Tag: інфляція

  • 13 березня 2024 року

    13 березня 2024 року

    ОЕСР – Президент Румунії Клаус Йоганніс прийняв у середу в Бухаресті Генерального секретаря Організації економічного співробітництва та розвитку Матіаса Кормана. Глава держави підтвердив політичну прихильність вступу Румунії до ОЕСР. Йоганніс привітав запуск другого Економічного огляду Румунії і високо оцінив «значний внесок, який аналіз ОЕСР робить з точки зору потреб країни в реформах і цілей сталого економічного зростання». Були розглянуті поточні пріоритети та основні виклики щодо забезпечення макроекономічної стабільності, фіскальної та бюджетної консолідації й створення сприятливого інвестиційного та економічного клімату в Румунії. Зі свого боку, Матіас Корман привітав Румунію з прогресом, досягнутим на шляху до членства в ОЕСР, зазначивши, що країна є однією з найактивніших серед кандидатів.

    РУМНІЯ-УКРАЇНА – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску провела телефонну розмову з Віце-прем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною. Дискусії були зосереджені, головним чином, на європейському порядку денному України в контексті підготовки до засідання Європейської Ради (21-22 березня 2024 року). Про це повідомляє прес-служба МЗС Румунії. Співрозмовниці обмінялися думками щодо нещодавніх реформ, ухвалених Україною з метою виконання всіх рекомендацій Європейської Комісії. У цьому контексті обидві посадовиці наголосили на важливості чіткого та передбачуваного графіку процесу європейської інтеграції України та Республіки Молдова.Лумініца Одобеску підтвердила послідовну підтримку Румунією України та українського народу, підкресливши конструктивний та прозорий підхід у контексті процесу вступу України та Республіки Молдова до ЄС. Вона також високо оцінила зусилля, докладені українською владою у впровадженні реформ в особливо складному контексті, спричиненому повномасштабною війною російської федерації. Своєю чергою Ольга Стефанішина представила останні напрацювання щодо реформ, прийнятих у сфері захисту прав осіб, які належать до національних меншин в Україні. Вона подякувала Румунії за відкритість та послідовну підтримку України як на двосторонньому рівні, так і в контексті європейського порядку денного.

    НАТО – Президент Румунії Клаус Йоганніс офіційно оголосив про свою участь у виборах на посаду генерального секретаря НАТО. Серед своїх аргументів він згадав глибоке розуміння Румунією викликів, що стоять перед Альянсом та її діяльність в НАТО. Йоганніс вирішив балотуватися на посаду генерального секретаря Північноатлантичного альянсу напередодні завершення свого другого президентського терміну та  після того як чинний генсек НАТО Єнс Столтенберг оголосив що йде у відставку з посади, яку обіймає з 2014 року.

    ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річна інфляція в лютому знизилася до 7,23% з 7,41% у січні. За цей місяць продовольчі товари подорожчали на 4,48%, непродовольчі товари – на 7,82%, а послуги – на 11%. Про це повідомив сьогодні Національний інститут статистики. Нагадаємо, що згідно з даними, представленими в лютому Національний банк Румунії переглянув до 4,7% свій прогноз інфляції на кінець цього року з 4,8% у листопаді і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року. Прогнозований шлях був переглянутий у бік зниження протягом 2024 року в контексті більш сприятливої динаміки показника протягом останнього періоду, особливо в продовольчому сегменті.

    ПРОТЕСТ – Сьогодні в центрі Бухареста відбувся протест таксистів, за участі понад 4 000 автомобілів. Вони вимагають рівних прав з альтернативними транспортними компаніями і б’ють на сполох щодо недобросовісної конкуренції в цьому вкрай дерегульованому секторі, де існує недосконале і паралельне законодавство про так звані «альтернативні пасажирські перевезення». Міністерство транспорту опублікувало проєкт термінової постанови про внесення змін до законодавства, що регулює діяльність альтернативних транспортних послуг, змін, яких вимагали представники таксистів. У проєкті відсутнє обмеження відповідності автомобілів, що належать операторам за договорами оренди або лізингу, критеріям, подібним до тих, що застосовуються до послуг таксі, що, на думку таксистів, сприятиме захисту якості життя та якості повітря, зменшенню заторів та забруднення у великих містах.

    КНИГИ – Сьогодні у місті Крайова (південний захід) відкрився 22-й книжковий ярмарок Румунського радіо «Гаудеамус». У ньому беруть участь десятки видавництв та книгорозповсюджувачів з усієї країни, а ті, хто не зможе відвідати ярмарок, матимуть доступ до онлайн-версії на сайті «Gaudeamus.ro». Десятки учасників, серед яких найпрестижніші видавництва та книгорозповсюджувальні агенції країни, та понад 10 000 найменувань, багато з яких вийшли друком в останні місяці і вперше представлені на книжковому ярмарку, є головними родзинками ярмарку. Протягом п’яти днів громадськість також має можливість взяти участь у панельнимх дискусіях, сесіях та презентаціях книг.

  • НБР зберігає процентну ставку монетарної політики

    НБР зберігає процентну ставку монетарної політики

    Національний банк Румунії зберіг процентну ставку монетарної політики, також відому як ключова процентна ставка, на рівні 7% річних, оскільки останні дані свідчать про незначне уповільнення економічного зростання в останні три місяці 2023 року. Процентні ставки, за якими комерційні банки можуть позичати в НБР або отримувати, коли вони зберігають гроші на депозиті в центральному банку, також були збережені.

    Ключова процентна ставка не змінювалася з січня минулого року, коли її було підвищено з 6,75 до 7% річних. Поточний прогноз НБР свідчить про зростання річної інфляції на початку року під впливом підвищення та запровадження непрямих податків і зборів, після чого вона повернеться до низхідної траєкторії, але повільнішими темпами порівняно як з 2023 роком, так і з попередніми прогнозами.

    Майбутня траєкторія фіскальної політики та політики доходів, наслідки війни в Україні та конфлікту на Близькому Сході, а також економічні події в Європі, зокрема в Німеччині, є джерелами невизначеності та навіть ризиків для рівня інфляції, вважають експерти Центрального банку. З іншого боку, минулого року поточний рахунок платіжного балансу зафіксував дефіцит у розмірі майже 22,7 млрд євро, що на 3,3 млрд євро менше, ніж у 2022 році, згідно з даними, опублікованими Національним банком. Скорочення відбулося в основному через те, що баланс товарів зафіксував менший дефіцит у розмірі майже 3 млрд євро, а баланс послуг – більший профіцит у розмірі 204 млн євро.

    Фінансовий аналітик Адріан Кодирлашу: Якщо ми подивимося на складові дефіциту поточного рахунку, то побачимо, що з боку товарів імпорт дещо зменшився, фактично ціни на деякі імпортні товари знизилися. Наприклад, ціни на енергоємні імпортні товари знизилися, оскільки ціни на енергоносії впали. З боку послуг найбільше зростання відбулося на транспортні послуги. В умовах війни в Україні ми допомагаємо цій країні експортувати продукцію, яку вона виробляє, і ми бачимо, що ми також отримуємо дохід від цієї діяльності. Ми маємо позитивне сальдо у сфері послуг, і найбільший внесок у зростання позитивного сальдо зробили транспортні послуги.

    Прямі іноземні інвестиції в Румунію минулого року склали майже 6,6 млрд євро, порівняно з понад 10 млрд євро у 2022 році. За даними центрального банку, у 2023 році загальний зовнішній борг зріс приблизно на 25 млрд євро до майже 169 млрд євро.

  • Парламент Румунії ухвалив проєкт державного бюджету на 2024 рік

    Парламент Румунії ухвалив проєкт державного бюджету на 2024 рік


    Правляча
    соціал-ліберальна коаліція нав’язала
    свою точку зору, і запропонований нею
    проєкт державного
    бюджету був
    прийнятий законодавчим органом. Три
    дні на пленарному засіданні точилися
    напружені дебати, які часто виходили
    за межі пристойності. Відповідальними
    за цирк були і залишаються представники
    Альянсу за об’єднання румунів,
    радикально-націоналістичної,
    популістсько-сувереністської партії,
    яку позапартійна преса та інші партії
    досі вважають виразником екстремістської
    течії. Зрештою, парламентарі АОР
    не брали
    участі в голосуванні, незадоволені
    тим, що їх
    поправки до проєкту
    бюджету не були прийняті.

    За
    словами ініціатора, виконавчої влади
    СДП – НЛП, бюджет побудований на
    економічному зростанні в 3,4%, дефіциті
    в 5%, орієнтований на інвестиції і
    базується на конкретному плані
    впорядкування бюджетних видатків
    і пакеті заходів
    щодо підвищення збору податків та
    ефективної боротьби з ухиленням від
    сплати податків. Це бюджет для румунів,
    заявив прем’єр-міністр соціал-демократ
    Марчел Чолаку після його прийняття: Це
    не бюджет для політиків, це бюджет для
    розвитку. Ми покриваємо інвестиції, як
    і цього року, вони вищі, ніж споживання,
    і останнє, але не менш важливе – податки
    в наступному році не зростуть.

    Прем’єр-міністр
    відкинув ідею про те, що бюджет був
    завищений. Він пообіцяв понад 80.000 нових
    робочих місць і підвищення зарплат у
    державному секторі на 5%. Крім того,
    виконавча влада виконає всі свої
    обіцянки, включаючи цифровізацію
    Національного агентства податкового управління,
    запевнив глава уряду.

    Опозиційний
    Союз За
    порятунок
    Румунії
    різко розкритикував
    проєкт державного
    бюджету,
    назвавши його
    нереалістичним
    і проголосував
    проти. Лідер
    СПР Кетелін
    Друле:
    Вже другий рік поспіль ви будуєте
    бюджет із завищеними доходами і заниженими
    витратами. Діра щонайменше в 40 мільярдів
    леїв (8 мільярдів євро -ред.),
    дефіцит бюджету в 130 мільярдів леїв -
    ось координати бюджету, який ви
    запропонували парламенту.

    Йому
    відповів ліберал, депутат Флорін Роман:
    Це чергова брехня. Говорили, що грошей
    на інвестиції не буде,
    а у нас
    на інвестиції виділено
    понад 7,1-7,2
    відсотка ВВП. У нас є Національна
    ліберальна програма Anghel Saligny.
    Другий рівень пенсійного
    забезпечення (в
    приватному управлінні – ред.) зростає,
    і його ніхто не чіпатиме.

    Кілька
    з тисяч поправок, поданих як правлячими
    коаліційними партіями,
    так і опозицією, також були прийняті і
    будуть профінансовані за рахунок
    перерозподілу коштів. Запропонований
    урядом бюджет на соціальне забезпечення
    був також
    ухвалений.
    Він передбачає, серед іншого, підвищення
    пенсій з 1 січня відповідно
    до рівня
    інфляції, тобто на 13,8%, і чергові
    підвищення пенсій на різні відсотки у
    вересні після перерахунку за новим
    пенсійним законодавством.

  • Міністр фінансів про бюджет 2024 року

    Міністр фінансів про бюджет 2024 року

    Напередодні
    ухвалення бюджету Румунії на 2024 рік
    міністр фінансів Марчел
    Болош надав низку роз’яснень, про які
    неодноразово просили парламентська
    опозиція та ЗМІ.
    При
    цьому він
    заявив, що визначено
    джерела фінансування як для підвищення
    інфляції з 1 січня наступного року, так
    і для перерахунку всіх державних пенсій
    у вересні.




    Також
    має бути прийнято рішення про підвищення
    зарплат вчителям – зазначив Марчел
    Болош: Перша складова бюджету – це
    частина пенсійних видатків, як по частині
    їх коригування з інфляцією з 1 січня,
    так і перерахунку з 1 вересня, щоб
    зарахувати ці суми до бюджету, щоб мати
    гарантоване джерело фінансування цих
    видів видатків. Друге – це права вчителів
    і додаткові видатки Державного бюджету,
    і ми повинні будемо найближчими днями
    узгодити механізм коригування та
    індексації або підвищення заробітної
    плати вчителів і прийняти остаточне
    рішення з цього приводу.




    У
    ході
    дискусії з депутатами лібералами міністр
    фінансів повідомив, що наступного року
    не буде підвищення податків, а
    інфраструктурні проєкти призначені
    для
    місцевих громад продовжаться в рамках
    програми Anghel Saligny. Щодо джерел, з
    яких будуть фінансуватися заплановані
    додаткові витрати, Марчел Болош
    нагадав, що наприкінці вересня набуде
    чинності фіскально-бюджетний закон,
    схвалений шляхом взяття
    на себе
    урядової відповідальності, і, відповідно,
    очолюване ним міністерство наразі
    проходить тривалий процес імплементації
    заходів з боротьби з шахрайством, що
    містяться в цьому законі.




    Завдяки
    цим заходам, які ми продумали на рівні
    міністерства, завдяки цифровізації,
    ми маємо намір зібрати додаткові суми
    до бюджету. Ми очікуємо, що це будуть
    мільярди леїв, – додав Марчел Болош.
    За даними Націонал-ліберальної партії,
    яка перебуває в коаліційному
    уряді
    з Соціал-демократичною партією, проєкт державного
    бюджету,
    швидше за все, буде поданий
    на розгляд
    Парламенту 18 грудня і прийнятий до 22
    грудня.




    Між
    часом, не надто вірячи в обіцянки влади,
    70% румунів очікують, що наступного року
    податки зростуть, згідно зі звітом
    Глобальний моніторинг інфляції,
    який дослідницька компанія Ipsos провела
    в 33 країнах світу, включаючи Румунію.
    Лише 6% румунів кажуть, що вони живуть
    комфортно, а 43% – що добре
    справляються. З іншого боку, 28% ледве
    зводять кінці з кінцями, для 16% важко
    і для 6% – дуже важко.

  • Знижується інфляція в Румунії

    Знижується інфляція в Румунії

    Після того, як у квітні 2022 року, вперше за майже 20 років, річний рівень інфляції в Румунії перевищив поріг у 10%, наприкінці минулого року цей основний показник зростання цін був на рівні 16,32%. Потім річна інфляція почала падати місяць за місяцем, повернувшись нижче десяти відсотків у липні цього року, а тепер Національний інститут статистики повідомляє, що в жовтні вона досягла 8,1%, що вдвічі менше, ніж у грудні 2022 року.

    Однак зафіксоване зростання цін є послідовним порівняно з минулим роком за категоріями товарів: найбільше зросли ціни на послуги – на понад 12%, далі йдуть продукти харчування, які підвищилися на 8,8% та непродовольчі товари – менш ніж на 7%. Найбільше зросли ціни на авіаперевезення, які стали більш ніж на 25% дорожчими, ніж у жовтні 2022 року, тоді як ціни на медичні послуги та поселення в готелях також зросли більш ніж на 16%. У категорії продуктів харчування найбільше зросли ціни на пиво – на понад 17%, свіжу рибу та рибні консерви – приблизно на 16%. Свинина та яловичина, м’ясні та фруктові консерви, маргарин і картопля також подорожчали більш ніж на 10%.

    Серед непродовольчих товарів найбільше подорожчали миючі засоби (майже на 24%), за ними йдуть теплова енергія (на понад 22%), а також предмети гігієни, косметика, медичні товари та ліки – усі вони подорожчали на понад 15%. Натомість ціни на електроенергію знизилися на 15%, а ціни на газ залишилися незмінними. Тенденція до зниження річного рівня інфляції збережеться в найближчі місяці, оголосив минулого тижня Національний банк Румунії, але очікується, що на початку наступного року він знову зросте.

    За словами представників НБР, існують значні невизначеності та ризики для інфляційного прогнозу через підвищення податків, спрямоване на прискорення бюджетної консолідації, а також через динаміку цін на нафту в контексті конфлікту на Близькому Сході. Крім того, 2024 рік буде також роком з чотирма турами виборів. Прогноз НБР щодо інфляції на кінець цього року залишається на рівні 7,5%, але центральний банк переглядає його в бік підвищення до 4,8% у 2024 році.

    Згідно з новим прогнозом, очікується, що інфляція повернеться до цільового діапазону НБР від 1,5% до 3,5% лише в третьому кварталі 2025 року. Наразі Румунія має другу за рівнем інфляцію в ЄС, вдвічі більшу, ніж у західних країнах, і економічні аналітики кажуть, що це пов’язано з дуже високими витратами на виробництво – від енергії до газу, і все, що пов’язано з транспортом і логістикою, коштує дорожче, ніж у країнах регіону. І це також відображається на цінах на продукти харчування, на цінах на послуги, на тому, що споживається в економіці.

  • Економічний прогноз МВФ для Румунії

    Економічний прогноз МВФ для Румунії

    Міжнародний
    валютний фонд опублікував свій останній
    економічний прогноз, згідно з яким
    світова економіка продовжує відновлюватися
    після пандемії, вторгнення Росії в
    Україну та енергетичної кризи 2022 року,
    але середньострокові перспективи
    залишаються поганими. МВФ прогнозує
    глобальне зростання на рівні 3% наступного
    року, при цьому очікується, що США
    випередять Європу. Дані також показують,
    що Німеччина – єдина економіка G7, яка
    скоротиться цього року. Що стосується
    Румунії, то Міжнародний валютний фонд
    прогнозує економічне зростання на рівні
    2,2% цього року, порівняно з 2,4%, які
    прогнозувалися раніше, і 3,8% наступного
    року.

    Згідно
    з новими прогнозами МВФ, середньорічна
    інфляція, яку міжнародна фінансова
    установа
    очікує для Румунії, становитиме 10,7% у
    2023 році та 5,8% у 2024 році. Що стосується
    рівня безробіття, то МВФ очікує 5,6% в
    цьому році, як і в минулому році, і 5,4% в
    наступному році. Слід також зазначити,
    що нещодавня місія Фонду в Румунії
    оголосила, що дефіцит бюджету, як
    очікується, досягне 6% цього року і
    знизиться до 5% в наступному році. На
    думку експертів МВФ, метою уряду на
    найближчі роки має стати дефіцит бюджету
    на рівні близько 3% ВВП.

    Голова
    місії МВФ в Румунії Ян Кес Мартін вважає,
    що пакет фіскальних заходів, який хоче
    ухвалити уряд у Бухаресті, недостатній
    і, перш за все, його буде важко реалізувати
    у виборчому
    році,
    яким
    буде,
    наприклад, наступний. За його словами,
    пакет заходів спрямований на скорочення
    бюджетного дефіциту, але необхідні й
    інші програми для підвищення ефективності
    та збільшення доходів. Пріоритетами
    румунського уряду повинні стати, на
    думку експертів МВФ, поліпшення збору
    доходів і ліквідація податкових пільг.
    Ян Кес Мартін також вважає, що податки
    на банки лягли додатковим тягарем на
    компанії і можуть вплинути на їхні
    фінансові показники.

    Податкова
    політика повинна бути добре спланована
    і чітко прокомунікована, щоб забезпечити
    передбачуваність для фірм і людей.
    Підвищення передбачуваності витрат на
    пенсії та зарплати доречне,
    але
    рішення уряду контролювати ціни на
    продукти харчування не є хорошою
    стратегією для зниження цін, – сказав
    експерт МВФ. З іншого боку, він вважає,
    що Румунія потребує подальших інвестицій
    для приведення систем освіти та охорони
    здоров’я до рівня ЄС, що привілеї в
    державній системі повинні бути
    ліквідовані, а перехід до зеленої
    економіки повинен бути підтриманий.
    Минулого місяця Європейський банк
    реконструкції та розвитку також
    переглянув свої оцінки щодо розвитку
    румунської економіки. За даними ЄБРР,
    очікується, що ВВП Румунії зросте на
    1,8% цього року і на 3,2% наступного року.

  • Повільне зниження інфляції

    Повільне зниження інфляції

    Річний рівень інфляції в Румунії продовжить знижуватися до кінця року, але на динаміку цього показника впливатиме пакет фіскальних заходів, які уряд збирається запровадити для збалансування бюджету. Таку оцінку зробило правління Національного банку (НБР), яке в четвер вирішило залишити незмінною з січня процентну ставку монетарної політики на рівні 7% річних.

    На думку експертів, рішення центрального банку було очікуваним для більшості гравців фінансового ринку, оскільки, з одного боку, інфляція виявилася повільнішою, ніж прогнозувалося, а з іншого – економіка суттєво сповільнилася в останні місяці. Однак, за поточними оцінками, річна інфляція продовжить знижуватися до кінця 2023 року. Драйверами такого розвитку подій будуть нижчі ціни на деякі товари, багатий сільськогосподарський врожай та тимчасове обмеження торговельної надбавки на основні продовольчі товари. Водночас НБР зазначає, що з наступного року існують значні невизначеності та ризики щодо розвитку інфляції.

    Вони є результатом конфігурації фіскально-бюджетного пакету, який буде впроваджений урядом з метою бюджетної консолідації, а також майбутньої фіскальної політики та політики доходів, яка, ймовірно, матиме інфляційні наслідки в короткостроковій перспективі. Економічний аналітик Адріан Кодирлашу також заявив в ефірі Радіо Румунія, що дезінфляційний процес продовжиться, але повільнішими темпами, ніж очікувалося, і не виключено, що в першому кварталі наступного року інфляція знову зросте, а потім відновиться тенденція до зниження. Він говорить про шок, спричинений новими податковими заходами, оскільки збільшуються акцизи і підвищується ставка ПДВ на окремі товари споживчого кошика.

    Ціна на нафту також зросла, що призведе до підвищення цін на пальне. Запровадження нового податку з обороту передбачувано призведе до зростання продажних цін. Нарешті, каже Адріан Кодирлашу, мінімальна заробітна плата в Румунії зросте, а це означає додаткові витрати для компаній, які, у свою чергу, генеруватимуть зростання цін. Фахівці Національного банку також зазначають, що для Румунії невизначеність і ризики на адресу економічної діяльності і, побічно, для середньострокової еволюції інфляції породжуються війною в сусідній Україні, економічним розвитком в Європі, який виявився нижче очікуваного, і рівнем освоєння коштів ЄС. Раніше голова місії МВФ в Румунії, Кеес Мартін, також заявив у Бухаресті, що війна, розв’язана Росією в Україні, уповільнення економічної діяльності на континенті і навіть у світі неминуче призведе до уповільнення економічного зростання і в Румунії.

  • Нижча інфляція, дешевше житло

    Нижча інфляція, дешевше житло


    У
    травні інфляція продовжила знижуватися,
    хоча ціни на продукти харчування, послуги
    та непродовольчі товари знову зросли.
    За даними Національного інституту
    статистики (НІС), річна інфляція,
    розрахована минулого місяця до травня
    2022 року, знизилася до 10,64% з 11,23% у квітні.
    Також у травні, порівняно з попереднім
    місяцем, найбільше зросли ціни на послуги
    – майже на 1,1%, за ними йдуть ціни на
    продукти харчування – на 0,8% та непродовольчі
    товари – на 0,4%. Значне зростання цін
    спостерігалося, зокрема, на овочі та
    фрукти: картопля подорожчала в середньому
    більш ніж на 11%, а свіжі фрукти – майже
    на 4,7%.

    У
    категорії послуг найбільше зросли ціни
    на проживання в готелях (майже на 2,8%) та
    ціна
    на електроенергію
    (на 2,2%). Більш суттєве зниження цін було
    зафіксовано на коров’яче молоко (-5,7%),
    паливо (майже 2,6%), харчову олію та яйця.
    Економічний аналітик Константін Рудніцкі
    в
    інтерв’ю
    Радіо Румунія зазначив,
    що уповільнення інфляції стимулює
    інвестиції та економічне зростання.
    Він додав, що очікується, що в другому
    півріччі інфляція досягне однозначного
    показника. Небезпека,
    однак, на думку експертів, є
    те,
    що середня заробітна плата зросла
    вище рівня інфляції.

    Згідно
    з даними за квітень, оприлюдненими
    також НІС, середня
    чиста заробітна
    плата більшилася
    в середньому на 15% в порівнянні
    з аналогічним
    місяцем 2022 року. Підвищення зарплат,
    яке ми вже спостерігаємо в державному
    секторі,
    фактично в системі
    освіти,
    і, отже, викидання на ринок ще 3-4 мільярдів
    леїв в цьому році, фактично означатиме
    також можливий інфляційний приплив,
    – попереджає Костантін
    Рудніцькі.
    Він каже, що ще треба
    з’ясувати, який вплив матиме
    введення
    цих грошей на споживчу зону,
    і попереджає, що Румунія ризикує потрапити
    в замкнуте коло, в якому підвищення
    заробітної плати може призвести до
    повернення або збереження інфляції до
    рівня
    вище 10%.


    У квітні середня
    чиста заробітна плата в Румунії становила
    4500 леїв (еквівалент близько 900 євро).
    Найвищі зарплати
    були зафіксовані в сфері інформаційних
    технологій – 10.700 леїв (понад 2000 євро),
    а найнижчі – в готелях і ресторанах -
    2.400 леїв
    (близько
    500). Макроекономічна невизначеність
    також вплинула на ринок нерухомості,
    відзначають фахівці. Ціни на житло у
    великих містах незначно, але стабільно
    впали
    протягом перших трьох місяців року. Це
    можна пояснити зниженням купівельної
    спроможності на тлі інфляції та
    подорожчання кредитів. Найбільше, більш
    ніж на 13%, впали ціни на трикімнатні
    квартири, побудовані до 1977 року, коли
    стався руйнівний
    землетрус у
    нашій країні,
    в
    результаті чого були змінені
    будівельні норми.

  • Сповільнення інфляції в Румунії 

    Сповільнення інфляції в Румунії 

    Річний рівень інфляції продовжить знижуватися в Румунії стійкими темпами в найближчі місяці, прогнозує Національний банк. Однак установа вважає, що невизначеність і ризики зберігаються в контексті війни в Україні, а також фіскальної політики в нашій країні, яка повинна узгодити необхідність скорочення бюджетного дефіциту із заходами підтримки населення та економіки.

    ЦБ вирішив зберегти відсоткову ставку монетарної політики на рівні 7% річних, щоб у найближчі місяці кредитні ставки не підвищувалися. Від цього показника залежить кількість готівки в обігу, обмінний курс, ринкові процентні ставки та інші важелі, що використовуються для досягнення цілей економічної політики.

    Це перше засідання керівництва НБР, яке зберігає процентну ставку монетарної політики незмінною, враховуючи, що вона постійно зростала з листопада 2021 року. Фінансовий аналітик Адріан Кодирлашу каже, що це рішення було очікуваним і воно не матиме значного впливу на відсоткові ставки, які стягують банки. Адріан Кодирлашу: «Практично не було прийнято жодного рішення щодо монетарної політики, чого очікували ринки. Таким чином, вплив на еволюцію процентних ставок на грошовому ринку є надзвичайно низьким. Ми бачимо, що відсоткова ставка на грошовому ринку має низхідну тенденцію, але ROBOR не впаде нижче 6. Таким чином, досить довгі терміни погашення можуть продовжувати знижуватися, як тільки процес дезінфляції буде підтверджено. Довідковий індекс для споживчих кредитів в цьому кварталі досяг максимальної позначки. З наступного кварталу вже буде невелике зниження, з 5,98, можливо, до 5,93-5,94%. Цього року він не опуститься значно нижче 6. Ймовірно, він знизиться сильніше наступного року, коли Центральний банк проведе перше зниження процентної ставки.»

    Згідно з поточними оцінками, річний рівень інфляції, ймовірно, прискорить своє зниження в найближчі місяці, але низка невизначеностей і ризиків залишається. Адріан Кодирлашу згадав два головних: «Війна залишається головним ризиком, який все ще може принести негативні сюрпризи в цьому регіоні чи навіть у всьому ЄС. Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) плюс, тобто ОПЕК плюс Росія, оголосили про скорочення обсягів нафти з метою підвищення ціни на міжнародному ринку. Це призведе до інфляції, якщо ціна залишиться високою або якщо ця операція вдасться і навіть підвищить ціну нафти. Отже, енергія все ще є фактором вразливості.»

    Невизначеність і ризики також породжують турбулентність у банківських системах Сполучених Штатів і Швейцарії, що може негативно вплинути на економіку розвинутих держав і сприйняття ризику в Центральній і Східній Європі, із впливом на витрати з фінансуванням.

  • Cкорочення дефіциту державного бюджету

    Cкорочення дефіциту державного бюджету

    Загальний дефіцит консолідованого бюджету Румунії склав 4,2% ВВП за перші 11 місяців цього року порівняно з приблизно 3,4% вкінці жовтня. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року, коли він становив 4,7% ВВП, у січні-листопаді дефіцит бюджету скоротився на 0,5 відсоткових пункти, повідомляє Мінфін. В абсолютному вираженні дефіцит становив 58,70 млрд леїв, тобто майже 12 млрд євро.

    Цільовий дефіцит на поточний рік становить 5,8% ВВП. На зміну доходів, уточнило Мінфін, в основному вплинули авансові неподаткові надходження, надходження від ПДВ і страхових внесків, додаткові надходження від енергетики та європейських фондів. Витрати загального консолідованого бюджету склали приблизно 475 мільярдів леїв, збільшившись більш ніж на 19 відсотків у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

    Виражені у відсотках від валового внутрішнього продукту, витрати за 11 місяців 2022 року зафіксували зростання на 0,5 відсоткових пункти порівняно з аналогічним періодом 2021 року, досягнувши 34% ВВП. Витрати на персонал переважають у розділі, вони підскочивши більш ніж на 100 мільярдів леїв. З іншого боку, інфляція та невизначеність, породжена збройним конфліктом в Україні, зумовили збільшення процентних виплат за портфелем державного боргу.

    Витрати на соціальну допомогу також зросли приблизно на 18 відсотків, на що в основному вплинуло підвищення з 1 січня 2022 року пенсійного балу на 10% і мінімальної пенсії, а також надання фінансової допомоги пенсіонерам державної пенсійної системи з пенсіями меншими або рівними 1600 леїв. Витрати на проекти, що фінансуються за рахунок безповоротних зовнішніх фондів, включаючи субсидії Європейського Союзу, пов’язані з сільським господарством, були на 31% вищими порівняно з тими, що були здійснені за перші 11 місяців минулого року.

    Витрати на інвестиції, які включають витрати з капіталом, а також ті, що пов’язані з програмами розвитку, що фінансуються з внутрішніх і зовнішніх джерел, перевищили 56 мільярдів леїв, що на 27% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. На наступний рік державний бюджет Румунії базується на економічному зростанні в 2,8% і дефіциті в 4,4% валового внутрішнього продукту.

    Конструкція бюджету не базується на нових податках і побудована на інфляції у розмірі 9,6%. В бюжеті передбачені також суми для захисту вразливих верств населення. Доходи пенсіонерів зростуть на початку року за рахунок підвищення пенсійного балу на 12,5% та надання різних видів допомоги.

  • Рекордна інфляція в Румунії

    Рекордна інфляція в Румунії


    Річний
    рівень інфляції в Румунії досяг 16,8% у
    листопаді 2022 року з 15,32% у жовтні на
    тлі підвищення цін на продукти
    харчування на 21,55%, непродовольчі товари
    на 16,17% і послуги на 9,51% – показують
    опубліковані дані Національним інститутом
    статистики. Цифри перевищують прогноз
    інфляції для кінця
    року, оприлюднений минулого
    місяця головою Національного банку
    Мугуром Ісереску – 16,3%.

    Це
    також найвищий показник за останні
    два
    десятиліття: у 2002 році річна інфляція
    досягла 22,5%, а з 2005 й
    до минулого року залишилася на однозначному
    рівні. Цукор лідирує в рейтингу
    подорожчань, його
    ціна
    зросла
    на 61,94% у листопаді 2022 року порівняно з
    листопадом 2021 року. Серед інших продуктів
    харчування значно подорожчало масло
    (+43,43%) та олія (зростання склало 40,66%). У
    списку непродовольчих товарів лідирують
    електроенергія – 47,19%, газ – 37,63%, теплова
    енергія – 22,93%, паливо – з ростом на
    19,24%.

    У
    сфері послуг найбільше подорожчав
    авіатранспорт – 23,83%, водопостачання,
    водовідведення – 21,54% та залізничний
    транспорт – 20,92%. Загалом, інфляція
    сильно вдарила по купівельній спроможності
    румунів. Для найбільш уразливих серед
    них, майже п’яти мільйонів пенсіонерів,
    коаліційний уряд СДП-НЛП-ДСУР
    вважав за потрібне підвищити їхні пенсії
    з 1 січня 2023 року лише на 12,5 відсотка, що
    значно нижче рівня інфляції. Що стосується
    активного населення, також згідно з
    НІС,
    середня чиста зарплата становила 4008
    лей (еквівалент приблизно 800 євро) у
    жовтні цього року, з невеликим зростанням
    на 5 лей (один євро) порівняно з вереснем
    2022 року. Найбільше
    підвищеннябулозафіксовано
    в сфері послуг в інформаційних технологіях
    – майже 9500 лей. На протилежному полюсі
    найнижчі чисті зарплати зафіксовано
    у сфері готелів і ресторанів – 2238 лей.

    З
    огляду на ці зовсім нерадісні новини,
    згідно
    з соціологічним дослідженням, у
    румунів є три основні причини для
    занепокоєння, які також впливають
    на те, як вони планують
    провести зимові
    свята:
    інфляція, вторгнення російських військ
    у сусідню Україну та вартість медичних
    послуг. За
    останні 4-6 тижнів, 80% румунів змінили
    свою поведінку що
    стосується закупівель, незалежно
    від того, чи йдеться про їжу чи про
    інші
    продукти першої необхідності.

    Вони
    обирали дешевші марки, особливо коли
    купували продукти першої необхідності,
    снеки та солодощі, заморожені продукти,
    молочні продукти та яйця. За останній
    місяць 3 з 10 румунів змінили магазин, в
    якому вони зазвичай
    купували
    необхідні речі, і обрали той, який має
    нижчі ціни та допомагає їм економити
    гроші. Дослідження, в якому взяли участь
    близько 1000 респондентів старше 18 років
    з усіх соціальних категорій, також
    показує, що більшість румунів очікує
    зростання цін на основні продукти
    протягом наступного року.

  • Готується бюджет на 2023 рік

    Готується бюджет на 2023 рік


    Ближче
    до середини грудня румуни дізнаються,
    як їм буде у 2023 році з фінансової точки
    зору. Уряд в Бухаресті
    хоче винести
    на публічне обговорення а
    потім
    прийняти державний бюджет на наступний
    рік. Він заснований на оцінці економічного
    зростання в 3% і орієнтований на дефіцит
    бюджету в 4,4%. У тому числі через війну
    в
    Україні,
    приріст бюджету
    міноборони
    буде найвищим з 1989 року – 2,5 відсотка.
    Однак підвищення також було передбачено
    для освіти, транспорту, сільського
    господарства чи охорони здоров’я.
    Держбюджет
    на
    2023
    рік
    є першим, побудованим на економічних і
    соціальних програмах, що дозволить
    кращий
    моніторинг витрат,
    рівня
    виконання, але й реального
    впливу
    на економіку, – повідомили в Уряді.




    Точніше,
    бюджет дозволить продовжувати інвестиції,
    в тому числі інвестиції
    з
    Національного
    плану відновлення та стійкості,
    управління дефіцитом бюджету та
    інфляцією, водночас визначаючи фінансові
    джерела для вже оголошених підвищень
    зарплат і пенсій. Прем’єр-міністр Ніколає
    Чуке: «Можу вас запевнити, що до середини
    грудня, відповідно
    до встановленого графіку,
    у нас буде затверджений бюджет у
    Парламенті.
    Заходи
    включені
    в проект
    «Підтримка Румунії» триватимуть і
    наступного року. Ми також визначимо
    інші заходи, які зможемо
    вжити для незахищених категорій
    громадян».



    В
    інтерв’ю, міністр фінансів Адріан Кичу
    заявив, у
    свою чергу,
    що держбюджет
    створений на
    основі
    програм являє собою зміну як парадигми,
    так і підходу: «Якщо цього року ми
    побудуємо
    бюджет на наступний рік на
    основі
    програм, то наступного року, десь
    починаючи
    з вересня ми зможемо побачити
    й перші результати.
    Якщо
    програма
    буде успішною,
    то
    й результат буде позитивним.
    Негативну програму
    треба
    адаптувати, треба змінити.
    Це просто питання нормальності, тому
    що це не гроші міністра фінансів чи
    уряду Румунії, це гроші громадян».




    У
    перспективі затвердження проєкту державного
    бюджету,
    виконавча
    влада має прийняти ряд
    нормативних актів, у тому числі постанову,
    яка
    регулює на наступний рік, зокрема,
    заморожування чи підвищення зарплат і
    пенсій. Конкретно,
    нормативним актом буде
    передбачено
    підвищення посадових окладів у бюджетній
    сфері на 10% порівняно з груднем 2022 року,
    однак без перевищення тарифного плану.
    Натомість заробітні
    плати посадовців
    будуть збережені на
    рівні заробітніх
    плат з кінця
    цього року.




    Пенсійний
    бал буде
    підвищений
    на 12,5%. Пенсіонери з доходом менше 3000
    леїв (близько 600 євро) отримають допомогу
    двома траншами
    -
    у січні та жовтні. Особи з пенсіями до
    2000 лей (400 євро) отримають, також у двох
    етапах,
    додаткову допомогу для оплати рахунків
    за електроенергію, а
    мінімальна
    заробітна плата буде збільшена до 3000
    леїв.

  • У Румунії зросте мінімальна зарплата

    У Румунії зросте мінімальна зарплата

    Змушені боротися із одним із найвищих рівнів інфляції в Європейському Союзі, румунам стає все важче покривати свої щоденні витрати. Найбільше постраждали люди з низькими доходами, які сильно відчувають на собі зростання цін протягом цього року на тлі війни, розв’язаної Російською Федерацією в сусідній Україні. Війна, яка, коротко кажучи, означає покалічене життя для українців і більше санкцій для Росії, енергетичну кризу в ЄС та менше зерна, що вивозиться з України в інші країни, посилення ізоляції для Москви та високу інфляцію в Європі. Зараз цей економічний показник у Румунії знаходиться на рівні близько 15,5%, а оцінка Нацбанку на кінець цього року становить 16,3%. Ситуація, яка вимагає вжиття певних заходів.

    Перш за все, урядовці подумали про пенсіонерів, для яких вони нещодавно вирішили підвищити пенсії на 12,5% з 1 січня та виділити додаткову допомогу на підтримку тих пенсіонерів, у яких малі пенсії, аби подолати цей період невизначеності. А тепер настала черга працівників з малими заробітніми платами, щодо яких у четвер влада та соціальні партнери досягли домовленості.

    З 1 січня мінімальна зарплата брутто зросте до 3000 леїв (близько 600 євро) з 2550 (близько 510 євро). Загалом додаткові гроші отримають майже 2,2 мільйона працівників з мінімальними зарплатами. Також у сфері будівництва заробітна плата становитиме не менше 4000 леїв (близько 800 євро). Рішення були узгоджені під час перемовин між виконавчою владою, профспілками та роботодавцями. Представник малих і середніх підприємств Васіле Прічепуту пояснив, що з 3000 леїв 200 не будуть обкладатися податками, а на початку наступного тижня члени Трипартійної національної ради з питань соціального діалогу також обговорять пропозиції щодо можливих відрахувань із заробітної плати на суми, що перевищують 3000 леїв.

    Васіле Прічепуту: «Люди повинні знати, що мінімальна зарплата з 1 січня 2023 року становитиме 3000 леїв, з яких 200 не будуть обкладатися податками. Як ми домовилися під час зустрічі, ми всі хочемо, щоб наші працівники заробляли більше грошей. Ми повинні бути розсудливими, у сфері будівництва немає зарплат нижчих за 4000 леїв нетто. Навіть найгірший некваліфікований робітник отримує понад 4000 леїв нетто. Тому ми вважаємо цю пропозицію розумною і тому Рада її підтримала».

    Очікується, що підвищення матиме позитивний вплив на економічне зростання як через стимулювання зайнятості, підвищення купівельної спроможності робітників, так і через скорочення незадекларованої праці. З іншого боку, представники Мінпраці оцінюють, що підвищення мінімальної зарплати матиме позитивні наслідки також через те, що певні категорії працівників, переважно жінки чи молодь, підуть працювати у ті сфери, де є високий попит на робочу силу.

  • Квартальний звіт про інфляцію

    Квартальний звіт про інфляцію


    У
    травні 2022 року, Національний банк Румунії
    прогнозував
    інфляцію на
    рівні 12,5%
    вкінці
    цього року та 6,7% на кінець наступного
    року, а
    через три місяці оцінки вказували
    на зростання цього
    показника до
    13,9% на кінець року та 7,5% на кінець 2023
    року. Зараз центральний банк знову
    прогнозує
    цифри у
    бік зростання,
    підвищивши прогноз інфляції до 16,3% на
    кінець цього року та до 11,2% на кінець
    майбутнього року, оцінивши
    що лише
    у вересні 2024 року інфляція знизиться
    приблизно до 4%.

    Темпи
    зростання цін сповільнилися
    від місяця до місяця, кажуть спеціалісти
    НБР,
    але надалі
    будуть
    значні різниці
    порівняно з аналогічними періодами
    минулого року, а зниження інфляції
    відбуватиметься по
    мірі зменшення тиску
    факторів, які зумовили зростання цін.
    Відповідно до квартального звіту про
    інфляцію, опублікованого в понеділок
    НБР,
    цей сценарій позначений багатьма
    ризиками, найважливішими з яких є
    наслідки війни в Україні або зміни цін
    на сировину та товари, особливо на
    енергоносії та продовольство.

    Голова НБР Мугур Ісереску: «Щодо наслідків війни
    в Україні ми прийняли
    позицію, скажімо, трохи позитивну, не
    оптимістичну. Ці
    наслідки будуть
    поступово поглинуті,
    масового погіршення ми не вбачаємо.
    Щодо цін на сировину, то у нас є дані,
    які свідчать про певну стабілізацію
    котирувань. Ми вбачаємо поступове зникнення
    паузи блокування глобальних ланцюжків доданої вартості,
    щодо
    епідеміологічної
    ситуації – у нас немає даних, які підтверджували
    би зростання
    інфекцій COVID, а
    комбінація макроекономічних
    політик є позитивною. Ми наразі добре
    працюємо
    з
    урядом і вбачаємо
    продовження нормалізації монетарної
    політики».

    Мугур
    Ісереску також уточнив, що підвищення
    ключових процентних ставок НБР було на
    рівні
    підвищення процентних ставок центральних
    банків регіону. Процентні ставки в
    Румунії не дуже високі порівняно з
    іншими країнами, лей є однією з
    найстабільніших валют у регіоні, пояснив
    керівник НБР, тому що якби й
    знецінення
    національної валюти спричинило
    інфляційний тиск, то
    ситуація
    зростання цін мала б бути
    набагато складнішою, як
    це сталося у випадку з Угорщиною.
    У Румунії процентні
    ставки зросли поступово,
    НБР бажаючи надати
    час тим, хто має кредити в леях, аби
    звикнути до нових рівнів процентних
    ставок і до
    того
    факту, що період негативних або дуже
    низьких процентних
    ставок минув, також сказав Мугур Ісереску.

    Водночас
    він висловив упевненість, що
    наступного року економіка Румунії
    зафіксує лише уповільнення зростання,
    а не технічну рецесію – зниження
    валового внутрішнього продукту протягом
    двох кварталів поспіль, але цей
    розвиток подій залежить,
    головним чином, від здатності
    уряду залучити
    європейські кошти.

  • Підвищені ціни в Румунії

    Підвищені ціни в Румунії


    Вже
    протягом
    багатьох місяців ціни зростають в
    Румунії, а
    це
    призводить до погіршення рівня життя,
    особливо для румунів з низькими доходами,
    які насилу можуть впоратися з хвилями
    підвищення цін. З іншого боку, дані,
    опубліковані Європейським статистичним
    бюро (Євростат), показують, що країна
    входить до рейтингу держав із найвищими
    темпами зростання сільськогосподарського
    виробництва минулого року, з ростом на
    25 відсотків, разом із Болгарією та
    Чехією.
    Сільськогосподарське виробництво в
    країнах
    ЄС
    зросло на 8 відсотків, у 2021 році, порівняно
    з попереднім роком. За даними Євростату,
    Румунія – з 5 відсотками – є однією з семи
    країн, які роблять значний внесок в
    обсяг сільськогосподарського виробництва
    на європейському рівні.

    Проте
    ціни на продукти харчування за останній
    рік зафіксували значне зростання. З них
    найбільше подорожчав цукор – 62%. За
    даними Націонаьного
    інституту статистики,
    олія також подорожчала майже на 44
    відсотки, а картопля – на
    понад
    40 відсотків. Серед непродовольчих
    товарів найбільше подорожчав природний
    газ
    – близько 40%, електроенергія – 27%, теплова
    енергія – 23% та паливо – 20%. Телефонні
    послуги подешевшали на 0,76%, це єдине
    зафіксоване зниження у жовтні цього
    року порівняно з жовтнем 2021 року.

    З
    іншого боку, дані НІС
    показують, що річний рівень інфляції
    дещо знизився в жовтні порівняно з
    попереднім місяцем, досягнувши 15,32%.
    Національний банк Румунії очікує, що
    інфляція помірно зростатиме
    до кінця року, а потім увійде на поступову
    низхідну траєкторію, яка знизиться до
    рівня однієї цифри в першому півріччі
    2024 року. Центробанк заявляє, що перспектива
    розвороту траєкторії
    річного темпу інфляції після досягнення
    плато в четвертому кварталі 2022 року
    зумовлена пом’якшенням впливу глобальних
    шоків щодо
    пропозиції, у тому числі в контексті
    застосування схем обмеження
    цін на енергоносії до серпня 2023 року.

    За
    даними НБР,
    ескалація війни в Україні та дедалі
    суворіші санкції породжують, однак,
    значну невизначеність
    та ризики щодо перспектив економічної
    діяльності, в
    тому числі
    середньострокової еволюції інфляції.
    Європейська комісія очікує піку інфляції
    в Румунії наприкінці цього року, та
    падіння нижче 10-тивідсоткового
    порогу лише у 2024 році. Це одна з причин,
    чому, за словами виконавчої влади ЄС,
    темпи економічного зростання сповільняться,
    у майбутньому році, на 1,8% і на 2,2% через
    два роки.
    У другій половині 2022 року та надалі
    очікується, що наслідки вторгнення
    Росії в Україну, висока інфляція,
    посилення монетарної політики та
    жорсткий контроль ліквідності значно
    сповільнять зростання ВВП. Однак на цей
    рік Європейська комісія покращила
    оцінки щодо економічного зростання з
    3,9% влітку до 5,8% в осінньому прогнозі,
    опублікованому минулого тижня.