Radio România Internațional

Tag: уряд

  • Румунія має новий уряд

    Румунія має новий уряд




    Румунія має новий повноцінний уряд, утворений в
    результаті виборів, які пройшли 6 грудня 2020, з трьох правоцентристських
    політичних сил – Націонал-ліберальної
    партії (НЛП), Альянсу «Союз за порятунок Румунії» – Партія свободи, єдності та
    солідарності (USR-PLUS) та Демократичного
    союзу угорців Румунії (ДСУР).


    У середу нова парламентська більшість, яка виникла
    в результаті жорстких переговорів довкола програми дій уряду та розподілу
    міністерських та парламентських посад, після кількаденних перемовин,
    спромоглася схвалити кандидатури 18 міністрів та затвердити новий уряд. Прем’єр-міністром був призначений
    фінансист Флорін Кицу, той, хто на чолі міністерства фінансів у попередньому ліберальному
    уряді меншості, зумів уникнути бюджетного колапсу, передбаченого численними
    фінансовими аналітиками, на тлі економічної кризи, зумовленої пандемією.




    Критики уряду, однак, стверджують, що Флорін Кицу обтяжив
    Румунію боргами, які у майбутньому буде змушене повертати усе населення країни.
    Новий прем’єр-міністр поставив перед урядом чіткі короткострокові цілі, а також
    вже окреслив модель розвитку країни, яку пропонує нова влада.


    Флорін Кіцу: «Я
    і моя команда зробимо все можливе для досягнення двох цілей, які ми вже озвучили
    і з якими я впевнений, що всі політичні партії погоджуються: якнайшвидше та якомога
    краще подолати кризу в галузі охорони здоров’я та поставити на ноги економіку.
    Криза, спричинена пандемією COVID-19, підкреслила необхідність застосування
    нової моделі державного управління та економічного і соціального розвитку. У
    цьому контексті правоцентристська коаліція пропонує програму дій, яка поєднує антикризові
    заходи з довгостроковою політикою розвитку для побудови нормальної Румунії, про
    яку мріє кожен румун. Нова модель економічного та соціального розвитку
    фокусується на інвестиціях як двигуна економічного розвитку, що призведе до
    найвищого зростання в Європейському Союзі в період 2021-2024 рр.»


    Головним актором парламентської опозиції буде Соціал-демократична
    партія, яка перемогла на парламентських виборах, але яка не змогла утворити
    парламентську більшість. Соціал-демократи піддали гострій критиці Програму дій
    уряду Кицу. Їхній лідер Марчел Чолаку оголосив, що СДП буде у повній опозиції, а
    це попередження майже безпосередньо націлено на його ліберального колегу Людовіка
    Орбана. Голова СДП Марчел Чолаку: «СДП ніколи не голосуватиме за такий уряд. У
    парламенті Румунії румуни мають лише одного союзника – СДП. Ми будемо захищати
    їх права, ми будемо битися з вами в комітетах, на пленарних засіданнях, у
    регіонах. Пане Орбане, запам’ятайте, що я вам скажу сьогодні у залі парламенту
    Румунії: ви сподівались врятувати себе, але лише зараз починається Ваш
    найтемніший кошмар!»


    Президент Клаус Йоганніс привернув увагу нових
    міністрів на те, що люди зараз чекають здійснення обіцяних реформ, спрямованих
    на реформу публічних систем, перебудову держави, зменшення бюрократії. Перебуваючи
    на посаді президента з 2014 року, Клаус Йоганніс тільки зараз отримав шанс на
    партнерство з урядом, підтриманим стабільною парламентською більшістю,
    побудованою навколо Націонал-ліберальної партії, від якої він балотувався на
    посаду Глави держави.





  • 24 грудня 2020 року

    БЕРКЗИТ – Великобританія та
    Європейський Союз досягли домовленості про торговельні відносини після Brexit-у,
    буквально за кілька днів до її фактичного виходу з єдиного ринку ЄС. Найдовшою
    суперечкою було питання про доступ європейських рибалок до британських територіальних
    вод. Угода є «справедливою, збалансованою та доброю» і за неї варто боротися, – заявила президентка Європейської комісії
    Урсула фон дер Ляєн. У свою чергу прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон
    заявив, що угода є вигідною для всієї Європи. Речник британського уряду Лондона
    назвав цю угоду фантастичною новиною для сімей та бізнесу з обох сторін. За
    його словами, угода про вільну торгівлю базується на нульових податках та
    нульових квотах. Великобританія офіційно вийшла з ЄС наприкінці січня 2020
    року, але залишалася членом внутрішнього ринку та митного союзу ЄС до кінця
    перехідного періоду наприкінці року. За відсутності будь-якої згоди мали бути застосовані
    високі митні збори та інші торговельні бар’єри, що загрожувало б серйозною
    шкодою економіці та дистрибуторським мережам.

    КОРОНАВІРУС – Кількість
    інфікувань на коронавірус у Румунії перевищила 600 тисяч, після того як влада
    повідомила сьогодні, що за останню добу було зареєстровано 4310 нових лабораторно
    підтверджених випадків. Найбільше з них було
    знову зафіксовано в Бухаресті.
    Так само за останню добу було зареєстровано 146 випадків смерті, а загальна кількість померлих
    від нового коронавірусу перевищила
    14900. Водночас 1234 особи перебувають
    у відділеннях інтенсивної терапії. Майже 85% інфікованих вже одужали. Перша символічна партія з 10 тис. доз вакцини від COVID-19 прибуде до Румунії у п’ятницю. Вони будуть
    розподілені по інфекційних лікарнях. Колегія лікарів виступає за вакцинацію,
    яку на даний момент вважає найкращим варіантом боротьби з пандемією.




    УРЯД -
    Сьогодні члени нового правоцентристського уряду Румунії на чолі з лібералом Флоріном Кицу заступили на посади. Уряд, підтриманий правоцентристською парламентською більшістю, у середу був
    схвалений парламентом та склав
    присягу. Основними його цілями є боротьба з пандемією та відновлення економіки.




    ІНАВГУРАЦІЯ – Новообраний
    Президент Р.Молдова Майя Санду сьогодні офіційно вступила на посаду, вона
    склала присягу сьогодні під час церемонії інавгурації в рамках урочистого
    спільного засідання Парламенту та Конституційного суду. У своїй промові вона
    знову виступила за дострокові парламентські вибори, продовження процесу
    європейської інтеграції Республіки Молдова та виходу країни з міжнародної
    ізоляції. Президентка повідомила, що одразу після інавгурації запросить
    президента сусідньої Румунії Клауса Йоганніса здійснити візит до Кишинева.
    Раніше Майя Санду заявила, що свій перший закордонний візит на посаді глави
    держави вона здійснить до Києва. Президенти Румунії, Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі та Словаччини у четвер у спільній заяві висловили свою повну підтримку Майї Санду та її зусиллям щодо посилення реформ, заснованих на демократичних цінностях, основних свободах та верховенстві права.



  • 23 грудня 2020 року

    23 грудня 2020 року

    УРЯД – Парламент Румунії затвердив склад нового уряду на чолі з лібералом Флоріном Кицу. 260 парламентаріїв
    проголосували «за», а 186 – «проти». Раніше профільні комітети Сенату і Палати
    депутатів підтримали кандидатури усіх міністрів. Уряд складається з членів
    правоцентристської коаліції, сформованої Націонал-ліберальної партії, Альянсу «USR-PLUS»
    та Демократичного союзу угорців Румунії, яка обіцяє модернізувати країну та зазначає,
    що в партнерстві з главою держави проведуть необхідні реформи в багатьох
    ключових сферах. Новий кабінет міністрів складається з 18 міністерств та матиме
    двох віце-прем’єрів без портфеля, в особі Дана Барни, лідера альянсу USR-PLUS
    та Келемена Хунора, лідера Демократичного
    союзу угорців Румунії. Флорін Кіцу зазначив, що Програма дій уряду передбачає
    підтримку інвестиційного процесу, а також «широкий процес структурних реформ», що
    забезпечить консолідацію сталого економічного зростання. Він підкреслив, що всі
    цілі уряду матимуть «чіткі терміни», яких усі члени буть дотримуватися. Члени
    нового уряду у середу ввечері склали присягу на спеціальній церемонії, що
    відбулася у президентському палаці Котрочень та провели перше засідання. Опозиційна
    Соціал-демократична партія оголосила, що буде всіма силами боротися з чинною правоцентристською
    коаліцією. Соціал-демократи здобули найбільше голосів на парламентських виборах
    6 грудня, але не змогла створювати більшість у парламенті. І лідер нещодавно
    створеного Альянсу за об’єднання румунів, четвертої парламентської сили, заявив
    перед голосуванням, що не підтримуватиме уряд.

    КОРОНАВІРУС – За минулу добу в Румунії зафіксовано 5459 випадків зараження новим коронавірусом, після проведення майже 26 тис. тестів на національному рівні, – оголосила Група стратегічної комунікації. Таким чином загальна кількість випадків коронавірусу в країні перевищила 604 тисячі, із них 516 тисяч одужали. Так само за останню добу було зареєстровано 130 випадків смерті, а загальна кількість померлих від нового коронавірусу сягнула 14 636. Водночас 10 754 хворих на COVID-19 перебувають у лікарнях, з яких 1251 особа – у відділеннях інтенсивної терапії. Влада закликає населення неухильно дотримуватися протиепідемічних правил, наголошуючи, що інфікування не зупиняється на Різдво або Новий рік.

    РЕВОЛЮЦІЯ – Сьогодні виповнюється 31 рік з дня жахливого
    інциденту біля аеропорту Отопень під Бухарестом. 23 грудня 1989 року, через
    день після арешту комуністичного диктатора Ніколая Чаушеску, сили, які охороняли
    аеропорт, розстріляли 40 жандармів, сприйнявши їх за терористів. У дійсності жандармів
    було направлено для посилення охорони аеропорту.




    ВІДСТАВКА – Уряд Республіки Молдова пішов у відставку, напередодні
    обговорення у Парламент резолюції про оголошену йому недовіру. Про це сьогодні заявив
    прем’єр-міністр Іон Кіку під час брифінгу для преси, організованого чинним
    главою держави, проросійським соціалістом Ігорем Додоном в останній день перебування
    на посаді президента. Минулого місяця Додон програв президентські вибори колишній
    прозахідній прем’єрці Майї Санду.


    COVID-19
    – Європа стала першим регіоном світу, де кількість смертей від нового коронавірусу
    перевищило 500 тисяч, зазначає агентство Рейтер, в умовах. І це в умовах, коли
    новий штам вірусу, виявлений у Великобританії, наражає на небезпеку заходи по
    скороченню кількості захворювань. В Італії, країні з найбільшою кількістю
    смертей від коронавірусу в Європі, вже був виявлений один пацієнт, заражений
    новим штамом коронавірусу, так само – у Данії та Франції. Згідно з агентством
    Рейтер, до тепер приблизно 30% загальної кількості летальних випадків спричинених
    новим коронавірусом в світі були зареєстровані в Європі, де смертність зросла в
    останні місяці і подвоїлася за останні 60 днів. Тим часом, країни Європейського
    Союзу готуються до масової вакцинації від коронавірусу. Європейське агентство
    лікарських засобів затвердило в понеділок першу вакцину, а кампанія щеплення
    почнеться щойно після Різдва.

  • Чергові переговори щодо складу майбутнього уряду

    Чергові переговори щодо складу майбутнього уряду


    Результати
    парламентських виборів ускладнюють
    встановлення нової виконавчої влади в
    Бухаресті. 6 грудня єдиним
    переважним результатом -
    дві третини виборців, що було
    рекордним показником за три
    десятиліття посткомуністичної демократії
    – був рекорд
    неявки на виборах. З
    іншого боку, частка кожної
    з п’яти партій, що увійшли до нового
    законодавчого органу, вимагає кропітких
    переговорів для створення функціональної
    більшості. Після перших дискусій з
    лідерами партій президент Клаус Йоханніс
    визнав, що ця більшість ще не існує: Цей
    перший раунд консультацій призвів до
    хорошого обміну думками між представниками
    цих партій та мною, але я можу сказати,
    що умови висування кандидата для
    формування нового уряду досі не
    виконуються    .

    НЛП,
    Альянс USR PLUS та ДСУР обіцяють
    продовжити переговори. Разом три
    політичні сили мали б 244 мандати
    депутатів і сенаторів із загальної
    кількості 465. НЛП, що приєднана
    до Європейської народної
    партії, та Альянс USR
    PLUS (Renew Europe) прийшли, однак,
    на консультації до
    президента з власними пропозиціями на
    посаду глави уряду: тимчасовий
    міністр фінансів Флорін Кицу
    та, відповідно, колишній прем’єр-міністр
    Дачіан Чолош. Вони також не погодились
    щодо посади спікера Палати
    депутатів, ключової позиції в конституційній
    архітектурі, оскільки ця
    палата схвалює близько 80% законодавчих
    проєктів. Лідер НЛП
    Людовик Орбан, який
    нещодавно подав у
    відставку з посади
    прем’єр-міністр: Ми продовжимо
    переговори і шукатимемо те, що нас
    об’єднує, що може бути підтримане всіма
    політичними партіями, що беруть участь
    у цих переговорах, і, очевидно, те, що ми
    вважаємо вигідним для
    Румунії.

    І
    співголова Альянсу USR-PLUS
    Дан Барна зазначив: Це
    реальний шанс для Румунії мати
    правоцентристську більшість, стабільну
    та збалансовану, з потенціалом керувати
    Румунією протягом чотирьох років і
    впровадити настільки важливі
    реформи для країни.

    Зазвичай
    складова коаліційних урядів
    у Бухаресті, як
    правих, так і лівих, ДСУР,
    устами лідера цього союзу Келемена
    Хунора заявив, що єдиною
    формулою, яка може забезпечити
    стабільність, є коаліція з НЛП
    та Альянсом USR PLUS.

    Відносна переможниця
    на виборах, СДП, на даний
    момент ізольована в новому
    законодавчому органі. Її лідер Марчел
    Чолаку пропонує уряд
    національного об’єднання:
    Ми наполягали на тому,
    що Румунія переживає складний період,
    і ми не можемо дозволити собі крихку
    більшість у Парламенті.
    Уряд національного
    об’єднання є
    зараз найкращим
    рішенням.

    Новостворений
    націонал-радикальний Альянс за об’єднання
    румунів, який вперше увійшов до парламенту,
    ствердив устами співголови
    Джордже Сіміона, що
    в такому уряді національного
    об’єднання,він бажає лише портфель
    міністра освіти.

    У ефірі Радіо
    Румунія політолог Андрей
    Церану попереджає, що
    переговори не можна занадто затягувати,
    оскільки Румунії потрібен
    виконавчий орган, який управляв би
    кампанією вакцинації проти COVID та
    розробив би
    державний бюджет на наступний рік.

  • 11 грудня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Уряд Румунії на
    сьогоднішньому засіданні прийняв рішення про продовження терміну дії режиму
    надзвичайної ситуації ще на 30 днів, з 14 грудня, з метою обмеження розповсюдження нового
    коронавірусу. Державний секретар Раєд Арафат оголосив, що залишаються в силі ті самі обмеження, включаючи
    карантин вночі. Він уточнив, що вводиться лише один новий захід, що стосується операторів кабельного
    транспорту, які обслуговують гірськолижні траси. Вони будуть відкритими, але
    уряд має намір уникнути перевантаження, щоб обмежити поширення нового коронавірусу. Таким
    чином, 20-місні канатні підйомники прийматимуть лише 10
    осіб. Раєд Арафат звернувся до румунів з
    проханням уникнути
    багатолюдних зустрічей під час свят, відмовитись від колядування та новорічних вечірок. З початку пандемії 545 000 румунів
    захворіли на COVID 19, з яких понад 80% одужали. На сьогодні понад 13 100 людей
    інфіковані новим коронавірусом. У п’ятницю в Румунії було зареєстровано 6460
    нових випадків захворювання на COVID-19, найбільше у Бухаресті. У реанімації перебувають майже 1300 пацієнтів.




    ПОЛІТИКА – Президент Румунії Клаус Йоганніс проведе у понеділок консультації з представниками партій, які увійшли до
    парламенту після парламентських виборів 6 грудня, стосовно кандидатури прем’єр-міністра, якому буде доручено формування нового уряду. Вони були запрошені в порядку кількості
    голосів, отриманих у неділю: Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Альянс «USR-PLUS», Альянс за об’єднання румунів, Демократичний союз угорців
    Румунії. Останніми з главою держави
    зустрінуться члени фракції нацменшин, в тому числі української, у Палаті депутатів. Соціал-демократи запропонували на посаду прем’єр-міністра кандидатуру професора медицини
    Александру Рафіли,
    представника Румунії у Всесвітній організації охорони здоров’я, який би сформував уряд меншості або національної єдності. Ліберали, зі свого боку, висунули кандидатуру чинного міністра фінансів
    Флоріна Кицу
    на посаду прем’єра, котрий вже оголосив про намір почати у суботу офіційні переговори про створення більшості та
    складу майбутнього уряду з альянсом «USR-PLUS» та Демократичним союзом угорців
    Румунії.




    ЄВРОСОЮЗ – На зустрічі Європейської ради в Брюсселі, лідери країн ЄС, серед яких і президент Румунії Клаус Йоганніс, схвалили
    спільний бюджет ЄС на наступні 7 років і Фонд відновлення економіки після пандемії, в понад
    1800 мільярдів євро, після того, як Польща і Угорщина передумали ветувати бюджет і план фінансування. В результаті цієї угоди, Румунія
    отримає із загального бюджету ЄС 46 мільярдів 700
    мільйонів євро для різних галузей, від
    сільського господарства, згуртування або сільського розвитку до інфраструктури
    і транспорту. Більше того, з Фонду економічного відновлення Бухаресту буде виділено 33,5 мільярди євро у
    вигляді грантів і кредитів. Інша тема, обговорена європейськими лідерами, була
    пов’язана зі скороченням викидів газу, що породжують парниковий ефект, на
    принаймні 55% до 2020 року. Глава румунської держави висловився за створення
    гнучких рамок, які б дали можливість усім країнам-членам, незалежно від рівня
    розвитку, ефективно діяти для досягнення цілей в напрямку боротьби з
    кліматичними змінами. Глави держав і урядів країн-членів ЄС прийняли також
    рішення застосувати санкції проти Туреччини за її незаконні та агресивні дії в
    Середземному морі проти Греції та Кипру.




    ІНФЛЯЦІЯ – Річний рівень інфляції
    в Румунії знизився до 2,1% у листопаді цього року з 2,2% у жовтні, на тлі
    подорожчання продовольчих та непродовольчих товарів, а також послуг. Про це у
    п’ятницю повідомив Національний інститут статистики. За оцінками Національного
    банку Румунії наприкінці поточного року інфляція становитиме 2,1%, що на 0,6
    процентного пункту менше порівняно з попереднім прогнозом.




    ІНТЕРНЕТ – За перше півріччя у Румунії було спожито понад 5,3 мільярда гігабайтів Інтернету, з яких 90% – мережі стаціонарного інтернету. Звіт Національного органу регулювання зв’язку (ANCOM) показує, що загальний трафік стаціонарного інтернету стрімко зріс за перші шість місяців, у результаті кризи в галузі охорони здоров’я, на 33% порівняно з попереднім семестром, що є найвищим піврічним зростанням з 2015 року. У той же час був зафіксований найменший приріст за півроку у мобільному інтернеті, лише на 12%. Під час режиму надзвичайного стану інтернет-трафік перемістився до стаціонарних мереж, на тлі переходу на дистанційну роботу та навчання, а також з усіма мобільними пристроями підключеними до мережі Wi-Fi вдома, – пояснив голова ANCOM Едуард Ловін.

  • Сюрпризи парламентських виборів

    Сюрпризи парламентських виборів




    На перший погляд сюрпризи парламентських виборів, які щойно завершились у Румунії, ніяк не пов’язані між собою – низька явка, відставка прем’єр-міністра на другий день після виборів та входження до парламенту нової та маловідомої політичної партії.

    За великим рахунком, з великою впевненістю увечері 6 грудня після закриття виборчих дільниць, можна було сказати лише те, що всього 32% румунів з правом голосу прийшли на дільниці. Це була найменша за останні 30 років явка громадян Румунії на виборах. Це також була найнижча явка в Європейському Союзі.

    У цьому контексті постає запитання: чому 68% виборців вирішили не виходити з помешкання і, що саме вони хотіли сказати своїм мовчанням? Звичайно, існують байдужі до долі країни люди. Були також люди, які боялися заразитися новим коронавірусом, в умовах високого рівня поширення захворювання, що все ще забирає багато людських життів. Але було дуже багато й тих, хто вважає, що жодний з нинішніх політиків не відстоює належним чином їхні інтереси, є багато тих, хто хоче конкретних дій, а не просто стерильних словесних перепалок, що лунають з екранів телевізорів.

    «Цілком ясно, що є багато румунів, які або не отримали достатньо інформації про ці вибори, або просто незадоволені мною, партіями, усім політичним класом або певними заходами, які були вжиті», – сказав президент Клаус Йоганніс.

    Через годину після заяви президента, прем’єр-міністр Людовік Орбан оголосив про свою відставку. Людовик Орбан очолює Націонал-ліберальну партію (НЛП), яка програла вибори, набравши на приблизно 5% менше голосів ніж опозиційна Соціал-демократична партія. Попри це НЛП хоче згуртувати навколо себе правоцентристську більшість, щоб сформувати наступний уряд. Несподівану відставку прем’єра привітали ті, хто сприйняв її як взяття на себе відповідальності за провал на виборах, але інші назвали відставку прем’єра безвідповідальною.

    Однак у всій цій політичній метушні та на тлі соціального невдоволення приблизно рік тому сформувалась і зростала, доки не отримала близько 9% голосів на недільних парламентських виборах нова політична сила «Альянс за об’єднання румунів» (AUR), на яку до 6 грудня навіть ЗМІ не звертали ​​увагу. Одні вважають її націоналістичною, інші – ультраправою партією, тим не менш лідери цього альянсу стверджують, що половина румунської нації перебуває за межами нинішніх кордонів країни і, що з кожним роком Румунія потерпає від депопуляції, на тлі зменшення довіри людей до тих, хто повинен відстоювати їхні інтереси. Сім’я, нація, християнська віра та свобода – це основні цінності, які просуває «Альянс за об’єднання румунів».

  • Хто формуватиме уряд?

    Хто формуватиме уряд?




    Результати недільних парламентських виборів у
    Румунії показують, що жодна партія не отримала кількості голосів, яка
    дозволила б їй поодинці сформувати Уряд. Таким чином, партії, що складатимуть парламент нового скликання, – Соціал-демократична партія (СДП), Націонал-ліберальна
    партія (НЛП), Союз між партією «Рятуйте Румунію» та партією «Свободи,
    єдності та солідарності» (USR PLUS), Демократичний
    союз угорців Румунії (ДСУР) та Альянс за об’єднання румунів (АОР) – змушені вести переговори з метою формування більшості для створення нової
    виконавчої влади.




    Лідер НЛП Людовик Орбан, який подав у відставку з посади
    прем’єр-міністра, каже, що його метою є формування уряду з партнерами з
    однаковою політичною орієнтацією. «Я переконаний, що в найближчі дні перемовини дійсно приведуть до формування
    уряду, який мав би потенціал просувати Румунію вперед і, особливо, готувати
    економічне відновлення Румунії після пандемії».




    У свою чергу, перший заступник лідера СДП Сорін Гріндяну, вважає, що
    соціал-демократи, які зараз перебувають в опозиції, мають законне право зробити
    перше
    призначення на
    пост прем’єр-міністра та
    сформувати парламентську більшість. Результатом недільних виборах було санкціоновано керівництво країни за те, як воно впоралося з поточною
    кризою, вважає Сорін Гріндяну: «Це голос проти чинної влади за те, як вона нехтувала всією країною, за катастрофічний спосіб
    управління пандемією та економікою. Голосом румунів, СДП отримала найбільшу легітимність дати прем’єр-міністра та
    намагатися створити
    більшість».




    Сорін
    Гріндяну також заявив, що є нульові шанси на домовленість з Альянсом за об’єднання
    румунів (AUR), несподіванкою цих виборів, однак остаточне рішення буде прийнято
    в Національній політичній раді СДП. Альянс USR PLUS оголосив, що готовий взяти
    на себе урядування разом з НЛП та ДСУР. Співголова Альянсу Дачіан Чолош заявив,
    що необхідний план реформ, щоб якомога швидше надати передбачуваність румунам
    та Румунії. Співголова USR PLUS Дан Барна зазначив, що будь-які переговори щодо
    формування майбутньої урядової коаліції базуватимуться на документі
    Революція належного урядування: «Створення пристойної більшості USR
    PLUS, НЛП та ДСУР, більшості, яка може виконувати зобов’язання, пов’язані зі
    спеціальними пенсіями, пов’язаними з ліквідацією недоторканості».





    Щойно
    створений Альянс за об’єднання румунів оголосив, що залишиться в опозиції. Співголова
    Альянсу Джордже Сіміон уточнив: «Альянс за об’єднання румунів не торгує
    голосами своїх виборців. Ми не можемо створити коаліцію ані з так званими
    лівими, ані з так званими правими».     Джордже Сіміон додав, що парламентарі Альянсу
    за об’єднання румунів прагнуть, перш за все, змінити виборче законодавство, вважаючи
    катастрофічним спосіб організації процесу голосування за кордоном.




    У
    свою чергу лідер ДСУР Келемен Хунор заявив, що його партія намагатиметься
    забезпечити збалансований клімат у Парламенті Румунії. Він вважає, що новий
    уряд потрібно сформувати якомога швидше, щоб до кінця року було прийнято закон «Про
    державний бюджет» на наступний рік.

  • Національний план економічного відновлення

    Національний план економічного відновлення




    Старі та погано
    обладнані лікарні, брак медпрацівників або недостатньо підготовлений медперсонал,
    дистанційне навчання без достатньої кількості планшетів, фабрики, що тимчасово зупинили
    виробництво, сектор ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні) на межі виживання,
    закриті театри та кінотеатри, малі виробники сільськогосподарської продукції, що
    торгують у холоді, просто неба , після
    закриття ринків.




    Так виглядає
    Румунія сьогодні, адже пандемія COVID-19 нікого не пробачила і вплинула на всю
    економіку та суспільство загалом. Національний план відновлення економіки після
    скінчення кризи в галузі охорони здоров’я, відповідно до якого Румунія планує
    освоїти понад 30 мільярдів євро коштів європейських фондів, був винесений на
    публічне обговорення у четвер ввечері, за спеціальному засіданні уряду та в присутності
    президента Клауса Йоганніса.




    Проєкт
    забезпечить прискорення розвитку країни на наступні чотири роки, а кошти з
    фондів Європейського Союзу будуть витрачені на будівництво нових лікарень,
    сотні кілометрів швидкісних автотрас, інвестиції в шкільну інфраструктуру або
    на оцифрування адміністрації. Президент Калус Йоганніс: «Залучені кошти будуть витрачені на
    вкрай необхідні інвестиції в галузі
    інфраструктури охорони здоров’я, особливо для будівництва нових лікарень
    та розширення існуючих медичних закладів. Ми плануємо вкласти додаткові кошти в
    шкільну інфраструктуру та кошти для місцевих громад, включаючи інвестиції для оцифрування
    державного управління та відродження міст. Настав час скористатися цифровою
    адміністрацією та отримати доступ до навичок необхідних у майбутньому.»




    Безвідплатні гранти
    складають близько 14 мільярдів євро із загальної суми у 30 мільярдів євро, а
    решту буде отримано через позики, залучені Європейською комісією від імені всіх
    держав-членів. Прем’єр-міністр Людовік Орбан також пояснив, що цей план
    доповнює інші європейські фінансові ресурси: «Усі заходи, усі програми, які
    включені до Національного плану відновлення та стійкості економіки, доповнюють інші
    джерела фінансування, які Румунія планує залучити в найближчий період. Ми
    матимемо у розпорядженні понад 46 мільярдів євро для згуртованості, сільського
    господарства та для фонду справедливого перехідного періоду.»




    Після публічного
    обговорення Національний план відновлення та стійкості економіки буде представлений
    у Брюсселі, щоб з наступного року отримувати власне фінансування румунських проєктів.
    Наразі представники громадянського суспільства мають можливість вносити свої пропозиції.
    З цього приводу неурядові організації, які мають досвід роботи в галузі освіти,
    охорони здоров’я чи соціальної сфери, вже висловили намір подати пропозиції до
    Плану та закликали уряд запросити їх на реальні консультації. Громадські
    організації заявляють, що документ повинен передусім включати заходи для підтримки
    людей, які належать до вразливих категорій населення і, що слід приділити більшу
    увагу дітям та молоді з неблагополучних та малозабезпечених верств населення, аби
    вони могли продовжити навчання.

  • Соціальні заходи в умовах пандемії

    Соціальні заходи в умовах пандемії




    У четвер, коли в Румунії вперше було зареєстровано понад 3000 заражень
    новим коронавірусом за добу, кабінет міністрів
    продовжив на півроку рішення про введення 2000 додаткових посад у штатні
    розписи медзакладів та служб швидкої допомоги по всій країні.

    Крім цього уряд схвалив
    меморандум про 250 мільйонів євро позики від Європейського інвестиційного банку
    для будівництва Регіональної лікарні швидкої допомоги з Яссах (схід). Про це повідомив
    міністр фінансів Флорін Кицу наприкінці засідання уряду. Загальна вартість
    інвестиції становить 500 мільйонів євро, а проєкт фінансуватиметься наполовину
    з європейських фондів та на половину з держбюджету. «Ця позика спрямована на
    підтримку інвестицій, поки ми не отримаємо гроші з європейських фондів, щоб не
    зволікали з початком будівництва цього об’єкту», – уточнив міністр.


    Під час засідання в першому читанні було представлено проєкт термінової постанови щодо кількох
    фіскально-бюджетних заходів та внесення змін до низки нормативно-правових
    актів. Одне з положень стосується пільг щодо сплати непогашених бюджетних
    зобов’язань – накопичених після дати введення надзвичайного стану, 16 березня,
    до 25 жовтня, для компаній, які зазнали негативного впливу від обмежень,
    введених владою для боротьби з поширенням нового коронавірусу. Це спрощена
    процедура відстрочення на 12 місяців сплати податків, пояснив міністр, який
    також озвучив критерії, яким повинні відповідати ці платники податків, аби
    скористатися цією пільгою.




    Флорін Кицу: «Не мати непогашених бюджетних
    зобов’язань на дату введення надзвичайного стану. Не
    перебувати у процедурі неплатоспроможності, але тут хочу
    сказати, що для компаній, які перебувають під процедурою неплатоспроможності,
    але сплатили свої платежі, тобто у них не було заборгованості, ми матимемо
    окреме положення. Не перебувати у ліквідаційній процедурі, і вчасно подати всі фіскальні декларації.» Представник уряду каже, що цей
    захід, з одного боку, допоможе платникам податків, які опинилися в скрутній
    ситуації, викликаній відсутністю фінансової ліквідності, а з іншого боку – забезпечить
    надходження певних та періодичних сум до загального зведеного бюджету.




    Інше положення термінової постанови, винесеної
    на громадське обговорення до наступного засідання уряду, продовжує до 2 грудня термін,
    до якого місцева влада може знизити до 50% податок на нерухомість. Власники об’єктів нерухомості можуть подати заявку на зниження податку до 21 грудня. Уряд, теж у першому
    читанні обговорив проєкт термінової постанови про звільнення від сплати специфічного
    податку до кінця цього року компаній зі сфери ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні),
    які сильно постраждали від обмежень, запроваджених через епідемію коронавірусу.

  • Парламент призначить дату виборів

    Парламент призначить дату виборів

    У Румунії тривають нескінченні суперечки між ліберальним урядом та главою держави, з одного боку, і парламентом, в якому більшість має опозиційна Соціал-демократична партія, з іншого, в яких Конституційний суд виступає арбітром.

    Останнє його рішення було на користь парламенту і стосується закону, який дозволяє законодавчому органу встановити дату цьогорічних парламентських виборів. Конституційний суд відхилив подання Президента Клауса Йоганніса та уряду, оголосивши зазначений нормативно-правовий акт таким, що відповідає Основному закону.

    Ініціатори конституційного подання стверджували, серед іншого, що закон змінив повноваження призначати дату виборів за кілька місяців до їх проведення, всупереч конституційним нормам, надаючи це право парламенту. Прийнятий законодавчим органом проєкт передбачає, що вибори мають бути проведені не пізніше 15 березня наступного року, але не раніше 6 грудня. Тим часом уряд вже прийняв постанову, в якій зазначається, що парламентські вибори пройдуть 6 грудня, а кілька етапів передвиборних процедур вже було пройдено. Що буде далі? Зараз у глави держави є дві можливості: повернути на доопрацювання законопроєкт в парламент або промульгувати його. З огляду на свою позицію щодо цього питання, швидше за все, він обере перший варіант.

    Враховуючи цей сценарій, колишній суддя Конституційного суду Румунії Августин Зегрян в інтерв’ю нашій радіостанції заявив, що до набуття чинності цього нормативно-правового акту парламент не може встановлювати дату виборів: «Я не думаю, що Парламент зможе змінити цю дату, оскільки строк парламентської каденції передбачений у Конституції і він може бути продовжений лише в особливих ситуаціях. Після цього, навіть якщо вибори не проводяться негайно, парламент продовжує діяти, але без права приймати органічні закони, без права внесення зміни до Конституції, тобто не може робити майже нічого.»

    Прем’єр-міністр Людовік Орбан назвав рішення КСР «дуже дивним» і риторично запитує, що станеться в гіпотетичній ситуації, коли парламентарі не захотять призначати дату виборів. Закон, який передбачає, що дату цьогорічних парламентських виборів призначає Парламент, а не Уряд, як це траплялося протягом останніх 30 років, був ініційований Соціал-демократичною партією, Альянсом лібералів і демократів та Демократичним союзом угорців Румунії і був прийнятий в липні як Сенатом, так і Палатою депутатів. Поки він не буде опублікований в «Офіційному віснику» підготовка до парламентських виборів здійснюється відповідно до чинного законодавства, тому єдиною чинною датою виборів залишається 6 грудня.

    Тим часом у Румунії щойно закінчилися місцеві вибори та пов’язана з ними агітація. Усі очікують як оголошення нових місцевих обранців, так висновків щодо епідеміологічних наслідків виборів на тлі зростання випадків інфікування COVID-19.

  • 30 серпня – 4 вересня 2020 року

    30 серпня – 4 вересня 2020 року

    Провальний вотум
    недовіри


    У
    понеділок ліберальний уряд меншості без зайвих емоцій пережив спробу опозиційної
    Соціал-демократичної партії відправити його у відставку шляхом прийняття вотуму
    недовіри. Найбільшій опозиційній партії не вдалося зібрати необхідних 233 голосів, тобто половини плюс один голос від загальної кількості сенаторів та
    депутатів. У залі були присутні лише 226 парламентаріїв. В умовах бойкоту засідання
    Націонал-ліберальною партією, Союзом «За порятунок Румунії» та партією «Народний
    рух», а також відмови Демократичного союзу угорців Румунії забезпечити кворум, резолюцію
    так і не поставили на голосування. Більше того, на засідання не з’явилося кілька
    парламентаріїв від Соціал-демократичної партії (СДП), яка ініціювала вотум недовіри,
    а також від Альянсу лібералів і демократів та партії Про Румунія, які підтримали
    резолюцію. Лідер СДП і спікер Палати депутатів Марчел Чолаку на другий день вирішив
    виключити з лав партії тих, хто «прогуляв» засідання. Прем’єр-міністр, ліберал
    Людовік Орбан сказав, що провальний вотум недовіри є «надзвичайно корисним для Румунії»,
    оскільки уряд зараз має вирішувати нагальні проблеми країни і потребує для
    цього всіх повноважень.




    Передвиборча
    кампанія у захисній масці


    Тим часом у Румунії триває виборча кампанія місцевих перегонів, намічених
    на 27 вересня. Влада оголосила правила, яких кандидати та їхні команди повинні
    дотримуватися протягом цього періоду задля профілактики захворювання на COVID-19.
    Міністерство внутрішніх справ повідомляє, що в обов’язковому порядку мають
    носити захисну маску всі особи, які беруть участь у виборчих заходах чи зборах
    і дотримуватися дистанції не менш ніж 1 метр один від одного, в тому числі
    просто неба. Крім цього всі присутні
    мають пройти температурний скринінг та обов’язкову дезінфекцію рук. Чинні
    санітарно-протиепідемічні правила і норми мають бути вивішені на видимому
    ​місці. У заходах в закритих приміщеннях можуть брати участь щонайбільше 50
    осіб, а тривалість буде обмежена двома годинами. У заходах та зустрічах, що
    проводяться просто неба можуть брати участь до ста осіб. 27 вересня румуни
    обиратимуть 41 голову повітової ради, близько 3200 мерів, понад 1300 членів
    повітових рад та 40 тисяч членів місцевих рад. Місцеві вибори мали пройти у
    червні, але були відкладені через пандемію, а повноваження місцевих обранців
    були продовжені на півроку.






    COVID-19 та послаблення обмежень


    З 1 вересня у Румунії знову відкрилися ресторани, кав’ярні, кінотеатри і
    театри. Рішення було прийнято урядом за рекомендацією Національного комітету з
    надзвичайних ситуацій, а усі зазначені заклади мають забезпечити суворе
    дотримання протиепідемічних заходів. Театри і концертні зали, а також
    кінотеатри знову запрацюють, але лише на половину потужності і лише в населених
    пунктах, де захворюваність на коронавірус не перевищує певний рівень. Водночас клуби
    та бари залишаються закритими. З іншого боку, теж з 1 вересня збільшилася з 20
    до 50 осіб дозволена кількість учасників приватних заходів, навчальних курсів,
    майстер-класів для дорослих, у тому числі для реалізації проєктів фінансування
    з європейських фондів, та з 50 до 100 – максимальна допустима кількість
    учасників заходів просто неба.




    У
    Бухаресті про репресії в Мінську




    Сенат
    Румунії (верхня палата румунського парламенту) одноголосно прийняв Декларацію
    щодо порушення основних прав людини в Республіці Білорусь. Цим документом
    Парламент Румунії висловлює свою солідарність з білоруським народом, закликає
    припинити насильство проти мирних акцій протесту та закликає до «більш чіткої
    реакції» з боку міжнародного співтовариства, якщо ситуація не покращиться
    негайно. У декларації румунські сенатори закликають білоруську владу поважати право громадян брати участь у
    громадських зборах, утриматися від незаконного або надмірного застосування
    сили, звільнити незаконно затриманих та ініціювати справжній та змістовний
    політичний діалог з громадянським суспільством. І міністр закордонних справ
    Румунії Богдан Ауреску закликав владу Білорусі звільнити всіх затриманих
    політичних активістів та пересічних людей, заарештованих під час протестів. Він
    також наголосив на необхідності прийняття жорсткої та послідовної європейської
    політики щодо Російської Федерації, яка підтримує режим Алєксандра Лукашенка, який
    перебуває при владі з 1994 року і вважається останнім диктатором в Європі.
    Раніше міністр Ауреску оголосив, що Румунія виділить сто тисяч євро на допомогу
    громадянському суспільству та незалежним журналістам у Білорусі та знову закликав
    покарати винних у зловживаннях режиму в Мінську. Неприйнятні дії влади Білорусі
    не можна залишити без адекватної відповіді Європейського Союзу, – сказав глава румунської
    дипломатії.




    День румунської мови


    Культурні
    заходи, організовані одночасно в Румунії, Республіці Молдова, а також в історичних
    румунських громадах, які компактно проживають в сусідніх Сербії, Болгарії,
    Україні та Угорщині та діаспорою, відзначили 31-го серпня День румунської мови.
    Президент Клаус Йоганніс заявив, що «мова визначає нашу самобутність та
    культуру, формує та надихає нас». Він високо оцінив зусилля вчителів та викладачів
    румунської мови за кордоном, які передають новим поколінням успадковані з
    минулого коріння і допомагають їм визначитися культурно та духовно. День
    румунської мови, який відзначається з 2013 року 31 серпня накладається з
    подібним офіційним святом у Республіці Молдова та є даниною поваги руху
    національного відродження в сусідній державі, переважно румуномовній. 31 серпня
    1989 року, ще при радянському режимі, парламент у Кишиневі, оточений близько
    750 тисячами людей, тобто шостою частиною тодішнього населення республіки, проголосив
    румунську мову державною, а також прийняв рішення про перехід переходу до латиниці
    від кирилиці, нав’язаної радянськими окупантами після анексії Бесарабії в 1940
    році.

  • 3 вересня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Від початку пандемії у Румунії було лабораторно підтверджено понад
    91 тис. інфікованих новим коронавірусом, з яких понад 1300 – за останню добу.
    Кількість померлих від COVID-19 із початку пандемії перевищила 3700, а понад 500 пацієнтів
    перебувають у реанімації у важкому стані. Президент Клаус Йоганніс у середу
    знову закликав румунів дотримуватися протиепідемічних правил на тлі
    тривожних показників щодо епідемії, але й пом’якшення карантинних
    обмежень. Глава держави вважає, що новий навчальний рік може бути початий як
    зазвичай 14 вересня, але заявляє, що, якщо ситуація погіршиться, влада застосує
    альтернативні сценарії.

    BLACK HAWK -
    Румунська компанія ROMAERO та компанія
    Sikorsky, яка входить до
    складу американської групи Lockheed Martin, підписали Меморандум про
    взаєморозуміння з метою створення в Румунії Регіонального центру з обладнання
    та обслуговування вертольотів Black Hawk для Центральної Європи. Black Hawk (Чорний яструб) – найпоширеніший у світі багатоцільовий і
    багатомісійний вертоліт, буде оснащений ROMAERO як для військових місій, так і
    для пошуково-рятувальних операцій, екстрених медичних служб, командування та контролю або перевезення офіційнийх осіб, пише агентство Agerpres. Пристрої будуть
    поставлені на добудову компанією ROMAERO з фабрики PZL Mielec у Польщі,
    найбільшої виробничої потужності Lockheed Martin за межами США. Міністр
    економіки, енергетики та ділового середовища Румунії Вірджил Попеску заявив, що Меморандум створює умови для
    реалізації двох стратегічних партнерських відносин, які Румунія має з США та
    Польщею.


    ДИПЛОМАТІЯ – Міністр
    закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у четвер, у другий день свого
    офіційного візиту до Ізраїлю, зустрівся з президентом Реувеном Рівліном. Під час
    дискусій було особливо оцінено внесок румунської громади в Ізраїлі в прогрес
    ізраїльського суспільства, міністр Ауреску наголосивши на її покликання бути
    містком між двома країнами та на необхідності підтримати збереження її
    румунської культурної ідентичності, особливо серед молоді, – йдеться у заяві румунського
    МЗС. Крім цього була обговорена перспектива Середньосхідного мирного процесу, Богдан
    Ауреску підтвердивши позицію Румунії та готовність Бухареста підтримати
    позитивні зрушення у цьому досьє. Раніше румунський дипломат провів зустріч з
    міністром регіонального співробітництва Ізраїлю Офіром Акунісом, під час якої було
    підтверджено спільний інтерес до посилення співпраці в економічних секторах, з наголосом
    на необхідності визначення конкретних проєктів для стимулювання економіки двох
    країн, в т.ч. в сферах науки, дослідження та інновації. У середу глава
    румунської дипломатії поспілкувався з прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньягу, з
    яким домовився активізувати та посилити двосторонній політичний діалог. Крім
    того Богдан Ауреску та його ізраїльський колега Габі Ашкеназі підписали
    програму співпраці між Румунією та Ізраїлем у галузі культури, освіти та спорту
    домовились створити спільну робочу групу для розширення економічного та
    торгового співробітництва. Також у четвер Богдан Ауреску здійснив офіційний візит до Палестини з консультаціями з прем’єр-міністром Мохаммадом Штає, включаючи теми про поточний стан двосторонніх відносин та перспективи співпраці між двома державами, а також розвиток мирного процесу в регіоні. Румунський сановник зазначив зацікавленість у подальшому розвитку співпраці з Палестиною у таких сферах, як економіка, освіта та внутрішні справи.




    НАВАЛЬНИЙ – Західні
    лідери та організації рішуче засудили отруєння російського опозиціонера Алексєя
    Навального та закликали Москву пояснити, що сталося та притягнути винних до
    відповідальності. Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску заявив, що
    отруєння Навального є абсолютно неприпустимим і підтримав необхідність
    ретельного та неупередженого розслідування у цій справі. У середу Німеччина
    оголосила, що має «однозначні докази»
    того, що російський опозиціонер Алексєй Навальний був отруєний
    нервово-паралітичною речовиною з групи «Новічок». Він знепритомнів два тижні тому,
    під час перельоту з Томська до Москви, а пізніше був доправлений спеціальним
    літаком до берлінської клініки «Шаріте». Застосування хімічної зброї, у
    будь-якому випадку, є абсолютно неприпустимим і є порушенням міжнародного
    права, – заявив глава європейської дипломатії Жозеп Боррель. І Білий дім висловив
    глибоке занепокоєння з приводу отруєння Навального, заявивши, що обговорить зі
    своїми союзниками можливості притягнення до відповідальності винних у спробі
    вбивства. Представник російського уряду Дмитро Пєсков заявив, що Москва готова
    співпрацювати з урядом Німеччини для з’ясування обставин, за яких Навальний був
    отруєний. Багато критиків Кремля були отруєні токсичною речовиною з групи «Новічок»,
    хоча Москва завжди заперечувала свою причетність.




    ІНВЕСТИЦІЯ – Європейська комісія затвердила
    інвестицію на суму понад 875
    мільйонів євро з Фонду згуртованості для будівництва першої черги автостради Сібіу-Пітешть в центральній Румунії. ЄК наголошує,
    що це буде перша магістраль, яка перетне Карпати, що дозволить покращити
    сполучення вздовж коридору Рейн-Дунай. Проєкт вирішить велику пробку в
    румунській транспортній мережі, підвищить безпеку дорожнього руху, скоротить
    час поїздки та зменшить витрати на перевезення пасажирів та вантажів, – заявила
    комісар ЄС з питань згуртованості та реформ Еліса Феррейра. Європейська комісія
    також виділила понад 578 млн. євро з Фонду згуртування для покращення
    спроможності Румунії реагувати на катастрофи. Ця інвестиція покращить
    можливості реагування на суходолі, в повітря та на морі за рахунок придбання
    нового обладнання, а також навчання персоналу.

    ВПС – На
    авіабазі ім. Міхаїла Когельнічану, що на південному сході Румунії, сьогодні
    відбулась церемонія сертифікації НАТО четвертого загону ВВС Канади,
    дислокованого в Румунії. Загін, що складається з 145 військових пілотів та
    технічного персоналу, і шести літаків типу 188 Hornet, виконуватиме посилені
    місії повітряної поліції під командуванням НАТО протягом наступних чотирьох
    місяців разом із пілотами ВПС Румунії, які використовують літаки F-16 Fighting
    Falcon та MiG-21 Ленсер. Спільні місії повітряної поліції сприяють розвитку
    спроможності реагування та стримування, а також посиленню взаємодії між ВПС
    Румунії та Канади. Розміщення літаків Hornet у Румунії є складовою реалізації
    Плану дій щодо забезпечення оперативних можливостей НАТО на східному фланзі Альянсу,
    як на Півночі, так і на Півдні, і демонструє єдність і рішучість НАТО у
    відповідь на виклики безпеці.

  • 14 серпня 2020 року

    КОРОНАВІРУС
    – Уряд Румунії на сьогоднішньому
    засіданні схвалив рішення про продовження режиму надзвичайної ситуації на 30
    днів, починаючи з 16 серпня, та затвердив перелік заходів, що застосовуватимуться упродовж цього періоду для запобігання та боротьби з наслідками епідемії COVID-19.
    Це третє подібне рішення з початку коронавірусної
    кризи, спрямоване на боротьбу з поширенням інфекції. У Румунії від початку
    епідемії було підтверджено понад 68 тис. випадків зараження новим коронавірусом,
    а майже 32 тис. осіб вже одужали. Група стратегічної комунікації також
    оголосила, що 473 тяжко хворих перебувають у відділеннях інтенсивної терапії, а
    загальна кількість летальних випадків від COVID-19 сягнула 2904.






    ЕКОНОМІКА
    – За другий квартал 2020 року у Румунії зафіксовано рекордний спад економіки, викликаний пандемією, – повідомляє Національний Інститут Статистики. Рівень ВВП
    скоротився на 12,3% в порівнянні з першим кварталом цього року і на 10,5%
    порівняно з другим кварталом 2019 року. На 3,9% впав і темп приросту реального
    ВВП за перші шість місяців поточного року. І Національна комісія з питань
    стратегії та прогнозу переглянула оцінки щодо розвитку економіки Румунії
    в 2020 році, зокрема станом на сьогодні установа прогнозує скорочення економіки
    на 3,8%, що на 2% більше порівняно з попередніми оцінками. Згідно з літнім
    економічним прогнозом, опублікованим Європейською Комісією, спад ВВП Румунії в
    2020 році становитиме 6%. Водночас влада Румунії передбачає, що дефіцит бюджету
    зросте з 6,7% до 8,6% Валового Внутрішнього Продукту. Так само, у липні 2020
    року споживча інфляція в річному вимірі зросла на 0,2% порівняно з попереднім
    місяцем і становила 2,8%. Зростання було викликане підвищенням цін на продукти
    харчування, послуги та непродовольчі товари.

    СЕРЕДНІЙ
    СХІД     – Міністерство закордонних справ Румунії привітало оголошення
    про нормалізацію відносин між Ізраїлем та Об’єднаними Арабськими Еміратами, а
    також важливу роль Сполучених Штатів Америки у цьому процесі. У цьому контексті
    МЗС Румунії висловлює впевненість, що такий підхід
    до відносин між Ізраїлем та Об’єднаними Арабськими Еміратами, двома важливими
    регіональними партнерами Румунії, сприятиме стабільності та безпеці у Середньому
    Сходу. Це найбільше досягнення заради миру між
    Ізраїлем та арабським світом за останні 26 років і є основою для третьої угоди
    між Ізраїлем та арабською нацією, – заявив прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу. До
    тепер Ізраїль уклав мирні угоди з Єгиптом та Йорданією.
    Палестинська автономія назвала угоду про нормалізацію відносин
    між Ізраїлем та Об’єднаними Арабськими Еміратами «зрадою» палестинської справи
    і закликала до екстреної зустрічі країни Ліги арабських націй для денонсації
    цієї угоди.




    СВЯТО – 15 серпня традиційно відзначається День ВМС Румунії, одночасно з
    християнським святом Внебовзяття Пресвятої Діви Марії. Однак цього року урочисті
    заходи були пристосовані до нових умов, викликаних Covid-19. Таким чином, на відміну від попередніх років, у цьому році, коли
    відзначається 160-та річниця створення Військово-Морських Сил Румунії більшість
    заходів відбуваються переважно в Інтернеті. Офіційна сторінка
    Військово-морських сил у Facebook вже запустила тематичні конкурси та
    віртуальні проєкти, які пропонують громадськості краще ознайомитись з
    військовими моряками. В Інтернеті також транслюватимуть концерти духової
    військової музики у виконанні оркестрів ВМФ. А до Дня відкритих дверей були підготовлені
    віртуальні тури по румунських портах. У суботу, у День ВМС, пройдуть паради
    кораблів на Чорному морі та на Дунаї. Для уникнення скупчення людей доступ
    публіки буде обмежений.




    ТЕНІС – Друга ракетка світу, румунка
    Сімона Халеп, сьогодні вийшла до півфіналу турніру WTA у Празі з призовим фондом у понад 200 тис. доларів. У чвертьфінальному поєдинку Сімона здобула перемогу в двох сетах – 6:2, 6:0, над Магдаленою Фрех (174 WTA) з
    Польщі. Напередодні румунська
    тенісистка Ірина Бегу вийшла у чвертьфінал змагання, обігравши швейцарку Леоні Кунгз рахунком – 7:6, 5:7, 7:6.
    Інша румунка, Ана Богдан через травму знялася з турніру в Празі при рахунку 5:2 в двобої проти чешки Крістіни Плішкової, яка таким чином проходить у півфінал. У парному заліку румунський
    тандем Моніка
    Нікулеску – Ралука Олару пройшли до півфіналу та зіграють проти переможців поєдинку Барбора Крейцікова/Катерина Синякова (Чехія) та Вероніка Кудерметова/Анастасія Павлюченкова (Росія).



  • Звіт про управління епідемією

    Звіт про управління епідемією




    У середу прем’єр-міністр Людовік Орбан озвучив у
    парламенті звіт про результати боротьби з наслідками пандемії коронавірусу та
    заходи, які будуть вжиті надалі для обмеження його поширення, проведення
    місцевих виборів 27 вересня та відкриття шкіл. Це сталося на тлі значного зростання
    у Румунії протягом останніх тижнів кількості нових випадків коронавірусу, а
    також випадків смерті від Covid-19 та перевантаження медичних закладів.




    Людовік Орбан пояснив, що найбільше інфікованих
    було зафіксовано в період, коли уряд не мав законодавчих підстав для вжиття
    карантинних заходів та ізоляції, які Конституційний суд оголосив
    неконституційними, а також в результаті поступового скасування режиму обмежень.
    Він підкреслив, що як тільки парламент надав необхідні правові інструменти,
    наявні у всіх європейських країнах, уряд
    вжив необхідних заходів. Прем’єр-міністр також розповів про десятки тисяч
    людей, які були ізольовані в лікарнях або вдома.




    Людовік Орбан закликав законодавців підтримати зусилля
    уряду переконати людей у ​​тому, що найпростішим способом зупинити
    розповсюдження вірусу є дотримання низки елементарних правил. «Будьте поруч
    з нами, підтримайте наші зусилля спілкування з громадськістю та переконання тих,
    хто заперечує або мінімізує ризик інфікування цим вірусом. Коронавірус вбиває!
    Дотримуватися правил означає захистити не тільки себе, а й інших, захистити їх здоров’я
    та життя.» – заявив Орбан.




    Прем’єр-міністр також зазначив, що з березня по сьогодні
    здатність тестування зросла з 4500 тестів на день, до 25000. Також був посилений
    контроль і було виписано багато штрафів. Глава уряду підтвердив, що новий навчальний
    рік розпочнеться 14 вересня. Він уточнив, що носіння захисної маски буде
    обов’язковим у школах, заняття мають розпочатися в звичайному режимі, додавши,
    що всі школи будуть забезпечені дезінфікуючими засобами, а де це можливо – роздільниками
    з оргскла для зменшення фізичного контакту. Щодо місцевих виборів, Орбан
    заявив, що вони можуть бути проведені не збільшуючи ризик передачі коронавірусу
    та наголосив, що хід виборчого процесу багато в чому залежить від кандидатів та
    їх прихильників.




    Тимчасово виконуючий обов’язки голови опозиційної
    Соціал-демократичної партії (яка має більшість у парламенті) Марчел Чолаку звинуватив
    ліберальний уряд у доведенні економіки до руйнівного стану, відсутності конкретних
    дій для безпечного початку навчального процесу у школах та перекладення відповідальності
    на мерів та директорів шкіл. «Ситуація цілком вийшла з-під вашого контролю, ви не
    впоралися з пандемією, не змогли відновити економіку. Вас цікавили лише вибори
    та якомога більше посад для родичів та партійної клієнтури, а для румунів
    нічого», – сказав Чолаку.




    Марчел Чолаку оголосив, що СДП у понеділок внесе до
    парламенту резолюцію про недовіру кабінету міністрів Людовіка Орбана, яку, в
    особі експрем’єра Віктора Понти, вже висловила готовність підтримати й лівоцентристська
    партія ПРО Румунія. Депутат від правоцентристського Союзу «Рятуйте Румунію» Кетелін
    Друле заявив, що люди виправдано бояться, оскільки навколо них панує хаос і
    невпевненість, а влада продемонструвала нездатність розробити ефективний план дій
    в нинішній кризовій ситуації. Партія «Народний рух» назвала малоефективним спосіб
    боротьби з пандемією коронавірусу, а Демократичний союз угорців Румунії заявив,
    що уряд Орбана постійно відстає від реальності.

  • 12 серпня 2020 року

    ПОЛІТИКА – Прем’єр-міністр Румунії, ліберал
    Людовік Орбан у середу представив у парламенті звіт про результати боротьби з епідемією коронавірусу, а
    також про заходи, які очолюваний ним уряд
    підготував до відкриття нового навчального року та
    проведення місцевих виборів. Згодом спікер Палати депутатів та тимчасово виконуючий обов’язки голови Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку
    оголосив, що його партія – найбільша опозиційна
    політична сила, 17 серпня внесе
    до парламенту резолюцію про вотум недовіри чинному уряду
    меншості. Соціал-демократи кажуть, що головною турботою нинішнього ліберального уряду було розкрадання державних коштів, Румунія ризикуючи скотитися у провалля через його некомпетентність. У звіті Рахункової палати про державні закупівлі у
    період коронавірусної кризи, зазначається про численні фінансові порушення та завдання шкоди державі. З іншого боку, представники влади стверджують, що швидше за все, режим
    надзвичайної ситуації буде продовжено, але остаточне рішення буде прийнято в
    залежності від епідеміологічної ситуації. Група стратегічної комунікації повідомила сьогодні про 1415 нових лабораторно
    підтверджених випадків
    захворювання на Covid-19, а
    загальна кількість інфікованих сягнула 65 177. Водночас більше 31 тис. пацієнтів одужали.За останню
    добу від коронавірусу було зареєстровано 43 летальних випадки, а загальна
    кількість померлих становить 2807 осіб.




    БІЛОРУСЬ
    – Президентські вибори, проведені у неділі в Білорусі не були «ані вільними,
    ані чесними», – зазначається у поширеній у вівторок заяві 27 держав ЄС. ЄС
    також розглядає можливість запровадження санкцій проти осіб, відповідальних за
    насильство, яке називає «непропорційним і неприйнятним насильством держави щодо
    мирних учасників протестів». Держави ЄС закликали припинити репресивні дій та
    негайно і беззастережно звільнити всіх затриманих. Головна суперниця Александра
    Лукашенка на президентських виборах у Білорусі Світлана Тихановська не визнає
    перемогу останнього і наразі знаходиться в Литві. Ситуація в Білорусі буде включена
    до порядку денного неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, яка
    відбудеться 27-28 серпня в Берліні. За даними Центральної виборчої комісії Білорусі
    чинний президент Александр Лукашенко, який вважається останнім диктатором у
    Європі, переміг на виборах у неділю, набравши понад 80% голосів після
    напружених виборів, позначених насильством та звинуваченнями у фальсифікації.




    ІНФЛЯЦІЯ
    – У липні 2020 року споживча інфляція в річному вимірі зросла на 0,2% порівняно з
    попереднім місяцем і становила 2,8%, в умовах зростання цін на продукти та
    послуги. Відповідні дані у середу були опубліковані Національним інститутом
    статистики. За прогнозом Національного Банку Румунії на кінець 2020 року інфляція
    становитиме 2,7%, а наступного року – 2,5%.




    КІНО – Міжнародний фестиваль незалежного кіно «Анонімул» стартував сьогодні в м.Сфинту-Георге, у дельті Дунаю (південний схід Румунії). Після урочистого відкриття гості
    заходу подивилися фільму «Батько», в якому знялися Ентоні Хопкінс та Олівія Колман. Кінострічка є дебютною повнометражною роботою Флоріана
    Зеллера, який зізнався, що це персональний фільм, натхненний історією його
    бабусі, яка почала страждати на деменцію, коли йому було 15 років. 17-й кінофестиваль «Анонімул»проходитиме до 16 серпня виключно просто неба, за присутності щонайбільше 400 глядачів на кожному показі для попередження розповсюдження нового коронавірусу.