Author: Сорін Йордан

  • 26 серпня 2024 року

    26 серпня 2024 року

    ВИБОРИ – Кандидати від Соціал-демократичної партії – Марчел Чолаку та Націонал-ліберальної партії – Ніколає Чуке вийшли б до другого туру президентських виборів у Румунії, якби голосування було організовано наступної неділі. Принаймні це випливає опитування громадської думки CURS, опублікованого у неділю. Що стосується парламентських виборів, то соціал-демократи лідирують у виборчих симпатіях, а на другому місці знаходяться ліберали. Опитування було проведене з 6 по 22 серпня на вибірці з 1067 респондентів, з похибкою плюс-мінус 3%.

     

    ВЛАДА – Керівна коаліція, що складається з лівої Соціал-демократичної та правої Націонал-ліберальної партій може продовжити функціонувати і надалі, – вважає прем’єр-міністр Румунії, лідер соціал-демократів Марчел Чолаку. Він вважає, що наступний уряд може бути приведений до присяги ще до Різдва, 23 грудня. Він сказав, що, незважаючи на різкі заяви з обох сторін на тлі висунення кандидатів до президентських виборів, що пройдуть восени цього року, нинішній уряд працюватиме до загальних виборів, запланованих на 1 грудня. У цьому контексті прем’єр-міністр заявив, що хотів би, щоб Державний бюджет Румунії на 2025 рік був схвалений відразу після цього моменту нинішнім урядом і парламентом. Марчел Чолаку також заявив, що, як показали події, СДП не бачить у майбутньому іншого коаліційного уряду, окрім як з Націонал-ліберальною партією.

     

    ПОСУХА – Цього тижня уряд Румунії обговорить перший пакет заходів для фермерів, які постраждали від посухи. Нещодавно міністр сільського господарства Флорін Барбу та представники фермерів обговорили питання компенсації збитків, завданих ґрунтовою посухою, а також новий пакет заходів для боротьби з наслідками посухи, який міністр має представити членам уряду. Влада також розглядає можливість створення механізму, узгодженого з Управлінням фінансового нагляду, для забезпечення державного страхування близько 7 мільйонів гектарів землі зі страховою премією в розмірі 3 000 леїв (600 євро) за гектар. Також обговорюється розширення системи іригаційних систем і створення лісосмуг.

     

    ВІЗИ – США мають оголосити 15 жовтня рішення про скасування візового режиму для громадян Румунії, яке набуде чинності з 2025 року. Про це повідомляють урядові джерела в Бухаресті. Наразі румунська влада проводить кампанію «Qualify Romania», спрямовану на включення країни до американської програми безвізового в’їзду «Visa Waiver» та скасування візового режиму для поїздок до Сполучених Штатів. У рамках кампанії, що стартувала 18 липня, Бухарест взяв на себе зобов’язання виконати технічні критерії для приєднання до програми «Visa Waiver» до 30 вересня 2024 року, тобто до кінця фінансового року в США. Серед них – рівень відмов у видачі ділових і туристичних віз США категорій В1 і В2 для громадян Румунії протягом 2024 фінансового року на рівні менше 3%. У зв’язку з цим уряд через Міністерство закордонних справ закликає якомога більше румунів продовжити свої американські візи до 30 вересня.

     

    СВОБОДА ЗМІ – Десятки міжнародних організацій, які проводять кампанії на захист журналістів, у понеділок закликали Європейський Союз призупинити дію Угоди про асоціацію з Ізраїлем після майже одинадцяти місяців порушення свободи ЗМІ та безпрецедентної кількості загиблих журналістів у війні з ХАМАСом. Про це повідомляє AFP. Після нападу ісламістського руху 7 жовтня на Ізраїль уряд Беньяміна Нетаньягу вжив низку заходів «для обмеження свободи ЗМІ, що фактично призвело до встановлення режиму цензури», – пишуть Комітет захисту журналістів (КЗЖ), «Репортери без кордонів» (РБК), Human Rights Watch (HRW) та Європейська федерація журналістів (ЄФЖ). Організації закликають главу дипломатії ЄС Жозепа Борреля та комісара з питань торгівлі Валдіса Домбровскіса призупинити дію Угоди про асоціацію, яка охоплює питання торгівлі, і запровадити цільові санкції проти осіб, відповідальних за порушення прав людини. З 7 жовтня в конфлікті загинуло понад 100 палестинських журналістів, а також двоє в Ізраїлі і троє в Лівані, що робить цей період «найкривавішим» для ЗМІ за останні десятиліття.

  • Єврокомісар Адіна Велян підбила підсумки свого мандату

    Єврокомісар Адіна Велян підбила підсумки свого мандату

    Європейська комісія виділила Румунії 12 мільярдів євро за останні п’ять років на проєкти транспортної інфраструктури, заявила єврокомісар з питань транспорту Адіна Велян, представляючи звіт про свою роботу в кінці терміну повноважень. Представниця Румунії в брюссельській виконавчій владі повідомила, що понад 850 мільйонів євро були спрямовані через Європейський механізм взаємозв’язку, яким вона безпосередньо керує, і ці гроші були виділені на фінансування 26 великих проєктів.

    За її словами, Румунія посідає 6 місце в ЄС за обсягом виділених коштів, після Польщі, Італії, Франції, Німеччини та Чехії. Адіна Велян зазначила, що під час її перебування на посаді, Румунія також отримала новий транспортний коридор, який забезпечить більш ефективний зв’язок північного сходу з рештою країни. Це транспортний коридор Північ-Південь, що з’єднує Балтійське, Чорне та Егейське моря, який передбачає нові транспортні стандарти, нові міські вузли та нову швидкість залізничного руху.

    Що стосується порту Констанца, найбільшого чорноморського порту Румунії, який Велян назвала “серцем коридорів солідарності” через важливу роль, яку він відіграє у допомозі Україні, то він отримав 162 мільйони євро від Європейського Союзу на покращення залізничної інфраструктури. Комісар ЄС заявила, що він передбачає, що ворота для азійських товарів до середнього транспортного коридору ЄС повинні залишатися в порту Констанца, і що вона підняла це питання в міжнародному форматі на рівні G7.

    Єврокомісар також повідомила, що проєкт Fast Danube II, який має на меті покращити умови судноплавства на спільній румунсько-болгарській ділянці Дунаю, близький до отримання європейського фінансування. Що стосується автотранспортної галузі Румунії, Адіна Велян зазначила, що цей сектор економіки вносить 6,5% у валовий внутрішній продукт, а професійні водії були визнані важливими працівниками для економіки Євросоюзу. Водночас понад 94 мільйони євро з європейського бюджету профінансували інвестиції на прикордонних пунктах пропуску Румунії з Республікою Молдова та Україною, також зазначила єврокомісарка.

    Щодо ситуації в Національній авіакомпанії Румунії – TAROM, яку створили деякі пілоти, що оголосили себе непридатними до польотів у понеділок, Велян сказала, що цей жест спричинив незручності для пасажирів, які повинні були бути повідомлені заздалегідь, щоб вони могли по-іншому спланувати свої подорожі. Вона підкреслила, що це не є добрим знаком, враховуючи, що авіаперевізник отримує вигоду від державної допомоги, схваленої Європейською Комісією, надходження коштів, яке було здійснено на основі плану реструктуризації з чіткими умовами.

    Адіна Велян попередила, що це літо буде складним з точки зору авіаперевезень, особливо для країн південно-східної Європи, оскільки обсяги авіаперевезень і пасажиропотоку зростають, і такі інциденти, як інцидент з авіакомпанією TAROM, не сприяють цьому. Незалежно від ситуації, підсумувала комісар, права пасажирів мають бути дотримані.

  • Новий очільник НАТО

    Новий очільник НАТО

    Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте стане 14-м генеральним секретарем Організації Північноатлантичного договору. Він змінить на цій посаді Єнса Столтенберга, колишнього прем’єр-міністра Норвегії, який очолював Альянс з 2014 року. Рішення Північноатлантичної ради, головного керівного органу НАТО, що представляє 32 країни-члени Альянсу, стало простою формальністю після того, як останній контркандидат Рютте, президент Румунії Клаус Йоганніс, оголосив про відкликання своєї кандидатури через відсутність підтримки.

    Новий лідер Альянсу почне виконувати свої обов’язки 1 жовтня, але до цього часу його призначення на чолі найважливішого військового альянсу світу буде офіційно затверджено на Вашингтонському саміті, запланованому на липень. Ім’я нідерландського прем’єра згадується з 2023 року і досить швидко заручилося підтримкою кількох союзників по НАТО, в тому числі США, Великої Британії, Франції та Німеччини. Глава уряду Естонії Кая Каллас також брала участь у перегонах за підтримки союзників зі східного флангу, які заявляли про необхідність кращого представництва в організації на тлі війни Росії в Україні.

    Кандидатура Клауса Йоганніса досі оповита таємницею. Причини, з яких румунський президент оголосив про те, що він претендує на цю посаду, досі невідомі, враховуючи, що Рютте вже підтримували його союзники по НАТО. Марк Рютте відомий своєю критичною позицією щодо Росії і політичною та військовою підтримкою України. Королівство Нідерландів є однією з держав-членів Альянсу, яка виконала вимогу НАТО щодо виділення 2% від ВВП на оборону і поставила українській армії літаки F-16.

    Нинішній Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг привітав призначення Марка Рютте своїм наступником. Він сказав, що той є “справжнім трансатлантистом, сильним лідером і творцем консенсусу”. “Я знаю, що залишаю НАТО в надійних руках”, – зазначив Столтенберг. Окрім війни в Україні, Рютте матиме справу з можливою майбутньою адміністрацією США на чолі з Дональдом Трампом, прихильником політики “Америка понад усе”, якщо останній повернеться до Білого дому після президентських виборів у США.

     

    Росія скептично сприйняла повідомлення про призначення нового очільника НАТО. Призначення Рютте не спричинить жодних змін у політиці Північноатлантичного альянсу, яка спрямована на “стратегічне придушення” Росії, заявив прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков. Він знову звинуватив країни-члени Альянсу в тому, що вони безпосередньо беруть участь у війні в Україні, постачаючи важке озброєння київській адміністрації, і попередив про заходи у відповідь після того, як українські військові отримали дозвіл на використання цієї зброї проти цілей на російській території. Пєсков також підкреслив, що Москва наразі розглядає НАТО як ворожий альянс.

  • Іноземні інвестори роблять ставку на Румунію

    Іноземні інвестори роблять ставку на Румунію

    67% інвесторів в Румунії очікують зростання привабливості країни як інвестиційного напрямку протягом наступних 3 років, згідно з опитуванням, проведеним фінансово-консалтинговою та аудиторською компанією Ernst & Young. Згідно з документом, кількість новостворених робочих місць в Румунії зменшилася на 8% в період між 2022 і 2023 роками, з 6.460 до 5.935. За цим показником і в загальному контексті Центральної та Східної Європи у 2023 році Угорщина показала кращі результати, ніж Румунія, але наша країна обігнала Грецію і Болгарію за кількістю проєктів ПІІ.

    У той же час, Румунія посідає 5 місце в рейтингу за середньою кількістю робочих місць, створених на один проєкт, випереджаючи сильніші країни, як наприклад Польща. Опитування також показує, що 46% опитаних керівників вважають, що Румунія була надійним і стійким ринком для інвестицій в минулому році, і заявили, що планують консолідувати або розширити свою діяльність тут в найближчому майбутньому. Доступ до безповоротного фінансування вважають вирішальним фактором 72% інвесторів.

    Сектори, що становлять для них інтерес, включають програмне забезпечення та ІТ-послуги, транспорт і логістику та електроніку, які домінують у залученні прямих іноземних інвестицій. Інтеграція нових технологій і доступ до добре підготовленої робочої сили є ключовими факторами, які зміцнюють позицію Румунії як привабливого місця для сталого інвестування зі значним довгостроковим впливом, йдеться в дослідженні.

    Бухарест продовжує домінувати як основний напрямок для прямих іноземних інвестицій, на який припадає значна частка в 40%. Ясси на північному сході та Тімішоара на заході залучили по три інвестиційні проєкти, тоді як Клуж-Напока на північному заході та Брашов у центрі – по два. Однак структура інвестицій свідчить про відхід від традиційної орієнтації на великі економічні центри і більш широке розосередження проєктів у менших містах.

    Основні інвестори залишилися незмінними. Німеччина зберегла свою лідируючу позицію з 16 проєктами, як і в 2022 році, за нею йдуть Великобританія і США, кожна з яких має по 6 проєктів. Згідно з опитуванням, інвестори бачать, що Румунія вирізняється вигідною податковою системою, впровадженням новітніх технологій та наявністю кваліфікованої робочої сили.

    Дослідження проводилося онлайн у лютому-березні 2024 року на репрезентативній вибірці зі 100 осіб, які приймають рішення на рівні виконавчого керівництва та правління. Половина респондентів знаходяться в Румунії, 40% – в інших європейських країнах, 6% – у США, а решта – в Японії, Китаї, Ізраїлі та Об’єднаних Арабських Еміратах.

  • Хто представлятиме Румунію в Європарламенті?

    Хто представлятиме Румунію в Європарламенті?

    У вівторок ввечері Центральне виборче бюро оприлюднило остаточні результати виборів до Європарламенту, які відбулися в Румунії 9 червня. Після більш ніж тижневої невизначеності в Офіційному віснику було опубліковано протокол про результати виборів та розподіл мандатів, що офіційно означає завершення підрахунку голосів виборців.

    Згідно з остаточними даними, як відсотки, так і дистанція між електоральними конкурентами залишилися незмінними. Перше місце посів виборчий альянс, що складається з Соціал-демократичної партії (СДП) та Націонал-ліберальної партії (НЛП), дві складові чинної коаліції більшості, який зібрав 48,5% голосів і відправить до Брюсселя та Страсбурга 19 із 33 євродепутатів, призначених Румунії.

    На другому місці опозиційна партія Альянс за об’єднання румунів (АОР), за яку проголосували 14,93% виборців. АОР матиме 6 депутатів у майбутньому європейському законодавчому органі. Останню сходинку виборчого подіуму зайняв Об’єднаний правий альянс (ОПА), сформований навколо Союзу «За порятунок Румунії» (СПР), котрий набрав 8,71% голосів. Таким чином ОПА отримав 3 депутатські мандати. Демократичний союз угорців Румунії набрав 6,48% голосів. 5%-ий виборчий бар’єр подолала і партія «СОС Румунія». Обидві політичні сили матимуть по 2 депутатів ЄП.

    Крім представників політичних партій Румунії до Європарламенту пройшов і незалежний кандидат Ніколає Штефенуце, колишнього члена СПР, за якого проголосували 3,08% румунів. У Центральному виборчому бюро повідомили, що загальна кількість румунів з правом голосу, внесених до списків виборців, які прийшли на дільниці, склала 9 444 894 особи, а явка на виборах становила – 52,4%.

    На виборах до Європейського парламенту, які відбулися в Румунії одночасно з виборами до органів місцевого самоврядування, було створено 18 955 виборчих дільниць у країні та 915 за кордоном. Згідно з даними ЦВБ, загальна кількість дійсних голосів на дільницях за кордоном, склала 210 410. Голосування в діаспорі також виграв Альянс СДП-НЛП – 21,35% голосів, за ним йдуть ОПА – 16,34% і AОР – 14,65%. СОС Румунія отримала 13,52% голосів, Партія REPER – 9,7%, Партія об’єднаної діаспори – 7,05%, а незалежний кандидат Ніколає Штефенуце – 5,9%.

    У 2024 році в Румунії пройдуть ще два тури виборів. Восени румунів знову покличуть на виборчі дільниці  для обрання майбутнього президента, а в грудні пройдуть парламентські вибори. Якщо дата загальних виборів вже призначена на 8 грудня, то вибори президента Румунії все ще є предметом переговорів між соціал-демократами і лібералами.

  • 16 червня 2024 року

    16 червня 2024 року

    САМІТ МИРУ – Росія може припинити агресивну війну проти України, але не хоче цього робити, – заявила міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску на Глобальному саміті миру у Швейцарії. Вона пояснила, що всупереч кремлівській пропаганді, яка стверджує, що Росія хоче миру, війна була нав’язана Києву Москвою, і Росія несе політичну, юридичну та моральну відповідальність за її наслідки. Отже, – підкреслила Одобеску, – Російську Федерацію треба судити за її справами, а не за словами. Учасники саміту в Швейцарії рішуче відкинули заяву президента Росії Володимира Путіна про те, що він негайно припинить війну, якщо офіційний Київ відмовиться від вступу до НАТО і від окупованих російською армією регіонів. Сполучені Штати також пообіцяли надати Україні допомогу в розмірі 1,5 мільярда доларів, а заяви про мир включають умову поваги до суверенітету і територіальної цілісності України. У саміті взяли участь понад 90 країн, серед яких не було Росії та Китаю. Підсумковt cпільне комюніке про основи миру підписали лише 80 держав. Серед тих, хто не підтримав документ, налічуються Бразилія, Мексика, Саудівська Аравія, Південна Африка, Індія, Індонезія та Ватикан.

    КОНГО – Один громадянин Румунії загинув і ще двоє отримали поранення в результаті зіткнень між повстанськими угрупованнями та урядовою армією в Демократичній Республіці Конго. Міністерство закордонних справ Румунії повідомило, що ще одна людина, громадянин іншої країни, отримала поранення в результаті інциденту, який стався поблизу міста Гома на кордоні з Руандою. речник МЗС Раду Філіп заявив, що представники румунської дипломатичної місії в Анголі зробили термінові звернення до конголезької влади з метою отримання інформації у цій справі. У той же час, МЗС Румунії підкреслило, що для Конго діє восьмий з дев’яти рівнів попередження щодо подорожей і, що румунам слід уникати будь-яких поїздок до цієї країни.

    ТУРИЗМ – Румунія просувається як туристичний напрямок у Німеччині, оскільки минулого року більшість іноземних туристів, які перебували в Румунії, були німцями. Понад 600 таксі зі світлинами туристичних принад у нашій країні їздять по Гамбургу, Берліну, Мюнхену та Франкфурту під час Чемпіонату Європи з футболу, який приймає Німеччина. Міністр туризму Румунії Раду Опря заявив, що ця кампанія є продовженням кампаній, розпочатих у Парижі, Римі та Мілані. Він сказав, що обрані зображення підвищать впізнаваність Румунії і приваблять іноземних туристів, які прагнуть «побачити зелень, природу і культуру». Кожна світлина, розміщена на таксі в Німеччині, має QR-код з німецькомовною брошурою, яку відвідувачі можуть використовувати для отримання відповідної інформації про різні дестинації у нашій країні. Перший матч Румунії на ЄВРО-2024 відбудеться завтра проти України. Румунія потрапила до групи E, в якій також зіграє з Бельгією та Словаччиною.

    БЕЗГОТІВКА – Починаючи з неділі, 16 червня, всі торговці в Румунії зобов’язані приймати оплату карткою. У неділю набув чинності закон про розширення фінансової інклюзії, який вимагає від усіх фізичних або юридичних осіб, зареєстрованих у Торговому реєстрі, впровадити та приймати принаймні один інструмент безготівкових платежів. Крім того, торговці можуть пропонувати послугу видачі готівкових коштів на платіжних терміналах на суму до 500 леїв (близько 100 євро) і можуть стягувати з власника картки комісію, що не перевищує 1% від суми наданої готівки.

    ОБСЄ – Румунія відмовила у видачі віз усій російській делегації на щорічну сесію Парламентської асамблеї ОБСЄ, яка відбудеться в Бухаресті з 29 червня по 3 липня 2024 року. Цей захід стосуватиметься всіх членів російської делегації, тобто парламентарів і технічного персоналу. Така ж заборона стосуватиметься і делегації Білорусі, країни, яка підтримує війну Росії проти Україні. Речник МЗС Румунії Раду Філіп пояснив Румунському Радіо, що це рішення ґрунтується на відомій і послідовній позиції Румунії щодо Росії в контексті агресивної війни проти України. Крім того, деякі члени російської делегації в Парламентській асамблеї ОБСЄ підпадають під обмежувальні заходи на європейському рівні, тому вони не можуть бути прийняті в Румунії.

    ЗАРПЛАТНЯ – Законопроект про запровадження європейської мінімальної заробітної плати в Румунії буде представлений на розгляд уряду наступного тижня. Документ, розроблений Міністерством праці, імплементує в румунське законодавство Директиву Європейського Парламенту та Ради ЄС про адекватну мінімальну заробітну плату в Європейському Союзі, яка повинна бути транспонована в національне законодавство до 15 листопада 2024 року. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що після прийняття цієї директиви румуни матимуть заробітну плату, максимально наближену до середньоєвропейської. Директива ЄС 2041 від 2022 року передбачає, що мінімальна заробітна плата в країні-члені повинна становити щонайменше 50% від середнього доходу. В даний час мінімальна заробітна плата брутто в Румунії становить 3300 леїв (близько 660 євро) і з 1 липня зросте до 3700 леїв (близько 740 євро). Найнижча мінімальна заробітна плата брутто в ЄС – в Болгарії, майже 480 євро, а найвища – в Люксембурзі, близько 2 570 євро на місяць.

    КАМПАНІЯ – Румунська поліція проводить національну кампанію по боротьбі зі злочинами, спричиненими дискримінацією на расовому ґрунті. Акція, яка проходить у червні-липні, має на меті запобігти поширенню в ЗМІ та соціальних мережах повідомлень, мотивованих упередженнями та ненавистю до ромської меншини. Кампанія спрямована на просування толерантності під гаслом «У наших силах протидіяти ненависті». У складі Управління кримінальних розслідувань також було створено спеціалізоване управління з розслідування злочинів на основі дискримінаційних критеріїв. Проєкт фінансується з європейських та національних фондів.

    ВИБОРИ –  Центральне виборче бюро повідомило, що до оголошення остаточних результатів виборів до Європарламенту та до органів місцевого самоврядування, що відбулися тиждень тому в Румунії, має ще обробити голоси з 28 виборчих дільниць. Установа повідомила, що на 15 дільницях йшлося про голосування на місцевих виборах, на 7 – про вибори голів повітових рад, на 5 – про призначення мерів і на одній дільниці в країні – про вибори до Європарламенту. Останні дані, ЦВБ показують, що альянс Соціал-демократична партія – Націонал-ліберальна партія, які утворюють нинішню правлячу коаліцію, лідирує на виборах до Європейського парламенту – 48,55% голосів. За ним йдуть Альянс за об’єднання румунів – 14,93%, Об’єднаний правий альянс з 8,71%, Демократичний союз угорців Румунії – 6,48% та партія СОС Румунія – 5,03%.

  • 15 червня 2024 року

    15 червня 2024 року

    ПОЛІТИКА – Соціал-демократи і націонал-ліберали, що утворюють керівну коаліцію в Бухаресті, матимуть окремих кандидатів на президентських виборах, намічених на вересень цього року. Лідери двох політичних партій, прем’єр-міністр, соціал-демократ Марчел Чолаку та спікер Сенату, ліберал Ніколає Чуке, висловили бажання зберегти формулу коаліції і переконання, що ця співпраця може бути збережена, навіть якщо політичні партнери зіткнуться один з одним у боротьбі за посаду наступного президента. Водночас вони не виключили співпрацю з іншими парламентськими партіями. Чуке заявив, що він відкритий до обговорення будь-якої підтримки ліберальної політики, в той час як Чолаку сказав, що соціал-демократи мають потенціал для створення нового політичного альянсу. Він підкреслив, що виключає перенесення наступних виборів і заявив, що встановлені раніше дати, а саме 15 і 29 вересня – вибори президента Румунії і 9 грудня – парламентські вибори, залишаються в силі. Однак Ніколає Чуке зазначив, що було б краще відкласти президентські вибори, посилаючись на труднощі в освітньому процесі після виборів, оскільки багато виборчих дільниць створені в навчальних закладах. СДП та НЛП балотувалися спільним списком на виборах до Європейського парламенту 9 червня, отримавши 48,7% голосів.

    PATRIOT – З п’ятниці на озброєнні ВПС Румунії є два зенітно-ракетні комплекси Patriot, перший став на бойове чергування у 2022 році. Посольство США в Бухаресті привітало цю подію і повідомило, що наша країна тепер має можливості протиповітряної оборони, необхідні для захисту своїх громадян і території. З 3 по 14 червня близько 1300 румунських і союзних військовослужбовців з дев’яти країн взяли участь у навчаннях «Рамштайн легасі 2024», які включали стрільби бойовими боєприпасами та інтеграцію структур протиповітряної і протиракетної оборони. Посольство США заявило, що Румунія продемонструвала високий рівень технічного досвіду і компетентності в питаннях захисту від сучасних повітряних загроз. Румунія придбала сім зенітно-ракетних комплексів великої дальності Patriot PAC-3, найсучасніших моделей, які також стоять на озброєнні армії США, за які заплатила 4 мільярди доларів. Чотири з семи систем вже знаходяться в країні, і Міністерство оборони Румунії повідомило, що дві з них мають бути активовані в 2025 році.

    ВИБОРИ – Вибори до Європарламенту і до органів місцевого самоврядування в Румунії перебувають на завершальній стадії централізації результатів голосування та передачі протоколів, складених виборчими дільницями, – повідомляє Постійний виборчий орган. Найбільша затримка спостерігається щодо членів та голів повітових рад, де було централізовано дані трохи більше половини виборчих округів. Щодо мерів та місцевих рад, то більшість даних вже отримано, але мери 1-го та 2-го столичних секторів все ще оскаржують результати, згідно з якими вони програли вибори. Клотільд Арманд і Раду Міхаю, члени опозиційної партії Союз За порятунок Румунії, оголосили, що вони подали скарги до прокуратури, стверджуючи, що у них є докази порушень, про які повідомлялося в останні дні. Згідно з останніми даними, оприлюдненими Центральним виборчим бюро в п’ятницю ввечері, Соціал-демократична партія і Націонал-ліберальна партія, партії правлячої коаліції, отримали 36,66% і 31,19% мандатів мерів відповідно. Опозиційний Альянс за об’єднання румунів отримав понад 6%, а Об’єднаний правий альянс, до якого також входить Союз За порятунок Румунії, – майже на один відсоток менше.

    САМІТ МИРУ – У Швейцарії проходить перший саміт миру, в якому беруть участь близько 100 країн і міжнародних організацій, але без російської делегації. Захід має на меті знайти рішення для припинення війни, яку Росія розв’язала проти України у лютому 2022 року. У саміті бере участь і президент України Володимир Зеленський, який шукає підтримки для свого мирного плану з 10 пунктів, представленого наприкінці 2022 року. План включає такі вимоги, як припинення бойових дій, відновлення територіальної цілісності України, виведення російських військ і відновлення довоєнних кордонів. Зеленський також закликає до створення спеціального трибуналу для розгляду російських воєнних злочинів. У мирній конференції також беруть участь багато європейських лідерів, зокрема президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Олаф Шольц. Румунію представляє міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску.

    1. ОБСЄ – Румунія вирішила не допустити делегацію Російської Федерації до участі у щорічній сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ, яка відбудеться в Бухаресті з 29 червня по 3 липня 2024 року. Цей захід стосуватиметься всіх членів російської делегації, тобто парламентарів і технічного персоналу. Така ж заборона стосуватиметься і делегації Білорусі, країни, яка підтримує війну Росії проти Україні. Речник МЗС Румунії Раду Філіп пояснив Румунському Радіо, що це рішення ґрунтується на відомій і послідовній позиції Румунії щодо Росії в контексті агресивної війни проти України. Крім того, деякі члени російської делегації в Парламентській асамблеї ОБСЄ підпадають під обмежувальні заходи на європейському рівні, тому вони не можуть бути прийняті в Румунії.

    МОЛОДЬ – У 2023 році Румунія була країною Європейського Союзу з найбільшою часткою молодих людей, які не навчаються і не працюють. Це випливає з останніх даних Євростату. Згідно з цими даними, 19,3% молодих румунів у віці від 15 до 29 років не працюють і не навчаються. За Румунією йдуть Італія, Греція і Болгарія, причому в останній цей показник становить близько 14%. Найкраща ситуація в Нідерландах, де лише 4,8% молодих людей не зайняті ні тим, ні іншим. Далі йдуть Швеція, Мальта та Словенія, де цей показник становить менше 7%. На європейському рівні цей показник знизився на піввідсотка порівняно з минулим роком і на 5% порівняно з 10-річною давністю – до 11,2%. Європейська ціль у цій сфері становить – 9% до 2030 року і третина держав-членів вже досягла цієї мети.

    БЕЗГОТІВКА – Починаючи з неділі, 16 червня, всі торговці в Румунії зобов’язані приймати оплату карткою. У неділю набуває чинності закон про розширення фінансової інклюзії, який вимагає від усіх фізичних або юридичних осіб, зареєстрованих у Торговому реєстрі, впровадити та приймати принаймні один інструмент безготівкових платежів. Крім того, торговці можуть пропонувати послугу видачі готівкових коштівв на платіжних терміналах на суму до 500 леїв (близько 100 євро) і можуть стягувати з власника картки комісію, що не перевищує 1% від суми наданої готівки.

    ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Затримки у проведенні реформ та освоєнні європейських коштів є фактором ризику для фінансової стабільності Румунії. Про це попереджає Національний банк Румунії. У своєму останньому звіті НБР зазначає, що з майже 9,5 мільярдів євро, отриманих Румунією від Європейської комісії на Національний план відновлення та стійкості, було фактично витрачено лише близько 20%, або менше 7% від загального бюджету, виділеного нашій країні, який становить 28,5 мільярдів євро. Національний банк також зазначає, що в короткостроковій перспективі найважливішими факторами ризику для фінансової стабільності країни є глобальна невизначеність в контексті війни в Україні та конфлікту на Середньому Сході, а також навантаження на внутрішні макроекономічні баланси.

    ПРАВОСУДДЯ – Обвинувальний акт у справі «Революція», в якій звинувачується колишній президент Румунії Йон Ілієску, був вдруге відхилений Верховним судом. Судді Верховного суду дали військовій прокуратурі п’ять днів, щоб вирішити, чи залишати справу в суді, чи відновити розслідування. У жовтні минулого року Бухарестський апеляційний суд вирішив розпочати розгляд по суті справи «Революція», в якій колишній президент Йон Ілієску, колишній віце-прем’єр-міністр Джелу Войкан-Войкулеску і колишній головнокомандувач ВПС Йосіф Рус звинувачуються у злочинах проти людяності. Суд постановив, що обвинувальний акт, складений військовою прокуратурою, був законним. Підсудні оскаржили це рішення у Вищому суді, який наразі виявив порушення в обвинувальному висновку.

    ВЕСЛУВАННЯ – Румунський спортсмен Кетелін Кіріле виграв золоту медаль на дистанції 1000 метрів на чемпіонаті Європи з веслування на байдарках і каное в суботу в Сегеді (Угорщина). За ним прийшли чех Мартін Фукса та Сергій Тарновський з Республіки Молдова. На дистанції 500 метрів в каное-одиночці Кириле посів четверте місце.

  • 14 червня 202 4 року

    14 червня 202 4 року

    УКРАЇНА – Міністр оборони Румунії Ангел Тилвер взяв участь у новому засіданні Військової контактної групи з питань України в Брюсселі в четвер, в кулуарах зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО. Дискусії були зосереджені на координації зусиль країн-членів і пошуку рішень для задоволення поточних потреб у світлі розвитку подій на місцях. Було відзначено внесок і постійні зусилля Румунії в рамках коаліцій сил і засобів. Міністр Тилвер провів двосторонню зустріч зі своїм українським колегою Рустемом Умєровим, під час якої підтвердив тверду прихильність Румунії до продовження підтримки України. Він представив розвиток подій, пов’язаних із зусиллями Румунії щодо розміщення та введення в експлуатацію Центру підготовки пілотів F-16 у Фетешть (південний схід) для румунських та українських пілотів. Водночас, глава міноборони Румунії запевнив, що Бухарест і надалі сприятиме підготовці українських військових у різних форматах. Міністр Умєров подякував Уряду Румунії за багатосторонню підтримку, яку Україна отримує з перших днів російської агресії.

    ПЕЙТРІОТ – На озброєнні Військово-повітряних сил Румунії станом на сьогодні є вже два оперативні протиракетні комплекси «Patriot». Перший поступив на бойове чергування у 2022 році. Міністерство національної оборони заявило, що ще дві системи знаходяться на різних стадіях введення в експлуатацію. Румунія придбала сім зенітно-ракетних комплексів великої дальності Patriot PAC-3, найсучасніших моделей, які також стоять на озброєнні армії США, заплативши за них 4 мільярди доларів. Чотири з семи систем вже знаходяться в країні. Нещодавно Міністерство оборони Румунії оголосило, що перший безпілотний комплекс турецького виробництва Bayraktar був переданий румунським сухопутним військам. Румунські пілоти зможуть розпочати тренувальні польоти вже на початку наступного місяця.

    ЄВРО-2024 – Сьогодні у Мюнхені, Німеччині, стартує Чемпіонат Європи з футболу 2024 матчем між збірними Німеччини та Шотландії в групі А. У турнірі беруть участь 24 команди в шести групах по чотири команди. Румунія гратиме в групі E разом з Бельгією, Україною та Словаччиною. Румуни дебютують 17 червня матчем проти України в Мюнхені, а потім зіграють з Бельгією 22 червня в Кельні та Словаччиною 26 червня у Франкфурті-на-Майні. Це шоста участь Румунії в чемпіонаті Європи після 1984, 1996, 2000, 2008 і 2016 років. Румунія також буде представлена на ЄВРО-2024 суддівською бригадою у складі Іштвана Ковача (центральний арбітр), двох асистентів арбітра і одного відеоасистента арбітра (ВАА).

    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії знизився до 5,3% у першому кварталі цього року. Про це повідомив Національний інститут статистики. У цей період рівень зайнятості працездатного населення становив 64,2%, що на 1,2 відсоткових пункти вище, ніж в останньому кварталі минулого року. Рівень зайнятості був вищим серед чоловіків та міських жителів. Рівень зайнятості молоді становив лише 19,9%. Економічний аналітик Ауреліан Докіа зазначив, що нинішній контекст є сприятливим для робочої сили і дозволить утримати безробіття на відносно низькому рівні. Однак, за його словами, Румунія стикається з недоліками в системі освіти та профорієнтації. Докіа вважає, що в цьому контексті необхідно посилити систему підготовки молоді до роботи.

    КІНОФЕСТИВАЛЬ – Сьогодні в місті Клуж-Напока (північний захід Румунії) стартував 23-й Міжнародний кінофестиваль Трансільванія. Церемонія відкриття включала показ фільму Люка Бессона «Догмен», прем’єра якого відбулася на Венеційському кінофестивалі. Ще одне велике ім’я світового кінематографа, яке візьме участь у TIFF, – режисер Даніеле Лукетті. Він зустрінеться з глядачами в суботу на показі фільму «Довіра» та отримає спеціальну нагороду за внесок у світовий кінематограф. До складу журі кінофестивалю увійдуть такі відомі особистості, як акторка Сібель Кекіллі, відома за роллю у серіалі «Гра престолів» та режисер Константінос Контовракіс, багаторазовий лауреат премії Каннського кінофестивалю.

    ПОДАТКИ – За перші п’ять місяців поточного року Національне агентство податкового управління (ANAF) зібрало до держбюджету близько 175 мільярдів леїв (близько 35 мільярдів євро), що майже на 18% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. ANAF повідомляє, що таким чином перевиконало свій план збору податків і досягло більш ніж на 2 мільярди леїв (400 мільйонів євро) більше, ніж цільовий показник, встановлений Міністерством фінансів. Найбільше зростання надходжень до бюджету було зафіксовано в категоріях податків, зборів і внесків, на які поширюються нещодавні законодавчі зміни, а саме: внески до бюджету соціального медичного страхування та бюджету державного соціального страхування, податок на додану вартість, податок на прибуток і податок на доходи фізичних осіб.

    ЗАРПЛАТНЯ – Середня чиста заробітна плата в Румунії у квітні склала 5 217 леїв (1 048 євро), що на 32 леї (6,4 євро) більше, ніж у березні, – повідомляє Національний інститут статистики (НІС). Найвищий середній чистий прибуток був зафіксований у сфері інформаційних технологій, включаючи комп’ютерні послуги – 11 971 лей (2 405 євро), а найнижчий – у виробництві одягу – 2 787 леїв (майже 560 євро). У порівнянні з квітнем минулого року середній чистий прибуток збільшився на 14%, зазначає НІС.

    ПОГОДА – У Румунію суне холодний атмосферний фронт, у результаті чого у більшості повітів спека послабне до звичайної для цього періоду температури повітря. На півдні, у Східних Карпатах та місцями у Південних Карпатах спостерігаються періоди атмосферної нестабільності. Зокрема в йих районах очікуються Сильні дощі, грози, місцями град та шквали. Опади становитимуть від 20 до 25 літрів на квадратний метр, місцями може випасти навіть 30 – 40 літрів води на квадратний метр. У решті регіонів очікується мінлива хмарність, пройдуть короткочасні дощі та грози. Вітер слабкий південно-західний з тимчасовим поривами до 50…55 км/год. Максимальна температура повітря коливатиметься від 21 до 27 градусів тепла. У четвер увечері проливні дощі, шторми та град завдали значних збитків у кількох повітах на півдні та заході країни, де було оголошено червоно-помаранчевий рівень небезпеки. Термінове попередження про негоду також отримали мешканці Бухареста та навколишнього повіту Ільфов. Через зливу було призупинено авіасполучення. Столичний аеропорт Отопень був закритий понад годину, а рейси були перенаправлені в інші міста. Через падіння дерев було перекрито рух на кількох автотрасах національного значення. У сільській місцевості град знищив сотні гектарів пшениці та ячменю, які були близькі до збирання, а також посіви кукурудзи, соняшнику, овочів, винограду та фруктових дерев.

     

  • У Румунії підвищується мінімальна заробітна плата

    У Румунії підвищується мінімальна заробітна плата

    Мінімальна заробітна плата в Румунії буде підвищена з 1 липня, оголосив уряд у Бухаресті. Вона зросте з 3300 леїв (близько 660 євро) до 3700 леїв (близько 740 євро). Йдеться про чисте збільшення на 284 леї (57 євро), гроші, які люди отримають у серпні за липень місяць. Наразі в Румунії близько 760.000 працівників, що становить 13,9% від загальної кількості працівників, отримують мінімальну заробітну плату брутто в розмірі 3.300 леїв на місяць, а за оцінками уряду, з початку липня понад 1.870.000 працівників отримуватимуть підвищену мінімальну заробітну плату.

    Однак це рішення не поширюється на працівників сільського господарства та харчової промисловості, оскільки до цих категорій застосовуються чинні правові норми. Крім того, мінімальна заробітна плата в розмірі 200 леїв (близько 40 євро), яка була звільнена від сплати податків і внесків на обов’язкове соціальне страхування, буде збільшена ще на 100 леїв (близько 20 євро). Міністерка праці Румунії Сімона Букура-Опреску зазначила, що підвищення мінімальної заробітної плати матиме позитивні наслідки на соціальному рівні, з одного боку, шляхом стимулювання зайнятості в секторах, де є попит на робочу силу та скорочення незадекларованої праці, а також на економічному рівні, збільшуючи споживання, що вплине на імпорт споживчих товарів і підвищить купівельну спроможність працівників.

    За її словами, такий підхід покликаний забезпечити краще життя працівникам в Румунії та зменшити рівень бідності. Водночас, міністерка праці зазначила, що підвищення гарантованої мінімальної заробітної плати брутто в країні також означає наближення оплати праці до рівня, передбаченого Директивою ЄС 2041 від 2022 року про адекватну мінімальну заробітну плату в Європейському Союзі. Крім того, за її словами, з досвіду минулих років, підвищення мінімальної заробітної плати також призвело до вертикального зростання більшості заробітних плат, а не тільки мінімальної.

    Підвищення мінімальної заробітної плати призведе до того, що погодинна ставка в Румунії досягне рівня 22,024 лея/год (близько 4,42 євро/год) при нормальному середньому робочому графіку 168 годин/місяць. Зі свого боку, глава румунського уряду Марчел Чолаку заявив, що Міністерство праці вже працює із соціальними партнерами над механізмом, який дозволить запровадити європейську мінімальну заробітну плату в Румунії до листопада, і що встановлена формула буде враховувати купівельну спроможність, рівень валового середнього заробітку та продуктивність праці.

    Прем’єр-міністр також оголосив, що новий закон про єдину систему оплати праці, який є важливим етапом Національного плану відновлення та стійкості, буде впроваджений з наступного року і тісно пов’язаний з реформою бюджетної та податкової систем. Згідно з проєктом, закон має на меті забезпечити справедливість та прозорість у системі оплати праці державних службовців. Це означає, що премії будуть обмежені на рівні 20% і жодна зарплата не перевищуватиме зарплату президента Румунії, яка становить 25.000 леїв (близько 5000 євро) брутто на місяць.

  • Румунія напередодні місцевих та європейських виборів

    Очікується, що майже 19 мільйонів румунів, які мають право голосу, прийдуть на виборчі дільниці в неділю, 9 червня, коли відбудуться вибори до Європейського парламенту, а також вибори для призначення мерів, голів повітових рад та муніципальних і місцевих радників. Для цього подвійного голосування по всій країні буде майже 19.000 виборчих дільниць, а за кордоном – 915. Так само, близько 370 мільйонів громадян з 27 країн-членів ЄС обиратимуть 9 червня своїх представників до законодавчого органу ЄС.

    Найбільша кількість виборців у Німеччині – понад 65 мільйонів, далі йдуть Франція – 50,7 мільйона та Італія – 47,3 мільйона. У цьому списку Румунія посідає шосте місце. За даними Європейського статистичного бюро, Румунія посідає також 13-е місце за кількістю людей, які вперше проголосують з моменту досягнення повноліття, з більш ніж мільйоном молодих людей. Бюлетені для голосування на місцевих і парламентських виборах вже розіслані на виборчі дільниці в країні та за кордоном. 18 мільйонів було розповсюджено в Румунії, а 2,5 мільйона – за кордоном.

    Голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле уточнив, що румуни не можуть голосувати в країні на основі звичайного паспорту, а на основі посвідчення особи або іншого еквівалентного документа. Водночас він коротко пояснив процедуру голосування: “О 7.00 всі виборчі дільниці будуть готові до голосування. За кордоном громадяни Румунії отримають лише один бюлетень – для виборів до Європарламенту. В країні вони отримають п’ять бюлетенів, якщо голосують за місцем проживання, і мають право голосувати як на місцевих виборах, так і на виборах до Європарламенту. Вони опустять кожен з п’яти бюлетенів у п’ять спеціально підготовлених та промаркованих скриньок для голосування і підуть з виборчої дільниці. “

    Румуни, які у неділю перебувають за межами країни, можуть проголосувати на виборах до Європейського парламенту на будь-якій виборчій дільниці за кордоном, повідомило Міністерство закордонних справ. Відомство радить їм знайти найближчу виборчу дільницю на сайті mae.ro і мати при собі дійсний документ, що посвідчує особу. Розподіл тих 915 виборчих дільниць, організованих за кордоном, що вдвічі більше, ніж на попередніх виборах до Європарламенту, був здійснений прямо пропорційно до кількості румунських громадян у кожній країні. Найбільше дільниць буде в Італії – 150, за ними йдуть Іспанія – 147 та Великобританія – 104.

    Є також місця, де виборчі дільниці більше не створювались або через те, що румунський військовий персонал був виведений, або через закриття чи перенесення дипломатичної місії, як, наприклад, в Афганістані, Малі, Судані, Лівії, а також у Ростові-на-Дону (Росія) чи Одесі (Україна). Першою країною, де відкриються виборчі дільниці, буде Нова Зеландія о 22.00 в суботу, і закордонний виборчий процес триватиме в залежності від часового поясу протягом 34 годин. Останні виборчі дільниці закриються в понеділок вранці, коли завершиться голосування на західному узбережжі США і в Канаді у Ванкувері.

  • Попередження лікарів щодо кору

    Попередження лікарів щодо кору

    Кампанії проти вакцинації, які набрали обертів під час пандемії COVID-19, починають показувати свої так би мовити результати. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Румунія, де голоси проти щеплень стають дедалі гучнішими, особливо в соціальних мережах, посідає п’яте місце в Європі за рівнем захворюваності на кір і перше місце в Європейському Союзі. Звіт ВООЗ також показує, що в Європі кількість захворювань, зареєстрованих цього року, перевищить всі зареєстровані випадки у 2023 році – понад 60 000, причому лише за перші 3 місяці цього року було зафіксовано понад 56 000 захворювань і 4 смерті.

    Кір є висококонтагіозним вірусним захворюванням, яке має особливо руйнівний вплив на здоров’я дітей у віці до 5 років. За даними Інституту громадського здоров’я в Бухаресті, за минулий рік в Румунії було зафіксовано понад 16 500 нових випадків захворювання на кір, а 16 осіб померли від цієї хвороби. Більшість захворювань було зафіксовано в центрі країни і в столиці. Заступник голови Національного товариства сімейної медицини Джіндровел Думітра розповів в інтервю Радіо Румунія, що від кору захищені лише ті люди, які пройшли вакцинацію, а також ті, хто вже перехворів на цю хворобу.

    Він також підкреслив, що кір не має специфічного лікування, і закликав усіх батьків, чиї діти захворіли, негайно звернутися за медичною допомогою. Джіндровел Думітра: «У той момент, коли вони захворіли, немає можливості лікувати їх противірусними препаратами чи антибіотиками. Це просто підтримуюче лікування, щоб допомогти організму подолати хворобу, і в той же час ми можемо призначити низку інших речовин, які допомагають організму уникнути ускладнень. Саме тому обов’язковим є звернення до лікаря, саме для того, щоб спробувати терапевтичними засобами, які ми маємо в своєму розпорядженні на даний момент, уникнути ускладнень і, відповідно, смерті ».

    Думітра зазначив, що нинішня тенденція проти вакцинації була присутня в Румунії та світі ще до пандемії, але вона посилилася, коли деякі люди, які були вакциновані, виявили, що через деякий час їхній імунітет до COVID-19 знову знизився. Він підкреслив, що вакцина проти кору забезпечує довічний імунітет. Згідно зі статистикою ВООЗ, в Румунії на 100 000 жителів припадає майже 240 випадків захворювання на кір. Минулого року понад 75% дітей віком до 5 років, які захворіли, не отримали жодного щеплення від кору. У 2021 році рівень вакцинації від кору в Румунії становив 81%. У 2019 році, до початку пандемії, він становив 86%, а в 1990 році – понад 90%.

  • 24 травня 2024 року

    24 травня 2024 року

    ЗАРПЛАТНЯ – Мінімальна заробітна плата брутто зросте до 3 700 леїв (близько 740 євро) з 1 липня, а сума у розмірі  200 леїв (40 євро), що не підлягає оподаткуванню для роботодавців буде збережена до кінця року. Про це оголосив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в четвер після закінчення тристоронньої зустрічі представників уряду, роботодавців та профспілок. З іншого боку, уряд збільшив фінансову підтримку для інвалідів. З 1 липня допомога для дорослого з важкою формою інвалідності становитиме 529 леїв (105 євро), а для дитини з важкою формою інвалідності – 463 леї (92 євро). Згідно з офіційними даними, це підвищення торкнеться близько 390 тисяч осіб. Влада також схвалила державну допомогу національній авіакомпанії Tarom, а міністр транспорту Сорін Ґріндяну каже, що це важливий крок на шляху до порятунку компанії.

    ШПИГУН – Громадянина Румунії спіймали на шпигунстві на користь Росії, його взято під варту за звинуваченням у державній зраді. Його звинувачують в передачі посольству Росії в Бухаресті інформації про військові цілі НАТО в Румунії. Прокурори Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму повідомили, що з 2022 року румун стежив за військовими об’єктами поблизу міста Тульча на південному сході країни, збирав інформацію військового характеру і робив фотографії бойової техніки та її пересування в прикордонній зоні з Україною, які надсилав дипломатам російського посольства. У  будинках підозрюваного пройшли обшуки і вилучені докази. Судові заходи були проведені спільно з представниками Румунської служби інформації, Головного управління військової розвідки, жандармерії та поліції. У разі доведення вини підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 20 років з позбавленням права обіймати певні посади та користуватися певними правами. Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску викликала тимчасово повіреного у справах Російської Федерації в Румунії, якого поінформувала що дипломат посольства був оголошений персоною нон грата на території Румунії за діяльність, яка суперечить положенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 року.

    КОРУПЦІЯ – Суд обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд щодо колишнього керівника оперативного управління Румунської служби інформації Флоріана Колді. Такий самий запобіжний захід було обрано щодо генерала у відставці Думітру Думбраве, колишнього керівника юридичної дирекції РСІ та адвоката Дору Треїле. Усіх трьох звинувачують у зловживанні впливом та відмиванні грошей. Їх викликали за заявою бізнесмена Кетеліна Гідега, засудженого до чотирьох років ув’язнення у справі, розслідуваній Європейською прокуратурою за шахрайство з європейськими коштами. Підприємець стверджує, що два колишні генерали через адвоката Дору Треїле вимагали від нього 600 000 євро, обіцяючи домогтися умовного терміну покарання.

    ЗАКОРДОННІ РУМУНИ – У п’ятницю в Бухаресті стартували заходи, присвячені «Дню румунів звідусіль», який відзначається щороку в останню неділю травня. Понад 500 румунів з діаспори та історичних спільнот з 34 країн світу візьмуть участь у сьомому фестивалі «Тут, там», який об’єднує румунських митців з Румунії та з-за кордону, а також представників асоціацій, академічних кіл та бізнесу з румунських громад за кордоном.

    ДРОН – Серійне виробництво першого румунського безпілотника розпочнеться на заводі Carfil у Брашові, центральна Румунія, дочірньому підприємстві румунської національної компанії ROMARM S.A. Перший крок у цьому напрямку був зроблений у п’ятницю на міжнародній виставці «Чорноморська оборона та аерокосмічна промисловість», де було підписано стратегічну угоду з американським виробником військових та цивільних безпілотників Periscope Aviation. Міністр економіки Румунії Раду Опря заявив, що ця угода є першою для румунської оборонної промисловості, оскільки це перше стратегічне партнерство місцевої компанії в галузі виробництва військових і цивільних безпілотників. Він додав, що також були підписані дві інші угоди, пов’язані з науково-дослідницькою діяльністю в цій галузі. Учасники заходу «Чорноморська оборона і аерокосмічна промисловість» в Бухаресті заявили, що метою угоди є серійне виробництво на 100% румунського безпілотника, з варіантами як для оборонних, так і для цивільних галузей, таких як сільське господарство.

    ВІЗИТ – У четвер Її Величність Маргарита, Берегиня Румунської Корони та Його Королівська Високість Принц Раду відвідали Агенцію НАТО з підтримки і постачання в Люксембурзі і зустрілися з румунами, які працюють в цій установі. З цієї нагоди Її Величність Маргарита зазначила, що метою її візиту до Люксембургу є підтримка Республіки Молдова на її європейському шляху, в той час як Принц Раду зазначив, що румунська нація орієнтована на західні цінності. Принц Раду також сказав, що він радий, що величезні зусилля, які докладає Республіка Молдова, «з такими малими засобами і з такою вразливістю, але з такою великою гідністю», визнаються скрізь. Також у четвер вони були прийняті на приватному обіді у Великому герцогському палаці Його Королівською Високістю Анрі, Великим герцогом Люксембургу.

    СПІВПРАЦЯ – Румунія продовжує допомагати Республіці Молдова в таких сферах, як постачання електроенергії, відновлення шкіл і студентських гуртожитків та надання спеціального обладнання для правоохоронних органів. Румунія виділить 11,5 млн. леїв (понад 2 млн. євро) на реконструкцію студентського гуртожитку в Кагулі на півдні сусідньої держави, відповідно до нормативно-правового акту, прийнятого на засіданні уряду в четвер. Рішення було прийнято на основі угоди, укладеної між урядами двох країн у лютому 2022 року про грант у розмірі 100 мільйонів євро.

    КІНО – Три румунські фільми були показані на 77-му Каннському кінофестивалі, який триватиме до 25 травня, коли буде вручена заповітна Золота пальмова гілка. Художній фільм «Три кілометри до кінця світу» режисера Емануеля Пирву взяв участь в офіційному конкурсі, в той час як документальна стрічка «Насті» режисерів Тудора Джурджіу, Крістіана Паскаріу і Тудора Д. Попеску була представлена в секції «Спеціальні покази». Крім того, американському актору румунського походження Себастьяну Стану аплодували в Каннах протягом 8 хвилин за роль Дональда Трампа у фільмі «Учень».  Французька актриса румунського походження Анамарія Вартоломей також була на червоній доріжці, зігравши у двох іноземних постановках, головну роль у «Марії», фільмі про життя актриси Марії Шнайдер, і роль другого плану в новій версії «Графа де Монте-Крісто». Слід також згадати і про Міхая Малаймаре-молодшого, оператора-постановника фільму Френсіса Форда Копполи «Мегаполіс», у великому конкурсі.

  • Розширена співпраця Румунія – Туреччина

    Розширена співпраця Румунія – Туреччина

    Румуни зможуть їздити до Туреччини максимум на 90 днів без закордонного паспорта, лише з посвідченням особи. Таке рішення прийняв президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган в контексті офіційного візиту прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку до Анкари. Румунський прем’єр взяв участь разом з главою турецької держави у першому спільному засіданні румунського та турецького урядів. Під час засідання було обговорено розширення співпраці в оборонній та енергетичній сферах, а також прийнято рішення про відновлення експорту і транзиту м’яса до Туреччини.

    Марчел Чолаку сказав, що це рішення допоможе румунським фермерам знову отримати доступ до дуже великого ринку і відкрити нові торговельні шляхи в регіоні. Марчел Чолаку: «Це величезна можливість для румунських виробників отримати доступ до величезного ринку, але в той же час ми зможемо встановити надійні торговельні шляхи з іншими регіонами, що представляють інтерес в регіоні та на Близькому Сході. Нам потрібні такі заходи для досягнення амбітних економічних цілей, які ми перед собою поставили. Минулого року обсяг торгівлі перевищив 10 мільярдів доларів, але разом ми поставили амбітну мету в 15 мільярдів доларів, яку маємо досягти в найближчі роки.»

    Глава румунського уряду додав, що Румунія продовжить забезпечувати хорошу співпрацю між Туреччиною та Європейським Союзом в умовах, коли вступ Туреччини до ЄС заблокований протягом багато років через численні розбіжності в галузі демократії, верховенства права та фундаментальних прав. Водночас, він запропонував турецькій стороні формулу партнерства, яка б дозволила передачу технологій і ноу-хау, щоб румунські компанії могли виробляти в Румунії компоненти для військових безпілотників Bayraktar і тактичних броньованих машин Otokar.

    Водночас, Марчел Чолаку повідомив, що адміністрації в Бухаресті та Анкарі ведуть переговори з метою повернення меча молдавського господаря Штефана Великого до Румунії. Ця зброя, отримана від Папи Римського Сикста IV на знак визнання вирішальної ролі Молдови у захисті християнства, перейшла у володіння Османської імперії в 16 столітті.

    Зі свого боку, президент Реджеп Таїп Ердоган підкреслив, що економічні зв’язки є двигуном двосторонніх відносин і подякував Румунії за надання повних прав турецькій меншині, яка налічує майже 28.000 осіб. Він нагадав, що Румунія і Туреччина сприяють забезпеченню безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні, а також в рамках НАТО. Президент Туреччини також повідомив, що обидві країни, разом з Болгарією, створили спільну групу, яка буде очищати Чорне море від мін з метою підвищення безпеки судноплавства.

  • Регіональна лікарня в Клуж-Напоці

    Регіональна лікарня в Клуж-Напоці

    2024 рік обіцяє стати роком великих інфраструктурних проєктів у Румунії. Випадково чи ні, але цього року пройдуть чотири види виборів: місцеві, до Європарламенту, президентські та парламентські. У цьому контексті уряд знову привернув увагу громадян до тих сфер, які вони вважають недостатньо розвиненими, в тому числі до медичної інфраструктури.

    В останні десятиліття румунські політики весь час обіцяли сприяти будівництву регіональних лікарень, гігантських медичних центрів, які надають сучасні та централізовані послуги населенню великих регіонів країни. Однак, через бюрократичну тяганину і брак фінансування проєкти постійно відкладалися, але цього разу, схоже, ситуація почала змінюється на краще.

    Після того, як у березні розпочалося будівництво Крайовської регіональної лікарні швидкої допомоги на південному заході Румунії, а в квітні – Ясської регіональній лікарні швидкої допомоги на північному сході, наприкінці минулого тижня нарешті стартувало будівництво регіональної лікарні швидкої допомоги в Клуж-Напоці в центральній частині Румунії. Проєкт на суму понад 700 мільйонів євро має бути завершений за три роки. Медичний заклад буде розташований у місті Флорешть і матиме майже 850 ліжок, вертолітний майданчик і 22 операційні.

    У церемонії закладання першого каменю, яка символічно знаменує початок робіт взяв участь і міністр охорони здоров’я Александру Рафіла, який заявив, що якість охорони здоров’я в Румунії значно покращиться, в тому числі завдяки будівництву цих трьох регіональних лікарень. За його словами, лікарні будуються в Румунії дуже швидкими темпами і дуже якісно, завдяки коштам, отриманим від Європейського Союзу в рамках Національного плану відновлення і стійкості, а також тому, що багато місцевих чиновників виявляють великий інтерес до цих проєктів. Він зазначив, що в даний час є 20 лікарень, які будуються або будівництво яких розпочнеться найближчим часом і це також завдяки мерам і головам повітових рад, які мають виправдану зацікавленість у захисті здоров’я членів громад, які вони очолюють.

    Якщо Румунія хоче підвищити якість охорони здоров’я, їй потрібна не лише сучасна інфраструктура, а й достатня кількість добре підготовлених лікарів. На жаль, система охорони здоров’я країни стикається з гострим браком медичних працівників, багато з яких все ще виїжджають до країн Західної Європи. За даними Румунської колегії лікарів, 58% медиків у віці до 35 років мають намір покинути країну, і це в умовах нестачі 15 000 лікарів на національному рівні.

  • Гроші на модернізацію транспортної інфраструктури

    Гроші на модернізацію транспортної інфраструктури

    Понад 12 мільярдів леїв, або близько 2,4 мільярдів євро, виділив румунський уряд на відновлення транспортної інфраструктури країни. Вчора в Бухаресті відбулося засідання виконавчої влади, на якому було схвалено, серед іншого, дві великі інвестиції в залізничний та автомобільний сектори. Перший проєкт – це реабілітація залізничної лінії, що з’єднує Фокшани, адміністративний центр повіту Вранча на південному сході країни, з Романом, північно-східним містом повіту Нямц.

    Маршрут протяжністю майже 150 кілометрів є частиною Пан’європейського коридору 9 довжиною 3400 км, що з’єднує столицю Фінляндії Гельсінкі на Балтійському морі з грецьким містом Александруполі, портом на Егейському морі в південній Європі. Проєкт, включений до Генерального транспортного плану Румунії, отримав трохи більше 11 мільярдів леїв (близько 2,2 мільярда євро). За словами виконавчого органу, гроші надходять із безповоротних зовнішніх коштів, через Транспортну програму 2021-2027 та Європейський механізм взаємозв’язку, з державного бюджету, з власних доходів Національної залізничної компанії, а також з інших законно встановлених джерел.

    Роботи, які триватимуть 36 місяців, спрямовані на підвищення безпеки в районах перетину залізничних колій з автомобільною мережею, значне поліпшення транспортних умов, будівництво шляхопроводів та модернізацію залізничних переїздів – цілі, які, на думку уряду, відіграють важливу роль у сталому розвитку населених пунктів, розташованих уздовж маршруту, шляхом зменшення викидів забруднюючих речовин, скорочення часу в дорозі та збільшення кількості пасажирів і обсягів перевезених вантажів.

    Інший проєкт, який отримав фінансування, спрямований на реабілітацію ділянки між 44-м і 86-м кілометрами автомагістралі A1 Бухарест-Пітешть, найбільш завантаженої в країні. Роботи будуть спрямовані на відновлення дорожнього покриття та мостів на 42 кілометрах ділянки і, за словами Міністерства транспорту, призведуть до підвищення рівня безпеки дорожнього руху, скорочення часу в дорозі, зменшення витрат на запобігання забрудненню навколишнього середовища та збільшення тривалості експлуатації.

    Уряд виділив 1,1 млрд леїв (близько 221 млн євро) з державного бюджету на цей проєкт, який триватиме 48 місяців. Транспортна інфраструктура Румунії застаріла і за останні десятиліття перетворилася на справжній бездонний мішок. З понад 22 000 кілометрів залізниць, що проходять через країну, електрифіковано трохи більше 8 500.

    Що стосується дорожньої інфраструктури, то Румунія має майже 90 000 кілометрів доріг загального користування, але менше половини з них модернізовані. Щодо автомагістралей, то минулого року Румунія перевищила позначку в 1 000 кілометрів, поступаючись Угорщині та Хорватії, утім випереджаючи Болгарію, Сербію і Словенію, але в умовах, коли наша країна має площу поверхні та населення, що явно перевершує згадані країни.