Radio România Internațional

Author: Сорін Йордан

  • 16 травня 2024 року

    16 травня 2024 року

    ВЗАЄМИНИ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску прийняла міністра європейських справ Угорщини Яноша Боку, який перебуває з візитом у Румунії напередодні шестимісячного головування Угорщини в Раді ЄС з 1 липня. Було обговорено питання європейського та міжнародного порядку денного в контексті, позначеному численними викликами, а також перехідний період між двома європейськими виборчими циклами. Глава румунської дипломатії підкреслила зацікавленість у просуванні рішень щодо політики розширення ЄС стосовно України та Республіки Молдова, а також щодо вступу Румунії до Шенгенської зони із сухопутними кордонами. Угорська сторона підтвердила свою підтримку у досягненні цієї мети. Щодо поточного стану двосторонніх відносин, було відзначено важливість стратегічного партнерства між Румунією та Угорщиною та можливості для секторальної співпраці.

     

    ІНВЕСТИЦІЇ – Уряд Румунії на сьогоднішньому засіданні схвалив кілька інвестиційних проєктів у сфері автомобільної та залізничної інфраструктури. Зокрема, 11 мільярдів леїв (понад 2,2 мільярда євро) буде використано на ремонт залізничної лінії, що з’єднує східні міста Фокшани та Роман. За словами прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку, майже 150 км залізничного шляху буде відновлено протягом наступних трьох років. Він також повідомив, що 1 мільярд леїв (близько 200 мільйонів євро) було виділено на ремонт 42-кілометрової ділянки автомагістралі А1 Бухарест-Пітешть, найбільш завантаженої автомагістралі країни. Ще 1 млрд. леїв (близько 200 млн. євро) було виділено Міністерству сільського господарства на фінансову підтримку птахівників і свинарів. За словами прем’єр-міністра, сьогодні також обговорюватимуться пропозиції Міністерства культури щодо проблем із заробітною платою в музеях країни та інших закладах, де існують розбіжності в оплаті праці, а рішення буде прийнято наступного тижня після того, як міністр фінансів запропонує вій варіант.

     

    ХАРЧУВАННЯ – Міністерство сільського господарства у середу опублікувало проєкт рішення про скорочення харчових відходів, оскільки Румунія щороку викидає понад 2,5 мільйона тонн харчових продуктів. Усі оператори агропродовольчого сектору будуть зобов’язані реєструвати на Національній платформі перед знищенням прострочених продуктів харчування щорічні плани скорочення харчових відходів та щорічні звіти про кількість продуктів харчування, які були передані на безоплатній основі. За даними Європейської Комісії, втрати та відходи харчових продуктів збільшують ризик продовольчої безпеки та впливають на навколишнє середовище, а зменшення цього явища допомагає у боротьбі зі зміною клімату, оскільки на нього припадає близько 16% загальних викидів парникових газів від продовольчої системи ЄС.

     

    ЗАМАХ – Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо перебуває в реанімації, стан його здоров’я стабільний. Він переніс кількагодинну операцію після поранення в груди і живіт у середу в одному з центральних районів міста, де він проводив виздне засідання уряду. Підозрюваний у нападі був затриманий поліцією. За даними місцевих ЗМІ, це 71-річний чоловік, поет і громадський активіст. Політики при владі заявляють, що напад був політично мотивованим. Роберт Фіцо – суперечливий лівий політик, якого звинувачують у проросійських симпатіях. Повернувшись до влади минулого року, він скасував військову підтримку України і оголосив про плани реформування суспільного мовлення, які спричинили масштабні вуличні протести. Світові лідери засудили напад на словацького прем’єра, безпрецедентний у новітній європейській історії. Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що такі екстремістські дії загрожують фундаментальним європейським цінностям.

     

    МОРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ – Румунський порт Констанца на Чорному морі збільшив свої операційні потужності завдяки двом новим терміналам: один з них дозволить розвантажувати колісні вантажівки безпосередньо з кораблів і оброблятиме до 80 000 транспортних засобів на рік, а вантажний термінал площею 5 гектарів працюватиме з агабаритним обладнанням для важких і великогабаритних вантажів. Нові інвестиції, здійснені компанією з Дубаю, ОАЕ, допоможуть перетворити порт Констанца на регіональний хаб, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку на церемонії відкриття. Констанца вже є найбільшим контейнерним портом на Чорному морі, а наступного року має відкритися ще одна багатофункціональна платформа, в яку буде інвестовано 50 мільйонів євро.

     

    ІНФЛЯЦІЯ – Національний банк Румунії (НБР) переглянув у бік зростання прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4,7% і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року. Про це свідчать дані, представлені у середу головою НБР Муґуром Ісереску. За його словами, рівень інфляції продовжить знижуватися, але повільнішими темпами, ніж передбачалося раніше. У своєму весняному прогнозі Європейська комісія оцінює економічне зростання в Румунії на рівні 3,3%, а рівень інфляції – майже 6%, що більш ніж удвічі перевищує середньоєвропейський показник.

     

    ТЕАТР – З сьогоднішнього дня і до 26 травня у місті Крайова (південь Румунії) проходить 14-й Міжнародний Шекспірівський фестиваль. Понад 300 театральних вистав світового рівня, концертів, парадів, майстер-класів, презентацій книг, інсталяцій, віртуальних подорожей відбудуться по всій Крайові та на околицях міста, на традиційних майданчиках, а також у найбільш незвичних і несподіваних місцях. Шекспірівське село – британське село 1600-х років, відбудоване з нуля на території Крайовського іподрому, стане місцем проведення десятків концертів та вистав. У програмі фестивалю – всесвітньо відомі імена в галузі театру та перформансу, серед яких Роберт Вілсон, Пітер Брук, Деклан Доннеллан, Робер Лепаж, Філіп Парр, Хесус Еррера, Крістіан Фрідель.

     

    ПАМ’ЯТКИ РУМУНІЇ – Румунські замки Пелеш і Пелішор, колишні комуністичні в’язниці, Собор Трьох Архієреїв в Яссах, Єпископська церква Успіння Божої Матері в монастирі Арджеш і печера Мовіле були внесені до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Міністерство культури подало до Центру всесвітньої спадщини заявки на ці об’єкти, які, завдяки своїм винятковим якостям, мають потенціал для міжнародного визнання їхньої важливості для нинішніх і майбутніх поколінь. Румунія також готує транснаціональну номінацію – разом з Болгарією, Хорватією та Сербією – для «Кордонів Римської імперії – Дунайські межі, східний сегмент».

     

    ФУТБОЛ – ФК Корвінул «Хунедоара» вперше виграв Кубок Румунії після перемоги у серії післяматчевих пенальті над Оцелул «Галац» з рахунком 3:2. Матч відбувся у середу ввечері на муніципальному стадіоні в Сібіу. У своєму першому фіналі Корвінул, команда другої ліги, виграв трофей і має шанс на виступ в єврокубках, якщо отримає ліцензію УЄФА. Нагадаємо, що  цьому сезоні бухарестський клуб FCSB став чемпіоном Румунії з футболу.

  • Співробітництво у сфері безпеки

    Співробітництво у сфері безпеки

    Через понад два роки після вторгнення Росії в Україну Румунія продовжує відігравати ключову роль у міжнародних зусиллях на підтримку київської адміністрації. Від логістичної та інформаційної підтримки до зусиль на підтримку українського експорту зерна, Бухарест довів свою корисність і цінність як країна-член НАТО та ЄС. Як наслідок, вже у 2022 році Румунія потрапила до списку “недружніх” країн Кремля, а критика і навіть погрози з боку Москви посилилися.

    У цьому контексті помічник державного секретаря США у справах Європи та Євразії Джеймс О’Браєн відвідав Бухарест у рамках турне, яке також включає візити до Болгарії, Швейцарії та Словенії. Під час зустрічі з міністром оборони Румунії Ангелом Тилваром американський чиновник заявив, що Сполучені Штати Америки співпрацюють з Румунією щодо безпекових ризиків, пов’язаних з війною в Україні.

    Чим більше Україна зможе боротися з Росією, тримати Росію зайнятою, а Росія відійде, тим безпечнішою буде Румунія. Наша робота з Румунією полягає в тому, щоб переконатися, що ця боротьба не може поширитися, і що Румунія може добре захистити свою територію і народ від будь-якого ризику цієї битви”, – сказав О’Браєн.

    Зі свого боку, представник румунського уряду наголосив на необхідності посилення присутності НАТО на всьому східному фланзі Північноатлантичного альянсу та заявив, що це “необхідно для безпеки і стабільності всього Чорноморського регіону і за його межами”. Незважаючи на напружений контекст безпеки, Румунія не зменшила своїх дипломатичних зусиль для повного приєднання до Шенгенської зони, права, в якому їй роками відмовляли з політичних причин.

    Станом на 31 березня як Румунія, так і Болгарія були включені до європейської зони вільного пересування лише з повітряними та морськими кордонами, в той час як Австрія досі наклала вето на запровадження шенгенських правил також на сухопутних кордонах. Під час дискусії в Бухаресті зі своїм румунським колегою, міністр внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер високо оцінила зусилля Румунії, спрямовані на досягнення європейської солідарності у сфері надання притулку в рамках її прагнення приєднатися до Шенгенської зони в повному обсязі. Зі свого боку, міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою висловив сподівання, що шенгенські правила можуть бути запроваджені на сухопутних кордонах вже цього року.

    фото: Laurenţiu Turoi/MApN

  • Румунія, вражаючий камбек в жіночому тенісі

    Румунія, вражаючий камбек в жіночому тенісі

    “Неймовірний”, “казковий”, “чудовий”, “вражаючий” –  nак писала румунська та міжнародна спортивна преса після того, як збірна Румунії з тенісу вперше вийшла до фінального турніру Кубку Біллі Джин Кінг, змагання, яке вважається Чемпіонатом світу з тенісу для жіночих національних збірних команд.

    У вирішальних матчах кваліфікації, що відбулися у Фернандіна-Біч, штаті Флорида, румунки обіграли Україну з рахунком 3:2. До складу румунської команди увійшли Ана Богдан (64-та ракетка світу в одиночному розряді та 318-а у парному), Жаклін Крістіан (75-та ракетка світу в одиночному розряді та 215-та у парному), Анка Тодоні (191-а ракетка світу в одиночному розряді та 724-та у парному), Мара Гае (1062-а ракетка світу в одиночному розряді), а також Сімона Халеп, яка знялася з змагань через травму.

    З іншого боку, українки були представлені гравцями з набагато вищим рейтингом, такими як 18-та ракетка світу Еліна Світоліна, 42-а ракетка світу Леся Цуренко, Юлія Стародубцева (138-ма ракетка світу в одиночному розряді та 146-а ракетка світу в парному розряді), Людмила Кіченок (18-та ракетка світу в парному розряді) та Надія Кіченок (42-а ракетка WTA в парному розряді). У п’ятницю, після першого дня змагань, українки лідирували з загальним рахунком 2-0 після того, як Анна Богдан у трьох сетах програла Лесі Цуренко, а Жаклін Крістіан у двох сетах програла Еліні Світоліні.

    Надія повернулася до румунської команди після суботи, коли Ані Богдан вдалося перемогти Еліну Світоліну в трьох сетах, а Жаклін Крістіан перемогла Лесю Цуренко також у трьох сетах. Таким чином, у вирішальному матчі в неділю була нічия 2:2. За цих умов неграючий капітан збірної Румунії, колишній тенісист Хорія Текеу, змінив склад парного розряду і замінив Мару Гае та Анку Тодоні на Ану Богдан та Жаклін Крістіан.

    Суперницями румунської пари були сестри-близнючки Людмила та Надія Кіченок. Вигравши перший сет 6-2, румунки виграли другий сет 9 -7 на тай-брейку і змогли вивести Румунію до фінального турніру Кубку Біллі Джин Кінг, який відбудеться з 12 по 17 листопада в Севільї, Іспанія.

    Румунські та українські команди зустрічалися між собою чотири рази, з яких тричі перемагали румунки. Кубок Біллі Джин Кінг був відомий як Кубок Федерації з 1963 по 1995 рік. З 1996 по 2020 рік він називався Fed Cup, а в 2021 році був прийнятий новий формат, а також поточна назва, на честь легендарної тенісистки Біллі Джин Кінг. До переходу на новий формат найкращі результати Румунії були досягнуті у 1973 та 2019 роках, коли вона дійшла до півфіналу.

    Румунки ще п’ять разів зупинялися в чвертьфіналах, у 1974, 1978, 1980, 1981 та 2016 роках. На фінальному турнірі восени вже забезпечили собі присутність титулу чемпіона – Канада, фіналістка 2023 року – Італія, команда господарів – Іспанія та збірна Чехії, яка отримала уайлд кард. Учасниці фінального турніру також є Австралія, Японія, Польща, Велика Британія, Словаччина, Німеччина, Сполучені Штати Америки та Румунія.

    foto: fb federatia romana de tenis

  • Підтримка України

    Підтримка України

    Румунія продовжуватиме підтримувати Україну на всіх рівнях доти, доки це буде потрібно, – заявив президент Румунії Клаус Йоганніс на саміті «Ініціативи трьох морів», який пройшов у столиці Литви – Вільнюсі. У цій політичній платформі, покликаній посилити співпрацю між 13 східноєвропейськими країнами Євросоюзу, взяли участь високопоставлені представники США, Німеччини, Японії, України та Р.Молдова. У цьому контексті президент Румунії закликав до подальшого підвищення ефективності цієї ініціативи та покращення регіонального стратегічного зв’язку на осі Північ-Південь.

    Клаус Йоганніс також провів двосторонню зустріч з Президентом України Володимиром Зеленським, якого запевнив у незмінній підтримці Бухареста у боротьбі з російським вторгненням.

    Клаус Йоганніс: «Ми хочемо використати наявні можливості для подальшого посилення нашої співпраці. Як відомо ми всіляко допомагаємо Україні. Мабуть, найпомітнішим є сприяння експорту сільськогосподарської продукції з України через Румунію. Я думаю, що не перебільшу, якщо скажу, що якби не було цього експорту через Румунію, то були б величезні проблеми не тільки в Україні, але й там, куди ця сільськогосподарська продукція експортується. З іншого боку, звичайно, гуманітарна допомога залишається дуже важливою, але військова допомога також є особливо актуальною для України.»  

    Президент також згадав про майбутню двосторонню безпекову угоду між Румунією і Україною, документ, який зараз перебуває на стадії розробки і, який, за його словами, створить кращі рамки для співпраці між двома країнами.

    Свою чергою глава української держави висловив вдячність Румунії за вагому допомогу Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії та високо оцінив послідовну підтримку України з боку Румунії на шляху до вступу в ЄС і НАТО. Він поінформував Президента Румунії про російські обстріли Дністровської ГЕС та акцентував на можливих загрозах для Молдови.

    Президенти обговорили співпрацю в оборонній сфері. Глава української держави наголосив на посиленні української ППО для створення надійного повітряного щита. Клаус Йоганніс та Володимир Зеленський також обговорили роботу експортного коридору України з Румунією та Молдовою, а також розвиток інфраструктури й логістичних шляхів на спільному кордоні.

    «Цінуємо позицію Румунії в питанні транзиту української агропродукції. В умовах агресії Росії тандем Україна – Румунія робить значний внесок у забезпечення глобальної продовольчої безпеки», – наголосив Володимир Зеленський.

    Під час зустрічі президенти також розглянули посилення тристоронньої співпраці між Україною, Румунією та Молдовою.

    Клаус Йоганніс у Вільнюсі також підкреслив важливість автомобільного та залізничного сполучення між усім східним флангом НАТО й ЄС, яке забезпечить зв’язок між Чорним і Балтійським морями, проєкти, які, за його словами, мають «особливе значення для Румунії». Він також говорив про стратегічних партнерів Ініціативи, в тому числі про Японію, що, на його думку, свідчить про зростання глобального інтересу до «Ініціативи трьох морів».

    Президент Румунії також пояснив, чому наша країна витратила минулого року на оборону лише 1,6% свого Валового Внутрішнього Продукту, замість 2,5%, виділених спочатку. Він зазначив, що ця мета не була досягнута через інфляцію, бюджетні труднощі і глобальну кризу озброєнь. У підсумковій заяві Вільнюського саміту учасники підтвердили свою рішучість посилити тиск на Росію, «в тому числі шляхом посилення санкцій та їх повного і твердого виконання з метою припинення агресивної війни».

    Наступний, 10-й саміт «Ініціативи трьох морів» відбудеться наступного року в Польщі.

  • Азартні ігри за межами малих населених пунктів

    Азартні ігри за межами малих населених пунктів

    Азартні ігри, включаючи так звані “ігрові автомати”, будуть заборонені в Румунії в населених пунктах, де проживає менше 15.000 жителів, після того, як Палата депутатів у вівторок схвалила відповідний законопроєкт, будучи палатою, що приймає нормативно-правовий акт останньому читанні.

    Захід, ініційований Соціал-демократичною партією, що входить до правлячої коаліції в Бухаресті, передбачає, серед іншого, створення публічного реєстру ліцензованих операторів у цьому секторі, підвищення податків для організаторів цього виду діяльності, а також штрафи до 200.000 леїв (понад 40.000 євро) за порушення цього обмеження, конфіскацію сум, отриманих від протиправної діяльності та навіть відкликання ліцензії у відповідних компаній.

    Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що, хоча прийнята редакція є більш м’якою, ніж початковий проєкт, після набуття чинності закон заборонятиме азартні ігри на території 90% населених пунктів Румунії. У своєму пості в соціальній мережі прем’єр-міністр заявив, що після голосування у вівторок «добрі часи тих, хто жадібно наживався, продаючи людям ілюзії, закінчилися» і, що уряд продовжить вживати заходів «допоки ситуація буде під повним контролем».

    Зі свого боку, тимчасовий виконувач обов’язків спікера Палати депутатів, соціал-демократ Альфред Сімоніс заявив, що цей крок є лише першим на шляху до обмеження доступу до азартних ігор. Альфред Сімоніс: «У румунських селах немає інших розваг, немає торговельно-розважальних центрів, немає басейнів. Є ці кляті ігрові автомати, які є єдиною розвагою для дітей. Ось звідки ми повинні почати. Після цього заходу побачимо, як реагує індустрія. Ми також можемо прийняти закон, який повністю закриє ці ігрові зали й у великих містах.»

    Проте опозиційні партії не сприйняли добре підхід представників влади та звинуватили їх у просуванні власного проєкту з виборчою метою, оскільки їхні ініціативи на цю тему не були прийняті до обговорення. Також депутати Союзу «За порятунок Румунії» та Альянсу за об’єднання румунів вважають, що правлячі партії блокують у парламенті документи про закриття грального бізнесу, в тому числі у великих містах та заборону реклами цієї діяльності, оскільки гральний бізнес за їхніми словами фінансує їх виборчі кампанії.

    Керівник фракції депутатів Союзу «За порятунок Румунії» Йонуц Моштяну: «Лицемірство Соціал-демократичної партії викликає подив, оскільки протягом вже року тримає деякі проєкти заблокованими в ящику. Затвердить проєкт, почекає, як відреагує гральний бізнес, а потім вирішить, чи йтиме далі. Це означає, що вами керують власники залів азартних ігор і, що ви не дбаєте про румунів.»

    У 2022 році румуни витратили близько 11,7 мільярдів леїв (майже 2,4 мільярда євро) в казино, гральних залах та онлайн на ставки, що на 15% більше, ніж у 2021 році. Водночас доходи профільних операторів зросли на 40% в останні 5 років.

  • Економічний форум Румунія – Республіка Молдова

    Економічний форум Румунія – Республіка Молдова

    Румунія і Республіка Молдова планують об’єднати свої ринки капіталу, заявили глави урядів з Бухареста і Кишинева на двосторонньому економічному форумі в румунській столиці. Це дозволить молдовським компаніям розширюватися, а молдовській державі зробити новий крок до вступу в Європейський Союз. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що час квіткових мостів у відносинах між Румунією та Республікою Молдова закінчився, і настав час для інвестицій та проєктів з економічним наслідком.

    Він закликав компанії з сусідньої держави користуватися Бухарестською фондовою біржою, поки Кишинівська фондова біржа не матиме достатньої ліквідності. Марчел Чолаку: “Ринок капіталу є важливою основою економічного взаємозв’язку між двома країнами. У нас є сфера енергетики, де цей взаємозв’язок вже інтенсивно працює і яка виявилася дійсно життєво важливою для Республіки Молдова в минулому році. Усім, що ми робимо, ми хочемо допомогти Молдові зробити великі і впевнені кроки до наближення до Європейського Союзу. Ми допомагаємо їй найкращими румунськими фахівцями, які сьогодні працюють на ключових посадах у Кишиневі. Ми допомагаємо їй величезними інвестиціями в сотні мільйонів євро щорічно. Ми допомагаємо їй з обсягом двосторонньої торгівлі, який потроївся за останнє десятиліття.”

    Зі свого боку, голова молдовського уряду Дорін Речан зазначив, що проєкт об’єднання двох ринків капіталу є непростим, але надає можливість молдовським компаніям розширюватися і виходити на регіональні ринки. Він підкреслив, що, незважаючи на війну в сусідній Україні, уряду Кишинева вдалося стабілізувати економіку, і Молдова проводить фіскально-бюджетну політику, спрямовану на підтримку бізнесу, дебюрократизацію та оцифрування державних послуг. Дорін Речан: “Що нам потрібно зробити далі, так це залучити інвесторів, залучити бізнес, який би прийшов та інвестував у можливості, які є в Молдові. Вони вже існують в енергетичному секторі, в інфраструктурному секторі, в індустріалізації сільського господарства, в ІТ-секторі, у фармацевтичному секторі, в секторі електроніки. Румунія, на даний момент, є найважливішим торговельним партнером Республіки Молдова, і ми дуже раді, що обсяг торгівлі зростає.”

    Фондова біржа є надзвичайно важливою опорою для підтримки економіки та місцевих компаній, заявив Раду Ханга, голова Бухарестської фондової біржі. Він сказав, що БФБ готова надавати експертну допомогу Кишинівській фондовій біржі до тих пір, поки остання не досягне оптимальних параметрів і не матиме необхідної ліквідності.

  • Румунія частково приєднається до Шенгену

    Румунія частково приєднається до Шенгену

    Наприкінці цього тижня Румунія приєднається до Шенгенської зони з повітряним і морським кордонами. Але це лише перший крок до повної інтеграції в європейську зону вільного пересування, що є реальною метою до кінця року, – ствердив міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою. Він сказав, що румунська сторона вже завершила технічну підготовку для моменту 31 березня та що, незважаючи на небажання Австрії дати свою згоду на повноправне входження до Шенгену, відносини з його австрійським колегою Герхардом Карнером дуже добрі.

    Кетелін Предою: «Ми перебуваємо в постійному контакті з Міністерством внутрішніх справ Австрії. Цього року я особисто мав тривалі переговори з міністром Карнером, вже тричі, останній раз – минулого тижня у Відні. Відносини дуже добрі, ми дуже добре співпрацюємо щодо захисту кордонів, боротьби з нелегальною міграцією, боротьби з транскордонною злочинністю. Я запропонував міністру Карнеру розширити нашу співпрацю за межі Шенгенської зони і мати дуже потужну платформу міжнародного поліцейського співробітництва з Австрією. Ми дуже зацікавлені у боротьбі з наркоторгівлею й торгівлею людьми.»

    Від 31 березня громадяни Румунії та Болгарії зможуть подорожувати до країн-членів Шенгенської зони без прикордонного контролю, але лише в аеропортах та портах. Згідно зі статистикою 70% румунів, які подорожують за кордон повітряним транспортом, подорожують до країн, що входять до європейської зони вільного пересування. Однак, співробітники поліції залишаться в аеропортах і здійснюватимуть вибіркові перевірки, – заявив голова Генеральної інспекції прикордонної поліції Корнел-Лауріан Стойка.

    Він пояснив, що такі перевірки здійснюватимуться на підставі аналізу ризиків або обґрунтованої підозри. Корнел-Лауріан Стойка: «У такому випадку поліцейський зможе вжити заходів для встановлення особи та перевірки в оперативних базах даних. Поліцейські будуть оснащені мобільними пристроями контролю для проведення цих перевірок. Якщо підозри підтвердяться, подорож особи буде перервана і до неї будуть застосовані правові заходи.»

    На думку Єврокомісії та Європарламенту, Румунія відповідає всім технічним критеріям для вступу до Шенгенської зони, які, до речі, є єдиними, необхідними для отримання зеленого світла. Рішення Австрії заблокувати доступ сухопутним шляхом, який є найбільш завантаженим, розглядається як політично необґрунтований крок, оскільки аргумент про те, що Румунія знаходиться на маршруті нелегальної міграції до Західної Європи, спростовується цифрами.

    Неповний вступ Румунії до Шенгенської зони має значні негативні економічні наслідки. Адміністрація в Бухаресті зазначила, що завдані збитки становлять щонайменше 2% валового внутрішнього продукту, а колишній румунський міністр економіки підрахував, що країна втрачає 10 мільярдів євро щорічно.

  • 25 березня 2024 року

    25 березня 2024 року

    ПОЛІТИКА – Палата депутатів у понеділок розглянула резолюцію про вотум недовіри, ініційовану опозиційною партією Союз за порятунок Румунії, міністру сільського господарства, соціал-демократу Флоріну Барбу. Документ під назвою «Ода Чаушеску не врятує румунське сільське господарство» був ініційований після заяв, в яких Барбу схвально згадав ім’я колишнього комуністичного диктатора Ніколає Чаушеску, страченого під час грудневої революції 1989 року. Ініціатори резолюції про вотум недовіри також стверджують, що Барбу просував і закон, який передбачав використання очерету в дельті Дунаю для фінансової вигоди певних політиків і, що за все це він повинен бути відправлений у відставку. Голосування по документу відбудеться у вівторок на пленарному засіданні Палати депутатів.

    ШЕНГЕН – Входження до Шенгенської зони і з сухопутними коронами є метою, яку Румунія може досягти до кінця року, – заявив міністр внутрішніх справ Кетелін Предою. За його словами, румунська сторона вже завершила підготовку до вступу з повітряними та морськими кордонами, відповідно до рішення Ради ЄС. Предою зазначив, що Румунія та Австрія чудово співпрацюють у сфері захисту кордонів, боротьби з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю і додав, що запропонував своєму австрійському колезі Герхарду Карнеру розширити співпрацю за межі Шенгенської зони, зосередившись на боротьбі з наркоторгівлею та контрабандою людей. 31 березня громадяни Румунії та Болгарії зможуть подорожувати до країн-членів Шенгенської зони без прикордонного контролю, але лише в аеропортах та портах, через небажання Австрії дати свою згоду на повноправне входження до Шенгену. Згідно зі статистикою, 70% румунів, які подорожують за кордон повітряним транспортом, подорожують до країн, що входять до Шенгенської зони вільного переміщення.

    ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ – Міністр навколишнього середовища Румунії Мірча Фекєт взяв участь у сьогоднішньому засіданні Європейської Ради з питань навколишнього середовища, де обговорювалися, серед іншого, нові рамки моніторингу лісів та нові ініціативи Європейської Комісії щодо скорочення відходів. По суті, Єврокомісія хоче покращити переробку текстилю, зробити виробників пластмас більш відповідальними та зменшити кількість харчових відходів. Інша дискусія стосується запропонованих Єврокомісією нових цілей, які мають на меті скоротити викиди на 90% до 2040 року, щоб до 2050 року можна було досягти кліматичного нейтралітету.

    ТЕРОРИСТИЧНА ЗАГРОЗА – Уряд Франції запровадив найвищий рівень терористичної небезпеки після теракту в Підмосков’ї. «Це рішення стало необхідним після того, як джихадистське угруповання «Ісламська держава» взяло на себе відповідальність за теракт, який загрожує і нашій країні, – написав прем’єр-міністр Франції Габріель Атталь в одній із соціальних мереж наприкінці засідання Ради оборони в Єлисейському палаці. Франція входить до числа країн, які найбільше постраждали від атак ісламістів. Найкривавішими були теракти 2015 і 2016 років, в результаті яких загинуло близько 300 людей і кілька сотень отримали поранення.

    ГАНДБОЛ – Команда Дунеря «Бреїла» вийшла до фінального турніру жіночої Європейської гандбольної ліги EHF після перемоги над хорватською командою Подравка «Вегета» з рахунком 26:25 у неділю ввечері вдома у другому матчі чвертьфіналу. «Дунеря» також перемогла у першому матчі. Бреїльська команда є другим румунським клубом, що пройшов кваліфікацію до фіналу Європейської гандбольної ліги, який відбудеться 1 і 2 червня в Граці (Австрія), після Глорії 2018 Бістріца-Несеуд. Чемпіон Румунії CSM Бухарест кваліфікувався до чвертьфіналу жіночої Ліги чемпіонів після подвійної перемоги над словенською командою Крім Меркатор Любляна і зіграє у чвертьфіналі проти французької команди Метц Гандбол.

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сорана Кирстя у неділю вийшла до 1/8 фіналу турніру WTA 1.000 з призовим фондом $8,770,480, який проходить у Маямі, штат Флорида США. Румунка здобула перемогу над росіянкою Дарією Касаткіною з рахунком 7:5, 6:2. В 1/8 фіналу румунська тенісистка зустріне американку Даніель Коллінз. На цьому ж турнірі румунсько-грузинська пара Моніка Нікулеску/Оксана Калашнікова вийшла до 1/8 фіналу парного розряду, перемігши нідерландсько-бразильський тандем Демі Шурс /Луїза Стефані. В 1/8 фіналу Нікулеску і Калашнікова зіграють проти Софії Кенін/Бетані Маттек-Сендс, обидві з США.

  • Інвестиції в медичну інфраструктуру

    Інвестиції в медичну інфраструктуру

    Інфраструктура охорони здоров’я Румунії завжди була предметом суспільного інтересу і, відповідно, темою політичних спекуляцій, особливо якщо врахувати те, що за майже 35 посткомуністичних років у Румунії було побудовано всього 4 лікарні. У четвер уряд підписав новий договір про будівництво ще одного регіонального медичного закладу. Йдеться про Крайовську регіональну лікарню швидкої допомоги, масштабний проєкт, який включає восьмиповерхову будівлю, понад 800 ліжок для стаціонарних хворих, 19 операційних блоків, 38 приміщень для діагностичних і лікувальних послуг і майже 1 600 місць паркування.

    Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що нинішній румунській владі вдалося змити те, що він називає «національною ганьбою» і розпочати будівництво довгоочікуваних регіональних лікарень.

    Марчел Чолаку: «28 лютого ми підписали договори щодо будівництва двох регіональних лікарень в Яссах та Клужі, а сьогодні ми підписуємо договір щодо будівництва третьої – регіональної лікарні швидкої допомоги в місті Крайові. Регіональна лікарня в Крайові буде обслуговувати весь південно-західний регіон Румунії і надаватиме надскладні медичні послуги з використанням найсучасніших технологій діагностики та лікування. Регіональна лікарня зможе обслуговувати понад 800 осіб на день (…) Три регіональні лікарні в Яссах, Клужі та Крайові стануть великим кроком вперед для румунської системи охорони здоров’я.»

    Своєю чергою, міністр охорони здоров’я Александру Рафіла зазначив, що в даний час в системі охорони здоров’я реалізується багато проєктів, які фінансуються як з Національної програми відновлення та стійкості, так і з інших джерел.

    Александру Рафіла: «Усі ці проєкти не заблоковані, вони тривають і в даний час Румунія має інфраструктуру лікарень, що швидко розвивається. Ми прагнемо якнайшвидшого завершення цих проєктів, аби пацієнти в Румунії мали доступ до якісних медичних послуг.»

    Здійснюючи інвестиції, Румунія перейшла до нової парадигми, – заявив міністр інвестицій та європейських фондів Адріан Кичу. Він зазначив, що загалом 7 мільярдів євро доступні для інвестицій в охорону здоров’я. Міждисциплінарний медичний центр, який буде побудований в Крайові, являє собою інвестицію в розмірі понад 2 мільярди євро і обслуговуватиме повіти Долж, Олт, Горж, Мегедінць і Вилча, усі на південному заході Румунії.

    Проте, після завершення будівництва велетенських медичних центрів в Яссах, Клужі та Крайові уряд зіткнеться з іншою проблемою – браком медичного персоналу. Хоча зарплати медичних працівників закладів охорони здоров’я зросли з 2018 року приблизно на 80%, багато з них все ще виїжджають до країн Західної Європи, збільшуючи дефіцит лікарів. За даними столичної Адміністрації лікарень і медичних послуг, наразі в Румунії не вистачає 15 000 медиків.