Author: Leila Keamil

  • 6 серпня 2023 року

    РІЧНИЦЯ – Президент Клаус Йоганніс у неділю оприлюднив
    звернення з нагоди сторіччя Мавзолею Героїв битви під Мерешешть (схід), у якому
    він зазначає, що у найважливішій битві воєнної кампанії 1917 року Першої
    світової війни, яка відбулася поблизу міста Мерешешть Румунська армія, за
    підтримки союзників, зуміла зупинити наступ Центральних держав, стабілізувавши
    фронт на весь час війни. У пам’ять про понад 5 тисяч офіцерів і солдатів, які
    тоді пожертвували собою, було споруджено кілька мавзолеїв і пам’ятників.
    Будівництво Мавзолею Мерешешть розпочалося через шість років після битви, 6
    серпня 1923 року, за ініціативи Румунського православного жіночого товариства,
    масштабні роботи були завершені в 1938 році. У зверненні президента також
    зазначено, що поточний військовий конфлікт в Україні нагадує про жахи війни та
    про обов’язок зміцнювати обороноздатність та стійкість Румунії. Держава-член
    Європейського Союзу та НАТО, Румунія в даний час є опорою регіональної
    стабільності, важливим постачальником безпеки в Південно-Східній Європі та
    користується найбільш надійними гарантіями безпеки у своїй історії -
    наголошується в зверненні Клауса Йоганніса.

    ДОПОМОГА – Румунські пожежники в Греції в суботу та
    неділю разом з грецькими колегами гасили пожежу, що спалахнула в районі
    кам’яного кар’єру Арагонітіс, приблизно в 55 км від села Вілія, в регіоні
    Аттика. Про це повідомляє Генеральний інспекторат з надзвичайних ситуацій. На
    прохання грецьких офіцерів зв’язку, протягом ночі для надання допомоги грецькій
    пожежній команді було задіяно чотири пожежні машини. Кожні 4 години
    здійснювалася постійна зміна особового складу і були надані додаткові освітлювальні
    засоби. Кілька десятків румунських пожежників вже брали участь протягом
    останніх тижнів в інших заходах з підтримки гасіння рослинних пожеж в Греції, в
    рамках місій, що організовуються кожного літнього сезону протягом останніх
    років.




    МУЗИКА – Сьогодні закінчується 8-й фестиваль UNTOLD, один
    з найбільших в Європі, що проходить у місті Клуж-Напока (в центрі). Темою
    цьогорічного фестивалю було «Світло Фенікса, натхненна легендою про птаха
    Фенікс. Протягом чотирьох днів заходу на сценах виступили багато всесвітньо відомих
    музикантів, таких як Армін Ван Бюрен, Горан, Девід Гетта, всесвітньо відомі
    діджеї, такі як Мартін Гаррікс, а також багато співаків з Румунії. Організатори
    фестивалю підготували тематичні вечірки, а любителів сучасної музики вітали
    фантастичні персонажі, акробати, артисти, танцюристи, барабанщики з Румунії,
    Франції, Іспанії, Великобританії та Німеччини.




    СПОРТ – Румунія посіла друге місце, після Марокко, в
    медальному заліку на Іграх Франкофонії в Кіншасі (Конго), здобувши 17 золотих,
    9 срібних і 12 бронзових медалей. Третє місце посів Камерун. У суботу румунські
    спортсмени завоювали дві медалі, обидві в африканській боротьбі, одну срібну і
    одну бронзову. Команда Румунії на змаганнях в Кіншасі складалася з 76 осіб, з
    яких 57 спортсмени, які змагалися з легкої атлетики, жіночого баскетболу,
    вільної та африканської боротьби, шосейного велоспорту, настільного тенісу та
    дзюдо. 9-ті Ігри Франкофонії проходили з 28 липня по 6 серпня.




    КОРДОН – Румунські водії транспортних засобів, які їдуть
    у відпустку за кордон або повертаються з відпустки додому, змушені стояти в
    чергах на деяких пунктах пропуску через кордон. За даними влади, на митницях на
    заході та південному сході Румунії на в’їзді та виїзді водіям доводиться чекати
    десятки хвилин. Черги з автомобілів утворюються, як і щороку, незважаючи на те,
    що всі доступні магістралі відкриті, але затори виникають через великий обсяг
    перевірок, які доводиться здійснювати прикордонним поліцейським.




    ФЕСТИВАЛЬ – Сьогодні останній день фестивалю «Тиждень
    Хаферланду», який проходить вже в 11-й раз поблизу Сігішоари, єдиної населеної
    середньовічної фортеці в південно-східній Європі, розташованої в центральній
    Румунії. Це одна з найважливіших подій, присвячених культурі саксів, етнічних
    німців, які оселилися в Трансільванії. Фестиваль проходить у десятьох населених
    пунктах регіону, історично відомого як Хаферланд. Центральною темою заходу, в
    якому беруть участь посадовці та громадські діячі з Румунії та Німеччини, є «сталий
    розвиток ландшафту саксонських сіл Хаферланду». В останній день фестивалю
    учасники взяли участь у концерті «Фанфари співають на пагорбі», після чого
    відбулася релігійна служба в укріпленій церкві Кріт. Відвідувачі мали
    можливість взяти участь у майстер-класах з різьблення по дереву, розпису по
    дереву, ткацтва та вишивки, рукоділля, плетіння рослинних сюжетів.

  • 6 серпня 2023 року

    РІЧНИЦЯ – Президент Клаус Йоганніс у неділю оприлюднив
    звернення з нагоди сторіччя Мавзолею Героїв битви під Мерешешть (схід), у якому
    він зазначає, що у найважливішій битві воєнної кампанії 1917 року Першої
    світової війни, яка відбулася поблизу міста Мерешешть Румунська армія, за
    підтримки союзників, зуміла зупинити наступ Центральних держав, стабілізувавши
    фронт на весь час війни. У пам’ять про понад 5 тисяч офіцерів і солдатів, які
    тоді пожертвували собою, було споруджено кілька мавзолеїв і пам’ятників.
    Будівництво Мавзолею Мерешешть розпочалося через шість років після битви, 6
    серпня 1923 року, за ініціативи Румунського православного жіночого товариства,
    масштабні роботи були завершені в 1938 році. У зверненні президента також
    зазначено, що поточний військовий конфлікт в Україні нагадує про жахи війни та
    про обов’язок зміцнювати обороноздатність та стійкість Румунії. Держава-член
    Європейського Союзу та НАТО, Румунія в даний час є опорою регіональної
    стабільності, важливим постачальником безпеки в Південно-Східній Європі та
    користується найбільш надійними гарантіями безпеки у своїй історії -
    наголошується в зверненні Клауса Йоганніса.

    ДОПОМОГА – Румунські пожежники в Греції в суботу та
    неділю разом з грецькими колегами гасили пожежу, що спалахнула в районі
    кам’яного кар’єру Арагонітіс, приблизно в 55 км від села Вілія, в регіоні
    Аттика. Про це повідомляє Генеральний інспекторат з надзвичайних ситуацій. На
    прохання грецьких офіцерів зв’язку, протягом ночі для надання допомоги грецькій
    пожежній команді було задіяно чотири пожежні машини. Кожні 4 години
    здійснювалася постійна зміна особового складу і були надані додаткові освітлювальні
    засоби. Кілька десятків румунських пожежників вже брали участь протягом
    останніх тижнів в інших заходах з підтримки гасіння рослинних пожеж в Греції, в
    рамках місій, що організовуються кожного літнього сезону протягом останніх
    років.




    МУЗИКА – Сьогодні закінчується 8-й фестиваль UNTOLD, один
    з найбільших в Європі, що проходить у місті Клуж-Напока (в центрі). Темою
    цьогорічного фестивалю було «Світло Фенікса, натхненна легендою про птаха
    Фенікс. Протягом чотирьох днів заходу на сценах виступили багато всесвітньо відомих
    музикантів, таких як Армін Ван Бюрен, Горан, Девід Гетта, всесвітньо відомі
    діджеї, такі як Мартін Гаррікс, а також багато співаків з Румунії. Організатори
    фестивалю підготували тематичні вечірки, а любителів сучасної музики вітали
    фантастичні персонажі, акробати, артисти, танцюристи, барабанщики з Румунії,
    Франції, Іспанії, Великобританії та Німеччини.




    СПОРТ – Румунія посіла друге місце, після Марокко, в
    медальному заліку на Іграх Франкофонії в Кіншасі (Конго), здобувши 17 золотих,
    9 срібних і 12 бронзових медалей. Третє місце посів Камерун. У суботу румунські
    спортсмени завоювали дві медалі, обидві в африканській боротьбі, одну срібну і
    одну бронзову. Команда Румунії на змаганнях в Кіншасі складалася з 76 осіб, з
    яких 57 спортсмени, які змагалися з легкої атлетики, жіночого баскетболу,
    вільної та африканської боротьби, шосейного велоспорту, настільного тенісу та
    дзюдо. 9-ті Ігри Франкофонії проходили з 28 липня по 6 серпня.




    КОРДОН – Румунські водії транспортних засобів, які їдуть
    у відпустку за кордон або повертаються з відпустки додому, змушені стояти в
    чергах на деяких пунктах пропуску через кордон. За даними влади, на митницях на
    заході та південному сході Румунії на в’їзді та виїзді водіям доводиться чекати
    десятки хвилин. Черги з автомобілів утворюються, як і щороку, незважаючи на те,
    що всі доступні магістралі відкриті, але затори виникають через великий обсяг
    перевірок, які доводиться здійснювати прикордонним поліцейським.




    ФЕСТИВАЛЬ – Сьогодні останній день фестивалю «Тиждень
    Хаферланду», який проходить вже в 11-й раз поблизу Сігішоари, єдиної населеної
    середньовічної фортеці в південно-східній Європі, розташованої в центральній
    Румунії. Це одна з найважливіших подій, присвячених культурі саксів, етнічних
    німців, які оселилися в Трансільванії. Фестиваль проходить у десятьох населених
    пунктах регіону, історично відомого як Хаферланд. Центральною темою заходу, в
    якому беруть участь посадовці та громадські діячі з Румунії та Німеччини, є «сталий
    розвиток ландшафту саксонських сіл Хаферланду». В останній день фестивалю
    учасники взяли участь у концерті «Фанфари співають на пагорбі», після чого
    відбулася релігійна служба в укріпленій церкві Кріт. Відвідувачі мали
    можливість взяти участь у майстер-класах з різьблення по дереву, розпису по
    дереву, ткацтва та вишивки, рукоділля, плетіння рослинних сюжетів.

  • 28 липня 2023 року

    УРЯД – Прем’єр-міністр Румунії
    Марчел Чолаку закликав всі відповідальні установи централізувати дані про
    збитки, завдані екстремальними погодними явищами, що сталися останніми днями на
    національному рівні. Згодом будуть вжиті заходи для усунення збитків та
    уникнення їх у майбутньому – заявив речник виконавчої влади. За даними
    Генеральної інспекції з надзвичайних ситуацій, понад 50 населених пунктів у 19
    повітах і столиця Бухарест постраждали цього тижня від буревіїв і сильних
    дощів. Кілька людей загинули. Були пошкоджені низка будинків, будівель та
    автомобілів.

    ПЛАН – Уряд Румунії схвалив Національний план з профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями. Нова програма сприяє швидкому доступу пацієнтів до профілактичних заходів, діагностики, лікування та паліативних послуг. Міністр охорони здоров’я Александру Рафіла заявив, що в галузі онкології будуть зроблені інвестиції, а послуги, якими скористаються пацієнти, будуть повністю відшкодовані, включаючи сучасну радіотерапію. Він також повідомив, що уряд створить фонд інновацій, основними бенефіціарами якого стануть онкохворі. План буде реалізовуватися поетапно протягом наступних п’яти років. Однак, представники Федерації асоціацій онкохворих розкритикували відсутність методологічних правил реалізації цього плану, без яких, за їхніми словами, невідомо, скільки часу проходить від вставнолення діагнозу до початку лікування.

    ПОДАТКИ – Очікується, що наступного
    тижня румунська виконавча влада оголосить про низку податкових заходів,
    спрямованих на збільшення доходів до державного бюджету та скорочення дефіциту.
    Ці заходи включатимуть скасування майже 200.000 незайнятих посад у бюджетному
    апараті, реорганізацію деяких міністерств та злиття деяких підпорядкованих їм
    установ. Щоб досягти цільового показника дефіциту в 4,4% ВВП, правляча коаліція
    до складу якої входять Соціал-демократична партія та Націонал-ліберальна партія
    обговорює, серед іншого, скасування кількох звільнень від сплати внесків на
    охорону здоров’я в таких секторах, як ІТ, будівництво та сільське господарство,
    а також збереження лише двох ставок ПДВ – 9% та 19%. Лідери коаліції також
    розглядають можливість запровадження 1% податку на майно вартістю понад 500.000
    євро.

    БУДИНКИ ДЛЯ ПРЕСТАРІЛИХ – У четвер у
    Румунії, у повіті Муреш (центр), було виявлено порушення у центрі для літніх
    осіб. Після перевірки було виявлено, що у підвалі центру в непридатних умовах
    утримувалися 7 осіб, на додаток до 23, які фігурують в офіційних документах центру.
    Наразі цю справу розслідує поліція. Кілька тижнів тому в Румунії спалахнув скандал
    навколо притулків жаху, як їх назвала преса, де з людьми похилого
    віку або людми зобмеженими можливостями поводилися негуманно. Тоді Управління по боротьбі з організованою злочинністю й
    тероризмом (DIICOT) Румунії провело перевірки у трьох
    таких будинках поблизу Бухареста, здійснивши обшуки і викликавши на допит
    кількох підозрюваних. Міністр праці та міністр у справах сім’ї подали у
    відставку. З іншого боку, Тюремна адміністрація вирішила провести перевірку Виховного
    центру у Бузіаш (захід), призначеного для ресоціалізації неповнолітніх і
    молодих людей, які скоїли кримінальні злочини, після того, як поліцейські
    наглядачі жорстоко побили молодого чоловіка. Міністр юстиції порушив
    кримінальну справу і звільнив керівництво центру.

    США – Сенат США у четвер ввечері
    схвалив Закон про бюджетні асигнування на потреби оборони США, до якого увійшов
    законопроект про безпеку Чорного моря. Цим рішенням Сенат США підтверджує
    статус Чорного моря як регіону критичної геостратегічної важливості та
    відкриває нову еру участі США в регіоні. Схвалюючи цей законопроєкт, Сенат США
    також вперше висловлює рішучу підтримку всеосяжній участі США в Чорноморському
    регіоні разом з союзниками і партнерами в таких стратегічних сферах, як безпека
    і оборона, економіка, енергетика і демократична стійкість, – заявив посол
    Румунії в США Андреу Мурару. Законопроєкт про бюджет США, схвалений Сенатом, у
    вересні пройде подальше узгодження з версією законопроєкту, вже схваленою в
    Палаті представників. Аналогічний законопроєкт, Акт про безпеку Чорного моря,
    також перебуває на законодавчій процедурі в Палаті представників, що відкриває
    сприятливі перспективи для включення його тексту під час процедури медіації до остаточного
    варіанту закону, який буде направлений президенту США Джо Байдену для підписання.

  • 28 липня 2023 року

    УРЯД – Прем’єр-міністр Румунії
    Марчел Чолаку закликав всі відповідальні установи централізувати дані про
    збитки, завдані екстремальними погодними явищами, що сталися останніми днями на
    національному рівні. Згодом будуть вжиті заходи для усунення збитків та
    уникнення їх у майбутньому – заявив речник виконавчої влади. За даними
    Генеральної інспекції з надзвичайних ситуацій, понад 50 населених пунктів у 19
    повітах і столиця Бухарест постраждали цього тижня від буревіїв і сильних
    дощів. Кілька людей загинули. Були пошкоджені низка будинків, будівель та
    автомобілів.

    ПЛАН – Уряд Румунії схвалив Національний план з профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями. Нова програма сприяє швидкому доступу пацієнтів до профілактичних заходів, діагностики, лікування та паліативних послуг. Міністр охорони здоров’я Александру Рафіла заявив, що в галузі онкології будуть зроблені інвестиції, а послуги, якими скористаються пацієнти, будуть повністю відшкодовані, включаючи сучасну радіотерапію. Він також повідомив, що уряд створить фонд інновацій, основними бенефіціарами якого стануть онкохворі. План буде реалізовуватися поетапно протягом наступних п’яти років. Однак, представники Федерації асоціацій онкохворих розкритикували відсутність методологічних правил реалізації цього плану, без яких, за їхніми словами, невідомо, скільки часу проходить від вставнолення діагнозу до початку лікування.

    ПОДАТКИ – Очікується, що наступного
    тижня румунська виконавча влада оголосить про низку податкових заходів,
    спрямованих на збільшення доходів до державного бюджету та скорочення дефіциту.
    Ці заходи включатимуть скасування майже 200.000 незайнятих посад у бюджетному
    апараті, реорганізацію деяких міністерств та злиття деяких підпорядкованих їм
    установ. Щоб досягти цільового показника дефіциту в 4,4% ВВП, правляча коаліція
    до складу якої входять Соціал-демократична партія та Націонал-ліберальна партія
    обговорює, серед іншого, скасування кількох звільнень від сплати внесків на
    охорону здоров’я в таких секторах, як ІТ, будівництво та сільське господарство,
    а також збереження лише двох ставок ПДВ – 9% та 19%. Лідери коаліції також
    розглядають можливість запровадження 1% податку на майно вартістю понад 500.000
    євро.

    БУДИНКИ ДЛЯ ПРЕСТАРІЛИХ – У четвер у
    Румунії, у повіті Муреш (центр), було виявлено порушення у центрі для літніх
    осіб. Після перевірки було виявлено, що у підвалі центру в непридатних умовах
    утримувалися 7 осіб, на додаток до 23, які фігурують в офіційних документах центру.
    Наразі цю справу розслідує поліція. Кілька тижнів тому в Румунії спалахнув скандал
    навколо притулків жаху, як їх назвала преса, де з людьми похилого
    віку або людми зобмеженими можливостями поводилися негуманно. Тоді Управління по боротьбі з організованою злочинністю й
    тероризмом (DIICOT) Румунії провело перевірки у трьох
    таких будинках поблизу Бухареста, здійснивши обшуки і викликавши на допит
    кількох підозрюваних. Міністр праці та міністр у справах сім’ї подали у
    відставку. З іншого боку, Тюремна адміністрація вирішила провести перевірку Виховного
    центру у Бузіаш (захід), призначеного для ресоціалізації неповнолітніх і
    молодих людей, які скоїли кримінальні злочини, після того, як поліцейські
    наглядачі жорстоко побили молодого чоловіка. Міністр юстиції порушив
    кримінальну справу і звільнив керівництво центру.

    США – Сенат США у четвер ввечері
    схвалив Закон про бюджетні асигнування на потреби оборони США, до якого увійшов
    законопроект про безпеку Чорного моря. Цим рішенням Сенат США підтверджує
    статус Чорного моря як регіону критичної геостратегічної важливості та
    відкриває нову еру участі США в регіоні. Схвалюючи цей законопроєкт, Сенат США
    також вперше висловлює рішучу підтримку всеосяжній участі США в Чорноморському
    регіоні разом з союзниками і партнерами в таких стратегічних сферах, як безпека
    і оборона, економіка, енергетика і демократична стійкість, – заявив посол
    Румунії в США Андреу Мурару. Законопроєкт про бюджет США, схвалений Сенатом, у
    вересні пройде подальше узгодження з версією законопроєкту, вже схваленою в
    Палаті представників. Аналогічний законопроєкт, Акт про безпеку Чорного моря,
    також перебуває на законодавчій процедурі в Палаті представників, що відкриває
    сприятливі перспективи для включення його тексту під час процедури медіації до остаточного
    варіанту закону, який буде направлений президенту США Джо Байдену для підписання.

  • 26 липня 2023 року

    НАТО – На прохання Києва Генеральний секретар
    Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг скликав у середу першу Раду
    Україна-НАТО на рівні послів. Відбуваються консультації щодо останніх
    подій і обговорюється транспортування українського зерна через Чорне
    море, – заявила речниця Альянсу Оана Лунджеску. Запит України був зроблений у контексті
    виходу Росії з так званої зернової угоди та її атак на українську
    портову інфраструктуру. Також у середу керівник прес-центру сил охорони та оборони півдня України Наталія Гуменюк повідомила, що Росія почала застосовувати ударні безпілотники типу
    «Shahed», які зібрали на території Росії.




    МЗС – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца
    Одобеску обговорила в середу безпекову ситуацію в Чорному морі зі своєю
    французькою колегою Катрін Колонною. Лумініца Одобеску написала в Твіттері, що
    у неї був дуже добрий
    діалог з главою французької дипломатії. У цьому контексті було підтверджено
    двосторонню співпрацю. Ми відмітили нашу спільну підтримку України і Республіки Молдова, а також нашу
    рішучість зміцнювати безпеку і стійкість в Чорноморському регіоні, – написала румунський дипломат в соціальних мережах.










    РЕСПУБЛІКА
    МОЛДОВА –
    Міністр
    закордонних справ Республіки Молдова Ніку Попеску повідомив про скорочення
    кількості російських дипломатів, акредитованих у Кишиневі. Як повідомляє Радіо
    Кишинів, міністр закордонних справ Республіки Молдови Ніку Попеску
    сказав, що рішення покликане зменшити кількість людей, які працюють на
    дестабілізацію ситуації в Республіці Молдова. Він додав, що країна тривалий час
    була обʼєктом певних ворожих дій та політики з боку Росії і ці дії частково
    відбувались через російське посольство. Сьогодні посла Росії в Республіці
    Молдова Олега Васнецова викликали до Міністерства закордонних справ у Кишиневі
    для надання пояснень після того, як журналістське розслідування виявило, що в
    російській дипломатичній місії було встановлено високопродуктивне обладнання
    для шпигунства і перехоплення. Кишинівська преса пише про 28 супутникових
    антен, передавальних і приймальних пристроїв, а на дах посольства
    регулярно піднімаються співробітники російських спецслужб. Влада Кишинева
    вирішила вирівняти кількість дипломатичного персоналу на основі принципу
    паритету, так що представництво кожної держави буде складатися з 10
    дипломатичних посад і 15 адміністративно-технічних та обслуговуючих посад, – повідомляє
    Moldpres. В результаті, кількість співробітників посольства Росії в Кишиневі
    буде скорочено з 84 до 25.




    БУДІВЕЛЬНИКИ
    Будівельники
    протестували в середу перед будівлею румунського уряду проти наміру виконавчої
    влади скасувати податкові пільги для працівників цього сектору. Голова Національного профспілкового блоку Думітру Костін заявив, що запропоновані
    урядом зміни до Податкового кодексу завдають шкоди не тільки будівельному
    сектору, а й іншим категоріях працівників. Загальна федерація сімейних профспілок
    і Національний профспілковий блок пропонують уряду пакет заходів для
    запобігання наслідків ліквідації податкових пільг з 1 вересня 2023 року, а
    саме: проведення переговорів і укладення колективного договору на галузевому
    рівні та поступову ліквідацію податкових пільг, дотримуючись графіка,
    передбаченого Національним планом відновлення та стійкості, починаючи з 2025
    року. Вони також пропонують скоригувати фінансові субсидії на інвестиційні
    роботи, що фінансуються державою або з європейських фондів, і підготувати
    галузеву політику заробітної плати на найближчі роки, яка забезпечить
    ребалансування заробітної плати, особливо в приватному секторі.


    ПЕРЕСЕЛЕНЦІ – Понад 5,2 мільйона українців в’їхали до Румунії з початку
    війни Росії проти України, але лише 120.000 з них вирішили залишитися в нашій
    країні. Згідно зі статистикою Генеральної інспекції з питань імміграції, ще
    менше українців подали прохання про надання притулку в Румунії – лише близько 4.400.
    Вони користуються всіма правами, передбаченими національним законодавством.


    ПОГОДА – Сьогодні в Румунії ще один спекотний день. У Бухаресті та кількох
    повітах на півдні та південному сході країни, де температура перевищує 40
    градусів за Цельсієм, а індекс спеки перевищує критичний поріг у 80 одиниць,
    оголошено «червоний» код спекотної температури. Також було оголошено «помаранчевий» та «жовтий»коди через спеку. У вівторок через спеку було затримано рух
    поїздів та обмежено рух на дорогах для великих автомобілів. На заході, півночі
    та в центрі країни пройшли сильні шторми, що спричинили значні матеріальні
    збитки. Сьогодні в цих регіонах погода значно похолодає, денна температура
    коливається від 23 до 30 градусів.

  • 26 липня 2023 року

    НАТО – На прохання Києва Генеральний секретар
    Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг скликав у середу першу Раду
    Україна-НАТО на рівні послів. Відбуваються консультації щодо останніх
    подій і обговорюється транспортування українського зерна через Чорне
    море, – заявила речниця Альянсу Оана Лунджеску. Запит України був зроблений у контексті
    виходу Росії з так званої зернової угоди та її атак на українську
    портову інфраструктуру. Також у середу керівник прес-центру сил охорони та оборони півдня України Наталія Гуменюк повідомила, що Росія почала застосовувати ударні безпілотники типу
    «Shahed», які зібрали на території Росії.




    МЗС – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца
    Одобеску обговорила в середу безпекову ситуацію в Чорному морі зі своєю
    французькою колегою Катрін Колонною. Лумініца Одобеску написала в Твіттері, що
    у неї був дуже добрий
    діалог з главою французької дипломатії. У цьому контексті було підтверджено
    двосторонню співпрацю. Ми відмітили нашу спільну підтримку України і Республіки Молдова, а також нашу
    рішучість зміцнювати безпеку і стійкість в Чорноморському регіоні, – написала румунський дипломат в соціальних мережах.










    РЕСПУБЛІКА
    МОЛДОВА –
    Міністр
    закордонних справ Республіки Молдова Ніку Попеску повідомив про скорочення
    кількості російських дипломатів, акредитованих у Кишиневі. Як повідомляє Радіо
    Кишинів, міністр закордонних справ Республіки Молдови Ніку Попеску
    сказав, що рішення покликане зменшити кількість людей, які працюють на
    дестабілізацію ситуації в Республіці Молдова. Він додав, що країна тривалий час
    була обʼєктом певних ворожих дій та політики з боку Росії і ці дії частково
    відбувались через російське посольство. Сьогодні посла Росії в Республіці
    Молдова Олега Васнецова викликали до Міністерства закордонних справ у Кишиневі
    для надання пояснень після того, як журналістське розслідування виявило, що в
    російській дипломатичній місії було встановлено високопродуктивне обладнання
    для шпигунства і перехоплення. Кишинівська преса пише про 28 супутникових
    антен, передавальних і приймальних пристроїв, а на дах посольства
    регулярно піднімаються співробітники російських спецслужб. Влада Кишинева
    вирішила вирівняти кількість дипломатичного персоналу на основі принципу
    паритету, так що представництво кожної держави буде складатися з 10
    дипломатичних посад і 15 адміністративно-технічних та обслуговуючих посад, – повідомляє
    Moldpres. В результаті, кількість співробітників посольства Росії в Кишиневі
    буде скорочено з 84 до 25.




    БУДІВЕЛЬНИКИ
    Будівельники
    протестували в середу перед будівлею румунського уряду проти наміру виконавчої
    влади скасувати податкові пільги для працівників цього сектору. Голова Національного профспілкового блоку Думітру Костін заявив, що запропоновані
    урядом зміни до Податкового кодексу завдають шкоди не тільки будівельному
    сектору, а й іншим категоріях працівників. Загальна федерація сімейних профспілок
    і Національний профспілковий блок пропонують уряду пакет заходів для
    запобігання наслідків ліквідації податкових пільг з 1 вересня 2023 року, а
    саме: проведення переговорів і укладення колективного договору на галузевому
    рівні та поступову ліквідацію податкових пільг, дотримуючись графіка,
    передбаченого Національним планом відновлення та стійкості, починаючи з 2025
    року. Вони також пропонують скоригувати фінансові субсидії на інвестиційні
    роботи, що фінансуються державою або з європейських фондів, і підготувати
    галузеву політику заробітної плати на найближчі роки, яка забезпечить
    ребалансування заробітної плати, особливо в приватному секторі.


    ПЕРЕСЕЛЕНЦІ – Понад 5,2 мільйона українців в’їхали до Румунії з початку
    війни Росії проти України, але лише 120.000 з них вирішили залишитися в нашій
    країні. Згідно зі статистикою Генеральної інспекції з питань імміграції, ще
    менше українців подали прохання про надання притулку в Румунії – лише близько 4.400.
    Вони користуються всіма правами, передбаченими національним законодавством.


    ПОГОДА – Сьогодні в Румунії ще один спекотний день. У Бухаресті та кількох
    повітах на півдні та південному сході країни, де температура перевищує 40
    градусів за Цельсієм, а індекс спеки перевищує критичний поріг у 80 одиниць,
    оголошено «червоний» код спекотної температури. Також було оголошено «помаранчевий» та «жовтий»коди через спеку. У вівторок через спеку було затримано рух
    поїздів та обмежено рух на дорогах для великих автомобілів. На заході, півночі
    та в центрі країни пройшли сильні шторми, що спричинили значні матеріальні
    збитки. Сьогодні в цих регіонах погода значно похолодає, денна температура
    коливається від 23 до 30 градусів.

  • 21 липня 2023 року

    УРЯД – Лідери правлячої коаліції зустрінуться
    в понеділок, щоб обговорити план податкових заходів, які виконавча влада має
    намір застосувати з осені для збалансування бюджету та отримання нових коштів
    на освіту та охорону здоров’я. Бізнесове середовище вимагає прозорості заходів
    зі скорочення дефіциту. Зростання цін, інфляція та звільнення – таким буде
    результат податкових змін, що обговорюються урядом, – вважають представники бінезнесменів,
    які все більше занепокоєні тим, що наміри виконавчої влади завдадуть шкоди їхнім
    бізнесам. Очікується, що уряд знову підвищить акцизи, скасує податкові пільги
    та підвищить інші податки, щоб знизити бюджетний дефіцит та щоб не втратити
    мільярди євро з європейських фондів. Румунська
    виконавча влада повинна дуже ретельно проаналізувати і зважити заходи, які вона
    хоче вжити, та зокрема їхні економічні, соціальні та політичні наслідки, – вважає
    голова Національної ради маих та середніх підприємств Флорін Жяну. Він зазначив,
    що малі та середні підприєимства вже стурбовані падінням внутрішнього попиту
    або подорожчанням кредитів.

    БУДИНКИ ДЛЯ ПРЕСТАРІЛИХ – У Румунії
    майже завершилися перевірки центрів соціальної допомоги для людей похилого
    віку, дітей та людей з обмеженими можливостями, що проводилися на національному
    рівні, результати яких були представлені урядом. За результатами перевірок було
    порушено 47 кримінальних справ, накладено понад 10.500 штрафів на загальну суму
    понад 35 млн. леїв (близько 7 млн. євро). 18 будинків було закрито, а ще 110 призупинили
    свою діяльність. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку звернувся до міністра праці з
    проханням відсторонити від виконання обов’язків до завершення дисциплінарних
    розслідувань усіх керівників повітових агентств з питань виплат та соціальної
    інспекції, в тому числі керівника Бухарестської інспекції. На його думку,
    необхідні рішучі дії проти тих державних службовців, які знали про ці порушення
    і не вжили заходів, не прийшовши на допомогу людям похилого віку, дітям або
    людям з обмеженими можливостями в цих центрах.
    Він закликав міністра праці Сімону Букуру-Опреску негайно розробити
    законопроект з цього питання, а міністра інвестицій Адріана Кичу підтримати
    безперебійну роботу цих центрів за рахунок європейських фондів. Розслідування
    було розпочато після того, як прокурори виявили в кількох центрах організовані
    злочинні групи, які експлуатували та жорстоко поводилися з людьми похилого віку
    та людьми з обмеженими можливостями. Їх ображали, примушували до примусової
    праці та позбавляли їжі та мінімальних гігієнічних умов.

    ЗЕРНА – Росія хоче спровокувати європейську
    продовольчу кризу, вийшовши з угоди ООН про експорт зерна через Чорне море,
    заявила міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску. Вона була присутня
    на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі, де також обговорювалося
    це питання. Одобеску заявила, що країни-члени ЄС вітають і визнають зусилля
    Румунії щодо сприяння експорту українського зерна і запропонували свою
    підтримку у зміцненні портової та залізничної інфраструктури на румунській
    території, щоб уникнути блокування транзиту до країн-бенефіціарів. Водночас
    Єврокомісія також заявила, що румунська влада може в односторонньому порядку
    прийняти рішення про створення спеціальних кулуарів, призначених виключно для
    транспортування румунських зернових до порту Констанца, після того, як
    румунські фермери звернуться з відповідним проханням. Є побоювання, що
    найбільший чорноморський порт Румунії може бути заблокований, оскільки румунські
    фермери прогнозують більшу продукцію ніж минулого року, і зерно з України
    подвоїть обсяг зернових.


    ПОЖЕЖНИКИ – Генеральна інспекція з надзвичайних ситуацій повідомила
    сьогодні, що румунські пожежники в четвер допомогли своїх грецьких колег у
    гасінні пожеж сухої рослинності та лісових пожеж в регіонах на північний захід
    від Афін (Західна Аттика), де вони працювали майже до опівночі. Майже 80
    пожежників на шести лісових пожежних автомобілях, великотоннажному пожежному
    автомобілі, 30-тонній автоцистерні, 10-тонній автоцистерні, а також автомобілях
    швидкого реагування та управління надавали підтримку грецьким пожежникам, – йдеться
    в повідомленні Інспекції. Західна Аттика є одним з найбільш постраждалих від
    пожеж регіонів, де було евакуйовано особи з кількох населених пунктів.

    КІНОКАРТИНА – Фільм Libertate(Свобода) режисера
    Тудора Джурджіу був відібраний до офіційного конкурсу Сараєвського
    кінофестивалю, де змагатиметься за головний приз, ‘The Heart of Sarajevo’ (Серце
    Сараєва). Натхненний реальними подіями, фільм розповідає маловідому історію, що
    відбулась у місті Сібіу під час антикомуністичної революції 1989 року. Головні
    ролі у фільмі виконують Алекс Каланджіу, Кетелін Херло, Іонуц Карас та Юліан
    Постельніку. Сараєвський кінофестиваль – найбільший і найважливіший
    кінофестиваль у Південно-Східній Європі та один з найбільших у Європі. Він був
    заснований у 1995 році під час облоги Сараєво під час боснійської війни.

    ФЕСТИВАЛЬ – Відомий музичний фестиваль Electric Castle триває
    сьогодні у замку Банффі в Бонціда, Клузький повіт (північний захід). За словами організаторів, цьогорічне видання
    є більш масштабним, ніж минулого року. Electric Castle 2023
    пропонує публіці не лише концерти, на відвідувачів фестивалю чекають також стендап-шоу,
    модні виставки та імерсивні інсталяції та різні страви. На 12 сценах фестивалю
    виступатимуть сотні артистів з усього світу. Серед них – The Chemical Brothers,
    Іггі Поп, Macklemore, Sigur Ros, Tash Sultana, Peggy Gou, REZZ, George Ezra та
    Jamie xx. У 2019 році Electric Castle був названий Кращим
    європейським фестивалем середнього розміру. На цьогорічному фестивалі
    очікується близько 200.000 глядачів.

  • 21 липня 2023 року

    УРЯД – Лідери правлячої коаліції зустрінуться
    в понеділок, щоб обговорити план податкових заходів, які виконавча влада має
    намір застосувати з осені для збалансування бюджету та отримання нових коштів
    на освіту та охорону здоров’я. Бізнесове середовище вимагає прозорості заходів
    зі скорочення дефіциту. Зростання цін, інфляція та звільнення – таким буде
    результат податкових змін, що обговорюються урядом, – вважають представники бінезнесменів,
    які все більше занепокоєні тим, що наміри виконавчої влади завдадуть шкоди їхнім
    бізнесам. Очікується, що уряд знову підвищить акцизи, скасує податкові пільги
    та підвищить інші податки, щоб знизити бюджетний дефіцит та щоб не втратити
    мільярди євро з європейських фондів. Румунська
    виконавча влада повинна дуже ретельно проаналізувати і зважити заходи, які вона
    хоче вжити, та зокрема їхні економічні, соціальні та політичні наслідки, – вважає
    голова Національної ради маих та середніх підприємств Флорін Жяну. Він зазначив,
    що малі та середні підприєимства вже стурбовані падінням внутрішнього попиту
    або подорожчанням кредитів.

    БУДИНКИ ДЛЯ ПРЕСТАРІЛИХ – У Румунії
    майже завершилися перевірки центрів соціальної допомоги для людей похилого
    віку, дітей та людей з обмеженими можливостями, що проводилися на національному
    рівні, результати яких були представлені урядом. За результатами перевірок було
    порушено 47 кримінальних справ, накладено понад 10.500 штрафів на загальну суму
    понад 35 млн. леїв (близько 7 млн. євро). 18 будинків було закрито, а ще 110 призупинили
    свою діяльність. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку звернувся до міністра праці з
    проханням відсторонити від виконання обов’язків до завершення дисциплінарних
    розслідувань усіх керівників повітових агентств з питань виплат та соціальної
    інспекції, в тому числі керівника Бухарестської інспекції. На його думку,
    необхідні рішучі дії проти тих державних службовців, які знали про ці порушення
    і не вжили заходів, не прийшовши на допомогу людям похилого віку, дітям або
    людям з обмеженими можливостями в цих центрах.
    Він закликав міністра праці Сімону Букуру-Опреску негайно розробити
    законопроект з цього питання, а міністра інвестицій Адріана Кичу підтримати
    безперебійну роботу цих центрів за рахунок європейських фондів. Розслідування
    було розпочато після того, як прокурори виявили в кількох центрах організовані
    злочинні групи, які експлуатували та жорстоко поводилися з людьми похилого віку
    та людьми з обмеженими можливостями. Їх ображали, примушували до примусової
    праці та позбавляли їжі та мінімальних гігієнічних умов.

    ЗЕРНА – Росія хоче спровокувати європейську
    продовольчу кризу, вийшовши з угоди ООН про експорт зерна через Чорне море,
    заявила міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску. Вона була присутня
    на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі, де також обговорювалося
    це питання. Одобеску заявила, що країни-члени ЄС вітають і визнають зусилля
    Румунії щодо сприяння експорту українського зерна і запропонували свою
    підтримку у зміцненні портової та залізничної інфраструктури на румунській
    території, щоб уникнути блокування транзиту до країн-бенефіціарів. Водночас
    Єврокомісія також заявила, що румунська влада може в односторонньому порядку
    прийняти рішення про створення спеціальних кулуарів, призначених виключно для
    транспортування румунських зернових до порту Констанца, після того, як
    румунські фермери звернуться з відповідним проханням. Є побоювання, що
    найбільший чорноморський порт Румунії може бути заблокований, оскільки румунські
    фермери прогнозують більшу продукцію ніж минулого року, і зерно з України
    подвоїть обсяг зернових.


    ПОЖЕЖНИКИ – Генеральна інспекція з надзвичайних ситуацій повідомила
    сьогодні, що румунські пожежники в четвер допомогли своїх грецьких колег у
    гасінні пожеж сухої рослинності та лісових пожеж в регіонах на північний захід
    від Афін (Західна Аттика), де вони працювали майже до опівночі. Майже 80
    пожежників на шести лісових пожежних автомобілях, великотоннажному пожежному
    автомобілі, 30-тонній автоцистерні, 10-тонній автоцистерні, а також автомобілях
    швидкого реагування та управління надавали підтримку грецьким пожежникам, – йдеться
    в повідомленні Інспекції. Західна Аттика є одним з найбільш постраждалих від
    пожеж регіонів, де було евакуйовано особи з кількох населених пунктів.

    КІНОКАРТИНА – Фільм Libertate(Свобода) режисера
    Тудора Джурджіу був відібраний до офіційного конкурсу Сараєвського
    кінофестивалю, де змагатиметься за головний приз, ‘The Heart of Sarajevo’ (Серце
    Сараєва). Натхненний реальними подіями, фільм розповідає маловідому історію, що
    відбулась у місті Сібіу під час антикомуністичної революції 1989 року. Головні
    ролі у фільмі виконують Алекс Каланджіу, Кетелін Херло, Іонуц Карас та Юліан
    Постельніку. Сараєвський кінофестиваль – найбільший і найважливіший
    кінофестиваль у Південно-Східній Європі та один з найбільших у Європі. Він був
    заснований у 1995 році під час облоги Сараєво під час боснійської війни.

    ФЕСТИВАЛЬ – Відомий музичний фестиваль Electric Castle триває
    сьогодні у замку Банффі в Бонціда, Клузький повіт (північний захід). За словами організаторів, цьогорічне видання
    є більш масштабним, ніж минулого року. Electric Castle 2023
    пропонує публіці не лише концерти, на відвідувачів фестивалю чекають також стендап-шоу,
    модні виставки та імерсивні інсталяції та різні страви. На 12 сценах фестивалю
    виступатимуть сотні артистів з усього світу. Серед них – The Chemical Brothers,
    Іггі Поп, Macklemore, Sigur Ros, Tash Sultana, Peggy Gou, REZZ, George Ezra та
    Jamie xx. У 2019 році Electric Castle був названий Кращим
    європейським фестивалем середнього розміру. На цьогорічному фестивалі
    очікується близько 200.000 глядачів.

  • Румынская поддержка для Украины

    Румынская поддержка для Украины

    Румыния, соседствующая с Украиной, продолжает поддерживать эту страну в условиях военных действий между ней и Российской Федерацией. Глава румынского государства Клаус Йоханнис, который участвовал в саммите Евросоюза и Сообщества латиноамериканских государств и государств Карибского бассейна в Брюсселе, подтвердил в понедельник, что Румыния начнет в следующем месяце тренировки для украинских пилотов по управлению самолетами F-16. Таким образом, Бухарест присоединяется к прочим союзникам по НАТО, которые уже приступили к такого рода тренировкам. По словам президента, этот процесс будет долгим. Бухарест заинтересован не только в самом начале обучения, но и в хорошем результате подготовки украинских пилотов, также уточнил Клаус Йоханнис: Этот процесс важен для нас, важно его продолжать. Мы не будем обучать пилотов с августа по сентябрь, но начнем в конце этого лета, и это будет проект на очень долгий срок. Я настроен на то, чтобы это был хорошо подготовленный, надежный проект с очень опытными инструкторами, чтобы он стал успехом для Румынской армииˮ.


    Клаус Йоханнис также заявил, что половина украинских зерновых экспортируется через Румынию, и этот процесс продолжится. Эти уточнения прозвучали в условиях, когда Российская Федерация объявила о выходе из Соглашения об экспорте зерна из Украины по Черному морю. Прискорбно, что у этой инициативы, которую, стоит отметить, поддержало много политиков всего мира, нет особо светлого будущегоˮ, – заявил глава Румынии. Мы считаем, что важно и правильно быть на стороне Украины и поддерживать этот экспорт; мы продолжим это делать и далее, чтобы не допустить возникновения заминокˮ, – отметил румынский президент. Срок действия соглашения, которое гарантировало этот экспорт в течение последнего года, истекло в полночь с понедельника на вторник, крайний срок был установлен, когда оно в последний раз продлевалось в мае на два месяца.


    Москва отказалась продлевать соглашение, подписанное в июле прошлого года с Украиной под эгидой ООН и Турции, осудив препятствия, чинимые в торговле российской сельхозпродукцией. Последнее судно с зерном досмотрели в понедельник вечером в Стамбуле. Соглашение позволяло, несмотря на военные действия, экспортировать миллионы тонн украинских зерновых и сельхозпродукции, что существенно для обеспечения мировой продовольственной безопасности. Как следствие истечения срока действия этого соглашения наблюдается значительный рост цен на пшеницу. Аналитики считают, что прекращение соглашения вынудит Украину экспортировать урожай 2023 года по альтернативным маршрутам в речные порты и на границу Евросоюза при высоких затратах на логистику.

  • 18 липня 2023 року

    САМІТ – Зусилля Румунії з пом’якшення наслідків продовольчої та
    гуманітарної кризи, спричиненої війною Росії проти України, були однією з тем,
    порушених президентом Клаусом Йоганнісом
    на саміті ЄС- Співтовариство держав Латинської Америки і Карибського басейну, який відбувся в понеділок та вівторок в Брюсселі. У своїх виступах на
    зустрічі глава румунської держави
    привітав організацію саміту як необхідний момент зближення
    регіональних спільнот з переважно збіжними підходами та інтересами, – повідомила Адміністрація президента Румунії. Клаус Йоганніс заявив, що Румунія рішуче підтримує
    діалог і конструктивну співпрацю з партнерами в регіоні і виступає за
    організацію регулярних самітів між двома блоками. Президент Йоганніс також представив бачення Бухареста щодо
    найбільш ефективних заходів для боротьби з наслідками зміни клімату. Він
    висловився за те, щоб зосередити двосторонню співпрацю як на більш
    ефективній боротьбі з ризиками, викликаними зміною клімату, так і на
    використанні зеленого переходу як нової спільної можливості. Глава
    румунської держави також представив
    позицію Бухареста щодо наслідків війни Росії проти України, її багатовимірної
    підтримки та наголосив на важливості спільних дій для захисту міжнародного
    порядку, заснованого на правилах. У
    кулуарах саміту Президент Йоганніс
    зустрівся з виконуючим обов’язки голови Співтовариства держав Латинської Америки і Карибського
    басейну, прем’єр-міністром Сент-Вінсента і Гренадин Ральфом Гонсалвесом, з яким
    обговорив питання зміцнення відносин між Румунією та державами регіону.


    ЗУСРІЧ
    Міністр
    закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску зустрілася у понеділок з міністром
    закордонних справ Мексиканських Сполучених Штатів Алісією Барсена Ібарра в
    кулуарах участі глави румунської дипломатії у складі румунської делегації на
    Саміті Європейський Союз-Співтовариство держав Латинської Америки і Карибського
    басейну. Основними темами зустрічі стали пожвавлення двосторонніх відносин, у
    тому числі шляхом прямих контактів на високому рівні, визначення нових сфер
    секторальної співпраці, представлення позиції Румунії щодо військової агресії
    Росії проти України та обмін думками щодо майбутнього відносин між ЄС та
    Мексикою. Основні напрямки співпраці, які румунська сторона прагне посилити з
    Мексиканськими Сполученими Штатами, мають на увазі сфери цивільного захисту,
    кібербезпеки, розвитку економічних відносин, з наголосом на збільшення
    інвестицій. Було підкреслено важливість румунської громади в Мексиці та згадано
    про підтримку, надану Румунією в контексті евакуації мексиканських громадян з
    України.
















    УГОДА – Заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане у своєму дописі в Facebook засудив одностороннє рішення
    Росії вийти з угоди, яка гарантувала експорт українського зерна через Чорне
    море протягом року, незважаючи на зусилля Туреччини та ООН. Чотиристороння угода, підписана Україною,
    Росією, Туреччиною та Організацією Об’єднаних Націй, добігла кінця опівночі в понеділок. Росія відмовилася продовжити угоду,
    підписану 22 липня 2022 року, засуджуючи перешкоди для торгівлі російською
    сільськогосподарською продукцією. Останнє судно, що перевозило зерно з України
    через Чорне море, було перевірено в
    понеділок увечері в Стамбулі, за кілька годин до закінчення терміну дії
    міжнародної угоди, – повідомляє
    ООН. Верховний представник
    ЄС із закордонних справ Жозеп Борель також засудив Росію за її рішення вийти з
    угоди, яка дозволяла експортувати понад три мільйони тонн українського зерна та
    сільськогосподарської продукції, незважаючи на війну.




    ПРИРОДНИЙ
    ГАЗ
    – За перші п’ять місяців 2023 року Румунія імпортувала на
    36% менше придатного для використання природного газу, ніж за аналогічний
    період минулого року, згідно з даними, зібраними Національним інститутом
    статистики (INS). Внутрішній видобуток природного газу був на 6,6% вищим за цей
    період, ніж за перші п’ять місяців минулого року. За оцінками Національної
    комісії зі стратегії та прогнозування, очікується, що видобуток природного газу
    зростатиме в середньому на 3,6% на рік до 2026 року після падіння на 1,1% у
    2022 році.




    ФУТБОЛ – Федерація Румунії з футболу оголосила у вівторок, що
    подала заявку на організацію фіналу Ліги Європи в 2026 або 2027 роках на
    Національній арені в Бухаресті. «Після успіху в організації матчів ЄВРО-2020 та Чемпіонату Європи серед молоді до 21 року
    цього року, Федерація
    Румунії з футболу
    хоче продовжити просування Румунії
    як місця для проведення великих спортивних подій», – йдеться в прес-релізі,
    опублікованому на офіційному сайті Федерації Румунії з футболу. ЄВРО-2020 принесло нам найважливіші державні
    інвестиції в інфраструктуру, солідну спадщину, яка впливає на розвиток
    румунського футболу. У той же час, Федерація Румунії з футболу продемонструвала, що розвинула свою організаційну
    спроможність, ставши конкурентним партнером УЄФА в європейському футбольному
    змаганні, і тепер ми хочемо перейти до нового етапу, який ще більше допоможе розвитку
    румунського футболу, – сказав голова Федерація Румунії з футболу
    Резван Бурляну. На Національній арені відбувся фінал Ліги
    Європи в 2012 році, коли мадридський Атлетіко розгромив
    Атлетік з Більбао з рахунком 3:0. Для наступних двох років вже
    відомі міста, в яких пройде фінальний раунд Ліги Європи: Дублін (Ірландія) у
    2024 році та Більбао (Іспанія) у 2025 році.

  • 18 липня 2023 року

    САМІТ – Зусилля Румунії з пом’якшення наслідків продовольчої та
    гуманітарної кризи, спричиненої війною Росії проти України, були однією з тем,
    порушених президентом Клаусом Йоганнісом
    на саміті ЄС- Співтовариство держав Латинської Америки і Карибського басейну, який відбувся в понеділок та вівторок в Брюсселі. У своїх виступах на
    зустрічі глава румунської держави
    привітав організацію саміту як необхідний момент зближення
    регіональних спільнот з переважно збіжними підходами та інтересами, – повідомила Адміністрація президента Румунії. Клаус Йоганніс заявив, що Румунія рішуче підтримує
    діалог і конструктивну співпрацю з партнерами в регіоні і виступає за
    організацію регулярних самітів між двома блоками. Президент Йоганніс також представив бачення Бухареста щодо
    найбільш ефективних заходів для боротьби з наслідками зміни клімату. Він
    висловився за те, щоб зосередити двосторонню співпрацю як на більш
    ефективній боротьбі з ризиками, викликаними зміною клімату, так і на
    використанні зеленого переходу як нової спільної можливості. Глава
    румунської держави також представив
    позицію Бухареста щодо наслідків війни Росії проти України, її багатовимірної
    підтримки та наголосив на важливості спільних дій для захисту міжнародного
    порядку, заснованого на правилах. У
    кулуарах саміту Президент Йоганніс
    зустрівся з виконуючим обов’язки голови Співтовариства держав Латинської Америки і Карибського
    басейну, прем’єр-міністром Сент-Вінсента і Гренадин Ральфом Гонсалвесом, з яким
    обговорив питання зміцнення відносин між Румунією та державами регіону.


    ЗУСРІЧ
    Міністр
    закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску зустрілася у понеділок з міністром
    закордонних справ Мексиканських Сполучених Штатів Алісією Барсена Ібарра в
    кулуарах участі глави румунської дипломатії у складі румунської делегації на
    Саміті Європейський Союз-Співтовариство держав Латинської Америки і Карибського
    басейну. Основними темами зустрічі стали пожвавлення двосторонніх відносин, у
    тому числі шляхом прямих контактів на високому рівні, визначення нових сфер
    секторальної співпраці, представлення позиції Румунії щодо військової агресії
    Росії проти України та обмін думками щодо майбутнього відносин між ЄС та
    Мексикою. Основні напрямки співпраці, які румунська сторона прагне посилити з
    Мексиканськими Сполученими Штатами, мають на увазі сфери цивільного захисту,
    кібербезпеки, розвитку економічних відносин, з наголосом на збільшення
    інвестицій. Було підкреслено важливість румунської громади в Мексиці та згадано
    про підтримку, надану Румунією в контексті евакуації мексиканських громадян з
    України.
















    УГОДА – Заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане у своєму дописі в Facebook засудив одностороннє рішення
    Росії вийти з угоди, яка гарантувала експорт українського зерна через Чорне
    море протягом року, незважаючи на зусилля Туреччини та ООН. Чотиристороння угода, підписана Україною,
    Росією, Туреччиною та Організацією Об’єднаних Націй, добігла кінця опівночі в понеділок. Росія відмовилася продовжити угоду,
    підписану 22 липня 2022 року, засуджуючи перешкоди для торгівлі російською
    сільськогосподарською продукцією. Останнє судно, що перевозило зерно з України
    через Чорне море, було перевірено в
    понеділок увечері в Стамбулі, за кілька годин до закінчення терміну дії
    міжнародної угоди, – повідомляє
    ООН. Верховний представник
    ЄС із закордонних справ Жозеп Борель також засудив Росію за її рішення вийти з
    угоди, яка дозволяла експортувати понад три мільйони тонн українського зерна та
    сільськогосподарської продукції, незважаючи на війну.




    ПРИРОДНИЙ
    ГАЗ
    – За перші п’ять місяців 2023 року Румунія імпортувала на
    36% менше придатного для використання природного газу, ніж за аналогічний
    період минулого року, згідно з даними, зібраними Національним інститутом
    статистики (INS). Внутрішній видобуток природного газу був на 6,6% вищим за цей
    період, ніж за перші п’ять місяців минулого року. За оцінками Національної
    комісії зі стратегії та прогнозування, очікується, що видобуток природного газу
    зростатиме в середньому на 3,6% на рік до 2026 року після падіння на 1,1% у
    2022 році.




    ФУТБОЛ – Федерація Румунії з футболу оголосила у вівторок, що
    подала заявку на організацію фіналу Ліги Європи в 2026 або 2027 роках на
    Національній арені в Бухаресті. «Після успіху в організації матчів ЄВРО-2020 та Чемпіонату Європи серед молоді до 21 року
    цього року, Федерація
    Румунії з футболу
    хоче продовжити просування Румунії
    як місця для проведення великих спортивних подій», – йдеться в прес-релізі,
    опублікованому на офіційному сайті Федерації Румунії з футболу. ЄВРО-2020 принесло нам найважливіші державні
    інвестиції в інфраструктуру, солідну спадщину, яка впливає на розвиток
    румунського футболу. У той же час, Федерація Румунії з футболу продемонструвала, що розвинула свою організаційну
    спроможність, ставши конкурентним партнером УЄФА в європейському футбольному
    змаганні, і тепер ми хочемо перейти до нового етапу, який ще більше допоможе розвитку
    румунського футболу, – сказав голова Федерація Румунії з футболу
    Резван Бурляну. На Національній арені відбувся фінал Ліги
    Європи в 2012 році, коли мадридський Атлетіко розгромив
    Атлетік з Більбао з рахунком 3:0. Для наступних двох років вже
    відомі міста, в яких пройде фінальний раунд Ліги Європи: Дублін (Ірландія) у
    2024 році та Більбао (Іспанія) у 2025 році.

  • Румунська підтримка для України

    Румунська підтримка для України

    Як сусідня держава, Румунія
    продовжує підтримувати Україну в контексті війни, розв’язаної проти України Російською Федерацією. У понеділок в Брюсселі на саміті Європейський Союз -
    Співтовариство держав Латинської Америки і Карибського басейну президент Румунії Клаус Йоганніс підтвердив, що наступного місяця Румунія
    розпочне навчання українських пілотів на винищувачах F-16. Бухарест
    приєднується до інших членів НАТО, які вже розпочали таку підготовку.

    За словами президента, це буде тривалий процес. Бухарест зацікавлений не лише в
    тому, щоб розпочати навчання,
    але й в отримані добрих результатів підготовки українських пілотів, – додав
    Клаус Йоганніс: «Цей процес для нас є важливим і важливо продовжувати його. Ми
    не готуємо пілотів з серпня по вересня, але ми починаємо в кінці цього літа, і буде довготривалий проєкт. Я зацікавлений в тому, щоб це був добре
    підготовлений, міцний проєкт, з висококваліфікованими інструкторами, і щоб був успішний проєкт для румунської армії.»

    З іншого боку, Клаус Йоганніс
    заявив, що половина українського зерна експортується через Румунію, і цей
    процес буде продовжуватися. Він зробив ці уточнення в умовах, коли Російська
    Федерація оголосила про вихід з угоди про експорт зерна з України через Чорне
    море. «Дуже шкода, що ця ініціатива, до якої, як ми бачимо, було залучено
    багато політиків з усього світу, не має світлого майбутнього», – заявив у
    Бухаресті лідер Румунії. «Ми вважаємо, що для нас важливо і добре бути на боці
    України і підтримувати цей експорт, і ми будемо продовжувати це робити, щоб
    запобігти будь-яким перебоям», – сказав глава румунської держави.

    Термін дії угоди, що гарантувала вже
    один рік цей експорт, добіг кінця в понеділок. Цей термін був останній раз продовжений
    на два місяці в травні. Москва відмовилася продовжувати угоду, підписану в
    липні минулого року з Україною під егідою ООН і Туреччини, посилаючись на
    перешкоди для торгівлі російською сільськогосподарською продукцією. Останнє
    судно з зерном було перевірено в Стамбулі в понеділок увечері.

    Незважаючи на війну, угода дозволила
    експортувати мільйони тонн українського зерна та сільськогосподарської
    продукції, які є важливими для глобальної продовольчої безпеки. Одним із
    наслідків закінчення терміну дії цієї угоди є значне зростання ціни на пшеницю.
    Оглядачі вважають, що закінчення терміну дії угоди змусить Україну експортувати
    врожай з 2023 року альтернативними маршрутами до річкових портів та кордону з
    ЄС, оскільки логістичні витрати є високими.

  • 16 липня 2023 року

    УРЯД – Національна політична рада Соціал-демократичної
    партії, що входить до коаліційного уряду разом з Націонал-ліберальною партією, має
    намір у понеділок вирішити, кого підтримає на посади лідерів міністерств праці
    та сім’ї після відставки цього тижня Маріуса Будея та, відповідно, Габріели Фірія.
    Обидва міністри втратили свої посади після скандалу, пов’язаного з будинками для
    престарілих в Ільфові (південь, поблизу Бухареста), де Управління з
    розслідування організованої
    злочинності та тероризму (DIICOT) розслідує діяльність
    злочинних угруповань, що займалися експлуатацією вразливих верств населення.
    Обидва екс-міністри категорично відкинули будь-який зв’язок з особами, яких
    інкримінує прокуратура, – власниками та працівниками центрів для літніх осіб.
    Уряд, на чолі з лідером Соціал-демократичної партії Марчелем Чолаку, пообіцяв
    представити конкретні заходи для поліпшення функціонування будинків для людей
    похилого віку, дітей та людей з обмеженими можливостями.




    НАВЧАННЯ – Понад 750 військовослужбовців військово-морських сил Румунії та інших
    структур національної системи оборони, а також з
    Болгарії, Бельгії, Франції, Греції,
    Туреччини, Італії, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки беруть участь
    у багатонаціональних навчаннях під назвою Посейдон 2023, які мають
    місце з 14 по 21 липня. Офіційне відкриття відбулося на румунському порту
    Констанца на Чорному морі. На морі відбуваються комплексні тренування,
    присвячені боротьбі з мінами. Ще однією метою є
    сертифікація румунського фрегату Королева Марія для
    його надання в розпорядження НАТО у 2024 році. Навчання «Посейдон» також включає послідовність співпраці між установами у випадку
    колективних аварій і катастроф з кількома жертвами, в яких братимуть участь, у
    військовому порту Констанца, кілька структур національної системи оборони.


    ОСВІТА – У Румунії з понеділка розпочинається запис на осінню сесію іспиту на атестат про повну загальну освіту. Випускники ліцеїв, які не склали іспит, або не змогли записатися на попередню сесію через різні причини, мають у розпорядження один тиждень, щоб записатися. Перші іспити, тести на компетентність, розпочнуться 7 серпня, а письмові роботи – 16 серпня. Остаточні результати будуть оголошені 29 серпня. За даними Міністерства освіти, 27% кандидатів, зареєстрованих на атестат про повну загальну освіту на літню сесію, не склали іспит у червні.


    СПЕКОТНА ПОГОДА – Національний метеорологічний центр
    Румунії
    оголосив попередження «жовтого
    рівня» через спекотну погоду та високий тепловий дискомфорт
    по
    всій країні.
    Максимальні
    температури становлять від 3
    0 до 39 градусів за Цельсієм. Також
    дуже спекотно буде в Бухаресті, де максимальна температура сягатиме 38
    градусів. На півночі, північному заході та в центрі пройдуть дощі. За даними
    Національного
    метеорологічного центру
    , ця спекотна хвиля збережеться протягом наступного тижня, особливо в
    південній частині країни.


    СПЕКА – Рекордна спека охопила в неділю весь світ, від Європи до Китаю і
    США, змушуючи органів влади вживати заходів для боротьби зі спекою і новими
    пожежами, що є наслідками глобального потепління, – повідомляє France Presse.
    Італія, з півночі на південь, стикається зі спекою з рекордними температурами,
    які очікуються протягом наступних кількох днів. Італійський метеорологічний
    центр повідомив, що побоюється найсильнішої спеки цього літа, а також
    однієї з найсильніших за всю історію. Рекордна температура в Європі становить +48,8°C і була
    зафіксована на італійському острові Сицилія в серпні 2021 року. У
    Німеччині найвищі температури в суботу були зафіксовані в баварському місті
    Мохрендорф-Кляйнзеебах (+37,9 градусів за Цельсієм). Греція також потерпає від аномальної
    спеки, яка змусила владу закрити Афінський акрополь у найспекотніші години
    неділі третій день поспіль. У Долині Смерті в американському штаті Каліфорнія -
    одному з найспекотніших місць на Землі – спека в неділю може сягати нові
    максимуми, після того, як в суботу опівдні було зафіксовано +48 градусів за
    Цельсієм. У Марокко нова хвиля спеки прогнозується до вівторка, температура
    коливатиметься від 37 до 47 градусів за Цельсієм. За даними європейського
    агентства зі спостереження за Землю та американського агентства NASA, червень
    став найспекотнішим місяцем за всю історію спостережень.

    ГАНДБОЛ – Збірна Румунії виграла у неділю бронзові медалі на Чемпіонаті Європи з гандболу серед дівчат віком до 19 років у Пітешті та Міовіні
    (південь), перемігши Португалію з рахунком 39-32 у так званому малому фіналі.
    Румунки – дворазові чемпіонки Європи з гандболу серед дівчат віком до 19 років, у 1998 і 2000 роках, а у
    2007 році отримали бронзову медаль.

  • 16 липня 2023 року

    УРЯД – Національна політична рада Соціал-демократичної
    партії, що входить до коаліційного уряду разом з Націонал-ліберальною партією, має
    намір у понеділок вирішити, кого підтримає на посади лідерів міністерств праці
    та сім’ї після відставки цього тижня Маріуса Будея та, відповідно, Габріели Фірія.
    Обидва міністри втратили свої посади після скандалу, пов’язаного з будинками для
    престарілих в Ільфові (південь, поблизу Бухареста), де Управління з
    розслідування організованої
    злочинності та тероризму (DIICOT) розслідує діяльність
    злочинних угруповань, що займалися експлуатацією вразливих верств населення.
    Обидва екс-міністри категорично відкинули будь-який зв’язок з особами, яких
    інкримінує прокуратура, – власниками та працівниками центрів для літніх осіб.
    Уряд, на чолі з лідером Соціал-демократичної партії Марчелем Чолаку, пообіцяв
    представити конкретні заходи для поліпшення функціонування будинків для людей
    похилого віку, дітей та людей з обмеженими можливостями.




    НАВЧАННЯ – Понад 750 військовослужбовців військово-морських сил Румунії та інших
    структур національної системи оборони, а також з
    Болгарії, Бельгії, Франції, Греції,
    Туреччини, Італії, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки беруть участь
    у багатонаціональних навчаннях під назвою Посейдон 2023, які мають
    місце з 14 по 21 липня. Офіційне відкриття відбулося на румунському порту
    Констанца на Чорному морі. На морі відбуваються комплексні тренування,
    присвячені боротьбі з мінами. Ще однією метою є
    сертифікація румунського фрегату Королева Марія для
    його надання в розпорядження НАТО у 2024 році. Навчання «Посейдон» також включає послідовність співпраці між установами у випадку
    колективних аварій і катастроф з кількома жертвами, в яких братимуть участь, у
    військовому порту Констанца, кілька структур національної системи оборони.


    ОСВІТА – У Румунії з понеділка розпочинається запис на осінню сесію іспиту на атестат про повну загальну освіту. Випускники ліцеїв, які не склали іспит, або не змогли записатися на попередню сесію через різні причини, мають у розпорядження один тиждень, щоб записатися. Перші іспити, тести на компетентність, розпочнуться 7 серпня, а письмові роботи – 16 серпня. Остаточні результати будуть оголошені 29 серпня. За даними Міністерства освіти, 27% кандидатів, зареєстрованих на атестат про повну загальну освіту на літню сесію, не склали іспит у червні.


    СПЕКОТНА ПОГОДА – Національний метеорологічний центр
    Румунії
    оголосив попередження «жовтого
    рівня» через спекотну погоду та високий тепловий дискомфорт
    по
    всій країні.
    Максимальні
    температури становлять від 3
    0 до 39 градусів за Цельсієм. Також
    дуже спекотно буде в Бухаресті, де максимальна температура сягатиме 38
    градусів. На півночі, північному заході та в центрі пройдуть дощі. За даними
    Національного
    метеорологічного центру
    , ця спекотна хвиля збережеться протягом наступного тижня, особливо в
    південній частині країни.


    СПЕКА – Рекордна спека охопила в неділю весь світ, від Європи до Китаю і
    США, змушуючи органів влади вживати заходів для боротьби зі спекою і новими
    пожежами, що є наслідками глобального потепління, – повідомляє France Presse.
    Італія, з півночі на південь, стикається зі спекою з рекордними температурами,
    які очікуються протягом наступних кількох днів. Італійський метеорологічний
    центр повідомив, що побоюється найсильнішої спеки цього літа, а також
    однієї з найсильніших за всю історію. Рекордна температура в Європі становить +48,8°C і була
    зафіксована на італійському острові Сицилія в серпні 2021 року. У
    Німеччині найвищі температури в суботу були зафіксовані в баварському місті
    Мохрендорф-Кляйнзеебах (+37,9 градусів за Цельсієм). Греція також потерпає від аномальної
    спеки, яка змусила владу закрити Афінський акрополь у найспекотніші години
    неділі третій день поспіль. У Долині Смерті в американському штаті Каліфорнія -
    одному з найспекотніших місць на Землі – спека в неділю може сягати нові
    максимуми, після того, як в суботу опівдні було зафіксовано +48 градусів за
    Цельсієм. У Марокко нова хвиля спеки прогнозується до вівторка, температура
    коливатиметься від 37 до 47 градусів за Цельсієм. За даними європейського
    агентства зі спостереження за Землю та американського агентства NASA, червень
    став найспекотнішим місяцем за всю історію спостережень.

    ГАНДБОЛ – Збірна Румунії виграла у неділю бронзові медалі на Чемпіонаті Європи з гандболу серед дівчат віком до 19 років у Пітешті та Міовіні
    (південь), перемігши Португалію з рахунком 39-32 у так званому малому фіналі.
    Румунки – дворазові чемпіонки Європи з гандболу серед дівчат віком до 19 років, у 1998 і 2000 роках, а у
    2007 році отримали бронзову медаль.

  • 15 липня 2023 року

    УРЯД – Укази про відставку Габріели Фіря з посади
    міністра у справах сім’ї, молоді та рівних можливостей в уряді Румунії та
    призначення Богдана-Груї Івана виконувачем обов’язків міністра з досліджень,
    інновацій та цифровізації були опубліковані в Офіційному віснику після їх підписання
    президентом Клаусом Йоганнісом. У п’ятницю соціал-демократка Габріела Фіря
    подала у відставку з посади міністра у справах сім’ї на тлі скандалу пов’язаного
    з жорстоким поводженням у будинках для літніх людей, якими керували близькі їй
    люди. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку, лідер Соціал-демократичної партії, заявив, що поважає добровільний
    жест, який зробила Фіря, пішовши у відставку. У четвер Маріус Будей,
    також член Соціал-демократичної партії, подав у відставку з посади міністра
    праці через порушення, виявлені в системі захисту людей похилого віку та
    інвалідів. Віце-прем’єр Маріан Някшу тимчасово виконуватиме функцію міністра
    праці.




    НАВЧАННЯ – У
    румунському порту Констанца на Чорному морі в суботу відбулася церемонія
    відкриття навчань Посейдон – 2023, в яких беруть участь 750
    військовослужбовців з дев’яти країн-членів НАТО. У багатонаціональних навчаннях
    з 14 до 21 липня беруть участь військовослужбовці Військово-морських сил
    Румунії, інших національних оборонних структур, а також Болгарії, Бельгії,
    Франції, Греції, Італії, Великої Британії, США і Туреччини. На морі відбудуться
    комплексні тренування, присвячені боротьбі з мінами. «Посейдон» також включає
    послідовність співпраці між установами у випадку колективних аварій і катастроф
    з кількома жертвами, в яких братимуть участь, у військовому порту Констанца, кілька
    структур національної системи оборони.




    КОНТРАБАНДА
    – Румунські прикордонники з Берегової
    охорони спільно разом із митниками з Митного прикордонного бюро виявили 41.000
    підроблених парфумів у контейнері, що прибув з Китаю у румунський чорноморський
    порт Констанца. Якби вони продавалися як брендована продукція, їх
    вартість оцінювалася б у понад 12 мільйонів леїв (що еквівалентно майже
    двом з половиною мільйонам євро), – повідомляється в прес-релізі,
    опублікованому Генеральною інспекцією прикордонної поліції (IGPF) в суботу.
    Контейнер з Китаю призначався для комерційного товариства в Україні.




    ПРОТЕСТ – Страйк
    працівників авіатранспорту в Італії зачіпив в суботу понад чверть мільйона
    мандрівників, в тому числі румунів. Профспілки працівників аеропортів розпочали
    акцію протесту з вимогою поновити трудові договори, термін дії яких закінчився
    шість років тому. Пілоти двох авіакомпаній також протестують через невиконання
    контрактів. Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія в Римі, влада критикує
    позицію профспілок у розпал сезону відпусток, у той час як захисники прав
    споживачів заявляють, що страйки в транспортному секторі мають бути заборонені
    в літній період. Із 30 рейсів з Італії до Румунії, тільки 12 були заплановані
    до початку страйку і не постраждали. Решта рейсів вирушать із затримками. А у
    Великій Британії, в Лондоні, також оголошено страйк в аеропорту Гатвік, другому
    за завантаженістю в країні.




    МОЛДОВА – Керівник
    апарату президента Республіки Молдова Екатерина Касіндже наступного місяця
    стане новим прессекретарем голови Європейської ради Шарля Мішеля, повідомляє
    видання politico.eu, яке цитує Радіо Кишинів. Вона була призначена главою
    кабінету президента Майї Санду 11 липня 2022 року. Екатерина Касіндже має вищу
    економічну освіту і ступінь магістра в галузі міжнародних політичних відносин і
    комунікацій. Раніше Екатерина Касіндже працювала в команді румунського
    євродепутата Зігфріда Мурешана.




    СПОРТ – У п’ятницю збірна Румунії з гандболу
    програла збірній Угорщини в півфіналі Чемпіонату Європи з гандболу серед дівчат
    вікової категорії до 19 років з рахунком 26-34, і зіграє з Португалією за
    бронзові нагороди. Угорщина, володарка двох останніх континентальних титулів у
    цій віковій категорії, домінувала в грі більшу частину часу, хоча Румунії вдалося
    кілька разів повести в рахунку в першій половині зустрічі. У фіналі Угорщина зустрінеться з Данією, яка перемогла в першому півфіналі Португалію з рахунком 38:35. Збірна Румунії двічі була чемпіоном Європи у віковій категорії до 19 років – у 1998 і 2000 роках, а востаннє наші спортсменки піднімалися на п’єдестал пошани в 2007 році, завоювавши бронзові медалі.