Author: Роксана Васіле

З 31 березня Румунія та Болгарія застосовуватимуть правила Шенгенської угоди на своїх повітряних і морських. Це означає скасування прикордонного контролю для тих хто подорожує до та з інших країн-членів Шенгенської зони.

У Румунії завершено технічну підготовку в 17 аеропортах і чотирьох морських портах. Контрольні пункти в аеропортах були перероблені у такий спосіб, щоб з неділі, після перевірки особистої безпеки та багажу, пасажири зможуть перейти  безпосередньо до зони посадки, маючи при собі паспорт або посвідчення особи та інші необхідні документи. Це стосуватиметься як дорослих, так і неповнолітніх.

Богдан Деспеску, державний секретар Міністерства внутрішніх справ: «Конкретно, особи, які входять до терміналу, після проходження процедури контролю безпеки, не проходитимуть прикордонний контроль на всім нам відомих паспортних стійок. Вони працюватимуть, починаючи з неділі, тільки на нешенгенському потоці.»

Проте осіб, які подорожують до або з інших країн-членів Шенгенської зони, прикордонники зможуть перевіряти без попередження в аеропортах на основі аналізу ризиків. Для цього Міністерство внутрішніх справ закупило 4000 планшетів та мобільних пристроїв, які скануватимуть документи, що посвідчують особу.

Тим часом, напередодні 31 березня деякі великі румунські аеропорти відкрили цими вихідними нові термінали. В Яссах (на сході), новий термінал, побудований на 3 га та з пропускною спроможністю понад 3,5 мільйонів пасажирів на рік, обслуговуватиме як шенгенські, так і внутрішні потоки. У Тімішоарі (на заході) новий термінал з численними торговими зонами, ресторанами і кафе буде використовуватися тільки для зовнішніх рейсів.

Але не треба забувати, що найбільший потік людей і товарів до і з Шенгену здійснюється наземним транспортом і, через безкомпромісну позицію Австрії, Румунія і сусідня Болгарія, які розглядаються як єдине ціле, хоча технічно готові вже більше десяти років, змушені ще чекати, щоб приєднатися до зони вільного пересування.

Політолог і професор Крістіан Пирвулеску описує політичні рішення, які можуть призвести до повноправного членства: «Я розмовляв з незліченною кількістю австрійців, які кажуть що це несправедливість, яку було вчинено по відношенню до двох держав, вони дуже добре розуміють політичний контекст і це дуже важливо, що їм навіть не вдалося досягти своїх цілей, тому що в кінцевому підсумку ця ситуація лише збільшила електоральну вагу крайніх правих, Партії свободи, а не Народної партії канцлера Нехаммера.»

У результаті, – каже Крістіан Пирвулеску, – не виключено, що до кінця цього року переговори увійдуть в дещо швидшу зону, залежно від угорського головування і нового складу Єврокомісії.

За даними Міністерства охорони здоров’я, в Румунії не вистачає тисяч лікарів, резидентів і медсестер. Тільки в державних лікарнях є понад 8600 вакансій для лікарів. Великі міста, в тому числі Бухарест, також не оминули проблеми, але найгостріше криза відчувається в малих містах і селах – понад 300 комун не мають жодного сімейного лікаря, а більше половини міст не мають достатньої кількості лікарів. У деяких комунах проблему частково вирішили за рахунок допомоги лікарів-пенсіонерів або створенням вторинних пунктів праці, укомплектованих медичним персоналом з інших місць.

Що стосується резидентів, то, за даними Міністерства охорони здоров’я, існує близько 1 600 вакансій. Але найбільше бракує медсестер. Незалежно від рівня освіти, є понад 14 500 неукомплектованих посад: найбільше – майже 14 000 – у лікарнях, решта – у службах швидкої та невідкладної допомоги. Чому так сталося, незважаючи на те, що з 2018 року зарплати у сфері охорони здоров’я значно зросли, приблизно на 80%? Тому що, незважаючи на підвищення зарплат, румунські лікарі продовжують залишати країну через непривабливі умови праці. У 2023 році понад 800 лікарів подали заявки на отримання професійного сертифікату, щоб мати можливість працювати за кордоном.

Потім, принаймні за останній рік, дефіцит медичного персоналу загострився, оскільки в травні 2023 року з метою економії бюджетних коштів уряд заблокував проведення конкурсів на державні посади, а наймання на роботу можна було здійснювати лише на основі меморандуму за кожною окремою сферою. Після протестів у січні цього року виконавча влада схвалила проведення конкурсу на заміщення понад 7600 вакантних або тимчасових посад у сфері охорони здоров’я та соціального захисту. Однак і в тих випадках, коли це можливо, наймання на роботу займає близько двох місяців з моменту публікації оголошення про вакансію.

Однак керівники державних лікарень кажуть, що через брак лікарів і медсестер наявні працівники перевантажені, а страждають від цього пацієнти, які більше не отримують належної медичної допомоги. Ситуація настільки серйозна, що при складанні місячних чергувань деяких працівників можуть відкликати з відпустки. Звіт Рахункової палати – “Управління людськими ресурсами та розвиток інфраструктури лікарняних установ на період 2014-2021 рр.” – показує, що Румунія посідає передостаннє місце в Європейському Союзі за кількістю лікарів, маючи трохи більше 300 лікарів на 100 000 жителів.