Tag: Чорне море

Національна
енергетична система є потужною та
стабільною, а Румунія має всі умови, щоб стати енергетичними експортером, – заявив профільний міністр
Румунії Антон Антон, який додав,
що сьогодні, в процесі значних змін енергетичних політики на міжнародному та європейському рівнях, Румунія є частиною процесу
створення та розвитку
Енергетичного Союзу разом з іншими європейськими країнами.

Чого прагне Бухарест? Стати регіональним полюсом
енергетичної безпеки, а не тільки ринком збуту,
стати вузлом транспортних шляхів, що зв’язують
Європейський Союз, а також ефективним і конкурентоспроможним виробником електроенергії та газу в Європі. На що спирається Румунія для досягнення цих цілей? На енергетичну суміш, завдяки якій Румунія має особливу позицію в Європі, – каже міністр Антон. «Наша країна
сповнена ресурсів. Румунія є однією з небагатьох європейських країн, що можуть говорити про різноманітність ресурсів. За допомогою цих ресурсів і низьких
виробничих потужностей, які ми маємо на сьогоднішній день, ми повністю забезпечуємо наші потреби
споживання електроенергії, а також
експортуємо енергетику в регіоні. Румунія є полюсом
енергетичної безпеки.»

Крім того, після початку видобутку вуглеводнів на
континентальному шельфі Чорного моря, Румунія може покращити свою позицію майже
незалежного гравця на європейському газовому ринку і може відмовитися від імпорту
газу з Росії. Таким є висновок дослідження Делойт, оприлюдненого нещодавно,
здійсненого в умовах, коли Румунія вже забезпечує більшу частину споживання
природного газу за рахунок власного виробництва і в даний час займає третє
місце в ЄС з точки зору цього критерію. З 28 держав-членів з точки зору залежності
від імпорту ресурсів Румунію випереджають лише Естонія та Данія.

Колишній міністр енергетики Румунії Резван Ніколеску, в
даний час експерт агентства Делойт, пояснив, що з офшорних периметрів можна буде отримати в
цілому 170 мільярдів кубічних метрів, тобто в середньому п’ять мільярдів
кубічних метрів на рік. Інвестиції в нафтову промисловість в акваторії Чорного
моря принесуть до державного бюджету доходи на суму до 26 млрд. доларів США та
додатково 40 млрд. доларів до ВВП Румунії до 2040 року.

Делойт дає більш обережнішу оцінку ніж румунська
влада, враховуючи технічні дані експлуатації офшорних родовищ у Мексиканській
затоці, подібних до тих, що знаходяться у Чорному морі. Разван Ніколеску: «Говорячи
про запаси, чиновники заявили про 200 мільярдів кубометрів. Ми кажемо 170
мільярдів, принаймні це випливає з наших підрахунків. Європейська комісія, за
результатами досліджень впливу, повідомляє про підвищення цін на газ. Ми
прогнозуємо, що у нас буде надлишок виробництва і, що ця надлишкова продукція
призведе до позитивного конкурентного впливу та стримає тенденцію зростання цін
у Румунії.»

Кожен вкладений у видобуток газу на шельфі Чорного моря лей дасть утричі більше
доходу, через прямі чи опосередковані наслідки або в суміжних галузях економіки.
Тут, на думку експертів Делойт, ми говоримо не тільки про продаж газу, а й про
весь економічний «ланцюг», задіяний у процесі експлуатації цього ресурсу. Говорить
координатор проекту Сорін Елісей. «Інвестиція становитиме 22,2 млрд доларів. Для
впровадження цих проектів на всіх чотирьох етапах буде потрібно в середньому
понад 30.000 працівників на рік. Сукупні доходи до державного бюджету зростуть
фактично на 26 млрд. доларів, а також – ще понад 70 млрд. доларів додаткових
надходжень у результаті цих інвестицій.»

За оцінками Делойт 65% газу піде на внутрішнє споживатися Румунії, а решта -
на експорт, що зміцнить позицію Бухареста на європейському газовому ринку. Згідно
з Енергетичною стратегією Румунії, що перебуває на останньому етапі розробки, в
наступні роки енергетичний сектор зазнає стрімкого розвитку, а зростання
енергетичного сектора призведе до створення нових і модернізації наявних потужностей з виробництва, транспортування і дистрибуції, кажуть представники
румунської влади.

З географічного погляду, Румунія знаходиться в регіоні Європейського Союзу,
що мають перетнути декілька маршрутів, а серед них особливе місце займає проект
БРУА. Маршрут цієї магістралі є вигідним для нас, і ми повинні зробити так, аби
цей трубопровід не тільки перетинав Румунію, а й приносив країні прибуток, – сказав
міністр енергетики. БРУА – це новий проект європейського транспортного коридору
газу, загальною довжиною 1318 км, що має забезпечити кращий взаємозв’язок між
країнами, розташованими вздовж вісі Болгарія-Румунія-Угорщина-Австрія, а також підтримати
енергетичний ринок, шляхом створення нових зв’язків з великими інфраструктурними
проектами, такими як газорозподільні вузли у Центральній Європі та майбутні експлуатації офшорних родовищ на шельфі Чорного
моря. Проект розроблений з метою розвитку інтеграції європейського газового
ринку і підвищення безпеки поставок.

Уперше День Військово-морських сил був відзначений у портових чорноморських та придунайських містах а також в Бухаресті, на озері Херестреу, який тепер носить ім’я останнього короля Міхая І. Грандіозний спектакль відбувся в Констанці, найбільшому морському порту Румунії, в якому взяли участь тисячі місцевих жителів і туристів. Був присутній і Президент Клаус Йоханніс, який привітав моряків та сказав, що Румунія не може бути важливим регіональним актором та сильною державою не маючи сильної армії, яка б охоплювала добре підготовлені військово-морські сили, оснащені сучасною військовою технікою та здатні успішно вирішувати будь-яке завдання.

Ми є свідками, – сказав президент – формування нового геостратегічного ландшафту, розвиток якого важко передбачити. Однак, Румунія, як і раніше, залишається оазисом стабільності в цьому регіоні та регіональним постачальником безпеки. Є реальні переваги, що випливають з цього статусу вважає Клаус Йоханніс: Дуже важливим є те, щоб ми мали можливість але і мудрість використовувати наші сильні переваги, щоб зміцнити нашу позицію важливого члена НАТО та надійного стратегічного партнера США.

Президент виступив за посилення міжнародного співробітництва, як рішення для зміцнення глобального миру та безпеки. На його думку, наголос на економічний аспект цієї співпраці може принести користь країнам Південно-Східної Європи та іншим зацікавленим країнам. Тому що, – зазначив Клаус Йоханніс – Чорне море як і раніше є важливою сполучною ланкою між Європою, Близьким Сходом та Центральною Азією, з можливістю використовувати Дунай, як природний транзитний коридор між Центральною Європою, Балтійським морем та Середземним морем.

Не применшуючи військовий розмір та геостратегічну безпеку цього регіону, аналітик з питань зовнішньої політики Штефан Попеску у інтерв’ю Радіо Румунія пояснив, яким чином Румунія може стати великим гравцем в Чорному морі. Штефан Попеску: Для того, щоб дійсно мати політику у Чорному морі, ми повинні думати на порт Констанца, який є найбільшим в Чорному морі. Ми повинні думати про наш цивільний флот, якого немає. Щоб бути важливим актором на регіональному рівні, Румунії необхідно розвивати реальну політику в Чорному морі, а ви знаєте, що це вже не є так сильно в нашій свідомості. Здоров’я організму не ґрунтується виключно на армію; воно зосереджується й на сильне та здорове суспільство, на сильну економіку, яку можна експортувати, та на культуру, яка є фактором залучення в регіоні.

У свою чергу, міністр оборони Міхай Фіфор, який також був присутнім на заходах в Констанці, повідомив, що наступного тижня уряд затвердить закупівлю мобільної морської протиракетної системи для збільшення безпеки кораблів Румунії.

Мамая – один з
найвідоміших курортів на румунському узбережжі Чорного моря. Тут проводяться
найбільші фестивалі, тут ви зустрінете найкращих ді-джеїв, з якими розвага
триває до ранку в найбільш розкішних клубах. Ціни в готелях Мамаї різноманітні,
а пропозиції щодо проведення часу включають як оглядові екскурсії на
підйомнику та аквапарк безпосередньо на курорті, так і екскурсії Добруджею або
в дельту Дунаю.

Але щоб краще познайомитися з курортом пропонуємо вам здійснити подорож у часі. 112 років тому,
точніше в 1906 році, був відкритий перший літній сезон в Мамаї. В основу
курорту лягли проекти, початі в 1905 році, що враховували ряд цікавих
особливостей, – каже Віктор Резван Пантелімон, викладач Факультету історії та
політичних наук в Університету імені Овідія в місті Констанца. «Він став
результатом бачення кількох видатних постатей тих часів. По-перше – інженера
Ангела Саліні, який спроектував і побудував низку об’єктів транспортної
інфраструктури. Передусім це знаменитий залізний міст через Дунай. З огляду на
розширення порту Констанца, у нього виникла ідея побудувати біля Констанци
курорт. Іншим далекоглядним діячем, який зіграв дуже важливу роль в створенні
курорту був тодішній мер Констанци Йон Бенеску. Він пробув на цій посаді лише
два роки, з 1905 по 1907 роки. Але саме з його ініціативи міськрада у 1905 році
прийняла рішення про здачу в концесію території на півночі міста Констанца, яка
до того була невеликим рибальським селом. Так почалося будівництво курорту,
відомого сьогодні під назвою Мамая.»

З самого початку,
курорт мав міжнародний характер, з огляду на те, що, наприклад, ландшафтні
плани і проекти землеустрою були розроблені французом Едуардом Редонтом, який є
й автором пляжних парків, – розповідає Разван Віктор Пантелімон. «Перша карта
Мамаї була зроблена у Франції в грудні 1905 року, архітектурно-ландшафтною
службою міста Парижа. Теж у Франції, точніше у Парижі на початку 1906 року було
зроблено тисячі копій фотографій пляжу. Офіційне відкриття курорту Мамая мало місце у серпні 1906 року, коли з
Констанци прибули перші два потяги. У цьому відкритті взяли участь переважно
пересічні громадяни тієї епохи. Цікаво, що між старим вокзалом Констанци і
курортом була побудована залізнична лінія завдовжки вісім кілометрів. Курорт
швидко став популярним. Статистичні дані показують, що за кілька місяців, в
1906 році у Мамаї відпочили понад 45 тис. осіб. Це величезний успіх, з огляду
на те, що в той час місто Констанца мало близько 12 тис. жителів.»

З плином часу
курорт Мамая зазнав і періоди занепаду. Перший – під час Першої світової війни
та після цього, – розповідає Віктор Резван Пантелімон. «Можна стверджувати, що
занепад тривав до 20-х років, коли відновилося будівництво. У 1920 році
почалося зведення Королівського палацу за планами італійського архітектора
Маріо Стоппи. У 30-і роки спостерігався період стрімкого розквіту, було
побудоване казино та перший великий готель «Рекс». Цікаво, що в 1934 році на
курорті було зафіксовано близько 12 тис. туристів з сусідніх країн: Польщі,
Угорщини, Чехословаччини. Пізніше, під час Другої світової війни, а потім в
50-і роки курорт знов пережив період занепаду. І лише у 60-их роках влада
розробила і почала реалізацію нової політики розвитку курорту Мамая, що
дозволила збільшити кількість іноземних туристів. У 1968 році курорт став
всесвітньо відомим. Лауреат Нобелівської премії латиноамериканець Мігель Анхель
Астуріас писав про нього, стверджуючи, що Мамая може конкурувати з будь-яким
курортом на французькій або італійській Рив’єрі або з пляжами Флориди. На початку
90-их років він знову занепав та відновив розвиток на початку 2000-их років.»

Слід також зазначити, що саме на курорті Мамая працювала й
радіостанція «Відпочинок», що вела трансляцію кількома мовами міжнародного
спілкування і була дуже популярною в роки комуністичного режиму в Румунії завдяки
інформаційно-розважальним програмам. Після 2000-го року курорт знову зазнав
стрімкого розвитку, – стверджує Штефан Некула, директор місцевого туроператора.
«Нам вдалося задовольнити потреби всіх категорій туристів, маючи як готелі, які
працюють в системі «все включено», так і
бутік-готелі. Ми вважаємо, що з часом Мамая стане все більш популярним серед іноземних
туристів. В останні роки тут відбуваються все більше фестивалів, що ваблять іноземних
туристів, які звикли до подібних подій на узбережжі. Найбільш популярним є «Neversea», один з найбільших музичних фестивалів в
Східній Європі. Гадаю, що й екскурсії, які ми пропонуємо та включаємо до турпакетів,
сприятимуть просуванню курорту. Ми хочемо, щоб туристи не лише відпочивали на
лежаках, а й дізнавалися про культуру місця їх прибуття.»

Мамая не є ексклюзивним
місцем відпочинку, – каже Штефан Некула. «Ціни на курорті
різні. Є двозіркові готелі для низькобюджетного відпочинку, але є й чотири та п’ятизіркові готелі. Вони дійсно пропонують
послуги за західноєвропейськими стандартами. Усі відгуки від туристів після відпочинку
у них були позитивними. Останні, наскільки я пригадую, датуються 1-м травнем,
коли туристи, переважно молоді люди, взяли штурмом клуби на півночі курорту. Як
відомо, дозвілля було на всі 100%. 1 травня було багато туристів з
Великобританії, Німеччини, Італії, більшість їх них у супроводі румунів, які
запросили їх на курорт. Ми чекаємо з розпростертими обіймами туристів, які хочуть
побачити курорт Мамая і відчути унікальну атмосферу цього місця. Готелі,
ресторани, клуби та пляжі вже готові.»

Ось і все про
румунський чорноморський курорт з багатою історією та різноманітною пропозицією.

Останні роки були позначені чутливими змінами щодо безпеки Чорноморського регіону, і НАТО, як альянс, безпосередньо зацікавлений у цьому питанні, уважно стежить за ситуацією та приймає рішення щодо збереження рівноваги. Ситуація погіршилась разом з війною в Грузії в 2008 році та після анексії Росією Криму в 2014 році.

Дії Росії дестабілізують весь Чорноморський регіон і ставлять під загрозу не лише безпеку, а й демократію держав регіону, сказав міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану на безпековому форумі, який нещодавно відбувся в Бухаресті. Чорне море знаходиться на перехресті шляхів, і тамтешня шня ситуація в галузі безпеки відображається, наприклад, на Близькому Сході, привернув увагу глава румунської дипломатії: З Криму та Сходу України ми спостерігаємо збільшення російської військової присутності на підтримку морських операцій та віддалених інфраструктур, які перетворюють Чорне море на платформу для проектування військової сили в інших регіонах світу.

Теодор Мелешкану зазначив, що безліч класичних та гібридних загроз та ризиків у безпосередній близькості Європи мали серйозні наслідки для інтересів, відносин та стратегічних розрахунків у Чорноморському регіоні. І перед цими різноманітними видами загроз, кращою відповіддю є об’єднаний до них підхід з боку держав – членів НАТО та Європейського Союзу.

Запрошеней на Радіо Румунія, Державний секретар Міністерства національної оборони та керівник Департаменту оборони, планування та міжнародних відносин Мірча Душа розповів про заходи, які розглядає Північноатлантичний альянс на наступний період: Ці заходи, в першу чергу, спрямовані на адаптацію НАТО до нової ситуації безпеки на східному фланзі внаслідок кризи в Україні, анексії Криму та заходи, які необхідно здійснити на південному фланзі, зважаючи на ситуацію на Близькому Сході та на Півночі Африки, а також заходи на північному фланзі НАТО та Європейського Союзу. Ці важливі теми стосуються, насамперед, збільшення оборонної здатності, поступового збільшення оборонної та бойової спроможності. Також, заходи стримування і оборони та нові концепції, які НАТО розглядає в найближчий період.

Безпека Альянсу залежить від безпеки Чорного моря, а додаткові рішення на саміті НАТО у липні будуть прийняті для цього регіону. Це заява, зроблена Джеймсом Аппатураєм, Спеціальним представником Генерального секретаря НАТО з питань Кавказу та Центральної Азії на Бухарестському форумі, де він проаналізував ситуацію у Чорноморському регіоні. Підвищення російської військової присутності в Чорному морі та створення можливостей, які блокують практично доступ та вільне переміщення НАТО та союзників НАТО в зоні, змінюють клімат безпеки в регіоні.

Водночас Росія також використовує Крим і доступ до всього регіону для реалізації своєї сили на Близькому Сході. Джеймс Аппатурай додав, що Росія, крім військових засобів, використовує також пропаганду, дезінформацію, фінансування партій та інші методи гібридної війни, щоб привести до роз’єднання держав регіону як всередині, так і у відносинах між ними, Зібравшись протягом двох днів в Брюсселі міністри оборони країн-членів НАТО схвалили нову ініціативу, яка дозволить Альянсу за 30 днів мобілізувати 30 батальйонів, 30 ескадриль та 30 бойових кораблів. Вона включатиме близько 30 000 військовослужбовців, 300 літаків і щонайменше 30 кораблів або підводних човнів. Міністри також офіційно схвалили нові командні центри в німецькому місті Ульм і в місті Норфолк у Сполучених Штатах.

Ці дві структури збільшують захисну позицію Альянсу і, отже, здатність запобігати конфліктам. Рішення, прийняті міністрами оборони, є вирішальним кроком у підготовці саміту НАТО у липні, щоб підтвердити послідовну оборону всього Альянсу, відзначають інформагентства. Вони спрямовані на створення ефективного, послідовного та надійного стримувального та оборонного стану, заснованого на адаптації Командної структури НАТО, зміцненні потенціалу реагування сил, беручи до уваги Ініціативу поступового зростання оперативності та реагування, зміцнення морської позиції та вдосконалення стратегічного підходу до південного виміру Альянсу.

Що стосується Румунії, то на її території, після саміту в Уельсі,були створені перші структури НАТО – Структура об’єднаних сил та Командування багатонаціональної дивізії, що включає і цілі безпеки в Чорному морі, а також заходи, які Румунія, як держава-член НАТО, прийняла в цей період щодо збільшення можливостей у цій зоні. Йдеться включно про заходи, прийняті у зв’язку з програмою оснащення та модернізації, яка стосується Чорного моря.

Доброю новиною є те, що, на відміну від багатьох інших європейських країн, Румунія вже забезпечує найбільшу частку споживання природного газу з власного виробництва. Краща новина полягає в тому, що імпортувати газ з Росії не буде потрібно після розпочаття видобутку родовищ з континентального шельфу Чорного моря. Таким є висновок дослідження, представленого колишнім міністром енергетики Резваном Ніколеску, у даний час фахівець відомого агентства Делойт. Він пояснив, що з офшорних периметрів можна видобувати в цілому 170 мільярдів кубометрів, тобто в середньому 5 мільярдів кубометрів на рік. Інвестиції в вуглеводневий сектор Чорного моря генеруватиме до державного бюджету доходи в розмірі 26 млрд. дол. США та додаткові 40 млрд. доларів до ВВП Румунії до 2040 року.

Більш обережна оцінка, ніж оцінка влади Румунії, також ґрунтується на технічних даних видобутку у Мексиканській затоці, подібного до того, що знаходиться у Чорному морі. Резван Ніколеску: У випадку резервів, чиновники заявили, що вони складають 200 мільярдів кубометрів. Ми кажемо 170 мільярдів. Європейська комісія, за результатами досліджень впливу, показує на високий рівень цін на газ. Ми прогнозуємо, що у нас буде надлишок виробництва, що ця надлишкова продукція призведе до позитивного конкурентного впливу та стримуватиме тенденцію зростання цін у Румунії.

З початком видобутку Чорноморського газу, кожен інвестований долар помножиться втричі, через прямі, непрямі ефекти або в суміжних галузях економіки. Тут, на думку експертів Делойт, ми говоримо не тільки про продаж газу, а й про весь економічний ланцюжок, що задіяний у цьому ресурсі. Сорін Елісей, координатор проекту: Це інвестиції в 22,2 мільярда доларів. Виконуючи ці проекти на всіх чотирьох етапах, середня річна кількість працівників за цей період перевищить 30000. Доходи до державного бюджету зростуть на 26 млрд. доларів, і в результаті цих інвестицій ми говоримо про понад 70 млрд. доларів додаткового виробництва.

За оцінкою Делойт, 65% газу буде спожито в Румунії, а решта піде на експорт, таким чином зміцнюючи позиції Румунії на європейському газовому ринку. Знову Сорін Елісей: З 28 держав-членів за показником залежності від імпорту ресурсів, я думаю, що нас випереджає лише Естонія та Данія. Я думаю, що ми можемо навіть поліпшити це третє місце.

Прогнози експертів Делойт радують не тільки економічних аналітиків, а й аналітиків закордонної політики. Вони нагадують, що багато разів Москва використовувала в політичних та геополітичних цілях залежність Європи від її вуглеводнів, і вважають дуже важливим виявлення та використання альтернативних джерел нафти та газу.

Анексія Росією Криму та постійне нарощування свого
військового потенціалу на анексованому півострові, а також дії на сході України
спонукали НАТО до зміцнення солідарності в рамках свого альянсу та розвитку
військових можливостей. Так, на засіданні Парламентської асамблеї НАТО у
Бухаресті на початку жовтня Генеральний секретар Єнс Столтенберг заявив, що
Альянс стурбований агресивністю РФ й надалі укріплюватиме свій східний фланг.
«НАТО не є загрозою для Росії, але в Альянсі стурбовані її агресивністю. Ми будемо
дотримуватися політики зміцнення східного флангу НАТО», – заявив Столтенберг.

У цьому контексті Румунія нещодавно прийняла план
військових закупівель на наступні роки, в якому зазначається, що Бухарест буде
витрачати на оборону 2% ВВП щорічно з 2017 по 2026 рік. На модернізацію ЗСР,
згідно з прийнятим Верховною радою оборони країни планом, Румунія планує
витрати майже 10 мільярдів євро. До тепер Румунія закупила у Португалії 12
багатофункціональних винищувачів F-16
та планує додатково закупити ще 36 подібних військових літаків. Минулого тижня уряд затвердив законопроект
про придбання семи зенітно-ракетних комплексів Patriot. Перший американський
комплекс буде поставлений найближчим часом і запрацює, – за словами міністра
оборони Міхая Фіфора, – в 2019 році.

Тим часом, незважаючи ні на що, Росія продовжує активну
мілітаризацію анексованого Криму. Начальник Генштабу Міністерства оборони
Російської Федерації Валерій Герасімов нещодавно заявив, що на
анексованому півострові було створене
самодостатнє угруповання військ, що включає в себе військово-морську базу,
армійський корпус, авіаційну дивізію та дивізію ППО. Він також оголосив, що
Чорноморський флот Росії був поповнений шістьма підводними човнами, фрегатами
«Адмірал Григорович», «Адмірал Ессен», що мають на озброєнні крилаті ракети
«Калібр», трьома дивізіонами берегових ракетних комплексів «Бал» і «Бастіон».

Ці дій Російської Федерації ми обговорили з румунським
аналітиком з питань безпеки Юліаном Фотою: У цьому немає нічого нового.
Ремілітаризація Чорного моря почалася в 2007 році, коли президент Путін
виступив з відомою промовою на Мюнхенській конференції з питань безпеки. Отже,
починаючи з 2007 року в Чорному морі спостерігається збільшення російської
військової присутності. У 2008 році була війна в Грузії. Після війни в Грузії
Росія продовжила зміцнювати свої військові можливості в Чорному морі. Щоправда,
на той час вона не контролювала Крим, але після незаконної анексії Криму в 2014 році процес був прискорений таким
чином, що Крим був перетворений на своєрідний російський авіаносець в Чорному
морі. Відомо, що на сьогодні в Криму, в чорноморських портах, як наприклад
Севастополь, кількість російських озброєнь значно більша, ніж раніше і більш
різноманітна. Є бомбардувальники, є винищувачі, є всілякі ракети, підводні
човни, сучасні кораблі, тощо. Отже, ці заяви треба розглядати в цьому
контексті, в процесі, який почався в Чорноморському регіоні в 2007 році, який
був прискорений та консолідований після анексії Криму.

Юліан Фота спробував знайти пояснення цьому процесу
посиленої мілітаризації Криму, зокрема перетворення півострова на велику військову
базу. Перш за все, Чорне море завжди мало стратегічне значення
для Росії. Давайте зробимо короткий історичний екскурс. Після Кримської війни,
відвоювати привілейованої позиції в Чорному морі мало життєво важливе значення
для росіян, саме для отримання можливості використовувати Чорне море, як вони
тоді казали, як шлюз до глобального домінування. В наші дні Чорне море має
велике значення для росіян, тому що через Чорне море, наприклад, вони
логістично забезпечують весь російський флот, який знаходиться навпроти
узбережжя Середземного моря, поблизу Сирії. Отже, всі дії російських військово-морських
сил у Сирії, в значній мірії спирається на російські кораблі в Чорному морі.
По-друге, у Чорному морі зараз є НАТО, є Румунія, Туреччина, Болгарія -
країни-члени НАТО. Отже, своїм Чорноморським флотом та всіма іншими військовими
потужностями Росія намагається забезпечити рівновагу, хоча, на мій погляд, в
дійсності, Росія на сьогодні краще оснащена ніж НАТО, чим залякує, посилає
меседжи всім союзним країнам, особливо чорноморським. І все це переозброєння, яке Росія проводить всі ці
роки, робиться для того, щоб залякати всіх нас, колишні країни Варшавського
договору, які раніше мали дружні відносини з СРСР, а в даний час є членами
НАТО, особливо Румунію та Болгарію, тому що Туреччина велика країна, має
численніші збройні сили і входить до іншої категорії.

У цій ситуації, постає запитання: чи має Румунія якимось
чином реагувати на подібні дії або заяви? Відповідає Юліан Фота: Ні. Ці заяви не приносять нічого нового. Ми серед перших
привернули увагу Заходу до ремілітаризацію Чорноморського регіону. Тому для нас
тут нічого дивного немає. По-друге, росіяни й так з 2014 року значно збільшили кількість озброєнь в Чорному морі та в Криму. Тому ці заяви цього російського
генерала не настільки важливі, щоб Бухарест якось на неї реагував. Кращою
реакцією Бухареста є те, що вже робиться: з одного боку разом з країнами НАТО
говорити про готовність до діалогу з Росією, тому що ми не хочемо конфронтації
з нею, але з іншого боку, продовжувати вживати всіх заходів як на національному
рівні, так і разом з союзниками, з тим, щоб якщо, не дай Бог, в майбутньому
опинимось в ситуації конфронтації з Росією, незалежно від того якою може бути
ця конфронтація, ми були готові справитись з ситуацію.

Добре відомий міграційний балканський маршрут може бути замінений на чорноморський маршрут, який перетинатиме Румунію. Попередження було зроблене експертами Європейського агентства з прикордонної та берегової охорони (FRONTEX), після виявлення у Чорному морі біля берегів Румунії все більше човнів з нелегальними мігрантами, які намагалися дістатися до західних європейських країн. Дані показують, що більшість з тих, хто вибирає цей варіант це іракці та сирійці.

Нещодавно, Міжнародна організація з міграції (МОМ) попередила про створення нового маршруту через територію Румунії, а Еудженіо Амброзі, директор Регіонального офісу Євросоюзу у Міжнародній організації з міграції в Брюсселі попередив, що сотні мігрантів вже прибули в Румунію, перетинаючи Чорне море на човнах. Це чіткий сигнал того факту, що перевізники людей та контрабандисти намагаються знайти новий маршрут для продовження свого бізнесу, – сказав Еудженіо Амброзі.

Зібрані дані Європейським агентством з прикордонної та берегової охорони (FRONTEX) показують, що кількість нелегальних мігрантів в Чорному морі коливає. У 2014 році були виявлені 430 мігрантів, у 2015 році було 68 мігрантів, а зараз румунська берегова охорона стикається кожного тижня з новими інцидентами. Чи можна говорити про відновлення давнього маршруту, відомого перевізникам? Професор Штефан Попеску, фахівець з історії міжнародних відносин, вважає, що тепер перевізники перевіряють новий маршрут для перевезення людей: На даний момент мені здається занадто рано говорити про альтернативний міграційний маршрут. Я думаю, що це пов’язано з блокуванням та більш жорстким контролем, принаймні балканського маршруту. Тому що, коли почався більш строгий контроль в Греції, а Болгарія закрила кордон з Туреччиною та більш строго контролює його з березня 2016 року, значна частина міграційного потоку проходила через Йорданію, Єгипет до Лівії, звідки на човнах намагалися по морю дістатися до Італії або далі до Іспанії. Цей потік не був повністю контрольований, доказом будучи той факт, що в цьому році 121.000 людей перетнула Середземне море. Звичайно, кількість мігрантів скоротилася, тому що минулого року було 278.000 осіб. Ви подумайте, 278.000 людей прибули до Італії 9.000 до Іспанії, та близько 7.000 до Греції. Таким чином, порівняно з тим, що відбувається у нас, поки що стикаємося з окремими випадками перевірки цього нового маршруту для перевезення людей, враховуючи той факт, що найпростіший перевірений шлях через Балкани був закритий. Крім посилення контролю Грецією, Туреччиною та Австрією слід нагадати і угоду з Туреччиною щодо біженців, яка непогано діє, незважаючи на заяви і погрози пана Ердогана, та навіть певні стримання з боку Німеччини.

Більшість мігрантів, які прибувають в Румунію не хочуть залишитися тут, вони намагаються дістатися до країн Західної Європи. У центрах для біженців в Румунії в даний час розміщено близько 1.500 людей, в той час як встановлена міграційна квота Європейською комісією для нашої країни у 4 рази більша. Більшість мігрантів походять з Іраку, а потім з Сирії, Афганістану, Пакистану та Сомалі. Це люди у відчаї, які жили в районі збройного конфлікту, бачили як їхні родичі були вбиті, а будинки зруйновані. Але є й так звані економічні мігранти. Деталі подає професор Штефан Попеску: Говорилося про жителів Сомалі, але прибули і з Еритреї та Нігерії. У перспективі 2050 року населення Субсахарської Африки подвоїться, зросте ще на мільярд осіб. Отже, будуть два мільярди 400 мільйонів людей, якщо взяти до уваги і Північну Африку, які чинитимуть тиск на Європу. Таким чином, ясно що цей міграційний потік збільшиться. Що врятує нас, це географічна позиція. Подумайте, що італійський острів Лампедуза знаходиться ближче до узбережжя Лівії, ніж до найближчої італійської території й тому можна дуже легко дістатися до Лампедузи або до Мальти.

З іншого боку, й кількість мігрантів, які чинять тиск на сербсько-румунський кордон, значно зросла. Румунська прикордонна поліція повідомила, що вона зупиняє все більші чисельні групи нелегальних мігрантів з Близького Сходу, Азії та Африки, які намагаються потрапити до країн Західної Європи. Прикордонній поліції вдалося спіймати лише з початку вересня близько 150 мігрантів, які намагалися незаконно перетнути румунський кордон, двічі більше ніж у серпні. У таких умовах, Міністерство внутрішніх справ нещодавно повідомило про зміцнення контролю на південно-західному кордоні країни.

Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану очолив румунську
делегацію на ювілейному саміті Організації Чорноморського Економічного
Співробітництва (ОЧЕС), що відбувся у Стамбулі (Туреччині). На зустрічі, організованій
Туреччиною, як головуючої країни в ОЧЕС, а також ініціатора співпраці в цьому
форматі, була відзначена 25-та річниця з дня прийняття Босфорської декларації
на першому засіданні цієї організації, яка пізніше, в 1999 році, отримала назву
ОЧЕС.

У зв’язку з цим держави-члени організації прийняли Спільну декларацію,
документ, який встановлює принципи економічного співробітництва між
державами-членами та перспективи розвитку організації в контексті зростаючої
економічної і стратегічної важливості Чорного моря. В останні роки ця
організація, головним напрямом діяльності якої є питання економічного
характеру, стикалася з численними проблемами безпеки, на тлі анексії Росією
Криму або поширення ісламістської
терористичної загрози. В інтерв’ю нашому спеціальному кореспонденту в Стамбулі
міністр закордонних справ Теодор Мелешкану пояснив зміст прийнятої декларації.
Цей документ підбиває підсумки роботи організації упродовж 25 років і визначає
певні напрямки подальших дій. Фактично вони стосуються всіх питань, що
представляють інтерес для країн, що беруть участь у чорноморській співпраці. У
декларації згадані конкретні проекти та напрями попередніх дій, зокрема дуже
важливі проекти розвитку інфраструктури, такі як шосе навколо Чорного моря або
з’єднання з Центральною Азією, а також співпраця з іншими організаціями, такими
як Парламентська Асамблея Чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС),
Чорноморський банк торгівлі та розвитку, Міжнародний Центр досліджень Чорного
моря, які внесли свій вклад в роботу ОЧЕС. Фактично були оглянуті всі ці проекти,
а потім окреслені деякі орієнтири на майбутнє, наголошуючи на тому, що
діяльність цієї організації щодо заохочення економічного співробітництва в
регіоні, пов’язана і вписується в Цілі
та завдання стратегії сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй на період
до 2030 року.

У своєму виступі під час саміту в Стамбулі глава румунської дипломатії
висловив тверду прихильність Румунії щодо поглиблення регіонального
економічного співробітництва в рамках ОЧЕС, здатного надати практичного змісту
співпраці між країнами регіону і сприяти регіональній безпеці та стабільності
шляхом заохочення діалогу і взаємної довіри. Міністр закордонних справи
підтвердив особливу увагу, яку Румунія, як один із засновників ОЧЕС і член
Європейського союзу, приділяє зміцненню співпраці ОЧЕС – ЄС на прагматичних і
гнучких засадах, для максимального використання можливостей, наданих
політиками, ініціативами та інструментами Євросоюзу в Чорноморському регіоні,
здатних зміцнити зміст економічної місії проектів ОЧЕС шляхом створення
сприятливого інвестиційного клімату в регіоні та визначення пріоритетних
проектів в галузях, що становлять спільний інтерес для обох організацій в
інтересах всього регіону.

Теодор Мелешкану: Є два основні види відносин з Європейським Союзом. З
одного боку, Євросоюз має конкретні проекти для Чорноморського регіону, такі як
Політика «Блакитного розвитку» в Чорному морі і Рамкова програма ЄС з
досліджень та інновацій. Крім цього, завдяки політиці розширення Європейського
Союзу, яку ми підтримуємо, деякі країни, зокрема, Грузія, Україна та Р. Молдова
досягли прогресу в напрямку сприяння демократії, стабільності й економічного
розвитку, що стало результатом постійного діалогу з Європейським Союзом і
зусиль, докладених ними для виконання критеріїв, необхідних для підписання угод
про асоціацію. У дійсності ці три країни користуються перевагами просунутих
угод про допомогу, в той час як їхні громадяни отримали право безвізового
в’їзду на територію ЄС.

У цьому контексті Теодор Мелешкану підтримав європейський курс Республіки
Молдова, Грузії та України, на основі реалізації угод про асоціацію та висловив
підтримку суверенітету і територіальної цілісності України в межах її
міжнародно визнаних кордонів. Глава румунського зовнішньополітичного відомства
у своїй промові згадав необхідність дотримання норм міжнародного права,
наголошуючи на наявність в Чорноморському регіоні ряду безпекових проблем.
Теодор Мелешкану: На наш погляд, дійсно, ОЧЕС є економічною організацією, але
водночас ми повинні визнати, що останнім часом відбулися події, що негативно
впливають на безпеку країн, які беруть участь у співпраці в басейні Чорного
моря. І, в цьому контексті я дуже ясно сказав, що ми не можемо прикидатися,
буцімто не бачимо, або не можемо закривати очі. У цьому контексті я підтвердив
рішучу підтримку, яку Румунія надає територіальній цілісності та суверенітету
України в рамках міжнародно визнаних кордонів. Отже ми вважаємо за необхідне в
майбутній період відверто розглянути ці речі, яким чином ці конфлікти,
заморожені або триваючі, в Чорноморському регіоні, мають негативний вплив на
конкретну співпрацю.

Глава румунської дипломатії підкреслив зацікавленість Румунії в посиленні
ефективності та динамічності ОЧЕС для впровадження ряду економічних проектів,
передусім з розвитку транспортної інфраструктури: автомагістралі Чорноморське
кільце та високошвидкісних магістралей навколо Чорного моря. У той же час, він
відзначив величезний потенціал Чорноморського регіону та його стратегічну
позицію, що мають бути використані ​​шляхом посилення зв’язків з сусідніми
регіонами (Центральною Азією, Середнім Сходом, Кавказом) і залучення
позарегіональних акторів до співпраці в стратегічних проектах. Теодор Мелешкану
сказав, що ювілейний саміт повинен стати новим початком для організації, яка повинна
приділити більшу увагу консолідації статусу представницької структури
Чорноморського регіону.

Чорноморський регіон стає все більш важливим геополітичним фактором, зоною стратегічного інтересу для економічних шляхів але й аванпостом НАТО та Європейського Союзу. Все це, в той час як джерела небезпеки диверсифікувалися в останні роки, чи йде мова про тероризм, розповсюдження зброї масового знищення, технологій для виробництва зброї масового знищення, хімічні та біологічні матеріали, торгівля зброєю, чи про наркотики, торгівлю людьми та нелегальну імміграцію.

На цьому тлі, посилення боротьби з тероризмом та організованою злочинністю, поряд з підвищенням змагання за енергоресурсами та шляхів їх транспорту, призвели до того, що Чорне море стало в центрі уваги європейських та євроатлантичних структур. Виходячи з того, що Чорне море є стратегічною віссю, ця тема була недавно обговорена в Інституті імені Хадсона в США, який разом з Румунським інститутом дослідження, зорганізували конференцію на тему зростання напруженості в Чорноморському регіоні з точки зору військової та енергетичної безпеки.

Кореспондент Радіо Румунія у Вашингтоні Дойна Сайчук описує геополітичний контекст в регіоні, як він був представлений під час конференції: Протягом більшої частини історії, Чорне море було стратегічною віссю, якою є й сьогодні. Тепер в регіоні, де Росія анексувала Крим та підтримує повстанський рух в Україні на південному сході, де Москва надає військову та політичну допомогу сепаратистським регіонам Придністров’я в Молдові, Абхазії в Грузії, де Росія зміцнює свій військовий флот у Чорному морі та де російські літаки чинять небезпечні маневри поблизу американських кораблів, три чорноморські країни НАТО повинні справитися з поширенням військової присутності Росії. Йде мова про Румунію, Болгарію і Туреччину.

Лауренціу Пакіу, один із засновників групи з енергетичної політики, розповів про безпеку в Чорному морі, в момент коли, після анексування Криму, Румунія де факто має спільний кордон з Російською Федерацією в Чорному Морі. Якщо ми дивимося на європейський континент з точки зору енергетичної безпеки, ми стикаємося з трьома загрозами та викликами, класичними загрозами, які посилені тероризмом, зброєю масового знищення, регіональними конфліктами, невдалими управліннями у сусідстві Європи, організованою злочинністю, кліматичними змінами та загрозою щодо кібербезпеки, – стверджує Лауренціу Пакіу. Далі він додає, що існує внутрішній вимір енергетичної безпеки, який в Європі стикається з деякими викликами. Якщо ми дивимося на окремі країни ЄС, кожна з них має відмінну енергетичну політику: одні з них покладаються на вугілля, інші на ядерну енергетику, а інші на імпорт природного газу.

Іншим важливим викликом щодо енергетичної безпеки є той факт, що переважна більшість країн ЄС залежать від одного постачальника природного газу, а саме від Росії. Експерти з питань міжнародних відносин та дипломати обговорили в Констанці, на південному сході Румунії, на форумі «Безпека в Чорному морі та на Балканах» про проблеми, з якими стикаються країни регіону, серед яких енергетична безпека та кібербезпека, інформаційна війна та мілітаризація Чорноморського регіону. Посол Сорін Дукару помічник генерального секретаря НАТО стверджує: На рівні НАТО ми стикаємося з найбільш складним контекстом безпеки одного покоління. Наявне поєднання традиційних загроз, які можливо, пов’язані з суттю існування НАТО, з нетрадиційними загрозами або новими загрозами на адресу міжнародної безпеки та безпеки НАТО, які стосуються терористичних загроз, загрози кібербезпеці, різні форми гібридних загроз, які поєднують в собі традиційні форми і нетрадиційні, а також тенденції, спрямовані на інформаційну маніпуляцію.

Стосовно заходів, які повинні застосовуватися проти цих загроз, Сорін Дукару ствердив, що підхід НАТО спрямований на два компоненти: Один стосується захисту території союзницьких країн та країн членів, інший аспект стосується забезпечення стабільності за межами території НАТО, в першу чергу в сусідстві, зміцнення оборонного потенціалу, особливо в боротьбі з тероризмом до можливості ефективно відповідати на ці загрози.

У перспективі вирішальних факторів регіональної безпеки, зовнішня політика Бухареста побудована на тому, що західні Балкани і Чорне море повинні розглядатися разом з точки зору загроз на адресу безпеки.

Цього року сезон відпочинку на румунському узбережжі Чорного моря уперше офіційно стартував 15 квітня.
Курорти були підготовлені, був створений план заходів, а туристи повинні були заздалегідь забронювати номер, оскільки в деяких готелях, заповнюваність постійно підвищується. У деяких випадках вона сягнула 100% у вихідні дні. Романтичні
прогулянки по березі моря, пляж і сонце, концерти, розвага і добрий настрій, це основі складові вдалого
відпочинку на румунському узбережжі.

Крістіан Берхелеску, голова Асоціації Узбережжя – дельта Дунаю підтверджує насичену програму в цьому
році. У 2017 році румунське узбережжя зустріне туристів великою
кількістю заходів та, звісно, готелі та ресторани вже готові прийняти гостей, відповідно
до румунських і світових стандартів. До 1 травня було
продано 40.000 квитків на одну подію, що відбулася на курорті Мамая, з яких
8000 – придбали іноземці, і це, на мій
погляд, непоганий початок для цього сезону. Родзинкою цього літа буде фестиваль Neversea. Він пройде з 7 по 9 липня в Констанці. За попередніми оцінками у ньому візьмуть участь більше 50 тисяч любителів музики з країни та закордону. Він був ініційований під маркою Untold. На ньому буде така ж музика, як і на знаменитому фестивалі в місті Клуж-Напока Untold, тобто візьмуть участь провідні
діджеї та зірки, котрі, безсумнівно, принесуть максимальне задоволення
любителям музики, які відпочиватимуть в той період на морі.

Близько 245 км пляжу від Суліни до Вама Векє, що на
кордоні з Болгарією. Дев’ять курортів національного туристичного значення
пропонують відпочинок по кишені кожного і на будь-який смак. Ось чому
румунське узбережжя Чорного моря є місцем відпочинку для всіх. Говорить голова
Асоціації Узбережжя – дельта Дунаю Крістіан
Берхелеску. Румунське узбережжя охоплює всі вікові категорії. На півдні
узбережжя ми маємо курорти, що пропонують путівки все включено для сімей з
дітьми, так само й на курорті Мамая. Молоді люди можуть розслабитися на курорті
Костінешть та на півночі курорту Мамая, де зосереджено багато клубів. Люди
похилого віку можуть обрати Мангалію, Текіргьол, Ефоріє Норд, Ефоріє Суд, де є
гарні умови для відновлювального лікування та СПА-комплекси. Звідси, туристи
повертаються не просто здоровішими, а більш задоволеними і життєрадісними.
Румунське узбережжя стане приємним досвідом для іноземців, які, як правило,
мало чого знають про Румунію, а поєднання відпочинку на морі та в дельті Дунаю
треба обов’язково поекспериментувати хоча б один раз у житті.

На румунському узбережжі на вас чекає спокійне море
з низькою солоністю води в порівнянні з іншими морями. Так само тут немає
припливів або небезпечних морських істот. Румунське узбережжя здатне
задовольнити будь-які найвибагливіші смаки і завдяки численним екскурсіям до
різних цікавих місць, – каже голова Асоціації Узбережжя – дельта
Дунаю Крістіан Берхелеску. У залежності від віку і бажання побачити різні
цікаві місця, туристи мають можливість відвідати історичні пам’ятки, військові
та морські музеї, музеї археології та народного мистецтва. Є також різні
концерти і, звичайно ж, можна здійснити екскурсію в дельту Дунаю та
відвідати південну частину узбережжя,
де можна побачити абсолютно казкові місця. Любителі природи й активного
відпочинку можуть здійснити екскурсію на всюдиходах, на велосипеді або пішки
пройтися лісами Добруджи. Це буде особливий досвід. Добруджа є однією з колисок
європейської цивілізації, це суміш людей різних національностей: євреїв,
румунів, болгар, росіян, українців, греків, турків і татар, завдяки чому вона є
надзвичайно різнобарвною та цікавою.

Офіційно на румунському чорноморському
узбережжі є більше 90000 місць у готелях та
пансіонатах. Крім того, є багато караван-парків і
кемпінгів. Проте кожен рік
приносить зміни на краще: з’являються
нові готелі і здійснюються інвестиції. Таким чином, на туристів, які
побували на морі в минулому році чекають приємні
сюрпризи, – каже Крістіан Берхелеску. Щороку ми вступаємо в контакт з іноземними
туристами, які відпочивають на румунському
узбережжі і вони приємно вражені умовами в
Румунії. Зображення Румунії за кордоном зовсім інше. Коли іноземці приїжджають
сюди то переконуються, що ми нічим не поступаємося країнам
Західної Європи за рівнем якості
обслуговування і задоволеності за весь період проживання, і це їх дійсно
вражає.

Директор Департаменту туризму і бізнес-середовища
міста Мангалія Ана Марія Георге розповідає про інші курорти. Сатурн є
спокійним дуже зеленим літнім курортом, з численними можливостями для
відновлювального лікування, де туристи можуть в повній мірі скористатися
перевагами природних лікувальних факторів. Венера є курортом, де більшість
готелів названі жіночими іменами. І курорт заслуговує свою назву, натхненну
богинею краси. Навколо озера, що знаходиться в центрі курорту були побудовані
десятки затишних вілл і котеджів, які оточені густою рослинністю. Кап
Аврора був відкритий в 1973 році, будучи останнім курортом, побудованим на
румунському узбережжі Чорному морі. Він розташований на смузі землі завширшки
250 метрів і завдовжки близько одного кілометра. Курорт Юпітер був побудований
в 1969 року і межує з лісом Коморова. Це маленький і затишний курорт. А
західніше лісу Коморова знаходиться курорт Нептун, з дуже привабливою
стилістичною лінією.

Південні курорти румунського узбережжя не
проводять культурно-розважальних заходів, на кшталт тих, що організовує Мамая,
саме тому їм надають перевагу ті, хто хоче спокійного відпочинку. У
минулому році курорт Венера посів третє місце в рейтингу кращих румунських
курортів, після курортів Мамая і Вама Векє. В останні роки було
зведено багато чотири- і п’ятизіркових готелів, які пропонують усі послуги для
незабутнього відпочинку в режимі все включено. Вама Векє сподівається і в 2017
році стати одним з найулюбленіших курортів серед туристів.

Послідовність, а не розкол – таким є головний висновок
зустрічі у Брюсселі міністрів оборони країн-членів НАТО, які в четвер прийняли
рішення посилити військову присутність Альянсу в Чорному морі.

Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг заявив, що усі навчання НАТО, заплановані на поточний рік матимуть суто
оборонний характер і додав, що союзники не мають наміру створювати
напруженість. Нам потрібно проявляти стратегічне терпіння, як це було в роки
холодної війни, – зазначив Генеральний секретар НАТО, який підкреслив, що ця присутність Альянсу на Сході посилає чіткий сигнал будь-якому
потенційному агресору.

У свою чергу, міністр оборони Румунії Габрієль Леш
заявив, що присутність кораблів НАТО в Чорному морі є проявом солідарності між
державами-членами в контексті, створеному після анексії Росією українського
Кримського півострова.

У відповідь на це, Москва, очікувано, засудила рішення
союзників щодо зміцнення своєї присутності в регіоні. Постійний представник
Російської Федерації при НАТО Олександр Грушко заявив, що будуть вжиті всі
необхідні заходи, щоб інтереси безпеки Росії в цьому регіоні були належним
чином забезпечені. Він також сказав, що вже були зроблені додаткові кроки для
зміцнення російських угруповань на півдні, додавши, що вже триває переоснащення
російських військ у Криму.

Перший серед рівних
на міністерській зустрічі в Брюсселі, новий міністр оборони США Джеймс Маттіс
став, як пишуть ЗМІ, незаперечною зіркою зустрічі. Незважаючи на побоювання
багатьох європейців, що з приходом Дональда Трампа до Білого дому США
відмовляться від ролі лідера вільного світу, взятої на себе сімдесят років
тому, Маттіс зробив ясну заяву: якщо хоче відновити співпрацю зі Сполученими
Штатами і НАТО Росія повинна керуватися міжнародними нормами.

Наразі, за його
словами, Вашингтон не готовий до військової співпраці з Росією, а тільки до політичної. З іншого боку, однак,
Маттіс повторив заклик нового американського президента до європейських членів
трансатлантичного альянсу збільшити видатки на оборону, в противному
випадку США зменшать свою підтримку.

На сьогодні, як
підкреслив і Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг Сполучені Штати
демонструють свою готовність не лише словом, а й ділом. Військова присутність
американців в Європі не зменшилася, а навпаки збільшилася. Йєнс Столтенберг
знову закликав усі держави-члени НАТО виконати свої фінансові зобов’язання,
нагадавши, що тільки п’ять з них вже виділили на оборону 2% від ВВП, а ще три,
серед яких і Румунія, оголосили, що вони є дуже близькі до цього відсотка.

Росія вважає провокаційною ідею створення
постійно діючого угруповання НАТО в Чорному морі. Про це заявив у понеділок глава
МЗС РФ Сергій Лавров, цитований російським виданням Независимая газета.

Сергій Лавров відмітив,
що на Чорному морі всі
рішення повинні приймати прибережні держави, особливо в тому, що стосується питань безпеки. Сподіваюся, що зараз ситуація
заспокоїться, і наші румунські партнери теж зроблять для себе правильні
висновки, – сказав Сергій Лавров.

Росія, – додав глава російської дипломатії – Ми виступаємо твердо і жорстко за недопущення порушення конвенції Монтре, ця конвенція чітко регулює тоннаж військових судів нечорноморських держав і час їх перебування в Чорному морі.
Сергій Лавров закликав до відновлення програм в рамках ініціативи Чорноморської групи військово-морського співробітництва Blackseafor. В останні роки, – заявив Сергій
Лавров – діяльність цієї організації була де-факто заморожена, у першу чергу, з
ініціативи Румунії.

Реакція Москви прийшла через кілька місяців після пропозиції президента Румунії Клауса Йоханніса
щодо розміщення сил під егідою НАТО в Чорному
морі. Якщо спочатку ця пропозиція викликала неоднозначну
реакцію серед союзників, вона поступово стала розглядатися офіційними особами
НАТО.

У жовтні, на засіданні Ради міністрів оборони країн-членів НАТО в
Брюсселі, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг сказав, що все більше країн висловилюють готовність взяти участь у посиленні присутності НАТО на східному фланзі, враховуючи загрози з боку Росії для Прибалтики та Чорного моря. Він сказав, що країни-члени НАТО підтвердили свою готовність відправити сухопутні,
морські та повітряні сили до Румунії з метою зміцнення присутності НАТО в
Чорноморському регіоні.

Йдеться про Канаду, Німеччину, Нідерландів, Польщу,
Туреччину та США. Теж тоді, Генеральний
секретар організації Єнс Столтенберг привітав внесок країн-членів
НАТО устворення чотирьох батальйонів, які будуть розгорнуті починаючи з 2017 року в
трьох країнах Бальтії та в Польщі. Мова йде про
батальйони у складі близько 1000 військовослужбовців, про що було досягнуто
домовленості влітку на Варшавському саміті НАТО, щоб заспокоїти сусідніх з Росією країн-членів НАТО, які
почувають себе більш уразливими після виникнення конфлікту в Україні та анексії
Криму Москвою в березні 2014 року.

Як румунські, так й натівські лідери неодноразово підкреслювали, що НАТО не має намір провокувати, а лише запобігати конфліктам з Росією.

Російська збройна агресія проти України та анексія її територій не є поодинокими діями, а складовими ширшої стратегії з відновлення блоку із центром в Москві, який би конкурував із Заходом. Прискорення неоімперського проекту Путіна є викликом для безпеки окремих суміжних з Російською Федерацією регіонів. Воно змушує уважніше придивитися до геополітичних аспектів амбіції Кремля, а також загострює дебати щодо подальшої ролі НАТО, Європейського Союзу та США в розширеній Європі.

Це початок цікавої та змістовної книги, яка аналізує амбіції, стратегії і тактики Кремля та детально
описує інструменти, що використовуються Москвою для інтеграції або підриву
ситуації у сусідів, щоб послабити НАТО і Європейський Союз, книга, що вийшла
нещодавно друком в «Джеймстаунівскому фонді» США.

Авторами книги, яка
називається «Євразійське роз’єднання» є відомий
американський експерт із зовнішньої політики Януш Бугайські та директор
Інституту Нових демократій США Маргарита Асенова. Разом вони нарахували близько
70 різноманітних методів, які Росія використовує, щоб чинити тиск на сусідні
країни, щоб зберегти їх в своїй сфері впливу.

В інтерв’ю Радіо
Румунія Януш Бугайські пояснив чому назвав цю книгу «Євразійське
роз’єднання»: «Назва книги вказує на те, що дії Росії поблизу свого кордону
можуть дестабілізувати надзвичайно великий регіон, що називають Євразією, який
включає в себе країни, які входили до радянського блоку. Чому я додав слово «роз’єднання»?
Тому, що викликана нестабільність впливає не тільки на сусідні країни, а навіть
Росію. В одному розділі ми навіть описуємо те, як Росія підходить до вирішення
власних внутрішніх проблем, як намагається знизити напруженість від зростаючих
економічних, соціальних і регіональних проблем, вдаряючи ще сильніше по своїх сусідах.
Зараз, наприклад, здається, знову зростає напруженість на сході України, на
Донбасі. Росія, російський уряд вдаються до зовнішньої агресії для приховування
внутрішнього конфлікту, внутрішнього роз’єднання. Ще одна причина, чому ми
вирішили говорити про «євразійське роз’єднання» полягає в тому, що Путін
заснував кілька років тому Євразійський союз або Євразійський економічний союз.
Ми вважаємо, що ця ініціатива приречена на провал і переконані, що країни, які є членами цієї організації не мають ніякої економічної вигоди. Насправді, були
економічні конфлікти між Білоруссю і Росією, між Казахстаном і Росією, є
конфлікт між Вірменією і Росією. Таким чином, навіть в імперії, яку Росія
намагається створити спостерігається більше нестабільності, ніж єдності у поглядах.»

Американський експерт зазначає, що саме під
таким кутом треба розглядати все, що відбувається. У цьому суть політики Росії
по відношенню до країн-сусідів. За цих обставин постає запитання: чого слід
очікувати від Москви в близькому майбутньому? «Я думаю, що в найближчі роки слід
очікувати більш агресивних проявів Росії, вона буде більш агресивною зі своїми
сусідами, відволікаючи увагу від внутрішніх проблеми на зовнішніх ворогів. У
той же час, я думаю, що Путін почекає деякий час, щоб побачити чи будуть послаблені
санкції, введені Європейським Союзом. Він також почекає, щоб побачити, хто буде
наступним президентом США і в залежності від цього вирішуватиме наскільки
агресивним може бути. Таким чином, ми не знаємо наскільки агресивним буде Путін,
але знаємо, що буде більш агресивним по відношенню до сусідів. Це питання часу.
Якщо він не намагатиметься створити імперію, то увага має бути зосереджена на
внутрішніх реформах. Я не знаю, чи буде реформа або революція, але на мій
погляд Росія не готова до жодного з цих варіантів.»

Дехто говорить про
повернення до часів «холодної війни», інші – про знищення Росією сучасної системи
міжнародних відносин. І всі намагаються знайти відповідь на запитання, що
роботи, невже ж єдиним варіантом є повернення до стримування та ізоляції Росії?
Януш Бугайські: «На мій погляд ми вже давно подолали цей етап, близько 20 років
тому, оскільки радянський блок розвалився і ми не мали, що ізолювати. Ми мали
лише врахувати всі потреби країн, які вийшли з радянського блоку. Водночас
ізолювання, в цей момент, може стати кроком вперед, тому що ми поступилися
численними територіями. Чорне море, що знаходиться по сусідству Румунії, є
хорошим прикладом цього. Там я думаю, що ми багато чим поступилися і не захищаємо
належним чином партнерів НАТО і тих, хто прагне приєднатися до західних
інститутів. Я маю на увазі, передусім Україну і Грузію. Так само гадаю, що ми
недостатньо захистили Румунію і Болгарію від можливих нападів типу «Велика Росія»
в регіоні. Отож стримування та ізолювання були б кроком вперед, у сенсі
найкращого захисту, стримувального фактору та дотримання НАТО всіх статей
Вашингтонського договору.»

Януш Бугайські каже,
що в Румунії, як і в Польщі Росія не має
особливого впливу, як це відбувається в частині балканських країн, в
Україні, в країнах Балтії. Він зазначив, що Росія стала значно більш активною в
Чорному морі і є потенційною загрозою для виключної економічної зони Румунії,
для видобутку газу. Є й інші чинники, але я думаю, що близькість та енергетика є
двома інструментами, які Росія може використати проти Румунії.