Tag: Європарламент

«Альянс 2020», який входить до трійки фаворитів на старті виборчої кампанії
до Європарламенту, що у Румунії пройдуть 26 травня, і сприймається як проєвропейська
альтернатива двом традиційним акторам румунської політики, керівній
Соціал-демократичній партії та опозиційній Націонал-ліберальній партії, стикнувся
днями з непередбаченою ситуацією.

Центральне виборче бюро з бюрократичних причин відмовило у реєстрації
протоколу про утворення виборчого альянсу між Союзом «Рятуйте Румунію» і
партією «ПЛЮС». Але пізніше Верховний суд в повному обсязі задовольнив позовну
заяву на постанову ЦВБ і прийшов до висновку, що може подати список кандидатів у
депутати Європейського парламенту. Центральне виборче бюро також відмовило у реєстрації
ще одному альянсу, утвореному з двох націонал-популістських політичних сил:
Партії «Велика Румунія» та партії «Об’єднана Румунія». Пояснення відмови вельми
смішне і нагадує твори Гоголя: у реєстрі політичних партій головою партії «Велика
Румунія» фігурує не абсолютно невідомий широкому загалу Теодор Віктор Йовіч, а покійний Корнеліу Вадим Тудор. З 2015 року, коли помер останній, до реєстру
партій не вносилися зміни щодо голови партії.

Таким чином Партія «Об’єднана Румунія» піде на вибори до Європарламенту
самотужки, але обіцяє сильну кандидатуру колишнього депутата Себастьяна Гіце, який
приховується від румунського правосуддя на території сусідньої Сербії. Партія
описує свого головного кандидата наступною фразою: «Це румун, який завдав нищівного
удару по основі нової «Секурітаті», який викрив «Систему» та «елітний
підрозділ» антикорупційного управління, румун, який виступає за Румунію для румунів і,
який став мішенню і переслідується за мужність говорити правду!»

Нагадаємо, що Себастьян Гіце є автором скарги на дії екс-очільниці Національної
антикорупційної дирекції Румунії Лаури Кодруци Кьовеші та одним із найзапекліших
критиків антикорупційного управління, із тих проти кого прокурори порушили кримінальні
справи щодо корупції. Таким чином колишній депутат Себастьян Гіце дав зрозуміти,
що просуватиме у першу чергу сувереністьскі, антиімміграційні, християнські та
націоналістичні їдеї, за прикладом угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана.
«Я не хочу, щоби ми стали герцогством брюссельських люксембуржців! Я кричатиму на
всі груди справжнього румуна: «Хай живе Велика, Об’єднана та Суверенна Румунія!»,
– таким є гасло Себастьяна Гіце.

Це говорить про те, що незабаром ми станемо
свідками справжніх «заторів» на націоналістичному, ксенофобному напрямку. Більш
тонкий натяк на це зробив лідер Соціал-демократичної партії Ліву Драгня, який
на вихідні заявив, що він проєвропейський політик, але додав, що Румунія прагнула
вступу до ЄС для кращого життя, а не щоб повернутися, цитуємо, «до страху і
терору». «Ми прагнули приєднання до Європейського Союзу, щоб отримати доступ до
розвитку. Ми не вимагаємо до себе поваги більшої, ніж наше почуття поваги до
інших. Ми не розуміємо чому все, що ми говоримо, все, що ми робимо, піддається
критиці, відхиляється, блокується, а що говорять інші, що в дійсності є брехнею,
сприймається за дійсність без мінімальної перевірки», – сказав Драгня. Це натяк
на постійну критику європейських партнерів щодо безперервних законодавчих змін,
які чинна керівна коаліція «Соціал-демократична партія – Альянс лібералів і
демократів» здійснила в останні роки у сфері правосуддя.

З іншого боку Демократичний союз угорців Румунії, який вже завершив свій
список кандидатів у депутати Європарламенту, в особі свого лідера Келемена Хунора,
заявляє, що Європейський Союз є єдиним політичним рішенням континенту в умовах конкуренції
з великими світовими державами та єдиною альтернативою політичного будівництва
для румунів і угорців у Румунії.

Першими партіями, які розпочали підготовку до виборів в Європарламент, що пройдуть наприкінці травня, є Союз «Рятуйте Румунію», колишня неурядова організація, а тепер третя партія парламенту та нове політичне об’єднання Партія свободи, єдності й солідарності, яку очолює колишній прем’єр, технократ Дачіан Чолош. В кінці тижня обидві політичні сили вирішили об’єднатися задля участі у європарламентських виборах зі спільним списком під назвою Альянс 2020 Союз «Рятуйте Румунію» -Партія свободи єдності і солідарності.

За словами лідера Союзу «Рятуйте Румунію» Дана Барни, альянс поверне Румунію до Європи й створить альтернативу для країни. Цей крок дозволить гідним, професійним й чесним людям, які хочуть звільнити Румунію від штрафів, визначитися, за кого віддати свій голос. Політик припустив, що цей спільний список є найкращим, запропонованим Румунією на виборах до Європейського парламенту за весь час. Першим у списку кандидатів є Дачіан Чолош, колишній європейський комісар з питань сільського господарства. Він привітав те, що серед кандидатів багато молодих людей, з-поміж яких майбутні європарламентарі новоствореного альянсу обиратимуть членів своєї команди. Наступними в списку є два колишніх міністри уряду Чолоша – Крістіан Гіня (Союз «Рятуйте Румунію») та Драгош Пислару (Партія Свободи єдності і стабільності), за ним йде Клотільда Арманд від (Союзу «Рятуйте Румунію») , яка була за крок до перемоги на посаду мера першого району Бухареста. Засновники новоствореного Альянсу планують використати потенційний успіх на виборах до Європарламенту на парламентських перегонах, що пройдуть у 2020 році в Румунії.

Демократичний союз угорців Румунії вже визначився зі своїми кандидатами до Європарламенту, але список буде затверджений Постійною радою Союзу на початку березня. На з’їзді ДСУР у лютому будуть обговорюватися кандидати, найважливіші елементи виборчої програми Союзу, а також пройде попереднє голосування.

Головна опозиційна права політична сила Націонал- ліберальна партія (НЛП), ще не визначилась зі списком своїх кандидатів. Лідер партії Людовик Орбан каже, що розраховує на 10-12 місць. Він вважає, що єдиною політичною силою в Румунії, що здатна впливати на прийняття рішень на європейському рівні в інтересах країни є Націонал-ліберальна партія, насамперед тому, що вона входить до найпотужнішого загальноєвропейського об’єднання Європейської народної партії.

Так само і в правлячій коаліції, очолюваній Соціал-Демократичною партією не вирішили, хто буде представляти їх в Європейському парламенті. У короткостроковій перспективі лідер соціал-демократів, Лівіу Драгня повинен вирішити невдоволення щодо проекту бюджету, висловлені мерами міст, а також вихід парламентарів із крихкої більшості. Партію PRO Румунія, в яку здебільшого йдуть депутати-перебіжчики, очолює колишній колега Драгні та екс-прем’єр-міністр Віктор Понта.

Європейський
парламент прийняв нову резолюцію, в якій закликав до негайного прийняття
Румунії та Болгарії до Шенгенського простору вільного пересування. За резолюцію
проголосували 514 депутатів, 107 – проти і 38 депутатів утрималися. Текст
заснований на доповіді болгарського парламентарія Сергія Станішева, який піддав
критиці Раду ЄС за відкладення входження Румунії та Болгарії до Шенгену.

Болгарський
доповідач виступив за негайне приєднання двох країн до простору вільного
пересування, наполягаючи на повному членстві, а не частковому (спочатку
морського і повітряного кордонів, а потім і наземного). Ми категорично проти часткового
приєднання до Шенгену, оскільки це не має ніяких юридичних підстав та призводить до негативних економічних,
соціальних і політичних наслідків для всього ЄС, – сказав Станішев.

На сьогодні Румунія
та Болгарія лише частково застосовують правила, що діють в Шенгенському
просторі маючи митно-паспортний контроль на кордоні між двома країнами. У
резолюції, прийнятій у вівторок Європарламентом, депутати наголосили, що збереження
або повторне впровадження митно-паспортного контролю в Шенгенському просторі
підриває суспільну довіру до європейських установ та європейської інтеграції.
Парламентарії нагадали, що у червні 2011 року Європарламент надавав зелене
світло входженню Румунії та Болгарії в Шенген і з тих пір ця позиція була
підтверджена кілька разів.

Румунський
депутат від Націонал-ліберальної партії Зігфрід Мурешан заявив, що схвалена у вівторок резолюція є важливим моментом для Румунії, оскільки вона була прийнята
переважною більшістю голосів. «Ця резолюція Європейського парламенту не є
законодавчим документом, оскільки з законодавчої точки зору процедура є
наступною: Рада ЄС, тобто держави-члени на рівні міністрів внутрішніх справ
мають прийняти відповідне рішення. Ми, Європарламент, на даному етапі не
відіграємо жодної ролі в цьому законодавчому процесі, але сигнал, наданий
парламентом, є дуже важливим і є засобом подальшого тиску на держави-члени для
прийняття цього рішення.»

У свою чергу
депутат від Соціал-демократичної партії Румунії
Віктор Боштінару вважає, що Румунія повинна переконати Раду ЄС прийняти
остаточне рішення. «Це гарна новина, повторна, тому що подібна резолюція була
прийнята перед початком Болгарського головування в Раді ЄС наприкінці минулого
року. Ця резолюція просто підтверджує беззаперечну підтримку Європарламенту, схвалену
«широкою» більшістю голосів. Румунія повинна рішуче, розсудливо та
ефективно використати усі можливості, аби під час головування в Раді ЄС наблизитися
до цієї мети, чого ми заслуговуємо.»

Остаточне
рішення в цьому питанні мають прийняти міністри внутрішніх справ 27
держав-членів ЄС з дотримання принципу одностайності.

Президент Європарламенту італієць Антоніо Таяані та лідери дев’яти політичних груп в Європарламенті прибули до Бухареста, щоб обговорити з високопоставленими особами румунської держави питання головування Румунії в Раді ЄС з 1 січня 2019 року. На завершенні зустрічі Конференції президентів європейської законодавчої влади з урядом у Бухаресті Антоніо Таяані заявив, що бажається, щоб перше головування Румунії в Раді ЄС було успішним не тільки для Румунії, але й для всього Європейського Союзу. У ході переговорів з представниками влади у Бухаресті Таяані зазначив, що існує багато питань на рівні ЄС, які потрібно вирішити: Брекзит, багаторічний бюджет після 2020 року, вибори до Європарламенту, міграція тощо.

Глава держави Клаус Йоганніс підкреслив у ході зустрічі з делегацією європейської законодавчої влади, що Румунія хоче зробити свій внесок щодо просування спільного європейського порядку денного в конструктивному та консенсусному дусі, і що Європарламент є ключовим партнером у мандаті, коли Румунія буде головувати в Раді ЄС. Зі свого боку, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле запевнила, що Бухарест готовий, у тому числі з логістичної точки зору, взяти на себе це головування. Влада Бухареста представила чотири основні теми шестимісячного мандату: згуртована Європа, Європа з більшою глобальною роллю, європейська безпека та Європа цінностей.

Представники всіх політичних груп в Європарламенті наполягали на тому, що правила є однаковими для всіх держав-членів у сфері верховенства закону. Євродепутати уточнили, що нещодавня резолюція Європейського парламенту про верховенство закону в Румунії не проти країни та румунів, а проти політики уряду та парламенту в Бухаресті. Члени Конференції президентів пояснили, що треба засудити найменше відхилення від верховенства права та незалежності правосуддя, незважаючи на те про яку країну йде мова, тому що в іншому випадку ЄС буде знищений зсередини. Європарламентарі також зазначили, що демократії немає альтернативи, якщо ми хочемо миру, бо демократична держава ніколи не напала на іншу демократичну державу.

Нагадаємо, що 13 листопада Європейський парламент прийняв проект резолюції в якій висловив свою стурбованості щодо внесення змін до кримінального та судового законодавства в Румунії, попереджаючи, що існує ризик підриву незалежності судової системи та антикорупційних дій. У резолюції також засуджено брутальне втручання правоохоронних органів проти учасників великого антиурядового мітингу. Вона була прийнята після двох дебатів у Європейському парламенті, в яких взяли участь прем’єр-міністр Віоріка Денчіле та президент Клаус Йоганніс.

Прем’єр-міністр
соціал-демократ Віоріка Денчіле була присутня у Страсбурзі на дебатах в
Європейському парламенті присвячених Румунії, в умовах коли Уряд правлячої
коаліції СДП-АЛДЕ проходить крізь період питань та відповідей у відносинах з
Європейським Союзом, на тлі невдоволення щодо поправок внесених до законів
правосуддя, які завершилися вуличними зіткненнями у столиці, 10 серпня. У понеділок, на дебатах комітету Європейського парламенту з питань громадянських
свобод, віце-президент Європейської комісії Франс Тіммерманс попереджав, що,
якщо дійдеться висновку про те, що норми ЄС були порушені, Брюссель не вагатиметься
притягнути виконавчий орган Румунії до відповідальності перед Європейським судом.

Послідували
згодом, у середу, у Стразбурзі, дебати у пленарному засіданні Парламенту щодо
стану верховенства права в нашій країні.
Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле заявила, що вона не прийшла до
законодавчого органу ЄС відповідати за
абиякі помилки, але тому що поважає
європейські установи, і що сподівається, що
Румунія користуватимуться тим же ставленням до неї як до інших
держав-членів. Глава уряду підкреслила, що
життєздатна система правосуддя повинна бути побудована, в першу
чергу, для громадян, а не для магістратів, політиків та установ, зазначивши, що
Європейський механізм співпраці та перевірки, який спочатку
призначений був допомогти Румунії вирішувати проблеми
корупції, показав свої межі, і що у звітах
Механізму не згадується нічого про нещодавно виявлені
секретні протоколи між розвідувальними службами Румунії та Прокуратурою.

Віоріка
Денчіле: Цей механізм пропустив свою мету, для якої він був створений, і я офіційно
вимагаю, щоб нам сказали, хто складав ці звіти Механізму співпраці й перевірки,
хто доставляв інформацію та несправедливо опускав ці реалії, які немислимі в Європейському
Союзі.

Заяви
Віоріки Денчіле породжують різні погляди з боку
румунських депутатів ЄС, які або критикували позицію,
висловлену першим віце-президентом Європейської комісії Франсом Тіммерманcом,
або докоряли один одному чи притискали до
стіни чинний виконавчий орган. У Румунії правосуддя
отримується лише в залах судових інстанцій, а не
на основі секретних протоколів та окультизму – казали деякі.
Румунія не є синонімом групи корумпованих політиків, чиїм головним
противником є правосуддя, – зазначили інші. В
країні, погляди представників політичних партій були, так
само, протилежними.

Лідери правлячих
партій СДП та АЛДЕ привітали відповідь прем’єр-міністра,
зазначивши, що ситуація протоколів не була включена до
жодного з тих 11 звітів Механізму
Співпраці і Перевірки. Натомість, опозиційні
Націонал-ліберальна партія та Союз «Рятуйте Румунію» вважають, що Віоріка
Денчіле представила паралельну реальність. Лідер Союзу
«Рятуйте Румунію» Дан Барна: Пані Денчіле поїхала туди,
намагаючись переконати всю Європу в тому, що біле є чорним. Це
було, практично, справжнім шоу абсурдного театру.

Наступного
місяця, Європейський парламент прийме резолюцію щодо ситуації в
Румунії. Теж у листопаді Європейська Комісія оприлюднить новий
звіт Механізму співпраці і перевірки щодо стану судової системи в Румунії.

Наполегливість з якою урядова коаліція СДП-АЛДЄ, з моменту її приходу до влади в січні 2017 року, сприяла тому, що її прихильники називають реформою у сфері правосуддя, викликала підозри та масові вуличні протести. Для правої опозиції, громадянського суспільства та преси шляхом внесення змін до кримінальних кодексів та законів про функціонування судової влади, Влада хоче зупинити антикорупційну боротьбу і підпорядкувати собі суддів та прокурорів. З іншого боку, ліві голоси стверджують, що зміни лише приносять національне законодавство у відповідність з рішеннями КС та вироками ЄСПЛ. Нескінчена в Бухаресті, полеміка продовжилась в Стразбурзі, де вчора ввечері Комітет з питань громадянських свобод, правосуддя та внутрішніх справ Європарламенту зібрався на позачерговому засіданні, присвяченому ситуації в Румунії. Це передувало дебати, що відбудуться у середу на пленарному засіданні Європейського парламенту з приводу жорстокого придушення антиурядових протестів 10 серпня в Бухаресті та, загалом, щодо верховенства права в Румунії.

За словами кореспондента Радіо Румунія, віце-президент Європейської Комісії Франс Тіммерманс побоюється, що законодавчі зміни можуть вплинути на румунську судову систему, включно на її здатність боротися з корупцією, а також іншими злочинами.Європейські чиновники, за його словами, з великою увагою оцінять зміни, а також їх відповідність до європейського законодавства. Якщо дійдеться до висновку, що правила порушуються, Європейська комісія прийме всі необхідні заходи, включно притягнення до відповідальності уряду в Бухаресті. Франс Тіммерманс: Ситуація погіршилася. Однак будьте впевнені, що всі зміни будуть ретельно оцінені та відображені в цьому звіті. Як було відзначено не ра, крок назад було б великим розчаруванням для друзів Румунії, і особливо для її громадян. Прогрес досягнуто, але він не є незворотнім. Навпаки, останні події ставлять під сумнів цей прогрес і, тому ризикує підірвати нашу спільну мету, побачити, як ситуація в Румунії залишається постійно позитивною, що дозволило б усунення Механізму співпраці і перевірки.

У Бухаресті, сильна людина коаліції, лідер соціал-демократів Лівіу Драгня сказав, що зустріч Комітету «не була дискусією, а списком попередньо встановлених позицій, засудженням перед вивченням доказів.» Лідер АЛДЄ Келін Попеску-Терічану заявив, що, незважаючи на критику з боку Європейського парламенту, Румунія повинна показати відкритість до діалогу з західними партнерами. Справа в тому, що ситуація викликає занепокоєння не тільки в Європі, але і поза океаном. Посол США в Бухаресті Ганс Клемм також повідомив у понеділок, що внесення змін до правосуддя загрожує повернути Румунію до початку 2000-х років – період, що характеризується корупцією на високому рівні.

Після виходу Лондона з Європейського Союзу зникнуть 73 місця, відведені Великобританії в європейському законодавчому органі. У середу його члени схвалили спосіб у який будуть розподілені вакантні мандати. 46 можуть стати доступним для можливого майбутнього розширення Союзу. Інші 27 місць будуть розподілені між 14 країнами-членами, які в даний час є недостатньо представленими. Це також стосується Румунії, яка може отримати додаткове місце, і матиме 33 євродепутати. У прийнятому документі йдеться, що новий розподіл мандатів буде застосовуватися лише, якщо Великобританія вийде з Європейського Союзу.

Таким чином, поточний алгоритм залишатиметься чинним, поки Brexit не буде юридично завершено. Кількість депутатів в даний час становить 751, а після Brexit – 705. Кореспондент радіо Румунія у Брюсселі уточнює, що для нової структури Європарламенту потрібна офіційна згода лідерів країн-членів, які зустрінуться в кінці цього місяця на звичайному літньому саміті. З Бухареста міністр з європейських справ Віктор Негреску привітав схвалення Європейським парламентом нового розподілу мандатів, що дає Румунії додаткове місце в законодавчому органі в наступному парламентському скликанні 2019-2024 рр.

Після виходу Великобританії «Румунія стає шостою країною за вагомістю в Європейському Союзі, і таким чином, громадяни Румунії будуть краще представлені на рівні Європейського парламенту. Це означає додаткову відповідальність за європейський проект, який готує наша країна, в контексті румунського головування в Раді Європейського Союзу в першому півріччі наступного року», – сказав міністр Негреску. Європейські вибори відбудуться у всіх державах-членах менш ніж за рік, з 23 по 26 травня 2019 року. Бухарестські оглядачі вже передбачають, що вибори в Румунії не будуть відрізнятися від попередніх, організованих після вступу країни до Союзу, в 2007 році.

З одного боку, очевидна відсутність ставки робить європейські вибори серед румунів найменш інтересними та з найвищим абсентеїзмом порівняно з президентськими, парламентськими або місцевими виборами. З іншого боку, Румунія направляє до Євросоюзу в Брюссель та Страсбург євродепутатів, які майже повністю належать до трьох основних демократичних сімей на континенті: християн-демократи, соціалісти та ліберали. Це стосується 30 з 32 нинішніх депутатів-членів Румунії. Інакше кажучи, румунський електорат не голосує за групи крайніх правих чи лівих, популістів та євроскептиків в Європейському парламенті.

Нещодавні зміни в системі оплати праці викликають суперечки

Закон про єдину тарифну сітку оплати праці в бюджетному секторі та
перекладення обов’язку сплати соціальних внесків з роботодавця на працівника
викликають невдоволення серед ряду категорій працівників у Румунії. Профспілки повідомляють
про значне скорочення доходів у кількох сферах. Міністр праці Олгуца Васілеску у відповідь на ці звинувачення заявила, що метою цього закону, прийнятого в
минулому році було збалансувати бюджетну систему оплати праці з огляду на численні
випадки диспропорційності в тому сенсі, що особи на схожих посадах та зі
схожими обов’язками мали різні посадові оклади. Вона також зазначила, що цей
закон дотримується основного принципу на європейському рівні – рівна оплата за
рівну працю, а бонуси були обмежені, тому що в багатьох випадках вони
перевищували основний оклад. У четвер уряд схвалив термінову постанову, в якій передбачено
ряд заходів для збереження чистого щомісячного доходу, принаймні на рівні
грудня 2017 року, для працівників в галузі ІТ, у сфері наукових досліджень,
розробок та інновацій, для осіб, зайнятих на сезонних роботах, з вадами, а
також осіб, які працюють в умовах неповного робочого дня. Після змін у системі
оплати праці головна опозиційна Націонал-ліберальна партія Румунії повідомила про намір оголосити вотум
недовіри міністру праці. Ліберали піддали критиці й перекладення з роботодавця
на працівника обов’язку сплати соціальних внесків і стверджують, що це більше
ускладнило систему оплати праці в Румунії. Президент Асоціації підприємців Румунії
Флорін Погонару звернув увагу на те, що всі економічні заходи, вжиті з 2017
року не мали логіки. Флорін Погонару: «Якщо спробувати охарактеризувати 2018
рік, то його можна назвати роком повстання популізму. У 2017 році ми побачили цілий
ряд популістських заходів, можливо початих зарано. Зазвичай вони приймаються перед
виборами, але на цей раз усе почалося раніше. Те, що відбувається сьогодні з
доходами, які не ростуть, а навпаки, зменшилася, є своєрідною формою помсти
популізму.» «Популізм не має логіки, популізм завжди є спустошливим, і коли зростає,
і коли мститься.» – попередив Флорін Погонару.

Монетарна політика Румунії та економічний прогноз

За оцінками Європейської комісії темпи зростання
румунської економіки сповільняться до 4,5% в цьому році та до 4% в наступному
році, після сильного зростання ВВП Румунії в 2017 році на 6,7%. Принаймні це
випливає з проміжного економічного прогнозу Єврокомісії, опублікованого у
середу в Брюсселі. Аналогічні показники випливають і з недавнього аналізу
Світового банку. Національна комісія з питань прогнозу на початку тижня
переглянула убік збільшення прогноз зростання ВВП у цьому році до 6,1%. В опублікованому
в середу аналізі Європейська комісія зазначає, що ситуація на ринку праці
покращилася, безробіття впало до найнижчого рівня за останні два
десятиліття, а розмір чистої середньої зарплатні зріс в реальному вираженні приблизно
на 13%. Однак, попереджає Єврокомісія, у другій половині минулого року почала рости інфляція, що зумовлено зростанням цін на продукти харчування та
енергоносії. Теж у середу Рада директорів Національного банку Румунії прийняла рішення підвищити облікову ставку з 2% до 2,25% річних. НБР також залишив
незмінними обов’язкові резерви за леєвими і валютними внесками. Голова
Національного банку Румунії Мугур Ісереску очікує, що в результаті цього
рішення кредити в леях подорожчають.

Підсумки роботи DIICOT

Управління по боротьбі з організованою злочинністю і
тероризмом (DIICOT) на
цьому тижні представило Звіт про результати роботи в 2017 році, в якому
зазначається, що ісламська радикалізація є одним з основних ризиків у Румунії. У
документі зазначається, що це явище набирає обертів в останні роки і
наголошується на необхідності внесення ряду змін і поправок до закону про
запобігання та боротьбу з тероризмом. За даними прокурорів упродовж минулого
року Румунія не стикалася з конкретною та реальною терористичною загрозою. З
іншого боку, у звіті зазначається, що в 2017 році було виявлено і вилучено
понад 2 000 кг наркотиків. Найбільш поширеним наркотиком в Румунії був канабіс,
який завозиться переважно автомобільним транспортом з Іспанії та Нідерландів.
Що стосується транскордонного незаконного обігу наркотиків, Румунія залишилися
транзитною країною для «балканського маршруту», яким перевозяться зокрема
героїн, кокаїн та екстезі.

ЄС уважно стежить за процесом
проведення суперечливої судової реформи в
Румунії

Європейський Союз пильно
стежить за подіями в Румунії, на тлі суперечливої судової реформи, ініційованої
лівоцентристською керівною коаліцією наприкінці минулого року. Зміни до
чинного законодавства піддали гострій критиці багато суддів і прокурорів,
частина громадянського суспільства та праві опозиційні партії, які звинувачують
керівну коаліцію в спробі підпорядкувати собі судову гілку влади. У цьому
контексті ситуацію верховенства права та наслідки суперечливої судової реформи
у Румунії у середу обговорив Європейський парламент. Комісар ЄС з питань
юстиції Вєра Юрова вкотре озвучила заклик Європейської комісії до Парламенту
Румунії розпочати дебати щодо судової реформи у відповідності до рекомендацій
Брюсселя та шляхом консенсусу. «Незалежність судової гілки влади в Румунії та
її здатність ефективно боротися з корупцією – є нашим бажанням і прагненням
Румунії протягом багатьох років», – сказала Вєра Юрова. Натомість румунський
депутат Європарламенту, соціал-демократ Віктор Боштінару в унісон з рештою
представників Соціал-демократичної партії Румунії та Альянсу лібералів і
демократів, які утворюють парламентську більшість в Румунії, стверджує, що Європейська
комісія не знає реального стану речей в країні.

Гостра національна суперечка довкола суперечливої судової реформи в Румунії
вийшла за межі країни в середу, коли в Страсбурзі в Європейському парламенті
відбулися дебати з цього питання.

Висловлюючи своє переконання у тому, що на європейському рівні проводиться
кампанія з дезінформації стосовно відповідних нормативно-правових актів, у
вівторок міністр юстиції Тудорел Тоадер представив віце-президенту Європейської
комісії Франсу Тіммермансу інформацію про суть і стадію відповідної
законодавчої ініціативи: «З паном Тіммермансом я провів зустріч, яка замість 30
хвилин тривала 70. Це була докладна розмова щодо судової реформи. Я
повторюю те, на чому весь час наголошував: кожен з нас повинен висловлювати
думки в межах своєї компетенції.»

Пізніше, після дебатів в Європарламенті у присутності Комісара ЄС з питань
юстиції Вєри Юрової, той самий Тудорел Тоадер назвав дебати політиканськими і
пообіцяв здійснити інвентаризацію неправдивих заяв.

З табору противників судової реформи та політичних суперників її
ініціаторів, член фракції Європейської народної партії Траян Унгуряну зазначив:
«Соціал-демократична партія перемогла на виборах обіцяючи гроші, процвітання та
інше… Але першим рішенням уряду стало внесення змін до законів, що регулюють
злочини, в скоєнні яких були звинувачені її керівники. Зловживання службовим
становищем було «стерто», а сума розтрати, за яку настає кримінальна
відповідальність, була збільшена. Зміни соціал-демократів до законодавства про судочинство
підпорядковують прокурорів начальству та створюють новий контролюючий орган.»

Кірстан Преда, інший румунський депутат з фракції ЄНП додав: «Коли Жан-Клод
Юнкер та Франс Тіммерманс закликали Уряд Румунії проконсультуватися з Венеційською
комісією, хто першим сказав, що нам це потрібно? Пан Тудорел Тоадер, колишній член
цієї комісії.»

З табору тих, хто підтримує необхідність судової реформи представниця політичної
групи «Альянс лібералів і демократів заради Європи» (АЛДЄ) депутат Європарламенту
від Румунії Норіка Ніколай заявила: «Презумпція невинуватості, права та свободи
під час кримінального провадження є процедурними гарантіями, які Європейський
Союз захищає. Що Ви зробили, шановна пані Комісар, коли сотні людей були
незаконно ув’язнені, а потім з них було повністю знято звинувачення? Що Ви зробили,
пані Комісар, коли незаконно прослухувалися приватні розмови багатьох громадян?
Коли секретні служби, які не мають повноважень у кримінальному судочинстві були
до цього залучені?»

Інший член фракції АЛДЄ в Європарламенті Мірча Дякону стурбований
верховенством закону в Румунії, яке, на його думку, стикається з проблемами: «Згідно
з нашою Конституцією Парламент може вирішувати ці проблеми. Йому не потрібно
отримувати чиєсь схвалення, а оцінка прийнятих ним законів на предмет їх
конституційності здійснюється лише Конституційним Судом, який працює. Я думаю,
що тут нема про що більше говорити. Я би поклав на цьому крапку, але якщо у
мене є ще одна секунда, скажу, що прагну незалежності правосуддя й особливо
Румунії.»

Підбиваючи підсумки дискусії Комісар ЄС з питань юстиції Вєра Юрова повторила
заклик Європейської комісії до Парламенту Румунії провести справжні дебати щодо
судової реформи згідно з рекомендаціями Євросоюзу та досягнути консенсусу.