Author: Штефан Стойка

  • Зустріч румунської дипломатії 2024

    Зустріч румунської дипломатії 2024

    Наприкінці свого 10-річного президентського терміну Клаус Йоганніс востаннє взяв участь у зустрічі з керівниками місій, консульських установ та директорами Румунського інституту культури з нагоди Щорічної зустрічі румунської дипломатії. За словами глави держави, за останнє десятиліття Румунія стала надійним, залученим і шанованим регіональним, європейським і міжнародним гравцем, реальним постачальником стабільності і безпеки.

    Він повідомив румунським дипломатам, що основними зовнішньополітичними цілями залишаються посилення ролі та впливу країни в Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі, поглиблення стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами та диверсифікація двостороннього діалогу з партнерами на всіх континентах.

    Президент заявив, що залишається рішучим прихильником процесу розширення ЄС і підкреслив, що Румунія залишається відданою підтримці європейського шляху України та Республіки Молдови. Він нагадав, що Бухарест рішуче підтримав історичне рішення про початок переговорів про вступ до ЄС з двома сусідніми країнами, прийняте на засіданні Європейської Ради 14-15 грудня минулого року.

    Що стосується України, то з самого першого дня війни, Румунія демонструвала повну солідарність і вживає широких багатосторонніх заходів на підтримку України, – підкреслив Клаус Йоганніс. На фронті безпеки і оборони, як країна-член НАТО, Румунія має відігравати конструктивну і врівноважуючу роль, як постачальник безпеки і стабільності, – вважає румунський лідер. На його думку, сьогодні Румунія має найвищий рівень оборони і захисту за всю свою історію. Щодо Стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами, яке є важливою опорою зовнішньої політики Румунії, Клаус Йоганніс сказав, що воно стало більш міцним і набуло більшої змістовності.

    З іншого боку, глава румунської держави зазначив, що протягом десяти років перебування на посаді, особлива увага приділялася зміцненню партнерства та двосторонніх стратегічних відносин з країнами, з якими ми поділяємо спільні цінності та інтереси, такими як Німеччина, Франція, Іспанія, Італія, Польща. Президент зазначив, що приєднання Румунії до Шенгенської зони з її повітряними та морськими кордонами є важливою віхою, і підкреслив, що скасування контролю на сухопутних кордонах залишається пріоритетним завданням. Я переконаний, що нам вдасться довести ці колективні зусилля до успішного завершення на благо не тільки румунських громадян, але й більш процвітаючого Євросоюзу, вільного від штучних перешкод, – підкреслив Президент Клаус Йоганніс.

    Іншим важливим зовнішньополітичним завданням є вступ Румунії до Організації економічного співробітництва та розвитку. Він закликав до посилення міжінституційних зусиль для якнайшвидшого успішного завершення цього процесу.

  • 24 липня 2024 року

    24 липня 2024 року

    ЗУСТРІЧ – Румунія є надійним, відданим і шанованим регіональним, європейським і міжнародним гравцем, постачальником безпеки і стабільності, – заявив президент Румунії Клаус Йоганніс на відкритті Щорічної зустрічі румунської дипломатії, яка проходить в Бухаресті. Він закликав до посилення ролі та впливу в Європейському Союзі та НАТО, а також поглиблення стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами. Щодо партнерства зі США, президент Клаус Йоганніс сказав, що воно є важливим стовпом зовнішньої політики Румунії, що воно стало більш міцним і набуло більшого змісту. Що стосується відносин з сусідньою Республікою Молдовою, президент Румунії сказав, що вони є стратегічним пріоритетом і що двостороння співпраця досягла «найвищого рівня в історії». Клаус Йоганніс додав, що Бухарест також просуває конструктивні відносини з київською адміністрацією. І останнє, але не менш важливе, президент Румунії заявив, що приєднання до Шенгенської зони та сухопутних кордонів, а також членство в Організації економічного співробітництва та розвитку залишаються пріоритетними цілями румунської дипломатії.

    МЗС – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску в середу підтвердила, що Румунія залишається твердою прихильницею Республіки Молдова та України на європейському рівні та підкреслила, що обидві країни повинні продовжувати реформи, необхідні для європейської інтеграції. Вона засудила війну, розв’язану Росією в Україні, та сказала, що Республіка Молдова залишається державою, яка найбільше постраждала від цієї війни після України. Я підтверджую тверду і непохитну підтримку Румунією незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України та Республіки Молдова в межах їхніх міжнародно визнаних кордонів, – заявила Одобеску.

    РЕКОМЕНДАЦІЇ – Румунія повинна завершити процес, розпочатий з метою врахування рекомендацій Венеціанської комісії щодо законодавства про правосуддя, і активізувати зусилля для забезпечення ефективних консультацій з громадськістю перед прийняттям законодавства, – рекомендує Європейська комісія у своєму щорічному звіті про верховенство права, опублікованому в середу. Незважаючи на певний прогрес, досягнутий у цій сфері, виконавча влада ЄС рекомендує Бухаресту продовжити зусилля щодо забезпечення системи правосуддя достатніми людськими ресурсами, беручи до уваги європейські стандарти. Інша рекомендація – вжити заходів для забезпечення ефективного розслідування і судового переслідування злочинів у судовій системі, в тому числі корупції. Але виконавча влада ЄС визнає, що Румунія досягла певного прогресу в цьому відношенні. Міністр юстиції Румунії Аліна Горгіу каже, що звіт про верховенство права в Румунії є найкращим з усіх. Головний висновок п’ятого видання щорічного звіту Комісії про верховенство права в країнах-членах ЄС полягає в тому, що вони і Союз в цілому набагато краще підготовлені до виявлення, запобігання та вирішення нових викликів, що сприяє стійкості європейських демократій і підкріплює взаємну довіру в ЄС і безперебійне функціонування єдиного ринку.

    ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Вчора ввечері Генеральна інспекція з надзвичайних ситуацій розповсюдила повідомлення RO-ALERT для півночі Тульчанського повіту (південний схід), інформуючи населення про можливість падіння об’єктів з повітряного простору на території, неподалік кордону з Україною. Повідомлення було оприлюднене після того, як структури, відповідальні за охорону кордону та спостереження, помітили кілька російських безпілотників, які брали участь в атаках на українську інфраструктуру, що наближалися до румунського кордону. Міністерство національної оборони Румунії повідомило, що його команди наразі продовжують пошук можливих залишків збитих безпілотників на національній території. Це ж джерело повідомило, що два літаки F-16 ВПС Румунії вилетіли в цей регіон  для моніторингу ситуації.

    ШЕНГЕН – Віце-прем’єр-міністр Люксембургу Ксав’є Беттель висловив у середу переконання, що місце Румунії в Шенгенській зоні та що «прикордонний контроль має бути припинений», під час спільної заяви для преси з міністром закордонних справ Румунії Лумініцою Одобеску в кулуарах щорічної зустрічі румунської дипломатії. Ксав’є Беттель також повідомив, що він відвідав військову базу Чінку (в центрі) після аналогічного візиту у вересні, щоб продемонструвати «підтримку і солідарність» уряду з молодими люксембуржцями. Міністр Лумініца Одобеску також заявила, що Румунія прагне більш тісної співпраці з Великим Герцогством Люксембург, в тому числі в оборонній промисловості. Вона привітала присутність люксембурзьких військ на румунській території в рамках посилення сил і засобів стримування і оборони НАТО на східному фланзі і в Чорному морі.

    ГАЗ – За перші п’ять місяців цього року Румунія імпортувала понад 660 тисяч тонн природного газу в нафтовому еквіваленті, що майже на 12% більше, ніж за аналогічний період минулого року, згідно з даними Національного інституту статистики (INS). У цей період також спостерігалося незначне зростання внутрішнього видобутку, і тенденція до зростання збережеться протягом наступних трьох років, згідно з оцінками Національної комісії з прогнозування. У ньому йдеться про те, що імпорт дещо знизиться до 2027 року.

  • 23 липня 2024 року

    23 липня 2024 року

    МЗП Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску знову  наголосила на підтримці Румунією сусідньої України, в яку вторглися російські війська, і закликала прискорити надання Києву допомоги з боку ЄС, у тому числі військової. На зустрічі в понеділок у Брюсселі зі своїми європейськими колегами міністерка закордонних справ Румунії також відновила підтримку Румунією формули припинення війни, запропонованої президентом України Володимиром Зеленським, яка, за її словами, здатна гарантувати справедливий і тривалий мир, з повагою до територіальної цілісності та принципів Статуту ООН.

    ПОСУХА – Внаслідок посухи в Румунії обмежено водопостачання у близько 450 містах, комунах та селах, переважно у східній частині країни. Багато фермерів кажуть, що втратили свій урожай, особливо там, де зрошення неможливе, і, намагаючись допомогти постраждалим, міністр сільського господарства Флорін Барбу провів у понеділок першу зустріч з представниками комерційних банків, у яких він попросив знайти рішення для покриття платежів і відсотків за кредитами для фермерів, що постраждали від посухи. І це в той час, коли площа постраждалих посівів становить майже два мільйони гектарів кукурудзи та соняшнику і 100 000 гектарів пшениці та ріпаку. Новини від фахівців також не є добрими на найближчий період. Наразі рівень 40 водосховищ країни становить трохи менше 80%, і за оцінками Румунські воде, тенденція до зниження продовжиться. Потік Дунаю на вході в країну є нижчим за середній багаторічний показник для липня, але проблем з енергопостачанням АЕС «Чернаводе» немає.

    БІЗНЕС-ФОРУМ Румунія дуже віддана прагматичному і здійсненному «зеленому» переходу, який стане прикладом для регіону і світу, а це означає використання газу в короткостроковій і середньостроковій перспективі, але також і ядерної енергії, – заявив у вівторок міністр енергетики Себастьян Бурдужа на бізнес-форумі Трансатлантичного партнерства з питань енергетичного та кліматичного співробітництва в Бухаресті. У свою чергу, прем’єр-міністр Марчел Чолаку підкреслив, що лише за умови енергетичної безпеки, доступної енергії для економіки та населення та економічної конкурентоспроможності можна зробити вирішальний крок до наступної важливої мети – чистої, зеленої енергії. З іншого боку, Марчел Чолаку оголосив, що Румунія вестиме переговори з новою Європейською комісією про семирічну угоду, щоб повернутися до цільового показника дефіциту в 3%. Він стверджує, що країна перебуває в періоді «прискореного» розвитку і дуже важливо, щоб інвестиції продовжувалися.

    ДІТИ Минулого року в Румунії зникли безвісти майже 10.000 дітей. Це число зростає вже другий рік поспіль, – попереджає неурядова організація «Рятуйте дітей». За даними організації, це явище викликає ще більшу тривогу, оскільки більше половини випадків стосуються неповнолітніх, які добровільно пішли з дому.

    США- Віце-президентка США Камала Гарріс заявила, що пишається тим, що заручилася підтримкою, необхідною для того, щоб стати кандидатом від Демократичної партії на президентських виборах у листопаді. Вона зробила цю заяву після того, як опитування показало, що вона отримає підтримку партійних делегатів, всього через день після того, як лідер Білого дому Джо Байден оголосив, що виходить з передвиборчої гонки. Наразі всі потенційні суперники Камали Гарріс заявили, що підтримують її кандидатуру. Але делегати ще не проголосували офіційно, можливо, на онлайн сесії, яка може відбутися на початку наступного місяця. Після цього Гарріс буде затверджена як офіційний кандидат від Демократичної партії до щорічного з’їзду партії, запланованого на 19 серпня.  Кандидатка від демократів балотуватиметься з колишнім президентом-республіканцем Дональдом Трампом, який, згідно з опитуваннями, може повернутися до Білого дому після чотирьох років перебування на посаді.

  • 21 липня 2024 року

    21 липня 2024 року

    МЗС – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску обговорила по телефону зі своїм єгипетським колегою Бадром Абделатті конкретні шляхи подальшого поглиблення економічного та галузевого співробітництва, особливо у сферах, що становлять взаємний пріоритетний інтерес, таких як туризм, сільське господарство, торгівля та інвестиції, праця, енергетика. Згідно з повідомленням МЗС, обидва високопосадовці обговорили глибокі двосторонні відносини, що склалися між двома країнами протягом тривалого часу, з більш ніж 115-річною історією офіційної дипломатичної взаємодії. Міністри також обмінялися думками щодо розвитку ситуації у сфері безпеки у безпосередньому сусідстві двох країн та проаналізували розвиток подій на Близькому Сході, який викликає дедалі більше занепокоєння. Міністр закордонних справ Румунії висловила вдячність за особливу роль Єгипту у пошуку шляхів розв’язання нинішньої регіональної кризи.

    ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ – Делегація Олімпійської збірної Румунії на Олімпійських іграх 2024 року вилетіла в неділю чартерним рейсом національної авіакомпанії TAROM до Парижа на борту літака «Боїнг», нещодавно перейменованого на «Надіа Коменечі», – повідомляє AGERPRES. Літак був перейменований спеціально для цієї мети, після згоди на його використання, отриманої від великої румунської гімнастки, володарки п’яти золотих медалей на Олімпійських іграх. Олімпійська збірна Румунії складається з 107 спортсменів, які змагатимуться у 18 різних спортивних дисциплінах на Олімпійських іграх. «Шлях до Олімпійських ігор в Парижі означає наближення до олімпійської мрії. Наша команда готова і прагне вийти на олімпійську арену. Ми щасливі, що подорожуємо з «Надією Коменечі», символом світового спорту, і я переконаний, що ця асоціація з літаком TAROM буде добрим знаком для наших олімпійців. У Парижі команда буде представляти Румунію перед усім світом», – сказав Міхай Коваліу, голова Румунського олімпійського та спортивного комітету.

    ІНЦИДЕНТИ – Після отримання додаткової інформації про інциденти, що сталися наприкінці тижня в Лідсі, Великобританії, Міністерство закордонних справ Румунії, дипломатична місія та Генеральне консульство Румунії в Манчестері продовжують спілкуватися з сім’ями румунських громадян, проти яких були спрямовані заходи з вилучення неповнолітніх, з представниками громадськості та релігійних конфесій, а також підтримувати зв’язок з місцевою британською владою. Остання повідомила в неділю про затримання дев’яти румунських громадян, причетних до інцидентів, що сталися ввечері 18 липня. Вісім з них згодом були звільнені. Міністерство закордонних справ Румунії заявило, що на даний момент місцева поліція проводить розслідування і необхідно з’ясувати всі аспекти інциденту. Генеральне консульство в Манчестері тримає ситуацію в Лідсі під пріоритетною увагою і готове продовжувати надавати консульську допомогу, відповідно до своєї компетенції, згідно з чинним британським законодавством. За повідомленнями, румуни та представники інших громад Лідса були причетні до насильницьких інцидентів, спровокованих спробою органів захисту дітей Лідса взяти окремих румунських неповнолітніх під державну опіку після надходження повідомлень про жорстоке поводження з ними.

    БРЮССЕЛЬ – Міністри закордонних справ країн-членів Європейського Союзу зустрічаються в понеділок у Брюсселі вперше після візитів прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана в Україну, Росію, Китай та США. Як очікується, обговорять, як ЄС повинен відреагувати на турне, яке не було схвалене ЄС, – повідомило в неділю агентство EFE. Усі країни ЄС – окрім Словаччини – та інституції ЄС засудили зустрічі Орбана з президентом Росії Володимиром Путіним, президентом Китаю Сі Цзіньпіном та колишнім президентом США і кандидатом від Республіканської партії на президентських виборах 5 листопада Дональдом Трампом, наполягаючи на тому, що він не має мандату говорити від імені ЄС про війну в Україні. 27 країн-членів розділилися в тому, як показати своє невдоволення: країни-члени розходяться в думках, чи варто бойкотувати неформальні зустрічі, що відбуваються під час шестимісячного головування Угорщини в Раді ЄС, відправляючи на ці зустрічі чиновників нижчого рангу замість міністрів. Глави дипломатичних відомств країн-членів ЄС обговорюватимуть військову підтримку України, особливо протиповітряну оборону, а також про війну в Газі та її можливе поширення на решту Близького Сходу.

    ОЛІМПІЙЦІ – Шість старшокласників з Румунії вибороли медалі на Міжнародній олімпіаді з матиматики, – йдеться у повідомленні Міністерства освіти Румунії. Йде мова про одну золоту, чотири срібні та одну бронзову медалі. Всі шестеро учнів з Бухареста. 65-та Олімпіада з матиматики відбулася в місті Бат, Великобританії.

  • 7 – 13 липня 2024 року

    7 – 13 липня 2024 року

    Україна в центрі уваги саміту союзників у Вашингтоні

    П’ять лідерів НАТО, в тому числі президент США Джо Байден і президент Румунії Клаус Йоганніс, підписали декларацію на саміті Альянсу у Вашингтоні, в якій зобов’язалися поставити Україні системи протиповітряної оборони Patriot. Таким чином, Київ зможе використовувати батареї “Патріот”, надані Сполученими Штатами, Німеччиною та Румунією, а також компоненти, надані Нідерландами, і систему, надану Італією. “Ми робимо все це: підтримуємо Україну, передаємо системи Patriot, допомагаємо Молдові, допомагаємо іншим країнам регіону, тому що можемо і тому що вважаємо, що це правильно”, – сказав Президент Йоганніс. За його словами, Румунія перетворилася з держави, яка благала отримати будь-яку допомогу, на державу, яка має силу, енергію та можливості для експорту безпеки в усьому регіоні. На двосторонньому рівні Клаус Йоганніс та його український колега Володимир Зеленський підписали у Вашингтоні Угоду про співпрацю у сфері безпеки. Це політичний документ, який систематизує існуючу співпрацю між двома країнами в різних сферах, включаючи зобов’язання Києва продовжувати необхідні реформи в рамках європейського та євроатлантичного курсу, повагу до прав національних меншин та співпрацю в боротьбі з транскордонною злочинністю. Допомога Україні була головним питанням порядку денного саміту НАТО. “Ми маємо намір виділити основний пакет допомоги в розмірі щонайменше 40 млрд. євро на наступний рік, а потім підтримувати безпекову допомогу на сталому рівні, щоб Україна перемогла”, – пообіцяли країни-члени НАТО.

    Відкритий протест, маскований протест

    На внутрішньому плані тиждень розпочався з незвичайного протесту, організованого бухгалтерами та економістами під гаслом “Досить хаосу в податковому законодавстві”. У Бухаресті та інших містах учасники протесту засудили закони та податкові заходи, які вони вважають репресивними, оскільки вони глибоко вплинуть на кожного підприємця, економіста, бухгалтера та платника податків в Румунії. Протестувальники стверджують, що запровадження таких механізмів, як електронний інвойс або електронний ПДВ, насправді збільшує бюрократію. Протест бухгалтерів був оголошений заздалегідь. Інша ситуація склалася в міжнародному аеропорту “Отопень”, де десятки внутрішніх і зовнішніх рейсів національної авіакомпанії “ТАРОМ” були скасовані після того, як деякі пілоти оголосили про свою непридатність до польотів. Пізніше з’ясувалося, що це був своєрідний маскований страйк, який було розпочато несвоєчасно, що вплинуло на багатьох пасажирів і призвело до подальших збитків для компанії. Польоти відновилися наступного дня, після того, як керівництво TAROM досягло домовленості з льотним складом щодо питань заробітної плати. Комісар ЄС з питань транспорту Адіна Велян заявила, що проблема в “Таром” не обіцяє нічого хорошого, оскільки компанія отримує державну допомогу, схвалену Європейською комісією. ТАРОМ щороку зазнає величезних фінансових збитків, і аналітики ставлять під сумнів, що зусилля держави з реорганізації та порятунку компанії є марними.

    Транспортні проблеми

    Транспортний рух по національній дорозі DN7 в долині річки Олт, життєво важливій артерії, яка проходить через південь країни і з’єднує центрально-західні ділянки автомагістралі, був закритий протягом місяця в денний час для проведення робіт з розчищення для будівництва автомагістралі Сібіу-Пітешть, на яку румуни чекають більше трьох десятиліть. Обмеження спричинили головний біль для автоперевізників та інших, і наслідки не змусили себе довго чекати: на і без того перевантаженій трасі DN1 між містами Плоєшть і Брашов утворилося кілька заторів. І це ще не все з точки зору транспорту: міст дружби Джурджу-Русе через Дунай на болгарській стороні Дунаю в середу пішов на дворічний ремонт. Громадянам Румунії також рекомендується використовувати інші пункти перетину кордону з Болгарією, яка є туристичним напрямком для румунів, а також транзитною країною до Греції і Туреччини, двох основних літніх напрямків.

    Суперечлива постанова

    У четвер уряд вніс зміни до термінової постанови про тестування водіїв на наркотики після того, як закон зазнав різкої критики з боку громадянського суспільства. У водіїв, які отримають позитивний результат або відмовляться від тестування, будуть вилучені водійські права, але їх повернуть протягом трьох днів, якщо судово-медичні лабораторії не нададуть попередні результати аналізів крові протягом цього часу. Одна з неурядових асоціацій закликала скасувати постанову про тестування на наркотики на тій підставі, що вона містить зловживання, наприклад, позитивні результати навіть у разі вживання звичайних ліків від застуди.

    Спека накрила Румунію

    Румунські метеорологи оголосили про найтриваліший в історії країни “червоний код” спекотної погоди на вихідні, яка охопить три чверті території країни. Вихідним передували п’ять спекотних днів, коли температура піднімалася до 39 градусів за Цельсієм, а за ними послідують ще три дні екстремальних температур, які, за прогнозами, перевищать 40 градусів. Уряд звернувся до центральних і місцевих органів влади з проханням бути готовими до ефективного втручання у разі необхідності.

    Заохочувальний старт міжклубних футбольних змагань

    Після вдалого курсу на чемпіонаті Європи румунської збірної, увага футбольних фанатів переключається на клубні команди, які беруть участь у континентальних змаганнях. І початок сезону був успішним: чемпіон Румунії ФКСБ (Бухарест) у вівторок розгромив на виїзді чемпіонів Сан Марино “Віртус” з рахунком 7:1 у першому матчі попереднього раунду Ліги чемпіонів, а володарка Кубку Румунії Корвінул Хунедоара (центрально-західна Румунія) розгромила на виїзді володарів Кубку Угорщини “Пакші” з рахунком 4:0 у першому матчі попереднього раунду Ліги Європи. У другому попередньому раунді ФКСБ зустрінеться з ізраїльським “Маккабі” з Тель-Авіва, а “Корвінул” зіграє з хорватською “Рієкою” у другому кваліфікаційному раунді.

  • Результати ЗНО 2024

    Результати ЗНО 2024

    У країні, де функціональна неграмотність і відсів учнів, особливо в селах і неблагополучних середовищах, мають тенденцію стати хронічними, результати національного оцінювання учнів, які закінчили восьмий клас, є актуальним показником якості освіти. Результати показують, що три чверті учнів, які склали іспити, отримали в середньому прохідну оцінку “5”, обов’язковою для вступу до ліцею, що є меншим відсотком, порівняно з останніми трьома роками.

    Результати, опубліковані в середу, також показують, що учні мали більше труднощів з математики, де частка тих, хто отримав оцінку “5” або вищу, була нижчою, ніж у 2023 та 2022 роках. Майже 78% учнів отримали оцінку вище 5 з румунської мови, але менше 69% учнів отримали вище 5 з математики. Близько 400 восьмикласників отримали найвищу оцінку, тобто 10, з румунської мови та понад 1 000 – з математики. Однак цього року було лише 65 учнів із середнім балом 10.

    Міністр освіти Ліджія Дека розглядає ситуацію з іншого боку і каже, що незважаючи на те, що кількість учнів з оцінками вище 5 є меншою, ніж у попередні роки, вона є вищою порівняно з результатами симуляції. Незадовільними залишаються результати дітей із сільської місцевості: цього року 40% з них не отримали прохідну оцінку на ЗНО.

    Ліджія Дека також розповіла про спроби шахрайства та їхні наслідки: Як і щороку, ми маємо низку поширень в соцмережах тестових завдань, але хочу підкреслити, що вони з’являються після того, як учні вже знаходяться в аудиторіях, під охороною. На практиці такі випадки виявляються, тому що у нас є методи швидкого виявлення центру, з якого були розголошені ці тестові завдання і в усіх ситуаціях повітові комісії разом з поліцією проводили необхідні перевірки. Санкціями для кандидатів, які потрапили в таку ситуацію, є зняття з іспиту та неучасть у наступних ЗНО. Проти тих, хто входить до складу екзаменаційних комісій і в той чи інший спосіб розголошує тестові завдання, порушуються кримінальні справи”.

    У ЗНО взяли участь майже 153.000 кандидатів на тестування з румунської мови та математики, що становить 95% випускників восьмих класів, і понад 8.300 кандидатів на тестування з рідної мови. У Бухаресті та п’яти інших повітах була зафіксована найвища явка – понад 98%. Цього року, вперше в рамках Національного оцінювання, роботи були повністю оцінені за допомогою оцифрованої платформи оцінювання. Четвер, 4 липня, був останнім днем, коли учні, незадоволені своїми оцінками, могли подати апеляцію.

  • Наслідки негоди в Румунії

    Наслідки негоди в Румунії

    За винятком Констанци і Тулчі, двох повітів, що межують з Чорним морем, вся Румунія протягом двох днів, до середи вранці, була жертвою екстремальних погодних умов. Це не перший літній епізод, коли дощі та шторми чергуються зі спекою та сильним тепловим дискомфортом, і, безумовно, не останній. Жовтий і помаранчевий рівні екстремальних погодних умов супроводжувалися попередженнями гідрологів про повені. Загалом від штормів постраждали понад 40 населених пунктів у 19 повітах, повідомляє Генеральна інспекція з надзвичайних ситуацій.

    Пожежники відкачали воду з десятків будинків, дворів, льохів і підвалів, а також з кількох вулиць. Дорожній рух був заблокований на національній трасі DN1, найжвавішій дорожній артерії Румунії до гірської частини Румунії після того, як на проїжджу частину впало повалене вітром дерево. Також через сильний вітер довелося втрутитися пожежникам, щоб зняти будівельні елементи з дахів шести будівель, а також прибрати десятки дерев і дві повалені електроопори.

    Внаслідок цих подій було пошкоджено десять автомобілів. На одній з трас на північному сході країни тимчасово перекрили залізничний рух, а на іншій у центрі був тимчасово зупинений рух поїздів через наноси та повалені дерева на колії. Національна залізнична компанія повідомила, що у вівторок загалом 13 поїздів постраждали від спеки та штормів. Шторм також був у Бухаресті та сусідньому повіті Ільфов, де пожежники впоралися з десятками заходів. Були повалені дерева, загорілися електричні кабелі. Двоє людей отримали поранення, потрапивши під гілки дерев, і майже 40 автомобілів були пошкоджені. Також на півдні, але у повіті Прахова, понад 5400 споживачів у кількох населених пунктах були знеструмлені в середу вранці через проблеми, спричинені штормом.

    На північному заході, в одній комуні Марамуреського повіту, шторм повалив ліс, повалив 15 дерев і пошкодив сім дахів. Пожежники-рятувальники втрутилися, щоб надати першу допомогу чоловікові, пораненому брезентом, порваним сильним вітром у Сігетул Мармацієй того ж повіту. Згодом потерпілого доставили до лікарні для проведення спеціалізованого медичного обстеження. Ще одне втручання марамуреських пожежників відбулося в населеному пункті Окна Шугатаг, де в чоловіка влучила блискавка і його оголосили мертвим. Влада запевняє, що розвиток ситуації на місцях буде ретельно відстежуватися Національним оперативним центром Генеральної інспекції з надзвичайних ситуацій з метою вжиття негайних заходів для забезпечення ефективності місій реагування.

  • 1 липня 2024 року

    1 липня 2024 року

    КОНСУЛЬТАЦІЇ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку провів у понеділок консультації з політичними партіями щодо термінів проведення президентських виборів. Союз «Рятуйте Румунію» виступив за проведення виборів у листопаді – у встановлений законом термін. Альянс за об’єднання румунів заявив, що готовий до виборів 15 вересня, про що неодноразово публічно заявляв глава виконавчої влади.  Демократичний союз угорців Румунії хоче провести їх у жовтні, а “SOS Румунія” – у листопаді. Переговори відбуваються на тлі розбіжностей всередині правлячої коаліції СДП – НЛП.  На зустрічі, що проходила паралельно з консультаціями в будинку Уряду, керівництво НЛП одноголосно вирішило, що президентські вибори мають відбутися в листопаді. Нагадаємо, цього року, на додаток до президентських виборів у грудні, в Румунії заплановані парламентські вибори, які визначать склад румунського парламенту.

    ОБСЄ – У Бухаресті проходить засідання Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Головна тема обговорення – “Парламентський погляд на роль ОБСЄ в сучасній архітектурі безпеки”. 31-а Парламентська сесія ОБСЄ є подією великого геополітичного значення, за словами Дана Барни, голови делегації румунського парламенту в ОБСЄ. За його словами, ця подія є визнанням ролі Румунії в нинішньому регіональному контексті війни в Україні та розвитку європейської безпеки в країнах ОБСЄ в цілому. Війна Росії проти України є однією з головних тем на порядку денному засідання, зазначив Дан Барна. 250 парламентарів у Бухаресті також обговорюють питання економічного розвитку, рівної участі жінок і чоловіків у політичному житті та залучення молоді до прийняття рішень.

    ПОДОРОЖЧАННЯ – З 1 липня в Румунії знову підвищуються акцизи на пальне. За підрахунками експертів, літр бензину коштуватиме приблизно на 0,43 лея більше, а дизельного палива – на 0,4 лея більше. Рахунки за газ також зміняться з понеділка, оскільки Національний орган з регулювання у сфері енергетики затвердив підвищення тарифів на розподіл газу в середньому на 19%. Мінімальна заробітна плата в країні зросте з 3 300 до 3 700 леїв з 1 липня, згідно з рішенням виконавчої влади. Працівник, який отримує мінімальну заробітну плату, отримає додаткові 284 леї нетто на місяць. (1 євро = близько 5 леїв)

    ОПИТУВАННЯ – 74% румунів вважають інфляцію основною причиною того, що вони витрачатимуть більше коштів у наступному півріччі, згідно з опитуванням, опублікованим аудиторською, податковою та бізнес-консалтинговою компанією PwC. Згідно з дослідженням, більшість румунів очікують, що витрачатимуть більше на їжу, одяг, саморобку та подорожі. У цьому контексті 46%, відповідно, 39% респондентів заявили, стверджують, що знижки та рекламні пропозиції є основними причинами, чому вони вирішують змінити придбаний бренд. На рішення про покупку особливо впливає реклама в соціальних мережах, на думку понад 70% опитаних, подібно до їхніх світових аналогів. Найпопулярнішою соціальною мережею в Румунії залишається Facebook, тоді як молоді користувачі віддають перевагу Instagram та TikTok. Що стосується каналів продажів, фізичні магазини залишаються популярними, але онлайн також набирає обертів. Щомісяця 36% румунських споживачів здійснюють покупки в фізичних магазинах, але 29% роблять покупки онлайн на компютерах і 31% на смартфонах. Опитування “Голос споживача 2024” було проведено серед 20 662 споживачів у 31 країні та території, включаючи Румунію.

    ГОЛОВУВАННЯ В РАДІ ЄС – 1 липня Угорщина перебрала на себе ротаційне головування в Раді Європейського Союзу з сімома пріоритетами, серед яких підвищення конкурентоспроможності, більш ефективна боротьба з нелегальною імміграцією та наближення Західних Балкан до членства в ЄС. Прем’єр-міністр Віктор Орбан обіцяє діяти неупереджено і з повною лояльністю до всіх країн-членів, але в той же час хоче просувати своє бачення Європи. Він обрав гасло, схоже на гасло колишнього президента США Дональда Трампа: “Зробимо Європу знову великою”. Девіз передбачає активне і динамічне головування, а також символізує, що “разом ми сильніші, ніж поодинці”, – заявив у Будапешті Янош Бока, міністр, відповідальний за європейські справи. Але головування Угорщини в Раді, ймовірно, буде складним, оскільки Угорщина часто має розбіжності з іншими країнами ЄС з багатьох важливих питань. Будапешт заблокував надання військової допомоги Україні, чинить опір розширенню ЄС на схід за рахунок України та Молдови, безуспішно намагався заблокувати міграційний пакт і перебуває під слідством за порушення верховенства права, зазначають інформаційні агенства.

  • 26 червня 2024 року

    26 червня 2024 року

    САМІТ Президент Румунії Клаус Йоганніс візьме участь у засіданні Європейської Ради в Брюсселі в четвер та п’ятницю. Підтримка сусідніх України та Республіки Молдова, а також нова структура Європейського парламенту є одними з тем порядку денного, згідно з прес-релізом Адміністрації президента Румунії. Лідери ЄС також продовжать обговорення призначень на посади керівників інституцій ЄС після нещодавніх європейських виборів. Щодо України, Президент Йоганніс закликатиме до подальшої підтримки у всіх вимірах, з наголосом на забезпеченні адекватної відповіді на нагальні військові потреби. Безперервна підтримка буде необхідна і для Республіки Молдова, про що глава румунської держави також підтвердить у Брюсселі. Що стосується Близького Сходу, Президент Йоганніс наполягатиме на тому, щоб Європейський Союз залишався залученим в зоні та сприяв розрядці конфлікту та запобіганню його поширенню на регіон, – додається в прес-релізі Адміністрації президента.

    ПРАПОР Президент Клаус Йоганніс  у середу звернувся з посланням з нагоди Дня національного прапора, в якому підкреслив членство Румунії в НАТО, ЄС та ООН і необхідність єдності. Глава держави зазначив, що Державний прапор “є об’єднуючим елементом для румунів, де б вони не знаходилися. Триколор присутній у моменти випробувань або радості, на національних та міжнародних заходах, в установах, на парадах або під час спортивних змагань”, – сказав Президент. Клаус Йоганніс нагадав історію цього свята і вшанував пам’ять румунських солдатів, які загинули на театрах військових дій. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку нагадав, що “під кольорами національного прапора покоління румунів боролися за незалежність, суверенітет, єдність і демократію – цінності, в які ми твердо віримо. У Румунії в 21 столітті ми з однаковим хвилюванням і гордістю переживаємо моменти, коли бачимо, як Триколор несуть професіонали, яких цінують наші іноземні партнери, або як він піднімається на щоглі перемог, коли наші співвітчизники досягають успіху в найбільших змаганнях”.

    ПРО ВИБОРИ – Лідери правлячої коаліції СДП-НЛП у вівторок ввечері не змогли дійти згоди щодо дати президентських виборів, оскільки кожна з двох партій наполягає на своєму графіку. Соціал-демократи хочуть, щоб вибори відбулися у вересні, в той час як ліберали хочуть, щоб президентські вибори відбулися в листопаді. Переговори в рамках коаліцї з цього питання відновляться у п’ятницю.

    ПЕРЕГОВОРИ Республіка Молдова та Україна офіційно розпочали переговори про вступ до Європейського Союзу, через два роки після отримання статусу кандидата. Перші переговори в Люксембурзі мали технічний характер і були зосереджені на структурі та термінах переговорів. Обидві країни будуть вести переговори і проходитимуть оцінку окремо, а тривалість переговорного процесу залежатиме від їхньої здатності провести необхідні реформи, щоб відповідати критеріям вступу до ЄС. Протягом усього процесу Кишинів та Київ повинні привести своє національне законодавство у відповідність до положень ЄС. За словами брюссельського кореспондента Радіо Румунія, з моменту отримання статусу кандидатів і до сьогодні, обидві країни внесли загальні корективи в ключових сферах, демонструючи свою готовність наблизитися до законодавства ЄС.

    НАТО 32 країни-члени НАТО сьогодні затвердили кандидатуру прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте на посаду Генерального секретаря Альянсу.  (…) AFP повідомляє, що зняття кандидатури президента Румунії Клауса Йоганніса і відкликання заперечень з боку Угорщини та Словаччини розчистили шлях для Рютте на посаду Генерального секретаря НАТО. Він вступить на посаду 1 жовтня, коли закінчується останній термін повноважень нинішнього генерального секретаря Єнса Столтенберга, після того, як його мандат чотири рази продовжувався через війну в Україні.

    ЄВРО Румунія не відповідає умовам для переходу на євро, – заявила Європейська комісія після оцінки її правової сумісності та виконання так званих критеріїв конвергенції. Виконавча влада ЄС проаналізувала цінову стабільність, здорові державні фінанси, стабільність обмінного курсу та довгострокові процентні ставки – розділи, в яких наша країна все ще відстає. Болгарія відповідає цим умовам, але ще не є членом механізму обмінного курсу, який вимагає щонайменше двох років участі в цьому механізмі, без серйозної монетарної напруженості, перш ніж приєднатися до єврозони.

    СОЮЗ ЗА ПОРЯТУНОК РУМУНІЇ – Колишня журналістка Елена Ласконі, мер міста Кимпулунг-Мушчел (південь), була обрана головою Союзу «За порятунок Румунії». Вона отримала 68% голосів, відданих за неї в режимі онлайн членами партії, які брали участь у голосуванні. Елена Ласконі заявила, що зараз починається відновлення Союзу «За порятунок Румунії». Наприкінці тижня має відбутися з’їзд партії, на якому також буде обрано Національне бюро – керівну структуру партії. Вибори відбуваються після того, як колишній лідер партії Кетелін Друле подав у відставку за результатами місцевих виборів та виборів до Європарламенту 9 червня, коли Союз «За порятунок Румунії» разом з Партією Народний рух та партією Сила правих зайняв місце після правлячих Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії та Альянсу за обєднання румінів.

    НАВЧАННЯ – Сьогодні навчальний корабель ВМС “Мірча” вийшов у Чорне море з порту Констанца у свій щорічний навчальний похід. Протягом більш ніж 40 днів корабель, на борту якого перебувають 86 курсантів Військово-морської академії “Мірча Старий”, стоятиме в портіх в Пірея в Греції, Ліворно і Палермо в Італії, Тулона у Франції і Бодрума в Туреччині. У навчаннях також візьмуть участь двоє студентів з Латвії, двоє з Болгарії, двоє з Польщі, один з Іспанії і один з Туреччини. На додаток до своєї місії з підготовки майбутніх морських офіцерів та інспекторів Прикордонної поліції, навчальний корабель також відіграє важливу представницьку роль як Почесний посол Румунії на морях і океанах світу. Корабель “Мірча” повернеться до військової гавані Констанца на початку серпня.

    ЗВІТ Румунія досягла значного прогресу в боротьбі з торгівлею людьми, – підкреслюється в щорічному звіті Державного департаменту США. Серед позитивних аспектів згадуються розслідування більшої кількості справ та засудження кількох торговців людьми, створення підрозділу фінансових розслідувань в рамках Департаменту по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом (DIICOT), а також прийняття процедур для ідентифікації потенційних жертв серед дітей. У звіті також згадується про внесення змін до законодавства щодо захисту жертв торгівлі людьми, а також про підготовку поліцейських у школах з протидії торгівлі людьми для виявлення потенційних жертв. Водночас, Держдепартамент також дає низку рекомендацій щодо посилення зусиль у боротьбі з цим явищем, зокрема, розслідувати всі звинувачення у співучасті та недбалості з боку влади, а також проактивно виявляти жертв серед вразливих груп населення. У документі також вказується на необхідність посилення зусиль з моніторингу та запобігання сексуальній експлуатації дітей, особливо в державних установах, а також забезпечення дотримання закону про дитячу працю в селах.

    ЗАКОНОПРОЄКТ – Проєкт поправок до закону про громадянство Румунії був прийнятий сьогодні в Парламенті Румунії. Депутати Європарламенту вилучили поправку, згідно з якою румунське громадянство може бути надано, на прохання, іноземцю, який перебуває у шлюбі та проживає за кордоном з громадянином Румунії щонайменше 10 років. Таким чином, зберігається умова, що особа, яка подає заяву, повинна легально проживати в Румунії щонайменше 8 років або, у випадку шлюбу з громадянином Румунії, щонайменше 5 років. Термін, протягом якого біженці можуть отримати румунське громадянство, також скорочено з 8 до 3 років. Документ також передбачає біометричні перевірки, такі як зображення обличчя або відбитки пальців, для осіб, які подають заяву на отримання румунського громадянства, з метою запобігання шахрайському отриманню румунського громадянства.

  • 13 червня 2024 року

    13 червня 2024 року

    ВИБОРИ – Процес централізації та верифікації голосів у всіх повітах Румунії та Бухаресті має завершитися сьогодні, повідомляє Постійний виборчий орган. Після централізації голосів у більш ніж 97% виборчих дільницях рейтинги залишаються незмінними – СДП та НЛП лідирують, загалом отримавши майже 70% мандатів мерів. На виборах до місцевих рад перше місце посідає СДП, за нею йдуть НПЛ, АОР та ДСУР. На виборах до Європейського парламенту лідирує альянс СДП-НЛП з 48,57% голосів, за ним йдуть АОР, Альянс об’єднаних правих, ДСУР і партія S.O.S. Румунія. Центральна виборча комісія (ЦВК) відхилила десятки запитів про перерахунок голосів або скасування виборів у деяких дільницях. У столичних районах 1 і 2 чинні мери від Союзу “Рятуйте Румунію”, які нібито програли вибори, звинуватили у фальсифікації та інших порушеннях, але ці звинувачення були відкинуті їхніми контр-кандидатами від НЛП і СДП, які були оголошені переможцями.

    ДЕНЬ ГЕРОЇВ – Міністерство національної оборони Румунії організувало військові та релігійні церемонії, присвячені Дню Героїв, у головних гарнізонах країни, мавзолеях і почесних кладовищах. Символічно були вимовлені імена героїв румунського народу, які загинули під час виконання бойових обов’язків у війнах румунської армії або в місіях, які виконувалися на театрі військових дій. “Ми висловлюємо нашу вдячність героям, які пережили жахи Другої світової війни, тим, хто виступив проти комуністичної диктатури і боровся за свободу під час грудневої революції 1989 року, зробивши вирішальний внесок у повалення тоталітарного режиму в Румунії”, – йдеться у зверненні глави держави Клауса Йоганніса. Він також висловив вдячність тим, хто в даний час є частиною оборонної системи. На знак вдячності героям батьківщини, які загинули в Першій світовій війні, румунська влада вирішила в 1920 році, що День Героїв буде національним святом, яке відзначатиметься в день Вознесіння, а після 1990 року ця міжвоєнна традиція була відновлена. 

    УРЯД – Уряд Румунії схвалив у четвер проєкт термінової постанови про фінансування з Фонду навколишнього середовища проєктів з розвитку інфраструктури інтегрованого управління відходами. Бенефіціарами проєктів є міжгромадські асоціації розвитку, організовані на рівні повітів, або інші структури, за необхідності. Реалізація низки проєктів була відкладена, і бенефіціари просять перенести їх на наступний фінансовий рік. Це робиться для того, щоб підтримати завершення реалізації проєктів, що просуваються місцевими органами влади, шляхом надання фінансування для інвестицій, які доповнюють існуючі інтегровані системи поводження з відходами, йдеться в прес-релізі. Також у четвер уряд Румунії затвердив нові правила щодо запобігання кібератакам на медичні установи та створення єдиного реєстру всіх медичних установ. З іншого боку, виконавча влада прийняла термінову постанову, яка надає можливість моніторингу за допомогою електронних браслетів також у випадку осіб, які перебувають під судовим контролем або під домашнім арештом, а також для осіб, звільнених умовно-достроково і які мають певні обмеження.

    КІБЕРЗЛОЧИНЦІРумунські та французькі судові органи ліквідували групу кіберзлочинців. Розслідування показало, що зловмисникам вдалося отримати доступ до комп’ютерних систем людей у кількох європейських країнах, зашифрувати їхні дані, а потім вимагати викуп. Минулого тижня в Румунії було вилучено кілька комп’ютерних систем і заарештовано банківські рахунки двох членів угруповання. Одного з підозрюваних, якого спіймали на місці злочину, взяли під варту з метою екстрадиції до Франції.

    G7 – Лідери країн “Великої сімки” (G7) на зустрічі в Італії в четвер досягли “політичної домовленості” про використання доходів від заморожених російських активів як застави для розблокування кредиту Україні в розмірі 50 мільярдів доларів, повідомив офіційний представник головуючої в G7 країни, якого цитує AFP. Кредит Києву в розмірі 50 мільярдів доларів буде забезпечений процентними доходами від близько 300 мільярдів євро російських активів, заморожених у країнах G7 (Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Великобританія і США), що за оцінками становить близько 3 мільярди євро на рік. Це кредит солідарності, але головним фінансистом будуть США, сказав той же американський чиновник. Західні держави хотіли б, щоб заморожені російські активи були безпосередньо арештовані і використані як для відновлення України, так і для закупівлі зброї та боєприпасів для України. Але такий захід, про який також просить Київ, видається складним, принаймні на даний момент, оскільки існують численні юридичні, геополітичні та фінансові перешкоди, такі як ризик порушення міжнародних фінансових ринків і ослаблення валют західних країн.

  • 12 червня 2024 року

    12 червня 2024 року

    ВИБОРИ – Альянс СДП-НЛП (партії правлячої коаліції) отримав майже 49% голосів на недільних виборах до Європейського парламенту, згідно з частковими даними, оприлюдненими Центральною виборчою комісією. За ним слідують Альянс за об’єднання румунів з майже 15%, Альянc об’єднаних правих – з 8,6% голосів, ДСУР –  6,5% і партія SOS Румунія – 5%. Один з 33 депутатів Європарламенту, які представлятимуть Румунію в законодавчому органі ЄС, є незалежним. У неділю також відбулися вибори до місцевих органів самоврядування. СДП виграла політичне голосування на виборах мерів і рад, за нею слідуює її ліберальний партнер і Альянс за об’єднання румунів. У Бухаресті нинішній генеральний мер, незалежний Нікушор Дан, отримав новий мандат.

     

    ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річна інфляція в травні знизилася до 5,12% з 5,9% у квітні, оскільки продовольчі товари подорожчали на 1,24%, непродовольчі товари – на 6,38%, а послуги – на 9,29%, згідно з даними, опублікованими в середу Національним інститутом статистики. Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4,7% раніше і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року. З іншого боку, чисті інвестиції в національну економіку склали 34,65 млрд леїв (близько 7 млрд євро) у першому кварталі цього року, що на 6,7% більше, ніж у першому кварталі минулого року, згідно з даними Національного інституту статистики.

     

    НАВЧАННЯ – Збройні сили Німеччини у складі двох оперативних центрів, зенітних і касетних ракет, а також ескадрильї винищувачів PATRIOT беруть участь у міжнародних навчаннях НАТО з протиповітряної оборони «Рамштайн легасі 2024», які проходять в Румунії і Болгарії. Згідно з прес-релізом посольства Німеччини в Бухаресті, близько 260 німецьких військовослужбовців і 100 одиниць техніки були розгорнуті на узбережжі Чорного моря в Румунії. «Ми твердо стоїмо разом з нашими союзниками, щоб убезпечити Румунію і всю нашу союзну територію», – заявив посол Німеччини в Бухаресті Пеер Гебауер, який відвідав німецьких військовослужбовців. Після Румунії і Болгарії Німеччина є найбільшим постачальником військ для навчань цього тижня разом з підрозділами з Франції, Фінляндії, Великої Британії, Литви, Польщі, Португалії, Словаччини, Туреччини і Угорщини в районі Констанца (південний схід). З Болгарії в навчаннях також візьмуть участь підрозділи з Греції, Італії і Словенії. Метою навчань є посилення оперативної сумісності членів Альянсу в галузі наземної протиповітряної оборони, тобто «Інтегрованої протиповітряної і протиракетної оборони НАТО».

     

    КОНФЕРЕНЦІЯ – 95 інвестиційних проєктів обговорюються на Міжнародній конференції з відбудови України в Берліні. Наразі Європейська комісія оголосила про угоди з різними банками на суму 1,4 млрд євро та пакет допомоги на суму 1,9 млрд євро. Канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент України Володимир Зеленський у вівторок закликали до посилення протиповітряної оборони від російських атак на основі німецької ініціативи. Присутня на конференції міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску заявила, що Бухарест підтримує Україну електроенергією і працює над поліпшенням взаємозв’язку. За її словами, Бухарест має регіональний підхід, включаючи сусідню Молдову. Вступ України до Європейського Союзу також стоїть на порядку денному Берлінської конференції.

     

    ДОПОМОГА – Уряд Румунії продовжує надавати гуманітарну підтримку Україні у співпраці з європейськими партнерами. Вантаж з 16.000 гігієнічних наборів відправився у середу вранці в Україну, транспорт будучи забезпечений Генеральною інспекцією з надзвичайних ситуацій та Міністерством національної оборони. Рішення було прийнято Національним комітетом з надзвичайних ситуацій, скликаним прем’єр-міністром Марчелом Чолаку на запит Департаменту з надзвичайних ситуацій, з огляду на необхідність підтримання адекватного реагування при наданні гуманітарної допомоги сусідній країні, яка страждає від більш ніж дворічної війни, передає агентство Аджерпрес. Рішення також є відповіддю на заклик Європейського механізму цивільного захисту (ECHO-ERCC) надати Україні з резерву ЄС продукти першої необхідності.

     

    ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс прийняв у середу в Бухаресті президента Фонду Фрідріха Еберта, колишнього президента Європейського парламенту Мартіна Шульца. Згідно з прес-релізом Адміністрації президента, в контексті нещодавніх виборів до Європарламенту, сторони обговорили нову політичну конфігурацію Європейського Союзу та його пріоритети на наступний період. Вони також обговорили геополітичну ситуацію в регіоні та світі і дуже добрі відносини між Румунією та Німеччиною, засновані на тісній двосторонній співпраці на європейському, союзницькому та міжнародному рівнях. Було також підкреслено важливий внесок німецької громади в Румунії та румунської громади в Німеччині, – йдеться в прес-релізі.

     

    РЕЙТИНГ – Бухарестська академія економічних наук посідає 401-600 місце з 1.963 університетів, включених до рейтингу Times Higher Education University Impact Rankings 2024. Рейтинг оцінює університети відповідно до Цілей сталого розвитку ООН. Згідно з прес-релізом вищого навчального закладу, у цьогорічному виданні Бухарестська академія економічних наук посідає 401-600 місце в загальному рейтингу і отримала 71,9 бала зі 100. 19 румунських університетів присутні у виданні рейтингу 2024 року.

     

    КОНЦЕРТ – Відомий британський альтернативний рок-гурт Coldplay виступає  сьогодні і завтра з концертами в Бухаресті. На Національній арені в Бухаресті очікується близько 50 000 любителів музики у кожен з двох днів. Концерти відбудуться в рамках світового турне «Music Of The Spheres\ Музика сфер».

     

    ФУТБОЛ  – Національна збірна Румунії з футболу перебуває у Вюрцбурзі, Баварія, де вона зупинилася для чемпіонату Європи в Німеччині, який відкривається у п’ятницю, 14 червня. Румунія потрапила до групи E і зустрінеться зі збірною України 17 червня в Мюнхені, збірною Бельгії – 22 червня в Кельні та збірною Словаччини – 26 червня у Франкфурті. Востаннє збірна Румунії брала участь у фінальному турнірі континентальної першості у 2016 році у Франції.

  • Уточнення після недільних виборів

    Уточнення після недільних виборів

    Румунські соціал-демократи мають підстави бути задоволеними після недільних виборів до місцевих органів влади та Європейського парламенту, оскільки їхні результати дозволяють їм вести переговори про майбутні політичні та виборчі домовленості з вигідної позиції напередодні вересневих президентських та грудневих парламентських виборів. СДП з великим відривом виграла боротьбу за посади мерів населених пунктів, міських, сільських та повітових рад і разом зі своїм ліберальним партнером в уряді здобула майже половину голосів на виборах до Європарламенту. Лідер соціал-демократів прем’єр-міністр Марчел Чолаку не виключає політичного альянсу з лібералами, але не враховує можливість того, що СДП не матиме свого кандидата в президенти.

    Ліберали явно сповільнили темпи, програвши кілька повітових рад своєму соціал-демократичному партнеру, але вони залишаються, як зазначив перший заступник лідера НЛП Рареш Богдан, головною правою силою в Румунії, маючи майже 30 відсотків голосів виборців. І оскільки НЛП є відповідальною партією, вона не створюватиме хаос і внутрішній дисбаланс, покинувши урядування, як про це говорилося після не дуже хороших результатів виборів, запевнив Богдан.

    У голосуванні за мерів і міських та повітових рад третє місце посідає Демократичний союз Угорців Румунії (ДСУР) з майже 7 відсотками, завдяки горезвісній дисципліні, яку продемонстрував електорат угорської меншини у Трансільванії. За словами лідера цього союзу Келемена Гунора, це найкращі результати, досягнуті ДСУР за останні 20 років. ДСУР також отримав два депутатські мандати в Європейському парламенті.

    Зібравши майже 15 відсотків голосів у законодавчому органі ЄС, ультранаціоналістичні сувереністи Альянсу за об’єднання румунів (АОР) устами їхнього лідера Джордже Сіміона претендують на статус головної опозиційної партії в Румунії. Сіміон заявив, що Альянс за об’єднання румунів займе 6 депутатських місць у Європарламенті, матиме радників у всіх повітах, окрім Гарґіти та Ковасни, де етнічні угорці проживають у переважній більшості, і впевнено піде на президентські вибори.

    Менше 9% голосів, отриманих на виборах до Європарламенту, втрата важливих посад мерів і, загалом, дуже слабкий політичний результат – таким є катастрофічний звіт Союзу “Рятуйте Румунію”, головної партії Альянсу об’єднаних правих, на недільних виборах. Лідер Союзу «Рятуйте Румунію» Кетелін Друле визнав свою поразку і оголосив, що йде з посади, яку тимчасово займе Домінік Фріц, переобраний мер Тімішоари. Об’єднані праві все ще залишаються важливою політичною силою в Бухаресті, де посіли перше місце в міській раді і підтримали переобраного мера Нікушора Дана.

    На противагу цьому, центристська партія REPER, створена колишнім прем’єр-міністром Дачіаном Чолошем, не досягла своїх цілей. Приклади цих двох партій демонструють, що для досягнення успіху в політиці недостатньо керуватися принципами та цінностями. А іноді це навіть протипоказано, доказом чого є той факт, що партія S.O.S. Румунія, проросійська, антиєвропейська, змовницька та агресивна дисидентська партія від АОР, відправить двох представників до Страсбурга.

  • Румунія після місцевих та європейських виборів

    Румунія після місцевих та європейських виборів

    Румунські виборці пройшли найважливіший тест на явку в першому епізоді цьогорічного виборчого марафону: понад 9,4 мільйона румунів проголосували в неділю на виборах до Європейського парламенту і близько 9 мільйонів на місцевих виборах, так що явка в обох випадках перевищила 50%. Згідно з даними, оприлюдненими Центральним виборчим бюро, вік найбільшої кількості виборців становить від 45 до 64 років, найменша явка була серед молоді віком від 18 до 24 років, при цьому жінок проголосувало більше, ніж чоловіків.

    Партії правлячої коаліції, Соціал-демократична партія (СДП) та Націонал-ліберальна партія (НЛП), знайшли найкращий варіант для боротьби за депутатські місця в Європарламенті, за їхній спільний список проголосувавши більше половини громадян, які прийшли на виборчі дільниці. За альянсом великих традиційних партій на відстані слідують ультранаціоналістичні сувереністи з Альянсу за об’єднання румунів (АОР) та Альянс об’єднаних правих (АОП), створений навколо Союзу “За порятунок Румунії”. Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР) є останнім у списку партій, які направлять своїх представників до законодавчого органу ЄС.

    Політичне голосування в країні підтверджує також перевагу соціал-демократів і лібералів, які виграли, саме в такому порядку, більшість повітових рад. За ними, все ще на великій відстані, йдуть Альянс за об’єднання румунів (АОР) та Альянс об’єднаних правих (АОП). У середовищі, де домінують основні партії, Бухарест наполегливо доводить свою точку зору. Чинний мер, незалежний Нікушор Дан, переміг на виборах мера, отримавши понад 40% голосів. Соціал-демократка Габріела Фіря сподівалася повернутися на головну посаду в столичній мерії, але категорично програла.

    Крістіан Попеску П’єдоне також був претендентом на посаду мера. Він програв, але досягнув своїх справді досяжних цілей: провів до Генеральної ради столичної мерії Соціал-ліберальну гуманістичну партія (СЛГП), а свого сина – в мерію 5-го столичного району. У Клуж-Напоці ліберал Еміль Бок здобув свій 6-й мандат, у Тімішоарі підтверджено кандидатуру Домініка Фріца від Альянсу об’єднаних правих (АОП), Крайовою продовжить керувати соціал-демократка Лія Олгуца Васілеску, а Констанцу, як і раніше, очолюватиме ліберал Верджіл Кіцак.

    Результати місцевих та європейських парламентських виборів значною мірою визначатимуть політичні домовленості щодо президентських та парламентських виборів в осінньо-зимовому виборчому сезоні. Щодо голосування до Європарламенту, Reuters зазначає, що ультраправі в колишніх комуністичних країнах-членах ЄС були менш успішними, ніж на заході. Ультраправі партії і радикальні праві перемогли у Франції, де вибори викликали політичний землетрус, а також в Австрії та Італії, і посіли друге місце в Німеччині та Нідерландах. Євро вже знецінився по відношенню до долара, і агентство Bloomberg вважає, що загострення політичних проблем в Європі, ймовірно, чинитиме подальший тиск на єдину валюту.

  • 10 червня 2024 року

    10 червня 2024 року

    ВИБОРИ – Чинний генеральний мер Бухареста, незалежний Нікушор Дан, здобув новий мандат на недільних місцевих виборах, отримавши майже 47% голосів, згідно з частковими результатами. На другому місці, з великим відривом, опинилася кандидатка від соціал-демократів Габріела Фіря. У Генеральній раді,  правляча СДП разом з НЛП та і Об’єднаним правим альянсом, який підтримав Нікушора Дана, отримали майже той самий результат, близько 27% голосів. СДП і НЛП виграли, саме в такому порядку, більшість повітових рад. У неділю в Румунії також відбулися вибори до Європейського парламенту, на яких переміг спільний список, запропонований СДП і НЛП. На другому місці з великим відривом опинився Альянс за обєднання румунів (сувереністська, ультранаціоналістична), за ним йдуть Об’єднаний правий альянс та Демократичний союзу горців Румунії. Румунія буде представлена 33 депутатами в Європарламенті.

    ВИБОРИ ДО ЄВРОПАРЛАМЕНТУ – Часткові результати виборів до Європарламенту, що відбулися 6-9 червня, показують, що Європейська народна партія (ЄНП) посідає перше місце з 191 місцем, що на 15 більше, ніж на минулих виборах. Соціал-демократи посідають друге місце зі 135 місцями, що на чотири місця менше, ніж у 2019 р. Renew втрачає майже 20 місць, але зберігає третю позицію. Дві ультраправі євроскептичні партії, група «Консерватори і реформісти» та група «Ідентичність і демократія», піднімаються на четверте і п’яте місця. Зелені втрачають четверте місце і стають шостими з 53 місцями, порівняно з 71 місцем на виборах 2019 року, а ультраліві залишаються на сьомому місці з 35 місцями. Нарешті, незалежні отримують 50 місць, а позафракційні партії – 45. Очікується, що майбутня більшість буде сформована шляхом переговорів між першими трьома групами, як і в минулому, а саме: народні, соціал-демократами та група Renew. Разом вони мають комфортну більшість у 409 євродепутатів з 720, тому голосування за майбутню Єврокомісію не повинно викликати жодних проблем. ЄНП хоче, щоб Урсула фон дер Ляєн отримала другий термін на посаді президента Єврокомісії, для чого потрібно лише 361 голос. Ультраправі та праворадикальні партії перемогли на виборах у Франції, Австрії та Італії, а також посіли друге місце в Німеччині та Нідерландах. Після результатів виборів у Франції президент Еммануель Макрон вирішив провести дострокові вибори через три тижні. У понеділок король Бельгії Філіп прийняв відставку прем’єр-міністра Александера де Кроо після слабких результатів його партії на федеральних, регіональних та європейських виборах.

    САМІТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс візьме участь у саміті Бухарестської дев’ятки (В9), який відбудеться в Ризі у вівторок під співголовуванням президента Латвії Едгара Рінкевича та президента Польщі Анджея Дуди. У заході також візьме участь Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Зустріч відбувається за місяць до ювілейного саміту НАТО у Вашингтоні, який відзначатиме 75-ту річницю заснування Альянсу. Лідери матимуть нагоду в Ризі поглиблено обмінятися думками щодо основних цілей і ключових результатів Вашингтонського саміту, зосередившись на зміцненні сил і засобів стримування і оборони НАТО на східному фланзі і посиленні підтримки України, – йдеться в прес-релізі Бухарестського головування.

    ВСТУП ДО ЄС – Україна та Республіка Молдова виконали умови для початку переговорів про вступ до Європейського Союзу, – заявила Європейська Комісія у Брюсселі. Першим кроком після цього буде схвалення рекомендацій Комісії державами-членами в Раді ЄС, а наступним кроком буде скликання першої міжурядової конференції за участю Республіки Молдова та України. Румунія підтримує дві сусідні країни в їхньому європейському курсі.

    ТЕХНОЛОГІЯ – З 10 по 16 червня столиця Румунії приймає восьмий Бухарестський технологічний тиждень, емблематичну подію, яка перетворює місто на епіцентр технологічних інновацій, яку відвідають понад 25.000 ентузіастів технологій. Фокусуючись на переосмисленні людського досвіду за допомогою технологій, захід обіцяє надихнути як фахівців галузі, так і ентузіастів, даючи їм можливість відкрити для себе останні тенденції та інновації. За словами організаторів, Bucharest Tech Week зберігає ту ж успішну структуру – 5 днів бізнес-самітів, після чого на вихідних відбудеться Tech Expo, найбільша технологічна виставка в Румунії, призначена для широкої громадськості. Цьогорічні п’ять бізнес-самітів об’єднують понад 50 місцевих та міжнародних спікерів та понад 60 компаній-партнерів, які представлять увазі відвідувачів понад 450 технологічних рішень, призначених для бізнес-середовища. Серед учасників церемонії відкриття – Мірча Джоане, заступник Генерального секретаря НАТО.

    ВІДСТАВКА – Голова Союзу «За порятунок Румунії» Кетелін Друле оголосив, що йде з посади лідера опозиційної партії після слабких результатів, отриманих на місцевих виборах та виборах до Європарламенту 9 червня. Він заявив, що якнайшвидше призначить внутрішні вибори для призначення нового керівництва. Друле також заявив, що «дуже важливо, щоб СДП продовжувала існувати», оскільки з цією партією пов’язані «надії на модернізація» Румунії. На місцевих виборах у Бухаресті, незважаючи на те, що незалежний кандидат, якого вони підтримували, Нікушор Дан, виграв другий термін на посаді генерального мера, Союзу «За порятунок Румунії» не отримав жодного крісла мерів секторів. Водночас на виборах до Європейського парламенту за Об’єднаний правий альянс, створений навколо Союзу «За порятунок», проголосувало близько 11% румунів, порівняно з 22% на виборах до Європарламенту 2019 року. Правлячий альянс СДП-НЛП переміг на виборах до Європарламенту, отримавши понад 53% голосів.

  • 8 червня 2024 року

    8 червня 2024 року

    ВИБОРИ Понад 40.000 співробітників Міністерства внутрішніх справ Румунії будуть мобілізовані по всій країні для підтримання громадського порядку та безпеки, а також для забезпечення охорони виборчих дільниць у неділю, коли відбудуться вибори до місцевих органів влади та Європейського парламенту. За даними МВС, виборча кампанія пройшла в нормальних умовах, без серйозних інцидентів. Виборчі дільниці відкриються о 7 ранку і закриються о 22 вечора. Голови виборчих дільниць можуть прийняти рішення про продовження голосування до 23:59, якщо є люди, які не змогли скористатися цим правом, але знаходяться всередині або поблизу дільниці. Очікується, що близько 19 мільйонів румунів проголосують на майже 19.000 виборчих дільницях по всій країні. За кордоном буде відкрито 915 виборчих дільниць, що вдвічі більше, ніж на виборах до Європарламенту п’ять років тому, причому більшість з них відкриті в Італії, Іспанії та Великобританії. Румунія відправить 33 представників до європейського законодавчого органу. Вперше дані про явку виборців будуть представлені в режимі реального часу в день голосування на веб-сайті Постійного виборчого органу на кожних виборах. Цього року президентські вибори заплановані на вересень, а парламентські – на грудень.

    ВИБОРИ ЄВРОПАРЛАМЕНТ – У кількох країнах-членах ЄС вже проходять вибори 720 депутатів до Європейського парламенту. У Нідерландах голосування відбулося в четвер, і екзит-поли показали зростання популярності ультраправих, які отримали б сім місць у наступному європейському законодавчому органі, порівняно з одним у нинішньому. В Ірландії голосування відбулося в п’ятницю, як і в Чехії, та продовжиться сьогодні. Жителі Італії також голосуватимуть протягом двох днів. Також сьогодні виборці Латвії, Мальти та Словаччини підуть на виборчі дільниці, щоб обрати своїх майбутніх депутатів Європарламенту, в той час як решта країн ЄС проведуть вибори до Європарламенту в неділю. Очікується, що по всьому ЄС проголосують понад 370 мільйонів виборців.

    НАПАД – Офіс прем’єр-міністра Данії Метте Фредеріксен заявив у суботу, що вона отримала легке розтягнення м’язів шиї після нападу на неї в п’ятницю ввечері, коли чоловік вдарив її кулаком на площі Копенгагена, – повідомляє Reuters. «В іншому з прем’єр-міністром все гаразд, але вона шокована цим інцидентом», – йдеться в офіційній заяві. Після інциденту Фредеріксен була доставлена в лікарню для обстеження. Всі офіційні заходи, які глава уряду Данії мав відвідати в суботу, були скасовані. Нападника, 39-річного чоловіка, затримали. Інцидент стався за два дні до того, як данці мали піти на виборчі дільниці на виборах до Європейського парламенту. Три тижні тому прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо був серйозно поранений в результаті замаху. “Я шокований новиною про напад на прем’єр-міністра Данії Метте Фредеріксен. Насильству немає місця в наших суспільствах”, – написав прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку на платформі X.

    ВВП – Валовий внутрішній продукт (ВВП) єврозони та Європейського Союзу зріс на 0,3% у першому кварталі 2024 року порівняно з четвертим кварталом 2023 року, – свідчать дані, опубліковані Євростатом. Згідно зі статистикою, економіка Румунії продемонструвала дещо вищі показники, ніж в середньому по Європі: за перші три місяці року ВВП зріс на 0,4%, після того як за останні три місяці 2023 року скоротився на 0,6%. Дані Євростату схожі з даними, раніше оголошеними Національним інститутом статистики, який переглянув економічне зростання Румунії за перші три місяці цього року до 0,4% з 0,5%, як передбачалося раніше.

    EPPO – Європейська прокуратура (EPPO) проводить розслідування в Румунії та Іспанії у справі про шахрайство з державними закупівлями на суму 10 мільйонів євро. У заяві Європейської прокуратури йдеться про те, що ці гроші є коштами ЄС на модернізацію водної інфраструктури та підвищення енергоефективності. Наразі було проведено кілька обшуків  у повіті Хунедоара (на заході країни), в лікарні та іншій державній установі, які отримували кошти, а також в іспанському регіоні Андалусія. Європейські прокурори стверджують, що група румунських компаній, в тому числі іспанська фірма, подали неправдиві документи і декларації, щоб отримати контракти на виконання робіт.