Radio România Internațional

Author: Богдан Матей

  • Торговельна війна між США та ЄС?

    Торговельна війна між США та ЄС?

    Не маючи інших економічних активів – найбільший румунський річковий порт, розташований дуже близько до кордонів з Респ. Молдова та Україною, університетське місто Галаць вже десятиліттями тяжіє навколо свого металургійного заводу. Він також є найбільшим у країні. Відкритий в 1966 році, шість років потому завод мав понад 50 тисяч працівників. Опитування 2011 року показало, що дві третини населення міста Галаць працювали або досі працюють на комбінаті чи пов’язаних з ним заводах.

    Навіть футбольна команда міста та повіту, чемпіонка Румунії 14 років тому, називається Oțelul (укр. “Сталь”). Після повалення комуністичної диктатури завод був приватизований. Сьогодні вона належить Liberty House Group, заснованій британцем індійського походження Санджівом Гуптою. І відчуває на собі повний вплив загальної кризи в енергоємній промисловості Європи. У середу десятки працівників заводу Ліберті Галаць протестували проти затримок у виплаті заробітної плати та порушення інших прав.

    Завод не працює вже дев’ять місяців, і а його керівництво в судовому порядку отримало згоду на процедуру запобіжного заходу, яка дозволяє відстрочити виконання вимог кредиторів на чотири місяці. Наразі металурги з Галаць не мають наміру розпочинати загальний страйк і кажуть, що все ще чекають на роз’яснення від керівництва.

    Депутат Європарламенту від Соціал-демократичної партії Дан Ніка, який проживає в Галаці вже 40 років, попереджає про небезпеку закриття заводу, яке залишить тисячі сімей без доходу: «Європейська промисловість перебуває в найгіршій ситуації за всю свою історію. Завод у місті Галаць знаходиться під великою загрозою закриття, і десятки тисяч людей втратять роботу. Те ж саме стосується алюмінієвої промисловості, цементної промисловості, промисловості хімічних добрив, тому що ми не змогли вжити заходів щодо боротьби із високими цінами на енергоносії, імпортом з країн за межами Європейського Союзу, який виробляється з високим рівнем викидів вуглекислого газу і який потрапив на ринок Європейського Союзу, відсутністю фінансування з будь-якого джерела, європейських програм, Європейського інвестиційного банку, який відмовляється фінансувати всі ці програми».

    Крім того, на думку експертів, підвищення мит США на імпорт сталі сильно вдарить по металургійній промисловості ЄС, і по Румунії також. Депутат Європарламенту від Демократичного союзу угорців Румунії Юліу Вінклер: «Якщо ми додамо ще 25 відсотків до витрат, це фактично поглибить кризу, в якій опинилася металургійна промисловість як в Європейському Союзі, так і в Румунії, тому що це криза, яка випливає, в першу чергу, з ціни на енергоносії. Енергія в Європі приблизно втричі дорожча, ніж у Сполучених Штатах, і це ставить хрест на всій ідеї європейської конкурентоспроможності».

    За обсягами експорту Румунія посідає третє місце в Європі серед європейських експортерів сталі до Сполучених Штатів і, разом з Німеччиною, є найбільшим експортером алюмінію.

  • НАТО має готові сценарії

    НАТО має готові сценарії

    Згідно з відомим жартом, НАТО було створено через кілька років після розгрому нацизму, щоб тримати росіян на відстані, американців — всередині (Європи), а німців — під наглядом. Три чверті століття потому ця формула стала ненадійною. Пострадянська Росія відновила свою агресію, вбивчу несамовитість і територіальний апетит. А Сполучені Штати за нової республіканської адміністрації на чолі з президентом Дональдом Трампом, схоже, все менше і менше зацікавлені в гарантуванні безпеки Європи, якій вони дорікають за недостатні інвестиції у власну оборону.

    Цей розвиток подій викликає занепокоєння, особливо на східному фланзі Північноатлантичного альянсу, в країнах, що межують або безпосередньо з Росією, або з Україною, в яку вторглися московські війська. Такою є ситуація Румунії, яка має майже 650 кілометрів спільного кордону з Україною. У заспокійливому посланні до своїх співвітчизників тимчасовий глава румунської держави Іліє Боложан наполягав на тому, що НАТО має військові сценарії, готові до будь-якої безпекової ситуації, яка може вплинути на країни-члени Альянсу, в тому числі і на країни східного флангу.

    «Існують, скажімо так, ці стратегічні плани, розроблені НАТО, в тому числі і румунською армією», – сказав він. Боложан нагадав, що Франція визначена як рамкова держава для оборони Румунії та має тут війська. «Питання, яку виникає, полягає або у збільшенні внеску європейських країн за нинішньої системи безпеки, а це означає, що мало що зміниться, або, у другій гіпотезі, у прийнятті додаткової відповідальності європейськими країнами, не тільки країнами Європейського Союзу», – каже виконуючий обов’язки президента Румунії.

    Однак він визнає, що «Європа, щоб забезпечити свою оборону, не може обійтися без Сполучених Штатів». Заяви Іліє Боложана пролунали після того, як джерела в НАТО, процитовані брюссельським кореспондентом Радіо Румунія, повідомили, що Сполучені Штати можуть вивести частину своїх військ, дислокованих в Європі, вже цього року. Цей крок, за словами тих же джерел, не буде спрямований на те, щоб поставити під сумнів сам альянс, але стане поштовхом для європейців взяти на себе більшу частину зусиль зі стримування і оборони.

    Наразі Вашингтон має близько 160.000 військовослужбовців, дислокованих за межами США, найбільша кількість з яких, близько 35.000, знаходиться в Німеччині. За повідомленнями ЗМІ, також через невизначеність, створену адміністрацією Трампа, великі фракції в Європарламенті готують документ, в якому вимагатимуть від ЄС сприяти створенню європейської опори в рамках НАТО, яка б діяла автономно в разі потреби. Вона може також включати Великобританію, Туреччину, Норвегію та Ісландію – країни, які не є членами ЄС, але є членами НАТО.

  • Європейський план переозброєння

    Європейський план переозброєння

    Зі все більш агресивною Росією на сході і все більш віддаленою Америкою по той бік Атлантики, Європа переживає період незахищеності, якого вона не відчувала протягом десятиліть. На цьому тлі Європейська комісія пропонує континентальний план переозброєння, який може мобілізувати 800 мільярдів євро протягом наступних чотирьох років. Пропозиція була представлена напередодні спеціального саміту ЄС в Брюсселі в четвер.

     

    Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн надіслала листа лідерам ЄС, в якому детально виклала новий план озброєння Європи та підтримки України. Експерти, яких цитують міжнародні інформаційні агентства, зазначають, що брак виробничих потужностей в Європі зараз є очевидним. Наприклад, ЄС пообіцяв поставити Україні один мільйон артилерійських снарядів до 2024 року.

     

    Мета була нарешті досягнута, але із запізненням на кілька місяців. План президента містить п’ять інструментів фінансування. Перший – збільшення національних оборонних бюджетів на 1,5% на рівні ЄС, що дозволить мобілізувати близько 650 млрд євро протягом чотирьох років. Другий – це кредити на спільні оборонні проєкти на суму 150 млрд євро.

     

    «Йдеться про те, щоб краще витрачати кошти і разом інвестувати в загальноєвропейські можливості, такі як протиповітряна оборона, артилерійські системи, ракети, безпілотники, а також у сфері кібер-або військової мобільності. Цей інструмент допоможе державам-членам створити попит на промисловість, а за допомогою цього обладнання ми також значно збільшимо допомогу Україні», – заявила президентка ЄК, яку цитує брюссельський кореспондент Радіо Румунія.

     

    Третім інструментом є можливість для держав-членів використовувати фонди згуртування для оборонних проєктів. Два інших джерела фінансування – це приватний капітал у поєднанні з кредитами Європейського інвестиційного банку. Розрахунки показують, що таким чином Європа може перевищити 3,5% ВВП на оборону, що є саме тим, чого нова республіканська адміністрація у Вашингтоні на чолі з Дональдом Трампом наполегливо вимагає від європейських союзників.

     

    Експерти відзначають, що у своєму плані переозброєння Союзу президентка Комісії запропонувала надати державам-членам більше свободи у дотриманні зазвичай суворих правил щодо боргу та дефіциту. Існує також можливість перерозподілу фондів регіонального розвитку на військові інвестиції, що може викликати розчарування в найбідніших частинах Союзу. Нарешті, за словами експертів, приватні банки, як правило, неохоче беруть на себе зобов’язання щодо військових інвестиційних проєктів.

  • 4 березня 2025 року

    4 березня 2025 року

    ФОНД – Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн запропонувала у вівторок створити новий фонд, який міг би мобілізувати майже 800 мільярдів євро для інвестицій в оборону в Європейському Союзі. Гроші мають бути витрачені на підтримку України та «більше відповідальності за власну європейську безпеку», зазначила лідер ЄК. У своєму плані переозброєння ЄС президентка ЄК також запропонувала надати державам-членам більше свободи дій у дотриманні зазвичай суворих правил ЄС про борг і дефіцит щодо витрат на оборону, а також можливість перерозподілу наявних коштів регіонального розвитку для військових інвестицій. З Бухареста прем’єр-міністр Марчел Чолаку привітав пропозиції щодо звільнення видатків на оборону від процедури надмірного дефіциту, підкресливши, що Румунія постійно виступає за це рішення. «Європа повинна бути готова підтримувати свою безпеку та оборону, як це відображено в тому, що сьогодні запропонувала Урсула фон дер Ляєн через пропозицію ReArm Europe», — написав Марчел Чолаку в соціальній мережі.

    ЗВИНУВАЧЕННЯ – Міністерство закордонних справ Румунії заявило у вівторок, що нещодавні звинувачення російських спецслужб «є смішними і абсолютно безпідставними». За словами дипломатії в Бухаресті, це частина серії гібридних дій, здійснених Російською Федерацією для підриву демократії в Румунії. Вся ця діяльність, яка включає публічні повідомлення, кампанії впливу і втручання в демократичні процеси, спрямована на підрив довіри до влади і критику членства Румунії в ЄС і НАТО, додали в МЗС. Раніше Служба зовнішньої розвідки Росії (СЗР) заявила, що за рішенням висунути звинувачення проти кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску, якого підозрюють у зв’язках або, принаймні, близькості до Росії, явно стоять лідери ЄС.

    ЕНЕРГІЯ  – Енергія Румунії повинна бути безпечною, доступною і чистою, заявляє міністр енергетики Себастьян Бурдужа, який перебуває в Брюсселі, де обговорює з європейськими чиновниками перегляд Національної програми з відновлюваної енергетики та продовження перехідного періоду для вугільних електростанцій. У своєму пості на Facebook він пише, що робить все можливе, щоб Румунія не втратила жодного євро з цих грошей, які є незамінним ресурсом для реформ та інвестицій в румунський енергетичний сектор.

    ІНВЕСТОРИ – Представники іноземних інвесторів, які провели переговори з в.о. президента Іліє Боложаном, наголосили на необхідності реформ, спрямованих на скорочення бюрократичної тяганини, підвищення адміністративної ефективності та створення стійкої фіскальної бази, повідомляє Адміністрація президента. Вони обговорили необхідність стратегічних інвестицій в інфраструктуру, освіту, охорону здоров’я та сектори з високою доданою вартістю, такі як технологічні хаби, виробництво біометану та центри обробки даних. Дискусії були зосереджені на залученні та подальшому розвитку інвестицій в національну економіку, враховуючи важливість політичної стабільності, фіскальної передбачуваності та підтримання сприятливого клімату для інвесторів. Президент Іліє Боложан підтвердив відданість Румунії твердому євроатлантичному курсу, підкресливши, що ці рамки забезпечують впевненість для інвесторів і сприяють довгостроковому розвитку економіки. Адміністрація Президента також зазначає, що тимчасовий президент підкреслив, що економічний розвиток Румунії залежить від залучення інвестицій, доступу до сучасних технологій та відкритості до міжнародних ринків.

    УКРАЇНА – Вашингтон вирішив призупинити військову допомогу Україні після суперечки між президентом США Дональдом Трампом і його українським колегою Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті, підтвердили Bloomberg, Fox News і CNN представники Білого дому. Пауза триватиме доти, доки Дональд Трамп не вирішить, що лідери України демонструють добросовісне прагнення до миру, повідомляє Bloomberg і Fox News. Всі поставки американської військової техніки, яка наразі не перебуває на території України, будуть призупинені, включаючи зброю, що перевозиться транзитом на літаках і кораблях або очікує в транзитних зонах в Польщі. Президент США в останні тижні повторював погляди президента Росії Володимира Путіна, неправдиво стверджуючи, що Україна почала війну, і звинувачуючи Володимира Зеленського в тому, що він диктатор, але його рішення припинити військову допомогу – це крок, який може мати реальні наслідки для балансу сил в конфлікті і може зміцнити позиції Путіна, зазначає CNN.

    НАТО – Виконуючий обов’язки президента Румунії Іліє Боложан провів у понеділок телефонну розмову з Генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марком Рютте, під час якої він подякував Румунії за її внесок в Альянс, привітав збільшення оборонного бюджету Бухареста і підтвердив відданість НАТО і Сполучених Штатів колективній обороні і статті 5, повідомляє Адміністрація президента. Виконуючий обов’язки президента Румунії підкреслив, що НАТО залишається головним гарантом безпеки Румунії, а стаття 5 є найефективнішим стримуючим фактором від загроз і нападів на союзників. Що стосується ситуації в Україні, він наголосив на необхідності справедливого і тривалого миру і важливості збереження підтримки цієї країни.

    МОЛДОВА – Європейський Союз виділить цього року додаткові 60 мільйонів євро Республіці Молдова для зміцнення її обороноздатності, оголосив у Кишиневі президент Європейської Ради. Антоніо Кошта зазначив, що Республіка Молдова є другим бенефіціаром Європейського фонду миру, створеного для підтримки обороноздатності різних країн, з виділеними на сьогоднішній день близько 37 млн. євро. Президент Європейської Ради відвідав Кишинів з нагоди третьої річниці подачі Республікою Молдова заявки на вступ до Європейського Союзу.

    ВАТИКАН – Папа Франциск, який переніс два епізоди гострої дихальної недостатності в понеділок у другій половині дня, залишався при свідомості, орієнтованим і готовим до співпраці, – оголосив Ватикан. Суверенний понтифік зазнав труднощів з диханням через накопичення слизу в легенях і повернувся до неінвазивної механічної вентиляції. Минуло вже 19 днів, як 88-річний Папа Франциск  був госпіталізований до лікарні Джемеллі в Римі з діагнозом подвійна пневмонія. Лікарі зберігають стриманий прогноз, враховуючи складність клінічної картини, а сотні католиків восьмий вечір поспіль зібралися на площі Святого Петра, щоб помолитися за здоров’я Суверенного Понтифіка.

  • У Румунії ініціювали вотум недовіри уряду

    У Румунії ініціювали вотум недовіри уряду

  • Дискусії щодо війни Росії проти України

    Дискусії щодо війни Росії проти України

    У понеділок, 24 лютого, на третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у Києві  відбувся саміт «Підтримуй Україну» за участю лідерів ЄС і держав-партнерів. До столиці України прибули президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніу Кошта, лідери Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Канади, Латвії, Литви, Норвегії, Швеції та  Фінляндії,  міністр із європейських справ Французької Республіки, а також генеральний секретар ОБСЕ. До них по відеозв’язку приєдналися представники інших країн ЄС.

     

    У своєму відеозверненні до учасників саміту в.о. президента Румунії Іліє Боложан заявив, що підтримка України має бути продовжена і на наступних етапах мирного процесу та відбудови. Румунія готова підтримувати зв’язок з усіма європейськими, американськими та іншими союзниками і партнерами, щоб допомогти якнайшвидше знайти шлях до справедливого і тривалого миру”, – сказав Іліє Боложан.

     

    Румунія повторює, що будь-які переговори про припинення війни РФ проти України не можуть відбуватися без України, – заявило в понеділок,  у треті роковини повномасштабного вторгнення румунське Міністерство закордонних справ. Більше того, додало румунське зовнішньополітичне відомство, не може бути справедливого і тривалого миру без притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах, скоєних в Україні і проти неї. МЗС наголошує, що для Румунії безпечна, стійка, стабільна, демократична і процвітаюча Україна залишається фундаментальною зовнішньополітичною метою. Румунська дипломатія також заявляє, що жодна розмова про безпеку в Європі не може відбуватися без безпосередньої участі європейських держав.

     

    Остання думка, здається, набуває дедалі більшого поширення. Участь Європи в мирних переговорах щодо припинення війни проти  України зрештою буде необхідною, – визнав навіть диригент вторгнення, російський лідер Владімір Путін, додавши, однак що війна затягнеться. Новий лідер Білого дому Дональд Трамп також згодний з тим, що європейці повинні відігравати свою роль у мирному процесі в Україні, гарантуючи її безпеку. Президент США також заявив, що Путін погодиться на присутність європейських миротворців, хоча до тепер Москва неодноразово відкидала цю пропозицію.

     

    Президент США прийняв у Вашингтоні свого французького колегу Еммануеля Макрона, який заявив, що перемир’я може бути досягнуто протягом декількох тижнів. Тим часом президент Європейської Ради Антоніу Кошта та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відвідали Київ, щоб підтвердити свою підтримку Україні. ЄС дав зрозуміти, що продовжуватиме свою підтримку, в тому числі посилюватиме тиск новими санкціями проти російського агресора. Хоча не всі країни-члени ЄС вітають це рішення, на порядку денному Брюсселя також новий пакет військової допомоги у розмірі 20 млрд євро, який, за словами ЄС, спрямований на посилення переговорних позицій Києва, а не на досягнення миру.

  • 24 лютого 2025 року

    24 лютого 2025 року

    ВІЙНА – Через три роки після російського вторгнення в Україну президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської ради Антоніу Коста, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес, а також лідери країн Балтії та Північної Європи перебувають сьогодні в Києві, щоб підтвердити свою підтримку Україні, оскільки нова позиція США змінює факти конфлікту. У відеозверненні до учасників конференції тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан заявив, що безпека України має важливе значення для Румунії та всього європейського континенту, і що підтримка Києва має бути продовжена. Він наголосив на необхідності залучення України та Європейського Союзу до мирних переговорів, а також на готовності Румунії координувати свої дії з усіма європейськими, американськими та союзними партнерами, щоб допомогти якнайшвидше знайти шлях до справедливого і тривалого миру. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку надіслав аналогічне послання, згідно з яким Румунія повинна підтримати в ООН як американську, так і європейську резолюції щодо припинення війни в Україні.  Також сьогодні президент Франції Еммануель Макрон перебуває у Вашингтоні на переговорах з Дональдом Трампом, щоб переконати його взяти до уваги безпеку європейців у дискусіях з Москвою. У Бухаресті головний фасад Палацу Парламенту підсвітлений кольорами українського прапора, а в Палаті депутатів відбулася хвилина мовчання за українськими громадянами, які загинули у війні.

    КОНСУЛТАЦІЇ – Парламентські партії Румунії проведуть у середу консультації з виконуючим обовязків президента Іліє Боложаном, щоб підготувати позицію Бухареста до позачергового засідання Європейської Ради від 6 березня. Головними темами обговорення стануть підтримка України та підготовка спільної оборонної стратегії ЄС після того, як адміністрація США на чолі з Дональдом Трампом оголосила, що хоче скоротити свою військову присутність в Європі. У консультаціях візьме участь, у порядку відсотків, отриманих на минулорічних парламентських виборах, Соціал-демократична партія, Альянс за обєднання румунів, Націонал-ліберальна партія, Союз «За порятунок Румунії», SOS Румунія, Демократичний союзугорців Румунії, партія молодихлюдей та Парламентська фракція національних меншин. Кожній партії буде виділено по одній годині для дискусії.

    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Вотум недовіри коаліційному уряду Румунії на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку буде винесено на розгляд парламенту у вівторок, повідомили представники опозиційної групи депутатів «SOS Румунія». За їхніми словами, документ підписали 154 депутати від «SOS Румунія», Альянсу за обєднання румунів та Партії молодих людей. Тиждень тому підписанти пропозиції оголосили, що відкладають внесення тексту пропозиції до порядку денного до тих пір, поки документ не буде підписаний й Союзом «За порятунок Румунії». Однак, представники Союзу «За порятунок Румунії» заявили, що не підпишуть вотум недовіри, оскільки опозиція не має необхідної кількості голосів для його прийняття, а вотум мав би бути ініційований після президентських виборів у травні. Зі свого боку, партії, що входять до правлячої коаліції в Бухаресті – СДП, НЛП і ДСУР – оголосили, що відкинуть будь-який подібний демарш проти виконавчої влади. Вони стверджують, що в нинішніх умовах нестабільності немає підстав для відставки уряду, тим більше, що виконавча влада почала реалізовувати урядову програму, затверджену парламентом наприкінці минулого року.

    ВИБОРИ РУМУНІЯ – Постійний виборчий орган Румунії оголосив, що до понеділка було отримано 3.151 заяву на голосування поштою та 1.735 заяв на голосування на виборчій дільниці за межами країни на президентських виборах від 4 травня. Заяви були зареєстровані на порталі www.votstrainatate.ro румунськими виборцями, які проживають або перебувають за кордоном з моменту запуску процедури 20 січня. Кінцевий термін для реєстрації в Реєстрі виборців як виборця за кордоном поштою – 20 березня, 23:59, а кінцевий термін для реєстрації як виборця за кордоном на виборчій дільниці – 4 березня, 23:59. За даними сайту Постійного виборчого органу Румунії, найбільше заяв на голосування поштою наразі зареєстровано в Німеччині, Великобританії, Швейцарії, Франції, США та Іспанії. Перший тур відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. У грудні минулого року Конституційний суд Румунії скасував вибори на найвищу посаду в державі і вирішив відновити їх у повному обсязі, посилаючись на іноземне втручання.

    МЗС – Міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну бере участь у понеділок у засіданні Ради міністрів закордонних справ (РМЗС) зі своїми колегами з інших країн-членів ЄС, яке проходить у Брюсселі. Згідно з прес-релізом, поширеним румунською  дипломатією, порядок денний засідання включає агресію Росії проти України, ситуацію на Близькому Сході та в Демократичній Республіці Конго, а також події в Грузії. Переговори щодо агресії Росії проти України відбуваються на тлі трирічної річниці початку війни і будуть зосереджені на останніх подіях, а також на подальшій багатовимірній підтримці України з боку ЄС, зокрема військовій, в тому числі на тлі міжнародної динаміки щодо миру в Україні, повідомило джерело. Дискусії щодо Близького Сходу будуть зосереджені на останніх подіях в Ізраїлі та секторі Газа, важливості подальшого виконання угоди про припинення вогню між Ізраїлем та ісламістським рухом ХАМАС, а також на гуманітарній ситуації в регіоні.

    ЗАКОНОПРОЄКТ – Сенат Румунії цього тижня обговорюватиме законопроект, що створює умови, за яких армія зможе збивати іноземні безпілотники, які неавторизовано входять у повітряний простір Румунії. Голосування сенаторів є вирішальним, після чого закон має бути підписаний тимчасовим президентом Іліє Боложаном, перш ніж законодавчі зміни можуть бути впроваджені. Ініціатива Міністерства оборони з’явилася в контексті законодавчого вакууму та інтенсивного маніпулятивного тиску через соціальні мережі. Румунська армія та підрозділи союзників і держав-партнерів можуть використовувати повітряні та наземні засоби для знищення безпілотників, які незаконно в’їжджають на територію країни. Закон також забезпечує правову основу для військових дій, які відбуваються без необхідності запровадження надзвичайного стану. Він також передбачає, серед іншого, що на обмежений період часу повноваження деяких структур румунської армії можуть бути передані командувачу НАТО.

    НАД – Прокурори Національної антикорупційної дирекції Румунії в понеділок провели понад 40 обшуків у порту Констанца (південний схід, на Чорному морі), повідомили пресі джерела судових органів. За їхніми словами, правопорушеннями, на які спрямовані общуки, є хабарництво і підкуп. Джерела повідомили, що справа буде порушена, серед іншого, проти керівників і посадових осіб порту Констанца, а сума хабара може скласти понад 6 мільйонів євро.

    КІНОФЕСТИВАЛЬ – Румунський режисер Раду Жуде отримав «Срібного ведмедя» за найкращий сценарій на цьогорічному Берлінському міжнародному кінофестивалі. Нагороду було присуджено за фільм «Континенталь 25». Фільм розповідає історію жінки-судового виконавця, яка переживає моральну кризу.

    ВИБОРИ НІМЕЧЧИНА – Консерватори перемогли на недільних парламентських виборах у Німеччині, випередивши ультраправих, які, тим не менш, досягли свого найкращого результату в історії, згідно з результатами, цитованими міжнародними ЗМІ. Традиційна правоцентристська коаліція ХДС/ХСС отримала від 28,5% до 29% голосів. Альтернатива для Німеччини (АдН) отримала близько 20%, що є безпрецедентним результатом для ультраправої партії на федеральних виборах у післявоєнну, а отже, і в постнацистську епоху. «Ми ніколи не були такими сильними на національному рівні», – зловтішалася лідерка AfD Аліса Вайдель у штаб-квартирі своєї партії в Берліні. Заснована в 2013 році, антимігрантська партія більш ніж подвоїла свій рейтинг з моменту опитування чотирирічної давнини. Чинний канцлер Олаф Шольц  з його Соціал-демократичною партією отримав 16%, порівняно з 25% у 2021 році. Зелені отримали 12-13%, радикальні ліві – 9%, а ліберали, здається, що не подолали 5-відсотковий виборчий поріг для проходження до Бундестагу, нижньої палати парламенту.

  • 9 – 15 лютого 2025 року

    9 – 15 лютого 2025 року

    100 днів з Іліє Боложаном після 10 років з Клаусом Йоганнісом

    Клаус Йоганніс у середу завершив свій другий і останній термін на посаді президента Румунії, на який він мав право згідно з Конституцією. Іліє Боложан, який відмовився від керівництва Сенатом і призупинив членство в Націонал-ліберальній партії (НЛП) – принаймні формально, щоб стати політично нейтральним – став тимчасово виконувачем обов’язків глави держави. Конституційний суд оголосив посаду президента Румунії вакантною, коли Йоганніс подав у відставку в понеділок, і постановив, що голова Сенату буде виконувати обов’язки тимчасового президента. Іліє Гавріле Боложан народився 1969 року в повіті Бігор (на заході країни, на кордоні з Угорщиною). Вивчав механіку та математику. Приєднався до НЛП у 1993 році. Його вважають одним із найкращих місцевих фахівців у сфері місцевого державного управління. З 2008 по 2020 рік він був мером міста Орадя, обирався тричі. З 2020 року був головою повітової ради Бігор, яку обіймав до минулого року, коли став сенатором. Як тимчасовий президент, Іліє Боложан матиме обмежені повноваження: він не може звертатися до парламенту з основними політичними питаннями, не може ініціювати процедуру розпуску законодавчої влади та не може скликати національний референдум. 21 грудня 2024 року Клаус Йоганніс мав піти у відставку, але його перебування на посаді президента було продовжено після того, як Конституційний суд скасував весь виборчий процес з обрання нового президента. Президентські вибори відновляться у травні, перший тур відбудеться 4 травня, а вирішальний – 18 травня.

     

    Проєкт державного бюджету на поточний рік відписаний в останній день повноважень

    За кілька годин до оголошення про свою відставку президент Йоганніс підписав укази про оприлюднення Закону про Державний бюджет на 2025 рік та Закону про Державний бюджет соціального забезпечення. Вони були схвалені минулого тижня на спільному пленарному засіданні парламенту. Бюджет побудований на економічному зростанні в 2,5% і дефіциті бюджету в 7% ВВП. Міністр фінансів Танцош Барна заявив на спільному пленарному засіданні законодавчого органу, що державний бюджет є «тверезим» і базується на розумному зростанні доходів, «без перебільшень». Він зазначив, що закон про державний бюджет на соціальне забезпечення передбачає «в першу чергу пенсійні виплати».

    Далі слідує вотум недовіри

    Три партії так званої сувереністської опозиції, АОР, SOS Румунія і Партія молодих людей, оголосили, що наступного тижня винесуть на розгляд парламенту пропозицію про вотум недовіри уряду СДП-НЛП-ДСУР. За неї, ймовірно, проголосують і депутати єдиної задекларованої проєвропейської опозиційної партії – Союзу ”Рятуйте Румунію”. Прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку заявив, що у нього немає емоцій щодо цього питання і що він «впевнений», що «уряд вистоїть». Однак коментатори не виключають можливих перебіжок всередині парламентської більшості і не переконані, що виконавча команда Чолаку залишиться.

    Росіяни знову завдають удару

    Дипломатія в Бухаресті рішуче засудила безвідповідальний напад російських сил 13 лютого, коли два безпілотники з вибухівкою порушили повітряний простір і впали на територію Румунії, поблизу кордону з Україною. За наказом міністра закордонних справ Еміля Гурезяну, тимчасово повіреного у справах Російської Федерації в Бухаресті терміново викликали до штаб-квартири міністерства, щоб передати йому рішуче засудження повторного порушення повітряного простору Румунії. Ці незаконні та безвідповідальні напади повинні припинитися, і Румунія залишає за собою право вжити необхідних заходів у відповідь, – заявили в МЗС. Необхідність справедливого, всеосяжного та сталого миру в Україні є меседжем, який міністр Гурезяну також передає на 61-й Міжнародній конференції з питань безпеки в Мюнхені, Німеччина, яка відбудеться 14-16 лютого 2025 року. Глава дипломатії в Бухаресті також виступає за продовження надання надійної підтримки для підвищення стійкості Республіки Молдова.

    Вуличні бійки із загиблими та пораненими в Урзічень

    Міністр внутрішніх справ Кетелін Предою ствердтв, що для боротьби з організованою злочинністю та розпаду злочинних кланів необхідне залучення кількох державних структур. За його словами, хоча за останні роки було ліквідовано сотні організованих злочинних угруповань, вони відроджуються, і для вирішення проблеми може знадобитися багато часу. Наприкінці минулого тижня в Урзічень (південь, недалеко від Бухареста) двоє людей загинули і п’ятеро були поранені у вуличних бійках, що супроводжувалися стріляниноюб за участю десятків людей. Деяких учасників сутичок було заарештовано. Звинувачення у справі – вбивство при обтяжуючих обставинах, нанесення тілесних ушкоджень, порушення громадського порядку, недотримання режиму зберігання зброї та боєприпасів, незаконне використання зброї, замах на вбивство при обтяжуючих обставинах. Вуличні банди є незвичним явищем для Румунії, яка загалом вважається безпечною країною.

    Кваліфікація до Кубку світу з регбі

    Румунія кваліфікувалася на чемпіонат світу 2027 року в Австралії після перемог цього місяця над Німеччиною (48:10) та Бельгією (31:14) на чемпіонаті Європи з регбі 2025 року. Румуни пропустили лише один чемпіонат світу, у 2019 році, коли були дискваліфіковані за використання натуралізованого, але не допущеного до участі в ньому гравця з Тонгану. На футбольному полі чемпіонка Румунії FCSB з Бухареста в четвер увечері на виїзді здолала грецький ПАОК з Салонік з рахунком 2:1 у першому матчі плей-офф за вихід до Ліги Європи. Вирішальний матч проти греків, яких тренує румун Резван Луческу, відбудеться наступного тижня в Бухаресті. Також у четвер чемпіони Ліги чемпіонів з гандболу серед чоловіків, бухарестське “Динамо”, програло з рахунком 26:33 на своєму полі угорському “One Veszprem HC” в групі А Ліги чемпіонів.

  • 15 лютого 2025 року

    15 лютого 2025 року

    ПРАВОСУДДЯ – Суд обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд під заставу в один мільйон леїв (еквівалент 200 тисяч євро), начальнику Командування Сил логістики Збройних Сил Румунії генералу Кетеліну Штефеніце Зісу за зловживання службовим становищем з особливо тяжкими наслідками, – повідомляє Національна антикорупційна дирекція (НАД). Обвинувачений повинен внести цю суму в розпорядження НАД протягом семи днів. Прокуратура також висунула звинувачення полковнику у відставці Лучіану Амореріцей за кілька злочинів, пов’язаних з підробкою документів, використанням підроблених документів і зловживанням службовим становищем, а також бізнесмену Йонелу Олтяну. Слідство встановило, що у 2022-2023 роках обидва військовослужбовці схвалили оплату виставлених рахунків-фактур, хоча знали, що частина робіт на військовому кладовищі Генча в Бухаресті насправді не була виконана. Збиток оцінюється в майже 12 мільйонів леїв.

     

    МЮНХЕН – Необхідність досягнення справедливого, всеосяжного та сталого миру в Україні, є головною темою виступів міністра закордонних справ Румунії Еміля Гурезяну на 61-й Мюнхенській конференції з безпеки у Німеччині. Програма глави МЗС включала участь у заході «Вільне та відкрите Чорне море: оцінка викликів щодо сполучення, глобальної продовольчої безпеки та енергетики в регіоні», організованому Центром «Нова стратегія» та Центром аналізу європейської політики, на якому  Еміль Гурезяну наголосив на стратегічному значенні Чорного моря як з точки зору забезпечення євроатлантичної безпеки, так і з точки зору сприяння зв’язкам між Європою та Азією. Водночас, він вказав на подальше погіршення безпекової ситуації в Чорноморському регіоні на тлі зройної агресії Росії проти України. Глава румунського зовнішньополітичного відомства  представив регіональні проєкти та ініціативи, спрямовані як на зміцнення безпеки регіону, так і на реалізацію його потенціалу з точки зору сполучуваності. Він підкреслив важливість співпраці на європейському та євроатлантичному рівнях для досягнення цих цілей, в тому числі шляхом продовження потужної присутності НАТО в Чорному морі, прийняття Чорноморської стратегії ЄС та повної імплементації Чорноморської стратегії США. Програма румунського міністра також включала зустріч з групою українських ветеранів. З цієї нагоди він висловив вдячність за мужність і стійкість ЗСУ та українського народу, підтвердив солідарність Румунії з Україною та запевнив у готовності Румунії продовжувати надавати багатосторонню підтримку Україні.

     

    ПРЕЗИДЕНТ – Місцеві підприємці зацікавлені в тому, щоб Румунія залишалася на проєвропейському та євроатлантичному шляху і підтримує прийняття заходів, які забезпечать стабільність і передбачуваність, що призведе до покращення спроможності державних інституцій проводити реформи та здійснювати інвестиції. Ці ідеї були представлені тимчасовому президенту Іліє Боложану в суботу членами Конфедерації роботодавців “Конкордія” та Фонду румунських бізнес-лідерів на зустрічі, організованій в Бухаресті. Бізнесмени також висловили своє занепокоєння щодо наслідків нещодавно прийнятих фіскально-бюджетних заходів та стійкості державних фінансів. Як повідомляє Адміністрація Президента, Іліє Боложан заявив, що він відкритий до діалогу між приватним сектором та політиками, які приймають рішення, з питань бізнесу та державної політики, що мають вплив на економіку. Він також запевнив, що зробить все від нього залежне для організації вільних, чесних і прозорих виборів та відновлення довіри до державних інституцій.

     

    РОСІЙСЬКІ ДРОНИ – Румунія не є ціллю будь-яких атак з боку Російської Федерації, – стверджує Посольство РФ у Бухаресті після атаки безпілотників у четвер на румунсько-українському кордоні. На сторінці диппредставництва у Facebook з’явилося повідомлення, яке цитує бухарестська преса, згідно з яким «Цілями ударів російських збройних сил на території України є винятково військові об’єкти (…) Не можна виключати, що інциденти, які мали місце 13 лютого, могли виявитися провокацією української сторони на тлі мирних переговорів із врегулювання конфлікту в Україні». Нагадаємо, що 13 лютого, два безпілотники, на борту яких були вибухівки, порушили повітряний простір Румунії та впали на румунській території поблизу кордону з Україною. За розпорядженням міністра закордонних справ Еміля Гурезяну, тимчасовий повірений у справах посольства Російської Федерації в Бухаресті був терміново викликаний до МЗС аби передати йому рішучий протест румунської сторони у зв’язку з повторним порушенням повітряного простору Румунії. Ці незаконні та безвідповідальні дії повинні припинитися, а Румунія залишає за собою право вжити необхідних заходів у відповідь, – заявили в МЗС.

     

    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Опозиційна партія “SOS Румунія” оголосила, що в понеділок подасть до парламенту ініціативу про вотум недовіри уряду, очолюваному соціал-демократом Марчелом Чолаку, документ, який також підтримав опозиційний Альянс за об’єднання румунів, який підписали 125 депутатів. Опозиційний Союз порятунку Румунії заявив, що вирішить, чи підтримає цю ініціативу, як тільки вона буде внесена на розгляд парламенту. Правляча коаліція, з іншого боку, заявляє, що пропозиція не має жодних шансів бути прийнятою. Жоден соціал-демократ не проголосує за вотум недовіри уряду Чолаку, – заявив віце-спікер Палати депутатів, соціал-демократ Даніель Сучу. Він додав, що цей крок, ініційований опозицією, поставить під загрозу стабільність в країні. Тимчасовий голова Націонал-ліберальної партії Келін Предою також заявив, що ліберали голосуватимуть проти відставки уряду. Також у понеділок у Палаті депутатів на вимогу опозиції на “Годину уряду” до парламенту прийде міністр освіти Даніель Давід. Депутати Альянсу за об’єднання румунів критикують запропоновані міністром заходи щодо скасування обов’язкового вивчення географії та історії учнями ліцеїв і вимагають, щоб ці предмети залишилися у шкільній програмі як основа для підготовки нових поколінь.

     

    ОБОРОНА – Стимулювання співпраці між такими компаніями, як Lockheed Martin, і румунською оборонною промисловістю через спільні проєкти і передачу технологій є стратегічним пріоритетом Румунії, – каже міністр національної оборони Ангел Тилвер. У кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки він зустрівся з Джимом Тайклетом, генеральним директором американської компанії Lockheed Martin – одного з головних партнерів Румунії в галузі промислової кооперації та військової техніки. Згідно з прес-релізом міноборони переговори були зосереджені на аналізі стану програм оснащення румунської армії високотехнологічними системами, виробленими американською компанією і визначенні шляхів оптимізації процесів введення в експлуатацію тих, що вже знаходяться в польових умовах, як важливих аспектів для зміцнення національної обороноздатності.

     

    РЕГБІ – У суботу в Ботошанах (північний схід) збірна Румунії приймає команду Португалії в останньому матчі в групі B Чемпіонату Європи з регбі 2025 року. Обидві команди вже кваліфікувалися на чемпіонат світу 2027 року в Австралії після перемог на цьогорічному ЧЄ: румуни перемогли Німеччину – 48:10 вдома та Бельгію – 31:14 на виїзді. Румунія пропустила лише один чемпіонат світу, у 2019 році, коли була дискваліфікована через помилку Федерації регбі Румунії у використанні натуралізованого, але не допущеного до змагань гравця з Тонгану.

  • Зміни в Адміністрації Президента Румунії

    Зміни в Адміністрації Президента Румунії

    Клаус Йоганніс у середу завершив свій другий і останній термін на посаді президента Румунії, на який він мав право згідно з Конституцією. Іліє Боложан, який відмовився від керівництва Сенатом і призупинив членство в Націонал-ліберальній партії (НЛП) – принаймні формально, щоб стати політично нейтральним – став тимчасово виконувачем обов’язків глави держави. Конституційний суд оголосив посаду президента Румунії вакантною, коли Йоганніс подав у відставку в понеділок, і постановив, що голова Сенату буде виконувати обов’язки тимчасового президента.

    Іліє Гавріле Боложан народився 1969 року в повіті Бігор (на заході країни, на кордоні з Угорщиною). Вивчав механіку та математику. Приєднався до НЛП у 1993 році. Його вважають одним із найкращих місцевих фахівців у сфері місцевого державного управління. З 2008 по 2020 рік він був мером міста Орадя, обирався тричі. З 2020 року він був головою повітової ради Бігор, яку обіймав до минулого року, коли став сенатором.

    Як тимчасовий президент, Іліє Боложан матиме обмежені повноваження: він не може звертатися до парламенту з основними політичними питаннями, він не може ініціювати процедуру розпуску законодавчої влади та не може скликати національний референдум. Представник німецької меншини Румунії і колишній мер міста Сібіу (центр) Клаус Вернер Йоганніс вперше був обраний президентом у 2014 році і отримав другий термін п’ять років по тому.

    21 грудня 2024 року він мав піти у відставку, але його перебування на посаді президента було продовжено після того, як Конституційний суд скасував весь виборчий процес з обрання нового президента. Президентські вибори відновляться у травні, перший тур відбудеться 4 травня, а вирішальний – 18 травня.

    На сайті Адміністрації президента опубліковані результати двох термінів перебування Йоганніса на посаді. Згідно з документом, який налічує понад 1 500 сторінок, під час свого першого президентського терміну він постійно виступав за зміцнення демократичних механізмів і боротьбу з корупцією. Він ініціював проєкт «Освічена Румунія», який матеріалізувався під час його другого президентського терміну з прийняттям нових законів у цій галузі. Згідно з тією ж оцінкою, протягом останніх п’яти років Йоганніс мав вирішальне завдання керувати країною в умовах безпрецедентних криз: пандемії COVID-19 та війни в сусідній Україні. Згідно з соціологічними дослідженнями, лише 5% румунів досі довіряють Йоганнісу.

    Громадяни, журналісти та аналітики кажуть, що за десять років на чолі румунської держави він не має жодних помітних досягнень. Вони також дорікають йому зарозумілість, зручність, схильність до розкоші, незліченну кількість марних закордонних поїздок і погані комунікативні навички. Далеко від мінливих настроїв місцевої преси щодо політичної фігури, яку вона або прославляла, або демонізувала, британський історик Том Галлахер, дуже хороший знавець Румунії, пише, що Йоганніс був, насправді, «майже марним главою держави».

  • 11 лютого 2025 року

    11 лютого 2025 року

    КС – КС – У Румунії завершується термін повноважень президента Клауса Йоганніса, який подав у відставку, а з середи його обов’язки виконуватиме голова Сенату Іліє Боложан. Клаус Йоганніс подав у відставку в понеділок, коли парламент розпочав процедуру відсторонення його від виконання обов’язків глави держави. У вівторок Конституційний суд оголосив цю посаду вакантною і постановив, що з 12 лютого обов’язки президента виконуватиме Іліє Боложан, голова Сенату. Він оголосив про тимчасове відсторонення від виконання обов’язків лідера НЛП (у співурядуванні) і члена партії. Клаус Йоганніс був обраний главою держави на два терміни. Його останній термін мав закінчитися в грудні 2024 року, але Конституційний суд скасував президентські вибори через порушення виборчого процесу і вирішив, що Йоганніс залишатиметься главою держави до обрання нового президента. Перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, другий – 18 травня.

     

    БЮДЖЕТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс, який вчора подав у відставку, підписав у понеділок кілька указів, у тому числі про оприлюднення Закону про державний бюджет та Закону про державний бюджет соціального забезпечення на 2025 рік. Минулого тижня ці два законодавчі акти були прийняті парламентом. Бюджет розрахований на дефіциті у  розмірі 7 відсотків ВВП та економічному зростанні 2,5%. Серед міністерств, на які цього року спрямовано більше коштів, – міністерства енергетики, освіти, охорони здоров’я, транспорту, навколишнього середовища, оборони, а також міністерства інвестицій та європейських фондів. Міністр фінансів Танцош Барна заявив, що умови виконані, щоб «підтримати розвиток країни через рекордні інвестиції, ресурси для забезпечення виплати зарплат і пенсій, а також для відновлення балансу у фінансах країни».

     

    УКРАЇНЦІ – 4,3 мільйона українців є біженцями в Європейському Союзі, через три роки після того, як Росія роз’язала війну проти їх країни. Кореспондент Радіо Румунія в Брюсселі зазначає, що за даними, доступними органам ЄС на початку цього року, в сусідній Румунії перебувало майже 180.000 українських біженців, в основному жінок і дітей. 1.160.000, або 27% від загальної кількості, перебувають у Німеччині, тоді як у Польщі їх майже мільйон. Далі йде Чеська Республіка з майже 400.000.

     

    КОРУПЦІЯ – Рівень корупції у світі все ще залишається дуже високим, а зусилля по боротьбі з цим явищем зменшуються, стверджує Transparency International, яка публікує свій Індекс сприйняття корупції за 2024 р. За даними організації, відсутність рішучих дій проти корупції має серйозні наслідки у світі в таких ключових сферах, як захист демократії, дотримання верховенства права, захист навколишнього середовища та боротьба зі зміною клімату, а також просування та захист прав людини. У 2024 році середній показник ЄС становить 62 бали, що на два бали нижче, ніж у попередні роки. Третій рік поспіль Румунія набирає 46 балів зі 100 можливих, на рівні з Мальтою, і входить до числа країн ЄС з найгіршими результатами в боротьбі з корупцією. Рекомендації Transparency International Румунія включають, серед іншого, впровадження Пактів доброчесності як поширеного інструменту моніторингу державних закупівель, підвищення обізнаності громадян про важливість застосування Закону про захист викривачів у сфері суспільних інтересів, оновлення законодавства у сфері публічної доброчесності. Transparency International Румунія також рекомендувала уряду прийняти антикорупційну програму, яка б дозволила Румунії набрати щонайменше 50 балів в Індексі сприйняття корупції до 2027 року.

     

    ЕКСТРЕННИЙ ВИКЛИК – Понад 100 державних установ та приватних компаній у Румунії підсвічені сьогодні червоним кольором, щоб відзначити Європейський день екстреного виклику 112. Спеціальна телекомунікаційна служба, ініціатор цієї символічної візуальної ініціативи, заявляє, що хоче привернути увагу до важливої ролі єдиного номера екстреної допомоги та заохотити громадян відповідально ним користуватися. Зловживання номером 112 може поставити під загрозу швидке втручання спеціалізованих бригад там, де це дійсно необхідно, кажуть у СТС. У 2024 році завдяки зусиллям СТС спільно з органами реагування (поліцією, інспекцією надзвичайних ситуацій, швидкою допомогою, жандармерією та гірськими рятувальниками), а також державними партнерами та приватними телекомунікаційними операторами, кількість неекстрених викликів зменшилася майже на мільйон порівняно з попередніми роками. Оператори служби екстреної допомоги 112 обробили понад 9,7 мільйона викликів, з яких 60,45% були екстреними, повідомляє Спеціальна телекомунікаційна служба.

     

    TikTok – Більше восьми з десяти румунських підлітків, які мають обліковий запис у китайській мережі TikTok, щодня заходять на платформу і отримували політичний контент під час виборчого періоду – згідно з опитуванням, проведеним World Vision Румунія. Третина сказали, що відчували себе поінформованими, коли бачили новини, майже чверть були розважені, двоє з десяти підлітків були збентежені, а кожен сьомий був обурений. Більше чверті поширювали політичний контент під час виборчого періоду – додається в опитуванні. Більше половини молодих людей заходять на платформу більше чотирьох разів на день. Близько 40% з них не перевіряють інформацію, надану в Інтернеті. Чверть молодих людей створюють контент на платформі – показує опитування.

     

    КОНСУЛЬТАЦІЇ  -У Бухаресті депутати від правлячої коаліції СДП – НЛП – ДСУР організовують від сьогодні публічні консультації з метою врегулювання заходів захисту для клієнтів, які укладають договори купівлі-продажу з забудовниками. В консультаціях візьмуть участь представники забудовників, нотаріусів та Національного агентства кадастру нерухомості. Мета полягає в тому, щоб доповнити законодавчу базу положеннями, які нададуть кінцевим покупцям тверді і достатні гарантії щодо авансів, сплачених в операціях з нерухомістю, і в той же час забезпечать розвиток і безперебійне функціонування ринку нерухомості в Румунії. Цей крок був зроблений після того, як сотні жертв справи «Nordis» закликали внести зміни до законодавства. Колишня депутатка СДП Лаура Вікол, її чоловік Владімір Чорбе, головний акціонер групи Nordis, та троє інших осіб були взяті під варту у цій справі. Розслідування спрямоване проти фізичних осіб і фірм, яких звинувачують у тому, що вони зібрали понад 195 мільйонів євро з клієнтів, не передавши їм їхні квартири.

  • Значне зростання ВВП в Румунії

    Значне зростання ВВП в Румунії

     

    Румунія обігнала Польщу за показником Валового Внутрішнього Продукту на душу населення, скоригованого за паритетом купівельної спроможності. Це випливає з аналізу, представленого професором бухарестської Академії економічних наук Йонуцом Думітру. Виступаючи на конференції, організованій конфедерацією роботодавців Concordia, експерт зазначив, що ці економічні показники ставлять Румунію не тільки вище Польщі, найбільшої країни регіону, але й попереду інших сусідів, таких як Угорщина, Болгарія, Словаччина, Хорватія та Греція.

    Швидкому зростанню румунської економіки сприяла низка факторів, серед яких: великий приплив іноземних інвестицій, сприятлива фіскальна політика і швидкий розвиток стратегічних секторів, а також значне зростання заробітної плати в останні роки. Висока інфляція, зумовлена зростанням витрат у постпандемічний період, призвела до швидкого зростання номінального Валового Внутрішнього Продукту на душу населення, який протягом останніх 5 років зростав у середньому на 11% на рік. За останніми даними, цей показник перевищив 80% від середнього показника по ЄС. Таким чином, Румунія стрімко наздогнала Західну Європу, наблизившись до середнього показника по ЄС.

    Єдина ставка податку на заробітну плату позитивно вплинула на зростання ВВП – про це свідчить дослідження, проведене експертами Академії економічних наук на замовлення Concordia. На основі своїх розрахунків фахівці стверджують, що податкова система, заснована на прогресивних ставках, не призвела б до значного збільшення доходів державного бюджету. Йонуц Думітру навіть стверджує, що чинна система оподаткування доходів  залишається однією з небагатьох конкурентних переваг, які Румунія все ще має перед іншими країнами регіону.

    Рішення про податкову реформу є суто політичним, а дискусії більш заідеологізовані і менше базуються на цифрах і серйозному аналізі, – каже професор Думітру. На його думку, Румунія зможе перейти до системи прогресивного оподаткування, коли стане по-справжньому багатою країною, оскільки до західних стандартів їй ще далеко. Зі свого боку, виконавчий директор Concordia Раду Бурнете заявив, що бізнес-середовище не хоче змінювати податкову систему, засновану на єдиній ставці.

    Своєю чергою голова конфедерації роботодавців Concordia Дан Шуку зазначив, що підприємці та бізнес-середовище потребують передбачуваної та стабільної податкової системи, здатної забезпечити процвітання всього суспільства в середньостроковій та довгостроковій перспективах. “З податковим навантаженням на фонд оплати праці в Румунії, що перевищує 40%, будь-яке підвищення податків матиме негативний вплив на доходи громадян, споживання і, непрямим чином, на ВВП. Проблему бюджетного дефіциту не можна вирішувати за рахунок підвищення податків, і тим більше шляхом прогресивного оподаткування, а системними реформами, спрямованими на підвищення ефективності державного управління та збору податків”, – додав Дан Шуку в заяві, опублікованій організацією роботодавців, яку він очолює.

     

  • Візит єврокомісарки Роксани Минзату до Бухареста

    Візит єврокомісарки Роксани Минзату до Бухареста

    Невдовзі після складання присяги єврокомісарка з боку Румунії Роксана Манзату відвідала свою країну з офіційним візитом. Записавшись в Соціал-демократичну партію у 2000 році, коли їй було 20 років, колишня членка Парламенту Румунії, колишня депутатка Європарламенту та колишня міністерка з питань європейських фондів, Роксана Минзату є одним з виконавчих віцепрезидентів нової Європейської комісії з питань людей, навичок і готовності.

    Під час зустрічі з чинним президентом Румунії Клаусом Йоганнісом, у вівторок у Бухаресті, вона обговорила роль освіти у боротьбі з дезінформацією та маніпуляціями, а також у зміцненні демократичної стійкості європейських суспільств. Згідно із прес релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс зазначив, що такі сфери, як штучний інтелект, безпека та оборона, мають важливу соціальну складову, і успіх цих політик залежить від рівня готовності та розуміння в суспільстві.

    Однією з тем обговорення з прем’єр-міністром, соціал-демократом Марчелом Чолаку та його командою міністрів праці, європейських фондів та освіти був так званий «Компас» – брюссельський план, спрямований на підвищення європейської конкурентоспроможності. «Ми не можемо мати конкурентоспроможність без добре підготовлених людських ресурсів та добрих умов праці. Ідея полягає в тому, що цей компас визначатиме майбутню політику, фінансування (…) Ми надаємо пріоритет новим технологіям, інноваціям, доступу до фінансів, скасуванню важких адміністративних процедур, значному спрощенню, координації між країнами-членами. Але все, про що ми говоримо, ми можемо зробити лише за умови наявності підготовленої та мотивованої робочої сили для роботи в цих секторах», – ствердила єврокомісарка Роксана Минзату.

    У лютому вона оголосила, що виконавча влада ЄС запустить Clean Industrial Deal (Чисту промислову угоду), план зеленої індустріалізації для континенту, який, за її словами, є «прагматичним, зосередженим на втручанні у важливі сектори, які можуть забезпечити стратегічну автономію для європейської економіки». Вона також розглядає автомобільну промисловість, яка, за словами Роксани Минзату, є дуже актуальною для Румунії, оскільки вона забезпечила Європі світове лідерство і має 13 мільйонів робочих місць в ЄС.

    В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Румунія Роксана Минзату зізналася, що шкодує про те, що в профільних програмах, започаткованих Єврокомісією в галузі досліджень та інновацій, недостатньо румунських бенефіціарів. «Я сказала всім своїм колегам, що ми відкриті для ще кращої роботи з європейськими грошима, щоб люди могли ще більше відчути наслідки цього фінансування», – підсумувала віцепрезидентка Єврокомісії.

  • Румунській Православній Церкві – 100 років

    Румунській Православній Церкві – 100 років

    Румунська Православна Церква (РПЦ) святкує 4 лютого століття відтоді, як стала патріархатом. Ідея стати патріархатом виникла за кілька десятиліть до цього, після того, як РПЦ стала автокефальною в 1885 році, але матеріалізувалася лише після Великого об’єднання 1918 року, коли вона налічувала 14 мільйонів віруючих і мала п’ять митрополій та 18 єпархій. Тоді, наприкінці Першої світової війни під владу Бухареста перейшли провінції з румунським населенням, окуповані сусідніми царською та австро-угорською багатонаціональними імперіями: Басарабія (схід), Буковина (північний схід), Трансільванія (центр), Банат, Крішана та Марамуреш (захід). Окрім спільної етнічної приналежності, культури та мови, їх також пов’язувала з батьківщиною переважно православна віра.

    Акт про створення Румунського Православного Патріархату, зачитаний на засіданні Синоду 4 лютого 1925 року і одноголосно схвалений його членами, згодом був прийнятий Парламентом. Того ж місяця було оприлюднено закон і статут про організацію Румунської Православної Церкви, згідно з яким Предстоятель Митрополит Мірон Крістя став Патріархом. Він надіслав листи-повідомлення до Вселенського Патріархату та інших сестринських Православних Церков. Вселенський Патріарх Василій ІІІ видав акт визнання Румунського Патріархату 30 липня 1925 року, а інтронізація Мірона Крісті як Патріарха відбулася 1 листопада того ж року.

    Через століття після свого заснування Румунський Патріархат проголошує 16 нових святих. Це духовні лідери та богослови, які відзначилися своїм сповідуванням віри під час атеїстичного комуністичного режиму, встановленого радянською окупаційною армією, та у в’язницях, в яких вони відбували покарання. Троє з 16 походять з Бессарабії, східної румунської території, анексованої в 1940 році сталінським Радянським Союзом, на якій була створена Республіка Молдова. Патріархат у Бухаресті відновив свою Бессарабську митрополію в 1992 році, всього через рік після розпаду СРСР, і велике число громадян сусідньої республіки належать до Румунської Православної Церкви.

    Синод також підтримує створення Румунської Православної Церкви в сусідній Україні, де проживає понад 400.000 етнічних румунів, переважно поблизу кордону в Північній Буковині, Північній і Південній Бессарабії та Герцаївському краї. Є також мільйони румунських православних віруючих у діаспорі на Заході – у Західній Європі та Північній Америці. Під час останнього перепису населення в Румунії у 2021 році майже 16,4 мільйона осіб із загальної кількості постійного населення задекларували свою конфесійну приналежність. 85,3% з них визнали себе православними, 4,5% визнали себе римо-католиками, 3% – реформатами і 2,5% – п’ятидесятниками. 0,7% румунів визнали себе греко-католиками. 0,9% опитаних визнали себе безвірими, атеїстами чи агностиками.

  • Венеційська комісія та вибори в Румунії

    Венеційська комісія та вибори в Румунії

    Безпрецедентна політична криза в Бухаресті не вичерпала свого зовнішнього відлуння. Венеційська комісія опублікувала звіт щодо скасування президентських виборів у Румунії Конституційним судом наприкінці минулого року. У рекомендаціях зазначено, що таке рішення не має ґрунтуватися виключно на секретній інформації, яка не гарантує необхідної прозорості, а має точно вказувати на порушення та докази. Крім того, повноваження Конституційного Суду визнавати вибори недійсними мають бути обмежені винятковими обставинами та чітко регламентовані. Незалежні експерти з конституційного права також стверджують, що довести порушення закону за допомогою онлайн-кампаній і соціальних мереж особливо складно. Нарешті, Венеційська комісія позбавляється своєї компетенції висловитися щодо рішення Конституційного суду про скасування президентських виборів.

    У Бухаресті опозиційні політичні партії – Союз «За порятунок Румунії», Альянс за об’єднання румунів та Партія молодих людей, відреагували на це, підкресливши, що консультативний орган Ради Європи фактично підтвердив, що рішення Конституційного суду було незаконним і неправомірним. Однак колишній міністр юстиції Тудорел Тоадер пояснив, що комісія надала висновки, а не рішення, а зроблені пропозиції не є обов’язковими до виконання. Однак він визнає, що, як правило, країни-члени Європейського Союзу приймають отримані вказівки, щоб відповідати стандартам верховенства права.

    Нагадаємо, що вчасно організований, 24 листопада 2024 року, перший тур президентських виборів був спочатку визнаний Конституційним судом. Згодом, президентські вибори наприкінці 2024 року були скасовані теж Конституційним судом перед другим туром. Суд прийняв рішення на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони, посилаючись на втручання державного суб’єкта. У другому турі, запланованому на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках або принаймні спорідненості з путіністською Росією, та лідерка Союзу «За порятунок Румунії», проєвропейська Елена Ласконі. У діаспорі, де виборчі дільниці для вирішального туру відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів уже проголосували до того, як Конституційний суд вирішив визнати вибори недійсними. Витрати на ці визнані недійсними вибори становитимуть майже 1,4 мільярда леїв (еквівалент приблизно 280 мільйонів євро) у країні, де, як уточнюють аналітики, уряд щойно прийняв жорсткі заходи щодо обмеження державних витрат, викликаючи шалені протести профспілок.

    21 грудня для чинного президента Клауса Йоганніса мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін, відповідно до Конституції, але термін його повноважень був продовжений до обрання нового глави держави, який має бути визнаний Конституційним судом. Нові президентські вибори мають відбутися у травні, перший тур — 4 травня, а вирішальний — 18 травня. На той час, згідно з соціологічними дослідженнями, довіра румунів до внутрішніх інституцій та їх представників, досягла найнижчого рівня.