Tag: фінанси

ПРОТЕСТИ – Керівництво позапарламентської опозиційної партії РЕПЕР у понеділок подало заяву про кримінальне правпорушення за фактом публічного підбурювання та образи в контексті недільних подій біля Центрального виборчого бюро Румунії. Документ стосується публічних заяв, зроблених лідером популістського, ультранаціоналістичного парламентського опозиційного Альянсу за єдність румунів  Джордже Сіміоном, найманцем Гораціу Потрою та колишнім незалежним кандидатом у президенти, проросійським та антизахідним екстремістом Келіном Джорджеску. Своїми заявами вони підбурювали до насильства проти державної влади, що безпосередньо призвело до актів вандалізму та агресії проти сил правопорядку в центрі столиці, – стверджують представники РЕПЕР. І правляча Націонал-ліберальна партія рішуче засудила вчорашні події і відкинула будь-які форми насильства в суспільному та приватному житті. Понад 500 осіб були перевірені в районі насильницького протесту в неділю ввечері біля приміщення Центрального виборчого бюро, а на основі оперативних і публічних відеозаписів люди, які вчинили антигромадські дії, будуть виявлені та притягнені до відповідальності, – повідомляє столичне управління Жандармерії. У результаті насильства 13 жандармів отримали поранення і були доставлені до лікарні, четверо з них досі перебувають у шпиталі. Протестувальники, прихильники Келіна Джорджеску, також завдали громаді матеріальних збитків. Насильство спалахнуло після того, як ЦВБ відхилило кандидатуру Джорджеску на президентських виборах у травні. ЦВБ послалася на рішення Конституційного суду про скасування президентських виборів наприкінці минулого року, заявивши, що кандидатура Джорджеску не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки, порушуючи виборчу процедуру, він порушив обов’язок захищати демократію, яка ґрунтується на справедливому, чесному і неупередженому виборчому праві.

 

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ – Румунська Жандармерія повідомляє, що на кількох акаунтах у соціальних мережах TikTok і Facebook проводиться кампанія з дезінформації щодо вчорашніх інцидентів на акції протесту в центрі Бухареста. Брехливі повідомлення, навколо яких будується ця кампанія, полягають у тому, що жандарми били жінок, використовували гумові кулі і гранати зі сльозогінним газом, привозили агітаторів, щоб викликати насильство, били людей в метро, використовували безпілотники для запуску сльозогінного газу. Уся ця інформація не відповідає дійсності, заявляє Жандармерія, і покликана маніпулювати громадянами, щоб спровокувати подальші насильницькі інциденти.

 

ПОЖЕЖІ – Військові пожежники разом з працівниками лісових управлінь і командами волонтерських служб з надзвичайних ситуацій, за повітряної підтримки літаків Міністерства внутрішніх справ і Міністерства національної оборони, продовжують гасіння кількох рослинних пожеж в більш ніж 20 населених пунктах Румунії. Двоє людей загинули, інші отримали поранення. У деяких районах пожежникам довелося працювати у надзвичайно складних умовах через крутий і нерівний рельєф місцевості, що унеможливило доступ пожежних машин. Влада нагадує громадянам, що спалювання сухої рослинності заборонено законом, а тим, хто порушує його, загрожує суворе покарання. За останні дні було виписано чимало штрафів і відкрито кілька кримінальних проваджень. Влада також закликає громадян поважати правила охорони навколишнього середовища і застосовувати альтернативні методи санітарної обробки земельних ділянок без використання відкритого вогню.

 

ФІНАНСИ – Міністерство фінансів Румунії оголосило, що не змінюватиме цього року податкове законодавство, але не виключає змін там, де є потреба покращити його застосування. Державний секретар Алін Маріус Андрієш каже, що будь-які такі зміни до законодавства повинні вноситися після консультацій з усіма зацікавленими сторонами. Головною метою цього року є фіскальна консолідація, щоб підвищити довіру партнерів, в тому числі міжнародних рейтингових агентств та Європейської комісії, – додав чиновник.

 

АВІАСПОЛУЧЕННЯ – Румунська національна авіакомпанія TAROM повідомляє, що через страйк працівників німецького аеропорту Франкфурта-на-Майні, у понеділок, були скасовані рейси RO 305, Бухарест (OTP) – Франкфурт (FRA), та RO 306, Франкфурт (FRA) – Бухарест (OTP). Згідно з прес-релізом румунської авіакомпанії, 24-годинний страйк працівників аеропорту Франкфурта заблокував регулярні операції аеропорту. Загалом було паралізовано роботу 11 німецьких аеропортів. Це найбільші хаби Франкфурта і Мюнхена, а також аеропорти Штутгарта, Кельна/Бонна, Дюссельдорфа, Дортмунда, Ганновера, Бремена, Гамбурга, Берліна і Лейпцига-Галле.

 

СПОРТ – Румунський легкоатлет Андрей Рареш Тоадер виграв золоту медаль у штовханні ядра на чемпіонаті Європи з легкої атлетики в приміщенні, який прошов в Апелдорні (Нідерланди). Андрей Рареш Тоадер переміг з результатом 21,27 метрів, що є новим національним рекордом. Румунія завершує чемпіонат Європи в приміщенні в Апелдорні з двома медалями, золотом Тоадера і сріблом Діани Ана Марії Йон у потрійному стрибку. Румунію на чемпіонаті Європи в Апелдорні представили сім спортсменів.

ЄВРОКОМІСАР – Парламент Румунії схвалив кандидатуру Роксани Минзату на посаду комісара ЄС з питань людей, навичок та навчання. У вівторок, на слуханнях в профільних комітетах румунського парламенту, вона заявила, що портфель єврокомісара, який вона може отримати, відповідає за майже 20% багаторічного бюджету Європейського Союзу, зазначивши, що як виконавча віце-президентка Єврокомісії, вона також координуватиме сферу готовності до надзвичайних ситуацій. Роксана Минзату є одним з шести віце-президентів Європейської комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн. Вона прагне зробити професію вчителя більш привабливою в Європі, де щонайменше 24 країни стикаються з браком педагогів, і, в той же час, вдосконалити програму Erasmus+, яку багато румунських студентів вважають занадто дорогою. Наступного тижня, 12 листопада, Роксану Минзату заслухають у профільних комітетах Європейського парламенту.

 

ОБОРОНА – “Румунські і французькі військові повністю віддані забезпеченню безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні”, – сказав міністр оборони Румунії Ангел Тилвер своєму французькому колезі Себастьяну Лекорну в Парижі. На порядку денному зустрічі були актуальні питання двостороннього співробітництва з наголосом на стратегічних оборонних пріоритетах в складному контексті безпеки в Чорноморському регіоні і триваючої збройної агресії Російської Федерації в сусідній Україні. Вони також обговорили співпрацю між двома країнами в рамках НАТО, Європейського Союзу та на двосторонньому рівні. Міністр Тилвер був у складі делегації прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який у понеділок зустрівся зі своїм колегою Мішелем Барньє.

 

ВИБОРИ В США – Сьогодні американці обирають майбутнього президента між віце-президенткою Камалою Гарріс, яку підтримує Демократична партія, та експрезидентом Дональдом Трампом, кандидатом від Республіканської партії. Обидва висуванці завершили свої кампанії в Пенсильванії, штаті, який може вирішити, хто стане наступним президентом. Понад 80 мільйонів виборців вже проголосували достроково – рекордна кількість, що свідчить про інтерес до виборів, які багато хто вважає вирішальними для майбутнього американської демократії. Суми, витрачені на переконання виборців за останні вісім місяців, є астрономічними і становлять 2,6 млрд. доларів. Опитування громадської думки показують, що рейтинги Дональда Трампа і Камали Гарріс практично зрівнялися.

 

ЕНЕРГЕТИКА – У Бухаресті проходить Румунсько-японський енергетичний форум – захід, який об’єднує енергетичні компанії та державні установи з обох країн. Форум прискорив реалізацію спільних енергетичних проєктів, зокрема, розвиток атомної енергетики нового покоління, розширення потужностей зберігання відновлюваної енергії, виробництво “зеленого” водню та впровадження технологій уловлювання, утилізації та зберігання вуглецю. Під час форуму Міністерство енергетики Румунії та японська компанія Itochu Corporation підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо розвитку інвестиційного проєкту Тарніца-Лепуштешть, який має стратегічне значення для збалансування румунської енергетичної системи, що є абсолютно необхідним в контексті збільшення частки відновлюваної енергії. Відносини між Румунією та Японією були підвищені до рівня стратегічного партнерства 7 березня 2023 року.

 

ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош перебуває сьогодні в Брюсселі де бере участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань. На порядку денному такі питання як: ПДВ у цифрову епоху, Механізм відновлення та стійкості, агресія Росії проти України, річна звітність, статистика ЄС, міжнародні зустрічі та кліматичне фінансування. Рада також має ухвалити  два нормативно-правові акти у сфері страхування.

 

ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ – Кількість румунів, які загинули внаслідок сильної повені в Іспанії, зросла до двох у вівторок, – повідомило Міністерство закордонних справ, після того, як ще одна людина зі списку громадян Румунії, які спочатку вважалися зниклими безвісти, була ідентифікована як мертва. У той же час, кількість зниклих безвісти румунів досягла семи. Міністерство закордонних справ Румунії висловило співчуття родині загиблог, – йдеться в прес-релізі. Іспанські ЗМІ також писали про румунську родину, яка загинула під час повені в Ла Торре, районі поблизу Валенсії. У заяві міністерства йдеться, що представники дипломатичної місії та консульської установи залишаються в постійному контакті з іспанською владою, а мобільні консульські групи продовжують діалог з румунами, які звертаються по допомогу. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної, безпрецедентної повені, у результаті якої загинуло щонайменше 217 осіб, а десятки інших все ще вважаються зниклими безвісти.

 

ПРОТЕСТИ – Тисячі грузинів зібралися в центрі столиці Грузії Тбілісі в понеділок увечері, щоб висловити протест проти результатів парламентських виборів 26 жовтня, які виграла правляча партія “Грузинська мрія”, котрі не визнає опозиція, чиї прихильники зараз закликають до безстрокових демонстрацій з вимогою проведення повторних виборів. Новообрані опозиційні депутати відмовилися увійти до парламенту, назвавши вибори нелегітимними, а західні спостерігачі заявили про порушення під час передвиборчої кампанії та голосування. Опозиційні партії, підтримувані прозахідним президентом Саломе Зурабішвілі, заявляють про фальсифікації і закликають до міжнародного розслідування або проведення нових виборів під міжнародною адміністрацією – ідеї, які відкидає влада. Виступаючи на акції протесту, Саломе Зурабішвілі заявила демонстрантам, що Молдова перемогла, маючи на увазі перемогу своєї проєвропейської візаві Майї Санду, і що Грузія також не повинна здаватися. Росія відкинула звинувачення грузинської опозиції у втручанні у виборчий процес, а грузинська прокуратура минулої середи розпочала розслідування ймовірних фальсифікацій на виборах.

 

СПІВРОБІТНИЦТВО – Президент Румунії Клаус Йоганніс прийняв у понеділок у Бухаресті прем’єр-міністра землі Баден-Вюртемберг Вінфріда Кречмана. Глава румунської держави підкреслив, що цей візит є чудовою можливістю для зміцнення румунсько-німецького співробітництва та діалогу, підкресливши тісні політичні, економічні та культурні відносини між Румунією та Баден-Вюртембергом. Соціально-людські зв’язки були важливою темою, під час дискусій будучи підкреслена ключова роль, яку відіграють німецька меншина в Румунії та румуни, які оселилися в Німеччині, у зміцненні відносин і співпраці, в тому числі на соціальному та економічному рівнях. У понеділок німецький посадовець був також прийнятий прем’єр-міністром Румунії Марчелем Чолаку. З цієї нагоди були підписані дві спільні декларації про зміцнення співпраці між урядом Румунії та урядом землі Баден-Вюртемберг і про двостороннє співробітництво в галузі цивільного захисту. У 2023 році обсяг торгівлі досяг 8,32 млрд. євро.

ПАРЛАМЕНТ – Румунські депутати та сенатори збираються на спільне пленарне засідання у вівторок, щоб призначити членів Ради директорів Національного банку Румунії. Політичні джерела повідомляють, що нинішній голова Мугур Ісереску, який обіймає цю посаду з 1990 року, є фаворитом на новий термін на чолі НБР. Також у вівторок парламент схвалить два запити президента Клауса Йоганніса – про участь армії Румунії в Командуванні НАТО з надання допомоги та підготовки в галузі безпеки для України  та створення на національній території військово-морського навчального центру для українського персоналу. Обидві палати парламенту будуть також поінформовані про дозвіл Румунії на передачу Україні обладнання та матеріальних цінностей, переданих Швецією, а також про розміщення на її території контингенту сил спеціальних операцій ВМС США терміном на два роки.

ФІНАНСИ – Прямі іноземні інвестиції впали більш ніж на третину в минулому році в порівнянні з 2022 роком, свідчать дані, опубліковані в понеділок НБР. Чистий приплив прямих іноземних інвестицій в Румунію в 2023 році склав майже 6,75 мільярда євро, що на 36,3% менше від рекордної суми, зафіксованої в попередньому році. Такий розвиток подій відповідає міжнародній тенденції і в основному може бути пояснений економічною невизначеністю та геополітичною напруженістю, особливо в контексті тривалої війни в Україні та конфлікту на Близькому Сході, які спонукали іноземних інвесторів дотримуватися обережного підходу, зазначають фахівці НБР. Основними економічними сферами інвестування в минулому році були промисловість, фінансове посередництво та страхування, а також торгівля. З точки зору внутрішнього географічного розподілу, найбільше іноземних інвестицій продовжує залучати Бухарестсько-Ілфовський регіон, частка якого в загальному обсязі зросла з 62,7% у 2022 році до 63,8% наприкінці минулого року.

ВІДНОСИНИ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся в понеділок з представниками міжнародних єврейських організацій, які зібралися в Бухаресті з нагоди Ради рабинів і Міжнародної зустрічі єврейських лідерів, а також 145-ї річниці надання першого румунського громадянства румунським євреям. Глава румунської виконавчої влади підкреслив, з цієї нагоди, міцність відносин і безперервність добрих стосунків між Румунією та Ізраїлем, найближчим союзником Бухареста, особливим і надійним партнером на Близькому Сході, які тривають вже понад сім десятиліть. У той же час, прем’єр-міністр нагадав про дуже добру співпрацю з Федерацією єврейських громад Румунії та її президентом Сільвіу Векслером у справі запобігання та боротьби з антисемітизмом.

ЗАКЛИК – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску повторила заклик бухарестської влади до румунських громадян уникати поїздок до Лівану у зв’язку з розвитком ситуації в регіоні. Румунам, які вже перебувають у Лівані і не можуть покинути цю країну, вона порекомендувала повідомити про це посольство Румунії в Бейруті: «Ми перебуваємо в постійному контакті з нашими колегами в посольстві і з нашими колегами в регіоні, і постійно координуємо наші дії. Ми також підтримуємо зв’язок з консульських питань з посольствами інших держав-членів Європейського Союзу та з іншими партнерами в регіоні», – зазначила глава румунської дипломатії.

УНІВЕРСИТЕТИ – Більшість державних університетів Румунії встановили понеділок 30 вересня як дату початку нового навчального року, коли пройшли офіційні церемонії відкриття нового навчального року. На приватних факультетах навчання розпочинається відповідно до їхніх внутрішніх правил. У 2024 – 2025 навчальному році 52 державні вищі навчальні заклади організовують понад 2 200 спеціалізацій/навчальних програм. Також є 34 акредитовані приватні вищі навчальні заклади, які пропонують молодим людям 338 спеціалізацій/навчальних програм.

ВУГІЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА – Сьогодні Великобританія відмовляється від вугільної енергетики, закривши останню свою теплову електростанцію. Агентство Reuters зазначає, що таким чином Великобританія стає першою з найбільш індустріально розвинених країн G7, яка відмовляється від цього виду енергії. Лондон оголосив у 2015 році, що планує закрити свої теплові електростанції, які на той час виробляли 30% енергії в країні. Закриття електростанцій призвело до скорочення викидів парникових газів у Великій Британії, оскільки країна прагне повністю ліквідувати викиди вуглецю в енергетичному секторі до 2030 року і стати вуглецево-нейтральною до 2050 року. Очікується, що шість інших країн G7 також закриють всі свої теплові електростанції не пізніше середини наступного десятиліття, згідно з угодою, підписаною у квітні.

ОЛІМПІАДА-2024 – Літні Олімпійські ігри в Парижі завершилися, а естафета була передана Лос Анджелесу (США), на церемонії закриття в неділю ввечері на “Стад де Франс”. Срібна призерка, важкоатлетка Міхаєла Камбей несла прапор Румунії, яка завершила цю Олімпіаду з дев’ятьма медалями: трьома золотими, чотирма срібними та двома бронзовими. З цим результатом Румунія посіла 23 місце з 206 країн-учасниць і 84 країн, чиї спортсмени завоювали медалі. Перше місце посіли Сполучені Штати Америки – 126 медалей, з яких 40 золоті, друге – Китай 91 медаль (40 золотих), а третє – Японія з 45 медалями, в тому числі 20 золотими. Організаторка Олімпіади-2024, Франція, посіла п’яте місце здобувши 16 золотих, 26 срібних і 22 бронзові медалі.

 

ІНФЛЯЦІЯ – Згідно з даними, опублікованими сьогодні Національним інститутом статистики, річна інфляція в Румунії в липні зросла до 5,42% у порівнянні з 4,94% у червні, оскільки продовольчі товари подорожчали на 1,71%, непродовольчі товари – на 6,92%, а послуги – на 8,52%. За даними джерела, річна інфляція в липні 2024 року порівняно з липнем 2023 року, розрахована на основі індексу споживчих цін, склала 5,8%. Національний банк Румунії (НБР) переглянув свій прогноз інфляції на кінець цього року до 4% з 4,9% раніше і очікує, що вона досягне 3,4% на кінець 2025 року, згідно з даними, представленими в п’ятницю головою НБР Муґуром Ісереску.

 

ФІНАНСИ – У понеділок Міністерство фінансів Румунії здійснило випуск (емісію) державних цінних паперів під назвою “Tezaur” з терміном обігу один рік під 5,8% річних та три роки під 6,6% річних. Цінні папери можуть придбати лише фізичні особи до 5 вересня, як онлайн, так і в казначействах або через сільські відділення Пошти Румунії. Цінні папери можна передавати та викуповувати заздалегідь, а доходи від інвестування в цінні папери не оподатковуються. Кошти, отримані Міністерством фінансів від цього випуску, будуть використані для фінансування бюджетного дефіциту та рефінансування державного боргу.

 

ПОЖЕЖІ – Румунські пожежники в Греції беруть участь в операції з гасіння пожежі сухої рослинності та лісу поблизу Варнави, розташованої в префектурі Аттика, приблизно в 40 кілометрах від Афін. За даними Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій, місія ускладнюється важкодоступною місцевістю і складним ландшафтом, а висока температура і низька вологість сприяють поширенню вогню. За оцінками грецької служби цивільного захисту, пожежна небезпека залишається дуже високою в багатьох частинах країни. Поблизу столиці зафіксовано кілька спалахів, а деяким мешканцям регіону було наказано евакуюватися. З суботи в Греції спалахнули десятки пожеж, а пожежники все ще намагаються загасити деякі з них. Цього літа в Греції сталися сотні рослинних пожеж.

 

СЕРЕДНЯ ОСВІТА – У Румунії триває осіння сесія іспитів на атестат про повну середню освіту, в якій беруть участь понад 33 000 випускників ліцеїв. Сьогодні відбулося оцінювання мовних компетенцій з румунської, рідної та сучасних мов, а також цифрових компетенцій. У вівторок і середу будуть оцінюватися мовні навички з іноземної мови. Письмові іспити розпочнуться наступного понеділка з тесту з румунської мови та літератури. Під час літньої сесії 78% кандидатів склали іспити на атестат про повну середню освіту, в той час як близько 28 000 були визнані такими, що не склали іспити.

ТРИМОР’Я – Президент Румунії Клаус Йоганніс провів двосторонню зустріч з Президентом України Володимиром Зеленським на полях Саміту Ініціативи трьох морів у Вільнюсі, Литва. Президент Йоганніс підтвердив тверду підтримку, яку Румунія надає Україні на всіх відповідних рівнях, а також рішучість зміцнювати транскордонне співробітництво у сфері енергетичної безпеки. На зустрічі в литовській столиці лідери країн-учасниць обговорять, як Ініціатива повинна розвиватися і адаптуватися в складному регіональному контексті. Під час зустрічі Клаус Йоганніс виступатиме за подальшу ефективність Ініціативи та отримання конкретних результатів, особливо щодо покращення регіонального стратегічного сполучення на осі Північ-Південь. Він також торкнеться перспективи посилення сполучення з Україною та Республікою Молдова, які є асоційованими учасниками Ініціативи, відповідно до рішень, прийнятих на Бухарестському саміті. Ініціатива «Трьох морів» пропонує платформу для співпраці між державами-членами ЄС і державами, що не входять до ЄС, перевагами якої є підвищення якості життя їхніх громадян і стимулювання можливостей для багатоспрямованої співпраці. На попередньому саміті, який відбувся минулого року в Бухаресті, було прийнято Спільну декларацію, яка стала важливою віхою для майбутнього та розвитку Ініціативи, особливо щодо транскордонних зв’язків у сфері транспортної інфраструктури, енергетики та цифровізації, а також зміцнення та диверсифікації фінансових інструментів Ініціативи.

 

ІНФРАСТРУКТУРА – Роботи з будівництва транскордонного мосту між Румунією та Україною через річку Тиса просуваються дуже хорошими темпами, так що цей проект буде завершено в листопаді – повідомив у четвер державний адміністратор повіту Марамуреш (північна Румунія) Габріел Богдан Штецко. “Мова йде про інвестиції в розмірі понад 40 мільйонів євро з європейських фондів, дуже важливих для історичного Марамуреша і для всього нашого повіту. Після завершення будівництва, міст через Тису відкриє шлях до нової міжнародної торгівлі, що сприятиме зростанню економіки повіту”, – сказав Штецко. Ділянка мосту через Тису має довжину 1,2 кілометра від національної дороги і включає доступ до прикордонного пункту, митницю та обладнання, необхідні для здійснення комерційних перевезень.

 

НАВЧАННЯ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку взяв участь, у четвер, у багатонаціональних навчаннях “Морський щит 24” на борту фрегата “Королева Марія”. Понад 2200 військовослужбовців і 135 морських і річкових суден, літаків і транспортних засобів беруть участь з 8 по 21 квітня в навчаннях на Чорному морі, в прибережній зоні і в дельті Дунаю в рамках багатонаціональних навчань “Морський щит 24”, в яких беруть участь 12 країн: Болгарія, Франція, Грузія, Греція, Італія, Великобританія, Республіка Молдова, Королівство Нідерландів, Польща, Португалія, Туреччина і Сполучені Штати Америки. Навчання складаються з місій з боротьби з незаконною діяльністю на морі та річках, морського та річкового контролю, пошуку та рятування на морі, надання допомоги судну, що зазнало аварії, та забезпечення безпеки об’єктів критичної інфраструктури. Багатонаціональні навчання “Морський щит – 24” є найскладнішим заходом під керівництвом Військово-морських сил Румунії в 2024 році і сприяє просуванню регіональних і міжнародних ініціатив та інтересів Румунії, а також підвищенню рівня оперативної сумісності між силами, що беруть участь у навчаннях. Вперше багатонаціональні навчання “Морський щит” відбулися в 2015 році.

 

ФІНАНСИ – Голова Національного банку Респ. Молдова (НБМ) Анка Драгу заявила, що Кишинівська фондова біржа має хороші шанси на розвиток, а республіка може стати ринком, що представляє інтерес для іноземних компаній, які вже працюють в Румунії. Анка Драгу перебувала в Бухаресті, де провела переговори з представниками Бухарестської фондової біржі (BVB), Управління фінансового нагляду (ASF) та Національного банку Румунії (НБР) про можливість подвійного лістингу молдовських компаній на іноземних фондових біржах та механізми торгівлі акціями та іншими фінансовими інструментами. Анка Драгу має подвійне громадянство Румунії та Республіки Молдова і близько року була спікером Сенату Румунії.

 

ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річний рівень інфляції в березні знизився до 6,6% з 7,2% у лютому, що стало другим поспіль зниженням цього показника. Згідно з опублікованими в четвер даними Національної служби статистики та обліку,  продовольчі товари подорожчали на 2,8%, непродовольчі товари – на 8,06%, а послуги – на 10,2%. Найбільше подорожчали поштові послуги, послуги водопостачання та водовідведення, косметичні та медичні послуги. Так само найбільше подорожчали фруктові консерви, свіжі фрукти, риба та рибні консерви, сир, кава, какао, вино та пиво. Серед непродовольчих товарів найбільше зросли ціни на миючі засоби – майже на 25%, за ними йдуть ліки, які подорожчали більш ніж на 23%.

 

ЗДОРОВ’Я – У Румунії понад 70.000 людей мають діагноз “хвороба Паркінсона”. Лікарі кажуть, що хоча хвороба невиліковна, раннє виявлення симптомів і втручання фахівців допомагає обмежити вплив на якість життя людей, які страждають на цю недугу. Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона, який відзначається щороку 11 квітня, є можливістю для лікарів нагадати людям про те, що хвороба зазвичай з’являється після 60-65 років, частіше у чоловіків, але також може розвинутися раніше 50 років у 10-20% випадків. Найпоширенішими проявами є тремор, м’язова скутість і зменшення амплітуди рухів. У Румунії існує мережа медичних центрів, що спеціалізуються на лікуванні хвороби Паркінсона, другого за поширеністю вікового неврологічного розладу після хвороби Альцгеймера.

 

МІГРАЦІЯ – У середу Європейський парламент проголосував за новий закон про міграцію та притулок. Це один з найважливіших законопроектів нинішнього складу Європарламенту, оскільки останніми роками міграція зросла, особливо з Північної Африки. Найважливішими елементами нового регулювання є впорядкування системи перевірки шукачів притулку, створення загальноєвропейської бази даних та механізму солідарності між державами-членами ЄС.

НАТО – У вівторок, Парламент Румунії переважною більшістю голосів ухвалив Декларацію Сенату і Палати депутатів, які провели спільне засідання, з нагоди 20-ї річниці вступу Румунії до НАТО і 75-ї річниці Північноатлантичного альянсу. У документі підкреслюється, що членство в Альянсі є гарантією захисту громадян, демократії та особистих свобод. Наш обов’язок – продовжувати підтримувати законні прагнення інших вразливих сусідніх держав, таких як Україна і Республіка Молдова, дотримуватися цих цінностей, додається в заяві. Румунія користується повагою та впливом у Північноатлантичному альянсі, до її голосу прислухаються, це голос, який має значення, написав заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане в короткому відеоролику, розміщеному в соціальних мережах.

ЗУСТРІЧ – Президент Клаус Йоганніс проведе в середу в Бухаресті разом з Президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем робочу зустріч, присвячену підготовці майбутнього Стратегічного порядку денного Європейського Союзу, – повідомила сьогодні Адміністрація Президента. Згідно з прес-релізом, у зустрічі візьмуть участь прем’єр-міністри Бельгії, Угорщини та Хорватії: “Консультації в Бухаресті є частиною ширшого процесу визначення пріоритетів Європейського Союзу на період 2024-2029 років, який був започаткований на неформальному засіданні Європейської Ради в Гранаді 6 жовтня 2023 року”, – зазначили в Адміністрації Президента. Дискусії щодо підготовки майбутнього Стратегічного порядку денного продовжаться на рівні лідерів ЄС з метою його ухвалення Європейською Радою на її засіданні, запланованому на кінець червня цього року, – додається у прес-релізі.

СТРАЙК – Страйк працівників Пошти Румунії продовжився у вівторок на національному рівні, оскільки керівництво компанії відкрило дві судові справи: одну про призупинення страйку, а іншу про визнання страйку незаконним, оголосив Національний профспілковий блок. Представники профспілки стверджують, що в середу постануть перед судом для захисту. Працівники компанії вимагають підвищення заробітної плати на 400 леїв і збільшення надбавки за лояльність. За даними Національного профспілкового блоку, в акції протесту беруть участь понад 7.000 членів профспілки в 32 повітах країни. Керівництво компанії і Міністерство досліджень, інновацій та цифровізації запропонували підвищити зарплату двома частинами, що восени призведе до загального чистого підвищення в середньому на 370 леїв.

ОБОРОНА – Міністерство оборони Румунії опублікувало проєкт нового закону про національну оборону. Документ, винесений на громадське обговорення, чітко визнає гібридні загрози головним викликом національній безпеці і передбачає конкретні механізми для їх виявлення, запобігання та протидії. Він також забезпечує правову основу для залучення військових і невійськових сил і засобів за межами території румунської держави для захисту румунських громадян, які перебувають у небезпеці. Серед нововведень – можливість мілітаризації сил захисту Міністерства внутрішніх справ у разі мобілізації або під час збройного конфлікту. Також пропонується створити Національний військовий командний центр – нову структуру, яка відповідатиме за координацію та управління всіма силами оборони.

ФІНАНСИ – Станом на 31 березня валютні резерви Національного банку Румунії зросли до 64,2 млрд євро. Рівень золотого запасу залишився на рівні 103,6 тонн. В контексті динаміки міжнародних цін його вартість становила близько 6,9 млрд. євро. Виплати за державним боргом, деномінованим в іноземній валюті, прямим або гарантованим Міністерством фінансів, у квітні становили близько 2 млрд євро. НБР також повідомляє, що базовий індекс споживчих кредитів знизився до 5,90% на рік. Тенденція до зниження призведе до зниження іпотечних ставок для сотень тисяч румунів. Тримісячний індекс ROBOR, який використовується для розрахунку вартості споживчих кредитів у леях зі змінними процентними ставками, також знизився.

ДІПФЕЙК – Національний директорат кібербезпеки в Бухаресті випустив посібник з ідентифікації матеріалів, що містять діпфейки. Документ містить детальну інформацію про те, що таке “діпфейк”, процес його створення та як ідентифікувати матеріали, які підпадають під цю категорію. Посібник також навчає румунів, що робити, якщо вони стали жертвою “діпфейку”.

НАВЧАННЯ – Румунські військовослужбовці беруть участь у багатонаціональних навчаннях JCET-2024 (Joint Combined Exchange Training\Спільне комбіноване навчання за обміном), які проходять на території Республіки Молдова разом з контингентами з цієї країни та США до 19 квітня. За словами організаторів, навчання мають на меті спільну підготовку та обмін досвідом між військовими силами спеціального призначення Республіки Молдова, Румунії та США, а також підвищення рівня оперативної сумісності між контингентами, що беруть участь у навчаннях.

Де-факто, євро є національною валютою Румунії, але навряд чи стане воно нашою валютою де-юре в близькому майбутньому. Протягом останніх кількох років Центробанк зберігає обмінний курс на рівні близько 5 леїв за євро, що полегшує розрахунки громадян і політиків. Великі інфраструктурні проєкти, представлені владою, оцінюються в євро. За нерухомість вказується вартість в євро, навіть якщо у нотаріальних конторах, операції з нерухомістю здійснюються в румунській національній валюті, леях.

Коли пишуть про синекури, які уряди різних кольорів пропонують партійній клієнтурі, ЗМІ беруть за стандарт єдину європейську валюту. Згідно з обвинуваченнями, складеними антикорупційними прокуратурами, більшість корупціонерів отримують хабарі також в євро. Румунська діаспора чисельністю мільйонів душ надсилає із заходу континенту своїм родичам з країни теж євро.

І попри це, Румунія наразі не відповідає жодному з чотирьох критеріїв, необхідних для переходу на єдину європейську валюту. Відповідно до положень відомого Маастрихтського договору, укладеного в 1992 році, цими критеріями є стабільність цін, міцні та стійкі державні фінанси, стабільність обмінного курсу та конвергентність довгострокових процентних ставок. Більше того, згідно з так званим звітом про конвергенцію, опублікованим у середу Європейською комісією, з усіх 27 держав-членів Союзу, Румунія є єдиною країною проти якої застосовується процедура надмірного бюджетного дефіциту.

Хоча й не є членами єврозони, Болгарія, Чехія, Хорватія, Угорщина, Польща та Швеція користуються кращою оцінкою з боку Єврокомісії. Прийнята до Союзу лише у 2013 році, через шість років після Румунії, Хорватія може приєднатися до єврозони вже 1 січня 2023 року, якщо Єврогрупа та Європейська рада підтримають рішення у цьому сенсі Європейської комісії.

Парадокс, який відзначають аналітики, полягає в тому, що в 2016 році Румунія відповідала трьом з чотирьох критеріїв. Залишилося виконати лише критерій обмінного курсу та, як додаткову умову, встановлену Європейською комісією, законодавчу сумісність. Іншими словами, економічна політика наступних урядів, що управляли Румунією після 2016 року, лише погіршила сумісність Румунії з вимогами єврозони.

Щоправда, економіка та суспільство пережили два роки повної плутанини через обмеження, введені пандемією COVID-19, і невизначеність зберігається після вторгнення російської армії в сусідню Україну. За останні місяці ціни різко зросли, процентні ставки неухильно зростають, державні фінанси нестабільні, а країна позичає у темпі, який преса називає запаморочливим.

Що таке гроші, як вони циркулюють в економіці, як їх заробити і, передусім, як їх правильно витрачати? Усі ці питання зазвичай виникають наприкінці
юнацтва та на початку дорослого життя. Але
останніми роками дорослі, будь то батьки чи вчителі, почали приділяти більше часу ознайомленню дітей з економічними поняттями,
звісно адаптованими до їхнього віку. Наприклад, організація Junior Achievement Romania вже понад 15 років
проводить програми та курси фінансової освіти, які вона безкоштовно надає
вчителям та школам, зацікавленим у таких темах.

Ці курси є факультативними, вони не входять до обов’язкової шкільної
програми, але з’явились тому, що їх потреба
була відчутна, пояснила Лоредана Поенару, директор з освіти організації Junior Achievement Romania (JAR). «Фінансова освіта є потребою в кожному
віці, оскільки цей тип освіти дає нам розсудливість у розпорядженні ресурсами
та відповідальність за рішення, які ми приймаємо. Ось чому наші програми
зосереджені на фінансовій освіті від «0»-го класу до завершення середньої школи, і навіть на
факультеті. Діти мають зрозуміти, звідки їхні батьки беруть гроші і, що вони можуть з ними робити, чому важливо заощадити або відкласти здійснення певних побажань. А для підлітків або молоді важливо
розуміти різницю між певними фінансовими послугами, критеріями, які вони
повинні враховувати при прийнятті рішень про придбання, та механізмами, за
допомогою яких вони можуть бути фінансово захищені в майбутньому.»

Цю потребу усвідомлюють і нові покоління батьків,
оскільки в минулому, попередні покоління або уникали розмов на цю тему зі
своїми дітьми, або не знали, як підходити до цього питання, – каже Лоредана
Поенару. «Ми все частіше констатуємо цю відкритість сімей до включення таких
курсів до програми факультативних занять. А діти, в свою чергу, стають
переносниками інформації, оскільки вони, безумовно, повертаються додому з
певним ентузіазмом, з певною інформацією, яку вони отримали практично і яку
вони готові впроваджувати у своє повсякденне життя. З кожним роком інформація
стає різноманітнішою, а інтерес учнів до наших курсів зростає. Наприклад,
останнім часом ми спостерігаємо за зростаючим інтересом молоді до фінансових
інвестицій і до того, як вони можуть таким чином збільшити свої доходи. Це дуже
велика та складна сфера, яку ми намагаємось охопити, залучаючи професіоналів з
ділових кіл.»

Курси проводяться в школах на базі партнерства між JAR,
Міністерством освіти та шкільними інспекторатами. У рамках цих програм щорічно проводяться
курси у майже 1500 школах з усієї
країни. Але все стає ще цікавішим, коли складні фінансові поняття пояснюються малечі
через гру або читання історій. Це спробувала і здійснила письменниця Крістіна
Андоне, автор двох томів із колекції «Школа добре вирощених грошей». Перш ніж
писати про гроші, Крістіна Андоне писала адаптовані для дітей біографії
композиторів.

Для «Школи добре вирощених грошей» вона використала свою
творчість аби створити сучасні казки про… фінансові та банківські проблеми.
Крістіна Андоне. «Я намагалася писати про гроші креативно і грайливо. Це не набридливі
історії. Я намагалася триматися подалі від будь-якого викладацького стилю, але спробувала
досягти зону мудрості. Адже в цій книзі я не кажу про гроші як власне про цінність,
а як засіб виділення певних цінностей, таких як солідарність, щедрість та впевненість у власні сили. Гроші – це проїзний квиток до нашої мрії. Якщо ми не знаємо, що
це за мрія, будь-яке прийняте нами фінансове рішення буде або непотрібним, або
вимагатиме невиправдано великих зусиль. Тому мої книги вчать дітей бути
щедрими, обережними та відповідальними, але не цими словами.»

За допомогою різних історій з тваринами, що нагадують
народні казки чи притчі, діти знайомляться з такими поняттями економіки, як
кредит, відсотки, інвестиції, конкуренція. У цій фантастичній грі про гроші
вони дізнаються, що означає бути скромним, солідарним, робити пожертви,
підтримувати малих підприємців або необхідність стримуватися від покупок. У той
же час вони дізнаються, що мрії можна здійснити за допомогою грошей, але самі
гроші не можуть бути ідеалом життя. Крістіна Андоне розповідає. «Я подумала про
своєрідний набір інформації для виживання у фінансовому світі, кілька основних
питань з орієнтації. Я не написала ці книги з думкою, що всі діти стануть
економістами, банкірами чи підприємцями. Я написала їх для будь-якої дитини,
котра, незалежно від професії, яку обере, з раннього дитинства повинна усвідомлювати,
що кожна сім’я має свій бюджет, що гроші не безмежні і, що цей
бюджет схожий на піцу порізану на шматки. Якщо дитина з раннього віку розуміє
ці принципи: як відкладати гроші, як зрозуміти, що не добре збирати занадто
багато речей, а лише ті, що допомагають нам, як робити пожертви нужденним, все
це разом буде корисним для суспільства.»

Тому дітей не слід тримати
подалі та «вберігати» від фінансових проблем, – вважає Крістіна Андоне. «Я людина
пера, з музичною освітою і багато часу жила із враженням, що музиканти не повинні
цікавитися фінансовими справами. Але це не так! Бо якщо ти не займаєшся цим, цим
має займатися хтось інший. Думка про те, що благородно триматися подалі від
грошей, є хибною. Це лише одне з багатьох неправильних кліше про наші стосунки
з грошима. З грошима потрібно поводитися вдумливо і прозоро за дуже простими
правилами, подібними до правил гігієни.»

Насправді правила щодо грошей – це правила адаптації до
життя, – стверджують Крістіна Андоне та педагоги, які рекомендують фінансову
освіту.

У понеділок Уряд Румунії прийняв зміни до Державного бюджету на поточний
рік, необхідні, за словами прем’єр-міністра Людовіка Орбана, для покриття
витрат, спричинених пандемією COVID-19, для
виплати пенсій та збалансування місцевих бюджетів. Все більше викликів і
витрат виникає, – пояснив прем’єр-міністр, в умовах, в яких пандемія, а також
низка законодавчих ініціатив спричиняють зростання соціальних витрат.

На відміну від літнього прогнозу, до кінця року дефіцит досягне 9,1% ВВП, а
падіння економіки становитиме 4,2%. Ці останні зміни, прийняті в цьому році урядом,
доводить бюджетний дефіцит до понад 96 млрд леїв (понад 19,5 млрд євро).
Додаткові гроші будуть виділені Міністерству праці на виплату пенсій, технічне
безробіття та гнучкий графік роботи. Міністерство охорони здоров’я також
отримає більше грошей на боротьбу з COVID-19. З майже одного мільярду леїв (близько 200
мільйонів євро) будуть виділені кошти на виплату надбавок за коронавірусний ризик для працівників швидкої допомоги, які
не були включені до попереднього нормативно-правового акту, що передбачав доплати лікарям, які знаходяться на
«передовій» боротьби з новим коронавірусом.

Крім того, міністр фінансів Флорін Кицу заявив, що внесок Румунії до
європейських фондів щодо виробництва вакцини проти SARS-CoV-2 був
збільшений. Також додаткові гроші будуть виділені для підтримання інвестицій.
Флорін Кицу зазначив, що ці поправки до держбюджету забезпечують продовження
інвестицій, що досягнуть 55 млрд леїв (близько 11 млрд євро), значно більше порівняно
з початковими бюджетними розрахунками. Освіта та сільське господарство також
отримали додаткові кошти при останньому перерозподілі бюджетних коштів цього
року.

Міністерство сільського господарства отримає додаткові гроші для виплати
компенсацій фермерам, які постраждали від посухи. У свою чергу, від
Міністерства фінансів та Міністерства внутрішніх справ було урізано частину
виділених раніше коштів. Найбільше коштів, однак, віднімуть від Міністерства
оборони – близько 2 мільярдів леїв (приблизно 400 мільйонів євро). Інші установи,
бюджет яких буде скорочений – це Адміністрація Президента та Палата депутатів.

З іншого боку, Фіскальна рада прогнозує, що бюджетний дефіцит на цей рік
складе близько 9,8% ВВП, що на 0,7 процентного пункту вище оцінки Міністерства
фінансів. Щодо третього коригування державного бюджету Фіскальна рада вважає,
що становище державних фінансів в кінці цього року має важливе значення,
оскільки воно є відправною точкою для складання бюджету на 2021 рік. Фіскальна
рада рекомендує реструктуризацію як видатків, так і бюджетних доходів, серед іншого, шляхом
розширення бази оподаткування, поліпшення збору податків та кращого освоєння коштів
з європейських фондів.