Tag: Франція

ЄВРОКОМІСАР – Парламент Румунії схвалив кандидатуру Роксани Минзату на посаду комісара ЄС з питань людей, навичок та навчання. У вівторок, на слуханнях в профільних комітетах румунського парламенту, вона заявила, що портфель єврокомісара, який вона може отримати, відповідає за майже 20% багаторічного бюджету Європейського Союзу, зазначивши, що як виконавча віце-президентка Єврокомісії, вона також координуватиме сферу готовності до надзвичайних ситуацій. Роксана Минзату є одним з шести віце-президентів Європейської комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн. Вона прагне зробити професію вчителя більш привабливою в Європі, де щонайменше 24 країни стикаються з браком педагогів, і, в той же час, вдосконалити програму Erasmus+, яку багато румунських студентів вважають занадто дорогою. Наступного тижня, 12 листопада, Роксану Минзату заслухають у профільних комітетах Європейського парламенту.

 

ОБОРОНА – “Румунські і французькі військові повністю віддані забезпеченню безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні”, – сказав міністр оборони Румунії Ангел Тилвер своєму французькому колезі Себастьяну Лекорну в Парижі. На порядку денному зустрічі були актуальні питання двостороннього співробітництва з наголосом на стратегічних оборонних пріоритетах в складному контексті безпеки в Чорноморському регіоні і триваючої збройної агресії Російської Федерації в сусідній Україні. Вони також обговорили співпрацю між двома країнами в рамках НАТО, Європейського Союзу та на двосторонньому рівні. Міністр Тилвер був у складі делегації прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який у понеділок зустрівся зі своїм колегою Мішелем Барньє.

 

ВИБОРИ В США – Сьогодні американці обирають майбутнього президента між віце-президенткою Камалою Гарріс, яку підтримує Демократична партія, та експрезидентом Дональдом Трампом, кандидатом від Республіканської партії. Обидва висуванці завершили свої кампанії в Пенсильванії, штаті, який може вирішити, хто стане наступним президентом. Понад 80 мільйонів виборців вже проголосували достроково – рекордна кількість, що свідчить про інтерес до виборів, які багато хто вважає вирішальними для майбутнього американської демократії. Суми, витрачені на переконання виборців за останні вісім місяців, є астрономічними і становлять 2,6 млрд. доларів. Опитування громадської думки показують, що рейтинги Дональда Трампа і Камали Гарріс практично зрівнялися.

 

ЕНЕРГЕТИКА – У Бухаресті проходить Румунсько-японський енергетичний форум – захід, який об’єднує енергетичні компанії та державні установи з обох країн. Форум прискорив реалізацію спільних енергетичних проєктів, зокрема, розвиток атомної енергетики нового покоління, розширення потужностей зберігання відновлюваної енергії, виробництво “зеленого” водню та впровадження технологій уловлювання, утилізації та зберігання вуглецю. Під час форуму Міністерство енергетики Румунії та японська компанія Itochu Corporation підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо розвитку інвестиційного проєкту Тарніца-Лепуштешть, який має стратегічне значення для збалансування румунської енергетичної системи, що є абсолютно необхідним в контексті збільшення частки відновлюваної енергії. Відносини між Румунією та Японією були підвищені до рівня стратегічного партнерства 7 березня 2023 року.

 

ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош перебуває сьогодні в Брюсселі де бере участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань. На порядку денному такі питання як: ПДВ у цифрову епоху, Механізм відновлення та стійкості, агресія Росії проти України, річна звітність, статистика ЄС, міжнародні зустрічі та кліматичне фінансування. Рада також має ухвалити  два нормативно-правові акти у сфері страхування.

 

ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ – Кількість румунів, які загинули внаслідок сильної повені в Іспанії, зросла до двох у вівторок, – повідомило Міністерство закордонних справ, після того, як ще одна людина зі списку громадян Румунії, які спочатку вважалися зниклими безвісти, була ідентифікована як мертва. У той же час, кількість зниклих безвісти румунів досягла семи. Міністерство закордонних справ Румунії висловило співчуття родині загиблог, – йдеться в прес-релізі. Іспанські ЗМІ також писали про румунську родину, яка загинула під час повені в Ла Торре, районі поблизу Валенсії. У заяві міністерства йдеться, що представники дипломатичної місії та консульської установи залишаються в постійному контакті з іспанською владою, а мобільні консульські групи продовжують діалог з румунами, які звертаються по допомогу. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної, безпрецедентної повені, у результаті якої загинуло щонайменше 217 осіб, а десятки інших все ще вважаються зниклими безвісти.

 

ПРОТЕСТИ – Тисячі грузинів зібралися в центрі столиці Грузії Тбілісі в понеділок увечері, щоб висловити протест проти результатів парламентських виборів 26 жовтня, які виграла правляча партія “Грузинська мрія”, котрі не визнає опозиція, чиї прихильники зараз закликають до безстрокових демонстрацій з вимогою проведення повторних виборів. Новообрані опозиційні депутати відмовилися увійти до парламенту, назвавши вибори нелегітимними, а західні спостерігачі заявили про порушення під час передвиборчої кампанії та голосування. Опозиційні партії, підтримувані прозахідним президентом Саломе Зурабішвілі, заявляють про фальсифікації і закликають до міжнародного розслідування або проведення нових виборів під міжнародною адміністрацією – ідеї, які відкидає влада. Виступаючи на акції протесту, Саломе Зурабішвілі заявила демонстрантам, що Молдова перемогла, маючи на увазі перемогу своєї проєвропейської візаві Майї Санду, і що Грузія також не повинна здаватися. Росія відкинула звинувачення грузинської опозиції у втручанні у виборчий процес, а грузинська прокуратура минулої середи розпочала розслідування ймовірних фальсифікацій на виборах.

 

ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс очолить румунську делегацію на сегменті високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку 24 і 25 вересня. Центральною темою сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс виступить у середу з промовою, в якій закличе до збереження багатостороннього діалогу, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Він також підкреслить зусилля і внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна проти України або конфлікт на Середньому Сході, і закінчуючи основними викликами для людства, в тому числі кліматичні надзвичайні ситуації або кіберзагрози.

 

ДЕРЖБЮДЖЕТ – На початку наступного тижня румунський уряд має обговорити проєкт поправок до Держбюджету 2024 року, першу в цьому році, представлену Міністерством фінансів. Незважаючи на зростання доходів, витрати були значно більшими, що призвело до дефіциту в 7%, тобто на два відсотки вище, ніж передбачалося владою на початку року.  Це відбувається на фоні перегляду прогнозу економічного зростання з 3,4% до 2,8% ВВП. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевняє, що поправка є стійкою, оскільки 84% дефіциту складають інвестиційні витрати. Згідно з проєктом постанови, опублікованим на сайті Міністерства фінансів, додаткові кошти отримують галузі охорони здоров’я, транспорту та освіти. Бюджети соціального страхування також збільшуються для виплати перерахованих пенсій, допомоги по безробіттю та відповідних внесків на соціальне страхування. З іншого боку, інші великі розпорядники бюджетних коштів матимуть менші бюджети, зокрема: Генеральний секретаріат уряду, Міністерство економіки, Сенат і Палата депутатів, Служба спецзв’язку та Міністерство розвитку.

 

ДУНАЙ – Максимальний обсяг потоку води Дунаю становив  у суботу в Будапешті 8 200 кубометрів за секунду. Річка вийшла з берегів, були підтоплені вулиці і будівлі поблизу набережної, вода досягла навіть будівлі парламенту. Поток води на вході на румунську територію постійно зростає, – повідомила Національна адміністрація водних ресурсів Румунії. За оцінками фахівців, обсяг потоку води Дунаю на румунській ділянці досягне піку 28-29 вересня і становитиме приблизно 9 000 куб. м/с. Для порівняння, у 2006 році потік Дунаю на вході в Румунію становив 15 600 кубометрів за секунду. Румунська влада в містах, розташованих уздовж річки, вживає заходів для запобігання можливим повеням. Перевіряються дамби, а мерії міст готують матеріали і засоби для втручання. Нещодавні повені завдали величезних матеріальних збитків і забрали життя кількох людей в Румунії, Польщі, Австрії та Чехії. Європейська комісія пообіцяла виділити 10 млрд. євро на екстрену допомогу країнам Центральної та Східної Європи, що постраждали від повеней.

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії Флорін-Йонуц Барбу в понеділок візьме участь у засіданні Ради з питань сільського господарства та рибальства в Брюсселі, головними питаннями порядку денного якого є ситуація на сільськогосподарських ринках, зокрема, після вторгнення РФ в Україну, та оцінка другого року реалізації стратегічних планів Спільної аграрної політики (САП). Міністри також обміняються думками щодо майбутніх щорічних консультацій між ЄС та Великою Британією щодо можливостей рибальства до 2025 року, а також щодо щорічних консультацій між ЄС та Норвегією та прибережними державами на наступний рік. Рада також обговорить пропозицію Комісії щодо оновлення можливостей для рибальства на 2024 і 2025 роки для певних рибних запасів, що враховуватимуть останні наукові рекомендації та останні події.

 

СВЯТО – Цими вихідними відбулися Дні Бухареста, подія, присвячена 565-й річниці першої документальної згадки про місто, з концертами, театральними виставами, акробатикою та анімацією, мистецькими інсталяціями та виставками, а також різноманітними інтерактивними заходами для дітей. Бухарестський фестиваль вуличної їжі зібрав на площі Конституції в центрі столиці страви з більш ніж 10 міжнародних кухонь. Було представлено понад 50 фуд-траків, які пропонували вражаюче розмаїття кулінарних шедеврів, в той час як святкову атмосферу підтримували популярні діджеї та відомі гурти, які запропонували концерти живої музики. Завершиться 12-ий вуличної їжі зібрав  концертом класичної музики у виконанні Оркестру Національного радіо під керівництвом диригента Крістіана Спетару разом з сопрано Валентиною Нафорніцей.

 

ФРАНЦІЯ – У Франції запрацював новий уряд, призначений президентом республіки, поклавши край, таким чином, понад тримісячній політичній кризі. Уряд на чолі з прем’єр-міністром Мішелем Барньє складається з 39 членів, серед яких 16 повноправних міністрів і 23 міністри-делегати та державні секретарі. Вони походять з партії президента Еммануеля Макрона, менших центристських партій, які є його союзниками, та консервативної правої Республіканської партії, що вказує на чітку праву орієнтацію політики нової виконавчої влади. Три міністри колишнього уряду зберегли свої портфелі: оборони, культури та екологічного переходу. Новий кабінет міністрів матиме складне бюджетне завдання, оскільки Франція має надмірний дефіцит у 5,5% і державний борг у 110% від Валового Внутрішнього Продукту. Отримавши перше місце на парламентських виборах у липні, Альянс лівих партій засудив прихід до влади правого уряду, стверджуючи що це є повною протилежністю цінностям, висловленим громадянами на дільницях, і пообіцяв висловити йому вотум недовіри. На заклик лівих партій та громадянських організацій у суботу в Парижі та десятках інших міст відбулися вуличні протести проти президента Макрона, прем’єр-міністра та уряду.

Колись Бухарест називали “малим Парижем”. Як XIX, так і початок XX століття пройшли під впливом французької культури та архітектури. У той час його мешканці носили одяг та аксесуари у паризькому стилі. Більше того, для людей певного соціального статусу було модно розмовляти французькою мовою на вулицях, у кафе та ресторанах. Насправді, європейський спосіб життя був привнесений до Бухареста як молодими людьми, що поверталися після навчання з Парижа, Відня, Берліна тощо, так і, особливо, іммігрантами з Центральної та Західної Європи, які оселилися до Бухаресті протягом XIX століття. Кажуть, що саме завдяки балканським мандрівникам з’явився вислів “Малий Париж”. Вони були вражені змінами в іміджі та менталітеті того періоду, швидкою європеїзацією Бухареста та ліквідацією мостів, які пов’язували його зі Сходом і Балканами.

Не випадково розповіла я вам про той період Бухареста. Хотіла познайомити вас з атмосферою тих часів, щоб ви зрозуміли той потяг, який відчула я, коли побачила афішу, за допомогою якої перехожих або можливих туристів заманюють відвідати музей “Малий Париж”. Хоча й нічого не знала про існування цього музею, я вирішила на місці зайти в будівлю. Можливо, ви поступили би так само на моєму місці, якби прочитали на афіші, що у вас буде можливість відкрити для себе “напевно, найкрасивіше місце в Старому центрі столиці”. Зізнаюся, піднімаючись сходами, дещо скептично ставилася до оголошення, але моя невпевненість чарівним чином розвіялася, щойно як відчинила двері музею. Момент збігся з дзенькотом дзвоника, який, як і раніше, висить над дверима і сповіщає господаря про те, що незнайомі люди переступають поріг.

Що я тут знайшла? Квартиру, яка була ретельно відреставрована, зі смаком обставлена та декорована з метою відтворення буржуазного будинку в Бухаресті, як він виглядав би близько 100 років тому. Як тільки ввійшла через двері, то відчула, що здійснила подорож у минуле. Приватний музей був створений у 2018 році, а його засновником є Еуджен Чокан, який, є випускником факультету кінорежисури, колишнім працівником громадського телебачення, а в даний час фотографом, як сам рекомендує себе на власній сторінці в соціальних мережах. Насправді, він спочатку відкрив тут фотостудію, а потім створив музей з вінтажними речами зі своєї особистої колекції, яку він збирав протягом 20 років: «Цим музеєм ми намагаємося заповнити прогалину в мезографічному ландшафті Бухареста, тому що епоха Малого Парижа майже ігнорується, але це вирішальний історичний момент, поворотний пункт до цивілізації. Ми, до цього періоду, коли почали надихатися і будувати інституції та екзистенційну стилістику, запозичену у французів, ми тут, в середині 19-го століття, були в середині середньовіччя, в жахливій урбаністичній відсталості, ми були дуже низько як міська структура. Місто було на грін смерті до пожежі 1840 року, яка спалила певну його частину, і це стало поштовхом до розвитку. Лише наприкінці 19 століття ми насолоджувалися зміною контексту, у нас з’явилася королівська влада, ми отримали незалежність, формувався середній клас, який називався буржуазією. Середній клас створює критичну масу і надає суспільству цілісності, дає йому напрямок. Ці люди відправляли своїх дітей на навчання до Парижа, які поверталися звідти з елементами французької цивілізації. Франція підтримала нас у реалізації національного проєкту. Ми, румуни, дивилися на Францію, як на старшу сестру, і ми взяли звідти все, що могли, від архітектури до освіти, розваг, способу життя, і таким чином богемний Бухарест став чимось схожим на Париж, і ми прокинулися з цим прізвиськом “Маленький Париж”, яке, на мій погляд, є спадщиною. Я не думаю, що нас коли-небудь в історії будуть так вдало порівнювати. Але Париж був пупом європейської цивілізації. Ось чому ми намагаємося зловити погляд на приватне життя того періоду.»

Квартира складається з чотирьох тематичних кімнат. Дві з них представляють східний та французький салони. Їхнє зіставлення підказує відвідувачам, що в тогочасних буржуазних оселях зустрічалися два візуальні світи: східний, до якого вони вже звикли, і новий – французький, який тільки що проникав. Крім того, французький салон облаштований також як фотокабінет. Тобто цей простір виконує подвійну роль: і як музей, і як фотостудія, де роблять набори розфарбованих вручну вінтажних фотографій. Мені сподобалося, що використані фотошпалери вдало доповнюють декор, створюючи відчуття простору завдяки зображенню архітектурних елементів у перспективі. Для максимального ефекту вам надаються костюми віком близько 100 років, або їх репліки, які ви можете приміряти і вбратися для фотосесії. Саме тому тут є гардеробна з усім необхідним, щоб увійти в роль персонажа з минулого, включаючи капелюхи чи сукні та інші аксесуари для жінок, такі як хутра чи намиста з перлів. Унікальним фактом є те, що, зайшовши до музею, я побачила пару, одягнену в одяг минулих часів. Спочатку я подумала, що це двоє людей, найнятих для масовки, щоб оживити інтер’єр. Поговоривши з паном у капелюсі, я зрозуміла, що він і його дружина прийшли на фотосесію, а костюми, в які вони були одягнені, є частиною музейної колекції. Він розповів мені, що вони нещодавно відсвяткували 45-ту річницю весілля, і один з їхніх друзів подарував їм ваучер на фотосесію. Який гарний жест – подарувати такий досвід, і таким чином подарувати спогади, які залишаться на довгі роки!

Повернімося до опису музею. Про це коротко розповість сам його засновник: «Музей організований у двох напрямках. Ми бачимо типовий буржуазний інтер’єр початку 20-го століття, так би мовити, в якому ми спостерігаємо, як французький стиль опинився ніс до носа з османським східним стилем, тому що вони накладалися один на інший, східний стиль успадковувався і котився через нащадків і завжди мав свій власний куточок, скриню, бовідо. Я маю на увазі, що ми структурно протягом усього цього періоду і зараз ментально продовжуємо це робити, ми робили спагат між двома цивілізаціями. В іншій половині музею ви знайдете колекцію. Це плід нашого старання протягом більш ніж 30 років, це речі, зібрані від старих боярських бухарестських  сімей, в першій кімнаті ви бачите моду, а в другій кімнаті ми називаємо це “живим мистецтвом”, фактично кілька функцій інтер’єру, об’єднаних в одній кімнаті через брак місця. Але в коридорі ви також знайдете вітальню, дитячу, спальню, куточок для покоївок і кабінет – кобальтову ванну кімнату в стилі артдеко, а також колекція костюмів для фотосесій в старовинній техніці, тобто ручного розпису, якими ми фінансово намагаємося підтримати музей. Хочу зазначити, що ми останні в Європі, хто досі використовує цю стару фототехніку.»

Говорячи чесно, спочатку я сприйняла музей як невеликий простір для надто великої кількості експонатів. Згодом зрозуміла, що помилялася, сприймаючи його як єдине ціле. Я досить швидко зрозуміла, що через брак місця і бажання власника показати всю колекцію зацікавленим, цей периметр був розділений на кілька просторів, які утворюють, наприклад, вітальню, їдальню, робочий куточок, кабінет, спальню і т.д. Іншими словами, ви не повинні бачити його як єдине ціле, а по шматочках. У всякому разі, в цій частині музею з талантом сценографа розставлені всілякі старі предмети – одяг, кальяни, дзеркала, підсвічники, лампи, годинники, порцелянові предмети, книги, особливі фотографії, меблі тощо.

Що мені сподобалося найбільше? Перш за все, цінність колекції, яка налічує понад 1000 експонатів. По-друге, Французький фотосалон, за його елегантний і дещо мінімалістичний дизайн, порівняно з іншими, тобто з меншою кількістю декоративних предметів або меблів. Я також вважаю дуже особливими дизайн світильників у східній вітальні та різні старі фотографії в рамках, розміщені або на стінах, або на невеликих столиках. Крім того, сподобалося мені те, що під час мого перебування там я слухала джазову музику. І останнє, але не менш важливе – гід, який вміло і пристрасно розповів про мету цього музею. Я оцінила те, що він дуже добре дозував інформацію, щоб не набриднути, а його експозиція варіювалася відповідно до інтересу та історичних знань кожної групи відвідувачів. Більше того, мені сподобалося, що після виставки він став непомітною присутністю, залишивши кожного відвідувача відкривати для себе цей маленький всесвіт у власному темпі. А ще тут організовують музичні вечори, презентації книг чи тематичні вечори. Хіба це не оазис краси, який додає історичному центру столиці трохи історії та культури? Більше того, варто переступити поріг цього унікального музею, де експонати не розміщені у скляних вітринах і не захищені склом.

СПЕКА – У Румунії оголошено червоний рівень небезпеки спекотної погоди, за винятком деяких районів у центрі, на півночі та південному сході, де оголошено помаранчевий рівень небезпеки. Це наймасштабніше попередження такого роду, оголошене в Румунії до цього часу. З понеділка, на два дні, по всій країні набуває чинності новий червоний код небезпеки спекотної погоди, за винятком дев’яти повітів у північній половині країни, які будуть під помаранчевим кодом. Вдень максимальні температури піднімаються до 42 градусів за Цельсієм в тіні, а вночі не опускаються нижче 20 градусів за Цельсієм. Тепловий дискомфорт особливо відчутний, а температурно-вологісний індекс (TIU) перевищує критичний поріг у 80 одиниць. Національні та місцеві органи влади намагаються впоратися з ситуацією. У кількох населених пунктах були створені пункти першої медичної допомоги та гідратації, щоб допомогти людям, які постраждали від екстремальної спеки. Введено обмеження на рух великовантажного транспорту. Автомобілям вагою понад 7,5 тонн заборонено рух на автомагістралях, швидкісних трасах та національних дорогах цими вихідними.

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку подякував у п’ятницю Франції за те, що вона “без вагань і в рекордно короткі терміни мобілізувала свої сили і взяла на себе роль рамкової країни Багатонаціональної бойової групи НАТО, а також за присутність в Румунії значного контингенту військовослужбовців”. Глава Уряду взяв участь у прийомі з нагоди Національного дня Франції в Бухаресті. Він згадав про двостороннє Стратегічне партнерство і зазначив, що наступного року відзначатиметься 145 років дипломатичних відносин, “протягом яких ми стали сім’єю”. Марчел Чолаку також нагадав, що Франція є одним з найважливіших іноземних інвесторів в Румунії. З іншого боку, він подякував країні-партнеру за підтримку повного приєднання Румунії до Шенгенської зони, а також у процесі вступу до ОЕСР. Глава уряду підтвердив, що передова присутність на східному фланзі є важливим компонентом стримування і оборони НАТО.

 

НАРКОТИКИ – Уряд Румунії вніс зміни до термінової постанови про тестування водіїв на наркотики після того, як закон зазнав різкої критики з боку громадянського суспільства. Було вирішено, що водії, чиї права були вилучені, отримають їх назад, якщо результати біологічних тестів у судово-медичних лабораторіях не будуть готові протягом 72 годин. Влада заявила, що співробітники поліції будуть перевіряти водіїв, як тільки стане зрозуміло, що в транспортному засобі або при водієві є заборонені речовини. Якщо остаточні результати судово-медичних лабораторій покажуть наявність наркотиків в організмі, то водійське посвідчення буде знову вилучено, а водій відповідатиме відповідно до  закону.

 

МУЗЕЙ – У Національному музеї історії Румунії проходитиме протягом місяця проект CultMuse, який фінансується ЄС. На суботу було заплановано нове полювання за скарбами. У рамках проекту CultMuse волонтери з Румунії, Франції, Швеції, Естонії, Фінляндії та Латвії працюють у трьох робочих групах: впровадження, логістики та просування. Вони проводитимуть заходи в Національному музеї історії Румунії з метою надання громадськості цікавого музейного досвіду, підкреслюючи при цьому роль музею як важливого ресурсу неформальної освіти. CultMuse має на меті заохочувати освітню діяльність у музеях, допомогти зрозуміти, як працюють ці культурні інституції, а також надати громадськості можливість брати участь у мультидисциплінарних заходах, організованих волонтерами з європейських країн, які походять з різних інтелектуальних та професійних середовищ.

 

ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Наступного тижня в Страсбурзі депутати Європарламенту голосуватимуть за другий термін Урсули фон дер Ляєн на посаді голови Європейської комісії, а перед голосуванням пройдуть дебати. 65-річному німецькому політику потрібні голоси щонайменше 361 з 720 депутатів Європарламенту, щоб бути переобраною на посаду президента Комісії. Цього тижня в Європарламенті сформувалися дві нові ультраправі фракції, і одній з них вдалося зібрати достатню кількість депутатів, щоб стати третьою за величиною політичною силою в законодавчому органі ЄС. Народна партія, соціал-демократи, ліберали та зелені мають 454 місця в європейському законодавчому органі і є тими чотирма фракціями, які хочуть створити так званий санітарний кордон, щоб ізолювати дві ультраправі фракції – “Патріоти заради Європи” та “Європа суверенних націй”. Ці дві групи виступають проти допомоги Україні, вважаються такими, що мають дружні погляди щодо Москви, і їх звинувачують у тому, що вони складаються з авторитарних партій. Також наступного тижня у Страсбурзі нові депутати Європарламенту обиратимуть свого спікера, 14 віце-президентів та квестора. Уродженка Мальти Роберта Метсола, 1979 року народження, може бути знову затверджена на посаді голови Європарламенту.

 

ПОЖЕЖНИКИ – Другий контингент з 40 румунських пожежників вирушив у суботу до Франції для обміну персоналом, який протягом останніх двох тижнів надавав підтримку французьким колегам у моніторингу територій, що знаходяться під загрозою лісових пожеж. З 1 по 31 липня Департамент з надзвичайних ситуацій Міністерства внутрішніх справ, через Генеральну інспекцію з надзвичайних ситуацій, бере участь зі спеціалізованим національним модулем з боротьби з лісовими пожежами в програмі попередньої підготовки, організованій Генеральним директоратом з питань європейського цивільного захисту та операцій з гуманітарної допомоги (DG ECHO), з метою посилення стійкості французьких пожежників в управлінні цим типом ризику. Перший контингент у складі 40 пожежників і 8 технічних засобів (3 лісові пожежні машини місткістю 3 000 літрів, 1 автоцистерна місткістю 30 000 літрів, 1 велика пожежна машина місткістю 10 000 літрів, 2 автомобілі швидкого реагування і управління та 1 мікроавтобус) прибув до Франції 30 червня.

ЄВРО-2024 – Збірна Румунії завдала поразки Україні з рахунком 3:0 у першому матчі групи E на чемпіонаті Європи в Німеччині. Голи забили: Ніколає Станчу (30 хвилина), Резван Марін (53-тя хвилина), Деніс Дрегуш (57-ма хвилина). Також сьогодні ввечері Бельгія та Словаччина зіграють у Франкфурті в іншому матчі групи E, а Франція та Австрія зіграють в Дюссельдорфі в групі D. У турнірі беруть участь 24 команди в шести групах по чотири команди. Збірна Румунії також зустрінеться з Бельгією 22 червня в Кельні та Словаччиною 26 червня у Франкфурті. Це шоста участь Румунії в чемпіонаті Європи після 1984, 1996, 2000, 2008 і 2016 років. Румунія також представлена на ЄВРО-2024 суддівською бригадою у складі Іштвана Ковача (центральний арбітр), двох асистентів арбітра і одного відеоасистента.

ЄВРОСОЮЗ – Президент Румунії Клаус Йоганніс сьогодні бере участь у неформальному засіданні Європейської Ради, на якому європейські лідери обговорюють склад майбутньої Єврокомісії після нещодавніх виборів до Європарламенту. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн є фавориткою на другий термін після того, як її висунула Європейська народна партія, яка залишається головною політичною фракцією в новому Європарламенті. Глави держав та урядів ЄС ведуть переговори щодо її кандидатури і паралельно кожна країна висуває в середньому по одному комісару для певної сфери. Також ведуться переговори про розподіл сфер або портфелів комісарів для кожної країни. Кореспондент Радіо Румунія у Брюсселі повідомляє, що іншою темою саміту є підтримка і ситуація в Україні, особливо після конференції у Швейцарії на вихідних і заяв президента Путіна про умови початку мирних переговорів. Поки що європейська реакція показує, що пропозиції Москви зовсім не відповідають принципам, які підтримують як Україна, так і демократії в Організації Об’єднаних Націй.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку розпочав дводенний офіційний візит до німецької землі Баварія з нагоди 25-річчя румунсько-баварських відносин. У вівторок він разом з прем’єр-міністром землі Маркусом Содером проведе перше спільне румунсько-баварське урядове засідання. Обговорюватимуться питання зовнішньої та європейської політики, безпеки, співробітництва у внутрішніх справах, соціальних питань та праці. «Економічний вимір є основою нашої співпраці. Серед німецьких земель Баварія є найважливішим інвестором і торговельним партнером Румунії, з обсягом торгівлі понад 8 мільярдів євро», – підкреслив Марчел Чолаку. «Ми б хотіли, щоб великі компанії, які базуються в Баварії в автомобільній, машинобудівній та аерокосмічній галузях, інвестували в Румунію», – додав глава румунського уряду. Румунська громада є найбільшою іноземною громадою в Баварії. За офіційними даними, там проживає 213 000 румунів.

ФОРМУЛА МИРУ – Президент України Володимир Зеленський заявив, що що РФ може розпочати мирні переговори хоч завтра, якщо окупанти виведуть війська із законних українських територій, але додав, що Володимир Путін не бажає закінчувати війну. На пресконференції за результатами Глобального саміту миру у Швейцарії, де лідери понад 100 країн та міжнародних організацій обговорили мирні пропозиції Києва, президент Зеленський заявив, що підсумкове комюніке про засади миру може послужити основою для майбутніх мирних переговорів. «Ми передамо наступним поколінням ефективний механізм імплементації Статуту ООН і комюніке, ухвалене днями на саміті, повністю відображає наш намір і залишається відкритим для приєднання всіх, хто поважає Статут ООН», – сказав Володимир Зеленський. У саміті взяли участь 93 країни, серед яких не було Росії та Китаю. Водночас підсумковий документ підписали лише 80 країн. Серед тих, хто не підтримав документ – Бразилія, Мексика, Саудівська Аравія, Південна Африка, Індія, Індонезія та Ватикан.

ВИБОРИ – Центральне виборче бюро оголосило, що має обробити ще протоколи з 3 виборчих дільниць на виборах міських голів, які відбулися 9 червня. Згідно з останніми частковими даними, Соціал-демократична партія отримала майже 35% дійсних голосів на виборах мера, за нею йде Націонал-ліберальна партія – майже 30%. Альянс за об’єднання румунів посів третє місце здобувши трохи більше 6% голосів. Водночас ЦВД має ще опрацювати протоколи ще 11 виборчих дільниць на виборів до місцевих та повітових рад. СДП та НЛП також займають перші два місця. Що стосується виборів 33 членів Європейського парламенту, яких Румунія направить до Брюсселя та Страсбурга, то не були оброблені дані лише з однієї виборчої дільниці. У цьому випадку лідирує виборчий альянс СДП-НЛП – 48,55% голосів.

ПРОМИСЛОВІСТЬ – Товарообіг у сфері промисловості Румунії за перші чотири місяці року зріс на понад 7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Про це повідомив Національний інститут статистики. Зростання відбулося в основному за рахунок промисловості засобів виробництва, де приріст обороту склав понад 13%. До цього сектору також належить виробництво зброї та боєприпасів. Найменше зросли енергетична промисловість та виробництво продуктів харчування – на 3% та 4% відповідно. За даними НІС, замовлення в обробній промисловості зросли на 3% як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, за звітний період, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

ВИБОРИ У ФРАНЦІЇ – Сьогодні у Франції стартувала передвиборча кампанія до дострокових парламентських виборів, які відбудуться у два тури 30 червня та 7 липня. Вибори були призначені президентом Еммануелем Макроном після того, як він розпустив Національні збори за підсумками виборів до Європарламенту, на яких ультраправі отримали приголомшливий успіх, а президентська партія була здула дуже низьку підтримку електорату, головним чином, через падіння купівельної спроможності. Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія у Парижі, президент Макрон минулого тижня пояснив своє рішення про розпуск парламенту необхідністю внести ясність на французьку політичну сцену після двох років напруженості в парламенті, який блокував роботу уряду, що не має абсолютної більшості, особливо після результатів виборів до ЄП і закликав демократичні сили згуртувати ряди проти крайнощів, як лівих, так і правих. Опитування громадської думки поставили на перше місце ультраправе Національне об’єднання – 32-33% голосів, майже так само, як і на європейських виборах, за ним йдуть новий «Народний фронт» – 25% і правоцентристський президентський альянс – 19-20%.

 

Сучасна
Румунія є витвором Франції, для будь-якого знавця румунської історії з 1800-х
років це твердження не може бути оскарженим. Сила модернізації, запропонована
Францією світові, була надзвичайною, і румунський простір не міг залишитися
байдужим. Вплив Шестикутника в Румунії був тотальним, починаючи від кулінарних
запозичень, моди у сфері одягу, хороших манер і навіть розмовної мови. Однак у важливі моменти історії потрібно більше, ніж
мода та позики, потрібні фізична присутність і авторитет.

«Офранцузіння» румунів відбувалося також через
французькі військові місії, які були дислоковані у румунському просторі для
забезпечення стабільності. Присутність місій була вшанована в Національному
історичному музеї Румунії виставкою, організованою установою.
Керівник музею Ернест Оберлендер-Тирновяну повторив вирішальну роль допомоги,
яку Франція надала Румунії за останні два століття: «Зазвичай ми говоримо, що картинка варта 1000 слів. Я кажу, що захід вартий мільйона
слів, і ця виставка присвячена заходам Франції, давнього, непохитного та важливого
друга Румунії. Практично з середини ХІХ століття не було жодної важливої події,
у якій Франція не була б поруч з румунською державою та нацією. Хоча ми друзі,
хоча ми близькі, час від часу нам потрібно нагадувати нашим співгромадянам,
нашим французьким і європейським друзям і партнерам, що ця дружба ґрунтується
на фактах. Ця виставка представляє громадськості та спеціалістам факти
французьких військових місій. Починаючи з 1855 року, тобто майже 150 років
тому, французька армія була присутня тут, і в один із найдраматичніших моментів
нашої історії 1916 року, знову в 1918 році, французька військова місія
відіграла істотну роль у реорганізації румунської армії та в збереженні існування
незалежної та суверенної румунської національної держави. Наші відносини з
Францією не припинилися під час Першої світової війни, а продовжилися в
1920-1930-х роках на новій основі. Румунія була одним із важливих союзників
Франції в Південно-Східній та Східній Європі, і разом із Польщею представляє стовпи
антиревізіоністської європейської структури та архітектури та проти підриву
демократичних суспільств тоталітарною диверсією».

Під час
Кримської війни в 1855 році Франція направила місію в Добруджу для будівництва
дороги від Констанци до Расови. Місію очолив дорожній інженер Леон Лаллан. Членами місії також
були
інженер Жюль Мішель, геологи Блондо та Годен, лікар Каміль Аллард, румунський
топограф Аніношяну та гвардія з восьми солдатів. У 1857 році перші французькі офіцери
почали навчання армії в Молдові.

Перша
власне французька військова місія прибула до Румунії в 1860 році, відправлена
імператором Наполеоном III на прохання румунського принца Александру Йоана Кузи.
Місія складалася з квартирмейстерських офіцерів й унтер-офіцерів і очолювалася субкомісаром Гі Ле Клерком. У 1861 році
полковник кавалерії Зенон Ежен Ламі прибув як голова місії, і разом з офіцерами
та унтер-офіцерами генерального штабу, військ, артилерії та інженерії
опікувався навчанням румунської армії, оснащеної французькою зброєю. Перша
французька військова місія залишалася в Румунії до 1869 року. Закон про
організацію румунської армії з 1867 року був скопійований за французьким законом.

Більш відомішою була друга
французька військова місія, яка прибула восени 1916 року, у надзвичайно важкий
час для Румунії, що на дві третини була завойована Центральними державами. На чолі з
генералом Анрі Матіасом Бертло місія мала відновити психіку румунських військових,
а також підготувати нові румунські дивізії, оснащені зброєю, надісланою
Антантою. Компетентність генерала Бертло була вирішальною, і це виявилося у
великих перемогах, отриманих румунською армією влітку 1917 року в Мерешть, Мерешешть та Ойтузі.
Поряд з французькою військовою місією діяла також французька санітарна місія.

Третя
французька військова місія – це місія AIGLE, і вона стартувала влітку 2022 року
в Чінку,
поблизу Брашова. На ставку третьої французької військової місії в Румунії
звернув увагу Ернест Оберлендер-Тирновяну: «У цей критичний момент, після вторгнення та після розв’язання агресивної
війни проти України, Франція знову довела, що є надійним партнером, союзником і
другом. Вона відправила військовослужбовців і значні військові ресурси в
рамках місії в Східній Європі, в Чорноморський
регіон, щоб захистити не лише нашу країну від можливих
наслідків необачного акту Росії, але й захистити Європу та весь демократичний
світ. Французька місія захищає румунів, захищає європейців Східної Європи, але
насправді захищає світовий порядок, заснований на правилах, на законах та захищає
демократію».

Французькі
військові місії в Румунії є важливими розділами румунської історії останніх
двох століть, а також ознаками дружби, яка була непохитною протягом століть.

Румунія вступила у Другу світову війну влітку 1941
року після потрійної ампутації території в 1940 році. У червні 1940 р.
Радянський Союз анексував частину Молдови між Прутом та Дністром, під назвою Бессарабія
та Північну Буковину. У серпні 1940 року настала черга Угорщини відірвати
частину румунської території – північну Трансільванію та Марамуреш. А у вересні
1940 року сталася третя хвиля ампутаційного шоку, коли Болгарія окупувала
південну Добруджу або Чотирикутник. Глибока криза, що настала, призвела до
усунення короля Кароля II з престолу та встановлення диктатури праворадикальних
легіонерів та Йона Антонеску. Новий режим переорієнтував Румунію на союз з
нацистською Німеччиною та на війну проти США, Великобританії і Радянського Союзу.

Крах системи мирних договорів, що набула чинності наприкінці
Першої світової війни, стався лише після капітуляції Франції, головного ініціатора
Версальської системи, у червні 1940 року. Падіння Франції кинуло Європу у найбільш
руйнівну війну з десятками мільйонів загиблих і з величезними матеріальними
збитками. Європа опинилася під контролем нацистської Німеччини і для ліквідації
гітлерівського режиму їй знадобилося майже 5 років постійних військових зусиль.

У ті важкі роки були й люди, які не здалися.
Незважаючи на те, що все здавалося марним, в тому числу боротьба з надто
сильним ворогом, вони довели, що маленькі дії можуть виявитися дуже важливими. Про
історію трьох відважних громадян Франції, які жили в Румунії, котрі вирішили не
здаватися і продовжити боротьбу, розповідає Оана Деметріаде, історикиня Національної
ради з дослідження архівів колишньої Секурітате. «Мова йде про групу громадян
Франції, які мешкали в Румунії, котрі готувалися до війни і вирішили шпигувати.
Вони займалися шпигунською діяльністю за вільну Францію, а також на користь
англійців. У центрі історії була жінка – Генрієтта Зюмпт, француженка, яка
стала громадянкою Румунії, вийшовши заміж за двох громадян Румунії, послідовно,
й оселилася в Румунії в 1928 році. Вона хотіла зробити щось для своєї країни,
яка вже підписала перемир’я з Німеччиною, знайшла канал зв’язку зі Службою спеціальних
операцій у Стамбулі і передавала через неї інформацію британцям. Вона не знала,
що цей канал моніторила Спеціальна розвідувальна служба Румунії.»

Генрієтта Зюмпт працювала секретаркою у бухарестському
офісі відомого французького інформаційного агентства Havas. Ще на початку
війни, починаючи з 1940 року, вона почала використовувати базу даних агентства
для надання інформації Франції та Великобританії. Розпочала з надання
інформації про переміщення німецьких військ на території Румунії: військові
знаки розрізнення, реєстраційні номери військових автомобілів, види озброєння,
яке вона бачила, маршрути, якими рухалися німецькі війська, їх чисельність тощо.
Генрієта Зюмпт часто прогулювалася бухарестським районом Флоряска, звідки вона могла
стежити за зльотом німецьких літаків з аеропорту Беняса.

Вона також подорожувала в інші міста, такі як
Галац, Римніку Серат, Фокшань, Бакеу, Ясси, Ботошань, усі ближче до східного
кордону Румунії, – розповіла Оана Деметріаде. «Їй разом з французьким
журналістом Морісом Негре вдалося створити невелику мережу шпигунів і надсилати
різні малюнки. Це може звучати банально або смішно. Було декілька листків, оленів,
собак, змій, які насправді були замаскованими знаками розрізнення німецьких
військових частин, що дислокувалися в Румунії, які прямували на Балканський
фронт і готувались до відправки в СРСР.»

Але її дії та дії членів таємної групи французьких
шпигунів не залишилися непоміченими. Незабаром її заарештували, але поставилися
до неї поблажливо. Оана Деметріаде. «Була викрита ​​вся мережа, а всі її члени
були заарештовані за наполяганням німців. Першою заарештували Генріетту. Під
час обшуку було виявлено інформаційний матеріал. Агент SSI, який її
заарештував, описав її кількома словами: вона була вродливою жінкою, дуже
розумною, з рідкісним даром спостережливості і талантом до малювання, яка була
дуже спокійною, коли її заарештували демонструючи самоконтроль. Провадження
проводилося дуже швидко, за місяць все було завершено. Моріс Негре був
звільнений за кілька місяців унаслідок втручання Французької держави, а
Генрієтта залишилася у в’язниці. Вона відбула покарання у кількох в’язницях, в
тому числі у жіночій в’язниці у Міслі. Її чоловіки, які її дуже кохали,
допомагали їй писати клопотання про помилування главі держави, а через нього -
королю Міхаю. Після 10 років виправно-трудової колонії її покарання було
замінено на рік ув’язнення, і вона була звільнена 22 серпня 1944 року без
жодного зв’язку з тим, що сталося наступного дня, 23 серпня 1944 року.»

Історія Генрієтти Зюмпт продовжилася й після
війни. Вона стала сестрою милосердя та масажисткою в оздоровчих центрах для
спортсменів. За нею пильно стежила комуністична секретна служба, а її
характеристики як правило були позитивні. У 1959 році за втручанням третього
чоловіка, румуна, якому вдалося виїхати до Франції, та її родичів, їй видали
паспорт та репатріювали до Франції. Крім Генрієтти Зюмпт та Моріса Негре, варто
згадати й про Жана Поля Ленсеня, третього французького журналіста, члена підпільної
групі, який також рішуче боровся за свою країну та переконання.

Стратегічне
партнерство між Румунією та США, започатковане в липні 1997 року з нагоди
офіційного візиту до Бухареста тодішнього лідера Білого дому Біла Клінтона, є
важливою віхою зовнішньої політики Бухареста, – підкреслює Міністерство закордонних
справ Румунії та є ефективним інструментом підтримки внутрішніх зусиль у галузі
політичної, економічної, військової та адміністративної реформ.

У контексті
боротьби з пандемією COVID-19, у 2020 році визначилися нові засоби для
зміцнення цього партнерства через взаємну підтримку двох країн, у вигляді повітряного
перевезення медичних матеріалів до Румунії, репатріації громадян або обміну
досвідом та допомоги під час відрядження румунської команди лікарів до штату
Алабама.

2020 рік
був також роком 140-ї річниці двосторонніх дипломатичних відносин, часом
роздумів та прогнозування майбутнього, але можна з упевненістю стверджувати, що
зв’язки між нашими країнами міцніші ніж будь-коли, – заявив президент
Клаус Йоганніс на церемонії нагородження Посла США у Румунії Адріана Цукермана
Національним орденом Зірка Румунії 1-го ступеня «Великий Хрест». Посол США
щойно завершив свою місію в Румунії у зв’язку зі зміною лідера Білого дому.

2021 рік є роком
відзначення десятиліття з моменту укладення Спільної декларації про Стратегічне
партнерство на XXI століття між Бухарестом і Вашингтоном та Угоди про розміщення
системи елементів протиракетної оборони США в Румунії, – заявив глава держави,
висловивши переконання, що разом з новою Адміністрацією США, розвиток партнерства
та міцних відносин взаємодовіри, побудованих на спільних цінностях та
інтересах, буде продовжено. Президент Румунії також згадав про прогрес,
досягнутий протягом останнього року та про значні двосторонні проєкти у галузі
безпеки й оборони, економічного та енергетичного співробітництва. Румунія -
дивовижна країна, країна зі світлим майбутнім та необмеженим потенціалом,
– сказав посол Адріан Цукерман, нагадавши, що він народився в Румунії.

Черговий міст
Румунії у зовнішньополітичному напрямку, цього разу з Францією, був укріплений
в ході дискусій між прем’єр-міністром Флоріном Кицу та його французьким колегою
Жаном Кастексом. Я радий привітати безперервність двосторонніх відносин
між Францією та Румунією, відносин, які мають тривалу та успішну історію в
багатьох галузях. Окрім дискусій щодо пандемії та процесу вакцинації в двох
країнах, я підкреслив важливість діяльності французьких компанії в процесі
економічного відновлення Румунії , – написав прем’єр-міністр Румунії на
своїй Facebook-сторінці після телефонної розмови з французьким колегою. Глава
французького уряду, у свою чергу, висловив повну підтримку, яку Франція буде надалі
надавати Румунії у всіх спільних проєктах.

Виставка Мистецтво, проведена в рамках Румунсько-Французького
сезону 2019 року була однією з головних точок інтересу на культурній карті Бухареста.
Виставка Мистецтво, що відбулася в просторі Галатека, продовжила першу виставку в Maison de l’International у
французькому місті Гренобль, вернісаж якої відбувся у лютому. Метою цих двох виставок
було розміщення пластичних речень у абсолютно новому контексті.

Про історію цього проекту, а також про її
особисті зв’язки з Францією, розповідає Александра Джойстен, засновник
агентства Днефазат, яка ініціювала і провела цю акцію: Я не знаю, якщо те, що ми робимо тут, є дуже
типовим для наших французько-румунських відносин. Часто це не прості
відносини. Ми багато
думаємо в кліше. Так само французи, можливо, навіть більше, ніж ми. Але ми хотіли
зробити щось на особистому
рівні, з людьми, котрі
нам подобаються, з
митцями, яких ми шануємо, з друзями та людьми,
яких ми дуже поважаємо, з
роботами, які нам подобаються. Декотрим ми залишили свободу робити саме те, що вони хочуть. Так
чи інакше, це люди
з якими ми маємо дуже добрі відносини, незважаючи, чи вони румуни, французи або французи в Румунії. Це на
другому плані. Вийшло
добре з цим сезоном, знаючи, що ми дуже багато
перебуваємо в Румунії,
досить багато у Франції, звичайно, у нас є багато румунських і французьких
друзів. Це була красива історія, і зі всіма було легко працювати».

Чоловік Александри Джойстен,французький митець Бернард Джойстен, вірить в силу
мистецтва об’єднати спільні пластичні наміри. А сценарій виставки «Мистецтво», яку вона підготувала, був побудований, як діалог між художниками: Це позитивний зв’язок, що говорить щось через художників.
Це, можна сказати, розмова між художниками, а також між двома країнами, що
стоять за подією. Звичайно, є специфічні аспекти, навіть якщо люди не говорять про
ідею Франції або ідею Румунії. Люди не мають промов на ці теми. Звичайно, мова
йде про різні почуття, і ця виставка виражає такі речі. Вибір відбувся у зв’язку з зацікавленням, викликаним
деякими роботами. Ми залишили свободу
необхідну для співпраці
та співіснування у виставковому просторі для різноманітних робіт і концепцій творіння. Тому можна говорити про еклектику».

Александра Джойстен
розповідає про художників, які виставляли в Галатеці, а також про важливість
цього виду культурного прояву для видимості нового
покоління художників: Відомі художники, такі як Анже Лечча, Ніколае Коменеску, Петру Лукач, Жюльєн Превіє – останній, дуже
відомий листами немотивації, які ми показалина виставці в Греноблі. Аналогічним чином Філіп Перрін або Сія-Фей
Чанг, тайванська
художниця, що живе у Франції. Для нас є важливим, щоб завжди брали участь молоді художники, студенти, такі як
Панделе Панделе і ЛучіанГрісав.
У нас також є студенти в Греноблі. Ми не хочемо, щоб картини відомих митців і роботи
студентів розглядалися
так, ніби між ними існує різниця, бо це не так. Студенти або колишні студенти дуже талановиті.»

Засновники Галереї «Дефазат» визначають всі імена сучасних
художників, зібраних у Бухаресті, як частина художнього виду, як твердого
мутанта, члени якого формують еластичне і спортивне тіло, здатне зробити
фантастичний крок у Європі, об’єднавши Румунію та Францію. Бернард Жойстен: «Я думаю, що ця виставка дуже мобільна і цікава, тому
що вона побудована навколо людей, які втілюють у життя, як організувати галереї молодих художників, таких як
Лучіан Грісав або Панделе Панделе. Я думаю, що є хороша координація з
UNArte, відомі художники мають досить динамічні відносини з молодими людьми.
Таким чином, це створює динамізм, який не існує в обмежених структурах.»

Серед запрошених художників для
участі в проекті Мистецтво в Бухаресті був і Клод Клоскі, відоме ім’я образотворчого мистецтва у Франції та
за її межами. Художник розповів про важливість цього культурного діалогу, який
проводився під час Румунсько-Французького сезону 2019 року: «Це проект обміну,
який пропонує відкритість, і який також стимулює. Під час цього обміну я експерементую частину невідомого і діалогу.
Представляю тут простий малюнок, натхненний поверхнею кузова автомобіля. Це
поверхня, яку я використовував у художньому способі малювати, але і грати. Я
докладаю зусиль, щоб спостерігати те, що мене оточує, і звертатися до інших,
пропонуючи ім бачення,
я сподіваюся, достатньо вільне.

Румунсько-французький сезон в Румунії
триває до 14 липня, коли
відзначається Національний день Франції. По всьому
периметру парку імені Кароля – Румунських арен – заводу Electrica
відбудеться серія заходів з відзначення закриття сезону.