Tag: школа

Другий рік пандемії, всілякі обмеження, онлайн-навчання та очне навчання,
але з високим ризиком для здоров’я, все це, безсумнівно, вплинуло на емоційний стан дітей та молоді. Про це також свідчить дослідження, проведене Асоціацією «Рятуйте дітей»,
яка протягом цього періоду надала безкоштовні психологічні консультації учням із
кількох міст країни. Ось що було конастатовано після опитування тих, хто
користувався цими послугами: кожна третя дитина стикалася з тривогою, її необхідна була консультація та психоемоційна підтримка, причому серед підлітків
цей відсоток був вищим, сягавши навіть близько 50%. Також у 90% дітей, яким необхідна була психологічна терапія протягом
останнього року, у зв’язку з контекстом пандемії, виникли емоційні
проблеми. На жаль, широкомаштабного та державного дослідження на цю тему поки що не має.

З іншого боку, є дані про те, як школа інформувала своїх учнів про
небезпеку пандемії та застосовувала заходи санітарної безпеки в класах, що,
очевидно позитивно вплинуло на емоційне самопочуття учнів. Теж Асоціація «Рятуйте дітей» у співпраці з Національною радою учнів провела
опитування на ці теми, під назвою «Відчувай себе в безпеці в школі», на яке
відповіли майже 22 тисяч учнів. Що сталося з цього приводу, розповідає Сільвіу
Моркан, голова Національної ради учнів: «Стосовно інформаційної діяльності, то ми констатували, що в більшості
навчальних закладах інформування про запобігання передачі захворювання було
зроблено якісно. Понад 86% учнів відповіли, що вони повністю розуміють
інформацію, надану працівниками школи. Набагато менший відсоток респондентів сказали, що їм потрібні були додаткові
роз’яснення щодо обмеження поширення вірусу SARS-СOV-2, або навіть не
отримали жодної інформації з цього приводу. Інформаційні кампанії щодо вакцинації, які мали бути організовані в школах,
охопили менше учнів. Більше третини респондентів, а саме близько 36%,
зазначили, що подібні кампанії проводилися в їхніх школах.»

За таких умов школа сприймається як безпечне місце з санітарної точки зору? Відповідає Сільвіу Моркан: «Ми хотіли дізнатися також про почуття безпеки, яке школа створює для учнів.
Незважаючи на перехід на онлайн-навчання у багатьох випадках через захворювання
одного учня, ми констатували, що почуття безпеки в школі в основному
залишається на середньому рівні, а саме 3,53 бала з 5, де 1 означає «зовсім небезпечно»
а 5 «повністю безпечно». Більше половини респондентів вказали на високий рівень цього почуття
безпеки. Стосовно останнього питання нашого дослідження, відповіді розділені між тими, хто бажає перехід на онлайн-навчання, і тими, хто каже, що очне навчання є безпечним і
бажаним варіантом. Відповіді стосовно профілактичних заходів, таких як носіння захисної маски чи фізичне
дистанціювання, також розділені, оскільки одна частина хоче застосовувати їх більш
суворо, а інша частина хоче взагалі відмовитися від цих заходів.»

Однак важко відповісти чому
тривога охоплює дітей та важко встановити причини розладу та визначити його прояви. Так само
важко визначити, чи школа є причиною тривоги або весь контекст пандемії. У будь-якому разі, влада визнає, що наразі немає інструменту для збору
даних про психоемоційний стан учнів. Але все ж таки є деякі ознаки, які вчителі
можуть спостерігати і намагатися розв’язати ці проблеми за допомогою шкільних психологів, стверджує
Раду Секелі, радник міністра освіти: «У ході дискусій зі спеціалістами ми дійшли висновку, що тривога
наявна у дітей та молоді в школах, але її недостатньо помічають. Діти не
висловлюють цю тривогу. І на емоційному рівні наявні жести страху, панічний вираз, іноді, можливо,
відсутність інтересу на когнітивному рівні. Інколи діти запитують про певні
речі, які опосередковано сигналізують про занепокоєння, але ми в системі освіти
часто відповідаємо на запитання прямо, без того щоб аналізувати, що стоїть за
цим запитанням. Але це роль вчителя та батьків, і я хочу вірити, що незабаром шкільний
психолог, який буде в кожній школі, спостерігатиме за вищевказаними ознаками, виявляти
їх причини та вирішувати ці ситуації, тим більше, що коли тривожність висока, у
деяких дітей та молоді є навіть соматичні симптоми.»

Крім того, вдома батьки повинні уважно спостерігати за своїми дітьми та
розмовляти з ними, хоча «ми суспільство, яке схильне придушувати емоції, і діти
не мають можливості висловлювати свої почуття», – каже психіатр Кармен Труцеску: «Будь-яка зміна поведінки є тривожним сигналом. Якщо дитина спала раніше 10-12
годин на добу, а тепер спить 18-20 годин або не спить зовсім, якщо вона змінює
спосіб харчування, якщо вона вкрай дратівлива, тому що тривогу важко передати
словами, але дратівливість це може бути підказкою, це все означає, що щось
відбувається.Ми не очікуємо, щоб батьки ставили діагноз, але батько може помітити зміну емоційного
стану дитини. Далі чи йде мова про тривогу, депресію, розлад адаптації або знущання встановлює фахівець, який спостерігає дитину. Було б ідеально порадитися з учителем і мати подвійну перспективу. Тому
дуже хотілося б, щоб вчителі справді помічали такі нетипові поведінки, як
наприкалад: учень майже
весь час сидить за партою, не
розмовляє з іншими, плаче, не їсть на перерві. Дитина, яка не говорить публічно, яка не говорить перед іншими колегами, може мати проблеми у розвитку.»

Можливість співпраці вчителів і батьків у цьому сенсі може конкретизуватися через
нещодавню законодавчу ініціативу: створення психологічних кабінетів у кожній
школі, де б проводилися тестування дітей і де б знаходилися рішення, щоб таким
чином усунути виявлені психоемоційні розлади. Однак, наразі ця ініціатива підлягає
парламентським дебатам.

Політична ситуація в Румунії

У Румунії правляча
Націонал-ліберальна партія більше не хоче відновлювати альянс з Союзом за
порятунок Румунії та обрала Соціал-демократичну партію, з якою керувала у
період з 2013 по 2014 рік. До майбутнього уряду також входитиме Демократичний союз
угорців Румунії. У вівторок ці партії провели перші офіційні переговори щодо
формування парламентської більшості, а наступні дискусії були зосереджені на
програму урядування. Є багато розділів, над якими Націонал-ліберальна партія,
Соціал-демократична партія та Демократичний союз угорців Румунії домовилися з
самого початку, але є й розбіжності. Наприклад, у ході переговорів з
економічних питань соціал-демократи запропонували підвищення мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії а також фінансової допомоги для дітей, але
ліберали кажуть, що збільшення цих доходів залежить від бюджету. Після
створення спільної програми урядування, обговорення перейде до формування
нового Кабміну. Нагадаємо, що після виходу у вересні Союзу за порятунок Румунії з уряду, кабінет міністрів меншості Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу
угорців Румунії був відправлений у відставку через резолюцію про недовіру,
подану Соціал-демократичною партією, за яку проголосував і Союз за порятунок
Румунії. Після консультацій з політичними партіями, глава румунської держави
Клаус Йоганніс призначив відтоді двох прем’єр-міністрів від Союзу за порятунок Румунії
та, відповідно, від Націонал-ліберальної партії, але вони не отримали вотум
довіри в Парламенті.

Перевантажена
медична система та низький рівень вакцинації

Зі зменшенням
кількості нових випадків зараження коронавірусом в Румунії інтерес
румунів до вакцинації спав, навіть якщо звіт Національного інституту
громадського здоров’я цього тижня повідомив, що майже 70 відсотків випадків
зараження та 90 відсотків смертей були зафіксовані серед невакцинованих людей.
Румунська влада попереджає, що якщо до кінця року темпи вакцинації збережуться,
то в Румунії буде 8,5 мільйона щеплених, а саме половина населення віком понад
12 років, що означає недостатній рівень імунізації. Намагаючись подолати
четверту хвилю пандемії коронавірусу, румунська влада збільшила бюджет
Міністерства охорони здоров’я на понад 330 мільйонів леїв (понад 66 мільйонів
євро). Гроші надходять від Резервного фонду уряду та будуть інвестовані в
придбання ліків проти коронавірусу та в національні медичні програми. В той час
як система охорони здоров’я важко випробувана переповненістю лікарень та
великою кількістю серйозних випадків Covid-19, цього тижня Румунія зіткнулася з
новою пожежею в медичному пункті, цього разу в ковідній лікарні в місті Плоєшть
(південний схід країни). Двоє пацієнти померли, а одна медсестра отримала
опіки. Це не перший випадок такого роду в Румунії. Минулого місяця під час
пожежі, що сталася в інфекційній лікарні Констанці (південний схід країни),
загинули 7 пацієнтів. Раніше в місті П’ятра-Нямц (північно-східна частина
країни) загинули 10 пацієнтів, а в столичному Інституті імені Матея Балша
загинули 4 пацієнти під час пожежі, що вибухнула в палатах для хворих на
COVID-19.

У Румунії було
відновлене навчання

Майже дві третини із
трьох мільйонів учнів та дошкільнят Румунії повернулися до школи у понеділок
після двотижневих вимушених канікул через пандемію COVID-19. Відкрилися школи,
в яких щонайменше 60% працівників були вакциновані проти коронавірусу. Координатор
кампанії вакцинації військовий лікар Валеріу Георгіце каже, що учням потрібні
курси з фізичною присутністю, а дорослі повинні докладати зусиль, щоб
забезпечити їм безпеку в школі. У свою чергу тимчасово виконуючий обов’язки
міністра освіти Сорін Кимпяну заявив, що нові умови, в яких діти повернулися до
школи, хоча й суперечливі, довели до того, що більше вчителів
зробили щеплення. Крім того, для надолуження навчального матеріалу, якого необхідно було вивчати під час вимушених канікул, Міністерство освіти
змінило структуру навчального року та скоротило зимові канікули для учнів
середніх та старших класів.

Рекордна інфляція в
Румунії

Рівень інфляції в Румунії
продовжує значно зростати, вище прогнозів та веде до найбільшого зростання цін
за останні роки. Річний звіт про інфляцію, опублікований у четвер Національним
банком Румунії, показує, що рівень інфляції наступного місяця досягне 7,5%, а
до кінця наступного року знизиться до 5,9%. Згідно з Національним банком
Румунії та політичними оглядачами зростання цін на енергоносії та паливо
призвело до зростання цін на різні товари, яке не припиниться до середини
наступного року. Речник Центробанку Дан Сучу заявив для Радіо Румунії, що спалах інфляції та значне
підвищення цін вже відбулися, а зміни, які будуть після цього, будуть
незначними. Дан Сучу: «Більшість зростань вже відбулися. Це не
означає, що відтепер у нас будуть падати ціни. Ймовірно, підвищення цін буде
ще, але воно буде незначним». У цьому контексті Національний банк Румунії
вирішив у вівторок підвищити як облікову ставку, так і процентну ставку, за
якою банки позичають в Центробанк, намагаючись утримати галопуючу інфляцію під
контролем.

Румунсько-американські
дискусії у Вашингтоні

Глава
румунської дипломатії Богдан Ауреску, який на початку тижня перебував з
офіційним візитом у Вашингтоні з метою поселення співпраці з США у сфері безпеки, наголосив на заморожені конфлікти в Чорноморському
регіоні. Впродовж понад двох десятиліть Румунія наголошувала у Вашингтоні на
важливості безпеки в Чорноморському регіоні, як частини трансатлантичної
безпеки, – сказав Богдан Ауреску. Раніше румунський чиновник попросив
американського держсекретаря Ентоні Блінкена збільшити присутність США в
регіоні та в Румунії. Дві країни підтвердили свою прихильність щодо зміцнення
стратегічного партнерства, від співробітництва у військовій сфері та сфері
безпеки до політичного співробітництва в сферах економіки, енергетики та
людських відносин. Крім того, він підтвердив зацікавленість Румунії, як
стратегічного партнера США, у досягненні конкретного прогресу у включенні
країни до Програми безвізового режиму (Visa Waiver), яка може призвести до
скасування візового режиму для громадян Румунії, котрі подорожують до
Сполучених Штатів.

Через
пандемію Covid-19 навчальний процес у
Румунії здійснюється і в дистанційному режимі. У деяких школах очне навчання
було призупинене. Відтепер навчальні заклади переходять на дистанційну освіти не в залежності від рівня
захворюваності у відповідному населеному пункті, а від кількості інфікованих
учнів та вчителів. Також, влада запровадила використанням швидких тестів на
визначення антигену SARS-CoV-2 в мазку зі слизової оболонки носа або рота, для школярів,
дошкільнят та усіх працівників навчальних закладів. Використання таких тестів було
схвалено задля постійного та ефективного моніторингу епідеміологічної ситуації.

Відставлений
прем’єр-міністр, ліберал Флорін Кицу пояснив, що учні, батьки яких не дають
згоду на тестування дітей на восьмий день перебування на карантині після виявлення
випадку захворювання COVID-19 у класі, продовжуватимуть навчатися дистанційно.
Деякі учні та батьки вимагають повернення до попередніх правил, згідно з якими
школи переходять автоматично на дистанційне навчання, коли у відповідному населеному пункті показник
захворюваності перевищує 6 випадків на тисячу мешканців. Представники ради учнів
зауважили, що менш ніж за місяць з початку навчального року на SARS-Cov-2 заразилися
понад 13 000 учнів та приблизно 4000
вчителів.

Відсутність регулярного тестування у школах, нехтування додатковими
захисними заходами для учнів з хронічними захворюваннями та надто високі
порогові значення для переходу на дистанційне навчання, продовжують загрожувати
здоров’ю і навіть життю багатьох
учасникам освітнього процесу, – заявляють представники учнів. Крім того, стверджують
вони, продовження очного навчання сприяє поширенню вірусу, з огляду нате, що
вони та батьки змушені використовувати громадський транспорт та взаємодіяти з
великою кількістю людей на вулиці. Водночас і батьки вважають, що наражають
себе і своїх дітей на надто великий ризик захворювання і звинувачують владу у
некомпетентності.

У вищих
навчальних закладах ситуація не краща. Ректори виступають за запровадження можливості відвідування очних занять для
студентів, які мають цифровий сертифікат про імунітет від COVID-19, що засвідчує
повний курс вакцинації, перенесення хвороби або негативний результат ПЛР-тесту.
Національна рада ректорів закликає змінити законодавчі рамки, щоб доступ до ВНЗ
та студентських здійснювався на базі документу, що підтверджує вакцинацію проти
COVID-19, за винятком осіб, які мають медичні протипоказання до вакцинації.

Тимчасово
виконуючий обов’язки міністра освіти Сорін Кимпяну пояснив, що уряд не може
ініціювати такий законопроєкт, додаючи, що на сьогодні це можуть зробити лише
парламентарії. За його словами, Національна рада ректорів планує звернутися до
всіх парламентських партій, у спробі переконати їх прийняти такий
нормативно-правовий акт. Сорін Кимпяну додав, що у разі запровадження
обов’язковості отримання зеленого сертифіката у вищих навчальних закладах, це
стосуватиметься не лише студентів, а викладачів та допоміжного персоналу. Однак
організації студентів не згодні з пропозицією обумовлювати участь в очних
заняттях щепленням проти COVID-19. У вищих навчальних закладах Румунії рівень
вакцинації становить 50-55%, що нижче середньоєвропейського, за винятком Тиргу-Муреського
медичного університету (центр Румунії) де щеплення отримали 90% студентів і
персоналу.

13 вересня розпочався новий навчальний рік у закладах середньої освіти, на
цей раз підкреслюючи важливість традиційної очної форми навчання порівняно з онлайн-уроками. Отже, один із двох
сценаріїв, підготовлених міністерствами охорони здоров’я та освіти, передбачає проведення
навчання в очному форматі доти, доки рівень захворюваності на COVID-19 у кожному
населеному пункті досягне 6 випадків та 1000 мешканців. Відповідно до другого
сценарію на онлайн навчання школи перейдуть, коли захворюваність перевищить цей
поріг у шість випадків на тисячу осіб. Однією з причин такого рішення є
незадовільні результати навчання, отримані минулого року, коли більшість дітей вчилися
дистанційно через Інтернет.

Але, незалежно від сценарію, протиепідемічні заходи мають пріоритет і
будуть роз’яснені усім якомога краще, каже міністр освіти Сорін Кимпяну. «У
кожній школі є людина, призначена для того, щоб сприяти зустрічам між батьками
та людьми з медичними навичками, спроможними відповідати на питання про
вакцинацію та, звичайно, наводити аргументи на користь дотримання правил
охорони здоров’я. Починаючи з абсолютно необхідної захисної маски всередині,
продовжуючи дотриманням фізичної дистанції, провітрюванням навчальних приміщень
та дотриманням гігієнічних норм. Паралельно ми запровадили обов’язковість дотримання
санітарних заходів та проводимо інформаційні кампанії, щоб показати важливість
та необхідність вакцинації, вакцинація – єдиний шлях виходу з цієї кризи.»

Говорячи
про темпи вакцинації останнім часом міністр визнав, що «прогрес дуже малий». За
три дні до початку занять було щеплено трохи більше 15% учнів віком від 12
років, тоді як із загальної кількості працівників національної системи освіти
61% педкадрів пройшли повний курс вакцинації. Як діятиме відомство надалі в
цьому питанні розповів міністр Сорін Кимпяну. «У сценаріях не робиться різниці
між вакцинованими та невакцинованими учнями. Якби в наказі міністрів щодо
загальних сценаріїв ми зробили цю різницю без первинної правової підстави, ми б
зробили цей нормативно-правовий акт нікчемним через дискримінацію. Я це дуже
добре зрозумів. Це не означає, що в подальшому не буде законодавчої бази щодо
заохочення вакцинації. З іншого боку, однак, коли є випадки захворювання у
класі, це підпадає під сферу застосування медичних протоколів. Різниця робиться
у разі захворювання та стосується учнів старше дванадцяти років, які мають
можливість вакцинуватися, котрі, якщо вони щеплені і бажають продовжити очне
навчання, мають таку можливість. Ми створили іншу можливість: зменшити вдвічі
період дистанційного навчання у разі хвороби. Через тиждень на восьмий день
самоізоляції, якщо раніше заражений учень зробив аналіз і результат є
негативним, навчання може бути відновлене в очному режимі, починаючи з восьмого
дня, а не з 15-го, як це було раніше. Тож термін ізоляції скоротився. Ця
можливість створена для скорочення періоду дистанційного навчання.»

Нинішнє бажання чи небажання
вакцинувати учнів залежить і від ставлення батьків, яке змінилося під час
пандемії, як показало недавнє онлайн-дослідження, про яке розповів відомий педіатр Міхай
Краю. «У цьому році ми помітили в цьому проспективному дослідженні
батьківського сприйняття, проведеному на основі анкети, розподіленої протягом
трьох днів, на яку відповіли понад 1290 респондентів румунських батьків,
особливо матерів з міської місцевості, з вищою освітою. Значно зменшився страх
дорослих, які взяли участь в опитуванні, заразитися COVID-19. Що стосується
страху заразити дітей у сім’ї, то він зменшився з початку пандемії з 76% до
майже 50%. Більше зменшився страх захворіти, і це, швидше за все, є результатом
того, що багато дорослих вже отримали вакцину.»

Тому важливо, щоб в рамках
інформаційних кампаній щодо переваг вакцини проти COVID-19 батькам якомога
детальніше розповіли про наслідки вакцинації, вважає лікар Міхай Краю. «Ми
повинні розповісти батькам про безпеку. Майже п’ять з половиною мільярдів доз
було введено у всьому світі. Це дуже солідна цифра, немає жодної іншої сучасної
вакцини, яка була б введена менш ніж за рік з початку її застосування у такій
великій пропорції без виражених ознак побічних ефектів. Очевидно, що є питання
безпеки дитячого характеру. Існує попередження про міокардит, особливо у
хлопчиків, але він, на відміну від пошкоджень, спричинених самим вірусом SARS-COV-2, а згодом і
дитячим мультисистемним запальним синдромом, зустрічається набагато рідше.
Практично у дітей кавказької популяції, тобто й Румунії, здорових до щеплення, не
було смертельних випадків.»

Усвідомлюючи
право кожного обирати для себе та своєї сім’ї, Федерація батьківських асоціацій
уникає категоричних рекомендацій «за» чи «проти» вакцинації, – каже її голова
Юліан Крістакє. «Це занадто інтимне питання, надто приватне, тому федерація не
може робити рекомендацій щодо щеплення. Але натомість ми можемо прийти на
допомогу батькам проводячи інформаційні кампанії, які ми вже проводили як з
Міністерством освіти, так і з урядом Румунії. У нас були кампанії на рівні
навчальних закладів, зустрічі зі шкільними інспекторами на рівні повітів, у
яких взяли участь і директори, і батьки. Ми обрали дуже врівноважене ставлення
до вакцини, тому що це непросте рішення. Це рішення, яке має бути прийняте лише
на сімейному рівні. А ми можемо лише спробувати переконати два міністерства запросити
спеціалістів до шкіл, щоб поінформувати батьків, а потім кожен з батьків має
прийняти рішення про щеплення своєї дитини.»

У
цьому сенсі Юліан Крістакє навів приклад своєї родини. «Ми з дружиною зробили
щеплення, тому що знали, що, принаймні з інформації, яку ми маємо, це єдиний
спосіб уникнути цього вірусу. У всякому разі, ми заразилися цим вірусом,
пробули вдома на карантині 14 днів, тому знаємо, що пережити цей неприємний
досвід непросто. Але моя 16-річна донька у 2021 році не хотіла робити щеплення.
Я мав з нею розмову і вона вирішила деякий час почекати, не будучи противницею
щеплення. Принаймні зараз, в короткостроковій перспективі вона не хоче робити
щеплення, а коли передумає, скаже нам і піде на щеплення.»

У
той же час, як представник батьківських асоціацій, так і інші експерти в галузі
освіти наголошують, що однією з причин, чому сім’ї не бажають робити щеплення
своїм дітям, є різноманітність антагоністичних думок, офіційних та неофіційних,
які висловлюються в засобах масової інформації та соціальних мережах, щодо
безпеки вакцини для здоров’я.

У Румунії 27% дітей та підлітків стверджують, що вони проводять в соціальних мережах або постійно перевіряють свої мобільні пристрої понад 6 годин на день. Час, проведений в інтернеті, не завжди залишає гарний настрій. Навпаки! Один з висновків соціологічного дослідження, проведеного організацією Врятуйте дітей» серед молодого покоління, показує, що 61% респондента почуває себе незручно внаслідок чогось побаченого в Інтернеті, переважна більшість дівчат та старшокласників.

Основні види інформації, які, на думку дітей викликають у них почуття дискомфорту, – це насильницький вміст, підбурювання до насильства або матеріали відверто сексуального характеру. І, звичайно, насильницький контент часто стосується переслідувань в Інтернеті або кібербулінгу. За останні роки це явище збільшилось в Румунії, будучи двічі поширене, ніж фізичний булінг у школах. Починаючи з грубими коментарями щодо зовнішнього вигляду чи поведінки та до крадіжки та розповсюдження окремих інтимних фото чи відео – це класичні види кібербулінгу, які впливають на молодих румунів вже тривалий час. І вони стають все більш небезпечними по мірі розвитку технологій, – стверджує Резван Дяконеску, викладач Факультету автоматики та обчислювальної техніки Бухарестської політехніки: «На мою думку кібербулінг той самий, йде мова про анонімні повідомлення, викладання відео в інтернеті, пересилку приватних фото. Але по мірі розвитку технологій з’являються нові засоби переслідування. Наприклад, до двох років тому я не знав нічого про застосунок «Тік Ток», навіть я не знаю, чи існував тоді, але зараз він розповсюджений у віртуальному середовищі, та є швидким способом зробити контент віральним. Повідомлення, яке для одних може бути жартом, для інших – ні. Отож, види кібербулінгу приблизно однакові, але спектр їх дії диверсифікований завдяки новим технологіям. Тоді, коли з’являється новий спосіб передачі фото, новий спосіб спілкування, новий додаток, збільшується можливість розповсюдження, але види переслідування однакові, наприклад, коли постійно ображають певну особу. Також по мірі як люди все більш підключені до Інтернету, віралізація зростає, і тут виникає різниця між фізичним булінгом та кібербулінгом. Фізичний булінг обмежений до 3-4 людей, в той час як у віртуальному середовищі до булінгу може залучатися весь світ. Якщо у вас є дуже сильний віральний потенціал у YouTube, Tik Tok чи інших соціальних мережах, нічого не можна зробити.»

Якщо фізичний булінг легко можна помітити, то кібербулінг є більш оманливим, іноді, принаймні з початку, його можна сплутати з жартом. Як ми повинні розрізняти жарти в Інтернеті від переслідувань, пояснює Міхаєла Діну, координаторка консультативного центру для батьків та дітей Асоціації «Врятуйте дітей»: «Різниця полягає в наступному: кібербулінг – це тривалі, повторювані дії проти одніє особи. Правда, що там наявний і дисбаланс сили, як помітно і у випадку фізичного булінгу в школі. Жарт не призводить до тривалих страждань, дискомфорту й травм, це більше для розваги. Кібербулінг не має цієї веселої складової, навіть якщо деякі особи вважають, що вони жартують. У випадку повторення та навмисних дій, спрямованих проти когось, тоді дійсно йде мова про кібербулінг. На перший погляд це може здаватися щось незначним, що не впливає на нас, та що з цим можна справитися. Однак, підлітки дуже вразливі, вони відрізняють жарт від кібербулінгу, тобто вони усвідомлюють, коли відчувають почуття приниження, страху, тривоги, незручності. Часто йде мова про стигматизацію дитини або групи дітей, що викликає дискомфорт, смуток, соціальну ізоляцію та серйозні психічні проблеми. Всесвітня організація охорони здоров’я звертає увагу на те, що булінг разом із насильством є одними з причин самогубства серед підлітків. Тож справи можуть бути дуже серйозними.»

Однак, до суїциду, кібербулінг має й інші наслідки. Міхаєла Діну уточнює: «Ми часто помітили почуття тривоги, різні форми генералізованого тривожного розладу. Ми говоримо про когнітивні труднощі, низьку здатність концентруватися під час уроків, порушення поведінки, нерегулярне харчування, що найчастіше може призвести до булімії, також порушення сну, кошмари, ситуації, коли діти важко засинають і прокидаються теж важко, а також численні фізичні нездужання.»

Нещодавно був прийнятий закон про боротьбу з булінгом, згідно з яким школи та педкадри зобов’язані вжити необхідних заходів для запобігання та протидії цьому явищу, в тому числі його проявами в Інтернеті. Однак батьки також повинні втрутитися, а це не просто, оскільки, часто навіть спілкування з власними дітьми є складним процесом у таких випадках, деталі подає Міхаєла Діну: «Першою причиною є емоційний стан дітей. Їм соромно, кібербулінг викликає у них почуття сорому, тривоги, а іноді вони навіть не знають, як розповісти про це дорослим, а не тому, що вони не хочуть, але просто не знають, як відкрити цю тему. Є і випадки коли діти думають, що можуть самі вирішити власні проблеми. Навіть якщо вони не говорять про свій стан, у їхні поведінці можна помітити деякі зміни: вони ізолюються, уникатю відкривати кімнату, розмовляти по телефону або в соціальних мережах. Усі ці зміни у поведінці дитини батьки повинні спостерігати, якщо вони піклуються про свою дитину. Дитина може бути знеохоченою, коли знає, що її потрібно спілкуватися в онлайні. Бувають й інші ситуації, коли діти дошкільного віку або старші школярі мають наступні почуття: болі в голові та животі, гарячкові стани, які не мають органічних причин, а емоційних. Батьки повинні навчити дітей як використовувати інтернет та розповісти їм про кіберзагрози. Ми не можемо заборонити їм доступ до інтернету, але можемо стежити за ними. Існує різниця між наглядом і контролем.»

Експерти вважають, що не існує магічного рішення для захисту дітей від кібербулінгу. На комп’ютері чи телефоні немає жодної червоної кнопки, на яку можна натиснути та зупинити кібербулінг, наближення до дитини та наполегливість у спілкуванні з нею є доступними способами для батьків.

Серед
заходів, що вживаються проти поширення COVID-19 налічується й перехід на
дистанційне навчання. У Румунії цей захід застосовується з 11 березня 2020 року
і відтоді онлайн-навчання зазнало незначних змін в залежності від поточної епідеміологічної
ситуації. Рішення, прийняте в умовах пандемічної кризи, однак, не залишилось
без наслідків, які досить складно визначити кількісно і на які сильно впливають
умови життя кожного учня. Звичайно, найбільше постраждали діти з малозабезпечених
верств населення, тобто ті, хто складав значну частину із 44% функціональних неграмотних,
що існували в Румунії ще до пандемії. Дослідження, проведене на початку цього
року організацією World Vision Romania, підтвердило існуючу в суспільстві думку,
що 40% учнів з малозабезпечених верств населення не мають доступу до
онлайн-освіти.

Причини
різні, як пояснила Румунському
Радіо виконавчий директор World Vision Румунія Міхаєла Набер: «Це або з
фінансових причин батьки не могли забезпечити необхідні технічні засоби та інфраструктуру, відповідно
комп’ютер, ноутбук, планшет, або вони це мали підключення до Інтернету. Водночас ми добре знаємо з іншого дослідження,
проведеного World Vision Румунія, що кожне третє село, в якому діє World
Vision, має дуже слабкий зв’язок, або не має взагалі. Крім цього не всі вчителі
були навчені викладати або перевіряти учнів в Інтернеті. Надзвичайно важливим
було надати усім дітям доступ до освіти, оскільки освіта є правом, а це
означає, що ми повинні робити все можливе, щоб вони могли здійснювати та мати
доступ до цього права. Ситуація сильно відрізняється від домогосподарства до домогосподарства,
від однієї дитини до іншої. У цей період вони не мали доступу до якісної
онлайн-освіти, але траплялися ситуації, коли або вчителі ходили по селу до кожної
дитини і давали або брали робочі зошити,
в яких діти мали писати чи відповідати на запитання. Або, час від часу, через
додаток надсилали повідомлення на телефони батьків, до яких діти час від часу
мали доступ, є багато варіантів, коли так чи інакше дітям вдалося зв’язатися зі
своїми вчителями, але це не можна назвати доступом до освіти й особливо до
якісної освіти.»

Незважаючи
на те, що Румунія входить до першої п’ятірки країн у світовому рейтингу
швидкості інтернету, дані, представлені на початку цього року, показали, що 237
тисяч учнів не мали доступу до цієї мережі, а 287 тисяч школярів не мали
обладнання для дистанційного навчання. Близько 40% цих учнів потрапляли в
обидві категорії. Крім цих дітей, які не мали доступу до освіти, той факт, що
для них не було знайдено жодного варіанту, призвів до проблем, які спричиняють збільшення
прірви в освіті, зазначає Міхаєла Набер: «91% дітей заявляє, вони чи їхні
батьки, що відчули психологічний дискомфорт. І кожна п’ята дитина, точніше близько
23%, дітей у селі, вважають, що вони нещасливі. Тож усі ці речі, безумовно,
матимуть наслідки для їх реінтеграції навіть в школі. І ми вітаємо рішення про повернення
до очного навчання, оскільки це єдина можливість покращити освітній процес для
дітей у найбільш вразливих громадах.»

50%
вчителів, які взяли участь у дослідженні, проведеному World Vision Romania,
заявляють, що їхні учні будуть змушені надолужити прогалини в навчанні,
оскільки вони відстали і не впораються з наступними оцінюваннями, каже Міхаєла
Набер: «Більше того, з оцінок, проведених World Vision Румунія, незважаючи на всі наші зусилля, ми констатували
збільшення кількості дітей, в яких погіршились результати. Тобто всі ці речі,
усі ці фактори є предикторами рівня відсіву та того, як відсів збільшиться
протягом цього періоду.»

Хоча
офіційні дані про показники відсіву в школах будуть відомі лише наприкінці
навчального року, тобто влітку, є багато учнів віком 14-15 років, котрі через
освітні перебої вирішили кинути школу. Це або через побоювання, що не
впораються з іспитами, або через те, що у сільській місцевості батьки долучають їх до роботи в домашньому господарстві. З іншого боку, деякі старшокласники
вирішили влаштуватися на роботу під час дистанційного навчання, до якого вони
не мали доступу, а після відновлення очного навчання 8 лютого не всі вони
повернулися до школи. Статистика в усьому світі показує, що майже один мільярд
дітей постраждали від переходу на дистанційне навчання.

Порівняно
з Румунією, в деяких країнах ситуація
з цим виглядає краще, в інших – гірше, каже Міхаєла Набер, виконавчий директор організації World Vision Romania, яка працює в 92 країнах:
«Є країни, які не були сильно уражені під час пандемії, оскільки їх системи були краще підготовлені,
вони були більш стійкими. І ми, звичайно, будемо більш стійкими і зможемо краще
адаптуватися, хоча я
сподіваюся, що цього не знадобиться, в довгостроковій або навіть в середньостроковій
перспективах, але дійсно є країни,
які впоралися з цією пандемією набагато краще за нас і країни, які вжили набагато неадекватніші заходи в освіті через пандемію.»

Окрім
рівня готовності кожної країни, спільним знаменником для всіх є те, що дистанційне
навчання почало накладати свій відбиток на дітях та батьках. Серед наслідків -
занепокоєння, депресія або проблеми із зором, спричинені багатогодинним
проведенням перед екранами. Дає про себе знати і брак соціалізації: діти більш
невпевнені в собі і багато з них починають говорити граматично неправильно.

Оприлюднено проєкт закону «Про Державний бюджет
Румунії на 2021 рік»

Проєкт держбюджету Румунії на поточний рік було винесено
на публічне громадське обговорення. Уряд опублікував основні показники: зокрема
зростання ВВП очікується на рівні 4,3%, плановий дефіцит бюджету – на рівні
7,1%, а споживча інфляція – на рівні 2,4%. Згідно з проєктом, зарплатня та доплати
залишаться на рівні минулого року, відпочинкові купони в цьому році не надаватимуться,
понаднормовий робочий час компенсуватиметься лише вихідними, а студенти
матимуть 50-відсоткову знижку на проїзд. Прем’єр-міністр Флорін Кицу запевняє,
що кабінет міністрів не збільшуватиме податки, щоб не впливати на доходи громадян
та приватних компаній, а також, продовжить фінансувати медичні програми та
кампанії щеплення від COVID-19. Згідно із законопроєктом Міністерство охорони
здоров’я отримає на 11% менше коштів, а Міністерство освіти матиме майже на 1%
більше порівняно з минулим роком. Уряд ухвалить проєкт закону про держбюджет на
2021 рік наступного тижня, після чого внесе його на розгляд парламенту. Опозиційна
Соціал-демократична партія вже оголосила, що запропонує поправки до всіх важливих розділів
бюджету. Соціал-демократи звинувачують урядовців у недалекоглядності та
небажанні вирішувати реальні проблеми. Це бюджет скорочень, він не зорієнтований
на людей і не дає позитивних сигналів для економіки, – сказав сенатор СДП Раду
Опря в інтерв’ю Радіо Румунія. Більше того, у середу соціал-демократи зареєстрували
в Палаті депутатів резолюцію про вотум недовіри міністру охорони здоров’я Владу
Войкулеску.

Тривають протести профспілок

Тим часом нових обертів набирають протести профспілок.
На цьому тижні протестували як спілки пенсіонерів, після оголошення уряду про відкладення
підвищення пенсії на наступний рік, так і працівники пенітенціарної служби,
невдоволені хронічним браком персоналу та скасуванням доплат. Члени профспілкової
федерації «Sanitas» також протестували перед міністерствами і урядом в Бухаресті
та перед префектурами в кількох повітах. А представники профспілкової конфедерації
«Cartel Alfa» на цьому тижні пікетували міністерства фінансів і праці, вимагаючи
гідної мінімальної зарплати, справедливих пенсій, якісних державних послуг та
розблокування переговорів щодо колективних трудових договорів. Після оголошення
кабінету міністрів про скасування права безоплатного проїзду залізничним
транспортом студенів та безплатного проїзду учнів, й вони вийшли на вулиці
Бухареста. Представники студентів зазначають, що недофінансування освіти матиме
серйозні наслідки для навчального процесу.

Перші випадки захворювання на Covid-19 у школах після
відновлення очного навчання

Ситуація
після відновлення очного навчання у Румунії добра, – заявив у четвер президент
Клаус Йоганніс. За словами глави держави, роботу відновили понад 10 тис. шкіл, понад
два мільйони учнів повернулися за парти у понеділок, 8 лютого, що становить
понад 70% усіх учнів Румунії, а решта продовжують навчання в онлайн-режимі.
Однак президент попередив, що пандемія не закінчилися, навіть якщо Румунія
перебуває на «плато» захворюваності на COVID-19 і наголосив на необхідності
подальшого дотримання протиепідемічних правил. Відповідну заяву глава держави
зробив після зустрічі з міністром освіти Соріном Кимпяну, з яким обговорив дві основні теми: відновлення роботи шкіл та фінансування
освіти за кошти з європейських фондів, які Румунія має отримати в рамках європейського
Інструменту відновлення та стійкості. У цьому контексті президент сказав, що багато
шкіл стикаються з різними проблемами в начальному процесі через недофінансування,
додавши, що поставлені в розпорядження Румунії європейські кошти можна вкладати
в цифровізацію, модернізацію навчальних закладів, а також у впровадження концепції
«зелена школа». За даними Міністерства освіти станом на четвер, лише через
чотири дні від початку другого семестру поточного навчального року, у 244 учнів
та 329 працівників системи освіти виявили позитивний результат тесту на
COVID-19. У результати цього навчання було призупинене в 171 класі, повідомляє міністерство.

Румунія продовжила дію режиму надзвичайної ситуації

У цьому контексті у п’ятницю, 12 лютого, влада
Румунії продовжила на 30 днів дію режиму надзвичайної ситуації, залишаючи в
силі всі попередні обмеження. Протягом цього періоду при визначенні рівня захворюваності
на COVID-19 будуть враховані і спалахи в кожному населеному пункті. Більше
того, Національний комітет з надзвичайних ситуацій оновив перелік країн та районів
з високим епідеміологічним ризиком. Ті, хто в’їжджає до Румунії з цих країн, мають
або пред’явити довідку про негативний ПЛР-тест на новий коронавірус, зроблений за
72 години до цього і стати на 10-денний карантин, або, у разі відсутності такої
довідки, піти на обов’язковий 14-денний карантин. Тим часом триває кампанія
вакцинації населення. На цьому тижні у Румунії щодня вакцину змогли отримати 35
тис. осіб, більшість – від компанії Pfizer/BioNTech, а решта – від Moderna.
Кампанія щеплення вакциною AstraZeneca стартує 15 лютого. Ця вакцина призначена
для людей, які відповідно до Національної стратегії вакцинації проти COVID-19 підлягають
вакцинації на другому етапі, зокрема для осіб з хронічними захворюваннями та
працівників ключових державних установ, віком до 55 років. Запис на вакцинацію
в Румунії було відновлено 10 лютого після тимчасового припинення реєстрації для
щеплення найбільш вразливих категорій населення. Влада повідомила, що на
національному рівні у лютому буде відкрито 180 нових центрів вакцинації, з них
22 в столиці. Тим часом Румунія чекає, згідно встановленого графіку, на нові партії
вакцин від трьох вищезгаданих фармацевтичних компаній. У четвер Румунія
перетнула межу в мільйон доз вакцини проти COVID-19, введених від початку
кампанії імунізації. З 27 грудня, 675 000 людей отримали першу дозу, а більше
330 000 – і повторну.

«Як виглядає школа сьогодні,
так виглядатиме країна завтра», – стверджував Спіру Гарет, який у XIX столітті заклав
основи сучасної освіти в Румунії.

Протягом останніх десятиліть румунську шкоду по-різному зневажали, а
нинішня пандемія лише посилила проблеми, з якими вона стикається. Особливо у
сільській місцевості ситуація є однією з найскладніших. Але, крім організації
книжково пересуваного ярмарку, культурних таборів та конференцій для молоді, неприбуткова організація BookLand сприяє реконструкції та оснащенню сільських шкіл, щоб надати й дітям цього середовища шанс отримати якісну освіту.

Михаєла
Петрован засновниця організації BookLand розповідає про недоліки, але й досягнення та
проєкти: «Я вірю, що освіта
може врятувати здоров’я румунів. І я не перебільшую. Ми, команда BookLand, – це
жменька звичайних, працьовитих, щирих і чесних людей. Все що ми обіцяли зробити, зробили, і навіть більше. Наприклад, минулого року ми поставили собі за мету
відремонтувати десять
шкіл, а нам вдалося відновити чотирнадцять. Чому
школи і чому в селі? У мене велика любов до книг. Я людина села,
я походжу зі сільського середовища і пишаюся цим: село навчило мене, дало мені сили… І тому все розгорталося, якось, природно. Я не можу приховувати від вас,
що ідею нам дали працівники однієї школи,
які нам зателефонували і запитали,
чи не можемо ми їй допомогти з чимось. Нам не було важко написати, що школій потрібні двері, вікна,
дах, підлога, лавки… Важко було знайти та
переконати компанії допомогти нам, і, крім того, знайти людей, які б фарбувати або
встановлювати паркет та робили інші необхідні ремонтні роботи в школі, оскільки ці речі не
можна робити за допомогою безпілотників або роботів. У
цьому полягали труднощі. Було важко знайти
компанію, яка б нам допомогла та яка б дала нам перші гроші на
це все».

Однак, Михаєла
Петрован та її колеги від BookLand не знеохотились. Лише з
малою сумою грошей напочатку, вони відремонтували та оснастили одну школу,
потім дві, потім три. Приблизно за рік і три місяці їм
вдалося відремонтувати всього чотирнадцять шкіл! Оскільки
поступово, завдяки їх наполегливості,
стукань у двері та представлення проєкту різним
компаніям, почали отримувати все більше
грошей,
і кожна школа могла скористатися в середньому 31 тисячами євро.
Найважливіші досягнення є
наступними: абсолютно
новий дах для однієї школи та будівництво котельні для опалення іншої школи. Знову біля мікрофону Михаєла Петрован: «Ми зосередились на бідних районах країни та поїхали
до найменш розвиненого регіону
Румунії – Молдови
(схід). Тут живуть сенсаційні, розумні,
винахідливі, відкриті люди, але які не мали шанс жити в Трансільванії наприклад (в центрі). Я за
походженням з Трансільванії та поїхала відремонтувати школи в Молдові, бо
саме там найбільша потреба, а також на півдні
країни. Ми вибираємо найбідніші та найстаріші школи, побудовані
понад 100 років тому, яким
необхідна консолідація…
Діти не можуть навчатися та здобувати добрі результати у
поганих умовах.
Це просто неможливо! Приємно вчитися в кімнаті, де все нове, пахне свіжим, де не тече зі стелі, коли йде дощ … Якщо ми поважатимемо наших дітей, тобто дітей нашої країни, то
й вони у свою чергу поважатимуть нашу країну.»

Згідно зі статистичними даними зі сторінки неприбуткової організації BookLand у Facebook, 82% румунських шкіл були
побудовані до 1970 року, 16% – до антикомуністичної революції
1989 року та лише 2% – після революції. Чимало сільських навчальних закладах працюють без внутрішніх туалетів, каналізації та водопостачання. Найчастіше
через бідність лише 77 із 100 дітей в селах ходять до початкової або середньої школи. 21% сільського населення закінчили тільки початкову школу
та лише 4,74% закінчили вищу освіту. Понад 42% сільських учнів не склали іспит на атестат про повну загальну середню освіту. Слід також зазначити, що майже 40 зі 100 сільських домогосподарств не
мають доступу до Інтернету в Румунії, де протягом майже року, через пандемію освіта проводиться в режимі
онлайн. Михаєла
Петрован продовжує говорити про недоліки: «Школи, які працюють майже без фінансування! Тамтешні
люди
творили чудеса. На столах 100-річної давнини вони
поклали скатертини, щоб не видно, що вони розбиті
по кутах. На дитячі лавки, вони поставили ковдри… Душа
болить! Вимагати вчителям змінити свій стиль викладання за одну ніч – абсурдно, просто неможливо. Неможливо
проводити онлайн-навчання в селах, де немає доступу до Інтернету. Є школи, де ми не знайшли шкільних
дошок, були лише пофарбовані дерев’яні дошки. Діти не можуть писати крейдою
на них,
і ми говоримо про планшет та про Інтернет? Будьмо серйозними! Ми лицеміри, якщо нам
все одно про село, звідки більшість нас походить.
Дитина із села не має переваг як дитина зі міста, і це шкода,
це не правильно. Ми нікого не критикуємо, ми запропонували
собі допомагати,
тому що у нас добра душа і ми можемо зробити щось корисне.
Ми зібралися, звернулися по допомогу до компаній
… Те, що ми робимо, може робити будь-хто.»

Цього року
BookLand має на меті оновити двадцять сільських шкіл. Крім
того, члени організації мають ще одну мету, про
яку розповідає засновниця Михаєла Петрован: «Ми маємо намір до 2023 року заснувати
першу стандартну школу в Румунії. Ми почнемо з нуля. Йде мова про школу за фінським зразком, але дещо
адаптована до нашого балканського регіону. Ми забезпечимо
школу вчителями, поставимо у розпорядження шкільну програму… все безкоштовно.»

Ті, хто хоче
допомогти організації BookLand, можуть пожертвувати 2 євро на місяць, надіславши SMS-повідомлення зі словом BUILD на номер 8845.