Tag: Європарламент

  • 27 травня 2019 року

    ВИБОРИ ДО ЄП – Після підрахунку більшості голосів,
    за підсумками недільних виборів до Європейського парламенту увійдуть
    представники шести політичних політичних сил. Найбільшу кількість голосів
    здобула найбільша опозиційна, права Націонал-ліберальна партія – 26,35%, друге
    місце зайняла головна керівна Соціал-демократична партія – 23,16%, а третім
    став альянс опозиційних партій Союз «Рятуйте Румунії»-PLUS -
    21,24%. Прохідний поріг подолали також партія Про Румунія – 6,7%, Демократичний
    союз угорців Румунії – 6,19% і партія «Народний рух» – 5,64%. Виборчий бар’єр на
    шляху до Європарламенту став нездоланним для інших семи партій, які взяли участь
    у перегонах, в тому числі для меншого партнера соціал-демократів по керівній
    коаліції – Альянсу лібералів і демократів. Багато закордонних румунів були
    змушені годинами стояти у довжелезних чергах, щоб проголосувати. За інформацією
    кореспондентів Румунського радіо у Римі, Мадриді або Лондоні та інших великих
    містах Європи люди скаржилися на погану організацію виборчого процесу. Міністр
    закордонних справ Теодор Мелешкану у відповідь зазначив, що ні в чому собі не
    докоряє, оскільки у неділю була зафіксована рекордна явка виборців – 49%. Він поширив заяву, в якій він вибачився
    перед діаспорою і повідомив, що наказав провести розслідування в країнах, де були
    зареєстровані відповідні проблеми. Він зажадав проведення термінового
    аналізу на рівні МЗС для визначення конкретних рішень та пропозицій щодо
    законодавчих змін, які сприятимуть створенню системи голосування з урахуванням
    потреб діаспори.
    Паралельно з виборами до Європарламенту у Румунії відбувся й скликаний
    президентом Клаусом Йоханнісом референдум з питань незалежності правосуддя.
    Понад 80% тих, хто голосував відповіли «Так» на два питання референдуму. Явка
    на референдумі склала 41%, перевищивши 30%, необхідних для того, щоб
    голосування було визнано таким, що відбулося. Президент Клаус Йоханніс заявив у
    понеділок, що румуни проголосували за європейське майбутнє країни, в якій «злодії та правопорушники сидять у в’язниці», і знову піддав критиці
    організацію виборчого процесу за
    кордоном.






    ЄВРОСОЮЗ – Президент Клаус Йоханніс візьме
    участь у неформальній зустрічі Європейської ради, яка відбудеться у вівторок у
    Брюсселі. На порядку денному – оцінка результатів виборів до Європарламенту від
    23-26 травня. Лідери країн-членів ЄС також попередньо розглянуть кандидатури на
    ключові посади в інституціях Євросоюзу.




    КОРУПЦІЯ – Верховний суд Румунії сьогодні виніс
    остаточний вирок лідеру керівної Соціал-демократичної партії та спікеру Палати
    депутатів Лівіу Драгні. Колегія з п’ятьох суддів залишила в силі рішення суду
    першої інстанції про його засудження до трьох з половиною років ув’язнення за
    підбурювання до зловживання службовим становищем. Він отримав цей вирок у
    справі про фіктивне працевлаштування двох членів партії у повітовому управлінні
    з питань захисту дітей, коли обіймав посаду голови Телеорманської повітової
    ради. Нагадаємо, що раніше Лівіу Драгня був засуджений умовно за спроби
    фальсифікувати результати референдуму 2012 року про імпічмент президента Траяна
    Бесеску.




    МВФ – Місія Міжнародного валютного фонду розпочала
    роботу у Бухаресті. Кредитори
    працюватимуть у Румунії до 7 червня і проведуть щорічну оцінку румунської
    економіки, відому як Консультація у відповідності до статті IV-ї.
    Представники МВФ обговорять з румунськими органами влади економічні досягнення
    та політику. Вони зустрінуться з представниками Міністерства фінансів,
    Національного банку Румунії та інших
    державних установ, а також з представниками приватного сектору та неурядових
    організацій. Румунія наразі не має угоди про фінансування з МВФ, але фінансова
    установа щорічно здійснює оцінку стану румунської економіки. Консультації
    являють собою заходи спостереження, які є обов’язковими для всіх держав-членів.




    ПАПА
    РИМСЬКИЙ
    – Триває онлайн-реєстрація бажаючих для участі в Літургіях, які Папа
    Франциск служитиме під час свого апостольського візиту до Румунії 31 травня – 2
    червня, здійсненого на запрошення президента Клауса Йоханніса і Католицької
    церкви Румунії. До тепер зареєструвалося більше сотні тисяч осіб з Румунії,
    Угорщини, Сербії та України. Незвичайним аспектом, як зазначають організатори,
    буде присутність паломників з далеких країн, такі як Пакистан, Руанда, Південна
    Африка, Нігер, Мадагаскар, Австралія, Ізраїль, Канада, Намібія або Реюньйон.
    Під гаслом «Ходімо разом!» Верховний Понтифік відвідає Бухарест, Ясси
    (найбільше місто на сході Румунії, де проживає велика римо-католицька
    спільнота), Блаж (центр країни, духовна столиця румунської греко-католицької
    церкви, де буде беатифіковано сімох єпископів, які померли мученицькою смертю в
    комуністичних тюрмах) і францисканське святилище Шумулєу Чук (що знаходиться в
    регіоні де більшість населення складають угорці). Нагадаємо,
    що в 1999 році Румунія стала першою переважно православною країною, яку
    коли-небудь в історії відвідав Папа Римський, Іван Павло II-й.

  • 19 – 25 травня 2019 року

    19 – 25 травня 2019 року

    Вибори до Європарламенту та референдум у Румунії



    Понад
    400 мільйонів європейських громадян з правом голосу 23-26 травня обирають своїх
    представників в
    Європарламенті на наступні 5 років. Вибори стартували в четвер
    у Великій Британії та Нідерландах і закінчаться 26 травня у більшості країн ЄС,
    в тому числі в Румунії. Загалом Європарламент нового скликання складатиметься з
    751 депутата, з яких 33 від
    Румунії, де вчора сплив останній передбвиборчий тиждень. У Румунії в перегонах
    беруть участь 13 політичних сил і троє
    незалежних кандидатів. Для закордонних румунів було створено
    441 виборчу дільницю, більшість в Італії, Іспанії та сусідній Республіці
    Молдова. У Румунії паралельно з виборами 26 травня
    відбудеться й скликаний президентом Клаусом Йоханнісом референдум з питань
    правосуддя. Таким чином виборці отримають три балетні: один
    для виборів до Європейського парламенту
    та по одному для кожного питання референдуму. Румуни, які досягли 18-річного
    віку, мають відповісти «так» або «ні» на два питання: 1. Чи згодні Ви із
    забороною амністії та помилування за корупційні правопорушення? та Чи згодні ви
    із забороною на прийняття урядом термінових постанов у сфері кримінальних
    злочинів, покарань та судоустрою, а також з розширенням права оскарження цих
    постанов безпосередньо до Конституційного Суду? Відповідно до закону,
    референдум визнається таким, що відбувся, якщо в ньому взяло участь понад
    30% громадян, що перебувають у постійних виборчих списках. Крім того, результат
    референдуму затверджується, якщо визнані дійсними бюлетені становлять
    щонайменше 25% тих, хто перебуває в постійних виборчих списках.




    Регулювання альтернативних
    рішень для служб таксі



    Уряд
    запропонував для громадського обговорення проект термінової постанови про порядок роботи в Румунії ride-sharing
    сервісів. Документ був розроблений на тлі закликів альтернативних компаній, які
    здійснюють індивідуальні пасажирські перевезення терміново схвалити правила
    надання відповідних послуг румунським користувачам. Після кількох раундів
    переговорів представники компаній з ride-sharing-у погодили з представниками
    уряду текст відповідного нормативно-правового акту. Нові правила забезпечать
    рівні умови видачі ліцензій, як водіям класичного таксі, так і водіям альтернативних
    сервісів. Останні будуть зобов’язані отримати дозвіл від Міністерства комунікації, а також дотримуватися
    технічних і юридичних правил, аналогічних до тих, які застосовуються до таксі. У
    Румунії понад 200 тисяч людей підписали петицію про термінове врегулювання ride-sharing
    сервісів, повідомляє асоціація «Коаліція за цифрову економіку», незалежна структура,
    що представляє інтереси найбільших компаній у цій сфері. На їхню думку відсутність
    регулювання цього виду діяльності призводить до того, що тисячі водіїв позбавлені
    можливості отримання доходу, а 2,5 мільйона користувачів або не можуть вчасно
    замовити таксі або змушені платити утричі більше. У відповідь, представники
    класичних компаній таксі, яким користувачі дорікають за низькоякісні послуги, звинувачують
    альтернативні сервіси таксі в незаконній діяльності.




    Гучні корупційні справи





    Колишній
    мер м.Констанца Раду Мазере був виданий Мадагаскаром, куди втік приблизно
    півтора роки тому, і на цьому тижні доставлений румунськими поліцейськими в
    Бухарест. Раду Мазере, який перебував у міжнародному розшуку по лінії Інтерполу
    фігурує одразу в кількох кримінальних справах, а в лютому він був засуджений до
    майже 10 років ув’язнення у справі за фіктивну реституцію земельних ділянок. Він
    втік з Румунії у грудні 2017 року, порушивши підписку про невиїзд. Мазере ствердив,
    що порушені проти нього справи політично мотивовані і попросив у Мадагаскарі
    політичного притулку. Також у понеділок у Бухаресті Верховний суд Румунії відклав
    на 27 травня оголошення остаточного вироку у справі лідера
    керівної Соціал-демократичної партії Лівіу Драгні, який був засуджений судом
    першої інстанції до трьох з половиною років позбавлення волі. Він отримав цей
    вирок за підбурювання до зловживання службовим становищем у справі про фіктивне
    працевлаштування двох членів партії у повітовому управлінні з питань захисту
    дітей, коли обіймав посаду голови Телеорманської повітової ради. Водночас адвокати підсудних безуспішно просили суд відкласти
    розгляд справи до рішення Конституційного Суду за поданням депутата від
    Соціал-демократичної партії Флоріна Йордакє про незаконність створення палат у
    складі трьох суддів Верховного суду Румунії. Конституційний суд того ж дня
    відклав розгляд відповідного подання на 5 червня. Відповідна конституційна скарга
    була подана Флоріном Йордакє, коли Лівіу Драгня делегував йому повноваження спікера Палати депутатів. Рішення
    про делегування повноважень було оскаржене в Конституційному суді опозиційною
    Націонал-ліберальною партією, однак колегія суддів відхилила відкриття
    конституційного провадження.




    Зливи і повені в Румунії



    На
    цьому тижні у північній, центральній і південній частинах Румунії, в тому числі
    в столиці, були оголошені жовтий або помаранчевий рівні небезпеки через рясні
    зливи й повені. Проливні дощі активізували зсувні процеси в гірських районах, а
    в інших унаслідок негоди річки вийшли з берегів, підхопивши чимало будинків та земельних
    ділянок. Рятувальники неодноразово виїжджали на відкачування води із підтоплених помешкань
    та присадибних ділянок. У деяких районах через падіння дерев було заблоковано
    автомобільні дороги національного, повітового чи місцевого значення або тимчасово зупинено рух поїздів.

  • Вибори та референдум у Румунії

    Вибори та референдум у Румунії

    Майже 19
    мільйонів румунів у неділю зможуть скористатися своїм правом голосу на виборах
    до Європейського парламенту та на всенародному референдумі. Вони обиратимуть 33
    представників Румунії в законодавчому органі ЄС, а також проголосують на
    загальнонаціональному референдумі з питань правосуддя, скликаному президентом
    Клаусом Йоханнісом. Виборці отримають три виборчі бюлетені – один для виборів
    до Європейського Парламенту та по одному для кожного питання референдуму.

    Румуни, які досягли 18-річного віку, мають відповісти «так» або «ні»
    на два питання: 1. Чи згодні Ви із забороною амністії та
    помилування за корупційні правопорушення? та 2. Чи згодні Ви із забороною на прийняття
    урядом термінових постанов у сфері кримінальних злочинів, покарань та судоустрою,
    а також з розширенням права оскарження цих постанов безпосередньо до
    Конституційного Суду?




    Явка на
    виборах та на референдумі фіксуватиметься в окремих виборчих списках. Відповідно
    до закону, референдум визнається таким, що відбувся, якщо в ньому взяло
    участь понад 30% громадян, що перебувають у постійних виборчих списках. Крім
    того, результат референдуму затверджується, якщо визнані дійсними бюлетені
    становлять щонайменше 25% тих, хто перебуває в постійних виборчих списках.




    У виборах
    до Європарламенту беруть участь 13 політичних сил: Соціал-демократична партія,
    Альянс лібералів і демократів, Демократичний союз угорців Румунії, Альянс 2020,
    утворений з Союзу «Рятуйте Румунію» та партії ПЛЮС, партія «Народний рух»,
    партія Про Румунія, Національний союз «За прогрес Румунії», Блок національної
    єдності, партія Об’єднана Румунія, партія ПроДемо, Соціалістична партія Румунії
    і Соціал-демократична незалежна партія Румунії. До Європарламенту балотуються й
    троє незалежних кандидатів: Джорджиана-Кармен Тудоран, Джордже Ніколає Сіміон
    та Петер Костя.

    У неділю в Румунії працюватимуть 18
    730 виборчих дільниць, а за кордоном – 441. Загалом на закордонні виборчі
    дільниці Міністерством закордонних справ було передано 4.000.500 бюлетенів, тобто по 1.333.500
    бюлетенів для виборів до Європаламенту та для кожного запитання референдуму.


    Виборці,
    які в день виборів перебувають за місцем постійного проживання або тимчасової реєстрації,
    голосуватимуть на виборчих дільницях за якими вони закріплені. Ті, хто в день
    виборів, знаходиться в іншому населеному пункті можуть реалізувати своє право
    голосу на будь-якій виборчій дільниці і будуть внесені до додаткового списку
    виборців. На виборах до Європарламенту у Румунії зможуть голосувати і громадяни
    інших країн ЄС, але для цього їм потрібно заздалегідь зареєструватися у спеціальних
    списках.



  • Сьогодні стартували вибори до Європарламенту

    Сьогодні стартували вибори до Європарламенту






    Історія, не без почуття гумору, розпорядилась так, що британці, які три роки тому,
    вирішили залишити Європейський Союз у четвер дали старт виборам до Європарламенту.
    Таким чином Велика Британія та Нідерланди стали першими країнами ЄС, які обирають своїх представників
    у законодавчому органі ЄС. І, щоб іронія була повна, всі опитування про наміри
    голосування свідчать про те, що перемогу на виборах здобуде антиєвропейська
    партія Brexit. У п’ятницю та суботу пройде голосування в Ірландії та Чехії. І
    теж у суботу відбудуться вибори в Словаччині, Латвії та Мальті, а в неділю – в
    інших державах-членах ЄС, в тому числі у Румунії.




    Загалом понад
    400 мільйонів громадян з правом голосу обиратимуть 751 представника в
    Європарламенті на наступні 5 років. Основним повноваженням Європейського
    парламенту є прийняття законодавства, що застосовується у всіх країнах Євросоюзу
    після його ратифікації кожним національним парламентом. Європейський парламент
    разом з Єврокомісією приймає бюджет європейського співтовариства.
    Водночас, законодавчий орган ЄС затверджує кандидатури європейських
    комісарів. Перша дискусія на цю тему відбудеться щойно після виборів, 28
    травня, на неформальній зустрічі глав держав і урядів країн-членів ЄС, скликаній
    президентом Ради Європи Дональдом Туском.




    За останніми
    результатами соцопитувань більше третини європейських виборців заявляють, що
    вони «безумовно» голосуватимуть, а третина ще не визначилася. На попередніх
    виборах середня явка виборців на рівні ЄС становила 42%. У Румунії в перегонах беруть
    участь 13 політичних сил: при владі та в опозиції, ліві та праві, парламентські
    та позапарламентські, а також троє незалежних кандидатів. Румунія матиме в
    Європейському парламенті нового скликання 33-ох депутатів, але останній 33-ій
    кандидат заступить на цю посаду за рішенням Європейської Ради тільки після дати
    офіційного виходу Великобританії з Євросоюзу.




    Для закордонних
    румунів було створено 441 виборчу дільницю, більшість в Італії, Іспанії та
    сусідній Республіці Молдова. Одночасно з виборами 26 травня відбудеться й
    скликаний президентом Клаусом Йоханнісом референдум з питань правосуддя. Теми,
    запропоновані главою держави стосуються заборони амністії та помилування за
    корупційні правопорушення та заборони уряду приймати термінові постанови у
    сфері кримінальних правопорушень та судоустрою. Глава держави хоче, так само,
    запитати виборців, чи згодні вони з тим, щоб і інші державні органи, крім Омбудсмена
    отримали право оскаржувати термінові постанови у Конституційному суді.

  • 22 травня 2019 року

    ВИБОРИ ДО ЄП – У Румунії триває передвиборча кампанія
    виборів до Європейського Парламенту, що пройдуть 26 травня. У перегонах беруть
    участь 13 політичних сил: керівні Соціал-демократична партія та Альянс
    лібералів і демократів, Демократичний союз угорців Румунії (що уклав з керівною
    коаліцією протокол про парламентську співпрацю), опозиційні: альянс партій Союз
    «Рятуйте Румунію» та ПЛЮС, партія «Народний рух», партія Про Румунія, а також
    позапарламентські: Національний союз «За прогрес Румунії», Блок національної
    єдності, партія Об’єднана Румунія, партія ПроДемо, Соціалістична партія Румунії
    і Соціал-демократична незалежна партія. До Європарламенту балотуються й
    троє незалежних кандидатів. Румунія матиме в Європейському парламенті нового
    скликання 33 депутати, але останній 33-ій кандидат заступить на цю посаду за
    рішенням Європейської Ради тільки після дати офіційного виходу Великобританії з
    Євросоюзу. Для закордонних румунів було створено 441 виборчу дільницю,
    більшість в Італії, Іспанії та сусідній Республіці Молдова. Одночасно з
    виборами 26 травня відбудеться й скликаний президентом Клаусом Йоханнісом
    референдум з питань правосуддя. Глава держави у середу заявив, що румуни не повинні боятися голосувати на виборах до Європарламенту і на референдумі та вчергове закликав скористатися своїм правом голосу 26 травня.




    ЧОРНЕ МОРЕ – Фонди і системи для фінансування «блакитної
    економіки», інвестиції в комп’ютеризований екотуризм та комп’ютеризовані
    взаємозв’язки транспортних систем стали головними темами першого дня дискусій
    на Чорноморському інвестиційному форумі, що проходить в ці дні у найбільшому
    румунському портовому місті Констанці. Більше 200 учасників обговорюють
    майбутнє регіональних справ на Чорноморському інвестиційному форумі. Захід,
    організований румунським Міністерством транспорту, спільно з Європейською
    Комісією та Національною адміністрацією морських портів, має на меті підтримати
    та стимулювати інвестиції, відповідно покращити глобальне бізнес-середовище ЄС
    шляхом усунення бар’єрів для інвестицій та сприяння сталому фінансуванню. Форум
    також спрямований на полегшення зв’язків між підприємцями та високопосадовцями
    в регіоні, а також між установами та компаніями з інших держав-членів ЄС та міжнарожними
    й європейськими фінансовими установами.




    КНИГА – У
    Тімішоарі, на заході Румунії стартував черговий книжковий ярмарок Gaudeamus, що є унікальними проектом Румунського Радіо. Упродовж п’яти днів румунські
    видавництва та дистриб’ютори закордонних книг представляють румунські на
    іноземні книжкові новинки. Крім цього в рамках ярмарку відбудуться традиційні: лотерея
    «Гаудеамус», конкурс для учнів середніх шкіл «Читання за два кроки», та проект «Наші
    гості відмінники: румунські олімпійці». Крім того мешканці Тімішоари та гості міста матимуть
    можливість взяти участь у благодійній акції зі збору книг.




    ЛІТЕРАТУРА -
    Міністр культури Румунії Валєр-Данієль Бряз сьогодні у Брюсселі разом з
    Європейським комісаром Тібором Наврачічем взяв участь у церемонії оголошення
    лауреатів Літературних премій ЄС. За підтримки програми «Творча Європа» ці премії
    спрямовані на висвітлення творчості, різноманітності та багатства сучасної
    європейської літератури, а також сприяють поширенню літератури в ЄС із
    наголосом на творчості молодих авторів. Країни, які отримують цю престижну
    відзнаку встановлюються щорічно, за принципом ротації, а в списку 14 лауреатів
    цього року фігурує й румунський письменник. У четвер у Брюсселі міністр
    культури Румунії очолить засідання
    відділення «Культура і телерадіомовлення» Ради з питань освіти, молоді,
    культури та спорту, на якому будуть обговорені два пакети політичних
    рекомендацій щодо підтримки творчості молодих людей та європейських
    спільних продукцій. Так само будуть розглянуті можливі нові заходи на рівні ЄС для
    боротьби з дезінформацією та відновлення довіри європейських громадян до
    засобів масової інформації.




    ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ
    – 42 країни, члени і партнери Організації економічного співробітництва та
    розвитку (ОЕСР), серед яких і Румунія, сьогодні в Парижі прийняли рекомендацію
    щодо штучного інтелекту. 36 країн-членів ОЕСР і шість партнерів, серед яких і
    Румунія, а також п’ять
    південно-американських держав взяли на себе зобов’язання дотримуватися
    міжнародних норм щодо проектування та розробки солідних, безпечних, надійних і
    відповідальних з точки зору захисту навколишнього середовища та
    конфіденційності користувачів систем штучного інтелекту. Темою зістрічі на
    рівні міністрів ОЕСР, яка проходить в середу і в четвер у Парижі є «Цифрова
    революція в інтересах сталого розвитку: можливості та виклики». У ній беруть
    участь міністри закордонних справ, фінансів та економіки 36 держав-членів
    організації. Румунія, яка не є членом ОЕСР, бере участь в якості запрошеного
    гостя і представлена ​​міністром зв’язку Александром Петреску, який у своїй
    промові торкнеться теми оподаткування
    інтернет-гігантів.




    ВЗАЄМИНИ -
    Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану та його
    північномакедонський колега Нікола
    Дімітров у середу в Бухаресті підписали меморандум про співпрацю з питань
    європейської інтеграції. За словами Мелешану, документ містить положення щодо європейського
    курсу Республіки Північна Македонія, підтримки, яку Румунія готова надати цій
    країні у процесі гармонізації національного законодавства з правовим доробком ЄС,
    зміцнення інституційної спроможності, співпраці у спільній зовнішній політиці
    та політиці безпеки ЄС, обміну експертами, включаючи використання можливостей
    Фонду мобільності, що реалізується Агентством міжнародного співробітництва. Міністри
    також обговорили питання двостороннього співробітництва у сфері економіки,
    оборони, освіти, культури, науки. У свою чергу Нікола Дімітров подякував румунській
    стороні за ратифікацію протоколу про приєднання Північної Македонії до НАТО,
    Румунія будучи однією з перших країн, які ратифікували цей документ.




    ПАПА РИМСЬКИЙ – Триває онлайн-реєстрація бажаючих для участі в Літургіях, які
    Папа Франциск служитиме під час свого апостольського візиту до Румунії 31 травня
    – 2 червня на запрошення президента Клауса Йоханніса і Католицької церкви
    Румунії. До тепер зареєструвалося більше сотні тисяч осіб з Румунії, Угорщини,
    Сербії та України. Незвичайним аспектом, як зазначають організатори, буде
    присутність паломників з далеких країн, такі як Пакистан, Руанда, Південна
    Африка, Нігер, Мадагаскар, Австралія, Ізраїль, Канада, Намібія або Реюньйон. Під
    гаслом «Ходімо разом!» Верховний Понтифік відвідає Бухарест, Ясси (найбільше
    місто на сході Румунії, де проживає велика римо-католицька спільнота), Блаж
    (центр країни, духовна столиця румунської греко-католицької церкви, де буде
    беатифіковано сімох єпископів, які померли мученицькою смертю в комуністичних
    тюрмах) і францисканське святилище Шумулєу Чук (що знаходиться в регіоні де
    більшість населення складають угорці). Нагадаємо, що в 1999 році Румунія стала
    першою переважно православною країною, яку коли-небудь в історії відвідав Папа
    Римський, Іван Павло II-й.

  • Вибори до ЄП 2019: останній передвиборчий тиждень

    Вибори до ЄП 2019: останній передвиборчий тиждень




    Європейський парламент нового скликання, який
    складатиметься з 751 депутата є одним з найбільших законодавчих зборів у світі. Його
    основною метою є прийняття законодавства, що застосовується у всіх країнах Європейського
    Союзу, після його ратифікації кожним національним парламентом. Європейський
    парламент разом з Європейською Комісією приймає бюджет європейського
    співтовариства. Водночас, європейський законодавчий орган обирає, відповідно до
    складної процедури, Президента Європейської Комісії та затверджує кандидатури комісарів
    ЄС.




    Перші вибори до Європейського парламенту
    відбулися сорок років тому і з того часу повноваження цієї установи постійно розширювалися.
    А цього року вибори проходять на тлі невизначеності навколо Брекзит-у,
    обговорення майбутнього Європи та Стратегічного порядку денного на 2019-2024 рр.




    Вибори відбудуться у всіх 28 державах-членах,
    включаючи Великобританію. Першими голосуватимуть 23 травня голландці та
    британці. Днем пізніше, 24 травня, пройдуть вибори до Європарламенту в Ірландії
    та Чехії, 25 травня – у Литві, Мальті та Словаччині, а 26 травня голосуватимуть
    громадяни решти 21 країни-члена ЄС, в тому числі румуни. У Румунії мінімальний
    вік кандидатів становить 23 роки.


    Три незалежні кандидати та 13 політичних альянсів
    і партій змагаються за 33 мандати депутата Європейського парламенту. У
    конкурентів ще є кілька днів, щоб представити свої програми та проекти. Виборча
    кампанія розпочалася 27 квітня і закінчиться у суботу вранці. У неділю в Румунії
    працюватимуть 18 730 виборчих дільниць, а за кордоном – 441. Загалом на
    закордонні виборчі дільниці буде передано 4,5 мільйони бюлетенів, найбільшу кількість за всю історію країни.

    У голосуванні можуть взяти участь громадяни Румунії, які на день голосування досягли 18-річного віку на базі дійсних ID-картки чи паспорту. Ті,
    хто проживає в іншій країні ЄС, мають право голосувати або за румунських
    кандидатів на закордонній виборчій дільниці, відкритій у приміщенні посольства чи
    консульства, або за кандидатів у країні проживання.




    Цьогорічні вибори є особливими для румунів:
    того ж дня їх закликають взяти участь у національному референдумі, скликаному
    президентом Клаусом Йоханнісом. Теми, запропоновані главою держави стосуються
    заборони амністії та помилування за корупційні правопорушення та заборони уряду
    приймати термінові постанови у сфері кримінальних правопорушень та судоустрою.
    Глава держави хоче, так само, запитати виборців, чи згодні вони з тим, щоб і
    інші державні органи, крім Омбудсмена отримали право оскаржувати термінові
    постанови у Конституційному суді. Референдум має консультативний характер.



  • 8 травня 2019 року

    ЄВРОСОЮЗ – Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер і
    президент Румунії Клаус Йоханніс
    сьогодні у місті Сібіу (центр Румунії) беруть
    участь у дебатах на тему майбутнього Європи разом з 300
    молодими людьми з різних країн-членів
    ЄС. Дебати передують саміту лідерів ЄС, який
    відбудеться у четвер і п’ятницю в контексті румунського піврічного головування
    в Раді ЄС. Напередодні президент Європейської ради Дональд Туск запропонував
    главам держав і урядів країн ЄС прийняти в Сібіу спільну заяву, яка має продемонструвати
    єдність і взаємодовіру. У місто прибудуть кілька десятків офіційних делегацій,
    сотні високопоставлених гостей, тисячі журналістів і перекладачів. У
    Міжнародному аеропорту Сібіу кількість посадок і злетів учетверо перевищить
    звичайний режим. Представники аеропорту запевнили, що, незважаючи на
    перевантаження, усі звичайні рейси здійснюватимуться за розкладом.




    ВИБОРИ ДО ЄП – У Румунії триває передвиборча кампанія виборів до
    Європейського Парламенту, що пройдуть 26 травня. У перегонах беруть участь 13
    політичних сил: керівні Соціал-демократична партія та Альянс лібералів і
    демократів, Демократичний союз угорців Румунії (що уклав з керівною коаліцією
    протокол про парламентську співпрацю), опозиційні: альянс партій Союз «Рятуйте Румунію» та ПЛЮС, партія
    «Народний рух», партія Про Румунія, а також позапарламентські: Національний
    союз «За прогрес Румунії», Блок національної єдності, партія Об’єднана Румунія,
    партія ПроДемо, Соціалістична партія Румунії і Соціал-демократична незалежна партія.
    Також до Європарламенту балотуються й троє незалежних кандидатів. Румунія матиме
    в Європейському парламенті нового скликання 33 депутати, але останній 33-ій кандидат
    заступить на цю посаду за рішенням Європейської Ради тільки після дати офіційного
    виходу Великобританії з Євросоюзу. Для закордонних румунів було створено 441
    виборчу дільницю, більшість в Італії, Іспанії та сусідній Республіці Молдова. Одночасно
    з виборами 26 травня відбудеться й скликаний президентом Клаусом Йоханнісом референдум
    з питань правосуддя.




    ПРАВОСУДДЯ – Верховний суд Румунії сьогодні постановив
    повернути до Генеральної прокуратури так звану справу походу шахтарів на
    столицю 13-15 червня 1990 року, в результаті чого була жорстоко розігнаний
    масштабний протест проти лівої влади, що очолила країну після
    падіння комуністичної диктатури в грудні 1989 року. Суддя попередньої палати
    визнав незаконність обвинувального акта, складеного військовими прокурорами і
    наказав повернути справу на додаткову перевірку. Рішення не є остаточним і вже
    було оскаржене Генеральною прокуратурою. 13 червня 2017 року Військова
    прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт відносно екс-президента Йона Ілієску,
    колишнього прем’єр-міністра Петра Романа, віце-прем’єр-міністра Джелу Войкана
    Войкулеску та колишнього директора секретної служби Вірджила Мегуряну. На тлі
    поодиноких насильницьких інцидентів у столиці, що були врегульовані армією,
    Ілієску заговорив про спробу перевороту з боку нібито праворадикальних сил і
    закликав населення захистити демократичні інститути. На його заклик
    відгукнулися шахтарі з долини річки Жіу, які влаштували організований похід на
    столиці де влаштували побоїще в Університеті, штабах опозиційних партій і
    редакціях незалежних газет. У результаті цього за офіційними даними шестеро
    осіб загинуло, сотні людей дістали поранення і більше тисячі було незаконного
    затримано. У 2014 році Європейський суд з прав людини зобов’язав Румунії
    продовжити розслідування у цій справі.




    ТЕНІС – Румунська тенісистка, третя ракетка світу Сімона Халеп пробилася у
    чвертьфіналі турніру WTA в Мадриді, із загальним призовим фондом понад 7
    мільйонів доларів США. В 1/8 фіналу румунка менш ніж за годину румунська
    спортсменка обіграла представницю Словаччини Вікторію Кузьмова з рахунком 6:0,
    6:0. 27 річна Сімона Халеп виграла мадридський турнір у 2016 та 2017 роках, а
    головним спонсором змагання виступає колишній румунський тенісист Йон Ціріак.
    Разом зі своєю співвітчизницею Іриною Бегу, Халеп зіграє й в 1/8 фіналу
    тенісного змагання і парному розряді, де
    румунський дует зіграє проти Барбори Крейчікової та Катерини Синякової з Чехії.



  • 21 – 27 квітня 2019 року

    21 – 27 квітня 2019 року

    Т.в.о. міністрів юстиції,
    європейських фондів та румунів звідусіль




    Президент Румунії Клаус Йоханніс у
    середу прийняв пропозиції прем’єр-міністра Віоріки Денчіле на посади тимчасово
    виконуючих обов’язки голів трьох відомств. Таким чином віце-прем’єр-міністр Ана
    Бірчалл взяла на себе повноваження т.в.о. міністра юстиції, міністр фінансів
    Єуджен Теодоровіч став т.в.о. міністра європейських фондів, а міністр з питань
    ділового середовища, торгівлі і підприємництва Раду Штефан Опря буде т.в.о.
    міністра з питань румунів звідусіль. Глава уряду пілся великодніх свят
    має визначитися з подальшим складом кабінету міністрів. Лідер соціал-демократів
    Лівіу Драгня запевняє, що чинна керівна коаліція СДП-АЛДЕ є стабільною і має на
    30 голосів більше ніж потрібно для зміни складу уряду. Опозиційна
    Націонал-ліберальна партія стверджує, що чергова зміна міністрів, спочатку
    особами, які на думку глави держави не відповідали кваліфікаційним вимогам
    даних посад, а потім тимчасово виконуючими обов’язки міністра, свідчить про
    безвідповідальність чинної влади. Нагадаємо, що міністр юстиції Тудрел Тоадер
    подав у відставку після того як соціал-демократи відкликали свою політичну
    підтримку оскільки той відмовився поставити свій підпис під суперечливими
    терміновими постановами про внесення змін до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів. Міністр європейських фондів Рована Плумб
    та міністр румунів звідусіль Наталія Інтотеро пішли у відставку, оскільки
    балотуються в депутати Європарламенту.




    Парламент вніс
    зміни до ККР та КПКР





    Палата депутатів
    схвалила законопроект про внесення змін до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів Румунії у тій редакції, в якій він був прийнятий
    минулого тижня Сенатом, верхньою палатою румунського парламенту. Таким чином
    були внесені поправки, які за словами опозиції, навіть якщо пройшли фільтр
    конституційності, заохочують явище злочинності. Серед таких положень -
    скорочення строків давності, скорочення мінімально необхідної частини строку,
    після відбуття якої можливе застосування умовно-дострокового звільнення від
    відбування покарання та скасування статті про службову недбалість. Спікер Палати
    депутатів і лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня каже, що всі схвалені
    поправки є конституційними, але опозиція вважає ці зміни ударом по верховенству
    права. Опозиційні партії кажуть, що прийняті депутатами зміни до Кримінального та
    Кримінально-процесуального кодексів у затвердженій Сенатом формі підривають демократію.
    І президент Клаус Йоханніс розкритикував спосіб у який депутати схвалили ці
    поправки. На зустрічі у Бухаресті з представниками Венеційської комісії глава
    держави висловив жаль з приводу того, що в даний час Румунія перебуває в
    ситуації, коли уряд займається законодавчою діяльністю, а парламент лише бере
    до відома. У свою чергу, Європейська Комісія заявила, що ретельно проаналізує відповідний
    законопроект і вирішить, які кроки мають бути вжиті. Представник Єврокомісії
    заявив, що Брюссель дуже чітко озвучив свою позицію щодо верховенства права в
    Румунії, додавши, що Бухарест повинен терміново відновити процес реформ.




    Клаус Йоханніс оголосив
    питання, що будуть винесені на референдум 26 травня




    Президент Клаус Йоханніс
    у четвер оголосив два питання, що будуть
    винесені 26 травня на референдум щодо правосуддя. Це: «Чи згодні ви із забороною
    амністії та помилування за корупцію?» та «Чи згодні ви із забороною прийняття урядом
    термінових постанов у сфері корупційних правопорушень, паралельно з розширенням
    права оскаржувати ці постанови в Конституційному суді?». У середині квітня парламентарії
    на спільному засіданні двох палат законодавчого органу Румунії схвалили
    ініціативу президента Клауса Йоханніса про проведення референдуму 26 травня,
    одночасно з виборами до Європейського Парламенту. З такою ініціативою президент
    виступив на тлі численних суперечливих законодавчих змін у сфері правосуддя,
    здійснених парламентською більшістю і урядом СДП-АЛДЕ, які викликали гострі
    критики як в країні, так і з боку європейських партнерів Румунії. У березні
    глава держави обговорив це питання з представниками суддів та прокурорів, а
    також з представниками громадянського суспільства.




    Вибори до Європарламенту




    27 квітня у
    Румунії стартує передвиборча кампанія виборів до Європарламенту. Майбутні
    вибори євродепутів, які пройдуть в країнах Євросоюзу з 23 по 26 травня, будуть
    надзвичайно важливими для майбутнього держав-членів і для європейського
    співтоварисвта загалом. Цього разу 751 депутат Європарламенту обиратимуться
    шляхом загального голосування громадян 28 держав-членів. Якщо Угода про Брекзит
    буде схвалена британським парламентом до 23 травня Великобританія не братиме
    участь у цих виборах, а кількість євродепутатів скоротиться до 705. Румунія
    матиме 33 депутати в Європарламенті нового скликання, на одного більше
    порівняно з попереднім складом ЄП. Міністерство закордонних справ Румунії на
    цьому тижні презентувало Довідник
    закордонного румуна щодо голосування на виборах до Європейського Парламенту.
    Він містить, серед іншого, інформацію для громадян Румунії, які проживають за
    кордоном щодо реалізації права голосу на виборах 26 травня, зокрема відомості
    про осіб, які мають право голосу, документи, які необхідно мати при собі для
    голосування і про процедуру голосування. Так само у ньому зазначені
    повноваження Міністерства закордонних справ та Постійного виборчого управління в
    контексті виборів до Європейського Парламенту.




    Румунські заробітчани
    масово повертаються додому на свята


    У цей період румуни
    які живуть і працюють за кордоном масово повертаються на Батьківщину на Великдень, щоб
    відзначити свято в колі родини і друзів. Передпунктамипропускуутворилисявеликічерги. Для ефективного
    управління потоками на митних пунктах Прикордонна поліція залучила додатковий
    персонал.



  • 26 квітня 2019 року

    СТРАСНА
    П’ЯТНИЦЯ
    -
    Православні християни, які складають більшість у Румунії, та греко-католики сьогодні відзначають Страсну п’ятницю, коли прочани символічно звершують хресну ходу на згадку про Хресну
    дорогу, якою йшов Христос на розп’яття. Сьогодні у центральній частині церков розміщують великий хрест із зображенням
    розп’ятого Христа, а перед ним ставлять Святу Плащаницю – плат великого
    розміру із зображенням Спасителя у тому вигляді, в якому його зняли з хреста.Так само відбувається спеціальна служба, під час якої
    люди в храмі співпереживають смерті Христа, а
    також сподіваються, що Він воскресне. У своєму посланні Патріарх Румунської Православної Церкви
    Даниїл сказав, що воскресіння Ісуса Христа є повним світлом всього
    християнського життя. Католики та протестанти відсвяткували Великдень минулої неділі.




    ВІДПОЧИНОК
    – У Румунії під час великодньо-першотравневої міні-відпустки за безпекою
    громадян слідкуватимуть понад 22 тис. співробітників поліції, пожежних бригад,
    Жандармерії і працівників Мобільної
    служби швидкої допомоги, реанімації та вивільнення, – повідомляє Міністерство
    внутрішніх справ. У цей період відбудуться понад 900 масових заходів за участі
    близько мільйона осіб. З іншого боку, румунські митники та прикордонники посилили співпрацю зі своїми угорськими та болгарськими колегами для скорочення часу очікування та проходження процедур на кордоні, де утворилися
    автомобільні черги. Румуни відзначають Великодні свята, а також 1 травня на
    Буковині (північний схід країни), у Марамуреші (північний захід), в долині
    річки Прахова (південь), а також на румунському узбережжі і в дельті Дунаю.
    Найпопулярнішими серед румунів закордонними напрямками відпочинку є Болгарія, Греція, Туреччина та Єгипет.

    ПРАВОСУДДЯ – Румунська судова система має діяти на
    благо всіх громадян, а не лише окремих осіб, – зазначає президент Європейської
    народної партії Джозеф Даул у прес-релізі, опублікованому у п’ятницю румунським
    прес-агентством Agerpres. За
    його словами, «прикро спостерігати за тим, як правляча коаліція держави-члена
    ЄС змінює Кримінальний кодекс так, щоб підстахуватися, що її лідер та інші
    політики не відповідатимуть за свої помилки». Лідер ЄНП каже, що такі дії
    впливають на боротьбу з корупцією в Румунії та на функціонування правосуддя в
    цілому. Неймовірно, що правляча більшість у країні ЄС, яка головує у Раді Євросоюзу,
    постійно порушує європейські правила і норми, – зазначає Даул. Він закликав
    уряд Румунії негайно вжити заходів для виконання всіх рекомендацій Венеційської
    комісії та рекомендацій Європейської Комісії з останнього звіту, складеного в рамках
    Механізму співробітництва та контролю в сфері правосуддя.




    ЄВРОПАРЛАМЕНТ
    – У суботу в Румунії стартує передвиборча кампанія виборів до Європарламенту,
    які пройдуть 26 травня. Румунія матиме 33 депутатів в Європарламенті нового
    скликання, на одного більше порівняно з попереднім складом європейського
    законодавчого органу, якщо Великобританія вийде з Євросоюзу до 23 травня. Серед
    кандидатів до Європейського парламенту є колишній президент, колишні
    прем’єр-міністри і міністри, депутати Європарламенту та мери великих міст. За
    даними опитувань найбільшу підтримку виборців мають керівна
    Соціал-демократична партія та опозиційна Націонал-ліберальна партія. За ними
    йдуть опозиційні Альянс 2020 і партія Про Румунія, а також керівний Альянс
    лібералів і демократів. Шанси потрапити до ЄП також мають представники Демократичного
    союзу угорців Румунії та партії «Народний рух». Вибори до Європарламенту відбуваються
    на тлі румунського головування в Раді Європейського Союзу.




    РЕФЕРЕНДУМ
    – 26 травня разом з виборами до Європарламенту в Румунії відбудеться референдум
    з питань правосуддя, скликаний президентом Клаусом Йоханнісом. Румуни покликані
    відповісти на два запитання: чи згодні вони із забороною амністії та
    помилування за корупційні правопорушення і чи згодні вони із забороною
    прийняття урядом термінових постанов у сфері правосуддя. Президент заявив, що
    румуни мають можливість проголосувати і показати, що вони думають про Соціал-демократичну
    партію і про те, що глава держави назвав наступом цієї політичної сили на правосуддя,
    маючи на увазі суперечливі зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального
    кодексів і до законів, що регулюють діяльність органів судової влади. Клаус Йоханніс
    закликав румунів реалізовувати своє право голосу, запевнивши, що результат референдуму
    буде враховано. Партії правлячої коаліції вважають, що президентський
    референдум не є необхідним кроком для суспільства, а опозиція підтримує
    ініціативу глави держави.





  • Закордонні румуни та вибори до Європарламенту

    Закордонні румуни та вибори до Європарламенту






    Міністерство закордонних справ Румунії презентувало
    Довідник закордонного румуна щодо голосування на виборах до Європейського
    Парламенту. Документ містить важливу інформацію для громадян Румунії, які
    проживають за кордоном щодо реалізації права голосу на виборах 26 травня,
    зокрема відомості про осіб, які мають право голосу, документи, які необхідно
    мати при собі для голосування і про процедуру голосування.




    Таким чином громадяни Румунії, які проживають чи
    перебувають за межами країни у день виборів, можуть голосувати на будь-якій закордонній
    виборчій дільниці. Відповідно до чинного законодавства, список закордонних виборчих
    дільниць буде опублікований на веб-сайтах Міністерства закордонних справ та
    дипломатичних представництв і консульських установ Румунії не пізніше 27
    квітня.




    Румуни, які проголосують на закордонних виборчих
    дільницях будуть внесені до додаткових списків виборців. Слід також зазначити,
    що закордонні виборчі дільниці не будуть використовувати переносні виборчі
    скриньки, а особи, які виїхали за кордон не зможуть голосувати на базі проїзного
    документу і не зможуть використовувати картку виборця. Водночас, на виборах до
    Європейського Парламенту наступного місяця не буде можливості голосувати
    заочно.

    Довідник доступний на веб-сайті МЗС у розділі, присвяченому виборам до
    Європарламенту. МЗС нагадує, що для реалізації свого права голосу громадяни Румунії
    повинні мати дійсний документ, що посвідчує особу. Крім того, румунське
    зовнішньополітичне відомство рекомендує закордонним румунам постійно слідкувати
    за інформацією, розміщеною у розділі про вибори до Європейського парламенту на
    сайті МЗС, оскільки вона постійно оновлюється.




    Наприклад, в Італії, де проживає найбільша громада
    румунів, що налічує близько 1,2 мільйона осіб, на виборах 26 травня працюватимуть
    70 виборчих дільниць, оголосив Посол Румунії у Римі Джордже Бологан: «При їх
    створенні ми врахували кілька факторів, порівняльні статистичні дані про
    кількість громадян Румунії, які голосували у попередні роки, інтерес румунської
    громади до виборів, динаміку румунів у різних громадах або регіонах, а також
    людські, фінансові та матеріально-технічні ресурси, тому що в Італії одночасно
    з виборами до Європейського парламенту пройдуть і вибори мерів у низці населених пунктів.»





    Майбутні вибори євродепутів, які пройдуть в
    країнах Євросоюзу з 23 по 26 травня, будуть надзвичайно важливими для
    майбутнього держав-членів і для європейського співтоварисвта загалом. Цього разу
    751 депутат Європарламенту обиратимуться шляхом загального голосування громадян
    28 держав-членів. Якщо Угода про Брекзит буде схвалена британським парламентом
    до 23 травня Великобританія не братиме участь у цих виборах, а кількість
    євродепутатів скоротиться до 705. Румунія матиме 33 депутати в Європарламенті нового
    скликання, на одного більше порівняно з попереднім складом ЄП.

  • Румунія знову під лупою Європарламенту

    Румунія знову під лупою Європарламенту






    У
    листопаді минулого року Європейський Парламент прийняв резолюцію, в якій
    висловив занепокоєння суперечливою судовою реформою, здійсненої за ініціативи лівоцентристською
    коаліцією більшості Соціал-демократична партія – Альянс лібералів і демократів.
    Вона може поставити під загрозу розподіл влади у державі і підірвати боротьбу з
    корупцією.

    Через 6 місяців відбулися нові дебати про стан верховенства права в
    Румунії, але нічого нового й особливо європейські партнери не відмітили ніяких
    покращень. Навпаки, вони повторили своє послання Бухаресту: румунська влада
    повинна терміново повернутися до реформ і продовжити боротьбу з корупцією.


    Комісар
    з питань юстиції Вера Юрова: «Процес реформ повинен продовжуватися, а не
    зупинятися. У разі необхідності Єврокомісія використовуватиме наявні в її
    розпорядженні засоби. Нинішня ситуація у Румунії становить серйозний ризик
    регресу у сфері верховенства права, особливо стосовно незалежності судової
    влади та боротьби з корупцією. Те, що сталося під час призначення головного
    прокурора майбутньої Європейської прокуратури, не прояснило ці речі.»




    Комісар
    Юрова мала на увазі справу колишнього керівника Національного антикорупційного управління
    Румунії Лаури Кодруци Кьовещі, кандидатуру якої на посаду майбутнього керівника
    Європейської прокуратури рішуче підтримує Європарламент, але проти якої активно
    виступає офіційний Бухарест.




    Член
    Європейського парламенту від Соціал-демократичної партії Дан Ніка пояснив, чому
    пані Кьовеші не є гідною посади європейського головного прокурора. «У 2009 році
    Генеральний прокурор Румунії підписав перший таємний протокол з секретними службами.
    Генеральним прокурором тоді була Кьовеші. Два роки вже публікуються викриття
    про довгий перелік таємних протоколів, підписаних з секретними службами. Румуни
    дізналися про те, що ці протоколи призвели до огидних зловживань і
    несправедливості.»





    Крістіан
    Преда, депутат Європарламенту від румунської опозиції звинуватив бухарестську
    владу у зловживанні щодо правосуддя. «Режим у Бухаресті не є правовою державою,
    оскільки більшість, яка перебуває при владі з 2016 року чинить величезний тиск
    на суддів, прокурорів, на весь корпус магістратів, щоб змусити їх змінити свої
    рішення, які є остаточними, змусити припинити розгляд корупційних дій.»




    Європарламентарії також розкритикували відсутність на дебатах представника румунського уряду, в
    умовах коли Румунія головує в поточному семестрі в Раді ЄС. Водночас вчорашні
    дебати в Європейському Парламенті про стан верховенства права в Румунії не
    закінчилися резолюцією як попередні.

  • 6 квітня 2019 року

    ВИБОРИ
    ДО ЄП
    – Центральне виборче бюро (ЦВБ) Румунії затвердило списки кандидатів від дев’яти
    політичних партій і одного незалежного кандидата в депутати Європейського
    парламенту від Румунії. Відповідно до рішень, опублікованих на сайті установи,
    представники ЦВБ затвердили списки подані Соціал-демократичною партією,
    Націонал-ліберальною партією, Альянсом «2020», що складається із Союзу «Рятуйте
    Румунію» та Партії свободи, єдності і солідарності, Альянсом лібералів і
    демократів, Демократичним союзом угорців Румунії та партією «Про Румунія». Також
    були прийняті списки подані партією «Народний рух», Національним союзом «За
    прогрес Румунії» та партією «Об’єднана Румунія». Члени ЦВБ затвердили і незалежну кандидатуру Грегоріана Тудорана,
    представника Асоціації «Разом за А8». Відповідні рішення можуть бути оскаржені
    в апеляційному порядку до 12 квітня. Порядкові номери на виборчих бюлетенях
    будуть визначені шляхом жеребкування. Виборча кампанія розпочнеться 27 квітня і
    завершиться вранці 25 травня. Вибори до Європейського парламенту пройдуть у
    Румунії 26 травня.




    РЕФЕРЕНДУМ – Президент Румунії Клаус Йоханніс запросив політичні партії на
    консультації щодо референдуму з питань правосуддя. У листі, надісланому у
    п’ятницю лідерам парламентських політичних партій зазначається, що консультації
    відбудуться 11 і 12 квітня. У четвер глава держави прийме представників правої
    парламентської опозиції: зокрема Націонал-ліберальної партії, Союзу «Рятуйте
    Румунію» та партії «Народний рух», а також Демократичного союзу угорців
    Румунії та фракції національних меншин у Палаті депутатів. На п’ятницю заплановані консультації з представниками керівної коаліції: Соціал-демократичної партії та Альянсу
    лібералів і демократів. Останні вже відкинули запрошення президента Йоханніса, а лідер соціал-демократів Лівіу Драгня заявив, що не піде на зустріч з главою
    держави, додавши, що на ній буде присутня делегація очолюваної ним партії.
    Нагадаємо, що Клаус Йоханніс на цьому тижні оголосив теми всенародного
    референдуму, що проходитиме 26 травня разом з виборами до Європейського
    парламенту. Мова йде про заборону амністії та помилування за корупційні
    правопорушення, а також про заборону прийняття урядом термінових постанов у
    сфері злочинів, покарань та судоустрою, одночасно з наданням іншим органам
    влади права безпосередньо звертатись до Конституційного Суду з поданням про
    відповідність Конституції цих нормативно-правових актів.




    ЕКОФІН – У Бухаресті сьогодні завершилася дводенна неформальна зустріч міністрів фінансів країн
    ЄС, проведена румунським головуванням в Раді Європейського Союзу. Одним
    з центральних питань суботи була селективна мобільність в межах ЄС. Міністр
    фінансів Румунії Єуджен Теодоровіч заявив наприкінці зустрічі ЕКОФІН, що
    європейські країни, населення яких масово виїжджає на роботу в інші країни
    Євросоюзу повинні подумати про агресивний пакет заходів, який забезпечить
    рішення для вибіркової мобільності, що призводить до витоку мізків. У п’ятницю
    пройшла нарада Єврогрупи, тобто міністрів фінансів країн, що входять в зону
    євро і перша робоча сесія міністрів фінансів і голів центральних банків країн ЄС.
    Члени Єврогрупи обговорили такі питання, як банківський сектор, інфляція та
    обмінний курс, а також ситуацію в Греції. Голова Єврогрупи Маріу Сентену
    підкреслив, що в результаті аналізу доповіді з моніторингу, було виявлено, що
    Афіни виконали умови для отримання нової фінансової підтримки від Євросоюзу на
    суму майже мільярд євро.




    ТЕНІС -
    Чоловіча збірна Румунії з тенісу сьогодні у місті П’ятра-Нямц здобула перемогу
    над командою Зімбабве в матчі ІІ-ої групи Європа/Африка Кубка
    Девіса. У суботу Маріус Копіл переміг Такані Гарангангу: 6:4, 7:5, а в парному
    розряді дует Хорія Тєкеу/Флорін Мерджа здобув перемогу над тандемом Бенджамін
    Лок/Кортні Лок – 6:1, 6:4. У першому матчі у п’ятницю Бенджамін Лок неочікувано переміг Маріуса Копіла з рахунком 6:4, 7:5, а Драгош Діма виграв – 6:3,
    6:3 поєдинок з Такані Гарангангою. До тепер Румунія і Зімбабве лише один раз зустрічалися
    в Кубку Девіса, у 2000 році в Хараре. Тоді румуни виграли з рахунком 3-2.



  • 24 – 30 березня 2019 року

    24 – 30 березня 2019 року

    Чергова
    полеміка довкола Посольства Румунії в Ізраїлі


    Король Йорданії Абдулла
    II скасував свій триденний візит до Румунії, який мав
    розпочатися
    у понеділок. Таке рішення він прийняв після того, як прем’єр-міністр Віоріка
    Денчіле повідомила, що уряд має намір перенести Посольство Румунії в Ізраїлі з
    Тель-Авіва в Єрусалим. Вона сказала, що остаточне рішення з
    цього питання буде ухвалене
    після «завершення відповідного
    аналізу
    всіма конституційними суб’єктами, залученими до процесу прийняття рішень в
    країні, і в умовах повного консенсусу». Про це прем’єр-міністр
    заявив на конференції Американсько-ізраїльського комітету
    громадських зв’язків (AIPAC), на запрошення якого вона здійснила візит до Сполучених Штатів Америки. Президент Клаус Йоханніс заявив, однак, що остаточне рішення в цьому питанні приймає він, оскільки,
    відповідно до Конституції, він здійснює керівництво зовнішньополітичною
    діяльністю держави і представляє державу в
    міжнародних відносинах. Європейський Союз підтвердив
    свою
    позицію щодо Єрусалиму і оголосив, що єдиним
    реальним рішенням конфлікту між Ізраїлем і Палестиною є існування двох держав і перетворення
    Єрусалиму на спільну столицю для ізраїльтян і палестинців. У жовтні 2018
    року Міністерство закордонних справ направило уряду аналіз
    наслідків перенесення посольства з Тель-Авіва
    в Єрусалим. Він містить як аргументи «за», так і «проти», – сказав глава румунської дипломатії Теодор Мелешкану,
    який відмовився оприлюднювати рекомендацію МЗС. Ідея переїзду Посольства Румунії в
    Ізраїлі була озвучена керівною коаліцією в Бухаресті, зокрема лідером соціал-демократів Лівіу Драгнею, наприкінці
    2017 року в прямому ефірі політичного
    ток-шоу. Його заява викликала
    жорстку
    реакцію з боку правої опозиції. Палестинська автономія
    тимчасово
    відкликала свого посла в Румунії.




    У Румунія
    стартує передвиборча кампанія виборів до Європарламенту





    Четвер був останнім
    днем, коли партії, політичні союзи або незалежні кандидати в Румунії змогли
    подати свої списки або кандидатури на вибори
    до Європарламенту, що пройдуть 26 травня. До Центрального
    виборчого бюро мали бути подані списки, а також 200 тис. підписів для партій та
    100 тис. для незалежних кандидатів. До 6 квітня ЦВБ має прийняти рішення про
    реєстрацію або відхилення кандидатів, а апеляції можуть бути подані до 12
    квітня. Порядкові номери на виборчих бюлетенях будуть визначені шляхом
    жеребкування. Виборча кампанія розпочнеться 27 квітня і завершиться вранці 25
    травня. Згідно з останнім опитуванням громадської думки
    головна керівна ліва Соціал-демократична партія та найбільша опозиційна, права
    Націонал-ліберальна партія користуються
    практично однаковою підтримкою виборців, приблизно 26% голосів. А потім йдуть опозиційний
    «Альянс
    2020», утворений Союзом «Рятуйте Румунію» та Партією свободи, єдності і солідарності з результатом 15%, а також Альянс лібералів та демократів (партнер СДП у керівній коаліції) і Про Румунія (партія, утворена з перебіжчиків від СДП),
    обидві з 9%. Прохідний бар’єр до
    Європейського парламенту може подолати й Демократичний союз
    угорців Румунії, який користується
    підтримкою приблизно 5% опитаних.

    Референдум з питань правосуддя


    Президент Клаус Йоханніс у четвер заявив про намір
    провести референдум з питань правосуддя 26 травня, одночасно з виборами до
    Європейського Парламенту. Глава держави не уточнив, яке запитання буде поставлено до народу на референдумі,
    але піддав гострій критиці дії керівної коаліції, яку закликав зупинити
    постійний наступ на правосуддя, додавши, що уряд Соціал-демократичної партії
    давно перетнув всі межі дозволеного. «Прийняття урядом термінової постанови з цього
    питання до завершення процесу волевиявлення громадян буде нелегітимним, – сказав
    президент додавши, що правосуддя – це питання національного інтересу, а
    громадяни мають суверенне право вирішувати, чи хочуть вони дозволити, щоб
    корупція стала державною політикою. У відповідь на це лідер соціал-демократів
    Лівіу Драгня звинуватив президента в спробі підпорядкувати собі суддів і
    прокурорів і оголосив, що його партія планує подати скаргу до прокуратури на
    дії Клауса Йоханніса якого звинувачує в державній зраді.




    Корупція та антикорупція


    Прокурори Відділу росзлідування злочинів, вчинених суддями
    і прокурорами вручили колишньому керівнику антикорпуціного управління Лаурі
    Кодруці Кьовеші підписку про невиїзд у справі, в якій їй було оголошено про
    підозру у зловживанні службовим становищем, підкупі та завідомо неправдивих
    показаннях. Справа була порушена у грудні 2018 року за скаргою колишнього
    депутата від Соціал-демократичної партії Себастьяна Гіце, який є фігурантом
    кількох корупційних справ і в даний час переховується в сусідній Сербії. Останній
    стверджує, що вісім років тому, Кьовеші попросила його заплатити 200 тис. євро
    за перевезення літаком до Румунії з Індонезії румунського бізнесмена,
    оголошеного в міжнародний розшук за обвинуваченням у вчиненні кількох економічних
    злочинів. Тим часом другий раунд переговорів між представниками Ради
    Європейського Союзу та Європейського Парламенту довкола призначення Головного
    прокурора ЄС закінчився безрезультатно. Європарламент підтримує кандидатуру
    Лаури Кодруци Кьовеші, а Рада ЄС підтримує француза Жана-Франсуа Бонерта.
    Наступні переговори намічений на 4 і 10 квітня. Майбутній головний прокурор буде
    обраний строком на сім років, а Європейська прокуратура має запрацювати наприкінці
    2020 року.




    Румунія
    на міжнародних спортивних змаганнях


    Жіноча
    волейбольна команда CSM Алба Блаж програла на виїзді з рахунком 3:1 італійському
    Busto Arsizio у вирішальному матчі фіналу Кубка CEV, другого за важливістю континентального
    змагання. У першому матчі італійки виграли 3:0. Минулого року румунські волейболістки
    стали фіналістками Ліги чемпіонів, але програли в Бухаресті стамбульському VakifBank.
    З іншого боку збірна Румунії на цьому тижні перемогла вдома з рахунком 4:1 команду
    Фарерських островів у групі F кваліфікаційного раунду Чемпіонату Європи з
    футболу 2020. У дебютному матчі румуни програли збірній Швеції з рахунком 2:1.
    У цій групі також грають Іспанія, Норвегія та Мальта, а до фінальної частини
    європейської першості вийдуть команди, які посядуть перше та друге місця. Жеребкування
    фінальної стадії Євро-2020 відбудеться 30 листопада 2019 року в Бухаресті. Столиця
    Румунії також прийматиме чотири матчі фінального турніру – три на груповому
    етапі та один в 1/8 фіналу.

  • Кандидати від Румунії до Європейського Парламенту

    Кандидати від Румунії до Європейського Парламенту

    Румунія
    матиме 33 місця у майбутньому складі Європейського Парламенту, за
    сценарієм коли Брекзит все ж таки відбудеться. Вибори до Європейського Парламенту
    заплановані на 26 травня, а головні
    партії
    та альянси вже подали списки кандидатів у Центральній
    виборчій комісії в Бухаресті. Балотуються до Європейського парламенту колишні прем’єр-міністри,
    міністри, чинні євродепутати, мери великих міст, відомі журналісти.


    Чинний
    міністр європейських фондів Рована Плумб, яка є першою на списку правлячої Соціал-демократичної партії, ствердила: Ми вважаємо, що Румунія має
    рівні права в Європейському Союзі, Румунія може запропонувати Євросоюзу більше, але Румунія та румуни заслуговують більше. Для мене велика честь бути членом команди Соціал-демократичної партії,
    команда яка
    буде боротися в Брюсселі за Румунію, на користь румунів, команда людей, яка любить свою
    країну.


    Першим
    у списку головної опозиційної Національно-ліберальної партії є колишній телеведучий Рареш Богдан,
    який заявив, що бажає повної зміни політичного підходу Румунії на рівні ЄС: Ми не просто говоримо про вибори до Європарламенту, ми
    говоримо про напрямок Румунії, ми говоримо про те, бути чи ні в Європі, бути
    чи ні у стратегічному партнерстві зі Сполученими Штатами Америки. Починаючи з
    26 травня, Румунія дасть сигнал, що праві партії повертаються до влади.


    Колишній прем’єр-міністр і європейський
    комісар Дачіан Чолош відкриває список
    Альянсу 2020 «Союз Рятуйте Румунію + ПЛЮС». Він ствердив: У нас є програма, яку від завтра ми представимо
    та роз’яснимо людям, ми розповімо як ми хочемо привести Європу
    до Румунії, а не, щоб ми поїхали до Брюсселя, та про те як ми готуємося пропонувати дійсну
    політичну альтернативу для управління в Румунії, оскільки те, що відбувається тепер, має зупинитися.




    Перше
    місце в списку Альянсу лібералів та
    демократів займає чинний депутат
    Європарламенту Норіка Ніколай, яка зазначила:
    Ми, ліберали Альянсу лібералів
    та демократів не сприймаємо румунів як членів партії, як симпатизантів політичної
    партії, як людей з певною ідеологією або певною симпатією; ми поважаємо той
    факт, що всі румуни люблять свою країну, що всі румуни хочуть жити в Європі,
    яка б була ближче до нас, яка б більше поважала нас, оскільки й ми близькі до
    Європи та шануємо Європу.




    Колишній прем’єр-міністр соціал-демократів Віктор Понта є
    першим на списку новоутвореної партії «Про Румунія», яка створена з колишніх членів Соціал-демократичної
    партії. Він зазначив: Для партії «Про Румунія» це перші вибори й тому ми
    повинні показати, що ми пропонуємо проєвропейську ліберальну
    соціал-демократичну альтернативу.




    Список кандидатів Демократичного союзу угорців
    Румунії відкриває євродепутат Юліу Вінклер, а опозиційної партії «Народний рух»
    колишній президент Траян Бесеску. Занадто багато про Румунію і румунів та
    занадто мало про Європу та про виклики, що стоять перед нею, – показують гасла
    і виступи кандидатів. Євроскептицизм
    набирає обертів у всьому континенті, а суверенно-популістський феномен
    буде однією з важливих тем передвиборної кампанії до Європараламенту.

  • 28 березня 2019 року

    РЕФЕРЕНДУМ
    – Президент Клаус Йоханніс сьогодні оголосив, що вирішив
    скликати референдум з питань правосуддя 26 травня, одночасно з виборами до
    Європейського Парламенту. Його темою буде дотримання верховенства права і
    незалежності судової гілки влади. Він закликав чинну керівну коаліцію зупинити
    постійний наступ на правосуддя, додавши, що уряд Соціал-демократичної партії
    давно перетнув всі межі дозволеного. Правосуддя – це питання національного
    інтересу, а громадяни мають суверенне право вирішувати, чи хочуть вони
    дозволити, щоб корупція стала державною політикою, – сказав глава держави. Нагадаємо,
    що протягом тижня Клаус Йоханніс обговорив з представниками професійних
    об’єднань суддів і прокурорів, а також представників громадянського
    суспільства. Деякі з них піддали критиці проведення референдуму одночасно з
    виборами до Європарламенту, оскільки це може використано для впливу на
    результати виборів. Інші, у свою чергу, висловили свою беззастережну підтримку ініціативі
    з проведення референдуму.




    ВИБОРИ
    ДО ЄП
    – Четвер – останній день, коли у Румунії партії, політичні альянси або
    незалежні кандидати змогли подати свої кандидатури на вибори до Європейського
    Парламенту, які пройдуть 26 травня. До Центрального виборчого бюро мали бути
    подані списки, а також 200 000 підписів для партій та 100 000 для незалежних
    кандидатів. До 6 квітня ЦВБ має приймати рішення про реєстрацію або відхилення
    кандидатів, а апеляції можуть бути подані до 12 квітня. Порядкові номери на виборчих
    бюлетенях будуть визначені шляхом жеребкування. Виборча кампанія розпочнеться
    27 квітня і завершиться вранці 25 травня.




    ДУНАЙ – Міністр
    транспорту Румунії Резван Кук та Комісар ЄС з питань транспорту Віолета Бульц обговорили в Бухаресті як зробити Дунай більш привабливим європейським
    коридором. Разван Кук зазначив, що Міністерство транспорту розпочне тендер на
    придбання сучасної системи для власних днопоглиблювальних робіт, щоб не користуватися
    послугами третіх компаній, а після оптимізації глибин, безсумнівно, збільшиться
    вантажоперевезення. У свою чергу, європейський комісар з питань транспорту
    Віолета Бульц заявила, що Дунай має великий потенціал для вантажних перевезень і
    підкреслила, що в деяких країнах ЄС успішно викорстовуються для цього внутрішні
    водні шляхи. Вона також підкреслила, що за відсутності високоякісних автомобільних
    доріг та залізниць Румунія повинна розвивати порт Констанца.






    КУЛЬТУРА
    – Румунсько-французький культурний сезон, який відкриється 18 квітня в рамках
    Міжнародного фестивалю Spotlight, включатиме різноманітні виставки, театральні
    та кінофестивалі або концерти, організовані в більш ніж 30 містах Румунії, – було
    оголошено сьогодні в Бухаресті. Посол Франції у Бухаресті Мішель Раміс сказала,
    що сезон Франція-Румунія, організований у більш ніж 100 містах Франції, мав
    величезний успіх, оскільки французи знову відкрили для себе Румунію та її
    художників. 16 квітня сезон закінчується в Парижі, а 18 квітня він почнеться в
    Румунії і триватиме до 14 липня.




    МОЛОДЬ
    – Молоді люди – це майбутнє Румунії, стратегічний ресурс країни, а програма урядування
    надає їм фундаментальну роль, шляхом заходів та стратегій, спрямованих на
    висвітлення їх амбіцій, професіоналізму та ентузіазму, – зазначає прем’єр-міністр
    Віоріка Денчіле в своєму звернення до учасників конференції молоді
    Європейського Союзу, що проходить у Бухаресті. Звернення Віоріки Денчіле озвучила
    віце-прем’єр-міністр Ана Бірчалл, в рамках дебатів на тему «Молодь в діалозі з
    владою: роль молоді в майбутньому ЄС». Конференція молоді Європейського Союзу є
    головню молодіжною подією кожного головування в Раді ЄС та найбільшою подією
    для молоді в Європі та за її межами. Триденна конференція зібрала представників
    міністерств, європейських та міжнародних установ молоді та ринку праці, а також
    представників молоді з країн-членів ЄС.




    БЕЗРОБІТТЯ
    – У Румунії рівень безробіття зріс до 4,1% в останньому кварталі 2018 року, тобто
    на 0,2 відсоткових пункти порівняно з попереднім кварталом. За даними
    Національного інституту статистики Румунії, найвищий рівень, понад 16%, був
    зареєстрований серед молоді віком від 15 до 24 років. Водночас рівень зайнятості
    населення працездатного віку (15-64 роки) в аналізованому періоді був на 64,5%
    нижчим, ніж у попередньому кварталі. Рівень зайнятості був вищим серед чоловіків
    і мешканців міст. За даними НІС, в останньому кварталі минулого року економічно
    активне населення Румунії налічувало
    майже 9 мільйонів осіб.




    ТЕНІС
    – Третя ракетка світу, румунка Сімона Халеп зустріне Кароліну Пліскову (Чехія),
    яка займає сьому позицією у списку найкращих тенісисток світу, у півфіналі турніру
    серії WTA Premier, в американському Маямі, із загальним призовим фондом у $ понад
    9 млн доларів. Напередодні румунська тенісистка обіграла китаянку Ван Цян (18
    WTA) – 6:4, 7:5. Вона стане світовим лідером, якщо вийде у фінал турніру в
    Маямі. У парному жіночому розряді румунка Моніка Нікулєску та американка Абігейл
    Спірс програли автралійсько-китайському дуету Саманта Стосур-Шуаєм Чжан – 6:3, 6:7(4),
    10:6.