Author: Коріна Крістя

ООН – Румунія виступає за розширення Ради Безпеки, де прозорість і відповідальність є нормою, а не винятком, – заявив президент Румунії Клаус Йоганніс у середу в Нью-Йорку під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН. Він також заявив, що Румунія надала потужну та багатовимірну підтримку Україні та її народу і готова продовжувати її так довго, як це буде необхідно, і що Бухарест повністю підтримує мирну ініціативу Президента Володимира Зеленського. Глава румунської держави підкреслив вирішальну роль, яку відіграє Румунія через свої дунайські та чорноморські порти у сприянні експорту зерна з України. Водночас Президент Клаус Йоганніс говорив про конфлікт у секторі Газа та закликав до припинення бойових дій, висловивши свою підтримку рішенню на основі принципу двох держав у межах безпечних та визнаних кордонів. Клаус Йоганніс взяв участь у 79-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. Центральною темою зустрічі була «Єдність у різноманітності в ім’я миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди».

МЗС – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у відкритті Генеральної Асамблеї ООН у складі делегації на чолі з президентом Клаусом Йоганнісом. Програма включала участь у брифінгу Ради Безпеки ООН щодо України. З цієї нагоди Лумініца Одобеску підкреслила важливість подальшої міжнародної підтримки України та наголосила на підтримці Румунією Мирної формули, запропонованої Президентом Володимиром Зеленським, яка є єдиною основою, що може призвести до справедливого та тривалого миру. Вона також підкреслила, що Бухарест підтримує і надалі підтримуватиме Республіку Молдова, стабільність якої має вирішальне значення для всього регіону. Глава румунської дипломатії також взяла участь у трансатлантичній вечері, організованій Державним секретарем США Ентоні Блінкеном. У цьому контексті вона підтвердила важливість трансатлантичної єдності в управлінні глобальними викликами.

УГОДА – У середу в Бухаресті міністр фінансів Румунії Марчел Болош та директор Агентства оборонного співробітництва США Майкл Міллер підписали угоду про надання кредиту на суму $920 млн від Фонду військового фінансування США. Це допоможе прискорити масштабну програму військової модернізації Румунії, в тому числі закупівлю американського оборонного обладнання, такого як бойові танки «Абрамс», а також спільне виробництво боєприпасів. Майкл Міллер підкреслив важливість Румунії на східному фланзі та готовність США продовжувати цю співпрацю. «Румунія є постачальником, а не лише споживачем безпеки в рамках альянсу НАТО», – підкреслила посол США в Румунії Кетлін Кавалек, яка була присутня на церемонії підписання разом з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку. Глава уряду, у свою чергу, заявив, що «підписання оборонної кредитної угоди є важливим моментом в еволюції стратегічного партнерства між Румунією та США і вагомим аргументом довіри та статусу, яким користується Румунія у відносинах з нашим стратегічним союзником».

УРЯД – Уряд Бухареста сухвалив у середу кілька рішень, прямованих на підтримку сімей, які постраждали від нещодавніх повеней на сході країни. Заходи включають надання 15.000 леїв (близько 3.000 євро) на придбання будівельних матеріалів, побутової техніки та палива. Румунська виконавча влада також вирішила, що кожна сім’я або окрема особа, яка постраждала в результаті повеней, отримає екстрену допомогу в розмірі 10.000 леїв. Водночас, 347 сімей та одиноких людей, які опинилися в складних ситуаціях в інших частинах країни, отримають підтримку на основі соціальних запитів. Також у середу уряд постановив, що верхня межа цін на поліси обов’язкового автострахування  буде збережена ще на три місяці до кінця року. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що це рішення дозволить запобігти «виникненню дисбалансу на ринку та зростанню цін» на автоцивілки.

ВИБОРИ МОЛДОВА – Центральна виборча комісія в Кишиневі затвердила участь 11 кандидатів у виборах на посаду президента Республіки Молдова. На думку аналітиків, чинний президент Майя Санду, яка балотується на новий термін, є фаворитом опитувань. Її головними опонентами є колишній генеральний прокурор Олександр Стояногло, якого підтримують соціалісти, та колишній мер Бєльців Ренато Усатий, лідер «Нашої партії». Президентські вибори заплановані на 20 жовтня, і одночасно з голосуванням за найвищу посаду в країні відбудеться референдум про внесення змін до Конституції Республіки Молдова щодо вступу до ЄС. З 14 партій, зареєстрованих для участі у виборах, більшість підтримують ідею членства в ЄС. Але соціалісти бойкотують референдум, а комуністи і партія з політичного блоку, пов’язаного з олігархом Іланом Шором, заявили про свою опозицію до членства в ЄС.

ДУНАЙ – Прогнозований штормовий паводок на Дунаї не повинен створити жодних проблем, – стверджують румунські гідрологи, за оцінками яких максимальний рівень течії ріки в Румунії буде нижчим, ніж передбачалося спочатку. Очікується, що пік у 8.000 метрів на секунду (8.000 м/с) буде досягнутий 30 вересня, і це рівень, який влада може контролювати без будь-яких проблем, за словами представників усіх центральних і місцевих служб з надзвичайних ситуацій. Тим часом фахівці перевірили зони, що перебувають під загрозою підтоплення. Тисячі мішків були заповнені піском, частина з яких вже вивезена в зону захисту.

СТАТИСТИКА – Згідно з даними, опублікованими сьогодні Національним інститутом статистики, середня заробітна плата брутто в Румунії в 2023 році становила 7.042 леї на місяць, що на 15 відсотків більше, ніж у попередньому році. Це означає, що середня чиста заробітна плата становить 4.412 леїв на місяць, що на 611 леїв більше. Найвищі зарплати були в секторах інформації та комунікації, фінансового посередництва та страхування, а також у виробництві та постачанні електроенергії та тепла. З іншого боку, середній чистий заробіток, нижчий за середній по економіці, був у тих, хто працював у готелях, ресторанах, операціях з нерухомістю, розподілі води, санітарії та утилізації відходів. Дані Національного інституту статистики також показують, що минулого року жінки заробили в середньому майже на 9% менше, ніж чоловіки.

ЄВРОБАРОМЕТР – Більше трьох чвертей європейців стверджують, що Європейський Союз повинен відігравати сильнішу координуючу роль у сфері енергетики, згідно з опублікованим у вівторок Євробарометром Європейським Союзом. За його словами, громадяни Європи підтримують енергетичну політику ЄС. Переважна більшість європейців погоджується, що кліматичні цілі ЄС стимулюватимуть створення нових робочих місць і залучення інвестицій у сектор чистої енергії. Водночас три чверті вважають, що європейська політика зменшить залежність від імпорту енергоносіїв. Європа, на думку більшості опитаних, повинна диверсифікувати свої джерела енергії, в тому числі шляхом інвестицій у відновлювані джерела, і понад 50% кажуть, що ми повинні економити енергію, коли це можливо.

ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс очолить румунську делегацію на сегменті високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку 24 і 25 вересня. Центральною темою сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс виступить у середу з промовою, в якій закличе до збереження багатостороннього діалогу, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Він також підкреслить зусилля і внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна проти України або конфлікт на Середньому Сході, і закінчуючи основними викликами для людства, в тому числі кліматичні надзвичайні ситуації або кіберзагрози.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – На початку наступного тижня румунський уряд має обговорити проєкт поправок до Держбюджету 2024 року, першу в цьому році, представлену Міністерством фінансів. Незважаючи на зростання доходів, витрати були значно більшими, що призвело до дефіциту в 7%, тобто на два відсотки вище, ніж передбачалося владою на початку року. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевняє, що поправка є стійкою, оскільки 84% дефіциту складають інвестиційні витрати. Згідно з проєктом постанови, опублікованим на сайті Міністерства фінансів, додаткові кошти отримують галузі охорони здоров’я, транспорту та освіти. Бюджети соціального страхування також збільшуються для виплати перерахованих пенсій, допомоги по безробіттю та відповідних внесків на соціальне страхування.

ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску представила в Торонто досвід Румунії у просуванні рівних можливостей, боротьбі з дискримінацією та стереотипами, а також викоріненні всіх форм насильства та зловживань. Вона взяла участь у “Зустрічі міністерок закордонних справ”, організованій в Торонто міністерками  закордонних справ Канади Мелані Джолі та Ямайки Каміною Джонсон Сміт. Лумініца Одобеску підтвердила важливість, яку Міністерство закордонних справ Румунії надає рівним можливостям в румунській дипломатії, що призвело до ситуації паритету між чоловіками і жінками, як з точки зору персоналу МЗС в цілому, так і на вищих посадах в міністерстві. З іншого боку, глава румунської дипломатії зустрілася з представниками румунської громади в Торонто і групою студентів з Йоркського університету на лекції професора Дана Бербечела.

ДУНАЙ – Максимальний обсяг потоку води Дунаю становив  у суботу в Будапешті 8 200 кубометрів за секунду, що може призвести до значного зниження максимального потоку води на вході на румунську територію, повідомила Національна адміністрація водних ресурсів Румунії. За оцінками фахівців, обсяг потоку води Дунаю на румунській ділянці досягне піку 28-29 вересня і становитиме приблизно 9 000 куб. м/с. Для порівняння, у 2006 році потік Дунаю на вході в Румунію становив 15 600 кубометрів за секунду. У Будапешті Дунай вийшов з берегів, були підтоплені вулиці і будівлі поблизу набережної, вода навіть досягла будівлі парламенту. Дунай також вийшов з берегів у Словаччині та Австрії. Європейська комісія пообіцяла виділити 10 млрд. євро екстреної допомоги країнам Центральної та Східної Європи, що постраждали від повені.

СВЯТО – Сьогодні стартували Дні Бухареста, подія, що відзначає 565-ту річницю першої документальної згадки про столицю Румунії. Програма святкування включає концерти, театральні вистави, акробатику та анімацію, мистецькі інсталяції та виставки, а також різноманітні інтерактивні заходи для дітей. На площі Джордже Енеску програма 12-го Бухарестського фестивалю музичного кіно включає виступи престижних ансамблів та артистів наприкінці цього тижня. У неділю діти також запрошені на майстер-клас «Ремі і пригода звуків: барабани і ритм, малі ударні інструменти», де вони зможуть поекспериментувати з різними звуками і ритмами.

ГОЛОСУВАННЯ – Міністерство закордонних справ Румунії опублікувало на своєму сайті путівник для виборців, які голосуватимуть поштою на цьогорічних президентських та парламентських виборах. Згідно з документом, крайній термін, до якого румуни, які проживають або перебувають за кордоном, можуть зареєструватися у виборчому реєстрі – 10 жовтня для участі у виборах нового глави держави та 17 жовтня для участі у парламентських виборах. Міністерство нагадує, що право голосувати поштою є альтернативою голосуванню на виборчій дільниці і реалізується за допомогою послуг поштового зв’язку. Реєстрація здійснюється шляхом заповнення онлайн-форми на сайті votstrăinătate.ro, яким керує Постійний виборчий орган.

ЕКОЛОГІЯ – Понад 150 тисяч волонтерів беруть участь сьогодні в 11-й національній кампанії «Національний день прибирання, зробимо це, Румунія!». Цього року був запущений додаток «Let’s Do It, Romania!», доступний на iOS та Android, який дозволяє користувачам безкоштовно повідомляти про наявність сміття або амброзії, а повідомлення передаються компетентним органам для забезпечення очищення цих територій. Це цифрове рішення є ключовим елементом зусиль із захисту довкілля, оскільки дозволяє громадянам безпосередньо та швидко долучатися до цього процесу. Згідно з даними, зібраними командою «Let’s Do It, Romania!», з 2009 року і дотепер, понад 2,4 мільйона волонтерів взяли участь у Національному дні прибирання по всій країні. Проводячи Національний день прибирання, Румунія приєднується до 198 інших країн у цьому глобальному прагненні зменшити кількість відходів і сприяти чистому і здоровому навколишньому середовищу.

СЕРЕДНІЙ СХІД – Міністр оборони США Ллойд Остін під час шостої менш ніж за тиждень телефонної розмови зі своїм ізраїльським колегою знову висловив занепокоєння ескалацією напруженості між Ізраїлем та ліванським угрупуванням «Хезболла» і закликав до дипломатичного вирішення кризи. Американський урядовець зосередився на дипломатії після того, як міністр оборони Ізраїлю Йоав Галант заявив про новий етап у війні. У п’ятницю ізраїльські військові оголосили, що в результаті повітряного удару по Бейруту було вбито одного з головних командирів угруповання “Хезболла”, а також інших високопоставлених членів ліванського руху. Цей напад стався після дводенних атак на ліванське угруповання, під час яких вибухали пейджери і радіостанції його членів, в результаті чого загинули 37 осіб і кілька тисяч були поранені. Вважається, що атаки були здійснені ізраїльськими спецслужбами, які не підтвердили і не спростували свою причетність.

З метою реіндустріалізації країни румунська виконавча влада зробила важливі кроки для завершення розробки схеми підтримки великих стратегічних інвестицій в обробну промисловість та Програми підтримки великих галузей промисловості Румунії – металургії, сталеливарної та хімічної промисловості.

«Перший компонент Плану стратегічних інвестицій в обробну промисловість передбачає схему державної допомоги в розмірі 500 мільйонів євро та податкові пільги для інвестицій на суму понад 150 мільйонів євро, які безпосередньо створюють сотні робочих місць і розвиваються в регіонах з ВВП на душу населення нижче середнього по країні», – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку.

Другим компонентом Промислового плану є Національна програма підтримки великої промисловості Румунії – схема державної допомоги на суму 1 млрд євро (близько 5 млрд леїв) протягом 6 років, спрямована на декарбонізацію виробничих процесів та підвищення енергоефективності. За словами прем’єр-міністра, приблизно 30 компаній металургійної та хімічної промисловості отримають підтримку в розмірі до 100 мільйонів євро на одного бенефіціара.

«Це компанії, які реалізують інвестиції з прийнятною вартістю не менше 8 мільйонів євро, які зменшують прямі викиди парникових газів на промислових об’єктах на 40% та/або зменшують споживання енергії на промислових об’єктах щонайменше на 20% по відношенню до підтримуваних видів діяльності. Фінансування схеми державної допомоги в основному здійснюється за рахунок продажу квот на викиди парникових газів для Румунії, а інвестиції повинні бути збережені протягом 5 років з дати їх завершення», – пояснив Марчел Чолаку.

Він зазначив, що третій компонент плану передбачає програму державної допомоги у розмірі 1,25 млрд. леїв для 15 компаній, які реалізують інвестиції у виробництво промислової сировини, такої як труби, профілі, прутки, алюміній або мідь.

«Ці програми підтримки відповідають заходам, запропонованим у Плані Драгі для підвищення промислової конкурентоспроможності європейської економіки. Три схеми допомоги передбачають збільшення промислового виробництва та валового внутрішнього продукту за рахунок інвестицій, зменшення дефіциту торговельного балансу, створення нових добре оплачуваних робочих місць, а також декарбонізацію виробничих процесів та підвищення енергоефективності», – додав прем’єр-міністр, зазначивши, що метою є зміцнення моделі економічного розвитку, заснованої на інвестиціях.

УРЯД – Уряд Румунії виділив першу пряму фінансову допомогу людям, які постраждали від повеней на сході країни. На позачерговому засіданні, скликаному сьогодні, румунська виконавча влада вирішила, що кожна постраждала сім’я отримає екстрену допомогу в розмірі до 10.000 леїв (2.000 євро), а сім’ї загиблих – ще 10.000 леїв (2.000 євро). Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що першочерговим завданням є термінове проведення ремонтних робіт на зруйнованих будинках і господарських будівлях, а також на дорогах, мостах та інших об’єктах місцевої інфраструктури. Він оголосив, що Міністерство внутрішніх справ розпочало процедуру запровадження режиму підвищеної готовності в повітах Галац та Васлуй, які сильно постраждали від повені, що дозволить місцевим адміністраціям більш ефективно укладати контракти на виконання необхідних робіт.

ПОВЕНІ – Ситуація на сході Румунії, де останніми днями мали місце проливні дощі та повені, залишається критичною. Досі є недоступні дороги, затоплені будинки та евакуйовані люди. При Міністерстві охорони здоров’я організовано кризовий підрозділ для надання необхідної медичної допомоги жителям повітів Галац та Васлуй (східна Румунія), які найбільше постраждали від повеней. Міністерства внутрішніх справ та оборони мобілізували сотні пожежників, жандармів, солдатів і техніку для допомоги евакуації жертв катастрофи та відновленні інфраструктури, зруйнованої повенями. У найбільш постраждалих населених пунктах були створені табори на сотні місць. Щонайменше шестеро людей загинули і тисячі будинків були зруйновані в результаті повеней останніх днів. Учні 25 шкіл у повіті Галац також не відвідують заняття в понеділок і вівторок. Міністр освіти Ліджіа Дека сьогодні відвідує навчальні заклади в постраждалих від повені районах. Згідно з повідомленням міністерства, вона оцінить потребу в підтримці місцевих жителів, щоб навчальний процес міг відновитися якнайшвидше. Уряд розпорядився терміново виділити з державного резерву чотири модульні будівлі, в яких діти зможуть тимчасово навчатися, поки ситуація не нормалізується. 

МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії попереджає румунів, які подорожують до Німеччини, щоб вони готувалися до довшого часу очікування. Уряд Німеччини вирішив продовжити з понеділка на шість місяців тимчасовий контроль на всіх сухопутних кордонах з метою скорочення нелегальної міграції. На додаток до тих, що вже діють на кордонах з Австрією, Швейцарією, Чехією  та Польщею, контроль буде також запроваджений на кордонах з Францією, Люксембургом, Нідерландами, Бельгією та Данією. Кореспондент Радіо Румунія в Німеччині зазначає, що кожна особа, яка перетинає кордон, може бути зупинена і перевірена федеральною поліцією в будь-якому прикордонному регіоні та в будь-який час. Під час прикордонного контролю може бути перевірена не тільки особа, а й транспортний засіб. Ваш багаж, товари та цінності також можуть бути перевірені співробітниками поліції. Румуни, які стикаються з особливими ситуаціями можуть телефонувати на гарячі лінії посольства в Берліні, а також румунських консульств у Німеччині.

ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Головний переговірник Європейського парламенту з питань бюджету ЄС, румунський євродепутат Зігфрід Мурешан оголосив, що він вимагатиме, щоб багаторічний бюджет блоку ЄС був більш гнучким, щоб він міг діяти швидше у випадку катастроф, таких як повені в Румунії. Мурешан додав, що завдані збитки повинні бути компенсовані, та що Європейський Союз через Фонд солідарності та Механізм цивільного захисту прийде на допомогу румунам і європейцям в інших державах-членах ЄС. Він зазначив, що необхідна швидша мобілізація і більше коштів, оскільки в даний час максимальні суми на випадок непередбачених катастроф затверджуються кожні сім років у багаторічному бюджеті ЄС, що забезпечує занадто мало гнучкості для фінансування, зосередженого на потребах.

ЛІТАКИ – Державний департамент США схвалив продаж Румунії 32 винищувачів F-35, а також двигунів та іншого обладнання відповідно до договору на суму близько 7 мільярдів доларів в рамках програми сприяння безпеці іноземних військових продажів. Про це йдеться в прес-релізі Пентагону. Міністерство національної оборони Румунії привітало це рішення. Тепер продаж має бути схвалений Конгресом. Цей крок підвищить стабільність союзника НАТО і зміцнить стабільність в Європі. Румунія займає стратегічну позицію по сусідству з Україною і в Чорному морі.

ПІДТРИМКА – Румунія стала першою країною в Європі, яка отримає фінансову підтримку США на загальну суму 10 мільйонів доларів для покращення національної системи запобігання та протидії торгівлі дітьми. Уряди Румунії та США підписали сьогодні в Бухаресті п’ятирічну рамкову угоду про партнерство у сфері захисту дітей. Посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек заявила, що Сполучені Штати підтримають Румунію в її зусиллях з розробки стратегії запобігання торгівлі людьми, орієнтованої на жертв, посилення захисту дітей-жертв торгівлі людьми, а також покращення розслідувань з метою переслідування та засудження торговців дітьми. Міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою заявив, що підписання цього партнерства свідчить про рішучість румунської влади боротися з жорстоким поводженням з дітьми в усіх його формах, оскільки кількість випадків жорстокого поводження з дітьми за останні роки зросла на тривожну тенденцію.

ГАНДБОЛ – Чемпіонки Румунії CSM Бухарест у неділю на своєму майданчику в другому матчі групи А жіночої Ліги чемпіонів обіграли Сторхамар Гандбол Еліт 32-28 (17-15). З трьома голами, забитими в цьому матчі, Крістіна Нягу додала 1.139 голів в загальній кількості в гонці за звання найкращого бомбардира змагань, в останньому сезоні своєї кар’єри, перебуваючи лише в трьох голах від здобуття цього титулу. Бухарестський CSM Бухарест програв у своєму дебютному матчі в групі А, в Румунії, Gloria Бістріца з рахунком 26:30. У третьому турі CSM Бухарест 21 вересня зіграє на виїзді проти Podravka (Хорватія), а Gloria Бістріца того ж дня вдома проти Krim (Словенія). Румунський Rapid Бухарест, який посів друге місце, також грає в групі Б. Дві кращі команди, що посядуть перші місця в обох групах, напряму потрапляють до чвертьфіналу, а команди, що посядуть 3-6 місця, зіграють у плей-офф за інші чотири путівки до чвертьфіналу, які будуть розіграні на турнірі «Фінал чотирьох» в Будапешті (31 травня – 1 червня).

Понад 8,5 мільйонів комп’ютерів з програмним забезпеченням Windows постраждали від найбільшого у світі збою в роботі Інтернету в липні цього року. Ці цифри роблять інцидент найбільшою кіберподією, що перевершує всі попередні атаки та події. Це був збій, комп’ютерна помилка, але він мав дуже схожі наслідки з кібератакою – призвів до перебоїв у наданні послуг, комп’ютери з операційною системою Windows не працювали і не запускалися, серйозних збоїв у роботі серверів, що працюють у віртуальному середовищі.

Дан Кимп’ян, генеральний директор Національного директорату кібербезпеки: «Це показує нам, з одного боку, наскільки ми стали залежними як економіка, як суспільство, як користувачі від різних програмних компонентів, що працюють на пристроях, які ми використовуємо у повсякденному житті. Це все стає дедалі складнішим, дуже витонченим, і ми повинні бути готовими як користувачі, як ІТ-спеціалісти, як фахівці з кібербезпеки, бути готовими до такого роду інцидентів, знову ж таки, кібернетичних, а не кібератак, інцидентів, які можуть трапитися в майбутньому».

Дан Кимп’ян зазначив, що «рівень складності зростає абсолютно вражаюче. Ми розуміємо, що нам, як користувачам або тим, хто відповідає за кібербезпеку, стає все важче і важче розуміти ключові дані про ці технології, їх архітектуру, компоненти, вразливості. Це означає, що насправді потрібні абсолютно вражаючі зусилля або постійне збільшення зусиль для того, щоб мати можливість управляти всіма ризиками, пов’язаними з новими технологіями». Ось чому він рекомендує всім організаціям виділяти бюджети на кібербезпеку. Тому що, за його словами, «кібербезпека має свою ціну, яка аж ніяк не маленька, але все ж набагато менша, ніж вартість усунення кіберінциденту, який впливає на ту чи іншу організацію». Використання вразливостей програмного забезпечення передбачає, що зловмисники використовують слабкі місця або помилки в програмі або операційній системі, щоб отримати несанкціонований доступ до ресурсів, скомпрометувати дані або отримати контроль над системою. Зловмисники можуть використовувати вразливості для встановлення шкідливого програмного забезпечення, вилучення конфіденційних даних або порушення нормальної роботи системи. Ризики існують навіть після кіберінциденту.

Знову ж, Генеральний директор Національного директорату кібербезпеки: «Один із ризиків полягає в тому, що зловмисники створюють сайти, які виглядають як надійне джерело рішень, тобто це може бути та чи інша компанія, яка пропонує користувачам завантажити програми, що нібито вирішують проблему, але насправді можуть розгортати шкідливе програмне забезпечення, що створює зовсім інші проблеми. Ось чому дуже, дуже важливо, щоб будь-який користувач, будь-яка ІТ-команда отримувала свої рішення та інформацію лише з легальних веб-сайтів відповідних виробників технологій».

Ми маємо гібридну війну на нашому кордоні, яка фундаментально і дуже жорстоко змінила багато аспектів кіберпростору, – каже Дан Кимп’ян, – це тотальна війна, десь 160 проукраїнських проти 60-70 проросійських груп, які запускають все, що завгодно, в усіх напрямках. У кіберпросторі немає кордонів, зловмисники націлені на активи, сервери, ноутбуки і т.д. З початком війни можливості обох сторін розвинулися абсолютно вражаюче. «Наприклад, в Україні, – пояснює генеральний директор Національного директорату кібербезпеки, – з 70 спеціалістів до війни їх кількість зросла до 3200, і вони мають ще близько 3000 перевірених і затверджених підрядників, які займаються виключно кіберопераціями. Українська кіберполіція зросла з 430 осіб до 14 400. Це абсолютно феноменальне збільшення кількості експертів і людей, які займаються цією темою. Велика проблема, яку ми маємо, полягає в тому, що в кіберпросторі немає кордонів, все знаходиться на відстані одного кліку, і розпочати операцію дуже легко».

За словами Дана Кимп’яна, «В даний час в Румунії близько 80% виявлених проблем пов’язані з кіберзлочинністю. Існують групи, які в основному мотивовані фінансовою вигодою, які хочуть вкрасти дані, зашифрувати їх, вимагати викуп, здійснювати всілякий шантаж, отримати несанкціонований доступ, продати їх, монетизувати такого роду дії. Це те, що ми бачили протягом останніх 3-4 років, це продовжується як тенденція, і це, ймовірно, продовжуватиметься в найближчому майбутньому як основна проблема, з якою ми зіткнемося».

Що робити у випадку кіберінциденту? Перш за все, коли стався будь-який інцидент, необхідно швидко визначити причину інциденту, – каже Дан Кимп’ян, який також окреслив кроки, яких слід дотримуватися тим, чиї системи постраждали: «Першим і основним кроком, очевидно, є звернення до власної ІТ-команди, тобто до фахівців своєї організації, які знають власну інфраструктуру, з її перевагами та недоліками, специфічними особливостями та архітектурою, це перший крок. Другим місцем, де ми можемо отримати інформацію і куди ми можемо звернутися, очевидно, є виробник відповідного програмного забезпечення, тобто організація, яка найкраще знайома з технічними характеристиками цього програмного забезпечення. І по-третє, я можу сказати, що це компетентні органи на національному рівні або міжнародні організації, які публікують рішення такого роду».

А коли йдеться про оцифрування та кібербезпеку, каже Дан Кимп’ян, відповідальність має бути колективною.