Author: Сорін Йордан

ВИБОРИ – Кандидати від Соціал-демократичної партії – Марчел Чолаку та Націонал-ліберальної партії – Ніколає Чуке вийшли б до другого туру президентських виборів у Румунії, якби голосування було організовано наступної неділі. Принаймні це випливає опитування громадської думки CURS, опублікованого у неділю. Що стосується парламентських виборів, то соціал-демократи лідирують у виборчих симпатіях, а на другому місці знаходяться ліберали. Опитування було проведене з 6 по 22 серпня на вибірці з 1067 респондентів, з похибкою плюс-мінус 3%.

ВЛАДА – Керівна коаліція, що складається з лівої Соціал-демократичної та правої Націонал-ліберальної партій може продовжити функціонувати і надалі, – вважає прем’єр-міністр Румунії, лідер соціал-демократів Марчел Чолаку. Він вважає, що наступний уряд може бути приведений до присяги ще до Різдва, 23 грудня. Він сказав, що, незважаючи на різкі заяви з обох сторін на тлі висунення кандидатів до президентських виборів, що пройдуть восени цього року, нинішній уряд працюватиме до загальних виборів, запланованих на 1 грудня. У цьому контексті прем’єр-міністр заявив, що хотів би, щоб Державний бюджет Румунії на 2025 рік був схвалений відразу після цього моменту нинішнім урядом і парламентом. Марчел Чолаку також заявив, що, як показали події, СДП не бачить у майбутньому іншого коаліційного уряду, окрім як з Націонал-ліберальною партією.

ПОСУХА – Цього тижня уряд Румунії обговорить перший пакет заходів для фермерів, які постраждали від посухи. Нещодавно міністр сільського господарства Флорін Барбу та представники фермерів обговорили питання компенсації збитків, завданих ґрунтовою посухою, а також новий пакет заходів для боротьби з наслідками посухи, який міністр має представити членам уряду. Влада також розглядає можливість створення механізму, узгодженого з Управлінням фінансового нагляду, для забезпечення державного страхування близько 7 мільйонів гектарів землі зі страховою премією в розмірі 3 000 леїв (600 євро) за гектар. Також обговорюється розширення системи іригаційних систем і створення лісосмуг.

ВІЗИ – США мають оголосити 15 жовтня рішення про скасування візового режиму для громадян Румунії, яке набуде чинності з 2025 року. Про це повідомляють урядові джерела в Бухаресті. Наразі румунська влада проводить кампанію «Qualify Romania», спрямовану на включення країни до американської програми безвізового в’їзду «Visa Waiver» та скасування візового режиму для поїздок до Сполучених Штатів. У рамках кампанії, що стартувала 18 липня, Бухарест взяв на себе зобов’язання виконати технічні критерії для приєднання до програми «Visa Waiver» до 30 вересня 2024 року, тобто до кінця фінансового року в США. Серед них – рівень відмов у видачі ділових і туристичних віз США категорій В1 і В2 для громадян Румунії протягом 2024 фінансового року на рівні менше 3%. У зв’язку з цим уряд через Міністерство закордонних справ закликає якомога більше румунів продовжити свої американські візи до 30 вересня.

СВОБОДА ЗМІ – Десятки міжнародних організацій, які проводять кампанії на захист журналістів, у понеділок закликали Європейський Союз призупинити дію Угоди про асоціацію з Ізраїлем після майже одинадцяти місяців порушення свободи ЗМІ та безпрецедентної кількості загиблих журналістів у війні з ХАМАСом. Про це повідомляє AFP. Після нападу ісламістського руху 7 жовтня на Ізраїль уряд Беньяміна Нетаньягу вжив низку заходів «для обмеження свободи ЗМІ, що фактично призвело до встановлення режиму цензури», – пишуть Комітет захисту журналістів (КЗЖ), «Репортери без кордонів» (РБК), Human Rights Watch (HRW) та Європейська федерація журналістів (ЄФЖ). Організації закликають главу дипломатії ЄС Жозепа Борреля та комісара з питань торгівлі Валдіса Домбровскіса призупинити дію Угоди про асоціацію, яка охоплює питання торгівлі, і запровадити цільові санкції проти осіб, відповідальних за порушення прав людини. З 7 жовтня в конфлікті загинуло понад 100 палестинських журналістів, а також двоє в Ізраїлі і троє в Лівані, що робить цей період «найкривавішим» для ЗМІ за останні десятиліття.

Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте стане 14-м генеральним секретарем Організації Північноатлантичного договору. Він змінить на цій посаді Єнса Столтенберга, колишнього прем’єр-міністра Норвегії, який очолював Альянс з 2014 року. Рішення Північноатлантичної ради, головного керівного органу НАТО, що представляє 32 країни-члени Альянсу, стало простою формальністю після того, як останній контркандидат Рютте, президент Румунії Клаус Йоганніс, оголосив про відкликання своєї кандидатури через відсутність підтримки.

Новий лідер Альянсу почне виконувати свої обов’язки 1 жовтня, але до цього часу його призначення на чолі найважливішого військового альянсу світу буде офіційно затверджено на Вашингтонському саміті, запланованому на липень. Ім’я нідерландського прем’єра згадується з 2023 року і досить швидко заручилося підтримкою кількох союзників по НАТО, в тому числі США, Великої Британії, Франції та Німеччини. Глава уряду Естонії Кая Каллас також брала участь у перегонах за підтримки союзників зі східного флангу, які заявляли про необхідність кращого представництва в організації на тлі війни Росії в Україні.

Кандидатура Клауса Йоганніса досі оповита таємницею. Причини, з яких румунський президент оголосив про те, що він претендує на цю посаду, досі невідомі, враховуючи, що Рютте вже підтримували його союзники по НАТО. Марк Рютте відомий своєю критичною позицією щодо Росії і політичною та військовою підтримкою України. Королівство Нідерландів є однією з держав-членів Альянсу, яка виконала вимогу НАТО щодо виділення 2% від ВВП на оборону і поставила українській армії літаки F-16.

Нинішній Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг привітав призначення Марка Рютте своїм наступником. Він сказав, що той є “справжнім трансатлантистом, сильним лідером і творцем консенсусу”. “Я знаю, що залишаю НАТО в надійних руках”, – зазначив Столтенберг. Окрім війни в Україні, Рютте матиме справу з можливою майбутньою адміністрацією США на чолі з Дональдом Трампом, прихильником політики “Америка понад усе”, якщо останній повернеться до Білого дому після президентських виборів у США.

Росія скептично сприйняла повідомлення про призначення нового очільника НАТО. Призначення Рютте не спричинить жодних змін у політиці Північноатлантичного альянсу, яка спрямована на “стратегічне придушення” Росії, заявив прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков. Він знову звинуватив країни-члени Альянсу в тому, що вони безпосередньо беруть участь у війні в Україні, постачаючи важке озброєння київській адміністрації, і попередив про заходи у відповідь після того, як українські військові отримали дозвіл на використання цієї зброї проти цілей на російській території. Пєсков також підкреслив, що Москва наразі розглядає НАТО як ворожий альянс.

67% інвесторів в Румунії очікують зростання привабливості країни як інвестиційного напрямку протягом наступних 3 років, згідно з опитуванням, проведеним фінансово-консалтинговою та аудиторською компанією Ernst & Young. Згідно з документом, кількість новостворених робочих місць в Румунії зменшилася на 8% в період між 2022 і 2023 роками, з 6.460 до 5.935. За цим показником і в загальному контексті Центральної та Східної Європи у 2023 році Угорщина показала кращі результати, ніж Румунія, але наша країна обігнала Грецію і Болгарію за кількістю проєктів ПІІ.

У той же час, Румунія посідає 5 місце в рейтингу за середньою кількістю робочих місць, створених на один проєкт, випереджаючи сильніші країни, як наприклад Польща. Опитування також показує, що 46% опитаних керівників вважають, що Румунія була надійним і стійким ринком для інвестицій в минулому році, і заявили, що планують консолідувати або розширити свою діяльність тут в найближчому майбутньому. Доступ до безповоротного фінансування вважають вирішальним фактором 72% інвесторів.

Сектори, що становлять для них інтерес, включають програмне забезпечення та ІТ-послуги, транспорт і логістику та електроніку, які домінують у залученні прямих іноземних інвестицій. Інтеграція нових технологій і доступ до добре підготовленої робочої сили є ключовими факторами, які зміцнюють позицію Румунії як привабливого місця для сталого інвестування зі значним довгостроковим впливом, йдеться в дослідженні.

Бухарест продовжує домінувати як основний напрямок для прямих іноземних інвестицій, на який припадає значна частка в 40%. Ясси на північному сході та Тімішоара на заході залучили по три інвестиційні проєкти, тоді як Клуж-Напока на північному заході та Брашов у центрі – по два. Однак структура інвестицій свідчить про відхід від традиційної орієнтації на великі економічні центри і більш широке розосередження проєктів у менших містах.

Основні інвестори залишилися незмінними. Німеччина зберегла свою лідируючу позицію з 16 проєктами, як і в 2022 році, за нею йдуть Великобританія і США, кожна з яких має по 6 проєктів. Згідно з опитуванням, інвестори бачать, що Румунія вирізняється вигідною податковою системою, впровадженням новітніх технологій та наявністю кваліфікованої робочої сили.

Дослідження проводилося онлайн у лютому-березні 2024 року на репрезентативній вибірці зі 100 осіб, які приймають рішення на рівні виконавчого керівництва та правління. Половина респондентів знаходяться в Румунії, 40% – в інших європейських країнах, 6% – у США, а решта – в Японії, Китаї, Ізраїлі та Об’єднаних Арабських Еміратах.

У вівторок ввечері Центральне виборче бюро оприлюднило остаточні результати виборів до Європарламенту, які відбулися в Румунії 9 червня. Після більш ніж тижневої невизначеності в Офіційному віснику було опубліковано протокол про результати виборів та розподіл мандатів, що офіційно означає завершення підрахунку голосів виборців.

Згідно з остаточними даними, як відсотки, так і дистанція між електоральними конкурентами залишилися незмінними. Перше місце посів виборчий альянс, що складається з Соціал-демократичної партії (СДП) та Націонал-ліберальної партії (НЛП), дві складові чинної коаліції більшості, який зібрав 48,5% голосів і відправить до Брюсселя та Страсбурга 19 із 33 євродепутатів, призначених Румунії.

На другому місці опозиційна партія Альянс за об’єднання румунів (АОР), за яку проголосували 14,93% виборців. АОР матиме 6 депутатів у майбутньому європейському законодавчому органі. Останню сходинку виборчого подіуму зайняв Об’єднаний правий альянс (ОПА), сформований навколо Союзу «За порятунок Румунії» (СПР), котрий набрав 8,71% голосів. Таким чином ОПА отримав 3 депутатські мандати. Демократичний союз угорців Румунії набрав 6,48% голосів. 5%-ий виборчий бар’єр подолала і партія «СОС Румунія». Обидві політичні сили матимуть по 2 депутатів ЄП.

Крім представників політичних партій Румунії до Європарламенту пройшов і незалежний кандидат Ніколає Штефенуце, колишнього члена СПР, за якого проголосували 3,08% румунів. У Центральному виборчому бюро повідомили, що загальна кількість румунів з правом голосу, внесених до списків виборців, які прийшли на дільниці, склала 9 444 894 особи, а явка на виборах становила – 52,4%.

На виборах до Європейського парламенту, які відбулися в Румунії одночасно з виборами до органів місцевого самоврядування, було створено 18 955 виборчих дільниць у країні та 915 за кордоном. Згідно з даними ЦВБ, загальна кількість дійсних голосів на дільницях за кордоном, склала 210 410. Голосування в діаспорі також виграв Альянс СДП-НЛП – 21,35% голосів, за ним йдуть ОПА – 16,34% і AОР – 14,65%. СОС Румунія отримала 13,52% голосів, Партія REPER – 9,7%, Партія об’єднаної діаспори – 7,05%, а незалежний кандидат Ніколає Штефенуце – 5,9%.

У 2024 році в Румунії пройдуть ще два тури виборів. Восени румунів знову покличуть на виборчі дільниці  для обрання майбутнього президента, а в грудні пройдуть парламентські вибори. Якщо дата загальних виборів вже призначена на 8 грудня, то вибори президента Румунії все ще є предметом переговорів між соціал-демократами і лібералами.

САМІТ МИРУ – Росія може припинити агресивну війну проти України, але не хоче цього робити, – заявила міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску на Глобальному саміті миру у Швейцарії. Вона пояснила, що всупереч кремлівській пропаганді, яка стверджує, що Росія хоче миру, війна була нав’язана Києву Москвою, і Росія несе політичну, юридичну та моральну відповідальність за її наслідки. Отже, – підкреслила Одобеску, – Російську Федерацію треба судити за її справами, а не за словами. Учасники саміту в Швейцарії рішуче відкинули заяву президента Росії Володимира Путіна про те, що він негайно припинить війну, якщо офіційний Київ відмовиться від вступу до НАТО і від окупованих російською армією регіонів. Сполучені Штати також пообіцяли надати Україні допомогу в розмірі 1,5 мільярда доларів, а заяви про мир включають умову поваги до суверенітету і територіальної цілісності України. У саміті взяли участь понад 90 країн, серед яких не було Росії та Китаю. Підсумковt cпільне комюніке про основи миру підписали лише 80 держав. Серед тих, хто не підтримав документ, налічуються Бразилія, Мексика, Саудівська Аравія, Південна Африка, Індія, Індонезія та Ватикан.

КОНГО – Один громадянин Румунії загинув і ще двоє отримали поранення в результаті зіткнень між повстанськими угрупованнями та урядовою армією в Демократичній Республіці Конго. Міністерство закордонних справ Румунії повідомило, що ще одна людина, громадянин іншої країни, отримала поранення в результаті інциденту, який стався поблизу міста Гома на кордоні з Руандою. речник МЗС Раду Філіп заявив, що представники румунської дипломатичної місії в Анголі зробили термінові звернення до конголезької влади з метою отримання інформації у цій справі. У той же час, МЗС Румунії підкреслило, що для Конго діє восьмий з дев’яти рівнів попередження щодо подорожей і, що румунам слід уникати будь-яких поїздок до цієї країни.

ТУРИЗМ – Румунія просувається як туристичний напрямок у Німеччині, оскільки минулого року більшість іноземних туристів, які перебували в Румунії, були німцями. Понад 600 таксі зі світлинами туристичних принад у нашій країні їздять по Гамбургу, Берліну, Мюнхену та Франкфурту під час Чемпіонату Європи з футболу, який приймає Німеччина. Міністр туризму Румунії Раду Опря заявив, що ця кампанія є продовженням кампаній, розпочатих у Парижі, Римі та Мілані. Він сказав, що обрані зображення підвищать впізнаваність Румунії і приваблять іноземних туристів, які прагнуть «побачити зелень, природу і культуру». Кожна світлина, розміщена на таксі в Німеччині, має QR-код з німецькомовною брошурою, яку відвідувачі можуть використовувати для отримання відповідної інформації про різні дестинації у нашій країні. Перший матч Румунії на ЄВРО-2024 відбудеться завтра проти України. Румунія потрапила до групи E, в якій також зіграє з Бельгією та Словаччиною.

БЕЗГОТІВКА – Починаючи з неділі, 16 червня, всі торговці в Румунії зобов’язані приймати оплату карткою. У неділю набув чинності закон про розширення фінансової інклюзії, який вимагає від усіх фізичних або юридичних осіб, зареєстрованих у Торговому реєстрі, впровадити та приймати принаймні один інструмент безготівкових платежів. Крім того, торговці можуть пропонувати послугу видачі готівкових коштів на платіжних терміналах на суму до 500 леїв (близько 100 євро) і можуть стягувати з власника картки комісію, що не перевищує 1% від суми наданої готівки.

ОБСЄ – Румунія відмовила у видачі віз усій російській делегації на щорічну сесію Парламентської асамблеї ОБСЄ, яка відбудеться в Бухаресті з 29 червня по 3 липня 2024 року. Цей захід стосуватиметься всіх членів російської делегації, тобто парламентарів і технічного персоналу. Така ж заборона стосуватиметься і делегації Білорусі, країни, яка підтримує війну Росії проти Україні. Речник МЗС Румунії Раду Філіп пояснив Румунському Радіо, що це рішення ґрунтується на відомій і послідовній позиції Румунії щодо Росії в контексті агресивної війни проти України. Крім того, деякі члени російської делегації в Парламентській асамблеї ОБСЄ підпадають під обмежувальні заходи на європейському рівні, тому вони не можуть бути прийняті в Румунії.

ЗАРПЛАТНЯ – Законопроект про запровадження європейської мінімальної заробітної плати в Румунії буде представлений на розгляд уряду наступного тижня. Документ, розроблений Міністерством праці, імплементує в румунське законодавство Директиву Європейського Парламенту та Ради ЄС про адекватну мінімальну заробітну плату в Європейському Союзі, яка повинна бути транспонована в національне законодавство до 15 листопада 2024 року. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що після прийняття цієї директиви румуни матимуть заробітну плату, максимально наближену до середньоєвропейської. Директива ЄС 2041 від 2022 року передбачає, що мінімальна заробітна плата в країні-члені повинна становити щонайменше 50% від середнього доходу. В даний час мінімальна заробітна плата брутто в Румунії становить 3300 леїв (близько 660 євро) і з 1 липня зросте до 3700 леїв (близько 740 євро). Найнижча мінімальна заробітна плата брутто в ЄС – в Болгарії, майже 480 євро, а найвища – в Люксембурзі, близько 2 570 євро на місяць.

КАМПАНІЯ – Румунська поліція проводить національну кампанію по боротьбі зі злочинами, спричиненими дискримінацією на расовому ґрунті. Акція, яка проходить у червні-липні, має на меті запобігти поширенню в ЗМІ та соціальних мережах повідомлень, мотивованих упередженнями та ненавистю до ромської меншини. Кампанія спрямована на просування толерантності під гаслом «У наших силах протидіяти ненависті». У складі Управління кримінальних розслідувань також було створено спеціалізоване управління з розслідування злочинів на основі дискримінаційних критеріїв. Проєкт фінансується з європейських та національних фондів.

ВИБОРИ –  Центральне виборче бюро повідомило, що до оголошення остаточних результатів виборів до Європарламенту та до органів місцевого самоврядування, що відбулися тиждень тому в Румунії, має ще обробити голоси з 28 виборчих дільниць. Установа повідомила, що на 15 дільницях йшлося про голосування на місцевих виборах, на 7 – про вибори голів повітових рад, на 5 – про призначення мерів і на одній дільниці в країні – про вибори до Європарламенту. Останні дані, ЦВБ показують, що альянс Соціал-демократична партія – Націонал-ліберальна партія, які утворюють нинішню правлячу коаліцію, лідирує на виборах до Європейського парламенту – 48,55% голосів. За ним йдуть Альянс за об’єднання румунів – 14,93%, Об’єднаний правий альянс з 8,71%, Демократичний союз угорців Румунії – 6,48% та партія СОС Румунія – 5,03%.

Кампанії проти вакцинації, які набрали обертів під час пандемії COVID-19, починають показувати свої так би мовити результати. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Румунія, де голоси проти щеплень стають дедалі гучнішими, особливо в соціальних мережах, посідає п’яте місце в Європі за рівнем захворюваності на кір і перше місце в Європейському Союзі. Звіт ВООЗ також показує, що в Європі кількість захворювань, зареєстрованих цього року, перевищить всі зареєстровані випадки у 2023 році – понад 60 000, причому лише за перші 3 місяці цього року було зафіксовано понад 56 000 захворювань і 4 смерті.

Кір є висококонтагіозним вірусним захворюванням, яке має особливо руйнівний вплив на здоров’я дітей у віці до 5 років. За даними Інституту громадського здоров’я в Бухаресті, за минулий рік в Румунії було зафіксовано понад 16 500 нових випадків захворювання на кір, а 16 осіб померли від цієї хвороби. Більшість захворювань було зафіксовано в центрі країни і в столиці. Заступник голови Національного товариства сімейної медицини Джіндровел Думітра розповів в інтерв‘ю Радіо Румунія, що від кору захищені лише ті люди, які пройшли вакцинацію, а також ті, хто вже перехворів на цю хворобу.

Він також підкреслив, що кір не має специфічного лікування, і закликав усіх батьків, чиї діти захворіли, негайно звернутися за медичною допомогою. Джіндровел Думітра: «У той момент, коли вони захворіли, немає можливості лікувати їх противірусними препаратами чи антибіотиками. Це просто підтримуюче лікування, щоб допомогти організму подолати хворобу, і в той же час ми можемо призначити низку інших речовин, які допомагають організму уникнути ускладнень. Саме тому обов’язковим є звернення до лікаря, саме для того, щоб спробувати терапевтичними засобами, які ми маємо в своєму розпорядженні на даний момент, уникнути ускладнень і, відповідно, смерті ».

Думітра зазначив, що нинішня тенденція проти вакцинації була присутня в Румунії та світі ще до пандемії, але вона посилилася, коли деякі люди, які були вакциновані, виявили, що через деякий час їхній імунітет до COVID-19 знову знизився. Він підкреслив, що вакцина проти кору забезпечує довічний імунітет. Згідно зі статистикою ВООЗ, в Румунії на 100 000 жителів припадає майже 240 випадків захворювання на кір. Минулого року понад 75% дітей віком до 5 років, які захворіли, не отримали жодного щеплення від кору. У 2021 році рівень вакцинації від кору в Румунії становив 81%. У 2019 році, до початку пандемії, він становив 86%, а в 1990 році – понад 90%.

ЗАРПЛАТНЯ – Мінімальна заробітна плата брутто зросте до 3 700 леїв (близько 740 євро) з 1 липня, а сума у розмірі  200 леїв (40 євро), що не підлягає оподаткуванню для роботодавців буде збережена до кінця року. Про це оголосив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в четвер після закінчення тристоронньої зустрічі представників уряду, роботодавців та профспілок. З іншого боку, уряд збільшив фінансову підтримку для інвалідів. З 1 липня допомога для дорослого з важкою формою інвалідності становитиме 529 леїв (105 євро), а для дитини з важкою формою інвалідності – 463 леї (92 євро). Згідно з офіційними даними, це підвищення торкнеться близько 390 тисяч осіб. Влада також схвалила державну допомогу національній авіакомпанії Tarom, а міністр транспорту Сорін Ґріндяну каже, що це важливий крок на шляху до порятунку компанії.

ШПИГУН – Громадянина Румунії спіймали на шпигунстві на користь Росії, його взято під варту за звинуваченням у державній зраді. Його звинувачують в передачі посольству Росії в Бухаресті інформації про військові цілі НАТО в Румунії. Прокурори Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму повідомили, що з 2022 року румун стежив за військовими об’єктами поблизу міста Тульча на південному сході країни, збирав інформацію військового характеру і робив фотографії бойової техніки та її пересування в прикордонній зоні з Україною, які надсилав дипломатам російського посольства. У  будинках підозрюваного пройшли обшуки і вилучені докази. Судові заходи були проведені спільно з представниками Румунської служби інформації, Головного управління військової розвідки, жандармерії та поліції. У разі доведення вини підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 20 років з позбавленням права обіймати певні посади та користуватися певними правами. Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску викликала тимчасово повіреного у справах Російської Федерації в Румунії, якого поінформувала що дипломат посольства був оголошений персоною нон грата на території Румунії за діяльність, яка суперечить положенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 року.

КОРУПЦІЯ – Суд обрав запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд щодо колишнього керівника оперативного управління Румунської служби інформації Флоріана Колді. Такий самий запобіжний захід було обрано щодо генерала у відставці Думітру Думбраве, колишнього керівника юридичної дирекції РСІ та адвоката Дору Треїле. Усіх трьох звинувачують у зловживанні впливом та відмиванні грошей. Їх викликали за заявою бізнесмена Кетеліна Гідега, засудженого до чотирьох років ув’язнення у справі, розслідуваній Європейською прокуратурою за шахрайство з європейськими коштами. Підприємець стверджує, що два колишні генерали через адвоката Дору Треїле вимагали від нього 600 000 євро, обіцяючи домогтися умовного терміну покарання.

ЗАКОРДОННІ РУМУНИ – У п’ятницю в Бухаресті стартували заходи, присвячені «Дню румунів звідусіль», який відзначається щороку в останню неділю травня. Понад 500 румунів з діаспори та історичних спільнот з 34 країн світу візьмуть участь у сьомому фестивалі «Тут, там», який об’єднує румунських митців з Румунії та з-за кордону, а також представників асоціацій, академічних кіл та бізнесу з румунських громад за кордоном.

ДРОН – Серійне виробництво першого румунського безпілотника розпочнеться на заводі Carfil у Брашові, центральна Румунія, дочірньому підприємстві румунської національної компанії ROMARM S.A. Перший крок у цьому напрямку був зроблений у п’ятницю на міжнародній виставці «Чорноморська оборона та аерокосмічна промисловість», де було підписано стратегічну угоду з американським виробником військових та цивільних безпілотників Periscope Aviation. Міністр економіки Румунії Раду Опря заявив, що ця угода є першою для румунської оборонної промисловості, оскільки це перше стратегічне партнерство місцевої компанії в галузі виробництва військових і цивільних безпілотників. Він додав, що також були підписані дві інші угоди, пов’язані з науково-дослідницькою діяльністю в цій галузі. Учасники заходу «Чорноморська оборона і аерокосмічна промисловість» в Бухаресті заявили, що метою угоди є серійне виробництво на 100% румунського безпілотника, з варіантами як для оборонних, так і для цивільних галузей, таких як сільське господарство.

ВІЗИТ – У четвер Її Величність Маргарита, Берегиня Румунської Корони та Його Королівська Високість Принц Раду відвідали Агенцію НАТО з підтримки і постачання в Люксембурзі і зустрілися з румунами, які працюють в цій установі. З цієї нагоди Її Величність Маргарита зазначила, що метою її візиту до Люксембургу є підтримка Республіки Молдова на її європейському шляху, в той час як Принц Раду зазначив, що румунська нація орієнтована на західні цінності. Принц Раду також сказав, що він радий, що величезні зусилля, які докладає Республіка Молдова, «з такими малими засобами і з такою вразливістю, але з такою великою гідністю», визнаються скрізь. Також у четвер вони були прийняті на приватному обіді у Великому герцогському палаці Його Королівською Високістю Анрі, Великим герцогом Люксембургу.

СПІВПРАЦЯ – Румунія продовжує допомагати Республіці Молдова в таких сферах, як постачання електроенергії, відновлення шкіл і студентських гуртожитків та надання спеціального обладнання для правоохоронних органів. Румунія виділить 11,5 млн. леїв (понад 2 млн. євро) на реконструкцію студентського гуртожитку в Кагулі на півдні сусідньої держави, відповідно до нормативно-правового акту, прийнятого на засіданні уряду в четвер. Рішення було прийнято на основі угоди, укладеної між урядами двох країн у лютому 2022 року про грант у розмірі 100 мільйонів євро.

КІНО – Три румунські фільми були показані на 77-му Каннському кінофестивалі, який триватиме до 25 травня, коли буде вручена заповітна Золота пальмова гілка. Художній фільм «Три кілометри до кінця світу» режисера Емануеля Пирву взяв участь в офіційному конкурсі, в той час як документальна стрічка «Насті» режисерів Тудора Джурджіу, Крістіана Паскаріу і Тудора Д. Попеску була представлена в секції «Спеціальні покази». Крім того, американському актору румунського походження Себастьяну Стану аплодували в Каннах протягом 8 хвилин за роль Дональда Трампа у фільмі «Учень».  Французька актриса румунського походження Анамарія Вартоломей також була на червоній доріжці, зігравши у двох іноземних постановках, головну роль у «Марії», фільмі про життя актриси Марії Шнайдер, і роль другого плану в новій версії «Графа де Монте-Крісто». Слід також згадати і про Міхая Малаймаре-молодшого, оператора-постановника фільму Френсіса Форда Копполи «Мегаполіс», у великому конкурсі.