Tag: школа

Іспит на атестат зрілості 2024 року мав найвищий рівень успішності за останні 10 років – 76,4%. Однак цей «іспит на дорослість» багатьох лякає, тому кілька студенток центрального румунського міста Клуж, закінчивши середню школу з високим середнім балом і склавши іспит на атестат зрілості на відмінно, вирішили полегшити цей досвід для учнів, яким пощастило менше, ніж їм самим. Бакадемія стала назвою проєкту, запущеного під девізом: «склади іспит, не задумуючись».

Засновниця проєкту Бакадемія Бьянка Йонеску розповіла нам: «Наша історія насправді почалася ще у 2022 році. Того року я склала іспит на атестат зрілості і отримала 10 балів з історії та 9.80 з румунської мови та літератури. Хоча я була учасником національної олімпіади з румунської мови з середніх класів і продовжувала брати участь також в старших класах, я все ще відчувала стрес, як і будь-який інший 12-класник, коли наближався іспит на атестат зрілості. І тоді, після складання іспиту, я вирішила оцифрувати структуровані мною матеріали. Я витратила шість місяців на самостійне структурування матеріалу. У 2022 році я почала допомагати учням онлайн. Я безкоштовно поширювала ці матеріали в інстаграм-акаунті, і в основному покоління, яке склало іспит у 2023 році, було першим поколінням, якому я допомогла. А ідея Бакадемія почала формуватися лише тоді, коли учні почали надсилати мені свої результати. Наприклад, з близько 3000 учнів, яким я допомогла, більшість склали іспит на оцінку вище 9.50. Деякі навіть отримали 10. Навіть люди, які складали іспит через 10 або 20 років, наприклад, отримали дуже хороші оцінки! І в основному в той момент я зрозуміла, що мої матеріали дійсно мали позитивний вплив».

Донедавна учениця Бьянка Йонеску додала: «Учням набридли товсті, чорно-білі книжки, повні подробиць, які не потрібні для цього іспиту, і я розуміла їхнє розчарування, бо була на їхньому місці. Однак ми живемо в країні, де помітно, що ситуація напередодні іспитів не дуже змінюється, не покращується порівняно з попередніми роками. Минуло 10 місяців відтоді, як ми заснували видавництво Бакадемія, і ми відрізняємося тим, що в нашій команді працюють лише студенти, які отримали оцінку 10 на цьому заключному іспиті або з певних предметів. А ще всі наші збірники кольорові та синтезовані. До них також входять, наприклад, поради або жарти, які були б зрозумілі нинішньому поколінню».

Ірина Селаджа, авторка підручника з географії для «Бакадемії» та відповідальна за інтерактивні відео в соціальних мережах. Ми запитали її, що для неї означає Бакадемія: «Я з тих людей, які люблять допомагати людям, і мені дуже цікаво запропонувати новий погляд на навчання щодо іспиту на атестат про повну загальну середню освіту, тому що більшість людей думають, що це просто тест. Але я хотіла би запропонувати ідею і рішення, що будь-який тест можна скласти дуже легко, просто розуміючи, просто жартуючи ніж з дуже дорогими матеріалами або дуже довгими матеріалами. Я придумала рішення для учнів, які належать до покоління Z, які по-іншому розуміють, як вивчати певні предмети. І, просто, я хотіла запропонувати новий варіант, щоб мотивувати учня, можливо, читати румунську літературу в більш нонконформістський спосіб».

Як зворотній зв’язок команда Бакадемія повідомила, що кілька учнів розповіли їм, що за допомогою цих матеріалів вони запам’ятовували весь годинний урок за одну хвилину.

А команда продовжує свою роботу! Бьянка Іонеску: «Збірників з інформатики, хімії та фізики нам ще не вистачає, і ми над ними зараз працюємо. Вони будуть опубліковані десь у вересні, приблизно в середині місяця, ми сподіваємося. Наш успіх значною мірою пов’язаний з платформою TikTok. Наприклад, саме там ми стали популярними завдяки нашим відео зі штучним інтелектом. Наразі ми зібрали майже 1 000 000 переглядів на нашому акаунті».

Більше нічого сказати, окрім як продовжувати вчитися! Здається, вже легше!

Палтіну це прекрасне буковинське село, яке розташоване у гірській частині Сучавського повіту. Тут переважна більшість населення складають українці-гуцули. Ця місцевість давня і простягається вздовж річки Боул, де легенда згадує, що воєвода Драгош Воде вбив зубра. Село звалося з початку Руські на Зубрі (Ruși pe Boul) а потім – Долина Боулуй (Valea Boului). Нині ця місцевість носить ім’я Палтіну.

У Восьмирічній школі села Палтіну Сучавського повіту учні вивчають рідну українську мову та проводять різні класні та позакласні заходи, під керівництвом вчительки української мови Константіни Бурсук. Останній захід відбувся 26 вересня 2024 року, коли українські учні Восьмирічної школи Палтіну, але й Початкової школи Спиртурь відзначили Європейський день мов. Деталі про цей захід подає вчителька Константіна Бурсук: «Захід був присвячений просуванню мовного та культурного різноманіття, висуваючи на перший план офіційні мови Європейського Союзу та багату культурну спадщину континенту. Учні мали можливість дослідити різноманітність Європи через практичні завдання, виготовляючи прапори європейських країн та локалізуючи їх на карті. Водночас, вільні дискусії про мовні та культурні особливості кожної країни стимулювали допитливість та прагнення до знань юних учасників. Ці заходи підкреслили важливість вивчення мов та міжкультурної співпраці, підкресливши роль багатомовності у побудові об’єднаної Європи, яка поважає ідентичність кожної нації. Учасники не лише поглибили свої знання, але й відкрили для себе нові перспективи щодо спільних цінностей, які визначають європейський континент. Ініціативи такого роду мають важливе значення для формування покоління українських дітей, які розуміють і поважають культурне різноманіття, водночас заохочуючи вивчення рідної мови та сучасних мов. Мовне різноманіття є фундаментальним елементом нашої європейської ідентичності, і Європейський день мов щороку нагадує нам про те, наскільки цінною є ця спадщина.»

Вчителька Константіна Бурсук організовує зі своїми учнями протягом навчального року чимало виховних заходів з нагоди відзначення різних свят. Таким чином 21 вересня 2024 року з нагоди «Міжнародного дня миру» учні реалізували творчий проєкт, присвячений символу голуба миру, який тисячі років тому приніс оливкову гілку, сповіщаючи про кінець потопу і даруючи надію на новий початок. Захід проходив під час уроку української мови, де учнів надихав девіз «Мир це наша свобода бути щасливими!»

У минулі навчальні роки учні Школи Палтіну під керівництвом вчительки Константіни Бурсук відсвяткували День національної культури, який відзначається у день народження великого національного поета Румунії Міхая Емінеску. Учні вшанували творчість Емінеску декламуванням віршів в перекладі на українську мову та створили виставку плакатів, які висвітлили моменти з життя поета та визначальні аспекти його творчості.

З нагоди Міжнародного дня слова «Дякую!» вчителька Константіна Бурсук організувала показовий урок у Палтінській школі разом з учнями. Був переглянутий представлений матеріал за допомогою відеопроектору, а потім учні обговорили важливість вдячності за всі добрі справи. Учні усвідомили силу слова «Дякую!», що відображає повагу, вдячність та цінування тих, хто поруч: батьків, вчителів, друзів, однокласників, сусідів або навіть незнайомих людей.

Учні Восьмирічної школи Палтіну здобувають гарні результати на різних, конкурсах організованих Шкільним Сучавським інспекторатом та Союзом українців Румунії. Вони беруть участь на позакласних заняттях і визначаються на різних випусках фестивалів, організованих на місцевих, повітових та національних рівнях, де завжди отримують гарні премії. Учні школи Палтіну одержали добрі результати впродовж часу і на місцевих та повітових етапах Олімпіади з української мови та літератури, а також на конкурсах, організованих Союзом українців Румунії, як наприклад на Конкурсі історія і традиції українців Румунії  та Конкурсі декламування української поезії. Вони також беруть участь у різних заходах, організованих Сучавською філією СУР такі як: Свято Шевченка, Свято рідної мови, День української мови в Румунії. Учні школи Палтіну зберігають та утверджують вже традиційний місцевий звичай розпис яєць та дуже люблять свій рідний край.

На завершення вчителька Константіна Бурсук говорить про важливість такого роду заходів та висловлює подяку СУРу за надану допомогу: «Ці заходи приносять задоволення як учням, так і батькам, які тримають тісний зв’язок з школою. Ми готуємося до наступного заходу, який буде 4 жовтня, а саме до «Дня вчителя». Висловлюю щиру подяку СУРу за надану підтримку українським учням та всій громаді етнічних українців Румунії, за участь у вихованні рідною мовою, за підтримку культурних заходів, які допомагають зберегти традиції, звичаї та етнічної ідентичності!»

Близько трьох мільйонів дітей дошкільного та шкільного віку розпочали 9 вересня в Румунії новий навчальний рік, серед них понад 7000 дітей етнічних українців й не лише, які вивчають українську мову як предмет або всі предмети українською мовою.

Про важливість вивчення української рідної мови дали собі справи як батьки, так і самі діти, які завдяки дуже добрим оцінкам отриманим на національних іспитах з української мови, поряд з результатами з румунської мови та матиматики, вступили до найкращих коледжів. Також учні, які здобули найкращі результати на олімпіаді української мови та літератури мають можливість записуватися до факультету без складання вступних іспитів. Вивчення рідної української мови відкриває для молоді численні кар’єрні можливості. Але в першу чергу слід не забувати про моральний обов’язок дітей, які належать до певної нацменшини вивчати свою рідну мову, бо лише таким чином можна зберігати мову, культуру та традицій певної спільноти.

У Румунії, в місті Сігету-Мармацієй діє єдиний навчальний заклад з українською мовою викладання, але українська мова як предмет викладається у румунських школах різних регіонів Румунії, де компактно проживають етнічні українці, а саме у повітах: Арад, Ботошани, Караш Северін, Марамуреш, Сату Маре, Сучава, Тіміш, Тульча. Українську рідну мову можуть вивчати у румунських школах й діти з України, які тимчасово переселилися до Румунії через війну. Після закінчення 12 класу учні, які бажають продовжити вивчати рідну українську мову, мають можливість вступити до Філологічного факультету Університету імені Бабеша-Бойоя в місті Клуж-Напока, Факультету іноземних мов та літератур Бухарестського університету або Факультету літературних і комунікаційних наук Університету імені Штефана чел Маре в місті Сучава. Після закінчення факультету вони можуть обрати різні професії, в тому числі професію вчителя української мови, щоб у свою чергу вивчати дітей рідну українську мову.

На церемонії відкриття нового навчального року у Педагогічному ліцеї імені Тараса Шевченка в місті Сігету-Мармацієй Марамурешського повіту, голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький наголосив, що «освіта є однією з головних цілей СУРу, а дії Союзу постійно підтримують україномовну освіту, включаючи проведення літніх таборів для українських дітей, Національної наради вчителів української рідної мови, курсів підвищення кваліфікації для вчителів, національних конкурсів для учнів та численні проєкти, спрямовані на підтримку якісної освіти.»

Про початок нового навчального року говорить вчителька Делія Мартіняк, яка викладає українську мову у Сучавському національному коледжі імені Міхая Емінеску та в Радівецькій загальноосвітній школі імені Богдана Воде: «Розпочався новий навчальний рік, і наші учні з ентузіазмом та сильними емоціями переступили поріг школи. Найбільше раділа малеча підготовчого класу, адже з першого дня на школярів чекав неочікуваний подарунок – Союз українців Румунії подарував усім дітям підготовчого класу ранець з необхідним приладдям. Початок навчального року для вчителів української мови, які викладають у групах, як у нашому випадку, треба знайти учнів, які бажають записатися та створити навчальні групи. У Сучавському національному коледжі імені Міхая Емінеску українську рідну мову вивчають понад 100 учнів, а в Радівецькій загальноосвітній школі імені Богдана Воде є 2 групи, де навчаються понад 50 учнів.»

Далі вчителька Делія Мартіняк говорить про результати здобутті учнями протягом минулого навчального року: «Попередній навчальний рік приніс нам багато радості та задоволення. На Національній олімпіаді з української мови, яка проходила 22-25 квітня 2024 року в місті Ботошани наші учні досягли дуже гарних результатів. Ми мали також гарні результати й на шкільних конкурсах, які проводилися минулого року, згадую тут: Національний конкурс «Історія та традиції українців», Національний конкурс декламування української поезії, Повітовий конкурс «Свято рідної мови». Результати учнів були повністю винагороджені грошовими призами від СУРу а найочікуванішим моментом став літній табір, який щорічно організовує СУР. Хочу подякувати керівництву СУРу та депутату Миколі-Мирославу Петрецькому за своє піклування про все, що означає освіта українською рідною мовою. Також хочу подякувати голові Сучавської філії СУРу Іллю Саучук за всю свою підтримку, наданому нашим всім проєктам та ініціативам.»

Велику роль у розвитку процесу навчання українською мовою та підвищення кваліфікації вчителів мають також освітні проєкти, які розгортаються між  навчальними закладами Сучавського повіту та навчальними закладами з України разом з Сучавською філією СУРу. Деталі подає Делія Мартіняк: «Минулого року я координувала серію освітніх проєктів у партнерстві з Сучавською філією СУРу та школами з України, Чернівецької області, як наприклад проєкт «Сьогодні учні – завтра вчителі», підписаний між Національним коледжем «Міхай Емінеску» Сучава, Сучавською філією СУР, Педагогічним коледжем Національного державного університеті «Юрія Федьковича», Чернівці, Україна. Цей проєкт був започаткований 2008 року інспекторкою Лучією Міхок. Його основна мета є обмін досвідом, участь у навчальних курсах, культурних заходах, круглих столах та наукових симпозіумах. Також слід згадати освітній проєкт «Разом для якісної освіти», підписаний між Сучавським національним коледжем «Міхай Емінеску», Сучавською філією СУРу, Радівецькою середньою загальноосвітньою школою «Богдан Воде» та Герцаївським  ліцеєм імені Георгія Асакі, Україна. Інший міжнародний освітній проєкт «Одне сонце для всіх» був  підписаний між Сучавським національним коледжем «Міхай Емінеску», Сучавською філією СУРу, Радівецькою середньою загальноосвітньою школою «Богдан Воде», середньою загальноосвітньою школою з Ватра Молдовіцей та Тереблечською загальноосвітньою школою, Україна. Нагадую також проєкт освітньої співпраці «Сусіди в об’єднаній Європі» був підписаний між Сучавським національним коледжем «Міхай Емінеску» та Боянським ліцеєм «Лідер» імені Іона Некулче, Україна. У наступному році ми плануємо хоча б таких же результатів на змаганнях та олімпіаді з української мови. Хочу додати, що між педагогічними коледжами Сучави та Чернівців здійснюються кроки до реалізації нового проєкту «Транскордонна освітня та культурна інтеграція задля підвищення професійного розвитку» у Програмі прикордонного співробітництва Interreg next  «РУМУНІЯ – Україна  2021-2027». Бажаю всім учням та вчителям української мови успіхів у новому навчальному році!»

Вже стало традицією, щоб перед початком кожного навчального року СУР організував Національну нараду вчителів української рідної. Цього року нарада відбулася на курорті Юпітер, повіті Констанца 25 серпня. На цьогорічні нараді були обговорені питання освіти українською мовою в Румунії, роль вчителів у формуванні майбутніх поколінь, а саме у навчанні та вдосконаленні рідної української мови, у передачі культури та цінностей української громади Румунії, роль, яку відігравають різні національні та міжнародні проєкти для якісної освіти рідною мовою. Також були обговорені проблеми та пропозиції вчителів до нового навчального року, включаючи деякі методичні аспекти. Союз Українців Румунії організовує чимало заходів для учнів та вчителів, з метою підвищення рівня освіти українською мовою в Румунії. Також з боку СУРу багато шкіл отримали матеріальне оснащення, а учні – шкільне приладдя. Цього року були введені чимало змін у процесі навчання в Румунії. Сподіваємось, що всі причетні сторони будуть їх поважати, щоб у 2024-2025 навчальному році учні здобували найкращі результати у навчанні та в особистому формуванні.

Безпека в школах та превентивні заходи щодо зниження рівня насильства і боротьби з наркоманією залишаються пріоритетами в навчальному році, що розпочинається наступного тижня. Про це заявила міністерка освіти Ліджія Дека напередодні початку нового навчального року в понеділок, 9 вересня. Всі учні розпочнуть навчання фізично, в тому числі в переміщених школах, запевнила міністерка освіти.

Ліджія Дека: ««На початку минулого навчального року ми мали близько 500 шкіл, переселених з метою реконструкції, модернізації чи будівництва; цього року ми маємо на 300 шкіл більше. Крім цієї причини, в інших випадках нам довелося переїхати через брак місця. Однак, повторюю, навіть у цих ситуаціях всі діти фізично ходять до школи в приміщеннях, які можуть забезпечити навчальний процес. Я вже повідомляла про те, що пріоритетним завданням є відмова від тризмінного навчання в школах. Це не тільки не бажано, але й з наступного 2025-2026 навчального року є навіть незаконно».

Незважаючи на це, в країні все ще є кілька шкіл, в яких учні навчатимуться у три зміни, а також 70 шкіл з туалетами, що не відповідають гігієнічним вимогам. Більшість з них буде охоплено урядовим рішенням про фінансування, яке Міністерство освіти ініціює цього року. Навчання в одну зміну дозволило б проводити позакласні заходи. З іншого боку, лише одна школа з трьох наразі пропонує дітям харчування під час навчального процесу, але міністерка освіти планує розширити цю програму, щоб у майбутньому всі учні отримували їжу в школі.

Школи з поганими результатами іспитів повинні отримати підтримку, щоб покращити свої результати, заявила міністерка освіти Ліджія Дека. Вона дала зрозуміти генеральним шкільним інспекторам, що комунікація між школою та її бенефіціарами повинна бути покращена, щоб інформація доходила до учнів та батьків.

Безпека в закладах повної загальної освіти залишається пріоритетом. Ліджія Дека: «У школах будуть проведені кампанії, програми та акції, спрямовані на запобігання насильству в шкільному середовищі, торгівлі людьми, а також вживанню наркотиків і просування здорового способу життя. Тиждень «Інакша школа» також надаватиме пріоритет запобіганню та зменшенню насильства, вживанню наркотиків, алкоголю та тютюну, а також навчанню безпеці дорожнього руху».

За кілька днів до початку нового навчального року виконавча влада схвалила збільшення штатного розпису, в основному на викладацькі посади. Таким чином, кількість посад у закладах повної загальної освіті збільшилася на 7800. 

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав громадян Молдови зробити вибір на користь продовження європейського шляху на референдумі щодо інтеграції до Європейського Союзу цієї осені. Перебуваючи з офіційним візитом у Кишиневі, пан Йоганніс заявив, що стратегічна прихильність Румунії до демократичного розвитку Молдови залишиться непохитною в довгостроковій перспективі та закликав усіх міжнародних партнерів надавати Молдові послідовну підтримку в процесі вступу до ЄС. Президентка Республіки Молдова Майя Санду подякувала Румунії за багаторічну підтримку у започаткуванні переговорів про вступ до ЄС, боротьбі з пандемією COVID-19 та нестачею електроенергії, спричиненою російськими бомбардуваннями в Україні. Вона сказала, що Румунія відіграла ключову роль у зміцненні енергетичної незалежності її країни. Президенти підписали спільну декларацію про двостороннє співробітництво з метою зміцнення стійкості Р. Молдова. Візит президента Румунії до Кишинева відбувся в контексті святкування Дня румунської мови в Румунії та Молдові 31 серпня.

ЗАКОНОДАВСТВО – У понеділок, 2 вересня, стартує осіння сесія Парламенту Румунії. На порядку денному законодавчого органу стоїть законопроект про підвищення порогу пенсійного податку до 3 000 леїв (близько 600 євро), аби особи, чиї пенсії зросли після перерахунку, не втратили частину прав через перевищення нинішнього порогу у 2 000 леїв (близько 400 євро). За словами міністерки культури Ралуки Туркан, колишнього міністра праці, правляча коаліція вважає, що законопроект має бути невідкладно внесений на розгляд парламенту з тим, щоб він набув чинності вже у жовтні. Пенсії, перераховані на основі нового закону, прийнятого парламентом у 2023 році і заснованого на принципі накопичувальних внесків, набудуть чинності вже цього місяця. З 4,7 мільйона пенсіонерів в Румунії 3,8 мільйона отримають вищі суми, тоді як пенсії 900 000 осіб залишаться незмінними.

ПОВІНЬ – Зливи в останні кілька днів спричинили руйнування на південному сході Румунії, причому найбільше постраждало узбережжя, де рівень води перевищив 200 літрів на квадратний метр, що еквівалентно піврічній нормі. По всьому узбережжю все ще діють попередження про сильні опади. Серед найбільш постраждалих курортів – Аджиджа, Тузла, Венус, Сатурн, Мангалія і Вама-Векє. У Мангалії вода на деяких вулицях досягла 1 метра, а у Вама-Вече зливи розірвали пляж навпіл, перекинули машини і зруйнували тераси. Загалом було затоплено 17 готелів і гостелів. Пожежники отримали понад 800 дзвінків від людей з проханням про допомогу, а за добу вони врятували з води 61 людину.

СТАТИСТИКА – 16% домогосподарств у Румунії не змогли вчасно оплатити основні поточні витрати минулого року. Принаймні це випливає з аналізу умов життя, проведеного Національним інститутом статистики. Найпоширенішими випадками заборгованості були витрати на утримання житла та електроенергію. Сплата банківських кредитів також є пріоритетом для громадян, але 7% домогосподарств мали заборгованість через нестабільне фінансове становище. Аналіз НІС показав, що це явище поширене серед домогосподарств, які складаються з двох дорослих і трьох або більше дітей.

ШКОЛИ – Кількість шкіл у Румунії, які використовуватимуть електронні журнали у навчальному році, що розпочинається 9 вересня, збільшиться на 63% порівняно з минулим роком. Міністерство освіти Румунії повідомляє, що майже 1 900 шкіл використовуватимуть електронні журнали, що на 733 більше, ніж у 2023 році. Згідно зі списком, опублікованим установою, 167 з них знаходяться в Бухаресті. Згідно з чинними правилами, всі ці школи використовують приватні застосунки або програми, а школам заборонено вимагати оплату за ці послуги від учнів або їхніх законних представників. Усі електронні журнали матимуть автентифікацію для вчителів, батьків та учнів.

СТРАХУВАННЯ  – Чотири з п’яти будинків у Румунії є вразливими до стихійних лих, пожеж або вибухів, згідно з даними Національного союзу страхових та перестрахових компаній. у цілому по країні лише 17% будинків захищені від ризиків і негараздів за допомогою добровільного страхування. Лише три регіони перевищують середній показник по країні: Бухарест та навколишній повіт Ільфов, де цей показник становить 29%; західний регіон, де добровільним страхуванням охоплено 20% будинків, а також центр країни, де цей показник становить 18%.

ТУРИЗМ – Міністр економіки, підприємництва та туризму Румунії Раду Опря вважає, що румунська туристична галузь має великий потенціал, але попереджає, що успіху неможливо досягти без чітко визначеного плану. Виступаючи на курорті Нептун на чорноморському узбережжі Румунії, він заявив, що необхідне реальне державно-приватне партнерство і що стратегія розвитку туризму наразі перебуває на стадії міжвідомчого погодження. Пан Опря висловив своє невдоволення рішенням місцевих органів влади на узбережжі, які зіпсували концепцію курорту, схваливши будівництво багатоквартирних будинків поруч з готелями. Міністр сказав, що така урбанізація псує казкову атмосферу, яку може подарувати туристам узбережжя і попередив, що «без цікавої історії туризм не продається».

Згідно з опитуванням, проведеним румунською організацією «Save the Children/Врятуймо дітей», кожна третя українська дитина, яка тікаючи від війни знайшла прихисток у Румунії (38%) каже, що вона стала менш щасливою після того, як покинула свою батькивщину. 57% опитаних дітей сказали, що вони або дуже нещасні, або менш щасливі. 23% з них не ходять до школи, хоча у них є можливість продовжити навчання дистанційно. Три чверті дітей сказали, що вони не мають доступу до послуг, яких би хотіли, наприклад, до місць для занять хобі, зустрічей з друзями або проведення дозвілля.

 

Саме тут на допомогу приходять неурядові організації, такі як «Врятуймо дітей» – Румунія, які чудово справляються з кризовими ситуаціями. Ми розпитали Габрієлу Александреску, виконавчу президентку організації, які саме послуги пропонують ці організації, чия діяльність, особливо під час кризи, має вирішальне значення: «Неурядові організації можуть відігравати вирішальну роль у захисті дітей-біженців, особливо в умовах великого напливу людей, таких як біженці з України. Перш за все, вони можуть швидко мобілізувати ресурси і негайно втрутитися для надання гуманітарної допомоги. Організації також можуть запропонувати допомогу і підтримку різними способами, включаючи надання притулку, їжі, медичної допомоги, доступ до соціальних послуг і освіти. Вони також можуть надавати послуги психологічної консультації, щоб допомогти дітям впоратися з травмами і труднощами, з якими вони стикаються. На додаток до термінової допомоги у відповідь на кризову ситуацію, неурядові організації можуть надавати програми інтеграції та створювати безпечні, інклюзивні простори для біженців у громадах. Біженці часто потребують, зокрема, інформації, рекомендацій, консультацій, щоб отримати доступ до своїх прав і наявних послуг, таких як доступ до системи освіти, медичних послуг, працевлаштування для батьків, а також доступ до послуг психологічної допомоги. У той же час, через тренінги та навчальні курси, що пропонуються фахівцями, організації можуть ділитися своїм досвідом, покращуючи таким чином якість пропонованих послуг і підвищуючи їхню ефективність, наприклад, на користь дітей. Неурядові організації можуть лобіювати та відстоювати інтереси. Вони можуть зробити значний внесок у покращення життя та захисту дітей-біженців. Наприклад, після війни в Україні організація «Врятуймо дітей» – Румунія швидко розпочала надавати комплексну гуманітарну допомогу. Нею вже скористалися 340 000 людей, в тому числі 170 000 дітей. Ми також працювали на 10 пунктах пропуску через кордон, у 5 центрах з надання притулку, трьох мобільних таборах для біженців і трьох транзитних зонах. У цих локаціях ми створили безпечні простори для дітей, задовольняли нагальні потреби, надавали емоційну підтримку, життєво важливу інформацію для дітей і дорослих, а потім, для підтримки процесу інтеграції в середньостроковій і довгостроковій перспективах, створили вісім консультаційних центрів, де надаємо консультації, інформацію, кейс-менеджмент, психосоціальну підтримку, заходи для дітей і підлітків, матеріальну і фінансову підтримку. Отже, організації можуть багато чого зробити.»

 

Серед українських дітей, які ходять до школи фізично або навчаються одночасно фізично в Румунії та дистанційно за українською програмою, 87% висловили перевагу фізичній освіті над дистанційною, а 72% дітей, які відвідують школу фізично або одночасно фізично та онлайн, підтвердили, що почуваються менш самотніми, коли ходять до школи фізично. 60% підтвердили, що можуть завести друзів з приймаючої країни в умовах фізичної школи. Це підтверджують висновки дослідження, проведеного організацією «Врятуймо дітей» у 2022 році, яке виявило «прямий зв’язок між відвідуванням школи та почуттям самореалізації та приналежності дітей».

 

«До кожної дитини, переміщеної зі своєї країни, потрібно ставитися з гідністю, задовольняти її основні потреби та поважати її права. Особливу увагу слід приділяти психоемоційному здоров’ю і, в тісному зв’язку з ним, інструментам освітньої та соціальної інтеграції. Відвідування школи має важливе значення для соціальних зв’язків і, врешті-решт, для емоційного благополуччя цих дітей», – каже Габрієла Александреску. Вона додала, що однією з найбільш вразливих категорій є діти без батьків, яким назустріч прийшла організація «Врятуймо дітей»: «Нам доводилося стикатися з такими ситуаціями і це дійсно одна з найбільш вразливих категорій дітей, які потребують допомоги. Дуже важко бути біженцем і не мати присутності та захисту батьків. Але існують процедури і Румунія має процедури для негайного захисту цих дітей. З нашого досвіду (ми працюємо в цій сфері з 1994 року) кількість дітей-біженців без обох батьків невелика, але є значна кількість дітей-біженців з неповних сімей. Цей досвід для них глибоко зворушливий і тривожний, оскільки ці діти перебувають у вкрай вразливому становищі і піддаються великому ризику. У такій ситуації, коли діти залишаються без одного або обох батьків, пріоритетним завданням організації «Врятуймо дітей» є надання дітям підтримки та захисту, забезпечення їхньої безпеки та надання їм необхідних ресурсів для подолання труднощів, з якими вони стикаються. Важливо, щоб ми діяли швидко, ефективно, визначали найкращі рішення для кожної окремої дитини і працювали з місцевою владою, щоб забезпечити належний догляд і захист цих дітей. Особлива увага має бути приділена їм, забезпеченню їхніх прав і безпеки цих дітей.»

 

У суспільстві часто обурюються турботою, іноді надмірною, як вони кажуть, про дітей біженців за рахунок румунських дітей. Ось що Габрієла Александреску відповіла на це: «Ми розуміємо і поважаємо висловлену стурбованість, особливо в нинішньому контексті нашого суспільства. Важливо підкреслити, що наша місія полягає в тому, щоб допомагати всім вразливим дітям, незалежно від їх походження. З моменту нашого заснування в 1990 році ми взяли на себе зобов’язання надавати допомогу і підтримку всім дітям, у тому числі біженцям, відповідно до наших гуманітарних цінностей і міжнародних стандартів. Важливо, щоб ми зосереджувалися на рішеннях, які забезпечують благополуччя всіх дітей, незалежно від їхніх обставин і працювали разом над створенням більш безпечного та інклюзивного середовища для всіх членів нашої спільноти. Водночас ми вважаємо, що важливо постійно комунікувати та надавати чітку інформацію, щоб суспільство в цілому розуміло, як працюють програми і, що в цілому програма або проєкт, що спрямовані на певну цільову групу або вразливу групу, не реалізується за рахунок інших вразливих груп. Наприклад, ми брали участь у підтримці переселенців і дітей з України, а що може бути більш вразливим, ніж діти, які тікають від війни, від бомб, від смерті! Тож ми взялися допомагати їм, розробили спеціальні програми, але не перериваючи того, що ми робили в Румунії, щоб зменшити дитячу смертність, надати послуги з охорони здоров’я матерям та дитям, дати румунським дітям доступ до освіти в бідних громадах, захистити їх від насильства, захистити дітей, які залишилися без батьківської підтримки. Я думаю, що люди повинні усвідомити, що найстрашніше для дітей – це війна, найстрашніше – це втратити своє місце, свій дім, свою сім’ю, тому вони повинні зрозуміти, що ці люди потребують нашої постійної підтримки, тому що вони перебувають у вразливому становищі в своїй країні.»

 

Понад 7,5 мільйонів дітей опинилися в епіцентрі війни в Україні, піддаючись ризику переміщення, розлуки зі своїми сім’ями, порушення доступу до охорони здоров’я та освіти. Військова агресія проти України призвела до величезного припливу біженців – за даними УВКБ ООН станом на 31 січня понад 18 млн. осіб транзитом перетнули кордони Румунії, Польщі, Словаччини, Угорщини та Р.Молдова, переважна більшість з них – діти та жінки. З початку війни (24 лютого) до Румунії в’їхали майже 3,5 млн. громадян України. На сьогодні в Румунії перебуває понад 108 тис. українців (дані УВКБ ООН від 28 січня). З тих, хто вирішив залишитися на румунській території, 4 398 подали прохання про надання притулку, а понад 113 тис. мають дозвіл на тимчасове проживання.

 

Організація «Врятуймо дітей» надала допомогу майже 232 тис. українських біженців, з них 125 660 діти.

– 26 401 особа отримали підтримку через програму фінансової допомоги

– 9 493 дитини та 11 346 дорослих отримали підтримку через консультаційні центри «Врятуймо дітей»

– 1 500 дітей отримали доступ до освіти

– 183 600 обідів було роздано спеціальною мобільною кухнею на п/п в Ісакча.

 

Понад 150 тисяч громадян України отримали тимчасовий захист в Румунії, а близько 80 тис. продовжують користуватися підтримкою румунського уряду і суспільства, – заявив посол України в Румунії Ігор Прокопчук на нещодавній прес-конференції, організованій організацією «Врятуймо дітей», присвяченій інтеграції дітей-біженців. Посол висловив свою вдячність за підтримку Румунією біженців з України. Дипломат зазначив, що громадянське суспільство та неурядові організації першими відреагували на гуманітарну кризу та великий наплив громадян України, які перетнули кордон з Румунією, рятуючись від війни в Україні.

 

З іншого боку під час нещодавньої зустрічі з керівництвом Інспекторату з питань освіти у Бухаресті посол України подякував за особливу увагу та допомогу, яку Інспекторат надав і надає українським дітям-переселенцям у сфері освіти і психологічної реабілітації. Він наголосив, що в Румунії вдалося розвинути унікальний досвід функціонування ефективного освітнього механізму – освітніх хабів та підкреслив важливість їх подальшого функціонування та необхідність пристосування програм румунської державної освіти, щоб поряд з інтеграцією давати змогу українським дітям зберегти ідентичність та зв’язок з українською програмою навчання. Керівництво Інспекторату наголосило, що Інспекторат і надалі надаватиме підтримку задоволенню освітніх потреб та психологічній реабілітації українських дітей.

 

СПІЛЬНЕ ЗАСІДАННЯ – Прем’єр-міністр Баварії Маркус Содер підкреслив у вівторок, після двосторонніх переговорів з прем’єр-міністром Румунії Марчелом Чолаку в Мюнхені, важливість повноправного членства Румунії в Шенгенській зоні. У цьому контексті Марчел Чолаку подякував своєму баварському колезі за його постійну підтримку повного приєднання Бухареста до зони вільного переміщення осіб, товарів і послуг. У той же час Маркус Содер згадав, що в Баварії проживає понад 213 000 громадян Румунії та підкреслив їхній внесок у розбудову суспільства. Він також закликав до інтенсифікації економічних відносин. «Німеччина є найкращим партнером Румунії, а Баварія – найсильнішим торговельним партнером Румунії», – сказав Маркус Содер. Уряди Румунії та Баварії провели спільне засідання з нагоди 25-річчя двосторонніх відносин. Делегації підписали меморандум про підприємництво, малі та середні підприємства та стартапи. На порядку денному були питання Шенгенської зони, міграції, співпраці у сфері безпеки, війни в Україні та вступу України і Молдови до Європейського Союзу.

ІНФЛЯЦІЯ – Річна інфляція в Європейському Союзі зросла до 2,7% у травні з 2,6% у квітні. Про це свідчать дані, опубліковані у вівторок Європейським статистичним управлінням (Євростат). Минулого місяця країни ЄС з найнижчими річними показниками інфляції були Литва (0%), Фінляндія (0,4%) та Італія (0,8%). З іншого боку, країни ЄС з найвищими показниками інфляції були Румунія (5,8%), Бельгія (4,9%) та Хорватія (4,3%). У порівнянні з квітнем, річна інфляція знизилася в 17 країнах-членах ЄС, включаючи Румунію.

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс у середу прийме свого італійського колегу Серджіо Маттареллу, який здійснить офіційний візит до Румунії. Згідно з прес-релізом Адміністрації президента Румунії, візит є продовженням діалогу на найвищому рівні, який ознаменувався історичним моментом державного візиту Клауса Йоганніса до Італії в 2018 році, першого за останні 45 років, а також третім спільним румунсько-італійським урядовим засіданням, яке відбулося в Римі 14-15 лютого. У 2024 році Румунія та Італія відзначають 145 років з часу встановлення дипломатичних відносин, а також 60 років з часу встановлення відносин на рівні посольств. Глави двох держав також обговорять європейські та глобальні події, приділяючи особливу увагу Стратегічному порядку денному ЄС і ситуації в галузі безпеки, – йдеться в прес-релізі.

ВИСТАВКА – В італійській столиці відкрилася виставка, на якій представлені традиційні румунські костюми та кераміка з колекцій Музею села у Бухаресті, а також експонати з Музею цивілізацій у Римі. Подія відбувається в контексті Всесвітнього дня Її – румунської традиційної вишитої сорочки – 24 червня. Їя – вишита сорочка, ключовий елемент традиційного румунського костюма. Її виготовляють з бавовни, льону або шовку і прикрашають вишивкою в народних мотивах. Відвідати виставку можна до 14 липня.

ЄВРОСОЮЗ – Глави держав та урядів ЄС вперше після виборів до Європарламенту провели переговори віч-на-віч щодо кандидатів на найвищі посади в європейських інституціях. Найбільші шанси на посаду голови Єврокомісії має нинішня очільниця виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн, яку підтримує не лише переможець виборів до Європарламенту – Європейська народна партія, але й найбільша кількість глав європейських держав та урядів. Колишній прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта є найбільш вірогідним кандидатом на посаду президента Європейської Ради, а прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас – на посаду глави європейської дипломатії.

ІНЦИДЕНТ – Голова Комітету з питань зовнішньої політики Сенату Румунії Тітус Корлецян закликав уряд Швеції швидко відреагувати на «абсолютно обґрунтовані» вимоги припинити незаконне і жорстоке утримання під вартою двох румунських неповнолітніх. На спільній прес-конференції з депутатом Бен-Оні Арделяном, присвяченій справі румунської родини у Швеції, Тітус Корлецян також попросив шведський уряд суворо дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань і чудових політичних відносин з румунською державою та негайно репатріювати двох дівчат. За словами голови сенатського комітету з питань зовнішньої політики,  подружжя Данієль і Б’янка Самсони та їхні дві доньки, Сара і Діана, з грудня 2022 року перебувають у ситуації, яка має на них глибоко негативний вплив. Під час родинної розмови старша донька, якій ще не виповнилося 11 років, попросила батьків купити їй косметичку і смартфон. Батьки не виконали прохання, а дівчинка пригрозила розповісти в школі, що вона зазнає домашнього насильства, що згодом і зробила. Соціальний працівник без будь-якої перевірки забрав обох сестер з дому. Після розслідування поліція закрила справу за відсутністю доказів. Натомість дівчаток не повернули батькам, яким дозволено відвідувати їх не більше однієї години кожні шість тижнів. Водночас триває акція з розлучення Сари та Діани. Два тижні тому була зафіксована п’ята спроба самогубства Сари.

ІСПИТ – У вівторок відбулися усні іспити з румунської мови іспиту на здобуття атестату на повну середню освіту. Оцінювання навичок усного спілкування румунською мовою продовжиться завтра, після чого відбудуться тести з рідної мови, цифрових навичок та іноземної мови. Письмові іспити розпочнуться 1 липня. У Міністерстві освіти запевняють, що заходи, вжиті під час цьогорічних іспитів, значно зменшать можливість списування. Усі іспити будуть проходити під аудіо- та відеоспостереженням, а оцінювання письмових робіт відбуватиметься лише на цифровій платформі.

ВИБОРИ – 19 мільйонів румунів  очікують на виборчих дільницях у неділю, 9 червня, коли пройдуть вибори до Європейського парламенту та до місцевих органів влади. На національному рівні  буде відкрито майже 19 000 виборчих дільниць, а за кордоном працюватимуть 915 виборчих дільниць – рекордна кількість, вдвічі більше, ніж на парламентських виборах п’ять років тому. Найбільше їх буде в Італії, Іспанії та Великій Британії. На виборах до Європейського парламенту всі громадяни Румунії з правом голосу, які перебувають за кордоном, незалежно від того, чи вони постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці за кордоном, за умови пред’явлення дійсного румунського посвідчення особи. Перша виборча дільниця відкриється в Новій Зеландії в суботу ввечері о 22:00 за румунським  часом, а процес голосування завершиться в понеділок вранці, коли закриються останні виборчі дільниці на західному узбережжі США та у Ванкувері, Канада. За даними Постійного виборчого органу, загальна кількість кандидатів на місцевих та європейських виборах наближається до 208 тисяч. Нагадаємо, що цього року на вересень також заплановані президентські вибори, а на грудень – вибори до парламенту.

ПРАВОСУДДЯ – У Румунії затримано сімох осіб, а щодо інших трьох суд застосував запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд у справі, яку розслідують прокурори Караш-Северінського управління Директорату по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом. Обвинувачених, один з яких є іноземцем, звинувачують у створенні організованої злочинної групи, незаконному ввезенні мігрантів, сприянні нелегальному перебуванню в Румунії та відмиванні грошей. Рішення було прийнято після десятків обшуків у компаніях та фізичних осіб, підозрюваних у причетності до цієї схеми. Слідчі встановили, що угруповання незаконно отримало дозволи на роботу для понад 1100 іноземців, переважно з Пакистану та Бангладеш. Після видачі дозволів на роботу частину мігрантів забирали безпосередньо торговці людьми і переправляли через румунський кордон до країн Західної Європи. У цьому контексті міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою пообіцяв нульову толерантність до корупції.

ВЗАЄМНИ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску обговорила в середу в Бухаресті зі своїм албанським колегою Іглі Хасані питання підтримки європейського курсу цієї західнобалканської країни. Глава бухарестської дипломатії підкреслила готовність Румунії до обміну досвідом у цій сфері. У той же час Лумініца Одобеску згадала про запуск прямого авіасполучення між Бухарестом і Тираною. Вона також підкреслила «важливість, яку Румунія надає збереженню етнічної, культурної та мовної ідентичності арумунської національної меншини в Албанії». Зі свого боку, глава албанської дипломатії зазначив, що «Румунія й Албанія є членами НАТО та партнерами на шляху до європейської інтеграції». Також у середу міністр праці Румунії Сімона Букура Опреску та міністр закордонних справ Албанії Іглі Хасані підписали Адміністративну домовленість про імплементацію Угоди про соціальне забезпечення між двома країнами.

АВІАСПОЛУЧЕННЯ – Міжнародний аеропорт імені Аврама Янку в місті Клуж-Напока, що на північному заході Румунії, має новий термінал, який відповідає стандартам Шенгенської угоди, площею 7 200 квадратних метрів, побудований за один рік. Термінал збільшив пропускну спроможність аеропорту Клуж з 3 мільйонів до 4,5 мільйонів пасажирів на рік. Керівники аеропорту кажуть, що вони реалізували загалом 14 проєктів, профінансованих ЄС, на загальну суму 578 млн. леїв (близько 116 млн. євро). Вони додали, що мають стратегію розвитку аеропорту, що передбачає зростання пропускної спроможності до 7 мільйонів пасажирів на рік протягом наступних 10 років.

ДІТИ – Минулого року в Румунії було зафіксовано понад 17 700 випадків жорстокого поводження з дітьми. Про це повідомила організація «Врятуймо дітей». Більшість випадків – це так зване «зловживання через недбалість», але були також численні скарги на фізичну агресію, експлуатацію, емоційне та сексуальне насильство над дітьми. Кількість постраждалих дівчаток перевищує кількість хлопчиків, з різкою різницею у випадках сексуального насильства, де кількість постраждалих дівчаток у 10 разів перевищує кількість постраждалих хлопчиків. Організація «Врятуймо дітей» привертає увагу на те, що діти, які стали жертвами або свідками домашнього насильства, піддаються підвищеному ризику порушення психоемоційного розвитку.

ШКОЛА – Учні, вчителі та працівники румунської освіти мали у середу вихідний, у День вчителя. Цей день відзначається 5 червня, в день народження Георгія Лазера, засновника сучасної румунської освіти. Цей вихідний для працівників освіти є першим національним святом, – сказав Маріус Ністор, президент Федерації профспілок освіти. Літні канікули в Румунії розпочняться 21 червня.

КІР – За останній тиждень в Румунії було зареєстровано майже 800 нових випадків захворювання на кір. Про це повідомляє Національний інститут громадського здоров’я. Також повідомляється про один випадок смерті дитини у віці півтори року, без відомих супутніх захворювань. З початку минулого року було зареєстровано понад 17 000 випадків захворювання на кір. Більшість випадків захворювання припадає на два центральних повіти Румунії – Брашов і Муреш, а також на Бухарест. Міністр охорони здоров’я Александру Рафіла нещодавно заявив, що епідемія кору в Румунії все ще розвивається, можливо, більше, ніж в інших країнах ЄС і закликав до вакцинації дітей і дорослих, які не мають щеплень або не перехворіли на цю хворобу.

ФУТБОЛ – Збірна Румунії з футболу зіграла внічию 0:0 з Болгарією у вівторок ввечері в Бухаресті в матчі підготовки до чемпіонату Європи в Німеччині. Ще один товариський матч Румунія проведе у п’ятницю, 7 червня, проти Ліхтенштейну, також у Бухаресті. «Чемпіонат Європи з футболу стартує 14 червня, а національна збірна потрапила до групи E турніру. Румунія зіграє проти України 17 червня в Мюнхені, Бельгії – 22 червня в Кельні та Словаччини – 26 червня у Франкфурті. Востаннє Румунія брала участь у фінальному турнірі чемпіонату Європи у 2016 році у Франції.

Більш ніж через два роки від російського вторгнення в Україну і перших хвиль українських біженців, які застали Румунію непідготовленою, але надзвичайно готовою допомогти, вже були створені інструменти для довгострокової інтеграції цих людей. Неурядова організація «Врятуймо дітей» зробила свій внесок у ці зусилля з самого початку і дослідила, в чому полягають основні проблеми біженців. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, з початку кризи і до сьогодні до Румунії в’їхало близько 5 мільйонів 245 тисяч громадян України, а «Врятуймо дітей» підтримала близько 354.700 осіб, у тому числі майже 180 тисяч дітей. Фактично, майже половина біженців – це діти, які приїхали сюди переважно з матерями та бабусями, основними проблемами яких є відсутність стабільного доходу від роботи та мовний бар’єр.

Тому потреба в довгостроковій інтеграції цих сімей зараз стала пріоритетом у порівнянні з початковим періодом війни, – каже Леонард Андреєску, керівник проєкту «Врятуймо дітей». «У лютому ми запустили анкету, яку заповнили громадяни України, що перебувають під нашою опікою, і яка виявила певні потреби. Потреба у фінансовій допомозі з’являється досить часто, щонайменше у 23% опитаних, далі йде підтримка у доступі до медичних послуг та курсів румунської мови. Було створено досить багато можливостей у неурядовому секторі. На жаль, органи влади все ще недостатньо враховують потребу в курсах румунської мови та позашкільних послугах для дітей. Зазвичай, про це просять матері-одиначки, які не мають з ким залишити дітей, щоб піти на роботу. Якщо ми подивимося на статистику і на те, що випливає з цього соціологічного дослідження, яке ми розробили, то побачимо, що відсотки певним чином співвідносяться: потреба в групі продовженого дня для дітей з’являється у 13% респондентів, а підтримка в пошуку роботи – у 12% з них. Отже, приблизно такий самий відсоток шукачів роботи також потребують групи продовженого дня для своїх дітей, тому що вони не мають можливості залишити своїх дітей у безпечному місці. Їм немає з ким їх залишити, а потім вони не можуть знайти роботу.»

Щоб допомогти їм, організація «Врятуймо дітей» у партнерстві з мерією 6-го сектора Бухареста нещодавно відкрили денний центр для дітей українських біженців. Тут вони можуть безпечно проводити час після школи, поки їхні матері не заберуть їх додому. Леонард Андреєску розповідає подробиці. «Ми пропонуємо підтримку не лише через цей центр. Ми також надаємо підтримку дітям переддошкільного та дошкільного віку, оплачуючи, за необхідності, ясла та дитячі садки. Ми навіть надаємо транспорт для дітей, щоб батьки могли відвозити їх вранці до школи або до нашого центру, залежно від шкільного розкладу дітей, а ввечері забирати.»

Денний центр у 6-му секторі столиці – не єдиний такого роду в Румунії, яким опікується організація «Врятуймо дітей». Є й інші в Бухаресті та по всій країні, відкриті у співпраці з місцевою владою, в яких усі послуги надаються безкоштовно. Леонард Андреєску розповідає. «У центрі діти отримують гаряче харчування, підтримку на уроках, адаптовані для іноземців уроки румунської мови, заходи з соціальної згуртованості та досить складну концепцію психологічної підтримки, щоб допомогти дітям подолати певні емоційні проблеми. Ми виявили, що дуже багато з них мають проблеми, деякі з них дуже серйозні, емоційні проблеми, викликані, звичайно, цим відривом від звичайного життя, від місць, які вони знали, від сім’ї, від решти сім’ї, від їхніх батьків. Заходи такого роду дуже допомагають їм подолати відчуття відчуження через те, що вони не знають мови, тенденцію до ізоляції, тому що вони все одно відчувають себе покинутими. Дуже важливим аспектом цього центру є те, що він відкритий не лише для українських дітей. У нас також є румунські діти з неблагополучних сімей, з неповних сімей, які мають такі ж проблеми з пошуком роботи, бо не мають з ким залишити дітей. І тоді вони разом з румунськими дітьми приходять до цього центру. Заняття проводяться разом. Звичайно, ми допомагаємо їм спілкуватися. У нас є культурні посередники, які розмовляють румунською, російською та українською мовами, вчителі, які також знають українську та румунську методики викладання, щоб дітям було якомога легше інтегруватися, знайти румунських друзів, які можуть дати їм відчуття нормальності та безпеки, допомогти їм подолати емоційні проблеми, звісно по можливості.»

На даний момент денний центр не може прийняти більше 40 осіб, на жаль, тому що туди зараховані українські діти, які і так мають труднощі з інтеграцією в румунських школах, пояснює Леонард Андреєску. «Їм надзвичайно важко. Тому 90% з них лише відвідують заняття. Це означає період до року, протягом якого вони можуть відвідувати заняття, але не зобов’язані відвідувати їх щодня, не отримують оцінок, не є занесеними до журналу. Це як буферний період, який допомагає їм звикнути і до програми, і до мови, і до однокласників. Потім, максимум через рік, вони повинні бути зараховані до школи, як і інші учні, і брати участь в освітніх заходах. Дуже мало таких дітей вчаться лише в українських школах онлайн, тобто не навчаються тут, але це винятки.»

 Наразі, після перших хвиль біженців, багато з яких прямували транзитом до інших країн, близько 79 тисяч громадян України проживають у Румунії.

У понеділок, 5 вересня, майже три мільйони учнів і дошкільнят в Румунії, в
тому числі діти, які вивчають рідну українську мову, почали новий навчальний
рік. Разом з дітьми Румунії до румунських шкіл пішли й багато дітей
переселенців з України, які тимчасово проживають на території нашої країни.

«Сьогодні починається новий навчальний рік з новими викликами для учнів,
вчителів та батьків. Початок навчального року завжди сповнений емоціями, а
цього року, коли разом з нашими дітьми до шкіл Румунії пішли й багато дітей
біженців з України, охоплює ще сильніше почуття хвилювання та відповідальності.
Для Союзу українців Румунії діти завжди були пріоритетом. СУР підтримував і
завжди підтримуватиме освіту рідною мовою, впроваджував і розвивав освітні
проєкти, спрямовані як на популяризацію української мови, культури та традицій,
так і на успішність навчання на всіх рівнях. Лише спільними зусиллями, які ми
докладаємо для заохочення дітей до навчання, можна забезпечити процвітаюче
майбутнє нашої громади», – написав голова Союзу українців Румунії, депутат
Микола Мирослав Петрецький на своїй сторінці у Фейсбуці з нагоди початку нового
навчального року.

З точки зору сприяння освіті українською мовою та вивчення української
мови, основними суб’єктами є: Міністерство освіти Румунії через Дирекцію «Меншини» та
Повітові шкільні інспекторати, Департамент міжетнічних відносин, а також Союз
українців Румунії через Комісію з питань освіти і науки. Союз Українців Румунії
підтримує українське шкільництво, проводить тематичні конкурси для дітей та
молоді, організовує наради працівників українського шкільництва Румунії, бере
активну участь в організації й проведенні олімпіад з української мови,
співпрацює з навчальними закладами Румунії та закордоння.

Таким чином 2 вересня 2022 року, голова Союзу українців Румунії, депутат
Микола Мирослав Петрецький, разом із членами Президії СУР та адміністративного
відділу, скликав членів Комісії освіти і науки в приміщення
місцевої організації Мікула Сату-Марської філії СУР. У робочій зустрічі взяла участь і
нова шкільна інспекторка з української мови Шкільного інспекторату Марамуреського повіту Галина Мікулайчук, яка ствердила: «На зустрічі було представлено чимало проблем, з якими ми
стикаємось при викладанні та вивченні української рідної мови та шляхи їх
вирішення. Були присутні голова Союзу
українців Румунії, депутат Микола Мирослав Петрецький, шкільні інспектори з української мови з Сучавського, Марамуреського, Тіміського та Ботошанського повітів, члени Президії
СУР, а також представники керівництва шкільних інспекторатів, зокрема генеральний шкільний інспектор
Поп Космін Міхай Шкільного інспекторату Марамуреського повіту. Найболючішими були
представлені проблеми дітей українських біженців та їх інтеграція у
процесі навчання. Висловлюю щиру подяку за підтримку представникам Союзу
українців Румунії, які щоразу докладають
чималих зусиль та допомагають у
всьому, що стосується нас, української громади.»

Учителька
Делія Мартіняк, яка викладає
українську мову у Сучавському повіті, член Комісії з питань освіти та науки, у свою чергу розповіла про теми розглянуті на робочій зустрічі:
«Обговорювалися різні проблеми, з якими стикаються викладачі української мови,
заходи, які необхідно вжити для їх вирішення, способи допомоги українським дітям-біженцям,
які зараз перебувають в Румунії, також були створені робочі групи для розробки
підручників української мови для восьмого та девятого класів а також підручника
Історія і традиції українців» для шостого класу. Ця зустріч була дуже
корисною для виявлення різних проблем та пошуку надійних рішень.»

Представники Союзу Українців Румунії, шкільні інспектори з української
рідної мови разом з членaми Комісії освіти і науки просять щоб будь-яка
інформація щодо навчання українською рідною мовою, як для етнічних українських
учнів, так і для учнів-біженців, була взята лише з офіційних сайтів, які
надають правильну інформацію.

Слід уточнити, що діти етнічних українців Румунії мають можливість вивчати
українську мову в середніх загальноосвітніх школах, професійних школах та
ліцеях в Арадському, Ботошанському, Караш-Севекрінському, Марамуреському, Сату-Марському,
Сучавському, Тіміському і Тулчанському повітах, де компактно проживає етнічна українська
громада. Після закінчення середньої освіти можуть продовжити навчання
українською мовою в українських відділеннях Філологічного факультету в
Університеті імені Бабеша-Бойоя, м. Клуж-Напока, Факультету іноземних мов та
літератур Бухарестського університету, Факультету літературних і комунікаційних наук в Університеті Штефана чел Маре,
м. Сучава.

Діти переселенці з України мають можливість ходити до румунських шкіл у будь-якому повіті Румунії та до шкіл, де викладається українська мова, як слухачі, або до
українських шкіл, створених на території Румунії, під час дії воєнного стану в
Україні, за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

У понеділок, 5 вересня, майже три мільйони учнів і дошкільнят в Румунії, в
тому числі діти, які вивчають рідну українську мову, почали новий навчальний
рік. Разом з дітьми Румунії до румунських шкіл пішли й багато дітей
переселенців з України, які тимчасово проживають на території нашої країни.

«Сьогодні починається новий навчальний рік з новими викликами для учнів,
вчителів та батьків. Початок навчального року завжди сповнений емоціями, а
цього року, коли разом з нашими дітьми до шкіл Румунії пішли й багато дітей
біженців з України, охоплює ще сильніше почуття хвилювання та відповідальності.
Для Союзу українців Румунії діти завжди були пріоритетом. СУР підтримував і
завжди підтримуватиме освіту рідною мовою, впроваджував і розвивав освітні
проєкти, спрямовані як на популяризацію української мови, культури та традицій,
так і на успішність навчання на всіх рівнях. Лише спільними зусиллями, які ми
докладаємо для заохочення дітей до навчання, можна забезпечити процвітаюче
майбутнє нашої громади», – написав голова Союзу українців Румунії, депутат
Микола Мирослав Петрецький на своїй сторінці у Фейсбуці з нагоди початку нового
навчального року.

З точки зору сприяння освіті українською мовою та вивчення української
мови, основними суб’єктами є: Міністерство освіти Румунії через Дирекцію «Меншини» та
Повітові шкільні інспекторати, Департамент міжетнічних відносин, а також Союз
українців Румунії через Комісію з питань освіти і науки. Союз Українців Румунії
підтримує українське шкільництво, проводить тематичні конкурси для дітей та
молоді, організовує наради працівників українського шкільництва Румунії, бере
активну участь в організації й проведенні олімпіад з української мови,
співпрацює з навчальними закладами Румунії та закордоння.

Таким чином 2 вересня 2022 року, голова Союзу українців Румунії, депутат
Микола Мирослав Петрецький, разом із членами Президії СУР та адміністративного
відділу, скликав членів Комісії освіти і науки в приміщення
місцевої організації Мікула Сату-Марської філії СУР. У робочій зустрічі взяла участь і
нова шкільна інспекторка з української мови Шкільного інспекторату Марамуреського повіту Галина Мікулайчук, яка ствердила: «На зустрічі було представлено чимало проблем, з якими ми
стикаємось при викладанні та вивченні української рідної мови та шляхи їх
вирішення. Були присутні голова Союзу
українців Румунії, депутат Микола Мирослав Петрецький, шкільні інспектори з української мови з Сучавського, Марамуреського, Тіміського та Ботошанського повітів, члени Президії
СУР, а також представники керівництва шкільних інспекторатів, зокрема генеральний шкільний інспектор
Поп Космін Міхай Шкільного інспекторату Марамуреського повіту. Найболючішими були
представлені проблеми дітей українських біженців та їх інтеграція у
процесі навчання. Висловлюю щиру подяку за підтримку представникам Союзу
українців Румунії, які щоразу докладають
чималих зусиль та допомагають у
всьому, що стосується нас, української громади.»

Учителька
Делія Мартіняк, яка викладає
українську мову у Сучавському повіті, член Комісії з питань освіти та науки, у свою чергу розповіла про теми розглянуті на робочій зустрічі:
«Обговорювалися різні проблеми, з якими стикаються викладачі української мови,
заходи, які необхідно вжити для їх вирішення, способи допомоги українським дітям-біженцям,
які зараз перебувають в Румунії, також були створені робочі групи для розробки
підручників української мови для восьмого та девятого класів а також підручника
Історія і традиції українців» для шостого класу. Ця зустріч була дуже
корисною для виявлення різних проблем та пошуку надійних рішень.»

Представники Союзу Українців Румунії, шкільні інспектори з української
рідної мови разом з членaми Комісії освіти і науки просять щоб будь-яка
інформація щодо навчання українською рідною мовою, як для етнічних українських
учнів, так і для учнів-біженців, була взята лише з офіційних сайтів, які
надають правильну інформацію.

Слід уточнити, що діти етнічних українців Румунії мають можливість вивчати
українську мову в середніх загальноосвітніх школах, професійних школах та
ліцеях в Арадському, Ботошанському, Караш-Севекрінському, Марамуреському, Сату-Марському,
Сучавському, Тіміському і Тулчанському повітах, де компактно проживає етнічна українська
громада. Після закінчення середньої освіти можуть продовжити навчання
українською мовою в українських відділеннях Філологічного факультету в
Університеті імені Бабеша-Бойоя, м. Клуж-Напока, Факультету іноземних мов та
літератур Бухарестського університету, Факультету літературних і комунікаційних наук в Університеті Штефана чел Маре,
м. Сучава.

Діти переселенці з України мають можливість ходити до румунських шкіл у будь-якому повіті Румунії та до шкіл, де викладається українська мова, як слухачі, або до
українських шкіл, створених на території Румунії, під час дії воєнного стану в
Україні, за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.