Tag: школа

  • Ментори румунської школи

    Ментори румунської школи

    Румунська освіта стоїть під знаком сильних контрастів: від великої кількості учнів, нагороджених щорічно на міжнародних олімпіадах до тривожних відсотків функціональної неграмотності серед дітей віком до 15 років. Якщо причини незадоволення часто публічно обговорюються, на жаль причини задоволення чомусь мало відомі. Щоб висвітлити здобуття учнів олімпійців та зокрема вчителів, які підгодовують їх, Фонд з питань місцевої громади та MOL Rумунія надають щорічно премії Найкращий ментор. У 2017 році, сьомий рік поспіль, були вручені 10 премії Найкращий ментор вчителям і тренерам з усієї Румунії, з 250 пропозицій, поданих в минулому році.

    Петре Арнеуту, тренер настільного тенісу Шкільного спортивного клубу міста Слатіна та координатор національних команд протягом останніх 20 років був серед тих, хто отримав премію Найкращий ментор. Серед його останніх досягнень налічується: третє місце здобуте Адіною Диякону та друге місце здобуте Адіною Дякону та Андреєю Драгоман в парному розряді на Чемпіонаті Європи з настільного тенісу, який відбувся в Кейптауні в 2016 році. А у 2017 році та ж пара завоювала бронзову медаль на Чемпіонаті Європи з настільного тенісу, який відбувся у лютому в Сочі.

    Крім любові та відданості своїй професії, умовою здобуття успіху тренером є вміти виявити талант дитини, – вважає Петре Арнеуту: Для того, щоб отримати дуже добрі результати, по-перше, треба знати як виявляти талановитих спортсменів, які мають реальний шанс практикувати цей спорт на високому рівні. Але теж дуже важливим є, щоб спортсмен змалку мав бажання та волю практикувати цей вид спорту на високому рівні, оскільки як кажуть успіх це 5% талант, а – 95% праці.

    Учителька Ельвіра Гроза викладає філософію у Ліцеї імені Аурела Лазера в місті Орадя. Вона підготовляє й учнів-олімпійців. Крім цього вона координує шкільний журнал. Учні підготовлені нею здобули срібні та бронзові медалі на міжнародних олімпіадах з філософії. Ключ до успіху, в її випадку, є нонконформістський спосіб викладання філософії. Вона вважає, що філософія є інструментом за допомогою якого молода людина виявляє себе та відкриває для себе навколишній світ у інакшому способі, Учителька Ельвіра Гроза: Я вважаю, що сьогодні ми повинні викладати філософію по-інакшому, оскільки у підручниках двадцятого століття є тільки свого роду колекція цитат. У даний час, філософія вивчається більше з етичної, політичної та комунікаційної точок зору, однак я намагаюся залучати учнів до діалогу. Урок філософії є шанс провести розмову віч на віч, показати людині як може досягнути самопізнання.

    Хоча викладає філософію протягом 23 років, Ельвіра Гроза не може уявити собі робити щось інше, незважаючи на неминучі моменти втоми і розчарування: На жаль, учні вчаться за певними шаблонами для іспитів, середнього рівня складності. Дуже важко відучити їх від цього прагматичного мислення типу причина-наслідок. Є дні, коли я не можу ніяк заохотити їх і той бажаний діалог не має місце і тоді в кінці дня читаю книгу філософії та все. Але наступного дня, я починаю все знову і забуваю про попередні труднощі.

    Елена Теотеой також була удостоєна премією Найкращий ментор. Вона викладає хімію у Коледжі імені Тудора Владіміреску у місті Тиргу-Жіу. У свою чергу, вона підготовила учнів, які отримали протягом років золоті, срібні та бронзові медалі на міжнародних олімпіадах з хімії. Як зуміла вона надихнути учням пристрасть до хімії? По-перше, зосереджуючись на практичні уроки. Елена Теотеой: На теоретичних уроках, я пояснюю учням всі аспекти певної речовини або явища. Але для учня дуже важливим є те, що він бачить і відчуває. Таким чином, експерименти є найбільш важливою частиною моєї роботи. В освіті наголос ставиться не тільки на теорії. Окремі предмети викладаються теоретично, але інші вже здавна зосереджуються на практичних уроках, на міждисциплінарних знаннях. Наприклад, не можна вивчати хімію без знань інших предметів, таких як: біологія, фізика, географія та історія. Хімія покладається на наше повсякденне життя, все, що нас оточує, в тому числі ми, люди, визначаємося рядом хімічних процесів.

    Викладаючи хімію не можна ніколи скучати. Хімія означає постійна зміна, як й життя, – стверджує Елена Теотеой: Немає дня або уроку, щоб всі речі відбулися як заплановано, весь час виникають нові запитання з боку учнів або вчителя. А ми повинні пристосовуватися до цих змін. Також викладаємо уроки диференційовано. Весь час виникає щось нове, що приваблює учнів та вчителя розвивати себе.

    Немає монотонії в сфері освіти, – підсумовує вчителька Елена Теотей. І це дійсно – так стільки часу, скільки викладачі є справжніми менторами.

  • Що таке функціональна неграмотність?

    Що таке функціональна неграмотність?






    Що означає вміти писати, читати, рахувати, але в той же
    час бути нездатним зрозуміти літературний або науковий текст середнього рівня? Це, за словами, експертів в галузі освіти, функціональна неграмотність. Ця проблема настільки
    серйозна і широко поширена, що влада ЄС вирішила
    вжити заходів, аби до 2020
    року знизити рівень функціональної неграмотності до 15%, враховуючи те, що в останні роки цей показник
    на рівні ЄС складає в середньому 20%.




    За даними Організації економічного співробітництва
    та розвитку (ОЕСР) у Румунії, однак, рівень функціональної неграмотності
    суттєво перевищує цей середній показник, сягаючи 42% серед учнів 15-річного
    віку. Цей відсоток був визначений у 2015 році після ретельного аналізу результатів
    участі румунських учнів у програмах міжнародного оцінювання знань PISA, TIMSS, PIRLS тощо. Судячи лише з результатів проекту РІSА, зосередженого на вивченні
    рівня оволодіння учнями 15-річного віку необхідними для повноцінного життя в
    суспільстві знаннями й уміннями щодо читання, математики та природознавства, функціональна
    неграмотність румунських школярів становить тільки 38%.




    Що конкретно означають ці цифри? Чим відрізняються від інших функціонально неграмотні учні? Відповіді на ці запитання дає Крістіан Хату, один із засновників Центру з питань оцінки й аналізу рівня освіти. «Вони не здатні мислити
    більш-менш структуровано і робити аналіз елементарного рівня. У
    математиці, наприклад, вони вміють додавати, множити, але коли стикаються з конкретною ситуацією, не можуть зробити елементарні арифметичні операції Якщо їх попросити купити килим для певної кімнати, вони не будуть знати як обчислити поверхню не вміють інтерпретувати просту графіку.»




    У свою чергу, учні усвідомлюють, щонайменше емпірично,
    дану ситуацію і мають їй пояснення. Влад Штефан, президент Національної ради учнів
    та учень Національного коледжу ім. Андрея Шагуни міста Брашова. «На жаль, румунська
    освіта є заручницею минулого і досі не зуміла реформуватися як це зробили інші
    системи освіти в Європі, які зосередилися на розвитку у дітей певних навичок
    аналізу, дослідження і спостереження. На жаль, школа в Румунії просуває ідею
    здобуття інформації та її відтворювання, без того щоб учень зрозумів її глибину
    і без аналізу необхідності цієї інформації, тому що чимало аспектів поточної шкільної
    програми непотрібні і лише навантажують її.»





    І оскільки ця проблема спричинена методами викладання
    і змісту навчальних програм, функціональна неграмотність «демократично» широко
    поширена в суспільстві, незалежно від того чи йдеться про міста або села, – каже
    Крістіан Хату. «Функціональна неграмотність спостерігається не лише в слаборозвинутих регіонах. Кореляція між соціально-економічним статусом і успішністю
    учнів з математичної грамотності, наприклад, дуже низька. Ця кореляція становить
    десь близько 17% -19%.»




    Для зміни ситуації потрібна нова освітня парадигма,
    сфокусована на освіті орієнтованій на розумінні. Про те, що це припускає, ми
    дізнаємося звід Крістіана Хату. «Учитель має прагнути використовувати навчальні
    засоби таким чином, щоб школяр краще зрозумів тему уроку, незалежно від того чи
    мова йде про фізику, математичну формулу або літературний текст. Треба намагатися
    показати учню яким чином відповідна тема пов’язана з його повсякденним життям.
    У нас є викладачі, які це вже роблять. Вони розуміють, що в цьому суть справи, і
    намагаються робити це самостійно. Дехто з них пройшов спеціальні курси, але більшість
    із них не можуть поодинці створити собі подібні викладацькі інструменти. Тому для
    них потрібно провести такі курси, навчити їх викладати в класі таким чином.
    Самі вони не можуть це зробити, за кількома рідкісними винятками, вони не можуть отримати такі
    навички. Усе залежить від тих, хто відповідає за освіту на центральному рівні.»





    На необхідності змін наполягають, передусім ті, кого це безпосередньо стосується,
    оскільки функціональна неграмотність, яка спершу спостерігається в школі, стає
    ще більш очевидною на ринку праці. Говорить Влад Штефан, президент Національної
    ради учнів. «Це стає більш помітним, коли справа доходить до звичайних або
    випускних іспитів, до міжнародних іспитів, які сфокусовані переважно на
    загальній культурі або на здатності учня робити критику чи аналізувати певну
    ситуацію. Румунські учні, які формуються в застарілій системі, не можуть
    справитись з вимогами як румунського, так і європейського ринку.»





    Перетворення,
    які сталися на ринку праці в останні десятиліття припускають і певний рівень
    адаптивності, який ще не виховується в румунських школах. Говорить Крістіан Хату, член-засновник Центру з питань оцінки й аналізу рівня освіти. «Люди зараз змінюють свою
    професійну спеціалізацію 3-4 рази протягом свого трудового життя. Принаймні це
    я читав кілька років тому в дослідженні Світового банку. Виникає питання: що
    робить школа і які уміння вона розвиває у школяра для того, щоб він пізніше,
    упродовж дорослого життя, був здатний оволодіти ще однією спеціальністю? Навіть
    якщо людина працює лише в одному місці, вона повинна постійно адаптуватися в
    залежності від різних технологічних змін або від стратегії компанії. Усе частіше
    працівники зобов’язані раціонально реагувати на ситуацію, з якою не стикалися у минулому.
    Школа повинна готувати людей до цього, особливо, розвивати у них критичне
    мислення, уміння вирішувати проблеми, творчість…»





    Таким чином, в динамічній економіці, робоча сила повинна адаптуватися на ходу. Для цього потрібні певні навички, які тільки
    школа може розвинути, а функціонально неграмотні люди найменш підготовлені до цього.

  • Домашні завдання та якість освіти

    Домашні завдання та якість освіти

    Нерідко, учні в Румунії перевантажені надмірним обсягом домашніх завдань. Нерідко, діти були змушені відмовитися від гри та відпочинку та робити домашні завдання для наступного дня майже до півночі. Ця ситуація має замінитися після наказу міністра освіти Мірча Думітру, згідно якому румунські учні матимуть менше домашніх завдань.

    Згідно документу, обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували 2 годин. Таким чином витрачений час для годинної підготовки учня в школі та за її межами має не перевищувати 5-8 годин. У підготовчому класі домашні завдання не задаються. Також, домашні завдання не задаються учням початкових класів та учням V-VIII класів на канікулярні дні.

    Увага буде зосереджена на правильному дозуванні домашнього завдання. Учителі повинні спланувати роботу такого об’єму і змісту, щоб учні не відчували перевантаження. Для цього необхідно враховувати зайнятість учнів з інших предметів, темп і ритм роботи учнів, стан їхнього здоров’я. Домашні завдання будуть встановлені по-різному, в залежності від рівня підготовки учнів буде обов’язкове домашнє завдання, яке матиме середній рівень складності для всіх учнів класу, а потім будуть тимчасові індивідуальні та диференційовані домашні завдання у випадку підготовки до шкільних конкурсів або з метою надолуження навчального матеріалу. Держсекретар у Міністерстві освіти Моніка Анісей уточнює: Я, як учитель, кожен раз, коли дозую домашні завжання думаю так, щоб мої учні не працювали більше 15 хвилин над ними, оскільки інкаше їм нудно та не цікаво приходити до школи з любов’ю і треба признати той факт, що часто ці домашні завдання копіюють один від одного в класі або їх роблять батьки. Це істина правда.

    Останні дослідження показують, що учні перевантажені обов’язковими домашніми завданнями мають гірші результати, ніж інші, й віддаляються від школи, – зазначив міністр освіти Мірча Думітру. Вживати домашнє завдання як інструмент покарання, забороняється. Ці заходи, спрямовані на підвищення якості румунської освіти, враховуючи, що протягом багатьох років, виникає питання про те, як треба відновити систему освіти, щоб була більш ефективною.

    Організація економічного співробітництва і розвитку нещодавно оприлюднила результати тестування в рамках Міжнародної програми оцінювання знань і вмінь учнів PISA. Дослідження було проведене на тлі занепокоєння у зв’язку з якістю наукового навчання. Кожен цикл дослідження PISA проводиться за трьома напрямками: у галузі читання – грамотність читання, математики – математична грамотність, та природничих наук – природнича грамотність. Хоча нижче середнього показника у всіх трьох основних галузях тестування, успішність учнів у Румунії покращилася в порівнянні з попередніми оцінками, зокрема у галузі науки та математики, але у галузі читання, румунські учні здобули ті самі результати.

  • Палтінська восьмирічна школа

    Палтінська восьмирічна школа

    Палтіну це прекрасне буковинське
    село, яке розташоване у гірській частині Сучавського повіту, на відстані в 53 км на захід від Сучави. Тут переважна більшість
    населення складають українці гуцули. Академік Еміл Грігоровіца в Географічному
    словнику (Чернівці, 1908) згадує, що ця місцевість давня і простягається
    вздовж річки Боул, де легенда згадує, що Драгош Вода вбив зубра. Село звалося з
    початку Руські на Зубрі (Rusi pe Boul) а потім – Валя Боулуй. Теж Еміл
    Грігоровіца пояснює, що назва Руські (Rusi) походить від гуцулів, що поселювали
    здавна цю долину. Вчений доказує, що в кінці XIX ст. та на початку XX ст. село
    Валя Боулуй, сьогодні Палтіну, було густо заселеним. До нього належали селища
    Спиртурь (Розбиті) і Туфу. Була тут початкова школа, православна церква Св.
    Варвари, ощадкаса і деревообробна фабрика.


    Гостем нашої передачі є вчителька з
    української мови Віоріка Негуре, яка на початку розповість коротенько про
    історію восьмирічки села Палтіну:
    Школа села Палтіну була заснована в 1890 році та працювала спочатку з
    одним учителем. Теперішній будинок школи був споруджений 1913 р., а навчання
    проводилось українською мовою, і навіть німецькою до 1920 р. коли почалось
    навчання румунською мовою. Після реформи 1948 р. і до 1960 р. майже всі
    предмети викладалися українською мовою. Між 1948-1949 рр. крім восьмирічки
    Палтіну, була збудована початкова школа в селі Спартурах, щоб прийти назустріч
    учням цієї місцевості. У 1955 році збільшилася наша школа новим будинком на 7
    класних залів і канцелярію. Біля нашої школи працює музей, де були зібрані
    різні старі традиційні речі, специфічні гуцульському населенню. Учні нашої
    школи зберігають та утверджують вже традиційний звичай розписувати яйця.
    Кожного року тут організується Із 1968 року село Палтіну належить комуни Ватра
    Молдовіцей. Після Революції у нашій школі запровадилась рідна українська мова,
    як предмет, а результати були прекрасними.




    Учні восьмирічки села Палтіну
    здобувають гарні результати на різних конкурсах організованих Шкільним
    Сучавським інспекторатом у співпраці з СуР-ом: Учні нашої школи завжди беруть
    участь на позакласних заняттях і визначаються підряд на різних випусках
    етнічних фестивалів, розвинутих на місцевих, повітових та національних рівнях,
    де завжди отримують прекрасні премії. Учні школи Палтіну одержали гарні
    результати на протязі часу на місцевих та повітових етапах Олімпіади з української мови та літератури, на конкурсах,
    організованих Сучавським Шкільним Інспекторатом у співпраці із СУР-ом Буковинського округу. Наприклад
    на конкурсі Слава рідній мові вокальний гурток Полонинка
    завоював першу премію, а на конкурсі поезії Слово Шевченка учні виграли першу й третю премії з читання віршів Шевченка. Наші
    учні здобули премії й на конкурсі Історія і традиції українців Румунії національний етап,
    який організується у місті Сучава. Школа Палтіну зберігає та
    утверджує вже традиційний звичай розписувати яйця. З нагоди святкування Дня національних
    меншин 18 грудня, наші учні підготували спеціальну програму про
    українські зимові звичаї.

  • Палтінська восьмирічна школа

    Палтінська восьмирічна школа

    Палтіну це прекрасне буковинське
    село, яке розташоване у гірській частині Сучавського повіту, на відстані в 53 км на захід від Сучави. Тут переважна більшість
    населення складають українці гуцули. Академік Еміл Грігоровіца в Географічному
    словнику (Чернівці, 1908) згадує, що ця місцевість давня і простягається
    вздовж річки Боул, де легенда згадує, що Драгош Вода вбив зубра. Село звалося з
    початку Руські на Зубрі (Rusi pe Boul) а потім – Валя Боулуй. Теж Еміл
    Грігоровіца пояснює, що назва Руські (Rusi) походить від гуцулів, що поселювали
    здавна цю долину. Вчений доказує, що в кінці XIX ст. та на початку XX ст. село
    Валя Боулуй, сьогодні Палтіну, було густо заселеним. До нього належали селища
    Спиртурь (Розбиті) і Туфу. Була тут початкова школа, православна церква Св.
    Варвари, ощадкаса і деревообробна фабрика.


    Гостем нашої передачі є вчителька з
    української мови Віоріка Негуре, яка на початку розповість коротенько про
    історію восьмирічки села Палтіну:
    Школа села Палтіну була заснована в 1890 році та працювала спочатку з
    одним учителем. Теперішній будинок школи був споруджений 1913 р., а навчання
    проводилось українською мовою, і навіть німецькою до 1920 р. коли почалось
    навчання румунською мовою. Після реформи 1948 р. і до 1960 р. майже всі
    предмети викладалися українською мовою. Між 1948-1949 рр. крім восьмирічки
    Палтіну, була збудована початкова школа в селі Спартурах, щоб прийти назустріч
    учням цієї місцевості. У 1955 році збільшилася наша школа новим будинком на 7
    класних залів і канцелярію. Біля нашої школи працює музей, де були зібрані
    різні старі традиційні речі, специфічні гуцульському населенню. Учні нашої
    школи зберігають та утверджують вже традиційний звичай розписувати яйця.
    Кожного року тут організується Із 1968 року село Палтіну належить комуни Ватра
    Молдовіцей. Після Революції у нашій школі запровадилась рідна українська мова,
    як предмет, а результати були прекрасними.




    Учні восьмирічки села Палтіну
    здобувають гарні результати на різних конкурсах організованих Шкільним
    Сучавським інспекторатом у співпраці з СуР-ом: Учні нашої школи завжди беруть
    участь на позакласних заняттях і визначаються підряд на різних випусках
    етнічних фестивалів, розвинутих на місцевих, повітових та національних рівнях,
    де завжди отримують прекрасні премії. Учні школи Палтіну одержали гарні
    результати на протязі часу на місцевих та повітових етапах Олімпіади з української мови та літератури, на конкурсах,
    організованих Сучавським Шкільним Інспекторатом у співпраці із СУР-ом Буковинського округу. Наприклад
    на конкурсі Слава рідній мові вокальний гурток Полонинка
    завоював першу премію, а на конкурсі поезії Слово Шевченка учні виграли першу й третю премії з читання віршів Шевченка. Наші
    учні здобули премії й на конкурсі Історія і традиції українців Румунії національний етап,
    який організується у місті Сучава. Школа Палтіну зберігає та
    утверджує вже традиційний звичай розписувати яйця. З нагоди святкування Дня національних
    меншин 18 грудня, наші учні підготували спеціальну програму про
    українські зимові звичаї.

  • Школа та учні

    Школа та учні

    Після кілька десяток літ реформ, румунська система освіти ще шукає оптимальний алгоритм, а нинішній міністр освіти Мірча Думітру із занепокоєнням стверджує, що румунське суспільство констатує, що ми ще далеко від бажаної школи та від того, що можемо здійснити для досягнення цієї мети.

    Румунська освіта не відповідає вимогам ринку праці й тому не може підготовляти учнів до певної професії, – вважає міністр освіти. На його думку, румунська школа ставить у один ряд всіх учнів та не бере до уваги при розробці навчальних програм профіль кожної людини і професії. Треба приділяти більше уваги розвитку творчих індивідуальних здібностей особистості, – стверджує міністр Мірча Думітру: Дуже важко персоналізувати школу, але я думаю, що це висока місія для тих, хто працює в сфері наук, особливо в освіті. Ми з помірним оптимізмом сподіваємося, що у не дуже далекому майбутньому зможемо розвивати такого роду школу в Румунії, яка б підготовляла майбутніх педагогів, щоб вони були більш відкритими до потреб кожного учня та кожного студента.

    Цього року ми ближче ніж у минулі роки до моделі бажаної школи. Яке навчання та яку школу ми хочемо мати в Румунії? Якими є результати вищої освіти та обраного профілю для випускника? Наскільки зрозумілою для нас є ця модель? Чи необхідна більша кількість моделей? Це лише кілька із запитань висловлених міністром освіти Мірчею Думітру на підставі результатів громадського обговорення.

    Виступаючи на користь природної педагогіки, яку треба впровадити, міністр Мірча Думітру вирішив внести деякі зміни у системі румунської освіти. Серед них, через наказ міністра, зменшиться кількість годин, необхідних для домашніх завдань. Це рішення було прийняте на підставі оскаржень батьків, що програма перевантажена та що їхні діти занадто втомлюються. Кожен вчитель повинен зрозуміти, що існує гранична межа переносимості для учня у ранній вік, він повинен враховувати фізичні та психологічні особливості дітей. Їм важко концентруватися велику кількість годин, особливо після чимало уроків проведених у школі, – ствердив міністр освіти.

  • Підсумки впровадження заходів по боротьбі з бідністю

    Підсумки впровадження заходів по боротьбі з бідністю




    У
    Румунії рівень бідності і соціальної ізоляції є одним з найвищих в
    Європейському Союзі, приблизно 40% за даними Євростату. У лютому Уряд Румунії презентував
    План по боротьбі з бідністю, що включає 47 комплексних заходів щодо вирішення
    всіх проблем, з якими стикаються найбільш вразливі верства населення. Більшість
    заходів спрямовані на дітей. Понад 1,7 мільйона дітей живуть в умовах бідності,
    особливо в сільській місцевості. Через вісім місяців від початку впровадження програми
    по боротьбі з бідністю були представлені основні досягнення та кроки, які слід
    зробити в майбутньому.




    Прем’єр-міністр Дачіан
    Чолош заявив з цього приводу, що бідність в Румунії є результатом корупції і способу
    розподілу державних ресурсів: «Доти, доки ми не вийдемо за рамки поведінки, що
    сприяє корупції, не зможемо знищити ні бідність… Ми зосередили свою увагу, в
    першу чергу, на розблокуванні певних вже ініційованих заходів, але, які з
    різних причин не застосовувалися. Ми вжили певних заходів для спрощення
    процедур, з’єднали людей з установами, що мають повноваження в цих сферах, але
    працювали окремо і неузгоджено. Потім ми об’єднали кошти з державного бюджету, з фондів ЄС та інших джерел фінансування, які зазвичай мали одну й ту ж мету, але
    які окремо діяли неефективно. Ми виходили з того, що після розблокування цих
    корисних дій, вони поширюватимуться безповоротно, якщо будуть застосовуватися відповідально
    і сумлінно. Потім, поряд із діями держави, важливо знайти найбільш ефективні
    способи спільної роботи з громадянським суспільством як для впровадження таких
    заходів, так і щодо аналізу результатів…»





    У
    Румунії кожна третя дитина живе в умовах постійної бідності і, хоча немає
    ніякої офіційної статистики, за деякими оцінками понад 150 тис. молодих людей у
    віці від 14 років не мають ніяких документів, що засвідчують особу. Крім того
    багато дітей не йдуть до школи: кожна п’ята молода людина припиняє навчання
    після досягнення повноліття. Дачіан Чолош: «У нас були і досі є діти, які не
    мають ніякого документу. Тому ми вжили заходів для забезпечення видачі ідентифікаційних
    документів кожній дитині. Потім були вжиті заходи із запобігання відсіву і для
    цього потрібно вирішити проблему інтеграції дітей в дитячі садки. Так ми
    розробили програму, яка вже добре зарекомендувала себе в недержавній сфері і узагальнили
    її. Потім ми побачили, що багато дітей не йдуть до школи, тому що не мають що
    одягнути і не мають що покласти в ранець, від приладдя до продуктів
    харчування. Для цього ми зосередилися на програмах, що вже існували – «Фрукти в
    школі» або «Гарячий обід в школі», які вже готові до загального застосування. На
    сьогодні ми почали цю пілотну програму «Гарячий обід в школі», щоб потім на її базі побудувати програму «Школа після школи».»





    Для заохочення ринку праці, із наголосом на безробітних,
    які шукають роботу, було прийнято рішення, згідно з яким компанії, що
    прийматимуть на роботу випускників навчальних закладів або безробітних отримуватимуть,
    починаючи з 1 грудня субсидії, розмір яких був збільшений від 500 до 900 леїв
    (від 120 до 200 євро). Водночас безробітні, у разі зміни постійного місця
    проживання на відстані більше 50 кілометрів від попереднього для влаштування на
    роботу отримають спеціальну фінансову допомогу у розмірі 12.500 леїв (приблизно
    2.800 євро).


    Міністр освіти Мірча Думітру представив ряд заходів
    в галузі освіти, підкресливши, що до кінця року буде здійснено кілька «стратегічних
    проектів». «Я хочу оголосити про розширення національної програми з придбання
    шкільного приладдя для учнів з малозабезпечених сімей. Цей пакет буде більш змістовним
    починаючи з наступного навчального року, коли плануємо надати шкільне приладдя і
    дітям в дитячих садках, а не тільки в школах. Ми хочемо почати публічну
    дискусію на тему реформи обов’язкового навчального плану у закладах системи загальної середньої освіти. Плануємо прискорити обговорення
    між фахівцями створення більш ефективної моделі аспірантури для педкадрів. Тому що, аби усі ці соціальні заходи запрацювали максимально ефективно в сфері освіти, нам
    потрібні добре підготовлені і мотивовані викладачі. Отже, нам потрібна краща
    школа для підготовки майбутніх вчителів, які мають бути більш ефективними. Невостаннє,
    в результаті нашої постійної боротьби з обманом і корупцією, ми винесли на громадське
    обговорення методологію оцінки докторських шкіл і, в перспективі, бажано не дуже далекій, хочемо почати загальнонаціональну
    оцінку аспірантур, з тим, щоб вищі навчальні заклади мали якісну освіту в
    галузі професійної підготовки висококваліфікованої робочої сили.»





    Боротьба
    з бідністю є однією з головних цілей державної політики, а економічне зростання мають
    відчути всі, – зазначила міністр фінансів Анка Драгу. «Нам вдалося забезпечити
    фінансування нових програм, таких як «Кожній дитині місце в дитячому садку» і «Яблука
    в дитячому садку». Мені особливо припала до душі програма «Гарячий обід у
    школах», для якої було виділено 2,5 мільярда леїв. Це не дешева програма, але
    вона вкрай важлива в боротьбі з бідністю і забезпечення освіти для молоді та майбутнього
    для Румунії. На початку року ми виділили 1,2 млрд леїв на ремонт шкіл. В
    області професійної підготовки ми працюємо зараз над пакетом податкових пільг
    для підприємців, які готові профінансувати курси професійної підготовки.
    Протягом року ми забезпечили фінансування для численних проектів у сфері
    освіти, охорони здоров’я і в цілому для боротьби з бідністю. Після останньої
    корекції держбюджету в серпні ми змогли виявити додаткові кошти і виділили 570
    мільйонів леїв для підтримки охорони здоров’я і більше одного мільярда леїв на
    освіту. Так само 2,8 млрд леїв були виділено на соціальну допомогу. Ми також
    визначили додаткові ресурси для покриття витрат на персонал в загальноосвітніх
    навчальних закладах, на програму «Фрукти в школі» і на фінансування будинків
    для престарілих.»




    У
    ході обговорення стадії впровадження Плану по боротьбі з бідністю, ініційованого
    технократичним урядом в лютому цього року, міністр охорони здоров’я Влад
    Войкулеску наголосив на взаємозв’язку між бідністю і здоров’ям, стверджуючи, що бідність
    несе відповідальність за неадекватне харчування, що в кінцевому рахунку призводить
    до захворювання. Через відсутність грошей люди їдять дешеву їжу з великою кількістю
    хімічних домішок, що призводить до встановлення серйозних захворювань, таких як
    рак. З-поміж проектів Міністерства охорони здоров’я слід відзначити медичні
    каравани, що фінансуються з норвезьких фондів, в рамках яких лікарі і медсестри
    їздять у віддалені села, де немає медичних послуг. Крім цього, на досить просунутій
    стадії розробки знаходиться закон про щеплення, в якому передбачені соціальні
    стимули для родин, які не щеплять дітей через
    відсутність грошей.




    Для
    продовження заходів, передбачених у Плані боротьби з бідністю, Румунія має в
    розпорядженні понад 572 млн євро з Європейського фонду регіонального розвитку
    на період 2014-2020 рр, що фінансує проекти, спрямовані на соціальну інтеграцію
    та скорочення бідності.

  • Реформа освіти і навчання румунською мовою в Чернівецькій області

    Реформа освіти і навчання румунською мовою в Чернівецькій області

    У середині червня Державний секретар у справах румунів звідусіль Міністерства закордонних справ Румунії Петре Гуран здійснив дводенний робочий візит до Чернівецької області. Програма візиту включила зустрічі з представниками місцевих органів влади та членами румунської громади для з’ясування ситуації в галузі освіти румунською мовою в Чернівецькій області. Водночас у Чернівцях був підписаний протокол про відкриття Інформаційного центру Румунії в місті Солотвино Закарпатської області.

    У перший день візиту Петре Гуран провів зустріч з Головою Чернівецької обласної державної адміністрації Олександром Фищуком та Головою обласної ради Іваном Мунтяном. Центральною темою дискусії було реформування обласних закладів освіти, із наголосом на ситуації, що склалася навколо нещодавнього рішення Мамализької територіальної громади про створення освітнього округу із базовим навчальним закладом – Мамализькою ЗОШ. Це припускає перетворення Стальнівецької, Несвоянської та Балківецької шкіл з румунською мовою викладання на навчальні заклади І-ІІ рівня, в яких діти вчитимуться до 9 класу, а повну загальну середню освіту учні цих закладів отримуватимуть вже у Мамализькій школі з українською і румунською мовами навчання .

    Румунський дипломат заявив, що відвідав Мамализьку об’єднану громаду, поспілкувався з представниками громади та учнями вищенаведених шкіл, вивчивши відповідну ситуацію. Він сказав, що румунська сторона зацікавлена у забезпеченні сприятливих можливостей для продовження навчання дітей у вищезгаданих школах своєю рідною румунською мовою. Він додав, що реформи в Україні повинні відбуватися й надалі, з дотриманням усіх норм, що стосуються навчання дітей рідною мовою. Петре Гуран: «Ми намагаємося зрозуміти складність реформ, які проводить сьогодні Україна і вони дуже важливі. Головним результатом є запевнення губернатора Чернівецької області в тому, що школи не закриваються. Отже, не йдеться про закриття шкіл з румунською мовою викладання. Відтепер базою права на отримання повної середньої освіти рідною мовою у початковій, основній і старшій школах, є закон про світу, в якому передбачена можливість створення класу з румунською мовою навчання, коли цього бажатимуть батьки не менше п’яти учнів.»

    Голова Чернівецької облдержадміністрації Олександр Фищук спростував інформацію щодо закриття румуномовних шкіл в окремих селах краю. Він сказав, що Україна проходить шлях реформ, які не бувають ідеальними, але важливо, щоб вони максимально відображали потреби людей. «Ніхто відповідні школи не закриває. Відбувається тільки пониження ступенів у навчальних закладах з першого і третього, до першого та другого відповідно. На базі Мамализької ЗОШ, що на сьогодні відповідає усім вимогам, планується створити опорну школу, в якій дітки, що навчалися румунською в школах сіл Балківці, Стальнівці, Несвоя, й надалі навчатимуться цією мовою за бажанням в Мамализькій школі», – зазначив посадовець.

    У зустрічі з румунським держсекретарем взяв участь і голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян, який наголосив на необхідності впровадження в Україні багатьох важливих реформ, в тому числі – системи освіти. «Це дуже потрібна реформа, адже одним з ключових завдань влади є створення належних умов для отримання юними українцями якісної освіти. Більше того, сьогодні територіальним громадам надано право самостійно вирішувати, яким чином робити ті чи інші зміни. Чернівецька обласна рада підтримуватиме рішення громад, в тому числі ті, що стосуються навчання дітей рідною мовою», – відзначив Іван Мунтян.

    Петре Гуран заявив, що Румунія підтримує Україну на шляху реформування та бажає, щоб зміни, які відбуваються в цій країні максимально відображали права та свободи людини та громадянина. Румунський дипломат наголосив, що в Румунії добре розуміють, що якщо буде добре у сусіда, то буде добре і у нас, тому зацікавлені у проведенні реформ в Україні. Петре Гуран: «Реформа стосується оптимізації витрат в умовах природної трансформації українського суспільства – скорочення сільського населення і переходу людей на постійне місце проживання в міста. Очевидно, що оригінальна структура шкіл, які були дуже капіляризовані, тобто були школи в найменших сільських місцевостях, має бути переглянута. Румунія, яка вже пережила подібний період переосмислення установ та інфраструктури, розуміє нинішній процес в Україні. Водночас в ході розмов з людьми та з представниками місцевої влади вже були знайдені й перші практичні рішення. Румунія хоче підтримати українське суспільство в цьому процесі реорганізації і готова подати руку допомоги, передусім румунським громадам в усіх регіонах, де проживають етнічні румуни. У зв’язку з цим у Чернівцях ми вже зробили перший крок на зустріч іншому регіону, де проживає значна румунська громада – Закарпаттю. Там незабаром буде відкрито румунський інформаційний центр в приміщені мерії Солотвино.»

    У ході дискусій сторонами було наголошено на необхідності створення оптимальних умов для повноцінного охоплення буковинських школярів якісною середньою освітою, в тому числі шляхом формування потужної матеріально-технічної бази освітніх закладів.

    Візит румунського дипломата до Чернівецької області є складовою діяльності Департаменту з питань румунів звідусіль, головною метою якого є підтримання зв’язків з румунами, які компактно проживають навколо кордонів Румунії та надання підтримки для збереження, просування і розвитку їх етнічної, мовної, культурної та релігійної самобутності.

  • Факультативні курси в гімназіях та ліцеях

    Факультативні курси в гімназіях та ліцеях

    Протягом останніх кількох років навчальні програми загальноосвітніх навчальних
    закладів Румунії містять і ряд факультативних занять. За спільною згодою шкіл, батьків та учнів, ці факультативи можуть бути обрані починаючи ще з III-го класу. Одним з них є
    архітектура. Щойно після його затвердження асоціація «Про архітектуру» за підтримки Спілки архітекторів Румунії розробила й план та підручник для III-го і IV-го класів. Навчання за підручником можна проводити протягом року або двох років у III-му та IV-му класах.




    Архітектор Міруна Грігореску, одна із засновників організації «Про архітектуру» розповідає про ініційований ними
    проект. «Цей факультативний предмет був введений в рамках пілотного проекту у сімох класах в Бухаресті, в 2012-2013-му навчальному році. Потім викладання цього предмету зросло в геометричній
    прогресії: в наступному році у нас було 60 класів і на сьогодні цей предмет викладається понад у 100 класах по всій країні. У минулому році ми відправили підручники до 37 населених пунктів.»




    У класах, в яких викладається цей предмет зазвичай
    присутній архітектор, який на добровільній основі допомагає вчителю у проведенні
    занять. Предмет «Про архітектуру» поєднує теорію з практикою, а головний
    наголос ставиться на виявленні дітьми міста, в якому вони проживають. Міруна
    Грігореску. «У віці дев’ять, десять або одинадцять років, скільки мають наші діти,
    дуже важливо, щоб вони проекспериментували своє місто, важливо їм пояснити і
    заохотити їх подивитися на нього з іншої перспективи. Повертаючись у клас, учні
    обговорюють з архітектором побачене і почуте і, врешті-решт, будують власними руками
    різні речі, від мініатюрних будівель до макетів міста зусиллями всього класу.
    Діти вчаться як зменшити масштаб і зрозуміти, що таке план об’єкту, фасад або
    ергономіка. Звідси вони починають вивчати матеріали і текстури, а також
    географічний та кліматичний і, навіть, історичний
    контекст будівель. Потім вони дізнаються про місто і як воно функціонує як
    механізм або як організм. Вони дізнаються й про міське регулювання та його важливість.»





    З огляду на зростаючу популярність
    факультативних курсів, представники системи освіти у співпраці з громадянськими
    організаціями розглядають можливість введення нових занять. Одним з них є
    правознавство. Суддя Крісті Данілєц, член Вищої ради юстиції, взяв участь у
    цих дискусіях. Він навіть розробив підручник для старшокласників, який може
    бути використаний, коли юридична освіта буде включена в навчальну програму. Що повинен
    містити цей новий курс? Відповідає суддя Крісіті Данілєц: «Ми виходимо за теоретичні
    рамки і розповідаємо дітям те, що їм дозволено і не дозволено робити, щоб не
    порушувати закони держави, від Конституції до Кримінального кодексу, від їх
    обов’язків, коли вони йдуть по вулиці в школу, обов’язки по відношенню до сім’ї,
    до їх прав. Вони також дізнаються про свої права та обов’язки, коли мають
    справу з певною державною установою. В останні роки у Румунії збільшилася кількість
    дітей, що постають перед органами правопорядку. Усе більше і більше
    дітей-злочинців, все більше і більше дітей-жертв і все більше і більше дітей-жертв
    зловживання своїх батьків. Якщо суспільство не робитиме все, щоб не допустити порушення
    законів, досить імовірно, що через п’ять чи десять років, коли ці діти стануть
    дорослими, вони можуть стати правопорушниками.»





    Підручник з правового виховання складається з кількох розділів, що ознайомлюють
    дітей з чинним законодавством. Крісті Данілєц: «Він містить 15 уроків з правового виховання, що пояснюють дітям нетехнічною мовою, з численними прикладами, як правильно вести себе в суспільстві, їх права
    до отримання внутрішнього паспорту. З підручника діти дізнаються, що з ними
    відбувається, якщо батьки виїхали працювати за кордон або розлучені, як вони
    можуть захистити себе від насильства в сім’ї, або що таке викрадення дитини. Так
    само вони дізнаються, які речовини заборонені неповнолітнім, я маю на увазі
    алкоголь, тютюн і наркотики, або як вони захищені законом у разі придбання
    невідповідного товару або електроапарату, що не працює належним чином. Інші розділи
    присвячені правилам дорожнього руху, як карається безквитковий проїзд дитини у міському
    транспорті, коли дитина може відкрити рахунок у банку, в якому віці можна
    укласти договір про надання послуг або трудовий договір.
    »





    Усі ці
    практичні питання дуже цікавлять школярів, як розповів Хорія Оніце, президент
    Національної ради учнів. «Ми з самого початку підтримали цю ініціативу,
    виходячи з того, що наша школа повинна навчити учнів бути громадянами, як інтегруватися
    на ринок праці. На жаль, в цей час, школа не робить ні того, ні іншого. Школа
    пропонує теоретичну базу знань, нецікаву для учня. Не вчить його як вчитися
    самотужки. Ці додаткові предмети, ці матеріали приносять додану вартість системі,
    а деякі з них мають широкий діапазон застосовності. Я маю на увазі правове
    виховання, фінансове виховання тощо. Кілька місяців тому ми навіть провели
    опитування серед 7000 учнів, а багато з них сказали, що вони розчаровані тим,
    що закінчують 12 класів, отримали багато інформації, але їх ніхто не навчив, що
    таке трудовий договір, не пояснив різницю між законом і постановою уряду, які
    повноваження має парламент. Незалежно від того, ким і де працюватимуть, вони стикатимуться
    з такими питаннями: що таке ПДВ, що означає податок… Ці питання ніяк не порушуються
    в системі освіти Румунії.»





    Навіть і вже затверджені факультативні курси не «обираються» і не
    викладаються, так як цього хотіли б учні. Хорія Оніце пояснює: «На жаль, небагато
    шкіл вибирають ці факультативи належним чином, тобто простою більшістю голосів.
    Учні та їхні батьки, в якості осіб, які підтверджують вибір школяра, вибирають ці
    факультативи із запропонованого школою списку. На жаль, у цьому списку немає
    таких предметів як правове виховання або архітектура та інші, тому що школа пропонує
    традиційні предмети, щоб забезпечити вчителям повну норму.»





    Наостанок слід сказати, що нещодавно Міністерство освіти винесло на публічне обговорення рамковий план
    середньої освіти, який містить більше факультативних курсів ніж раніше.

  • Дивовижний світ підручників

    Дивовижний світ підручників

    Як Аліса, відомий персонаж Льюїса Керролла, з подивом виявила Країну Чудес, так само група дослідників з Бухарестського факультету соціології з інтересом досліджувала світ підручників. У період з жовтня 2014 по травень 2015 року, вони провели дослідження стосовно шкільних підручників I – IV класів. Те, що вони виявили, не було обов’язково чудесами знайденими персонажем Льюїса Керролла, а інші речі, які важко зрозуміти в контексті XXI століття, серед яких багато гендерних та вікових стереотипів.

    Про ти котрі відносяться до першої категорії розповідає доцент Косміна Ругініш, оскільки вони є складовою шкільного підручника: Підручники залишаються вельми стереотипними у цих двох напрямках. Професії дорослих матерів або дорослих жінок це особливо професії вчительки. У букварях, дві третини жінок, за професією вчительки. У реальному суспільстві зовсім не так. Стереотипи особливо професійні. Дорослі жінки також дуже часто виступають кухарками. Навіть це відбувається реально: вони намальовані з каструлею в руках або дізнаємось про них, що вони готують різні страви. Натомість, ми не знаходимо інші речі ближчі до реальності. Підручники не відображають світ у якому ми живемо сьогодні, з багатьох точок зору. І це відноситься і чоловіків. Підручники ігнорують сімейне життя чоловіків або їх участь в сім’ї. Натомість їх показують майже виключно як пілотів, лісників, теслярів.

    Малюнки є застарілими в порівнянні з сьогоднішнім румунським суспільством. Вони ілюструють те ж саме. Діти читають уривки з літературних творів, що належать до дев’ятнадцятого і двадцятого століть. Навіть тексти, написані авторами підручників відображають цей стереотипний жіночий світ жінки-матері, вчительки та іноді лікаря педіатра. У румунському суспільстві жінки мають різні професії, і дуже мало з них є домогосподарками, а батьки допомагають ростити дітей, або у домашніх справах. Чому з’являються, однак, ці стереотипи в підручниках? Косміна Ругініш: На рівні колективної пам’яті вони присутні. Правда, що у теперішньому румунському суспільстві не думаю, що існує очікування, щоб дівчина чи жінка не працювали. З цієї точки зору, підручники у розбіжності. І ця розбіжність пов’язана не тільки з літературним світом дев’ятнадцятого століття, включений до цих підручників, а й через інерцію представлення. Безсумнівно, що ці підручники видаються при різних часових і грошових обмеженнях. І я не думаю, що хтось запропонував собі укласти ці підручники відповідно до реального життя цих дітей.

    Крім гендерних стереотипів, підручники початкових шкіл містять і вікові стереотипи, які вважаються соціологами більш небезпечними. Косміна Ругініш: У Румунії, гендерні стереотипи набагато сильніші і менше обговорюються. Вони невидимі і мені здається не викликають ті ж емоції, як гендерні. Ми, як жінки і деякі чоловіки з якими ми працюємо дуже обурені, коли бачимо ці гендерні стереотипи, абсолютно смішні. Але старик з палицею і бабуся завита в хустку можуть здатися чарівними. Це відбувається в умовах, коли Румунія, як і більшість європейських країн, переживає демографічну кризу. У цьому контексті, літні люди, виключені з соціальної діяльності, але й колективної уяви. Підручники, на жаль, сприяють кризі людей похилого віку. Їх не показують, як активних людей. У всіх підручниках, які ми перевірили – ми знайшли тільки один приклад, де бабуся і дідусь були активними, йшли у гори. В інших випадках, бабуся і дідусь, сидять на лавці, в окулярах і недочувають.

    Незважаючи на ці стереотипи, з якими діти стикаються з їх першого контакту зі школою, соціологи не думають, що вони будуть мати вплив на вибір професії в майбутньому. Їх вплив більш небезпечний, однак, дізнаємося від Косміни Ругініш: Небезпека не в тому, що дівчата матимуть як модель домогосподарку. Рольові моделі не є проблемою. Дівчата і хлопці надихаються з суспільства, з фільмів, від тих, хто навколо них … Небезпека стосується довіри, яку передають різні люди, жінки чи чоловіки. Наприклад, жінки в бізнесі. Іноді, коли ми бачимо жінку-бізнесмена ми відчуваємо, меншу довіри до неї, ніж, коли йде мова про чоловіка-бізнесмена. У деяких підручниках громадянського виховання є розділи про лідерів та професії у яких йдеться тільки про хлопців. Ці випадки є винятками, я не вважаю їх репрезентативними, але їх присутність в підручниках недоречна, і через це, я гадаю, що жінки будуть страждати від втрати довіри, коли вони стануть політиками, менеджерами або бізнесменами.

    Після вивчення підручників початкових шкіл, соціологи продовжать досліджувати підручники У- ХІІ класів.

  • Освіта й охорона здоров’я – пріоритети румунської влади

    Освіта й охорона здоров’я – пріоритети румунської влади

    Румунія потребує глибокої реформи у сфері освіти, для її приведення у
    відповідність до вимог ХХI сторіччя, – заявив в понеділок на прес-конференції в
    президентському палаці Котрочень Клаус Йоханніс. Він назвав «національною
    ганьбою» той факт, що на початку навчального року майже 4 тисячі із 20 тисяч навчальних
    закладів не відповідають чинними санітарно-гігієнічним нормам, переважна
    більшість, тому що не мають водопроводів або водовідведення.

    Глава держави заявив, що румунська освіта стикається з численними
    іншими проблемами, від логістики до відсутності підручників, від відмінності
    між міськими і сільськими районами до проблем з інтеграцією випускників на ринок
    праці.

    Клаус Йоханніс зазначив, що незважаючи на те, що реформи
    освіти проводяться майже щороку, проблеми залишилися в цілому ті самі. Саме
    тому президент запропонував, починаючи з широкого громадського обговорення, що
    триватиме не менше двох років, здійснити справжню реформу румунської освіти.

    Він запросив усі зацікавлені сторони – громадянське суспільство, профспілки, центральні
    та місцеві органи виконавчої влади, які мають справу зі школами, вищі навчальні
    заклади та всіх, хто має інформацію або ідеї про те, як має виглядати румунська
    школа, взяти участь у цих дебатах, які б призвели до глибокого реформування
    системи освіти Румунії, котра зараз перебуває в «абсолютно трагічній ситуації».


    Президент кинув
    виклик виконавчій владі. Клаус Йоханніс: «Я кидаю виклик уряду. Вважаю цілком можливим
    створити трирічний план, який би призвів до вирішення цього питання. Думаю, що ми
    зможемо до осені 2018 року, коли святкуємо сторіччя від створення сучасної
    Румунії, мати сучасну Румунію і в школах.»

    У свою чергу,
    прем’єр-міністр Віктор Понта запевнив, що охорона здоров’я та освіта залишаться
    пріоритетними напрямками діяльності уряду. Віктор Понта: «І в майбутньому,
    охорона здоров’я та освіта будуть сферами, в які ми вкладемо всі наявні для
    цього гроші, як для підвищення зарплатні, так і для створення належних умов.»
    Він
    оголосив, що в найближчі дні збирається обговорити з міністрами освіти,
    фінансів та праці положення закону про
    оплату праці працівників державного сектора, що стосуються педкадрів.

    Міністр освіти Сорін
    Кимпяну вважає, що новий навчальний рік почався добре, що деякі проблеми були
    вирішені, але багато чого ще належить вирішити, особливо на рівні шкільної
    інфраструктури, підручників і шкільних програм. Це процес, який має бути здійснений
    послідовно і більш узгоджено, – сказав Сорін Кимпяну. Він зазначив, що освіта
    не є системою, яка може бути зупинена, тому зміни мають бути здійснені на ходу і у
    відповідності до очікувань суспільства.

  • Знову до школи!

    Знову до школи!




    Дитячі
    садки, школи і ліцеї Румунії у понеділок прийняли понад 3 мільйони дітей
    дошкільного віку та учнів. 14 вересня стартував новий навчальний рік! І, як зазвичай, цей день приносить і добрі, і погані
    новини.

    Є школи, про які директори і
    батьки кажуть, що «обертаються за сонцем», тому
    що вони свіжо відремонтовані, стіни пофарбовані,
    а парти і дошки нові. З
    протилежного боку є й «забуті світом школи», в яких тривають нескінченні
    будівельні роботи, а діти туляться в класах, що не були відремонтовані
    десятиліттями.

    Є й школи, які не отримали санітарно-гігієнічного дозволу,
    оскільки не відповідають вимогам третього тисячоліття. Так само, є випадки, коли школи не отримали дозволу санітарної
    служби через відсутність персоналу в шкільних медкабінетах, де посади залишилися вакантними, оскільки на оголошені конкурси на заміщення вакантних посад жоден лікар чи медсестра
    не подали документи. Загалом, кожна п’ята школа Румунії не відповідає вимогам
    санітарно-гігієнічних норм, більшість у сільських місцевостях.

    Відповідаючи
    на запитання, яку оцінку поставив би процесу підготовки до нового навчального
    року, міністр освіти Сорін Кимпяну заявив: За шкалою від 1-10 балів я оцінюю
    готовність до навчального року на рівні
    8 – 9 балів. Я провів довготривалу відеоконференції з усіма повітовими
    шкільними інспекторатами, ми розглянули всі найбільш важливі проблеми, від інфраструктури та підручників до наявності кваліфікованих педкадрів, і це дає мені
    право дати вам цю відповідь – оцінка між 8 і 9.





    Отже,
    більшості учнів не залишилося нічого іншого, окрім не звертати на ці аспекти
    адміністративного характеру і взятися за навчання. 2015/2016 навчальний рік складатиметься з двох семестрів і
    триватиме 175 днів. Відповідно до останніх змін Міністерства освіти, зимові
    канікули будуть продовжені на тиждень, тобто триватимуть не два, а три тижні -
    з 19 грудня по 10 січня. Проте на тиждень пізніше почнуться літні канікули,
    тобто 24 червня.




    І теж
    незадовго до початку навчального року, уряд вирішив покрити витрати учнів
    випускних класів державних середніх загальноосвітніх навчальних закладів, яких
    близько 362.000, на придбання підручників, але не більше 55 леїв (близько 12
    євро). Є й деякі нововведення щодо організації та проведенні вступних іспитів
    до ліцею. Слід, нарешті, згадати й про вчителів, які сподіваються, уперше за
    останні десять років отримати підвищення зарплат, після того як уряд відкрито
    визнав, що вони дійсно дуже малі. Від цього залежить і можливе прийняття
    рішення про оголошення страйку працівників системи освіти.

  • 14 вересня 2015 року

    14 вересня 2015 року

    ІММІГРАЦІЯ – Президент Клаус Йоханніс заявив у понеділок на прес-конференції в Бухаресті, що пропозиція Румунії щодо
    прийому іммігрантів дуже щедра, але тема квоти зникне, тому що не можна
    вважати нормальним явищем, коли країну ЄС зобов’язують зробити те, чого вона не можете зробити. Президент сказав, що Румунія не є ні ксенофобською, ні аутистською, ні сепаратистською країною, а навпаки, бажає
    внести свій внесок у врегулювання кризи з біженцями. Тим часом у Брюсселі сьогодні стартувала
    перша офіційна зустріч представників країн ЄС для переговорів за пропозицією
    Європейської комісії про запровадження обов’язкових квот біженців. Віце-прем’єр з питань національної безпеки і міністр
    внутрішніх справ Габрієль Опря, який представляє Румунію в Брюсселі, заявив, що
    Бухарест, виконає взяті на себе зобов’язання прийняти 1785 іммігрантів,
    відповідно до наявних потужностей. Він сказав, що голосуватиме проти проекту
    Єврокомісії щодо впровадження обов’язкових квот з прийому мігрантів, відповідно
    до якого Румунія має прийняти більше 6000 біженців. Загалом 10 країн Євросоюзу виступили проти обов’язкових
    квот. Постійно зростаюча кількість іммігрантів почала створювати проблеми в Німеччині, яка оголосила, що тимчасово вводить контроль на своїх кордонах. Аналогічні рішення прийняли Чехія, Австрія і Словаччина.




    ШКОЛА – Президент Румунії Клаус Йоханніс, побажав
    сьогодні, у перший день школи, понад 3-ом мільйонам дошкільнят та учнів успішного
    навчального року, який би наблизив їх
    до своїх професійних та інтелектуальних мрій. Він взяв участь у відкритті нового
    2015/2016 навчального року в місті Тирговіште (південь Румунії), де заявив, що
    освіта є темою національного інтересу, а зосередження навчання на учнях є не лише
    гаслом, а принципом прийняття рішень. У минулому вчитель фізики, Клаус Йоханніс
    зазначив, що важливим елементом освіти є її зв’язок з ринком праці, реаліями і
    потребами суспільства.




    КИШИНІВ – Організатори антиурядових протестів у
    Р.Молдова закликали населення до громадянської непокори і загального страйку.
    Учасники акції протесту прийняли резолюцію з вимогою створити нову політичну партію,
    а також уряд народної довіри, замість нинішнього виконавчого органу. Серед
    протестувальників виникли й інциденти, після того як присутні на центральній
    площі молдовської столиці не дозволили приєднатися до акції групі молодих
    людей, які стверджували, що єдиним рішенням для подолання кризи, в якій
    опинилася Республіка Молдова є возз’єднання з сусідньою Румунією.




    ВІЗИТ – Міністр закордонних справ Румунії Богдан
    Ауреску здійснив офіційний візит в
    Ашхабад, Туркменістан. В ході першого візиту глави румунської дипломатії в цю
    країну за останні сім років, Богдан Ауреску мав зустріч та переговори з його туркменським колегою Рашидом Мередовим
    та був прийнятий президентом Туркменістану Гурбангули Бердимухамедовим. Центральною
    темою переговорів було поглиблення відносин між двома країнами, особливо
    економічного співробітництва у сфері енергетики і транспорту. Візит глави румунської дипломатії відбувся на тлі дипломатичних зусиль, спрямованих на
    зміцнення зовнішньополітичних дій Румунії в країнах Східного сусідства та
    Центральної Азії.




    ОБОРОНА – Міністр оборони Румунії Мірча Душа був прийнятий у понеділок Президентом
    Словенії Борутом Пахором. В ході офіційних зустрічей і переговорів у Любляні, в
    тому числі з міністром оборони Андреєю Катіч, глава румунського оборонного
    відомства висловився за поглиблення двостороннього співробітництва, а також за покращення співпраці в багатосторонніх
    форматах, враховуючи нинішній контекст регіональної безпеки. На
    прес-конференції Мірча Душа заявив, що для
    Румунії співробітництво в цій галузі має особливе значення, враховуючи потребу в стабільності на Балканах. Одним з найкращих
    рішень проблеми, вважають обидві країни, є якнайскоріший вступ держав регіону до
    Європейського Союзу і НАТО.




    СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Міністри сільського господарства 28
    країн-членів ЄС закликали Європейську комісію якнайшвидше здійснити перші платежі фермерам, щоб
    вони могли продовжити свою роботу в умовах складного сільськогосподарського
    року. Про це у понеділок повідомив міністр сільського господарства Румунії
    Данієль Константін. Він сподівається, що румунські фермери зможуть отримати
    авансовий платіж у розмірі від 50% до 70% і сказав, що вже були виявлені джерела для
    виділення 850 млн євро до кінці жовтня.




    МУЗИКА – У Бухаресті триває Міжнародний фестиваль
    класичної музики імені Джордже Енеску. Сьогодні програмою заходу передбачено
    концерт паризького оркестру європейської класичної музики Les Dissonances, а
    в категорії Великі оркестри світу на головній сцені фестивалю
    виступають Хор і Оркестр філармонії імені Джордже Енеску. У неділю на головній
    сцені фестивалю лунала Електра – опера Ріхарда Штрауса. Цей твір, що
    вважаються одними з найскладніших, був виконаний Баварським державним оркестром
    на чолі з Себастьяном Вайгле, за участю Академічного хору радіо під проводом
    Дана Міхая Гойї.




    ТЕНІС – Румунська
    тенісистка, друга ракетка світу Сімона Халеп консолідувала свою другу позицію в
    опублікованому сьогодні оновленому рейтингу
    Жіночої тенісної асоціації (WTA). Нагадаємо що Симоні вдалося дійти до
    півфіналу Відкритого чемпіонату США з тенісу, заключного турніру року з серії
    Великого шолома. У
    рейтингу Жіночої тенісної асоціації на першій сходинці – американка Серена
    Вільямс, а третє місце займає тенісистка з Росії Марія Шарапова, яка не
    брала участі у тенісному турнірі в Нью-Йорку. Італійська тенісистка Флавія
    Пеннетта, яка несподівано перемогла на US Open, піднялася на 8 місце у світовому рейтингу. Згідно з новою
    версією, в ТОР-100, як і раніше, ще чотири румунські тенісистки: Ірина Бегу 43-е
    місце, Моніка Нікулеску – 39-те місце, Александра Дулгеру – 52-е місце та Андрея
    Міту 79-те місце.

  • Стратегія про зменшення рівня відсіву учнів зі шкіл

    Стратегія про зменшення рівня відсіву учнів зі шкіл

    Уряд Румунії прийняв у середу стратегію про скорочення кількості учнів, які покидають школу після закінчення середньої освіти. На рівні Європейського Союзу, Румунія налічується серед країн з найбільш високим рівнем незавершеності освіти. У 2013 році 17,3% румунських школярів припинили навчання в ранньому віці, Румунія посіла з цієї точки зору п’яте місце, після Італії, Португалії, Іспанії та Мальти. Стратегія про зменшення рівня відсіву учнів зі шкіл передбачає поступове скорочення на 6% до 2020 року кількості учнів, які покидають школу після закінчення базової загальної середньої освіти.

    Згідно з вищезгаданим документом, у найбільшому масштабі проблема незавершеності освіти характерна для школярів сільських регіонів, тих, які походять з малозабезпечених або циганських сімей, а також для учнів, які не змогли перейти в наступний клас. Влада привертає увагу на те, що покидання школи у ранньому віці має важливі соціальні та економічні наслідки. Таким чином, молоді особи в цій ситуації, ймовірно ризикують стати безробітними або отримати меншу зарплату. Згідно прогнозам, в Європі в майбутньому, тільки одне з 10 робочих місць буде доступне для людини, яка залишила школу у ранньому віці. Стратегія передбачає чотири етапи та шість репрезентативних програм, які включають механізми, попереджувальні заходи, втручання і компенсація. Уряд прагне забезпечити доступ для кожної дитини до освіти принаймні до 16 років та закінчення 10-го класу.

    Перший етап фокусується на забезпеченні доступу до якісної освіти для всіх дітей за допомогою двох програм, ціллю яких є збільшення доступу до виховання та освіти у ранньому віці, розширення надання ранньої освіти для дітей віком до 3 років, та забезпечення якісної початкової та середньої освіти. Другий етап має як ціль забезпечити завершення обов’язкової освіти для всіх дітей. На цьому етапі буде розроблена система раннього попередження та раннього втручання для виявлення дітей, які піддаються ризику шкільного відсіву або будуть розширені попереджувальні та компенсаційні заходи, у тому числі за допомогою програми Школа після школи. Третій етап має на увазі реінтеграцію в систему освіти людей, які залишили школу рано, за допомогою програми Другий шанс. Останній етап спрямований на розвиток відповідної інституційної підтримки шляхом створення сприятливих умов для реалізації, моніторингу та оцінки стратегії.

  • Суперечки щодо викладання релігії в школах

    Суперечки щодо викладання релігії в школах

    У Румунії, релігія викладається на всіх етапах обовязкової освіти з нульового до XII класу. Вона була введена в систему освіти після падіння комунізму і викладається безперервно починаючи з 90-х років до сьогоднішнього дня. Але вже кілька років, деякі організації громадянського суспільства та декотрі батьки почали ставити під сумнів легітимність викладання релігії в державних школах, які офіційно вважаються світськими школами. Після довгих дебатів у ЗМІ і в соціальних мережах, та після офіційної скарги, Конституційний суд Румунії вирішив, що діти, які хочуть вивчати релігію повинні подати заявку у цьому сенсі, і ті, хто не хоче вивчати релігію можуть не відвідувати уроки без подання якої-небудь заявки, не повідомляючи про це керівництво школи. Як бачать вирішення цього питання ті, хто опинився в цій полеміці про необхідність викладання релігії ми спробували зясувати у цьому матеріалі.



    Світська-гуманістична Асоціація в Румунії проводить вже багато часу кампанію з інформування громадськості про факультативний характер цієї дисципліни. Ось що думає Тома Петрашку один із членів-засновників Асоціації про рішення Конституційного суду: “Недавнє рішення Конституційного суду про відвідування дітьми уроків релігії є першим кроком до нормальності. Але ми повинні уважно подивитися на це рішення, і зрозуміти його контекст. Рішення Суду не приносить нічого нового, практично не змінює закон. Ніде в законі про освіту, або законі про культи не йдеться про те, що учні повинні відвідувати уроки релігії. Йдеться про основне право вивчати релігію, відповідно до конфесії кожного. Звідки знає, школа чи міністерство, або шкільна інспекція, що дитина хоче або ні відвідувати уроки релігії, і, якого віросповідання діти. Але, відповідно до практики, що встановилась протягом приблизно 25 років, школи самовільно, зараховували дітей відвідувати уроки релігії, найчастіше на уроки православної релігії.



    З іншого боку, вчителька релігії Христина Бенга зробить деякі розяснення щодо факультативного характеру предмету, якого вона викладає: “Не йдеться про урок релігії як факультативний предмет. Релігія є частиною основної навчальної програми, але батьки мають право обирати відповідно до їх віросповідання. Тут спричинилась плутанина. Але релігія є частиною навчальної програми, не є факультативною. Вона є обовязковим предметом, а вибір робиться залежно від віросповідання. Рішення Конституційного суду не є чимось незвичайним, на мій погляд. І раніше був вибір. Батьки мали можливість зробити вибір. Але різниця в тому, що тепер ті, хто не бажає відвідувати уроки релігії не повинні подавати заявку, подає лише, хто хоче.”



    В умовах, коли закон передбачає обовязковість уроку релігії та її викладання залежно від конфесії, виникає питання щодо легітимності введення цього предмета до світської освіти. Тома Петрашку член Світської-гуманістичної Асоціації не має нічого проти релігійного виховання, але наводить деякі уточнення: “Релігія є соціальним явищем, і школа не може поставити її під килим, з тієї чи іншої причини. Іншими словами, релігія повинна обговорюватися в школі, але ми повинні вирішити яким чином. Обговорення повинно бути обєктивним, нейтральним, світським. Це питання слід розглядати в історичному, соціальному, філософському, світському контексті, щоб діти зрозуміли культурне значення релігії. Помилково, щоб в школі викладали катехизм. Що це означає? Переконати учня стати вірним членом культу, який послав вчителя в школу. Тепер в нашій школі не проводиться релігійне виховання, а релігійна індоктринація, а це не в порядку.”



    Але те, що може здатися індоктринацією для агностика, для вчительки Христини Бенга є простою інформацією: “Релігія намагається всебічного розвитку дитини Наприклад, на уроках румунської мови викладаються “Псалми” написані поетом Тудором Аргезі. Ми допомагаємо дітям зрозуміти, що таке псалми і з релігійної точки зору. Крім того, даваймо вияснимо, що таке релігійна індоктринація. Перехід від інформації до індоктринації припускає багато кроків, яких ми, як вчителі або навчальний заклад, не хочемо взяти на себе. Хочу й я запитати. Примножилось число святих? Я констатувала, живучи в суспільстві, що індоктринація призводить до крайнього виховання. Сильна індоктринація призвела б до усамітнення віруючих. Але цього не трапляється, оскільки орієнтири уроку релігії зовсім інакшими: зробити добру, гарну і вільну людину.”



    Після подання заявок та їх реєстрації 90 відсотків учнів, які належать до 18 віросповідань визнаних румунською державою відвідуватимуть уроки релігії. Тома Петрашку пояснює: “Відсоток пояснюється наступним чином: у початкових класах батьки виступають за відвідування уроків релігії. Якщо не відвідує уроки релігії, школа не бере на себе відповідальність за нагляд за дитиною. У більшості випадків, батьки змушені відправляти своїх дітей на уроки релігії, тому що вони не мають як наглядати за ними в той час, і школи не підготували для цих дітей альтернативне заняття.”



    Ці організаційні проблеми визнає і вчителька Христина Бенга: “Це питання слід обговорити на рівні міністерства. Вчителі релігії ніколи не були проти альтернативного заняття для цих дітей. Не ми, котрі викладаємо цей предмети повинні вирішити це питання. Якщо б довірили нам це завдання, ми були виконали його, тому що ми віримо в свободу, в істину і у вибір кожного. Я не розумію, чому б ми не допомогли цим дітям бути різними і не брати участь на уроках релігії. Це сталося так оскільки не було організаційної програми на міністерському рівні.”



    Разом із завершенням дебатів про викладання релігії в школі можуть відбутись інші обговорення про факультативні предмети, які можуть вивчатись в Румунії у середній освіті.