Tag: Україна

Лідери Євросоюзу вирішили вчора у Брюсселі, на закликання Європейської Ради, створити Європейський інвестиційний фонд стратегічних інвестицій (ЄФСІ) в групі Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), з метою залучення 315 млрд євро. Фонд буде відкритий для внесків прямо з боку держав членів або посередництвом національних банків з економічного розвитку. Європейський інвестиційний банк розпочне цей проект за власні кошти, починаючи від січня 2015 року.

Комісія ЄС планує висунути проект закону в січні, щоб Європейський парламент переглянув його за прискореною процедурою, щоб вже у червні фонд міг бути створений. Згідно кореспонденту Радіо Румунія у столиці Бельгії, яка цитує ініціатора фонду, голову Єврокомісії Жан-Клода Юнкера, кожна країна залишила зрозуміти, що візьме участь у створені фонду. Багато держав ствердили, що посприяють у залежності від того що запропонує Єврокомісія.Але є і держави, як наприклад Німеччина, які висловили свою стриманість у зв’язку з ефективністю цього проекту.

Інше питання розглянуте на зустрічі в Брюсселі стосувалося довгострокової стратегії Європейського Союзу щодо Росії. Новий голова Європейської ради Дональд Туск ствердив, що важка економічна ситуація України, але й Росії не стосується кількох днів або тижнів та що на рівні держав членів існує солідарність щодо необхідності розроблення довгострокової стратегії. Водночас, Європейська Рада привітала Україну з новим урядом і за його рішучість у здійсненні політичних і економічних реформ та ствердила, що готова ввести нові санкції проти Росії при необхідності.

Ряд оголошених раніше заходів вже було прийнято на саміті ЄС. Починаючи з 20 грудня, інвестиції в Крим або Севастополь оголошено поза законом. Громадяни європейських країн і компанії ЄС уже не зможуть купувати нерухомість чи компанії у Криму, заборонено фінансувати кримські компанії або постачати супутні послуги. Крім того, туристичним операторам із ЄС буде заборонено надавати послуги у Криму чи в Севастополі. Зокрема, європейські круїзні судна вже не зможуть заходити в порти Кримського півострова, за винятком екстрених випадків.

Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки італійка Федеріка Могеріні закликала президента Росії Володимира Путіна прийняте радикальну зміну стосовно його ставлення до України, країні в якій Москва підтримує проросійських сепаратистів. На саміті у Брюсселі, Румунія була представлена останній раз Президентом Траяном Бесеску, термін якого добігає кінця 21 грудня. Він заявив між іншим, що Румунія підтримує впровадження нових санкцій проти Росії.

“Діалог з Росією потрібен, але міжнародні санкції мають бути збережені доти, доки суверенітет України знаходиться під загрозою”, йдеться в прес-релізі, поширеному новообраним президентом Румунії Клаусом Йоханнісом після європейського саміту в Брюсселі.

На шляху вирішення спільних проблем будь-якого роду, узгодження закордонної політики держав-членів ЄС є суттєвим, вважає Клаус Йоханніс, який заступить на посаду президента 21 грудня.

У цьому контексті новий президент привітав рішення Європейського парламенту, прийняте на цьому тижні, про збільшення обсягу безмитного імпорту фруктів з Р.Молдови в Європейський Союз, стверджуючи, що “ембарго Росії на цілий ряд категорій продовльства з Молдови буде компенсовано за рахунок солідарності європейських громадян”.

Президент Траян Бесеску у четвер перед відльотом до Брюсселя для участі в засіданні Ради Європи, заявив про необхідність запровадження додаткових санкцій проти Росії, враховуючи нинішню ситуацію на сході Україні, що ризикує стати другим Придністровям.

Траян Бесеску: «Ми вважаємо, що ситуація на сході України, точніше в Донбаському басейні рухається убік розвязки на кшталт Придністровя. Очевидно, що Російська Федерація продовжує підтримувати сепаратистів на сході України, те, що, на мій погляд, вимагає підвищення рівня санкцій проти Москви. Дійсно, запроваджені досі санкції почали мати руйнівні наслідки для російської економіки і, я думаю, що мало-помалу, пан Путін втихомирить свої амбіції.»

Глава румунської держави прокоментував і заяву міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що Москва виступає за збереження Донбасу у складі України: «Я бачив вчорашню чи позавчорашню заяву міністра закордонних справ Лаврова стосовно того, що Москва не має наміру перетворити Східну Україну на другий Крим — це дитяча гра. Ніхто не говорить, що Російська Федерація хоче анексувати східні території України, всі кажуть, що Росія хоче створити на сході України друге Придністровя. Кремль нікого вже не зможе обдурити цим типом закордонної політики. Я сподіваюсь почути від російських чиновників, що вони не будуть створювати ще одне Придністровя на сході України, а не – другий Крим, ніхто не запідозрив їх в цьому.»

Траян Бесеску додав, що румунська влада дуже добре задокументовані про події та політичні процеси в Україні і тому він наполягатиме на збільшення рівня санкцій, щоб Москва зрозуміла, що Європейський Союз не відступає від своїх принципів. «В Європі не можна створювати “придністровя”, “калінінгради” щоразу, коли маєш інтереси розширення свого впливу», – сказав президент Румунії.

На початку грудня міністри закордонних справ країн-членів НАТО ухвалили запуск пяти трастових фондів для допомоги Україні в реформі оборонної сфери, рішення про утворення яких було прийняте на саміті в Уельсі на початку вересня у відповідь на дії Російської Федерації в Криму та на сході України.

Передбачається, що обсяг кожного з цих фондів, спрямованих на військові реформи в Україні має сягнути до 1 млн євро. Перший трастовий фонд стосується модернізації систем звязку та автоматизації Збройних сил України у відповідності з сучасними стандартами; другий – створено з метою перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців-учасників АТО в Україні. Третій — фінансуватиме програми фізичної реабілітації (протезування) поранених військовослужбовців України; четвертий — передбачає реформування систем логістики і стандартизації Збройних сил України; і, нарешті, пятий трастовий фонд НАТО покликаний боротися з кіберзлочинністю згідно з найбільш прогресивними стандартами країн-членів НАТО. З огляду на досвід Румунії у сфері кіберзахисту, Північноатлантичний альянс доручив Бухаресту очолити процес забезпечення захисту українського кіберпростору.

У звязку з цим міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску заявив: “На саміті у Великобританії Румунія висловила готовність очолити цей фонд забезпечення кіберзахисту України. З того моменту і до грудня ми працювали дуже інтенсивно, а Румунська служба інформації, якій я повинен подякувати за дуже важливу роботу, у співпраці з Міжнародним секретаріатом Альянсу та представниками української влади протягом цього періоду зуміла побудувати структуру та засади функціонування фонду. Завдяки цьому 2 грудня на засіданні комісії НАТО-Україна я зміг оголосити запуск цього фонду оперативної підтримки, що привітали всі присутні, включно й Генеральний секретар НАТО. У цей момент, або починаючи з цього моменту, Румунія, яка отримала статус головуючої країни, має завдання збору добровільних внесків держав-членів НАТО. Очевидно, що й Румунія буде контрибутором і, звичайно, коли у нас будуть точні дані про внески всіх країн, ми оголосимо ці суми. Мова йде про сотні тисяч доларів, які будуть виділені союзниками, які вже заявили про намір внести кошти в Трастові фонди для України. Я вже мав переговори з цього питання з низкою представників країн-членів НАТО і з оптимізмом дивлюся у майбутнє та переконаний, що фонд вдосконалення і розвитку систем кіберзахисту України буде успішним.”

Ще у вересні, в розпал конфлікту на сході України, за підсумками екстреного засідання Верховної ради оборони країни, президент Траян Бесеску озвучив готовність Румунії очолити проект НАТО щодо забезпечення кібероборони сусідньої України. Румунія, як країна, що є визнаним лідером у сфері кіберзахисту відповідатиме за політичну та фінансову підтримку щодо реалізації проекту, та, разом з українськими фахівцями, побудує архітектуру інформаційної системи, яка має захистити провідні установи української держави. Так само, Румунія забезпечить і професійну підготовку українських фахівців та надасть технічну допомогу для максимально ефективного використання створеної системи кібербезпеки України. Румунська розвідувальна служба має значний досвід у сфері кібербезпеки не лише на національному рівні, а й в рамках НАТО, зокрема в процесі реалізації численних спеціальних платформ і шляхом активної участі у навчаннях, таких як Cyber Coalition — 2014, які пройшли наприкінці листопада в Естонії.

З урахуванням нинішнього напруженого контексту в регіоні, Бухарест постійно наполягає на зміцненні всього східного флангу НАТО, зокрема на розміщенні на своїй території постійних сил швидкого реагування країн Альянсу. Водночас днями глава зовнішньополітичного відомства Румунії прямо відкинув звинувачення Москви, про те, що елементи американської системи ПРО, розміщені на румунській базі Девеселу спрямована проти Росії. «Не можна стверджувати, що 24 перехоплювача, що будуть розміщені в Румунії, і ще 24, котрі, ймовірно, будуть розміщені в Польщі в 2018 році, можуть вплинути на здатність Росії вдарити сотнями міжконтинентальних ракет особливої потужності і з усіма їх заходами захисту та ухилення від можливих перехоплень», – сказав Богдан Ауреску, додавши що всі заяви Москви з цього питання є виключно політичними. «Чому ця система викликає стурбованість у Москві? Тому що вона являє собою постійну американську присутність на території Румунії, тобто гарантією безпеки для Румунії, а також є гарантією того, що Румунія не повернеться в іншу сферу впливу», – підбив підсумок Богдан Ауреску.

Тим часом Сполучені Штати Америки продовжують приділяти особливу увагу ситуації, що склалася в Україні. Про це в інтервю нашій радіостанції заявив заступник помічника держсекретаря США у справах Європи та Євразії Хойт Йі: “Я не хочу «спекулювати» щодо того, що буде далі. Але наша позиція дуже чітка: угоди, підписані у вересні в Мінську мають повністю виконуватися, сторони мають дотримуватися режиму припинення вогню, повинні бути виведені з України війська, які не належать цій країні, Україна повинна мати контроль над своїм міжнародно визнаним кордоном, має бути виведене важке озброєння завезене в Україну сепаратистами і треба поважати цілісність і суверенітет України. Ми завжди були твердим прихильниками і брали участь у забезпеченні безпеки і процвітання Центральної та Східної Європи. Ця реальність не зміниться, а навпаки стане ще сильнішою.”

У понеділок, 15 грудня, напередодні засідання Ради міністрів закордонних справ країн ЄС відбулася зустріч у форматі «Група друзів України в ЄС + Україна», на якій Румунію представив держсекретар МЗС Джордже Кіамба.

Румунський дипломат підтвердив тверду підтримку Румунії суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Він підкреслив необхідність продовження європейського курсу України та висловив готовність офіційного Бухареста поділитися своїм досвідом у процесі зближення з ЄС і допомогти Україні в продовженні реалізації пакета політичних і макроекономічних реформ, провести які зобовязався Київ.

Джордже Кіамба привітав явну прихильність нового уряду в Києві до європейських цінностей, у тому числі шляхом прийняття Програми дій Кабінету Міністрів України на 2015-2016 роки. Румунський дипломат також підкреслив важливість досягнення прогресу в процесі модернізації країни та здійснення реформ, спрямованих на створення прозорого і передбачуваного економічного та інвестиційного середовища до кінця 2015 року, коли набуде чинності Угода про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Глави зовнішньополітичних відомств країн ЄС привітали завершення процесу перезавантаження влади в Україні та відзначили, що країна матиме повноцінну підтримку з боку Європейського Союзу на шляху проведення невідкладних першочергових реформ, передусім з децентралізації влади, реформування судоустрою, правоохоронних органів та боротьби з корупцією.

Основним результатом зустрічі стала готовність ЄС послідовно підтримувати Україну, у тому числі – на двосторонньому рівні, та працювати на основі принципу солідарності щодо деескалації ситуації на Донбасі.

Це перша зустріч такого формату, яка відбулася після підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та в контексті першої сесії Ради асоціації Україна-ЄС.

У кінці року, упродовж якого в Україна змінила владу після кривавого повстання, втратила Кримський півострів і контроль над частиною східного Донбасу, українські лідери попередили, що країна знаходиться на межі банкрутства. Глава про-європейського уряду Арсеній Яценюк закликав провести конференцію міжнародних донорів, щоб забезпечити Україну додатковими коштами та уникнути дефолту. Для цього країні необхідно додатково 15 мільярдів доларів, сказав Яценюк, представляючи програму діяльності уряду в Верховній Раді.

Аналітики кажуть, що зусилля з погашення боргу за російський газ та підтримки гривні, призвели до того, що валютні резерви України скоротилися до найнижчого рівня за останні десять років. Сильно вдарили по бюджету країни і бойові дії проти проросійських сепаратистів на сході. Вони призвели до загибелі кількох тисяч осіб, завдали значної майнової шкоди і спричинили закриття сталеливарних заводів і шахт в Луганській та Донецькій областях, які складали пяту частину промислового виробництва України.

Новий заклик про допомогу з Києва приходить після того як навесні міжнародні кредитори вирішили надати Україні кредити на суму понад 27 млрд доларів. З початку цієї програми, Київ вже отримав двома траншами 4,6 млрд. Розблокування решти коштів, однак, залежить він прийняття плану жорсткої економії, що може призвести, попереджають політичні коментатори, до хвилі соціального невдоволення, якою Москва та її послідовники на сході України неодмінно скористаються.

Ані в сусідній Республіці Молдова рішучий вибір західних цінностей ще не відобразився на здоровї економіки. Прозахідні партії з тристоронньої коаліції в Кишиневі, виграли парламентські вибори 30 листопада, що є підтвердженням правильності обраного курсу після укладення угод про асоціацію та про вільну торгівлю з ЄС. Але в той же час всього за три місяці молдовський лей знецінився по відношенню до долара США на 7,5%. І, за прогнозами фахівців, може продовжити падіння в найближчі тижні, якщо Національний банк Молдови не втрутиться швидко. В той же час 2015 рік може принести значне збільшення цін на газ, палива, електроенергії та опалення.

Москва, на перший погляд, мала б відчути радість від того, що її колишні сателіти, які зробили вибір на користь Заходу, стикаються з економічними труднощами, але й економіка Росії не відчуває себе дуже добре. Санкції, введені Заходом через дії російської влади в Україні і падіння цін на нафту продовжують негативно впливати на рубль, курс якого майже щоденно оновлює свій мінімум до долара і євро. Від запровадження санкцій курсу рубля впав на 70% по відношенню до долара і більш ніж на 55% по відношенню до євро. Центральний банк Росії висловив готовність витратити на валютні інтервенції пяту частину своїх поточних резервів.

Остання поправка до Держбюджету Румунії на поточний рік

Уряд Румунії у винятковому порядку затвердив третю корекцію Державного бюджету на поточний рік. Більшість коштів була спрямована на виплату грошей у відповідності до виграних бюджетниками судових справ щодо повернення частки зарплат, урізаної урядом кілька років тому. Додаткові кошти були виділені на погашення заборгованостей ряду органів місцевого самоврядування і лікарень, а також для відшкодування шкод Національним управлінням з майнової реституції. Міністр з бюджетних питань Даріус Вилков заявив, що таким чином бюджет на 2015 рік буде звільнений від обовязку сплати понад 1 млрд леїв: “Як МВФ, так і Єврокомісія підтримують проект щодо внесення поправки і оцінюють те, що уряду вдалося раніше, вже у 2014 році, виконати платіжні зобовязання, створюючи, таким чином, більші фіскальні можливості для 2015 року.” Уперше, заборгованість перед державним бюджетом та місцевими бюджетами буде дорівнювати нулю, тоді як загальний дефіцит державного бюджету не перевищив плановий рівень у 2,2% від ВВП. Румунська влада оголосила, з іншого боку, значне збільшення наступного року бюджетів декількох відомств, зокрема міністерств охорони здоровя, освіти і транспорту. Міністр Даріус Вилков, стверджує, водночас, що в проекті Державного бюджету на 2015 рік не передбачено ніякого збільшення податків, а особливий наголос ставиться на інвестиціях з європейських фондів.

НАТО – Румунія – Україна

Міністр закордонних справ Богдан Ауреску взяв участь, у вівторок, у Брюсселі, у засіданні Комісії Україна-НАТО, в ході якого підкреслив важливість зміцнення особливого партнерства між Україною та Північноатлантичним альянсом і підтвердив підтримку Румунії щодо наближення України до НАТО. Згідно прес-релізу МЗС Румунії, Ауреску оголосив, у цьому контексті, про початок роботи трастового фонду НАТО з організації кібер-захисту України, який очолить Румунія. Він наголосив, що Румунія зробить все можливе, щоб гарантувати успішне впровадження проектів цього фонду, спрямованого на підвищення здатності України реагувати на нові загрози. Міністр закордонних справ Румунії також висловив упевненість в тому, що Україна зуміє зміцнити демократію і гарантуватиме основні права осіб, що належать до національних меншин. Згідно МЗС Румунії, основні теми порядку денного зустрічі Комісії НАТО-Україна були повязані з ситуацією безпеки в Україні, зобовязань української влади продовжувати демократичні реформи і аналіз стадії реалізації заходів НАТО щодо підтримки України. “Була прийнята спільна заява міністрів закордонних справ країн НАТО і України, яка відновлює підтримку НАТО щодо суверенітету і стабільності України, засудженні військові дії Росії в Україні, а також плани мілітаризації Чорного моря, які мають наслідки на стабільність в регіоні. Учасники зустрічі засудили, також, погіршення ситуації з правами людини в Криму”, – зазначається у прес-релізі МЗС Румунії.

Ціна на газ

Міністр енергетики Разван Ніколеску заявив, що ціни на енергоносії для населення, зокрема на природний газ вітчизняного виробництва не будуть підвищені з 1 січня 2015 року. Ніколеску сказав, що в останні дні поширилися різні чутки на тему ціни на енергоносії, в першу чергу на природний газ, і запевнив, що вартість газу для населення не зросте, принаймні в перші шість місяців наступного року. Тоді буде представлений новий графік лібералізації газового ринку на період липень 2015 — липень 2021 років, в якому буде врахована низхідна тенденція динаміки цін на нафту в регіоні, а також — збільшено період лібералізації, узгоджений з міжнародними фінансовими інститутами, оголосив Департамент з питань енергетики. Повна лібералізація газового ринку, в тому числі для населення, мала бути здійснена до 31 грудня 2018 року. Нещодавно, однак, румунський парламент проголосував за продовження цього строку на два з половиною роки.

НАД перейняла розслідування справи голосування за кордоном

Національна антирокупційна дирекція перейняла від Генеральної прокуратури справу за фактом голосування на закордонних виборчих дільницях під час недавніх виборів. У першому та другому турах президентських виборів тисячі закордонних румунів не змогли проголосувати через погану організацію виборчого процесу, а після масштабних протестів у звязку з цим двоє міністрів закордонних справ подали у відставку. Через два дні після другого туру президентських виборів, Генеральна Прокуратура порушила кримінальну справу за фактами можливих порушень у ході голосування на численних закордонних виборчих дільницях. Одна з тем справи стосується можливості створення додаткових виборчих дільниць за кордоном та існування нормативно-правової бази для збільшення їх кількості між першим і другим турами президентських виборів. 29 листопада новообраний президент Румунії Клаус Йоханніс написав на своїй сторінці в соціальній мережі, що чекає якнайшвидшого завершення розслідування фактів порушення чинного законодавства під час голосування румунських громадян за кордоном. На прохання прокоментувати передачу відповідної справи для розслідування прокурорам Національної дирекції антикорупції, премєр-міністр Віктор Понта відповів, що система правосуддя має виконати свій обовязок.

Переговори між главою МЗС Румунії Б.Ауреску і держсекретарем США Д.Керрі

У четвер в Базелі глава румунської дипломатії Богдан Ауреску обговорив з державним секретарем США Джоном Керрі ситуацію в регіоні після виборів у Р.Молдова та стратегічне партнерство між Румунією і США, – зазначається в прес-релізі румунського МЗС. В кулуарах засідання Ради міністрів Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), дипломати двох держав підкреслили важливість якнайскорішого створення нового про-європейського уряду в Кишиневі. Теж у четвер заступник помічника держсекретаря США з питань Європи та Євразії Хойт Йі, в ексклюзивному інтервю нашому кореспонденту у Вашингтоні заявив, що його країна очікує перших контактів з новообраним президентом Клаусом Йоханнісом, додавши, що США визнають важливий внесок Румунії в забезпечення безпеки в регіоні. Румунська влада стверджує, що наступного року, Бухарест і Вашингтон завершать найважливіший стратегічний проект на сьогоднішній день розміщення в Девеселу (південна Румунія) елементів протиракетної оборони НАТО.

Румунія в Індексі сприйняття корупції

Румунія, другий рік поспіль займає 69 місце в Індексі сприйняття корупції, який щорічно складає міжнародна організація Transparency International. Набравши 43 бали Румунія посідає найнижчу позицію серед країн ЄС, на тому ж місці з Болгарією, Грецією та Італією. Загалом на європейському рівні найбільш корумпованою країною є Україна, яка отримала лише 26 балів зі 100 можливих і знаходиться на 142 місці зі 175 позицій у світі. З протилежного боку, Данія і Фінляндія залишаються найменш корумпованими країнами Європи. У доповіді Transparency International були відзначені й труднощі, що стоять перед деякими країнами в боротьбі з корупцією.

Через рівно чверть століття від падіння “залізної завіси” і більшості комуністичних режимів в Центральній та Східній Європі, наприкінці цього року в Румунії проходить ціла низка заходів, покликаних підкреслити історичне значення 1989 року.

Падіння комунізму в Європі почалося в березні 1989 року круглим столом в Польщі, продовжилося чеською Оксамитовою революцією та революційними рухами в країнах Балтії, Болгарії та інших країнах, кульмінацією стало падіння Берлінської стіни в листопаді і завершилося в грудні кривавою революцією в Румунії.

Щоб згадати той вирішальний для подальшої долі Європи рік, колишній президент Еміль Константінеску організував наприкінці листопада в Бухаресті міжнародну конференцію “25 років від падіння комуністичних диктатур у Східній Європі: озираючись назад дивимось у майбутнє”, на яку запросив багатьох лідерів антикомуністичних революцій і 12 колишніх глав держав і урядів Центральної та Східної Європи.

Серед учасників налічувалися колишній президент Польщі Лех Валенса, екс-президент Білорусі Станіслав Шушкевич, колишній глава Молдовської держави Петру Лучинський та екс-президент України Віктор Ющенко. Окрім них у конференції взяли участь численні особистості західних країн та понад 400 молодих людей з колишніх комуністичних країн.

В кулуарах конференції нам вдалося записати інтервю з ініціатором глибоких змін в українському суспільстві, колишнім президентом України Віктором Ющенком:

– Пане Президенте, сьогодні в Бухаресті відбулася конференція з нагоди 25-річчя від падіння тоталітарний комуністичних режимів в Європі. Як ви оцінюєте ідею проведення цього заходу і наскільки актуальною є ця тема сьогодні?

– Мені виглядає, що ідея дуже гарна, тому що вона адресована до проблеми, яка торкається кожного європейця, незалежно від того де ти живеш.Ця тема торкається до нашої, не такої далекої історії, ми святкуємо падіння, можливо, одного із найбільш небезпечних, які коли-небудь були створені в Європі, поряд із фашистським режимом, який давно отримав суд, осуд. Пройшло історичне примирення, всі каяття прийняті, в тому числі й не від одного чи двох німецьких канцлерів, а від цілої плеяди. Була зроблена блискуча політична робота для німецької нації, коли, власне кажучи, і суд, і осуд, і каяття привели до того, що здається ми перегорнули цю сторінку зла і переконані в тому, що на порядок-денний сьогодні вона вже не стане. А ось те, що стосується комуністичної спадщини… Комунізму як такого очевидно не має, комуністичних урядів теж, виглядає, не має, я говорю про Європу. Але те, що ми відносимо до спадку, ми чуємо його прояви в своєму щоденному житті. І відновлення проімперських планів для мене не є ніщо інше, як одна із частин імперської комуністичної червоної спадщини. І тому моя задача на Форумі була донести оцю частину реанімації СРСР з принесенням великих трагедій і для Азербайджану, і для Молдови, і для Грузії, і, як недавно відбулося, для українського народу. Це все є прояви комуністичної ревізії, ревізії комуністичного минулого. От розібратися в цьому, мені здається, була головна частина тої полеміки, яка розгорталася на останніх двох сесіях. Очевидно, ще раз повторюю, що комуністичного режиму, чи комуністичних центрів, які б виглядали як небезпека для Європи, ревізія сучасних поглядів, такого не існує, але, поряд с тим, те що робиться сьогодні в політичних та військових діях російської влади, це можна читать як ніщо інше, як реанімація того червоного зла, в яке була погружена моя нація із 1917 року.

– Чим, на Вашу думку, пояснюється те, що українці лише зараз, у 2014 році, відправили комуністичну ідеологію в сміттєвий кошик історії, а в багатьох містах досі стоїть памятник Леніну?

– Така ми нація… Така ми нація… Ви знаєте, 350 років ми не мали своєї державності. Лівобережна Україна була окупована російським царським, потім більшовицьким, комуністичним режимами. Я пригадую, як Інститут українознавства видав одну із своїх праць, дослідження по українському слові і мові, і там була наведена цифра – практично від Валуєвського указу було 172 рішення Російської імперії про заборону мови, книги, слова, літургії, те що стосується власне мови, слова, пісні… Це говорить про те, що за ці роки ми багато чого в своїй ідентичності загубили і тому прощання із Леніним, прощання з комуністичною ідеологією для, думаю мільйонів, є дуже непростим. Перемогу, ту про яку Ви згадуєте, коли українські парламентські політичні сили покинули комуністи я думаю, що перш за все треба пояснювать не великими змінами в українській свідомості, а тим, що найбільш “червоні” регіони України власне не приймали участь у голосуванні. Я маю на увазі Крим, де з 20-тих років, коли Леніним була утворена Кримська автономія, був базовий ґрунт для комуністів в Україні, і Східний Донбас,який не приймав участі у виборах, де також, на жаль, залишилось багато людей, з однієї сторони, можливо обдурених,з іншої сторони, бо мені хочеться їх якось пожаліти, людей, які заблукали навіть у своєму житті у вартостях і надовго залишили в своєму серці схильність до комуністичної ідеології. Я думаю, що це дві головні причини, які дали змогу вилучити комуністів їх партійних парламентських фракцій, але разом із тим, свято є, але як подивишся, починаючи із столиці на назви наших вулиць, назви наших площ, назви наших сіл, районів – ми ще всі в “жовтні”, ми ще всі в “листопаді”, ми ще всі в “травні” якомусь там і.т.д. Тому, на жаль, мені здається, що не так стрімко відбувається ревізія в цих комуністичних ілюзіях, як того б хотілось Україні.

– І останнє запитання… Як колишній Президент України, який приділив особливу увагу україно-румунським відносинам як Ви оцінюєте нинішню стадію стосунків між Україною та Румунією, країною, яка серед перших у світі засудила агресію Росії проти України?

– Чесно кажучи, мені здається, що нас бракує сьогодні динаміки у двосторонніх відносинах. Мені здається, що україно-румунські відносини достойні більшої висоти. Ми маємо абсолютно відданих друзів, я говорю про цілу плеяду президентів, з яким мені доводилося працювати, і сьогодні вони є відданими друзями до України. Ми тут бачимо багато чутливих політиків, які дійсно співпереживають за українське питання. І тому не є симетричною та дипломатична активність, яка сьогодні є. Це моя думка на сьогодні, так, із сторони. Бухарест, насправді, набагато цікавіший, важливіший, в тому числі для нашого європейського становлення, це сторона, яка ніколи не запізнювалася з належними реакціями, з належними оцінками. Усе це в непростий час, коли в тому, що робить Путін на сході України, ну, не розібрались росіяни, це зрозуміло, бо дуже часто самодержавіє, рабство, кріпацтво там сприймалися як нормальний державний устрій, а коли наші сусіди і, здавалося, європейські, продвинуті держави часто блукають у цих оцінках, я маю на увазі реакцію, передусім Угорщини, премєр-міністра, який… мені соромно за цю людину, як він оцінив витоки, природу тієї кризи, яка була привнесена Росією на південь і схід України. Те саме стосується Словаччини… Здавалося б уже, ну хто, хто, а ці сусідні країни могли глибше розуміти українське питання. Бачите, румуни стали набагато далекогляднішими, щирішим, мобільнішими у визнанні цих дій, окупації зі сторони Росії, тому я, із своєї сторони всіляко, що залежить, роблю і буду робити для того, щоб наші відносини з румунською стороною були активні наповнені і цікаві.

– Дякую Вам, Вікторе Андрійовичу, і бажаю успіхів у всіх Ваших справах.

Карєрний дипломат вищого ешелону румунської дипломатичної служби Богдан Ауреску був призначений на пост міністра закордонних справ Румунії після того, як два його попередника подали у відставку через проблеми при проведенні президентських виборів за кордоном.

У своїй першій заяві на цій посаді Богдан Ауреску торкнувся і подій в Україні. Він сказав, що ситуація в сусідній Україні, де проживає значна румунська громада, продовжує бути складною та погіршуватися на сході країни. У цьому контексті він вважає важливим зберегти режим санкцій з боку ЄС проти Росії і навіть його посилити, якщо це буде необхідно, а також продовжити дипломатичні зусилля з врегулювання конфлікту.

Водночас, – зазначив глава зовнішньополітичного відомства Румунії, – ми продовжимо підтримувати зусилля Києва з проведення глибоких реформ в Україні, поряд з іншими державами-членами ЄС та реалізацію рішень, прийнятих на саміті НАТО у звязку з ситуацією в Україні.

Ситуація в Україні, а також постійний тиск Росії, яка зосереджує свої війська та озброєння біля кордону з Україною, факти присутності російських військ на східній території української держави викликають стурбованість всіх західних країн, в тому числі Румунії, та змушують до аналізу наслідків плану Москви щодо створення ще одного замороженого конфлікту на своїх кордонах як спосіб забезпечення недоторканості того, що Кремль вважає своєю сферою впливу.

Агресія Росії проти України є серйозним викликом миру загалом і стабільності Чорноморського регіону. Румунія занепокоєна діями Москви і зосередженням російських військ в регіоні. Стосуючись ситуації в Україні та її наслідків прем’єр-міністр Віктор Понта вважає економічні санкції і чітку політичну позицію ЄС дуже важливими, щоб показати Володимиру Путіну, що незаконні дії не можуть залишатися безкарними. Водночас, додав глава румунського уряду, Європа і США зобовязані показати жителям України, Молдови та Грузії, що їх європейський вибір призведе до покращення життєвого рівня, вони будуть мати більші можливості і стануть рівноправними громадянами Європи.

У свою чергу новообраний президент Румунії Клаус Йоханніс вважає, що Румунія повинна бути важливою частиною зусиль, спрямованих на стабілізацію ситуації в Східній Україні, маючи на увазі партнерство Румунії з США і членство в НАТО та ЄС. Він вважає, що тільки вжиті разом заходи можуть призвести до покращення ситуації. «Тут все дуже, дуже ясно: безпека Румунії та її перспектива майбутнього, як демократичної країни, явно грунтується на трьох основних напрямах нашої закордонної політики, які визначають наші найважливіші партнерські відносини. Це стратегічне партнерство з США, це роль, яку ми граємо в НАТО та наша роль і місце, яке ми маємо в Європейському Союзі. Ці три партнерства є визначальними в наших відносинах, наприклад, з Російською Федерацією, з Україною, і, я підкреслюю, тільки разом з нашими партнерами ми зможемо домогтися прогресу у вирішенні надзвичайно складної ситуації, з якою ми стикаємося в останні місяці після подій в Криму та на сході України.»

Клаус Йоханніс додав, що нинішня ситуація в регіоні дуже складна, уперше після закінчення холодної війни ми стикаємося з кризою такого масштабу і тому треба зробити все, що може бути зроблено для повернення до нормального життя, нормальне життя означаючи, на його думку, те, що кожен, у тому числі Російська Федерація, має дотримуватися міжнародного права.

Підписавши угоди про асоціацію з ЄС Україна та Р. Молдова обрали європейський шлях розвитку, але Росія відмовляється відпускати ці дві країни зі своєї сфери впливу. З цього приводу литовський депутат в Європарламенті Петрас Аустревічус, автор доповіді у питанні Молдови сказав: «Кожна незалежна держава має суверенне право вибирати на яку сторону хоче стати. Якщо обирає демократичним шляхом європейський або протилежний шлях – всі повинні поважати цей вибір. Тепер ми бачимо реальну загрозу для співіснування ряду країн регіону і ця загроза є результатом відкритої і прямої військової агресії з боку Росії. Республіка Молдова є сусідом України, а Україна є жертвою прямої агресії. Тому війна в Україні суттєво змінила геополітичну ситуацію і безпеку в регіоні. Росія повинна припинити мріяти про часи, коли ЄС і Росія були партнерами. Тепер ми маємо справу з іншою ситуацією і мусимо це відкрито визнати.»

Провідний спеціаліст вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (США) Януш Бугайські переконаний, що попри величезні зусилля своїми діями Москва отримує протилежний ефект: «Так, росіяни чинять великий тиск на Україну і найкраще можуть це робити за допомогою енергетичних важелів, здатних викликати заворушення і невдоволення населення владою у Києві, дестабілізувати ситуацію у спробі змусити Україну повернутися в російську орбіту. Але я не думаю, що це станеться. Гадаю, що це призведе до того, що Росія зустрічатиме щораз сильніший опір України.»

Тим часом у понеділок міністри закордонних справ країн ЄС вирішили розширити список осіб, причетних до сепаратизму в Україні. “Чорний список” ЄС тепер налічує 119 субєктів, які підпадають під замороження активів і заборону на в’їзд в країни Євросоюзу. Брюссель також оголосив, що з 1 грудня розпочне роботу консультативна місія з реформи сектору цивільної безпеки України. Експерти ЄС нададуть укрїнській владі допомогу в зміцненні безпеки цивільного населення та впровадженні реформ в галузі безпеки на тлі конфілкту з Росією, а також в боротьбі зі злочинністю та корупцією. Рішення про заснування місії було прийнято лідерами країн Євросоюзу в липні цього року.

На тлі стабільно напруженої ситуації в Україні та невизначності громадян Р.Молдова, які незабаром обиратимуть подальший курс своєї країни — на Схід чи на Захід, Румунія продовжує уважно стежити за ходом подій в регіоні, стабільність якого серйозно підірвала Росія. Водночас Румунія, член ЄС і НАТО, підтримувала і продовжує підтримувати європейські прагнення України та зацікавлена в продовженні курсу європейської інтеграції і демократичних реформ сусідньої країни.

У цьому плані міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян висловилися нещодавно за необхідність поглиблення двосторонніх відносин у всіх планах. В інтервю інформаційному телеканалу “DigiTV” він висловив сподівання, що нещодавні парламентські вибори дещо послаблять напруженість в країні та у регіоні загалом, навіть якщо процес мирного врегулювання ситуації є досить складним: “Це зовсім непростий процес. Але парламентські вибори, які є другим виборчим випробуванням, після нещодавніх виборів Президента України, дають повну легітимність владі, давайте назвемо її новою владою після революції на Майдані, дають народну легітимність, шляхом голосування, новому уряду, який, я впевнений, підтвердить європейську орієнтацію України. І це дуже важливо.”

Говорячи про румунсько-українські відносини, глава МЗС Румунії позитивно оцінив нещодавне звернення Петра Порошенка до буковинців, зокрема до чисельної етнічної румунської громади, румунською мовою. Тітус Корлецян вважає, що факт звернення українського президента до присутніх на зустрічі в Чернівецькому національному університеті румунською мовою є проявом поваги і уваги до румунів, які проживають в Україні. “Зараз ми більш впевнені ніж кілька років тому, що право на збереження національної ідентичності і культури етнічних румунів в Україні буде забезпечене, ми ведемо з цього питання постійний діалог з українською владою. Водночас Угода про малий прикордонний рух, підписана премєр-міністрами Віктором Понтою та Арсенієм Яценюком у Києві буде надзвичайно корисною для українських громадян, які проживають поблизу спільного кордону, в тому числі для етнічних румунів. Чесно кажучи, зараз ми констатували більшу відкритість до діалогу, але до більш глибшого обговорення усіх питань перейдемо, напевно, після заспокоєння ситуації в Україні в плані безпеки. Тепер трохи важко проводити глибокий аналіз, але будуть обговорені й право на освіту рідною мовою, і свобода віросповідання, речі, повязані з румунською ідентичністю, які більше не сприймаються як ризики, як негативні тенденції серед румунів, а як природні речі, в дусі європейської демократії. Ці теми, штучні стереотипи, вкоренилися в свідомості деяких осіб, які, будучи при владі в Україні, думали за шаблоном пост-радянської філософії, але тепер, якщо Україна продовжить і прискорить свій європейський шлях, зрозуміє, що європейська демократія означає й забезпечення поваги до національних меншин, поважання європейських стандартів. Румунія ніколи не вимагала більшого, не вимагала автономії заснованої на етнічних критеріях як того вимагають інші, ми наполягаємо на забезпеченні прав, які передбачені в європейських документах, в європейських договорах, ратифікованих і Україною.”

Міністр закордонних справ Румунії торкнувся і газового питання, зокрема підтримки, яку Євросоюз надає Києву у врегулюванні газової суперечки з Росією: “Україну найближчим часом чекає складний період, наближається зима, яка обіцяє бути складною для України та українського народу, який потребує зараз солідарності і підтримки. Ми створили на рівні європейських та міжнародних субєктів дуже конкретні формули фінансової та економічної допомоги, але й процес необхідних реформ, у тому числі з точки зору правильного функціонування економічного механізму, боротьби з корупцією. У цьому Україні буде потрібна підтримка, а Румунія не може залишатися осторонь, а навпаки, разом з європейськими партнерами, буде шукати різні форми підтримки.”

Наразі Бухарест серед перших і рішуче засудив дії Москви на території України неодноразово наголошуючи, що беззастережно підтримує суверенітет, незалежність і територіальну цілісність сусідньої країни в межах міжнародно визнаних кордонів. Румунія підставила Україні своє плече, висловивши готовність взяти на себе керівництво у програмі НАТО з відбиття кібератак на Україну. Так само, Бухарест готовий забезпечити і професійну підготовку українських фахівців для максимально ефективного використання створеної системи кібербезпеки.

Міністерство закордонних справ Румунії повідомило сьогодні, що не визнає так звані “вибори”, організовані 2 листопада про-російськими сепаратистськими силами в Донецькій і Луганській областях України.

Згідно МЗС в Бухаресті, Донецька і Луганська області є невідємними і невіддільними складовими частинами суверенної України, а результат голосування, організованого без згоди центральної влади в Києві та поза правовим полем української держави, є незаконним і нелегітимним. Псевдовибори не тільки порушують Конституцію України і Мінські домовленості, прийняті у вересні 2014 року, але і прийнятий Верховною Радою Закон про особливий режим самоврядування окремих районів Донецької та Луганської областей.

Так звані “вибори”, відмічає МЗС Румунії, є подальшими провокаційними діями, спрямованими надати так звану демократичну легітимність серйозним порушенням суверенітету і територіальної цілісності України. МЗС Румуні вважає єдино законним виборчим процесом, який повністю відповідає українському законодавству, той який передбачений у Законі про особливий режим самоврядування окремих районів Донецької та Луганської областей, та який запланований на 7 грудня поточного року.

МЗС Румунії також висловлює глибоку стурбованість у зв’язку з можливими наслідками так званих “виборів” від 2 листопада 2014 року в Донецькій та Луганській областях на мирний процес та нормалізацію ситуації в Україні та вважає, що нинішні дії можуть дестабілізувати ситуацію в регіоні.

Румунське зовнішньополітичне відомство знову заявило, що Румунія підтримує суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України та звертається із закликом до міжнародного співтовариства не визнавати псевдовибори в Донецькій та Луганській областях.

Ігноруючи заклики Києва і Заходу, про-російські сепаратисти у неділю провели на частині територій Донецької та Луганської областей власні президентські і парламентські вибори. Москва підтримала і визнала їх, незважаючи на те, що Захід вважає це голосування перешкодою для миру на сході України.

Псевдовибори відбулися через тиждень після дострокових парламентських виборів в Україні, які бойовики бойкотували і на яких перемогли проєвропейські політичні сили.

Сепаратистські лідери Олександр Захарчекно в Донецьку та Ігор Плотницький в Луганську, перемогли на “президентських виборах”, на яких, як повідомляють міжнародні інформаційні агентства, їх суперниками були нікому невідомі особи.

Президент України Петро Порошенко назвав те, що сепаратисти влаштували в неділю на частині Донбасу “фарсом під дулами танків та автоматів, який не має нічого спільного з реальним волевиявленням”. Він сказав, що ці псевдовибори є грубим порушенням Мінського протоколу, під яким стоїть підпис і представника Російської Федерації.

Глава європейської дипломатії Федеріка Могеріні заявила, що голосування на Донбасі було незаконним і нелегітимним, а Євросоюз не визнає його. Офіційний Брюссель вважає ці “вибори” новою перешкодою у пошуку політичного рішення кризи, після конфлікту, що триває вже більше шести місяців і внаслідок якого загинуло більше 4000 людей.

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр у понеділок нагадав російській владі про її обіцянку поважати територіальну цілісність України. Він закликав Росію до дотримання мінських домовленостей і застеріг від подальшої підтримки сепаратистів на сході України.

На думку аналітиків, голосування в неділю може призвести до остаточної втрати контролю Києва над східними територіями. Псевдовибори проросійських сепаратистів серйозно ускладнять зусилля з мирного врегулювання ситуації в Україні, на тлі найбільш драматичного погіршення відносин Росії із Заходом з часів холодної війни.

Міністерство закордонних справ привітало завершення парламентських виборів в Україні, які вважає одним з важливих кроків щодо зміцнення демократичних засад в Україні, необхідних для впровадження програми реформ з реалізації європейського курсу.

МЗС Румунії також вітає високу явку громадян України на виборах, що є підтвердженням бажання українського народу зосередити майбутні зусилля на реформуванні держави і суспільства в цілому.

Зовнішньополітичне відомство Румунії вважає, що, на тлі складної ситуації безпеки під час проведення виборів, що характеризувалася порушеннями Мінського протоколу та меморандуму, укладених у вересні 2014 року, а також в умовах численних перешкод з боку так званої влади в сепаратистських регіонах і в Криму, українська влада зуміла забезпечити безпеку і громадський порядок та провести прозорий і справедливий виборчий процес.

У звязку з цим, Міністерство закордонних справ Румунії повністю поділяє оцінку і попередні висновки міжнародної місії спостерігачів ОБСЄ/БДІПЛ щодо проведення виборчого процесу українською владою з дотриманням міжнародних зобовязань в сфері виборчого права та фундаментальних прав і свобод.

МЗС Румунії висловлює впевненість, що результати цих виборів створять необхідні умови для створення в Україні сильної проєвропейської правлячої коаліції, здатної послідовно і наполегливо втілювати в життя заходи, необхідні для реалізації комплексного пакету реформ, зазначених в Угоді про асоціацію України з Європейським Союзом.