Author: Богдан Матей

В останні дні свого мандату, принаймні теоретично, бухарестська виконавча влада СДП-НЛП вирішила в четвер виділити кошти на загальну суму в мільярди леїв для низки нових інвестицій. Гроші будуть спрямовані на підтримку цілей місцевої громади, а також на промислові та медичні проєкти. Лікарня швидкої допомоги імені Багдасара-Арсені в Бухаресті є найбільшою неврологічною клінікою в Румунії. Вона має 263 ліжка і вже лікує травматичну, пухлинну, судинну, черепно-мозкову, дегенеративну та спинальну патологію.

Там буде побудований центр онкології та стереотаксичної радіохірургії площею понад десять тисяч квадратних метрів. «Ми продовжуємо інвестувати в охорону здоров’я і виділяємо понад 200 мільйонів леїв (що еквівалентно 40 мільйонам євро) на Центр онкології та радіохірургії в Бухарестській лікарні імені Багдасара-Арсені. Цей центр буде пропонувати інноваційні методи лікування для пацієнтів з онкологічними захворюваннями», – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку.

Його уряд також схвалив документ, спрямований на зниження сейсмічного ризику для вразливих будівель у країні, де часто відбуваються землетруси. Сума грантового фінансування, що надається бенефіціару, становить максимум 300 000 євро. Речник уряду Міхай Константін повідомив, що програма діє до 31 грудня 2030 року, а виплати здійснюватимуться до кінця 2036 року. Орієнтовний бюджет становить понад 1,3 мільярда леїв.

Буде профінансовано проектування та виконання робіт із втручання у приміщення, де ведеться господарська діяльність, а також у будівлях громадського чи комунального призначення. Консолідація приватних будинків не входить до фінансування за цією програмою. За оцінками, такою формою підтримки зможуть скористатися 750 підприємств.

Також у четвер Кабінет міністрів Чолаку схвалив реорганізацію Національного агентства з боротьби з наркотиками, в той час, коли наркоторгівля та вживання наркотиків набули значного поширення в Румунії. Нове бачення виходить за рамки кримінального правозастосування і наголошує на профілактиці та комплексній допомозі жертвам вживання наркотиків, особливо неповнолітнім, які потребують особливої підтримки.

Допомога переходить від Міністерства внутрішніх справ до системи охорони здоров’я, а прем’єр-міністр безпосередньо відповідає за координацію антинаркотичної політики. Також будуть створені спеціальні центри профілактики наркоманії, де кожен, хто цього потребує, зможе отримати спеціалізовану медичну допомогу. Законопроект, за словами уряду, був розроблений після консультацій з неурядовими організаціями та експертами в цій галузі.

У червні 2021 року 42% респондентів опитування громадської думки, проведеного INSCOP Румунія, на запитання, в якій країні вони хотіли б працювати або навчатися протягом більш тривалого періоду часу, обрали Захід (Європейський союз, США або Канаду), менше 4% – Росію або Китай, а 47,9% сказали, що не покинуть свою країну. 66,6% заявили, що віддають перевагу правам і свободам західного зразка перед традиційними цінностями, які, як стверджує путінська Росія, вона пропагує і лише 16,2% віддали перевагу так званим російським цінностям. 56,2% румунів заявили, що вступ Румунії до Європейського Союзу, швидше за все, принесе переваги, а 35,1% побачили в ньому недоліки.

65,8% респондентів віддали перевагу членству Румунії в НАТО, тому що таким чином вона буде краще захищена. 28,6% віддали перевагу нейтралітету, вважаючи, що на Румунію ніхто не нападе. 73,8% сказали, що наявність військових баз США в Румунії допоможе обороні країни в разі зовнішньої агресії. Водночас переважна більшість респондентів  була незадоволена діяльністю влади в Бухаресті, незалежно від її політичного кольору. Соціологи дійшли висновку, що румуни не оскаржують приналежність своєї країни до вільного світу, а лише легітимність політичного класу, який їх ігнорує і зневажає.

Румунія залишається твердо відданою євроатлантичному шляху, який вона обрала, і рішення зробити власний внесок у зміцнення безпеки в регіоні залишається твердим, – заявив у вівторок міністр оборони Ангел Тилвер. Разом з послом США в Бухаресті Кетлін Кавалєк міністр оборони відвідав військово-повітряну базу “Міхаїл Когелнічану” (південний схід), де вони зустрілися з делегацією аташе з питань оборони країн-членів НАТО, акредитованими в Бухаресті, а також з американськими солдатами, які там дислокуються, разом з їхніми іспанськими, французькими і румунськими товаришами. За словами Кетлін Кавалєк, румунська сторона вкладає значні кошти в розвиток бази, яка є однією з найважливіших баз НАТО і допомагає захищати східний фланг Північноатлантичного альянсу.

Також у вівторок Берегиня румунської корони принцеса Маргарета заявила, що “ніколи в сучасній історії Румунія не мала вищого рівня безпеки і кращих умов для економічного процвітання, ніж сьогодні, коли вона є повноправним членом Європейського Союзу і НАТО”. З іншого боку, вона описала нещодавні президентські і парламентські вибори як крик про допомогу від виборців, які відчувають себе проігнорованими в умовах швидкого, але нерівномірного економічного розвитку. Вона навела приклади контрасту між розкішшю в Бухаресті і бідністю в селах, або інвестиціями в сучасні технології, в той час як витрати на охорону здоров’я залишаються найнижчими в ЄС.

Дефіцит бюджету Румунії за перші 11 місяців цього року склав 7,11% валового внутрішнього продукту (ВВП), або близько 125,7 млрд леїв (понад 25 млрд євро), згідно з інформацією, отриманою бухарестськими ЗМІ. Цільовий показник дефіциту бюджету на 2024 рік становить 8,58% ВВП, або 152 мільярди леїв. Це означає, що значні витрати заплановані й на грудень. Вищий дефіцит бюджету як частка ВВП востаннє був зафіксований у 2020 році, в рік пандемії COVID-19, коли цей показник становив 9,6%.

Дефіцит – це різниця між меншими доходами уряду та більшими витратами, які він повинен покрити. Оскільки держава не має цих грошей, вона змушена їх позичати.Чим більший дефіцит і чим довший, тим більш тривожними стають темпи зростання державного боргу. У поєднанні з уповільненням економічного зростання, як прогнозується для Румунії в наступні роки, високий бюджетний дефіцит може призвести до тривожних ситуацій як та, що прогнозується на 2031 рік. На цей рік бюджетний план передбачає, що Румунія заплатить 3,5% ВВП (100 мільярдів леїв) на виплату відсотків за своїм державним боргом, порівняно з 2% зараз.

Офіційні дані та дані, зібрані пресою, показують, що наступний уряд прийде до влади у складній економічній ситуації: величезний дефіцит бюджету, рекордні відсоткові ставки за державними запозиченнями в Європейському Союзі та частково призупинені європейські фонди. Наразі нинішній уряд, до складу якого входять Соціал-демократична партія та Націонал-ліберальна партія не в змозі ухвалити закон про державний бюджет на наступний рік. Оскільки новий законодавчий орган ще не сформований, майбутня парламентська більшість, від якої залежить ухвалення кількох розділів бюджету, залишається неясною. Без державного бюджету мерії не можуть підготувати власні бюджети, і громадяни негайно відчують наслідки цього.

Міністр фінансів, ліберал Марчел Болош визнав «що політична нестабільність породжує труднощі щодо стратегії позик на зовнішніх ринках, щоб забезпечити фінансування дефіциту бюджету та державного боргу, оскільки бюджет на 2025 рік не може бути остаточно затверджений». Прем’єр-міністр, соціал-демократ Марчел Чолаку заявив минулими місяцями, що колосальні позики, які зробила його виконавча команда, призначені в першу чергу для інвестицій. Він навів приклад деяких західноєвропейських країн, таких як Португалія, Іспанія чи Італія, які заборгувалися ще до того, як створили чудову нинішню інфраструктуру.

Однак коментатори стверджують, що значна частина дефіциту пов’язана з виборчими заходами: значним підвищенням пенсій і зарплат у державному секторі, ухваленими урядом у 2024 році, який у Румунії мав стати роком усіх виборів: місцевих, виборів до Європарламенту, парламентських та президентських виборів.

Легендарний футболіст, воротар Гельмут Дукадам, який виграв Кубок європейських чемпіонів 1986 року з бухарестською «Стяуа», помер у віці 65 років. Як повідомляють ЗМІ в останні роки він мав кілька проблем зі здоров’ям, а у вересні 2024 року переніс операцію на відкритому серці. Дукадам народився 1 квітня 1959 року в селі Семлак Арадського повіту, в сім’ї швабів (етнічних німців із західної Румунії). У дивізіоні А румунського футболу дебютував у 1978 році в складі флагманської команди рідного повіту «УТА». Після чотирьох років, проведених в «УТА», талановитого воротаря запросили до головного армійського клубу країни, бухарестської «Стяуа», що діяла за радянською моделлю, яка тоді була поширена в усіх країнах соціалістичного табору.

Дукадама прозвали «Севільським героєм» після того, як 7 травня 1986 року він відбив усі чотири удари з пенальті каталонської команди у фіналі Кубка європейських чемпіонів проти «Барселони». Основний і додатковий час завершився внічию і рефері призначив серію одинадцятиметрових ударів. Маріус Лекетуш та Гавріле Балінт реалізували два пенальті, а фінал завершився з рахунком 2:0. Бухарестська «Стяуа», яка складалася виключно з румунських футболістів, стала першою командою з комуністичної країни, яка здобула найпрестижніший трофей європейського клубного футболу. Серед гравців, яким також завдячується цей унікальний в історії румунського футболу результат, були й півзахисник Лучіан Белан та захисник Іліє Бербулеску.

Своїм результатом Гельмут Дукадам надійно закарбував своє ім’я на сторінках Книги рекордів Гіннесса. Але, щойно досягнувши вершини своєї кар’єри, проблеми зі здоров’ям змусили його назавжди залишити професійний футбол у віці 27 років. Через три роки після фіналу в Севільї в 1989 році Дукадам повернувся на поле та провів два сезони у складі арадського клубу «Вагонул» у дивізіоні B. Загалом він провів 133 матчі в дивізіоні А, 13 в Кубку Румунії та 9 в Кубку європейських чемпіонів, двічі став чемпіоном Румунії в складі «Стяуа», став володарем Кубка європейських чемпіонів та володарем Кубка Румунії. Покинувши футбол Гельмут Дукадам вступив до Прикордонної поліції у своєму рідному Семлаку. Був майором Прикордонної поліції, звідки також вийшов на пенсію за станом здоров’я.

У 2003 році колишній воротар виграв у лотерею Грін-карту й отримав право емігрувати до США, але невдовзі повернувся додому. Протягом десяти років Гельмут Дукадам обіймав посаду президента з питань іміджу столичного клубу FCSB. Він був оголошений почесним громадянином Бухареста, а президент Румунії нагородив його орденом «За спортивні заслуги». В останні роки Гельмут Дукадам став спортивним аналітиком на спеціалізованому каналі в Бухаресті. У своїх ефірах він завжди був теплим, живим, з добре розвинутим почуттям гумору, надавав перевагу похвалі, а не критиці, ніколи не гнівався і нікого не ображав. На прощання з цим лагідним велетнем спортивні журналісти в унісон з усім румунським футбольним світом промовили: «Спасибі, Гельмуте!».

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА РУМУНІЇ – Незалежний кандидат Келін Джорджеску несподівано посів перше місце за кількістю голосів виборців, набравши 22,94% голосів після підрахунку 100% бюлетенів, у першому турі президентських виборів в Румунії, що відбувся в неділю. На другому місці – лідерка опозиційного правоцентристського Союзу «За Порятунок Румунії» Елена Ласконі – 19,18%, яка на понад дві тисячі голосів випереджає чинного прем’єр-міністра і лідера найбільшої в Румунії, керівної Соціал-демократичної партії Марчела Чолаку (СДП) з 19,15%. За ними йдуть лідер опозиційного ультранаціоналістського Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон (13,86%) і лідер іншої керівної Націонал-ліберальної партії, спікер Сенату Ніколає Чуке (8,79%). Колишній заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, який балотувався як незалежний кандидат отримав підтримку 6,32% виборців. Решта кандидатів набрали менше 5%. Приблизно 9,5 мільйонів румунів, або понад 52,6% тих, хто внесений до постійних виборчих списків, прийшли в неділю на виборчі дільниці. Понад 821 тисяча румунів проголосували за кордоном. За даними Постійного виборчого органу, найбільшу кількість дійсних голосів за кордоном отримав Келін Джорджеску – 43,35%, за ним йдуть Елена Ласконі – 26,82% і Джордже Сіміон – 12,07%. У президентських перегонах взяли участь 13 кандидатів, 9 від політичних партій та 4 самовисуванці. Другий тур виборів Президента Румунії пройде 8 грудня. 1 грудня, у Національний день Румунії, пройдуть парламентські перегони. Нагадаємо, що 9 червня ц.р. пройшли місцеві вибори та вибори до Європарламенту.

ВІДСТАВКИ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку оголосив, що подає у відставку з посади лідера соціал-демократів після провальних результатів у першому турі виборів Президента Румунії. Марчел Чолаку не пройшов до другого туру, поступившись кандидатці від опозиційного Союзу «За порятунок Румунії» Елені Ласконі з різницею в кілька тисяч голосів. Лідер СДП привітав двох кандидатів, які пройшли до другого туру й оголосив, що його партія не оскаржуватиме результати голосування, оскільки важливість вирішального туру 8 грудня є набагато більшою, ніж особисті інтереси. Марчел Чолаку також заявив, що залишиться поруч зі своїми колегами до парламентських виборів, які пройдуть наступної неділі, після чого не балотуватиметься на жодну партійну посаду. Схожа ситуація і серед лібералів, партнерів соціал-демократів в чинному уряді. Лідер Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке, який також є головою Сенату також подав у відставку за результатами президентських виборів, на яких він посів 5-е місце. Він закликав традиційні партії «зберегти єдність Румунії». Ніколає Чуке заявив, що НЛП «усвідомлює помилки, яких вона припустилася і боротиметься до кінця за те, щоб Румунія залишалася вільною і демократичною країною».

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА РУМУНІЇ-ДІАСПОРА – Перший тур президентських виборів офіційно завершився в понеділок о 7 годині ранку за румунським часом на всіх 950 виборчих дільницях, відкритих за кордоном. Про це повідомило Міністерство закордонних справ. Останніми виборчими дільницями, де пройшло голосування за кордоном, були дільниці у Ванкувері, Канада, а також у містах Західного узбережжя США – Сан-Франциско, Лос-Анджелесі, Анахаймі, Лас-Вегасі, Портленді, Сакраменто, Сан-Дієго, Сіетлі та інших містах. Різниця в часових поясах і особливий графік голосування призвели до того, що голосування на президентських виборах за кордоном тривало 78 годин: з 01.00 години (за Бухарестом) п’ятниці 22 листопада до 7.00 за румунським часом понеділка 25 листопада, – пояснили в Міністерстві закордонних справ Румунії. Зовнішньополітичне відомство організувало 950 виборчих дільниць за кордоном до цьогорічних президентських і парламентських виборів. За даними Постійного виборчого органу, до моменту закриття виборчих дільниць у понеділок, 821 703 громадяни Румунії проголосували в діаспорі – 817 476 за додатковими списками і 4 227 – поштою.

РЕФЕРЕНДУМ – У неділю У Бухаресті також пройшов місцевий референдум, ініційований генеральним мером столиці Нікушором Даном. Референдум було визнано таким, що відбувся, оскільки в ньому взяло участь більше 30% громадян, більшість з яких відповіли «Так» на всі три запитання. 67% виборців сказали «ТАК» на запитання про централізовану видачу дозволів на будівництво в столиці, 64% погодилися з пропозицією розділити гроші між генеральною мерією та меріями шести секторів столиці, а 82% відповіли так на запитання щодо необхідності запровадження програми запобігання вживанню наркотиків у школах Бухареста. Однак, результат всенародного волевиявлення має бути підтверджений Парламентом, а політичні партії не можуть проігнорувати бажання 500 тис. мешканців Бухареста, – заявив генеральний мер Нікушор Дан. Він закликав політичні партії проголосувати найближчими днями за те, щоб втілити у закон висловлену на референдумі волю громадян.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ РУМУНІЇ – У місті Алба-Юлія, столиці Великого Возз’єднання від 1 грудня 1918 року, повним ходом йде підготовка до Національного дня Румунії. За традицією останніх років, 30 листопада в Алба-Юлії відбудеться покладання вінків та квітів до пам’ятників засновникам єдиної румунської національної держави. На вечір 30 листопада також заплановані концерти просто неба. На 1 грудня заплановано прийом Посланників з цитаделей та зачитування Резолюції Національної Асамблеї в Алба Юлії. Центральною подією Національного дня Румунії стане військовий парад на центральному бульварі, в якому візьмуть участь понад 1000 військовослужбовців з бойовою технікою, включаючи наземні транспортні засоби, вертольоти і літаки F-16. Увечері заплановано святковий феєрверк. Цього року 1 грудня є днем подвійного значення. З одного боку, румуни святкують створення унітарної національної держави, а з іншого – обиратимуть своїх представників до обох палат Парламенту Румунії.

ВІЗИ – Китай скасовує візовий режим для громадян Румунії з 30 листопада 2024 року (00:00 за пекінським часом) до 31 грудня 2025 року (00:00 за пекінським часом). Це рішення привітало Міністерство закордонних справ Румунії, яке вважає, що цей захід, ймовірно, сприятиме мобільності румунських громадян, збільшуючи обсяг міжлюдських контактів. Безвізовий режим застосовується в одній з наступних обставин: бізнес, туризм, відвідування або транзит. Громадяни Румунії, які не відповідають одній з цих умов, все одно повинні будуть пред’являти візу при в’їзді в країну.

НАСИЛЬСТВО ЩОДО ЖІНОК – Сьогодні відзначається Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, з нагоди якого Міністерство закордонних справ підкреслює, що Румунія прагне сприяти створенню безпечного і справедливого середовища для всіх жінок, незалежно від їхньої національності, культури чи соціального статусу. Таким чином МЗС підтверджує свою прихильність до просування і захисту прав жінок і дівчат як на національному, так і на міжнародному рівнях. Як член Ради з прав людини (2023-2025 рр.) та Комісії зі становища жінок (2024-2028 рр.), Румунія прагне просувати права жінок і дівчат, вважаючи, що їх захист має важливе значення для розвитку справедливого та інклюзивного суспільства. Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок має на меті підвищити обізнаність про те, що жінки в усьому світі стикаються з численними формами насильства, включаючи зґвалтування, домашнє насильство та інші форми жорстокого поводження. Справжні масштаби цього явища часто приховуються. У 2024 році виповнюється 10 років відколи Румунія підписала «Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами».

ШЕНГЕН – Міністри внутрішніх справ Румунії, Болгарії, Австрії та Угорщини разом з комісаром ЄС Ілвою Йоганссон домовилися у п’ятницю в Будапешті, що Румунія та Болгарія приєднаються до Шенгенської зони вільного переміщення і з сухопутними кордонами з 1 січня 2025 року. Остаточне рішення буде прийнято на зустрічі міністрів внутрішніх справ ЄС в Брюсселі наступного місяця. «Румунія є постачальником безпеки в Європі, а її вступ до Шенгену зміцнить Шенгенську зону», – заявив міністр Кетелін Предою.

ВИБОРИ В АВСТРІЇ – Австрійські ультраправі здобули впевнену перемогу на регіональних виборах у неділю, закріпивши свою популярність після історичної перемоги на парламентських виборах у вересні. Партія свободи (FPO) отримала майже 35% голосів у південно-східній землі Штирія, що на 17% більше, ніж на попередніх виборах у 2019 році, значно випередивши консерваторів (26,8%) і соціал-демократів (21,4%). Це перший випадок, коли ультраправі вийшли на перше місце в цьому регіоні, яким наразі керують ліві та праві. Незважаючи на те, що вона стала найбільшою силою в парламенті, FPO наразі тримається на відстані в переговорах під керівництвом консервативного канцлера Карла Негаммера щодо формування уряду.

Румуни обирають нового президента

Перша закордонна виборча дільниця для першого туру президентських виборів в Румунії відкрилася в п’ятницю о 12 годині дня за місцевим часом в Окленді, Нова Зеландія. За нею послідували Австралія, Японія та інші країни регіону. Голосування за кордоном відбувається протягом трьох днів (22, 23 і 24 листопада). На виборчі дільниці очікуються всі громадяни Румунії з правом голосу, які проживають за кордоном і мають дійсне посвідчення особи, видане румунською владою. На території Румунії голосування відбувається лише в неділю. У країні створено близько 19.000 виборчих дільниць і 950 за кордоном. У перегонах за посаду глави держави залишилося 13 претендентів. Вирішальний раунд виборів, в якому боротимуться кандидати, які посіли перші два місця, заплановано на 8 грудня, через тиждень після того, як 1 грудня, в Національний день, румуни оберуть новий парламент.

Епілог до десятиліття Йоганніса

Наступного місяця закінчується другий і останній п’ятирічний термін повноважень президента Клауса Йоганніса, на який він мав право згідно з Конституцією. На спільному пленарному засіданні Сенату і Палати депутатів було схвалено створення спільної слідчої комісії для ретельного вивчення витрат, понесених Адміністрацією президента в період з 2014 по 2024 рр. Комісія має встановити причини засекречування документів про витрати Адміністрації Президента та правові підстави для їх засекречування. Вона також визначить, серед іншого, суми, сплачені за оренду розкішних приватних літаків, які використовувалися для закордонних та внутрішніх поїздок Президента, витрати на оплату проживання преміум-класу за кордоном зі спеціальними зручностями за запитом, а також загальну кількість закордонних поїздок Президента та загальну суму витрат на них.

F-35 для Румунії

Рішення Бухареста придбати сучасні винищувачі F-35 є важливим кроком у поточній модернізації своїх збройних сил і зробить значний внесок у довгострокову оборону і колективну безпеку НАТО. Про це заявила посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек на церемонії запуску програми переходу румунських ВПС на літаки 5-го покоління F-35. 32 літаки, контракт на закупівлю яких був підписаний між румунським і американським урядами, є вершиною авіаційної техніки на даний момент», – заявив міністр оборони в бухарестському уряді Анджел Тилвер.

Підтримка для Кишинева

Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску здійснила офіційний візит до сусідньої Молдови разом з Державним секретарем закордонних справ Великої Британії Девідом Ламмі. Вони були прийняті прозахідною президенткою Майєю Санду і провели тристоронні консультації зі своїм колегою Міхаєм Попшой. Дискусії були зосереджені на довгостроковій підтримці стабільності і стійкості Респ. Молдова, порядку денному реформ для подальшого процесу європейської інтеграції Кишинева, ситуації з регіональною безпекою в контексті триваючої російської агресії проти України. Міністерка Одобеску також взяла участь у церемонії відкриття нової будівлі Теоретичної гімназії імені Міхая Емінеску в Комраті (південний район, де більшість населення становлять гагаузи – етнічні турки православного віросповідання – ред.), побудованої за фінансової підтримки румунського уряду та Міністерства освіти Респ. Молдова. Вона підкреслила, що підтримка освітнього сектору та вивчення румунської мови є інвестицією в європейське, демократичне і процвітаюче майбутнє Молдови.

Вигадані росіяни у Вирфу Кимпулуй

Прокурори Генеральної прокуратури вирішили взяти під варту 12 осіб, більшість з яких державні службовці з комуни Вирфу Кимпулуй та міста Бучеча, повіт Ботошань (північ), звинувачених у видачі на певні суми грошей румунських документів, що посвідчують особу, що не відповідають дійсності, на користь деяких громадян Республіки Молдова, України та Російської Федерації. Затриманих звинувачують у хабарництві, комп’ютерному підробленні, пособництві в хабарництві, пособництві в комп’ютерному підробленні, всі скоєнні повторно. Слідчі виявили, що в комуні Вирфу Кимпулуй, яка офіційно налічує близько 7 тис. жителів, проживає близько 10 тис. вихідців з країн колишнього радянського простору.

Футбол: Румунія-Косово, 3-0

Збірна Румунії з футболу виграла на власному полі матч Ліги націй проти Косово з рахунком 3:0 через технічну поразку косовар – оголосила Європейська футбольна асоціація (УЄФА), організатор змагань. Матч, в якому явно домінували косовари, що супроводжувався сутичками між гравцями і вигуками вболівальників, але без будь-яких серйозних інцидентів на полі або на трибунах, повинен був закінчитися за кілька десятків секунд, за рахунку 0:0, коли гості без будь-якої правдоподібної причини покинули поле. Після перерви, що тривала близько 70 хвилин, арбітр повернувся на поле і дав свисток про закінчення матчу лише в присутності румунських гравців. Згідно з рішенням УЄФА, Румунія завершила групу С2 Ліги націй на першому місці, набравши 18 очок з 18 можливих, і увійшла до Ліги В. Разом з Іспанією, Грецією, Кіпром та Словаччиною, Румунія є однією з країн ЄС, які не визнали незалежність Косова, колишньої сербської провінції з більшістю албанського населення.

ЕКОНОМІКА – Валовий внутрішній продукт Румунії залишився незмінним у третьому кварталі цього року в порівнянні з попереднім, тоді як у порівнянні з тим же кварталом 2023 року, ВВП знизився на 0,2 відсотка. Про це свідчать останні дані, опубліковані у четвер Національним інститутом статистики. У своєму останньому звіті “Перспективи розвитку світової економіки”, опублікованому нещодавно, Міжнародний валютний фонд переглянув з 2,8% у квітні до 1,9% свої оцінки зростання економіки Румунії в цьому році. У Бухаресті Національна комісія зі стратегії та прогнозування у вересні знизила прогноз економічного зростання на цей рік з 3,4% до 2,8%.

ЗАРПЛАТНЯ – Президент Клаус Йоганніс підписав закон про підвищення мінімальної зарплатні до половини середнього заробітку в Румунії. Закон набуде чинності в перший день наступного року. Підвищення відбуватиметься за формулою, заснованою на чітких економічних показниках, а на першому етапі мінімальна заробітна плата брутто становитиме 4050 леїв (близько 800 євро), відповідно до угоди між урядом та профспілками. Це збільшення від 47% до 52% від середнього валового заробітку по країні, відповідно до формули, розрахованої фахівцями Міністерства праці на основі таких критеріїв, як купівельна спроможність, темпи зростання заробітної плати та національна продуктивність праці. Доходи 1,8 мільйона людей зростуть після цього підвищення заробітної плати.

КОНСТИТУЦІЯ – Нова Конституція Республіки Молдова зі змінами, внесеними за підсумками референдуму 20 жовтня, була опублікована в середу в Офіційному віснику Молдови. У новій редакції Основного закону Республіки Молдова зазначається, що інтеграція до Європейського Союзу є стратегічною метою країни, європейський шлях є незворотнім, а ідентичність народу Республіки Молдова – європейською, повідомляє Радіо Кишинів. Референдум 20 жовтня пройшов з крихкою більшістю голосів: 50,38% виборців сказали “так” внесенню змін до Конституції, які дозволять Молдові приєднатися до ЄС, в той час як різниця між тими, хто сказав “так” і “ні” склала 11 400 голосів.

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс перебуватиме з п’ятниці до понеділка з офіційним візитом у Німеччині, на запрошення свого колеги Франка-Вальтера Штайнмаєра. Як повідомляє Адміністрація Президента, програма візиту включає офіційні переговори між главами двох держав, а також зустрічі пана Йоганніса з канцлером Олафом Шольцем і спікером Бундестагу (нижня палата парламенту) Барбелем Басом. На неділю пан Йоганніс запрошений виступити з промовою у Федеральному парламенті під час урочистої церемонії, присвяченої Дню пам’яті жертв війни та диктатури. Згідно з офіційною статистикою, Німеччина є головним торговельним партнером Румунії та другим за обсягом інвестором в румунську економіку. Обидві країни є союзниками по НАТО і партнерами в ЄС. Йоганніс, етнічний німець з Румунії, завершує свою другу й останню президентську каденцію. Президентські вибори заплановані на 24 листопада – перший тур і 8 грудня – другий. У проміжку між ними – 1 грудня, в Національний день Румунії, пройдуть парламентські вибори.

УКРАЇНА – Європейський Союз оголосив у четвер, що вперше профінансував спільні закупівлі озброєнь країнами-членами, причому більша частина цих закупівель призначена для України, – повідомляє AFP. Згідно із заявою Єврокомісії, ЄС інвестував 300 мільйонів євро, щоб допомогти близько 20 країнам-членам придбати засоби протиповітряної оборони, бронетехніку та боєприпаси. ЄС також фінансував закупівлі зброї для Києва, але поза бюджетом ЄС через спеціальний фінансовий інструмент. Від початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року ЄС працює над зміцненням своєї оборонної промисловості та спроможності підтримувати Київ.

МЗС – Міністерство закордонних справ інформує громадян Румунії, які перебувають у Норвегії, прямують транзитом через цю країну або мають намір відвідати її, про рішення норвезької влади продовжити внутрішній прикордонний контроль до 1 грудня. Громадяни Румунії можуть звернутися за консульською допомогою за номерами телефонів Посольства Румунії в Королівстві Норвегія, дзвінки будуть переадресовані до Центру контактів та підтримки румунських громадян за кордоном, де на них відповідатимуть оператори колл-центру, які працюють цілодобово. Крім того, громадяни Румунії, які зіткнулися з важкою, особливою, надзвичайною ситуацією, можуть також зателефонувати до Посольства Румунії в Осло за номером екстреного виклику: + 4799153137. МЗС рекомендує відвідувати веб-сайти oslo.mae.ro та www.mae.ro.

ТЕНІС – У четвер в Малазі (Іспанія) в першому колі фінального раунду жіночого командного тенісного турніру Кубка Біллі Джин Кінг збірна Румунії зазнала поразки від Японії з рахунком 2:1. Після того, як Ана Богдан обіграла Нао Хібіно 6:2, 6:4, Ена Шибахара перемогла Жаклін Крістіан 6:4, 7:6 (7/2). У парному розряді Моніка Нікулєску та Габрієла Русе програли парі Шуко Аояма/Ері Хозумі. У чвертьфіналі Японія зіграє з минулорічним фіналістом, командою Італії. Румунська команда вперше брала участь у фінальному турнірі Кубка Біллі Джин Кінг.

ФУТБОЛ – Збірна Румунії з футболу готується до матчу Ліги націй проти Косово, запланованого на п’ятницю в Бухаресті. Румунія завершить свої домашні матчі проти Кіпру в понеділок. Румунська збірна очолює групу С2 Ліги націй з чотирма перемогами в чотирьох матчах і 12 очками. За нею йдуть Косово – 9 очок, Кіпр – 3, Литва – 0. Чотири найкращі збірні групового етапу Ліги націй візьмуть участь у плей-офф відбору до Чемпіонату світу 2026 року, який пройде в США, Мексиці та Канаді.

БЕЗПЕКА – Нинішня безпекова ситуація свідчить про те, що мир на європейському континенті більше не є гарантією, – заявив у вівторок очільник Генерального штабу Збройних сил Румунії, генерал Георгіце Влад у промові з нагоди 165-ї річниці створення Генштабу ЗСР. Він сказав, що в дисонансі з нормами міжнародного гуманітарного права дії Російської Федерації підживлюють зростання потенційних загроз і ризиків для безпеки і, що ми маємо кризову ситуацію в сфері оборони в Чорноморському регіоні, зоні стратегічних інтересів НАТО.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся сьогодні в Лондоні зі своїм британським колегою Кейром Стармером, з яким обговорив широкий спектр двосторонніх і міжнародних питань. Раніше, на двосторонньому економічному форумі, Марчел Чолаку заявив, що його інтерес як прем’єр-міністра «полягає в тому, щоб зменшити кількість румунів, які залишають країну». Він додав, що хоче переконати якомога більше британських бізнесменів, що «Румунія є чудовою країною для інвестицій». У свою чергу, лорд-мер Лондона Аластер Кінг підкреслив, що Румунія має динамічний і важливий для британських інвесторів енергетичний ринок і, що форум покликаний використати величезні можливості, які має румунська економіка. Що стосується діаспори, Марчел Чолаку зазначив, що понад 1,2 мільйони румунів обрали проживання, навчання або роботу у Великобританії. За його словами, це люди, які активно сприяють розвитку британського суспільства та економіки, люди, які досягли успіху як в академічному, так і в професійному планах, румунська громада добре інтегрована в багатьох важливих секторах. Напередодні зустрічі прем’єр-міністр поспілкувався з представниками румунської громади в Лондоні, яким сказав, що держава зрозуміла, що повинна розробити середньострокові програми для тих, хто бажає повернутися на батьківщину.

УГОДА – Партнерство між Румунією та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії є сильнішим, ніж коли-небудь, – заявив у середу міністр оборони Ангел Тилвер з нагоди підписання в Лондоні двосторонньої угоди про оборонну співпрацю. Згідно з прес-релізом міноборони, угода спрямована на зміцнення багаторічного партнерства між Румунією і Великобританією і є відповіддю на сучасні виклики безпеці. За словами Ангела Тилвера, в умовах агресії Російської Федерації проти України поблизу нашого кордону, «це міцне партнерство сприяє захисту східного флангу».  Угода також сприятиме впровадженню нових проєктів, таких як Регіональний морський навчальний центр в Румунії для підготовки українських військовослужбовців, затверджений румунським парламентои. Центр є результатом спільних зусиль Великої Британії, Румунії та інших стратегічних союзників, спрямованих на забезпечення необхідної підготовки українських морських піхотинців.

F-35 – Сенат Румунії у середу прийняв, в останньому читанні, законопроєкт про закупівлю літаків F-35 від уряду США. У вівторок Палата депутатів прийняла цей законопроєкт переважною більшістю голосів. Минулого тижня нормативно-правовий акт був направлений Урядом до парламенту для його прийняття за терміновою процедурою. Документ регулює програму, в рамках якої Румунія придбає 32 літаки нового покоління F-35, за які заплатить 6,5 мільярдів доларів, що зробить цю покупку найдорожчою в історії румунської армії. Вона включає в себе двигуни, матеріально-технічне забезпечення, послуги з навчання пілотів і персоналу, авіаційні тренажери, а також боєприпаси класу «повітря-повітря» і «повітря-земля». Кошти надійдуть з бюджету Міністерства національної оборони або за рахунок кредитів чи кредитних гарантій, наданих урядом США, чи за рахунок коштів з обох джерел. Перші літаки F-35 прибудуть до Румунії після 2030 року.

ЄВРОКОМІСІЯ – У вівторок в Європейському парламенті відбулося слухання Роксани Минзату, кандидатки від Румунії на посаду віцепрезидента Європейської комісії з питань людей та навичок, але комітети відклали винесення свого рішення до завершення слухань. Фактично, всі кандидати на шість віце-президентських посад зіткнулися з аналогічною ситуацією, яку створив кандидат від Італії на посаду віце-президента з питань згуртованості Раффаеле Фітто. Слухання Роксани Минзату пройшли добре, а її виступ і відповіді були високо оцінені більшістю членів комітетів.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Міністерство закордонних справ інформує громадян Румунії, які перебувають постійно, тимчасово або транзитом в Автономній області Андалусія Королівства Іспанія, або мають намір здійснити поїздку в цей регіон, що місцеве Метеорологічне агентство оголосило в провінції Малага помаранчевий код негоди – сильні опади та посилення вітру. Громадяни Румунії можуть звертатися за консульською допомогою за номерами телефонів Генерального консульства Румунії в Севільї, дзвінки будуть переадресовані до Центру контактів та підтримки румунських громадян за кордоном (ЦКПРГ), де на них відповідатимуть оператори колл-центру на постійній основі. Крім того, громадяни Румунії, які зіткнулися зі складною, особливою, надзвичайною ситуацією, можуть також зателефонувати на цілодобову гарячу лінію Генерального консульства Румунії в Севільї.

ЗЕМЛЕТРУС – Слабкий землетрус стався минулої ночі у повіті Вранча на південному сході Румунії. Сила підземних поштовхів склала 3 бали за шкалою Ріхтера. Цього місяця в Румунії сталося дев’ять землетрусів магнітудою від 2,2 до 3,2 балів. У 2024 році найсильніший тектонічний рух стався 16 вересня і мав магнітуду 5,4 бали за шкалою Ріхтера. 4 березня 1977 року в Румунії стався землетрус силою 7,2 бала за шкалою Ріхтера. Він забрав життя 1 570 людей, більшість з них у Бухаресті, і завдав матеріальних збитків, які на той час оцінювалися у понад два мільярди доларів. Близько 230 000 будинків було зруйновано або серйозно пошкоджено, а сотні підприємств вийшли з ладу. Землетрус спричинив економічну і соціальну кризу, яку, як стверджують історики, тодішня комуністична диктатура не змогла подолати аж до свого краху в 1989 році. Експерти попереджають, що в разі землетрусу, подібного до 1977 року, сьогодні в Бухаресті можуть обвалитися сотні будівель.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – У 2023 році вартість сільськогосподарської продукції блоку ЄС знизилася на 1,5% порівняно з попереднім роком до трохи більше 537 мільярдів євро, але Румунія є однією з країн ЄС, чия вартість сільськогосподарської продукції зросла порівняно з попереднім роком. Про свідчать дані, опубліковані Євростатом у середу. Угорщина і Словаччина, за якими йдуть Люксембург, Франція, Бельгія і Румунія з 22,2 млрд євро, були країнами з найбільшим зростанням. Минулорічне незначне падіння відбулося після 19%-го зростання у 2022 році, коли вартість сільськогосподарської продукції блоку ЄС досягла історичного максимуму в 545,4 млрд євро.

ТЕНІС – Жіноча збірна Румунії з тенісу бере участь у фінальному турнірі Кубку Біллі Джин Кінг 2024 в Малазі, Іспанія, з 13 по 20 листопада. У першому раунді 14 листопада Румунія зустрінеться з Японією, а переможець зіграє у чвертьфіналі з минулорічними фіналістками, тенісистками Італії. Неграючий капітан Горія Текеу викликав на фінальний турнір Жаклін Крістіан, Ану Богдан, Габріелу Русе, Анку Тодоні та Моніку Нікулеску. Збірна Румунії вперше вийшла до фінального турніру Кубка Біллі Джин Кінг після того, як 14 квітня у Фернандіна-Біч (штат Флорида, США) перемогла Україну з рахунком 3:2.

ФУТБОЛ – Збірна Румунії з футболу готується до матчу Ліги націй проти Косово, запланованого на п’ятницю в Бухаресті. Румунія завершить свої домашні матчі проти Кіпру в понеділок. Румунська збірна очолює групу С2 Ліги націй з чотирма перемогами в чотирьох матчах і 12 очками. За нею йдуть Косово – 9 очок, Кіпр – 3, Литва – 0. Чотири найкращі збірні групового етапу Ліги націй візьмуть участь у плей-офф відбору до Чемпіонату світу 2026 року, який пройде в США, Мексиці та Канаді.

ЗАРПЛАТА – Мінімальна заробітна плата в Румунії зросте до 4050 леїв (що еквівалентно приблизно 810 євро) брутто, починаючи з 1 січня наступного року, згідно з рішенням уряду. Рішення виконавчої влади на практиці відповідає європейській директиві, яка вимагає від держав-членів забезпечити, щоб мінімальна заробітна плата становила не менше 50% від середньої заробітної плати брутто.

САМІТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав у четвер на круглому столі з питань міграції, організованому з нагоди саміту Європейської політичної спільноти в Будапешті, до «короткострокових і довгострокових» рішень. Клаус Йоганніс також взяв участь у засіданні, присвяченому підтримці Республіки Молдова, разом з президенткою Майєю Санду та іншими європейськими лідерами, а також провів двосторонню зустріч з Генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе. Глава румунської держави бере участь у п’ятому саміті Європейського політичного співтовариства та неформальному засіданні Європейської Ради в Будапешті, сусідній Угорщині, які тривають протягом двох днів. За повідомленням Адміністрації Президента, під час дебатів Клаус Йоганніс вкотре наголосить на необхідності єдиної та твердої позиції лідерів щодо безпекової ситуації в регіоні, а також на необхідності продовження підтримки суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України в контексті агресивної війни з боку Росії. Європейське політичне співтовариство є міжурядовим форматом політичного діалогу між європейськими державами з метою співпраці з питань, що становлять спільний інтерес, задля зміцнення безпеки та стабільності на європейському континенті.

ОБОРОНА – «Агресивні дії Росії в Чорноморському регіоні змушують нас мати спільну перспективу, яка дозволить дати рішучу відповідь на нові загрози на наших кордонах», – заявив міністр оборони Румунії Ангел Тилвар на зустрічі міністрів оборони країн Південно-Східної Європи в Тирані (Албанія). Згідно з прес-релізом Мінстерства оборони, зустріч дала можливість обговорити вплив агресивної війни Росії проти України та її наслідки для регіональної безпеки. У цьому контексті Ангел Тилвар підкреслив роль Румунії як опори стабільності в розширеному Чорноморському регіоні, який став життєво важливим для євроатлантичної безпеки. «Тільки завдяки єдиному підходу ми можемо забезпечити безпеку нашого регіону і стабільність на кордонах ЄС і НАТО», – додав міністр. У кулуарах засідання, під час двосторонніх переговорів зі своїм молдовським колегою Анатолієм Носатим, Тилвар підкреслив важливість твердої підтримки Республіки Молдова перед обличчям безпекових викликів та спроб дестабілізації, що є частиною гібридних дій Російської Федерації.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку здійснить візит до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 12 та 13 листопада, де зустрінеться зі своїм колегою, спікером Палати громад Кейром Стармером та візьме участь в Економічному форумі Румунія-Великобританія. За словами прес-секретаря уряду в Бухаресті, з огляду на цей візит, румунська виконавча влада схвалила на своєму засіданні в четвер меморандум про оновлення Конвенції між двома країнами в галузі оподаткування та запобігання податковим ухиленням. Документ враховує зміни до румунського законодавства у 2023 році та зміни з огляду на мету Румунії приєднатися до Організації економічного співробітництва та розвитку.

США – Президент США Джо Байден запевнив у четвер, що виборча система США є справедливою і може бути дотримана, та що буде забезпечена мирна і впорядкована передача влади. Заява прозвучала у промові до американського народу про результати виборів та підготовку до передачі влади 20 січня, коли новообраний президент Дональд Трамп повернеться до Білого дому після перемоги над кандидатом від Демократичної партії Камалою Гарріс. «Ми приймаємо вибір, який зробила країна. Я багато разів говорив, що не можна любити свою країну тільки тоді, коли ти перемагаєш», – сказав Байден у своїй першій появі перед ЗМІ після перемоги Трампа. Що стосується цілісності виборчої системи США, Джо Байден назвав її «чесною, справедливою і прозорою». Їй можна довіряти, незалежно від того, виграєш ти чи програєш». Світові лідери відреагували після того, як Дональд Трамп оголосив про свою перемогу на президентських виборах у США.