Tag: Чорне море

У понеділок, 5
жовтня, під егідою Академії Румунії, відбулася презентація першої енциклопедії,
присвяченої Чорному морю – «Геополітична енциклопедія Чорного моря», що була здійснена в
Румунії та видана у Великій Британії видавництвом Cambridge Scholars
Publishing. Книга, написана під науковим керівництвом професора Дана Дунгачу,
містить аналітичні роботи 19 авторів щодо ролі Чорного моря в контексті
європейської геополітики та генеруючого східні, балканські та євразійські
партнерства клімату. У ній представлена перспектива Румунії щодо регіону у
період, коли в академічних колах занадто мало говорять про Чорне море.

Парадоксально, хоча Чорне море стало джерелом небезпеки
та нестабільності, із численними замороженими конфліктами, такими як Нагірний
Карабах, посилена мілітаризація Криму, агресивна Росія, яка випробовує і переступає
межі міжнародного права та конвенцій, а також з ризиками, що виникають через
відсутність стійкості до уразливостей будь-якого типу, цій темі не приділяють
належну увагу й інтерес в академічних колах.

Це перша в світі енциклопедія, присвячена Чорному морю, сказав
Дан Дунгачу. «Чорному морю була потрібна така енциклопедія для того, щоб більш
розсудливо доносити до експертів, читачів, спеціалістів і, чому б ні, західних
політиків інформацію про цей регіон. Оскільки, незважаючи на численні джерела напруженості,
наявні навколо Чорного моря, Чорне море є найменш відомим місцем у цій частині
світу з конфліктами та напруженнями з усіх, що можна зараз перелічити, про
Чорне море було найменше написано, публікують найменше журналів про Чорне море
і було організовано найменшу кількість конференцій чи дискусій, присвячених
Чорному морю. І, з цієї точки зору, багато речей, що відбуваються навколо Чорного
моря, часто здаються надзвичайно химерними, дивними, невідомими і часто
ігноруються саме через відсутність, іноді, елементарних знань про Чорноморський
регіон, такий складний, такий суперечливий і такий викривлений.»

Говорячи про місце Чорного моря в геополітиці великих
держав та про джерела нестабільності, румунський експерт з питань безпеки,
генерал у відставці Стан Петреску нагадав, що численні конфлікти, яким воно
оточене, мають дуже глибоке історичне коріння. «Ці конфлікти, з військової точки
зору, мають багато спільних рис, особливо коли вони починають «нагріватися», коли вони починають витісняти на другий план питання
миру в регіоні Чорного моря і за його межами. А саме існують історичні,
міжетнічні чи етно-релігійні, територіальні та, останнім часом, енергетичні
причини. Отже, з часів грецьких полісів і до наших днів Чорне море залишається привабливим з
геополітичної та геостратегічної перспективи. І дуже легко зрозуміти механізми того, що відбувається всередині цих заморожених конфліктів, якщо
аналізувати їх в ключі найпростішого визначення геополітики, а саме: держави і
території.»

З цієї нагоди директор Інституту міжнародних відносин НАН
Румунії Дан Дунгачу нагадав, що видатний румунський науковець Георге Бретіану у своїй науковій праці під заголовком «Питання Чорного моря» в 40-их
роках минулого століття писав про чорноморський безпековий простір Румунії, з
точки зору геополітики: «Георге Бретяну на своїх курсах перед студентами Бухарестського
університету підкреслив те, що досі залишається напрочуд актуальним: ще з ХІХ-го
сторіччя Чорне море означає конфронтацію між Європою та Росією. І це
протистояння між Європою та Росією в Чорному морі є одним із джерел цієї
нестабільності, оскільки досі незрозуміло, кому належить Чорне море з тих великих
держави, схожих на богів, незрозуміло, в якій зоні впливу воно знаходиться і
усі ці напруження, що виникають час від часу, є всеохоплюючим виразом цієї
невизначеності. Якщо розглядати Чорноморський район у його найширшому
розумінні, то напруженість в Україні, у Грузії, в Республіці Молдова і далі,
ближче до Російської Федерації, породжені цією невизначеністю. Наразі ми не визначили
стратегічний статус території між євроатлантичним простором, між Європейським
Союзом/НАТО, з одного боку, та Російською Федерацією, з іншого. Поки це не буде
з’ясовано, на карті продовжують виникати всілякі напруження та всілякі гарячі
точки.»

Румунія повинна надалі прагматично, систематично
підтримувати рішення, засновані на нормах та практиках міжнародного права,
спираючись на принципі багатосторонності, співпраці, міжнародному праві, вже
перевірених формулах, які допомагають нам досягти бажаних цілей та надалі шукати
нові формули, які б дозволяли зосереджувати позитивну енергію в цьому регіоні,
– сказав на презентації енциклопедії глава румунської дипломатії Богдан Ауреску,
який навів приклад вирішення суперечки між Румунією та Україною у Міжнародному
суді в Гаазі: «Успіх подібного роду підходів, в дусі дотримання багатосторонніх
рамок, заснованих на правилах, чітко і прямо контрастує з одностороннім
підходом. Я наведу приклад з власного професійного досвіду, а саме: суперечку,
яку мали Румунія та Україна щодо делімітації континентального шельфу та виключних
економічних зон у Чорному морі, де ми, завдяки винесеним рішенням, маємо доказ
того, що за допомогою мирних інструментів, що допомагають вирішувати суперечки
за допомогою наявних механізмів міжнародного права, можна знайти ефективні
рішення, коли інші типи підходів, що мають політичний, односторонній характер,
не працюють. Оскільки вигода виходить за межі навіть двостороннього виміру
такої справи, вона є наочним прикладом врегулювання складної проблеми в
регіоні, який сам по собі є дуже складним. Нестабільність, ризики для безпеки,
загрози, розбіжності в поглядах – неможливо вирішити силою, оскільки це несе за
собою витрати, яких не можуть собі дозволити зацікавлені сторони та регіон в
цілому.»

Хоча знаходиться далеко від Чорного моря, Лондон усвідомлює важливість цього регіону, де він бачить ризики нестабільності, які впливають і на Велику Британію. Британський посол в Бухаресті Ендрю Нобл сказав, що Лондон прекрасно розуміє стурбованість Румунії, оскільки у нього є такі самі проблеми в акваторії Північного моря. «Важливість Чорного моря для нашої безпеки, процвітання та колективної стабільності, на мій погляд, зовсім не завищена. Нинішній стратегічний контекст стає дедалі складнішим, динамічним та конкурентним, не обов’язково в позитивному сенсі. Досить поглянути на кризи навколо нас, щоб це усвідомити. Стара різниця між зовнішніми та внутрішніми проблемами стає дедалі неактуальнішою. Дезінформація вдаряє по нашим цінностям та правилам. Різні актори в Чорноморському регіоні використовують широкий спектр можливостей і демонструють свою готовність зіткнутися з нами як у нас вдома, так і за кордоном.»

Запущений у 2018 році проект ANEMONE
має на меті розробити загальну стратегію моніторингу морської системи, яка
повинна бути орієнтиром для майбутніх заходів, пов’язаних із збереженням
морської екосистеми. Проект координується румунським партнером, Національним
інститутом морських досліджень та розвитку імені Григорія Антіпи, що базується
у місті Констанца, а партнерами виступають
неурядова організація Mare
Nostrum-Румунія, Інститут океанології з Болгарії, Науково-технічна рада Мармара та Фонд морських досліджень – Туреччина, а також Український науковий центр екології моря – UkrSCES.

Mare Nostrum координуватиме діяльність,
присвячену залученню громадськості до збору даних для наукових цілей, починаючи
з двох надзвичайно актуальних
та важливих тем: морські відходи та становище популяції дельфінів у Чорному морі.

Конкретними
цілями проекту є:

Оновлення та
узгодження програм моніторингу та впровадження нових методологій інтегрованої
оцінки доброго екологічного стану відповідно до Рамкової директиви морської
стратегії та вимог Чорноморської інтегрованої програми моніторингу та оцінки.

Надання нових
даних моніторингу навколишнього середовища та інформацію, необхідну для оцінки
стану Чорноморського середовища, включаючи тиск та вплив, орієнтовані на
заповнення регіональних прогалин у знаннях.

Поліпшення
доступності даних та інформації про транскордонний екологічний моніторинг у
басейні Чорного моря та підвищення участі зацікавлених сторін і
поінформованості громадськості щодо екологічних проблем.

У рамках проекту
вже відбулись кілька семінарів на теми, пов’язані з Чорним морем, у яких взяли участь студенти, викладачі, громадяни,
волонтери, рибалки тощо. Результати будуть частиною двох ґрунтовних тематичних досліджень, що дасть можливість всім учасникам поділитися знаннями та висловити
інтерес. Громадяни отримуватимуть інформацію про те, як дані використовуються.
Використання відповідальних досліджень та інновацій дасть можливість
дослідженням та інноваціям відповідати потребам, цінностям та очікуванням
громадян.

Семінари із залучення громадськості,
які вже проводилися в рамках проекту ANEMONE, є
важливою діяльністю для залучення громадськості до моніторингових заходів та
підвищення обізнаності громадськості з питань, пов’язаних з морським
середовищем.

Проект ANEMONE (Оцінка вразливості
екосистеми Чорного моря на тиск людини) має на меті шляхом cпільних зусиль партнерів запровадити
стратегію спільного моніторингу
Чорного моря, використовуючи найбільш відповідні загальні критерії оцінки та
оцінити стан Чорного моря, як основа для подальших дій.

Проект, фінансується Європейським
Союзом в рамках Спільної операційної програми
Чорноморський басейн. Загальна вартість проекту
майже один мільйон євро. Тривалість реалізації проекту- 28 місяців (з липня 2018 року по
листопад 2020 року).

Рік тому у румунському місті Констанці, відбувся Міжнародний круглий стіл «Безпекові загрози в
Чорноморському регіоні. Обличчя Евксінського понтусу в посткримській
геополітичній парадигмі», на якому експерти з Румунії та України обговорили безпекові проблеми у Чорноморському регіоні,
пов’язані з агресією Росії та загрози для міжнародного порядку внаслідок її
гібридних атак.

Гостем нашої сьогоднішньої програми є один з
організаторів відповідного круглого столу, колишній румунський дипломат та
експерт з питань регіональної безпеки, президент асоціації «Дім Чорного моря»
Дорін Попеску, який наголосив на зростаючій напруженості в Чорноморському
регіоні: «Чорноморський регіон – це справжній випробувальний полігон як для
країн регіону, так і для держав з-поза акваторії Чорного моря,
полігон, на якому, швидше за все, випробовується новий світовий порядок, з
численними ризиками та загрозами гібридного характеру, починаючи зі
славнозвісних «чорних лебедів» 2014 року – Криму та Донбасу, які надалі
породжують невизначеність, непередбачуваність геополітичного характеру, породжують
велику напруженість, багато вогнищ конфліктів та системне і принципове
непорозуміння між прибережними державами та великими політичними акторами в
цьому регіоні. Тож, в принципі, мова йде про геополітично неспокійний регіон, з
численними вогнищами напруженості та конфлікту, які можуть вибухнути в
будь-який момент. Це своєрідна порохова бочка з тліючим гнітом.»

Ми запитали румунського експерта Доріна Попеску, що
змінилося за минулий рік в плані безпеки Чорного моря. «На жаль, мало що
змінилося на краще. Жоден із ризиків та жодна загроз, про які ми говорили
минулого року, не зникли, навпаки, криза «Covid-19»
створила можливість для багатьох державних та недержавних суб’єктів у регіоні та
у світ, використати її як інструмент консолідації власної позиції у плані зовнішніх
відносин, незалежно чи то йдеться про регіональний чи зональний рівні. Європейський
Союз не зумів проявити себе як сильний і надійний глобальний гравець під час пандемії,
а багато країн використали цю пандемію як платформу для інформаційної війни,
для маніпуляцій, для дезінформації, для посилення процесу історичного
ревізіонізму тощо. Тож, в принципі, якщо говорити про зміни, то можна
констатувати лише зміни на гірше, спричинені, зокрема, пандемією, але не
тільки. Усі позитивні процеси перебувають у застої. Так само зберігається нестабільність
та системна недовіра між прибережними країнами та великими державами, які мають
інтереси в розширеному Чорноморському регіоні.»

На запитання яким чином змінилися румунсько-українські
відносини за останні дванадцять місяців, президент асоціації «Дім Чорного моря»
висловив своє розчарування відсутністю змін на краще у стосунках між сусідніми
Румунією та Україною: «Це чудовий момент, щоб задати собі це питання, адже минув
рік з дня інавгурації нового Президента України, пана Володимира Зеленського. У
всіх ґрунтовних оцінках та глибоких аналізах, які читав в українських ЗМІ
протягом останніх двох тижнів, я не знайшов жодної суттєвої згадки про Румунію.
З очевидної причини – у румунсько-українських двосторонніх відносинах не
спостерігається помітної еволюції. На двосторонньому рівні між Румунією та
Україною не було жодних значимих контактів, жодних змін, ні позитивних, ні
негативних. Ба більше негативним аспектом, на мій погляд є, на жаль, продовження
процесу схвалення так званого мовного пакету, тобто прийняття Верховною Радою України
ряду законів, безпосереднім або побічним наслідком яких є обмеження прав
етнічних меншин в Україні, в тому числі румунської. Українська сторона не
прийняла жодної пропозиції міжнародних організацій чи своїх європейських сусідів,
країн-членів ЄС, щодо перегляду цього мовного пакету.»

За словами Доріна Попеску навіть спільні проблеми, з
якими стикаються Румунія та Україна, такі як, наприклад, поширення нового
коронавірусу, не стали поштовхом до зближення і згуртування обох держав перед
серйозними викликами сучасності. «Я також хочу зазначити, що, на жаль, між
двома потужними сусідніми країнами, Румунією та Україною, не було взаємних
проявів солідарності під час пандемії, хоча і Румунія, і Україна сильно
постраждали від поширення коронавірусу. І це в умовах, коли найбільш постраждалі
регіони Румунії та України – Сучавський повіт та Чернівецька область, мають
прямий соціальний контакт. Я не бачив жодного помітного жесту ні з Бухареста,
ні з Києва, жодної заяви про солідарність в боротьбі з пандемією. Не було жодного
сильного, важливого, значимого офіційного контакту на найвищому рівні, на рівні
Міністерства закордонних справ, в двосторонньому плані. Румунії немає в підсумках
зовнішньої політики України за перший рік мандату нового президента Володимира
Зеленського, не має засад для ініціювання, ні в Києві, ні в Бухаресті, масштабної
ініціативи. Напевно це спричинено зниженою здатністю до ініціативи в плані двосторонніх відносин, як у Києві, так і в Бухаресті, а відповідальність несуть
обидві сторони.»

У рамках проєкту
Покращення доступу громадськості до моніторингу даних про морські відходи
з метою зменшення забруднення в басейні Чорного моря, який фінансується
Операційною програмою басейну Чорного моря 2014-2020, буде
запущений новий інформаційний портал. Прототип був розроблений науковою
командою університету в Салоніках, Греція, та представляє величезну можливість
як для спеціалізованої, так і для широкої громадськості. Портал надає
інформацію в реальному часі про розподіл та еволюцію кількості морських
відходів на рівні причорноморських країн і може бути оновлений фахівцями новою
інформацією та дослідженнями, щоб мати реальний огляд цієї глобальної проблеми.

Для кращого розуміння проблеми морських відходів, яка набула світового
інтересу, науковий колектив університету імені Арістотеля в Салоніках створив
прототип порталу, який дозволяє партнерам проєкту, а також широкій
громадськості отримувати доступ до інформації про морські відходи, такі як:
просторові дані для Чорноморського регіону, включаючи цифрові карти параметрів
морського середовища, геофізичні характеристики прибережної зони, екологічні та
абіотичні параметри, карти заповідних територій та прогнози зміни клімату, а
також презентації розподілу морських відходів.

Що можна створити, використовуючи вільно доступні дані для
задоволення широкого спектру потреб зацікавлених сторін? Це один із викликів
партнерів проєкту MARLITER, науково-дослідних інститутів та організацій
громадянського суспільства з п’яти чорноморських країн, які реалізують
проєкт. Як громадяни сучасного суспільства, бенефіціари повинні краще зрозуміти
природу наукових знань, інформації та дані, щоб оцінити твердження, які можуть
впливати на щоденні особисті рішення, та підготувати обґрунтовані погляди про
державну політику. Це також мета цього порталу», – каже один із представників
команди університету імені Арістотеля в Салоніках.

Портал Marliter – це інтерактивний та простий у користуванні портал. На
даний момент партнери проєкту обговорюють категорію інформації, яку слід
висвітлити на цій платформі, починаючи з гарячих тем у кожній країні, що бере участь
у проєкті. Вони варіюють від інструментів підтримки природокористування,
рибалок та морських дій, до заходів, присвячених морському туризму для широкої
громадськості або морської археології та дайвінгу. Експерти дослідили та
запропонували ідеї щодо інструментів та використання порталу, і однією ідеєю
було створити інструмент для прогнозування гарячих точок морських
відходів: Цей портал буде корисним для майбутнього, нашого майбутнього чи
наших дітей. Він сприяє медіаграмотності та стійкості Світового океану за
рахунок більшої прозорості та вільного доступу до різних даних. Цей вільний
доступ до наукових даних позитивно впливає на суспільство, його інформування та
покращує доступність інформації та джерел щоденних проблем, що впливають на
навколишнє середовище, збереження, державні інвестиції, послуги та робочі
місця, соціальне забезпечення, готуючи кроки до кращого управління, -
кажуть представники групи з імплементації у Греції.

Партнерами проєкту MARLITER виступають Чорноморська мережа громадських
організацій у місті Варна Болгарія, Громадська організація Mare Nostrum,
Констанца, Румунія, Університет імені Арістотеля в Салоніках, Український
науковий центр екології моря, що базується в Одесі та Чорноморська Еко Академія, Батумі,
Грузія, які спільно працюють для
покращення співпраці з моніторингу
навколишнього середовища, що є одним із головних пріоритетів програми
«Чорноморський басейн 2014 – 2020». Він також сприяє координації та співпраці
щодо скорочення морських відходів у басейні Чорного моря. Тривалість проєкту -
20 місяців, а загальний бюджет – близько 770 000 євро.

Mare Nostrum – це неприбуткова, аполітична та незалежна екологічна
асоціація у місті Констанца, створена в 1993 році за ініціативою молодих
спеціалістів з різних галузей, пов’язаних з дослідженнями моря та охорони
навколишнього середовища, які зрозуміли, що одна наука не може вирішити
серйозні екологічні дисбаланси, що з’явилися в Чорноморському регіоні.

«Захід зустрічає
Схід» – під таким гаслом у столиці Румунії пройшов VIII-й Бухарестський
форум, в якому взяли участь провідні політики, дипломати, бізнесмени, експерти
та громадянські активісти з багатьох країн світу. Серед них міністр закордонних
справ Румунії Рамона Менеску, міністр закордонних справ Республіки Молдова Ніку
Попеску та головний редактор UA: Ukraine Analytica і член правління Ради
зовнішньої політики «Українська призма» Ганна Шелест.

Організаторами головного
міжнародного форуму на геополітичні та геоекономічні теми, який щорічно
проводиться Румунією виступили Інститут Аспена та бухарестська філія Німецького
фонду Маршалла США. Протягом двох днів, 16-17 жовтня, понад 50
доповідачів і 300 учасників обговорили різні теми: виклики, в тому числі
економічні, що стоять перед Європою через 30 років від падіння комунізму, останні
безпекові та економічні тенденції в Європі і в світі загалом, вплив технології
на бізнес та на суспільство, виклики в сучасних міжнародних відносинах,
енергетика та геополітична роль розширеного Чорноморського регіону.

Міністр
закордонних справ Румунії Рамона Менеску у своєму виступі заявила, що
енергетика є одним із джерел мінливості в Європі – це тема, яка розділяє і, в
той же час, є зброєю в руках Росії для отримання можливості диктувати свої умови
Україні, відповідно мати вплив на Європу. «Спосіб в, який Росія використала енергетику,
особливо у випадку України, є вирішальним стимулом для створення реальної
стратегії справжнього Європейського енергетичного союзу. Будь-які нові розходження
у поглядах на трансатлантичні відносини будуть використані у власних інтересах суб’єктами
міжнародного права, які конкурують з нами та, які хочуть посилити свій вплив у
всьому світі, в тому числі шляхом просування своїх цінностей, які суперечать
нашим цінностям.» Рамона Менеску представила підходи Румунії до основних тем
заходу, наголосивши на важливості трансатлантичних відносин. Глава румунської
дипломатії зазначила, що в нинішньому глобальному контексті, який постійно
змінюється, енергетика, технологія, демографія та еволюція культурно вкорінених
цінностей є важливими факторами, які повинні враховувати зовнішньополітичні
відомства у своїх аналізах та подальших діях.

Помічник
Генерального секретаря НАТО з питань публічної дипломатії Такан Ілдем
попередив, що Росія є одним із ризиків для Північноатлантичного альянсу,
додавши, що Москва поставила під сумнів міжнародний порядок, заснований на
правилах. Представник НАТО також згадав про небезпеку дезінформації, яка стала
дуже складною за допомогою нових технологій.

Державний
секретар Міністерства оборони Румунії Дору Фрунзуліке зосередився на основних
змінах у безпековому середовищі Чорноморського регіону, а також на відповіді
союзників та ЄС на ці події. Він зазначив, що Румунія приділяє особливу увагу
забезпеченню стабільності та безпеці Чорноморського регіону, що є важливою
умовою сталого розвитку держав регіону. «Розширений Чорноморський регіон
традиційно є територією зіткнення геополітичних інтересів Заходу та Російської
Федерації, яка шляхом анексії Криму та участі в сепаратистській кризі на
Донбасі спричинила найбільшу від закінчення «холодної війни» деградацію системи
європейського порядку, з наслідками на міжнародному плані. Чорноморський регіон
має особливе значення для європейської безпеки, оскільки він розташований на
надзвичайно важливому перехресті, на перетині коридорів Схід-Захід та
Південь-Північ. Напористий підхід Росії та її агресивна поведінка по відношенню
до сусідів мають значний негативний вплив на безпеку Чорного моря. Незаконна
анексія Криму та причетність до конфлікту на сході України, а також агресивна військова позиція мають великий вплив на безпеку Чорноморського
регіону, що суттєво впливає як на євроатлантичну безпеку, так і на союзників і
регіональних партнерів.»

Румунський
чиновник зазначив, що Росія та її
агресивна політика становлять основну загрозу для країн розширеного
Чорноморського регіону та для Європи загалом: «Усі ми знаємо історію захисту
російського етнічного населення на сході України, активну пропагандистську
кампанію, яка має на меті створити нові проблеми або знов розпалити старі
конфлікти, зменшити співпрацю в регіоні та підірвати довіру до євроатлантичних
інститутів, зокрема до НАТО й ЄС, поширювати фальшиві новини і теорії змови, а
також надавати пряму підтримку політичним партіям та НУО, що мають антинатівську
та антиєвропейську спрямованість з метою посилення євроскептицизму.
Специфічним аспектом Чорного моря є консолідація російської військової
присутності та розміщення ракетної системи A2/AD. Росія також використовує
заморожені конфлікти в регіоні, щоб отримати політичний контроль над колишніми
радянськими республіками. Невизнані сепаратистські регіони підживлюють
організовану злочинність, торгівлю зброєю та людьми, сприяють радикалізації та
мають потенціал для дестабілізації всього регіону. До європейської безпеки не
можна підходити окремо від безпеки Чорного моря. Тому ми вважаємо дуже важливим
посилення присутності союзників у регіоні.» Дору Фрунзуліке додав, що Румунія завжди
підтримуватиме політику та дії НАТО й ЄС, які сприяють розвитку та модернізації
Чорноморського регіону.

Під час дебатів на
Бухарестському форумі відома українська екпертка Ганна Шелест наголосила на потрібності
продовжувати протидію агресивній політиці Росії, її економічним утискам та інформаційній
війні Москви проти євроатлантичних цінностей. «Росіяни виграють лише тоді, коли
ми припинемо боротися. І коли кажу «боротися», я маю на увазі не лише військовий
сенс цього слова, а й те, що ми не протидіємо. Це сталося в Сирії. Вони почали
перемагати там, після тривалої, багаторічної присутності, лише після того, як
американці сказали, що йдуть звідти. Тобто після зникнення перешкод. Те саме ми
спостерігаємо й в Україні: справжня, гаряча, війна відбувається на сході, але в
цей час по всій Україні тривають інші види війни: кібернетична, інформаційна,
економічна війна. І тут ми побачили те саме, як тільки почали вести кібервійну.
Ми, мабуть, єдина країна, яка в цьому році не мала жодних проблем під час
виборів. Попри напади на центральну виборчу систему, ми змогли успішно їм протистояти. Отже, ми вчимося, ми відповідаємо і, в цьому випадку, не даємо
іншій стороні перемагати.» Ганна Шелест
додала, що коли справа стосується власної безпеки, кожна країна має першою боротися
за неї. Можна мріяти про підтримку всіх членів НАТО або когось іншого, але основну
боротьбу має вести кожна країна, її збройні сили, її державний апарат, її
суспільство, – сказала Ганна Шелест.

Щорічний
міжнародний захід «Бухарестський форум» започатковано у 2012 році. Він є
головною румунською платформою для дебатів із найактуальніших питань безпеки в
Європі та в світі. Метою форму є просування нових ідей щодо економічної та
стратегічної політики та сприяння політичному діалогу між урядами та
громадянським суспільством.

Румунське узбережжя Чорного моря простягається на території 245 км.
Море має низький рівень солоності, а рівномірний берег і орієнтація пляжів із товстим піщаним шаром на схід сонця є
передумовами для спокійного
відпочинку. У Румунії, у розпалі літнього сезону, морська вода може перевищувати 25 градусів тепла, а з настанням вечора, на узбережжі починається розвага,
чимало із заходів будучи відомими на
міжнародному рівні. Румунські чорноморські курорти є ідеальними також для
сімей з дітьми, які шукають спокою, а також для любителів розваг до світанку.

Адріана Деоанке, представник мерії міста Констанца та наш сьогоднішній гід зізналася, що
румунське чорноморське узбережжя -може стати прекрасним досвідом: «Ми називаємо це досвідом Констанца-Мамая. Наше
місто, Констанца, є другим важливим містом Румунії, але також одним з
найбільших і найкрасивіших портових міст Європи. З населенням понад 300 тисяч людей,
Констанца є ідеальним поєднанням між старим та новим, між історією, традиціями
та сучасністю, між літніми розвагами та якісним
мультикультуралізмом, неперевершеною
етнічною мозаїкою та містом ділових можливостей. В
останні роки, Констанца стала чудовим орієнтиром на
карті літніх відпусток для сотень тисяч туристів, як румунів, так і
іноземців. Окрім курорту Мамая, який пропонує безліч можливостей
для розваг на простягнутих пляжах із золотим, дрібним піском і чудовим блакитним
морем, місто заслуговує того, щоб бути виявленим крок за кроком.»

Наша подорож
румунським узбережжям Чорного моря починається в Констанці. Адріана Деоанке: «Турист знайде тут
унікальні у світі археологічні залишки, зможе милуватися
емблематичними будівлями для румунської та міжнародної спадщини: казино, римські терми,
музеї, культурні заклади, Площа Овідіуса, старий центр, порт Томіс. Ось кілька з
туристично-економічних об’єктів, яких ніхто не повинен пропустити. Костанца – єдине
місто в Румунії, обслуговане всіма сучасними транспортними шляхами: автомобільним, залізничним, морським, річковим і повітряним. Це найважливіше портове місто на чорноморському
узбережжі, тому до Констанци легко дістатися.»

У північній частині міста Констанца розташований курорт Мамая. Це найсучасніший, популярний
і найбільш заселений туристичний курорт румунського узбережжя. Водночас, він є
найбільш модним і динамічним курортом, зізналася Адріана
Деоанке, представник мерії міста Констанца: «Це титул, що воно отримало в 2012 році на Міжнародному
фестивалі клубів в Монте-Карло. Ночі як в Мамаї ви не зможете провести деінде у
світі. Розташований між водами, з одного боку Чорного моря, а з іншого озера Сютгьол,
курорт Мамая є чудовим місцем для
проведення відпустки. Туристи повинні знати, що засмагання на сонці на зручних
лежаках у супроводі освіжаючого коктейля чудово поєднуються на курорті Мамая з
доскональним кулінарним досвідом: від традиційної румунської, турецької, грецької
кухонь до сладних середземноморських рецептів страв з морепродуктів та з
ароматами і спеціями всіх видів. Вони приворожують туристів, які приїжджають до
нас. Кайт, каякінг, підводне плавання, вітрильний спорт і віндсерфінг лише
деякі з видів спорту, якими туристи можуть насолоджуватися на румунському
узбережжі Чорного моря. Так що я думаю, що у нас є достатньо причин запросити
всіх, хто слухає нас зараз, провести принаймні кілька днів на румунському
узбережжі.»

Як правило, північна частина румунського узбережжя користується славою завдяки розважальним шоу до світанку, а південна частина завдяки спокою і
користується попитом у сімей з
дітьми. Але заходи для сімей організуються
по всьому румунському узбережжю. Адріана Деоанке, прес-секретар мерії міста
Констанца: «Ми раді, що все більше готелів починають
пропонувати послуги типу все включено, повні пакети для сімей з дітьми
або для більш численних сімей, які хочуть відвідати нас. Північна територія
курорту Мамая приваблює молодих людей з усього світу. Там ми організуємо велику кількість заходів, присвячених молоді. З-поміж них два
фестивалі, «Sunwaves» і «Neversea», які приваблюють багато молодих людей з-за кордону. Але
ми також проводимо сімейні заходи. Саме зараз, у червні, на площі Овідіуса має місце Фестиваль морозива. У липні відбуваються ралі.
Colour Run – це інший відомий захід на курорті Мамая. У серпні відбуваються заходи,
присвячені любителям книг. Це «Караван Гаудеамус», «Marina Food Challenge», «Pontus
Euxinus». Потім
проходить Фестиваль
«Історія добруджанського
винна».»

Мерія міста Констанца не забула ані про безпеку туристів, зізнається
Адріана Деоанке: «Ми дбаємо про наших туристів і
намагаємося бути краще підготовлені що
стосується кількості рятувальників, наприклад.
Починаючи з 1 червня на пляжах Констанци і курорту Мамая працюють понад
120 рятувальників. Так що всі наші туристи та місцеві жителі можуть відчувати
себе в безпеці. Рятувальники мають 29 башт і сім пунктів першої
допомоги. У них також є швидкі човни та гідроцикли для екстрених втручань. Для
нас важлива безпека і комфорт, і тому ми намагаємося перетворити місто Констанца та курорт Мамая на привабливіші місця призначення для туристів».

Якщо дозволить вам час, ви зможете обрати з широкого
спектру екскурсій по околицях. Готельні
оператори у партнерстві з туристичними агентствами пропонують декілька турів у Добруджу, по добруджанським винним підвалам або дельті Дунаю.
Незалежно від того, чи хочете Ви активного або спокійного відпочинку, хочете ознайомитися
з багатою, багатоетнічною
культурою та історією Добруджі, чорноморське узбережжя Румунії є ідеальним місцем для цього.

20 травня у
місті Констанца відбувся румунсько-український круглий стіл на тему «Безпекові
загрози в Чорноморському регіоні. Обличчя Евксінського понтусу в посткримській
геополітичній парадигмі», а 21 травня у Бухаресті – на тему «Гібридна
агресія, як нова форма зовнішньої політики: 5 років досвіду міжнародної
протидії окупації українських територій Російською Федерацією» за участі
експертів провідних науково-аналітичних та експертних центрів двох сусідніх
країн.

Зустрічі були
організовані Асоціацією «Дім Чорного моря/BlackSeaHouse» (Констанца,
Румунія), Асоціацією геополітики ім.
Йона Коні (Бухарест, Румунія), ГО «Центр регіональної співпраці «Діалог»
(Чернівці, Україна), ГО «Центр політичних наративів демократії» (Чернівці,
Україна) та Благодійним фондом «Суспільні ресурси та ініціативи» (Чернівці,
Україна) за підтримки Музею національної історії та археології Констанци ,
відповідно мерії 1-го сектору Бухареста. Серед учасників
обох заходів були українські та румунські експерти, зокрема Сергій Гакман,
Сергій Федуняк, Маріан Зідару, Васіле
Сіміляну, Дорін Попеску, Олександр Руснак, дипломати, військові, активісти, представники ЗМІ
та української громади Румунії.

Ідея проведення цих
круглих столів виникла не випадково. Обумовлено це тим, що Україна за останні
роки набула неабиякий досвід протидії гібридній війни, яким може поділитися з
іншими країнами в тому числі з Румунією, – розповів один з ініціаторів, український
політолог Сергій Гакман: «Ми вже давно займаємось аналізом дій які
відбуваються зараз дій які відбуваються зараз між Україною та Росією, яких
можна охарактеризувати як гібридна агресія Російської Федерації проти
незалежної держави Україна і в цьому контексті нещодавно і пан Магда випустив
свою книгу, а я випустив більш скромнішу, проте українською, румунською,
польською та англійською мовами. З огляду на все це хотілося б поділитися тими
враженнями, тими знаннями, які у нас є і водночас послухати, що про це думають
наші європейські колеги і, зокрема наші колеги з Румунії. Крім того, враховуючи
те , що ми були в очікуванні Гаагського суду щодо долі українських моряків, то
вирішили включити до цього обговорення також проблему українських полонених і
запросили матерів цих полонених, бо великою мірою ніхто не знає наскільки є
доля цих людей важкою і ніхто так не переживає за це як самі матері або дружини
цих людей.»

Акцентуючи увагу
учасників круглих столів на основній темі засідання, колишній румунський
дипломат та експерт з питань регіональної безпеки, президент асоціації «Дім
Чорного моря» Дорін Попеску торкнувся небезпеки
гібридних загроз для всього Чорноморського регіону. «Це зустрічі на рівні
експертів з Румунії та України з питань стабільності та безпеки в розширеному
Чорноморському регіоні. Круглий стіл у Костанці, організований Асоціацією «Дім
Чорного моря» у співпраці з Музеєм національної історії та археології, та в
Бухаресті стали чудовими нагодами для зустрічі та плідного обміну думками щодо
стабільності та безпеки у регіоні Чорного моря, особливо тому, що безпекова
ситуація стикається зі все більшою кількістю
гострих, чутливих проблем. Було визначено низку особливостей щодо
розширення гібридної сфери загроз, конфліктів і воєн у регіоні. Зокрема йдеться
про підвищення рівня гібридизації загроз і воєн, постійно ускладнюються форми,
засоби, інструменти кожної держави для досягнення власних інтересів, часто на шкоду
колективній безпеці. Ми обговорили роль НАТО, роль Євросоюзу, який зараз зазнає
не найкращих часів з точки зору європейської філософії, стикається з різким
зростанням популізму та євроскептицизму. Ми говорили й про гібридні загрози з
боку Москви, розглянули можливі дії у відповідь.»

На заходах було
презентовано книгу «Гібридна агресія Росії: уроки для світу» одного з найкращих українських експертів у
вивченні гібридних загроз, відомого українського викладача і журналіста Євгена Магди, який презентував сучасну
стратегію дій Кремля проти України та Європи загалом. Він наголосив на
важливості продовження подібного діалогу на експертному рівні для поглиблення
румунсько-українських відносин. «Румунія зараз головує в Європейському
Союзі, але, на жаль, з різних причин, не було масштабних візитів українського
керівництва до Румунії та румунського керівництва до України. Я вважаю, що
подібний діалог на експертному рівні і діалог, в тому числі учасників громадянського
суспільства, він є потрібний, бо ми є сусідами, ми зацікавлені у двосторонній
співпраці, її розвитку. Власне Україна має зараз унікальний досвід протидії Росії і цей досвід необхідно
транслювати, насамперед, на наших
сусідів. Я, наприклад, бачу, що в Румунії ми зустрічаємо більше порозуміння,
більше зацікавленість ніж часто це буває у країнах старої Європи. Ну не
буває сусідів між якими немає жодних
суперечностей, це тільки буває в ідеальному світі і в нашому ідеальному баченні.
Але я думаю, що наша взаємодія, як в даному випадку, вона в хорошому сенсі
підпирає міждержавні відносини на офіційному рівні, тому що в сучасному світі
ми не можемо спиратися виключно на
офіційні дипломатичні контакти.»

У Констанці та
Бухаресті відбулася й презентація книги про Іловайську трагедію колишнього
морського піхотинця, добровольця батальйону «Дніпро-1» Романа Зіненка, котрий
пережив Іловайськ і зібрав свідчення очевидців про військові злочини Росії на
території України. Він сказав, що не заспокоїться доки винуватці не будуть
покарані. Представниці громадської організації «Берегиня» (Дніпро), матері
українських військовополонених та зниклих безвісті (зокрема одного з 24
українських моряків, захоплених Росією під час проходження Керченської
протоки), звернулися до присутніх із закликами допомоги та наголосили на потребі
міжнародної підтримки у звільненні бранців Кремля і пошуку зниклих.

Відомий
румунський політолог, головний редактор наукового журналу «Геополітика» Васіле
Сіміляну зазначив, що попри непорозуміння, Румунія залишається надійним другом
та захисником інтересів України в Європейському Союзі, а дотримання
європейських цінностей і стандартів допоможе двом сусіднім країнам подолати розбіжності
у поглядах та посилити двосторонні відносини. «Такі заходи
необхідні для взаємного пізнання, особливо в сучасній ситуації гібридної війни
та заморожених конфліктів, конфлікту на сході України та ситуації в Криму.
Взаємопізнання є дуже необхідним, враховуючи те, що відносини між Румунією та
Україною є дуже коливальними. Згадаймо
якими вони були до суперечки між Румунією та Україною у міжнародному суді в
Гаазі, після чого зусиллями румунських та українських дипломатів, університетських
кіл, вони змінилися на краще, виникла взаємна відкритість. На жаль, рішення президента
Порошенка не було достатньою мірою пояснене і вплинуло на румунську громаду в
Україні, в умовах, коли у Румунії, як відомо, українській меншині надаються
багато прав. Я думаю, що це непорозуміння і, можливо, занадто прямий підхід України,
що створило певні труднощі в румунсько-українських відносинах. Але якщо в
майбутньому усі європейські механізми будуть перейняті та застосовані Україною з
більшою відкритістю та прозорістю, і я зрозумів від нового керівництва України,
що така прозорість буде, включаючи проведення консультацій з громадськістю з
дуже чутливих питань, то на мою думку ми зможемо реалізувати дуже гарний румунсько-український
проект.»

Сергій Гакман
сказав, що головним висновком круглих столів є те, що Україна стала
жертвою російської гібридної війни проте
наступною жертвою може стати будь-яка інша країна, в тому
числі європейська і навіть статус члена НАТО не убезпечує від
гібридної війни.

Сьогодні нашим гостем є Дорін
Попеску, колишній дипломат та експерт з питань регіональної безпеки,
президент асоціації «Дім Чорного моря». Він є есеїстом, літературознавцем і політичним аналітиком, опублікував більше 140 досліджень, есе, рецензій, тематичних статей у різних публікаціях
у Румунії та за кордоном, в тому числі в Україні. Написав чимало статей, в
яких розглядає різні аспекти співпраці між Румунією й Україною та взяв участь
у численних експертних зустрічах, присвячених співробітництву
та перспективі партнерства, а також прогнозованим викликам і загрозам безпеці в
Чорноморському регіоні.

Дорін Попеску заснував асоціацію «Дім Чорного моря» у червні 2017 року як аналітичний центр для політичного аналізу та прогнозування в Чорноморському регіоні. Асоціація прагне підвищити рівень діалогу та співпраці між чорноморськими країнами, а її головними завданнями є обговорення та аналіз основних проблем та можливостей регіону, а також створення різних платформ для діалогу та спілкування між посадовцями й експертами з усіх країн Чорноморського регіону – Азербайджану, Болгарії, Вірменії, Греції, Грузії, Р.Молдова, Туреччини, Румунії та Росії, а також з інших країн-членів ЄС, що діють у регіоні.

З огляду на це ми запитали Доріна Попеску, що, на його думку, має стати
основою для протидії сучасним гібридним загрозам в Чорноморському регіоні? «Перше – це безперечно більш активна присутність Європейського Союзу в
регіоні. Ми маємо відносно достатню присутність, вплив, діяльність НАТО в
регіоні, але присутність Європейського Союзу в регіоні надзвичайно скромна. З
цієї точки зору Румунія мала б більш ефективно використати можливості, які надає
їй піврічне ротаційне головування в Раді ЄС. Дійсно ми включили Чорне море до
наших пріоритетів, говорячи про Чорноморську синергію, але Чорноморська
синергія є вичерпаним, невдалим проектом, який багато країн Європейського Союзу
практично відкинули. Водночас, хоча включила Чорне море до пріоритетів
головування, за ці шість місяців Румунія не організувала жодної конференції з
питань безпеки в регіоні Чорного моря. Отже, я вважаю за потрібне посилення
присутності і політичного впливу ЄС у Чорноморському регіоні. По-друге,
потрібно створити різні платформи згуртованості між країнами, які дійсно прагнуть
посилення згуртованості у Чорноморському регіоні. По-третє – потрібен набагато
більш динамічний, сталий, чесний і відвертий обмін думками між експертами чорноморських
країн. По-четверте – ми зможемо говорити про стабілізацію безпекової ситуації в
Чорноморському регіоні лише якщо матимемо сильний Європейський Союз і побачимо
якою буде Європа після виборів до Європарламенту – сильнішою чи слабшою.»

Румунський
експерт вважає, що «Східне партнерство» упродовж 10 років свого існування показало, що є малоефективним
інструментом Євросоюзу. «Східне
партнерство стало застарілим, недостатнім. Румунія, на щастя, офіційно виступила за зміну Східного партнерства, але, знову ж таки, не зуміла запропонувати
конкретну ініціативу на недавній конференції з відзначення 10 років від створення Східного партнерства. Польща запропонувала багато цікавих ініціатив, які зараз обговорюються і
я сподіваюся, що до грудня цього року буде погоджена філософія реформування Східного партнерства, яка
принесе набагато більше конкретних програм на користь країн-учасниць партнерства.»

Останнім часом
Румунія та Україна уповільнили процес співробітництва, після його стрімкого
розвитку у 2014-2015 роках. Спостерігається своєрідна відсутність інтересу з
обох сторін. Дорін Попеску: «Очевидно, що одним з недоліків
регіону є нездатність чорноморських країн налагоджувати та використовувати міцні двосторонні та/або багатосторонні канали зв’язку. Спостерігається певна обмежена потужність у цьому сенсі і в Бухаресті, і в Києві. Щодо Києва, імовірно ця відносно обмежена здатність налагоджувати відверті відносини з європейськими країнами, такими як Румунія, викликана ​​наявністю частки населення, а також суспільства, яка хоче повернення України до сфери російського впливу. Але в Бухаресті, у Румунії – глибоко європейській країні, що є членом ЄС і НАТО, не можна говорити про наявність політичного або геополітичного «пособництва» з Москвою, тут є лише інституційна нездатність, яка стає хронічною, осіб та установ, котрі відповідають за закордонну політику Румунії, надати реальної субстанції цій зовнішній політиці Румунії, особливо
в дуже каламутному сусідстві. Реальна сутність румунської зовнішньої політики, символічна ставка румунської зовнішньої політики є тут, на
сході Румунії, на сході ЄС і НАТО, на східному і південному флангах і в Чорноморському регіоні.»

Значні негативні
наслідки для румунсько-українських відносин спричинили зміни до «освітнього законодавства»,
точніше стаття 7 нового українського закону про освіту, яка на думку румунської
сторони має негативний вплив для румунських дітей в Україні, які «хочуть і мають
право навчатися рідною румунською мовою». На думку Доріна Попеску цю проблему
Румунія та Україна мають вирішити в дусі європейських цінностей: «Реальне
наближення України до Європейського Союзу та НАТО припускає впровадження
стандартів ЄС, включно щодо захисту національних меншин. Не може бути реального
зближення України з Європейським Союзом з перевагами виключно для громадян України української національності, очевидно, що переваги мають бути однаковими
для всіх. І в цьому контексті наша дружня та відкрита аналітична порада для партнерів
з України: проявіть більшу чутливість до захисту румунської етнічної меншини в
Україні, враховуючи, передусім, специфічні потреби нашої тамтешньої громади.»

В світлі останніх
змін в Україні, зокрема після обрання нового президента України, ми запитали
румунського аналітика Доріна Попеску чи можна очікувати «перезавантаження»
румунсько-українських відносин? «Перезавантаження – ні, але однозначно у нас
буде багато позитивних зрушень. Позитивних тому, що Володимир Зеленський є,
принаймні поки що, виразником сильної потреби в зміні українського суспільства.
Якщо ця потреба в змінах буде ефективно використана на напрямі зміцнення
європейського і євроатлантичного шляху України, і оскільки Зеленський може бачити
речі по-іншому, як людина з-поза системи, вільна від рутинних процедур, вільна від «жорсткого корсета» обструкціоністської бюрократичної системи, то я переконаний, що ми матимемо позитивні
зрушення, принаймні в першій частині його президентського терміну.»

13 та 14 лютого
у Брюсселі відбулася зустріч міністрів оборони країн-членів НАТО, на якій серед іншого було обговорено безпекову ситуацію
в Україні та в регіоні, в тому числі в Азовському морі. На
прес-конференції за підсумками дводенного засідання Генеральний
секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив, що країни
Північноатлантичного альянсу висловили рішучу підтримку
територіальній цілісності та суверенітету України. «Альянс розглядає можливість
посилення своєї присутності у регіоні Чорного моря для підтримки України. Ми
зараз вивчаємо, що ми ще можемо зробити, – сказав генсек НАТО,
нагадавши, що судна Альянсу, в тому числі ВМФ Румунії, візьмуть участь у навчаннях в акваторії
Чорного моря. Й.Столтенберг заявив, що Альянс планує суттєво
посилити свою присутність не тільки на морі, а й в
повітряному просторі та на суходолі в Чорноморському регіоні, що спрямовано на зміцнення
Східного флангу НАТО та є частиною підтримки України.

Поточну ситуацію
безпеки в Чорноморському регіоні, а також нинішню стадію двосторонньої
співпраці та її перспективу розвитку, в кулуарах зустрічі глав оборонних
відомств країн-членів НАТО в Брюсселі обговорили міністри оборони Румунії та України.
Габріель Леш та Степан Полторак узгодили спільні дії для безпеки в Чорному морі
та домовились про укладання додаткових угод, які сприятимуть розвитку
двостороннього співробітництва, зокрема, у галузі військово-технічної співпраці.

Румунія вже
давно наполягає на необхідності посилення південної ділянки Східного Флангу НАТО,
а також присутності Організації північноатлантичного договору в регіоні Чорного
моря. Кілька років тому офіційний Бухарест навіть виступив з ініціативою
створити у Чорному морі міжнародне військово-морське угруповання під егідою
НАТО. Про необхідність посилення військово-морської присутності НАТО в
Чорному морі у відповідь на дії Російської Федерації в регіоні та активну
мілітаризацію нею Чорного і Азовського морів, заявив днями й президент Румунії Клаус
Йоханніс на Мюнхенській конференції з безпеки. «Коли говоримо про
взаємодоповнюваність та роль, яку НАТО має у нашій колективній обороні, ми не
можемо ігнорувати виклики, що стоять перед нами на Східному фланзі. У той час,
коли Європейський Союз виконує свої рішення щодо санкцій та повинен продовжити це робити з більшою суворістю, НАТО має надалі посилити свої стримуючу та
оборонну позицію щодо Східного флангу. Румунія твердо підтримує посилену згуртованість
на східному фланзі, між північчю і півднем. Чорноморський регіон, де зростають
виклики для безпеки, де зростають загрози для безпеки, як ми це бачили останнім
часом, потребує більшої присутності НАТО.»

Слід сказати, що
крім підтримки суверенітету і територіальної цілісності України, офіційний Бухарест дедалі
наголошує і в Європейському Союзіу, в тому числі з позиції головуючої країни в Раді ЄС, на
необхідності продовження санкційної політики щодо Росії. Питання щодо нових
санкцій щодо Росії у відповідь на захоплення нею українських моряків в районі
Керченської протоки та ситуація в Україні, було одним з центральних на порядку
денному останнього засідання Ради міністрів закордонних справ країн Євросоюзу. Говорячи про це
міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану сказав, що глави
зовнішньополітичних відомств країн ЄС чітко продемонстрували свою підтримку Україні,
одностайно підтвердивши свою прихильність до її суверенітету, територіальної
цілісності та незалежності.

Т. Мелешкану зазначив, що було обговорене питання безпеки в регіоні,
де, хоча на сході ситуація дещо покращилася, є дуже великі проблеми, які можуть
в будь-який час перерости в міні-конфлікти. «Ми також згадали про важливість створення
системи безпеки в регіоні Каспійського моря, Азовського моря та Керченської
протоки та Чорного моря, які стали останнім часом джерелом значного напруження,
а також обговорили можливості, які ми маємо, щоб знизити ризик небезпеки», -
заявив глава МЗС Румунії. Він торкнувся й питання санкцій: «Вони зараз розглядається
на рівні ЄС, але нашим пріоритетом є зусилля, спрямовані на звільнення моряків, які були захоплені у
Керченській протоці. Ми прийшли до висновку, що увага має бути зосереджена на
звільненні українських моряків і паралельно обговорювати й питання санкцій щодо
причетних до цього захоплення осіб.»

Гаряче питання міграції

«2018 рік завершується. Це не був добрим
роком для ЄС та його сусідів», – зізнався румунський
політолог Крістіан Преда, член Європарламенту, який знаходиться на фінішній лінії свого
мандату, напередодні травневих європарламентських виборів від наступного року. Як показує статистика ООН, це вже п’ятий рік
поспіль, коли перевищено поріг 100.000 мігрантів у
Європі. Інші більше двох тисяч померли, намагаючись перетнути
Середземне море. Цифри зменшуються порівняно з попередніми роками, але питання
міграції продовжує ставити
свій відбиток на континентальну політику,
значно впливаючи на рішення канцелярій та розвиток європейських
суспільств. Менш ніж одна третина респондентів 27 держав ЄС, які взяли участь у соціологічному опитуванні, заявили, що їхні країни повинні дати
доступ більшому числу іммігрантів.У Європі, більшість респондентів у Греції (82%), Угорщині
(72%), Італії (71%) та Німеччині (58%) відповіли, що їхні країни повинні скоротити
імміграцію або навіть припинити це явище зовсім. Підживлювана страхом від ісламізму
і терористичних нападів, хвиля популізму і ксенофобії охопила Європу. Це
призвело до створення, в Римі, уряду, що складається з анти-системної партії «П’яти
зірок» та іншої крайньої правої партії «Північна Ліга». У Берліні, канцлер
Ангела Меркель, із вже пошкодженим іміджем після двох десятиліть у верхах
політики, втратила значну частину авторитету і популярності після того, як оголосила
себе прибічником міграції і, нарешті, відмовилася від керівництва Християн-демократичного
союзу. Після менше двох років перебування на посаді, президент Франції
Еммануель Макрон став непопулярним і гостро оскарженим під час протестів так
званих жовтих жилетів. У Брюсселі, бельгійський коаліційний уряд, очолюваний
лібералом Шарлем Мішелем, подав у відставку на тлі протистояння фламандських націоналістичних
міністрів щодо підписання Глобального пакту про міграцію в Маракеші.
Суперечливий, хоч і не обов’язковий, пакт був схвалений близько 150-ма з 193
членів ООН, включно Румунією. У Пакті перераховані як принципи – захист прав
людини, дітей, або визнання національного суверенітету, так і пропозиції щодо
допомоги країнам у подоланні міграції, таких як обмін інформацією та
експертизою, або інтеграції мігрантів. Документ забороняє довільні ув’язнення і
дозволяє арешти лише як останнє рішення. Країни, які заперечують документ, особливо
країни Центральної та Східної Європи, здебільшого скаржаться на те, що він не визначає
чітке розмежування між легальною та нелегальною міграцією, зміцнює права
мігрантів і включає міграцію серед прав людини, що стимулюють це явище.

Складне розлучення

Переговори про Брекзит вийшли далеко за рамки
первинного графіку, через складне питання ірландського кордону та невизначеності
в консервативному таборі британського прем’єр-міністра Терези Мей. Устами міністра закордонних справ Теодора Мелешкану,
Румунія уточнила, що вона підтримує угоду між Європейським Союзом і Сполученим
Королівством, а також політичну заяву про майбутні рамки їхніх відносин після
Брекзит-у. Глава румунської дипломатії додав, що Сполучене
Королівство повинно залишитися якомога ближче до ЄС. Він також сказав, що Бухарест також планує розпочати двосторонні переговори з
Лондоном в рамках стратегічного партнерства між двома державами. На запитання, чи він стурбований долею тих понад 400 тисяч румунських громадян у Великобританії, міністр
Мелешкану нагадав про його зустріч зі своїм колишнім
британським колегою Борисом Джонсоном, який запевнив його у тому, що румуни
не постраждають від цього процесу. Якщо румунські лікарі та медсестри покинули б Великобританію, то система
охорони здоров’я цієї країни зазнає серйозного удару», – сказав Борис Джонсон.

Напруженість в Чорному морі

Зростаюча агресивність і пожвавлений територіальний апетит Росії
хвилюють канцелярії вільного світу. Член Європейського Союзу та НАТО та сусідка
України, Румунія глибоко стурбована
розвитком подій в регіоні. Міністр закордонних справ Теодор Мелешкану в інтерв’ю Радіо Румунія: «На жаль,
останнім часом ми дуже стурбовані
посиленням військової присутності Росії в Чорному морі і на
східних кордонах ЄС і НАТО, масштабними військовими маневрами, створенням
дуже сильної військової структури в Криму, території, незаконно анексованої Російською Федерацією, інцидентами в
Азовському морі, з Керченської протоки, всі ці речі явно турбують нас». Міністр закордонних справ уточнив, що
Чорне море є однією з основним
тем, які Румунія матиме на порядку денному головування в Раді
Європейського Союзу, у першому півріччі наступного року.

Облік і політика

Бюджет Євросоюзу втратив або недоотримав
близько 3,3 мільярдів євро, що означає втрату на 2,4% з бюджету на 2017 рік – показує
цьогорічний звіт Європейського суду аудиторів. Гроші не були витрачені
відповідно до регламенту ЄС, або тому, що вони були спрямовані на інші цілі,
ніж передбачувалося, або в результаті помилок в обліку. Однак, зазначається, що
частка неадекватно витрачених коштів стала трохи меншою після того, як у 2016
році вона становила 3,1%, а у 2015 році – 3,8%. Оглядачі стверджують, що звіт
Європейського суду аудиторів був зроблений у критичний момент для Союзу, в
контексті занепокоєння Брюсселя тим, що зростання євроскептизму може зміцнити
популістські партії на виборах до Європарламенту наступного року.

Останнім часом ми
спостерігаємо за новим етапом напруження відносин між Україною та Росією,
всього за кілька сотень кілометрів від кордонів Румунії, відповідно східного
флангу НАТО. Росія захопила три українські військові судна та моряків поблизу
Керченської протоки в Чорному морі, а Україна, у відповідь, оголосила воєнний
стан на частині своєї території та розірвала Договір про дружбу з Російською
Федерацією. І все це відбувається після анексії Москвою Кримського півострова в
2014 році та його стрімкої мілітаризації.

Таким чином у безпосередній
близькості від Румунії знаходиться надзвичайно потужний російський флот, що
складається з десятка кораблів і підводних човнів з крилатими ракетами
морського базування «Калібр», берегові протикорабельні ракетні комплекси «Бастіон»
та «Бал», більше сотні літаків, кілька десятків тисяч військовослужбовців, системи
протиповітряної оборони С-300 та С-400, ракетні комплекси «Іскандер», зенітна
ракетна система «Тріумф» і перелік можна продовжити.

У цьому контексті постають
запитання: як має реагувати Румунія на зростаючу загрозу в Чорноморському
регіоні, що має і може зробити офіційний Бухарест в цьому контексті? Відповідь
на це запитання спробував дати румунський аналітик, виконавчий президент фонду «Eurisc»
Лівіу Мурешан: «Це нова реальність, яка стосується не тільки війкових кіл, а всього
нашого суспільства в цілому. Політикум мусить приділяти все більшу увагу питанню
національної безпеки, позиції Румунії в цьому дуже комплексному безпековому
середовищі на додаток до обов’язків, які ми матимемо під час головування в Раді
ЄС, має полишити внутрішні чвари і зосередитися на реаліях навколо нас. Ми
знаходимося в зоні досяжності ракет, розміщених або, які розміщуються в Криму.»
Лівіу Мурешан зауважує, що Путін, в результаті багаторічних зусиль, зумів
створити геополітичну вісь «Каспійське-Чорне-Середземне моря», яка продовжує викликати стурбованість. Аналітик вважає, що Румунія не тільки може, а й зобов’язана відігравати
важливу стабілізуючу роль у цьому регіоні, зокрема під час свого піврічного
головування в Раді ЄС. Це великий шанс, каже експерт, яким Бухарест повинен скористатися.
Він додав, що Бухарест може спробувати залучити Туреччину, яка може стати
посередником між Україною та Російською Федерацією.

Коментуючи ситуацію довкола Керченської протоки, американський аналітик румунського походження,
експерт Джеймстаунского фонду Владімір Сокор сказав, що Москва переслідує політичні, економічні та, особливо, військові цілі: «По-перше йдеться про спробу розширити анексію
Кримського півострова, додати Азовське море до анексованих територій. Таким
чином процес анексії розширюється від суходолу до моря, до Азову. Росія намагається
забезпечити собі свободу військових дій в Азовському морі, хоче створити
можливість флангового оточення української території, можливість висадки
морського десанту в тилу українського фронту на суходолі. З цією метою Росія збільшила
чисельність своїх військово-морських сил в Азовському морі, які раніше не були
розгорнуті в Азовському морі, а входили до складу Чорноморського флоту та Каспійської
флотилії. Існує важлива військова мета: якщо Росії вдасться висадитися на
північному узбережжі Азовського моря, вона намагатиметься створити наземний
коридор зв’язку між контрольованою нею територією на сході України і Кримом. І
цей коридор Росія прагне продовжити до Придністров’я. Цю мету Росія поставила
перед собою в 2014 році і ми маємо підстави вважати, що вона намагається
відновити цей проект.»

Говорячи про інші цілі Російської Федерації в Україні
Владімір Сокор сказав: «Росія намагається тиснути психологічно та політично на українське
суспільство, намагаючись створити своєрідний «фронт миру» в Україні, на базі проросійських
сил, котрі в даний час складають меншість в Україні, з використанням так званих
пацифістських сил, які є значно чисельнішими ніж проросійські сили. Росія хоче
створити в Україні те, що український оглядач Віталій Портников назвав «вічною,
незламною коаліцією корисних проросійських ідіотів». Проросійські сили очевидно
є незначними, але корисних ідіотів набагато більше і вони вимагатимуть миру за
будь-яку ціну. На це робить ставку Росія. Я не кажу, що це станеться, але на це робиться
ставка.»

Американський оглядач румунського походження Владімір
Сокор каже, що сьогодні Кремль у відчаї через незворотній процес розриву України
з Росією і відмежовування України від російського світу. «Росія не може зупинити
цей процес. Саме тому Росія намагається асиметрично протистояти цьому,
наприклад, провокуючи військові зіткнення, погрожуючи можливою ескалацією або
розширенням агресії, намагаючись перешкоджати українській владі та українському
суспільству продовжити незворотній шлях відокремлення від Росії. На цьому тлі
мали місце події у Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці.»

Криза у відносинах між
Україною і Росією, викликана захопленням трьох українських суден біля Керченської
протоки стала однією з головних тем засідання Ради міністрів ОБСЄ 6-7 грудня у
Мілані. Представник Румунії на цьому зібранні державний секретар Дан Нєкулеєску
висловив стурбованість у зв’язку з погіршенням безпекового клімату в Європі і
підтвердив тверду підтримку Бухареста зусиль з врегулювання кризи в Україні, в
тому числі шляхом активної участі в Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ. «Однією з наших цілей на цій
зустрічі було підкреслити, що, дійсно, безпекова ситуація в Європі, зокрема в
розширеному Чорноморському регіоні, погіршилася і, що інциденти в районі
Керченської протоки, отже в Чорному морі сприяли цьому погіршенню безпекової ситуації.
Румунія вважає дуже важливим беззастережне дотримання норм міжнародного права. По-друге, ми вважаємо
важливим наголосити на тому, що українські моряки мають бути негайно звільнені,
а кораблі повернуті. І по-третє: ми наголосили на необхідності пошуку рішень щодо деескалації безпекової ситуації.» Румунський дипломат ще раз підтвердив
непохитну підтримку Бухарестом територіальної цілісності і суверенітету України

З 11 по 14 жовтня цього року, митці з Румунії, Болгарії, Молдови, України, Азербайджану, Туреччини, Вірменії, Грузії та Росії взяли участь в Бухаресті у театральних виставах, творчих майстернях, виставках мистецтва, архітектури та фотовиставках, публічних дебатах, традиційних танцях та концертах електронної музики, в рамках другого Фестивалю мистецтва Чорноморських країн 2018 року.

Чорноморський фестиваль мистецтва (Black Sea Arts Festival) звертає увагу на соціально-політичну та економічну ситуацію в Чорноморському регіоні разом з експертами, режисерами та журналістами у цьому регіоні, представляючи фільми, дебати про культуру та останні події в країнах Чорноморського регіону. Мета фестивалю-об’єднати людей за допомогою мистецтва

Учасниця фестивалю, архітектор і художник з Києва Лілія Лютик розповідає: «Я приїхала до Румунії з інсталяцією «light Blessing you , де ви можете побачити шість малюнків, тобто силуєтів, шість тіней, яких об’єднує промінь світла. Мається на увазі, що ці тіні, ці силуєти вони описують слід, який люди залишають у світі. Вони мають різні форми, дивляться в різні сторони, але цей промінь їх об’єднує. Тобто об’єднує за допомогою світла, орієнтацій, які вказує цей промінь. Мене запросили організатори цього фестивалю аби привести інсталяцію і показати її румунській аудиторії. Бо сама ціль цього фестивалю -об’єднати людей за допомогою мистецтва. Бо за допомогою мистецтва можна змінювати мислення, показувати різні ідеї та різні цілі. У моєму розумінні, моя інсталяція саме це робить Я показую силуєти, тіні, які залишають люди у цьому світі. Вони різні, дивляться у різні сторони, але їх об’єднує одна ціль, саме цей промінь. Це світловий промінь, який просвітлює, дає напрямок, аби об’єднатися, і з огляду на це ми маємо одну ціль. Одна людина може зрушити з місця якиїсь тяжкий тягар, але якщо нас багато то все легше. Цей промінь закликає до об’єднання. Тіні темні, але світло їх просвітлює. Промінь світла в темноті це вже світло,І ви вже бачите напрямок, як діяти. Митці чорноморських країн дослідили на просторі цих країн за допомогою свого бачення, фотофіксації, як люди живуть, як вони створюють мистецтво.»

У рамках фестивалю було вперше показано кілька художніх та документальних фільмів на політичні та соціальні теми, щоб відкрити дискусії щодо поточної політичної та соціальної ситуації країн Чорноморського басейну.

Фестиваль мистецтва Чорноморських країн завершився благодійним концертом електронної музики. Пожертви, зібрані під час концерту, були спрямовані на субсидування деяких таборів в Румунії для українських дітей з Донбасу.

Фестиваль організований громадською організацією Земляки у партнерстві з Чорноморським фондом регіонального співробітництва.