Tag: уряд

  • Уряд та скорочення державних витрат

    Уряд та скорочення державних витрат

    Румунський уряд вирішив взяти на себе відповідальність у парламенті за пакет законів щодо реформування державного апарату, заходів фіскальної рівноваги та боротьби з ухиленням від сплати податків.



    Марнотратство державних коштів, несплата та ухилення від сплати податків заважають розвитку країни, стверджує прем’єр-міністр Марчел Чолаку: Я покладу свій мандат на стіл у парламенті для проведення реформ і забезпечення соціальної справедливості. Румуни повинні побачити, хто дійсно хоче реформувати і рухати країну вперед, а хто виступає проти і бореться за привілеї та великі статки. Я вірю, що це правильний шлях і я буду йти вперед з усією рішучістю.



    Перебуваючи в процедурі надмірного дефіциту з 2019 року і після того, як дані показали, що бюджетна ситуація після перших місяців цього року є гіршою, ніж очікував уряд, Румунія має вжити термінових заходів з коригування, в тому числі для того, щоб уникнути втрати європейських коштів.



    А процедура взяття відповідальності в парламенті означає, що податкові заходи будуть ухвалені без жодних дебатів, тобто набагато швидше. Уряд підготував понад 50 заходів зі скорочення витрат у бюджетній системі і, за словами прем’єр-міністра, це перша справжня подібна реформа. Заходи включають скорочення 200 000 вакансій у бюджетному секторі, зменшення кількості державних службовців та керівних посад, злиття установ, децентралізацію ряду послуг та пріоритезацію національних інвестиційних програм, а також обмеження премій або скасування відпочинкових ваучерів для працівників бюджетної системи, заробітна плата яких перевищує певний рівень.



    Усі ці заходи спрямовані на скорочення державних витрат. Постанова про скорочення бюджетних витрат також призведе до різкого скорочення зарплат працівників, попереджають профспілки, які стверджують, що закон фактично є пакетом жорсткої економії. Представники профспілкової конфедерації Картель Альфа, наприклад, стверджують, що не може бути рішенням урізання засобів для існування працівників, тобто оподаткування харчових купонів або надбавок, навпаки рішення полягає в значному скороченні перевантаженого центрального урядового апарату або навіть в скороченні державних субсидій для політичних партій.



    У супроводі ще кількох міністрів прем’єр-міністр наступного тижня вирушить до Брюсселя, щоб обговорити з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн зміну цільового показника дефіциту бюджету до 4,4% ВВП в 2023 році. Очікується, що переговори також стосуватимуться і фіскального пакету.



    Натомість, опозиційний Союз «За порятунок Румунії» вже оголосив, що внесе у парламент резолюцію про недовіру коаліційному уряду, що складається з Націонал-ліберальної та Соціал-демократичної партій. Задля реалізації своєї мети представники Союзу «За порятунок Румунії» висловили готовність до співпраці з усіма політичними силами в парламенті, окрім популістського, ультранаціоналістичного Альянсу за обєднання румунів. Альянс за обєднання румунів в свою чергу планує оголосити вотум недовіри уряду, щоб заблокувати закони, які, за словами лідерів цієї партії підштовхнуть румунські компанії до банкрутства.

  • Румунська урядова рокіровка

    Румунська урядова рокіровка

    З двотижневою затримкою через щойно завершений загальний страйк працівників у сфері освіти, у Румунії, відбулася перша в демократичній політичній історії країни подія – прем’єр-міністр, ліберал Ніколає Чуке поступився місцем на чолі уряду своєму колезі по коаліції, соціал-демократу Марчелу Чолаку, дотримуючись таким чином домовленості, яку їхні партії уклали в листопаді 2021 року.



    Тоді, на тлі політичної кризи, спричиненої розпадом парламентської коаліції правих сил у результаті виходу з неї Союзу «За порятунок Румунії», запеклі вороги ліва Соціал-демократична (СДП) та права Націонал-ліберальна партії (НЛП), разом з Демократичним союзом угорців Румунії (ДСУР) домовилися сформувати коаліцію більшості, яка б забезпечила стабільне управління країною. Однією з головних умов політичної домовленості було проведення за півтори років до наступних парламентських виборів, намічений на 2024 рік, ротацію прем’єрів. Що, власне, і сталося на цьому тижні!

    Лідер НЛП Ніколає Чуке подав у відставку з посади глави уряду, а президент Клаус Йоганніс у вівторок, за підсумками марафонних консультацій з парламентськими партіями, доручив лідеру СДП Марчелу Чолаку сформувати новий кабінет міністрів. Після складних політичних переговорів, зустрічей і дискусій новопризначений прем’єр вніс до парламенту персональний склад та План дій нового уряду. Через розбіжності у переговорах з Демократичним союзом угорців Румунії, у списку нових міністрів, поданому Марчелом Чолаку, немає жодного представника ДСУР.



    До кінця року Румунія повинна мати понад 3%-е економічне зростання, а інфляція не повинна перевищувати 8%, – заявив Марчел Чолаку, який представив основні напрямки Плану дій очолюваного ним уряду, що має п’ять основних цілей: Раз і назавжди вирішити проблему спеціальних пенсій і прийняти новий закон про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів, зупинити зростання цін, відновити купівельну спроможність, прискорити розвиток державних систем освіти та охорони здоров’я. А також більше і краще оплачувані робочі місця як головний аргумент, знадний переконати румунів, які виїхали за кордон, повернутися додому.



    Своєю чергою, колишній прем’єр-міністр Ніколає Чуке підкреслив, що разом з соціал-демократами ліберали вважають розвиток країни своїм пріоритетом: Ми зобов’язалися забезпечити стабільність та подолання кризи і побачили, що таким чином можна досягти й економічного зростання. З цього моменту, після рокіровки в уряді, нашим обов’язком, як Націонал-ліберальної партії, так і Соціал-демократичної партії, є досягнення цілей, які справді сприятимуть розвитку нашої країни у такий спосіб, щоб збільшити доходи громадян, зменшити відмінності, які існують між громадянами Румунії та громадянами інших країн Європейського Союзу.



    Після заслухання кандидатів у міністри у середу, парламент може затвердити новий уряд вже в четвер.

  • Спеціальні пенсії на порядку денному Сенату Румунії

    Спеціальні пенсії на порядку денному Сенату Румунії


    Що
    буде зі спеціальними пенсіями, які
    завдають чимало клопоту владі в Бухаресті,
    оскільки нинішня редакція закону не
    відповідає ані вимогам Європейської
    комісії, ані вимогам Світового банку?
    У Румунії існує кілька категорій таких
    пенсій, які не ґрунтуються на пенсійних
    внесках, зокрема, пенсії суддів, військових
    та дипломатів.


    В
    Європейському Союзі Швеція – єдина
    країна, де взагалі немає спеціальних
    пенсій. До кінця цього тижня Сенат має
    проголосувати за урядовий законопроєкт
    про реформу спеціальних пенсій. Якщо
    цей термін буде пропущено, документ
    буде прийнято за мовчазною згодою в
    Сенаті і скеровано до Палати депутатів.Законопроєкт
    Уряду спрямований на скорочення видатків
    на виплату пенсій та надбавок, що є
    важливим кроком, передбаченим Національним
    планом відновлення та стійкості (НПВС).

    Запропоновані
    зміни передбачають нарахування пенсій
    за вислугу років на основі стажу роботи
    за фахом, зменшення відсотка розрахунку
    по відношенню до заробленого доходу, а
    мінімальний період сплати внесків буде
    аналогічним тому, що застосовується в
    державній пенсійній системі.

    Жодна
    спеціальна пенсія не зможе перевищувати
    дохід, отриманий протягом активного
    періоду, (…) пенсії будуть розраховуватися
    на основі внесків, – йдеться у
    пояснювальній записці до законопроекту.
    Минулого тижня глава держави Клаус
    Йоганніс заявив, що законопроект має
    бути спрямований на створення справедливої,
    рівноправної та стійкої пенсійної
    системи.

    Зі
    свого боку, лідер Соціал-демократичної
    партії (в коаліційному уряді) Марчел
    Чолаку вважає, що Румунія не втратить
    жодного євро з Національного плану
    відновлення і стійкості, і що закон про
    реформу спеціальних пенсій повинен
    бути прийнятий з урахуванням нинішніх
    реалій, серед яких він нагадав війну в
    сусідній з Румунією країні.Лідер
    соціал-демократів визнав, що були й
    нерівності, які в майбутньому будуть
    виправлені.

    З
    іншого боку, представники опозиції
    неодноразово звинувачували урядові
    партії у небажанні проводити справжню
    реформу спеціальних пенсій. Союз «За
    порятунок Румунії» вважає, що партії
    урядової коаліції готові втратити
    мільярди євро, призначені для розвитку
    країни, лише для того, щоб надати перевагу
    кільком категоріям працівників.

    Депутат
    Союзу «За порятунок Румунії» Крістіан
    Зайдлер заявив, що законопроєкт матиме
    дуже скромний вплив на бюджетні витрати
    на спеціальні пенсії. Потрібно
    багато сміливості, тому що технічне
    рішення дуже просте, але нинішньому
    уряду не вистачає саме тієї сміливості,
    щоб зробити ту реформу, яку вимагає все
    румунське суспільство, – вважає
    Крістіан Зайдлер.

  • Уряд схвалив поправки до законів у сфері юстиції

    Уряд схвалив поправки до законів у сфері юстиції

    Через 2 роки після громадського
    обговорення, проєкти законів у
    сфері правосуддя були схвалені виконавчою владою Румунії
    та направлені до парламенту для обговорення та ухвалення.
    Три проєкти стосуються статусу суддів і прокурорів, судоустрою та
    статусу Вищої ради магістратури. Їх ініціатор, міністр юстиції Кетелін Предою сподівається, що після проходження парламентського
    фільтру закони матимуть форму, яка вирішить важливий елемент в рамках Механізму
    співпраці та перевірки.

    Значна реформа
    в цій галузі є вимогою Європейської комісії ще з
    моменту створення Механізму співпраці та перевірки в 2007
    році, коли Румунія вступила до Європейського Союзу. Румунська
    влада сподівається, що цей механізм буде скасовано. Кетелін Предою: «Це означає виконати
    центральну точку Механізму співпраці та перевірки, і,
    так, я думаю, що ми знаходимося на тому етапі, коли ми можемо вирішити це
    питання, коли закони будуть прийняті, звичайно, у формі, яка зберігає якісний
    рівень регулювання та цілі, які ми взяли на себе».

    Документи отримали консультативний дозвіл Вищої
    ради магістратури. Однак після того, як вони почали обговорюватися, проєкти викликали
    численні дебати в асоціаціях магістратів та громадянському суспільстві.
    Правляча коаліція, до складу якої входять Соціал-демократична партія,
    Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румунії заявила,
    що підтримує ухвалення трьох законів. Опозиційний Союз «За порятунок Румунїі» піддав критиці цю
    версію законів у сфері правосуддя, яка, за його словами, «зміцнює» політичний
    вплив та «анти-реформаторську мережу» в судовій системі, та немає
    жодних шансів, щоб Механізм співпраці та перевірки був скасований по суті.

    У прес-релізі Союзу «За порятунок Румунїі зазначається, що нове законодавство у сфері
    правосуддя чітко показує, що Спеціальний відділ, який
    займається діями магістратів, не зникає, а лише перетворюється, а
    політичний вплив на призначення прокурорів зберігається, незважаючи на
    рекомендації європейських партнерів. Подібну
    критику також висловили представники партіî РЕПЕР (REPER) колишнього
    прем’єр-міністра-технократа Дачіана Чолоша, які звинувачують міністра
    Кетеліна Предою у тому, що він спритно уникнув вимоги Європейської
    комісії та інших міжнародних органів, які спостерігають за еволюцією правосуддя
    в Румунії.

    Кетелін Предою відкинув критику, яка
    лунає в публічному просторі щодо певних аспектів законопроєктів, і
    підтвердив, що всі законодавчі кроки міністерства, яке він очолює, а також інші
    документи, які розробляються, в тому числі зміни
    до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів Румунії, доводять
    до вирішення центральної точки
    Механізму співпраці та перевірки.

    Експерти в цій галузі вже визначили
    деякі серйозні недоліки цих проєктів. Одним із них є скасування положень щодо призначення
    та звільнення поліцейських, які беруть участь у судових слідствах, наказом
    Генерального прокурора. Зникнення цих положень відкриє шлях до політичного
    контролю над судовими поліцейськими, – вважають експерти.

  • Заходи для підтримки біженців

    Заходи для підтримки біженців

    Партнери Румунії одностайно оцінюють спосіб, в якому румунська влада справляється з кризою українських біженців. Майже 300 тисяч людей, які втекли від війни, розпочатої Росією, вїхали до Румунії. Тепер на території Румунії перебувають понад 80 тисяч громадян з України, з них 30 тисяч неповнолітніх.

    Доля біженці була на порядку денному дискусій в понеділок у Бухаресті між міністрами закордонних справ Румунії та Канади Богданом Ауреску та, відповідно, Меланією Жолі. Міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі подякувала румунській стороні за докладені зусилля щодо захисту всіх тих, хто був змушений покинути Україну внаслідок російської військової агресії, у тому числі 600 громадян Канади, які безпечно пройшли транзитом територією Румунії.

    Румунія й надалі надаватиме підтримку українським біженцям та громадянам інших держав, які приїжджають з України та проходять транзитом через нашу країну, – запевнив Богдан Ауреску: «Ми поруч з українським народом, який героїчно чинить опір. Водночас, Румунія надає суттєву підтримку українським біженцям, а також громадянам третіх країн та членам дипломатичних місій для безпечної евакуації з України та транзиту через Румунію. Більше того, понад 70 держав та дві міжнародні організації звернулися з проханням про підтримку своїх громадян, іноземних дипломатичних місій, і Румунія зробила все можливе для того, щоб забезпечити їх в’їзд до Румунії, їх транзит та виїзд до країн походження.»

    Уряд Румунії схвалив новий пакет заходів для допомоги біженцям. Усі діти з України, які перебувають на території Румунії, в тому числі ті, які не звертаються по захисту згідно із Законом про надання притулку, мають право на освіту в румунських школах, на тих самих умовах, що й румунські дошкільнята та учні. Вони мають право на безкоштовне проживання в гуртожитках, харчування, шкільне приладдя, одяг, взуття та підручники. Заходи, вжиті румунською виконавчою владою, також спрямовані на людей похилого віку та людей з обмеженими можливостями, які прибули до Румунії у супроводі чи без супроводу, та які можуть звертатися по допомогу до соціальних служб.

    Не в останню чергу, громадяни України, які бажають працювати в Румунії, можуть це зробити. Пакет, затверджений у понеділок румунським урядом також включає рішення щодо полегшення доступу громадян України до ринку праці Румунії, щоб вони могли отримувати джерело доходу своєю роботою. Громадяни України матимуть можливість працевлаштуватися без отримання візи на проживання з професійною метою. Виконавча влада також затвердила низку пільг для неурядових асоціацій, які підтримують десятки тисяч українських біженців. Через рахунок, відкритий Генеральним управлінням з надзвичайних ситуацій, була створена можливість здійснити грошові пожертви, які будуть повністю вираховані з податків.

  • Другий транспорт гумдопомоги був відправлений до м. Сірет

    Другий транспорт гумдопомоги був відправлений до м. Сірет

    Другий транспорт гуманітарної допомоги, зібраної за
    допомогою платформи уряду Румунії «Україна
    – Разом ми допомагаємо більше» (Ucraina, Împreună ajutăm mai mult), був відправлений сьогодні, о 11.00
    годині з Бухареста до прикордонного пункту Сірет. Про це повідомляє уряд Румунії.

    «На додаток до гуманітарної допомоги, наданої вчора
    ввечері Румунією, яка включала ліки та медичне обладнання, сьогодні, за
    допомогою техніки Генерального управління з питань надзвичайним ситуацій (IGSU), здійснюється ще один транспорт, який включає медичні вироби, лікарняні ліжка та
    медикаменти.

    Підтримка, надана українському народу, який
    сильно постраждав від російської військової агресії, є результатом спільної інтегрованій участі румунського уряду та громадянського суспільства.

    Уряд Румунії підтримує зусилля громадянського
    суспільства та далі брати участь у сприянні передачі всієї зібраної допомоги
    українському народу.

    Платформа «Україна – Разом ми допомагаємо більше»
    (Ucraina – Împreună ajutăm mai mult) доступна за посиланням
    https://bit.ly/3K1mb3s. Також вона доступна й на вебсторінці уряду Румунії для волонтерів
    та приватних осіб, які бажають зробити пожертвування», – йдеться у прес-релізі.

    Уряд також дякує волонтерам, приватному сектору,
    громадянському суспільству, організаціям та всім тим, хто бере участь у підтримці,
    яку румуни надають українським громадянам, які важко випробовані російською
    військовою агресією!

  • Нові заходи щодо обмеження цін на енергоносії

    Нові заходи щодо обмеження цін на енергоносії

    Уряд Румунії прийняв нові заходи захисту побутових споживачів та малих підприємств
    від зростання цін на енергоносії. Вони діятимуть лише протягом наступних двох
    місяців. Терміновою постановою також було встановило новий розмір штрафів для
    постачальників, які неправильно перераховуватимуть рахунки-фактури та не дотримуватимуться
    закону. Штрафи можуть сягати до 200 тисяч леїв (близько 40 тисяч євро). Термінова
    постанова уряду встановлює нову схему компенсацій та обмежень для громадян, а
    також для установ з 1 лютого по 31 березня.

    Однак, схема не має зворотної сили, її не можна застосовувати для січня, як
    того вимагає Соціал-демократична партія, партнер Націонал-ліберальної партії
    у правлячій коаліції. Відповідно до дозволу Міністерства юстиції, побутові
    споживачі отримають додаткову компенсацію, яка становитиме максимум 0,291 лея за
    кВт/год на електроенергію та максимум 40% від вартості компонента ціни на
    природний газ.

    Водночас відбудеться обмеження цін на ці два важливі комунальні послуги.
    Прем’єр-міністр Ніколає Чуке уточнює: «У випадку населення ніхто не буде платити більше 0,80 леїв за кВт-год на електроенергію та 0,31 лея за природний газ незалежно від
    обсягу споживання. Побутові споживачі, які споживають до 500 кВт електроенергії або 300 кубометрів природного газу, сплачуватимуть 0,68 леїв за
    кВт-год на електроенергію та майже 0,22 леїв на природний газ, з урахуванням
    усіх податків.»

    У свою чергу, міністр енергетики Вірджіл Попеску пояснив, як має
    виглядатиме рахунок-фактура за електроенергію після застосування компенсаційних
    заходів та обмежень. Вірджіл Попеску: «Хто споживав 500 кіловат, до
    запровадження нових заходів, сплачував 1 лей за кВт. Після обмежень, сплачуватиме 0,80 леїв та вписуватиметься у ліміт споживання, а у разі застосування відповідної знижки,
    споживач сплачуватиме 0,68 леїв за
    кВт. Всього він
    платитиме майже 300 леїв».

    Прийнятий Урядом нормативно-правовий акт передбачає знижки й для непобутових
    споживачів, для яких ціна буде обмежена на рівні одного лея за кіловат на електроенергію
    та 0,37 леїв за кіловат на природній газ. Ці заходи не застосовуються у
    випадку великих споживачів електроенергії, наприклад, теплових електростанцій, які отримали державну допомогу за схемою,
    затвердженою Європейською комісією. Члени уряду не встановили, що відбудеться після
    1 квітня. Заходи будуть обговорюватися на рівні урядової коаліції, яка має досягти
    консенсусу щодо цін на енергоносії, навіть мова йде про регулювання цього ринку для кілька
    місяців.

    Уряд прийняв термінову постанову в контексті того, що останнім часом багато румунів отримали величезні рахунки за природній газ та електроенергію
    після того, як значна частина постачальників не застосували обмеження та
    компенсаційні заходи, які набули чинності з 1 листопада 2021 року.

  • 21 – 27 листопада 2021 року

    21 – 27 листопада 2021 року

    Новий уряд в Бухаресті

    У четвер Парламент Румунії дав вотум довіри кабінету міністрів, очоленому лібералом Ніколаєм Чуке, – у новому складі з 20 міністерськими кріслами, розподіленими між СДП, НЛП і ДСУР. Румуни чекають, щоб виконавча влада приступила до роботи та вирішила існуючі проблеми, люди втомилися від криз і обіцянок, сказав президент Клаус Йоханніс на церемонії принесення присяги: «Політична криза минула, але інші кризи та проблеми не зникли. Пандемія не закінчилася, енергетична криза не закінчилася, вони лише набувають нових форм, до цьогорічного держбюджету потрібно буде внести поправки, держбюджет на наступний рік – доопрацювати і проголосувати. Люди чекають вчасної виплати зарплат і пенсій і дуже багато чого потрібно терміново вирішити. Для цього потрібен сильний уряд, солідна більшість у парламенті, і зараз ми маємо такий уряд». Перемовини між СДП, яка має найбільшу кількість парламентарів, і правлячими НЛП та ДСУР починаючи з 2020 року, тривали довго, і партії, нарешті, домовилися про те, що будуть займати посаду прем’єр-міністра у системі ротації. Це після того, як їм вдалося розробити урядову програму, що містить заходи, які очікує електорат від кожної з партій, і встановити справедливий алгоритм розподілу міністерських крісел. Набагато простіше було з ДСУР, який залишається в новому рівнянні виконавчої влади з тими ж трьома міністерствами: регіонального розвитку, довкілля та спорту та з посадою віце-прем’єр-міністра. Урядова програма передбачає виділення 7% ВВП на інвестиції, виконання Національного плану відновлення та стійкості та використання Інвестиційного плану «Ангель Саліньї» для зменшення розривів у розвитку між регіонами країни. Будуть підвищені виплати на соціальну допомогу, допомогу на дитину, мінімальна зарплата в країні, а також пенсії. На початку наступного року буде проаналізовано механізм захисту споживачів від підвищення цін на енергоносії та вжито подальших заходів, щоб румунське населення та компанії не постраждали від кризи на енергоносії. При Міністерстві освіти буде створено комітет, який працюватиме над новим законом у цій галузі, і протягом наступних 10 років у транспортну інфраструктуру буде вкладено десятки мільярдів євро. У сфері юстиції виконання умов Механізму співробітництва та перевірки є одним із завдань нової коаліції. Водночас НАТО, ЄС і Стратегічне партнерство зі США є опорами, на яких Румунія буде базувати всю свою політику оборони та безпеки, зміцнення профілю та ролі Румунії в двох структурах залишаються пріоритетними для офіційного Бухареста.

    Епідемситуація в Румунії

    Одна із найпроблемніщих міністерських посад, особливо зараз в умовах пандемії, була перейнята лікарем Александром Рафілою, представником Румунії у ВООЗ. Він хоче прискорити вакцинацію та модернізувати 46 лікарень, а також розглядає кілька заходів для уникнення пандемічної хвилі, подібної до теперішньої четвертої хвилі: «Нас зараз цікавить партнерство з людьми, які працюють у системі охорони здоров’я, і ми зацікавлені в тому, щоб знайти найкращий спосіб отримати підтримку населення для заходів громадського здоров’я. Я був глибоко вражений сотнями смертей, які щодня реєструвалися в нашій країні. Здається неймовірним, що країна Європейського Союзу має найбільшу кількість смертельних випадків серед населення, і ми повинні бути готові зробити все можливе, щоб це не повторилося і дати людям надію. Протягом 2022 року ми знайдемо шлях до нормального життя». Кількість нових випадків COVID-19 продовжила зменшуватися цього тижня в Румунії, опустившись нижче 2000 випадків за добу. Але кількість смертельних випадків все ще висока, близько 200 щодня. Інтерес населення до вакцинації спав, і зараз близько 40% населення отримали принаймні одну дозу вакцини. Лише кілька повітів ще не вийшли з червоного сценарія, а Міністерство освіти оголосило, що навчальні заклади в Бухаресті та в інших населених пунктах, у яких рівень захворюваності менше 3 випадків на тисячу жителів, можуть вирішити чи перейдуть на очне навчання.

    Переговори між Клаусом Йоханнісом та Майєю Санду в Бухаресті

    У контексті відзначення 30-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Румунією та Республікою Молдова, президенти Клаус Йоханніс і Майя Санду провели, цього тижня, переговори в Бухаресті, в ході яких підтвердили спеціальні стосунки між двома країнами. Президент Йоханніс зазначив, що Республіка Молдова користується повною, тривалою та надпартійною підтримкою в Бухаресті, підкресливши, що дискусії було зосереджено на всіх сферах, де Румунія та Республіка Молдова мають спільні проєкти, особливо в частині енергетичного взаємозв’язку та зміцнення енергетичної безпеки, розвитку транспортної інфраструктури, перспектив продовження надання безвідплатної допомоги Р.Молдова та співробітництва в галузі освіти. Бухарест також підтвердив підтримку зусиль Кишинева з євроінтеграції. Румунія є нашим рішучим прихильником в економічному, політичному, дипломатичному, культурному, освітньому планах, заявила Майя Санду, яка також розповіла про культурну, історичну та мовну єдність двох країн.

  • Уряд, що подолав гордовитість

    Уряд, що подолав гордовитість

    Після майже тримісячної політичної кризи з четверга Румунія має новий повноправний уряд. Кабінет міністрів, який навіть найдосвідченіші оглядачі не могли собі уявити деякий час тому. Ще восени 2019 року, після відставки в результаті вотуму недовіри і під тиском вулиці, кабінету міністрів соціал-демократки Віоріки Денчіле, Націонал-ліберальна партія, за негласної підтримки президента Клауса Йоганніса, була сповнена рішучості перейняти владу від своїх запеклих політичних противників соціал-демократів, яких планувала відправити в опозицію, щонайменше на наступні два парламентські періоди.

    Лібералам вдалося цього добитися через рік, на парламентських виборах у грудні 2020 року, на яких вони, однак посіли лише друге місце і були змушені створити більшість з партіями, які посіли третю і п’яту позиції, відповідно Союзом «За порятунок Румунії» та Демократичним союзом угорців Румунії. Соціал-демократам, хоча здобули найбільше місць у парламенті, довелось йти в опозицію.

    Але не на довго, точніше до вересня цього року, коли Союз «За порятунок Румунії», через конфлікт з прем’єр-міністром, лібералом Флоріном Кицу, вийшов з коаліції і підтримав ініційований соціал-демократами вотум недовіри та відправив у відставку фактично уряд до складу якого входили його міністри. Дві спроби сформувати уряд меншості, спочатку Союзом за порятунок Румунії, а потім лібералами разом з ДСУР, завершились безрезультатно.

    Хоча спочатку ліберали й не хотіли чути про співпрацю з Соціал-демократичною партією, а соціал-демократи наполягали на дострокових виборах, дві протилежні партії, разом з Демократичним союзом угорців Румунії та фракцією національних меншин у Палаті депутатів, зрештою почали переговори про створення парламентської більшості та коаліційного уряду.

    Таким чином, після досить складних переговорів новий уряд на чолі з лібералом Ніколаєм Чуке у четвер більшістю голосів був затверджений парламентом, а його члени склали присягу перед президентом. «Долання своєї гордині», здається, стало основним лейтмотивом минулого дня. З цього приводу президент Клаус Йоганніс зазначив: «Люди втомилися від криз, люди втомилися від обіцянок. Вони хочуть бачити конкретні дії, люди хочуть бачити результати. Я прошу вас надати їх.»

    Новий прем’єр-міністр, ексгенерал армії Ніколає Чуке пообіцяв: «Ми зобов’язуємось робити все, що від нас залежить, щоб економічна, соціальна ситуація та ситуація в галузі охорони здоров’я Румунії покращилися. Ми розуміємо, що поверх нашої гордині і будь-яких політичних чвар стоять інтереси румунів.»

    Лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку також розповів про подолання політичних розбіжностей минулого заради стабілізації Румунії: «Ми підвищимо надбавки, пенсії, мінімальну заробітну плату та соцвиплати для осіб з вадами. Крім того, цієї зими пенсіонери з найнижчими пенсіями отримають допомогу на оплату рахунків. Ми принесемо більше грошей до бюджету, але й у кишені людей.»

    Новий уряд вже розпочав роботу, залишається побачити, з якими результатами!

  • Новий уряд Румунії

    Новий уряд Румунії

    Вдруге, за
    останні тижні, призначений президентом Клаусом Йоганнісом формувати уряд,
    ліберал Ніколає Чуке на цей раз користується солідною більшістю в законодавчому
    органі, сформованою з Націонал-ліберальної партії (НЛП), Соціал-демократичної
    партії (СДП), яка має найбільше мандатів у Парламенті, Демократичного союзу
    угорців Румунії (ДСУР) та фракції національних меншин.




    Нагадаємо,
    що приблизно місяць тому парламент оголосив недовіру і відправив у відставку
    уряд меншості НЛП-ДСУР на чолі з лідером лібералів Флоріном Кицу після того, як
    Союз за порятунок Румунії (СПР) вийшов з керівної коаліції, утвореної в грудні
    минулого року, після парламентських виборів.




    Для
    ДСУР все було відносно просто – у новому кабінеті міністрів залишається з
    трьома портфелями – місцевий розвиток, довкілля та спорт а також посадою
    віце-прем’єр-міністра. З іншого боку, для НЛП та СДП переговори були тривалими. Партії
    нарешті домовилися про ротацію керівництва уряду та включення до програми
    урядування важливі заходи, на які, за їхніми словами, чекає електорат кожної
    партії. Програма
    передбачає виділення 7% від ВВП на інвестиції, втілення в практику
    Національного плану відновлення та стійкості та Національної інвестиційної
    програми ім. Ангела Саліні для зменшення розривів у розвитку між регіонами
    країни.




    Ніколає Чуке
    стверджує, що соціальна допомога, допомога на дітей, мінімальна зарплата, а
    також пенсії збільшаться. Вірджіл Попеску, який далі займатиме посаду міністра
    енергетики, уточнив, що на початку наступного року буде проаналізовано механізм
    захисту споживачів від підвищення цін на енергоносії та далі буде вжито
    заходів, щоб румунське населення та компанії не страждали від зростання цін. Сорін
    Кимпяну, який також продовжує свій мандат на чолі Міністерства освіти,
    повідомив, що він створить комітет, який працюватиме над новим законом «Про
    освіту».


    У наступні 10
    років у транспортну інфраструктуру буде вкладено 70 мільярдів євро, стверджує
    соціал-демократ Сорін Гріндяну, обіцяючи повну прозорість для тих, хто
    зацікавлений у тому, як витрачаються державні гроші у Міністерстві транспорту. Також
    від Соціал-демократичної партії, єдина жінка на посаді міністра, Габрієла Фіря,
    очолюватиме новостворене Міністерство молоді та сім’ї. В умовах пандемії,
    тестування, медичне обслуговування та заохочення населення негайно звертатися
    до лікаря є пріоритетами лікаря Александра Рафіли, який був запропонований на
    посаду міністра охорони здоров’я Соціал-демократичною партією. Він також
    розповів про розкол в суспільстві, про розрив між вакцинованими і
    невакцинованими особами.




    Ліберал Кетелін
    Предою, який в минулому займав посаду міністра юстиції, каже, що виконання умов
    Механізму співпраці та контролю є пріоритетом нової коаліції, а також розпуск
    Спеціального відділу з розслідування злочинів вчинених магістратами. НАТО, ЄС
    та стратегічне партнерство зі США – це стовпи, на яких Румунія буде базувати
    всю свою політику оборони та безпеки, – стверджує Васіле Динку призначений на
    посаду міністра оборони, напрямок, який також підтримує глава румунської
    дипломатії Богдан Ауреску, для якого пріоритетом залишається зміцнення ролі
    Румунії в ЄС та НАТО.

  • Нові лідери Парламенту Румунії

    Нові лідери Парламенту Румунії

    Створення нової урядової коаліції у складі Націонал-ліберальної партії (НЛП), Соціал-демократичної партії
    (СДП) та Демократичного союзу угорців Румунії (ДСУР) призвело до змін у керівництві румунського парламенту, в результаті зміни парламентської більшості, менше ніж через рік після
    парламентських виборів.


    Таким чином, лідер СДП Марчел Чолаку був обраний спікером Палати
    Депутатів, а лідер НЛП Флорін Кицу – спікером Сенату. Вони вступлять на
    посаду в п’ятницю, після того, як новий уряд Румунії буде затверджений. Посада спікера нижньої палати була вакантною, оскільки колишній спікер,
    екслідер Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан пішов у відставку після
    поразки на внутрішньопартійних виборах.


    Марчел Чолаку був обраний з 217
    голосами «за» та 77 «проти». На цю посаду також була висунута кандидатура Крістіни Пруне від
    опозиційного Союзу за порятунок Румунії. «У якості спікера Палати депутатів, я подбаю про те, щоб соціальні та економічні заходи, заради яких СДП увійшла до урядової коаліції, якнайшвидше стали реальністю, та щоб програма дій уряду була затверджена в
    парламенті йповінстю дотримувалась, – обіцяє Марчел Чолаку.


    Не все так легко відбулося в Сенаті,
    де довелося звільнити Анку Драгу з посади спікера
    верхньої палати. Причиною стало рішення
    Конституційного суду, згідно з яким у разі зміни парламентської більшості спікер може бути звільнений з посади, оскільки вже не користується політичною підтримкою. Союзу за порятунок Румунії оголосив,
    що оскаржить це рішення в Конституційному суді.


    Лідер Націонал-ліберальної партії (НЛП) Флорін
    Кицу, який отримав 82 голоси «за» та 25 «проти», тепер стикається з невдоволенням всередині партії через
    альянс з Соціал-демократичною партією. Колишній лідер Людовік Орбан пішов у відставку
    після майже 30 років діяльності в Націонал-ліберальній партії, разом із кількома сенаторами та депутатами, серед них колишні міністри: Віолета Александру та Адріан
    Орос.


    Вони висловили свою розчарованість напрямком, у якому пішла Націонал-ліберальна
    партіята співпрацею з Соціал-демократичною партією. Більше
    того, керівництво Націонал-ліберальної партії також піддане критиці
    всередині партії, тому що переговори довкола формування
    нового уряду не приносять користі НЛП. У
    відповідь Флорін Кицу заявив, що він відкритий для дискусій та додав, що він
    зацікавлений у поверненні до НЛП тих членів, які не нападали на партію тапідтримують
    ліберальні принципи.


    Нагадаємо, що в четвер має бути затверджений новий уряд Румунії, на чолі з лібералом
    Ніколає Чуке. Новий уряд складається з 20 міністерств і двох посад
    віце-прем’єр-міністра. Ліберали зберегли чотири портфелі з тими самими міністрами – міністерств закордонних справ, внутрішніх справ, освіти та
    енергетики – і, крім того, у них є ще чотири міністерства. Соціал-демократи в новому кабінеті міністрів матимуть
    9 міністерств, зокрема фінансів, оборони та економіки, а також очолять
    Генеральний секретаріат Уряду. ДСУР залишається з трьома портфелями – місцевий
    розвиток, довкілля та спорт.


    Призначений прем’єр-міністр Ніколає Чуке у
    вівторок вніс до парламенту склад уряду та програму урядування, яка, за словами Ніколає Чуке ґрунтується на принципах стійкості, стабільності,
    прозорості, справедливості та ефективності.Ніколає Чукетакож запевняє, що пенсії, мінімальна соціальна допомога, мінімальна
    заробітна плата та грошові
    допомоги на дітей збільшаться.

  • До великої коаліції НЛП-СДП-ДСУР?

    До великої коаліції НЛП-СДП-ДСУР?

    У Бухаресті, все більше окреслюється уряд НЛП-СДП-ДСУР після того, як на початку жовтня уряд меншості, у складі НЛП-ДСУР, на чолі з лідером лібералів Флоріном Кицу, був звільнений в результаті резолюції недовіри в Парламенті, а президент Клаус Йоханніс минулого тижня оголосив, що скличе партії на консультації лише тоді, коли згорнеться передбачувана парламентська більшість. Ліберали більше не хочуть відновити альянс із Союзом За порятунок Румунії, тому для НЛП виграшним варіантом тепер, здається, є Соціал-демократична партія (СДП), з якою він також управляв у період з 2013 по 2014 рр. І це був не перший урядовий альянс Правих з Лівими. У 2008 році Демократична партія, фактично очолена президентом Траяном Бесеску, сформувала уряд із соціал-демократами Мірчі Джоани.

    Отож, ліберальне керівництво більшістю голосів вирішило, що офіційно розпочне переговори з СДП щодо формування уряду. Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР) та франкція національних меншин також стануть частиною цієї нової більшості. Умови, які ставлять ліберали, не підлягають обговоренню. Вони хочуть, щоб податки не підвищувалися, і щоб держава була би чесним партнером бізнес-середовища. І останнє, але не менш важливе, вони хочуть сформувати більшість навколо НЛП з ліберальним прем’єр-міністром. НЛП також передбачає продовження адміністративних реформ, особливо у сфері зарплат і пенсій, а також збереження партнерства з главою держави Клаусом Йоханнісом.

    «Для нас важливі реформи. Ми хочемо побачити, з ким ми можемо провести ці реформи в наступний період, і ми повинні знайти партнера, тому що сама НЛП не має більшості в парламенті. Ми зацікавлені у тому, щоб продовжити реформи через Національний план відновлення та стійкості, пенсійну реформу, реформу оплати праці, реформу державного управління, та продовжити зберегти темпи зростання витрат на інвестиції», – зазначив лідер НЛП, виконувач обов’язків прем’єр-міністра Флорін Кицу. У свою чергу, керівництво СДП, яке вважає лібералів шансом прийти до влади, одноголосно проголосувало за початок переговорів з ними. Національна політична рада дала свою згоду, тому що ми відкриті до переговорів, щоб пришвидшити вирішення проблем румунів, – ствердив перший заступник лідера СДП Сорін Гріндяну.

    Також соціал-демократи визначилися щодо переліку заходів, які мають бути вжиті в найближчий період. Серед них – боротьба з пандемією, підвищення грошової допомоги дітям, підвищення пенсій або мінімальної заробітної плати. До складу майбутнього уряду також входитиме ДСУР, який вирішив розпочати переговори про створення великої коаліції з НЛП і СДП за підтримки фракції національних меншин. Лідер ДСУР Келемен Гунор сказав, що ця коаліція матиме значення, якщо їй вдасться провести реформи для перегляду Конституції, причому запровадження парламентської республіки будучи важливою метою.

  • Дачіан Чолош був призначений на посаду прем’єр-міністра

    Дачіан Чолош був призначений на посаду прем’єр-міністра

    Наприкінці
    марафонських консультацій з парламентськими партіями, які відбулися у
    понеділок, президент Клаус Йоганніс доручив
    сформувати новий уряд Дачіану Чолошу, лідеру правоцентристського «Союзу за порятунок Румунії» (USR). Це сталося, після того,
    як минулого тижня шляхом резолюції про вотум недовіри уряду меншості
    Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу угорців Румунії на чолі з
    лібералом Флоріном Кицу був відправлений у відставку.

    Теж президент
    країни, за кілька днів до цього, гостро критикував партію «Союз
    за порятунок Румунії» не лише за те, що покинула урядування з Націонал-ліберальною партією
    та Демократичним союзом угорців Румунії, а й за те, що
    разом з опозиційними Соціал-демократичною партією та Альянсом за об’єднання
    румунів проголосувала за резолюцію про вотум недовіри, що призвело до
    звільнення уряду Флоріна Кицу. У понеділок,
    після проведення консультацій, президент Клаус Йоганніс заявив: «Політичні партії прийшли з різними
    підходами, з різними пропозиціями, які напередодні були представлені лідерами цих партій
    громадськості. З усіх цих пропозицій я зберіг одну, яку втілю у практику, а саме: я
    вирішив призначити пана Дачіана Чолоша на посаду прем’єр-міністра.»


    У вересні
    прем’єр-міністр Флорін Кицу звільнив міністра юстиції від Союзу за
    порятунок Румунії, після чого ця партія відкликала всіх своїх
    міністрів та проголосувала разом з опозицією резолюцію про вотум недовіри уряду. За весь цей
    час партія «Союз за порятунок Румунії» заявляла, що готова
    повернутися до урядування разом з лібералами та представниками угорців
    Румунії, але без Флоріна Кицу на посаді прем’єр-міністра.

    У якості
    призначеного на посаду прем’єр-міністра майбутнього уряду, лідер «Союзу за
    порятунок Румунії» Дачіан Чолош повідомив, що його партія, третя за чисельністю у Парламенті, буде
    вести переговори щодо формування парламентської більшості, бажано з колишніми колегами урядування. Однак, принаймні на
    декларативному рівні, ані Націонал-ліберальна партія, ані Демократичний
    союз угорців Румунії не спішають вести переговори з «Союзом за
    порятунок Румунії». Націонал-ліберальна партія сказала Дачіану Чолошу формувати
    парламентську більшість разом з тими, з якими «Союз за
    порятунок Румунії» проголосував за недовіру уряду, а саме з Соціал-демократичною партією та Альянсом
    за об’єднання румунів. У свою чергу,
    Демократичний союз угорців Румунії ствердив, що, по-перше,
    Союз за
    порятунок Румунії має пояснити, чому повалив уряд, до складу якого він
    входив.

    В опозиційному таборі соціал-демократи оцінюють, що рішення глави
    держави призначити Дачіана Чолоша на посаду прем’єр-міністра є кроком до
    дострокових виборів, чого вони бажають, а націоналісти Альянсу за
    об’єднання румунів вважають призначення лідера «Союзу за порятунок Румунії» політичною грою, враховуючи відсутність більшості, яка б підтримувала його.


    Відповідно до
    Конституції призначений прем’єр-міністр має у
    розпорядженні 10 днів для створення більшості, яка б голосувала в Парламенті новий кабінет
    міністрів, якого він запропонує. Якщо доб’ється успіху Дачіан Чолош – колишній міністр, колишній комісар
    Єврокомісії та донедавна лідер групи лібералів в
    Європарламенті Оновіть Європу – вдруге
    стане прем’єр-міністром Румунії. Він обіймав цю посаду з листопада 2015 року по січень 2017
    року.

  • 3 – 9 жовтня 2021 року

    3 – 9 жовтня 2021 року

    Епідеміологічна ситуація в Румунії


    У Румунії епідеміологічна ситуація цього тижня набула
    нових обертів. Був зафіксований антирекорд у 15.000 нових лабораторно
    підтверджених випадків захворювання на коронавірус та близько 300 смертей за добу.
    Рівень зараження в країні перевищив 6 випадків на тисячу жителів. У Бухаресті
    та інших населених пунктах було зафіксовано навіть понад 10 випадків на тисячу
    мешканців. Лікарні переповнені через велику кількість хворих на COVID-19, у
    відділеннях інтенсивної терапії немає вільних місць, а медичний персонал
    виснажений. Щоб забезпечити лікування хворих, влада схвалила закупівлю 500
    потужних концентраторів кисню та вирішила активувати Механізм цивільного
    захисту ЄС з метою придбання препарату, який використовується для лікування
    пацієнтів з COVID-19. Це рішення було прийняте з огляду на те, що через два-три
    тижні можуть виникнути проблеми із запасами цих ліків у румунських лікарнях. На
    тлі епідеміологічної ситуації режим надзвичайної ситуації був продовжений на ще
    30 днів, починаючи з 10 жовтня. Водночас було прийнято рішення, що в населених
    пунктах із захворюваністю понад шість випадків коронавірусу на тисячу мешканців
    санітарно-захисну маску необхідно носити у приміщенні, у громадському
    транспорті, на роботі, у магазинах, а також у відкритих громадських місцях, за
    деякими винятками. Велика кількість захворювань за останній період активізувала
    кампанію вакцинації, 30.000 доз будучи введені щодня. Загальна кількість
    осіб, які були щеплені двома дозами становить майже 5,5 млн осіб.



    Уряд Флоріна Кицу не вистояв резолюції про недовіру


    Уряд на чолі з лідером лібералів Флоріном Кицу не вистояв
    резолюції про недовіру, поданою опозиційною Соціал-демократичною партією.
    Звільнення прем’єр-міністра Флоріна Кицу, підхід, який на думку
    Соціал-демократичної партії (PSD) має на меті вивести Румунію з політичної,
    економічної та соціальної кризи, здійснилося за допомогою парламентарів
    правоцентристського Союзу «За порятунок Румунії» (USR), які були партнерами
    лібералів у правлячій коаліції до вересня цього року та які вважають Флоріна Кицу відповідальним за розпад коаліції,
    але й за допомогою ультранаціоналістичного Альянсу за об’єднання румунів (AUR). Президент Клаус Йоханніс
    запланував консультації з парламентськими партіями на понеділок, але скептично
    ставиться до швидкого вирішення цієї проблеми. Поки що лідери основних партій
    зберігають свої розбіжні позиції щодо вирішення політичної кризи. Для
    соціал-демократів дострокові вибори є єдиним рішенням, вони виключають
    можливість підтримати уряд меншості Націонал-ліберальної партії та
    Демократичного союзу угорців Румунії у Парламенті. До проведення дострокових
    виборів лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку пропонує уряд
    технократів. Союз «За порятунок Румунії» наполягає на відновленні коаліції з
    Націонал-ліберальною партією, але з іншим прем’єр-міністром, і за словами
    лідера союзу Дачіана Чолоша, Флорін Кицу може увійти до складу майбутнього
    уряду, якщо цього хочуть ліберали. З іншого боку, відставлений міністр
    фінансів, ліберал Дан Вилчану стверджує, що Націонал-ліберальна партія далі
    підтримує Флоріна Кицу на посаду прем’єр-міністра. На його думку коаліцію не
    можна відновити, якщо Союз «За порятунок Румунії» ставить умови. На думку
    Альянсу за об’єднання румунів, для
    виходу з цієї політичної ситуації є лише два варіанти: уряд фахівців або
    дострокові вибори, а Демократичний союз угорців Румунії хоче відновити коаліцію
    з Націонал-ліберальною партією і поки що не погоджується з варіантом
    дострокових виборів.




    У пошуках рішень на стрімке зростання цін на енергоносії



    На неофіційній нараді в Словенії, європейські лідери не
    змогли узгодити єдину відповідь на стрімке зростання цін на енергоносії. Президент Клаус Йоганніс, який представив Румунію
    та цій зустрічі, озвучив її підсумки: «Ми вперше обговорили ціни на
    енергоносії, особливо ціни на електроенергію і погодилися прискорити всі кроки.
    Єврокомісія зобов’язалася і ми очікуємо, що вона працюватиме над цим питанням і
    за тиждень запропонує підхід, конкретні рішення, тому що ми не можемо йти у
    зиму зі зростанням цін.» Євродепутати, які обговорили підвищення цін на енергоносії, ствердили, що
    заходи щодо відмови від викопного палива не врахували нестачу відновлюваних
    джерел, що атомну енергетику маргіналізували, і той факт, що Росія шантажує
    Європу. У Румунії стрімке зростання цін на електроенергію та на газ збіглося з
    повною лібералізацією енергетичного ринку 1 липня. За словами міністра
    енергетики Вірджіла Попеску, уряд
    схвалив компенсацію рахунків за електроенергію та газ для побутових споживачів
    у розмірі 0,68 леїв за кіловат, але постійне зростання цін на європейському
    ринку вимагає нового втручання. Все більше говориться про згадане
    тимчасовим виконуючим обов’язки прем’єр-міністром Флоріном Кицу обмеження цін
    на енергоносії та природний газ. Таке рішення може прийняти лише уряд з усіма
    повноваженнями. Опозиційна Соціал-демократична партія нагадує, що два тижні
    тому подала до Сенату законопроєкт про обмеження цін на енергоносії.


    Економічні прогнози



    Національний банк Румунії стурбований зростанням цін на
    енергоносії та уточнив, що його прогноз щодо рівня інфляції на кінець цього
    року, в 5,6%, буде перевищено у контексті зростання цін у цьому секторі. З іншого боку, румунська економіка в цьому
    році зросте на 7,3%, згідно з останнім прогнозом Світового банку для регіону
    Європи та Центральної Азії. Основною проблемою на короткий строк є утримання кризи
    під контролем, обмеження її економічних, соціальних та медичних наслідків.
    Відповідь уряду разом із підтримкою Європейського Союзу, а також еволюція
    кампанії вакцинації матимуть вирішальне значення для відновлення економіки.
    Інші виклики пов’язані з низьким рівнем освоєння європейських фондів, що
    викликає питання про здатність країни скористатися перевагами нових фондів щодо
    відновлення – також зазначається у звіті. За оцінками Світового банку,
    економіка Румунії зросте на 4,8% у 2022 році та на 3,9% у 2023 році.

  • Реакція на відставку уряду

    Реакція на відставку уряду


    Три партії у вівторок підтримали резолюцію про недовіру уряду меншості Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу угорців Румунії, на чолі з новообраним лідером лібералів Флоріном Кицу. За відставку кабінету міністрів проголосували більшість парламентаріів: з 318 депутатів, присутніх на пленарному засіданні парламенту 281 проголосував «за», не було жодного голосу «проти» резолюції і жодного утримання. Резолюцію про недовіру уряду проголосували як депутати опозиційних Соціал-демократичної партії та націоналістичного Альянсу за обєднання румунів, так і депутати правоцентристського Союзу «За порятунок Румунії», які були партнерами лібералів у правлячій коаліції до вересня цього року. Ось чому у своїй промові з парламентської трибуни Флорін Кицу виступив зі звинуваченнями на адресу представників партії «За порятунок Румунії»: «Після змови проти уряду вони хочуть повернутися до влади, але з більш поблажливим лідером, з кимось навязаним ними, який закриватиме очі, коли замість правої орієнтації вони обирають ліву». У відповідь заступник голови партії «За порятунок Румунії» Дан Барна заявив: «Ви могли бути премєром-реформатором, але ви вирішили за краще стати гальмом програми дій уряду, яка мала б вивести нас із кризи». Лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку звинуватив уряд Кицу у тому що за 9 місяців мандату він не запропонував ніяких конкретних рішень для охорони здоровя та економіки або для підвищення життєвого рівня румунів: «Наша проблема і проблема румунів полягає в тому, що ви зруйнували країну на тлі вашої абсурдної боротьби за владу». З протилежного боку політичної барикади, Націонал-ліберальна партія розцінює звільнення уряду Кицу як акт безвідповідальності, адже Румунію накрила четверта хвиля пандемії, а ціни на енергоносії стрімко ростуть. Тепер, коли уряд було відправлено у відставку, кожна парламентська політична сила визначає свою позицію та відстоює свої інтереси. Однак вони настільки розходяться, що варіант утворення нової коаліції, здатної отримати підтримку більшості в парламенті виглядає майже неможливим.



    СДП та Альянс за обєднання румунів наполягають на створенні технічного уряду, який би управляв країною до проведення дострокових виборів. Партія «За порятунок Румунії» готова повернутися до влади, але з іншим премєром на чолі уряду. Частина лібералів наполягають на повторній кандидатурі на посаду прем’єра чинного лідера НЛП Флоріна Кицу, а інша – підтримує екслідера НЛП Людовіка Орбана. Однак останнє слово залишиться за президентом Клаусом Йоганнісом, який однак дав партіям досить багато часу для роздумів і переговорів: «Щоб надати час політичним партіям зустрітися у внутрішніх структурах і знайти виважені підходи та прийти з чітко окресленими пропозиціями на консультації, я планую провести консультації з політичними партіями наступного тижня». Прем’єр-міністр, затверджений президентом Йоханнісом, матиме в розпорядженні 10 днів, щоб представити склад нового уряду та програму дій уряду, щоб отримати вотум довіри в Парламенті.