Radio România Internațional

Author: Данієль Оня

  • Відпочинок у Муреші

    Відпочинок у Муреші

    Сьогодні ми розкажемо про туристичні пам’ятки повіту Муреш. У пропозиції регіону – мальовничі краєвиди зі столітніми лісами, парки розваг, а також старовинні маєтки та замки, деякі з яких запрошують гостей на різноманітні заходи. Зосереджуючись на культурній спадщині, ми запрошуємо вас до Муреського повітового музею.

     

    Дана Матік, менеджерка проєкту Visit Mureș, пропонує варіанти відпочинку, що підкреслює унікальність цього напрямку в Румунії. «На території повіту Муреш знаходиться найбільша кількість замків і маєтків у порівнянні з іншими повітами і це явище набуло значного поширення. У нас є брошури та матеріали, а також інформація на сайті про замки, які можна відвідати, їхній стан і те, що вони в собі приховують. Деякі з них є музеями, інші – готелями або центрами для проведення заходів. Окрім цього, у нас є кілька унікальних об’єктів. Якщо туристи приїжджають з Бухареста або з півдня країни, перша зупинка для них обов’язково має бути в Сігішоарі. Поруч із Сігішоарою, всього за 20 км від міста, знаходиться фантастичний замок – Бетлен у Кріші. Потім можна вирушити на північ у напрямку Тиргу-Муреша, адміністративного центру повіту, зробивши невеликий об’їзд у бік Совати. Там є ще один замок-музей, відомий тим, що саме в ньому народилася графиня Клаудія Редеї – пра-пра-прабабуся короля Чарльза III. Совата – це вже відома туристична локація, де знаходиться найбільше у світі геліотермальне озеро, розташоване в мальовничій місцевості. Курорт було відреставровано і він є одним із найкрасивіших у Румунії. Далі – Тиргу-Муреш, де розташований найбільший у Румунії зоопарк, а також численні пам’ятки архітектури в стилі ар-нуво.»

     

    Любителі природи можуть вирушити в походи стежками різного рівня складності, а ті, хто віддає перевагу культурним подіям, мають можливість взяти участь у численних заходах. Розпочати знайомство з регіоном можна з ViaTransilvanica. Відомий також як «дорога, що об’єднує», це туристичний маршрут завдовжки 1400 кілометрів. Він перетинає Румунію по діагоналі та призначений для пішохідного туризму, велосипедних подорожей або верхової їзди. «Ми пишаємося також тим, що три частини маршруту ViaTransilvanica пролягають територією повіту Муреш. Крім того, повіт Муреш є частиною Трансільванських пагорбів, які стали популярною еко-туристичною локацією. Тут добре розвинена інфраструктура для пішохідного туризму, верхової їзди та велосипедних подорожей. У нас також проводяться музичні фестивалі в стилі поп, які користуються великою популярністю серед молоді. До нас приїжджають гості з багатьох повітів та інших країн. Фестиваль Vibe, ймовірно, збирає найбільшу кількість учасників у всьому повіті. Окрім цього, у нас проводяться культурні фестивалі, зокрема Свято “Рабарбер” у Саскізі, Фестиваль повидла, а також Фестиваль повітряних куль. Хоча зараз такі фестивалі організовуються в різних куточках Румунії, перший із них відбувся саме в повіті Муреш, у Кимпул Четецій, неподалік курорту Совата. У повіті Муреш є також кілька місць, де можна займатися пошуком трюфелів – ще одна перевага регіону, особливо в контексті сучасного інтересу до гастрономії та slow tourism. Це чудова нагода вирушити на природу, взяти участь у пошуках трюфелю разом із навченими собаками. Усю цю інформацію можна знайти на нашому сайті, і, на мою думку, це доволі цікавий вид відпочинку.»

    Ми продовжуємо нашу подорож разом з Ліліаною Ліркою, PR-менеджеркою Муреського повітового музею. Вона запрошує відвідати секцію мистецтва, яка знаходиться в Палаці культури міста Тиргу-Муреш, палаці, що нещодавно був відреставрований і має дуже сучасний вигляд. «Палац – це більше, ніж фасад. Це 111-річна історія і я запрошую вас зайти всередину, ознайомитися з його таємницями. Наразі експонується виставка Адріана Кіри «Сліди та знаки», яку можна відвідати до 4 квітня. Виставка розташована на другому поверсі Палацу культури і наші гості побачать у всьому місті багато призм, на яких зображене велике серце. Це частина творчості художника Адріана Кіри, яку ви зможете побачити на виставці. Робота називається «Тотем для серця». Якщо говорити про постійну експозицію, то на третьому поверсі Палаці культури, праворуч знаходиться Галерея сучасного румунського мистецтва, а ліворуч – Галерея угорського мистецтва. Тут представлені твори найбільш відомих художників міжвоєнного періоду.»

    Не пропустіть відділ етнографії та народного мистецтва Муреського повітового музею. Тут ви ще зможете побачити тимчасову виставку «Мурешани в окопах Великої війни», яка цього року закриється. Природничі науки, з іншого боку, розміщені в монументальній будівлі, – розповідає Ліліана Лірка. «Виглядає дуже добре, особливо зараз, після ремонту. Знову відкрилася основна виставка природничої секції, де у нас є кілька секторів. У розділі палеонтології можна побачити копію печери з долини річки Ніраж, вражаючу колекцію комах та багато інших неймовірних експонатів, особливо для дітей. Це улюблене місце для дітей і ми з нетерпінням чекаємо їх. І батьки можуть насолодитися всім, що представляє ця секція, а до того ж у нас є вражаюча кактусова теплиця та сенсорний сад. Тому і діти, і батьки можуть почуватися у нас дуже добре. Далі переходимо до Цитаделі Тиргу-Муреш. Тут знаходиться секція історії та археології нашого музею. Наразі можна побачити надзвичайно цікаву виставку «Повсякденне життя в новому контексті», яка включає фотоархів Гашпара Тьорьока. Мало хто знає, що саме в Тиргу-Муреш було закладено основи фотографії в Румунії. А після 1990 року активно використовували фабрику для виготовлення рентгенівських знімків для негативів і фотоплівки. Ви побачите вражаючий архів, починаючи з комуністичної епохи. Інформацію можна знайти на нашому сайті www.muzeulmures.ro».

    Муреш – мультикультурний регіон, який вражає й своєю гастрономією, – розповідає Дана Матік, менеджерка проєкту Visit Mures. «Ми маємо румунську, угорську, саксонську, вірменську та єврейську кухні. Звісно, ще не всі ці страви можна знайти в ресторанах, але я вважаю, що наша роль полягає саме в тому, щоб переконати підприємців, ресторани включати в меню страви з цих культур, аби не втратити цю спадщину. Але це не заважає нам організовувати фестивалі чи дні відкритих дверей в Синагозі Тиргу-Муреша, наприклад, де місцеві асоціації готують спеціальні страви.»

    Отже, це місце для відпочинку, де перебування стає не просто зупинкою, а справжньою подорожжю в часі. Ми впевнені, що гостинність господарів та унікальні враження змусять вас повертатися знову і знову.

  • Кращі пропозиції на Туристичному ярмарку Румунії

    Кращі пропозиції на Туристичному ярмарку Румунії

    З 20 по 23 лютого в Бухаресті відбувся 51-й Туристичний ярмарок Румунії. Найгарніші туристичні регіони були представлені відвідувачам через туристичні агентства та місцеві державні адміністрації, які підготували рекламні пакети, ексклюзивні знижки та ідеї для відпочинку на будь-який смак та бюджет.

    Ана Войкан, промоутерка активного туризму, розповіла про нові програми, зосереджені на зеленому й сталому туризмі на природі. «У період свята Трійці, з 6 по 9 червня, вже вчетверте відбудеться Campfest – подія, на якій любителі природи зустрічаються, спілкуються, відпочивають від повсякденних справ і насолоджуються відпочинком просто неба, звичайно, разом із дітьми. Піші походи, велосипеди, рафтинг, каякінг – усе, що допомагає зробити паузу від цифрового світу та міської метушні. Для дітей разом із батьками протягом ярмарку діє знижка 45% від стандартного тарифу. Також у цей період ярмарку діють знижки до 35% на відпочинок на румунському узбережжі. Наприклад, ціни починаються від 200 леїв на особу за триденний відпочинок із розміщенням без харчування та доходять до 3 000 лей на особу за п’ятиденний відпочинок у п’ятизірковому готелі за системою «усе включено». Інтерес до Румунії справді помітний. Попит є як безпосередньо тут, на ярмарку, так і в онлайн-просторі, оскільки ці пропозиції доступні і на офіційних сайтах.»

    Таліда Козма, старша радниця в Марамуреській повітовій раді, прийшла на ярмарок у справжньому традиційному костюмі. Вона розповіла, що цей повіт на півночі Румунії має унікальну пропозицію. «Ми просуваємо все, що стосується традицій та культури. Традиції збереглися. Пам’ятки вже добре відомі: Веселий цвинтар, водоспад Каїлор, вузькоколійний поїзд «Мокеніца». У рамках цього заходу, оскільки повітова рада не має можливості самостійно пропонувати туристичні пакети, ми запросили туристичні агентства та представників бізнесу, які не тільки презентують Марамуреш, а й можуть його організовувати для туристів. Вже зараз запитують про пропозиції на Різдво, хоча попереду ще Великдень. До нас також вже надходять запити на зимові свята. Маємо пропозиції і на Великдень в історичному Марамуреші, де туристи можуть відвідати головні визначні місця.»

    На цьогорічному туристичному ярмарку пропозиція повіту Бузеу теж мала іншу тему. Якщо минулого року та два роки тому акцент був на ремеслах, традиціях, місцевих звичаях і сільському шармі, то цього року ми познайомилися з активним Бузеу. Ана Марія Добреску, керівниця відділу туристичних послуг повітової ради Бузеу, пропонує туристам відпочинок на природі. «Ми – Румунія в мініатюрі, бо маємо подібну пропорцію рівнини, пагорбів і гір. У нас є всі форми рельєфу. Ми хочемо розповісти, що можна робити на річці Бузеу, оскільки маємо один з найдовших маршрутів для рафтингу в Румунії – 14 км. Цей маршрут підходить як для дітей, оскільки це більш легка та спокійна частина річки Бузеу, так і для дорослих, які вже мають досвід рафтингу. У нас є зона, яку ми називаємо «пральна машина». У «пральній машині» все стає дуже інтенсивним і цікавим. Окрім цього маршруту для рафтингу, ми розповідаємо людям про озеро Сіріу, адже там є можливості для активного проведення вільного часу. Тут ми говоримо про Stand Up Paddling. Навіть один з місцевих операторів присутній поруч з нами на стенді. Він демонструє цю активність за допомогою дошки для рівноваги. Отже, спочатку бажаючі вчяться тримати рівновагу, а потім вирушають на озеро Сіріу.»

    На стенді Буковини відвідувачі могли скуштувати традиційні страви та дізнатися про найкрасивіші пам’ятки та туристичні атракції регіону, а також про пропозиції, присвячені Великоднім святам. Їх привітала Андрея Зімбру, радниця відділу туризму Сучавської повітової ради. «Ці пропозиції починаються від 500 лей за ніч з особи для пакетів all inclusive або 1.800 лей за пакет, наприклад, на три ночі з повним пансіоном. Ми також маємо пропозиції з напівпансіоном приблизно за 1.200 лей. Зацікавлені особи зможуть взяти участь у практичних майстер-класах з писанкарства, які проводять буковинські народні майстри, а також матимуть змогу насолодитися смачними стравами традиційної місцевої гастрономії. Буковина – це туристичний бренд Румунії і наша присутність на Туристичному ярмарку підтверджує зобов’язання Сучавської повітової ради щодо просування туристичного потенціалу нашого регіону. Ми хочемо запропонувати відвідувачам унікальний досвід через живі традиції, традиційну гастрономію та презентацію численних варіантів незабутнього відпочинку в повіті Сучава.»

    Дана Матік з Visit Mureș запрошує на екскурсію замками та маєтками Румунії. «Цього року ми вирішили, вперше, виставити трохи більший стенд, ніж у попередні роки і запросити спільних експонентів, наших партнерів або представників готелів і ресторанів з нашого повіту. Ми також запросили партнерські установи, такі як Повітовий музей, Зоопарк у Тиргу-Муреш і два центри туристичної інформації. Я б із задоволенням порекомендувала одну сферу, в якій ми, можливо, є найкращими в Румунії. На території повіту Муреш знаходиться найбільша кількість замків і маєтків порівняно з іншими повітами країни. Це явище набуло широкого розмаху. У нас є брошури та матеріали, а також інформація на сайті про замки, які можна відвідати, їхній стан і що вони приховують. Деякі з них були перетворені на музеї, інші – на готелі або центри для проведення заходів.»

    Стенд для просування туристичної дестинації Вама-Бузеу з повіту Брашов вирізнявся наявністю символу – бізона в реальному розмірі, а також продуктами гастрономії, представленими місцевими господинями. Нас вітає учасниця виставки Юлія Рот. «Тут ви можете знайти природний парк для бізонів, водоспад Урлетоаря, а також у нас є концепція гастрономії, орієнтованої на місцеві традиції. Ви можете скуштувати традиційну місцеву їжу в будинках місцевих жителів. Музей Вама розташований приблизно за 45 хвилин від Брашова. Це не так вже й далеко. У парку ви побачите не тільки 20 бізонів, а й павичів, оленів, ланей, муфлонів, гусаків і качок. Тож це не лише бізони.»

    Під час ярмарку Туристичний прес-клуб FIJET Румунія продовжив проєкт під назвою «Дестинації FIJET Румунія», який вже став другим за рахунком. На голосування було запропоновано десять туристичних дестинацій. Цього року головний приз здобула Дунайська ущелина.

     

  • Гаргіта – гастрономічний регіон Європи-2027

    Гаргіта – гастрономічний регіон Європи-2027

    Гаргітський повіт отримав звання «Гастрономічний регіон Європи» у 2027 році, яке присуджує Міжнародний інститут гастрономії, культури, мистецтв і туризму. Журі з семи країн високо оцінило цей регіон за його приголомшливі ландшафти, багаті кулінарні традиції та прихильність до сталого сільського господарства та біорізноманіття. Окрім дикої природи, Гаргіта також має багато історичних пам’яток, таких як укріплені церкви та середньовічні фортеці.

     

    Мезей Жолт, керівник проєкту Visit Harghita, розповів про види туризму, які розвиваються в цьому регіоні. «Запрошую вас здійснити віртуальну подорож Гаргітським повітом, ідеальним місцем для сімейного відпочинку, який було нещодавно оголошено «Гастрономічним регіоном Європи» 2027 року. Гаргіта має великий туристичний потенціал, відомі курорти та рекреаційні зони, серед яких бальнеологічні центри Беїле Тушнад, Борсек, Червоне озеро, Ізворул Мурешулуй або природні заповідники та пам’ятки природи, такі як озеро Святої Анни, Кеїле Біказулуй, Поляна Нарцисів, природоохоронна територія Келіманські гори. Тут є культурні та екуменічні пам’ятки, такі як церква Шумулеу Чук, важливий паломницький центр для католиків, укріплена церква храм Диржу, включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, замки Лезаря та Міко. І не можна не згадати про мофети, грязьові, торф’яні та соляні ванни. Мінеральні води є скрізь, адже джерел тут більше ніж 2 000. Деякі з них розливають у пляшки, але унікальним досвідом є дегустація води прямо там, де вона б’є з-під землі.»

     

    У казковому природному оточенні традиції та звичаї все ще живі та передаються з покоління в покоління. Ви можете ознайомитися з ними, відвідавши ремісників, беручи участь у місцевих заходах або завітавши до музеїв. «Мистецтво та народна музика мають важливе значення у повсякденному житті. Традиційні вечори, народні гуляння та різноманітні фестивалі ̶ це чудова нагода вшанувати або познайомитися з фольклорною творчістю. Народні костюми також є джерелом місцевої гордості та захоплення, а музеї повіту детально їх представляють. У деяких випадках музеї знайшли свій дім у монументальних будівлях. Наприклад, Секейський музей Чука в місті М’єркуря-Чук розташований у фортеці Міко, а музей Хааза Режьо в Одорхею-Секуєск переїхав до вілли Габерштумпф.»

     

    Повіт Гаргіта вирізняється не лише своїми культурними заходами. Мезей Жолт, керівник проєкту Visit Harghita, каже, що туристи, які віддають перевагу пішим прогулянкам горами, почуватимуться в своїй стихії. «У горах Гаргіти, Гешмаш, Келімань та Чук є багато помічених маршрутів. Узимку, ви знайдете тут гірськолижні центри, що пропонують різні варіанти для любителів зимових видів спорту. Найкрасивіші та найпопулярніші з них ̶ Гаргіта-Бей та Гаргіта-Медераш, Бучин, Чумань, Беїле-Гомород, Версаг. Більше інформації можна знайти на веб-сайті Visit Harghita в розділі «Гірськолижна Гаргіта». У нас є понад 100 туристичних програм по всьому повіту. Я хотів би також згадати й виділити бобслейні траси, більшість з яких мають сертифікат сімейного відпочинку. Серед них Ski Ghimeș в Лунка де Сус, де працює траса для бобслею завдовжки 1 800 метрів. Захопливий спуск майже в 1 500 метрів пропонує і Bob Vărșag. Окрім цього, варто згадати Oxygen Bob в ущелині Пингераць з бобслейною трасою завдовжки 1 260 метрів, що простягається майже на один кілометр через ліс поблизу Червоного озера. Подібний атракціон чекає на вас і на Lobogo Bob у Беїле Гомород. Найдовший у Румунії бобслейний спуск знаходиться в Топліці ̶ його протяжність перевищує 1 900 метрів. А літня траса в Борсеку, завдовжки майже 1 500 метрів, працює у весняно-осінній сезон.»

     

    У Гаргіті ви знайдете два відомих та особливих озера. Одне з них, озеро Святої Анни, яке утворилося у вулканічному кратері та є унікальним в Європі. «Ще одна краса ̶ Червоне озеро, яке утворилося після того, як зсув перегородив шлях річці. Донині тут можна побачити сліди затопленого лісу. Особливим досвідом може стати відвідування ущелин Вергішулуй. Тут наша пригода передбачає низку пішохідних мостів, які проходять через воду, над скелями або піднімаються до вапнякових печер. Природа була щедра і при формуванні пагорбів Прайд, де накопичилися поклади солі в достатній кількості, щоб їх можна було експлуатувати. Так виникла Прадська соляна шахта, де під землею знаходиться цілий світ. У безпосередній близькості від соляного басейну утворився соляний каньйон, де гори також із солі».

     

    Гастрономія повіту Гаргіта ̶ це справжня візитівка. Ви можете побалувати себе рецептами міжнародної кухні, але підкорять вас саме традиційні страви, каже Мезей Жолт, керівник проєкту Visit Harghita. «Аромати, які можуть спокушати ваші смакові рецептори, коли ви мандруєте цим повітом ̶ насичені та густі, ситні та димчасті, теплі та солодкі. Будь то чорба з квашеною капустою або свинина по-циганські, паприкаш або гуляш ̶ усе це лише половина цілого, яке можна доповнити фруктовою палінкою.

    Люди зрозуміли цінність і смак якісних продуктів, особливо тих, що готуються на невеликих фермах. Тому вони створили бренд навколо ідеї секейського продукту: козонак, сливова палінка або домашнє пиво, а також сири, джеми, мед і домашні сиропи. А навколо них є й нагода для святкувань і радості, зокрема Фестиваль казану в Борсеку, Фестиваль бринзи з мамалигою, Фестиваль картоплі в М’єркуря-Чук, Свято слив та Фестиваль фаршированої капусти.

    Асоціація міжмуніципального розвитку повіту Гаргіти Visit Harghita подала заявку у 2023 році. А під час візиту в жовтні 2024 року журі Міжнародного інституту гастрономії, культури, мистецтва та туризму ознайомилося з місцевими гастрономічними традиціями, громадськими ініціативами та стратегіями сталого туризму. На урочистій церемонії президенту Повітової ради Гаргіти було офіційно вручено звання «Гастрономічний регіон Європи». Підготовка до 2027 року вже розпочалася, а організатори прагнуть, щоби Гаргітський повіт з гордістю представив свою кулінарну та культурну спадщину під титулом «Гастрономічний регіон Європи”.»

     

    Гаргіта буде популяризована на міжнародному рівні не лише як туристичний напрям, а й як успішний приклад сталого розвитку та збереження кулінарної спадщини.

     

  • Кимпулунг-Молдовенеск, природа і традиції

    Кимпулунг-Молдовенеск, природа і традиції

    Буковина – один із найпопулярніших туристичних регіонів Румунії. Тут ви можете зупинитися в курортному містечку національного значення – Кимпулунг-Молдовенеск. Воно пропонує ідеальне поєднання традицій, культури та природи, що робить його цікавою локацією для будь-якого мандрівника. Після знайомства з визначними пам’ятками міста можна вирушити численними пішохідними маршрутами, які ведуть до гірських вершин гір Рареу та Гіумалеу, що ідеально підходять для любителів природи та спорту на свіжому повітрі.

     

    Ми дізналися у Міхаєли Аксинті, інспекторки Туристичного інформаційного центру в місті Кимпулунг-Молдовенеск, звідки походить назва нашого пункту призначення. «Оточений лісистими пагорбами, в центрі румунської Буковини, місто Кимпулунг-Молдовенеск простягнувся на 14 км. Звідси виникає і його назва «Довге поле», що має походження від однойменної улоговини на середині течії річки Молдова. Туристам, які прибувають до міста біля підніжжя гори Рареу, неодмінно варто завітати до Музею дерев’яного мистецтва. Це єдина етнографічна колекція такого роду в Румунії й одна з небагатьох в Європі, присвячена виключно дерев’яним предметам. Слід також згадати приватні колекції: етнографічну колекцію Йоана Гремаде та колекцію дерев’яних ложок Йоана Цугуя. Завдяки цим колекціям наші мандрівники дізнаються, як дерево супроводжувало наше життя протягом століть, як ліс давав людям притулок, їжу, багатство і навіть ідентичність. Також з культурної спадщини можна відвідати церкви нашого міста, монастирі Рареу та Сіхеcтрія Рареулуй. Серед церков також хотілося б відзначити церкву Капул Сатулуй, яка є першою тутешньою дерев’яною церквою, побудованою в 1855-1858 роках. Якщо туристи захотять відпочити в центрі міста, вони відкриють для себе Центральний парк з прекрасним артезіанським фонтаном, побудованим в 1898 році з нагоди 50-річчя правління австрійського імператора Франца Йосифа I. Окрім цього, можна побачити скульптурний пам’ятник «Драгош Воде та зубр», колишню будівлю ратуші 1863 року, яка в той час була муніципальним палацом. Її теж звели за замовленням імператора Франца Йосифа I.»

     

    Усього в декількох кілометрах від центру міста туристи відкриють для себе чарівні краєвиди масиву Рареу. Детальніше про це розповіла Міхаєла Аксинті. «Це є епіцентр туризму в усьому регіоні Буковини. З будь-якої точки він виглядає як велична фортеця, в якій підносяться сторожові вежі Піетрелор Доамней. Не менш хизуються своєю величчю Ущелини Моара Дракулуй, які вважаються найкрасивішими в усій Буковині. Одне з місць, яке, на нашу думку, не залишить мандрівників байдужими ̶ Віковий ліс Слетіоара. Його також називають Дерев’яним собором Рареу. Це природоохоронна територія площею 1064 гектари, яка з 2017 року є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тут туристи знайдуть старі дерева, яким близько 200-300 років, їх висота перевищує 50 метрів, а діаметр ̶ щонайменше 1 метр. Гірський велосипедний спорт, польоти на параплані, піші прогулянки, бездоріжжя, скелелазіння, навіть поїздки на квадроциклах ̶ і це далеко не всі види активної відпустки для тих, хто хоче поєднати рух з відпочинком і насолодитися природою та свіжим повітрям. Для любителів зимових видів спорту є також гірськолижна траса Рареу, завдовжки 2 850 метрів, з перепадом висот 455 метрів і середнім ступенем складності. На старті пуск має ширину 30 метрів, а на фініші вже 80. Тут є підйомник гондольного типу і все, щоб задовольнити любителів зимових видів спорту.»

     

    Протягом року мерія міста Кимпулунг-Молдовенеск через Туристичний інформаційний центр організовує кілька заходів. Під час Міжнародного фольклорного фестивалю Буковинські зустрічі та фестивалю Дорога дерева організовується Ярмарок народних майстрів. На нього запрошуються народні умільці з Буковини. Вони знайомлять публіку з мистецтвом писанкарства, різьблення по дереву, ткацтва, плетіння, шиття народних костюмів і плетіння кіс. Ви також можете зустрітися з митцями в їхніх майстернях, розповідає Міхаєла Аксинті, інспекторка Туристичного інформаційного центру в місті Кимпулунг-Молдовенеск. «У місті туристи можуть звернутися до одного з наших найвідоміших майстрів, пана Арістотеля Ерхана. Він є народним умільцем, який зберігає традицію виготовлення бучумів (трембіт). Історія цього музичного інструменту сягає корінням у сиву давнину. Бучуми використовували, щоб попередити людей про небезпеку. Щороку вуйко Стеліу мандрує навколишніми лісами, шукаючи резонансну деревину, призначену для виготовлення цього інструменту. Як він сам говорить, це походить з бажання вшанувати предків так, як того вимагає традиція. Він навчився їх виготовляти, об’єднавши навколо себе багато інших господарів, які вміють ними користуватися. Майстер Стеліу каже, що центр бучуму ̶ це точка, через яку можна зазирнути в прострір. Нині буковинські бучуми є живою легендою, яскравим підтвердженням передачі тисячолітніх традицій з покоління в покоління».

     

    Календар подій тут дуже добре організований. З року в рік відбуваються фестивалі, які дотримуються традицій, приваблюючи тисячі туристів. Серед них ̶ Міжнародний фольклорний фестиваль «Буковинські зустрічі». «Щорічно він збирає близько 500 митців з-за кордону та понад 1500 митців-аматорів з повіту, загалом понад 11 000 учасників. Він організовується за участю чотирьох країн, в яких проживають колишні або нинішні мешканці Буковини: Польщі, України, Румунії, Угорщини та Республіки Молдова в якості гостя. У нас також є змагання з гірського бігу ̶ Bucovina Ultra Rocks, яке цього року стало частиною Europe Trail Cup. Це одне з найбільших змагань в Румунії з гірського бігу, маршрут якого пролягає через наші природні заповідники та символічні місця, такі як Піетреле Доамней, Кеїле Моара Дракулуй, гірські масиви Рареу та Джумалеу. Восени, у жовтні, ми проводимо фестиваль Дорога дерева та Ярмарок молочарів, події, які відзначають та популяризують давні ремесла жителів Кимпулунга.»

     

    Щороку місто Кимпулунг-Молдовенеск відвідують понад 80 тисяч туристів, які проживають у більш ніж 200 об’єктах розміщення, причому переважна більшість – це туристи з європейських країн.

  • Відпочинок у лісі Краюлуй

    Відпочинок у лісі Краюлуй

    Фото: facebook.com/padureacraiuluiТематичні пішохідні та туристичні стежки, печери, старовинні дерев’яні церкви, Via Ferrata, гірські бігові та велосипедні маршрути, традиційна кухня ̶ усе це складові незабутнього відпочинку в Румунії. Незалежно від того, чи подорожуєте ви з сім’єю, друзями або колегами, прагнете релаксації чи пригод, ліс Краюлуй стане чудовим місцем для дозвілля на природі. Розташований на заході країни, цей регіон вирізняється густими лісами, куполоподібними пагорбами та численними карстовими утвореннями. |Крім цього, тут зосереджена найбільша кількість печер у Румунії.

     

    Межі цього екотуристичного напрямку ми вперше окреслили разом із Паулем Якобашем, менеджером Центру заповідних територій та сталого розвитку. «Ліс Краюлуй розташований на північному заході гір Апусень й охоплює територію повіту Бігор. На півночі його природною межею можна вважати річку Крішул Репеде, яка тече з повіту Клуж у Бігор, утворюючи мальовничу ущелину та карстові плато на території десяти населених пунктів, відомій як Даміш-Понораш. На півдні розташована Беюська улоговина, яку ми, жителі Бігорського повівту, любимо називати Краєм Беюша. Це унікальний етнографічний регіон у межах повіту. На заході, у напрямку Ораді, місцевість поступово переходить у горбисту зону, а на сході розташована долина Ядула та масив Вледяса, який також є частиною гір Апусень. Фактично можна сказати, що це край між двома річками: на півночі протікає Крішул Репеде, а на півдні ̶ Крішул Негру.»

     

    Уся ця компактна територія з часом стала одним із найрізноманітніших природних туристичних напрямків у Румунії, незважаючи на свої відносно невеликі розміри. «Насамперед ми говоримо про печери, адже тут багато карстових утворень й облаштованих туристичних печер. Крім того, у нас є мережа спелеотуристичних печер – тобто технічно складніших печер, які можна відвідати лише з гідом і спеціальним спелеологічним спорядженням. Також тут прокладено кілька маршрутів Via Ferrata, є можливість займатися рафтингом, а численні зони підходять для велотуризму та маунтинбайкінгу. Крім того, добре розвинене скелелазіння. Тут можна займатися пішохідним туризмом, а також є маршрути «Eduventure» (так зване пригодницьке навчання), що призначені як для дітей, так і для дорослих. Не менш важливим є й гірський біг, для якого створена розвинена інфраструктура. Останнім часом почав розвиватися і кінний туризм, тож тепер можна насолоджуватися прогулянками верхи. Варто також зазначити, що ця місцевість чудово підходить для відпочинку. Незалежно від того, чи ви вирішите провести час у дворі затишного пансіонату, зазвичай традиційного типу, відреставрованого для туристів, чи зупинитеся в глемпінгу або кемпінгу, тут завжди знайдеться місце для релаксації.»

     

    Via Ferrata ̶ це захищений маршрут для скелелазіння, основою якого є сталевий кабель, натягнутий вздовж маршруту, який періодично прикріплений до скелі, а також додаткові допоміжні засоби — металеві скоби-сходинки, кілки, викарбувані у скелі сходи та навіть драбини або мости. Коротше кажучи, це потужна пригода з мінімальними ризиками. Маршрути Via Ferrata в лісі Краюлуй пропонують захоплюючі враження як для початківців, так і для більш досвідчених альпіністів. Вони мають цікаву історію, про яку нам розповів спелеолог і альпініст Віорел Ласку. «Історія Via Ferrata бере свій початок ще в роки Другої світової війни, коли італійські війська мали долати гори з одного боку в інший. Тоді вони створили залізні сходи зі сталевим дротом. З того часу багато чого змінилося, все еволюціонувало, але ці конструкції залишилися на скелях. Після війни їх почали використовувати як туристичні маршрути. Таким чином, поступово розвивалися маршрути Via Ferrata. В останні роки це стало справжнім феноменом. Такі маршрути були облаштовані і в нашому регіоні, серед них багато трас для професіоналів. Однак кількість професійних альпіністів зменшилася, їх вже не так багато, як раніше. Проте зона Via Ferrata може бути доступною для будь-якого туриста з нормальною або мінімальною фізичною підготовкою. Не обов’язково бути професіоналом. Окрім залізних сходинок, є також трос, який ми називаємо «тросом життя». Він тягнеться від самого початку маршруту і аж до його завершення. Кожен турист, який проходить маршрут Via Ferrata, зобов’язаний для своєї безпеки мати страхувальну систему з амортизатором, каску, а також, за бажанням, рукавиці.»

     

    На початку маршрутів ви знайдете невеликий QR-код. Просканувавши його телефоном, ви отримаєте всю необхідну інформацію. Це дуже корисно для туристів, які приїжджають сюди, – розповів спелеолог та альпініст Віорел Ласку. Тут є багато маршрутів різного рівня складності ̶ для досвідчених, початківців, а також для дітей. «У нас є маршрут, створений ще задовго до двох професійних трас, який називається Piticot (малюк). Він допомагає дітям звикнути до лазіння, адже має максимальну висоту всього 20 метрів. Я спостерігав за батьками, які стояли збоку і підбадьорювали дітей, але самі не піднімалися туди, щоб зрозуміти, що це таке. А 20 метрів ̶ це чимало, це висота чотириповерхового будинку. Однак поступово до неї звикаєш. Ті, хто кілька років тому починав із коротких маршрутів, вже переходять на складніші. Довші маршрути досягають висоти 40, 60, навіть 80 метрів. Більшість трас мають приблизно 150 метрів завдовжки. Кожен маршрут Via Ferrata унікальний. Жоден не може бути таким самим, адже скелі різні. Усі вони прекрасні і всі варто пройти. Ми також уважно стежимо за туристичним потоком і вже бачимо людей, які ставлять собі за мету пройти всі маршрути Via Ferrata в Румунії.»

     

    Ліс Краюлуй також перетинає європейський маршрут дерев’яних церков, розповідає Паул Якобаш, менеджер Центру заповідних територій та сталого розвитку. «Ми говоримо, зокрема, про дві історичні пам’ятки: дерев’яні церкви в Безні та Валя-Крішулуй. Обидві вони розташовані неподалік річки Крішул Репеде, у північній частині цього регіону і до них легко дістатися. Проте є й інші. Наприклад, у північній частині знаходиться дерев’яна церква в Йосані, у комуні Меджешть. Дерев’яні церкви є й на півдні. Навіть якщо вони не мають статусу історичних пам’яток, вони все ж дуже цікаві завдяки своїй архітектурі, внутрішньому розпису і, тому, що збереглися протягом століть.»

     

    На сторінці екотуристичного напрямку padureacraiului.ro ви знайдете вичерпну інформацію про всі туристичні враження ̶ як на поверхні, так і під землею.

     

     

     

     

  • Фегераський край

    Фегераський край

    Гори Фегераш є унікальними в Європі. Тут можна побачити безперервні лісові масиви зі здоровими та різноманітними популяціями диких тварин. Це територія з цікавою історією, безліччю форм рельєфу та багатством місцевих культур.

    Про це розповідає директорка з питань комунікацій та розвитку громад Карпатського фонду збереження природи Вікторія Донос. «Географічно територія розтягнута у вигляді смуги. Якщо дивитися з осі схід-захід, то вона має 82 кілометри завдовжки, а ширина варіюється від 12 до 19 кілометрів. Територія охоплює частину повітів Брашов та Сібіу. Її рельєфом є гори Фегераш і великий амфітеатр, що відкривається на північ до рівнини Олтулуй і плато Хиртібачулуй. Тут знаходиться фортеця Фегераш, стародавнє поселення, де колись жили саксонці, або де досі існують їх потужні громади і збереглося багато традицій. Це особлива територія, яка заслуговує на те, щоб нею подорожувати і про неї знали.»

    Перша зупинка нашої віртуальної мандрівки ̶ село Миндра. Тут можна відвідати особливе місце ̶ Музей полотен та історій. «Там ви дізнаєтеся історію цього села, історію еміграції членів цієї громади до Сполучених Штатів у міжвоєнний період, а також як люди поверталися та будували будинки на зароблені там гроші. Якщо ви хочете познайомитися з майстрами, я б порекомендувала вам зупинитися у пана Соріна Петрішора в селі Уча. Він дуже любить старі звичаї. Його будинок ̶ це живий музей, де відбувається діяльність, яка колись відбувалася в усіх будинках румунських селян, від ткацтва до випікання хліба в домашніх умовах. У нього також є місцевий гастрономічний центр, тож, якщо сплануєте подорож заздалегідь, зможете скуштувати традиційні страви. Далі ви можете продовжити подорож до Авріга, де в бібліотеці щотижня проводяться справжні вечорниці. Нічого постановочного – жінки з цієї громади збираються тут, працюють, займаються рукоділлям і спілкуються. Вони не мають спеціально підготовлених пісень, як ми звикли бачити у музеях на виставі вечорниць. Усе відбувається дуже природно, і це чудово, що жінки дістали зі скринь свій традиційний одяг і приходять у ньому на ці вечорниці. Тут, в Аврігу, ви також можете познайомитися з Адріаном Давидом – майстром з виготовлення постолів. Це молодий чоловік, якому ще немає 30 років. Він закохався у цю справу, перетворив одну з кімнат свого будинку на музей і, водночас, навчає народного ремесла дітей, які відвідують Школу ремесел і майстерності, що діє в цій громаді.»

    Край Фегерашу  ̶  це лише частина набагато більшої території навколо гір Фегераш. І вся ця місцевість настільки цікава, що її щорічно відзначають фестивалем. Făgăraș Fest ̶ це фестиваль гір і людей, які живуть у цій місцевості, як каже Вікторія Донос, директорка з питань комунікацій та розвитку громад Карпатського фонду збереження природи. «Фестиваль протягом п’яти сезонів проводився в різних громадах навколо Фегераських гір. Він охопив територію від півночі до південної частини цих гір. Цього року ми хочемо зупинитися в одній громаді, яка стане постійним місцем проведення фестивалю, тому що віримо, що цей захід зможе мати ще більший вплив на життя людей, сприяти економічному розвитку та водночас стати традицією для якогось населеного пункту в Краї Фегерашу або іншої громади навколо цих гір. Ми проводимо конкурс, до участі в якому були запрошені 35 громад, розташованих навколо гір Фегераш, у повітах Арджеш, Брашов, Сібіу та Вилча. Цього разу ми оцінюватимемо всі муніципалітети, які подали заявки, оскільки це був конкурс проєктів. На першому етапі ми оберемо три громади, які відвідаємо, адже для нас дуже важливо побачити запропоноване місце, оцінити відкритість місцевих, дізнатися, які туристичні об’єкти є в цьому регіоні, а також зрозуміти, як місцеві жителі можуть долучитися до організації цього фестивалю.»

    На двох останніх фестивалях також були присутні іноземні туристи, які оцінили, перш за все, багатство вражень, які пропонує цей фестиваль: від природи до культурних вражень. «Вони були здивовані, коли побачили, як багато у нас екскурсій. Наприклад, у нас були програми про птахів, комах, кажанів, ліс, дику природу. Разом із центром гірських пошуково-рятувальних оперцій – Сальвамонт ми пройшли спеціальними стежками в лісі та відкрили для себе особливі місця. Потім дехто спробував пожити в кемпінгу, в наметах, які ми пропонували минулого року під час фестивалю. Інші зупинялися у пансіонатах у цьому районі, або навіть від’їжджали набагато далі від території фестивалю. Житло було заселене в радіусі 50 кілометрів. Я пам’ятаю, з яким подивом і задоволенням вони розповідали про пансіонати, які зберегли автентичний дух, атмосферу місця. Наприклад, вони дуже гарно відгукувалися про будинки в Порумбаку, про дуже смачні сніданки, про артефакти, які вони там зустрічали, і про місцевих господарів. Взаємодія з власниками будинків є дуже важливою.»

    Ще одним проєктом Карпатського фонду збереження природи є створення туристичних пакетів, які включають різні враження від перебування в Країні Фегераш та загалом навколо Фегераських гір, про що ми дізналися від Вікторії Донос, директорки з питань комунікацій та розвитку громад. «Наприклад, у нас є пані Віоріка Олівотто з Ушоари, яка шиє традиційні румунські блузки та є живим людським скарбом. Дуже добре, щоб якомога більше людей дізналися про неї. Це корисно для туристів, які можуть взяти участь у майстер-класах, які вона може організувати, а також залишити щось по собі, щоб пані могла продовжувати свою справу та отримувати підтримку. Далі, в селі Ліса є вири для прання, які визнані світовою спадщиною ЮНЕСКО, одна родина продовжує тут цю традицію, що триває вже кілька сотень років. Туристи мають знати про них і включати в свої подорожі Румунією.»

    Край Фегерашу залишається казковою туристичною місцевістю, де автентичні традиції та захоплюючі краєвиди гармонійно поєднуються. Це ідеальне місце для тих, хто шукає тишу природи та сільську атмосферу.

  • Принади Тімішоари

    Принади Тімішоари

    Тімішоара, культурна столиця Європи у 2023 році, є найбільшим містом на заході Румунії та продовжує приваблювати відвідувачів. Добре розвинена туристична інфраструктура та культурні заходи залишаються головними принадами міста. На Віденському туристичному ярмарку, який проходив з 16 по 19 січня, туристи дізналися, що може запропонувати наша сьогоднішня дестинація.

    Віденський туристичний ярмарок є однією з найбільших подій у цій галузі, яка приваблює професіоналів як у сфері відпочинку, так і ділового туризму. Лаура Болдовіч, директорка Організації з управління дестинацією Тімішоара, каже, що участь у цьому ярмарку була необхідною для подальшого просування напрямку, якому надають перевагу туристи, які вже відвідували це місто. «Мої колеги щойно повернулися з Віденського туристичного ярмарку ̶ чотириденного заходу, який став справжнім успіхом для нашого міста та за його межами. Відвідувачів було навіть більше, ніж у 2024 році і це підтверджує інтерес австрійців до унікальних туристичних дестинацій. У нас був спільний стенд з містами Орадя та Сібіу, відвідувачі дуже цікавились нашим містом. Багато з них казали, що вони вже були в Тімішоарі раніше і хотіли б повернутися. Ми не зупиняємося на досягнутому. Наступний ярмарок, в якому ми візьмемо участь, цього разу з власним стендом Тімішоари, відбудеться в Будапешті через два тижні.»

    Австрія є ключовим туристичним ринком для Тімішоари. Таким чином, до весни всі, хто подорожує через Відень або Будапешт до аеропорту, зможуть побачити великий інформаційний банер, що має 40 квадратних метрів, із запрошенням відвідати Тімішоару. І це лише частина промоції, каже Лаура Болдовіч. «Ми популяризуємо місто через все, що воно представляє: освіту, інвестиції, робочі місця. Працюватимемо на кількох рівнях, як і минулого року, розглядаємо різні туристичні ярмарки, в яких плануємо взяти участь. Я вже згадувала про поїздку до Будапешта в лютому, але крім того, ми їдемо в Берлін, Лондон, Барселону, Ріміні, Франкфурт-на-Майні. Цього року ми також хочемо відкрити інтерактивний дитячий музей, який буде єдиним у своєму роді в регіоні. Таким чином, ми хочемо розвивати Тімішоару як сімейний туристичний напрямок для дітей.»

    «У 2023 році місто отримало титул Культурної столиці Європи, що свідчить про те, що Тімішоара має дуже яскраве культурне життя», ̶ каже Лаура Болдовіч, директорка Організації з управління дестинацією Тімішоара. «Усім, хто прагне різноманітних подій, але шукає унікальні та цікаві місця, ми рекомендуємо Тімішоару. Центр міста має дуже велику пішохідну зону. Це, мабуть, найбільша пішохідна зона в Румунії. У нас також є найбільша кількість історичних пам’яток в Румунії. Почати прогулянку можна в центрі Тімішоари, з площі Вікторієй, яка з’єднується з площею Свободи, а потім з найкрасивішою, на мою думку, площею Унірій. Таким чином, ми маємо три площі, з’єднані пішохідними вулицями, терасами, місцями, де можна зупинитися та помилуватися містом. Ті, в кого є більше часу, можуть продовжити пішу прогулянку, адже в Тімішоарі не тільки центр вартий уваги, але й історичні квартали, які є дуже цікавими. Крім цього навколо міста є виноробні райони. Досить близько, якщо у вас є транспорт, знаходяться інші міста, такі як Орадя і Сібіу. Але Тімішоара варта того, щоб провести у ній хоча б вихідні й я обіцяю, що нудьгувати точно не доведеться.»

    Місто вражає своєю різноманітною архітектурою у стилі віденського бароко, неовізантійського стилю та модерну. З 15 000 будівель міста 13 000 є історичними пам’ятками. Це також єдине місто в Європі з трьома театрами, де вистави проводяться румунською, угорською та німецькою мовами. Тут є опера, філармонія, молодіжний та ляльковий театри. Це місто з великою кількістю культурних установ.

    Не лише архітектура є сильною стороною міста. Тут є кілька музеїв, які представляють минуле Тімішоари. Зокрема, ви можете відвідати Музей Банату, експозиції якого розміщуються в межах бастіону Терезія, що є частиною стародавніх фортифікацій міста. Серед музеїв, що користуються особливою популярністю серед туристів, налічується й Музей банатського села, який знаходиться на околиці міста. Тут представлені старі будинки, привезені з банатських сіл, що відображають спосіб життя різних етносів, які проживають у Банаті. У музеї також можна побачити традиційні румунські, німецькі, угорські, сербські, словацькі та інші будівлі, що належать нацменшинам, котрі мешкають у цьому регіоні.

    Потім можна відвідати Художній музей, виставки європейського та банатського мистецтва, постійну експозицію Корнеліу Баби, а також багато інших тимчасових виставок, – розповідає Лаура Болдовіч. «Зараз в Національному художньому музеї проходить нова виставка. Це виставка картин Караваджо та його учнів, тож ми рекомендуємо обов’язково її відвідати. Вона працюватиме в Тімішоарі до кінця лютого. У нас також відбуваються фестивалі, про які ви можете дізнатися на нашому сайті visit-timișoara.com. Окрім цього, ми керуємо Туристичним інформаційним центром, а віднедавна у нас ще з’явилася сувенірна крамниця, де туристи можуть придбати щось на згадку про Тімішоару та творіння місцевих майстрів. Ми взаємодіємо з туристами. Ті, хто приїжджає сюди, кажуть, що вони вражені Тімішоарою, атмосферою на вулицях, гостинністю місцевих жителів і тим, що вони, ймовірно, не знали про нас до цього часу. Тож запрошуємо і вас відвідати Тімішоару. Обіцяємо, що не розчаруємо. Це місто, сповнене гламуру, де минуле поєднується з сучасністю, а майбутнє ̶ з інноваціями. У 2023 році ми були культурною столицею Європи, проте і досі місто Тімішоара продовжує залишатися яскравим напрямком, готовим запропонувати незабутні враження. Отже, приїжджайте і відчуйте енергію Тімішоари, і ми обіцяємо, що ви захочете повернутися сюди знову.»

    Тімішоару перетинає річка Бега, по якій можна прокататися на катері, як громадському транспорті. Для туристів також курсує туристичний трамвай, який у вихідні відправляється від площі Свободи та об’їжджає все місто.

  • «Край Дорн» казкова дестинація

    «Край Дорн» казкова дестинація

    Сьогодні ми представимо місцевість, де природа є однією з найголовніших визначних пам’яток. Запрошуємо вас у подорож до місця з казковою назвою: «Край Дорн». Це еко-туристичний напрямок, який пропонує гостям так званий свідомий туризм, що пропонує відвідувачам знайомство з природою та місцевою культурою. Ця місцевість була відома ще з 19 століття завдяки своєму унікальному ландшафту та атмосфері.

    Ми дізналися в Міхаєли Кокирце, менеджерки в Організації з управління дестинацією «Край Дорн», чому ця територія вважається казковою місцевістю. «Природа тут гармонійно поєднується з традиціями, місцевою гостинністю, звичаями, культурою. Усе це дарує відвідувачам незабутні враження незалежно від пори року. Наприклад зараз, узимку, хоча найбагатший на звичаї та традиції період закінчився, «Край Дорн» все ще приваблює туристів своїми гірськолижними схилами. Тим, хто віддає перевагу більш спокійним видам відпочинку, ми пропонуємо прогулянку на підйомнику, який подарує особливий панорамний вид на місто Ватра Дорней, а також на навколишній краєвиди. Крім того, «Край Дорн» також пропонує варіанти відпочинку і тим, хто після цілого дня в горах хоче розслабитися в SPA або оздоровчих центрах. У нас, наприклад, відкрився найновіший курорт Дорна Кандренілор, який пропонує варіанти релаксації у довгих, неглибоких басейнах для всіх категорій відвідувачів.»

    Активність на гірськолижних схилах залежить, звичайно, від погоди на вулиці. На даний момент працює гірськолижна траса «Парк», розповідає Міхаєла Кокирце, яка презентувала місцеву пропозицію для любителів лижного спорту. «У нас є три види трас, а саме: гірськолижна траса «Парк» завдовжки 900 метрів і нахилом 28,5 градусів. Вона має перепад рівня 150 метрів і середній ступінь складності. Також у нас є траса «Поєніца» або «Парк 2», завдовжки 550 метрів з перепадом висот 50 метрів, з низьким ступенем складності. Вона ідеально підходить для початківців і дітей. Далі йде траса «Веверіца», завдовжки 780 метрів з перепадом висот 200 метрів. Він також має середній рівень складності. Звичайно, на всіх схилах є нічне освітлення, штучний сніг і канатні підйомники. В обох центрах можна взяти на прокат сноуборди чи лижі, все спорядження, включаючи одяг, а також – послуги інструкторів для тих, хто, можливо, не стояв на лижах раніше або хоче, щоб йому нагадали про правильне положення. Дуже важливо, щоб ті, хто приходить на схили, дотримувалися правил, щоб не було нещасних випадків. Окрім розваг на схилах, туристи також можуть покататися на санчатах, оскільки тут є й спеціальні зони для цього, або ж покататися на ковзанці, що розташована за дві хвилини від гірськолижних трас.»

    Біля підніжжя схилів розташовані ресторани та колиби, які пропонують туристам у «Краю Дорн» можливість відпочити з глінтвейном, гарячим чаєм або насолодитися місцевими, натуральними продуктами, відомими своєю смакотою. Вечорами вони можуть відправитися на курорт Дорна Кандренілор, щоб розслабитися в сауні та пройти різні процедури. Крім того, на курорті Ватра Дорней є багато ресторанів і багато з них організовують вечірки або розслаблюючі вечори для туристів у пікові періоди. Активний туризм можна поєднати з культурним. У «Краю Дорн» ви можете вирушити у справжню мандрівку з метою пізнання традицій. «Край Дорн дуже багатий на ремесла, традиції та звичаї. У нас все ще є люди, які зберегли спадщину, успадковану від наших предків. Трохи поговоримо про весну та період Великодніх свят. в цю пору року багато місцевих майстринь продовжують традицію писати крашанки. Вони їх або розписують, або плетуть. Цих жінок також можна зустріти в Етнографічному музеї у Ватра Дорней щосуботи, на посиденьках. Вони шиють, а на Великдень ще й розписують яйця. Чокенешть вже кілька років є не просто селом, а справжнім музеєм просто неба. Місцеві майстрині вирішили зберегти цю традицію писанкарства, у долині Дорн навіть є Музей писанок, який ми завжди рекомендуємо відвідати тим, хто відпочиває в «Краю Дорн», щоб зрозуміти суть наших традицій у цьому регіоні. Деяким з цих писанок до 100 років.»

    Кожна пора року, безумовно, має тут свій шарм. Чарівність доповнюється сезонними стравами. Менеджерка з питань туризму в Організації з управління дестинацією «Край Дорн» Міхаєла Кокирце, рекомендує приїжджати сюди влітку або восени. «Це дуже гарний і дуже насичений період для нас, багатий на спортивні події, але не тільки. Ми вважаємо, що відвідувачі знайдуть у стравах Дорнського краю пристрасть, майстерність та автентичні смаки. Якщо, наприклад, турист приїде восени, він знайде тут все ̶ від перекусів до солодощів, виготовлених господинями. Також восени гості зможуть скуштувати місцеві яблучні пироги. Вони зможуть збирати яблука, а якщо зупиняться в агротуристичному пансіонаті, то зможуть приготувати ці страви разом з господарями, а потім забрати приготовлене додому. Цієї зими у нас в основному м’ясні та рибні страви і, звісно, всім відомі сармале (голубці) чи піфтіє (холодець). Їжа смачна і місцевого виробництва. Мені постійно щастить зустрічати іноземних туристів, тому що через Ватру Дорней проходить Via Transilvanica. Це маршрут, який приваблює багато іноземних туристів, які розповідають нам одне й те саме: «Ви не знаєте, наскільки ви багаті в цій місцевості». Вони цінують як природне оточення, так і архітектуру. «Краq Дорн» буd під австро-угорською окупацією, тому багато знакових будівель, які сформували нашу архітектуру, були побудовані в австро-угорський період. Таким чином, недоторкана природа, на додаток до архітектури, традицій і звичаїв, роблять це місце особливим для туристів.»

    Німеччина, Англія, Шотландія, Австралія чи Мексика ̶ це лише деякі з тих країн, звідки приїжджають іноземні туристи до Краю Дорн. Для румунських та іноземних туристів Організація з управління дестинацією «Край Дорн» також працює над кількома проєктами з розвитку деяких об’єктів дозвілля, які теж будуть відкриті незабаром.

  • Зимовий відпочинок у повіті Бузеу

    Зимовий відпочинок у повіті Бузеу

    Сьогодні ми запрошуємо вас у регіон, розташований у східній частині Румунії, за межами вигину Карпат, на перетині історичних провінцій Волощини, Молдови та Трансільванії. Місцеві жителі з гордістю називають її «маленькою Румунією» через розмаїття форм рельєфу, що тут зустрічаються. Ця мальовнича місцевість сповнена легенд, що нагадують про минулі часи.

    Крім того, тут є унікальні природні пам’ятки, а нашим гідом є Руксандра Чернат. Перша зупинка ̶ Грязьові вулкани. «Це рідкісне явище, тому що лава холодна і чорна. У нас навіть були туристи, які буквально випробували її на собі, зануривши палець у цю чорну лаву. Вони були вражені тим, що вона холодна. Вона має форму вулканічного конуса. Це природне явище, характерне саме для цієї частини Бузеу, а газ, що виходить з глибини землі, фактично виштовхує підземні води на поверхню, які накопичують глину в породах, з якими вони стикаються, що призводить до утворення грязьових вулканів. Приємно, що до цього куточка Бузеуського повту, який кілька років тому, точніше у 2022 році, був оголошений об’єктом спадщини ЮНЕСКО, дуже легко дістатися національною дорогою з Бухареста, на авто, орендованому, якщо немає власного. Бухарест, безумовно, є важливим центром з міжнародним аеропортом імені Анрі Коанде, тому до нього легко дістатися з будь-якої точки світу.»

    У гірській місцевості повіту Бузеу є кілька дуже красивих водоспадів. Серед них водоспад Кашока зачаровує туристів незалежно від пори року. «Один з найкрасивіших водоспадів у всіх румунських Карпатах, водоспад Кашока в деяких документах також фігурує як Прунча. Вода падає у глибоку улоговину з восьмиметрової висоти і є вертикальним обривом таркеуських пісковиків. Це місце має особливий шарм у будь-яку пору року. До нього легко дістатися, оскільки дорога асфальтована, а для туристів тут також є різні кіоски, де продаються традиційні місцеві продукти: варення, натуральні сиропи та креми, які мають не лише косметичні, а й лікувальні властивості. Також є тир. Це місце дуже полюбляють не лише фотографи, а й молодята, які фотографуються тут на пам’ять про весілля.»

    Зовсім поруч з водоспадом Кашока знаходиться озеро Сіріу та гребля, з якої відкривається абсолютно фантастичний краєвид, як ми дізналися від екскурсовода Руксандри Чернат. «Це друга гребля в Румунії, побудована повністю з природних матеріалів, які знаходяться в цій місцевості. Роботи тривали майже 20 років. Національна дорога також була трохи перенаправлена, а населені пункти в цьому районі були переміщені. Цей проєкт мав на меті, в основному, забезпечити джерело води для сіл, розташованих нижче за течією річки. Побудовані шляхопроводи та звивиста дорога мають надзвичайну красу. Гребля має 122 метри заввишки і 570 метрів завдовжки, а озеро простягається на 11,5 км. Купатися в ньому не рекомендується, оскільки його глибина сягає 120 метрів».

    Після води розповідаємо про вогонь. «Також з глибоких тутешніх надр мають місце газові еманації, а при контакті з повітрям, коли вони виходять на поверхню, утворюється полум’я, яке горить безперервно. Напевно, ефектніше вони виглядають вночі, адже насправді це гази, що запалюються під дією сонячних променів. Ці спалахи можна побачити, коли вони вириваються з-під землі і піднімаються за вітром. Іноді вони бувають вищими, іноді ледь мерехтять. Це також залежить від тиску газу всередині, а також від погоди. Можливо, в дуже дощовий сезон вони можуть тимчасово згаснути, але в сезон дощів можна побачити, як вода вирує в тих місцях, де газ виходить на поверхню. Уся площа, де це відбувається має 25 квадратних метрів.»

    Також у повіті Бузеу ви знайдете унікальний музей в Румунії. Музей бурштину в селі Колць присвячений смолі віком 40-60 мільйонів років. Його не повинен пропустити жоден турист, який приїжджає в цей район, каже Руксандра Чернат. «У Румунії його видобували протягом тривалого часу, зараз він більше не експлуатується в промислових масштабах. Це дуже красива і цінна коштовність, тому що в цій смолі різних кольорів від жовтуватого до червонувато-коричневого можна побачити рослини і комах, які ідеально збереглися в ній за ці десятки мільйонів років. Кажуть, що після проливних дощів місцеві жителі все ще знаходять шматочки бурштину у воді. У музеї представлені різні способи видобутку бурштину в Румунії, а також рідкісні колекції ювелірних виробів. Також є дуже гарна кімната для тих, хто захоплюється мінеральними породами і кристалами, з виставкою кристалів з цієї місцевості.»

    Й останнє, але не менш важливе: якщо погода не надто прихильна до вас, можна здійснити екскурсію по монастирях, як рекомендує наш сьогоднішній гід Руксандра Чернат. Монастирі були не тільки релігійними об’єктами, але й оборонними спорудами. Вони мають захоплюючу і багату історію. Серед них і монастир-фортеця Браду. «Кажуть, що саме звідси Міхай Хоробрий, який здійснив першу Унію румунських князівств у 1600 році, нібито рушив на битву під Шелімбером. Також у цій місцевості знаходиться монастир Мегура, який також був зведений кілька століть тому, а саме у 16 столітті, і який має надзвичайне багатство, зокрема, королівські ікони, написані великим Георгієм Тетереску, відомим румунським художником, який був вчителем Ніколає Грігореску. Неподалік монастиря, на його території, створено скульптурний парк «Мегура». Його назвали на честь села, з якого привозили матеріал для скульптур. Скульптури позначені QR-кодами, і ви можете точно дізнатися, ім’я автора та назву та дату скульптури. Це також дуже гарне місце для пікніка, тому що все відбувається на горіхових пагорбах, де панує тиша і щебетання птахів. Взимку там також дуже приємно гуляти.»

    В останні роки Бузеу також став відомим завдяки проєкту «Slow Food Buzău», який просуває ремісничу гастрономію та сталий кулінарний туризм у геопарку ЮНЕСКО в Бузеу.

  • Боротьба з харчовими відходами

    Боротьба з харчовими відходами

    Наразі, за оцінками експертів, третина всієї їжі, виробленої у світі, йде у відходи. Продовольчий банк – це неурядова організація, соціальна служба, яка бореться з харчовими відходами, бідністю та соціальною ізоляцією, підтримуючи благодійні організації, що опікуються людьми з вразливих верств населення. Організація вилучає надлишки продуктів у виробників і торговців та безкоштовно розподіляє їх серед інших організацій, які надають соціальну допомогу людям, що її потребують.

    “Ми все ще купуємо і готуємо надлишки”, – каже Габріель Сеску, голова неурядової організації “Продовольчий банк”: „Я часто пропоную людям поставити на дверцятах кухонної шафи невеликий кошик поруч зі сміттєвим відром. Щоразу, коли викидаєш сміття, клади в нього лей. Скільки я викинув? Приблизно п’ять леїв. Ми ставимо п’ять у кошик. Лише через місяць ви усвідомити, що винесли звідти грошей стільки ж, скільки викинули. А так, не дуже. Реальність демонструє, що, на жаль, їжа, на яку були витрачені ресурси, починаючи від ферми, вирощеної пшениці, кукурудзи і т.д., до корму, вирощених тварин, а потім далі до нашої тарілки, викидається. Бувають святкові ситуації, коли є запаси продукції. Ті, хто займається роздрібною торгівлею, роблять запаси, щоб клієнти прийшли за покупками, знайшли те, що їм потрібно, і не йшли до інших. Але ми повинні бути більш свідомими і більш стриманими. Парадигма, порівняно з 30-річною давністю, полягає в тому, що ми знаходимо в місті, супермаркеті, гіпермаркеті все, що хочемо, аби були гроші. І тоді краще піти тричі і купити свіжий хліб, свіжі овочі, свіжі фрукти, ніж піти один раз, наповнити візок без жодних розрахунків. Потім ви приходите додому, наповнюєте холодильник і виявляєте, що через тиждень починаєте викидувати. Буває, що люди не знають і неправильно зберігають у холодильнику продукти, які не повинні бути в холодильнику, продукти, які повинні бути в просторій коморі. І тоді процес псування посилюється, і, звичайно, продукти в кінцевому підсумку викидаються.”


    У Румунії існують правила для запобігання харчовим відходам: „Якщо у вас є швидкопсувний продукт на розпродажі, спробуйте зробити прискорений розпродаж зі знижкою 30 відсотків, два продукти за ціною одного. Це був би перший крок. Це ваш актив, ви ним володієте, спробуйте його продати. Але якщо ви бачите, що термін придатності закінчується і ви не можете цього зробити, пожертвуйте неурядовим організаціям, які мають соціальні програми, і вони візьмуть ці продукти і відвезуть їх у соціальну зону, де вони будуть спожиті швидко, за     одну, дві, три доби. Зрозуміло, що ті, хто отримає цю їжу, одразу ж її споживатиме. Можливо, ці люди перебувають у денному центрі для інвалідів чи людей похилого віку, соціальній їдальні. Продукти підуть, скажімо, в меню, в їжу людям, які там перебувають. Стиглий помідор може піти в суп, може піти в соус, і можна не хвилюватися, що він зіпсується. Будь-який овоч або фрукт можна відразу помити, почистити і переробити на компот або варення. Для Продовольчого банку ідеальним бенефіціаром є саме така організація, тому що вона може взяти овочі, вона може взяти фрукти, вона може взяти хліб, вона може взяти інші хлібобулочні чи кондитерські вироби, щоб того ж дня або наступного дня їй було кому віддати те, що вона бере у вас”.

    Отже, оскільки населення світу продовжує зростати, наш виклик має полягати не в тому, як виробляти більше їжі, а в тому, як нагодувати більше людей, витрачаючи при цьому менше того, що ми вже виробляємо.

  • Неповторна Румунія

    Неповторна Румунія

    Сьогодні ми дізнаємося про унікальні враження, такі як зустріч зі страусом Балтазаром, який незабаром стане емблемою долини річки Алмеж.

    Аліна Рошою є проєктним менеджером платформи, яка має на меті просувати автентичну та унікальну Румунію. Від неї ми дізналися про особливу пам’ятку: Музей тканин та історій у селі Миндра, що між Брашовом та Сібіу. Одразу на в’їзді до села стоїть табличка з написом «Ласкаво просимо до Миндри, села тканин, цибулі та історій». Окрім демонстрації місцевих скарбів, музей також є домівкою для «Ткацького човника баби Руци», який «об’їхав» світ. До тепер цей ткацький човник подолав понад мільйон кілометрів по всьому світу, побувавши в різних місцях і напрямках, від Південної Америки до Кореї, він Сибіру до Балі та багатьох інших місць.

    Знаменитий ткацький човник приносить і розповідає історії, а також популяризує румунське село з його культурними та людськими цінностями в рамках унікального міжнародного мандрівного проєкту. У музеї також є виставка, присвячена ткацькому човнику, а також безліч місцевих та міжнародних історій. І це лише одна з багатьох принад, – каже Аліна Рошою. «Тут є спеціальний розділ, присвячений місцевим традиційним видам діяльності, що популяризують автентичність кожного місця, незалежно від того, чи мова йде про місцеві гастрономічні заклади, активності, якими можна зайнятися в цій місцевості, або про дозвілля. Платформа поділена на 18 туристичних зон. Для кожної туристичної зони ми знаходимо щонайменше одну унікальну принаду, з якою можна ознайомитися в цій місцевості.»

    Неподалік від Дунайської ущелини знаходиться село Равенска. Це невелике, тихе село, розташоване в горах Алмежулуй Караш-Северінськго повіту, на висоті близько 760 метрів над рівнем моря. Равенска ̶ найменше з місцевих чеських сіл у Банаті, яке налічує близько 100 мешканців. Завдяки своїй етнічній специфіці, село характеризується ретельністю, з якою збереглися традиції та звичаї чеського народу. Оскільки це найбільш ізольоване з шести чеських сіл у Банаті, тут найкраще збереглася старочеська мова, не змінена ані румунською, ані сербсько-хорватською мовами.

    Тут, за словами Аліни Рошою, проєктного менеджера туристичної платформи, окрім спокою та релаксації, відпочивальники часто шукають усамітнення. «Ще одна пропозиція була викликана інтересом відпочиваючих до невеликих бутік-готелів. У нас є бутик-готель в районі міста Ришнов. У роки після пандемії COVID-19, туристи почали віддавати перевагу невеликим закладам з обмеженою кількістю номерів, таким як бутік-готелі. Їх приваблює ексклюзивність номерів і те, що кожен номер має свій дизайн. Дивлячись на перспективу нового року і думаючи про те, що означатиме 2025 рік, а також враховуючи те, що в 2024 році Тімішоара була культурною столицею Європи, серед туристів з’явився інтерес до відвідування і цього міста. Як відомо Тімішоара є містом першопрохідців, оскільки це також перше електрично освітлене місто в Європі. Ми спостерігаємо збільшення кількості запитів про Тімішоару та її околиці.»

    Тімішоара вражає своєю різноманітною архітектурою в стилі бароко, неовізантійського стилю та модерну. Крім того, тут знаходиться найбільша пішохідна зона Румунії з великою кількістю терас, ресторанів, барів і клубів. Туристи почуватимуться тут, як на курорті, далеко від шуму і метушні великих бульварів. Окрім численних дійств і культурних заходів, Тімішоара ̶ це справжнє шоу, з музеями, виставками та подіями, що відбуваються прямо на вулицях. Тут можна взяти участь у різноманітних гастрономічних фестивалях, оскільки Тімішоара має намір активніше просувати і розвивати себе як гастрономічний напрямок.

    Але на заході Румунії є район відомий під назвою гірський Банат, який також вартий уваги туристів, – каже Аліна Рошою. «У долині річки Алмеж двоє малих підприємців вирішили відродити цей район. Традиційний котедж, який був заново відкритий, переосмислений, тепер є домом для гостей. Район гірській Банат може запропонувати стільки цікавого, що й двох тижнів не вистачить. Наприклад у долині річки Алмеж чи в безпосередній близькості можна побачити водоспади Мочеріш та Біґер, а також озера Дракулуй (Чортове) та Окюл Беюулуй. Відвідуючи долину річки Алмеж, слід обов’язково зупинитися місцеву страусину ферму і познайомитися з Балтазаром, страусом, який незабаром стане емблемою долини річки Алмеж. Цей звичайний страус, настільки милий, що після першого ж фото він став своєрідним талісманом регіону. Оскільки в кожній місцевості ми шукаємо унікальне, а унікальне стає вірусним, ми вирішили, що Балтазар буде тим образом, який приваблюватиме туристів в долини Алмежу. У нього є своя історія, але ви дізнаєтесь її, коли приїдете до села Мочеріш. Румунія заслуговує на те, щоб її відкрили для себе навесні, коли це єдина можливість побачити місцевий вид тюльпану, восени, коли кольори лісу створюють надзвичайну картину, влітку, коли ми всі потребуємо трохи прохолоди, чорноморської води або лісової прохолоди, і взимку, коли традиції зберігаються краще, ніж коли-небудь.»

  • Церемонія вручення премій за чисте довкілля

    Церемонія вручення премій за чисте довкілля

    Провідна румунська організація виробників та імпортерів електричного та електронного обладнання ECOTIC відзначила досягнення в галузі захисту навколишнього середовища. Нещодавно відбулася 16-та церемонія вручення нагород «Чисте довкілля», яка є знаковою подією в галузі сталого розвитку. На церемонії, в якій взяли участь представники органів державної влади, компаній та неурядових організацій, були нагороджені переможці цьогорічного змагання.

    Загалом на конкурс було подано 107 проєктів у трьох категоріях, з яких було обрано шість переможців. Всі вони мають одну мету: чисте майбутнє. Престижне журі, до складу якого увійшли експерти з Міністерства навколишнього середовища, водних ресурсів та лісів, InfoCons, Посольства сталого розвитку в Румунії, Коаліції за циркулярну економіку та ECOTIC, мало нелегке завдання обрати переможців з-поміж понад 100 інноваційних проєктів.

    У категорії «Проєкти для довкілля» перемогу здобула асоціація Mai Mult Verde (урк. “Більше зелені”) з проєктом «Via Danubiana» – маршруту, який просуває екотуризм у громадах уздовж Дунаю, пропонуючи новий погляд на місцеву стійкість. Асоціація «Маленькі радощі» отримала нагороду за освітню програму «J.E.D.I. Climatic», яка готує майбутніх кліматичних лідерів через практичні дії, проєкти та розвиток настрою громади. Асоціація Eco Durabil отримала визнання за ініціативу «Рука допомоги» – перший в Румунії інтегрований центр циркулярної економіки, модель зменшення відходів та підтримки громад.

    Александра Даміан, директор з комунікацій Асоціації «Mai mult Verde», розповіла в інтерв’ю ВСРР, що проєкт-переможець «Via Danubiana» має на меті реалізацію широкого екотуристичного маршруту вздовж Дунаю. Було визначено ряд природоохоронних територій та об’єктів Natura 2000. Буде також нанесено на карту понад тисячу кілометрів, які Дунай протікає в Румунії: «Ми говоримо про картографування природних, культурних, історичних, місцевих гастрономічних об’єктів, всього, що знаходиться вздовж річки. На першому етапі ми позначили ділянку, яка перетинає повіт Джурджу на відстані близько 100 км, територію, багату на природоохоронні території, об’єкти Natura 2000, дуже важливі культурно-історичні об’єкти, які мало просуваються. Маршрут, який ми нанесли на карту, також проходить через прибережні ліси, острови та канали, які любителі природи неодмінно захочуть відкрити для себе. У вересні ми встановили перший кілометровий маркер у комуні Геужань, повіт Джурджу, біля Молодіжного освітнього центру. Це один з терміналів цього марштуру. Ми плануємо розмістити ще два термінали в двох інших стратегічних точках маршруту».

    Організація ECOTIC була заснована у 2006 році з метою підвищення екологічної відповідальності виробників та імпортерів електричного та електронного обладнання. Вона управляє відходами електричного та електронного обладнання від імені близько 700 афілійованих виробників та імпортерів. У 2007 році, вперше на румунському ринку, ECOTIC запровадила «Зелену марку» – символ, який з часом став для споживачів гарантією правильного поводження з електронними відходами.

  • На шляху до циркулярної економіки

    На шляху до циркулярної економіки

    Щороку в Європейському Союзі виробляється приблизно 2,2 мільярда тонн відходів. Тому законодавство у сфері поводження з відходами постійно оновлюється, щоб сприяти радикальному переходу до більш сталої моделі, відомої як циркулярна економіка.

    Зазвичай, коли ми говоримо про циркулярну економіку, ми думаємо про відходи, але це набагато більше, пояснює Ліліана Некіта, директорка Федерації асоціацій міжмуніципального розвитку з питань поводження з відходами: «Правда, що відходи є видимими, і саме з ними, можливо, можна поводитися більшою мірою, щоб вписатися в цю циркулярну економіку, але циркулярна економіка означає, що ресурси залишаються в кругообігу якомога довше. Ми говоримо про тверді ресурси, і тут на думку спадають відходи, але ми також говоримо про воду, землю. У лінійній моделі господарювання ми звикли видобувати ресурси, виробляти товари, потім споживати їх, а потім викидати те, що нам більше не потрібно. По суті, ми забирали ресурси з природи, які потім займають земельні ділянки і водночас створюють екологічні проблеми, насамперед забруднення».

    Циркулярна економіка була натхненна природою, продовжує Ліліана Некіта, директорка Федерації асоціацій міжмуніципального розвитку у сфері поводження з відходами: «В принципі, культура стародавніх цивілізацій мала на увазі саме це. Вони жили в гармонії з природою, а в нашому суспільстві набагато пізніше, в 60-70-х роках, з’явилися перші занепокоєння про навколишнє середовище, про виснаження ресурсів, тому перші нормативні акти ЄС щодо відходів з’явилися в 60-70-х роках. Лише пізніше, близько 2000 року, було запроваджено принцип, згідно з яким ми зосереджуємося на дизайні продукту, щоб від етапу проектування та створення прототипу створювати товари, які можна повторно використовувати та переробляти. Десять років потому Фонд Ellen MacArthur визначив циркулярну економіку як систему, що базується на трьох принципах. По суті, так чи інакше народилася ця концепція циркулярної економіки, яку просуває ця пані та створений нею фонд. Вона, будучи моряком, напевно, під час подорожей морями та океанами, гостріше відчула, який вплив мають відходи, переважно пластикові, але й інші, на біорізноманіття та природу загалом».

    Фонд Ellen MacArthur визначає циркулярну економіку як систему, в якій товари ніколи не стають відходами, а природа на практиці регенерує сама себе. Дуже важливими є принципи, які беруться до уваги на етапі проектування: «Йдеться про еко-дизайн, про те, щоб продукти і матеріали були в циклі, незалежно від того, чи ми говоримо про технічний цикл, чи про біологічний цикл, коли ми говоримо про біовідходи або біоресурси, і, в основному, зберігаємо свою внутрішню цінність». Що насправді має на меті цей план дій з розвитку циркулярної економіки? Перш за все, забезпечити перехід європейського бізнесу, очевидно, і громадян Європейського Союзу, до економіки, в якій ресурси використовуються на засадах сталого розвитку. Не всі ресурси, якими ми сьогодні користуємося в Європі, походять з Європи. Деякі з них походять з дуже далеких країн, інші ресурси нам недоступні з різних причин, або деякі ресурси є недостатніми. Тому одним із рішень для забезпечення нашої незалежності і, зрештою, нашої спадкоємності, є те, що дуже важливо, щоб ми зберігали ці ресурси тут, управляли ними тут і використовували їх тут. В основному, плани, які є допоміжними до цього плану дій, спрямовані на максимальне використання сировини та сприяння енергозбереженню і, водночас, зменшення викидів парникових газів, які впливають на зміну клімату».

    Отже, ми говоримо про підхід, який радикально відрізняється від традиційної економічної моделі «використовуй-виробляй-споживай-викидай». Ця традиційна модель базується на великій кількості дешевих і легкодоступних матеріалів та енергії. З точки зору енергозбереження, зараз відбуваються всілякі акції зі збереження енергії, а також зростає інтерес до зеленої енергетики, енергії з відновлюваних джерел, пояснює Ліліана Некіта, директорка Федерації асоціацій міжмуніципального розвитку з питань поводження з відходами: «План дій з розвитку циркулярної економіки просто підтримує трансформацію економіки, використовуючи всі доступні інструменти для розвитку нових бізнес-можливостей і водночас підвищення конкурентоспроможності. Зрозуміло, що коли ви ставите за мету інтегрувати екологічні витрати у власне виробництво або в ціну вашої продукції, це впливає на конкурентоспроможність, особливо якщо порівнювати з іншими економіками, які цього не роблять. Але циркулярна економіка створює нові робочі місця в секторах, які зростають, у нових галузях, у зеленій енергетиці, у відновлюваній енергетиці. Вона також зберігає ті дорогоцінні ресурси, які знаходяться або дуже далеко від Європи, або дуже важкодоступні, насамперед тому, що вони в дуже малих кількостях. Взагалі, зараз у публічному просторі все більше говорять про критичну сировину. І саме на цю критичну сировину ми звертаємо особливу увагу, тому що вона йде на виробництво товарів, без деяких з яких ми не можемо обійтися або нам буде дуже важко обійтися. Це вимагає, зрештою, більш правильного та організованого управління цією сировиною, яка походить з цінних та дефіцитних джерел. Очевидно, що зменшення впливу на навколишнє середовище може здатися побічним ефектом, але насправді це одна з цілей циркулярної економіки».

    Останнім кроком Європейської Комісії є пропозиція нових загальноєвропейських правил щодо пакування. Пропозиції спрямовані на покращення дизайну упаковки та чіткого маркування з метою сприяння повторному використанню та переробці. Вони також закликають до переходу на біологічно чисті, біорозкладні та компостовані пластмаси.

  • Різвдо у Румунії

    Різвдо у Румунії

    Різдво – одне з найулюбленіших і найочікуваніших свят у році. Це час традицій і звичаїв, що передаються з покоління в покоління. Колядування, прикрашання ялинки, релігійні вистави та щедрі обіди – звичне явище в усіх куточках Румунії, особливо в селах, де звичаї збереглися найкраще.

    Розташований на півночі Румунії, Марамуреш є одним з найпопулярніших місць для зимового відпочинку. Сьогодні ми зупинимося в місцевості, що складається з 12 автентичних сіл, розташованих в долинах річок Мара та Косеу, в оточенні Гутинського гірського масиву. Вони утворюють екодестинацію Марамуреш. Тут нас зустрічає менеджерка Едіт Поп. «Ці автентичні села запрошують гостей провести в них свої зимові канікули. Що це означає? Просто стати частиною сільського життя. Туристів чекають на Різдво та зимові свята, щоб познайомити з місцевими звичаями. Тут дуже багато традицій, які досі зберігаються. Є ті зимові страви, які господині готують з особливою ретельністю. Оскільки ми перебуваємо в екотуристичному регіоні, відпочинок на природі ̶ це те, що ми зазвичай пропонуємо туристам, які приїжджають на відпочинок у мармамуреські села, запрошуємо їх на прогулянки сільськими вулицями. Намагаємося ознайомити їх з унікальністю цього місця, пропонуємо відкрити для себе цивілізацію дерева, місцеву архітектуру села та пізнати цивілізацію сіна по сусідству з селами, на полонинах, всіяних сотнями копиць сіна, адже взимку вони створюють казковий пейзаж.»

    На Різдво старі дерев’яні церкви стають головною визначною пам’яткою в селах Марамуреша. Місцеві жителі та туристи приходять до унікальних релігійних споруд з високими шпилями. «Це, власне, головні принади або атракції для туристів. Їх запрошують взяти участь, разом з місцевими жителями, у всіх святкових заходах. Якщо вони приїжджають трохи раніше на Різдво, то можуть взяти участь у забої свині 20 грудня, у День Ігната. Найцікавішими є Різдво та Святвечір, адже на Святвечір всі будинки освітлені, двері відчинені, а діти та молодь колядують від хати до хати і сповіщають про народження Ісуса Христа. Господарі винагороджують їх калачами, горіхами та яблуками, адже доки на небі не з’явиться світло Ранкової зорі, марамуреське село все ще перебуває в різдвяному пості. Тільки тоді починаються різдвяне святкування. Усе село одягається в традиційні костюми. І туристів, які відпочивають у цьому місці, місцеві жителі одягають у традиційні костюми та запрошують приєднатися до них у цьому святкуванні Різдва Господнього. Наприкінці року є багато розваг, якими можуть зайнятися відпочивальники. Якщо пощастить і випаде сніг, то популярністю користуються катання на санях, запряжених кіньми. Якщо снігу немає, їх замінюють бричкою, на якій туристам показують казкові місця. Марамуреш прекрасний зі снігом, але він не менш красивий і без нього.»

    У цьому омріяному пейзажі виділяються красиво вирізьблені ворота, паркани будинків, всі зроблені з дерева, – каже Едіт Поп, менеджерка дестинації Еко Марамуреш. «Цивілізація деревини, або історія деревини, як ми виклали її в туристичній пропозиції, є культурною основою нашого регіону. Деревина, безумовно, була зручною сировиною в давніх селах. Нескінченні ліси Марамуреша забезпечували місцевих жителів необхідною деревиною. З дерева будували як будинки, так і господарські будівлі, з нього виробляли різьблені ворота. Плетена огорожа також була дерев’яною, і церкви, які є культурною пам’яткою марамуреських сіл, також були дерев’яними. У кожному селі є дерев’яна церква, а в деяких селах їх навіть по дві. До нас приїжджають багато туристів з північних країн, США, Австралії, Ізраїлю. Багато людей приїжджають, щоб познайомитися з Європою і не знаю як, але Марамуреш ніколи не залишається осторонь. Вони зачаровані сільським життям і тут не можна назвати якусь одну річ, яка їм подобається. Це чарівність цього регіону, це спосіб буття, спосіб життя марамуреського села, який досі зберігає свою неповторність.»

    Отець Валеріу Мірча Вана розповів нам про теплу атмосферу зимових свят у Марамуреші. «Є різні специфічні події. Фестиваль звичаїв та традицій Сігету Мармацієй проводиться вже в 55-й раз. Він проходить на третій день Різдва. Крім того, кожен пансіонат, а також органи державної влади, оскільки вони співпрацюють, намагаються подарувати радість, тому що це свято сім’ї та радості, затишної атмосфери, де люди беруть участь у традиціях і насолоджуються гастрономічними делікатесами. До того ж, є складова, призначена для душі, так звана автентична, чиста складова. Це, крім відвідування визначних пам’яток, адже тут є і культурні об’єкти, музеї, дерев’яні церкви, вісім церков Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, монастирі, і Марамуреш одягнений у святкове вбрання. Ті, хто приїде, точно не пошкодують, але для цього їм потрібно зв’язатися з фахівцями, щоб це був справді унікальний досвід у позитивному сенсі.»

    Ми дізналися від отця Валерія Мірчі Вана про важливість ремісників у ці святкові дні. «До святкових туристичних пакетів включені й зустрічі з місцевими майстрами. Дуже важливо не просто відвідати виставку, але й поекспериментувати, самому вирізати тарілку. У нас є мистецтво ткацтва, різьби, розпису на склі, дакійська кераміка. Можна брати участь у майстер-класах за різними напрямками, наприклад, у гончарних майстернях, не на професійному рівні, але просто проекспериментувати. Те, що кожен робить і йому здається цікавим, красивим, він може забрати з собою. Після відвідування храму всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ми запрошуємо наших гостей, незалежно від віку, до інтерактивної частини. Діти, дорослі та люди похилого віку можуть взяти участь у майстер-класі з розпису ікон на склі, дізнаються про тутешні традиційні стави, народні костюми, адже зв’язок людини з божественним був завжди. Так вони винайдуть для себе й мотиви, кольори, які мають глибокий символізм.»

    У Марамуреші ви також можете обрати проживання в традиційних будинках, які збереглися такими, якими вони були понад 100 років тому. Інтер’єри є специфічними, з блакитними стінами та маленькими дерев’яними вікнами. Їх прикрашають предмети, виготовлені місцевими майстрами. Ці будинки також можна відвідати, вони відкриті для туристів у будь-яку пору року.

  • Активний туризм у Румунії

    Активний туризм у Румунії

    Активний туризм приваблює все більше відвідувачів Румунії завдяки мальовничим краєвидам та різноманітним видам активного відпочинку на свіжому повітрі. Карпатські гори ̶ улюблене місце для піших прогулянок, альпінізму та скелелазіння, з маршрутами всіх рівнів складності. Любителі велоспорту можуть дослідити мальовничі гірські стежки та мальовничі дороги Трансільванії або вирушити на двох колесах до винних погребів. Взимку гірськолижні курорти приваблюють любителів зимових видів спорту.

    Активний туризм також є чудовим способом відкрити для себе природну красу та місцеві традиції. Ана Войкан створює і просуває пакети активного туризму в Румунії та організовує заходи, присвячені любителям цього виду туризму. «Я б сказала, що Румунія є дуже привабливою країною для аматорів активного туризму. Перш за все, ми маємо надзвичайну географічну різноманітність, яка дозволяє нам насолоджуватися природою Румунії цілий рік. Навесні, влітку, восени, взимку є чим зайнятися, є з чого вибрати, а райони, куди ви можете поїхати, дуже привабливі в цьому відношенні. Взимку ми обираємо варіант зимових видів спорту на снігу, але це ще не все. Ще до того, як випаде сніг, можна поїхати з 1 грудня на велопрогулянку, наприклад, в Дялу-Маре, що поблизу Бухареста, де можна відвідати винні погреби. Ми обираємо легкий 20-кілометровий маршрут з перепадом висоти 200 метрів, який підходить як для дорослих, так і для дітей. Можна відвідати визначні пам’ятки місцевості, а також зупинитися у винних погребах, щоб продегустувати вина, насолодитися пізнім сніданком і вечірками з друзями та родиною.»

    Як тільки випаде перший шар снігу, курорти стають ідеальним місцем для любителів зимових видів спорту. У Румунії є близько 300 схвалених гірськолижних трас, тож вибір великий. «З 1 грудня відкриваються траси, тож починається сезон катання на лижах та сноубордах. Можна відпочити на курортах в долині річки Прахова, або на курортах Стража, Пелтініш, де протягом усього зимового сезону зазвичай організовуються вечірки та унікальні змагання, спрямовані на всіх прихильників таких видів спорту. І найкраще, що у нас є вечірки як вдень, так і ввечері для тих, хто хоче насолодитися видом нічних схилів. На курортах Румунії ми можемо насолоджуватися традиціями прикрашання різдвяної ялинки, слухати колядки та вітати Санта Клауса. Але вдень ми також можемо відправитися в похід і ознайомитися з визначними пам’ятками місцевості. Ми дуже цінуємо і просуваємо пакети, які також пропонують розслаблюючі СПА-опції. Тут я наводжу приклад Беїле Геркулане, Беїле Фелікс, Беїле Ґовора, тому що, крім СПА, джакузі, терапії, гості можуть піти в походи в заповідники, поспостерігати за птахами, побачити фауну цього сезону і розслабитися за допомогою фізичних вправ, які, безумовно, поєднуються з релаксацією.»

    А якщо ви хочете активно провести сімейну відпустку, Румунія також має багато чого запропонувати, каже Ана Войкан, промоутерка активного туризму та організаторка заходів. «Це моя улюблена сфера: активний туризм. Зараз я б поїхала, наприклад, до Беїле Балваньош, і обрала б це місце, тому що тут є доступ до чотиризіркових умов. Окрім цього, є доступ до СПА-зони, критого або відкритого басейну. Я також можу поїхати зі своєю сім’єю, з двома дітьми, і насолоджуватися краєвидами цієї місцевості. Ми можемо покататися на санчатах, зайнятися активним відпочинком на свіжому повітрі, який організовують на свята. Тобто, в принципі, вся палітра вражень чітко визначена.»

    Весна ̶ це не лише сезон велосипедних та піших прогулянок, а й період подій. «Паралельно ми розпочинаємо водні види спорту, рафтинг, каякінг, і можемо об’єднати їх у пакет. На літо у нас є фестиваль для сімей і дітей. Він відбудеться на П’ятидесятницю, 6-9 червня в горах Бузеулуй. Чотири дні ми будемо жити в таборі, під зоряним небом, у наметах, караванах, глемпінгах, кемпінгах та багато інших активностей на свіжому повітрі. Ми трохи втечемо від міського гомону і відпочинимо на природі з дітьми, де будемо шукати зв’язок з природою та сім’єю через специфічні скаутські заняття, пізнаватимемо навколишній світ, виживати в природніх умовах, а також веселитися. Ми проводитимемо творчі майстер-класи, освітні тренінги, дивитимемося на зірки і сузір’я, влаштовуватимемо багаття з концертами. Є так багато всього, що ми можемо оцінити і використати, і я думаю, що настав час рухатися до такого досвіду.»

    Via Transilvanica, «дорога, що об’єднує», ̶ це (майже півторитисіячний) 1400-кілометровий туристичний маршрут, що проходить по діагоналі через всю Румунію, призначений для піших, велосипедних та кінних прогулянок. Маршрут позначений пофарбованими маркерами, вказівниками та індивідуально вирізьбленими андезитовими стовпчиками на кожному кілометрі. Вони утворюють, можливо, найдовшу художню галерею у світі і супроводжують мандрівників протягом усього походу, – розповідає Ана Войкан. «Я хотіла б трохи зупинитися на проєкті, який дуже високо оцінили, і який заслуговує на згадку в цих дискусіях, де ми ділимося досвідом. Це Via Transilvanica, де багато коштів було інвестовано в маркування маршруту, яким можна подорожувати як пішки, так на велосипеді, на певних ділянках. Це чудовий маршрут, який варто відвідати, оскільки він дає повне уявлення про Румунію, яку можна подолати в пішому темпі. Ми спілкувалися з іноземними туристами. Перше, що вони кажуть нам на питання «чому ви обрали Румунію як місце призначення», це те, що Румунія дика, «дика Румунія». Вони можуть побачити тварин не тільки по телевізору чи в журналах, але й на власні очі, коли ходять нашими стежками. Вони насправді здивовані тим, як багато всього можуть побачити, чого не можуть побачити в своїх країнах.»

    Ана Войкан, промоутерка активного туризму в Румунії та організаторка заходів, каже, що більшість туристів, які шукають пропозиції активного туризму, приїжджають до Румунії з Нідерландів, Данії, Німеччини, Іспанії, Італії та Сполучених Штатів Америки. В епоху цифровізації, коли ми оточені екранами, кожен цінує возз’єднання з природою.