Tag: інфляція

  • Економічний прогноз для Румунії

    Економічний прогноз для Румунії

    Румунія більше не очолює рейтинг за найвищим середньорічним рівнем інфляції в Європейському Союзі, але залишається в трійці лідерів, повідомляє Європейське статистичне управління. Після десяти місяців, протягом яких наша країна була небажаним лідером цього рейтингу, в січні 2025 року на перше місце піднялася Угорщина з показником 5,7 відсотка, за нею йдуть Румунія з 5,3 відсотка і Хорватія з 5 відсотками. Середній темп зміни споживчих цін розраховується за останні 12 місяців, і в даному випадку порівнюється рівень між лютим 2024 і січнем 2025 року з періодом між лютим 2023 і січнем 2024 року.

    В Європейському Союзі цей показник минулого місяця зріс до 2,8% з 2,7% у грудні 2024 року, у той час як в єврозоні – до 2,5% у січні з 2,4% в останньому місяці минулого року. Європейський центральний банк встановив цільовий показник інфляції на рівні 2%, який він вважає здоровим для економічного зростання в блоці ЄС. У Румунії, згідно з даними, опублікованими Національним інститутом статистики, річна інфляція в січні 2025 року знизилася до 4,95% з 5,14% у грудні, оскільки ціни на продукти харчування зросли на 4,54%, непродовольчі товари – на 4,60%, а послуги – на 6,54%.

    Минулого тижня Національний банк Румунії переглянув у бік підвищення прогноз інфляції на кінець цього року з 3,5% до 3,8%. Керівник Національного банку Румунії Мугур Ісереску заявив, що інфляція матиме коливальну траєкторію в першій половині того ж року, після чого продовжить тенденцію до невеликого зниження, але не впаде нижче 3,5% до першого кварталу 2026 року. Він зазначив, що Румунія увійде в період дефіциту попиту, що є позитивним елементом з точки зору інфляції, але може вплинути на економічне зростання.

    Мугур Ісереску: «Країна вступає в період дефіциту попиту, тож подивимось, як це спрацює. Важливо, щоб у поєднанні з фіскальною політикою, монетарною політикою, ця нова ситуація не призвела до рецесії. Якщо економічне зростання базуватиметься переважно на інвестиціях і особливо на освоєнні грошей ЄС, ми вважаємо, що цього можна уникнути і матимемо падіння інфляції. Це економічне зростання – невелике, але все ж зростання».

    Голова НБР також пояснив, що майбутня еволюція інфляції все ще характеризується ризиками та невизначеністю, як внутрішніми, так і зовнішніми. Серед внутрішніх причин, що впливають на інфляцію, Мугур Ісереску назвав передвиборчий рік, позначений політичною та соціальною напруженістю, а серед зовнішніх – можливу торговельну війну між Сполученими Штатами та Європейським Союзом, яка, за його словами, може мати значні негативні наслідки для Румунії.

    У цьому контексті Мугур Ісереску привітав рішення румунської виконавчої влади оголосити освоєння європейських коштів нульовим пріоритетом і наголосив на важливості пожвавлення інвестицій. На кінець 2026 року Центральний банк Румунії прогнозує річну інфляцію на рівні 3,1%.

  • Інфляційний звіт Національного банку

    Інфляційний звіт Національного банку

    Національний банк Румунії підвищив прогноз інфляції на кінець цього року до 3,8% з 3,5% раніше, згідно з останнім квартальним звітом. Голова НБР Мугур Ісереску заявив, що в першій половині цього року не буде особливого інфляційного тиску, а скоріше впливатимуть шоки, спричинені минулими потрясіннями. Він нагадав про підвищення непрямих податків у січні 2024 року та скорочення цін на природний газ і необроблені продукти харчування у другому кварталі минулого року.

    На кінець 2026 року Центральний банк прогнозує річну інфляцію на рівні 3,1%. Голова НБР пояснив, що, починаючи з першого кварталу цього року, в тому числі в результаті заходів бюджетної консолідації, Румунія вступить в період дефіциту попиту – позитивний елемент з точки зору інфляції, але який може вплинути на зростання економіки.

    Мугур Ісереску: «Країна вступає в період дефіциту попиту, тож подивимося, як це спрацює. Важливо, щоб у поєднанні з фіскальною політикою, монетарною політикою ця нова ситуація не призвела до рецесії. Якщо економічне зростання базуватиметься переважно на інвестиціях і особливо на освоєнні грошей від ЄС, ми вважаємо, що цього можна уникнути і матимемо падіння інфляції. Отож буде економічне зростання – не велике, але все ж таки зростання».

    Голова Національного банку Мугур Ісереску підкреслив, що Румунія не була минулого року чемпіоном з інфляції, як стверджувалося, але насправді мала найнижчі показники інфляції порівняно з трьома подібними країнами – Чехією, Польщею та Угорщиною. Найвища інфляція була в Угорщині, майже 25% на піку, потім в Польщі, а ми були навіть трохи нижче Чехії, – сказав голова НБР, пояснивши, що падіння інфляції в Румунії було повільнішим. Щодо ризиків для прогнозованої траєкторії інфляції, Мугур Ісереску попередив, що існує багато невизначеностей, в тому числі те, що відбувається в Саудівській Аравії, а саме переговори щодо України між делегацією адміністрації Трампа і Росією, а також саміт європейських країн в Парижі, який також стосується України.

    За словами голови НБУ, заходи, яких вживає нинішня правляча коаліція для скорочення бюджетного дефіциту, призведуть до періоду дефіциту попиту. У цьому контексті він пояснив, що важливо, щоб фіскальна та монетарна політика працювали разом, щоб уникнути рецесії. Мугур Ісереску також оголосив, що НБР надасть більшої гнучкості обмінному курсу в цьому році. Тому, додав він, лей може дещо знецінитися і навіть перевищити поріг в 5 леїв за євро. Мугур Ісереску підкреслив, що як тільки внутрішньополітична напруженість буде подолана, лей залишиться якорем стабільності, а НБР залишить більшу гнучкість для обмінного курсу.

  • 18 лютого 2025 року

    18 лютого 2025 року

    ПРЕЗИДЕНТ – Тимчасовий президент Іліє Боложан заявив у вівторок на щорічній зустрічі з главами дипломатичних місій, акредитованих у Бухаресті, що Румунія є демократичною державою, яка продовжує працювати над зміцненням своїх інститутів і довіри до них. Він пообіцяв, що вільний, чесний і прозорий виборчий процес є метою травневих президентських виборів. «Румунія має правлячу коаліцію, яка забезпечує стабільність країни», – сказав тимчасовий президент. Він додав, що зовнішня політика Румунії зберігатиме свій природний курс, будучи членом ЄС і НАТО, маючи Стратегічне партнерство зі США і будучи відкритою до співпраці з усіма партнерами, які поділяють ті ж цінності і принципи. За словами Іліє Боложана, агресія Росії проти сусідньої України повинна припинитися, а припинення вогню, за яким якнайшвидше настане справедливий і тривалий мир, є метою, яку повинні переслідувати не тільки сторони конфлікту, а й все міжнародне співтовариство. Тимчасовий глава держави заявив, що Румунія зобов’язана підтримувати Республіку Молдова і, що стійкість цієї країни повинна бути посилена в контексті парламентських виборів, які пройдуть у 2025 році.

     

    ПЕРЕГОВОРИ – У вівторок в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, відбувся перший за багато років американсько-російський саміт. Посланці Москви заявили, що переговори були «серйозними» і «позитивними», а американська сторона оголосила про створення двох груп для початку переговорів щодо припинення війни в Україні, – повідомляють Reuters і AFP. Поки делегації на чолі з Марко Рубіо і Сергієм Лавровим вели переговори в Ер-Ріяді, Міністерство закордонних справ Росії оголосило, що вимагає від НАТО відмовитися від рішення, прийнятого на саміті в Бухаресті у 2008 році, про членство України в альянсі. Президент Володимир Зеленський заявив, що не визнаватиме жодних результатів американо-російських переговорів, проведених без України, а європейські лідери, які зібралися в понеділок у Парижі, запевнили, що продовжать надавати військову підтримку Україні, водночас посилюючи власну оборону. На неформальний європейський саміт, організований президентом Еммануелем Макроном, були запрошені лише кілька європейських лідерів: канцлер Німеччини, прем’єр-міністри Польщі, Італії, Іспанії, Нідерландів, Данії та Великобританії, а також президент Європейської ради, голова Європейської комісії та генеральний секретар НАТО. Франція планує провести у середу другу зустріч, присвячену Україні та європейській безпеці, повідомляє Reuters. За даними дипломатичних джерел, серед запрошених країн – Норвегія, Канада, Литва, Естонія, Латвія, Чехія, Фінляндія, Греція, Румунія, Швеція та Бельгія.

     

    ВИБОРИ – На сайті Постійного виборчого органу було зареєстровано понад 4 000 заяв на голосування поштою або на виборчій дільниці за межами Румунії на травневих президентських виборах. Кінцевий термін реєстрації у виборчому реєстрі як виборця поштою – 20 березня, а для голосування на виборчій дільниці – 4 березня. Підготовка до виборів президента стартує цього тижня, 20 лютого, коли буде створено Центральне виборче бюро. Кандидатури мають бути висунуті до 15 березня, а виборча кампанія розпочнеться 4 квітня.

     

    ПРАВОСУДДЯ – Міністр юстиції Румунії Раду Марінеску зустрівся у вівторок з послом Японії в Бухаресті Такаші Катаєм, з яким обговорив, серед іншого, пошук кращих рішень для судової співпраці щодо румунських громадян, які перебувають в японських в’язницях. Згідно з прес-релізом Міністерства юстиції, міністр Марінеску високо оцінив відмінну співпрацю між двома країнами у сфері юстиції, підтвердивши при цьому своє тверде зобов’язання розвивати тісне міжвідомче співробітництво в майбутньому. Двосторонні відносини між Румунією та Японією були підняті до привілейованого рівня стратегічного партнерства 7 березня 2023 року. Минулого року була також підписана Декларація про співробітництво між міністерствами юстиції двох країн, що зробило Румунію першою країною в Європейському Союзі, яка підписала такий документ з Японією, – йдеться у прес-релізі.

     

    НАРОКОТИКИ – Сенат Румунії негласно прийняв законопроєкт, який передбачає, що особи, які ввозять в країну небезпечні наркотичні засоби для власного споживання, ризикують отримати від одного до п’яти років ув’язнення. Ініційований групою депутатів він керівної Націонал-ліберальної партії, законопроєкт також передбачає обмеження певних прав. Якщо йдеться про особливо небезпечні наркотичні засоби, то покарання становить від двох до семи років ув’язнення та заборону на користування певними правами. Законодавча пропозиція буде обговорюватися в останньому читанні Палатою депутатів.

     

    ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річний рівень інфляції зберігає загальну тенденцію до зниження, але в кінці цього року зростання цін буде вищим, ніж очікувалося, – заявив на прес-конференції голова НБР Муґур Ісереску. У своєму останньому щоквартальному звіті про розвиток інфляції НБР змінив з 3,5 на 3,8% свій прогноз на кінець 2025 року і на 3,1% на кінець наступного року. Очікується, що в першому півріччі 2025 року інфляція матиме коливальний характер, зумовлений дією базових ефектів, пов’язаних із подіями в аналогічному періоді минулого року, після чого продовжить незначну тенденцію до зниження.

     

    ФУТБОЛ – Колишній румунський легіонер Крістіан Ківу був призначений у вівторок головним тренером італійської «Парми». Про це футбольний клуб оголосив на своєму офіційному сайті. Для Ківу це буде перший досвід роботи головним тренером, адже раніше він тренував кілька юнацьких команд міланського «Інтернаціонале», де виступав з 2007 по 2014 рік і де завершив свою професійну кар’єру у віці 34 років через постійні травми. У сезоні 2009/2010 рр. під керівництвом португальського тренера Жозе Моурінью він виграв з «Інтером» чемпіонат і Кубок Італії, а також Лігу чемпіонів. Команда посідає 18-те місце (з можливістю вильоту) з 20-ти, а тренерський дебют Ківу в Серії А відбудеться 22 лютого в домашньому матчі з «Болоньєю». Інша команда італійської Серії А, «Дженоа», належить румунському бізнесмену Дану Шуку, який також є мажоритарним акціонером бухарестського «Рапіда».

  • 17 лютого 2025 року

    17 лютого 2025 року

    ІНФЛЯЦІЯ – Національний банк Румунії підвищив прогноз інфляції на кінець цього року до 3,8% з 3,5% раніше. Це випливає з останнього щоквартального звіту установи. На кінець 2026 року НБР прогнозує річну інфляцію на рівні 3,1%. Голова Національного банку Румунії Муґур Ісереску пояснив, що, починаючи з першого кварталу цього року, в тому числі в результаті заходів бюджетної консолідації, Румунія увійде в період дефіциту попиту – позитивний елемент з точки зору інфляції, але який може вплинути на зростання економіки. Він підкреслив, що дуже важливо, щоб у поєднанні з фіскальною та монетарною політикою ця нова ситуація не призвела до рецесії. Муґур Ісереску також зазначив, що національна валюта – лей, ймовірно, дещо знеціниться і навіть перевищить поріг у 5 леїв за євро цього року. Голова НБР підкреслив, що як тільки внутрішньополітична напруженість буде подолана, лей залишиться якорем стабільності, а центральний банк залишить більше гнучкості для обмінного курсу. Нагадаємо, що нещодавно Рада НБР прийняла рішення зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних. НБР також вирішив зберегти незмінними поточні рівні мінімальних резервних вимог за зобов’язаннями кредитних установ в леях та іноземній валюті.

     

    ВІЙНА В УКРАЇНІ – Лідери провідних європейських держав збираються сьогодні в Парижі на екстрену зустріч, щоб обговорити європейську безпеку та війну в Україні. У зустрічі беруть участь прем’єр-міністри Німеччини, Великобританії, Італії, Польщі, Іспанії, Нідерландів та Данії, президент Європейської Ради, президентка Європейської Комісії та генеральний секретар НАТО. Про це повідомила Адміністрація Президента Франції. Сьогоднішні переговори можуть бути пізніше розширені в інших форматах, з метою об’єднання всіх партнерів, зацікавлених у мирі та безпеці в Європі. Паризька зустріч відбувається в особливо делікатний момент у відносинах між Європейським Союзом і Сполученими Штатами, після нещодавніх ініціатив президента Дональда Трампа та його команди, в тому числі щодо переговорів про мир на старому континенті безпосередньо з Володимиром Путіним, без участі європейських країн й України, – нагадує кореспондент Радіо Румунія. З іншого боку, державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Україна і Європа будуть залучені до “реальних мирних переговорів”. Як повідомляє Reuters, заява пана Рубіо свідчить про те, що зустріч між представниками США і Росії, яка відбудеться найближчими днями в Саудівській Аравії, є лише попередньою, на якій Вашингтон побачить, чи справді Москва готова до переговорів. Російсько-американські переговори мають розпочатися в столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді у вівторок, – зазначає ВВС.

     

    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Вотум недовіри коаліційному уряду, очолюваному соціал-демократом Марселем Чолаку, не буде зареєстрований сьогодні в парламенті. Про це оголосив лідер опозиційного Альянс за єдність румунів Джордже Сіміон. У повідомленні, опублікованому у Facebook, він заявив, що очікує, що всі опозиційні парламентарі, в тому числі від Союзу порятунку Румунії та Партії молодих людей, приєднаються до цієї ініціативи. Він також зазначив, що очікує від них реакції до п’ятниці. Резолюція про вотум недовіри, підписана 125 представниками націоналістичних партії Діани Шошоаке – SOS Румунія та Альянсу за єдність румунів, мала бути подана до законодавчого органу сьогодні. Під час збору підписів лідерка проєвропейського опозиційного Союзу порятунку Румунії Елена Ласконі порадила своїм колегам не підтримувати ініціативу, пояснюючи це тим, що в Румунії потрібні спокій і стабільність.

     

    ЕНЕРГЕТИКА – Очікується, що цього тижня Уряд Румунії ухвалить рішення щодо продовження чинної схеми компенсації-обмеження тарифів на електроенергію та природний газ для домогосподарств. Однак міністр енергетики Себастьян Бурдужа висловився за те, щоб ця підтримка була спрямована на вразливі категорії споживачів, для яких оплата комунальних послуг є надто важким тягарем.

     

    ВИБОРИ – Німеччина виходить на фінішну пряму у своїй передвиборчій кампанії до недільних парламентських виборів, яка проходить у більш поляризованому, ніж коли-небудь раніше кліматі через імміграцію та ще більше загострюється через відкриту підтримку ультраправих з боку адміністрації президента США Дональда Трампа, – повідомляє AFP. Згідно з опитуваннями, націоналістичний антиімміграційний рух AfD посяде друге місце на парламентських виборах, отримавши щонайменше 20% голосів, поступившись консерваторам, які набирають 30-32%. У своїй промові напередодні Мюнхенської конференції з безпеки віце-президент США Джей Ді Венс закликав традиційні німецькі партії,передусім праві політичні сили, відмовитися від “брандмауера” або “санітарного кордону”, який вони створили після Другої світової війни і не співпрацювати з ультраправими. “Я відкидаю таке втручання в німецькі парламентські вибори і у формування уряду, який буде сформований в Німеччині. Я не дозволю американському віце-президенту вказувати мені, з ким я маю розмовляти тут, у Німеччині”, – заявив лідер християн- демократів Фрідріх Мерц, фаворит опитувань на посаду наступного канцлера. У свою чергу, канцлер соціал-демократів Олаф Шольц назвав втручання віце-президента США “неприйнятним”. Натомість лідерка AfD Аліс Вайдель привітала зауваження Джей-Ді Венса і наголосила на схожостях між її програмою та програмою адміністрації Трампа.

     

    ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Мешканці  Тульчанського повіту минулої ночі отримали чергове повідомлення RO-Alert про можливість падіння об’єктів з повітряного простору в районі кордону Румунії з Україною. За повідомленням Інспекторату з надзвичайних ситуації “Дельта Тульча”, попередження було надіслано на основі інформації, отриманої від Міністерство оборони. Громадянам рекомендовано вжити заходів захисту, не панікувати, а в разі необхідності дзвонити за номером екстреної допомоги 112. Як повідомляє оборонне відомство румунські радіолокаційні системи не зафіксували жодного несанкціонованого проникнення літальних апаратів у повітряний простір країни.

     

    БАФТА – Трилер про процес обрання Папи Римського “Конклав” і драма про долю іммігранта “Бруталіст” стали головними переможцями недільної церемонії вручення нагород Британської кінопремії BAFTA, отримавши по чотири нагороди, повідомляє Reuters. «Конклав» режисера Едварда Бергера, було визнано найкращим фільмом року, він також переміг у номінаціях “Найкращий британський фільм”, “Найкращий адаптований сценарій” і “Найкращий монтаж”. “Бруталіст”, фільм про угорського іммігранта Брейді Корбета, архітектора і жертву Голокосту, який залишив Європу наприкінці Другої світової війни, щоб спробувати відновити своє життя і кар’єру в Сполучених Штатах, був серед фаворитів у номінації “Найкращий фільм”. Кінострічка здобула нагороди в категоріях “Найкраща чоловіча роль” (Едріан Броуді) та “Найкращий режисер” (Брейді Корбет). Кінострічка також отримала нагороду за “Найкращу операторську роботу” та “Найкращий саундтрек”. Однією з найбільших несподіванок 78-ї церемонії BAFTA стала перемога Майкі Медісон у номінації “Найкраща жіноча роль” за фільм “Анора”, в якому вона грає екзотичну танцівницю, закохану в сина російського олігарха.

  • 14 лютого 2025 року

    14 лютого 2025 року

    МЮНХЕНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ – Віце-президент Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венс розкритикував скасування президентських виборів у Румунії в листопаді 2024 року. У своєму сьогоднішньому виступі на Мюнхенській конференції з безпеки друга особа в новій адміністрації у Вашингтоні різко розкритикував європейських лідерів, порівнявши їх з автократами, які керували репресивними режимами на континенті за часів холодної війни. Він висловив стурбованість тим, що він назвав відходом Європи від своїх фундаментальних цінностей і навів кілька прикладів репресивних заходів проти свободи слова на європейському континенті, в тому числі скасування нещодавніх президентських виборів в Румунії. Джей Ді Венс зазначив, що найбільша небезпека для Європи походить зсередини і це викликає більше занепокоєння, ніж загрози з боку Росії чи Китаю. Він також закликав Європу більше інвестувати у власну оборону в той час, коли США повинні «зосередитися на регіонах світу, які перебувають у великій небезпеці». У відповідь на це тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан запевнив усіх партнерів Румунії, що країна залишається надійним союзником, твердо відданим об’єднаному Європейському Союзу, сильному Північноатлантичному альянсу і міцному трансатлантичному партнерству. На Мюнхенській конференції з безпеки глави держав і урядів та сотні експертів з питань оборони до неділі обговорюють великі глобальні проблеми, зокрема, можливий мир в Україні. Румунію представляє міністр закордонних справ Еміль Гурезяну.

     

    РОСІЙСЬКІ ДРОНИ – Міністерство закордонних справ Румунії  рішуче засуджує безвідповідальний напад російських військ на Україну 13 лютого, під час якого два безпілотники, на борту яких були вибухівки, порушили повітряний простір Румунії та впали на румунській території поблизу кордону з Україною. За розпорядженням міністра закордонних справ Еміля Гурезяну, тимчасовий повірений у справах посольства Російської Федерації в Бухаресті був терміново викликаний до МЗС аби передати йому рішучий протест румунської сторони у зв’язку з повторним порушенням повітряного простору Румунії. Ці незаконні та безвідповідальні дії повинні припинитися, а Румунія залишає за собою право вжити необхідних заходів у відповідь, – заявили в МЗС.

     

    ЧОРНОБИЛЬ – Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ) оголосило, що вночі на саркофазі, що захищає залишки четвертого реактора Чорнобильської АЕС прогримів вибух, за яким послідувала пожежа. Персонал пожежної безпеки відреагував за лічені хвилини, жертв і постраждалих немає. Рівень радіації не перевищує допустимих норм, – повідомляє МАГАТЕ. Президент України Володимир Зеленський також повідомив, що російський ударний безпілотник із фугасною бойовою частиною влучив в укриття 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. За даними глави держави, укриття на ЧАЕС було пошкоджене цим дроном. Тим часом у Бухаресті Національне агентство з охорони навколишнього середовища заявило, що інцидент на Чорнобильській АЕС не становить небезпеки для Румунії. Експерти агентства запевняють, що постійно вимірюють рівень радіоактивності навколишнього середовища на національному рівні, і що значення, зафіксовані після події в Україні, знаходяться в межах звичайних для цього періоду норм.

     

    ПРЕЗИДЕНТ – Тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан призначив ексміністра закордонних справ Крістіана Дяконеску своїм радником з питань оборони і безпеки, який також візьме на себе координацію роботи президентської канцелярії. Богдан Мазуру буде радником президента з питань зовнішньої політики, а Сімона-Лівія Мафтей та Б’янка-Теодора Фірезар були призначені радниками офісу тимчасового президента. Іліє Боложан заявив, що забезпечення економічної, соціальної та політичної стабільності Румунії є головним завданням його порядку денного протягом трьох місяців перебування на посаді. У своєму першому посланні після того, як замінив у палаці Котрочень президента Клауса Йоганніса, який подав у відставку, Іліє Боложан пообіцяв, що президентські вибори у травні будуть чесними і прозорими.

     

    ПРАВОСУДДЯ – У п’ятницю Вищий касаційний суд Румунії звільнив з-під варти колишнього депутата СДП Лауру Вікол та її чоловіка, бізнесмена Владіміра Чорбе у справі “Нордіс”. Рішення суду є остаточним. Вони були взяті під варту 4 лютого за рішенням Бухарестського апеляційного суду. Лауру Вікол та Владіміра Чорбе звинувачують у розкраданні десятків мільйонів євро у компаній групи Nordis та витрачанні цих грошей на відпочинок, приватні авіаперельоти, купівлю дорогих товарів та розкішних автомобілів. Розслідування спрямоване на окремих осіб і фірми, яких звинувачують у тому, що вони привласнили понад 195 млн євро авансом від покупців за елітні квартири, які останні так і не отримали. Загалом у справі Nordis проходять 40 осіб і 32 фірми.

     

    КОРУПЦІЯ – Керівник Тилу сухопутних військ Румунії, тризірковий генерал Кетелін Зісу проходить у справі антикорупційної прокуратури, в якій збитки оцінюються у 2,4 мільйона євро. Національний антикорупційний директорат розслідує факти зловживання службовим становищем у зв’язку з укладенням контракту на розширення військового кладовища Генча в Бухаресті. Контракт, про який йде мова, нібито був присуджений генералом компанії Garden Centre Group, що належить бізнесмену Йонелу Олтяну. Під час сьогоднішніх обшуків у людей, наближених до генерала, прокуратура знайшла розкішні годинники, дизайнерські сумочки і понад 2 000 картин. Ще 10 осіб, які проходять у справі і в яких були проведені обшуки, будуть заслухані прокурорами.

     

    ОБЛІКОВА СТАВКА – Рада Національного банку Румунії сьогодні прийняла рішення зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних. НБР також вирішив зберегти процентну ставку за кредитною лінією на рівні 7,5% річних та процентну ставку за депозитною лінією на рівні 5,5% річних, а також зберегти поточні рівні мінімальних резервних вимог за зобов’язаннями кредитних установ в леях та іноземній валюті. Минулого року центральний банк Бухаресті двічі знижував облікову ставку: у липні з 7% до 6,75% річних та у серпні до 6,5% річних. До того облікова ставка залишалася незмінною з січня 2023 року.

     

    ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річний рівень інфляції минулого місяця дещо знизився до 4,95% у порівнянні з січнем 2024 року, коли він становив 5,14%. Згідно з даними, опублікованими сьогодні Національним інститутом статистики, за останні 12 місяців продовольчі товари подорожчали на 4,5%, непродовольчі товари – на 4,6%, а послуги – на 6,5%. За оцінками Національного банку Румунії рівень інфляції знизиться до 3,5% на кінець цього року.

     

    СПОРТ – Чемпіони Румунії з футболу “FCSB” у четвер ввечері на виїзді обіграв з рахунком – 2:1 грецький PAOK у першому матчі плей-офф раунду плей-офф Ліги Європи за вихід до 1/8 фіналу. Вирішальний матч проти греків, яких тренує румунський тренер Разван Луческу, пройде 20 лютого в Бухаресті. Також у четвер чемпіони Румунії з гандболу серед чоловіків бухарестське “Динамо”  програло вдома угорській команді One Veszprem HC з рахунком 26:33 у групі А Ліги чемпіонів.

     

  • Висновки місій МВФ та Світового банку

    Висновки місій МВФ та Світового банку

    Делегації Міжнародного валютного фонду та Світового банку завершили переговори в Бухаресті з представниками основних інституцій, відповідальних за монетарну та фіскальну політику Румунії. Команда МВФ зустрілася з представниками нового уряду та Національного банку, щоб проаналізувати останні фінансово-економічні події та оновити макроекономічні прогнози. Наразі країна не має поточної фінансової угоди з Міжнародним валютним фондом, але фінансова установа оцінює розвиток румунської економіки на щорічній основі, спираючись на консультації в рамках Статті IV.

     

    Прем’єр-міністр Марчел Чолаку у розмові з експертами МВФ повторив зобов’язання чинного кабінету міністрів утримувати дефіцит бюджету в межах 7% від Валового Внутрішнього Продукту та впроваджувати реформи, передбачені Національною програмою реформ. Прем’єр-міністр наголосив на заходах зі скорочення витрат на персонал, реструктуризації бюджетного апарату та реорганізації адміністративно-територіального устрою – пріоритетах на наступний період. Міністр фінансів Танцош Барна під час зустрічі з місією МВФ підтвердив зобов’язання уряду скоротити бюджетний дефіцит і створити більш ощадливу державу протягом наступних семи років, збільшивши видатки на інвестиції, що підтримують економіку.

     

    Міністр фінансів заявив про необхідність вжити низку заходів для поступового відновлення бюджетної рівноваги  й уникнення економічної кризи, подібної до тієї, з якою Румунія зіткнулася у 2009 році. МВФ опублікував свої останні прогнози щодо розвитку румунської економіки восени минулого року, коли він оцінив дефіцит на кінець 2025 року на тому ж рівні, що й цільовий показник дефіциту, встановлений урядом – у 7%. Оцінки МВФ, однак, є більш оптимістичними з точки зору як економічного зростання – 3,3%, порівняно з 2,5%, розрахованими владою в Бухаресті, так і інфляції, розрахованої на рівні 3,6%, що нижче урядового показника в 4,4%.

     

    Зі свого боку, представники Світового банку привітали урядовий план реформ і фокус на інвестиціях, зазначивши, що Румунія є сильним і стійким партнером. Для кращого управління спільними проєктами сторони домовилися про робочий механізм з більш частими зустрічами в найближчий період. Керуючий директор Групи Єужен Ругганаат заявив, що Світовий банк розширить інвестиції в Румунії в галузі енергетики, зеленого переходу, інфраструктури та інших сферах, що мають потенціал зростання. Представники установи також високо оцінили підтримку, яку Румунія надає Молдові та Україні, а також внесок Бухареста у забезпечення стабільності в регіоні.

     

    Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що влада продовжує підтримувати розвиток інфраструктури, а також сільськогосподарського, промислового та будівельного секторів. Вона також продовжить проєкти з покращення системи охорони здоров’я та енергетичних послуг.

  • Яким буде Державний бюджет Румунії на 2025 рік?

    Яким буде Державний бюджет Румунії на 2025 рік?

    У складному економічному контексті, коли рівень державного боргу перевищив 54% Валового Внутрішнього Продукту, а дефіцит бюджету наближається до 9% ВВП, розробка Державного бюджету Румунії на 2025 рік є непростим завданням. Тим більше, що два основні міжнародні фінансові агентства знизили прогноз щодо кредитного рейтингу Румунії зі стабільного до негативного. Побудований, з огляду на дефіцит до 7% ВВП, проєкт держбюджету буде затверджений урядом до кінця цього тижня, а потім направлений до парламенту для обговорення та прийняття.

    Згідно з проєктом, держава повинна спочатку скоротити власні витрати. Бюджет Адміністрації президента буде скорочено на 10%, Сенату – на 5%, а Палати депутатів – на 9%. Питання індексації пенсій все ще перебуває на стадії розгляду, оскільки Міністерство фінансів заявляє, що цього року вона не буде можливою. Відповідальний міністр Танцош Барна каже, що проєкт Держбюджету Румунії на 2025 рік, який він назвав бюджетом економії , передбачає гроші, необхідні для виплати зарплат і пенсій та розвитку населених пунктів.

    “У бюджеті є кошти на автомагістралі для 20 мільйонів румунів, у бюджеті є гроші для всіх румунів на розвиток сільської інфраструктури. Ми маємо для всіх румунів гроші на виплату зарплат в освіті, в Міністерстві внутрішніх справ, у всіх міністерствах, які повинні виплачувати зарплати, на рівні 2024 року. У нас є забезпечене фінансування для виплати всіх пенсій (…), включно з  нарахуваннями і підвищеннями, схваленими в листопаді-грудні в минулого року, на цьому ж рівні вони виплачуватимуться і в 2025 році, місяць за місяцем”, – зазначив міністр фінансів.

    Він також додав, що бюджет Міністерства оборони буде більшим, ніж у 2024 році і, що бюджети інших міністерств, таких як Міністерство довкілля, охорони здоров’я, освіти та транспорту, також зростуть. Потрібна більш ощадлива держава, кожна установа має здійснити скорочення витрат на персонал на 5%, причому більшість з них буде скорочено на 5%, але це не стосується освіти, лікарень та внутрішніх справ. Що стосується запозичень, міністр сказав, що всі взяті до уваги запозичення необхідні для фінансування дефіциту.

    “Минулого року Румунія позичила багато, цього року вона позичить менше, а в наступному – ще менше. У нас є графік скорочення запозичень з року в рік протягом семи років”, – каже Танцош Барна. На щастя, погіршення кредитного рейтингу країни не супроводжувалося зниженням рейтингу з рекомендованої категорії, що збільшило б вартість запозичень для Румунії. На думку аналітиків, скептицизм серед інвесторів і рейтингових агентств зберігається, зважаючи на політичну нестабільність і затримку в проведенні структурних реформ.

  • Жодних нових податків у бюджеті 2025 року

    Жодних нових податків у бюджеті 2025 року

     

    Затримане через формування уряду, затвердження цьогорічного бюджету є пріоритетом номер один. І не просто будь-якого бюджету, а виваженого, тобто такого, що був ретельно розроблений, без надмірних видатків, які були характерні для попереднього, і які спричинили тривожний дефіцит, що зріс до 9% ВВП. Під час зустрічі щодо бюджету, прем’єр-міністр Марчел Чолаку та міністр фінансів Танцош Борно дійшли висновку, що Румунія більше не може дозволити собі збільшувати свої витрати на товари та послуги.

     

    З іншого боку, цільовий показник дефіциту в 7% на цей рік, узгоджений на переговорах з Європейською комісією, не може бути досягнутий без заморожування заробітної плати та пенсійного фонду, а також без додаткового тиску на податкові органи з метою покращення збору податку на додану вартість. Однак, у випадку малих і середніх пенсій, виконавча влада шукатиме рішення для їх поповнення, обіцяє Марчел Чолаку. Танцош Борно закликав до суворого контролю над витратами, щоб Румунія виконувала свої зобов’язання перед європейськими партнерами, і наполягав на тому, що до дохідної частини бюджету повинні включатися тільки реальні доходи.

     

    Танцош Борно: «Структурний бюджетний фіскальний план Румунії на середньострокову перспективу передбачає скорочення дефіциту бюджету до 7% на цей рік і поступове скорочення до 3% протягом наступних семи років. І це зобов’язання не повинно дотримуватися тільки зараз, те, що ми будуємо сьогодні, те, що ми будуємо на 2025 рік, також має впливати на наступні роки, так щоб з боку інвестицій ми не зменшували суми, виділені на інвестиції, ми постійно збільшували ці суми, а з іншого боку, давайте не перебільшувати недосяжний дохід і не потрапляти в ситуацію, коли різницю потрібно покривати позиками».

     

    На тлі спекуляцій у ЗМІ про те, що влада підвищить деякі податки, прем’єр-міністр і міністр фінансів запевнили, що податок на додану вартість залишиться незмінним. Марчел Чолаку: «Ми не підвищуємо ПДВ. Чому ми не підвищуємо ПДВ? Я представляю соціал-демократичну партію. Перш за все, зусилля будуть перекладені однаково на всіх румунів, незалежно від доходу, зусилля, що означає зниження купівельної спроможності. Я цього не роблю, і я дуже радий, що міністр говорить те ж саме. У цей момент споживання зменшиться і ми автоматично, от побачите, вийдемо на зниження інфляції».

     

    Постанова, прийнята новим урядом СДП – НЛП – ДСУР наприкінці року, передбачає скорочення державних витрат, скасування деяких податкових пільг у секторах ІТ, будівництва та агробізнесу, а також реорганізацію та злиття відомств у рамках Генерального секретаріату уряду. Марчел Чолаку додав, що аналогічні зусилля будуть спрямовані і на власний операційний апарат виконавчої влади, оскільки Румунія потребує структурної реформи.

  • 15 січня 2025 року

    15 січня 2025 року

    КУЛЬТУРА – У Румунії 15 січня відзначається Національний день румунської культури, який приурочений до дня народження національного поета Міхая Емінеску. Цього року, коли виповнюються 175 років з дня народження видатного румунського поета, він є ще більш особливим. У Бухаресті та по всій країні було проведено багато заходів – конференцій, дебатів, концертів та виставок, а багато музеїв зробили вхід безкоштовним. Бухарестський національний оперний театр святкує День культури сьогодні ввечері гала-виставою, яка вшановує румунську духовність як тріаду віри, мистецтва та ідентичності. У Національному музеї імені Брукенталя в Сібіу (центр Румунії) проходить виставка “Luceafărul”, Ясський ліричний театр (північний схід) пропонує спеціальну виставу, а в замку Гуніаді (захід) триває виставка “Минуле, сучасність і майбутнє”. У національний день культури радіостанція  Радіо Роминія Културал вперше запросила до у часті у раідовиставі дівчинку-підлітка з повіту Вилча (південь). Цим символічним жестом єдина національна радіостанція, присвячена виключно культурі і мистецтву, закликає людей та інституції полегшити пересічних громадян доступ до культурних установ.

     

    ПРОТЕСТИ – Національна федерація профспілок культури і ЗМІ “КультурМедія” сьогодні, в День румунської культури, вийшла на акцію протесту з білими стрічками на рукавах, щоб привернути увагу до недофінансування культури і нерівності в оплаті праці працівників музеїв, бібліотек і культурних центрів. Федерація закликає виділяти 1% ВВП на культуру, зрівняти заробітну плату працівників музеїв і бібліотек з тарифною сіткою, що застосовується до тих же професій професійної групи “Освіта”, ліквідувати величезні різниці в оплаті праці між працівниками мистецьких установ і працівниками музеїв і публічних бібліотек, виплачувати доплати за роботу у вихідні та святкові дні, а також оплачувати понаднормову працю. Профспічани також закликають розблокувати вакансії  і створити нові для боротьби з хронічним браком персоналу в установах культури.

     

    НАЦБАНК – Рада директорів Національного банку Румунії вирішила зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних. Центральний банк також вирішив зберегти процентну ставку за кредитами на рівні 7,5% річних, а за депозитами – 5,5% річних, а також зберегти поточні рівні мінімальних резервних вимог за зобов’язаннями кредитних установ у леях та іноземній валюті. Минулого року НБР двічі знижував облікову ставку: у липні з 7% річних до 6,75% річних та у серпні до 6,5% річних. До того з січня 2023 року облікова ставка залишалася незмінною. За даними Нацбанку, річна інфляція за останні три місяці 2024 року зросла більше, ніж очікувалося і піднялася до 5,14% у грудні з 4,62% у вересні. НБР очікує, що інфляція сповільниться в першому кварталі 2025 року, але все одно буде вищою, ніж передбачалося раніше. Невизначеність та значні ризики, пов’язані зі зростанням інфляції, зумовлені майбутнім проведенням фіскальної політики та політики доходів, враховуючи реалізацію фіскально-бюджетного пакету, нещодавно ухваленого урядом з метою фіскальної консолідації, а також ситуацією на ринку праці та динамікою заробітної плати в економіці. Водночас, на думку експертів НБР, значна невизначеність продовжує бути пов’язана з динамікою цін на енергоносії та продукти харчування, а також з майбутнім курсом ціни на сиру нафту на тлі геополітичної напруженості.

     

    ДЕРЖБЮДЖЕТ – Проєкт Державного бюджету Румунії на 2025 рік буде затверджений урядом до кінця цього місяця, – заявив підтвердив прем’єр-міністр Марчел Чолаку після переговорів з міністром фінансів Танцошом Барною, усіма державними секретарями установи, а також головою Податкової служби. Законопроєкт буде направлений до парламенту, щоб з тим, щоб обговорити і прийняти його в перший тиждень законодавчої сесії, яка розпочнеться в лютому. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, цільовий показник дефіциту в 7%, встановлений з Європейською комісією, буде збережено, так само як і цільовий показник інвестицій у розмірі 7% ВВП. Щодо доходів, прем’єр-міністр повідомив, що минулого року вони зросли на 27%, а цього року очікується, що зростання доходів становитиме близько 30%. Основні показники бюджету на 2025 рік будуть представлені на засіданні уряду в четвер. Також у четвер кабінет міністрів затвердить календарний план президентських виборів.

     

    МУЗИКА – Тридисковий альбом творів румунського композитора Джордже Енеску (1881-1955) став лауреатом Міжнародної премії класичної музики в номінації “Симфонічна музика”. Це одна з найбільш визнаних і почесних нагород міжнародної дискографічної індустрії, – повідомляє Румунський інститут культури. Твори у виконанні Національного оркестру Франції під керівництвом румуна Крістіана Мечелару та хору Радіо Франс були представлені на концерті в Парижі в липні 2023 року. Першою скрипкою була француженка румунського походження Сара Немцану,  концертмейстерка Національного оркестру Франції, нагороджена Президентом Румунії орденом “За заслуги в галузі культури” в ранзі лицаря. Цей же альбом творів Енеску раніше був відзначений нагородами Classica Choc de l’annee 2024 та Diapason d’Or 2024.

     

    ПРАВОСУДДЯ – Колишній прем’єр-міністр Румунії Петре Роман з’явився сьогодні до Генеральної прокуратури, щоб дати показання у справі за фактом походу шахтарів на Бухарет у червні 1990 року, в якій його звинувачують у скоєнні злочинів проти людяності. Він заперечує свою причетність. У справі також фігурують колишній президент Йон Ілієску та колишній директор спецслужби Вірджіл Мегуряну. Прокуратура досі не відновила розслідування справи після того, як докази, зібрані слідчими, були відхилені в суді. Йону Ілієску, а також Петру Роману та Вірджилу Мегуряну спочатку були пред’явлені звинувачення у злочинах проти людяності, але в грудні 2020 року Вищий касаційний суд вирішив повернути справу до Військової прокуратури, яку зобов’язав  розпочати розслідування з нуля. Військова прокуратура стверджувала, що 11 та 12 червня 1990 року влада вирішила розігнати силою протестувальників на Університетській площі Бухареста, які виступали за демократію та усунення з державних посад колишніх комуністичних високопосадовців. До цієї операції, як стверджується, були незаконно задіяні сили Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Румунської служби інформації, а також тисячі шахтарів. Насильство призвело до 4 загиблих, сотень поранених, незаконних арештів і знищення майна.

  • Економічні наслідки політичної нестабільності

    Економічні наслідки політичної нестабільності

    Патова ситуація, що склалася останніми днями в Румунії навколо формування парламентської більшості, яка запропонує кандидатуру прем’єр-міністра, і, відповідно, неможливість формування нового уряду, гостро відчувається в економічній сфері. У четвер Бухарестська фондова біржа закрилася в мінусі. Індекс BET, який включає 20 найбільш торгованих компаній, знецінився на 2%, в той час як BET-Plus, який показує динаміку 43 найбільш ліквідних акцій, впав на 1,97%. Також знизилися індекс прибутковості інвестиційних фондів та індекс, який вимірює розвиток 10 енергетичних та комунальних компаній.

    Посилаючись на політичну невизначеність у Румунії, протягом тижня рейтингове агентство Fitch погіршило прогноз країни зі стабільного на негативний, що означає можливість подальшого зниження рейтингу. Це означає, що міжнародні запозичення Румунії стануть дорожчими, а це змушує економістів замислитися над тим, чи варто Бухаресту звертатися за допомогою до Міжнародного валютного фонду, відомого своєю політикою жорсткої економії. І якби не було політичної нестабільності, економічна ситуація все одно була б похмурою!

    Бюджетний дефіцит і дефіцит поточного рахунку дуже високі, інфляція продовжує фінансово підкошувати людей, економічне зростання значно сповільнюється, а державний борг перевищив 50% валового внутрішнього продукту і продовжує зростати – все це малює економічну картину поточного моменту. Якщо політична нестабільність затягнеться, економіка, ймовірно, зіткнеться з подальшими проблемами, попереджає професор Мірча Кошя, який вважає, що політичні діячі фактично саботують власну економіку: ʺЯкий безпосередній ефект? Падіння фондового ринку. Фондовий ринок – це найважливіший термометр економічної температури. За кілька хвилин можна втратити близько 1 млрд євро. Це може вплинути на обмінний курс лея, лей може опинитися в біді. Тут Національний банк намагатиметься, як і завжди, підтримувати лей, але це не може тривати нескінченно. Це дуже складна ситуація. Ми матимемо стагнацію інтересу інвесторів до Румунії та заморожування проєктів іноземних інвесторів під час цієї політичної нестабільності. Європейський Союз також буде набагато уважніше стежити за тим, що відбувається у фіскально-бюджетній сфері, враховуючи, що ми підписали 7-річну фіскальну програму з Європейським Союзом для виправлення дефіциту. В умовах, коли ми маємо тривалі затримки з Національним планом відновлення та стійкості, ця програма не будучи довгостроковою, до її реалізації залишилося ще півтора року, за таких умов також може бути складно отримати гроші з НПВС.ʺ

    Іншими словами, – каже Мірча Кошя, – країна, яка не є стабільною, є непередбачуваною країною. Непередбачуваність – це найбільша проблема, з якою може зіткнутися бізнес-план, у тому числі на національному рівні.

  • 19 листопада 2024 року

    19 листопада 2024 року

    ПАРЛАМЕНТ – У середу Парламент Румунії проведе засідання, на якому затвердить два комітети та їхній склад. Спільні постійні комісії схвалили проєкт постанови про створення спільної парламентської слідчої комісії для перевірки витрат, понесених Адміністрацією Президента в період з 2014 по 2024 рр, ініційований парламентськими фракціями СДП. Також був схвалений проєкт постанови про створення спільної парламентської слідчої комісії Палати депутатів і Сенату для розслідування мафії нерухомості на основі справи «Нордіс», ініційований парламентськими фракціями НЛП. Лідер НЛП Ніколає Чуке заявив, що кількість осіб, визнаних жертвами цієї справи, перевищила 400. Багатьох румунів у країні та в діаспорі переконали купити квартири в житлових комплексах і готелях, побудованих Nordis, які забудовники кілька разів продавали різним покупцям.

    ВИБОРИ – Спливають останні дні передвиборчої кампанії в першому турі президентських виборів в Румунії, запланованому на неділю 24 листопада. Тринадцять кандидатів – дев’ять висунутих політичними партіями і чотири незалежних – все ще беруть участь у виборах.  Тоні Гребле, голова Постійного виборчого органу, каже, що офіційні результати виборів, ймовірно, будуть оголошені до кінця понеділка, 25 листопада. Вирішальний тур, в якому змагатимуться двоє кандидатів, запланований на 8 грудня.

    ІНФЛЯЦІЯ – Згідно з даними, опублікованими у вівторок Європейським статистичним управлінням (Євростат), річна інфляція в Європейському Союзі в жовтні зросла до 2,3% порівняно з 2,1% у вересні, а Румунія восьмий місяць поспіль залишається країною з найвищою інфляцією серед країн ЄС з річним зростанням цін на рівні 5%, повідомляє Європейське статистичне управління (Євростат). Минулого місяця найнижчі річні темпи інфляції в ЄС були зафіксовані в Словенії (0,0%), Литві та Ірландії (обидві – 0,1%), а найвищі – в Румунії (5%), Бельгії та Естонії (обидві – 4,5%). Національний банк Румунії підвищив свій прогноз інфляції на кінець 2024 року до 4,9% з 4% раніше і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року, згідно з даними, представленими в понеділок головою НБР Мугуром Ісереску.

    УКРАЇНА – Україна залишається непереможеною, незважаючи на 1000 днів руйнівної війни, заявила сьогодні у своєму посланні посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек. Вона зазначила, що за даними ООН, за 1000 днів війни російські війська вбили понад 11.000 українських цивільних осіб, включаючи дітей, і продовжують скоювати шокуючі воєнні злочини. Кетлін Кавалек додала, що російські бомби зруйнували школи, лікарні та цінні пам’ятки української історії, культури та колективної ідентичності. Але Україна продемонструвала неабияку мужність і рішучість у захисті свого суверенітету, територіальної цілісності та незалежності, спираючись на незмінну підтримку своїх друзів і союзників по всьому світу. Румунія продемонструвала справжнє лідерство у підтримці України та її громадян», – зазначила посол США в Бухаресті. Вона додала, що як стратегічні партнери і союзники по НАТО, США і Румунія єдині у протидії загрозам, які несе Росія в Україні і в Європі.

    ПЛАТЕЖІ – Національний банк Румунії запустив перший національний сервіс миттєвих мобільних платежів RoPay. Спочатку в цій програмі беруть участь лише три банки, а з наступного року їх буде сім. Через RoPay можна буде здійснювати миттєві платежі дрібним торговцям і навіть знімати готівку в банкоматах без банківської картки. Крім того, програма дозволяє ініціювати миттєві платежі безпосередньо з одного банківського рахунку на інший на основі таких технологій, як сканування QR-коду або використання номера мобільного телефону. Віце-губернатор НБР Леонардо Бадя каже, що при реалізації цієї програми враховувалися добрі практики та європейські моделі.

    ДИПЛОМАТІЯ – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску у вівторок провела телефонну розмову з новим главою дипломатії Держави Ізраїль Гедеоном Сааром. За повідомленням МЗС, румунська міністерка привітала динаміку двостороннього діалогу та галузевого співробітництва, взаємовигідного та з реальним потенціалом для розвитку в ключових сферах. Співрозмовники обмінялися думками щодо безпекової ситуації на Близькому Сході. Пані Одобеску висловила підтримку міжнародним зусиллям, спрямованим на деескалацію, досягнення припинення вогню, звільнення всіх заручників та покращення гуманітарної ситуації в регіоні. Румунська сторона підтвердила тверду прихильність Бухареста до боротьби з антисемітизмом, запереченням і спотворенням Голокосту, яка постійно перебуває на порядку денному румунського уряду і підкріплена конкретними заходами, заявили в МЗС. Ізраїльський колега згадав про особливі відносини між двома країнами і подякував Румунії за постійну підтримку.

    ВІЗИТ – У понеділок прем’єр-міністр Марчел Чолаку здійснив робочий візит до Брюсселя у супроводі урядової делегації, до складу якої увійшли міністр закордонних справ Лумініца Одобеску та міністр оборони Анджел Тилвер. Сьогодні, як ніколи, ми потребуємо амбітного європейського порядку денного, узгодженості та солідарності між державами-членами, а також дій в інтересах громадян, – заявив прем’єр-міністр Чолаку Президенту Європейського Парламенту Роберті Метсолі. Він також підкреслив, що мета повного приєднання Румунії до Шенгенської зони в цьому році залишається фундаментальною. З іншого боку, прем’єр-міністр підтвердив тверде зобов’язання Румунії підтримувати європейський шлях Республіки Молдова, а також європейські перспективи України. У Брюсселі прем’єр-міністр Румунії також зустрівся з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

    ФУТБОЛ – Національна збірна Румунії з футболу розгромила вдома в понеділок увечері Кіпр з рахунком 4:1 у своєму останньому матчі в групі С2 футбольного турніру Ліги націй. Румунії ще належить дочекатися рішення УЄФА щодо п’ятничного матчу з Косово, що відбувся також у Бухаресті, який гості залишили за лічені секунди до кінця, за рахунку 0:0, коли з боку вболівальників господарів поля почулися просербські скандування. Федерація футболу Косова засудила те, що вона назвала «неприйнятною і небезпечною атмосферою». Румунська федерація футболу відкинула косовські звинувачення як безпідставні, назвавши відмову від гри невиправданою.

  • Зростання дефіциту торговельного балансу

    Зростання дефіциту торговельного балансу

    Дефіцит торговельного балансу Румунії за перші дев’ять місяців цього року збільшився на 15% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, склавши близько 23,5 млрд євро. Це випливає з даних, опублікованих в понеділок Національним інститутом статистики (НІС). Експорт за цей період склав понад 69 млрд євро, що на 1,4% більше за аналогічний період минулого року. Імпорт склав майже 93 млрд євро, що на 2,3% більше.

    За даними Національного інституту статистики, за перші дев’ять місяців цього року значні частки в структурі експорту та імпорту займають машини та транспортне обладнання (майже 47% в експорті та понад 36% в імпорті) та інші промислові товари. Вартість торгівлі товарами всередині ЄС перевищила 50 млрд євро у відправленнях та понад 67 млрд євро у надходженнях. Вартість торгівлі за межами ЄС становила понад 19 млрд євро в експорті та понад 25 млрд євро в імпорті.

    Також у понеділок Національний банк Румунії підвищив прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4% у серпні. Він в основному повернувся до прогнозів у квартальному звіті про інфляцію, опублікованому в травні. Голова НБР Муґур Ісереску підкреслив, що центральний банк враховує в своїх прогнозах лише достовірні дані і, що на подальшу динаміку інфляції також вплине наступна фіскально-бюджетна корекція для зменшення дефіциту. Він сказав, що очікує на послідовну програму макроекономічної корекції з сильною політичною підтримкою.

    Муґур Ісереску: «Це саме те, на що ми чекаємо від нового уряду – солідної програми макроекономічної корекції, яка буде політично підтримана, соціально прийнята і матиме макроекономічний ефект, щоби повернути фінанси країни на правильний шлях. Ми можемо уявити, я маю на увазі нас, румунів, програму поступової корекції на рівні 0,7 на рік, значно нижчу, ніж економічне зростання, яке прогнозуємо на рівні 2% на рік, що можна поєднати з уникненням падіння рівня життя, але не з 16% зростанням валових, чистих або реальних доходів, чого не можна зробити.»

    Національний банк прогнозує, що інфляція опуститься нижче 3,5% на рік лише у 2026 році. Муґур Ісереску підкреслив, що цінова динаміка характеризується низкою ризиків та невизначеностей. Вони стосуються як фіскальної політики та підвищення заробітної плати, так і зовнішніх факторів, таких як розвиток європейських економік, з якими Румунія здійснює більшість торговельних відносин, динаміка цін на нафту в контексті посилення геополітичної напруженості, а також те, яким чином розвиватимуться конфлікти в Україні та на Середньому Сході.

    У своєму останньому звіті «Перспектива розвитку світової економіки», опублікованому нещодавно, Міжнародний валютний фонд переглянув свої прогнози щодо зростання румунської економіки в цьому році до 1,9% з 2,8% у квітні.

  • Інфляційний звіт НБР

    Інфляційний звіт НБР

    Наприкінці минулого тижня Рада Національного банку Румунії затвердила останній інфляційний звіт. Згідно з прогнозом, ціни продовжать незначно зростати до кінця року, а інфляція залишиться досить високою. На тлі цьогорічної сильної посухи та зростання цін на деякі сировинні товари, що призвело до підвищення цін на продукти харчування та енергоносії, рівень інфляції буде різко коливатися в 2025 році і залишиться вище очікуваних значень, – оцінюють фахівці НБР. Лише у 2026 році, йдеться у звіті, вона відновить своє зниження й опуститься нижче цільового показника центрального банку в 3,5%. Експерти НБР зазначають, про значні невизначеності та ризики пов’язані з майбутнім проведенням фіскальної та доходної політики, враховуючи фіскально-бюджетні заходи, які можуть бути впроваджені з наступного року, а також ситуацію на ринку праці та динаміку зарплатні в економіці.

    У той же час, значна невизначеність залишається пов’язаною з динамікою цін на енергоносії та продукти харчування, а також майбутньою траєкторією цін на сиру нафту на тлі геополітичної напруженості та конфліктів. У звіті НБР також підкреслюється, що в другому кварталі цього року економічне зростання Румунії відновилося на тлі збільшення споживання населення, але при цьому інвестиції знизили свою позитивну річну динаміку, а дефіцит торговельного балансу збільшився. На останньому в цьому році засіданні з питань монетарної політики Національний банк Румунії також вирішив зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних і процентну ставку, за якою комерційні банки можуть позичати кошти в НБР, на рівні 7,5%. Він також залишив без змін поточні рівні мінімальних резервних коефіцієнтів за зобов’язаннями кредитних установ у леях та іноземній валюті, тобто суми, які комерційні банки зобов’язані тримати на рахунках у Національному банку.

    Економічні аналітики вважають, що невизначеність, інфляція, наближення президентських та парламентських виборів і міжнародні події є факторами, що стоять за рішеннями НБР. Аналітик Драгош Кабат пояснив: “Я думаю, що розсудливість – це єдине, що зараз має характеризувати подальші дії. Національний банк не міг зробити нічого іншого, враховуючи, що, з одного боку, інфляція має тенденцію до зниження, принаймні в Європі, а з іншого боку, у нас все ще найвища інфляція в Європейському Союзі, і тоді він не міг знизити облікову ставку, як і не міг її підвищити, тому що економічне зростання також дуже низьке в цьому році.”

    Слід також зазначити, що Центральний банк у цьому році двічі знижував облікову ставку, в липні з 7%  до 6,75% річних, і в серпні до 6,5%. До цього ключова процентна ставка Національного банку залишалася незмінною з січня минулого року.

     

  • 14 жовтня 2024 року

    14 жовтня 2024 року

    ПРАВОСУДДЯ – Палата депутатів Румунії в понеділок задовольнила подання Національного антикорупційного директорату і дала згоду на зняття недоторканності, а також проведення обшуку житла та комп’ютерних записів колишнього міністра охорони здоров’я Нелу Тетару, звинуваченого у хабарництві. Раніше члени комітету з правових питань Палати депутатів одноголосно схвалили звіт про надання згоди на проведення обшуку комп’ютера і житла Нелу Тетару. Сьогодні депутат від Націонал-ліберальної партії, хірург Нелу Тетару знову заявив про свою невинуватість і підкреслив, що ніколи не обумовлював надання медичної допомоги отриманням якоїсь фінансової вигоди. Колишній міністр охорони здоров’я був позбавлений всіх своїх політичних посад і виключений зі списків на парламентських виборах 1 грудня.

     

    СВЯТО – Православні християни Румунії відзначають сьогодні свято преподобної Параскеви, духовної покровительки історичної румунської провінції Молдови. Свята черниця, яка померла у віці 27 років в 11 столітті, стала покровителькою східної частини країни в 1641 році, коли її мощі були привезені до Ясс після того, як їх перевезли до Болгарії, Сербії та Константинополя. Щороку на свято Святої Параскеви вражаючі натовпи паломників стікаються до Ясс, щоб поклонитися і помолитися їй, що робить місто найбільшим паломницьким центром Румунії і п’ятим за величиною в Європі.

     

    НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ – Нобелівська премія з економіки була присуджена в понеділок трьом професорам: Дарону Ачемоглу, Саймону Джонсону та Джеймсу Робінсону за “дослідження того, як інституції формуються та впливають на процвітання”, – оголосила Шведська королівська академія наук у Стокгольмі. Усі троє дослідників працюють у США. Американський економіст турецького походження Дарон Ачемоглу є професором Массачусетського технологічного інституту, американець британського походження Саймон Джонсон є професором економіки Чиказького університету, а Джеймс Робінсон, також американець британського походження також викладає економіку в Чиказькому університеті. “Зменшення значної різниці в доходах між країнами є одним з найбільших викликів нашого часу. Лауреати продемонстрували важливість соціальних інститутів у досягненні цієї мети”, – сказав Якоб Свенссон, голова Нобелівського комітету з економіки. Нобелівська премія з економіки була заснована в 1968 році Центральним банком Швеції і вперше була вручена в 1969 році. Офіційна церемонія вручення Нобелівської премії проходить щороку в Стокгольмі 10 грудня, в день пам’яті Альфреда Нобеля.

     

    ФОРУМ – Румунсько-українська торгова палата організовує у понеділок та вівторок у партнерстві з Посольством України в Румунії форум “Відновлення України”. Серед тем для обговорення – основні виклики відновлення України в нинішньому контексті, варіанти та виклики, пов’язані з процесом фінансування, або міркування щодо інструментів, які будуть використані для реалізації Формули миру президента Володимира Зеленського. Інша тема – енергетична безпека. Офіційний Бухарест заявляє, що Румунія продовжить надавати Україні енергетичні ресурси в надзвичайних ситуаціях. У заході беруть участь урядовці з України та Румунії, президент Румунсько-української двосторонньої торгової палати, іноземні посли, акредитовані в Бухаресті.

     

    СЕРЕДНІЙ СХІД – Європейський Союз засудив ізраїльські атаки на миротворчу місію ООН на півдні Лівану, в результаті яких кілька людей отримали поранення. Останній інцидент стався вчора, коли ізраїльські танки увірвалися на базу Тимчасових сил ООН у Лівані. Але ізраїльська армія стверджує, що це був лише один танк, який ненадовго сховався на території бази під час нападу Хезболли, в результаті якого 25 ізраїльських солдатів були поранені. Окремо прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху і один з його міністрів закликали до виведення “блакитних шоломів”, в той час як ізраїльські військові стверджують, що “Хезболла” діє поблизу баз ООН, щоб уникнути ізраїльських ударів. Це питання також стоїть на порядку денному сьогоднішньої зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі, яка включає й переговори про підтримку України, а також Молдови, де наприкінці цього тижня відбудуться вибори і референдум про членство в ЄС.

     

    ЕКОНОМІКА – Румунські економісти прогнозують незначне зниження рівня інфляції в наступному році. Очікується, що цей показник становитиме в середньому 4,97%. Що стосується обмінного курсу, то фахівці прогнозують незначне зниження курсу лея по відношенню до європейської валюти, до 5,10 лея за один євро. Прогноз дефіциту бюджету на цей рік залишився на рівні очікуваних 7,3% ВВП, тоді як на наступний рік очікується його зниження до 5,9%. Аналітики також прогнозують економічне зростання на рівні 1,7% в цьому році і 1,1% в наступному.

  • 11 жовтня 2024 року

    11 жовтня 2024 року

    ІНФЛЯЦІЯ  – Рівень інфляції в Румунії у вересні знизився до 4,62%, порівняно з 5,1% у серпні. Такі офіційні дані оприлюднив сьогодні Національний інститут статистики. Ціни на продукти харчування зросли в середньому на 0,8%, а на послуги – приблизно на 0,4%. Найбільше подорожчали цитрусові та інші екзотичні фрукти – приблизно на 7,5%, а також овочі та консерви – більш ніж на 5%. Значне зростання цін було зафіксоване також на квасолю та інші бобові. Картопля, з іншого боку, подешевшала приблизно на 5,23%, а інші продукти – менш ніж на 2%. Що стосується послуг, то поштові збори зросли на 17,8%, авіаперевезення – на 17,2%, а непродовольчі товари, такі як миючі засоби подорожчали на 14,7%. Зросла і вартість послуг водопостачання та водовідведення – на 12,6%.

     

    ЄВРОКОМІСІЯ – Кандидатка від Румунії на посаду Комісара ЄС Роксана Минзату буде заслухана 12 листопада членами профільних комітетів Європейського Парламенту, зокрема євродепутатів з Комітету з питань зайнятості та соціальних питань і Комітету з питань культури та освіти. Два інших комітети – Комітет з питань прав жінок і гендерної рівності та Комітет з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ – матимуть статус запрошених, що означає, що вони матимуть право ставити письмове запитання румунському кандидату. Роксана Минзату була призначена виконавчим віце-президентом Європейської Комісії і може очолити портфель з питань зайнятості, соціальних прав та освіти протягом наступних п’яти років.

     

    КЛАСИЧНА МУЗИКА – “Ода до радості” відкриє сьогодні ввечері новий сезон концертів оркестрів і хорів Радіо Румунія. Виступ у Залі Радіо під керівництвом австрійського диригента Саші Гетцеля зосередиться на одному з найвідоміших творів в історії музики – 9-й симфонії Людвіга ван Бетховена. На світовій прем’єрі у Відні 7 травня 1824 року Бетховена повернули обличчям до публіки, щоб він побачив оплески, яких не міг чути через повну глухоту. “Ода до радості” є першою музичною партитурою, яка була внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

     

    ШЕНГЕН – Австрія продовжує виступати проти повноцінного прийняття Румунії та Болгарії до Шенгенської зони. Це питання обговорювалося на зустрічі міністрів юстиції та внутрішніх справ ЄС у Люксембурзі в четвер. Хоча Єврокомісія та Європарламент стверджують, що обидві країни виконали всі умови для повноправного членства, австрійський міністр Герхард Карнер каже, що ще багато чого треба зробити. “Румунія і Болгарія виконали всі умови і зробили навіть більше, ніж потрібно. Я дуже оптимістично налаштована і сподіваюся, що це рішення буде прийнято якнайшвидше, поки я перебуваю на посаді”, – сказала Ільва Йоганссон, комісар ЄС з питань внутрішніх справ, котра наголосила, що питання вступу Румунії та Болгарії знову обговорюватиметься на грудневому засіданні Ради ЄС.

     

    ВИБОРИ – У першому турі президентських виборів у Румунії 24 листопада у виборчих бюлетенях буде чотирнадцять кандидатів – 10 від політичних партій і чотири незалежні кандидати. Центральне виборче бюро провело жеребкування в четвер увечері, щоб визначити порядок, в якому вони розміщуватимуться у виборчих бюлетенях, але один з кандидатів оголосив, що оскаржить цю процедуру. Опівночі закінчився термін, протягом якого громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, могли зареєструватися для голосування поштою на президентських виборах. За даними Постійного виборчого органу, на платформі votstrainatate.ro зареєструвалося менше 7 000 осіб. Другий тур президентських виборів відбудеться 8 грудня.

     

    ДВОСТОРОННІ СТОСУНКИ – Відносини між Румунією та Іспанією в останні роки досягли справжнього рівня досконалості, що знайшло своє відображення у міцному стратегічному партнерстві, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він взяв участь у церемонії, організованій Посольством Іспанії в Румунії з нагоди Національного дня Королівства Іспанія. Марчел Чолаку підкреслив, що партнерство між двома країнами є «динамічною конструкцією, заснованою на спільній історичній, культурній та мовній спадщині». Він зазначив, що понад мільйон румунівобрали Іспанію своєю другою батьківщиною і висловив сподівання, що двостороння угода про подвійне громадянство, що є важливим побажанням румунської громади в Іспанії, буде підписана якнайшвидше. «Двостороння торгівля продовжує зростати, з новим рекордом, зафіксованим у 2023 році з точки зору товарообігу: 6,43 мільярда євро», – додав прем’єр-міністр Марчел Чолаку.

     

    ХАБАРНИЦТВО – Комітет з питань правової політики Палати депутатів має до понеділка підготувати висновки щодо запиту Міністерства юстиції на отримання ордеру на проведення обшуку комп’ютерів і житла депутата від Націонал-ліберальної партії, Нелу Тетару. Комітет просять дати відповідь щодо зняття депутатської недоторканності з колишнього міністра охорони здоров’я, якого звинувачують в отриманні хабаря в безперервній формі. Наразі депутати від Соціал-демократичної партії та Союзу «За порятунок Румунії» оголосили, що проголосують за задоволення запиту прокуратури. Нелу Татару є лікарем-спеціалістом муніципальної лікарні ім. Дімітрія Кастрояна в місті Гушь, на північному сході Румунії, і звинувачується Національним антикорупційним директоратом в тому, що понад 100 разів отримував хабарі від пацієнтів у вигляді грошей та продуктів харчування.

     

    ДТП – Європейська комісія повідомляє про незначне зниження, на 1% порівняно з попереднім роком, кількості смертей на дорогах у 2023 році, яка становила 20 400 осіб. Хоча в порівнянні з 2019 роком зниження є більш послідовним, на 10%, ця тенденція є нижчою за мету, яку поставив перед собою офіційний Брюссель, що має на меті скоротити вдвічі всі смертельні випадки та серйозні травми на дорогах до 2030 року і ліквідувати їх до 2050 року. Румунія є однією з країн, які досягли найбільшого прогресу в минулому році у зменшенні кількості смертельних ДТП, але вона залишається на одному з останніх місць в Європі, з показником 81 смертельний випадок на мільйон мешканців. Вищий показник має лише Болгарія. В даний час на європейських дорогах в результаті дорожньо-транспортних пригод щотижня гинуть близько 400 осіб .

     

    НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ МИРУ – Японський рух «Ніхон Хіданкьо» у п’ятницю став лауреатом Нобелівської премії миру 2024 року за «зусилля, спрямовані на створення світу без ядерної зброї», – оголосив норвезький Нобелівський комітет. Про це повідомляють міжнародні інформаційні агентства. Нобелівська премія миру – єдина премія, яка вручається в Осло, інші номінації присуджуються в Стокгольмі. Норвезький Нобелівський інститут зареєстрував 286 номінацій на цьогорічну премію, серед яких 197 осіб і 89 організацій. Минулого року цієї честі була удостоєна іранка Наргес Мохаммаді «за її боротьбу проти гноблення жінок в Ірані та за просування прав і свобод людини для всіх».

     

    ОНЛАЙН-ПРОДАЖІ – Румунія посідає третє місце серед країн-членів Європейського Союзу в Центральній та Східній Європі з точки зору електронної торігвлі. Вартість онлайн-транзакцій в Румунії досягла 3,32% Валового Внутрішнього Продукту. Дві перші позиції в європейському рейтингу займають Польща та Чехія. За даними Румунської асоціації інтернет-магазинів, у 2023 році вартість електронної торгівлі товарами та послугами наблизилася до 11 мільярдів євро, а 50% румунів зробили принаймні одне онлайн-замовлення минулого року. На 2024 рік прогнозується 10-відсоткове зростання онлайн-продажів до майже 12 мільярдів євро.

     

    КАМПАНІЯ – Міністерство внутрішніх справ Румунії розпочне у понеділок кампанію «Далеко від дому, ми хочемо, щоб ви були в безпеці» з метою запобігання торгівлі людьми та трудової експлуатації румунів, які виїжджають на заробітки за кордон. 20 000 буклетів з важливою інформацією будуть розповсюджені міжнародною організацією «Справедливість і турбота Румунія» та структурами Міністерства внутрішніх справ Румунії на сухопутних пунктах пропуску через кордон та в найбільших міжнародних аеропортах країни. Ініціативу підтримує Посольство Великої Британії в Румунії. У травні уряд Румунії запустив Національну стратегію боротьби з торгівлею людьми (2024-2028 рр.) – сферу, в якій він зазнав жорсткої критики в європейських доповідях і з боку Державного департаменту США. Цього тижня парламент Румунії також посилив покарання для осіб, винних у торгівлі людьми, і запровадив способи підтримки жертв.