Tag: інфляція

Румунська економіка зафіксувала аванс у розмірі 7% у 2017 році порівняно з попереднім роком, оголосив Національний інститут статистики, це будучи найбільш значним зростанням за останні 9 років. Ці цифри розміщують Румунію на позицію європейського чемпіону економічного зростання, але деякі аналітики сприймають цю ситуацію з деяким скептицизмом. Вони, з одного боку, нагадують, що цей ритм зростання базується на енергійному споживанні та, з іншого боку, що не завжди економічне зростання є синонімом розвитку.

Головним двигуном зростання було споживання домогосподарств, яке стимулювалося зниженням податків та збільшенням заробітної плати. Державні інвестиції поступово знижуються вже другий рік поспіль, – нещодавно попередила Європейська комісія, згідно з якою економічний розвиток Румунії сповільниться до 4,5% цього року і 4% наступного року. Ці цифри віддзеркалені у проміжних економічних прогнозах, опублікованих ЄК, і є аналогічними з прогнозами останнього аналізу Світового банку. В інтерв’ю Радіо Румунія, прес-секретар Національного банку Румунії Дан Сучу пояснив, що якщо уважно подивитися, то можна побачити, що це зростання відбувається в основному за рахунок споживання.

Щоправда, однак, у нас був рекордний рік промислового виробництва, і це хороша частина ситуації. Але насправді, споживання було переважаючим і воно призвело до такої еволюції цін, наприклад, тому що високий попит підвищує ціни, це економічний закон, якому ми не можемо ніколи протистояти. Я не хочу піддати критиці підвищення заробітних плат, не йде мова про це. Це лише спостереження та заклик до реакції. Отже, ми підвищили заробітну плату, тож ми повинні подумати, як ми можемо підвищити продуктивність, щоб запобігти цим штучним зростанням. Давайте подивимося, яким чином може румунська економіка мати більше двигунів зростання, бо вона має потенціал для зростання, і не тільки за рахунок споживання та промислового виробництва. Економіка може зростати і за рахунок державних інвестицій, і за рахунок багатьох інших елементів, які ця економіка має у своєму розпорядженні. Ми зробили ставку на один двигун чи півтора двигуна, і це недостатньо, – каже Дан Сучу.

Той факт, що головним двигуном економічного зростання було споживання, негативно вплинуло на дефіцит торговельного балансу, який в 2017 році збільшився на 30%, наголосив губернатор НБР Мугур Ісареску під час презентації останнього звіту про інфляцію. Серед структурних проблем, з якими стикається економіка, окрім зростання дефіциту товарообігу, Мугур Ісареску заявив, що було б більш важливим відновити внутрішній ринок, ніж збільшити експорт і навів приклад агропродовольчої сфери. Фінансовий аналітик Ауреліан Докія пояснює: Зрозуміло, що з точки зору задоволення потреб споживання румунів, певні сектори економіки не відповідають і не можуть задовольнити споживчий попит. І, очевидно, найкращим прикладом є агропродовольча промисловість, оскільки там існує виробничий потенціал. Приклад, який навів сам губернатор НБР, – це виробництво фруктів і, особливо, яблук. На жаль, хоча у нашій країні є величезні сади та виробничі потужності, ці продукти не доходять на полиці магазинів, в основному через слабку організацію виробників.

Іншою структурною проблемою, висвітленою Мугуром Ісареску є та пов’язана з накопиченням напруженості та недоліками на ринку праці. Якими є наслідки такої ситуації? Знову, Ауреліан Докія: На ринку праці ми нещодавно спостерігали за зростанням напруженості, оскільки попит з боку компаній більше не може бути задоволений, як за кількістю, так і, зокрема, щодо структури, і це, очевидно, негативно впливає як на кошти із робочою силою, так і на структуру виробництва. Тому що ми не можемо претендувати на розвиток економіки у секторах з високою доданою вартістю, якими є наприклад певні галузі промисловості або послуг, якщо у нас немає відповідної робочої сили для цих секторів. І якщо ми не вирішимо цю проблему, існує ризик того, що ми залишимося в зоні економічного виробництва виробів з малою доданою вартістю, що означає для всіх нас рівень розвитку та дохід на душу населення, який навіть не може досягти середнього рівня ЄС.

Румунія мала один з найшвидших темпів інфляції в Європі у другій половині минулого року, коли лише за півроку вона виросла з 0,9 до 3,3%, сказав губернатор Ісареску.

Нещодавні зміни в системі оплати праці викликають суперечки

Закон про єдину тарифну сітку оплати праці в бюджетному секторі та
перекладення обов’язку сплати соціальних внесків з роботодавця на працівника
викликають невдоволення серед ряду категорій працівників у Румунії. Профспілки повідомляють
про значне скорочення доходів у кількох сферах. Міністр праці Олгуца Васілеску у відповідь на ці звинувачення заявила, що метою цього закону, прийнятого в
минулому році було збалансувати бюджетну систему оплати праці з огляду на численні
випадки диспропорційності в тому сенсі, що особи на схожих посадах та зі
схожими обов’язками мали різні посадові оклади. Вона також зазначила, що цей
закон дотримується основного принципу на європейському рівні – рівна оплата за
рівну працю, а бонуси були обмежені, тому що в багатьох випадках вони
перевищували основний оклад. У четвер уряд схвалив термінову постанову, в якій передбачено
ряд заходів для збереження чистого щомісячного доходу, принаймні на рівні
грудня 2017 року, для працівників в галузі ІТ, у сфері наукових досліджень,
розробок та інновацій, для осіб, зайнятих на сезонних роботах, з вадами, а
також осіб, які працюють в умовах неповного робочого дня. Після змін у системі
оплати праці головна опозиційна Націонал-ліберальна партія Румунії повідомила про намір оголосити вотум
недовіри міністру праці. Ліберали піддали критиці й перекладення з роботодавця
на працівника обов’язку сплати соціальних внесків і стверджують, що це більше
ускладнило систему оплати праці в Румунії. Президент Асоціації підприємців Румунії
Флорін Погонару звернув увагу на те, що всі економічні заходи, вжиті з 2017
року не мали логіки. Флорін Погонару: «Якщо спробувати охарактеризувати 2018
рік, то його можна назвати роком повстання популізму. У 2017 році ми побачили цілий
ряд популістських заходів, можливо початих зарано. Зазвичай вони приймаються перед
виборами, але на цей раз усе почалося раніше. Те, що відбувається сьогодні з
доходами, які не ростуть, а навпаки, зменшилася, є своєрідною формою помсти
популізму.» «Популізм не має логіки, популізм завжди є спустошливим, і коли зростає,
і коли мститься.» – попередив Флорін Погонару.

Монетарна політика Румунії та економічний прогноз

За оцінками Європейської комісії темпи зростання
румунської економіки сповільняться до 4,5% в цьому році та до 4% в наступному
році, після сильного зростання ВВП Румунії в 2017 році на 6,7%. Принаймні це
випливає з проміжного економічного прогнозу Єврокомісії, опублікованого у
середу в Брюсселі. Аналогічні показники випливають і з недавнього аналізу
Світового банку. Національна комісія з питань прогнозу на початку тижня
переглянула убік збільшення прогноз зростання ВВП у цьому році до 6,1%. В опублікованому
в середу аналізі Європейська комісія зазначає, що ситуація на ринку праці
покращилася, безробіття впало до найнижчого рівня за останні два
десятиліття, а розмір чистої середньої зарплатні зріс в реальному вираженні приблизно
на 13%. Однак, попереджає Єврокомісія, у другій половині минулого року почала рости інфляція, що зумовлено зростанням цін на продукти харчування та
енергоносії. Теж у середу Рада директорів Національного банку Румунії прийняла рішення підвищити облікову ставку з 2% до 2,25% річних. НБР також залишив
незмінними обов’язкові резерви за леєвими і валютними внесками. Голова
Національного банку Румунії Мугур Ісереску очікує, що в результаті цього
рішення кредити в леях подорожчають.

Підсумки роботи DIICOT

Управління по боротьбі з організованою злочинністю і
тероризмом (DIICOT) на
цьому тижні представило Звіт про результати роботи в 2017 році, в якому
зазначається, що ісламська радикалізація є одним з основних ризиків у Румунії. У
документі зазначається, що це явище набирає обертів в останні роки і
наголошується на необхідності внесення ряду змін і поправок до закону про
запобігання та боротьбу з тероризмом. За даними прокурорів упродовж минулого
року Румунія не стикалася з конкретною та реальною терористичною загрозою. З
іншого боку, у звіті зазначається, що в 2017 році було виявлено і вилучено
понад 2 000 кг наркотиків. Найбільш поширеним наркотиком в Румунії був канабіс,
який завозиться переважно автомобільним транспортом з Іспанії та Нідерландів.
Що стосується транскордонного незаконного обігу наркотиків, Румунія залишилися
транзитною країною для «балканського маршруту», яким перевозяться зокрема
героїн, кокаїн та екстезі.

ЄС уважно стежить за процесом
проведення суперечливої судової реформи в
Румунії

Європейський Союз пильно
стежить за подіями в Румунії, на тлі суперечливої судової реформи, ініційованої
лівоцентристською керівною коаліцією наприкінці минулого року. Зміни до
чинного законодавства піддали гострій критиці багато суддів і прокурорів,
частина громадянського суспільства та праві опозиційні партії, які звинувачують
керівну коаліцію в спробі підпорядкувати собі судову гілку влади. У цьому
контексті ситуацію верховенства права та наслідки суперечливої судової реформи
у Румунії у середу обговорив Європейський парламент. Комісар ЄС з питань
юстиції Вєра Юрова вкотре озвучила заклик Європейської комісії до Парламенту
Румунії розпочати дебати щодо судової реформи у відповідності до рекомендацій
Брюсселя та шляхом консенсусу. «Незалежність судової гілки влади в Румунії та
її здатність ефективно боротися з корупцією – є нашим бажанням і прагненням
Румунії протягом багатьох років», – сказала Вєра Юрова. Натомість румунський
депутат Європарламенту, соціал-демократ Віктор Боштінару в унісон з рештою
представників Соціал-демократичної партії Румунії та Альянсу лібералів і
демократів, які утворюють парламентську більшість в Румунії, стверджує, що Європейська
комісія не знає реального стану речей в країні.

За даними Євростату, у третьому кварталі цього року валовий внутрішній продукт (ВВП) Румунії зріс найбільше серед 28 країн ЄС і склав 8,6% порівняно з аналогічним періодом 2016-го року. У той же час, Румунія зафіксувала найбільше зростання – 2,6% в третьому кварталі 2017 року – у порівнянні з попереднім. Прем’єр-міністр Міхай Тудосе запевняє, що це вражаюче економічне зростання є стійким. У соціальній мережі глава уряду пише, що, незважаючи на те, що в Румунії сьогодні загальна чисельність штатних працівників приблизно на рівні 2008 року, номінальний валовий внутрішній продукт складає 71 млрд. євро вище, ніж у 2008 році.

Проте експерти з економіки не переконані, що цей темп зростання буде збережений. Аналітик Aвреліан Докія говорив про небезпеку зростання інфляції та процентних ставок, які можуть сильно сповільнити економічне зростання. Авреліан Докія: Зростання навряд чи залишиться на цьому рівні, і в 2018 році. Без сумніву деякі проблеми, які тепер не здаються тривожними, вважаються правильними, можуть змінитися в наступному році. Одна з основних проблем, здається, пов’язана з дефіцитом бюджету. Ми також повинні враховувати той факт, що у нас є такі показники, як процентна ставка, яка почала зростати дуже швидко, і інфляція вже перевищує очікуваний Національним банком рівень. Це також викликає певний тиск на обмінний курс, який хвилює багатьох.

Економічне зростання, яке перевищило очікування, є добрим, адже румуни можуть сподіватися скоротити історичний розрив з більш розвиненими країнами Західної Європи, заявив консультант Центробанку Адріан Валісеку. Однак він привернув увагу на високий рівень імпорту. Адріан Васілеску: Ті, хто критикує економічне зростання, стверджують, що це зростання має місце за рахунок споживання, але будь-яке зростання базується на споживанні. Проблема інша. Економічне зростання базується на споживанні з імпорту, зокрема, і тут біда. Тут треба втрутитись, тому що, якщо це зростання продовжуватиметься на високому споживанні, це не буде добре.

Зростання румунської економіки є єдиним способом підвищення рівня життя, вважає міністр фінансів Іонуц Міша. Він сказав, що Румунія тепер є однією з найбільш динамічних країн ЄС, а напрямок розвитку оцінюється інвесторами та міжнародними установами.

Після понад півторарічного перебування у
негативній зоні інфляція в Румунії знову отримала позитивну динаміку, -
повідомив Національний інститут статистики.Таким чином, споживчі ціни зросли на
0,1 відсотка в січні в порівнянні з аналогічним місяцем минулого року. Згідно з
представленими у середу даними продовольчі товари подорожчали на 1,12%, а
непродовольчі та послуги подешевшали на 0,24%.

Добра вістка про відновлення позитивної
динаміки була оголошена кілька днів тому головою Національного Банку Румунії Мугуром
Ісереску, який уточнив, що це відбувається на тлі вичерпання наслідків зниження
ПДВ до 20%. Але, додав голова НБР, рівень інфляції буде нижче прогнозованого, а
подальше зростання буде повільним. Усе це в результаті зниження вартості полісів обов’язкового
страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних
засобів, зниження ПДВ на ще один процентний пункт до 19%, скасування понад 100
неподаткових зборів і додаткового акцизного збору на пальне з 1 січня 2017
року.

За словами Мугура Ісереску траєкторія прогнозованого
річного рівня інфляції збереже висхідний характер і повернеться до
стабільної тенденції під кінець
поточного року, а на початку 2018 року підніметься до верхньої половини цього
діапазону, більше прогнозованих раніше показників. «Ризики і невизначеності,
пов’язані з прогнозами інфляції викликані як внутрішніми, так і зовнішніми
чинниками. На внутрішньому плані вони пов’язані в основному з податковою політикою
та політикою доходів, пояснив голова Нацбанку.

На зовнішньому плані релевантними залишаються ризики, пов’язані з економічним
зростанням в єврозоні, викликані політичними невизначеностями: виборами упродовж 2017 року та переговорами довкола виходу Великої Британії з
ЄС, дивергенцією у грошово-кредитних політик основних центральних банків у
світі, а також проблемами європейської банківської системи. Крім того, в
економічній сфері слід відзначити недавню ініціативу румунської влади зі
створення Суверенного фонду з питань розвитку та інвестицій, який буде
направлений на розвиток і фінансування прибуткових і стійких інвестиційних
проектів вартістю понад десять мільярдів євро.

З іншого боку Міністерство фінансів працює
над новим Господарським кодексом Румунії, який об’єднає основні законодавчі
положення в цій сфері. Новий нормативно-правовий акт має об’єднати Податковий і
Податково-процесуальний кодекси, Закон «Про господарські товариства» та Закон «Про
боротьбу проти ухилення від сплати податків» та розробляється, стверджує Міністерство
фінансів, у співпраці з представниками бізнессередовища. Мінфін планує прийняти
цей кодекс до кінця квітня і має на меті об’єднати закони в цій сфері у більш
зрозумілій формі.

Похорон королеви Анни

На цьому тижні тисячі людей прийшли відати останню шану королеві Румунії Анні, яка у суботу була похована в королівському некрополі в місті Куртя-де-Арджеш, першій столиці середньовічного румунського королівства Волощина. 92-річна дружина останнього короля Румунії Міхая I-го, померла на початку цього місяця у Швейцарії. У вівторок труну з тілом королеви Анни було доставлено в Румунію і встановлено у королівському замку Пелеш в Сінаї, а потім в Тронному залі королівського палацу в Бухаресті, де протягом четверга і п’ятниці всі бажаючі могли попрощатися з королевою. Важкохворий 94-річний король Міхай І-й не зміг взяти участь у похоронах своєї дружини, яку він щоденно відвідував у швейцарській клініці, де вона померла від раку 1 серпня. Принцеса Анна Бурбон-Пармська, яка народилася в 1923 році у Парижі, зустріла короля Міхая в Лондоні у 1947 році. Того ж року 30 грудня, в умовах перебування держави під радянською військовою окупацією та перебування при владі маріонеткового комуністичного уряду, король Міхай І-й був змушений відректися від престолу і піти у вигнання. Зі Сполучених Штатів Америки, Великобританії або Швейцарії він управляв роботою Національного комітету Румунії, який вважався румунським урядом у вигнанні навіть, якщо західні демократії ніколи не визнали цей його статус. Міхай І-й зміг повернутися додому тільки після антикомуністичної революції 1989 року і повернення йому румунського громадянства, якого його позбавили комуністи, та низки маєтків. Міхай І-й став почесним послом Румунії і доклав значних зусиль, аби переконати західні канцелярії прийняти Румунію в НАТО у 2004 році та в ЄС у 2007 році.

Корекція держбюджету

Уряд Румунії у середу затвердив першу в цьому році поправку до Державного бюджету і Бюджету державного соціального забезпечення на 2016 рік. Прем’єр-міністр Дачіан Чолош заявив, що поправка спрямована в основному на фінансування державної політики в різних сферах, незважаючи на те, що 2016 рік є роком парламентських виборів. Основним бенефіціаром корекції держбюджету стали міністерства охорони здоров’я, освіти та праці. Міністерство охорони здоров’я отримало ще близько 570 мільйонів леїв (125 млн євро) для покриття витрат на зарплату медичного персоналу оклади яких були нещодавно підвищенні. Додаткові кошти будуть спрямовані на фінансування різних програм у галузі охорони здоров’я або покриття витрат на компенсування вартості безкоштовних або пільгових ліків, одним з пріоритетів у цій сфері будучи й боротьба з внутрішньолікарняними інфекціями. Освіта отримала понад 1 млрд леїв (220 млн євро) з якого частина буде використана на виплату заробітної плати вчителям та допоміжному персоналу, що була підвищена з 1 серпня. Так само додаткові кошти будуть виділені на фінансування низки програм для учнів. Міністерство праці отримало понад 2,8 млрд леїв (близько 620 мільйонів євро) для покриття низки державних соціальних виплат.

Домовленість в галузі охорони здоров’я

У Бухаресті представники лікарів, міністр охорони здоров’я Влад Войкулеску і міністр праці Драгош Пислару підписали спільну угоду про підвищення з 1 жовтня заробітної плати та про оплату праці за роботу під час чергування. Міністр охорони здоров’я каже, що ця домовленість відновлює справедливість в оплаті праці, запроваджує гнучкий графік роботи лікарів і сприяє збільшенню ефективності системи охорони здоров’я. Держбюджету це обійдеться в 100 мільйонів леїв (близько 22 млн євро). Витрати будуть покриті з бюджету міністерства охорони здоров’я, яке планує вжити цілу низку заходів з підвищення ефективності роботи та обмеження марнотратства у системі, в тому числі й при здійсненні державних закупівель. Відповідне рішення було прийняте щойно після набуття чинності нормативно-правового акту про підвищення з 1 серпня зарплати працівників в системі охорони здоров’я. Приблизно 163 тис осіб отримають додаткового від 300 леїв (70 євро) до 900 леїв (200 євро).

Колишній заступник Голови НБР був поміщений за ґрати

Верховний суд Румунії замінив запобіжний захід з домашнього арешту на утримання під вартою колишньому заступнику Голови Національного банку Румунії Богдану Олтяну, який пробуде за ґратами мінімум 16 діб. Він є фігурантом у справі за фактом зловживання службовим становищем. Прокурори Національної антикорупційної дирекції ГПР звинувачують Богдана Олтяну в тому, що в період липень-листопад 2008 року, коли посідав посаду спікера Палати депутатів від Націонал-ліберальної партії, він вимагав і отримав від відомого бізнесмена хабар на суму 1 млн євро та підтримку на виборах за призначення певної особи на посаду губернатора Адміністрації біосферного заповідника Дельта Дунаю. Богдан Олтяну став першим чільним посадовцем НБР, затриманим прокурорами НАД. Центральний банк заявив, що розслідування стосується діяльності Богдана Олтяну до того, як він став заступником голови НБР у 2009 році.

Рівень інфляції в Румунії

Національний банк Румунії на цьому тижні оприлюднив новий прогноз споживчої інфляції. На кінець 2016 року споживча інфляція в Румунії прогнозується на рівні мінус 0,4%, на дві десяті нижче оцінки, оголошеної в травні. Про це йшлося в щоквартальній доповіді про інфляцію, представленій днями Головою НБР Мугуром Ісереску. За оцінками центрального банку, на кінець наступного року інфляція становитиме 2%, що нижче прогнозованого в травневій доповіді рівня в 2,7%. У 2018 році, за оцінками Голови НБР інфляція буде вищою цільового показника в 2,5%. (Corina Cristea)

Національний Банк Румунії переглянув у бік зниження прогноз інфляції на 2016 та 2017 рр. Керівник Центробанку Мугур Ісереску ствердив, що рівень інфляції буде негативним до кінця поточного року. Мугур Ісереску уточнив: На внутрішньому плані ризики виникають в галузі податкової політики в контексті виборчого року та відсутності угод з міжнародними фінансовими установами, та в контексті можливих побічних наслідків, таких як зміна законодавства у фінансовій галузі. Зовнішній контекст характеризується високим рівним невизначеності, пов’язаної з глобальним економічним зростанням та економічним відновленням єврозони, внаслідок результату референдуму в Великобританії щодо виходу з ЄС, геополітичної напруженості та труднощам у європейській банківській системі.

Нагадаємо, що в останньому квартальному звіті щодо інфляції, опублікованого в травні, Центральний банк оцінив рівень інфляції у 0,6% для кінця 2016 року, та у 2,7% на 2017 рік. Губернатор Центробанку Мугур Ісереску пояснив, що базовий сценарій показує що прогнозований річний рівень інфляції буде значно нижчим, ніж передбачалося раніше, в контексті збереження на світовому та регіональному рівнях низького рівня інфляції. Це, ймовірно, вплине на базовий рівень інфляції та на динаміку цін, – сказав Мугур Іcереску.

Він також додав, що новий прогноз далі зберігає зростаючий рівень через інфляційний тиск, внаслідок надлишкового сукупного попиту і трудових витрат. У червні, річний рівень інфляції зріс до -0,7% від -3,5% в травні. Це відбулося внаслідок усунення наслідків зниження ПДВ на продукти харчування, в червні 2015 року. Національний Банк Румунії вважає, що збереження негативного річного рівня інфляції завдячується зниженню стандартної ставки ПДВ від 24% до 20%, починаючи від 1 січня 2016 року.

Періодична доповідь щодо інфляції, представлена
головою Національного банку Румунії Мугуром Ісереску підтверджує перспективу
поглиблення інфляції в мінусі упродовж перших п’яти місяців цього року, у
результаті зниження стандартної ставки
ПДВ і низки непрямих податків. Потім, сказав Ісереску, інфляція повернеться в позитивну
площину, після того як наслідки зниження ПДВ на продукти харчування і послуги
розвіються, а також на тлі ослаблення податково-бюджетної політики і збільшення
витрат по заробітній платі на одиницю продукції.

Голова НБР попереджає, що
зміни від місяця до місяця споживчих цін відновили позитивну тенденцію і що продовжують
рости ціни на багато продуктів. Мугур Ісереску: «За винятком червня, коли
ціни на продовольство знизилися завдяки ПДВ, протягом попереднього періоду, а також
у період до грудня та, ймовірно й в майбутньому, у Румунії більше цін ростуть
ніж падають. Звідси думка, поширена серед населення, що ціни як і раніше ростуть.»

Ця тенденція зростання була спричинена такими факторами, як наприклад
те, що ціни на пальне впали менш ніж очікувалось, подорожчання деяких товарів сільськогосподарського
призначення внаслідок неврожаю на рівні всього ЄС, зниження в останні місяці курсу
національної валюти, а також атипове подорожчання тютюнових виробів. Згідно НБР,
неясності на внутрішньому плані, призводять в основному до підвищення рівня
інфляції, з огляду на те, що вони в основному пов’язані з тим, що плановий
дефіцит державного бюджету на цей рік передбачено на рівні близько до 3%, що дедалі спостерігається тиск у напрямку
збільшення бюджетних витрат, а бюджетні надходження мають сильний висхідний
тренд.

Крім того, за словами Мугура Ісереску нещодавно узгоджені плани зі
збільшення зарплати не були прив’язані до підвищення продуктивності. Мугур Ісереску: «У
даний час, продуктивність праці в промисловості не підтримує цю динаміку підвищення
зарплат. Тому потрібно, або прискорити структурні реформи, що ведуть до прискорення
темпів зростання продуктивності, або проявити більшу поміркованість в
підвищенні заробітної плати, з тим, щоб не порушити рівновагу між ними.»

Голова
Національного банку Румунії також повідомив, що останнім
часом спостерігалося значне збільшення споживання, особливо в сфері продуктів
харчування, а також відновлення кредитування з огляду на низькі відсотки і
переорієнтацію румунів на кредити в національній валюті. Зовнішні фактори впливу,
здається, вказують врівноважений баланс ризиків, але це не означає, однак, що
Центральний банк не враховує невизначеність у світовій економіці, що окреслює дуже
складний 2016 рік.

У листопаді Організація економічного співробітництва і
розвитку (ОЕСР) вдруге за останні три місяці знизила прогнози зростання
світового ВВП. Рішення тісно пов’язане з уповільненням торгівлі на ринках країн, що розвиваються, а це впливає
на більш розвинені країни, такі як Німеччина і Японія.

За даними ОЕСР зростання
світової економіки в цьому році складе 2,9%, на 0,1% менше ніж оцінювалося у
вересні, а наступного року зростання світового ВВП прискориться до 3,3%, хоча проміжні
вересневі прогнози організації припускали зростання до 3,6%. ОЕСР вважає, що світова
торгівля цього року зросте лише на 2%, порівняно з 3,4% в 2014 році. Головний економіст ОЕСР Кетрін Манн, попередила:
«Ці дані нас дуже турбують. Надійна торгівля і глобальне економічне зростання
йдуть пліч-опліч.»

Криза з іммігрантами в Європі
може, з іншого боку, стимулювати економічне зростання за рахунок збільшення
державних витрат. За оцінками експертів ОЕСР приплив біженців може додати від 0,1
до 0,2 процентних пункти до зростання ВВП в 2016 і 2017 роках. Якщо біженці будуть
швидко інтегровані в європейське суспільство, країни, які їх прийняли матимуть
значну економічну вигоду від цього, зазначається в повідомленні організації.
Європейська комісія очікує, що близько трьох мільйонів прохачів притулку прибудуть
до ЄС в 2017 році.

Що стосується румунської економіки, то за осінніми оцінками
Єврокомісії, вона продовжить зростання в наступні роки. Наш кореспондент у
Брюсселі Черасела Редулеску повідомляє, що за оцінками ЄК цього року бюджетний дефіцит Румунії
не перевищить планові 1,5%, і це на
тлі продовження зниження рівня безробіття. «Європейська комісія прогнозує, що
економіка Румунії продовжить рости в найближчі роки, досягаючи максимуму в 4,1%
у наступному році завдяки консолідації споживання на тлі зменшення податкового
навантаження на платників податків. Віце-президент ЄК Валдіс Домбровський каже,
що ці прогнози свідчать про поліпшення економічних показників Румунії. Він стверджує,
що це було б неможливим без рішучих дій, вжитих у плані реформи державних
фінансів. Тим не менш він вважає ключовим продовження структурних реформ, а
також забезпечення стабільності державних фінансів та сталого економічного
зростання в короткостроковій і середньостроковій перспективах за допомогою відповідальної
бюджетної політики. Європейська комісія також очікує, що рівень безробіття в
Румунії продовжить тенденцію зниження в найближчі роки.»

І в Бухаресті Національний банк Румунії знову змінив свій
прогноз інфляції на 2015 і 2016 роки. Таким чином, за останніми оцінками рівень
інфляції становитиме -0,7% в кінці цього року і 1,1%. Проміжні попередні прогнози
НБР припускали інфляцію на рівні -0,3% цього року і 0,7% у 2016-му. Голова НБР Мугур Ісереску
сказав, що в третьому кварталі 2015 року, індекс споживчих цін змінився по нижчій
траєкторії, ніж очікувалося, зокрема завдяки трьом чинникам: «Основним
чинником, що зіштовхнув інфляцію униз, зокрема на негативну територію, не тільки
за межі цільового коридору, було зниження ПДВ на всі продукти харчування,
безалкогольні напої та громадські послуги. Крім того значний вплив мало зниження
цін на нафту на світовому ринку й отже, зниження цін на пальне в Румунії та
низькі інфляційні очікування.»

За словами голови центрального банку Румунії, інфляція залишиться
на негативній території до кінця наступного року і повернеться до цільового
діапазону НБР – в межах від 1,5 до 3,5% – лише у 2017 році. Мугур Ісереску, однак,
наголосив на високій невизначеності щодо майбутньої інфляції на тлі
непердбачуваності як зовнішнього, так і внутрішнього економічного середовища. У
цьому контексті, він сказав, що ті, хто взяв відносно дешевий кредит у національній
валюті – леях протягом цього періоду не повинні боятися потрясінь у цьому
сегменті, тому що центральний банк використає весь наявний інструментарій, щоб
підтримати відносну стабільність на всіх рівнях, незалежно від того чи йтиметься про ціни, курс валют або відсоткові ставки.

Голова НБР також сказав, що
кредитний бум в іноземній валюті в докризові роки, хоча був спричинений,
частково, впевненістю румунів у приєднанні Румунії до єврозони в 2015 році, був
в основному обумовлений іншими факторами. Мугур Ісереску: «Масштабне кредитування в іноземній
валюті було пов’язано й зі встановленням цільових показників, які не здавалися
надто амбітними, але двигуном валютного кредитування були більші процентні
ставки в Румунії. Ми приватизували великі банки з іноземними банками, вони принесли
на наш ринок багато хорошого – капітал, менеджмент, якісне управління, довіру,
але водночас вони прийшли з цим продуктом – кредит в іноземній валюті, і ніхто у
2006-2007 роках не думав, що він стане таким шкідливим.»

Прагнення до кращого, бажання бути європейцями наштовхнули
румунів на думку, що якщо Румунія є частиною Європейського Союзу, вони можуть жити,
як у країнах, які вже давно є членами європейського співтовариства і, як потім
виявилося, ці мрії були надто оптимістичними ілюзіями, – сказав голова Національного банку Румунії
Мугур Ісереску.

УРЯД – Новопризначений
прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош сьогодні розпочав переговори з політичними
партіями, щоб побачити на яку парламентську підтримку може розраховувати.
Націонал-ліберальна партія, Національний союз За прогрес Румунії та
фракція національних меншин у Палаті депутатів заявили, що підтримають новий
уряд. Демократичний союз угорців Румунії каже, що в принципі готовий підтримати
уряд Чолоша, але остаточне рішення прийме після оприлюднення складу кабінету
міністрів, що має відповідати технічному профілю. Натомість представники
Альянсу лібералів і демократів сказали, що вирішуватимуть підтримувати уряд чи
ні в залежності від урядової програми нового кабінету міністрів. Президент
Клаус Йоханніс доручив колишньому Комісару ЄС з питань сільського господарства
сформувати новий уряд після відставки коаліційного кабінету на чолі з
соціал-демократом Віктором Понтою на тлі масштабних протестів проти всього
політичного класу після трагедії в бухарському рок-клубі 30 жовтня.

ТРАГЕДІЯ – Кількість загиблих у результаті
пожежі на рок-концерті зросла до 51 особи, що
майже вдвічі більше, ніж кількість тих, хто втратив своє життя у катастрофі. У ніч проти суботи, 30 жовтня, загинули 26 людей. У лікарнях Бухареста
знаходяться ще понад 70 людей, з яких близько 20 у важкому або критичному
стані. Ще 37 пацієнтів знаходяться у лікарнях за кордоном: у Великобританії,
Бельгії, Нідерландах, Австрії, Ізраїлі, Норвегії, Швейцарії, Німеччині та
Франції. Усі витрати на перевезення і лікування несе румунська держава. Тим
часом, пацієнти і сім’ї загиблих отримують і психологічну допомогу від так
званої Кризової групи, що складається з лікарів по спеціальності. З іншого боку сьогодні Апеляційний суд вирішив звільнити з-під варти Крістіана Попеску Пієдоне, колишнього мера 4-го сектора, де сталася пожежа. Він був помішений під варту минулої суботи за звинуваченням у зловживанні службовим становищем та в підробці документів.

МІГРАЦІЯ – Президент
Румунії Клаус Йоханніс відбув до Валлетти, Мальти, де на сьогодні і завтра
намічені дві наради та тему міграції. Сьогодні європейські лідери та
представники 30 африканських країн обговорюють тему біженців із конфліктних зон
та їх повернення додому. У четвер, на позачерговому саміті ЄС будуть обговорені
такі питання як: зміцнення зовнішніх кордонів ЄС, управління потоком
біженців та створення центрів для прийому біженців. Клаус Йоханніс підтвердив
солідарність Румунії з іншими країнами ЄС і додав, що Бухарест прагне знайти
найкращі рішення в проблемі з біженцями. Він запевнив, що ситуація на румунському
кордоні ЄС перебуває під жорстким контролем і сказав, що для утримання міграційних потоків під контролем потрібна тісніша співпраця як з транзитними
країнами, так і з країнами походження.

ІНФЛЯЦІЯ – Річні негативні темпи інфляції спостерігалися в Румунії і в жовтні, склавши мінус 1,6% повідомив сьогодні Національний інститут статистики. Напередодні Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на поточний рік до мінус 0,7%, а наступного року за оцінками центробанку інфляція складе 1,1%. Негативні темпи інфляції були викликані зниженням ПДВ на продукти харчування до 9% улітку цього року.

ЗАКОНОДАВСТВО – Палата депутатів у середу прийняла закон про створення, організацію та функціонування Національного агентства управління вилученим майном. Установа, генерального директора якої призначатиме міністр юстиції, розпоряджатиметься конфіскованими коштами
і майном, здобутими корупційним шляхом чи шляхом ухилення від
сплати податків. Відповідно до закону, відповідні кошти і майно зможуть бути передані органам місцевого
самоврядування, спілкам чи фондам для використання в соціальних цілях. Суми отримані від продажу такого майна будуть розподілені між міністерствами освіти, охорони
здоров’я, внутрішніх справ, юстиції та неурядовими організаціями, що діють в
соціальній сфері. Парламентарії
Демократичного
союзу угорців Румунії утрималися від голосування.

ВЕТЕРАНИ -
По всій Румунії сьогодні відбулися військові урочистості та релігійні процесії з
нагоди Дня ветеранів – учасників в різних міжнародних миротворчих місіях.
Була вшанована пам’ять 26 румунських
військовослужбовців, полеглих в місіях в Афганістані, Іраку і Боснії-Герцеговині.
11 листопада 2003 року перший румунський солдат загинув при виконанні обов’язків в
Афганістані в результаті підриву бронетранспортера в якому він знаходився.
Рішення Уряду Румунії 2015 рік був оголошений роком ветеранів війни.

БАНКРУТСТВО – Румунія має найвищий рівень банкрутства
підприємств серед країн Центральної та Східної Європи, хоча кількість компаній,
які порушили процедуру неплатоспроможності в перші дев’ять місяців року впала
більш ніж на 54% в порівнянні з аналогічним періодом в 2014 році принаймні такими
є результати дослідження, опублікованого в середу компанією Coface, що
спеціалізується в галузі страхування ризиків, пов’язаних із зовнішньою
торгівлею та зовнішньоекономічною діяльністю. Більше 7500 компаній звернулися
до процедури оголошення фінансової неспроможності, а ще 90 тисяч припинили свою
діяльність шляхом інших процедур, повідомив президент Coface Румунія Янку Гуда.
За даними дослідження більшість
компаній, що збанкрутували діяли в сфері торгівлі, авто/мото послуг, будівництва та
обробної промисловості.

Рівень інфляції в Румунії у серпні 2015 року знизився в річному вираженні до
мінус 1,9%, від мінус 1,7% в серпні минулого року, сягнувши історичного
мінімуму останніх 25 років. За
даними Національного інституту статистики це третій місяць поспіль зниження. Найбільше
подешевшали продукти харчування, на понад 7% в серпні в порівнянні з тим же
місяцем минулого року.

Зокрема, ціни знизилися на яйця, цукор, картоплю і
кукурудзяне борошно. На думку аналітиків, зниження податку на додану вартість
на продукти харчування з 24 до 9% та глобальне зниження цін на нафту в
основному виправдовують негативну річну інфляцію.

Негативна тенденція може зберегтися до
травня 2016 року, зокрема в результаті скорочення ПДВ на продукти харчування в
червні і скорочення загальної ставки ПДВ до 20% у січні наступного року.
Дезінфляція була стримкішою, ніж прогнозували аналітики, які стверджують, що до
2017 року рівень інфляціяїне повернеться в цільовий діапазон центрального
банку. Оприлюднені Національним інститутом статистики дані підтверджують літній
прогноз Національного банку Румунії, відповідно до якого інфляція залишиться
негативною протягом наступних трьох кварталів.

Попри це, голова НБР Мугур Ісереску
стверджує, що Румунії не загрожує дефляція тому, що зростає інфляційний тиск
через збільшення заробітної плати і збільшення споживання, яке до кінця може зрости ще на 10%. Навіть якщо не відобразиться повною мірою на цінах,
зниження ПДВ на продукти харчування та напої, сподівається уряд, з часом
призведе до збільшення споживання і стимулюватиме економічне зростання країни.

Національна комісія з питань прогнозу нещодавно поліпшила оцінку зростання
румунської економіки в 2015 році від 2,8% до 3,3%, і прогнозує прискорення темпів
економічного росту в наступні роки до 4 відсотків в 2018 році. Європейська
комісія, Світовий банк та Європейський банк реконструкції та розвитку стверджують,
що румунська економіка буде рости протягом найближчих років в середньому на 3%.
Нагадаємо, що Румунія знаходиться в першій трійці країн ЄС з найвищим темпом
економічного розвитку в другому кварталі цього року в порівнянні з аналогічним періодом
в 2014 році.

Економічне зростання, низька інфляція, стабільний курс національної валюти
– лея, по відношенню до євро і низький рівень державного боргу роблять румунську
економіку привабливою для іноземних інвесторів. Після Мальти і Чехії, Румунія є
третьою європейською країною за темпом зростання ВВП. У другому кварталі цього
року порівняно з тим же періодом минулого року, економіка Румунії зросла на
3,7%, Мальти – на 4,8%, а Чехії – на 4,4%.