру та
    Пентагону. Один з літаків прямував на Білий дім, але впав у лісі оскільки пасажири та члени екіпажу не дали терористам-смертникам довести свій намір до кінця.

    Кількість
    жертв терактів, однак, продовжила зростати у наступні роки, а в цьому році в їх
    пам’ять був зведений новий пам’ятник. Як передає наш кореспондент
    в Сполучених Штатах, передає що на пляжі на Лонг-Айленд, де 11 вересня 2001 року люди
    зібралися і спостерігали за жахливим падінням веж-близнюків, була зведена дев’ятиметрова сталева
    вежа з гранітними пластинами, на яких викарбувані імена загиблих. На окремій
    пластини будуть викарбувані імена 582 поліцейських, пожежників, будівельників і
    добровольців, які проводили дні і навіть місяці серед руїн Всесвітнього
    торгового центру, котрі померли пізніше через попіл й отруйний дим.




    Промовиста
    деталь, на плиті буде порожній простір, де буде викарбувано імена тих, хто, ще може
    померти з цієї ж причини. Близько 75 тисяч людей все ще страждають від
    психічних та фізичних розладів, викликаних травмою 16-річної давності.
    Переважна більшість загиблих були пересічним громадянами з 90 країн. Серед них було
    й п’ятеро громадян США румунського походження: Єуджен Габрієль Лазер, Коріна й Александру
    Лівіу Стан, Джошуа Поптян і Ана Фостеріс і відомий архітектор Аркадій Зальцман,
    уродженець Р.Молдова, за планами якого був побудований Палац Парламенту в
    Кишиневі.


    В один голос з усім цивілізованим
    світом офіційний Бухарест рішуче засудив теракти в Сполучених Штатах і з самого
    початку приєднався до антитерористичної коаліції. В дусі співробітництва, закріпленого
    стратегічним партнерством з США, Румунія, не будучи ще членом НАТО, без вагань направила свої війська до Афганістану проти Аль-Каїди та руху Талібан.
    Згідно з даними Міністерства національної оборони 25 румунських
    військовослужбовців загинули під час бойових та патрульних місій, ще майже 100
    осіб отримали поранення.




    І сьогодні, 16 років по тому,
    румунські солдати все ще перебувають там поряд зі своїми американськими
    товаришами. Дислоковані на півдні, неподалік Кандагара, румунські військовослужбовці
    тренують працівників афганських сил безпеки і солдатів збройних сил цієї країни
    та надають гуманітарну допомогу мирним жителям, а також щодня виконують розвідувальні
    місії, які нерідко завершуються захопленням талібських бойовиків.





  • НАТО і загроза тероризму

    НАТО і загроза тероризму

    На тлі посилення замахів, лідери НАТО дали чіткий сигнал – усі члени НАТО залишаються об’єднаними в боротьбі проти тероризму в усіх його проявах і буде скоординовано відповідати на загрози проти союзних держав. Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив, що НАТО вступить в коаліцію проти організації Ісламська держава і створить інформаційну структуру по тероризмі при штаб-квартирі. У той же час, було вирішено призначити координатора щодо зусиль альянсу по боротьбі з тероризмом.

    Як можна тлумачити ці рішення? Професор Юліан Кіфу, президент Центру із запобігання конфліктам, пояснює: «Європа зіткнулася в останні роки з наслідками терористичних актів і, справді, в значній мірі вже існує принцип тероризм всередині, тобто ворог у фортеці, але в рівній мірі є ті області, які знаходяться під контролем терористичних організацій DAESH Ісламської держави в Сирії та Іраку, що сприяють руху іноземних бойовиків та їх підготовці. І ми бачили закривавлені Париж, Берлін і Лондон. Це лихо стосується всіх нас і загрожує всім нам.

    НАТО майбутнього повинно приділити більшої уваги тероризму та імміграції, і також загрозі з боку Росії щодо наших східних і південних кордонів стверджує новий лідер в Білому домі. З огляду на це, додав Дональд Трамп, я був дуже, дуже прямим з Генеральним секретарем НАТО і членами Північно-атлантичного альянсу застерігаючи їх, що країни НАТО повинні, нарешті, внести свою частку витрат і поважати, таким чином свої зобов’язання. Тобто, виділення двох відсотків від ВВП на оборону.

    Запрошений на Радіо Румунія військовий аналітик Александру Грумаз оцінив, що існує три питання, яких союзники повинні обговорити з президентом США, який твердо залишається на своїй позиції щодо фінансового внеску кожної держави-члена НАТО: «Країни- члени повинні брати участь у цих фінансових зусиллях, які здійснюються в Альянсі, поділити ці зусилля для Альянсу та виділити 2% від ВВП на оборону. Поділити фінансові зобов’язання і витрати на оборону кожної держави, по-друге, зобов’язання, які Дональд Трамп застосовує щодо європейської безпеки, і по-третє – роль НАТО в боротьбі з тероризмом. Це три головні проблеми, які слід обговорювати в даний час.

    Питання для обговорення, в умовах, коли союзники поділяють думку, висловлену Генеральним секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом – НАТО є більше, ніж договір, більш ніж організація. НАТО втілює унікальний зв’язок між Європою і Північною Америкою». Політолог Юліан Кіфу говорить про зобов’язання по трьох напрямках Альянсу: «По-перше, фінансові, дійсно виділення 2% ВВП, а до кінця цього року кожна держава член повинна буде представити свій графік зобов’язань по досягненню цієї мети. Після саміту НАТО в Уельсі в 2014 році, відновленого на саміті НАТО в Варшаві в минулому році, це зобов’язання було прийнято одноголосно всіма союзниками. Це просто питання, якого слід дотримуватись. Другий компонент- з цих коштів близько 20% треба виділити на модернізацію військових можливостей, дослідження та розвиток в цій галузі, тому що, ось, ми бачимо, що європейські країни починають втрачати здатність взаємодії зі Сполученими Штатами Америки. Альянс констатував, що більше, ніж колись, потребує певних можливостей, щоб бути в змозі оборонятися разом, так що з-поміж інвестицій, які будуть зроблені будуть і ті, котрі менш розвинені на рівні Альянсу, які буде приймати один чи інший член. І третє питання, пов’язане із зобов’язаннями щодо місій НАТО.

    Чи зможе НАТО узгодити всі ці питання в резонний строк? Юліан Кіфу відповідає: «Не ставиться питання виконання. Йдеться про НАТО, про країни, які зобов’язались зробити це. Кожен несе відповідальність, адже йдеться про суверенні держави, і, коли взяли на себе зобов’язання шляхом підписання документів, які є результатом переговорів і досягли згоди всі члени альянсу, з тих пір я не думаю, що ці зобов’язання можна ставити під сумнів.

    Румунія хоче, щоб НАТО, було сильним, єдиним і згуртованим, і східний фланг був збалансовано захищеним. Є пріоритетом для Чорного моря, щоб залишатися в центрі уваги, і трансатлантичні відносини зміцнювались. Що стосується Росії, то повинен бути єдиний підхід, такою є позиція Бухареста, виражена президентом Клаусом Йоганнісом.

  • 21 квітня 2017 року

    ТЕРАКТ – Румунія приєдналася до країн міжнародного співтовариства, які
    засудили теракт, скоєний у четвер у Франції. Бухарест висловив солідарність з
    Францією і виступає за більш ефективні заходи
    попередження терактів. У Парижі президент Франсуа Олланд сьогодні очолив
    міжвідомчий кризовий штаб, скланий після того, як терористична організація
    «Ісламська держава» взяла не себе відповідальність за вчорашній напад. Один
    поліцейський був убитий і ще двоє одержали поранення після того як невідомий
    чоловік відкрив вогонь по поліцейських на Єлисейських Полях у Парижі. Нападник,
    раніше судимий 39-річний громадянин Бельгії Карім Шерфі був вбитий
    правоохоронцями. Він був засуджений до 20 років тюремного ув’язнення після
    замаху на кількох поліцейських у 2001 році, але був умовно-достроково
    звільнений на початку 2016 року. Французька поліція оголосила в розшук ще
    одного підозрюваного. Напад на Єлисейських полях викликав додаткову напруженість
    напередодні президентських виборів, які пройдуть в неділю у Франції. Чотири основні
    кандидати скасували намічені на сьогодні зустрічі з виборцями. Три дні тому в
    Марселі було заарештовано двох радикально налаштованих молодих людей, які
    готувалися вчинити теракт від імені «Ісламської держави». Франція ввела режим
    надзвичайного стану у 2015 році після нападів у січні того року на редакцію
    журналу «Charlie Hebdo» і на єврейський магазин, в результаті яких 16 осіб загинуло. Францію та Бельгію накрила хвиля терактів,
    вчинених переважно молодими людьми, які народилися і виросли у цих країнах.




    ВЗАЄМИНИ – Румунія наполягає на розробці єдиної, послідовної і справедливої
    стратегії в рамках майбутніх переговорів довкола виходу Великобританії з ЄС, -
    заявила міністр без портфеля з європейських справ Ана Берчалл, в ході робочого
    візиту до Австрії. Відповідно до прес-релізу МЗС, під час зустрічей з
    австрійськими посадовцями пані Бірчалл також обговорила такі питання як:
    багаторічні фінансові рамки ЄС, міграція та функціонування Шенгенської зони,
    Стратегія ЄС для Дунайського регіону, Західні Балкани, Східне партнерство та
    важливість зміцнення співпраці в перспективі австрійського головування в Раді
    ЄС у другій половині 2018 року та румунського головування в першій половині
    2019 року. Сторони наголосили, що Румунія та Австрія виступають проти ідеї «багатошвидкісного»
    ЄС. Генеральний секретар Міністерства закордонних справ Австрії Майкл Лінхарт
    підтвердив, з іншого боку, підтримку Відня щодо приєднання Румунії до Шенгену.




    РІЧНИЦЯ – Міністри закордонних справ
    Румунії та Німеччини Теодор Мелешкану і Зігмар Габріель у п’ятницю оприлюднили
    спільну заяву з нагоди 25-річниці укладення Договору про дружбу між двома
    країнами. У заяві, глави зовнішньополітичних відомств зазначають, що
    Румунія і Німеччина «тісно співпрацюють задля зміцнення цінностей, на яких заснований
    ЄС: повага до основних прав і свобод людини, демократії і верховенства закону».
    Вони також підтвердили тверду прихильність обох країн до європейського проекту, що є
    проектом миру і свободи та готовність двох країн, яка була зазначена і в
    Римській декларації 25 березня 2017 року, до підходу в дусі єдності до
    викликів, з якими стикається Євросоюз і, які створюють загрозу згуртованості
    між державами-членами. У документі також відзначається внесок двох національних
    меншин: німецької в Румунії та румунів, які проживають в Німеччині, у зміцнення відносин між двома країнами.




    СПОРТИВНА ГІМНАСТИКА – Румунські
    гімнастки Лариса Йордакє, Олівія Кимпян та Йоана Крішан зуміли пробитися у фінал
    в індивідуальних вправах: на колоді, опорний стрибок і вільні вправи на чемпіонаті Європи, що проходить в ці дні у місті Клуж-Напока, що на північному заході Румунії. Триразова олімпійська чемпіонка
    Кетеліна Понор виступатиме у фіналі на колоді та у вільних вправах. Вона втратила кваліфікацію в опорному стрибку після того, як арбітри переглянули
    надану раніше оцінку. У цьогорічному чемпіонаті Європи зі спортивної гімнастики беруть
    участь 274 спортсменів з 37 країн. Румунію представляють 10 спортсменів. Жіноча
    команда складається з Олівії Кимпян, Йоани Крішан, Кетіліни Понор і Лариси Йордакє,
    а до складу чоловічої команди входять Маріан Дрегулеску, Крістіан Бацаге, Влад
    Котуна, Аделін Котронг, Лауренціу Ністор та Андрей Урсакє. У змаганнях серед
    чоловіків Румунія має лише одного фіналіста – Маріана Дрегулеску, який у середу
    здобув путівку у фінал в опорному стрибку та вільних вправах. В останнє
    чемпіонат Європи зі спортивної гімнастики проходив у Румунії в 1957 році.






    ТЕНІС – Жіноча збірна Румунії з тенісу у
    суботу вдома проведе матч проти команди
    Великої Британії в рамках плей-оф за право залишитись в Другій групі
    Кубка Федерації. Поєдинки пройдуть 22 і 23 квітня на чорноморському курорті
    Мамая. До складу румунської команди входять: Сімона Халеп (5 WTA),
    Ірина-Камелія Бегу (33 WTA), Моніка Нікулеску (47 WTA) і Сорана Кирстя (61
    WTA). За збірну Великої Британії гратимуть дві спорстменки, що входять до
    списку 100 найкращих тенісисток планети: Джоанна Конта (10 WTA) і Гетер Вотсон (72 WTA). Румунія і Великобританія грали п’ять разів у матчах Кубку Федерації,
    при чому румунські тенісистки виграли чотири рази.

  • Румуни –  жертви тероризму

    Румуни – жертви тероризму

    Все більше румунів стають жертвами кривавих терористичних нападів, скоєних в різних частинах світу, які протягом останніх 16 років значно збільшилися та призвели до загибелі або поранення багатьох людей. У ці роки, терористи змінили тактику і методи дій.


    Якщо раніше терористи використовували вибухові речовини, автоматичну зброю та інші небезпечні засоби, протягом останніх двох років під час терактів в Ніцці, Берліні, Лондоні та Стокгольмі вони використовували транспортні засоби та врізалися в натовп, в результаті чого чимало людей загинуло або отримало поранення.

    Нещодавно, 31-річна Андреа Крістя померла в Лондоні, після того як отримала важкі поранення в результаті теракту від 22 березня, в британській столиці. Румунка була госпіталізована протягом двох тижнів у критичному стані. Вона впала у води Темзи після того, як смертник врізався в пішоходів на Вестмінстерському мосту. Другий румунський турист отримав травми, однак був виписаний з лікарні незабаром після нападу.

    Потім, в результаті наїзду вантажівки на людей у центрі Стокгольма у п’ятницю, 83-річна румунка має перелом ноги в двох місцях. Також інші румуни стали протягом часу жертвами терактів, хоча Румунія не була безпосередньою мішенню. Вперше четверо румунів померло в результаті нападів у 2001 році в США, напади про яких було сказано, що змінили світ. Потім в Мадриді у 2004 році, 16 румунів загинуло під час терактів. Відтоді, все більше європейських держав стали мішенями кривавих нападів, вчинених терористичними організаціями, такими як Аль-Каїда, Ісламська держава або прихильниками цих організацій та радикального ісламу.

    Під час нападів у листопаді 2015 року в Парижі, двоє румунів загинуло та інші двоє отримали поранення. У березні 2016 року, в Брюсселі, адміністративній столиці Європейського Союзу та НАТО, мали місце вибухи в метро та в аеропорті. Четверо румун отримали поранення в результаті цих терактів. Теж минулого року румун був убитий, а інший отримав поранення в результаті теракту в Ніцці. Такі дії, які загрожують життю невинних людей не можуть бути виправданими ні за яких обставин, – ствердили представники румунської влади та підтвердили тверду прихильність Румунії по боротьбі з усіма формами тероризму. Найбільш важливі лідери планети висловили співчуття сім’ям загиблих і висловили рішення ефективно боротись з міжнародним тероризмом.

  • Мирні жителі – невинні жертви

    Мирні жителі – невинні жертви

    Сирійська опозиція, яка перебуває у відкритому конфлікті з режимом президента Башара Асада, стверджує, що в останній учорашній хімічній атаці, на північному заході Сирії, загинули десятки людей, в тому числі діти. Натомість, через Москву, яка підтримує Асада, надходить інформація, яка дає зрозуміти, що терористи в цій області несуть відповідальність за цю трагедію. Росіяни стверджують, що сирійська авіація бомбила склад повстанців, що містив токсичні речовини. Під час подібних атак, звинувачень і заперечень, невинні цивільні особи щодня гинуть стаючи жертвами складного конфлікту, який, мабуть, не закінчиться найближчим часом.

    Сирійська громадянська війна триває вже шість років, без наявності будь-яких ознак, що може бути досягнуто політичного рішення! Майже п’ять мільйонів сирійців втекли з країни, багато в Європу, і більш ніж 250 000 були вбиті! Кілька тисяч кілометрів на північ, в другому за величиною місті в Росії – Санкт-Петербурзі – 14 людей загинуло й майже 50 отримали поранення, і вони жертви жахливого нападу в понеділок у метро. Терорист, молода 22 річна людина киргизького походження.

    «Я хочу висловити щирі співчуття Вам, російському народу і сім’ям загиблих після нападу в санктпетербурзькому метро, внаслідок якого загинули мирні жителі і багато отримали поранення», – йдеться в посланні президента Румунії Клауса Йоганніса, направленому російському колезі Володимиру Путіну. «Всі наші співчуття, – йдеться в посланні президента Румунії – направлені сім’ям жертв, і пораненим, яким ми бажаємо якнайшвидшого одужання.» Клаус Йоганніс наполягає, в однаковій мірі, на «важливості продовження скоординованих зусиль в боротьбі з цим лихом, тероризм, і насильницьким екстремізмом, з метою їхнього запобігання.

    Жодна країна в світі, незалежно від того, наскільки вона розвинена, не може сама перемогти тероризм. А ні Франція, Німеччина і Великобританія, які опинились під прицілом терористів: Париж, Ніцца, Берлін і Лондон є сумними точками на карті недавніх нападів, жертвами, яких стали і румунські громадян, туристи або резиденти. Звичайно, заяви, співчуття і солідарності дуже важливі. Набагато важливішими, однак, є конкретні заходи по боротьбі з тероризмом, з яким принаймні, Європа, кілька років тому не стикалась. В даний час, після нападу в Санкт-Петербурзі, наприклад, лідери Росії, Франції і Німеччини домовилися активізувати обмін інформацією між спецслужбами.

  • 22 березня 2017 року

    ТЕРАКТЩонайменше чотири людини загинули і близько 20 отримали поранення, в тому числі двоє румунів, у середу в Лондоні в результаті двох нападів біля британського парламенту. Спочатку автомобіль врізався в групу пішоходів біля Вестмінстерського мосту в Лондоні, недалеко від британського парламенту. Міністерство закордонних справ Франції повідомило, що серед поранених на мосту є троє французьких студентів. Згодом водій, озброєний ножем, увійшов до будівлі парламенту, де наніс смертельне поранення поліцейському. Після цього нападника застрелили. Парламент призупинив свою діяльність, а прем’єр-міністр Тереза Мей скликала екстрене засідання свого кабінету. Влада вважає, що це теракт. Сьогодні у Бельгії вшанували пам’ять загиблих під час минулорічних терактів, в аеропорту і метро Брюсселя, в результаті яких 32 особи загинули і 320 отримали поранення. Серед постраждалих було і четверо громадян Румунії, в тому числі неповнолітній.


    ЄВРОСОЮЗ – Румунія висловила готовність після виходу Великобританії з ЄС прийняти на своїй
    території штаб-квартиру Європейського
    агентства з лікарських засобів (EMA), що в даний час знаходиться в Лондоні, – оголосила сьогодні прес-служба румунського уряду. Міністр з європейських справ Ана Берчалл заявила, що
    кабінет міністрів вже схвалив у зв’язку з цим меморандум. Вона нагадала, що в
    Румунії не діє жодне європейське агентство, хоча країна є членом ЄС вже
    десять років. Європейське агентство з лікарських засобів має 900 співробітників
    і відповідає за наукову оцінку заявок на європейську реєстрацію лікарських
    засобів. За даними агентства Reuters, готовність прийняти в себе відповідне агентство вже
    висловили також Данія, Швеція, Іспанія, Франція, Ірландія та Польща. Крім створення
    нових робочих місць EMA може стати центром для
    фармацевтичних препаратів, однієї з найбільш важливих галузей промисловості в
    Європі, відзначає Reuters.




    ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Помилування не є диво-рішенням для врегулювання сьогодні та на майбутнє проблеми переповненості в’язниць, хоча Румунія ризикує
    бути оштрафованою у зв’язку з цим Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ), -
    сказав сьогодні міністр юстиції Тудорел Тоадер у Брюсселі. Він взяв участь у
    дискусії на тему демократії і справедливості в Румунії, організованій Комітетом
    з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ (ЛІБЕ) Європейського
    парламенту. Тудорел Тоадер сказав членам Комітету ЛІБЕ, що запропонував
    румунському парламенту відкласти розгляд законопроекту про колективне помилування деяких категорій ув’язнених до
    прийняття урядом ряду додаткових
    заходів. На відповідному засіданні також виступили румунські депутати в
    Європарламенті та представники громадянського суспільства Румунії. З іншого
    боку, теж сьогодні Тудорел Тоадер зустрівся в Брюсселі з Комісаром ЄС з питань юстиції, споживачів і гендерної рівності Вєрою Юровою. Серед порушених
    тем: майбутня доповідь Європейської комісії про прогрес Румунії, що складається
    в рамках Механізму співпраці та контролю в сфері правосуддя.

    ТЕРОРИЗМ – Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану перебуває з візитом у
    Вашингтоні де бере участь у зустрічі міністрів Глобальної коаліції проти ІДІЛ,
    яка проходить під головуванням американського держсекретаря Рекса Тіллерсона.
    Як повідомляє Міністерство закордонних справ Румунії центральною темою зустрічі
    є оцінка стану прогресу в боротьбі з угрупованням Ісламська держава, із
    наголосом на потребах гуманітарної допомоги та заходах щодо пост-конфліктної
    стабілізації районів, звільнених від окупації цього угруповання. Своєю участю в
    цьому заході Румунія підтверджує свою підтримку міжнародних зусиль по боротьбі
    з тероризмом і стабілізації країн на Середнього Сходу та Північної Африки і
    виконує свої зобов’язання, – зазначається в прес-релізі МЗС.




    БЮДЖЕТ – Сенат і Палата депутатів у середу на спільному засіданні прийняли рішення
    повернути профільним комітетам на доопрацювання доповідь про результати роботи
    спеціальної парламентської комісії, яка перевірила умови, при яких попередній
    уряд вніс коригування до державного бюджету в серпні і листопаді 2016 року.
    Багато парламентаріїв вважають, що
    доповідь не була зроблена належним чином і є неповною. Документ показує, що в
    2016 році доходи бюджету були на приблизно 5% нижче прогнозованих, те що не
    виправдовувало здійснення позитивних бюджетних корекцій в червні і листопаді
    минулого року. Створення спеціальної комісії для перевірки цього факту
    ініціював спікер Палати депутатів, соціал-демократ Лівіу Драгня. Утворений у
    січні 2017 року нинішній коаліційний уряд піддав критиці бюджетні поправки,
    здійснені в 2016 році, стверджуючи, що
    це викликало дефіцит бюджету на поточний рік в розмірі десять мільярдів леїв (близько 2 млрд євро). Права опозиція вважає, однак, що уряд намагається
    покрити свої нездійснення і нездійсненні передвиборні обіцянки за принципом
    «важка спадщина».

    ВЗАЄМИНИ – Уряди Румунії та Республіки Молдова у четвер в місті П’ятра Нямц (північно-східна Румунія) проведуть спільне засідання. Делегації на чолі з прем’єр-міністром Соріном Гріндяну та Павлом Філіпом зосередять свою увагу на продовженні та розвитку двостороннього співробітництва, оцінці стадії впровадження спільних проектів і на виявленні нових напрямів співробітництва. Вони обговорять інвестиційні можливості в Молдові для румунських компаній та можливості для подальшої співпраці в галузі ІТ, фінансів, юстиції та внутрішніх справ. «Відносини між Румунією та Молдовою є особливими. Є очікування і постійний інтерес громадян обох держав. Ми продовжимо надавати підтримку для розвитку і модернізації Молдови та продовження її європейського курсу, – сказав Сорін Гріндяну від імені румунського уряду. Переговори з зі молдовським прозахідним колегою відбудуться після того, як минулого тижня проросійський президент Р.Молдова соціаліст Ігор Додон знову побував у Москві де повторив, що розглядає можливість припинення угод про асоціацію і про вільну торгівлю з ЄС та поглиблення відносин з Євразійським союзом, а також проект федералізації Р.Молдова як варіант врегулювання конфлікту з сепаратистським Придністров’ям.

    РОЗВІДКА – Президент Румунії Клаус Йоханніс у
    середу сказав, що обговорить з парламентською більшістю, що складається з лівої
    Соціал-демократичної партії та правоцентристського Альянсу лібералів і
    демократів кандидатуру нового
    директора Служби зовнішньої розвідки. Президент зазначив, що він задоволений
    роботою тимчасово виконуючого обов’язки директора секретної служби Сільвіу Предою, але сказав, що установа
    повинна мати цивільного керівника. Відповідна заява була зроблена після того,
    як сьогодні на спільному засіданні парламент прийняв відставку попереднього
    директора Служби зовнішньої розвідки Міхая Резвана Унгуряну і оголосив цю
    посаду вакантною. М.Р. Унгуряну, колишній прем’єр-міністр і міністр закордонних
    справ.



    БІЗНЕС – Великі міжнародні групи продовжать і в цьому році переміщення своїх
    виробничих потужностей з Азії в Румунію, показує опублікований ц середу аналіз відомої
    міжнародного аудиторської компанії Price Waterhouse Coopers (PwC). Згідно з
    документом, місцевий ринок продовжить висхідну тенденцію розвитку в 2017 році
    за рахунок консолідації в таких сферах, як медицина і фармацевтика, промисловість
    і товари широкого вжитку. Хоча загальний обсяг злиттів і поглинань компаній зріс
    в минулому році на 17%, в порівнянні з 2015 роком, перевищивши 3,6 млрд євро,
    необхідні заходи для стимулювання бізнесу, зазначається в аналізі PwC. З іншого боку, румуни протягом перших
    двох місяців цього року створили понад 17 тис нових підприємств, що на 11% менше
    в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року, оголосив у середу Реєстр
    торгівлі Румунії.