Author: Штефан Стойка

  • 7 червня 2024 року

    7 червня 2024 року

    ВИБОРИ – Румуни, які мають право голосу, можуть у неділю обирати своїх представників у майбутньому європейському законодавчому органі та місцевих органах влади. За даними Постійного виборчого органу, понад 200.000 кандидатів намагаються переконати виборців проголосувати за них, ще починаючи від з 10 травня. Найстаршому кандидату 100 років, а наймолодшому трохи більше 23. Понад 11.000 осіб балотуються на посаду мера. Загалом на всі посади депутатів місцевих, повітових та муніципальних рад, мерів та голів повітових рад зареєструвалося понад 207.000 кандидатів. На виборах до Європейського Парламенту в перегони вступили 12 політичних партій та виборчих блоків, а також чотири незалежні кандидати, тобто загалом 494 кандидати, з яких громадяни з правом голосу, повинні обрати 33. Понад 900 виборчих дільниць чекають на румунів за кордоном на недільних виборах до Європейського парламенту. Список розміщений на сайті Міністерства закордонних справ – mae.ro.

    ЗАРПЛАТИ Майже 1,9 мільйона працівників у Румунії отримають підвищення заробітної плати на 284 леї (57 євро) з 1 липня після того, як уряд у Бухаресті схвалив підвищення мінімальної заробітної плати брутто з 3.300 леїв (близько 660) до 3.700 леїв (близько 740 євро) і збільшив щомісячний неоподатковуваний дохід з 200 леїв (близько 40 євро) до 300 леїв (близько 60 євро). Уряд вважає, що це позитивно вплине на економічне зростання, купівельну спроможність працівників і допоможе зменшити кількість незадекларованої праці. Однак рішення не стосується працівників сільського господарства та харчової промисловості, оскільки до цих категорій застосовуються існуючі правові норми. Представники уряду заявили, що підвищення є кроком на шляху до прийняття європейської мінімальної заробітної плати в листопаді.

    ЗУСТРІЧ Лідери європейського олімпійського руху зустрілися в Бухаресті на 53-й Генеральній асамблеї Асоціації європейських олімпійських комітетів (ЄОК) під головуванням членів Виконавчої ради та Томаса Баха, президента Міжнародного олімпійського комітету (МОК), почесного гостя асамблеї. Зустріч була організована Румунським олімпійським і спортивним комітетом. Під час засідання генеральний секретар ЄОК Раффаеле Паньоцці був нагороджений орденом ЄОК «За заслуги» за свою роботу. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку передав послання, в якому наголосив на важливості спорту і підкреслив прихильність румунського уряду до забезпечення найкращих умов для спортсменів.  З іншого боку, президент МОК Томас Бах був прийнятий главою румунської держави Клаусом Йоганнісом.

    ПЕРЕГОВОРИ  Україна та Республіка Молдова виконали умови для початку переговорів про вступ до Європейського Союзу. Речниця Європейської комісії заявила в п’ятницю в Брюсселі, що рішення зараз в руках держав-членів. Єврокомісія поінформувала Раду, що Україна зробила останні законодавчі зміни щодо правосуддя, лобіювання, а також у сфері нацменшин, а Республіка Молдова внесла зміни в судову систему. У випадку обох країн Єврокомісія стежитиме за впровадженням нового законодавства, але вжиті кроки дозволяють почати переговори про вступ. Першим кроком після цього моменту є схвалення державами-членами рекомендації Єврокомісія в Раді, й тут ще залишається знак питання щодо позиції Угорщини. Другим кроком стане створення першої міжурядової конференції за участю Республіки Молдова та України, що еквівалентно початку переговорів щодо узгодження всього законодавства з правом Співтовариства. Зараз у Раді головує Бельгія, держава, яка хоче провести першу міжурядову конференцію протягом свого мандату, тобто до кінця липня.

    ПОСОЛ РОСІЇ – Посол Російської Федерації в Румунії Володимир Ліпаєв був прийнятий в Міністерстві закордонних справ у Бухаресті державним секретарем Аною Тінке для вручення копій вірчих грамотів. Представник румунського зовнішньополітичного відомства підкреслила, що Російська Федерація несе повну відповідальність за нинішній стан двосторонніх відносин і нагадала російському дипломату, що Румунія засуджує агресивну війну проти України, яка є грубим порушенням норм міжнародного права, в тому числі Статуту ООН. Володимир Ліпаєв – кар’єрний дипломат. Останнім часом він був послом в Естонії, звідки був висланий у 2023 році.

    ГАЗА – 17 глав держав, у тому числі президент Румунії Клаус Йоганніс, підписали спільну заяву, в якій закликали Ізраїль і ХАМАС піти на будь-який компроміс заради припинення війни в Газі. Заклик пролунав після того, як десятки палестинців загинули в результаті атаки, яка, за заявою ізраїльської армії, була спрямована проти 30 бойовиків ХАМАСу, що переховувалися в школі, а також проти переміщених осіб. Державний департамент США повідомив, що, хоча бойовики Хамасу, як відомо, змішуються з цивільним населенням, Вашингтон чекає на додаткову інформацію про цей рейд. Тим часом, у зв’язку з планом припинення вогню, нещодавно представленим президентом США Джо Байденом, ХАМАС заявив, що не отримував жодних письмових зобов’язань щодо припинення війни.

    ЄВРОСТАТ – Валовий внутрішній продукт (ВВП) єврозони та Європейського Союзу зріс на 0,3% у першому кварталі 2024 року порівняно з четвертим кварталом 2023 року, – свідчать дані Євростату, опубліковані в п’ятницю. Згідно зі статистикою, економіка Румунії продемонструвала трохи вищі показники, ніж в середньому по Європі: за перші три місяці року ВВП збільшився на 0,4% після скорочення на 0,6% за останні три місяці 2023 року. Дані Євростату подібні до тих, які раніше оголосив Національний інститут статистики, який переглянув економічне зростання Румунії за перші три місяці цього року до 0,4% з 0,5%, як передбачалося раніше.

    ВІДХОДИ – 90 тонн відходів із чотирьох європейських країн було заблоковано на кордоні з Румунією після того, як влада на заході країни виявила, що відповідні поставки були незаконними. Йдеться про п’ять вантажівок, які прибули з Австрії, Італії, Німеччини та Угорщини, якими керували четверо румунів і один угорець. Влада наказала повернути відходи відправникам.

    КІНОФЕСТИВАЛЬ – У Румунії проходить Фестиваль американського незалежного кіно, який пропонує публіці вибір оригінальної продукції, що виходить за рамки голлівудських шаблонів і умовностей. На кожному з 7 випусків досі були показані фільми, які оцінили публіка та критики, відібрані з циклу великих північноамериканських фестивалів, таких як Санденс, Нью-Йорк чи Торонто, та важливих європейських фестивалів: Берлін, Венеція чи Канни. Покази проходять у Бухаресті протягом тижня та двох днів у знаменитому замку Бран у центрі країни. Усі виручені кошти організатори передадуть неурядовим організаціям, які займаються гуманітарною діяльністю.

  • 5 червня 2024 року

    5 червня 2024 року

    ВИБОРИ – 19 мільйонів румунів  очікують на виборчих дільницях у неділю, 9 червня, коли пройдуть вибори до Європейського парламенту та до місцевих органів влади. На національному рівні  буде відкрито майже 19 000 виборчих дільниць, а за кордоном працюватимуть 915 виборчих дільниць – рекордна кількість, вдвічі більше, ніж на парламентських виборах п’ять років тому. Найбільше їх буде в Італії, Іспанії та Великій Британії. На виборах до Європейського парламенту всі громадяни Румунії з правом голосу, які перебувають за кордоном, незалежно від того, чи вони постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, можуть проголосувати на будь-якій виборчій дільниці за кордоном, за умови пред’явлення дійсного румунського посвідчення особи. Перша виборча дільниця відкриється в Новій Зеландії в суботу ввечері о 22:00 за румунським  часом, а процес голосування завершиться в понеділок вранці, коли закриються останні виборчі дільниці на західному узбережжі США та у Ванкувері, Канада. За даними Постійного виборчого органу, загальна кількість кандидатів на місцевих та європейських виборах наближається до 208 тисяч. Нагадаємо, що цього року на вересень також заплановані президентські вибори, а на грудень – вибори до парламенту.

    ПРАВОСУДДЯ – У Румунії затримано сімох осіб, а щодо інших трьох суд застосував запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд у справі, яку розслідують прокурори Караш-Северінського управління Директорату по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом. Обвинувачених, один з яких є іноземцем, звинувачують у створенні організованої злочинної групи, незаконному ввезенні мігрантів, сприянні нелегальному перебуванню в Румунії та відмиванні грошей. Рішення було прийнято після десятків обшуків у компаніях та фізичних осіб, підозрюваних у причетності до цієї схеми. Слідчі встановили, що угруповання незаконно отримало дозволи на роботу для понад 1100 іноземців, переважно з Пакистану та Бангладеш. Після видачі дозволів на роботу частину мігрантів забирали безпосередньо торговці людьми і переправляли через румунський кордон до країн Західної Європи. У цьому контексті міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою пообіцяв нульову толерантність до корупції.

    ВЗАЄМНИ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску обговорила в середу в Бухаресті зі своїм албанським колегою Іглі Хасані питання підтримки європейського курсу цієї західнобалканської країни. Глава бухарестської дипломатії підкреслила готовність Румунії до обміну досвідом у цій сфері. У той же час Лумініца Одобеску згадала про запуск прямого авіасполучення між Бухарестом і Тираною. Вона також підкреслила «важливість, яку Румунія надає збереженню етнічної, культурної та мовної ідентичності арумунської національної меншини в Албанії». Зі свого боку, глава албанської дипломатії зазначив, що «Румунія й Албанія є членами НАТО та партнерами на шляху до європейської інтеграції». Також у середу міністр праці Румунії Сімона Букура Опреску та міністр закордонних справ Албанії Іглі Хасані підписали Адміністративну домовленість про імплементацію Угоди про соціальне забезпечення між двома країнами.

    АВІАСПОЛУЧЕННЯ – Міжнародний аеропорт імені Аврама Янку в місті Клуж-Напока, що на північному заході Румунії, має новий термінал, який відповідає стандартам Шенгенської угоди, площею 7 200 квадратних метрів, побудований за один рік. Термінал збільшив пропускну спроможність аеропорту Клуж з 3 мільйонів до 4,5 мільйонів пасажирів на рік. Керівники аеропорту кажуть, що вони реалізували загалом 14 проєктів, профінансованих ЄС, на загальну суму 578 млн. леїв (близько 116 млн. євро). Вони додали, що мають стратегію розвитку аеропорту, що передбачає зростання пропускної спроможності до 7 мільйонів пасажирів на рік протягом наступних 10 років.

    ДІТИ – Минулого року в Румунії було зафіксовано понад 17 700 випадків жорстокого поводження з дітьми. Про це повідомила організація «Врятуймо дітей». Більшість випадків – це так зване «зловживання через недбалість», але були також численні скарги на фізичну агресію, експлуатацію, емоційне та сексуальне насильство над дітьми. Кількість постраждалих дівчаток перевищує кількість хлопчиків, з різкою різницею у випадках сексуального насильства, де кількість постраждалих дівчаток у 10 разів перевищує кількість постраждалих хлопчиків. Організація «Врятуймо дітей» привертає увагу на те, що діти, які стали жертвами або свідками домашнього насильства, піддаються підвищеному ризику порушення психоемоційного розвитку.

    ШКОЛА – Учні, вчителі та працівники румунської освіти мали у середу вихідний, у День вчителя. Цей день відзначається 5 червня, в день народження Георгія Лазера, засновника сучасної румунської освіти. Цей вихідний для працівників освіти є першим національним святом, – сказав Маріус Ністор, президент Федерації профспілок освіти. Літні канікули в Румунії розпочняться 21 червня.

    КІР – За останній тиждень в Румунії було зареєстровано майже 800 нових випадків захворювання на кір. Про це повідомляє Національний інститут громадського здоров’я. Також повідомляється про один випадок смерті дитини у віці півтори року, без відомих супутніх захворювань. З початку минулого року було зареєстровано понад 17 000 випадків захворювання на кір. Більшість випадків захворювання припадає на два центральних повіти Румунії – Брашов і Муреш, а також на Бухарест. Міністр охорони здоров’я Александру Рафіла нещодавно заявив, що епідемія кору в Румунії все ще розвивається, можливо, більше, ніж в інших країнах ЄС і закликав до вакцинації дітей і дорослих, які не мають щеплень або не перехворіли на цю хворобу.

    ФУТБОЛ – Збірна Румунії з футболу зіграла внічию 0:0 з Болгарією у вівторок ввечері в Бухаресті в матчі підготовки до чемпіонату Європи в Німеччині. Ще один товариський матч Румунія проведе у п’ятницю, 7 червня, проти Ліхтенштейну, також у Бухаресті. «Чемпіонат Європи з футболу стартує 14 червня, а національна збірна потрапила до групи E турніру. Румунія зіграє проти України 17 червня в Мюнхені, Бельгії – 22 червня в Кельні та Словаччини – 26 червня у Франкфурті. Востаннє Румунія брала участь у фінальному турнірі чемпіонату Європи у 2016 році у Франції.

  • Румунія та європейська дипломатія

    Румунія та європейська дипломатія

    Війна Росії проти України, за рідкісними винятками, є центральною темою зустрічей міністрів закордонних справ ЄС в останні роки. Так було і на засіданні Ради міністрів закордонних справ, що відбулося у понеділок в Брюсселі. Глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску наголосила на важливості надання швидкої військової допомоги Україні, одночасно зі швидким прийняттям нового 14-го пакету санкцій проти Росії. Міністерка також висловила підтримку створенню нового режиму санкцій за гібридні дії Росії. Вона засудила нещодавні неприйнятні провокації проти деяких країн-членів ЄС у регіоні Балтійського моря та висловила солідарність Румунії з ними.

    Глава МЗС Румунії також привернула увагу до гібридних атак Росії на Республіку Молдова, які створюють вразливість у контексті виборчих процесів у цій країні. Лумініца Одобеску наголосила на необхідності продовження та посилення підтримки України та засудила інтенсивні та неодноразові атаки Росії на цивільну та енергетичну інфраструктуру сусідньої країни. За її словами, Бухарест надає значну підтримку Україні у сфері енергетики і готовий продовжувати робити це і надалі. Міністерка Одобеску також підтвердила підтримку Румунією європейського курсу України та Р.Молдова та організацію перших міжурядових конференцій до кінця червня. Щодо Формули миру Президента Володимира Зеленського, глава румунської дипломатії наголосила на важливості координації дій на європейському рівні та з глобальними партнерами для забезпечення успіху Конференції у Швейцарії в червні.

    На порядку денному Ради міністрів закордонних справ також був розвиток подій на Середньому Сході. Відбувся також неформальний обмін думками між міністрами закордонних справ країн ЄС та їхніми колегами з Саудівської Аравії, Єгипту, Йорданії, Катару, Об’єднаних Арабських Еміратів та Генеральним секретарем Ліги арабських держав. Міністерка закордонних справ Румунії привітала роль держав регіону у підтримці регіональної стабільності та деескалації ситуації у плані безпеки та посередництва, а також сприяння наданню термінової гуманітарної допомоги цивільному населенню Гази.

    Лумініца Одобеску наголосила на необхідності врегулювання кризи в регіоні шляхом продовження зусиль зі звільнення всіх заручників без попередніх умов, припинення вогню, надання всебічної гуманітарної допомоги та відновлення політичного процесу, спрямованого на досягнення тривалого миру на основі принципу існування двох держав, у координації дій зі США, Великою Британією та регіональними партнерами. Глава бухарестської дипломатії підтвердила незмінну прихильність Румунії до поліпшення гуманітарної ситуації і згадала про відправку нової партії гуманітарної допомоги в Газу через гуманітарний коридор на Кіпрі.

  • Скарги профспілчан державних установ

    Скарги профспілчан державних установ

    Міністерство праці Румунії винесло на громадське обговорення проєкт постанови, щодо підвищення заробітної плати деяким категоріям державних службовців на 10% цього року, у два етапи, у червні і вересні. Згідно з проєктом постанови, вищі зарплати отримають працівники закладів культури, торговельного реєстру, дипломати, військовослужбовці, а також працівники мерій та установ, що фінансуються з власних надходжень уряду та парламенту. Співробітники повітових служб охорони навколишнього середовища та Бухарестської адміністрації охорони навколишнього середовища також отримають більші зарплати. Держбюджету це обійдеться у понад мільярд леїв, що еквівалентно 200 мільйонам євро, які будуть отримані завдяки реорганізації та скороченню витрат на товари і послуги.

    Спочатку голова коаліційного уряду СДП-НЛП, лідер соціал-демократів Марчел Чолаку, заявив, що виконавча влада не може дозволити собі більшого підвищення. За словами Чолаку, це був результат аналізу, проведеного Міністерством фінансів. 10%-е підвищення зарплати отримають також працівники музеїв та урядові службовці. Вони, а також працівники екологічних агентств негативно відреагували на пропозицію уряду. У середу працівники природоохоронних служб у повітах Бакеу (схід) та Мегединць (південний захід) провели кількагодинний протест, вимагаючи, щоб зарплати у регіонах були підвищення до рівня заробітків на центральному рівні, тобто збільшені щонайменше на 20%.

    Протестувальники звинувачують виконавчу владу у просуванні дискримінаційної політики оплати праці, яка не враховує їхні реальні потреби. Якщо нерівність, на яку вони скаржаться, не буде усунута, вони погрожують більш радикальним формами протесту, включаючи припинення видачі дозволів на великі проєкти, наприклад, ті, що фінансуються урядом або коштами з європейських фондів, попереджають екологи. Співробітники Національного архіву в повітовій службі Караш-Северін (південний захід) також влаштували неочікуваний протест на початку цього тижня, засуджуючи нерівність в оплаті праці між повітовими службами і центральним апаратом. Протест полягав у призупиненні роботи, в тому числі прийому звернень громадян. Незважаючи на те, що в січні було розпочато процес зрівняння заробітної плати в декількох бюджетних секторах, працівники Національного архіву були виключені з цього процесу, стверджують профспілчани.

    Уряд наразі опинився між молотом, зокрема тиском деяких категорій працівників бюджетної сфери, які вважають, що з ними несправедливо поводяться порівняно з іншими працівниками бюджетної сфери, більшість з вимог яких уряд задовольнив, і ковадлом дефіциту бюджету, який зріс до тривожного рівня. І це в умовах, коли період електоральних обіцянок лише починається, адже цього року 9 червня пройдуть місцеві перегони та вибори до Європейського парламенту, у вересні – президентські вибори, а на грудень намічені вибори до Парламенту Румунії.

  • Парламент посилює кримінальну відповідальність за певні злочини

    Парламент посилює кримінальну відповідальність за певні злочини

    З 1 жовтня, на три місяці раніше, ніж планувалося, у Румунії буде впроваджений проєкт електронного моніторингу заборонних приписів. Також з першого дня жовтня, на два роки раніше, ніж планувалося, міністерство внутрішніх справ планує застосувати систему спостереження за особами, щодо яких було застосовано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд або перебування під домашнім арештом. Тим часом законодавчий орган працює над посиленням покарань за низку дуже серйозних злочинів.

    Після усунення можливості застосування умовного засудження водіїв, які скоїли смертельні ДТП у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, відтепер уникнути тюремного ув’язнення не зможуть також особи, засуджені за торгівлю людьми, рабство або дитячу порнографію. Це одна з поправок до законодавства у цій сфері, яка очікує на рішення Палати депутатів. Нові правила також посилюють покарання за ці злочини. За рабство, дитячу порнографію та торгівлю людьми передбачено тюремне ув’язнення терміном до 12 років, а якщо йдеться про неповнолітніх – до 20 років.

    Депутати також розглядають законопроєкт, який запроваджує нові гарантії для Національного автоматизованого реєстру сексуальних злочинців. Він зобов’язує осіб, внесених до реєстру сексуальних злочинців, регулярно повідомляти компетентні служби про своє місце роботи. Водночас, спеціалізовані поліцейські структури повинні негайно повідомляти про це роботодавців у системі освіти, охорони здоров’я чи соціального забезпечення, а також будь-які установи, робота яких передбачає безпосередній контакт з дітьми або людьми похилого віку. Інше положення передбачає, що трудові або добровільні трудові відносини припиняються негайно після реєстрації, якщо відповідна особа працює у сферах, що передбачають контакт з дітьми або вразливими особами.

    Уряд запровадив Національну стратегію боротьби з торгівлею людьми, яка створює скоординовані механізми на національному та міжнародному рівнях для зменшення масштабів цього явища. Румунія здобула сумну славу, ставши упродовж останніх майже двадцяти років однією з країн-джерел жертв експлуатації в Європі. Щороку 500 румунів стають жертвами торгівлі людьми, але реальна цифра може бути більшою, оскільки торгівля людьми є злочином, який важко виявити безпосередньо. «Минулого року ми переконали 451 жертву торгівлі людьми звернутися до нас по допомогу, але потрібні більші зусилля, тому що найбільшими союзниками торговців людьми є страх і мовчання», – каже заступниця директора Національного агентства з протидії торгівлі людьми Марія Крістіна Степанеску.

  • Дефіцит бюджету і впевненість бізнесменів

    Дефіцит бюджету і впевненість бізнесменів

    Індекс Confidex, який вимірює рівень довіри румунських менеджерів до економіки, досяг найвищого значення за останні чотири роки – 52,5, показує останнє опитування на цю тему. На тлі зниження інфляції, зростання ВВП і підвищення оптимізму у внутрішньому і міжнародному діловому середовищі щодо розвитку економіки, значення індексу перевищило попередній пік в 50,2, зафіксований в першій половині минулого року. Згідно з опитуванням, частка менеджерів, оптимістично налаштованих щодо стану румунської економіки, зросла до 34%, порівняно з 26% у попередньому півріччі. Однак 38% обрали нейтральну і обережну позицію.

    Ці цифри є показником стійкості, гнучкості та адаптивності румунського бізнес-середовища до різких змін ринкових умов, з якими воно зіткнулося в останні роки, починаючи з пандемії COVID-19, за якою послідувало зростання цін на енергоносії, потім війна проти України, податкові зміни та інфляційна хвиля, яка ще не минула, показує дослідження Confidex. Згідно з опитуванням, найбільш оптимістично налаштовані компанії зі сфери послуг, за ними йдуть ІТ, будівництво та торгівля. Більш обережний підхід демонструють підприємства сільського господарства, енергетики та промисловості.

    З іншого боку, Румунія досягла значного прогресу в подоланні розриву з розвиненими країнами після 2000 року, зафіксувавши найшвидше зростання продуктивності праці в Центральній і Східній Європі, – каже Чаба Балінт, член Ради директорів Національного Банку Румунії. За його словами, Валовий Внутрішній Продукт на душу населення по відношенню до купівельної спроможності досяг понад 75% від середньоєвропейського показника, чому сприяло накопичення прямих іноземних інвестицій і збереження низького рівня державного боргу протягом певного часу.

    Чаба Балінт: «За останні майже два з половиною десятиліття всі румунські повіти досягли значного прогресу з точки зору ВВП на душу населення, але збільшилися розриви у розвитку між регіонами. Досі ми отримували вигоду від відносно низького співвідношення державного боргу до ВВП, що забезпечувало простір для маневру для підтримки економічного зростання, але збільшення боргу також створило вразливі місця. По мірі того, як Румунія швидко зменшувала розрив з іншими країнами, виникли значні дисбаланси, спричинені поглибленням подвійного дефіциту. І дефіцит бюджету і дефіцит поточного рахунку платіжного балансу залишаються на дуже високих рівнях протягом багатьох років

     Ефективне освоєння коштів з європейських фондів є дуже важливим для фінансування інвестицій, але бюджетна корекція або пошук власних джерел економічного зростання також є важливими, – вважає представник НБР.

    У своєму весняному прогнозі Європейська комісія очікує, що румунська економіка зросте на 3,3%, але з дефіцитом у майже 7% ВВП, що є найвищим показником в ЄС.

  • Прогнози інфляції

    Прогнози інфляції

    Національний банк Румунії (НБР) переглянув у бік зростання прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4,7% і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року. Голова НБР Муґур Ісереску представив у середу оновлений звіт Національного банку Румунії про інфляцію та пояснив, чому рівень інфляції на кінець року буде вищим, ніж передбачалося раніше.

    За його словами, Національний банк Румунії намагається знизити інфляцію без створення рецесії. Муґур Ісереску зазначив, що терміни повернення інфляції до цільового діапазону НБР також залежатимуть від рішення центробанку знизити ключову процентну ставку, яка наразі становить 7%, не змінившись з минулого року.

    Голова Національного банку Румунії також зазначив, що сприятлива інфляційна динаміка цього місяця може спонукати Раду директорів Центрального банку прискорити прийняття рішення про зниження базової процентної ставки, яка впливає на всі процентні ставки комерційних банків, але це залежить від розвитку внутрішньої економіки в цілому, а також від міжнародної ситуації. Муґур Ісереску, однак, не виключає, що це рішення може бути перенесене на другу половину року або навіть не відбутися у 2024 році.

    З іншого боку, він оцінив, що доходи загалом зростають значно швидше, ніж продуктивність праці, що матиме значний вплив на інфляцію, і сказав, що очікує на зростання продуктивності праці. Голова Центробанку зробив цей коментар у зв’язку з останніми статистичними даними, які показують, що середня чиста заробітна плата перевищила еквівалент 1000 євро в березні. Основні невизначеності та ризики для інфляції пов’язані, зокрема, з високим дефіцитом бюджету, динамікою заробітної плати та додатковими фіскально-бюджетними заходами, які можуть бути впроваджені для скорочення витрат, а також від потенційних наслідків воєн в Україні та на Близькому Сході.

    Останні статистичні дані свідчать про незначне зниження інфляції з 6,61% у березні до 5,9% у квітні. Водночас, за даними Національного інституту статистикизначне зростання цін відбулося на продукти харчування та послуги – менше одного відсотка. Непродовольчі товари, навпаки, подешевшали. У весняному прогнозі Європейської Комісії економічне зростання Румунії залишається одним з найсильніших в ЄС – 3,3% на рік, але супроводжується найвищим рівнем інфляції – майже 6%, що більш ніж вдвічі перевищує середньоєвропейський показник.

  • 15 травня 2024 року

    15 травня 2024 року

    ЗАМАХ – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у середу, що був шокований звісткою про замах на прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо і рішуче засудив «такі екстремістські дії». І прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що він «глибоко шокований» цим інцидентом та сказав, що винні в таких діях повинні бути притягнуті до відповідальності. Роберт Фіцо був поранений у середу після після виїзного засідання уряду в містечку Хандлова за межами столиці Братислави. Наразі він перебуває в небезпечному для життя стані, йдеться на його офіційній сторінці у Фейсбуці. Нападник був заарештований. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо, консервативний соціал-демократ, близький до прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, з жовтня минулого року очолює коаліційний уряд, до складу якого входять його партія Smer-SD, інша соціал-демократична партія Hlas («Голос») і націоналістична Словацька національна партія (SNS).

    ІНФЛЯЦІЯ – Національний банк Румунії (НБР) переглянув у бік зростання прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4,7% і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року. Про це свідчать дані, представлені у середу головою НБР Муґуром Ісереску. За його словами, рівень інфляції продовжить знижуватися, але повільнішими темпами, ніж передбачалося раніше. Основні невизначеності та ризики для інфляції пов’язані, зокрема, з високим дефіцитом бюджету, динамікою заробітної плати та додатковими фіскально-бюджетними заходами, які можуть бути впроваджені для скорочення витрат. Муґур Ісереску зазначив, що терміни повернення інфляції до цільового діапазону НБР також залежатимуть від рішення центробанку знизити ключову процентну ставку, яка наразі становить 7%, не змінившись з минулого року. Останні статистичні дані свідчать про незначне зниження інфляції з 6,61% у березні до 5,9% у квітні. Водночас, за даними Національного інституту статистики, середня чиста заробітна плата в березні склала 5 185 леїв (близько 1 040 євро), що на 309 леїв (близько 60 євро) більше, ніж у попередньому місяці.

    ВІЗИТ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску провела в середу двосторонні консультації зі своєю колегою з Королівства Нідерландів Ганке Брюїнс Слот, яка перебуває з візитом у Бухаресті. Згідно із заявою МЗС, Лумініца Одобеску привітала внесок Нідерландів у зміцнення сил стримування й оборони НАТО в Румунії та наголосила на необхідності продовження рішучої підтримки України та забезпечення безпеки в усьому Чорноморському регіоні. Лумініца Одобеску також привітала участь Нідерландів у підтримці Республіки Молдова на шляху реформ, розвитку і розбудови стійкості. Згідно з прес-релізом, міністерки також обговорили завершення процесу вступу Румунії до Шенгенської зони та політику розширення ЄС.

    ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОГНОЗ – Європейська комісія дещо покращила свій прогноз зростання румунської економіки цього року до 3,3% завдяки прискоренню приватного споживання та вищим доходам, згідно з весняним економічним прогнозом, опублікованим у середу. Єврокомісія, однак, попередила, що дефіцит державного бюджету зросте до 6,9% ВВП у 2024 році і до 7% ВВП у 2025 році через збільшення витрат. З іншого боку, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) залишив незмінним свій прогноз щодо румунської економіки на 2024 рік і попереджає, що головною вразливістю залишається фіскальна позиція, дефіцит якої в 2023 році досягне 5,9% ВВП. Про це йдеться в опублікованому в середу звіті міжнародної фінансової установи. Згідно з останнім прогнозом ЄБРР, очікується, що цього року ВВП Румунії зросте на 3,2%. Також, очікується, що зростання прискориться до 3,4% в наступному році. За даними ЄБРР, темпи зростання румунської економіки значно сповільнилися в 2023 році до 2,1%, навіть незважаючи на те, що це один з найкращих показників, зафіксованих на регіональному рівні. Однак уповільнення приватного споживання в умовах високої інфляції було компенсовано зростанням інвестицій та державних витрат. Очікується, що державні видатки зростатимуть і надалі на тлі підвищення зарплат і пенсій, що може призвести до ще більшого дефіциту у 2024 році, – попереджає ЄБРР.

    ЗАКОНИ – Палата депутатів майже одностайно прийняла законопроєкт про посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху. Ухвалені зміни передбачають посилення відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Таким чином за таке порушення водіїв каратимуть позбавлення права керування транспортним засобом на десять років. Крім цього в таких випадках суди більше не зможуть виносити рішення про відстрочку виконання вироку. Законопроєкт був ініційований після масштабного ДТП у населеному пункту «2 май», в якій двоє молодих людей загинули внаслідок наїзду водія під впливом наркотиків. Палата депутатів також прийняла закон, який зобов’язує засуджених, які втекли за кордон, щоб уникнути відбування кримінального покарання, оплачувати витрати на їх повернення на батьківщину.

    ФОРУМ – У Бухаресті проходить 12-й Форум Євросфат, який триватиме до 18 травня. Про це повідомляє Представництво Європейської Комісії в Румунії. Цього року захід набуває міжнародного виміру завдяки Глобальному форуму з питань сучасної прямої демократії, який вперше відбудеться у країні Східної Європи. Протягом трьох днів учасники обговорять такі теми, як майбутнє Румунії в ЄС, участь молоді у прийнятті рішень на національному та європейському рівнях, довіра до політичних акторів, інституцій та ЗМІ, наслідки війни в Україні та її вплив на Румунію, Молдову і Чорноморський регіон. Єуросфат – найбільший щорічний європейський бізнес-форум в Румунії. У 2022 році він став лауреатом Молодіжної премії Карла Великого на національному рівні – нагороди, яка щорічно присуджується Європейським Союзом найкращим молодіжним ініціативам, що сприяють зближенню ЄС з його громадянами.

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп в середу була змушена знятися  з турніру Trophee Clarins (WTA 125), загальний призовий фонд якого становить 100 000 євро.  За рахунку 7:5, 2:3 через біль у коліні колишня перша ракетка світу і дворазова переможниця турнірів Великого шолома не змогла продовжити матч проти американки Маккартні Кесслер. Матч у середу став другим офіційним поєдинком після повернення з допінгової дискваліфікації. Також сьогодні на турнірі у столиці Франції румунка Габрієла Русе перемогла китаянку Лінь Чжу з рахунком – 0:6, 6:1, 6:1.

  • Переваги членства Румунії в ЄС

    Переваги членства Румунії в ЄС

    «Румунія є важливим розділом в історії Європейського Союзу. Ми говоримо про можливість, надану значними коштами, що надходять з Брюсселя, для модернізації інфраструктури та можливостей для всіх румунів». Таку заяву зробив міністр фінансів Марчел Болош 9 травня, в День Європи. Болош сказав, що він твердо переконаний, що європейські гроші дійсно змінюють наше життя. Хоча б з фінансової точки зору, вступ країни до Європейського Союзу приніс величезну користь, що виразилася в освоєнні коштів, які, швидше за все, не могли бути отримані в інший спосіб.

    За словами міністра Болоша, на кожен 1 євро, який внесли до спільного бюджету ЄС, ми отримали 3 євро назад. «Конкретно кажучи, з дня вступу в 2007 році і до сьогоднішнього дня Румунія отримала понад 95 мільярдів євро і внесла 30 мільярдів до бюджету європейського співтовариства. Таким чином, чистий фінансовий баланс показує нам плюс 65 мільярдів євро», – підкреслив міністр фінансів. За його словами, завдяки цим коштам, у 2020 році Румунії вдалося перетнути поріг у 30 млрд леїв (6 млрд євро), інвестованих з європейських коштів за один рік, тоді як минулого року було досягнуто рекордного рівня у 80 млрд леїв (16 млрд євро).

    З іншого боку, вступ Румунії до ЄС також приніс інтеграцію в єдиний ринок, свободу переміщення товарів, осіб, послуг і капіталу, – нагадав міністр Болош. Він сказав, що іноземні інвестиції подвоїлися з моменту вступу до Євросоюзу, досягнувши близько 108 мільярдів євро в 2022 році, а той факт, що Румунія стала привабливою для європейських компаній, означав не тільки інвестиції, а й розвиток сфер, які в минулому були занедбані. Для румунів розвиток, який прийшов з членством в ЄС, також означав підвищення заробітної плати. За останні 17 років мінімальна заробітна плата підвищувалася 20 разів, до 3300 леїв брутто (660 євро).

    Марчел Болош також згадав про десятки шкіл і дитячих садків, побудованих з нуля або модернізованих на кошти з європейських фондів, в тому числі в селах і малих містах, а також про 1 300 км побудованих або модернізованих автотрас. За рахунок європейських фондів за період 2014-2020 рр. понад 95 000 компаній в Румунії отримали підтримку, щоб стати більш продуктивними завдяки інвестиціям в технологізацію, автоматизацію, підвищення енергоефективності, навчання співробітників, – сказав міністр фінансів. Інші проєкти, реалізовані за рахунок європейських фондів, – це модернізовані та розширені регіональні аеропорти, а також тисячі кілометрів інженерних мереж.

    Однак, більш важливим, ніж доступ до ресурсів і матеріальних благ, було дотримання цінностей і принципів, якими керується Євросоюз – верховенство права, верховенство закону, свобода вираження поглядів, соціальна інтеграція, толерантність – всі складові функціонуючої демократії. І це зводить нанівець усі аргументи противників Європейського Союзу в Румунії та інших країнах, так-званих сувереністів, які прикриваючись фальшивим консерватизмом, виступають проти європейського проєкту, хоча й знають, що не можуть запропонувати нічого тривалого і конкретного взамін.

  • 28 квітня – 4 травня 2024 року

    28 квітня – 4 травня 2024 року

    Першотравень і православний Великдень

    Православні віруючі, яких більшість у Румунії, і греко-католики перебувають у Страсному тижні перед Великоднем, який вони святкують у неділю 5 травня. Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл звернувся у середу з посланням, в якому зазначив, що Воскресіння Господнє – це свято милосердної любові Христа, який переміг ненависть, насильство і смерть, даруючи людям вічне життя. Саме тому Великдень – це свято прощення, миру і радості, сказав Даниїл. Він закликав вірян ділитися любов’ю, миром і радістю Христа з оточуючими, особливо з дітьми-сиротами, хворими та літніми людьми, а також із закордонними румунами. Цього року католики святкували Великдень 31 березня. Великодніми святами завершаться міні-канікули, які розпочалися в середу, 1 травня, в День праці. Десятки тисяч румунів провели його на узбережжі Чорного моря, де офіційно відкрився літній сезон, і на гірських курортах.

    Голосування за кордоном на виборах до Європейського парламенту

    12 партій або альянсів та чотири незалежні кандидати зареєструвалися для участі у виборах до Європейського парламенту, які відбудуться 9 червня в Румунії. Цього тижня Центральна виборча комісія затвердила остаточний список і шляхом жеребкування визначила порядок, в якому партії будуть розміщені у виборчих бюлетенях. Друк бюлетенів для закордонних виборчих дільниць вже розпочався. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску заявила, що за кордоном буде відкрито рекордну кількість виборчих дільниць – понад 900, що майже вдвічі більше, ніж на виборах до Європарламенту 2019 року. Це також найбільша кількість виборчих дільниць, коли-небудь відкритих за кордоном. Разом з виборами до Європарламенту 9 червня в Румунії також відбудуться місцеві вибори. Політичні партії, які хотіли зареєструватися в боротьбі за посади мерів, місцевих, муніципальних і повітових рад, мали лише вівторок, щоб подати свої кандидатури.

    Допомога для ТАРОМ

    Європейська комісія дала згоду на надання національній авіакомпанії TAROM державної допомоги на суму понад 95 мільйонів євро для реструктуризації. За словами представника Єврокомісії, ці кошти дозволять компанії відновити свою довгострокову життєздатність. Для того, щоб обмежити можливі спотворення конкуренції, спричинені державною підтримкою, TAROM значно скоротить кількість маршрутів та літаків. Заходи, передбачені планом реструктуризації, передбачають списання боргів на суму понад 49 мільйонів євро та вливання капіталу на суму майже 46 мільйонів євро. Єврокомісар з питань транспорту Адіна Велян заявила, що схвалення допомоги для “ТАРОМ” – це “чистий лист здоров’я” для компанії і перевагою для пошуку інвесторів для національного перевізника. Міністр транспорту Сорін Гріндяну заявив, що допомога буде використана головним чином для оновлення авіапарку, оптимізації напрямків і комерційної політики, оптимізації діяльності з технічного обслуговування літаків і оцифрування компанії.

    Нова евакуація з Гази

    Дев’ятеро громадян Румунії та члени їхніх сімей були евакуйовані з Сектора Гази в середу і дісталися території Арабської Республіки Єгипет, де їх прийняла мобільна консульська група посольства Румунії в Каїрі. З початку конфлікту між Ізраїлем і палестинським терористичним угрупованням ХАМАС із сектора Газа було евакуйовано 323 громадянина Румунії та членів їхніх сімей.

    Нагороди румунського кіно

    Фільм Тудора Джурджіу “Свобода” отримав приз Ґопо за найкращий повнометражний фільм на гала-вечорі нагородження Преміями Ґопо у понеділок. Фільм отримав кілька статуеток Ґопо, в тому числі за найкращу режисуру (Тудор Джурджіу), найкращу чоловічу роль (Алекс Каланджіу) та найкращу чоловічу роль другого плану (Юліан Постелніку). Натхненний реальними подіями, фільм розповідає історію, що сталася в місті Сібіу (центр Румунії) під час Революції 1989 року. Кінострічки Свобода” та “Не чекай занадто довго від кінця світу” розділили нагороду за найкращий сценарій. Нагороду за найкращу жіночу роль отримала Ілінка Манолаке за роль у фільмі “Не чекай занадто довго від кінця світу”. “Анатомія падіння”/”Anatomie D’une Chute” режисерки Жюстін Тріє (Франція) отримала нагороду за найкращий європейський фільм. Актриса Родіка Мандаке отримала нагороду “За життєві досягнення”, а актор Дан Нуцу був удостоєний нагороди “За всю кар’єру“.

    Новий чемпіон з футболу

    Внутрішні футбольні змагання ще не завершилися, але бухарестська команда FCSB математично забезпечила собі титул чемпіона з сьомого раунду плей-офф, здобувши перемогу над чинним володарем титулу, командою “Фарул Констанца” (південний схід). Це перший титул, здобутий FCSB за нинішньої системи плей-офф і плей-аут, після 9-річної перерви для бухарестської команди. У гандболі чемпіон Румунії серед чоловіків “Динамо Бухарест” вийшов до півфіналу континентальної Ліги Європи EHF після подвійної перемоги над данцями з Skjern Handbold. Фінал чотирьох Європейської ліги ЄГФ відбудеться 25 і 26 травня в Гамбурзі, Німеччина.

  • 4 квітня 2024 року

    4 квітня 2024 року

    СТРАСНИЙ ТИЖДЕНЬ – Православні, які складають більшість у Румунії, та греко-католики сьогодні святкують Страсну або Велику суботу – останній день напередодні Великодня, день скорботи про Ісуса Христа, якого розіп’яли у п’ятницю. У Велику суботу в Єрусалимі відбулася служба Благодатного вогню – унікальний православний ритуал, під час якого грецький Патріарх Єрусалимський виходить з Гробу Господнього із запаленими свічками і роздає світло. Благодатний вогонь з Єрусалиму був доставлений до Румунії. У своєму Великодньому посланні Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл зазначив, що у справі Ісуса Христа не зцілення від швидкоплинної хвороби є всім і остаточною метою Його приходу у світ, а – зціленням від гріха і смерті через Воскресіння. Високий православний ієрарх закликав творити добрі справи. Кардинал Лучіан у своєму Пастирському посланні до греко-католиків зазначив, що хоча нас часто підстерігає спокуса зневіри, через випробування душі та зло навколо нас, конфлікти, насильство, порушення людської гідності та свободи, святе свято Воскресіння Господнього зміцнює нашу віру і надихає нас тією надією, яку ніхто і ніщо не може зруйнувати. Предстоятель Греко-Католицької Церкви також наголосив на тому, що творчість розуму і технічний прогрес, зокрема штучний інтелект, повинні бути етично використані для гуманізації та зміни на краще суспільства і світу, в якому ми живемо. “Воскресіння Господнє нагадує нам усім про християнський заклик любити ближнього і жити разом у мирі та доброму взаєморозумінні”, – зазначив Президент Клаус Йоганніс у своєму Великодньому привітання. Він також підкреслив, що це наші ключові цінності.

    ДИПЛОМАТІЯ – У п’ятницю в Парижі відбулася двостороння зустріч міністерки закордонних справ Румунії Лумініци Одобеску з міністром з питань Європи та закордонних справ Франції Стефаном Сежурном. Дискусії відобразили міцність двостороннього діалогу, тісну дипломатичну координацію між Бухарестом і Парижем з європейських питань, а також спільне бажання рухатися вперед як на двосторонньому, так і на європейському рівнях, – йдеться в прес-релізі МЗС Румунії. Глави дипломатичних відомств двох країн домовилися продовжити спільні зусилля з формування Стратегічного порядку денного з метою просування європейського проєкту і зміцнення стійкості Євросоюзу. Глава румунської дипломатії подякувала Франції за її особливий внесок у зміцнення східного флангу і за те, що вона взяла на себе лідерство бойової групи НАТО, розгорнутої в Румунії. Вона також висловила свою вдячність за зростаючий інтерес Франції до Чорного моря, особливо в контексті російської агресії проти України та регіональних викликів, які вона породила. Обидва міністри підкреслили важливість продовження надання багатовимірної підтримки Україні та координації французько-румунських ініціатив на користь Республіки Молдова, яка стикається з численними ризиками з боку Російської Федерації.

    СТАТИСТИКА – Іспанія має найвищу очікувану тривалість життя в Європейському Союзі – 84 роки, що перевищує середній показник по ЄС, який становить 81,5 року. За даними Євростату, Румунія має третій найнижчий показник очікуваної тривалості життя в ЄС – 76,6 років, поступаючись лише Латвії – 75,9 років та Болгарії – 75,8 років. Однак у Румунії зафіксовано найбільший приріст очікуваної тривалості життя з 2019 по 2023 рік – на один рік. Загалом 15 з 27 країн ЄС перевищують середній показник очікуваної тривалості життя в Євросоюзі. Загалом, країнами з найнижчою очікуваною тривалістю життя є країни Східної Європи та Балтії, тоді як країни Середземномор’я, Скандинавії та Центральної Європи мають найвищу очікувану тривалість життя.

    КІБЕРЗАГРОЗИ – Польща заявила, що вона також стала мішенню кібератак, які приписують російському угрупованню, звинуваченому у зловмисній ​​кібердіяльості проти Німеччини і Чехії, та засудила ці атаки, повідомило в суботу агентство Reuters. Варшава висловлює свою солідарність з Німеччиною і Чехією у зв’язку з кібератаками на їхні демократичні інститути і політичні партії, – заявило Міністерство закордонних справ Польщі. У п’ятницю Німеччина звинуватила Росію в здійсненні кібератак на правлячу Соціал-демократичну партію канцлера Олафа Шольца, оборонні та аерокосмічні компанії, а також на цілі в інших країнах, і попередила про наслідки, не вдаючись до подробиць.

    ГАНДБОЛ – Чемпіон Румунії з гандболу серед жінок CSM «Бухарест» не зумів кваліфікуватися до Фіналу чотирьох Ліги чемпіонів після поразки від французької команди Metz – 29:23 у суботу в другому матчі чвертьфіналу. У першому матчі в Бухаресті гандболістки Metz виграли з рахунком 27:24. Нагадаємо, що в чоловічому турнірі з гандболу чемпіон Динамо «Бухарест» вийшов до Фіналу чотирьох чоловічої Ліги чемпіонів Європейської гандбольної федерації (EHF), де зіграє за місце у фіналі змагань проти німців з SG Flensburg-Handewitt («Фленсбург-Гандевітт»). В іншому півфіналі зійдуться дві німецькі команди – володар трофею Fuchse «Берлін» та Rhein-Neckar Löwen («Райн-Неккар Льовен»). Фінальний турнір Ліги чемпіонів Європейської гандбольної федерації відбудеться в Гамбурзі, Німеччина, 25 і 26 травня.

  • 1 травня 2024 року

    1 травня 2024 року

    МІНІ-КАНІКУЛИ – У Румунії сьогодні, в перший день першотравневих канікул та православного Великодня, який відзначається в неділю, 5 травня, рух на дорогах до туристичних напрямків є важким. Для того, щоб згладити транспортний потік і запобігти нещасним випадкам, 1,600 дорожніх поліцейських щодня будуть присутні на дорогах з інтенсивним рухом. По всій країні 25.000 поліцейських, жандармів і пожежників чергуватимуть у ці вихідні дні, щоб забезпечити безпеку громадян. На узбережжі Чорного моря, де відкрився літній сезон, на кількох курортах організовуються заходи, які, як очікується, щодня відвідуватимуть тисячі людей. Працівники поліції вживають заходів на жвавих ділянках доріг, щоб запобігти аваріям і заторам на дорогах. Вони також виявлятимуть і каратимуть водіїв у стані алкогольного сп’яніння або під впливом заборонених речовин. З іншого боку, близько 4.000 прикордонників здійснюватимуть спостереження та контроль на державному кордоні під час травневих канікул та православного Великодня.

    ЄВРОСТАТ – У 2023 році 7,1% зайнятих людей в Європейському Союзі працювали щонайменше 49 годин на тиждень на своїй основній роботі, свідчать дані, опубліковані Євростатом у середу з нагоди Міжнародного дня праці. Серед країн-членів ЄС найбільша частка працівників, які проводять на роботі щонайменше 49 годин на тиждень, у Греції (11,6%), за нею йдуть Кіпр (10,4%) та Франція (10,1%). З іншого боку, найнижча частка працівників, які працюють щонайменше 49 годин на тиждень, зафіксована в Болгарії (0,4%), Литві та Латвії (обидві – по 1,1%) і Румунії (1,8%). Робочий тиждень тривалістю щонайменше 49 годин є більш поширеним серед працівників сільського, лісового та рибного господарства, а також серед менеджерів. У заяві з нагоди Міжнародного дня праці Європейський комісар з питань зайнятості та соціальних прав Ніколас Шміт підкреслив, що дистанційна робота та відключення від мережі повинні стати наступними частинами трудового пазлу ЄС.

    ЗАКОНОПРОЄКТ – Майже 300 втікачів, засуджених румунськими судами, були доставлені до Румунії з початку року, – повідомила міністр юстиції Аліна Горгіу. Вона привітала позитивну оцінку Сенату щодо закону «втікач платить» і сказала, що очікує аналогічного голосування в Палаті депутатів, оскільки це вигідний закон для румунської держави. Законопроєкт передбачає, що засуджені особи, які переховуються від правосуддя, оплачують витрати на репатріацію.

    ОЛІМПІЙЦІ – Одну золоту, чотири срібні та одну бронзову медалі здобули румунські учні на Балканській олімпіаді з математики у Варні, Болгарії. У змаганнях взяли участь 22 команди з Албанії, Боснії і Герцеговини, Болгарії, Кіпру, Греції, Північної Македонії, Чорногорії, Республіки Молдова, Румунії та Сербії. Команди з Алжиру, Азербайджану, Швейцарії, Франції, Грузії, Італії, Казахстану, Киргизстану, Саудівської Аравії, Туркменістану, Узбекистану та Великої Британії також брали участь у якості країн запрошених.

    ТЕЛЬ-АВІВ – Сполучені Штати налаштовані на те, що Ізраїль і ХАМАС укладуть угоду про припинення вогню і звільнення заручників після майже семи місяців бойових дій в секторі Газа, – заявив у середу в Тель-Авіві держсекретар США Ентоні Блінкен. Єдина причина, чому цього не вдасться досягти, – це ХАМАС, сказав Блінкен. Посередники – Єгипет, Катар, США – все ще очікують відповіді ХАМАС на останню версію пропозиції про припинення вогню, яка передбачає припинення ізраїльського наступу на сектор Газа і звільнення палестинських затриманих в обмін на звільнення заручників, викрадених ХАМАС під час нападу 7 жовтня. Терористичне угрупування ХАМАС вимагає постійного припинення вогню до досягнення будь-якої угоди про звільнення заручників. Ізраїль відкидає цю ідею і має намір розпочати наземний наступ на Рафах, місто на півдні Сектору Гази, яке вважається останнім місцевим опору ХАМАС і де зараз проживає 1,5 мільйона палестинців, переважно біженців, – зазначає AFP.

    МІГРАЦІЯ Румунська влада виявила ще двох іноземних громадян, причетних до незаконного переправлення мігрантів, після інциденту, що стався минулої ночі на автостоянці на автомагістралі А1 Тімішоара-Арад на заході Румунії, в результаті якого двоє румунських прикордонників отримали ножові поранення. Територіальна інспекція прикордонної поліції в Тімішоарі повідомляє, що до нападу були причетні чоловік з Афганістану і жінка з Гвінеї. Вночі були затримані вісім іноземців з Непалу, Сирії та Конго, які хотіли нелегально покинути Румунію, а також їхній непальський провідник. Всі вони були спіймані румунськими поліцейськими, а один з контрабандистів отримав поранення. Пошуки інших осіб, причетних до інциденту, тривають.

    ПРОТЕСТИ ТУРЕЧЧИНА – Турецька поліція здійснила десятки арештів після сьогоднішніх сутичок між протестувальниками та поліцією у Стамбулі. Демонстранти намагалися прорвати поліцейські барєри, щоб дістатися до легендарної площі Таксім, головної площі міста і традиційного місця протесту в самому серці турецького міста. Але в останні роки демонстрації там були заборонені. Президент Туреччини Реджеп Ердоган вчора повторив, що жодні протести на площі Таксім на 1 Травень не дозволені. У кількох районах Стамбула сталися сутички між поліцією і лівими активістами, які намагалися потрапити на акцію протесту.

  • Румунія – США, співпраця у сфері оборони

    Румунія – США, співпраця у сфері оборони

    “Разом зі Сполученими Штатами та нашими союзниками Румунія повністю солідарна з Україною. Ми продовжимо надавати багатовимірну допомогу для підтримки оборонних зусиль України проти російської агресії”. Таке послання міністр оборони в Бухаресті Анджел Тилвер передав під час телефонної розмови, яку він мав у середу зі своїм американським колегою Ллойдом Остіном. Дискусії були зосереджені, головним чином, на безпековій ситуації, породженій агресивною війною, і безумовній підтримці України, а сторони підтвердили важливість збереження трансатлантичної єдності в нинішньому безпековому контексті.

    Обидва посадовці підтвердили необхідність продовження двосторонніх зусиль зі зміцнення євроатлантичної безпеки та поглиблення Стратегічного партнерства між Румунією та США. Партнерство зі Сполученими Штатами є пріоритетом для Румунії та Міністерства національної оборони, підкреслив Анджел Тилвер. Ми продовжуємо просуватися вперед у розвитку спільних проєктів, зміцнюючи таким чином співпрацю між нашими країнами у військовій сфері, сказав румунський міністр. Він подякував міністру оборони США за постійну присутність американських військ на території країни.

    Переговори між двома посадовими особами також надали можливість обговорити елементи, що становлять інтерес в рамках підготовки до засідання Контактної групи по Україні в п’ятницю 26 квітня і визначити спільні цілі напередодні Вашингтонського саміту, що пройде влітку цього року. І румунська, і американська сторони підтвердили свою спільну прихильність зміцненню сил стримування і оборони на східному фланзі Північноатлантичного альянсу.

    Румунсько-американські дискусії відбулися після того, як президент США Джо Байден підписав схвалений Сенатом пакет допомоги Україні на суму 61 млрд доларів. Глава Білого дому заявив, що в найближчі тижні в Україну буде відправлено більше зброї та військової техніки. Інформаційні агентства відзначають, що голосування в Конгресі поклало край піврічній патовій ситуації. Допомога надходить у надзвичайно складний час для українських військових, які стикаються з посиленням військового тиску з боку Росії.

    Президент Зеленський заявив, що вдячний за підтримку США, а його генерали висловили впевненість, що нова допомога сприятиме запобіганню просування росіян на східному фронті. Влада США підтвердила, що відправила в Україну ракети дальнього радіусу дії для використання на її території. Радник США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що зброя, відома як армійські тактичні ракетні системи, прибула в Україну в березні. Сполучені Штати, сказав Салліван, надали їх, оскільки російські військові атакують Україну ракетами великої дальності, доставленими Північною Кореєю.

  • Окремі кандидати на пост мера столиці

    Окремі кандидати на пост мера столиці

    Історія доктора Кетеліна Кирстою, відомого хірурга-ортопеда і директора великої лікарні в Бухаресті, залишається успішною лише в медичному плані, оскільки партії керівної коаліції зняли його кандидатуру на посаду мера Бухареста. Рішення було прийнято вчора пізно ввечері після тривалих і палких дискусій. Лікар Кирстою став ідеальним політичним невдахою: він зіткнувся зі звинуваченнями в несумісності посади менеджера державної лікарні з іншими видами діяльності, зокрема з надання консультацій в приватній клініці своєї дружини. А 10% голосів, виборців, готових за нього проголосувати, відповідно до соцопитувань, робили його кандидатом другого ешелону.

    Не знайшовши іншої реальної кандидатури на крісло очільника Бухареста, коаліція вирішила висунути окремих кандидатів, а саме Габрієлу Фірю, колишнього генерального мера і голову столичної організації СДП, а також Себастіана Бурдужу, нинішнього міністра енергетики і голову бухарестської організації Націонал-ліберальної партії. Обидві політичні сили заявляють, що це допоможе їм мобілізувати власний електорат.

    Згідно з політичними джерелами, на які посилаються ЗМІ, обидва кандидати не будуть виступати один проти одного під час передвиборчої  кампанії, тобто вони не будуть критикувати один одного, а вестимуть конструктивну агітацію, зосереджену на конкретних рішеннях для Бухареста. У шістьох секторах столиці кандидати у мери залишаються спільними, як і списки до місцевих рад. Опитування показують, що є фаворитами на пост мера нинішній незалежний мер Нікушор Дан, якого підтримує Об’єднаний правий альянс, що складається з Союзу «За порятунок Румунії», партії «Народний рух» та парті «Сила правих», а також популістський мер 5-го сектору Крістіан Попеску П’єдоне, кандидат від Соціал-ліберальної гуманістичної партії.

    З виходом на арену Габрієли Фірі та Себастіана Бурдужи конкуренція теоретично загострюється. З іншого боку, ми пам’ятаємо, що кандидатура Кирстою була «створена» в політичній лабораторії коаліції саме тому, що Габрієла Фіря і Себастіан Бурдужа не мали реальних шансів на успіх: перша – тому, що має непослідовний мандат і ніколи не отримає голосів лібералів, а другий – тому, що не сприймається навіть правим електоратом як сильний суперник чинного мера. Перед ними стоїть майже неможливе завдання: Габрієла Фіря має відвернути лівий електорат від Крістіана Попеску П’єдоне, а Себастіан Бурдужа – переконати правих у тому, що він заслуговує на обрання.

    Місцеві вибори відбудуться 9 червня і у партій керівної коаліції залишилося мало часу, аби досягти успіху. Відмова від спільної кандидатури в Бухаресті може також вплинути на голосування до Генеральної ради, де список СДП-НЛП, навіть якщо він буде першим в опитуваннях, має невелику перевагу над списком Об’єднаного правого альянсу. Соціал-демократи і ліберали хочуть створити імідж міцної коаліції, яка має шанси стати альянсом, але взаємні нападки, територіальні і не тільки, а тепер ще й фіаско спільного кандидата в мери Бухареста ставлять під загрозу їхні плани.

    Також 9 червня соціал-демократи і ліберали мають пройти ще одне важливе випробування – вибори до Європейського парламенту, на які вони запропонували спільний список і поставили собі за мету отримати більше половини місць від Румунії.

  • Олімпійські прогнози

    Олімпійські прогнози

    Усього три  місяці залишилося до спортивної події номер один – літніх Олімпійських ігор у Парижі, які відбудуться з 26 липня по 11 серпня. Навіть затьмарена війною Росії проти України, яка триває вже третій рік і надзвичайно напруженою обстановкою на Середньому Сході, Олімпіада викликає заслужений інтерес, у тому числі зі статистичної точки зору. Фахівці в цій галузі склали віртуальний рейтинг країн, які беруть участь у літніх Олімпійських іграх, відповідно до кількості медалей, які вони можуть завоювати.

    Згідно з цим рейтингом, нещодавно опублікованим дослідницькою компанією Nielsen Gracenote, румунські спортсмени на Олімпіаді в Парижі можуть здобути десять медалей, у тому числі дві золоті, три срібні та п’ять бронзових. Таким чином, країна посіла 25 місце у віртуальному рейтингу, відповідно до загальної кількості медалей. Якщо статистичний прогноз підтвердиться, це буде найкращий результат Румунії за останні п’ять літніх Олімпійських ігор, після Пекіна 2008 року – дев’ять медалей, Лондона 2012 року – сім, Ріо де Жанейро 2016 року і Токіо 2020 року – по чотири медалі.

    На Олімпійських іграх в Афінах у 2004 році Румунія виграла 19 медалей. Але ці результати поступаються винятковому рекорду румунських спортсменів на літніх Олімпійських іграх 1984 року в Лос-Анджелесі. З 53 медалями – 20 золотими, 16 срібними та 17 бронзовими – Румунія посіла тоді друге місце в рейтингу після США. Згідно з рейтингом Gracenote, американська делегація знову домінуватиме на олімпійських змаганнях у Парижі з прогнозованими 123 медалями. За нею йдуть Китай з 89 медалями і Великобританія з 66 медалями.

    Приймаюча країна, Франція, матиме загалом 55 медалей. У прогнозованому рейтингу за кількістю золотих медалей Франція посідає третє місце після США та Китаю. Росія і Білорусь, з відомих причин, не братимуть участі у змаганнях, а Україні прогнозують 13 медалей. Віртуальний медальний рейтинг – це статистична модель, заснована на індивідуальних і командних результатах попередніх Олімпійських ігор, чемпіонатів світу та Кубків світу, яка дозволяє передбачити найбільш ймовірну кількість медалей від кожної країни.

    Наразі Румунія відібрала 80 спортсменів для участі в Олімпійських іграх в Парижі з легкої атлетики, плавання, боксу, веслування на байдарках і каное, спортивної гімнастики, художньої гімнастики, водного поло, настільного тенісу, вільної боротьби та важкої атлетики. Октавіан Мораріу, член Міжнародного олімпійського комітету та Виконавчого комітету Румунського олімпійського і спортивного комітету, вважає, що прогноз, що Румунія виграє 10 медалей в Парижі, може бути реалістичним, але це не є певністю.

    «Є види спорту, де ми маємо гарні шанси здобути медалі, такі як веслування на байдарках і каное, плавання, важка атлетика, боротьба та веслування на каное. Тож саме на ці види ми маємо покладати свої надії на Олімпійських іграх в Парижі», – сказав Октавіан Мораріу. За його словами, це ті види спорту, в яких румуни непогано виступають останнім часом і, які дають нам уявлення про те, чого ми можемо досягти.