Author: Данієла Буду

Виконуючий обов’язки президента Румунії – на засіданні Європейської Ради в Брюсселі

Виконуючий обов’язки президента Румунії Іліє Боложан у четвер у Брюсселі закликав до посилення ролі Європи у підтримці миру на континенті, підтримки України та збільшення витрат на оборону. Він взяв участь у позачерговому засіданні Європейської Ради, на якому глави держав та урядів ЄС пообіцяли підтримати Україну в контексті зовнішньої політики президента США Дональда Трампа та збільшити витрати на оборону. ЄС запровадив узгоджений лідерами ЄС план озброєння, який буде спрямований на зміцнення оборони на східному фланзі від Балтійського до Чорного моря. Країни ЄС матимуть у своєму розпорядженні фонд витрат на оборону в розмірі 150 млрд євро. Іліє Боложан про цей план: «Звичайно, значна частина цього фонду, цих інвестицій буде розміщена в цій зоні, а виробнича частина, частина консорціумів, буде розподілена по всій території Європейського Союзу. І я думаю, що це також можливість для нашої оборонної промисловості, щоб деякі з цих продуктів вироблялися на заводах у Румунії, створюючи робочі місця». Що стосується України, то Румунія не надсилатиме війська до сусідньої держави, але зможе стати регіональним військовим, організаційним та опорним центром для військ, які надсилають інші країни. Іліє Боложан: «Присутність Румунії буде необхідна для того, щоб знати, які є думки і чи будуть елементи, пов’язані з використанням нашої інфраструктури, військових баз, наприклад, на румунській території або елементів іншої військової інфраструктури: портів, аеропортів». Після саміту в Брюсселі Іліє Боложан заявив, що Румунія не може подвоювати свої військові витрати з року в рік, і нагадав, що минулого року оборонний бюджет Бухареста становив понад 2,2% ВВП, тоді як середньоєвропейський показник становив 1,9%.

Румунія і східний фланг НАТО

У понеділок в.о. президента провів телефонну розмову з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, під час якої підкреслив, що Північноатлантичний альянс залишається головним гарантом безпеки Румунії. Він підкреслив важливість трансатлантичних відносин і американської присутності в Європі, яка, за його словами, є необхідною для безпеки континенту. Румунія продовжує робити внесок у стабільність і безпеку східного флангу НАТО разом зі своїми партнерами і підтримує зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні, підкреслив Іліє Боложан, додавши, що Румунія готова збільшити інвестиції в оборонний сектор. Говорячи про ситуацію в Україні, він підкреслив необхідність справедливого і тривалого миру і важливість збереження підтримки для сусідньої держави. Зі свого боку, Марк Рютте подякував Румунії за її внесок на союзницькому рівні, а також за те, що вона як держава-член ЄС відповідально діє як важливий фактор безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні та на східному фланзі.

Румунія відкидає звинувачення Росії

Влада в Бухаресті категорично відкинула звинувачення Служби зовнішньої розвідки Росії в тому, що Європейський Союз шантажував Румунію, щоб заблокувати кандидатуру незалежного Келіна Джорджеску на травневих президентських виборах. Не надаючи жодних доказів, російська служба стверджує, що президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зажадала від руимунської влади заборонити йому брати участь у наступних виборах, попередивши, що в іншому випадку вона обмежить доступ Румунії до фондів ЄС. Міністерство закордонних справ Румунії назвало звинувачення російської служби «смішними і абсолютно безпідставними» і заявило, що вони є частиною гібридної кампанії з підриву демократії та зниження довіри до влади. Зі свого боку, прем’єр-міністр Марчел Чолаку вважає неприпустимими коментарі російської спецслужби щодо рішень румунської влади. Тим часом, Джорджеску все ще перебуває під підпискою про невиїзд у межах судового контролю протягом 60 днів після того, як у четвер судді відхилили як необґрунтовану його скаргу проти цього рішення у справі, в якій проти нього ведеться кримінальне розслідування за низкою злочинів. Прокуратура звинувачує Джорджеску в розробці плану дестабілізації Румунії за допомогою найманців на чолі з Хораціу Потрою після того, як Конституційний суд анулював результати першого туру президентських виборів.

Справа про державну зраду в Румунії

Бухарестський апеляційний суд постановив взяти під варту двох членів угруповання, створеного за зразком військової структури, звинувачених у державній зраді і зв’язках з російськими агентами, а також звільнити під підпискою про невиїзд у межах судового контролю протягом 60 днів чотирьох інших учасників угруповання. Раду Теодору, 101-річний генерал-майор у відставці, також є підозрюваним у цій справі. За даними Управління з розслідування злочинів організованої злочинності і тероризму (DIICOT), метою угруповання було виведення Румунії з НАТО, повалення конституційного ладу, скасування партій, прийняття нової конституції, а також зміна прапора, гімну і навіть назви країни. Слідчі також стверджують, що учасники угруповання зверталися за підтримкою до співробітників російського посольства і неодноразово контактували з агентами іноземної держави як в Румунії, так і в Росії. Тим часом, румунська влада оголосила російського військового аташе в Бухаресті та його заступника персонами нон-грата. Румунська розвідувальна служба заявила, що ці двоє збирали інформацію зі сфер інтересів і підтримували антиконституційні дії шести румунів, звинувачених у державній зраді. Більше того, нещодавно ім’я заступника російського військового аташе з’явилося в матеріалах кримінальної справи колишнього кандидата в президенти, проросійського екстреміста Келіна Джорджеску.

ВОТУМ НЕДОВІРИ – У п’ятницю двопалатний парламент Румунії відхилив резолюцію про вотум недовіри уряду, ініційований суверенітською опозицією Альянсом за об’єднання румунів (АОР), S.O.S Румунія та Партії молодих людей (POT) проти уряду СДП-НЛП-ДСУР на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку. «За» проголосувало 147 парламентарів і один «проти». Депутати від правлячої коаліції та проєвропейської опозиції не голосували. Для того, щоб резолюція була прийнята, за неї мала проголосувати більшість сенаторів і депутатів – 233. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що підписанти резолюції хочуть створити хаос в країні, в той час як румуни очікують підзвітності та відповідальності від державної влади. У свою чергу, ініціатори резолюції висунули низку звинувачень на адресу прем’єр-міністра, в тому числі в недотриманні урядової програми та способу організації минулорічних виборів. Згідно з Конституцією, після відхилення вотуму недовіри депутати і сенатори, які його підписали, не можуть ініціювати новий вотум недовіри на тій самій сесії парламенту.

НАТО – “Ми переконані, що НАТО залишатиметься важливим щитом захисту не лише в Європі, але й в інших частинах світу, і що Сполучені Штати є гарантом цієї стабільності”, – заявив у п’ятницю тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан. На своїй першій прес-конференції після вступу на посаду Боложан виступив за збільшення витрат на оборону союзними державами. «Справедливо виникла ця дискусія про те, що внесок деяких європейських країн, в основному, занадто малий по відношенню до тих переваг та захисту, які вони мають», – нагадав в.о. президента. На його думку, частка відповідальності європейських країн повинна збільшитися в структурі витрат НАТО, «щоб ця частина світу залишалася стабільною і була більша підзвітність по цьому компоненту».

ПВО – Спільне пленарне засідання Палати депутатів і Сенату в Бухаресті у п’ятницю ухвалило рішення про відставку голови Постійного виборчого органу Тоні Гребле. 267 депутатів проголосували «за», 56 – «проти» і 71 – «утримався». Раніше юридичні комітети обох палат ухвалили доповідь щодо запиту про відставку Гребле. Згідно із запитом, «Тоні Гребле в березні 2023 року, через 2 дні після призначення на цю посаду, встановив свою щомісячну надбавку всупереч закону, посилаючись на рівень мінімальної заробітної плати брутто на дату призначення (3 000 леїв, що еквівалентно приблизно 600 євро), хоча надбавки були заморожені на рівні 2 080 леїв, розмір неправомірно отриманих сум за 2023 – 2024 роки був виявлений і встановлений аудитом Рахункової палати Румунії.» У 2024 році, незважаючи на те, що був укладений договір про оренду приміщення для функціонування Центральної виборчої комісії, Гребле перемістив приміщення в інше місце, уклавши новий договір, що ще більше обтяжило бюджет Постійного виборчого органу і, непрямим чином, державний бюджет. Тимчасове керівництво установою перебрав на себе віце-президент Постійної виборчої комісії Жомбор Вайда.

ЕНЕРГІЯ – Схема обмеження цін на електроенергію продовжить діяти в Румунії і після закінчення наступного місяця, коли мав би закінчитися термін дії поточних заходів з компенсації цін. Згідно з терміновою постановою, затвердженою урядом, граничний рівень цін на електроенергію буде продовжено на три місяці до кінця червня. Тим часом Міністерство праці розробить механізм підтримки, енергетичні картки або ваучери, які згодом будуть надаватися вразливим верствам населення для покриття витрат. Для природного газу максимальна ціна залишиться незмінною ще на рік, до 31 березня 2026 року, оскільки, як пояснив міністр енергетики, наприкінці поточного холодного сезону запаси в сховищах досягнуть дуже низького рівня, а їх поповнення означатиме збільшення попиту на газ, що опосередковано призведе до підвищення цін і значно більших рахунків для населення наступної зими.

РОЗСЛІДУВАННЯ – У Румунії прокурори Генеральної прокуратури домагаються превентивного арешту найманця Хораціу Потри, близького соратника колишнього незалежного кандидата в президенти Келіна Джорджеску, сина і брата Потри. 18 осіб, обвинувачених у цій же справі, вже були затримані. Потра покинув країну напередодні обшуків, під час яких прокуратура знайшла десятки одиниць летальної зброї, гранати, гранатомети і кулемети в його помешканнях і помешканнях його родичів. Також були виявлені великі суми грошей – 3 300 000 доларів і 700 000 леїв, а також 24 кілограми золота. Потра звинувачується в замаху на дії проти конституційного ладу, публічному підбурюванні та операціях з піротехнічними виробами. Келін Джорджеску, який отримав підписку про невиїзд на 60 днів у межах судового контролю, також звинувачується в підбурюванні до дій, спрямованих проти конституційного ладу. Серед інших звинувачень, висунутих проти Джоджеску прокурорами Генеральної прокуратури, – поширення неправдивої інформації, неправдиві заяви, організація або створення фашистської, расистської або ксенофобської організації, вступ до такої групи або підтримка її в будь-якій формі, а також публічна пропаганда культу осіб, винних у скоєнні злочинів геноциду проти людяності та воєнних злочинів, організація або створення антисемітської організації. Келін Джорджеску оскаржив рішення Генеральної прокуратури в суді. 

ОСВІТА – Понад 40 закордонних навчальних закладів, престижних університетів та ліцеїв будуть представлені на «Всесвітньому ярмарку освіти», який відбудеться 1 березня в Бухаресті. За словами організатора, освітнього консультанта з питань навчання за кордоном – IntegralEdu, молоді румуни, зацікавлені в навчанні за кордоном, хочуть вивчати технології, економіку, інженерію та мистецтво. Їх також все більше приваблюють академічні табори для підготовки до вступу в елітні ліцеї та університети. За даними IntegralEdu, топ-5 напрямків навчання для молодих румунів – це Нідерланди, Великобританія, Іспанія, Бельгія та Італія. Інші країни, такі як Іспанія, Франція та Німеччина, будуть представлені на виставці з новими програмами англійською мовою. 

Виконувач обов’язків президента Іліє Боложан провів консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня, на якому, як очікується, будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки. Як правлячі, так і опозиційні партії відкинули сценарій введення Бухарестом миротворчого контингенту до сусідньої України.

Соціал-демократична партія, що входить до складу керівної коаліції, не згодна з відправкою військ Румунією і виступає за виділення додаткових коштів на оборону у вигляді інвестицій в національну збройову промисловість. У поширеній заяві лідер партії, прем’єр-міністр Марчел Чолаку пропонує виключити витрати на оборону з розрахунку бюджетного дефіциту.

Націонал-ліберальна партія також підтримує збільшення інвестицій в оборону, але в своїй заяві зазначає, що в контексті дипломатичних переговорів про припинення вогню тема миротворчих сил є передчасною. Інший партнер в урядовій коаліції –  Демократичний союзу угорців Румунії (ДСУР) також хоче, щоб Румунія інвестувала в посилення свого військового потенціалу.

Голова ДСУР Келемен Гунор заявив, що він теж не є прихильником відправки румунських солдатів в Україну.

“Гарантії безпеки мають бути забезпечені також через США, і Румунія може надати логістичну та інфраструктурну підтримку Україні, країнам ЄС і тим, хто хоче бути більш активно залученим, але без військ в Україні.”

Опозиційний сувереністський Альянс за єдність румунів також виступає проти відправки військ до сусідньої України. Лідер партії Джордже Сіміон:

“Єдиним рішенням на даний момент є перемир’я, дотримання міжнародних угод і гарантій безпеки, які повинні бути запропоновані Румунії і всім країнам регіону.”

Також з опозиції, проєвропейський Союзу порятунку Румунії вважає, що держава має більше інвестувати в оборону і наголошує на необхідності чіткого плану участі у відбудові України. Сувереністи з парті SOS Румунія також не хочуть бачити румунські війська в Україні і виступають проти продовження війни.

Тим часом, Сенат Румунії прийняв законопроєкт, що дозволяє збивати безпілотники, які незаконно вторгаються в румунський повітряний простір, а також законопроєкт, що регулює проведення військових місій в Румунії у мирний час. Один із заходів дозволяє на обмежений період часу передавати повноваження деяких структур румунської армії командувачу збройних сил союзників, які беруть участь у цих місіях.

У цьому контексті слід також згадати, що США оголосили про нові інвестиції в базу Девеселу на півдні Румунії, де розміщені елементи протиракетного щита. Пентагон опублікував повідомлення про намір провести тендер на встановлення спеціальних телекомунікаційних каналів зв’язку між базою ПРО в Девеселу та іншими американськими базами в Європі, зокрема, в Італії та Німеччині.

ВІДСТАВКА – Президент Румунії Клаус Йоганніс завершив свій мандат на церемонії в президентському палаці в Бухаресті в середу по обіді. Він оголосив про свою відставку в понеділок, на тлі початку парламентської процедури відсторонення його від посади. Два терміни Клауса Йоганніса мали закінчитися 21 грудня минулого року, але він залишився на посаді після того, як Конституційний суд скасував президентські вибори через підозри у порушення. Десятки тисяч румунів протестували на вулицях, незадоволені рішенням суддів. Політологи вважають, що відставка Клауса Йоганніса послабить напругу в суспільстві, яка накопичилася за останні місяці. Клаус Йоганніс, 65-річний етнічний німець, колишній вчитель фізики і колишній мер міста Сібіу (в центрі), залишає посаду президента з дуже низьким рейтингом популярності. З середи його обов’язки виконуватиме голова Сенату Іліє Боложан, який раніше самоусунувся від виконання обов’язків спікера Сенату і президента Націонал-ліберальної партії, і виконуватиме їх до травня, коли 4 і 18 травня відбудуться президентські вибори. Він матиме майже всі прерогативи глави держави, за кількома винятками: він не матиме права звертатися до Парламенту, розпускати законодавчий орган і організовувати референдуми.

ПЛАН – «Для того, щоб продовжити розвиток Румунії, ми повинні надолужити прогалини у впровадженні Національного плану відновлення та стійкості. 2025 і 2026 роки є визначальними», – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку, який головував у середу на засіданні Міжвідомчого координаційного комітету Національного плану відновлення і стійкості. Згідно з комюніке, виданим виконавчою владою, уряд буде уважно стежити за дотриманням термінів, необхідних для залучення європейського фінансування в рамках плану, з огляду на перегляд з Європейською комісією прийнятих цілей і критеріїв.  У заході в Бухаресті взяла участь генеральна директорка SG RECOVER (Цільової групи з питань відновлення та стійкості Генерального секретаріату Європейської комісії) Селін Гауер. Вона заявила, що за 18 місяців, які залишилися у Румунії, необхідно змінити підхід, щоб вона змогла залучити кошти, виділені їй в рамках плану з бюджету ЄС. «Європейська чиновниця висловила готовність підтримати румунську сторону в цих зусиллях, нагадавши, що, незважаючи на досягнутий прогрес, все ще існують цілі і проміжні результати, які ще не досягнуті, і запевнила, що стан імплементації буде об’єктивно і прозоро оцінюватися на рівні Єврокомісії», – йдеться в прес-релізі.

DIICOT – У 2024 році Румунія, разом з іншими європейськими країнами, стала мішенню «диверсійних» дій, характерних для російського арсеналу гібридних технологій, повідомляє Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом (DIICOT)  у своєму звіті про діяльність за минулий рік. Метою цих атак було перевірити обороноздатність країн НАТО і знайти слабкі місця в їхній інфраструктурі. За даними Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, з 2022 року в 13 європейських країнах відбулося щонайменше 50 інцидентів, які можуть бути російськими гібридними операціями. Серед них – випадки шпигунства, диверсій, вандалізму, кібератак, дезінформаційних кампаній та атак на підводну інфраструктуру в Балтійському морі. Румунські прокурори також зазначають, що Росія змінила тактику здійснення гібридних атак – вона більше не засилає агентів до країн НАТО, а вербує підрядників випадковим чином через чати в Telegram в обмін на гроші. З іншого боку, DIICOT стверджує, що Румунія не стикається з терористичними загрозами.

ОБОРОНА – Міністр оборони Ангел Тилвар зустрівся в середу на військовій базі імені Михайла Когелнічану в повіті Констанца (південний схід) зі своєю іспанською колегою Маргаритою Роблес Фернандес, яка перебуває з візитом в Румунії. Посадовці висловили задоволення рівнем співпраці між військовими двох країн, яка останнім часом має тенденцію до зростання, як у двосторонньому, так і в союзницькому форматі, в контексті стратегічного партнерства між Румунією та Іспанією. Міністри також обговорили поточну безпекову ситуацію, зміцнення позицій союзників на східному фланзі Альянсу і багатонаціональних структур, до яких вони належать, а також розвиток безпекової ситуації в Чорноморському регіоні. «Тверда прихильність Іспанії до безпеки Румунії, відображена в її активній участі в місіях НАТО в нашій країні, є чітким доказом згуртованості і сили нашого альянсу», – сказав пан Тилвар.

ПЕРЕГОВОРИ – Президент США Дональд Трамп повідомив у середу у своїй соціальній мережі, що мав «тривалу і дуже продуктивну розмову» зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, під час якої вони домовилися «негайно розпочати переговори щодо України», повідомляє AFP. «Ми домовилися працювати разом дуже тісно, в тому числі шляхом відвідування країн один одного», – написав глава Білого дому. У свою чергу, Кремль повідомив, що під час телефонної розмови зі своїм американським колегою російський президент заявив, що хоче знайти «довгострокове рішення» українського конфлікту шляхом «мирних переговорів».

КОРУПЦІЯ – Румунія третій рік поспіль посідає місце серед країн ЄС з «найгіршими» антикорупційними показниками, розділивши його з Мальтою (46 балів), згідно з Індексом сприйняття корупції за 2024 рік, опублікованим неурядовою організацією Transparency International. Очолює рейтинг Данія (90 балів), а такі країни, як Сомаліа (9 балів), Венесуела (10 балів) і Сирія (12 балів), знаходяться внизу рейтингу. Індекс сприйняття корупції відображає, як незалежні та бізнес-експерти сприймають корупцію, що існує в державному секторі в 180 країнах і територіях.

РОМСІЛВА – «Ромсілва» буде реорганізована, починаючи з центральної структури вниз, навіть якщо це викликає велике занепокоєння у тих, хто втратить свої пільги, – заявив у середу міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт після зустрічі з профспілками лісового господарства. За словами міністра, нерівність всередині Romsilva буде усунена за допомогою пропозицій щодо внесення змін до статуту працівників лісового господарства та постанови уряду про організацію компанії. Члени Федерації лісових профспілок «Сілва» протестували в середу перед будівлею профільного міністерства, незадоволені кампанією в пресі, ініційованою міністром навколишнього середовища проти Національного лісогосподарського підприємства – «Ромсілва». Основні вимоги протестувальників: деполітизація структур управління лісами та їх професіоналізація, виведення державного управління лісами з-під корпоративного управління, консультації з профспілками як соціальними партнерами міністерства, особливо при розробці законопроєктів, що впливають на діяльність Romsilva. У той же час, лісові профспілки організували попереджувальний страйк на своїх робочих місцях, не перериваючи роботу, «на знак протесту проти так званої наклепницької кампанії, яку веде міністр навколишнього середовища, водних ресурсів та лісів проти компанії “Ромсілва” та її 14.000 працівників, які працюють в лісах Румунії».

НАВЧАННЯ – У Румунії відбуваються комплексні військові навчання «Стедфаст дарт – 2025», в яких беруть участь підрозділи з Великої Британії, Італії, Франції, Туреччини та Іспанії. Навчання завершаться 21 лютого. Вони перевірятимуть оперативне розгортання Сил реагування Альянсу в Південно-східній зоні пильності НАТО, зосереджуючись на плануванні-здійсненні докризової діяльності, спрямованої на консолідацію союзних сил, розташованих у Румунії та Болгарії. «Стедфаст дарт – 2025» відбуваються одночасно в Румунії, Болгарії і Греції і демонструють, як Альянс діятиме в разі активації статті 4 – консультації з країнами-членами в разі загрози. Румунія бере участь у навчаннях, які імітують реагування військ НАТО на можливий сценарій нападу із залученням близько 1.150 солдатів і військової техніки. У навчаннях беруть участь близько 10 тисяч військовослужбовців з дев’яти країн Альянсу, 17 військово-морських кораблів, 20 літаків і понад 1.500 одиниць військової наземної техніки.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ – Європейський Союз інвестує 200 мільярдів євро в проекти зі штучного інтелекту, – повідомила в Парижі виконавча директорка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Виступаючи на міжнародній зустрічі у французькій столиці, присвяченій цьому сектору, президентка Єврокомісії також говорила про державно-приватне партнерство для мобілізації капіталу, необхідного для розвитку нових технологій. У зустрічі також взяв участь Богдан Іван, міністр економіки та цифровізації в уряді Румунії, який заявив, що Румунія готова зіграти свою роль у проектах, які визначатимуть майбутнє. «Румунія має багато фахівців і багато добре підготовлених компаній у цій галузі, а минулого року вона прийняла Стратегію у сфері штучного інтелекту, яка робить її сумісною з точки зору досліджень з найрозвиненішими країнами світу», – сказав міністр Іван в інтерв’ю кореспонденту Радіо Румунія в Парижі.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Державний бюджет Румунії на 2025 рік обговорюється Палатою депутатів та Сенатом після того, як 1 лютого його затвердив коаліційний уряд. Це бюджет розвитку, – сказав міністр фінансів Танцош Барна, – з рекордними коштами, виділеними на інвестиції і планами щодо скорочення державних витрат. Він озвучив основні цифри, на яких ґрунтується цьогорічний бюджет: економічне зростання на 2,5% та середня інфляція на рівні 4,4%. Головною метою уряду є скорочення бюджетного дефіциту до 7%, не враховуючи, однак, підвищення податків.

ДОВКІЛЛЯ – Міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт заявив в інтерв’ю Радіо Румунія, що Система “гарантія-повернення тари” досягла своїх основних цілей за перший рік роботи. Наступним кроком у 2025 році, за словами міністра, є те, щоб система стала звичним явищем у всіх румунських громадах. Мірча Фекєт також повідомив, що в січні цього року було повернуто понад 340 мільйонів ПЕТ-пляшок, скляних пляшок та алюмінієвих банок, а також було введено в експлуатацію близько 80 нових автоматичних пунктів збору тари.

ЗУСТРІЧ  – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся сьогодні з послами країн-членів Європейського Союзу, акредитованими в Бухаресті. Зустріч була організована польським головуванням у Раді Європейського Союзу, – йдеться у прес-релізі. Польща перейняла від Угорщини ротаційне головування в Раді Європейського Союзу 1 січня 2025 року на шестимісячний період, у складному геополітичному контексті, з пріоритетами європейської безпеки, підтримки України та зміцнення європейської економіки.

ПРАВОСУДДЯ – Апеляційний суд Бухареста сьогодні обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 30 днів екс-голові  комітету з питань правової політики Палати депутатів від Соціал-демократичної партії  (СДП) Лаурі Вікол та її чоловіку Владіміру Чорбе, головним акціонерам компанії Nordis. Рішення суду, прийняте в середу ввечері, не є остаточним, але підлягає виконанню. Прокуратура стверджує, що протягом 2019-2024 років лідери угруповання збирали гроші з десятків фізичних та юридичних осіб як авансові платежі за придбання квартир і паркомісць, при цьому квартири та паркомісця так і не переходили у власність покупців. Були також випадки, коли одна і та ж квартира продавалася кільком покупцям, кажуть слідчі. Прокуратура звинувачує засновників компанії в розкраданні понад 195 мільйонів євро. Гроші, зібрані фірмами Nordis, нібито використовувалися головними акціонерами в особистих цілях. Серед інших звинувачень – відмивання грошей, ухилення від сплати податків, шахрайство з особливо тяжкими наслідками, ухилення від сплати податків, зборів або внесків, а також шахрайське нарахування податків, зборів або внесків. Йоана Бесеску, старша дочка колишнього президента Траяна Бесеску та колишня депутатка СДП Андрея Косма також дали показання в рамках розслідування фактів їхньої причетності до справи Nordis в якості нотаріусів. Загальна сума привласнених коштів перевищує 70 мільйонів євро.

ВІДСТАВКА – Ніколає Чуке, колишній лідер Націонал-ліберальної партії та екс-кандидат цієї політичної сили у президенти на виборах восени минулого року, оголосив у середу про своє рішення піти у відставку з посади сенатора Румунії. Він не пояснив причину такого рішення. “Настав час публічно оголосити про своє рішення піти у відставку з посади сенатора румунського парламенту. З поваги до моїх колег-лібералів, це рішення, про яке я раніше повідомив керівництву НЛП. Я хотів би, щоб цей жест був сприйнятий як природний, враховуючи, що я прийшов на цю посаду завдяки підтримці Націонал-ліберальної партії”, – написав Чуке в короткому повідомленні, опублікованому на своїй сторінці в Facebook.

ТЕНІС – Світ тенісу відреагував на заяву румунської тенісистки Сімони Галеп про завершення професійної спортивної  кар’єри, зроблену у вівторок ввечері в Клуж-Напоці (північний захід) після поразки в першому колі турніру Transylvania Open. Організатори турніру Великого шолома на Ролан Гаррос, який Галеп виграла у 2018 році, написали повідомлення на платформі X: «Наша чемпіонка 2018 року, Сімона Галеп, оголосила про завершення кар’єри. Ми бажаємо тобі всього найкращого в наступному розділі життя, Сімона!». Організатори Вімблдонського турніру також прокоментували заяву румунки: «Наша чемпіонка 2019 року в одиночному розряді @Simona_Halep завершила професійну тенісну кар’єру – ми бажаємо їй всього найкращого після завершення спортивної кар’єри!».

ЕНЕРГЕТИКА – Литва, Латвія та Естонія готуються до суботи, коли вони мають від’єднатися від російської електромережі, назавжди розірвавши свої енергетичні зв’язки з Москвою, що збереглися з радянських часів. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прибуде до столиці Литви Вільнюса на символічну церемонію. Хоча Литва, Латвія і Естонія є членами ЄС і НАТО з 2004 року, підготовка до інтеграції в європейську електромережу затягнулася на кілька років через численні технічні та фінансові проблеми і необхідність диверсифікації джерел постачання. Від’єднання від російської енергосистеми стало ще більш нагальним після вторгнення РФ в Україну.

КОМІСАР ЄС – У вівторок у Бухаресті чинний президент Румунії Клаус Йоганніс обговорив з виконавчою віце-президенткою Європейської комісії Роксаною Минзату роль освіти у боротьбі з дезінформацією і маніпуляціями та зміцненні демократичної стійкості європейських суспільств. Роксана Минзату, відповідальна в Єврокомісії за соціальні права і зайнятість, наголосила на необхідності інвестицій в базові навички, технічну і професійну освіту.

БЮДЖЕТ – Проект закону про державний бюджет на 2025 рік та проект закону про бюджет державного соціального страхування обговорювалися у вівторок у парламентських комітетах у Бухаресті. У середу Сенат і Палата депутатів зберуться на пленарне засідання, щоб обговорити ці два законопроекти. Фінальне голосування заплановане на четвер. Очікується, що дебати та голосування в парламенті будуть досить спокійними, оскільки більшість матиме правляча коаліція СДП-НЛП-ДСУР. Проект бюджету на цей рік, який  базується на економічному зростанні в 2,5% і дефіциті бюджету в 7% ВВП, був схвалений виконавчою владою в суботу. «Це скромний бюджет, який базується на зваженому прогнозі. Це збалансований бюджет, окрім інвестицій, ми маємо достатньо коштів для виплати зарплат і пенсій», — сказав міністр фінансів Танцош Барна.

СВІТОВИЙ БАНК – Румунія є «політично та економічно безпечною і стабільною країною», орієнтованою на інвестиції та реформи, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку у вівторок під час зустрічі з представниками Світового банку в Бухаресті, додавши, що наша країна є регіональною опорою безпеки та економічної стабільності для Європи і для стратегічного партнерства зі США. Згідно із заявою, зробленою виконавчим директором, Бухарест розглядає Світовий Банк як партнера в досягненні своїх цілей і продовжує покладатися на фінансування та експертизу, що надаються групою. Під час зустрічі були проаналізовані проекти у сфері охорони здоров’я та управління надзвичайними ситуаціями, розроблені у партнерстві. Представники Світового банку привітали план реформ Уряду та фокус на інвестиціях, зазначивши, що Румунія є сильним і стійким партнером. «Я впевнений, що разом ми продовжимо реалізацію поточних проектів і розширимо портфель новими інвестиціями в енергетику, зелений перехід, інфраструктуру та інші сфери з потенціалом зростання», – сказав Юджин Ругенат, виконавчий директор Світового Банку. Представники установи також високо оцінили підтримку Румунії сусіднім Республіці Молдова та Україні та її внесок у забезпечення стабільності в регіоні.

ЗУСТРІЧІ – Президент Румунії Клаус Йоганніс наголосив у вівторок на зустрічі з виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Роксаною Минзату, відповідальною за соціальні права та навички, якісні робочі місця та професійну підготовку, важливу роль освіти у боротьбі з дезінформацією та маніпуляціями, а також у зміцненні демократичної стійкості європейських суспільств. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, серед тем, які були включені до порядку денного дискусій у Бухаресті, були соціальний вимір політики Європейського Союзу, підвищення глобальної конкурентоспроможності ЄС, стратегія ЄС у сфері готовності та стійкості до викликів, підходи ЄС до освіти та залучення румунської системи освіти до європейського контексту. Виконавчий віце-президент Єврокомісії, у свою чергу, представила основні пріоритети нової комісії, зокрема, у сфері зайнятості, соціальних прав та освітніх програм, що фінансуються ЄС у Румунії, а також готовності до кризових ситуацій. У понеділок та вівторок у Бухаресті Роксана Минзату також обговорила з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку, спікером Сенату Іліє Боложаном та головою Палати депутатів Чіпріаном Шербаном основні європейські та національні пріоритети, зосередивши увагу на освіті, ринку праці, соціальній згуртованості та управлінні європейськими фондами.

ОБОРОНА – Європейська оборона без Сполучених Штатів не спрацює, – заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте після неформальної зустрічі європейських лідерів з питань оборони в Брюсселі. Марк Рютте підкреслив важливість партнерства між НАТО і ЄС, наголосивши на трансатлантичному зв’язку як фундаменті європейської безпеки. Колишній прем’єр-міністр Нідерландів також закликав до збільшення оборонних витрат і військового виробництва. Президент Румунії Клаус Йоганніс, серед іншого, заявив, що оборонні галузі країн-членів ЄС повинні набагато тісніше співпрацювати, і підтвердив, що Румунія не підтримує ідею окремої європейської оборони.

ЦЕРКВА – Румунська Православна Церква святкує сьогодні 100-річчя з дня свого піднесення до рангу Патріархату. За словами Патріарха Даниїла, «цей ювілей є не тільки святкуванням минулого, але й закликом бути вдячними нашим предкам і роздумами про роль нашої Церкви в житті румунського народу. Протягом 100 років свого існування Румунський Патріархат був незгасним факелом віри та національної єдності». У свою чергу, глава держави Клаус Йоганніс зазначив, що столітній ювілей Румунського Патріархату є моментом історичної важливості для всієї Румунської Православної Церкви, а також для віруючих в країні та в діаспорних громадах. Фахівці нагадують, що Румунський Патріархат був заснований 4 лютого 1925 року, в історичному контексті, позначеному Великим об’єднанням 1918 року, яке об’єднало всі історичні румунські провінції в єдину унітарну державу.

ДОПОМОГА – Європейський Союз у вівторок виділив новий фінансовий пакет у розмірі 250 мільйонів євро на допомогу Республіці Молдова у 2025 році щодо «енергетичного шантажу» з боку Москви після того, як вона припинила постачання російського газу до сепаратистського регіону Придністров’я, повідомляє AFP. «Сьогодні ми робимо вирішальний крок, щоб (…) допомогти Молдові відновити контроль над своєю енергетичною долею», – заявила в соціальних мережах комісар ЄС з питань розширення Марта Кос, яка перебуває з офіційним візитом в Кишиневі. У тій же соціальній мережі президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн засудила «енергетичний шантаж» Москви, пообіцявши запропонувати колишній радянській республіці «повну інтеграцію в енергетичний ринок ЄС, відокремивши її від Росії». Після початку війни в сусідній Україні, Республіка Молдова засудила «гібридну війну», організовану Кремлем, яка складається з енергетичної кризи, дезінформації та втручання у вибори. Кишинів зіткнувся з проблемою припинення поставок «Газпрому» через Україну до Придністров’я після закінчення терміну дії транзитного контракту між Києвом і Москвою.

Половина електроенергії, що споживається в Республіці Молдова на правому березі Дністра, надходить з внутрішніх джерел, включаючи відновлювані джерела енергії, в той час як інша половина імпортується з Румунії, – заявила президентка Молдови Майя Санду на прес-конференції у вівторок. Лідерка в Кишиневі скликала засідання Вищої ради безпеки, щоб обговорити ситуацію в енергетичному секторі та заходи з надання допомоги населенню. Вона звинуватила Російську Федерацію в спробі спровокувати політичну кризу в Республіці Молдова шляхом припинення поставок газу до сепаратистського, переважно російськомовного Придністровського регіону.

Майя Санду повторила, що, незважаючи на гуманітарну кризу, адміністрація сепаратистського регіону відмовилася від допомоги і поставила умови для прийняття запропонованих рішень. Зокрема, Кишинів запропонував купувати газ на європейському ринку для лівого берега Дністра і разом з українськими партнерами пропонувати вугілля для виробництва електроенергії в Придністров’ї.

Всі ці форми підтримки залишилися без відповіді з боку Тирасполя, підкреслила Майя Санду: «Кишинів дуже чітко сказав, що якщо є пацієнти у важкому стані, їх можна перевести до лікарень на правому березі. Ця пропозиція також була відхилена, і машини швидкої допомоги з правого берега досі не мають доступу на лівий берег для надання допомоги людям, які її потребують. Метою цієї гуманітарної кризи, спровокованої Кремлем на лівому березі, є створення політичної кризи на правому березі та ескалація ситуації».

Нещодавно влада Придністров’я оголосила, що заходи з енергозбереження дозволила її послабити обмеження, спричинені відключенням російського газу, і що тривалість відключень електроенергії скоротиться. Придністров’я, яке відокремилося від Республіки Молдова наприкінці радянського правління, досі покладалося на російський газ, що транспортується через Україну. Майже три роки від коли Росія почала війну, українська влада відмовилася продовжити угоду про транзит газу й в 2025 році. Російський гігант «Газпром» оголосив, що не постачатиме газ до Республіки Молдова альтернативними маршрутами, посилаючись на молдовську «заборгованість» у понад 700 мільйонів доларів.

Кишинів, який засуджує вторгнення Росії в Україну, заперечує цю цифру. А президентка Майя Санду заявила, що «Газпром» може постачати газ до Придністров’я альтернативним маршрутом – газопроводом «Турецький потік» – через Туреччину, Болгарію та Румунію. Румунський міністр енергетики Себастьян Бурдужа ще раз запевнив, що Румунія не має проблем з енергопостачанням на весь холодний сезон, що є достатні запаси і що внутрішні потреби в газі не залежать від щоденного експорту до Молдови, який здійснюється на комерційних умовах. У цьому контексті він знову підняв питання про необхідність для Європи зменшити свою залежність від російського газу.

УРЯД – Наступного тижня уряд Румунії ухвалить законодавство, необхідне для проведення президентських виборів згідно з графіком, узгодженим правлячою коаліцією, до складу якої вхожять Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Демократичний союзугорців Румунії, з першим туром 4 травня і другим 18 травня. Це один з пріоритетів, оголошених прем’єр-міністром Марчелом Чолаку на останньому засіданні уряду. Іншим пріоритетом, за словами глави виконавчої влади, є доопрацювання та затвердження проєкту бюджету на цей рік до кінця місяця, щоб документ міг бути винесений на обговорення та проголосований Парламентом у перший же тиждень Парламентської сесії. Третім головним пріоритетом, який назвав Марчел Чолаку, є встановлення оптимальної формули для продовження підтримки населення за допомогою фіксованих цін на електроенергію та газ після 1 квітня. Нинішня схема підтримки закінчується наприкінці березня, та її короткострокове продовження – на три або шість місяців – також згадувалося міністром енергетики як можливий варіант того, як ринок буде функціонувати після цього. Але існують й інші сценарії розвитку подій, і рішення має бути прийняте до 1 лютого.

ЛОС-АНДЖЕЛЕС – Влада США вимагала евакуації будівлі Генерального консульства Румунії в Лос-Анджелесі у зв’язку з сильними пожежами, які в основному торкнулися регіону Лос-Анджелес в штаті Каліфорнія, – повідомляє Міністерство закордонних справ Румунії. Консульська установа тимчасово призупиняє свою діяльність. Екстрені консульські послуги продовжують надаватися румунським громадянам через мобільну консульську групу, з якою можна зв’язатися за номером екстреного телефону Генерального консульства Румунії в Лос-Анджелесі: +13107210474. Міністерство закордонних справ Румунії радить громадянам Румунії, які перебувають в Лос-Анджелесі, дотримуватися інструкцій місцевої влади та телефонувати на єдиний номер екстреної допомоги 911 у разі безпосередньої небезпеки. На сьогоднішній день повідомлень про загиблих громадян Румунії не надходило, а звернень за консульською допомогою до консульської установи не було. Міністерство закордонних справ через консульство Румунії в Лос-Анджелесі продовжує стежити за розвитком пожеж і підтримує зв’язок з місцевою владою та румунськими громадянами, які проживають у цій громаді.

ВІЗИ США – Включення Румунії до програми безвізового режиму розглядається в Румунії як потужний жест дружби з боку Сполучених Штатів, жест, який посилює нашу спільну відданість трансатлантичній безпеці та процвітанню. З такою заявою виступив посол Румунії у Вашингтоні Андрей Мурару під час церемонії, організованої в п’ятницю в штаб-квартирі Міністерства внутрішньої безпеки США. Згідно із заявою, опублікованою в суботу на сторінці посольства у Facebook, міністр внутрішньої безпеки США Алехандро Майоркас привітав Бухарест з цим успішним шляхом і високо оцінив послідовність і значні зусилля румунської сторони. У Бухаресті Президент Клаус Йоганніс привітав усіх, хто сприяв включенню Румунії до програми безвізового режиму. Ця подія також була відзначена на церемонії, що відбулася в Бухаресті в присутності прем’єр-міністра Марсела Чолаку та посла США Кетлін Кавалек. Після повного виконання умов, передбачених американським законодавством, американська влада включила Румунію до американської програми безвізового режиму, завдяки чому румунські громадяни зможуть подорожувати до Сполучених Штатів без віз з 31 березня 2025 року.

ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ – Очікується, що цього року виробництво електроенергії та тепла впаде на 2% порівняно з 2024 роком, але протягом наступних трьох років воно зростатиме, згідно з осінньою версією прогнозу на 2024-2028 роки Національної комісії зі стратегії та прогнозування. Так, у 2026 році виробництво електроенергії та тепла зросте на 1,4%. У 2027 році – на 1,5%, а у 2028 році – на 1,3%.

КУЛЬТУРА – Президент Румунського інституту культури та EUNIC -– мережа європейських національних культурних інститутів Лівіу Жікман перебуває у Сполучених Штатах з 10 по 17 січня, де проведе низку зустрічей у Нью-Йорку та Вашингтоні з лідерами культурного сектору, американської адміністрації та технологічних компаній. Згідно з повідомленням Румунського інституту культури Жікман донесе до американської громадськості важливість культури і мистецтва в міжнародних відносинах, в тому числі трансатлантичних, і виступатиме за інтенсифікацію культурно-мистецького партнерства між культурними установами та діячами, розташованими в Європі та США. Лівіу Жікман разом з послом Румунії Андреєм Мурару відкриє у Нью-Йорку та Вашингтоні вистави північноамериканського туру вистави за мотивами роману Маріна Сореску «Бачення» у виконанні Сімони Маканеску та Мірчі Флоріана. Вистава пропонується з нагоди Національного дня культури як в США, так і в Канаді, у Ванкувері, за підтримки Посольства Румунії в США та Генерального консульства Румунії у Ванкувері.

СОБОР – Будівництво Православного національного собору в Бухаресті (Спасіння нації) завершиться цієї осені. Його освятять 26 жовтня Вселенський Патріарх Константинопольський Варфоломій Варфоломій Перший та Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїль. За повідомленням прес-служби Румунської Патріархії, ця подія також відзначатиме 140 років з часу визнання Румунської Православної Церкви автокефальною і 100 років з часу піднесення її до рангу Патріархату. Роботи над собором майже завершені. Цього року планується встановити хрест на головній бпшті. Попереду ще багато інших робіт, зокрема, завершення внутрішнього оздоблення та встановлення зовнішніх вітражів. Водночас понад 200 художників працюють над завершенням мозаїчних ікон. Фактично, мозаїчна стеля площею понад 400 квадратних метрів є найбільшою у своєму роді у православному світі.

COVID-19 – 11 січня виповнилося п’ять років з часу першого офіційно підтвердженого випадку смерті в Китаї від COVID-19.  BBC повідомляє, що першою підтвердженою смертю від пандемії став 61-річний чоловік, який відвідав рибний ринок в Ухані, де стався перший спалах. Згодом пандемія забрала понад сім мільйонів життів у всьому світі. У Румунії понад 3,5 мільйона людей були інфіковані і майже 70 тисяч осіб померли від інфекції COVID-19.