Radio România Internațional

Tag: ЄС

  • План переозброєння Європи

    План переозброєння Європи

    Європейська комісія нещодавно розробила проєкт Rearm Europe (“Переозброїти Європу”) – план з п’яти пунктів щодо переозброєння Європи на суму 800 мільярдів євро протягом наступних чотирьох років. Водночас, країни-члени отримають більше свободи дій щодо дотримання зазвичай суворих правил ЄС щодо боргу і дефіциту бюджету, а також можливість перерозподіляти наявні фонди регіонального розвитку на військові інвестиції.

    Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн: “Це найважливіші та найнебезпечніші часи. Мені не потрібно описувати серйозність загроз, з якими ми стикаємося. Або руйнівні наслідки, які нам доведеться пережити, якщо ці загрози здійсняться. Тому що питання вже не в тому, чи існує реальна загроза безпеці Європи. А в тому, чи повинна Європа брати на себе більше відповідальності за власну безпеку. Насправді, ми вже давно знаємо відповіді на ці питання. Справжнє питання, яке стоїть перед нами, полягає в тому, чи готова Європа діяти настільки рішуче, наскільки цього вимагає ситуація. І чи готова, і чи здатна Європа діяти з тією швидкістю і амбіціями, які зараз потрібні.”

    За словами Урсули фон дер Ляєн, на різних зустрічах протягом останніх тижнів реакція європейських столиць була настільки ж гучною, наскільки і зрозумілою: ми живемо в епоху переозброєння, тож Європа готова масово збільшити свої оборонні витрати. Це робиться як у відповідь на короткострокову необхідність діяти і підтримувати Україну, так і у відповідь на довгострокову потребу Європи взяти на себе набагато більшу відповідальність за власну безпеку. Ідеї, які також були наполегливо донесені на позачерговому саміті в Брюсселі, екстреній зустрічі, яка сигналізувала про те, що Європа вступила в нову еру.

    Що ж так стривожило Європу зараз? Історик та ексміністр закордонних справ Адріан Чорояну , вважає, що справа в масштабах розколу. “Очевидно, не тільки Дональд Трамп, задовго до нього американські президенти говорили про розширення участі, від Джорджа Буша молодшого, потім президента Обами, в перший термін Дональда Трампа, навіть Джо Байдена. Але це була пропозиція, яка з’явилася, все ж таки, в мирний час. Або ми сприймали це як мирний час. Я маю на увазі, що світ не здригнувся у 2008 році, коли влітку під час Олімпіади Росія вторглася в Грузію, в ті сепаратистські провінції, тоді Захід не стривожився. Навіть у 2014 році, коли Росія захопила Крим, ми не були стривожені. І в 2022 році ми нервували через Україну, але не з таким відчуттям тривоги як зараз.”

    Стан нервозності в Європі сьогодні, – додає Адріан Чорояну, – зріс протягом останніх майже двох місяців, “коли ми зрозуміли не лише те, що немає людей, які могли б стримати Дональда Трампа, але й те, що ті, хто перебуває в його адміністрації, схоже, радше заохочують його. Я думаю, що саме звідси походить це відчуття європейської стривоженості. А вишенькою на торті, яка поставила крапку в цій історії, є схожість інтерпретацій, які надходять до нас з Вашингтона і Москви з певних питань. Я не думаю, що це безпрецедентно, навіть за першого терміну Дональда Трампа, не кажучи вже про інших американських президентів”, – каже професор Адріан Чорояну.

    Одним із наслідків поведінки адміністрації Трампа може стати пробудження Європи до усвідомлення власних труднощів, – додає він. Адріан Чорояну: “Економічна сила, демографічна сила, інтелектуальна сила Європи не були доповнені військовою силою. Європа не думала про це в останні 70-80 років, це не було пріоритетом, після 1990-х років пріоритетом була політика інтеграції Центральної та Східної Європи, хоча на початку 1990-х років почалися дискусії про спільну політику безпеки, але інтеграція Центральної та Східної Європи залишила безпеку на задньому плані.”

    План Президентки Європейської комісії містить п’ять фінансових інструментів. Перший – збільшення національних оборонних бюджетів на 1,5% на рівні ЄС, що дозволить мобілізувати близько 650 млрд. євро протягом наступних чотирьох років, причому ці витрати не будуть включені до розрахунку дефіциту національних бюджетів. Другий інструмент – це кредити на спільні європейські оборонні проєкти на суму 150 млрд євро. Йдеться про більш ефективне витрачання коштів і спільне інвестування в загальноєвропейські можливості, такі як протиповітряна оборона, артилерійські системи, ракети, безпілотники, а також у кібернетичну і військову мобільність.

    “Цей інструмент допоможе країнам-членам створити попит на промисловість і, за допомогою цього обладнання, ми також значно збільшимо допомогу Україні”, – каже Урсула фон дер Ляєн. Третій інструмент – це можливість для країн-членів використовувати фонди згуртованості для оборонних проєктів, тоді як останні два напрямки спрямовані на приватний капітал у поєднанні з кредитами Європейського інвестиційного банку. “Це важливий момент для Європи і ми повинні ним скористатися”, – підкреслила глава Єврокомісії.

     

  • Румунія продовжує підтримувати Україну

    Румунія продовжує підтримувати Україну

    Глава румунської дипломатії Еміль Гурезяну у середу провів робочу зустріч з главами дипломатичних представництв країн ЄС, акредитованих у Румунії. Згідно з прес-релізом МЗС, у контексті безпекової ситуації в сусідній Україні та рішень, прийнятих політичними лідерами ЄС на останніх зустрічах на європейському рівні, Еміль Гурезяну наголосив на підтримці Румунією зміцнення безпекової та оборонної політики Євросоюзу. Він також підкреслив необхідність того, щоб ці зусилля здійснювалися у взаємодоповненні з Північноатлантичним альянсом, і підтвердив важливість міцного трансатлантичного партнерства, яке, за його словами, має вирішальне значення для європейської безпеки і процвітання.

    У заяві також наголошується на готовності Румунії продовжити всебічну підтримку сусідньої України. Водночас, пан Гурезяну підкреслив внесок Бухареста у досягнення справедливого і тривалого миру відповідно до принципів міжнародного права. З іншого боку, глава дипломатії підтвердив підтримку Румунією продовження процесу розширення ЄС та наголосив на важливості вступу до Євросоюзу як східних, так і західнобалканських партнерів, на основі їхніх власних заслуг. Що стосується сусідньої Республіки Молдова, Еміль Гурезяну відзначив кроки, зроблені цією країною на європейському шляху і наголосив на необхідності продовження підтримки з боку ЄС та держав-членів ЄС зусиль нинішньої влади у Кишиневі на шляху європейської інтеграції.

    Глава румунської дипломатії також привітав нещодавні події на рівні Європейського парламенту про створення Фонду реформ та зростання для Молдови, який має надати 1,9 млрд євро фінансової підтримки на проведення необхідних реформ. З іншого боку, згідно з прес-релізом МЗС, Еміль Гурезяну підкреслив на зустрічі з послами країн ЄС в Бухаресті важливість подальшого розвитку європейської економічної конкурентоспроможності шляхом зміцнення Єдиного ринку, просування інновацій та взаємозв’язку. Він наголосив, що наступна Багаторічна фінансова програма ЄС має відповідати пріоритетам, узгодженим на європейському рівні в рамках Стратегічного порядку денного на 2024-2029 роки. У цьому контексті глава румунської дипломатії підкреслив важливу роль Політики згуртування та Спільної аграрної політики як важливих інструментів для створення міцної основи для реалізації політики конкурентоспроможності та досягнення конвергенції на європейському рівні.

    Минулого місяця в.о. президента Іліє Боложан також сказав главам дипломатичних представництв, акредитованих у Румунії, що основні напрямки румунської зовнішньої політики залишаються незмінними. Він послався на стратегічне партнерство Румунії зі Сполученими Штатами Америки, а також на членство країни в НАТО і Європейському Союзі: «Ми залишаємося державою, яка твердо вірить у майбутнє Європейського Союзу, залишаємося проатлантичним і відповідальним союзником», – заявив Іліє Боложан.

  • 11 березня 2025 року

    11 березня 2025 року

    ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії сьогодні відхилив кандидатуру праворадикального екстреміста Келіна Джорджеску на травневих президентських виборах. В своєму поданні він оскаржив рішення Центрального виборчого бюро про визнання його кандидатури недійсною. Приймаючи це рішення, ЦВБ послалося на рішення Конституційного суду про скасування президентських виборів наприкінці минулого року і заявило, що кандидатура Джорджеску не відповідає умовам законності, оскільки, не дотримуючись виборчої процедури, він порушив власне обов’язок захищати демократію, яка ґрунтується на справедливих, чесних і неупереджених виборах. Відхилення кандидатури Келіна Джорджеску членами ЦВБ викликало бурхливі протести його прихильників, в результаті яких 13 жандармів отримали поранення і були госпіталізовані. Так само були зафіксовані значні матеріальні збитки. Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу за публічне підбурювання, а позапарламентська опозиційна партія РЕПЕР подала заяву про кримінальне правопорушення за фактом публічного підбурювання та образливих заяв, зроблених лідером популістського, ультранаціоналістичного парламентського опозиційного Альянсу за єдність румунів Джордже Сіміоном, найманцем Гораціу Потрою, оголошеним у міжнародний розшук, та Келіном Джорджеску, невдоволених рішення ЦВБ. КСР також відхилив подання щодо оскарження рішення Центрального виборчого бюро про реєстрацію кандидатури у президенти генерального мера столиці Нікушора Дана. Також у вівторок Центральне виборче бюро прийняло рішення зареєструвати кандидатуру Кріна Антонеску на президентських виборах, якого підтримує чинна правляча коаліція.

     

    НАТО – “НАТО має військові сценарії, підготовлені на випадок будь-якої безпекової ситуації, яка може вплинути на країни-члени, в тому числі на східному фланзі”, – заявив в.о. президента Румунії Іліє Боложан. Його заява пролунала після того, як адміністрація у Вашингтоні дала зрозуміти, що може зменшити свою присутність в Європі, а деякі американські війська можуть бути передислоковані. З іншого боку, румунські ЗМІ зазначають, що розширення військової бази НАТО в населеному пункті Міхаїл Когелнічану (південний схід) триває згідно з планом і немає жодних ознак того, що воно зупиниться. Близько 200 місцевих жителів вже працюють на базі, а їх кількість може зрости, враховуючи, що проєкт вартістю 2,5 млрд. євро передбачає створення в цьому районі справжнього військового містечка, в якому буде розміщено 10 000 військових і цивільних осіб.

     

    ВІЙНА РФ ПРОТИ УКРАЇНИ – Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн та Президент Європейської Ради Антоніу Кошта у вівторок на пленарному засіданні Європарламенту закликали до швидкого збільшення оборонного потенціалу Європи, що має йти пліч-о-пліч з підтримкою України, оскільки Кремль “витрачає на оборону більше, ніж уся Європа”. Як повідомляє Agerpres, глава ЄС заявила, що існує нагальна потреба надати Україні військові ресурси, яких їй не вистачає, та дати їй надійні гарантії безпеки. “Йдеться про всю Європу і безпеку всього нашого континенту”, – підкреслила Урсула фон дер Ляєн. Зі свого боку Антоніу Кошта заявив, що “ЄС переживає визначальний момент” і, що “відчуття нагальності є очевидним”. “Збройна агресія Росії проти України триває вже четвертий рік і небезпека, яку вона становить, має більш широкі наслідки”, – додав Президент Європейської Ради.

     

    ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Танцос Барна сьогодні взяв участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань у Брюсселі. Ключовими питаннями порядку денного були конкурентоспроможність та покращення бізнес-середовища, податкове співробітництво, збройна агресія Росії проти України, механізм відновлення та стійкості. Єврокомісія представила міністрам комплексний пакет, який має на меті допомогти досягти скорочення адміністративного тягаря щонайменше на 25%, а для малих та середніх підприємств (МСП) – щонайменше на 35%. Що стосується агресії Росії проти України, міністри обмінялися думками про стан справ щодо економічних та фінансових наслідків війни, включаючи впровадження санкцій, з особливим наголосом на їх практичному застосуванні в митній сфері. Міністри також підбили підсумки впровадження Механізму відновлення та стійкості.

     

    ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – Палата депутатів і Сенат, на спільному засіданні у вівторок прийняли рішення про створення спеціальної спільної комісії з протидії торгівлі людьми. Серед завдань комісії: аналіз причин і факторів, що сприяють торгівлі людьми, включаючи трудову або сексуальну експлуатацію, торгівлю дітьми та інші форми жорстокого поводження, аналіз роботи установ та органів публічної адміністрації, відповідальних на центральному та місцевому рівнях за запобігання, виявлення, розслідування та протидію торгівлі людьми, оцінка ефективності вжитих заходів, підготовка законодавчих пропозицій щодо внесення змін до законодавства у цій сфері. Іншою метою є виявлення, оцінка та просування передових практик, інструментів та стратегій запобігання та протидії торгівлі людьми, включаючи трудову експлуатацію та інші форми зловживань, а також захисту, підтримки та реінтеграції постраждалих від торгівлі людьми.

     

    Р.МОЛДОВА – У вівторок Європейський парламент переважною більшістю голосів підтримав план економічної підтримки Республіки Молдова на суму 1,9 мільярда євро. За проголосували 499 депутатів Європарламенту, 117 – проти і 44 – утрималися. Під час дебатів у понеділок депутати Європарламенту підкреслили, що цей механізм допоможе Молдові стати енергетично незалежною від Росії, – повідомляє Радіо Кишинів. За словами цитованого джерела, європейський план для Республіки Молдова передбачає виділення 520 мільйонів євро у вигляді грантів, а ще 1,5 мільярда євро – у вигляді кредитів під низькі відсотки. Кошти виділятимуться двічі на рік за запитами молдовськго уряду, а Європейська комісія перевірятиме, чи були виконані умови плану реформ. План передбачає розвиток інфраструктури та збільшення фінансової допомоги, поступову інтеграцію Молдови до єдиного ринку ЄС та проведення фундаментальних соціально-економічних реформ.

  • 8 березня 2025 року

    8 березня 2025 року

    ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії відхилив у суботу два подання проти кандидатури  антизахідного і проросійського екстреміста Келіна Джорджеску на пост президента. «Після обговорення Конституційний суд одноголосно відхилив скарги як неприйнятні, оскільки вони не відповідали процесуальним вимогам, встановленим законом», – йдеться в заяві Конституційного суду. Рішення є остаточними і доводяться до відома Центрального виборчого бюро. Кандидатуру Келіна Джорджеску, яку останній офіційно зареєстрував у п’ятницю в Центральному виборчому бюро була оскаржена й в ЦВБ. Перша скарга була зареєстрована ректором Національної школи політичних та адміністративних наук Ремусом Прикопіє, а одним з аргументів, на які він посилається, є несумісність дискурсу та поведінки кандидата з демократичними та конституційними цінностями румунської держави. У грудні минулого року КСР анулював результати президентських виборів, встановивши, що весь виборчий процес був спотворений на користь Келіна Джорджеску. Наразі щодо нього було порушено кримінальну справу та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд у справі за звинуваченням, серед іншого, у підбурюванні до дій проти конституційного ладу, створенні або організації фашистської, расистської або ксенофобської організації, публічній пропаганді культу осіб, винних у геноциді проти людства та воєнних злочинах, створенні або організації антисемітської організації.

     

    ЖІНКИ – У 2024 році жінки займали третину місць у національних парламентах Європейського Союзу, що на 5,6 відсоткових пунктів більше, ніж у 2014 році. Про це свідчать дані, оприлюднені Євростатом у п’ятницю. Серед країн-членів ЄС найбільша кількість жінок у парламенті була зафіксована у Швеції, Фінляндії та Данії – близько 45%. З протилежного боку знаходяться країни з найменшою кількістю жінок у парламенті – Кіпр (14,3%), Угорщина (14,6%) та Румунія (19,5%). У 2024 році жінки обіймали 35,1% посад у національних урядах ЄС, що на 7,4 відсоткових пункти більше порівняно з 2014 роком. Частка жінок в уряді найвища у Фінляндії. Натомість в Угорщині не було жодної жінки в уряді, а в Чеській Республіці жінки обіймали 5,9% урядових посад. У Румунії жінки обіймали близько 30% урядових посад у 2024 році, що на 10 відсоткових пунктів більше порівняно з 2014 роком.

     

    КНИГИ – Румунія візьме участь у Лондонському книжковому ярмарку, який відбудеться з 11 по 13 березня. Поетеса Ана Бландіана, письменниця і видавчиня Деніса Коменеску та актриса Оана Пелля налічуються серед почесних гостей, запрошених Румунським інститутом культури, який організовує румунський стенд на цьому заході. Президент РІК Лівіу Жікман вважає, що присутність Румунії на книжковому ярмарку в британській столиці є дуже важливою, оскільки це можливість інтегрувати твори румунських авторів в особливо важливий і вимогливий ринок з глобальним впливом. Лондонський книжковий ярмарок вважається другою за розміром міжнародною подією такого роду.

     

    ВІЙНИ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ – Президент Росії Володимир Путін «зовсім не зацікавлений у мирі» в Україні, – заявила глава європейської дипломатії Кая Каллас у суботу після чергової ночі російських авіаударів на сході України, в результаті яких десятки людей загинули і були поранені, повідомляє AFP. «Ми повинні посилити нашу військову підтримку – якщо цього не зробити, все більше і більше українських мирних жителів заплатять високу ціну», – додала європейська чиновниця. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна «повністю віддана» конструктивному діалогу з представниками США в Саудівській Аравії наступного тижня і сподівається досягти згоди щодо необхідних рішень і кроків. «Україна прагне миру від першої ж секунди цієї війни. На столі абсолютно реалістичні пропозиції. Головне – рухатися швидко й результативно», – написав український президент у соціальних мережах.

     

    ЗЕМЛЕТРУС – Землетрус магнітудою 3,4 стався в суботу вранці в повіті Бузеу, в сейсмічній зоні Вранча (південний схід). Про це повідомив Національний науково-дослідний інститут фізики Землі. Підземні поштовхи були зафіксовані на глибині 129 кілометрів. З початку березня в Румунії сталося 9 землетрусів магнітудою від 2 до 3,3 балів. У 2024 році найбільший землетрус магнітудою 5,4 балів за шкалою Ріхтера, стався в повіті Бузеу 16 вересня.

     

     

  • 7 березня 2025 року

    7 березня 2025 року

    БЕЗПЕКА – Європейський Союз розробив план озброєння, узгоджений лідерами ЄС у четвер ввечері, який передбачає пріоритетне зміцнення оборони на східному фланзі від Балтійського моря до Чорного для стримування експансіоністських тенденцій Росії. Європейські лідери підтвердили свою підтримку України та надання гарантій безпеки разом зі Сполученими Штатами у разі припинення вогню. Країни-члени матимуть фонд оборонних витрат у розмірі 150 млрд. євро. Пріоритетами є системи протиповітряної та протиракетної оборони, артилерія, високоточні ударні системи, безпілотники та системи протидії безпілотникам, різні види боєприпасів та технології з використанням штучного інтелекту. Країни Балтії, Польща і Румунія наполягають на пріоритетності східного флангу в проєктах, що фінансуються ЄС.

     

    ПРАВОСУДДЯ – У четвер ввечері Апеляційний суд Бухареста обрав запобіжний захід у вигляді арешту двом членам так званого Командного центру ім. Влада Цепеша. Їх звинувачують у державній зраді та зв’язках з російськими агентами. Чотирьом іншим членам організації суд обрав обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд строком на 60 днів. По справі також проходить  101-річний генерал-майор у відставці Раду Теодору, який має статус підозрюваного. За даними Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, угруповання мало на меті повалення конституційного ладу і вихід Румунії з НАТО.

     

    СЛІДСТВО – Генеральна прокуратура Румунії оголосила про підозру п’ятьом особам, у справі за фактом отримання хабарів за видачу фальшивих румунських документів, що посвідчують особу, громадянам України, Молдови та Російської Федерації. В обвинувальному акті, направленому до суду, прокуратура зазначає, що протягом 2024 року, будучи державними службовцями, працівниками Комунальної державної служби персональних даних (SPCEP) та інших структур мерії одного села у Ботошанському повіті (північний схід), обвинувачені отримали різні суми неправомірної вигоди за неналежне виконання своїх службових обов’язків.

     

    ВИБОРИ – Мер столиці Нікушор Дан, сьогодні подав до Центрального виборчого бюро документи на участь у президентських виборах, що відбудуться у травні, та список підписів на підтримку своєї кандидатури. Теж сьогодні свою кандидатуру на пост президента подав і Келін Джорджеску, якого підтримують опозиційні праворадикальні Альянс за єдність румунів та Партія молодих людей У неділю свою кандидатуру в ЦВБ планує зареєструвати й колишній лідер лібералів Крін Антонеску, якого підтримує чинна керівна коаліція “Румунія вперед”. Іншим кандидатом у президенти є колишній прем’єр-міністр, соціал-демократ Віктор Понта, який оголосив, що балотуватиметься як незалежний кандидат і планує зареєструвати свою кандидатуру наступного тижня. Висування кандидатів на пост Президента Румунії закінчується 15 березня. На додаток до передбачених законом документів, кожен кандидат має подати й список із щонайменше 200 000 підписів на свою підтримку.

     

    ЕКОНОМІКА – Минулого року економіка Румунії зросла на 0,9%, а в останньому кварталі 2024 року Валовий Внутрішній Продукт  збільшився на 0,7% в порівнянні з тим же кварталом 2023 року і на 0,8% в порівнянні з попереднім кварталом. Про це у п’ятницю повідомив Національний інститут статистики. Негативний вплив на зростання ВВП мав чистий експорт (-2,9%), що стало наслідком зниження обсягу експорту товарів і послуг на 3,6%, на тлі різкого збільшенням обсягу імпорту товарів і послуг (+3,4%).

     

    ПРОТЕСТИ – Профспілчани суднобудівного заводу Damen в Мангалії (південний схід Румунії), що перебуває у стані неплатоспроможності, разом зі звільненими або скороченими працівниками провели сьогодні акцію протесту перед посольством Нідерландів та офісом керуючого у справі про неплатоспроможність. Про це оголосила профспілка “Navalistul”, яка у своєму прес-релізі зазначила, що акція має на меті привернути увагу до серйозної кризи, з якою стикається суднобудівний завод. За словами джерела, існує ризик закриття суднобудівного заводу, що матиме вплив на всю місцеву громаду.

     

    СПОРТ – Чемпіон Румунії серед чоловічих команд “Динамо Бухарест” у четвер ввечері на виїзді в Оденсе переміг данський “Фредерісія ГК” з рахунком – 37:32 в останньому матчі групи А чоловічої Ліги чемпіонів з гандболу. “Динамо”, яке вже кваліфікувалося до плей-офф, завершило групу на п’ятому місці і в чвертьфінальному поєдинку зустрінеться з німецькою командою “Магдебург”. У футболі чемпіони Румунії бухарестський FCSB вдома поступився французькому “Олімпіку” з Ліона з рахунком 1:3 у першому матчі 1/8 фіналу Ліги Європи. Матч у відповідь відбудеться наступного тижня у Франції.

     

  • ЄС підтримує Республіку Молдова

    ЄС підтримує Республіку Молдова

    Цього року Європейський Союз виділить 60 мільйонів євро в рамках Європейського фонду миру на зміцнення обороноздатності Республіки Молдова, яка межує з Румунією та Україною. Про це оголосив Президент Європейської Ради Антоніо Коста, який відвідав Кишинів через три роки після того, як Республіка Молдова подала заявку на вступ до Європейського Союзу. Заявка була подана в один день з Грузією і через три дні після України, в контексті вторгнення Росії в Україну.

    Адміністрація Республіки Молдова, яка прагне приєднатися до блоку ЄС до 2030 року, прагне тісніших відносин з ЄС, особливо у сфері безпеки і оборони. Антоніо Коста повідомив, що в рамках Європейського фонду миру, створеного для підтримки обороноздатності окремих країн, Республіка Молдова є другим за величиною бенефіціаром, якому вже виділено майже 37 мільйонів євро. Антоніо Коста високо оцінив зусилля влади Кишинева, спрямовані на зміцнення європейського шляху проти «тих, хто прагне підірвати шлях до прогресу, процвітання і стабільності за допомогою енергетичного шантажу, фейкових новин і гібридних атакˮ.

    Він також заявив, що використання енергії як зброї є неприйнятним, і що Європейський Союз та його країни-члени продовжуватимуть підтримувати Молдову в досягненні повної незалежності від будь-яких російських енергоносіїв або постачальників. «Те, що відбувається в Україні, має відношення до всієї безпеки Європейського Союзу, це стосується не тільки наших партнерів на Сході, не тільки Молдовиˮ, – сказав Антоніо Коста. У Кишиневі президент Європейської ради Антоніо Коста зустрівся з главою держави Майєю Санду.

    Вона, зі свого боку, підкреслила важливість європейської підтримки безпеки регіону в нинішньому міжнародному контексті, позначеному гібридними загрозами, кібератаками та дезінформаційними кампаніями. Майя Санду підтвердила відданість Республіки Молдова зміцненню національної безпеки та її інтеграції до Європейського Союзу, підкресливши, що ЄС підтримує Молдову в часи кризи. У травні минулого року Молдова уклала партнерство з ЄС у сфері безпеки і оборони, ставши першою країною, яка уклала таку угоду з ЄС.

    Проєвропейський уряд Республіки Молдова засудив вторгнення Росії в Україну у 2022 році, а відносини між владою Кишинева та Москви значно погіршилися. Влада Молдови оголосила, що російські безпілотники порушили повітряний простір країни, а також заявила про виявлення уламків безпілотників на своїй території.

  • Європейська підтримка України

    Європейська підтримка України

    Брутальний провал п’ятничних американо-українських переговорів у Вашингтоні не залишає місця для ілюзій щодо того, що Сполучені Штати відіграватимуть головну роль у встановленні миру в Україні. Тепер таку роль повинні взяти на себе самі європейці. Європа переживає унікальний момент для своєї безпеки, – заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер в неділю у Лондоні, де прийняв неформальний саміт приблизно 15 союзників України, в присутності президента Володимира Зеленського. Вони пообіцяли робити більше для безпеки Європи і більше озброюватися, але також наполягли на необхідності збереження сильної підтримки з боку США.

     

    Агентство Франс Прес зазначає, що зустріч підкреслила різницю в підходах між президентом США Дональдом Трампом, який прагне швидкої мирної угоди між Росією і Україною, та європейськими лідерами, які, схоже, готові продовжувати військову підтримку Києва допоки він не досягне миру, який вважатиме прийнятним народ України. Європа, за словами Стармера, повинна взяти на себе важку ношу, але для того, щоб захистити мир на нашому континенті і досягти успіху, ці зусилля повинні бути рішуче підтримані Сполученими Штатами. Декілька європейських країн збільшать свої оборонні витрати, – заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

     

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також заявила, що ЄС повинен терміново переозброїтися і готуватися до найгіршого. Вона оголосила, що представить комплексний план переозброєння Євросоюзу на позачерговому саміті ЄС 6 березня, в якому також йтиметься про необхідність для країн ЄС отримати фінансовий простір для збільшення військових витрат. Учасники саміту обговорили необхідність надання Україні всеосяжних гарантій безпеки в майбутньому, які, за словами голови Єврокомісії, мають забезпечити економічне виживання та військову стійкість.

     

    Незадовго до саміту в Лондоні прем’єр-міністр Великої Британії оголосив, що він працює з президентом Франції Еммануелем Макроном над планом припинення бойових дій в Україні, який потім буде представлений Сполученим Штатам. План також передбачає створення коаліції охочих серед європейських країн, які нададуть  Україні гарантії безпеки в разі укладення мирної угоди з Росією, але також матиме підтримку США. В.о. президента

     

    Румунії Іліє Боложан також взяв участь у саміті в Лондоні. Він підтвердив, що учасники саміту вирішили продовжити фінансову та військову підтримку Києва до припинення вогню. “Європейські держави повинні взяти на себе більший тягар заради миру в Європі, а це означає збільшення оборонних витрат.”

     

    Іліє Боложан підкреслив, що гарантії безпеки, які можуть бути надані Україні, не можуть бути забезпечені без підтримки США. Ці гарантії безпеки стосуються не лише України, але практично всього східного флангу, від Балтійського моря до Чорного, – сказав румунський лідер.

  • Румунія продовжує євроатлантичний шлях

    Румунія продовжує євроатлантичний шлях

    Зовнішня політика Румунії зберігатиме свій природний курс, будучи членом Європейського Союзу і НАТО, маючи стратегічне партнерство зі США і будучи відкритою до співпраці з усіма партнерами, які поділяють ті ж цінності і принципи, які ми підтримуємо. Це один з важливих меседжів, переданих у вівторок виконуючим обов’язки президента країни Іліє Боложаном на щорічній зустрічі з главами дипломатичних місій, акредитованих в Бухаресті.

    За словами Президента, Румунія залишається державою, яка твердо вірить у майбутнє Європейського Союзу, проатлантичним і відповідальним союзником. Іліє Боложан заявив, що настав час зупинити агресію Росії проти України, яка розпочалася три роки тому. Припинення вогню, за яким якнайшвидше настане справедливий і тривалий мир, – це мета, яку повинні послідувати не лише сторони, які в конфлікті, але й все міжнародне співтовариство, – підкреслив він. На його думку, мир, про який зараз ведуться переговори, не буде тривалим, якщо він не стане результатом компромісів, прийнятних для обох сторін, і якщо міжнародні суб’єкти не нададуть всеосяжний пакет гарантій безпеки для України в короткостроковій і довгостроковій перспективі.

    Переваги нашого членства в Європейському Союзі очевидні, і Румунія підтримує будь-який процес на європейському рівні, спрямований на посилення згуртованості та стратегічної стійкості Союзу і його держав-членів, – запевнив тимчасовий президент. Зі стратегічної і безпекової точки зору, Румунія відіграє активну роль у зміцненні оборони і стримування, а також присутності НАТО на східному фланзі та в Чорноморському регіоні, яке, за його словами, є регіоном, що має стратегічне значення для євроатлантичної безпеки. Ми продовжимо, твердо пообіцяв Іліє Боложан, тісно координувати свої дії з нашими союзниками задля забезпечення заходів оборони і стримування НАТО.

    Він подякував усім союзникам і партнерам за внесок, який вони зробили в безпеку Румунії та Чорноморського регіону, розмістивши на території країни військовий персонал, обладнання та військову техніку. Стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами було і залишиться основою зовнішньої політики Румунії, – підтвердив лідер Румунії. Ми віримо в ці відносини, які досягли значного прогресу за ці роки, і вважаємо, що їх можна ще більше зміцнити за допомогою наших спільних проектів у галузі безпеки, енергетики, торгівлі або інвестицій в цілому», – додав Іліє Боложан.

    Він привітав включення Румунії до програми безвізового режиму, що, на його думку, матиме вирішальний вплив на двосторонні відносини, включаючи культурні, наукові та міжлюдські обміни. Ми поділяємо зі Сполученими Штатами переконання в необхідності посилення оборонних інвестицій, що Румунія вже робить, збільшуючи частку оборони у валовому внутрішньому продукті і в рамках проектів з виробництва оборонного обладнання, -додав президент Боложан.

  • ЄС – збільшення витрат на оборону

    ЄС – збільшення витрат на оборону

    На тлі триваючої війни у безпосередній близькості та приходу до Білого дому нового лідера, якого одні називають непередбачуваним, інші – таким, що вміє домовлятись, а більшість – і тим, і другим, Європейський Союз не може дозволити собі розкіш ставити питання оборони і спільної безпеки на останнє місце в порядку денному. У  понеділок лідери ЄС зібралися в Брюсселі на неформальну зустріч, присвячену саме цьому питанню. Вони наполягали не лише на збільшенні оборонних бюджетів країн-членів, але й на фінансуванні спільних проєктів з фондів ЄС.

    Фінансування і співпраця на рівні ЄС могли б допомогти компенсувати бюджетні обмеження, які наразі заважають деяким країнам-членам витрачати більше коштів на оборону. Таким чином можна було б усунути відмінності у виробництві оборонної промисловості, щоб те, що виробляється в Європейському Союзі, тобто обладнання і боєприпаси, могло використовуватися в усіх країнах-членах.

    На зустрічі в Брюсселі президент Румунії Клаус Йоганніс підкреслив, що в усіх цих дебатах дуже важливо не випускати з поля зору членство в НАТО багатьох країн-членів ЄС. Румунія, за його словами, не сприймає ідею окремої європейської оборони або оборони паралельно з тим, що ми робимо в НАТО, тому що це не може функціонувати. Оборонна співпраця ЄС не повинна перекривати роль НАТО, яка, на думку більшості лідерів ЄС, є головним гравцем у трансатлантичній безпеці.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що якими б не були рішення, європейська оборонна промисловість повинна зростати, а головним рішенням є збільшення бюджетів. “Зараз ми оцінюємо прогалини, які маємо в європейській обороні, дивимося, де знаходимося і куди ми повинні рухатися і виходячи з цього ставитимемо перед собою нові цілі. Ми також вирішимо, скільки союзники повинні витрачати на оборону, але це буде набагато більше, ніж 2% ВВП”, – сказав Марк Рютте.

    Що стосується закупівель, то президент Франції Еммануель Макрон був єдиним лідером, який говорив про ексклюзивні або пріоритетні закупівлі в Європейському Союзі. Це позиція, яка в майбутньому виключить значну частину американських постачальників, а отже, і небажання держав-членів, які не хочуть напружувати відносини зі Сполученими Штатами, особливо в умовах нинішньої глобальної нестабільності, – зазначає наш кореспондент у Брюсселі. Сполучені Штати є союзником НАТО і до цього часу брали на себе більшу частину тягаря з оснащення Альянсу.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначив, що європейські союзники повинні дедалі більше брати на себе цей тягар, не лише в плані витрат на НАТО, але і в плані допомоги Україні. На зустрічі з румунськими ЗМІ президент Клаус Йоганніс нагадав, що, незважаючи на високий рівень дефіциту, минулого року Румунія мала значне економічне зростання і саме на цьому тлі оборонний бюджет був збільшений до 2,5% ВВП, що є прикладом серед країн ЄС.

  • Європа, війна Росії проти України та золота ера Дональда Трампа

    Європа, війна Росії проти України та золота ера Дональда Трампа

    20 січня відбулася інавгурація нового президента Сполучених Штатів, мабуть найвпливовішої людини на планеті, тому що лідер у Білому домі є також головнокомандувачем Збройних сил США. Дональд Трамп, ймовірно, хоче, щоб його другий і, можливо, останній термін перебування на посаді увійшов в історію американських президентів, які зробили ключовий внесок у регіональну зовнішню політику США. Із заяв Трампа стає зрозуміло, що він хоче підвищити роль США в регіональній політиці двох Америк навіть більше, ніж було передбачено Доктриною Монро 1823 року. З січня 2025 року світ вступив у нову еру геоглобального і геостратегічного розвитку, що призведе до змін в тому числі в Європі і в нашому регіоні. Сьогодні ми спробуємо визначити, які наслідки матиме другий президентський термін Дональда Трампа для євроатлантичної безпеки і чи вдасться йому покласти край війні в Україні.

     

    Історик Віктор Боштінару, колишній член комітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту, в інтерв’ю Радіо Румунія зазначив, що ми живемо в світі постійних змін, надзвичайної динаміки не лише внаслідок обрання 47-го президента США Дональда Трампа, а й внаслідок подій останніх чотирьох-п’яти років, які принесли безпрецедентний з часів Другої світової війни рівень непередбачуваності та підвищеного глобального ризику. Постає запитання: чого очікувати від другого президентського терміну Трампа? Віктор Боштінару відповідає: «Слід очікувати спроби Сполучених Штатів Америки розрядити два великих конфлікти, які сьогодні турбують всю планету. Я маю на увазі війну в Україні, навіть якщо тут погляди деяких країн-членів Європейського Союзу дещо або навіть суттєво відрізняються від поглядів Сполучених Штатів та, останнє, але не менш важливе, вплив, який президент Трамп може мати на розвиток подій на Середньому Сході, оскільки конфлікти в Україні та на Середньому Сході відбиваються на трансатлантичних відносинах.»

    Заяви лідера Білого дому привернули увагу всього світу, як під час передвиборчої кампанії, так і після виборів, в тому числі під час церемонії його інавгурації. Яким є його бачення безпеки і як новий лідер у Вашингтоні може вплинути на євроатлантичні відносини?, – запитали ми військового аналітика та колишнього голову медія-тресту Збройних сил Румунії, полковника запасу Йона Петреску. «По суті, завдяки телебаченню, ми всі стали свідками справжнього геополітичного шоу. До речі, Дональд Трамп, як відомо, почав свою кар’єру на телебаченні, і він любив свої ток-шоу за їхні напружені, непередбачувані моменти, навіть виганяв деяких своїх молодих гостей-підприємців. Йому подобалося бути і залишатися в центрі американської і, за можливості, міжнародної громадської думки. Цього він домігся, коли склав присягу 47-го президента Сполучених Штатів Америки, апогеєм якої став вечір, коли він підписав низку указів, в яких, з одного боку, скасував рішення колишнього президента Байдена, а з іншого – висунув нові вимоги відповідно до своєї публічно проголошеної політики, включаючи введення надзвичайного стану на кордоні з Мексикою, ще раз наголосивши в цьому контексті, що американська армія, в першу чергу, повинна забезпечувати територіальну цілісність і безпеку кордонів Сполучених Штатів Америки.»

    Наш співрозмовник додає, що Дональду Трампу подобається бути переможцем, перебувати в центрі уваги й тримати весь світ у напрузі. «Якщо придивитися уважніше до моменту підписання його перших указів, то можна помітити, що було приділено увагу інформуванню присутніх журналістів про необхідний і майбутній діалог між Трампом і Путіним з метою пошуку взаємоприйнятних рішень для припинення російсько-української війни на території України. Тут застережень дуже багато, і перше з них полягає в тому, що стало зрозуміло, що цей конфлікт неможливо вирішити за 24 години. Але за 24 години, з одного боку, Трамп дав конструктивний меседж, і на нього відповів Путін, Путін, який був більш обережним у своїх висловлюваннях. Він розповів про перипетії, з якими Трамп зіткнувся на шляху до своєї другої перемоги на президентських виборах у США, що, на думку багатьох компетентних спостерігачів за кордоном, свідчить про те, що Путін також у скруті і шукає, можливо, навіть за підтримки Трампа, вихід з цього виснаження Російської Федерації, російських військових, я маю на увазі з російсько-української війни, спровокованої незаконним вторгненням російських військ на територію України.»

    В умовах відкритої повномасштабної війни на старому континенті, яка триває вже третій рік, а також численних та різноманітних гібридних дій Росії проти Заходу, ЄС почав активно підвищувати свою оборонну готовність та швидко розвивати оборонну промисловість. Чи повинна Європа ще більше зміцнювати свою оборону в новому безпековому середовищі, в тому числі у світлі заяв президента Дональда Трампа? На це запитання відповідає колишній член комітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту Віктор Боштінару: «Звісно, що так і це треба було робити, так чи інакше, навіть якби Дональд Трамп не був переобраний президентом, тому що війна в Україні висвітлила надзвичайно низький рівень готовності Європейського Союзу, країн-членів Європейського Союзу, на момент початку конфлікту в Україні. А з іншого боку, вона виявила неймовірно низьку промислову спроможність підтримувати військові зусилля, особливо в умовах довготривалої війни, війни на виснаження, якою зрештою виявилася війна проти України. Ці речі – разом з уроками про заміну військової техніки новими поколіннями і новими підходами, починаючи від ролі безпілотників і закінчуючи переосмисленням ролі бронетехніки, переосмисленням ролі важкої артилерії, важливості підводних і надводних безпілотників, всього цього, а також ролі штучного інтелекту у веденні війни, важливості супутникового зв’язку, захист супутників для забезпечення безпеки комунікацій у воєнний час – всі ці елементи показали, що Європа виявилася жахливо непідготовленою. І це доведеться виправити, тому що ризики для безпеки в цій частині світу залишаються, а гарантії від Росії важко прийняти, навіть якби вони були надані, не кажучи вже про нинішню путінську Росію, навряд чи вона буде сприйнята всерйоз будь-яким іншим партнером на цій планеті.»

    Віктор Боштінару стверджує, що Європі доведеться більше і краще готуватися до можливого конфлікту з Росією та об’єднувати свої ресурси, адже стара римська приказка «Хочеш миру – готуйся до війни» дедалі демонструє свою актуальність. «Ми нарешті побачили розмови про об’єднання двох великих концепцій щодо літаків 6-го покоління, що є ознакою того, що війна в Україні певним чином зробила європейських лідерів мудрішими. Я неодноразово наголошував на тому, що ми, країни Європейського Союзу, повинні зробити членство в ЄС і засоби, що надаються з бюджету Європейського Союзу, інструментом підтримки зусиль нашого континенту в галузі оборони і безпеки, тому що, врешті-решт, Дональд Туск, прем’єр-міністр Польщі, був правий, коли сказав в Європейському парламенті: якщо Європа хоче вижити, вона повинна озброїтися. Це звучить дуже сильно, якщо згадати те, що ЄС був створений, щоб забезпечити тривалий мир серед його членів, попередити виникнення конфліктів на старому континенті, а також традицію, яка призвела до майже безумовних анти-оборонно-безпекових рефлексів, особливо в західних країнах-членах Європейського Союзу.»

    Ми також є свідками зміни парадигми, яку можна інтерпретувати як продовження доктрини Монро. Дональд Трамп має особливе бачення розширення сфер безпекових інтересів США. Але, як каже аналітик Йон Петреску усі заяви Трампа щодо Панами, Канади та Гренландії, ґрунтуються на американських економічних інтересах. Він каже, що указ Трампа про перейменування Мексиканської затоки на Американську це не просто зміна назви, а публічний знак рішучості нового президента дати зрозуміти, що це зона економічних інтересів США. Заяви Трампа щодо Гренландії викликали напруження у відносинах між Європою і США, а Франція обговорила з Данією можливість відправки до Гренландії своїх військ.

    Аналізуючи ситуацію довкола цього стратегічно важливого острова військовий аналітик Йон Петреску зазначив: «Сполучені Штати зараз мають там військовий аеродром і дислоковані там війська, тому що Гренландія де-факто охороняється американськими військами – там є авіабаза – але поки що, на рівні інформації, передчасно говорити про те, наскільки великої військової присутності Трамп захоче в Гренландії. Звичайно, прем’єр-міністр Данії заявив, що тільки народ Гренландії вирішуватиме своє майбутнє, але мова йде про 50 000 гренландців, щонайбільше, які будуть прагматичними та, ймовірно, поставлять собі запитання: що нам дає Трамп, чого не дала Данія, яка була державою, що контролювала економічне існування Гренландії. Це питання, на які ми дізнаємося відповідь у найближчому майбутньому, але, цілком ймовірно, Гренландія дійсно трансформується і стане, зі стратегічної точки зору, маяком для Сполучених Штатів Америки, які стежитимуть за проходженням кораблів Російської Федерації через цей район та інших союзних Російській Федерації держав, щоб на північ від Європи і особливо на південь від Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії були виключені військово-морські стратегічні несподіванки.»

    Дональд Трамп хоче зблизити два береги Атлантики, звісно метафорично, шляхом розширення американських інтересів у Гренландії, але це може призвести до погіршення стосунків з давніми союзниками США. Ось що каже про це Віктор Боштінару. «Й у випадку Канади, й у випадку Данії йдеться про союзників Сполучених Штатів Америки, країн-членів НАТО, які традиційно мають надзвичайно тісні відносини зі Сполученими Штатами Америки. Зараз навіть заяви про Канаду як 51-й штат федерації Сполучених Штатів Америки або захоплення Гренландії викликає добре контрольовану, але дуже нервову реакцію в Оттаві і Копенгагені. Сполучені Штати Америки також перебувають у ситуації, коли їм потрібні друзі, союзники і довіра. Американське лідерство без престижу і довіри важче нав’язати. Тому я думаю, що заяви це одне, а реальні дії – зовсім інше, і вони будуть набагато обережнішими і стриманішими, звичайно, включаючи економічні механізми співпраці і перетворення Гренландії на платформу для Сполучених Штатів, щоб проєктувати свою силу в більшому масштабі, ніж зараз, але я не бачу, як вони можуть отримати фізичний контроль над Гренландією без значного погіршення відносин, в тому числі з Євросоюзом – подивіться на реакцію ЄС, який заявив, що Гренландія перебуває під захистом договорів Європейського Союзу.»

    Президент США Дональд Трамп закликав керівника Росії Володимира Путіна зупинити війну проти України й «укласти угоду», оскільки далі для Росії «буде тільки гірше». Водночас Путін заявив, що не готовий підписувати мирний договір із президентом України Володимиром Зеленським, якого він знову назвав «нелегітимним». Румунський генерал-лейтенант запасу Александру Грумаз стверджує, що Путін не збирається закінчувати війну. «Росія не зацікавлена в мирі в Україні. Росія зацікавлена в діалозі зі Сполученими Штатами, тому що відносини між двома ядерними державами досягли найнижчого рівня. Зараз на мій погляд Путін не збирається укладати мирний договір з Україною, це неможливо. Усе, що може бути досягнуто – це перемир’я, що означає припинення вогню на невизначений період часу, і не більше…»

    Тобто замороження війни, чого власне й прагне Путін, він хоче отримати паузу для переозброєння та продовження війни.

     

  • Румуни та західний курс держави

    Румуни та західний курс держави

    Хоча Румунія переживає період глибокого соціального невдоволення і розчарувань, вони не пов’язані з прихильністю громадян до НАТО і Європейського Cоюзу. Опитування INSCOP, опубліковане у вівторок, показує, що 90% румунів відкидають ідею виходу з НАТО, що є рекордним рівнем підтримки Північноатлантичної організації. Згідно з опитуванням, що базується на даних, зібраних наприкінці минулого року, за останні три роки прихильність румунів до Заходу з точки зору політичних і військових альянсів зросла на 10%.

    Але більше половини опитаних відчувають себе вразливими до дезінформації та фейкових новин на телебаченні та в соціальних мережах. Водночас понад три чверті стверджують, що це явище вплинуло на їхню поведінку під час голосування на останніх виборах. Посилаючись на дані опитування, директор INSCOP Ремус Штефуряк вважає, що те, що зараз відбувається в Румунії, “не має нічого спільного зі зниженням прихильності румунів до євроатлантичного світу, а скоріше з внутрішніми проблемами, економічними і соціальними питаннями, дуже низьким рівнем довіри до політичного класу, відсутністю доброчесності, браком професіоналізму, відчуттям того, що правила створюються під інтереси конкретної особи”.

    За його словами, це “внутрішні питання, які є частиною наших внутрішніх дебатів, це не теми, які стосуються того, як румуни ставляться до євроатлантичного світу”. Опитування також показує, що майже три чверті респондентів вважають членство Румунії в Європейському Союзі перевагою з точки зору його наслідків для економічного і соціального життя, сім’ї та особистого життя. Три роки тому так вважали лише 55% румунів. Водночас 88% вважають, що Румунія повинна залишитися в ЄС, а 78% вважають, що економічне майбутнє країни залежить від членства в ЄС.

    Три роки тому чверть населення вважала, що Румунії було б краще вийти з ЄС. Сьогодні більше половини румунів вважають, що країна повинна ставити національні інтереси на перше місце, навіть якщо це означає порушення правил ЄС. Опитування також показує, що більше половини румунів вважають, що влада діє більше в інтересах інших країн, що економіка контролюється іноземцями, що держава допомагає транснаціональним корпораціям більше, ніж румунським компаніям, або що існує домовленість між багатими країнами, щоб тримати Румунію в бідності.

    Водночас понад 60% румунів стверджують, що в Європі їх сприймають як неповноцінних громадян, але вважають Румунію культурно вищою за західні країни. Нарешті, 69% опитаних проголосували б за націоналістичну партію або націоналістичного кандидата на президентських виборах. Опитування вважається одним з найбільш актуальних, опублікованих INSCOP за останні роки, оскільки дає чітке розуміння соціального невдоволення і факторів, що впливають на сприйняття румунів у нинішньому геополітичному контексті.

  • Україна на порядку денному нового керівництва ЄС

    Україна на порядку денному нового керівництва ЄС

    У понеділок, 16 грудня 2024 року, міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у зустрічі міністрів закордонних справ ЄС, яка була присвячена таким темам як: агресія Росії проти України, події в Грузії, ситуація на Середньому Сході та в Сирії, а також ситуація в Білорусі. Крім того, під час неформального сніданку міністерка закордонних справ Румунії взяла участь в обговоренні шляхів підвищення ефективності зовнішньої політики ЄС у контексті вступу Кайї Каллас на посаду Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки та віце-президента Європейської комісії 1 грудня 2024 року.

    Дискусія щодо російської агресії проти України була зосереджена на підтвердженні рішучої підтримки України з боку ЄС на всіх рівнях в рамках мандату нової Європейської Комісії. Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску підтвердила важливість продовження багатовимірної підтримки України. Вона привітала ухвалення 15-го пакету санкцій проти Росії, а також ухвалення перших списків в рамках пакету санкцій за гібридні дії Росії. Вона підкреслила, що ці списки є потужною відповіддю ЄС на участь Росії у дестабілізації сусідніх партнерів та держав-членів ЄС. Вона наголосила на важливості використання ЄС усіх наявних інструментів для протидії впливу дезінформації та гібридної кампанії з метою зміцнення стійкості європейських демократій. Міністерка також підтримала якнайшвидше розблокування Європейського фонду миру, а також посилення мандату Місії ЄС з військової допомоги для кращого реагування на потреби українських збройних сил на місцях.

    Отже, в Брюсселі відбулося перше засідання Ради міністрів закордонних справ, до складу якої входять глави дипломатій 27 країн-членів ЄС, але вперше її очолила новий Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки, естонка Кайя Каллас. Водночас цього тижня відбудеться саміт лідерів країн ЄС, зимова Європейська Рада, яку також вперше очолить новий президент Європейської Ради колишній прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта.

    Сьогодні ми спробуємо дізнатися, чого варто очікувати за підсумками цих двох важливих зустрічей в плані подальшої допомоги Україні як у близькому майбутньому, так і після 20 січня, коли Дональд Трамп офіційно складе присягу і приступить до виконання обов’язків президента США.

    Кореспондент Радіо Румунія в Брюсселі Богдан Ісопеску каже, що Кая Каллас може здатися емоційною, тендітною політикинею, але вона є надзвичайно потужним голосом, коли мова заходить про підтримку України. «Перш за все, щодо України, Європа зайняла своєрідну вичікувальну позицію по відношенню до Сполучених Штатів, ніхто не знає, що станеться, коли адміністрація Трампа прийде до влади, але меседж Європи дуже, дуже чіткий: ми підтримуємо Україну. Європейський Союз рішуче налаштований підтримувати Україну незалежно від того, що вирішать Сполучені Штати, але якщо допомога з іншого боку Атлантики буде скорочена, Європейський Союз автоматично візьме на себе основний тягар. Наразі Кая Каллас та 27 міністрів закордонних справ ухвалили 15-й пакет санкцій проти Росії. Він включає в себе не тільки санкції проти Росії, але і проти північнокорейських чиновників, проти компаній із Сербії, з Китаю, які постачають певний вид продукції, яку Росія може використовувати в цій війні.»

    З іншого боку з 1 січня протягом шести місяців Польща головуватиме в Раді ЄС, одній з ключових інституцій Євросоюзу, де ухвалюватимуться й важливі рішення щодо України. Нещодавно польський міністр у справах Європейського Союзу Адам Шлапка зазначив, що головування Польщі в Раді ЄС зосередиться на семи вимірах безпеки: зовнішня безпека, внутрішня безпека, безпека в інформаційному, економічному, енергетичному, продовольчому та медичному вимірах, а про яку безпеку в Європі можна говорити, коли поруч триває війна.

    Наш кореспондент у Брюселі Богдан Ісопеску нагадав, що Польща, так само, як, наприклад, і країни Балтії, дуже голосно заявляє про свою підтримку України і часто звинувачує весь Захід і решту Європейського Союзу в тому, що вони недостатньо допомагають українському народу. «Слід очікувати від польського головування прискорення законодавчих ініціатив, прискорення різних ініціатив щодо України, проукраїнських проєктів, допомоги Україні та з різних інших питань. І це після певного періоду застою, тому що, як відомо, угорське головування, хоча Румунії воно принесло повноправне членство в Шенгені, в цілому, на рівні ЄС не мало особливих досягнень, тому що Угорщина йде проти течії в ЄС. Під час угорського головування було дуже мало результатів, тому великі сподівання зараз покладаються на Польщу.»

    З іншого боку, експерт з міжнародних відносин, професор Факультету європейських студій Клузького університету імені Бабеша-Бойоя Валентин Наумеску каже, що хоча на цьому тижні не буде прийнято якихось ключових рішень, він є особливим тим, що будуть накреслені основні орієнтири зовнішньої політики нового керівництва ЄС. «Звичайно, нас у нашому регіоні найбільше цікавить, як Європейський Союз позиціонуватиме себе в умовах осяжного закінчення війни в Україні, як Європейський Союз намагатиметься компенсувати можливе скорочення американської військової допомоги, можливо, не замінити її повністю, але, безумовно, європейці готові й надалі допомагати Україні. А також, схоже, що тут буде сюрприз, про який повідомляють подекуди, в деяких європейських виданнях, що президент Макрон може порушити питання, звісно, без ухвалення жодного рішення цього тижня, про можливу участь європейців з миротворчими військами після укладення угоди про припинення вогню і, по суті, Європейський Союз візьме на себе основний тягар підтримки, скажімо так, стану перемир’я на лінії фронту, про який буде домовлено. Отже, такими є головні заходи або, принаймні, важливі проєкти, станом на цей тиждень.»

    Тим часом, ситуація на фронті в Україні залишається складною, росіяни постійно штурмують на кількох напрямках. І в Києві, і в Москві говорять про можливість досягнення угоди про припинення вогню, але мають радикально протилежні підходи. Новобраний президент США Дональд Трам заявив днями, що досяг «невеликого прогресу» в зусиллях з припинення російсько-української війни. Тим часом Президент України Володимир Зеленський зауважив, що війну не можна закінчити «просто папірцем», тому лише сильна Україна, за підтримки Заходу, може змусити Росію сісти за стіл переговорів.

    Генерал у відставці Вірджил Белечану, колишній представник Румунії при командуванні НАТО в Брюсселі, каже, що з огляду на ситуацію на фронті мирні переговори неминучі, тому й Україна, і Росія намагаються створити більш вигідні для себе умови. «Я вважаю, що цей момент, як би парадоксально це не звучало, несприятливий, передусім для Російської Федерації. Це несприятливий момент для припинення вогню, встановлення лінії розмежування, а потім демілітаризованих зон, в першу чергу, для Російської Федерації, а потім для України. По-перше, для Російської Федерації, тому що в Курську все ще перебувають українські війська, які, сподіваємося, залишатимуться там якомога довше, і звідси запитання: чи погодиться Путін на припинення вогню, лінію розмежування і присутність миротворчих військ всередині Російської Федерації в такому історичному регіоні, як Курськ?» На думку Вірджила Белечану, Путін намагатиметься тягнути час, щоб витіснити українські війська з Курської області, чого до тепер йому не вдалося.

    Російські війська продовжують наступ на східному фронті в Україні, наближаючись до Покровська на Донеччині, яке є стратегічним містом. Путіна не хвилюють шалені військові втрати, він намагається будь-якою ціною продовжити наступ в очікуванні зміни влади в США. Чи повинна Європа хвилюватися з приводу такого розвитку подій?, – запитали ми військового аналітика Раду Тудора. «Не тільки Європа повинна турбуватися, а всі демократії, тому що якщо Україна буде окупована, якщо Росія переможе, це буде сигналом заохочення для всіх диктатур світу, для тих країн, які своїми загарбницькими методами, війнами, які вони можуть розв’язати проти інших незалежних держав, можуть відчути себе заохоченими відсутністю підтримки або поразкою України. Саме тому нещодавно Президент США Джо Байден оголосив про пакет допомоги Україні у розмірі 1 мільярд доларів. Очевидно, що ця новина з’явилася у складному контексті, але якщо подивитися на загальну картину, то жодна зі сторін, що беруть участь у цьому конфлікті, ні російські загарбники, ні українські захисники не змогли якось змінити стратегічний баланс. Є тактичні успіхи, є елементи, які, безумовно, дають привід для занепокоєння, але вони не змінюють баланс сил, а скоріше це пунктуальні кроки, які якимось чином намагаються утримати загрозу, щоб мати перевагу на переговорах. Тому що вже почалися інтенсивні переговори про те, що справедливий мир повинен означати для всіх. Кожна нормальна людина хоче миру, і він може бути досягнутий шляхом припинення загарбницької війни, яку веде Росія, шляхом виведення загарбницьких військ з території України.»

    Президент України Володимир Зеленський закликає до тривалого миру, який Росія не зможе порушити. Під час зустрічі в Парижі з Еммануелем Макроном і Дональдом Трампом він наголосив, що хоче для своєї країни тривалого миру, який Росія не зможе зруйнувати за кілька років, спровокувавши новий конфлікт. Зеленський сказав, що просто припинення вогню без належних гарантій безпеки не буде достатнім, тому що Росія відновить сили і нападе знову – так, як вже робила. Водночас ми чули заяву про те, що українській армії бракує сил для відвойовування окупованих територій.

    Чи означає це, що Київ готовий на територіальні поступки? Аналітик Раду Тудор відповідає: «Дуже важко повірити в те, що ми матимемо формальну передачу території. Інакше всі ці величезні зусилля, яких доклала Україна, з десятками тисяч загиблих військовослужбовців, десятками тисяч цивільних осіб, людей похилого віку, дітей, жінок, вбитих російськими ракетами, були б марними. Я вважаю, що зараз можна говорити про припинення бойових дій, а потім про дипломатичні переговори, як каже президент Зеленський, навколо ідеї справедливого миру. Отже, першим етапом має бути припинення бомбардувань, страждань цивільного населення і руйнування суверенної і незалежної країни – України, яка, на жаль, в результаті російських бомбардувань, зазнала збитків у розмірі понад 500 мільярдів доларів США. Я вірю, що зусиллями нової Європейської Комісії на чолі з президенткою Урсулою фон дер Ляєн, нового президента США Дональда Трампа, зусиллями генерального секретаря НАТО Марка Рютте, може бути створена дипломатична основа, де кожна сторона могла б сісти за стіл переговорів, і Україна могла б сказати: так, ми готові говорити, але за однієї умови – ми не віддаємо ні сантиметра нашої окупованої території. Інакше всі жертви будуть марними.»

    Тим часом після блискавичного наступу сирійські повстанці зайняли Дамаск та оголосили про падіння режиму Башара Аль-Асада, який втік до Москви. Тож постають запитання чи вплине зміна військово-політичної ситуації у Сирії на російсько-українську війну, чи падіння дружнього Кремлю режиму ослабить режим Путіна, котрий отримав сильного репутаційного удару. Відомий румунський політичний та військовий оглядач Клаудіу Деджерату каже, що втеча Асада загрожує Росії втратою двох військових баз у Середземномор’ї та великими проблемами на африканському напрямку. «Це, безумовно, вплине, тому що і Росія, і Іран зазнали удару в Сирії, і деморалізуючий ефект, ймовірно, буде помітний у керівництві двох країн. І це, безумовно, також є сигналом того, що обидві країни більше не мають здатності управляти значними силами і засобами на відстані.»

  • TikTok в центрі уваги ЄС

    TikTok в центрі уваги ЄС

    Європейська комісія відкрила офіційне розслідування проти платформи TikTok за ймовірні порушення закону про цифрові послуги в контексті президентських виборів у Румунії. У першому турі, 24 листопада, несподівану перемогу здобув маловідомий громадськості незалежний кандидат-націоналіст і євроскептик, що викликало багато запитань. Вибори були скасовані після того, як Конституційний суд отримав докази втручання Москви у виборчий процес, надані румунськими спецслужбами.

    Водночас, чотири впливові американські сенатори у спільній заяві попередили про небезпеку, яку становить TikTok в Румунії. «Атака Владіміра Путіна на вибори в Румунії є ще одним прикладом гібридної війни, яку російський лідер веде проти наших європейських союзників і партнерів. Як сильний союзник НАТО, ми підтримуємо Румунію в боротьбі за чесність виборів. Ми засуджуємо маніпуляції Путіна з підконтрольним Комуністичній партії Китаю TikTok з метою підриву демократичного процесу в Румунії», – заявили четверо американські сенатори.

    Виконавча влада ЄС ставить питання про те, чи належним чином китайська платформа оцінила та пом’якшила системні ризики, пов’язані з доброчесністю виборів. «Ми повинні захищати наші демократії від будь-якого зовнішнього втручання. Щоразу, коли ми підозрюємо таке втручання, особливо під час виборів, ми повинні діяти швидко і рішуче. Після серйозних ознак того, що іноземні суб’єкти втручалися у президентські вибори в Румунії за допомогою TikTok, ми зараз ретельно розслідуємо, чи не порушив TikTok закон про цифрові послуги, не впоравшись з такими ризиками. Слід чітко усвідомити, що в ЄС усі онлайн-платформи, включаючи TikTok, мають бути притягнуті до відповідальності», – заявила голова Єврокомісії  Урсула фон дер Ляєн.

    У відповідь на ці звинувачення TikTok заявив, що захищав цілісність платформи під час понад 150 виборів у всьому світі. Ми не приймаємо платну політичну рекламу, ми активно видаляємо контент, який порушує наші правила щодо дезінформації, агресивних дій і мови ненависті, і ми продовжуватимемо співпрацювати з Європейською комісією, – заявили представники китайської платформи.

    Єврокомісія видала наказав TikTok, вимагаючи замороження та збереження даних, пов’язаних з реальними чи передбачуваними системними ризиками, які його сервіс може мати щодо виборчих процесів і громадянського дискурсу в ЄС, у період з 24 листопада 2024 року до 31 березня 2025.

    Ризики дезінформації з онлайн-середовища щодо чесності виборів також були темою дебатів у Європейському парламенті в Страсбурзі. Залежно від політичної приналежності думки євродепутатів коливалися – одні вважають, що онлайн-платформи стали благодатним ґрунтом для дезінформації або що алгоритми становлять небезпеку для виборів, в той час як інші висловлюють переконання, що свобода вираження думок не підлягає обговоренню.

  • Структурні фонди та фонди згуртування для Румунії

    Структурні фонди та фонди згуртування для Румунії

    Румунія отримала 1,9 мільярда євро зі структурних фондів та фондів згуртування, що фінансуються у 2021-2027 фінансовому періоді, – повідомив наприкінці минулого тижня міністр європейських інвестицій та проєктів Адріан Кичу у своєму дописі на Facebook. За його словами, загальний рівень освоєння коштів у 6,11% ставить Румунію на рівень середнього показника в Європейському Союзі, який становить 6,19%.

    Ще краще справи йдуть у програмах, якими централізовано керують Міністерство інвестицій та європейських проєктів та Міністерство транспорту, де рівень освоєння коштів структурних фондів та фондів згуртування становить 7,3%. Лише за останні кілька днів було отримано понад 650 мільйонів євро з структурних фондів та фондів згуртування на 2021-2027 фінансовий період, а відшкодування від Європейської Комісії продовжуються в тому темпі, який ми прогнозували, враховуючи, що Румунія має контракти на суму понад 31 мільярд євро, – написав Адріан Кичу.

    Він додав, однак, що Румунія все ще має дещо надолужити у розділі Регіональні програми, де рівень освоєння коштів становить лише 3,2%. Адріан Кичу висловив переконання, що модель, яку нинішня коаліція, до складу якої входять Соціал-демократична партія та Націонал-ліберальна партія, наклала на управління та впровадження європейських фондів, включаючи їх децентралізацію, буде продовжена майбутньою правлячою коаліцією, і що темпи освоєння європейських фондів будуть збережені, щоб повторити успіх освоєння європейських грошей в період 2014-2020 років.

    З іншого боку, колишній єврокомісар Коріна Крецу стверджує, що в Румунії немає жодного населеного пункту, який би не скористався європейськими фондами, і це пов’язано з тим, що Румунія є членом Європейського Союзу. Ця заява стала ніби відповіддю невтомним недоброзичливцям Європейського Союзу, в тому числі й в новому Парламенті, тим, хто, прикриваючись титулом сувереністів, ледве приховує своє антизахідне бачення. У 2023 році Румунія була на першому місці за обсягом отриманих коштів по відношенню до свого населення, – заявила Коріна Крецу, посилаючись на аналіз Euronews. Колишня комісарка з питань регіональної політики нагадала, що з моменту вступу до Європейського Союзу в 2007 році Румунія отримала понад 95 млрд євро безповоротних коштів, при цьому її внесок склав менше 30 млрд євро.

    Серед великих проєктів, які отримали європейські фонди, є кілька великих регіональних лікарень, генеральний план транспорту, частини автомагістралей, відновлення залізниці, лінії метро, ​​яка з’єднає Отопень, найбільший аеропорт країни з Північним залізничним вокзалом,  а також міст через Дунай в Бреїлі, третій за величиною в Європі та один із найважливіших інфраструктурних проєктів у Румунії за останні 30 років.

  • 15 грудня 2024 року

    15 грудня 2024 року

    МЗС – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску візьме участь у понеділок у Брюсселі у засіданні міністрів закордонних справ ЄС – Раді закордонних справ (РЗС). Це буде перше засідання після того, як 1 грудня 2024 року Кая Каллас обійняла посаду Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки та віце-президентки Європейської комісії. На порядку денному зустрічі – агресія Росії проти України, події в Грузії, ситуація на Середньому Сході, в Сирії та Білорусі. Агресія Росії проти України буде розглянута у світлі останніх подій на місцях, посилення тиску ЄС на Росію, включаючи ухвалення 15-го санкційного пакету, а також продовження багатовимірної підтримки України з боку ЄС.

    УКРАЇНА – Румунія є  дуже важливим партнером України, як з точки зору відбудови країни, так і з точки зору військових зусиль. Особливо важливою допомогою є відкриття нових пунктів пропуску через кордон, – заявив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин. Він сказав, що вже відкрито п’ять нових пунктів перетину кордону і є пропозиції щодо відкриття ще шести. Сергій Сухомлин зазначив, що нові пункти пропуску є великою допомогою для українських експортерів і, що Румунія є серйозним партнером не тільки тому, що вона допомагає відновлювати інфраструктуру, але завдяки військовій допомозі, яку вона надає Україні у війні з російськими військами.

    АБХАЗІЯ – Міністерство закордонних справ Румунії вжило заходів у зв’язку з повідомленнями про затримання румунського громадянина в так званій республіці Абхазія, тимчасово окупованій Російською Федерацією грузинській території. Румун був затриманий службами безпеки в проросійському сепаратистському регіоні і звинувачується в спробі зняти на відео військові об’єкти на території Абхазії, незалежність якої визнана Москвою, але не міжнародною спільнотою. Абхазькі служби безпеки стверджують, що громадянин Румунії був змушений Головним управлінням розвідки Міноборони України знімати, в обміни на його вивезення з Абхазії, оскільки на окупованій Росією території йому могла загрожувати небезпека. Бухарест заявляє, що підтримує контакт з родиною затриманого румуна і продовжує докладати зусиль для надання необхідної консульської допомоги.

    ПАРЛАМЕНТ – Перше засідання нового Парламенту Румунії, сформованого за результатами виборів 1 грудня, було скликане Президентом Румунії на п’ятницю 20 грудня. До його складу увійдуть сім політичних сил, на дві більше ніж зараз. Соціал-демократична партія отримала найбільше місць – 122, за нею йде Альянс за об’єднання румунів – 91 місце, Націонал-ліберальна партія – 71, Союз «За порятунок Румунії» – 59, Партія «SOS Румунія», яка вперше потрапила до парламенту – 40, Демократичний союз угорців Румунії – 32 і Партія молодих людей, яка також вперше потрапила до парламенту – 31 місце. Фракція національних меншин, інших крім угорська, складатиметься з 19 депутатів, серед яких і представник українців Румунії Микола-Мирослав Петерцький. У п’ятницю Сенат і Палата депутатів створять спеціальні комітети для підтвердження мандатів на окремих пленарних засіданнях. Парламент вважається юридично сформованим після того, як дві третини депутатів і три чверті сенаторів будуть затверджені та складуть присягу.

    РЕВОЛЮЦІЯ – Тімішоара відзначає 35-ту річницю антикомуністичної революції, що спалахнула в грудні 1989 року в цьому місті на заході Румунії. Під гаслом «35 років свободи» відбудеться широкий спектр пам’ятних заходів, присвячених героям-мученикам, а також урочистостей з нагоди трьох з половиною десятиліть відколи Тімішоара стала першим вільним від комунізму містом Румунії. Як і щороку, програма включає богослужіння, покладання вінків, виставки та кінопокази. У неділю в Банатській філармонії відбувся концерт «Recviem in Memoriam», у понеділок відбудеться відкриття Порталу Свободи – світлової інсталяції, що відтворює звуки Революції, після чого пройде традиційний марш «Герої не вмирають». Вівторок буде днем жалоби, а 20 грудня заходи завершаться концертом «Rock for revolution».

    ПАРЛАМЕНТ – У понеділок румунські сенатори і депутати почнуть останній тиждень роботи нинішнього парламенту, маючи багато незавершених законопроєктів. Очікується, що до скликання нового парламенту Палата депутатів прийме новий Лісовий кодекс, який стоїть на порядку денному вже кілька місяців. Кодекс є важливою віхою в Національному плані відновлення та стійкості і пріоритетом уряду, який заявляє, що документ має бути прийнятий до кінця року. Серед іншого, законопроєкт передбачає конфіскацію автомобілів, що перевозять викрадену з лісів деревину, створення зелених зон навколо великих міст, переважне права на купівлю якісної сировини за розумною ціною для меблевиків країни, обов’язок моніторингу лісових доріг на відео, а також заборону суцільних рубок на всіх природоохоронних територіях. У Сенаті, з іншого боку, очікується голосування щодо законопроєктів, які пропонують обмежити одночасне зайняття або суміщення посад, що фінансуються державою, або скоротити кількість термінів перебування на посаді для керівників спецслужб до двох. Нинішні члени парламенту залишатимуться на своїх посадах до 20 грудня, коли заплановане перше засідання парламенту нового скликання, сформованого за результатами виборів 1 грудня.

    ГАНДБОЛ – Збірна Румунії зіграє з Італією у плей-офф за вихід на чемпіонат світу з гандболу серед жінок 2025 року. Про повідомила на своїй на сторінці у Facebook Федерація гандболу Румунії після жеребкуванням у неділю у Відні. Матчі відбудуться у квітні. Чемпіонат світу прийматимуть Німеччина та Нідерланди з 26 листопада по 14 грудня 2025 року. Румунія, яка брала участь у кожному чемпіонаті світу з гандболу серед жінок, у 2023 році посіла 12-е місце.