Tag: Європарламент

Не було
представлено ніяких конкретних проектів! Не було прийнято жодних гучних рішень!
Спільний виступ у середу в Страсбурзі, Канцлера Німеччини Ангели Меркель і
Президента Франції Франсуа Олланда став, однак, для багатьох історичною
подією.

Треба повернутися на 26 років назад у часі, щоб побачити лідерів двох
держав-двигунів Європи разом виступаючи в Європейському парламенті. Щойно
після падіння Берлінської стіни в 1989 році, Гельмут Коль і Франсуа Міттеран
піднялися на трибуну парламенту в Страсбурзі, щоб розвіяти побоювання
держав-членів Європейського Союзу щодо неможливості возз’єднання старого
континенту.

Подібні настрої переважають і в даний час, – зазначила Ангела
Меркель, – у надзвичайно складних умовах, породжених кризою з біженцями,
найбільшої з часів Другої світової
війни. Європа знову стоїть перед випробуванням! Після
труднощів, викликаних фінансовою кризою, ще дестабілізований соціальною кризою
та на тлі серйозного припливу мігрантів з країн Близького Сходу і Північної
Африки, старий континент стикається з численними проблемами.

Корисність
Шенгенської зони вільного переміщення опинилася під знаком запитання. Його
зникнення та ймовірне зникнення єдиної європейської валюти, можуть привести до
зникнення об’єднаної Європи. Водночас багато країн Євросоюзу часто діють
самотужки, а не солідарно. Але спроби врятувати себе самотужки, ухилитися або
відгородитися є ілюзорними, – зазначив Президент Франції Франсуа Олланд. На його
думку, у той час як екстремізм стрімко поширюється завдяки радикалізму,
націоналізм дорівнює війні.

Враховуючи ці загрози Європа буде в змозі впоратися
з кризою із біженцями, тільки якщо діятиме спільно, в дусі своїх цінностей.
Крім того, мігранти мають розглядатися як людські істоти, а не як безлика
маса. Багато з них приходять, щоб інтегруватися в європейські суспільства.
Останні повинні зберегти свої правила,
а біженці мають їх вивчити, – зазначила Канцлер Німеччини Ангела Меркель. Разом
з Президентом Франції вона знову висловилася на користь справедливого розподілу
мігрантів між всіма державами-членами ЄС.

Румунія, врешті-решт, погодилася розмістити в себе понад
4000 осіб. Крім того, на думку Посла США в НАТО Дугласа Люта, Бухарест може
сприяти політичному вирішенню сирійської кризи, враховуючи те, що досі
Посольство Румунії в Дамаску досі працює. До тепер Європа спізнилася зрозуміти
те, що трагедії на Близькому Сході та в
Північній Африці не залишаться без наслідків для неї, – заявив Президент
Франсуа Олланд. Але якщо навіть тепер не будуть вжиті адекватні заходи
доведеться нести відповідальність за наслідки дій або бездіяльності.

Європейський парламент, у середу
10 червня, прийняв резолюцію, підготовлену румунським європарламентарієм Іоаном
Мірчею Пашку, в якій наголошується на потребі прийняття Євросоюзом більш
відповідальної позиції стосовно стратегічних реалій в Чорноморському регіоні,
де Росія запустила довгостроковій процес мілітаризації. У документі
наголошується на складній, військовій та стратегічній ситуації у басейні
Чорного моря і зазначається, що санкції проти Росії повинні бути збережені до повного виконання Мінських домовленостей.

Йоан Мірча Пашку попереджає, що
після анексії Криму і дестабілізації східної України, Росія намагається взяти
під контроль північ Чорного моря, як це колись робив Радянський Союз: «Після
завершення «холодної війни», Чорне море, що колись було відносно закрито
територією, стало, насамперед, маршрутом перевезення каспійської нафти і газу
на Захід, а також джерелом енергії, що призвело до його включення в ширшу
перспективу, а саме: Чорноморський регіон. Таким чином Чорноморський регіон
став як економічно актуальним, так політично суперечливим простором. Подивіться
лише на геополітику різних трубопроводів, які його перетинають, а також на
зусилля Росії і Туреччини протистояти зовнішнім проникненням. Розпад колишнього
Радянського Союзу і входження Румунії та Болгарії як в ЄС, так і в НАТО
повністю змінили політичний ландшафт, зобов’язуючи, особливо ЄС шукати
інтеграційні інструменти, такі як Чорноморська синергія в 2007 році. Попри
думки бюрократів, ініціатива мала незначний вплив на створення спільної регіональної
ідентичності країнами регіону та зміцнення співробітництва між ними, оскільки
майже кожна з цих країн мала різні форми співпраці з ЄС. Після незаконної
анексії Криму Росією, дестабілізації нею східної України, і включення де-факто
Абхазії і Південної Осетії у російську військову систему, можна стверджувати,
що Чорноморський регіон був повернутий до стадії, в якій знаходився понад 20
років тому, а Росія намагається контролювати північне узбережжя моря, як це
робив Радянський Союз 24 роки тому.»

Румунський депутат зазначив, що
анексією Криму Росія перетворила півострів на «південний Калінінград». Він
висловив переконання, що зміна
стратегічної ситуації у Чорноморському басейні, розвиток військової обстановки
на Чорному морі є ознаками ширших, системних загроз для європейської безпеки,
на які країни-члени ЄС повинні відреагувати. «Окупація Криму та нинішні зусилля
з прокладення двох територіальних коридорів, один з Росії в Крим, а інший з
Криму в Придністров’я є незаперечними фактами. Обстріл Маріуполя та
дестабілізація Одеси підтверджують ці факти. Проблема в тому, що після
незаконної анексії Криму, півострів став трампліном до прилеглих районів і не
лише, з огляду на перетворення незначної російської оборонної структури,
дислокованої в Севастополі, на серйозну наступальну силу, оснащену ракетними
системами великої дальності, а також агресивну програму модернізації
російського чорноморського флоту. У певному сенсі, Росія створила своєрідний
«південний Калінінград», щоб підтримати потенційне розширення. Таким чином за
останні півтора року Чорне море знову набуло військову актуальність, на додаток
до своєї економічної значимості, які не можуть не викликати інтересу ЄС, особливо на тлі переоцінки стратегій
безпеки та оборони, що однозначно впливає на всі інші інтереси ЄС, такі як,
наприклад, охорона навколишнього середовища, на яке в довгостроковій
перспективі неминуче впливатиме розпочатий процес мілітаризації. Звичайно ці
реалії вимагають відповідального управління ситуацією в Чорному морі, але
діалог з Росією, за умови, що вона не розумітиме його як заохочення до
більшого, має обов’язково супроводжуватися постійними зусиллями з протидії, як
частина політики стратегічного перестрахування східних країн-членів як НАТО,
так і ЄС, які втратили довіру до реальних намірів Росії.»

У резолюції Європарламенту про
військово-стратегічну ситуацію у Чорноморському басейні після анексії Криму
зазначається, що ЄС повинен суттєво переоцінити свої відносини з Росією, які
сильно погіршилися унаслідок свідомого порушення Москвою демократичних
принципів, основоположних цінностей і норм міжнародного права, а також
внаслідок насильницьких дій останньої та дестабілізації своїх сусідів. На думку
більшості депутатів Європарламенту тепер ЄС має розробити надзвичайний план на
основі концепції «м’якої сили» («soft power»), щоб протистояти агресивній
політиці Росії.

«Своєю агресією проти України та
анексією Криму, влада Росії довела наші відносини до критичної позначки. Тепер
Кремль має вирішити, який шлях буде обрано: співпраці чи поглиблення
відчуження», – заявив литовський депутат від Європейської народної партії
Габріеліус Ландсбергіс. «Я переконаний, що російський народ, як і всі ми,
насправді хоче миру, а не війни. Але зміни в Росії можуть прийти тільки зсередини.
Тим часом ми маємо чітко сказати тим, хто керує Росією: ми солідарні з жертвами
їх агресії і з тими, хто бореться за цінності, на яких спирається ЄС», – сказав
він.

Згідно з текстом прийнятого
документа «абсолютним пріоритетом» держав ЄС має стати збереження єдності щодо
незаконної анексії Криму Росією та її прямого втручання у війну в Україні. Тому
депутати закликали держави ЄС утриматися від двосторонніх домовленостей з
Росією, які можуть зашкодити цій єдності. Аби забезпечити солідарність між державами-членами
ЄС, потрібно терміново створити потужний Європейський енергетичний союз, що
спиратиметься на чітких правилах, вважають в Європаламенті

Депутати ЄП стурбовані й тим, що
Росія відкрито позиціонує себе як противник світової демократичної спільноти та
чинного міжнародного порядку, підтримуючи та фінансуючи екстремістські і
радикальні партій в Євросоюзі. Депутати закликають Єврокомісію та держави-члени
створити скоординований механізм моніторингу фінансової, технічної та
політичної допомоги, яку Росія надає політичним партіям та інших організаціям
усередині європейського співтовариства, а також механізм оцінки впливу Росії на
політичне життя і громадську думку. Комісія повинна внести законодавчі
пропозиції щодо забезпечення повної прозорості політичних коштів та джерел
фінансування політичних партій в ЄС із зовні, наполягають також депутати
Європарламенту.

Законодавчий
орган ЄС закликав Єврокомісію невідкладно передбачити адекватні кошти для
фінансування конкретних проектів по боротьбі з російською пропагандою і
дезінформацією у межах ЄС і за його кордонами, а також передбачити надання
більш амбітної фінансової допомоги російській громадськості. Депутати
висловили стурбованість погіршенням ситуації в сфері прав людини і верховенства
закону в Росії і вимагають постійної підтримки ЄС для захисників прав людини в
Росії.

Резолюція засуджує і «довільний»
чорний список із 89 європейських політиків і чиновників, яким заборонено в’їзд
в Росію, вважаючи це порушенням міжнародного права, універсальних стандартів і
перешкодою на в забезпеченні прозорості. Цей документ «контрпродуктивним і
шкідливим для каналів зв’язку, які і так досить слабкі», стверджують депутати
ЄП, підкреслюючи, що люди з цього списку повинні бути проінформовані про
причини заборони і повинні мати право на її оскарження в незалежному суді.

Європарламент сподівається, що в
довгостроковій перспективі відносини між Єс та Росією будуть більш передбачуваними,
конструктивними і взаємовигідними, але вважає, що відновлення співпраці може
мати місце, тільки якщо Росія поважатиме територіальну цілісність і суверенітет
України, в тому числі Криму, повністю виконає положення Мінських угод і
припинить дестабілізаційні військові дії поблизу кордонів ЄС.

Депутат Європарламенту соціал-демократ Іоан Мірча
Пашку, який десять років тому, коли Румунія вступила у НАТО, очолював Міністерство
оборони Румунії, представив, у середу, на пленарному засіданні Європейської
законодавчої влади резолюцію про безпеку в Чорноморському регіоні, після
анексії українського Кримського півострова Росією.

Документ категорично
засуджує дії Москви і в інших регіонах колишнього радянського простору, від
яких, після чверті століття від
розпаду СРСР, росіяни, здається, не можуть розлучитися. Незаконна анексія
Криму, дестабілізація східної України і ситуація в сепаратистських
про-російських регіонах Абхазія і Південна Осетія, які вийшли зі складу Грузії,
є доказами того, зазначив Іоан Мірча Пашку, що Росія бажає контролювати Чорнорморське узбережжя.

Кримський півострів, додав румунський депутат
Європарламенту, став південним Калінінградом, що призначений підтримати потенційне
розширення. Він попередив, що після анексії Криму і
дестабілізації східної України, Росія намагається взяти під контроль північ
Чорного моря, як це робив Радянський Союз 25 років тому.

Інший румунський депутат Європарламенту з групи європейських
соціалістів Віктор Боштінару засудив, в свою чергу, пробуджений територіальний
апетит Росії: Я хочу звернути увагу на стратегію Росії реалізувати
поступову окупацію сусідніх їй територій, перейшовши від етнічних конфліктів до
заморожених конфліктів, а потім до
безпосередньої окупації, як це сталося в Південній Осетії, Абхазії та Криму. І
нарешті, хочу згадати про масивну присутність Росії в масштабній електронній боротьбі,
визначеній як такою НАТО та партнерами ЄС.

Румунський депутат ліберал Норіка Ніколай
попереджає, що військова присутність Росії в Придністров’ї та ескалація
конфлікту в Україні може призвести до просування російських військ до гирл
Дунаю: Незабаром, російські війська наблизяться до гирл Дунай, що буде
величезною проблемою для безпеки ЄС. У цьому випадку ми матимемо дуже довгий кордон з Росією і
перш за все, ми змушені будемо спробувати зробити значні кроки, в першу чергу
дипломатичні, щоб запобігти подібній ескалації конфлікту.

Члени Європейської народної партії Данієль Буда
заявив, що зі всією відповідальністю слід розглядати можливість постачання
Україні оборонних військових засобів, тому що тільки обороноздатність України
може гарантувати мир і безпеку в регіоні. Незалежно від ідеології, румунські
депутати Європарламенту, здається, говорять в один голос.

Можливим поясненням
цього є ті 12 російських військових вторгнень, які пережили румуни в останні
три сторіччя. Європейський парламент, в цілому, підтвердив досить критичну
позицію по відношенню до Москви, прийнявши, теж у середу, документ в якому
вимагає від Єврокомісії ефективних дій та фінансової підтримки для протидії
російській пропаганді і дезінформації в середині ЄС і за кордоном.
Держави-члени повинні, зазначили також депутати Європарламенту, створити
скоординований механізм для моніторингу фінансової, політичної та технічної
допомоги, що надається Росією політичним партіям та іншим організаціям з
європейського простору.

Комітет з питань контролю бюджету Європарламенту заслухав у вівторок низку румунських та болгарських офіційних осіб у зв’язку з Механізмом співпраці та перевірки щодо Румунії та Болгарії, впроваджений після вступу двох країн до ЄС 2007 року. Тоді дві країни мали досягти встановлені цілі стосовно судової реформи та боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Щорічні доповіді про хід реформ, хоча деякі з них підбадьоруючі, все ж таки не призвели до ліквідації цього механізму.

Дебати у Європейському Парламенті мали місце на вимогу Румунії, яка вважає, що настав час визнати здобутий успіх у боротьбі з корупцією та отримати чіткий графік вступу до Шенгенської зони вільного пересування. Серед запрошених на дебатах був і румунський міністр юстиції Роберт Казанчук та головний прокурор Національної антикорупційної дирекції Лаура Кодруца Кьовеші, яку вважають справжнім героєм правосуддя, оскільки минулого року, очолена нею установа порушила 12 кримінальних проваджень проти чинних та колишніх міністрів, одне провадження будучи відправлене до Європейського Парламенту в випадку колишнього міністра Дана Ніки.

Дані, представлені румунськими чиновниками вразили членів європейського парламентського комітету, які ствердили, що Румунія домоглася прогресу в рамках Механізму співпраці та контролю.Євродепутат Моніка Маковей, яка належить до Групи європейських народних партій, відкрила дебати стверджуючи, що румунські судові установи сьогодні є прикладом для багатьох країн. І Генеральний секретар Ради Європи Кетрін Дей високо оцінила здобутий прогрес Румунією, але додала, що необхідні подальші зусилля, зокрема в боротьбі з корупцією у верхах. Не всі представники Румунії у дебатах висловили позитивну думку щодо моніторингу Румунія у галузі системи правосуддя.

Європарламентарії від правлячої Соціал-демократичної партії та опозиційної Націонал-ліберальної партії скаржилися у зв’язку з тим, що вступ Румунії до Шенгенської зони далі несправедливо повязаний з Механізмом співпраці та перевірки, механізм, який, на їх думку, треба застосовувати у випадку всіх держав-членів або у випадку жодної. З іншого боку, у доповіді Групи держав Ради Європи проти корупції, представленої у вівторок зазначається, що Румунія задовільно виконала лише 7 із 20 рекомендацій попередньої доповіді від 2010 року.

«Сьогодні історичний день для наших відносин з Україною. Ратифікація Угоди про асоціацію, задля якої громадяни України виступали на Майдані і багато з них поплатилися своїм життям, є найчіткішим доказом бажання України зблизитися з Європейським Союзом. Водночас це найкращий прояв нашої чіткої підтримки повної імплементації на практиці цієї Угоди» – заявив сказав сьогодні румунський європарламентарій, керівник групи депутатів від Європейської народної партії в Комісії із закордонних справ Європарламенту Крістіан Преда.

На його думку, відносини ЄС з Росією є справжнім випробуванням для закордонної політики європейського співтовариства. «Більшість європейців, як випливає з опитування GMF, опублікованому минулого тижня, підтримують як зближення України з Європою, так і запровадження більш жорстких санкцій проти Росії. На противагу цим очікуванням, ми маємо непослідовну Європу, неспроможну чітко відповісти найбільшій загрозі для своєї безпеки після падіння залізної завіси», – зазначив румунський депутат

Крістіан Преда закликав до переоцінки відносин з Росією, в умовах коли дії Москви стали явною загрозою для Євросоюзу. «Переосмислення відносини з Росією і необхідність спільного підходу у відносинах з цією країною набули особливої важливості. Для цього ми мусимо зрозуміти дуже просту річ: Росія, через свою експансіоністську політику є найбільш серйозною загрозою для Європейського союзу. Москва була стратегічним партнером, але перестала ним бути», – вважає депутат Крістіан Преда.

Схвалення кандидатури колишнього прем’єра Люксембургу Жана-Клода Юнкера на пост президента Європейської комісії виявилося простою формальністю в Європейському парламенті. За нього проголосували 422 із 751 депутата, зокрема парламентарії Європейської народної партії, які й висунули кандидатуру Юнкера, соціалісти і ліберали.

На думку аналітиків зовнішньої політики, новий голова Єврокомісії, європейський політик за покликанням з надзвичайними досягненнями в маленькій європейській країні, котра протягом його тривалого перебування на посаді премєр-міністра стала однією з держав з найвищим у світі ВВП на душу населення, Жан-Клод Юнкер має необхідний потенціал, здатність та бажання повернути Європу на перший план міжнародної арени.

Крім того він мав величезний внесок у порятунок єдиної європейської валюти, завдяки ініціативам, високо оціненим в західноєвропейських канцеляріях, які він мав як президент Єврогрупи – спеціального зібрання міністрів фінансів країн єврозони.

Його плани на посаді президента Єврокомісії дуже амбітні і це випливає з промови Жана-Клода Юнкера у вівторок в Страсбурзі під час пленарного засідання Європарламенту. Він пообіцяв розробити інвестиційну програму на суму 300 мільярдів євро для прискорення економічного зростання і боротьби з безробіттям, особливо серед молоді.

Теж у сфері економіки, серед іншого, Юнкер поставив перед собою завдання відновити європейську промисловість, яка ще не отямилася остаточно від світової кризи, і створити міцну енергетичну інфраструктуру в європейському співтоваристві. Що стосується угоди про вільну торгівлю зі Сполученими Штатами, майбутній глава Європейської комісії заявив, що він відкритий до переговорів, але сказав, що ця домовленість не буде підписана будь-якою ціною. «Ми не можемо відмовитися від стандартів в сфері охорони здоровя, від соціальних стандартів або від вимог щодо захисту даних», – сказав Юнкер, який також пообіцяв, що переговори з США будуть прозорими.

Не менш рішуче він висловився і щодо політики розширення: у найближчі пять років Євросоюз не зможе прийняти до свого складу жодної нової країни, протягом яких отримає перепочинок для зміцнення відносин між нинішніми державами-членами.

Тим не менш, він високо оцінив реальний прогрес, досягнутий окремими країнами, які прагнуть вступити до Європейського Союзу, як наприклад Україна та Молдова, котрі нещодавно разом з Грузією підписали угоди про асоціацію з ЄС. Європейська політика з питань міграції та Економічний і монетарний союз є іншими центральними темами політичної програми під назвою «Новий початок для Європи: порядок денний щодо економічного зростання, зайнятості населення та справедливості».

За підтримки європейських Соціал-демократичної та Народної партій Мартін Шульц був переобраний строком на два з половиною роки на посаду спікера Європейського парламенту. Таким чином вперше в історій європейського співтовариства одна й та сама особа була переобрана на цю посаду. Серед пріоритетів Шульца упродовж другого мандату будуть боротьба з безробіттям серед молоді, фінансові реформи, цифровий порядок денний та спільна політика ЄС з надання притулку.

Мартін Шульц: «Європейський парламент повинен якомобыльше інвестувати в боротьбу з безробіттям серед молоді, тому що безробіття руйнує довіру до європейських інститутів. Таким чином моїм першим пріоритетом на посаді голови Європарламенту, буде переконатися, що гроші ЄС будуть інвестовані у створення робочих місць для молодого покоління».

Європейський Союз вирішить внутрішні проблеми тільки тоді, коли вирішить проблеми регіонів, в яких вони виникають, вважає Шульц, а ці питання, за його словами, дещо знехтувані через економічну кризу, призвели до непомічення деяких драматичних подій, таких як громадянська війна в Сирії та потоки біженців, які йдуть звідти.

Ми стикаємося з викликами кожен день, такими як ризик розпаду Іраку, радикалізація в сусідніх з ЄС регіонах, розпад країн, – нагадав Мартін Шульц. На його думку, не можна недооцінювати ці речі і це вимагає не тільки проведення дискусій про те, як управляти ситуацією на рівні хвиль біженців, а й про виділення більше грошей для політики розвитку.

Фінансові реформи слід продовжити, переговори з США довкола угоди про вільну торгівлю будуть розширені і будуть складними, та всі ми згодні з тим, що нам потрібна Хартія основних цифрових прав людини, зазначив Мартін Шульц, виступаючи, водночас, за необхідність створення спільної європейської політики з надання притулку, за правосуддя для людей та за енергетичну політику, яка б забезпечила незалежність в цій галузі. Особливу увагу буде приділено й боротьбі зі кліматичними змінами, – сказав президент Європарламенту, вперше обраний на цю посаду в січні 2012 року. Другі два з половиною роки терміну, з січня 2017 року, президентом Європарламенту буде кандидат від Європейської народної партії.

Премєр-міністр Віктор Понта привітав Мартіна Шульца з переобранням Президентом Європейського парламенту. «Це людина, якій я довіряю, яка завжди боролася за інтереси європейських громадян і рішуче підтримала Румунію в Європейському Союзі! Вітаю його і бажаю успіху у всіх заходах», – сказав глава румунського уряду. Слід ще відзначити, що румунські депутати Коріна Крецу, кандидат від Соціал-демократичної партії, та Аліна Велян, кандидат від Націонал-ліберальної партії, налічуються серед 14 заступників спікера Європейського парламенту.