Author: Сорін Йордан

ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії вимагав повторного підрахунку всіх бюлетенів з першого туру президентських виборів після отримання скарг про анулювання результатів голосування. Одноголосним голосуванням судді КС вирішили вимагати повторної перевірки та перерахунку всіх дійсних і недійсних бюлетенів на виборах  24 листопада. Центральна виборча комісія має  це зробити до 14:00 п’ятниці, коли заплановано наступне засідання КСР. Рішення суддів було прийнято за поданням кандидата в президенти Крістіана Терхеша, який стверджував, що голоси, отримані Людовіком Орбаном, були зараховані за Елену Ласконі, яка посіла друге місце з відривом лише у 2 742 голоси від кандидата, який посів третє місце, нинішнього прем’єр-міністра Марчела Чолаку. У той же час судді Конституційного суду відхилили, також одноголосно, як прострочену, вимогу кандидата від партії «Нова Румунія» Себастіана Попеску про скасування першого туру виборів. Нагадаємо, 1 грудня проходитимуть загальні вибори для призначення депутатів і сенаторів Парламенту Румунії, а 8 грудня призначений другий тур президентських виборів.

РЕАКЦІЇ НА РІШЕННЯ КС – Рішення Конституційного суду Румунії про перерахування Центральною виборчою комісією всіх голосів виборців у першому турі президентських виборів, було розкритиковано політичними партіями.  КС грає з національною безпекою, написала у Facebook кандидатка у президенти від Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі, яка вийшла до другого туру президентських виборів. За її словами, з екстремізмом потрібно боротися шляхом голосування, а не кулуарними іграми. Лідер партії «Сила правих» Людовік Орбан, який вибув з перегонів у першому турі на користь Елени Ласконі, вважає, що КС грає на руку Соціал-демократичній партії (при урядуванні), щоб вивести кандидатку від Союзу «За порятунок Румунії» з вирішального туру виборів. Він вважає, що результат голосування є чітким, зрозумілим і не викликає жодних сумнівів. Зі свого боку, лідер Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон розкритикував Конституційний суд і звинуватив його в тому, що він перетворився на пішака на політичній сцені. Відповідно до закону, КСР скасовує вибори, якщо голосування і визначення результатів були проведені шляхом фальсифікацій, які могли змінити розподіл мандатів або порядок кандидатів, які мають право брати участь у другому турі. У такій ситуації КСР призначає повторний перший тур президентських виборів на другу неділю після дати скасування виборів.

ВРНО – Члени Вищої ради національної оборони встановили наявність кібератак з метою вплинути на правильність виборчого процесу згідно з документами, наданими представниками органів влади у сфері оборони, громадського порядку та національної безпеки, повідомили в четвер в Адміністрації президента. Було також підтверджено, що в нинішньому контексті регіональної та особливо виборчої безпеки Румунія, разом з іншими державами на східному фланзі НАТО, стала пріоритетом для ворожих дій деяких державних і недержавних акторів, зокрема Російської Федерації, з боку якої зростає зацікавленість впливати на суспільний порядок денний румунського суспільства та соціальну згуртованість. З аналізу документів також випливає, що, всупереч виборчому законодавству, один з кандидатів на президентських виборах, а саме незалежний кандидат Келін Джорджеску, отримав вигоду від масового висвітлення завдяки преференційному режиму, який йому надала платформа TikTok, не позначивши його як політичного кандидата, тобто не вимагаючи від нього маркування відеоматеріалів унікальним ідентифікаційним кодом, присвоєним Постійним виборчим органом, що є обов’язком, встановленим виборчим законодавством. У зв’язку з цим члени Ради звернулися до органів, відповідальних за національну безпеку, за безперебійний перебіг виборчого процесу, а також до судових органів з проханням вжити необхідних заходів, відповідно до їхньої правової компетенції, для з’ясування питань, порушених на засіданні ВРОК.

ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС – Спеціальна служба телекомунікацій повідомила, що не було виявлено жодних вразливостей щодо безпечного надання послуг зв’язку та інформаційних технологій, які надаються Постійному виборчому органу, організатору президентських виборів 24 листопада. Спеціальна служба телекомунікацій також заявила, що ні до, ні під час виборчого процесу вона не отримувала жодної інформації від інших суб’єктів, відповідальних за кібербезпеку, щодо здійснення кібератак.

ЦЕРКВА – Синод Румунської Православної Церкви нагадав священнослужителям, що їм заборонено займатися партійною політикою або брати участь у виборчих кампаніях в якості прихильників. Вони зобов’язані зберігати нейтралітет як у своїх публічних заявах, так і в практичній діяльності. Політичний вибір священика буде виражатися тільки таємним особистим голосуванням, – нагадують керівники Румунської Православної Церкви, напередодні парламентських виборів 1 грудня, в Національний день, і другого туру президентських виборів 8 грудня. Водночас Синод знову звертається до лідерів політичних партій із закликом не допускати вербування священнослужителів або використання в політичних цілях осіб, приміщень, богослужінь і церковної символіки. РПЦ не рекомендує підтримувати жодну політичну партію чи будь-яку політичну ідеологію, але закликає всіх громадян робити вибір, спрямований на реалізацію блага країни та просування християнських цінностей у суспільстві. Під час останнього перепису населення в Румунії в 2021 році 85,3 відсотка від загальної кількості постійного населення визнали себе православними.

ШЕНГЕН – Контроль на кордоні Румунії з країнами Шенгенської зони буде скасовано з 1 січня 2025 року – таке рішення прийняли в середу представники країн-членів ЄС на засіданні COREPER в Брюсселі. Фінальним кроком стане формальне ухвалення рішення Європейською Радою в середині наступного місяця. Також у середу Державний департамент США оголосив, що Румунія знизила рівень відмов у видачі віз нижче 3-відсоткового порогу, встановленого американським законодавством, таким чином виконавши один з основних критеріїв для отримання права на участь у програмі безвізового режиму.

ПАРАД – Близько 2 500 військових фахівців і особового складу, 190 технічних засобів і 45 літаків візьмуть участь у традиційному військовому параді в Бухаресті 1 грудня, в Національний день Румунії. Разом з румунськими військовими в параді візьмуть участь близько 240 іноземних військовослужбовців з Албанії, Бельгії, Чехії, Хорватії та Франції. До них приєднаються колеги з Німеччини, Італії, Люксембургу, Північної Македонії, Республіки Молдова, Польщі, Португалії, Великобританії, Іспанії, США і Туреччини. Буде також організована виставка військової техніки, яка буде відкрита для громадськості після офіційної церемонії. Національний день Румунії буде відзначений військовими церемоніями в інших великих містах країни, а також на театрах військових дій, де дислокуються румунські військовослужбовці.

ЄВРОКОМІСІЯ – У середу Європейський парламент затвердив новий склад Європейської комісії. Голова Комісії Урсула фон дер Ляєн, яка перебуває на другому терміні, заявила, що першою ініціативою виконавчої влади ЄС буде «Компас конкурентоспроможності» – стратегічний план розвитку європейської економіки. Серед п’яти виконавчих віце-президентів Комісії – румунка Роксана Минзату, яка координуватиме соціальну політику, розвиток навичок, професійну підготовку та деякі напрямки освітньої політики.

ШТРАФИ – Румунія, Італія, Польща, Болгарія, Чехія, Словаччина та Австрія закликали міністрів з питань конкуренції ЄС знайти спосіб для автовиробників уникнути штрафів з 2025 року, коли набудуть чинності більш жорсткі правила ЄС щодо викидів вуглекислого газу. Сім країн закликають вжити заходів для збереження конкурентоспроможності європейської автомобільної промисловості в той час, коли вона стикається зі значними проблемами у сфері виробництва, праці та глобальної конкуренції, зазначає Bloomberg. Посилення позицій європейських виробників на світовій арені є одним з ключових пріоритетів Урсули фон дер Ляєн на її другому терміні на посаді президентки Єврокомісії.

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку сьогодні перебуває з робочим візитом у Франції. У першій половині дня він відвідав  Салон Євронаваль, найбільшу і найдавнішу в світі виставку, присвячену військово-морській оборонній промисловості, яка відкрила свої двері сьогодні вранці під Парижем. Цьогорічна виставка, в якій беруть участь понад 500 експонентів з усього світу, присвячена військово-морській безпеці і оборонним можливостям в напруженому геополітичному контексті, коли галузь повинна надавати швидкі рішення для військово-морських сил, залучених до конфліктів і захисту чутливих територій. З цієї нагоди він визнав, що політика бухарестських адміністрацій відповідальна за те, що мільйони румунів зараз є частиною діаспори і заявив, що держава зобов’язана створити можливості повернутися додому для тих, хто виїхав за кордон. Центральною подією візиту глави румунського уряду до Франції є зустріч з його візаві Мішелем Барньє.  Франція є одним з найважливіших торговельних партнерів та інвесторів Румунії. У Парижі Марчел Чолаку також зустрівся з представниками румунської громади. Відносини між двома країнами постійно зміцнюються в останні роки, в тому числі на політичному і оборонному рівнях, завдяки стратегічному партнерству і прийняттю Францією ролі рамкової країни багатонаціональної бойової групи НАТО в Румунії після того, як Росія розпочала повномасштабну війну проти України.

ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ – Міністерство закордонних справ перевіряє через Посольство Румунії в Мадриді та Консульство Румунії в Кастельон-де-ла-Плана інформацію про загибель чотирьох громадян Румунії, які зникли безвісти внаслідок нещодавньої масштабної повені в Іспанії. Решта осіб, які раніше вважалися зниклими безвісти, знаходяться в безпеці. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної, безпрецедентної повені, у результаті якої загинуло щонайменше 217 осіб, в тому числі один румун, а десятки інших все ще вважаються зниклими безвісти. Іспанські ЗМІ також писали про румунську родину, яка загинула під час повені в Ла Торре, районі поблизу Валенсії. У заяві міністерства йдеться, що представники дипломатичної місії та консульської установи залишаються в постійному контакті з іспанською владою, а мобільні консульські групи продовжують діалог з румунами, які звертаються по допомогу.

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – Чинна президентка Республіки Молдова, проєвропейська політикиня Майя Санду, була переобрана на другий термін із перевагою у понад 10% над своїм опонентом, кандидатом від проросійських соціалістів Александром Стояногло, у вирішальному турі президентських виборів у неділю. Згідно з даними, оприлюдненими Центральною виборчою комісією Майя Санду набрала понад 55% голосів виборців. Вона подякувала громадянам Молдови, які проживають у діаспорі, за те, що вони масово проголосували за неї. Явка виборців у діаспорі, в тому числі в сусідній Румунії, була найвищою за останні 30 років. Понад 320 000 громадян Р.Молдова проголосували за кордоном у неділю, більш ніж на 80 тисяч порівняно з першим туром. Явка виборців у другому турі виборів у Молдові склала 54,31%.

ВИБОРИ У РУМУНІЇ  – У Румунії одночасно триває виборча кампанія до президентських та парламентських перегонів. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, вибори депутатів і сенаторів – 1 грудня, а другий тур виборів президента – 8 грудня. Під час передвиборчої агітації парламентських перегонів партії, альянси або незалежні кандидати намгаєтються переконати виборців проголосувати за них, щоб отримати якомога більше з 466 місць. Десять кандидатів, висунутих політичними партіями і чотири незалежні кандидати балотуються на пост президента.

СТРАЙК – У Румунії проходить попереджувальний страйк працівників Національного архіву, перший за 192-річну історію цієї установи. Архівісти 42 філій по всій країні незадоволені тим, що їхні зарплати набагато нижчі, ніж у центральних структурах установи. За словами профспілчан, різниця між працівниками з однаковими компетенціями та обов’язками сягає 2 000 леїв (500 євро). Вони також хочуть попередити владу, що необхідні кошти для поліпшення умов, в яких зберігаються документи, деякі з яких є неоціненними. Сьогоднішній попереджувальний страйк може перерости у загальний страйк 11 листопада, якщо влада не відреагує на вимоги працівників Національного архіву Румунії.

ЗБРОЯ – 130 обшуків було  проведено сьогодні в Бухаресті та шести повітах на півдні Румунії у справі про злочини, пов’язані зі зброєю та боєприпасами, контрабандою за обтяжуючих обставин та незаконним обігом наркотиків. Також були допитані 60 осіб, у тому числі лідер групи вболівальників одного з футбольних клубів і один співак. За даними поліції, розслідування показало, що іноземець турецького походження разом з кількома румунами організували злочинне угруповання, яке спеціалізувалося на купівлі та продажу летальної вогнепальної зброї без розпізнавальних знаків, виготовленої з компонентів, вироблених в Туреччині. Ця зброя, відома як “зброя-привид”, є незаконною в усіх європейських країнах. Контрабандисти ввозили її до Румунії автомобільним транспортом, ховали у вантажних автомобілях або автозапчастинах і продавали через посередників агресивно налаштованим кланам або окремим особам. Станом на сьогодні було вилучено майже 50 одиниць такої зброї.

ВИБОРИ В США – Кандидатка від Демократичної партії Камала Гарріс і кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп мають майже однакові рейтинги у семи ключових штатах напередодні президентських виборів у США. Принаймні  це випливає з останнього опитування, проведеного газетою New York Times та Сієнським коледжем. Опитування показує, що віце-президентка камала Гарріс має невелику перевагу в Неваді, Північній Кароліні та Вісконсині, а колишній президент Дональд Трамп – в Арізоні. Згідно з дослідженням, в якому було опитано 7 879 потенційних виборців у семи штатах з 24 жовтня по 2 листопада, вони дуже близькі в Мічигані, Джорджії та Пенсильванії. У всіх семи штатах результати опитування були в межах 3,5% похибки. Близько 40% респондентів вже проголосували і серед них Камала Гарріс лідирує на 8 відсоткових пунктів, тоді як Дональд Трамп лідирує серед тих, хто каже, що, швидше за все, проголосує, але ще не зробив цього, показує опитування. Минулими днями обидва кандидати взяли участь у передвиборчих заходах у штатах, які ще вагаються.

ВИБОРИ – У п’ятницю офіційно стартувала виборча кампанія до парламентських виборів, призначених на 1 грудня. На кону 466 місць у наступному парламенті, 330 у Палаті депутатів і 136 у Сенаті. Передвиборча агітація завершиться 30 листопада. Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть голосувати або поштою, якщо вони обрали цей варіант, або на виборчих дільницях, відкритих за кордоном. Міністерство закордонних справ Румунії передало до Постійного виборчого органу пропозиції щодо місцезнаходження 950 закордонних виборчих дільниць на виборах Президента Румунії, а також Сенату і Палати депутатів. Нагадаємо, що тиждень тому також стартувала виборча кампанія до першого туру президентських виборів, призначеного на 24 листопада. Другий тур відбудеться 8 грудня. Вибори до місцевих органів влади та до Європарламенту також відбулися в цьому році – 9 червня.

ДЕНЬ РАДІО – Сьогодні Радіо Румунія відзначає 96 років безперервного мовлення. Маючи понад 3 мільйони слухачів щодня, суспільний мовник повинен переосмислити себе і стати більш привабливим для молодих слухачів, – заявив президент і генеральний директор Румунської корпорації радіомовлення Резван-Іоан Дінке. Радіо Румунія розпочало мовлення 1 листопада 1928 року о 17:00 з оголошення “Алло! Алло! Це Радіо Бухарест!”. На знак визнання вирішальної ролі, яку радіо відіграло в історії Румунії, Парламент у грудні 2019 року прийняв рішення про оголошення 1 листопада Національним днем радіо. З цієї нагоди сьогодні ввечері в Концертному залі Радіо Румунія відбудеться ювілейний концерт під керівництвом видатного диригента Крістіана Мандеаля.

УКРАЇНА – Румунія та Норвегія продовжують підтримувати Україну в ці “критичні моменти”, – заявив у п’ятницю міністр національної оборони Ангел Тилвер під час зустрічі зі своїм скандинавським колегою Бьорном Арільдом Грамом у Бухаресті. Міністр Тилвер підкреслив успішну співпрацю між військово-повітряними силами двох країн в рамках програми оснащення багатоцільових літаків ВПС, в рамках якої уряд Румунії уклав з урядом Королівства Норвегія договір щодо придбання 32 літаків F-16, з початковою логістичною підтримкою, а також додатковим пакетом товарів і послуг від уряду США. Загалом було отримано 12 літаків, після прибуття до Румунії менше тижня тому ще трьох багатоцільових винищувачів F-16 Fighting Falcon. Завершення отримання всієї партії літаків заплановано на кінець 2025 року.

ЖУРНАЛІСТИ  – Переважна більшість випадків вбивства журналістів у світі залишаються безкарними, б’є на сполох ЮНЕСКО у звіті, оприлюдненому до Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів, який відзначається щороку 2 листопада, – повідомляє AFP. 85% злочинів проти журналістів, зафіксованих ЮНЕСКО з 2006 року, вважаються нерозкритими, – йдеться у звіті. За два роки, охоплені доповіддю ЮНЕСКО (2022 і 2023), було вбито 162 журналісти, майже половина з яких працювали в країнах, де тривають збройні конфлікти. У 2022 році країною з найбільшою кількістю вбивств стала Мексика – 19 випадків, за нею йде Україна, де було вбито 11 журналістів. У 2023 році найбільше вбивств було зафіксовано в Палестині, де загинуло 24 журналісти, – зазначається у документі.

ТУРЕЧЧИНА – Міністр економіки, підприємництва і туризму Румунії Штефан-Раду Опря та міністр торгівлі Турецької Республіки Омер Болат очолили сьогодні в Бухаресті друге засідання Комітету з питань економіки та торгівлі між Румунією та Туреччиною. Румунський міністр зазначив, що спостерігається очевидний прогрес у збільшенні обсягів двосторонньої торгівлі. У свою чергу, представник Анкари зазначив, що двосторонні економічні відносини зросли в усіх сферах: торгівлі, інвестиціях, туризмі, транспорті та послугах, а багато великих турецьких компаній та малих і середніх підприємств інвестують безпосередньо в Румунію. У той же час, він високо оцінив підтримку Румунією його країни в рамках ЄС щодо модернізації Митного союзу. Декларація про створення компанії JETCO Румунія – Турецька Республіка була підписана міністрами економіки двох країн з нагоди візиту Президента Турецької Республіки Реджепа Тайіпа Ердогана до Румунії 1 квітня 2015 року. Станом на 31 грудня 2021 року загальний обсяг торгівлі Румунії з Туреччиною склав $8,342 млрд, з яких експорт – $3,103 млрд, а імпорт – $5,238 млрд, при цьому сальдо на користь Туреччини склало $2,135 млрд. Порівняно з аналогічним періодом минулого року загальний обсяг торгівлі збільшився на 30,65%.

ПОВІНЬ – Тіло однієї особи зі списку громадян Румунії, які вважалися зниклими безвісти після катастрофічної повені в Іспанії, було виявлено у п’ятницю, – повідомило Міністерство закордонних справ Румунії. МЗС, через консульство Румунії в Кастельон-де-ла-Плана та посольство Румунії в Мадриді, все ще перевіряє інформацію про інших громадян Румунії, які перебувають у списку зниклих безвісти. За попередніми оцінками, є 15 таких громадян, про яких МЗС досі не має інформації. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної повені, які експерти вважають “безпрецедентними”. Щонайменше 205 людей загинули в Іспанії в результаті дощів і повеней цього тижня, згідно з оновленими даними, оприлюдненими владою. Десятки людей досі вважаються зниклими безвісти. Іспанія оголосила триденну національну жалобу.

ВИБОРИ – Міністерство закордонних справ Румунії подало до Постійного виборчого органу пропозиції щодо розташування 950 закордонних виборчих дільниць для проведення виборів Президента Румунії, а також виборів до Сенату та Палати депутатів. У порівнянні з виборами до Європейського парламенту 9 червня, для яких було організовано 915 виборчих дільниць, для майбутніх президентських і парламентських виборів було запропоновано 35 додаткових виборчих дільниць. Найбільше виборчих дільниць буде організовано в Італії (та на Мальті) – 158, Іспанії – 147, Великій Британії – 107, Франції (та Монако) – 68, Молдові – 59, США – 48. Як і у випадку з виборами до Європейського Парламенту 9 червня, з об’єктивних причин, виборчі дільниці не зможуть бути організовані в: Афганістані (румунські військові виведені з театру бойових дій), Ростові-на-Дону – Росія (консульська установа закривається), Одесі – Україна (консульська установа тимчасово призупинила свою діяльність), Судані, Венесуелі, Лівії та Північній Кореї. На президентських виборах голосування за кордоном відбувається протягом трьох днів у кожному турі (22, 23 і 24 листопада та, відповідно, 6, 7 і 8 грудня), а на парламентських виборах – протягом двох днів (30 листопада та 1 грудня).

ОБОРОНА – Норвегія виділить 127 мільйонів доларів на придбання ракетного комплексу Patriot для Румунії – про це оголосив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. За його словами, цей фінансовий внесок є частиною Ініціативи негайних дій з протиповітряної оборони, яку координує Німеччина, і дозволить Румунії зміцнити безпеку і оборону євроатлантичного регіону, оновивши і розширивши свої можливості протиповітряної оборони. Нещодавно Румунія передала систему Patriot сусідній Україні.

ПОВЕНІ – За останніми даними, понад 70 людей загинули в Іспанії після вчорашніх проливних дощів, що спричинили повені на південному сході країни. Найбільше постраждав регіон Валенсія, де через повінь знеструмлено понад 100 000 будинків і скасовано поїзди до Мадрида та Барселони. Школи і дитячі садки були закриті, а спортивні заходи скасовані. Дощі також завдали значної шкоди іншим регіонам, таким як Андалусія і Мурсія, популярним серед туристів. «Румунія підтримує Іспанію в ці важкі часи», – написав президент Румунії Клаус Йоганніс в соціальній мережі X (раніше Twitter). Він сказав, що глибоко стурбований і засмучений втратою людських життів і величезним лихом, спричиненим сильними повенями. Глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску заявила, що Бухарест готовий допомогти.

ФОРУМ – Десять великих міст Румунії були включені до європейського проєкту, який має стати розумним та екологічно чистим до 2035 року. Після відбору, зробленого фахівцями з міського планування на Форумі кліматичної нейтральності М100, Бухарест, Алба-Юлія та Брашов (центр), Констанца (південний схід), Ясси (схід) та Орадя (захід) отримають підтримку для скорочення викидів вуглекислого газу та перетворення на розумні, зелені міста. Форум М100, який проходить цими днями в Бухаресті, – це захід, який має на меті забезпечити платформу для дебатів, щоб продемонструвати приклади найкращих практик у сфері сталого розвитку.

ІНВЕСТИЦІЇ – Прямі іноземні інвестиції в Румунію за перші сім місяців цього року впали на 21 відсоток у порівнянні з рекордним 2022 роком, коли вартість прямих іноземних інвестицій в Румунію становила 10 мільярдів євро, свідчать дані Ради іноземних інвесторів. Її президент Даніель Ангел заявив, що лише третина компаній, що працюють в країні, запланували збільшення інвестицій у 2025 році, що є найнижчим показником за останні чотири роки. Загальний обсяг іноземних інвестицій в Румунію становить 118 млрд. євро, а перші три місця займають Нідерланди, Німеччина та Австрія. Даніель Ангел повідомив, що у 2025 році 43% компаній збережуть інвестиції на тому ж рівні, що й у попередньому році, тоді як 22% скоротять їх.

ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Мінімальна заробітна плата в Румунії може знову зрости з 1 січня наступного року з 3 700 до 4 050 леїв брутто (близько 810 євро). Ініціатори відповідного законопроекту стверджують, що підвищення матиме позитивні наслідки, оскільки зменшить кількість незадекларованої праці та підвищить купівельну спроможність. Експерти кажуть, що ще одним важливим наслідком буде збільшення зайнятості в сферах, менш привабливих для деяких працівників, особливо жінок і молоді. Понад 1,8 мільйона людей отримають вигоду від підвищення, яке торкнеться багатьох секторів, таких як торгівля, транспорт і малий та середній бізнес, де заробітна плата є нижчою за середню.

INDAGRA – Найпопулярніша подія в румунській сільськогосподарській та харчовій промисловості – Indagra & Indagra Food – стартувала у середу в Бухаресті. У виставці беруть участь понад 500 компаній з 25 країн світу, а також представлено понад 150 інновацій та нових продуктів. Indagra 2024, міжнародна виставка продуктів та обладнання для сільського господарства, садівництва, виноградарства та тваринництва, виводить на перший план інновації, які формують сільське господарство майбутнього. Від найсучаснішого обладнання до технологічних рішень, що підвищують продуктивність, ця подія є місцем, де фермери, підприємці та ентузіасти сільського господарства можуть знайти конкретні рішення для сталого майбутнього – кажуть організатори. Виставка триватиме до неділі 3 листопада.

ОПИТУВАННЯ – Румуни найбільше в Центральній та Східній Європі стурбовані зростанням бідності, можливими продовольчою та водною кризами або збільшенням економічного розриву між людьми, згідно з дослідженням «Якість життя в 2024 році», проведеним компанією Kantar Румунія. Війна і зростання цін також є серед проблем, які турбують румунів, згідно з тим же дослідженням. З іншого боку, більшість жителів Центральної та Східної Європи задоволені своїм життям, причому румуни перевищують середній рівень задоволеності в регіоні, відстаючи від австрійців і випереджаючи болгар. Однак, хоча румуни задоволені фінансовим становищем своєї сім’ї, вони досить незадоволені своїм професійним і соціальним життям. У Чехії, Словаччині та Угорщині рівень занепокоєння ще вищий, тоді як в Україні спостерігається величезна екзистенційна невизначеність, свідчать результати опитування.

VISA WAIVER – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску підкреслила важливість приєднання Румунії до програми безвізового режиму, термін подачі заявок на яку спливає в понеділок. Перебуваючи в США на Генеральній Асамблеї ООН в Нью-Йорку, міністр закордонних справ Румунії заявила, що, незважаючи на те, що залишилося завершити ряд процедур, вона отримала позитивні сигнали про шанси на успіх. Вона зазначила, що спільні зусилля міністерств закордонних справ і внутрішніх справ разом з канцелярією прем’єр-міністра повинні тривати до тих пір, поки мета безвізових поїздок для румунських громадян не буде досягнута. Уряд в Бухаресті зобов’язався виконати технічні критерії для приєднання до програми безвізового режиму США до 30 вересня 2024 року, тобто до кінця фінансового року в США. Вони включають досягнення цього року рівня відмов у видачі віз B1 і B2 для ділових і туристичних поїздок на рівні менше 3%.

НЕГОДА – Румунська влада вирішила в неділю евакуювати людей з 23 населених пунктів на сході країни після попереджень про зливи, сильний вітер і повені. Інші заходи, прийняті на робочій нараді в Міністерстві внутрішніх справ, включають подвоєння кількості груп швидкого реагування в повітах під червоним і помаранчевим кодами важких погодних умов, а також розсилку інформаційних повідомлень населенню через систему оповіщення RO-ALERT. Водночас заплановано засипати дамби в потенційно небезпечних районах мішками з піском. На закодованих попередженням територіях прогнозуються значний стік на схилах, річках і струмках, паводки та підвищення стоків і рівнів окремих річок. Попередження діють із сьогоднішнього вечора до вівторка в різні проміжки часу майже по всій країні. Національна адміністрація водних ресурсів Румунії також здійснює моніторинг румунського сектора Дунаю. Людям порадили не переходити річку і триматися подалі від берегів, а в разі сильного вітру – уникати переходу поблизу дерев, стовпів або рекламних білбордів. Водіям рекомендували уникати поїздок у районах, на які поширюється дія погодних попереджень. У найближчі 24 години погода в Румунії похолодає. На сході, південному сході, в центрі та на півдні пройдуть дощі. Вітер посилиться до поривчастого 50…70 км/год. У східних та південних Карпатах на висоті переважно понад 1700 метрів пройдуть опади у вигляді мокрого снігу та снігу, вітер посилиться до 70…90 км/год. На решті території небо буде мінливим, пройдуть лише окремі невеликі дощі. Максимальна температура повітря становитиме від 10 до 19 градусів тепла.

ЗАКЛИК – Міністерство закордонних справ Румунії поновило свій заклик до румунських громадян уникати поїздок до Лівану у зв’язку з погіршенням ситуації з безпекою в регіоні. Зовнішньополітичне відомство радить тим своїм співвітчизникам, які вже перебувають у Лівані і не можуть покинути цю територію, повідомити про свою присутність у посольстві Румунії в Бейруті. МЗС зазначило, що перебуває в постійному контакті зі співробітниками дипломатичного представництва і підтримує зв’язок з консульських питань з посольствами інших держав-членів ЄС та іншими партнерами в регіоні. Заклик пролунав на тлі ескалації конфлікту між Ізраїлем і ліванською терористичною організацією «Хезболла» після ліквідації її лідера Хасана Насралли ізраїльськими силами безпеки. Підтримуване Іраном угруповання завдало у відповідь нового ракетного удару по Ізраїлю і пообіцяло продовжувати боротьбу. Після терористичної атаки палестинської терористичної організації ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року та початку ізраїльських операцій у секторі Газа, Хезболла розпочала безперервні повітряні удари з півдня Лівану по північному Ізраїлю на знак солідарності з рухом ХАМАС.

ПАРТНЕРИ – Представники органів місцевого самоврядування Румунії та Республіки Молдова прийняли декларацію-заклик, в якій закликали уряди двох країн розглядати їх як партнерів по діалогу у формуванні державної політики. Документ був підписаний на зустрічі в місті Сібіу, в центрі Румунії, де почергове головування в асоціації органів місцевого самоврядування з двох берегів Пруту перейняв мер комуни Саду повіту Сібіу. Представники цієї структури також закликали до зміцнення адміністративної спроможності адміністративно-територіальних одиниць двох країн шляхом ініціювання та розвитку спільних проектів за підтримки Департаменту з питань відносин з Республікою Молдова Уряду Румунії.

ЗАХИСТ – У суботу, Національна аудіовізуальна рада в Бухаресті звернулася із закликом захистити румунського журналіста Мірчу Барбу, кореспондента інтернет-видання HotNews. НАР також засудила рішення Федеральної служби безпеки Росії порушити кримінальну справу проти нього та двох інших іноземних журналістів, які працювали в зонах конфлікту між українськими та російськими військами. Міністерство закордонних справ Румунії також підкреслило в п’ятницю, що журналістів потрібно захищати, а не змушувати  мовчати. Москва стверджує, що троє журналістів незаконно перетнули з України російський кордон, щоб вести репортажі з окупованої Курської області, де 6 серпня українська армія почала несподіваний наступ – перший наступ іноземної армії на територію Росії з часів Другої світової війни.

ЗЕЛЕНА ЕНЕРГІЯ – Друга сесія румунської програми «Casa Verde Fotovoltaice» («Зедений дім — фотоелектричні панелі»), присвячена центральному регіону розвитку, до якого входять повіти Алба, Брашов, Ковасна, Харгіта, Муреш і Сібіу, відбудеться в понеділок. Прийом заявок на отримання гранту в розмірі 30 000 леїв (близько 6 000 євро) на придбання та встановлення системи фотоелектричних панелей і сховища для зберігання електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, розпочнеться о 10.00 за місцевим часом. Після цього відбудуться сесії, присвячені північно-східному, південно-східному, південному, південно-західному та західному регіонам розвитку. У п’ятницю відбулася перша сесія програми для північно-західного регіону, бюджет якої у розмірі 274 млн леїв (близько 55 млн євро) був вичерпаний всього за дві хвилини. Міністр навколишнього середовища Румунії Мірча Фекет пояснив, що з огляду на величезний попит, відбір все ще відбувається за принципом «хто прийшов, той і отримав», навіть незважаючи на те, що цього року було виділено рекордний бюджет у 2 мільярди леїв (майже 402 мільйони євро).

ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп зіграє з австралійкою Аріною Родіоновою в першому колі турніру WTA 125 в Гонконзі 1 жовтня. Халеп, яка отримала wild card, наразі посідає 1.130 місце у світі і не грала з травня, коли була змушена покинути турнір паризький Trophee Clarins у першому колі. Румунка, колишня дворазова чемпіонка турнірів Великого шолома на Ролан Гаррос і Вімблдоні, повернулася на професійний корт 20 березня поточного року після того, як її допінгову санкцію було скорочено з чотирьох років до дев’яти місяців. Також у Гонконзі зіграє румунка Габріела Русе, 93-я ракетка світу, яка зустрінеться з американкою Алісією Паркс (128-а ракетка світу). Турнір WTA в китайському мегаполісі триватиме з 30 вересня по 6 жовтня.

Румунські національні театри збираються в столиці Республіки Молдова – Кишиневі, на найбільшому європейському фестивалі виконавських мистецтв, який проходить уп’яте. Захід, організований кишинівським Національним театром імені Міхая Емінеску у співпраці з філією Румунського інституту культури в Кишиневі, а також міністерствами культури Румунії та Молдови, триває з вівторка до 22 вересня. Вже четвертий рік поспіль ця подія відбувається під патронатом президентів Румунії та Молдови, Клауса Йоганніса та Майї Санду і цьогоріч проходить під гаслом «Європейські зв’язки». Протягом 13 днів глядачі в Кишиневі зможуть насолодитися 27 виставами на відкритих і закритих майданчиках, послухати 8 радіовистав та придбати квитки на 6 прем’єр.

Також в рамках теми «Мовна ідентичність – європейська ідентичність (пам’ять, мистецтво, культурний менеджмент)» відбудеться 10 презентацій книг та зустрічей з діячами культури та відомими представниками  світу театру, таким як: Еміль Борогіне, Людмила Патланьоглу, Матей Вішнєк, Ана Бландіана, Аура Корбяну, Йон Богдан Лефтер, Марія Зернеску, Оана Борш та багато інших.

Румунія представлена на заході бухарестським Національним театром імені Йона Луки Караджале, ясським Національним театром ім. Василя Александрі, сібіуським Національним театром ім. Раду Станки, крайовським Національним театром ім. Маріна Сореску, клуж-напокським Національним театром ім. Лучіана Благи, Тиргу-муреським національним театром, Констанцським державним театром, сучавським театром ім. Матея Вішнєка, румунським національним радіотеатром та Gigi Căciuleanu Romania Dance Company.

З іншого боку, організатори фестивалю запросили 8 молдовських театральних установ: Національний театр імені Міхая Емінеску, Республіканський театр «Лучаферул», бєльцський Національний театр ім. Василя Александрі, Національний театр ім. Ежена Йонеско, кагульський театр ім. Богдана Петрічейку Гашдеу, Національний театр сатири імені Йона Луки Караджале, театр ім. Алексєя Матеєвича і Театр без назви – Центр «Латинське походження». Почесним гостем фестивалю є Національний драматичний театр імені Івана Франка з Києва.

Зустріч румунських національних театрів вперше була організована у 2015 році, натхненна проєктом «Румунський театр Бухарест – Ясси – Кишинів», започаткованим роком раніше двома директорами національних театрів у Бухаресті та Кишиневі, видатним актором Йоном Карамітру та, відповідно, режисером Петром Гадирке. Проєкт був задуманий як масовий потік вистав із Заходу до Кишинева, щоб запропонувати альтернативні моделі лавині російських пропагандистських меседжів і наративів, які домінували в публічному та медіа-просторі в той час, з тим, щоб надати молдовським громадянам демократичні орієнтири і закріпити їх у вільному світі.

ШКОЛИ – Бідність різко впливає на шкільну успішність, репетиторство є дискримінаційним, деякі діти губляться на цьому шляху, а більшість хотіли б емігрувати – стверджує організація «Рятуйте дітей Румунії». Європейські дані показують, що все більша частка румунських дітей втрачає доступ до освіти. У 2022-2023 навчальному році майже 16% дітей середнього шкільного віку не відвідували школу, а понад чверть дітей молодшого шкільного віку – 25% – опинилися в такій же ситуації. Розбіжності, пов’язані з умовами життя, є дуже великими: частка дітей, які достроково припинили навчання, становить лише 3% у великих містах, 14% у малих містах і 27% у сільській місцевості. На національному рівні двоє з п’яти учнів, які пішли до школи дев’ять років тому, не входять до числа тих, кому вдалося отримати середній бал вище 5 за результатами атестації, а діти, які навчаються в сільській місцевості, перебувають у невигідному становищі: частка учнів із середнім балом нижче 5 у сільських школах більш ніж у 2,5 рази вища. Більше про ситуацію в румунській системі освіти після огляду вістей.

КОМПЕНСАЦІЯ – Румунські фермери, посіви яких постраждали від цьогорічної посухи, отримають компенсацію до 15 жовтня, оголосив міністр сільського господарства Флорін Барбу. Перебуваючи в повіті Мехедінць на південному заході країни, регіоні, який сильно постраждав від нестачі опадів, він оголосив, що компенсація буде виплачена в розмірі 200 євро за гектар. Міністр запевнив, що Румунія має достатній обсяг виробництва пшениці і кукурудзи і не матиме жодних проблем у цьому відношенні. Барбу зазначив, що цьогорічний осінній урожай пшениці на 1,8 млн. тонн перевищує показник 2023 року, а виробництво кукурудзи покриє як внутрішнє споживання, так і експорт. З метою підтримки фермерів Міністерство сільського господарства в Бухаресті розглядає можливість надання кредиту з фіксованою відсотковою ставкою у 1,95%  та призупинення стягнення заставного майна для фермерів зі 100-відсотковим збитком, щоб допомогти їм пережити цей складний період.

ВИБОРИ –  Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть проголосувати поштою на цьогорічних парламентських та президентських виборах. Голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле пояснив, що всі, хто бажає скористатися своїм правом голосу поштою, мають до 24 вересня подати відповідну заяву, скориставшись онлайн-формою на веб-сайті Постійного виборчого органу. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Парламентські вибори заплановані на 1 грудня.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ – Міністерство досліджень Румунії запустить 19 вересня першу комплексну програму оцифрування для місцевих державних адміністрацій, щоб зробити їхні послуги більш доступними для громадян. Муніципалітетам буде виділено 75 тис. леїв (еквівалент близько 150 тис. євро), а повітовим радам – 250 тис. леїв (50 тис. євро). У своєму дописі в соціальній мережі міністр Богдан Іван зазначив, що електронний процес подання заявок складається лише з п’яти кроків, щоб муніципалітети та повітові ради могли швидко подавати заявки, не стикаючись з бюрократичними бар’єрами. Фінансування буде надаватися в порядку черги», – додав міністр. Найважливішою перевагою програми DigiLocal є взаємозв’язок ІТ-систем муніципалітетів та повітових рад з офіційною платформою онлайн-платежів румунської держави ghișeul.ro.

ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ – Торгово-промислова палата Румунії (ТППР) інтенсивно просуває економічні відносини з Японією, а Румунія може представляти бізнес-можливості для японських компаній, враховуючи результати діяльності румунських підприємців у сфері ІТ, зеленої енергетики та інноваційних технологій – вважає президент ТППР Міхай Дарабан. У четвер він мав офіційну зустріч з послом Японії в Бухаресті Катае Такаші, який підкреслив важливість і потенціал економічного співробітництва між двома країнами. Дипломат зазначив, що Японія розглядає Румунію як стратегічного партнера в східноєвропейському регіоні і закликав японських інвесторів вивчити ділові та інвестиційні можливості тут.

ПАРТНЕРИ – Як стратегічні партнери і союзники по НАТО, Сполучені Штати і Румунія діють разом перед обличчям незаконної агресії Росії, щоб підтримати Україну і зміцнити колективну оборону в рамках Альянсу. Про це заявила Кетлін Кавалек, посол США в Бухаресті, на фотовиставці, присвяченій 25-річчю стратегічного партнерства між двома країнами, яка була відкрита в місті Галаць (найбільшому місті-порті Румунії на Дунаї). Виставка під назвою «Ми, народ: 25 років стратегічного партнерства» – це фотонарис, що досліджує дипломатичні, безпекові, економічні та культурні відносини між румунським і американським народами.

ЦІНИ – Ціни на житло в Румунії продовжують зростати швидшими темпами, ніж в середньому по ЄС або єврозоні, але динаміка є нижчою, ніж у деяких країнах регіону, заявив Флорін Драгу, голова Директорату фінансової стабільності Національного банку Румунії. За його словами, зростання в першому кварталі року склало 5,5%, в той час як в таких країнах, як Польща, темпи зростання склали 18%, а в Болгарії – 16%. Пан Драгу додав, що зростання цін на житло також пов’язане з більш високими витратами на будівництво, які за останній рік зросли на 10%, в той час як обсяги в секторі скоротилися на 13%. Водночас, попит на житло зростає на тлі позитивної динаміки заробітних плат. Представник НБР зазначив, що кількість операцій з нерухомістю зросла на 11% по всій країні і підкреслив, що близько 60% з них були зосереджені в шести найбільших регіональних центрах Румунії: Бухаресті, Яссах, Клуж-Напоці, Тімішоарі, Брашові та Констанці.

ЗВИНУВАЧЕННЯ – Румунський соціолог і викладач університету Альфред Булай був взятий під варту на 30 днів за звинуваченням у двох випадках зловживання службовим становищем в сексуальних цілях і двох випадках сексуального насильства. Рішення суду не є остаточним, але підлягає виконанню. Раніше співробітники поліції провели обшуки в будинку і автомобілі Булая. Обшук також відбувся в помешканні помічниці професора. Прокуратура оголосила, що у неї є ще 20 скарг, які будуть проаналізовані. Альфред Булай (61 рік), колишній професор Національної школи політичних і адміністративних досліджень і широко відомий політичний оглядач, нібито сексуально домагався кількох студенток, згідно з журналістським розслідуванням, проведеним сайтом Snoop.

Президент Румунії Клаус Йоганніс на вихідних відвідав Кишинів, Республіка Молдова, щоб зустрітися зі своєю молдовською колегою Майєю Санду, саме в день святкування Дня румунської мови по обидва береги річки Прут. Обидва посадовці поклали букет квітів до погруддя поета Міхая Емінеску у громадському парку «Штефан Великий». Майя Санду заявила, що візит президента Румунії до Кишинева в День румунської мови, яка об’єднує дві країни, є символічним, і підкреслила постійну підтримку Румунії в енергетичній, економічній, культурній та освітній сферах.

Майя Санду: «Зв’язки між Республікою Молдова та Румунією завжди були міцними, але сьогодні Кишинів і Бухарест мають найміцніші та найглибші відносини в нашій історії. Ми вдячні Румунії за її підтримку у зміцненні стійкості Молдови. Початок переговорів про вступ до ЄС у червні цього року був би неможливий без постійної і повної підтримки Румунії».

У свою чергу, Президент Йоганніс підкреслив важливість румунської мови та латинського шрифту як невід’ємних елементів ідентичності та культури і нагадав, що румунська мова є офіційною мовою Європейського Союзу. Він підтвердив підтримку Румунією безпеки Республіки Молдова та її європейського курсу.

Клаус Йоганніс: «Газопровід Ясси-Унгени-Кишинів був повністю введений в експлуатацію в жовтні 2021 року і зміцнив енергетичну безпеку Респ. Молдови. У той же час ми маємо міцну співпрацю щодо розвитку інфраструктури передачі електроенергії, конкретним прикладом якої є будівництво сполучення Сучава-Белці. Румунія є найбільшим торговельним партнером Республіки Молдова протягом багатьох років. Стратегічна прихильність Румунії до демократичного розвитку Республіки Молдова залишатиметься непохитною в довгостроковій перспективі».

Президент Румунії закликав громадян Молдови зробити вибір на користь продовження європейського шляху на осінньому референдумі щодо інтеграції в ЄС і закликав усіх міжнародних партнерів надати Кишиневу послідовну підтримку на його європейському шляху. Йоганніс і Санду також парафували Спільну декларацію про двостороннє співробітництво з метою зміцнення стійкості Респ. Молдови.

Документ був підписаний «виходячи з особливого характеру двосторонніх відносин, заснованих на спільності мови, культури та історії» і передбачає, серед іншого, що Румунія бере на себе завдання підготувати Республіку Молдова до членства в ЄС у 2030 році та зміцнити її оборонний потенціал перед обличчям гібридних загроз, дезінформації, підриву демократичних процесів і верховенства права.

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав громадян Молдови зробити вибір на користь продовження європейського шляху на референдумі щодо інтеграції до Європейського Союзу цієї осені. Перебуваючи з офіційним візитом у Кишиневі, пан Йоганніс заявив, що стратегічна прихильність Румунії до демократичного розвитку Молдови залишиться непохитною в довгостроковій перспективі та закликав усіх міжнародних партнерів надавати Молдові послідовну підтримку в процесі вступу до ЄС. Президентка Республіки Молдова Майя Санду подякувала Румунії за багаторічну підтримку у започаткуванні переговорів про вступ до ЄС, боротьбі з пандемією COVID-19 та нестачею електроенергії, спричиненою російськими бомбардуваннями в Україні. Вона сказала, що Румунія відіграла ключову роль у зміцненні енергетичної незалежності її країни. Президенти підписали спільну декларацію про двостороннє співробітництво з метою зміцнення стійкості Р. Молдова. Візит президента Румунії до Кишинева відбувся в контексті святкування Дня румунської мови в Румунії та Молдові 31 серпня.

ЗАКОНОДАВСТВО – У понеділок, 2 вересня, стартує осіння сесія Парламенту Румунії. На порядку денному законодавчого органу стоїть законопроект про підвищення порогу пенсійного податку до 3 000 леїв (близько 600 євро), аби особи, чиї пенсії зросли після перерахунку, не втратили частину прав через перевищення нинішнього порогу у 2 000 леїв (близько 400 євро). За словами міністерки культури Ралуки Туркан, колишнього міністра праці, правляча коаліція вважає, що законопроект має бути невідкладно внесений на розгляд парламенту з тим, щоб він набув чинності вже у жовтні. Пенсії, перераховані на основі нового закону, прийнятого парламентом у 2023 році і заснованого на принципі накопичувальних внесків, набудуть чинності вже цього місяця. З 4,7 мільйона пенсіонерів в Румунії 3,8 мільйона отримають вищі суми, тоді як пенсії 900 000 осіб залишаться незмінними.

ПОВІНЬ – Зливи в останні кілька днів спричинили руйнування на південному сході Румунії, причому найбільше постраждало узбережжя, де рівень води перевищив 200 літрів на квадратний метр, що еквівалентно піврічній нормі. По всьому узбережжю все ще діють попередження про сильні опади. Серед найбільш постраждалих курортів – Аджиджа, Тузла, Венус, Сатурн, Мангалія і Вама-Векє. У Мангалії вода на деяких вулицях досягла 1 метра, а у Вама-Вече зливи розірвали пляж навпіл, перекинули машини і зруйнували тераси. Загалом було затоплено 17 готелів і гостелів. Пожежники отримали понад 800 дзвінків від людей з проханням про допомогу, а за добу вони врятували з води 61 людину.

СТАТИСТИКА – 16% домогосподарств у Румунії не змогли вчасно оплатити основні поточні витрати минулого року. Принаймні це випливає з аналізу умов життя, проведеного Національним інститутом статистики. Найпоширенішими випадками заборгованості були витрати на утримання житла та електроенергію. Сплата банківських кредитів також є пріоритетом для громадян, але 7% домогосподарств мали заборгованість через нестабільне фінансове становище. Аналіз НІС показав, що це явище поширене серед домогосподарств, які складаються з двох дорослих і трьох або більше дітей.

ШКОЛИ – Кількість шкіл у Румунії, які використовуватимуть електронні журнали у навчальному році, що розпочинається 9 вересня, збільшиться на 63% порівняно з минулим роком. Міністерство освіти Румунії повідомляє, що майже 1 900 шкіл використовуватимуть електронні журнали, що на 733 більше, ніж у 2023 році. Згідно зі списком, опублікованим установою, 167 з них знаходяться в Бухаресті. Згідно з чинними правилами, всі ці школи використовують приватні застосунки або програми, а школам заборонено вимагати оплату за ці послуги від учнів або їхніх законних представників. Усі електронні журнали матимуть автентифікацію для вчителів, батьків та учнів.

СТРАХУВАННЯ  – Чотири з п’яти будинків у Румунії є вразливими до стихійних лих, пожеж або вибухів, згідно з даними Національного союзу страхових та перестрахових компаній. у цілому по країні лише 17% будинків захищені від ризиків і негараздів за допомогою добровільного страхування. Лише три регіони перевищують середній показник по країні: Бухарест та навколишній повіт Ільфов, де цей показник становить 29%; західний регіон, де добровільним страхуванням охоплено 20% будинків, а також центр країни, де цей показник становить 18%.

ТУРИЗМ – Міністр економіки, підприємництва та туризму Румунії Раду Опря вважає, що румунська туристична галузь має великий потенціал, але попереджає, що успіху неможливо досягти без чітко визначеного плану. Виступаючи на курорті Нептун на чорноморському узбережжі Румунії, він заявив, що необхідне реальне державно-приватне партнерство і що стратегія розвитку туризму наразі перебуває на стадії міжвідомчого погодження. Пан Опря висловив своє невдоволення рішенням місцевих органів влади на узбережжі, які зіпсували концепцію курорту, схваливши будівництво багатоквартирних будинків поруч з готелями. Міністр сказав, що така урбанізація псує казкову атмосферу, яку може подарувати туристам узбережжя і попередив, що «без цікавої історії туризм не продається».