Author: Штефан Стойка

ВИБОРИ – У Румунії розпочинається реєстрація кандидатів на місцевих виборах 9 червня. Політичні партії, альянси, організації громадян, що належать до національних меншин, та незалежні кандидати зможуть до опівночі 30 квітня подати до виборчих комісій списки своїх кандидатів до органів місцевого самоврядування. Сьогодні також розпочинається період реєстрації виборчих альянсів для участі у місцевих виборах. 9 червня румуни, які мають право голосу, також будуть покликані на виборчі дільниці на вибори до Європейського Парламенту.

ЕКОНОМІКА – Міжнародний валютний фонд (МВФ) переглянув свої прогнози зростання румунської економіки в цьому році в бік зниження з 3,8%, як передбачалося в жовтні, до 2,8%. Це випливає з останнього звіту «Перспективи розвитку світової економіки», опублікованого у вівторок міжнародною фінансовою організацією. Згідно з новими оцінками МВФ, після зростання на 2,1% в минулому році, економіка зросте на 2,8% в цьому році, прискорившись до 3,6% в 2025 році. Що стосується інфляції, МВФ прогнозує, що середньорічне зростання інфляції в Румунії складе 6% цього року і 4% наступного року, порівняно з 10,4% у 2023 році. МВФ також очікує, що дефіцит поточного рахунку Румунії залишиться на рівні 7,1% від ВВП у 2024 році, як і в жовтні, і як у 2023 році. Що стосується безробіття, то МВФ очікує його на рівні 5,6% у 2024 році та 5,4% у 2025 році.

ЧОРНЕ МОРЕ – Президент Клаус Йоганніс звернувся з листом до парламенту з проханням схвалити участь Румунії в операціях під егідою Оперативної групи з боротьби з морськими мінами в Чорному морі MCM BLACK SEA, починаючи з 2024 року. На тлі війни Російської Федерації проти України зросла загроза дрейфуючих мін, встановлених обома державами, що впливає на безпеку судноплавства і населення, про що свідчать численні інциденти, зафіксовані в Чорному морі, поблизу кордонів Румунії, йдеться в листі. Нагадаємо, що Туреччина запропонувала створити військово-морську цільову групу з протимінних заходів у Чорному морі (Mine Counter-Measures Task Group Black Sea/MCM BLACK SEA).

ВІЗИТ – У супроводі кількох членів кабінету міністрів прем’єр-міністр Марчел Чолаку сьогодні відвідує Доху, столицю Катару. Заплановано кілька зустрічей з катарськими високопосадовцями, головним чином пов’язаних із зміцненням двостороннього співробітництва у таких ключових сферах, як сільське господарство, транспортна інфраструктура, нові технології та енергетика. Важливу роль відіграватиме діалог між представниками ділових кіл двох країн, а також обговорення організації майбутнього бізнес-форуму. Прем’єр-міністра Марчела Чолаку супроводжують міністри закордонних справ, транспорту, економіки, енергетики, сільського господарства та цифровізації. Після Катару румунська урядова делегація вирушить до Об’єднаних Арабських Еміратів.

ПРАВОСУДДЯ – Колишньому прем’єр-міністру Петре Роману та колишньому віце-прем’єр-міністру Джелу Войкан Войкулеску може бути повідомлено про підозру у справі «Приходу шахтарів до Бухареста у 1990 році», після того, як президент Клаус Йоганніс у вівторок схвалив клопотання прокуратури про порушення проти них кримінальних справ за злочини проти людяності та направив ці клопотання до міністра юстиції. У цій же справі президент Клаус Йоганніс цього місяця також дав згоду на притягнення до кримінальної відповідальності колишнього глави держави Йона Ілієску, якого звинувачують у віддачі наказу розігнати силою протестувальників, переважно молодь зі столичної Університетської площі. Троє підозрюваних керували країною 13-15 червня 1990 року, коли антиурядові протести були жорстоко придушені силами правопорядку за допомогою шахтарів, викликаних з долини Жіу. Чотири людини були застрелені і понад 1000 отримали поранення.

ШЕНГЕН – Міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою заявив у вівторок в Бухаресті, що в історії Шенгенської зони немає жодного прикладу, коли б країна мала лише частину своїх кордонів в зоні вільного пересування. Він зробив ці заяви після зустрічі зі своєю німецькою колегою Ненсі Фезер. «Ми віримо, що історія підтвердиться в 2024 році і Румунія завершить цей кейс за підтримки держав-членів, Єврокомісії та в тісній співпраці з Австрією», – сказав міністр. У цьому контексті Кетелін Предою нагадав, що Румунія вже 14 років відповідає технічним критеріям для приєднання до Шенгенської зони вільного пересування. У свою чергу, Ненсі Фезер підтвердила підтримку Німеччиною вступу Румунії: «Ми продовжуємо підтримувати повне приєднання Румунії до Шенгенської зони, в тому числі сухопутних кордонів. Шенген є важливим досягненням нашого європейського проєкту. Зараз дуже важливо продемонструвати солідарність і силу», – підкреслила німецька міністерка.

КУЛЬТУРА – Міністерка культури Румунії Ралука Туркан з понеділка перебуває з п’ятиденним візитом в Італії в рамках 60-ї Венеційської бієнале. Програма візиту включає участь у відкритті виставки «Що таке робота» художника Шербана Саву, представленої в Румунському павільйоні на бієнале, а також відвідування Нової галереї Румунського інституту культури і гуманітарних досліджень у Венеції.

Національний банк Румунії вирішив зберегти ключову процентну ставку на рівні 7% річних, рівень, який залишався незмінним протягом року і чотирьох місяців. Відсоткові ставки, за якими комерційні банки можуть позичати кошти в НБР, а також ті, які вони отримують, коли зберігають гроші на депозитах у центральному банку, також були збережені на колишньому рівні. За оцінками експертів НБР, річна інфляція в січні 2024 року зросла, відповідно до прогнозів, до 7,41%, але в лютому знизилася до 7,23%.

Вищі темпи інфляції порівняно з кінцем минулого року є, в основному, результатом річної динаміки цін на електроенергію, а також подорожчання палива та тютюнових виробів на тлі підвищення акцизів та зростання цін на сиру нафту, зазначили в НБР. За оцінками фахівців цієї установи, в найближчі місяці річна інфляція продовжить знижуватися, але за дещо вищою траєкторією, ніж це було показано в середньостроковому прогнозі від лютого 2024 року.

Інфляція перебуває під впливом невизначеності та ризиків, зумовлених нещодавніми фіскальними заходами, спрямованими на підтримку фіскальної консолідації, а також заходами щодо обмеження торговельної надбавки на основні продовольчі товари, дію яких було продовжено до кінця року. Водночас зростає невизначеність та ризики, пов’язані з майбутньою фіскальною політикою та політикою доходів, що випливають з виконання бюджету за перші два місяці року, динаміки заробітних плат у державному секторі та повного впливу нового Пенсійного закону.

Динаміка цін на нафту також впливатиме на інфляцію, зазначає Національний банк. Невизначеність та ризики для перспектив економічної активності, а отже, і для середньострокової інфляційної динаміки, продовжують генерувати війна в Україні та конфлікт на Близькому Сході, а також економічні події в Європі, зокрема в Німеччині. Як і у випадку з дефіцитом бюджету, який є надто високим порівняно з вимогами Європейської Комісії та потенційно дестабілізуючим для фінансів країни, прем’єр-міністр Марчел Чолаку також оптимістично налаштований щодо інфляції.

Він запевнив, що інфляція знизиться найближчим часом і досягне 5% до кінця року. Глава уряду нагадав, що коли він вступив на посаду в червні минулого року, інфляція вимірювалася двозначними цифрами і постійно знижувалася завдяки заходам, вжитим виконавчою владою. Ми також досягнемо цільового показника дефіциту, запевнив глава уряду. Він зазначив, що поглиблення дефіциту відбувається не за рахунок споживання, а за рахунок інвестицій, які повернуться в економіку і будуть відображені в податках.

Напередодні виборчого марафону, через який Румунія пройде цього року, з виборами до Європарламенту та місцевими виборами 9 червня, президентськими виборами у вересні та законодавчими у грудні, у парламенті була започаткована ініціатива «Молодь голосує», спрямована на заохочення молодих людей голосувати та просувати порядок денний своїх пріоритетів. На заході було презентовано повне дослідження “Молодь Румунії у виборчому 2024 році”.

Серед проблем, про які повідомили респонденти, – відсутність добре оплачуваної роботи, якість системи освіти, проблеми, пов’язані з рівнем життя. Щодо рівня довіри до інституцій, то на першому місці – університетське середовище, якому 56% молодих людей довіряють на високому або дуже високому рівні, далі йдуть Європейський Союз (51%), армія (50%) та НАТО (50%). Серед інституцій, які користуються низьким рівнем довіри серед молоді – преса і, насамперед, політичні інституції: Адміністрація Президента, Уряд, Парламент та партії.

Молоді люди критично ставляться до певних аспектів функціонування держави, таких як передбачуваність, справедливість, незалежність та орієнтація країни на своїх громадян, показує також дослідження. Відсутність надії змушує двох з трьох молодих людей розглядати можливість тимчасової або постійної міграції з Румунії, причому 68% вважають, що країна рухається в неправильному напрямку. Основними проблемами, які, на думку більшості молодих людей, викликають занепокоєння щодо їхнього становища в Румунії, є відсутність можливостей на ринку праці, низька якість освіти, пороки та рівень життя.

Як і очікувалося, соціальні мережі очолюють список джерел інформації для молодих людей. 4 з 10 молодих людей кажуть, що отримують інформацію з таких джерел, як Facebook, TikTok, Instagram, WhatsApp. Інтерес молоді до політики є низьким. Найважливішими вважаються президентські вибори. Явка виборців, як повідомляється, дуже висока, але вона може змінитися на виборчих дільницях. Трохи більше 25% молодих румунів проголосували на парламентських виборах 2020 року, а найвища явка серед молоді за останні 8 років була на виборах до Європейського парламенту 2019 року, коли проголосувало понад 40%. Вибір “меншого зла” – це питання, на яке вказали 4 з 10 респондентів.

“Молодь голосує” – це не ініціатива однієї людини або однієї особи, а проєкт цілого покоління, підкреслив Александру Манда, засновник та організатор заходу. На його думку, головний висновок полягає в тому, що кожен четвертий молодий румун каже, що не визначився і не знає, за кого голосуватиме на цьогорічних виборах. Ймовірно, найбільшою проблемою є те, що багато молодих людей не бачать свого майбутнього на батьківщині, не тому, що вони не хочуть цього, а скоріше тому, що система побудована таким чином, що вона не відповідає їхнім потребам, вважає соціолог Дан Журкан, науковий директор Румунського інституту оцінки та стратегії (IRES). Опитування IRES було проведене в березні серед 800 молодих респондентів, з похибкою 3,5%.

НАТО – У вівторок, Парламент Румунії переважною більшістю голосів ухвалив Декларацію Сенату і Палати депутатів, які провели спільне засідання, з нагоди 20-ї річниці вступу Румунії до НАТО і 75-ї річниці Північноатлантичного альянсу. У документі підкреслюється, що членство в Альянсі є гарантією захисту громадян, демократії та особистих свобод. Наш обов’язок – продовжувати підтримувати законні прагнення інших вразливих сусідніх держав, таких як Україна і Республіка Молдова, дотримуватися цих цінностей, додається в заяві. Румунія користується повагою та впливом у Північноатлантичному альянсі, до її голосу прислухаються, це голос, який має значення, написав заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане в короткому відеоролику, розміщеному в соціальних мережах.

ЗУСТРІЧ – Президент Клаус Йоганніс проведе в середу в Бухаресті разом з Президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем робочу зустріч, присвячену підготовці майбутнього Стратегічного порядку денного Європейського Союзу, – повідомила сьогодні Адміністрація Президента. Згідно з прес-релізом, у зустрічі візьмуть участь прем’єр-міністри Бельгії, Угорщини та Хорватії: “Консультації в Бухаресті є частиною ширшого процесу визначення пріоритетів Європейського Союзу на період 2024-2029 років, який був започаткований на неформальному засіданні Європейської Ради в Гранаді 6 жовтня 2023 року”, – зазначили в Адміністрації Президента. Дискусії щодо підготовки майбутнього Стратегічного порядку денного продовжаться на рівні лідерів ЄС з метою його ухвалення Європейською Радою на її засіданні, запланованому на кінець червня цього року, – додається у прес-релізі.

СТРАЙК – Страйк працівників Пошти Румунії продовжився у вівторок на національному рівні, оскільки керівництво компанії відкрило дві судові справи: одну про призупинення страйку, а іншу про визнання страйку незаконним, оголосив Національний профспілковий блок. Представники профспілки стверджують, що в середу постануть перед судом для захисту. Працівники компанії вимагають підвищення заробітної плати на 400 леїв і збільшення надбавки за лояльність. За даними Національного профспілкового блоку, в акції протесту беруть участь понад 7.000 членів профспілки в 32 повітах країни. Керівництво компанії і Міністерство досліджень, інновацій та цифровізації запропонували підвищити зарплату двома частинами, що восени призведе до загального чистого підвищення в середньому на 370 леїв.

ОБОРОНА – Міністерство оборони Румунії опублікувало проєкт нового закону про національну оборону. Документ, винесений на громадське обговорення, чітко визнає гібридні загрози головним викликом національній безпеці і передбачає конкретні механізми для їх виявлення, запобігання та протидії. Він також забезпечує правову основу для залучення військових і невійськових сил і засобів за межами території румунської держави для захисту румунських громадян, які перебувають у небезпеці. Серед нововведень – можливість мілітаризації сил захисту Міністерства внутрішніх справ у разі мобілізації або під час збройного конфлікту. Також пропонується створити Національний військовий командний центр – нову структуру, яка відповідатиме за координацію та управління всіма силами оборони.

ФІНАНСИ – Станом на 31 березня валютні резерви Національного банку Румунії зросли до 64,2 млрд євро. Рівень золотого запасу залишився на рівні 103,6 тонн. В контексті динаміки міжнародних цін його вартість становила близько 6,9 млрд. євро. Виплати за державним боргом, деномінованим в іноземній валюті, прямим або гарантованим Міністерством фінансів, у квітні становили близько 2 млрд євро. НБР також повідомляє, що базовий індекс споживчих кредитів знизився до 5,90% на рік. Тенденція до зниження призведе до зниження іпотечних ставок для сотень тисяч румунів. Тримісячний індекс ROBOR, який використовується для розрахунку вартості споживчих кредитів у леях зі змінними процентними ставками, також знизився.

ДІПФЕЙК – Національний директорат кібербезпеки в Бухаресті випустив посібник з ідентифікації матеріалів, що містять діпфейки. Документ містить детальну інформацію про те, що таке “діпфейк”, процес його створення та як ідентифікувати матеріали, які підпадають під цю категорію. Посібник також навчає румунів, що робити, якщо вони стали жертвою “діпфейку”.

НАВЧАННЯ – Румунські військовослужбовці беруть участь у багатонаціональних навчаннях JCET-2024 (Joint Combined Exchange Training\Спільне комбіноване навчання за обміном), які проходять на території Республіки Молдова разом з контингентами з цієї країни та США до 19 квітня. За словами організаторів, навчання мають на меті спільну підготовку та обмін досвідом між військовими силами спеціального призначення Республіки Молдова, Румунії та США, а також підвищення рівня оперативної сумісності між контингентами, що беруть участь у навчаннях.

Румунія і в 2023 році була основним постачальником нафтопродуктів до Респіблуки Молдова. Про це повідомило молдовське агентство з регулювання енергетики. Минулого року Молдова імпортувала майже 1.000.000 тонн дизельного палива, бензину та скрапленого газу, що майже на 7% більше, ніж у 2022 році і, таким чином, відбулося повне відновлення ринку нафтопродуктів після послідовних криз, викликаних пандемією COVID-19 і початком війни в Україні, – кажуть експерти в галузі енергетики, яких цитує Радіо Кишинів.

Найбільш імпортованим нафтопродуктом стало дизельне паливо, з часткою в майже 75%. Майже весь бензин, що імпортується до Р.Молдови надходить з Румунії, так само як і 70% дизельного палива. Росія, яка раніше була одним з найбільших постачальників нафтопродуктів на молдовський ринок, минулого року експортувала до Молдови незначні обсяги дизельного палива, лише 1,7% від загального обсягу.

З іншого боку, Уряд Румунії продовжив термін дії зобов’язання, накладеного на румунських виробників, укладати прямі контракти на продаж електроенергії до Р.Молдови, якщо цього вимагатиме ситуація. Причина полягає в тому, що влада в Кишиневі може зіткнутися з браком електроенергії від електростанції в сепаратистському проросійському регіоні Придністров’я, яка є її основним джерелом. Румунські ЗМІ нещодавно повідомляли, що об’єднання енергетичних і газових мереж Румунії і Республіки Молдова стало важливою економічною і стратегічною метою офіційного Бухареста після того, як підписаний між двома країнами меморандум був затверджений постановою уряду.

Згаданий нормативно-правовий акт констатує наявність спільної волі до інтеграції Республіки Молдова в європейський енергетичний ринок і до довгострокового постачання енергоресурсів з Румунії до цієї країни. У сфері природного газу сторони мають намір розвивати проєкти, спрямовані на взаємозв’язок між двома країнами, вивчаючи можливість збільшення потужностей двостороннього транспортування природного газу, розширення трубопроводів, розвитку потужностей зі зберігання природного газу на території Румунії.

Сторони також співпрацюватимуть з метою підтримання мінімального рівня запасів сирої нафти і нафтопродуктів і підпишуть двосторонню угоду, яка передбачатиме визначення сховищ для створення аварійних запасів Республіки Молдова на території Румунії. Румунія і Р.Молдова зобов’язуються просувати цілі Меморандуму перед Європейською Комісією та іншими глобальними фінансовими установами з метою залучення коштів для їх досягнення, а також отримання необхідної  консультації.

ШЕНГЕН – З 31 березня Румунія офіційно вступила до Шенгенської зони з повітряними і морськими кордонами. Контроль на морі не скасовано, але буде спрощено. В аеропортах люди, які вирішили летіти до країн-членів Шенгенської зони або з них, після проходження контролю безпеки проходитимуть безпосередньо до виходу на посадку, без необхідності зупинятися біля фільтрів прикордонної поліції для перевірки проїзних документів, де подекуди формувалися довжелезні черги. Слід нагадати, що Болгарія також приєдналася до Шенгенської повітряної та морської зони разом із Румунією. Нині 27 європейських країн є повноправними членами Шенгенської угоди, а Румунія і Болгарія – неповноправними. Контроль на сухопутному кордоні залишиться в силі через протидію Австрії тому, щоб дві країни стали повноправними членами зони. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітала обидві країни з цим досягненням і запевнила, що цього року буде продовжено переговори щодо скасування контролю на внутрішніх сухопутних кордонах.

ВЕЛИКДЕНЬ – Римо-католицькі та протестантські християни відзначили в неділю перший день Великодня. У переважно православній Румунії близько 1,3 мільйона людей відзначили Воскресіння Ісуса Христа через три дні після його розп’яття на хресті. Опівночі у Ватикані Папа Франциск очолив спеціальну пасхальну месу в базиліці Святого Петра. “Ворожнеча і війни, егоїзм і байдужість, страхи, які заважають нам творити добро, – це наші валуни, надмогильні камені в наших серцях, які позбавляють нас сил іти вперед”, – наголосив понтифік у своїй проповіді. У пастирському посланні римо-католицький архієпископ і митрополит Бухареста Аурел Перке зазначив, що, на жаль, пісня великодньої радості, проголошена Церквою, контрастує з криками, які лунають із багатьох хворобливих ситуацій, які дедалі частіше трапляються у світі, як-от війни, несправедливість, нерівність і бідність. Президент Румунії Клаус Йоганніс у своєму посланні також написав, що “Великдень дає нам змогу бути разом із нашими близькими та нагадує нам, що нас завжди супроводжує божественна любов і сила. У цьому дусі солідарності та співчуття звернімо наші думки та молитви до страждаючих”, – додав президент. Цього року Великдень для римських католиків і протестантів настає на п’ять тижнів раніше, ніж у православних, греко-католиків і неопротестантів, які відзначатимуть його 5 травня.

НАТО – Парламент Румунії збереться у вівторок на спільне засідання, щоб відзначити 20 років вступу Румунії до Північноатлантичного альянсу та 75 років існування НАТО. 2 квітня виповнюється рівно два десятиліття з моменту офіційного підняття румунського прапора в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. 29 березня ратифікаційні грамоти були передані на зберігання в Державний департамент США у Вашингтоні.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Минулого року Румунія посіла друге місце в ЄС після Франції за обсягами виробництва насіння соняшнику, втративши першу позицію, яку займала у 2022 році – за даними НІС. Виробництво в минулому році було на 3,7% нижче, ніж в 2022 році. За площею посіву соняшнику країна залишається на першому місці. Щодо площ, посівних картоплею, Румунія залишилася на шостому місці в 2023 році і на дев’ятому місці за обсягом виробництва після таких країн, як Німеччина, Франція, Голландія, Польща.

ПАЛИВО – Румунія була основним постачальником нафтопродуктів до Республіки Молдова у 2023 році, згідно з даними, централізованими Національним агентством з регулювання енергетики в Кишиневі. Минулого року Республіка Молдова імпортувала майже 1 000 000 тонн дизельного палива, бензину та скрапленого газу, що на 6,6 відсотка більше, ніж у 2022 році, і свідчить про повне відновлення ринку нафтопродуктів після послідовних криз у 2020-2022 роках, викликаних пандемією COVID-19 та початком війни в Україні, – зазначають експерти з енергетики, яких цитує Радіо Кишинів. Найбільш імпортованим нафтопродуктом стало дизельне паливо, з часткою майже 75%.

ЛІТНІЙ ЧАС – У ніч із суботи на неділю Румунія перейшла на літній час, годинники перевели на одну годину вперед, 3:00 ранку стало 4:00, а неділя – найкоротшим днем у році. Після переходу на літній час різниця між офіційним часом Румунії та універсальним становить три години. Цей захід триватиме майже сім місяців, до 27 жовтня. Країни ЄС мали до 2021 року повідомити, чи хочуть вони прийняти літній або зимовий час на постійній основі. Однак дискусія все ще відкрита.

Майбутній закон про свободу ЗМІ вперше зобов’яже країни-члени гарантувати редакційну незалежність суспільних ЗМІ шляхом стабільного і передбачуваного фінансування на тлі занепокоєння щодо їх політизації. Документ встановлює загальні законодавчі рамки для всіх країн ЄС, яких будуть зобов’язані дотримуватися національні закони. Нові правила також гарантуватимуть право громадян на доступ до різноманітної інформації.

Першим зобов’язанням для держав-членів є забезпечення незалежності національних медіа-регуляторів, які мають повноваження з втручатися в роботу журналістів. Закон також зобов’язує медіа-компанії оприлюднювати інформацію про акціонерів з тим, щоб громадськість та інші медіа-компанії знали, хто є їхнім засновником і чи може існувати зв’язок між редакційною політикою та певними інтересами.

З іншого боку, суспільні постачальники медіа-послуг мають бути фінансовані за прозорими та об’єктивними процедурами, а виділені кошти мають бути стабільними та передбачуваними. Медіа-провайдери також будуть зобов’язані інформувати громадськість про кошти, отримані як державна реклама, а також про державну фінансову допомогу, в тому числі від країн, що не входять до складу ЄС.

Важливим моментом, який лежить в основі професії, є те, що жоден орган влади або установа не повинні примушувати журналістів розкривати джерело інформації, яку вони публікують, в тому числі за допомогою таких засобів, як затримання, покарання, обшуки в їхніх офісах або встановлення на їхніх електронних пристроях програмного забезпечення для спостереження. Європейський Парламент додав значні гарантії стосовно випадків, коли шпигунське програмне забезпечення може бути використане. Воно зможе бути використане лише на підставі ухвали судді з метою розслідування серйозних злочинів, що караються позбавленням волі. Але навіть і в таких випадках журналісти матимуть право бути поінформованими після початку спостереження і зможуть оскаржити його в суді.

Й останнє, але не менш важливе: депутати Європарламенту передбачили механізм, який не дозволить дуже великим онлайн-платформам, таким як Facebook, X (колишній Twitter) або Instagram, свавільно обмежувати або видаляти контент незалежних ЗМІ. Німецька депутатка Європарламенту Сабіне Вергхайєн (ЄНП) заявила, що свобода ЗМІ знаходиться під загрозою в усьому світі, в тому числі й в Європі, нагадавши про вбивство журналістів на Мальті і в Словаччині, а також про загрози свободі преси в Угорщині. Закон, – підкреслила вона, – є нашою відповіддю на цю загрозу, він захищає подвійну роль ЗМІ як індустрії та охоронця демократії. Доповідачка Комітету з громадянських свобод Рамона Стругаріу (Renew) сказала, що нові правила є відповіддю на дії, хто хоче перетворити ЗМІ на інструменти власної пропаганди або поширювати фейкові новини і дестабілізувати наші демократії.

Передвиборчі ходи

Правляча соціал-ліберальна коаліція Румунії обрала Кетеліна Кирстою, лікаря і директора великої столичної лікарні, своїм спільним кандидатом на посаду генерального мера. Рішення, оголошене цього тижня, було прийнято менш ніж за три місяці до місцевих виборів, які пройдуть одночасно з виборами до Європейського парламенту 9 червня. Формально Кирстою залишиться незалежним кандидатом, і йому допомагатимуть у найважливіших після президентських виборах в Румунії лідери бухарестських організацій СДП і НЛП, колишній мер Габріела Фіря і нинішній міністр енергетики Себастьян Бурдужа. Кожен з них сподівався представляти коаліцію в боротьбі за Бухарест, але коаліція вирішила інакше. Вибори мера відбуваються в один тур, за принципом “переможець отримує все”, тому лікарь Кирстою матиме важку місію, а деякі коментатори кажуть, що неможливо, перемогти нинішнього генерального мера Нікушора Дана, якого в боротьбі за новий мандат підтримує Об’єднаний правий альянс, що складається з Союзу “Рятуйте Румунію”, партії “Народний рух” і “Сили правих”. Центрвиборчбюро відмовило йому у реєстрації на виборах, але Верховний касаційний суд відновив ці його права. У той час як СДП-НЛП обрала незалежного кандидата в Бухаресті, на перше місце в спільному списку на виборах до Європейського парламенту також була обрана незалежна кандидатура в особі Рамони Кіріак, голови представництва Європейської комісії в Румунії. Вона прийняла виклик, але згодом відмовилася від участі у виборах.

Відомого втікача повернули до країни

Колишній мер міста Бая Маре (північний захід) Кетелін Керекеш напевно не зможе балотуватися на місцевих виборах. Цього тижня він був екстрадований владою Німеччини, де намагався уникнути п’ятирічного ув’язнення за хабарництво. 24 листопада 2023 року, незадовго до винесення вироку, Керекеш втік з країни. Його спіймали через п’ять днів у Баварії. Очільниця Мін’юсту Аліна Горгіу заявила, що кероване нею міністерство надало німецькій владі гарантії щодо умов утримання у в’язниці, де буде утримуватися Кірікеш. Насправді, на умови утримання в румунських в’язницях часто посилаються відомі втікачі, засуджені в Румунії перед судами в країнах, де вони шукають незаслуженого притулку. Міністерство юстиції запропонувало так званий “закон про втікачів”, який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі для тих, хто намагається втекти від відбування покарання. Воно також запропонувало, щоб засуджені, які втекли з країни, оплачували витрати на репатріацію. Минулого року румунська держава витратила понад 10 мільйонів леїв (2 мільйони євро) на повернення 800 втікачів.

Затримка з реформами НПВС

Новий перегляд Національного плану відновлення та стійкості вже неможливий, тому Румунія повинна досягти 400 проміжних результатів і цілей до серпня 2026 року, попереджають експерти Європейської Комісії. Вони кажуть, що Бухарест здійснив важливі реформи під парасолею Національного плану відновлення та стійкості у таких сферах, як енергетика, правосуддя, боротьба з корупцією та пенсійна система, але відстає у таких ключових розділах, як податкова реформа та корпоративне управління на державних підприємствах. Європейська комісія також занепокоєна дефіцитом бюджету, який наближається до 7%, що значно перевищує цільовий показник на цей рік. На свій захист уряд у Бухаресті посилається на виклики, спричинені енергетичною кризою, такі як зростання інфляції, наслідки війни в Україні та перебої в ланцюгах поставок, і запевняє, що всі реформи, передбачені Національним планом відновлення та стійкості, будуть реалізовані.

Соціальні протести

В середині тижня працівники румунської пошти провели двогодинний попереджувальний страйк, незадоволені рівнем своєї заробітної плати. Представники профспілки стверджують, що понад 60% поштових працівників отримують мінімальну заробітну плату і вимагають підвищення чистої зарплати на 400 леїв, тобто 80 євро, а також 25% надбавки за лояльність. Профспілка поштових працівників оголосила, що якщо їхні вимоги не будуть виконані, вони можуть оголосити безстроковий загальний страйк. Керівництво національної компанії стверджує, що зарплати зростуть в середньому на 250 леїв з червня. Протест поштових працівників додався до протестів, розпочатих у понеділок працівниками комунальних мерій. Профспілка, що представляє 60.000 державних службовців, заявляє, що вони єдині в бюджетній системі, які залишилися на рівні зарплат 2021 року. У секторі охорони здоров’я також є скарги. Федерація санітарної солідарності вважає запропоноване урядом 20-відсоткове підвищення заробітної плати та виплати за виклики недостатніми і організувала референдум про загальний страйк.

Знову на арені

Румунка Сімона Халеп повернулася після більш ніж півторарічної перерви на тенісний корт, куди вона не мала доступу через допінгову дискваліфікацію. Колишня перша ракетка світу, дворазова переможниця турнірів Великого шолома, зіграла в першому колі в Маямі, великого турніру з 1000 очок, завдяки уайлд-карду, запропонованому організаторами. Халеп зазнала поразки від іспанки Паули Бадоси, але показала хорошу гру, особливо в першому сеті, який вона виграла. 32-річна Халеп стартувала в рейтингу WTA з нуля. Її справа, ймовірно, призведе до зміни правил, згідно з якими спортсменам, чиї дискваліфікації були скасовані або скорочені, можуть відраховувати частину очок. Спортивний арбітражний суд у Лозанні скоротив термін покарання Сімони з 4 років до 9 місяців, тож вона могла повернутися до змагань ще в липні минулого року, і тепер увійшла б до сотні найкращих гравців світу.