Tag: інвестиції

Уряд у Бухаресті затвердив проєкт бюджету Румунії на цей рік, який базується на економічному зростанні в 2,5%, середній інфляції в 4,4% і дефіциті в 7% ВВП. Після його прийняття міністр фінансів Танцош Барна заявив, що це тверезий і збалансований бюджет, заснований на розважливому прогнозі, з акцентом на інвестиції з рекордними асигнуваннями в 150 мільярдів леїв (близько 30 мільярдів євро).

Міністр також запевнив, що грошей на зарплати, пенсії та соціальні виплати вистачить… але на рівні 2024 року, після того, як виконавча влада вже заморозила на початку січня будь-яку індексацію чи підвищення зарплат для багатьох працінивків державного сектору терміновою постановою, а пенсії більше не індексувалися на рівень інфляції. Також було оголошено, що центральні державні установи та державні компанії будуть реорганізовані з метою скорочення їхніх витрат при одночасному наданні якісних послуг.

Міністр Танцош Барна додав, що важливо утримувати бюджет збалансованим протягом наступних семи років, поки він не повернеться до дефіциту в 3%, щоб управляти структурними вразливостями національної економіки. Транспорт отримає додаткові кошти на продовження вже розпочатих інфраструктурних проєктів, так само як і міністерства енергетики, праці, освіти, охорони здоров’я та європейські фонди, а 2,5% валового внутрішнього продукту буде виділено на оборону для модернізації військової техніки.

Бюджети спецслужб цього року також зростуть, причому найбільше – у Службі спецзв’язку, на модернізацію ІТ-інфраструктури та підготовку до президентських і місцевих виборів. Серед установ, які отримають менше грошей, – Парламент, Адміністрація Президента і міністерства сільського господарства, розвитку та культури. Що стосується державного боргу, міністр фінансів Танчош Барна пояснив, що він має тенденцію до зниження, але наслідки минулих запозичень ще довго відчуватимуться у витратах на виплату відсотків.

На його думку, Румунія повинна більше виробляти і менше позичати. Однак, на тлі, з одного боку, протестів важливих категорій румунів, незадоволених обмеженням їхніх доходів, а з іншого боку, імперативної вимоги Єврокомісії скоротити дефіцит, проект бюджету на 2025 рік надійшов до парламенту для обговорення цього тижня за терміновою процедурою, на самому початку парламентської сесії. Очікується, що дебати та голосування будуть спокійними, оскільки депутати правлячих коаліційних партій, які все одно складають більшість, мобілізуються.

В останні дні свого мандату, принаймні теоретично, бухарестська виконавча влада СДП-НЛП вирішила в четвер виділити кошти на загальну суму в мільярди леїв для низки нових інвестицій. Гроші будуть спрямовані на підтримку цілей місцевої громади, а також на промислові та медичні проєкти. Лікарня швидкої допомоги імені Багдасара-Арсені в Бухаресті є найбільшою неврологічною клінікою в Румунії. Вона має 263 ліжка і вже лікує травматичну, пухлинну, судинну, черепно-мозкову, дегенеративну та спинальну патологію.

Там буде побудований центр онкології та стереотаксичної радіохірургії площею понад десять тисяч квадратних метрів. «Ми продовжуємо інвестувати в охорону здоров’я і виділяємо понад 200 мільйонів леїв (що еквівалентно 40 мільйонам євро) на Центр онкології та радіохірургії в Бухарестській лікарні імені Багдасара-Арсені. Цей центр буде пропонувати інноваційні методи лікування для пацієнтів з онкологічними захворюваннями», – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку.

Його уряд також схвалив документ, спрямований на зниження сейсмічного ризику для вразливих будівель у країні, де часто відбуваються землетруси. Сума грантового фінансування, що надається бенефіціару, становить максимум 300 000 євро. Речник уряду Міхай Константін повідомив, що програма діє до 31 грудня 2030 року, а виплати здійснюватимуться до кінця 2036 року. Орієнтовний бюджет становить понад 1,3 мільярда леїв.

Буде профінансовано проектування та виконання робіт із втручання у приміщення, де ведеться господарська діяльність, а також у будівлях громадського чи комунального призначення. Консолідація приватних будинків не входить до фінансування за цією програмою. За оцінками, такою формою підтримки зможуть скористатися 750 підприємств.

Також у четвер Кабінет міністрів Чолаку схвалив реорганізацію Національного агентства з боротьби з наркотиками, в той час, коли наркоторгівля та вживання наркотиків набули значного поширення в Румунії. Нове бачення виходить за рамки кримінального правозастосування і наголошує на профілактиці та комплексній допомозі жертвам вживання наркотиків, особливо неповнолітнім, які потребують особливої підтримки.

Допомога переходить від Міністерства внутрішніх справ до системи охорони здоров’я, а прем’єр-міністр безпосередньо відповідає за координацію антинаркотичної політики. Також будуть створені спеціальні центри профілактики наркоманії, де кожен, хто цього потребує, зможе отримати спеціалізовану медичну допомогу. Законопроект, за словами уряду, був розроблений після консультацій з неурядовими організаціями та експертами в цій галузі.

ВИБОРИ – Міністерство закордонних справ Румунії подало до Постійного виборчого органу пропозиції щодо розташування 950 закордонних виборчих дільниць для проведення виборів Президента Румунії, а також виборів до Сенату та Палати депутатів. У порівнянні з виборами до Європейського парламенту 9 червня, для яких було організовано 915 виборчих дільниць, для майбутніх президентських і парламентських виборів було запропоновано 35 додаткових виборчих дільниць. Найбільше виборчих дільниць буде організовано в Італії (та на Мальті) – 158, Іспанії – 147, Великій Британії – 107, Франції (та Монако) – 68, Молдові – 59, США – 48. Як і у випадку з виборами до Європейського Парламенту 9 червня, з об’єктивних причин, виборчі дільниці не зможуть бути організовані в: Афганістані (румунські військові виведені з театру бойових дій), Ростові-на-Дону – Росія (консульська установа закривається), Одесі – Україна (консульська установа тимчасово призупинила свою діяльність), Судані, Венесуелі, Лівії та Північній Кореї. На президентських виборах голосування за кордоном відбувається протягом трьох днів у кожному турі (22, 23 і 24 листопада та, відповідно, 6, 7 і 8 грудня), а на парламентських виборах – протягом двох днів (30 листопада та 1 грудня).

ОБОРОНА – Норвегія виділить 127 мільйонів доларів на придбання ракетного комплексу Patriot для Румунії – про це оголосив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. За його словами, цей фінансовий внесок є частиною Ініціативи негайних дій з протиповітряної оборони, яку координує Німеччина, і дозволить Румунії зміцнити безпеку і оборону євроатлантичного регіону, оновивши і розширивши свої можливості протиповітряної оборони. Нещодавно Румунія передала систему Patriot сусідній Україні.

ПОВЕНІ – За останніми даними, понад 70 людей загинули в Іспанії після вчорашніх проливних дощів, що спричинили повені на південному сході країни. Найбільше постраждав регіон Валенсія, де через повінь знеструмлено понад 100 000 будинків і скасовано поїзди до Мадрида та Барселони. Школи і дитячі садки були закриті, а спортивні заходи скасовані. Дощі також завдали значної шкоди іншим регіонам, таким як Андалусія і Мурсія, популярним серед туристів. «Румунія підтримує Іспанію в ці важкі часи», – написав президент Румунії Клаус Йоганніс в соціальній мережі X (раніше Twitter). Він сказав, що глибоко стурбований і засмучений втратою людських життів і величезним лихом, спричиненим сильними повенями. Глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску заявила, що Бухарест готовий допомогти.

ФОРУМ – Десять великих міст Румунії були включені до європейського проєкту, який має стати розумним та екологічно чистим до 2035 року. Після відбору, зробленого фахівцями з міського планування на Форумі кліматичної нейтральності М100, Бухарест, Алба-Юлія та Брашов (центр), Констанца (південний схід), Ясси (схід) та Орадя (захід) отримають підтримку для скорочення викидів вуглекислого газу та перетворення на розумні, зелені міста. Форум М100, який проходить цими днями в Бухаресті, – це захід, який має на меті забезпечити платформу для дебатів, щоб продемонструвати приклади найкращих практик у сфері сталого розвитку.

ІНВЕСТИЦІЇ – Прямі іноземні інвестиції в Румунію за перші сім місяців цього року впали на 21 відсоток у порівнянні з рекордним 2022 роком, коли вартість прямих іноземних інвестицій в Румунію становила 10 мільярдів євро, свідчать дані Ради іноземних інвесторів. Її президент Даніель Ангел заявив, що лише третина компаній, що працюють в країні, запланували збільшення інвестицій у 2025 році, що є найнижчим показником за останні чотири роки. Загальний обсяг іноземних інвестицій в Румунію становить 118 млрд. євро, а перші три місця займають Нідерланди, Німеччина та Австрія. Даніель Ангел повідомив, що у 2025 році 43% компаній збережуть інвестиції на тому ж рівні, що й у попередньому році, тоді як 22% скоротять їх.

ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Мінімальна заробітна плата в Румунії може знову зрости з 1 січня наступного року з 3 700 до 4 050 леїв брутто (близько 810 євро). Ініціатори відповідного законопроекту стверджують, що підвищення матиме позитивні наслідки, оскільки зменшить кількість незадекларованої праці та підвищить купівельну спроможність. Експерти кажуть, що ще одним важливим наслідком буде збільшення зайнятості в сферах, менш привабливих для деяких працівників, особливо жінок і молоді. Понад 1,8 мільйона людей отримають вигоду від підвищення, яке торкнеться багатьох секторів, таких як торгівля, транспорт і малий та середній бізнес, де заробітна плата є нижчою за середню.

INDAGRA – Найпопулярніша подія в румунській сільськогосподарській та харчовій промисловості – Indagra & Indagra Food – стартувала у середу в Бухаресті. У виставці беруть участь понад 500 компаній з 25 країн світу, а також представлено понад 150 інновацій та нових продуктів. Indagra 2024, міжнародна виставка продуктів та обладнання для сільського господарства, садівництва, виноградарства та тваринництва, виводить на перший план інновації, які формують сільське господарство майбутнього. Від найсучаснішого обладнання до технологічних рішень, що підвищують продуктивність, ця подія є місцем, де фермери, підприємці та ентузіасти сільського господарства можуть знайти конкретні рішення для сталого майбутнього – кажуть організатори. Виставка триватиме до неділі 3 листопада.

ОПИТУВАННЯ – Румуни найбільше в Центральній та Східній Європі стурбовані зростанням бідності, можливими продовольчою та водною кризами або збільшенням економічного розриву між людьми, згідно з дослідженням «Якість життя в 2024 році», проведеним компанією Kantar Румунія. Війна і зростання цін також є серед проблем, які турбують румунів, згідно з тим же дослідженням. З іншого боку, більшість жителів Центральної та Східної Європи задоволені своїм життям, причому румуни перевищують середній рівень задоволеності в регіоні, відстаючи від австрійців і випереджаючи болгар. Однак, хоча румуни задоволені фінансовим становищем своєї сім’ї, вони досить незадоволені своїм професійним і соціальним життям. У Чехії, Словаччині та Угорщині рівень занепокоєння ще вищий, тоді як в Україні спостерігається величезна екзистенційна невизначеність, свідчать результати опитування.

Національний банк Румунії оголосив про значне падіння прямих іноземних інвестицій минулого року порівняно з 2022 роком. Їх чистий приплив у 2023 році досяг майже 6,75 млрд євро, що на 36,3% менше від рекордної суми, зафіксованої в попередньому році. На думку експертів Центрального банку, такий розвиток подій відповідає міжнародній тенденції та може бути пояснений переважно економічною невизначеністю та геополітичною напруженістю, особливо в контексті затяжної війни в сусідній Україні та конфлікту на Близькому Сході, які спонукали іноземних інвесторів дотримуватися обережного підходу.

Їхнє стримання, на думку інших, було посилене тим, що дехто називає початок блокування франко-німецького економічного двигуна Європи. Основними сферами, які приваблювали іноземні гроші в Румунію, були промисловість, фінансове посередництво, страхування і торгівля, а загальна сума іноземних коштів, безпосередньо поглинутих румунською економікою, досягла 118 млрд євро на кінець 2023 року.

Фінансовий аналітик Адріан Кодірлашу, заступник голови CFA Румунія (організації інвестиційних професіоналів) зазначає, що ця тенденція до зниження збереглася і в 2024 році: приблизно на 800 мільйонів євро менше. Фахівці кажуть, що існує прогалина, яка може бути заповнена за рахунок місцевих інвестицій. За словами міністра інвестицій та європейських проєктів Адріана Кичу, загальна вартість інвестицій, здійснених румунською державою, які фінансуються або з національних фондів, або з безповоротних європейських фондів, або через Національний план відновлення та стійкості, становить 155 мільярдів євро – близько половини валового внутрішнього продукту.

Нещодавно уряд Румунії повідомив про запуск пакету стратегічних програм розвитку економіки, і найважливішою є національна програма підтримки великої промисловості вартістю один мільярд євро. План також включає схему державної допомоги в розмірі 500 мільйонів євро та фіскальні пільги для стратегічних інвестицій понад 150 мільйонів євро в обробну промисловість. Бенефіціар повинен безпосередньо створити щонайменше 250 робочих місць і розвиватися в регіонах з валовим внутрішнім продуктом на душу населення нижчим від середнього по країні.

Уряд також обіцяє двісті п’ятдесят мільйонів мільйонів євро на рік для компаній, які інвестують у виробництво промислової сировини. Цього всього, зізнаються державні урядовці, неможливо досягти без державно-приватного партнерства. Вони також попереджають, що Румунії доведеться продовжувати запозичувати, щоб завершити розпочаті масштабні проєкти – автомагістралі, лікарні, нові стадіони чи спортивні зали, відремонтовані школи, модернізовані порти та залізниці – але стверджують, що кредити будуть погашені природно, через те, що називають економічними екосистемами, створеними цими інвестиціями.

ПАРЛАМЕНТ – Спільне пленарне засідання Палати депутатів і Сенату затвердило у вівторок новий мандат нинішнього голови Національного банку Румунії Мугура Ісереску. Депутати та сенатори також проголосували за новий склад Ради директорів НБР. Нове керівництво НБР має 5-річний мандат, який починається 11 жовтня. Також сьогодні парламент схвалив два запити президента Клауса Йоганніса – про участь армії Румунії в Командуванні НАТО з надання допомоги та підготовки в галузі безпеки для України  та створення на національній території військово-морського навчального центру для українського персоналу. Обидві палати парламенту були поінформовані про дозвіл Румунії на передачу Україні обладнання та матеріальних цінностей, переданих Швецією, а також про розміщення на її території контингенту сил спеціальних операцій ВМС США терміном на два роки.

VISA WAIVER – Румунія формально відповідає всім технічним умовам для участі в програмі безвізового режиму, повідомив посол Румунії в США Андрей Мурару в соціальних мережах. «Наша оцінка, заснована на кількості візових заявок цього року, а також на сильній тенденції до зниження в останні роки, полягає в тому, що Румунія опустилася нижче рівня відмов у 3%», – сказав він. За словами посла, перші румуни зможуть подорожувати без віз до США, ймовірно, в першій половині наступного року. «Якщо всі умови та підготовчі заходи будуть успішно завершені, програма може набути чинності десь у 2025 році», – заявила у вівторок посол США в Румунії Кетлін Кавалек. Однак, за словами посадовця, в найближчі місяці ще необхідно здійснити низку важливих кроків, щоб визначити, чи дійсно Румунія має право на участь у програмі безвізового режиму.

ЛІВАН – Міжнародне занепокоєння зростає після ізраїльських наземних рейдів на півдні Лівану, що відбулися у вівторок. Також у вівторок ізраїльська армія оголосила, що завдала удару по цілях Хезболли в столиці Бейруті, хоча раніше заявляла, що її війська будуть обмежені районами поблизу спільного кордону. Багато авіакомпаній призупинили польоти в регіоні, а західні держави організували евакуацію своїх громадян з Лівану.  За даними МЗС Румунії, на сьогоднішній день понад 1100 румунських громадян і членів їхніх сімей зареєстрували свою присутність в Лівані в посольстві Румунії в Бейруті, дипломатичний персонал якого підтримує з ними постійний контакт. Ще у жовтні 2023 року МЗС Румунії оголосило попередження 8/9 рівня – «Уникати будь-яких поїздок!» до Лівану. Воно залишається чинним через високі ризики безпеки, що також впливає на доступність комерційних рейсів та маршрутів подорожей. Румунська дипломатія наполегливо радить румунським громадянам, які перебувають на території Лівану, покинути цю країну все ще доступними повітряними шляхами.

ЕВАКУАЦІЯ – Міністерство закордонних справ Румунії оголосило, що в понеділок, у співпраці з іншими румунськими установами та в координації з механізмами, створеними на рівні ЄС, організувало медичну евакуацію з сектора Газа 8 палестинських педіатричних пацієнтів та 24 їхніх родичів. Діти терміново потребували лікування та медичної допомоги, враховуючи гуманітарну та медичну трагедію в секторі Газа, переповненість лікарень у цьому районі та доступ до медичної допомоги, що серйозно постраждав внаслідок триваючої війни. За даними Міністерства закордонних справ, Румунія віддана співпраці з міжнародними партнерами, щоб дати палестинському цивільному населенню, яке опинилося в складній ситуації, конкретну перспективу кращого життя. З початку нинішньої кризи в регіоні Бухарест надав гуманітарну допомогу і продукти, а також здійснив кілька гуманітарних евакуацій. Зусилля Румунії є частиною її рішучої підтримки реалізації рішення про дві держави – Ізраїль і Палестина, що живуть у мирі та безпеці, – йдеться в прес-релізі МЗС.

НАТО – Колишній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте став у вівторок новим генеральним секретарем НАТО під час церемонії в штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу в Брюсселі. Він подякував союзникам за те, що довірили йому роль лідера, змінивши на цій посаді норвежця Єнса Столтенберга. Рютте детально окреслив три пріоритети свого чотирирічного мандату: підтримка України, посилення колективної оборони Альянсу і розвиток міжнародного партнерства, яке НАТО вже налагодило з третіми країнами. З Бухареста прем’єр-міністр Марчел Чолаку привітав Марка Рютте зі вступом на посаду Генерального секретаря НАТО, висловивши вдячність колишньому главі Північноатлантичного альянсу Єнсу Столтенбергу за його роботу.

ІНВЕСТИЦІЇ – Чистий приплив прямих іноземних інвестицій до Румунії у 2023 році склав майже 6,75 млрд євро, що на 36,3% менше порівняно з рекордною сумою, зафіксованою у попередньому році, – повідомляє Національний банк. Експерти НБР кажуть, що такий розвиток подій є частиною поточного міжнародного контексту, позначеного економічними ризиками та геополітичною напруженістю. Основними секторами, які залучили іноземні гроші в Румунію, були промисловість, фінансове посередництво, страхування і торгівля.

СПЕКА  – У Румунії триває задушлива спека. Червоний код небезпеки спекотної погоди діє до середи. Виняток становлять 4 повіти в північній частині країни, де діє помаранчевий код. Тепловий дискомфорт особливо гострий, а температурно-вологісний індекс (TIU) перевищує критичний поріг у 80 одиниць.  Максимальні температури будуть зафіксовані в межах 37-42 градусів тепла, а на узбережжі (південний схід) сягатимуть 36 градусів тепла. Влада вжила заходів для захисту населення, і це вплинуло на транспортний рух на автошляхах. Через спеку введено обмеження на рух великовантажних автомобілів, а державна залізнична компанія оголосила, що поїзди знизять швидкість руху. Лікарі радять людям уникати перебування на сонці та подорожей опівдні. З суботи і до кінця дії червоного рівня небезпеки в Центрі координації та управління втручаннями Бухарест-Ільфов постійно працює група з моніторингу наслідків екстремальних температур.

ВЕДМЕДІ – Скликана на позачергову сесію Палата депутатів у Бухаресті в понеділок переважною більшістю голосів схвалила ініційований Демократичним союзом угорців Румунії законопроект, який вносить зміни до законодавства про полювання на ведмедів, документ, прийнятий минулого року в Сенаті. Законопроект передбачає на 2024 і 2025 роки можливість знищення шляхом відстрілу понад 400 бурих ведмедів, більшість з яких знаходяться в центральних повітах Гаргіта, Ковасна, Брашов і Муреш. Це рішення було прийнято після трагедії, що сталася минулого тижня, коли 19-річна дівчина загинула на гірській стежці в Південних Карпатах після нападу ведмедя. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що поправка до закону не дасть волю відстрілу ведмедів, як цього побоюються деякі урядові організації, оскільки законодавчі заходи спрямовані на запобігання нападам ведмедів на людей і зменшенню шкоди, заподіяної ними населенню. Закон був скерований на підписання до Президента.

ЕНЕРГІЯ – Виробництво електроенергії в Румунії було збільшено на 400 мегават на тлі нещодавнього високого споживання, повідомив профільний міністр Себастьян Бурдужа після засідання міністерського комітету з питань енергетики. Він сказав, що хоча Румунія переживає складний період з точки зору температур, в даний час немає ризику серйозних аварій, що призведуть до значних відключень електроенергії. Він зазначив, що деякі втручання в електромережі були відкладені саме для того, щоб максимально підвищити її доступність. Що стосується тарифів на електроенергію, міністр зазначив, що доступ Румунії до імпортованої енергії є фактором, який пом’якшує зростання цін, але явище зростання цін вважається нормальним коли споживання досягає піку. В даний час споживання електроенергії в Румунії перевищує внутрішнє виробництво майже на 1000 мегават, що пов’язано з майже безперервною роботою кондиціонерів, за даними Асоціації споживачів енергії та громад. З іншого боку, за перші п’ять місяців цього року первинні енергетичні ресурси країни скоротилися на 5%, а електроенергія – на 2,4% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, свідчать дані, опубліковані Національним інститутом статистики.

ІНВЕСТИЦІЇ – Прямі інвестиції нерезидентів у Румунії зросли на понад 35% за перші п’ять місяців цього року порівняно з аналогічним періодом 2023 року та перевищили 3,3 млрд євро, повідомляє Національний банк Румунії. Згідно з даними Національного офісу торговельного реєстру, у цьому періоді в Румунії було засновано майже 2900 компаній з іноземним капіталом, що на 1,2% менше порівняно з першими п’ятьма місяцями 2023 року. Найбільше зареєстровано компаній з іноземним капіталом – 26%, у сфері оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автомобілів і мотоциклів, на другому місці – професійна, адміністративна, науково-технічна діяльність – 21,5%, транспорт і комунікації 17,8%. На кінець травня 2024 року в Румунії було понад 254 000 комерційних товариств з іноземною участю в акціонерному капіталі, а загальна вартість підписного капіталу становила понад 70,6 мільярда доларів.

ЄВРОКОМІСАР – Представник Румунії в Європейській комісії, єврокомісар з питань транспорту Адіна Велян подала у відставку, щоб взяти на себе повноваження євродепутата, оголосила виконавча влада ЄС у Брюсселі. За Адіну Велян послідував комісар з питань навколишнього середовища, океанів та рибальства Віргініюс Сінкявічюс, чия відставка набуде чинності 16 липня. Для забезпечення безперервності роботи Єврокомісії президент Урсула фон дер Ляєн вирішила тимчасово покласти відповідальність за транспорт на комісара з питань кліматичної політики Вопке Хукстру, а за навколишнє середовище, океани та рибальство – на виконавчого віце-президента Мароша Шефчовича. Європейську комісію очолює Колегія комісарів, що складається з 27 комісарів, по одному від кожної країни ЄС, які призначаються на п’ятирічний термін.

МИРНИЙ ПЛАН – Президент України суттєво змінив свою позицію щодо Росії – вперше Володимир Зеленський висловився за участь Москви у новому міжнародному мирному саміті, про що він оголосив після після повернення з Вашингтона. За даними міжнародних агентств, ця нова зустріч стане продовженням тієї, що відбулася минулого місяця у Швейцарії, на яку Москву не запросили. На цьому новому саміті Зеленський також запропонує новий мирний план, який Київ має завершити до листопада. Нагадуємо, що Росія відкинула план, оголошений президентом Зеленським у Швейцарії, і повторила свої умови: відмова України від чотирьох анексованих Росією території плюс Крим і гарантувати, що Україна ніколи не вступить до НАТО.

67% інвесторів в Румунії очікують зростання привабливості країни як інвестиційного напрямку протягом наступних 3 років, згідно з опитуванням, проведеним фінансово-консалтинговою та аудиторською компанією Ernst & Young. Згідно з документом, кількість новостворених робочих місць в Румунії зменшилася на 8% в період між 2022 і 2023 роками, з 6.460 до 5.935. За цим показником і в загальному контексті Центральної та Східної Європи у 2023 році Угорщина показала кращі результати, ніж Румунія, але наша країна обігнала Грецію і Болгарію за кількістю проєктів ПІІ.

У той же час, Румунія посідає 5 місце в рейтингу за середньою кількістю робочих місць, створених на один проєкт, випереджаючи сильніші країни, як наприклад Польща. Опитування також показує, що 46% опитаних керівників вважають, що Румунія була надійним і стійким ринком для інвестицій в минулому році, і заявили, що планують консолідувати або розширити свою діяльність тут в найближчому майбутньому. Доступ до безповоротного фінансування вважають вирішальним фактором 72% інвесторів.

Сектори, що становлять для них інтерес, включають програмне забезпечення та ІТ-послуги, транспорт і логістику та електроніку, які домінують у залученні прямих іноземних інвестицій. Інтеграція нових технологій і доступ до добре підготовленої робочої сили є ключовими факторами, які зміцнюють позицію Румунії як привабливого місця для сталого інвестування зі значним довгостроковим впливом, йдеться в дослідженні.

Бухарест продовжує домінувати як основний напрямок для прямих іноземних інвестицій, на який припадає значна частка в 40%. Ясси на північному сході та Тімішоара на заході залучили по три інвестиційні проєкти, тоді як Клуж-Напока на північному заході та Брашов у центрі – по два. Однак структура інвестицій свідчить про відхід від традиційної орієнтації на великі економічні центри і більш широке розосередження проєктів у менших містах.

Основні інвестори залишилися незмінними. Німеччина зберегла свою лідируючу позицію з 16 проєктами, як і в 2022 році, за нею йдуть Великобританія і США, кожна з яких має по 6 проєктів. Згідно з опитуванням, інвестори бачать, що Румунія вирізняється вигідною податковою системою, впровадженням новітніх технологій та наявністю кваліфікованої робочої сили.

Дослідження проводилося онлайн у лютому-березні 2024 року на репрезентативній вибірці зі 100 осіб, які приймають рішення на рівні виконавчого керівництва та правління. Половина респондентів знаходяться в Румунії, 40% – в інших європейських країнах, 6% – у США, а решта – в Японії, Китаї, Ізраїлі та Об’єднаних Арабських Еміратах.

ВЗАЄМИНИ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску прийняла міністра європейських справ Угорщини Яноша Боку, який перебуває з візитом у Румунії напередодні шестимісячного головування Угорщини в Раді ЄС з 1 липня. Було обговорено питання європейського та міжнародного порядку денного в контексті, позначеному численними викликами, а також перехідний період між двома європейськими виборчими циклами. Глава румунської дипломатії підкреслила зацікавленість у просуванні рішень щодо політики розширення ЄС стосовно України та Республіки Молдова, а також щодо вступу Румунії до Шенгенської зони із сухопутними кордонами. Угорська сторона підтвердила свою підтримку у досягненні цієї мети. Щодо поточного стану двосторонніх відносин, було відзначено важливість стратегічного партнерства між Румунією та Угорщиною та можливості для секторальної співпраці.

ІНВЕСТИЦІЇ – Уряд Румунії на сьогоднішньому засіданні схвалив кілька інвестиційних проєктів у сфері автомобільної та залізничної інфраструктури. Зокрема, 11 мільярдів леїв (понад 2,2 мільярда євро) буде використано на ремонт залізничної лінії, що з’єднує східні міста Фокшани та Роман. За словами прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку, майже 150 км залізничного шляху буде відновлено протягом наступних трьох років. Він також повідомив, що 1 мільярд леїв (близько 200 мільйонів євро) було виділено на ремонт 42-кілометрової ділянки автомагістралі А1 Бухарест-Пітешть, найбільш завантаженої автомагістралі країни. Ще 1 млрд. леїв (близько 200 млн. євро) було виділено Міністерству сільського господарства на фінансову підтримку птахівників і свинарів. За словами прем’єр-міністра, сьогодні також обговорюватимуться пропозиції Міністерства культури щодо проблем із заробітною платою в музеях країни та інших закладах, де існують розбіжності в оплаті праці, а рішення буде прийнято наступного тижня після того, як міністр фінансів запропонує вій варіант.

ХАРЧУВАННЯ – Міністерство сільського господарства у середу опублікувало проєкт рішення про скорочення харчових відходів, оскільки Румунія щороку викидає понад 2,5 мільйона тонн харчових продуктів. Усі оператори агропродовольчого сектору будуть зобов’язані реєструвати на Національній платформі перед знищенням прострочених продуктів харчування щорічні плани скорочення харчових відходів та щорічні звіти про кількість продуктів харчування, які були передані на безоплатній основі. За даними Європейської Комісії, втрати та відходи харчових продуктів збільшують ризик продовольчої безпеки та впливають на навколишнє середовище, а зменшення цього явища допомагає у боротьбі зі зміною клімату, оскільки на нього припадає близько 16% загальних викидів парникових газів від продовольчої системи ЄС.

ЗАМАХ – Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо перебуває в реанімації, стан його здоров’я стабільний. Він переніс кількагодинну операцію після поранення в груди і живіт у середу в одному з центральних районів міста, де він проводив виздне засідання уряду. Підозрюваний у нападі був затриманий поліцією. За даними місцевих ЗМІ, це 71-річний чоловік, поет і громадський активіст. Політики при владі заявляють, що напад був політично мотивованим. Роберт Фіцо – суперечливий лівий політик, якого звинувачують у проросійських симпатіях. Повернувшись до влади минулого року, він скасував військову підтримку України і оголосив про плани реформування суспільного мовлення, які спричинили масштабні вуличні протести. Світові лідери засудили напад на словацького прем’єра, безпрецедентний у новітній європейській історії. Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що такі екстремістські дії загрожують фундаментальним європейським цінностям.

МОРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ – Румунський порт Констанца на Чорному морі збільшив свої операційні потужності завдяки двом новим терміналам: один з них дозволить розвантажувати колісні вантажівки безпосередньо з кораблів і оброблятиме до 80 000 транспортних засобів на рік, а вантажний термінал площею 5 гектарів працюватиме з агабаритним обладнанням для важких і великогабаритних вантажів. Нові інвестиції, здійснені компанією з Дубаю, ОАЕ, допоможуть перетворити порт Констанца на регіональний хаб, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку на церемонії відкриття. Констанца вже є найбільшим контейнерним портом на Чорному морі, а наступного року має відкритися ще одна багатофункціональна платформа, в яку буде інвестовано 50 мільйонів євро.

ІНФЛЯЦІЯ – Національний банк Румунії (НБР) переглянув у бік зростання прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4,7% і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року. Про це свідчать дані, представлені у середу головою НБР Муґуром Ісереску. За його словами, рівень інфляції продовжить знижуватися, але повільнішими темпами, ніж передбачалося раніше. У своєму весняному прогнозі Європейська комісія оцінює економічне зростання в Румунії на рівні 3,3%, а рівень інфляції – майже 6%, що більш ніж удвічі перевищує середньоєвропейський показник.

ТЕАТР – З сьогоднішнього дня і до 26 травня у місті Крайова (південь Румунії) проходить 14-й Міжнародний Шекспірівський фестиваль. Понад 300 театральних вистав світового рівня, концертів, парадів, майстер-класів, презентацій книг, інсталяцій, віртуальних подорожей відбудуться по всій Крайові та на околицях міста, на традиційних майданчиках, а також у найбільш незвичних і несподіваних місцях. Шекспірівське село – британське село 1600-х років, відбудоване з нуля на території Крайовського іподрому, стане місцем проведення десятків концертів та вистав. У програмі фестивалю – всесвітньо відомі імена в галузі театру та перформансу, серед яких Роберт Вілсон, Пітер Брук, Деклан Доннеллан, Робер Лепаж, Філіп Парр, Хесус Еррера, Крістіан Фрідель.

ПАМ’ЯТКИ РУМУНІЇ – Румунські замки Пелеш і Пелішор, колишні комуністичні в’язниці, Собор Трьох Архієреїв в Яссах, Єпископська церква Успіння Божої Матері в монастирі Арджеш і печера Мовіле були внесені до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Міністерство культури подало до Центру всесвітньої спадщини заявки на ці об’єкти, які, завдяки своїм винятковим якостям, мають потенціал для міжнародного визнання їхньої важливості для нинішніх і майбутніх поколінь. Румунія також готує транснаціональну номінацію – разом з Болгарією, Хорватією та Сербією – для «Кордонів Римської імперії – Дунайські межі, східний сегмент».

ФУТБОЛ – ФК Корвінул «Хунедоара» вперше виграв Кубок Румунії після перемоги у серії післяматчевих пенальті над Оцелул «Галац» з рахунком 3:2. Матч відбувся у середу ввечері на муніципальному стадіоні в Сібіу. У своєму першому фіналі Корвінул, команда другої ліги, виграв трофей і має шанс на виступ в єврокубках, якщо отримає ліцензію УЄФА. Нагадаємо, що  цьому сезоні бухарестський клуб FCSB став чемпіоном Румунії з футболу.

Румунія може стати інвестиційними воротами Катару до Європейського Союзу, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку в середу в Досі під час зустрічі зі своїм колегою, шейхом Мухаммедом бін Абдулрахманом бін Джасімом Аль Тані. Прем’єр-міністр Румунії підкреслив, що обидві країни мають потенціал для побудови глибокого партнерства, здатного набути стратегічного значення. За словами прем’єр-міністра, двостороннє партнерство з Катаром має бути надзвичайно прагматичним і будуватися навколо конкретних економічних проєктів та інвестицій. Саме тому, – додав Марчел Чолаку, – його супроводжують кілька міністрів зі стратегічних галузей, що становлять взаємний інтерес, таких як транспорт, енергетика, економіка, сільське господарство та цифровізація.

У Досі було підписано кілька двосторонніх документів про співпрацю, а вартість проєктів, представлених румунськими офіційними особами, становить понад 15 мільярдів євро. Катарська влада, зі свого боку, зацікавлена у підтримці Бухареста в просуванні власних пріоритетів у відносинах з Європейським Союзом. Однією з пріоритетних цілей румунської урядової делегації в Бухаресті є південно-східний чорноморський порт Констанца, який пропонує численні логістичні можливості і, безумовно, відіграватиме важливу роль у відбудові України.

Прем’єр-міністр Марчел Чолаку: «Наш пріоритет – порт Констанца, який став найважливішим чорноморським розподільчим хабом для Центральної та Східної Європи. Ми також розглядаємо можливість інших інфраструктурних проєктів, включаючи розвиток пропускної спроможності міжнародного аеропорту Тімішоара, фінансування будівництва автомагістралі «Комарнік-Брашов» та модернізацію залізниці Предял-Брашов. Йдеться про готові проєкти, які можуть бути реалізовані в рамках державно-приватного партнерства.»

З іншого боку, прем’єр-міністр згадав про можливості, що відкриваються завдяки новим родовищам природного газу в Чорному морі, а також про досвід румунських фахівців. За словами Марчела Чолаку, саме ці фактори можуть сприяти залученню румунських компаній до програм розвитку видобутку нафти за допомогою передових методів видобутку вуглеводнів зі зрілих або важкодоступних родовищ в арабській державі. Що стосується сільського господарства, діалог був зосереджений, зокрема, на можливостях сприяння експорту румунської продукції до Катару на взаємовигідних умовах. З цієї нагоди між двома країнами було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці в галузі ветеринарного карантину, імпорту та експорту живих тварин і птиці, не уражених епідеміями та інфекційними захворюваннями.

Водночас, прем’єр-міністр Чолаку нагадав, що Румунія має конкурентні переваги у сфері нерухомості, туризму, ІТ та кібербезпеки, оборонної промисловості та мінеральних вод. Усе це, – зазначив прем’єр-міністр, – відкриває можливості для прямих катарських інвестицій в румунську економіку, що з часом призведе до розвитку більш глибокого двостороннього партнерства.

НАТО – Глава румунської держави Клаус Йоганніс оголосив у вівторок, що візьме участь у перегонах на посаду генерального секретаря НАТО, заявивши, що Східна Європа має цінний внесок у Північноатлантичний альянс. Я думаю, що НАТО потребує оновленого погляду на свою місію, із сильним представництвом цього регіону, – сказав він. У грудні завершується другий термін повноважень президента Румунії. У лютому Румунія повідомила союзників по НАТО, що має намір висунути кандидатуру Клауса Йоганніса на посаду генерального секретаря Альянсу, в контексті того, що США, Великобританія і Франція оголосили про свою підтримку прем’єр-міністру Нідерландів Марку Рютте. Пропозиції Румунії на вищі міжнародні посади обговорюються між Адміністрацією президента, Урядом і МЗС. Термін повноважень нинішнього генерального секретаря НАТО, норвежця Єнса Столтенберга, продовжено на рік, до жовтня. Він очолює Альянс з 2014 року. Також до жовтня заступником генерального секретаря НАТО буде румун Мірча Джоане, призначений на цю посаду у 2019 році. Румунія є членом Північноатлантичного альянсу з 2004 року.

ОЕСР – Економічний огляд 2024 для Румунії, розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку, був представлений у вівторок у Бухаресті в присутності прем’єр-міністра Марчела Чолаку і Генерального секретаря ОЕСР Матіаса Корманна. Генеральний директор ОЕСР заявив, що досягнення членства в ОЕСР залишається найважливішою стратегічною метою Румунії після вступу до НАТО і Європейського Союзу, і виконавча влада повністю віддана досягненню прогресу в проведенні необхідних реформ. Дослідження охоплює останні економічні показники Румунії, включає аналіз макроекономічної та структурної політики, а також розділ про “зелений” перехід і декарбонізацію. 25 січня 2022 року Рада ОЕСР вирішила розпочати дискусії щодо вступу Румунії до Організації. Румунію оцінюють у 26 галузевих комітетах організації.

РЕФП – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош взяв участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань у Брюсселі у вівторок. Серед питань порядку денного був Механізм відновлення та стійкості. Міністри також обговорили економічні та фінансові наслідки російської агресії проти України. Головуюча країна та Комісія поінформували міністрів про основні результати зустрічі міністрів фінансів та голів центральних банків G20, що відбулася 26-29 лютого 2024 року. У вівторок міністри економіки та фінансів також взяли участь у дебатах з міністрами зайнятості та соціальних питань про інвестиції та соціальні реформи для стійких економік.

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс привітав у вівторок у Бухаресті під час спільної прес-конференції зі своїм чорногорським колегою Яковом Мілатовичем “рішучі заходи”, вжиті цією країною у відповідь на російське вторгнення в Україну. Глава держави запевнив, що Румунія продовжить підтримувати Чорногорію та інші західнобалканські держави проти дестабілізуючих дій Росії. Водночас Клаус Йоганніс високо оцінив прогрес Чорногорії на шляху до необхідних реформ у процесі вступу до ЄС і закликав продовжувати їх “у стабільному темпі”. Він також запевнив, що продовжуватиме підтримувати європейську інтеграцію Чорногорії. Крім історичних відносин, Румунію і Чорногорію пов’язують питання безпеки, і, як члени НАТО, ми зосереджені на стабільності Західних Балкан і Чорноморського регіону, – сказав Яков Мілатович. На двосторонньому рівні глави двох держав обговорили підписання меморандуму про співпрацю.

ПРОТЕСТ – Сотні місцевих поліцейських від сьогодні протягом двох днів протестують перед будівлею Міністерства розвитку, громадських робіт і адміністрації, повідомив Національний профспілковий блок, до якого входять протестувальники. Основними вимогами є повне дотримання положень закону про оплату вихідних та святкових днів, а також обов’язкова виплата грошової допомоги на харчування. Профспілчани також вимагають внесення на розгляд сесії парламенту проєкту POCA (Оперативна програма розвитку адміністративної спроможності), розробленого Міністерством розвитку, та статуту для місцевих поліцейських. Національний профспілковий блок нагадує, що у грудні 2023 року Національна федерація об’єднаних профспілок поліції розпочала публічну кампанію, щоб привернути увагу до важливості працівників місцевої поліції в суспільстві.

ІНВЕСТИЦІЇ – За даними Національного інституту статистики, чисті інвестиції в економіку Румунії минулого року склали майже 190 млрд леїв (близько 38 млрд євро), що приблизно на 17% більше, ніж у попередньому році. Більшість інвестицій було спрямовано на нове будівництво, а також на техніку та транспортні засоби.

ЧЛЕНСТВО В НАТО – Румунія рішуче підтримує політику відкритих дверей Північноатлантичного альянсу, а вступ Швеції демонструє, що двері НАТО залишаються відкритими і що разом ми сильніші, заявив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. Церемонія підняття прапорів Швеції, Румунії і НАТО з нагоди вступу Швеції до Північноатлантичного альянсу відбулася в понеділок у штаб-квартирі Міноборони в Бухаресті. На церемонії міністр Тильвер заявив, що Швеція, як член НАТО, зробить рівний внесок як у вироблення політики і прийняття рішень Альянсу, так і в зміцнення союзницьких сил. Прапор Швеції, яка стала 32-м членом НАТО, також був піднятий того ж дня в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі в присутності шведського прем’єр-міністра і Генерального секретаря Альянсу.

Р. МОЛДОВА – Словосполучення “румунська мова” і надалі використовуватиметься у всіх законодавчих актах Республіки Молдова, включаючи Основний закон. У понеділок судді Конституційного суду в Кишиневі відхилили скаргу, подану минулого року групою депутатів-соціалістів і комуністів після того, як парламент Молдови виконав рішення суду від 2013 року про правильне визначення офіційної мови.

ВСТУП ДО ЄС – Європейська комісія рекомендуватиме розпочаття переговорів про вступ до ЄС з Боснією і Герцеговиною, заявила у вівторок глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. У своєму виступі в Європарламенті в Страсбурзі Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що Боснія зараз “повністю узгоджена” із закордонною політикою і політикою безпеки ЄС і поліпшила управління міграційними потоками. У лютому Сараєво виконало ще одну умову Брюсселя, прийнявши новий закон про боротьбу з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму. Боснія і Герцеговина офіційно отримала статус кандидата на вступ до ЄС у грудні 2022 року.