Author: Данієла Буду

ШЕНГЕН – З 1 січня 2025 року, коли Румунія увійде до Шенгенської зони вільного європейського пересування також з сухопутними кордонами, 33 пункти перетину кордону з Угорщиною та Болгарією, а також на Чорному морі та на  Дунаї будуть назавжди закриті. Серед них 17 автомобільних і залізничних пунктів пропуску на західному кордоні Румунії з Угорщиною і 14 автомобільних пунктів пропуску, включаючи поромні, залізничні та портові пункти пропуску на кордоні з Болгарією, а також два портові пункти пропуску в Бреїлі і Чернаводі. Міністерство внутрішніх справ винесло на розгляд проєкт відповідної постанови уряду. З початку 2025 року на пунктах перетину кордону з Угорщиною та Болгарією більше не буде прикордонних перевірок. Такі перевірки здійснюватимуться лише вибірково, на основі аналізу ризиків. Скасування контролю на сухопутних кордонах відбулося після так званого часткового приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наприкінці березня, коли їх було прийнято в організацію тільки з повітряними та морськими кордонами.

СПІВЧУТТЯ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в п’ятницю висловив співчуття у зв’язку з авіакатастрофою в Казахстані, коли літак Азербайджанських авіаліній розбився поблизу Актау, порту на Каспійському морі (західний Казахстан). «Румунський уряд солідарний з народом Азербайджану. Ми висловлюємо наші співчуття сім’ям жертв трагічної авіакатастрофи і бажаємо якнайшвидшого одужання всім постраждалим», – написав прем’єр-міністр у соціальних мережах. Літак, на борту якого перебувало 67 осіб, виконував у середу рейс зі столиці Азербайджану Баку до Грозного, столиці кавказької республіки Чечня в Росії. Літак розбився і загорівся, в результаті чого загинули 38 пасажирів. У п’ятницю авіакомпанія оголосила, що літак зазнав «зовнішнього фізичного і технічного втручання» і що вона призупиняє польоти до кількох російських міст, переважно на Кавказі.

ОПИТУВАННЯ – Понад чверть румунів (27%) песимістично налаштовані щодо 2025 року, що на 8% більше, ніж минулого року, згідно з останнім опитуванням Reveal Marketing Research. Більше того, 45% румунів не мають ні оптимістичних, ні песимістичних поглядів на майбутнє, що свідчить про невпевненість у завтрашньому дні. З іншого боку, 28% заявили, що вони оптимістично налаштовані щодо майбутнього року, причому серед тих, хто має дохід понад 6000 леїв (еквівалент 1200 євро), ця частка вища – 33%. Песимізм румунів є високим, коли йдеться про перспективи країни на наступний рік. Зниження рівня корупції (54%), стримування інфляції (51%) і поліпшення економічної ситуації (47%) вважаються складними цілями, яких важко досягти в наступні 12 місяців.

ЗЛОЧИННІСТЬ – Румунія входить до числа країн з найнижчим рівнем злочинності, маючи більш сприятливу ситуацію з цієї точки зору, ніж багато західноєвропейських країн – повідомляє прес-реліз Міністерства внутрішніх справ у Бухаресті, заснований на звітах Державного департаменту США та Європейської комісії, які визнають Румунію дуже безпечною країною для громадян і туристів. У «Звіті для громадян США, які подорожують за кордон» Румунія вказана як країна з низьким і дуже низьким ризиком злочинності. В останні роки в Румунії були зафіксовані показники, нижчі за середньоєвропейські та міжнародні, щодо таких злочинів, як пограбування, крадіжки та інших насильницьких злочинів, – додається в прес-релізі.

ДРОН – Система радіолокаційного спостереження румунської армії зафіксувала у четвер ввечері в районі, приблизно в 15 кілометрах на схід від села Кілія Вече Тульчанського повіту, недалеко від кордону з Україною, сигнал невеликого повітряного об’єкта, що рухався в напрямку національного повітряного простору. Генерал Костантин Спину, прес-секретар Міністерства національної оборони, заявив, що були терміново вжиті заходи, передбачені процедурами, в тому числі підготовка до зльоту літака Бойової служби повітряної поліції. Інформації про можливе влучання цілі на території країни не надходило.

ЕНЕРГІЯ – Майже половина електроенергії, спожитої в Румунії в середу, в перший день Різдва, була вироблена вітровими турбінами – за даними WindEurope, найбільшої європейської вітроенергетичної організації. 19% електроенергії, спожитої по всій Європі, було вироблено вітровими турбінами. Лідером є Швеція, де 65% енергія становила вітрова енергія, за нею йде Данія – 59%. У Румунії ця частка склала 49%. У четвер 35% енергії, спожитої в Румунії, було вироблено вітровими турбінами, що дозволило Румунії експортувати близько 2 000 мегават.

МОЛДОВА – Румунія та Республіка Молдова продовжать працювати задля добробуту, стабільності, європейських цінностей, стійкості та демократії, заявив глава держави Клаус Йоганніс, який привітав президентку сусідньої держави Майю Санду зі вступом на другий термін. Майя Санду була офіційно приведена до присяги на посаді президента Республіки Молдова. У промові з нагоди офіційної інавгурації на пост президента, Майя Санду підкреслила, що європейська інтеграція та реформа правосуддя залишаються головними цілями її другого мандату. Вона також попередила, що членство в ЄС не є чудодійним рішенням усіх внутрішніх проблем, що стоять перед країною, але зазначила, що Молдова зуміла захистити свою демократію перед обличчям зовнішніх загроз. Незважаючи на регіональні та глобальні кризи, спричинені пандемією, війною в Україні, зовнішніми загрозами та енергетичним шантажем Кремля, Молдові вдалося зберегти мир і просунутися європейським шляхом, заявила президентка колишньої радянської республіки.

СВЯТО – Сьогодні православні християни відзначають день пам’яті первомученика і архидиякона Стефана, першого мученика християнства, в честь якого названо понад 520 000 румунів, переважно чоловіків.

ПАРЛАМЕНТ – Тимчасовий виконувач голови Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан оголосив у середу, що проєвропейські сили у новому парламенті Румунії – Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Союз порятунку Румунії та Демократичний союз угорців Румунії, а також фракція національних меншин у Палаті депутатів, домовилися про створення коаліції в рамках спільної резолюції. Він сказав, що коаліція виступає за стабільність і модернізацію країни. Разом ці чотири партії матимуть понад 55% місць у парламенті, і ця цифра зросте після перерозподілу. Інші три ультранаціоналістські партії – Альянс за об’єднання румунів, SOS Румунія та Партія молодих людей, які називають себе сувереністськими, матимуть близько 37% місць у наступному парламенті. Точна конфігурація, за словами голови Постійного виборчого органу Тоні Гребле, буде відома не раніше кінця наступного тижня, після перерозподілу місць, які не отримав жоден з претендентів. Новий парламент має приступити до роботи 20 грудня, коли закінчиться чотирирічний термін повноважень нинішнього законодавчого органу.

ДЕРЖАВНА ТАЄМНИЦЯ – У Бухаресті п’ять документів, представлених на засіданні Вищої ради національної оборони 28 листопада, були розсекречені в середу президентом Клаусом Йоганнісом. Доповідні записки, що стосуються недотримання правил передвиборчої реклами напередодні першого туру президентських виборів, були опубліковані на сайті Адміністрації Президента. Документи були представлені на засіданні ВРНО Міністерством внутрішніх справ, Службою зовнішньої розвідки, Румунською розвідувальною службою та Службою спеціального зв’язку. Нагадаємо, що після цього засідання члени ВРНО встановили, що в першому турі президентських виборів, який відбувся 24 листопада, мали місце кібератаки, спрямовані на те, щоб вплинути на чесність виборчого процесу.

НАТО-УКРАЇНА – Союзники України повинні допомогти їй у військовому плані, щоб «змінити траєкторію» війни «раз і назавжди», – заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте в середу в Брюсселі, де у вівторок і середу відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. У вівторок, виступаючи на засіданні Ради міністрів закордонних справ країн-членів Альянсу, глава бухарестської дипломатії Лумініца Одобеску заявила, що членство в НАТО дає Румунії найсильніші гарантії безпеки, які вона коли-небудь мала. Вона нагадала, що понад 5000 військовослужбовців НАТО перебувають в Румунії для стримування і зміцнення оборони, і що присутність іноземних військ також має позитивний ефект, стимулюючи місцеву економіку в тих районах, де вони дислокуються. Лумініца Одобеску також зазначила, що членство в НАТО зміцнює довіру до Румунії на міжнародному рівні, в тому числі на фінансових ринках.

КНИГИ – З 4 по 8 грудня в Бухаресті проходить книжковий ярмарок Gaudeamus 2024, організований Радіо Румунія. Він пропонує відвідувачам справжнє книжкове свято, покликане задовольнити найвибагливіших. Цьогорічним почесним головою заходу є письменник Мірча Кертереску, один з найвідоміших і найулюбленіших сучасних румунських письменників, лауреат численних національних і міжнародних нагород. Понад 200 експонентів оголосили про свою участь у Gaudeamus 2024, заплановано сотні видавничих подій та десятки тисяч книг, серед яких чимало новинок.

ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош заявив сьогодні, що румунський уряд вилучив 6 млрд. євро з Резервного фонду на тлі політичної невизначеності. За його словами, перша реакція була з боку банків, які більше не можуть задовольнити запити Міністерства фінансів на кредити для покриття тимчасового дефіциту. Болош підкреслив, що країна переживає досить невизначений період до призначення нового уряду, який визначить і завершить бюджетну політику Румунії та висловив сподівання, що ця криза закінчиться. Він також сказав, що ті ж труднощі, з якими стикаються фінанси, у сфері випуску державних цінних паперів і кредитів, є і на фондових ринках.

БІРЖА – Бухарестська фондова біржа (БФБ) сьогодні знову відкрилася в мінусі, вже третій день поспіль, після недільних парламентських виборів. Основний індекс BET, який показує 20 найбільш ліквідних компаній, знизився на 2,84%. Індекс фінансових інвестиційних компаній також знизився, в той час як індекс енергетичних та комунальних компаній знизився майже на майже на 3%. Економічні аналітики кажуть, що інвестори стурбовані політичним майбутнім країни й очікують, що цей період невизначеності продовжиться. Згідно з ринковими звітами, після першого туру президентських виборів, що відбувся 24 листопада, і дотепер вартість акцій на БФБ впала в середньому на майже на 10%. Другий тур виборів Президента Румунії відбудеться у неділю.

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ – У вівторок представники платформи TikTok заявили в Європейському парламенті, що вжили заходів для боротьби з дезінформацією в першому турі президентських виборів у Румунії і відкинули звинувачення в наданні переваги незалежному кандидату Келіну Джорджеску, який посів перше місце. За словами представників платформи, «усі кандидати були враховані в системі без різниці між незалежними кандидатами та тими, хто був висунутий партії». Водночас платформа видалила понад 66 000 фейкових акаунтів у Румунії, близько семи мільйонів фейкових «уподобайок», близько десяти мільйонів фейкових підписників і близько 1 000 акаунтів, які імітували профілі кандидатів.

НАГОРОДА – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав указ про посмертне нагородження великого румунського футболіста Гельмута Дукадама. На знак вшанування його видатної спортивної кар’єри, таланту, пристрасті, відданості та професіоналізму на службі міжнародному утвердженню румунського футболу, який став символом досягнень цілого покоління, Президент Румунії нагородив його Національним орденом «Зірка Румунії» у ступені Лицарський хрест. Гельмут Дукадам, відомий як «герой Севільї», помер у понеділок у віці 65 років. У фіналі Кубка європейських чемпіонів 1986 року він відбив усі чотири удари з 11-метрової позначки, а його команда «Стяуа» (Бухарест) перемогла  «Барселону». Досягнення Гельмута Дукадама в той день увійшло до книги рекордів Гіннеса.

ОЛІМПІАДА – Учні та вчителі з 60 країн світу в ці дні перебувають у Бухаресті, де до 12 грудня проходить Міжнародна юнацька наукова олімпіада. Олімпіада, організована Міністерством освіти у співпраці з Національним університетом науки і технологій «Політехніка Бухарест», проходить у Румунії вперше. Цього року в ній беруть участь 813 учнів, з яких 607 – з-за кордону.  Румунські учні брали участь у кожній олімпіаді, починаючи з 2004 року і завоювали численні золоті, срібні та бронзові медалі.

ПОЛІТИЧНА КРИЗА – Франція зіткнулася з політичною кризою всього через три місяці після того, як команда колишнього комісара ЄС Мішеля Барньє прийшла до влади. Його уряд може бути відправлений у відставку сьогодні ввечері, якщо одна з опозиційних партій висловить вотум недовіри через запропонований прем’єр-міністром бюджет жорсткої економії на соціальне забезпечення. В останній спробі врятувати свій кабінет, Мішелm Барньє закликав депутатів до відповідальності, щоб уникнути політичного та бюджетного хаосу. Нинішній французький уряд не має достатньої більшості в Національних зборах, оскільки опинився посередині між двома основними опозиційними блоками – ультраправими та альянсом лівих партій.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Остаточні результати парламентських виборів у Румунії, які були централізовано підраховані у понеділок ввечері, показують, що до наступного Парламенту увійдуть сім партій. У Палаті депутатів перші два місця посіли правляча Соціал-демократична партія та сувереністський Альянс за об’єднання румунів, за ними йдуть Націонал-ліберальна партія (яка впродовж останніх кількох років перебуває в тандемі з СДП при урядуванні) та правоцентристський Союз «За порятунок Румунії». П’яте та шосте місця посіли екстремістська та сувереністська партія «SOS Румунія» та сувереністська Партія молодих людей. Сьоме місце зайняв Демократичний союз угорців Румунії. Ті самі партії в такому ж порядку посіли місця і в Сенаті. Між часом почалися переговори про створення парламентської більшості з метою формування наступного уряду. Виконуючий обов’язки прем’єр-міністра і лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку обговорив у вівторок з головою Союзу «За порятунок Румунії» Єленою Ласконі, кандидатом у другому турі президентських виборів, проєвропейську парламентську більшість і рішення для уряду, який би відстоював ті ж цінності. Ліберали, які зібралися на засіданні, вирішили, що підтримають формування коаліції, до складу якої б входили Соціал-демократична партія, Демократичний союз угорців Румунії, Союз «За порятунок Румунії» і парламентська група національних меншин шляхом переговорів між партіями. Тимчасовий лідер Націонал-ліберальної Партії Іліє Боложан зазначив, що фрагментована структура нового законодавчого органу означає, що ці партії повинні об’єднати зусилля для формування стабільної більшості. Між часом, румуни готуються до другого туру президентських виборів, який відбудеться  в неділю, 8 грудня.

TikTok – Платформа TikTok у вівторок захистила в Європейському парламенті заходи, яких вона вжила для боротьби з дезінформацією в першому турі президентських виборів у Румунії, і заперечила, що вона надавала перевагу незалежному кандидату Келіну Джорджеску, який посів перше місце. За словами представників платформи, «всі кандидати були враховані в системі без розрізнення між незалежними кандидатами та тими, хто був частиною партії». Водночас, за їхніми словами, платформа видалила понад 66.000 фейкових акаунтів у Румунії, близько семи мільйонів фейкових «лайків», близько десяти мільйонів фейкових підписників і близько 1.000 акаунтів, які імітували профілі кандидатів. Після результатів першого туру президентських виборів 24 листопада Румунія звернулася до Європейської комісії з проханням розпочати офіційне розслідування щодо платформи відповідно до правил ЄС щодо соціальних мереж.

НАТО – Країни-члени НАТО повинні посилити військову допомогу Україні, щоб зміцнити позицію Києва, якщо він розпочне переговори з Росією про припинення війни, – заявив у вівторок генеральний секретар НАТО Марк Рютте напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, – повідомляє Reuters. «Путін не зацікавлений в мирі. Він чинить тиск, він намагається захопити більше території, тому що думає, що може зламати нашу й українську рішучість, але він помиляється», – сказав генсекретар НАТО. Він додав, що глава російської держави просуває свою риторику,  використовуючи Україну як полігон для експериментальних ракетних випробувань і розгортаючи північнокорейські війська у своїй незаконній війні.  З іншого боку, Марк Рютте оголосив, що НАТО посилить обмін розвідувальною інформацією і покращить захист критичної інфраструктури від «ворожих» диверсійних актів Росії проти країн-союзників. Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску бере участь у зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Брюсселі 3-4 грудня.

ДОПОМОГА – Сполучені Штати Америки нададуть Україні пакет озброєнь на суму 725 мільйонів доларів для захисту від російських атак, – заявив державний секретар Ентоні Блінкен, оскільки адміністрація президента Джо Байдена прагне посилити свою підтримку київському уряду перед тим, як залишити Білий дім у січні, – повідомляє Reuters. За словами Ентоні Блінкена, допомога включатиме, серед іншого, ракети Stinger, боєприпаси для високомобільних артилерійських ракетних систем (HIMARS), безпілотники і протипіхотні міни. Минулого місяця Вашингтон оголосив про першу поставку протипіхотних мін в Україну, і це рішення було розкритиковано правозахисними організаціями. З іншого боку, канцлер Німеччини Олаф Шольц також пообіцяв надати Україні додаткову військову техніку, про що він заявив під час несподіваного візиту до Києва. Шольц заявив, що, однак, не дозволить Україні використовувати німецькі ракети дальнього радіусу дії в Росії. Виступаючи на спільній прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським, канцлер Німеччини заявив, що пакет військової допомоги, що включає оборонні системи, артилерію та гелікоптери, буде доставлений в Україну до кінця грудня.

ШЕНГЕН – Основні події щодо Шенгенського питання та наступні кроки на шляху до досягнення цієї мети були проаналізовані під час зустрічі міністра внутрішніх справ Румунії Кетеліна Предою з послами Франції та Німеччини Ніколя Варнері та, відповідно, Пеером Гебауером у Бухаресті. «На переговорах був підкреслений внесок Румунії в забезпечення безпеки зовнішніх кордонів ЄС, боротьбу з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю», – йдеться в заяві, поширеній у вівторок Міністерством внутрішніх справ Румунії. Згідно із заявою, посли визнали важливі результати, досягнуті Румунією у сфері безпеки кордонів та управління міграцією, і підтвердили свою підтримку завершення процесу вступу до Шенгенської зони на засіданні Ради міністрів юстиції та внутрішніх справ 12 грудня. З іншого боку, включення Румунії до програми безвізового режиму було на порядку денному переговорів румунського міністра з послом США Кетлін Кавалек. Переговори підтвердили «добру співпрацю з американською владою і прогрес, досягнутий у справі про безвізовий режим, яку ми сподіваємося успішно завершити найближчим часом», – сказав Кетелін Предою, згідно із заявою Міністерства внутрішніх справ.

КРИЗА – Франція опинилася на порозі нової політичної кризи після того, як ліва та ультраправа опозиція оголосили про висунення вотумів недовіри уряду. У понеділок прем’єр-міністр Мішель Барньє взяв на себе відповідальність перед Національними зборами Франції за законопроєкт про фінансування соціального забезпечення у 2025 році, який доповнює закон про державний бюджет, що передбачає витрати на охорону здоров’я та соціальну сферу. Пропозиції про вотумів недовіри можуть бути обговорені в середу, і якщо будь-яке з них буде прийнято, це станеться вперше за понад 60 років. Відсутність абсолютної більшості в Національних зборах і тиск на правоцентристську правлячу коаліцію, яка опинилася посередині між двома опозиційними блоками, ультраправими і лівим альянсом, створюють складну ситуацію на французькій політичній сцені, – повідомляє паризький кореспондент Радіо Румунія.  Як ліві, так і ультраправі наполегливо вимагають відставки президента Еммануеля Макрона, якого вони вважають відповідальним за політичну нестабільність в країні.

ПЕКІН – Румунія вийшла до другого раунду чемпіонату світу з настільного тенісу серед змішаних команд у Ченду, Китай, після перемоги у вівторок над Тайванем з рахунком 8:4 у третій групі. В іншому матчі групи Південна Корея розгромила Сінгапур з рахунком 8:0. Румунія посіла друге місце в групі з 5 очками, поступившись Південній Кореї (6), але випередивши Сінгапур і Тайвань. Дві кращі команди кваліфікувалися до другого етапу, в якому всі команди зберігають свої результати з першого етапу і грають в одній групі.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Понад 18 мільйонів румунів з правом голосу мають можливість голосувати в неділю, в Національний день, за наступний склад Парламенту. У діаспорі голосування відбуватиметься протягом двох днів, у суботу та неділю, на рекордних 950 виборчих дільницях. Найбільше проголосували в країнах з найбільшими румунськими громадами: Італії, Німеччині, Іспанії, Іспанії, Франції, Республіці Молдова.  Майже 7.000 осіб зареєструвалися, щоб скористатися своїм правом голосу на парламентських виборах поштою. 9 червня в Румунії одночасно відбулися місцеві та європейські парламентські вибори.

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії відклав до 2 грудня дебати щодо запиту одного з кандидатів про скасування першого туру президентських виборів. У четвер Конституційний суд вимагав повторного підрахунку всіх бюлетенів з першого туру президентських виборів. Незалежний кандидат, який посів перше місце після першого туру, Келін Джорджеску, якого майже одностайно вважають проросійським екстремістом, розкритикував рішення Конституційного суду і звинуватив правлячі Націонал-ліберальну та Соціаль-демократичну партії у використанні державних установ в особистих інтересах. Кандидатка у президенти від Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі, яка вийшла до другого туру президентських виборів також звинуватила Конституційний суд у грі з національною безпекою. Прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку, який посів третє місце після першого туру, заявив, що не хоче бути кандидатом після перерахунку голосів і вийде з президентських перегонів, навіть якщо буде на другому місці. Тимчасовий президент Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан заявив, що рішення суду може створити напругу в суспільстві, породити невизначеність і втрату довіри до державних установ. Центральне виборче бюро встановило 1 грудня як крайній термін для завершення перерахунку голосів. Але процес може затягнутися. Міністерство закордонних справ повідомило, що наразі тривають процедури передачі бюлетенів з-за кордону до Бухареста. Відправка розпочалася і триватиме 1, 2 і 3 грудня, додали в МЗС.

ПАРАД – 1 грудня румуни святкують Національний день. У суботу в Бухаресті відбулася генеральна репетиція військового параду, присвяченого Національному дню Румунії, 1 грудня. У неділю в параді візьмуть участь близько 2.500 військовослужбовців армії і фахівців інших збройних сил, а також близько 190 технічних засобів і 45 літаків. Разом з румунськими військовими в параді візьмуть участь 240 іноземних військовослужбовців з країн-членів і партнерів НАТО. Загальна підготовка до недільного військового параду проходить також в Алба-Юлія. У місті Великого Обєднання в суботу розпочалися церемонії покладання вінків, а також концерти і заходи під вільним небом.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ – Прийоми з нагоди Національного дня Румунії відбулися в суботу в кількох румунських посольствах і дипломатичних місіях. В Італії святкування збіглося з 145-ю річницею встановлення дипломатичних відносин між двома країнами, а подвійна подія була відзначена гала-концертом у Венеціанській опері. У столиці Іспанії сотні представників центральної та регіональної влади, культурних кіл та румунських громад були присутні на прийомі, організованому посольством Румунії. В Австралії румунський прапор був спроєктований на емблематичних будівлях в декількох містах.

СВЯТО – Християни відзначають сьогодні день Святого Апостола Андрія Первозванного, духовного покровителя Румунії. Святий Андрій – єдиний апостол, який прибув до країни, в Добруджу, де заснував перші християнські громади. Святий Андрій – один з 12 апостолів Ісуса Христа. Він народився у Віфсаїді в Галілеї. Помер як мученик у Патрах (Греції), розіп’ятий на Х-подібному хресті. З 2001 року День святого Андрія Первозванного є національним святом у Церкві Близько 970.000 румунів святкують сьогодні свої іменини.

МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії в суботу висловило солідарність з грузинським народом: «Як член Європейського Союзу, Румунія повністю солідарна з грузинським народом у його законній боротьбі за гідність, свободу і європейське майбутнє», – йдеться в заяві румунського МЗС. У суботу Грузія оголосила, що понад 100 осіб було заарештовано на другий день протестів, викликаних рішенням уряду призупинити переговори про інтеграцію з ЄС. Ситуація в Грузії залишається напруженою з тих пір, як правляча партія «Грузинська мрія» заявила про перемогу на виборах наприкінці жовтня, які, за словами опозиції і президентка Саломе Зурабішвілі, були затьмарені фальсифікаціями. На цьому тлі Європарламент прийняв резолюцію, в якій визнав вибори нечесними і закликав до їх повторного проведення. Крім того, Європарламент закликає до міжнародного нагляду для забезпечення їхньої чесності.

2025 рік увійде в історію як рік, коли румуни отримають право вільно подорожувати як усередині Шенгенської зони, так і до США. Держави-члени зони вільного пересування в середу надали Румунії та Болгарії остаточну згоду щодо вступу до Шенгенської зони й з сухопутними кордонами з 1 січня 2025 року. Рішення було прийнято одноголосно в Брюсселі в Комітеті постійних представників (КОРЕПЕР). Згідно з процедурними кроками, це є підтвердженням того, що жодна країна-член ЄС більше не виступає проти вступу двох країн, і що угода буде передана на офіційне затвердження до Ради з питань юстиції та внутрішніх справ в середині наступного місяця. Вступ двох країн донедавна блокувала Австрія, яка нещодавно оголосила в Будапешті, що більше не виступає проти цього, визнавши, що масштаби нелегальної міграції зменшилися.

31 березня 2024 року Румунію та Болгарію було прийнято до Шенгенської зони лише з повітряними та морськими кордонами. Президент Клаус Йоганніс привітав повноправний вступ Румунії до Шенгену і написав у соціальних мережах, що це було довгоочікуване рішення, якого справедливо очікували всі громадяни Румунії. «Вітаю громадян Болгарії та Румунії! Ви так довго чекали цього! Ви належите до Шенгенської зони, і ви повинні повною мірою скористатися свободами, які пропонує Шенген», – заявила комісар ЄС з питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон. А постійний представник Угорщини в ЄС, посол Одор Балінт, сказав: «Цим рішенням ми зміцнимо єдність, вільне пересування і стійкість у всьому Європейському Союзі. Це перемога для Болгарії, Румунії та всієї Європи», – додав він.

Також у середу Державний департамент США оголосив, що Румунія опустилася нижче 3-відсоткового порогу відхилень, якого вимагає американське законодавство для надання права на безвізовий режим. Цього року громадяни Румунії подали близько 80 000 заявок, а дипломатичні установи США прийняли рекордні 78 000 заявок. Уряд Румунії привітав цю заяву, заявивши, що досягнення цієї мети допоможе зміцнити відносини Румунії зі Сполученими Штатами Америки. Румуни зможуть подорожувати до Сполучених Штатів без віз з 2025 року, що дасть цьому поколінню шанс зробити дружбу з американським народом ще міцнішою і можливість побудувати ще більш процвітаюче партнерство, – заявив посол Румунії в США Андрей Мурару.

Андрій Мурару: «Оголошення дати, коли Румунія фактично приєднається до програми безвізового режиму, неминуче. Ми очікуємо, що воно буде зроблено на початку січня, а фактичний вступ до програми відбудеться наприкінці березня, на початку квітня.»

Міністерство закордонних справ висловило готовність завершити дол того часу вжиття необхідних заходів, як напередодні рішення про включення Румунії до програми безвізового режиму, так і після нього, в контексті постійно мінливої ситуації в галузі безпеки.

Міністри внутрішніх справ Румунії, Угорщини, Австрії та Болгарії досягли в п’ятницю в Будапешті історичної угоди про розширення Шенгенської зони, що відкриває шлях до повноправного вступу Румунії та Болгарії 1 січня 2025 року. Але остаточне рішення, яке вимагає згоди всіх міністрів внутрішніх справ держав-членів ЄС, буде прийнято 12 грудня на Раді міністрів з питань юстиції та внутрішніх справ у Брюсселі.

«Ми завжди вважали, що нинішня ситуація є несправедливою по відношенню до Румунії, яка доклала багато зусиль в останні роки і вже давно виконала всі умови, щоб стати частиною Шенгенської зони», – заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, чия країна головує в Раді Європейського Союзу до кінця року. Всі європейські інституції протягом останніх років підтримували приєднання двох країн до зони вільного пересування і вітали позитивний результат зустрічі в Будапешті.

«У 2025 році Шенгенська зона стане сильнішою», – написала в соціальних мережах голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. А президентка Європейського парламенту Роберта Мецола привітала «позитивний розвиток подій щодо повноправного членства Румунії та Болгарії в Шенгенській зоні». Зі свого боку, міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер, чия країна досі виступала проти приєднання Румунії та Болгарії до зони вільного пересування, визнав, що «нелегальна міграція скоротилася, але ми повинні продовжувати зміцнювати зовнішні кордони Європейського Союзу». Щодо вето на повноправне членство Румунії та Болгарії, він сказав: «Це не тільки моє рішення, це рішення всієї Канцелярії».

У Будапешті румунський міністр з питань юстиції Кетелін Предою привітав угоду і підкреслив, що ця мета, досягнута Бухарестом, йде на користь усім. Він підкреслив, що Румунія є справжнім гарантом безпеки в Шенгенській зоні. Кетелін Предою: «Ми досягли домовленості. Зустріч є успішною. Наша мета, мета Румунії на цій зустрічі полягала в тому, щоб створити умови для прийняття позитивного рішення на Раді міністрів з питань юстиції та внутрішніх справ, у грудні. Створити умови для зняття австрійського вето, щоб ми могли прийняти рішення вже цього року. І я думаю, що це була спільна мета і мого колеги та друга Герхарда Карнера. Для всіх було важливо бути впевненими в тому, що дуже добра робота, виконана румунськими і болгарськими прикордонниками разом з їхніми колегами з Сербії, Угорщини, Австрії, ця дуже добра робота, яка була основою пройденого нами шляху, продовжиться після вступу Румунії та Болгарії до Шенгенської зони й з сухопутними кордонами».

Нагадаємо, що Австрія виступала проти розширення зони вільного пересування з 2022 року на знак протесту проти численних нелегальних в’їздів на її територію. У березні цього року вона погодилася на часткове членство в Шенгенській зоні для двох східноєвропейських держав з повітряними та морськими кордонами, а також розробила дорожню карту для можливого розширення зони вільного пересування на сухопутні кордони.

Республіка Молдова закріпило інтеграцію до Європейського Союзу як стратегічну мету, внісши відповідні зміни до Конституції. Рішення, схвалене за результатами референдуму від 20 жовтня, в середу було опубліковане в Офіційному віснику. Судді Конституційного суду підтвердили результати референдуму 31 жовтня, після того, як Центральна виборча комісія визнала його таким, що відбувся при явці трохи більше 50%.

Референдум був організований за ініціативою президентки Майї Санду, яка була переобрана на другий термін на виборах минулого місяця. Таким чином, у новій редакції Основний закон передбачає, що інтеграція до Європейського Союзу є стратегічною метою держави, європейський шлях є незворотнім, а ідентичність народу Республіки Молдова – європейською. Нова редакція Конституції також передбачає, що офіційною державною мовою в Республіці Молдова є румунська мова.

Аналітики стверджують, що хоча прокремлівські сили можуть спробувати саботувати європейську інтеграцію сусідньої країни, яка тепер стала стратегічною метою, важко повірити, що вони зможуть сформувати більшість за час, що залишився. Пояснює політичний аналітик Андрій Курерару: «Звісно, що прокремлівські сили оберуть жорстку кампанію. Ми можемо мати саботаж щодо різних аспектів, пов’язаних з імплементацією рамок переговорів з Європейським Союзом, через публічні демонстрації, мітинги, протести, які можуть набути насильницького характеру, щоб показати Брюсселю, що Республіка Молдова не така вже й проєвропейська, і що зміна Конституції не змінює ситуацію в країні.»

Своєю чергою, колишній голова Конституційного суду Молдови Александру Тенасе вважає, що внесення до Конституції положень, схвалених на референдумі, є рішенням і повноваженням виключно Конституційного суду. «Поки Конституційний суд, як єдиний орган конституційної юрисдикції, який має компетенцію перевіряти конституційність поправок до Конституції, вирішив, що ця поправка є законною і легітимною, я не бачу, кого може турбувати точка зору Кремля або когось іншого. Спекуляції завжди будуть, завжди буде хтось намагатиметься поставити під загрозу усе, що пов’язано з європейським курсом Республіки Молдова, але це не означає, що це має якийсь практичний вплив або може поставити під сумнів процес внесення змін до Конституції.»

Тим часом Кишинів оголошує про низку заходів і реформ після того, як молдовська влада заявила, що стала об’єктом операції з дезінформації та підкупу виборців на президентських виборах і референдумі щодо європейського курсу країни. У понеділок президентка Майя Санду проведе консультації з політичними партіями щодо реформи правосуддя та боротьби з виборчою корупцією після того, як Вища рада безпеки тиждень тому порушила питання фальсифікації виборів.

Наприкінці минулого тижня Рада Національного банку Румунії затвердила останній інфляційний звіт. Згідно з прогнозом, ціни продовжать незначно зростати до кінця року, а інфляція залишиться досить високою. На тлі цьогорічної сильної посухи та зростання цін на деякі сировинні товари, що призвело до підвищення цін на продукти харчування та енергоносії, рівень інфляції буде різко коливатися в 2025 році і залишиться вище очікуваних значень, – оцінюють фахівці НБР. Лише у 2026 році, йдеться у звіті, вона відновить своє зниження й опуститься нижче цільового показника центрального банку в 3,5%. Експерти НБР зазначають, про значні невизначеності та ризики пов’язані з майбутнім проведенням фіскальної та доходної політики, враховуючи фіскально-бюджетні заходи, які можуть бути впроваджені з наступного року, а також ситуацію на ринку праці та динаміку зарплатні в економіці.

У той же час, значна невизначеність залишається пов’язаною з динамікою цін на енергоносії та продукти харчування, а також майбутньою траєкторією цін на сиру нафту на тлі геополітичної напруженості та конфліктів. У звіті НБР також підкреслюється, що в другому кварталі цього року економічне зростання Румунії відновилося на тлі збільшення споживання населення, але при цьому інвестиції знизили свою позитивну річну динаміку, а дефіцит торговельного балансу збільшився. На останньому в цьому році засіданні з питань монетарної політики Національний банк Румунії також вирішив зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних і процентну ставку, за якою комерційні банки можуть позичати кошти в НБР, на рівні 7,5%. Він також залишив без змін поточні рівні мінімальних резервних коефіцієнтів за зобов’язаннями кредитних установ у леях та іноземній валюті, тобто суми, які комерційні банки зобов’язані тримати на рахунках у Національному банку.

Економічні аналітики вважають, що невизначеність, інфляція, наближення президентських та парламентських виборів і міжнародні події є факторами, що стоять за рішеннями НБР. Аналітик Драгош Кабат пояснив: “Я думаю, що розсудливість – це єдине, що зараз має характеризувати подальші дії. Національний банк не міг зробити нічого іншого, враховуючи, що, з одного боку, інфляція має тенденцію до зниження, принаймні в Європі, а з іншого боку, у нас все ще найвища інфляція в Європейському Союзі, і тоді він не міг знизити облікову ставку, як і не міг її підвищити, тому що економічне зростання також дуже низьке в цьому році.”

Слід також зазначити, що Центральний банк у цьому році двічі знижував облікову ставку, в липні з 7%  до 6,75% річних, і в серпні до 6,5%. До цього ключова процентна ставка Національного банку залишалася незмінною з січня минулого року.

МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії повідомляє, що, згідно з інформацією, переданою іспанською владою, двоє інших громадян Румунії, які спочатку вважалися зниклими безвісти після повеней у Валенсії, були ідентифіковані як загиблі. Міністерство закордонних справ висловлює співчуття сім’ям загиблих. За даними міністерства, на сьогоднішній день четверо громадян Румунії загинули і семеро громадян Румунії вважаються зниклими безвісти в результаті метеорологічних явищ, які відбулися в Іспанії. Посольство Румунії в Мадриді та консульство Румунії в Кастельон-де-ла-Плана продовжують перевіряти інформацію, що з’явилася в ЗМІ про загибель румунських громадян, які стали жертвами нещодавніх метеорологічних явищ, що вразили Валенсійську область, але поки що не отримали жодних підтверджень від іспанської влади.

ШЕНГЕН – 22 листопада в Будапешті (Угорщині) відбудеться зустріч за участю Австрії, Румунії та Болгарії, на якій австрійська влада може відмовитися від своєї опозиції щодо повноправного членства двох країн у Шенгенській зоні вільного пересування, – повідомляє австрійська преса. Рішення про вступ може бути оголошене 12 грудня на наступному засіданні Ради юстиції та внутрішніх справ, – додає джерело. Міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Кертнер підтвердив, що він і його румунські та болгарські колеги будуть присутні на зустрічі, і сказав, що переговори з обома країнами тривають. Він повторив, що для повного вступу Румунії та Болгарії до Шенгену необхідною умовою залишається ефективний захист зовнішніх кордонів і, за необхідності, внутрішній прикордонний контроль. Віденська преса стверджує, що зміна ставлення пов’язана зі скороченням міграції на Балканах і кількості прохань про надання притулку в Австрії.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку відвідає Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії 12 -13 листопада, де зустрінеться зі своїм колегою Кейром Стармером і візьме участь в Економічному форумі Румунія-Великобританія, – повідомив румунський уряд. Міхай Константін, прес-секретар виконавчої влади Румунії, повідомив, що напередодні візиту прем’єр-міністра до Лондона, уряд Румунії схвалив меморандум про оновлення Конвенції між двома країнами в галузі оподаткування та запобігання податковим ухиленням. За словами Константіна, новий документ враховує зміни, внесені до румунського законодавства протягом 2023 року, а також ті, що відповідають меті Румунії щодо вступу до Організації економічного співробітництва та розвитку. Лідер Соціал-демократичної партії Марчел  Чолаку балотується на посаду президента Румунії цього місяця від імені своєї партії.

ДОПОМОГА УКРАЇНІ – Представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики Жозеп Боррель запевнив Україну в суботу в Києві у непохитній підтримці Європи. Європейський Союз вже надав 122 млрд. євро для військової та фінансової підтримки Україні і підготував близько 60.000 українських солдатів, – сказав Жозеп Боррель, додавши, що блок має намір досягти 75.000 до кінця зими. Жозеп Боррель, термін повноважень якого закінчується в грудні, повідомив, що міністри оборони ЄС зустрінуться наступного тижня, щоб обговорити подальшу підтримку України, як військову, так і дипломатичну, і закличуть до «посилення підтримки в цей критичний момент». Зустрічаючись днями в Будапешті, європейські лідери закликали новообраного президента США Дональда Трампа продовжувати підтримувати Україну, уникати торговельних війн і зберігати глобальний порядок.

ТУРИЗМ – Понад 300 американських і канадських туристів прибувають цими вихідними до чорноморського порту Констанца на борту двох круїзних лайнерів, – повідомила в суботу Національна компанія з управління морськими портами. Це річковий круїзний лайнер Viking Kadlin, на борту якого 178 американських і канадських пасажирів, і River Adagio, на борту якого ще 144 американських туриста. «Туристична програма включатиме екскурсії дельтою Дунаю, дегустацію вин у Мурфатларі, прогулянки старим центром міста Констанца і в Мамая», – також повідомила Національна компанія з управління морськими портами Констанца.

Європейські лідери зустрілися в Будапешті, щоб обговорити безпекові виклики, що стоять перед Європою, з наголосом на ситуацію в Україні, а також міграцію та економічну безпеку. На п’ятому саміті Європейського політичного співтовариства (ЄПС) вони відзначили значний вплив російської агресії проти України на весь континент і в усьому світі.

Посадовці наголосили на необхідності скоординованих дій на європейському рівні для продовження підтримки України, яка бореться за захист своєї незалежності, суверенітету та територіальної цілісності. Президент Румунії Клаус Йоганніс, який взяв участь у засіданні робочої групи з питань міграції, підкреслив, що міграція залишається важливим викликом на європейському рівні, який потребує спільної та всеосяжної відповіді.

Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, він підкреслив, що розвиток подій у сфері міграції продовжує викликати занепокоєння на тлі конфлікту на Близькому Сході та триваючої війни в Україні. Клаус Йоганніс наголосив на важливості ефективної імплементації на рівні ЄС Пакту про міграцію – інструменту, який також може бути корисним у відносинах з партнерами, що не є членами ЄС.

Він також зазначив, що Румунія вже імплементує деякі положення Пакту через пілотний проєкт на кордоні з Сербією, який виявився прикладом належної практики з точки зору повернення, процедур надання притулку та запобігання нелегальній міграції. Глава румунської держави також наголосив на важливості регіональної оперативної співпраці, яка, за його словами, є дієвим інструментом для ефективного управління цим явищем.

У цьому контексті Клаус Йоганніс підкреслив, що Румунія залишається відданою впровадженню ефективних заходів з управління міграцією, забезпеченню безпеки зовнішніх кордонів ЄС і повному виконанню своєї ролі держави-члена, яка застосовує Шенгенське законодавство. Стосовно цього він підтвердив, що для Румунії завершення процесу приєднання до зони вільного пересування відображає її тверду прихильність до європейського проєкту.

На зустрічі, присвяченій підтримці Республіки Молдова, яка відбулася на полях засідання Європейського політичного співтовариства, Клаус Йоганніс, разом з іншими європейськими лідерами, високо оцінив зусилля з реформування, які нещодавно були зроблені в Кишиневі, що призвело до стійкого прогресу, незважаючи на виклики, пов’язані із загрозами з боку Росії. Він також наголосив на необхідності збереження швидкого темпу реформ, високого ступеня інституційної пильності та застосування уроків, винесених з нинішніх виборів і напередодні парламентських виборів 2025 року.

Інші європейські лідери також заявили про свою рішучу підтримку Республіки Молдова після президентських виборів і референдуму, які підтвердили її європейський курс, і наприкінці зустрічі пообіцяли продовжувати надавати підтримку Кишиневу в досягненні його цілей миру і демократії.