Author: Лейла Кеаміль

ДЕНЬ АВІАЦІЇ – 20 липня відзначається День румунської авіації та військово-повітряних сил, дата, на яку в православному календарі припадає свято святого пророка Іллі, духовного покровителя пілотів. У суботу в Бухаресті відбулася військово-релігійна церемонія з покладанням вінків в пам’ять про героїв-льотчиків. Під час церемонії пролетіли військові літаки військово-повітряних сил Румунії: F-16 Fighting Falcon, C-130 Hercules, C-27J Spartan, IAR-330 і IAR-99, а також вертольоти EC-135 SMURD і S-70M Black Hawk та літак Learjet 75 Міністерства внутрішніх справ, вертольоти SA-365 Dauphin Румунської служби інформації, літак Extra 300 Румунського аероклубу. В авіашоу також взяли участь літак C-17 Globemaster з Угорщини та літак F-18 Hornet ВПС Фінляндії.

ЛОНДОН – Генеральний консул Румунії в Манчестері перебуває в постійному контакті з родиною румунських громадян, причетних до насильницького інциденту в британському місті Лідс, а також з місцевою поліцією, – повідомило Міністерство закордонних справ Румунії в Бухаресті. Ця заява була зроблена після того, як у публічному просторі з’явилася інформація та фотографії кількох румунів, причетних до насильницьких інцидентів. Ці інциденти, як стверджується, були викликані спробою органів захисту дітей міста Лідс взяти кількох румунських неповнолітніх під державну опіку після того, як, за повідомленнями у британській пресі, з’явилися новини про жорстоке поводження з ними. МЗС оголосило, що ведеться розслідування і що не було отримано жодних повідомлень про затримання або арешт будь-яких румунських громадян, причетних до подій ввечері 18 липня. У контексті дискусій з представниками британських соціальних служб міської ради Лідса, яка займається справою румунських неповнолітніх, а також з родиною румунських громадян, представники Генерального консульства в Манчестері запевнили їх у підтримці румунської влади у пошуку стабільного, довгострокового рішення в найкращих інтересах неповнолітніх, відповідно до рішень, прийнятих британською владою, відповідальною за цю справу.

DIICOT – Директор Управлінння по боротьбі з організованою злочинністю Поліції Румунії Кетелін Щербан заявив на прес-конференції в суботу, що за перші шість місяців цього року співробітники поліції та прокурори DIICOT організували майже 900 оперативних заходів, третина з яких були широкомасштабними, що на 2,5% більше, ніж за перші шість місяців 2023 року. Близько 3.400 осіб було обшукано, а щодо 1.275 осіб було застосовано 24-годинний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Понад 1.000 осіб були взяті під варту, що на 8,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року, – повідомив Кетелін Щербан. Управління по боротьбі з організованою злочинністю бере участь у політичному циклі Європолу, беручи на себе координуючі функції та проводячи заходи у сферах торгівлі людьми, незаконного ввезення мігрантів, кіберзлочинності та незаконного обігу наркотиків.

ЕНЕРГІЯ – Спека, що спостерігається в Румунії протягом останніх тижнів, призвела до збільшення споживання енергії та перевірила міцність національної енергетичної системи. Хоча великих відключень електроенергії не було, влада готує низку негайних і середньострокових заходів, щоб забезпечити необхідну для споживання енергію, не залежачи від погоди. На засіданні Командування з енергетичних питань виконавчий директор Марчел Чолаку наполягав на необхідності прискорити інвестиції в національну мережу електропередач, а також у нові потужності з виробництва та зберігання електроенергії. У свою чергу, міністр енергетики Себастьян Бурдуя заявив, що через 15 років Румунія готова прийняти національну енергетичну стратегію, і на її основі румунська держава зможе планувати і визначати пріоритети інвестицій і проектів, необхідних для забезпечення національної енергетичної безпеки за конкурентною ціною на електроенергію і природний газ.

ДОПОМОГА – Літак C-27J Spartan ВПС Румунії в суботу здійснив п’ять польотів для локалізації та гасіння пожеж у Північній Македонії, – йдеться в повідомленні Міністерства національної оборони. Загальна кількість вильотів, здійснених цим літаком на підтримку влади в регіоні, склала 21. Екіпаж діяв у складних умовах: численні спалахи і сильний вітер ускладнювали операції з гасіння пожеж. На підтримку повітряних місій наземні екіпажі надавали зображення і дані про ситуацію на землі в режимі реального часу, що дозволило екіпажу коригувати стратегію польоту і точки запуску в залежності від розвитку пожежі.

ІТ- ЗБІЙ – Користувачі та компанії ключових галузей по всьому світу, включаючи банківську, авіаційну, медіа та охорону здоров’я, повільно відновлюють свою працю в суботу від найбільшого в історії комп’ютерного збою, який був викликаний проблемами у системі Microsoft Windows, спричиненими помилковим оновленням, зробленим американською компанією, – повідомляють інформаційні агенції. Причина проблем була усунена, але компанія з кібербезпеки, яка, по суті, була винна в глобальному інциденті, пояснила, що деякі системи не відновлюються автоматично. Уряди та державні служби кількох країн також постраждали від інциденту, і це може спонукати законодавців прийняти спеціальне законодавство для захисту від подібних збоїв у майбутньому, – повідомляють міжнародні інформаційні агентства. У Румунії наслідки глобального комп’ютерного збою незначною мірою відчув міжнародний аеропорт Отопені, де було затримано кілька авіарейсів.

ЗУСТРІЧ – Президент Румунії Клаус Йоганніс сьогодні бере участь у четвертому засіданні Європейської політичної спільноти, яке проходить у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії в Бленгеймському палаці в Оксфордширі. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, програма зустрічі включає пленарне засідання та роботу в робочих групах, а дискусії будуть присвячені таким темам, як безпека в Європі, підтримка України, міграційні виклики, захист демократії та сприяння енергетичній безпеці. Під час дебатів Президент Йоганніс торкнеться актуальних питань подальшої підтримки суверенітету і територіальної цілісності України в контексті агресивної війни Росії. На полях пленарного засідання заплановано неформальне засідання Координаційної групи з питань Республіки Молдова. Члени групи, до якої входять лідери Румунії, Франції, Німеччини, Великобританії, Польщі, ЄС та Республіки Молдова, обговорять питання, пов’язані зі стійкістю Кишинева перед  численних поточних загроз.

ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Депутати Європарламенту на пленарному засіданні у Страсбурзі в четвер надали другий п’ятирічний мандат Голові Європейської Комісії, німкені Урсулі фон дер Ляєн. За результатами таємного голосування вона отримала 401 голос «за», 284 «проти», 15 утрималися, 7 недійсних), що значно перевищує абсолютну більшість у 361 голос, необхідну для обрання. Багато європейських політичних лідерів, в тому числі канцлер Німеччини Олаф Шольц і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, привітали переобрання фон дер Ляєн. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку також привітав її, пообіцявши, що його уряд і надалі активно співпрацюватиме з майбутнім керівником ЄС для реалізації спільних пріоритетів на благо європейських громадян.

ДОПОМОГА – Румунія допомагає Північній Македонії, яка стикається з проблемами через спеку. Як повідомляє Міністерство оборони, військово-повітряні сили Румунії виконують цю нову місію в рамках Європейського механізму допомоги в надзвичайних ситуаціях. Літак C-27 Spartan, пристосований для гасіння пожеж, вже встиг зробити чотири прольоти над згарищами, де пілоти скинули контейнери з водою. У Мінстерстві оборони заявили, що транспортний флот ВПС залишиться в Північній Македонії стільки, скільки буде потрібно.

ОБШУКИ – Прокурори Генеральної прокуратури Румунії в четвер провели два обшуки в Бухаресті та Бузеу (південний схід) у болгарській компанії, яка проводила земляні роботи на ділянці автомагістралі Плоєшть-Бузеу без ліцензії на розробку ґрунту. Розслідування проводиться у співпраці з фахівцями Національного агентства з мінеральних ресурсів, Національної адміністрації румунських вод, Національної екологічної гвардії та Національного інституту судової експертизи. Болгарську компанію звинувачують у видобутку корисних копалин без дозволу або ліцензії, а також у використанні водних ресурсів без дозволу на управління водними ресурсами. Збиток, про який йде мова, становить приблизно 750.000 леїв (еквівалент 150.000 євро), що представляє собою виплату роялті румунській державі за обсяг видобутої землі.

ВІЗИ США – Уряд Бухареста сьогодні розпочав кампанію  «Ми кваліфікуємо Румунію», метою якої, за словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, є надання румунам доступу до програми безвізового режиму. Глава уряду заявив, що існує «величезна можливість» і закликав усіх румунів, які мають дійсні візи B1 або B2, а також тих, хто вже мав таку візу, подати заяву на її оновлення. Уряд Румунії зобов’язується виконати критерії вступу до кінця фінансового року в США, який закінчується 30 вересня. Оновлення візи до США коштує стільки ж, скільки звичайна віза, тобто 185 доларів (близько 840 леїв). Румунія може приєднатися до програми безвізового режиму у 2025 році, якщо рівень відмов у видачі віз буде нижчим за 3%. За останні три роки він знизився з 17% у 2021 році до 8% минулого року. Visa Waiver  – це програма уряду США, яка дозволяє громадянам певних країн подорожувати до Сполучених Штатів на термін до 90 днів з метою туризму, бізнесу або транзиту через територію США без віз.

ІТ- До 2027 року майже третина державних службовців Румунії вийде на пенсію, а значну частину роботи перебере на себе штучний інтелект в результаті цифрової трансформації країни, – ствердив міністр цифровізації Богдан Іван. За його словами, Румунія зараз має найновіші правила у світі та найсучаснішу стратегію застосування нових технологій. «Щоб переконатися, що державні службовці в Румунії знатимуть, як використовувати ці технології, у нас є проєкт вартістю 10 мільйонів євро в Національному агентстві державних службовців, завдяки якому понад 30.000 державних службовців набудуть цифрових компетенцій», – додає міністр Іван.

НАТО – У четвер, у Вашингтоні, в кулуарах саміту НАТО, присвяченого 75-й річниці заснування організації, Президент Румунії Клаус Йоганніс та Президент України Володимир Зеленський підписали двосторонню безпекову угоду. Таким чином, загальна кількість двосторонніх угод, підписаних Україною зі своїми партнерами, досягла 23. Угода передбачає передачу сусідній Україні системи “Патріот” та подальшу підтримку України з боку Румунії. Румунія сприятиме швидкому транзиту необхідного обладнання через свою територію та підтримає розмінування Чорного моря. Угода також передбачає співпрацю у сфері розвідки, контррозвідки, кібербезпеки та інформаційної безпеки. Крім того, Румунія підтримуватиме оборонну промисловість України та допомагатиме у відновленні країни. Угода є частиною імплементації Спільної декларації G7 про підтримку України від липня 2023 року. “Сьогодні разом з президентом Володимиром Зеленським ми підписали у Вашингтоні двосторонню угоду про співпрацю у сфері безпеки. Ми приєднуємося до інших союзників і партнерів у виконанні зобов’язань, які ми взяли на себе у Вільнюській декларації G7”, – написав Клаус Йоганніс в мережі X.

КОРИДОР МОБІЛЬНОСТІ – Міністр національної оборони Румунії Анджел Тилвер підписав у середу в кулуарах Вашингтонського саміту Лист про наміри щодо створення коридору військової мобільності між Румунією, Болгарією і Грецією, повідомило в четвер Міноборони. Згідно з цитованим джерелом «ця ініціатива знаменує собою значний крок вперед у зміцненні оборонних і стримуючих можливостей НАТО в регіоні». Проєкт спрямований на оптимізацію транспортних коридорів для задоволення потреб військової мобільності шляхом створення маршрутів постачання (автомобільних і залізничних) між країнами-учасницями, зменшення бюрократії в мирний час і максимізації ефективності в надзвичайних і кризових ситуаціях.

ПАРТНЕРСТВО – Міністерство закордонних справ Румунії привітало святкування Дня дружби Румунія-США 11 липня. Нещодавні зустрічі на високому рівні, включаючи візити Президента Румунії Клауса Йоганніса до Вашингтона у травні та липні 2024 року, підтвердили рішучість обох країн розвивати партнерство, побудоване на спільних демократичних цінностях, тісній співпраці у сфері безпеки та оборони, диверсифікованих економічних та торговельних відносинах. 11 липня 1997 року відбулася знакова подія у розвитку відносин між Румунією та США, а саме візит президента Клінтона до Бухареста і виголошена ним з цієї нагоди промова, в якій були визначені основні віхи розвитку відносин між двома країнами та оголошено про намір встановити стратегічне партнерство між Румунією та США.

ІНФЛЯЦІЯ – Річний рівень інфляції в Румунії в червні знизився до 4,9% з 5,1% у травні, свідчать дані, опубліковані у четвер Національним інститутом статистики. За аналізований період продовольчі товари подорожчали на 1%, непродовольчі товари – трохи більше ніж на 6%, а послуги – майже на 9%. У порівнянні з червнем 2023 року, річний рівень інфляції в червні 2024 року, розрахований на основі гармонізованого індексу споживчих цін, склав 5,3%. Національний банк Румунії переглянув до 4,9%, з 4,7% свій прогноз інфляції на кінець цього року і очікує, що показник досягне 3,5% на кінець 2025 року.

ЕНЕРГІЯ – Румунія наразі реєструє на ринку ціни на електроенергію, вищі за середні показники європейських країн, але це не має негативного впливу на рахунки, оскільки тарифи обмежені до 31 березня наступного року, – повідомляє міністр енергетики Себастьян Бурдужа на своїй сторінці в соціальній мережі. Він нагадує, що Євростат підтвердив у своєму останньому звіті, що ціна, яку населення Румунії сплачує за енергоносії, є п’ятою найнижчою в Європейському Союзі, а з аналізу, проведеного в міністерстві на основі інформації, отриманої від основних постачальників, ціни, виставлені в рахунках за останні місяці, також на 15% нижчі від максимальної межі.

МІГРАЦІЯ – У Бухаресті було відкрито Інститут міграційної політики, який має на меті пов’язати дослідження та державну політику, розроблені на національному рівні, з міжнародними тенденціями у сфері міграції. За даними Генеральної інспекції з питань імміграції, на кінець минулого року майже 75 000 іноземних громадян мали право перебувати в Румунії з метою працевлаштування. 70% з тих, хто прибув в останні роки, хочуть отримати румунське громадянство. Міграційна інтеграція є однією з умов, яку Румунія повинна виконати, щоб приєднатися до Організації економічного співробітництва та розвитку.

УРЯД – Уряд Румунії затвердив Національну стратегію у сфері штучного інтелекту на період 2024-2027 років. Вона спрямована на впровадження цифрових технологій в економіку та суспільство, поважаючи права людини та керуючи ризиками, пов’язаними з розвитком штучного інтелекту. На сьогоднішньому засіданні уряду також було розглянуто в першому читанні проєкт термінової постанови про внесення змін до Дорожнього кодексу. Проєкт був опублікований у середу Міністерством внутрішніх прав і передбачає, що судово-медичні центри повинні надавати відповідь протягом 72 годин водіям, чиї водійські права були призупинені за звинуваченнями у вживанні наркотиків, після швидкого тесту на дорозі, проведеного співробітниками поліції. Цей крок був зроблений після того, як майже 200 000 водіїв висловили своє невдоволення в онлайн-петиції.

СПЕКА – На всій території Румунії дуже спекотно. Помаранчевий код теплової хвилі поширюється на південну половину країни і захід, а в інших регіонах діє жовтий код спекотної погоди. Дискомфорт буде особливо сильним, а індекс температури-вологості перевищить критичний поріг у 80 одиниць. Максимальна температура – від 36 до 40 градусів. Найближчими днями спека посилиться. Із суботи – понад половина країни опиниться під червоним кодом небезпеки теплової хвилі. Це наймасштабніше попередження такого роду в Румунії, оскільки максимальна температура очікується в межах 37-41 градусів. Національні та місцеві органи влади готуються до подолання наслідків екстремальної спеки, яка посилюється по всій країні.

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс прийняв у середу свого італійського колегу Серджіо Маттареллу з нагоди його офіційного візиту до Бухареста. “Ми маємо глибокі зв’язки з Італією, виняткову економічну динаміку, а душею цих відносин є румунська громада в Італії, яка дуже добре інтегрована”, – сказав Клаус Йоганніс. Він також висловив свою вдячність за міцну спільноту італійських підприємців в Румунії. Він повідомив, що минулого року двосторонній товарообіг між двома країнами склав 20 мільярдів євро. Щодо безпеки, Клаус Йоганніс зазначив, що Румунія та Італія продовжать працювати разом над зміцненням стримуючої ролі НАТО на східному фронті, а також південному фланзі. Зі свого боку, Президент Маттарелла зазначив, що двосторонні відносини є чудовими на всіх рівнях. Румунія є надзвичайно важливим партнером для Італії на двосторонньому, європейському та міжнародному рівнях, і ми хочемо, щоб країна приєдналася до Шенгенської зони вільного пересування з її сухопутніми кордонами, сказав італійський гість. Згідно з прес-релізом, опублікованим Адміністрацією президента в Бухаресті, у 2024 році Румунія і Італія відзначатимуть 145 років з часу встановлення дипломатичних відносин, а також 60-ту річницю піднесення їх до рівня посольств.

ДЕФІЦИТ – Румунія стикається з серйозними макроекономічними дисбалансами і є єдиною країною в Європейському Союзі з надмірним і зростаючим бюджетним дефіцитом. Інфляція також є найвищою в ЄС. Європейська виконавча влада оприлюднила в середу свої рекомендації державам-членам, повідомляє брюссельський кореспондент РРА. Щодо Румунії, Комісія заявила, що підготує восени дорожню карту для коригування. Вона рекомендує посилити фіскальну політику, скоротити дефіцит і прискорити реалізацію НПВС і планів політики згуртування. “Ми виявили, що уряд не вжив ефективних заходів. Дефіцит значно перевищує цільовий показник, в той час як фіскальні зусилля були нижчими за рекомендації, і це незважаючи на стійке економічне зростання”, – заявив віце-президент Європейської Комісії Валдіс Домбровскіс. Комісія запропонує Раді ЄС розпочати процедури щодо надмірного бюджетного дефіциту ще для семи держав-членів.

НАТО – З липня по грудень 2024 року Румунія візьме на себе командування військово-морською протимінною групою НАТО, яка виконуватиме конкретні місії в Середземноморському басейні, повідомили сьогодні Військово-морські сили Румунії. Румунія братиме участь у цьому угрупованні з кораблем ,,Віце-адмірал Константін Белеску”, екіпаж якого складається з 85 румунських та іноземних військовослужбовців. До складу військово-морського угруповання також увійдуть військові кораблі з Італії, Іспанії та Туреччини. Основними цілями військово-морського командування НАТО в рамках цієї місії є забезпечення здатності негайного реагування Північноатлантичного альянсу, підвищення оперативної сумісності між військово-морськими силами країн-членів Альянсу і просування іміджу НАТО, йдеться в повідомленні.

ЕКОНОМІЧНИЙ ФОРУМ – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску відвідає США з робочим візитом 20-21 червня, було оголошено у середу в Бухаресті. З цієї нагоди вона проведе двосторонні політичні консультації з державним секретарем США Ентоні Блінкеном, зустрічі з представниками Ради національної безпеки, лідерами громадської думки та американських аналітичних центрів. Водночас глава дипломатії в Бухаресті візьме участь у відкритті Румунсько-американського економічного форуму, де в якості основного доповідача підкреслить потенціал для розвитку румунсько-американських економічних відносин, у тому числі через двосторонню співпрацю в галузі енергетики та в рамках зусиль з відновлення України. Організований в контексті 20-ї річниці вступу Румунії до НАТО, візит надасть можливість проаналізувати прогрес, досягнутий у двосторонніх відносинах, у співпраці з метою зміцнення євроатлантичної безпеки, з наголосом на Чорноморському регіоні та визначенні шляхів зміцнення румунсько-американського стратегічного партнерства.

СПІВРОБІТНИЦТВО – Міністр національної оборони Румунії Ангел Тилвер провів  у середу в Бухаресті робочу зустріч зі своїм південнокорейським колегою Вон Сікшином, який перебуває в Румунії з офіційним візитом. Порядок денний двосторонніх переговорів був зосереджений на міжнародній безпековій ситуації та перспективах двостороннього оборонного співробітництва між двома країнами після підписання в квітні в Сеулі Угоди між урядом Румунії та урядом Республіки Корея про оборонне співробітництво. Під час переговорів міністр оборони Румунії представив основні загрози та ризики в регіоні Чорного моря та Західних Балкан на тлі агресивної війни Російської Федерації проти України. Водночас, румунський урядовець наголосив на підтримці України з боку Румунії. Обидва міністри оборони поклали вінки до могили Невідомого солдата в Бухаресті.

РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ – Остаточні результати виборів до Європейського парламенту були оголошені Центральною виборчою комісією та опубліковані в Офіційному віснику Румунії. Альянс СДП-НЛП посів перше місце з 48,5% голосів, за ним слідує Альянс за об’єднання румунів з трохи менше 15%, Альянс об’єднані праві з 8,7%, Демократичний союз угорців Румунії з майже 6,5% і партія “SOS Румунія”, яка трохи перевищила необхідний 5% бар’єр. За незалежного кандидата Ніколає Штефануца проголосували 3,08% румунів, і йому вдалося здобути ще один мандат депутата Європарламенту. Явка виборців склала 52,4%. Центральна виборча комісія повідомила, що з 33 місць в Європарламенті від Румунії 19 дісталися правлячому альянсу СДП-НЛП, 6 – Альянсу за об’єднання румунів, 3 – Альянсу об’днані праві і по 2 – партії “SOS Румунія” та Демократичному союзу угорців Румунії.

ПАРЛАМЕНТ – Сенат, як перша палата Парламенту Румунії, прийняв ініційований урядом проєкт доповнення до Закону про громадянство, який встановлює, що румунське громадянство може бути надане, на прохання, іноземцю, який перебуває у шлюбі і проживає за кордоном з румунським громадянином щонайменше 10 років. Чинне законодавство передбачає, що іноземний громадянин, який перебуває у шлюбі з громадянином Румунії, повинен прожити в Румунії щонайменше п’ять років, щоб отримати громадянство, що, на думку ініціатора, є “бар’єром”. Закон також встановлює необхідні заходи для набуття румунського громадянства та правила для запобігання шахрайському отриманню громадянства. Так, передбачається біометрична перевірка осіб, які подають заяву на отримання румунського громадянства. Тепер законопроєкт обговорюватиметься в Палаті депутатів, яка ухвалює остаточне рішення з цього питання.

ФУТБОЛ –  Чемпіон Румунії з футболу бухарестський клуб FCSB зіграє з командою із Сан-Марино AC Virtus 1964 у першому попередньому раунді Ліги чемпіонів, згідно з жеребкуванням, яке було проведене у штаб-квартирі УЄФА в Ньоні. Перший матч “Стяуа” зіграє на виїзді 9 або 10 липня, а вирішальний раунд в Бухаресті – 16 або 17 липня. Володар Кубка Румунії “Корвінул Хунедоара” (південний захід) у першому відбірковому раунді Ліги Європи зустрінеться з віце-чемпіоном Угорщини ФК “Пакші”. Перший матч “Корвінул” проведе на виїзді 11 липня, а матч-відповідь відбудеться в Румунії 18 липня.

Двостороннє та регіональне співробітництво було однією з тем обговорення з офіційним Бухарестом трьох балканських міністрів, які днями перебували з офіційними візитами в Румунії.

У середу президент Румунії Клаус Йоганніс прийняв міністра закордонних справ Боснії і Герцеговини Ельмедіна Конаковича. Румунський лідер привітав високу оцінку участі румунських військовослужбовців в операції Європейського Союзу EUFOR ALTHEA в Боснії і Герцеговині, Румунія будучи одним з головних контрибуторів до забезпечення безпечного і стабільного клімату на Західних Балканах.

Клаус Йоганніс підтвердив незмінну підтримку Бухарестом європейського та євроатлантичного курсу західнобалканських країн, а також забезпечення безпеки і стабільності регіону. У контексті березневого рішення Європейської Ради про початок переговорів про вступ, Йоганніс закликав Боснію і Герцеговину «продовжувати необхідні реформи, в тому числі пов’язані зі зміцненням верховенства права і забезпеченням фундаментальних прав, з активною і рішучою позицією, в дусі європейських цінностей».

Також у середу міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску обговорила в Бухаресті зі своїм албанським колегою Іглі Гасані питання підтримки європейського курсу цієї західнобалканської країни, підкресливши готовність Румунії до обміну досвідом у цій галузі. Лумініца Одобеску також згадала про двосторонню угоду про соціальне забезпечення та запуск прямого авіасполучення між Бухарестом і Тираною. Водночас, вона підкреслила «важливість, яку Румунія надає етнічній, культурній та мовній ідентичності арумунської національної меншини в Албанії».

Міністри підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо дипломатичної підготовки, який створює додаткові рамки для обміну досвідом у цій галузі. Зі свого боку, міністр закордонних справ Албанії Іглі Гасані нагадав, що Румунія та Албанія є членами НАТО та партнерами на шляху до європейської інтеграції і зазначив, що тема європейської інтеграції є «важливим стовпом» двосторонніх відносин.

Раніше на початку цього тижня Лумініца Одобеску також провела консультації зі своїм чорногорським колегою Філіпом Івановічем, під час яких підкреслила, що Румунія є і залишиться прихильником вступу Чорногорії до Європейського Союзу. Лумініца Одобеску зазначила, що Західні Балкани є регіоном стратегічного значення, де політичні та безпекові події мають прямий вплив на безпеку і процвітання всієї Європи. Обидва міністри підписали план дій щодо співпраці на період 2024-2025 роки. «Чорногорія та Румунія мають традиційно дружні відносини і прагнуть розвивати їх у майбутньому шляхом постійного прогресу», – сказав Філіп Івановіч.

Безпекові гарантії для Румунії

Президент Клаус Йоганніс заявив у середу, що немає прямої загрози для Румунії і що він не має жодних сигналів або ознак того, що існує будь-яка небезпека нападів або інших небажаних подій, спрямованих проти Румунії, але армійське керівництво готується до всіх можливих ситуацій. «Румунія сьогодні має найбільші за всю нашу історію гарантії безпеки», – сказав глава держави, маючи на увазі членство країни в Північноатлантичному альянсі. Він також стримано висловився щодо можливої передачі Україні ЗРК Patriot, зазначивши, що це питання має бути обговорено з військовими фахівцями, а рішення прийматиме Верховна рада оборони країни. Зі свого боку, начальник Генерального штабу Збройних сил Румунії генерал Георгіце Влад заявив, що Румунія повинна прискорити оснащення своїх сил оборони в контексті безпекової ситуації в регіоні.  За його словами, міністерство оборони враховує й можливість ескалації нинішніх військових конфліктів. Він вказав на необхідність підвищити боєздатність армії за допомогою нової військової техніки та обладнання.

Виставка „Black Sea Defence and Aerospace” в Бухаресті

Цього тижня в Бухаресті відбулася регіональна виставка військової техніки „Black Sea Defence and Aerospace”. У заході взяли участь понад 400 світових виробників військової техніки і технологій з близько 30 країн-членів і партнерів НАТО. Фахівцям з усього світу були представлені найсучасніші військові технології, озброєння і головний експонат – багатоцільовий літак п’ятого покоління F-35, який ВПС США вперше привезли на виставку в Європу. Виставковий захід мав на меті визначити можливості та знайти рішення для співпраці як у сфері виробництва, так і бізнесу, сприяючи міжнародному просуванню румунської оборонної промисловості.

Спільне засідання урядів Румунії та Туреччини в Анкарі

У вівторок в Анкарі відбулося перше спільне засідання урядів Румунії та Туреччини, на якому було досягнуто домовленості про відновлення експорту румунського м’яса до Туреччини та підписано низку угод у таких сферах, як туризм та міський розвиток. На спільному засіданні двох урядів було прийнято рішення про відновлення румунськими фермерами експорту і транзиту м’яса до Туреччини. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку підкреслив, що румунські фермери знову отримають доступ до величезного ринку і зможуть відкрити нові маршрути на інші ринки: «Це колосальна можливість для румунських виробників отримати доступ до величезного ринку, але в той же час ми зможемо встановити міцні торговельні маршрути з іншими регіонами, що представляють інтерес в регіоні і на Близькому Сході», – сказав Марчел Чолаку. Водночас він подякував президенту Туреччини за підписання указу, що дозволяє румунським громадянам подорожувати до Туреччини на основі посвідчення особи протягом максимум 90 днів. Прем’єр-міністр Чолаку також нагадав, що Румунія продовжить забезпечувати хорошу співпрацю між Туреччиною та Європейським Союзом, а президент Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що обидві країни хочуть, щоб товарообіг досяг 15 мільярдів доларів у найближчі роки. Він нагадав, що обидві країни роблять внесок у забезпечення безпеки і стабільності в регіоні шляхом спільних дій, а також в рамках НАТО. Ердоган також повідомив, що дві країни разом з Болгарією створили спільну групу, яка займатиметься ліквідацією мін у Чорному морі.

Генерали у запасі РСІ поміщені НАУ під судовий контроль під заставу

Колишній керівник оперативного управління РСІ Флоріан Колдя був поміщений НАУ під судовий контроль під заставу, повідомили джерела в судовій системі. Такий самий запобіжний захід було обрано для генерала у запасі Думітру Думбрава, колишнього керівника юридичного управління РСІ, та адвоката Дору Трейле. Усіх трьох звинувачують у зловживанні впливом і відмиванні грошей після того, як на них подав донос бізнесмен. За його словами, вони затребували 600 000 євро, щоб допомогти йому отримати умовний вирок у справі, в якій він був засуджений до чотирьох років ув’язнення за шахрайство з європейськими коштами.

Підвищення заробітної плати та скарги профспілок у бюджетному секторі

Уряд у Бухаресті прийняв термінову постанову, яка передбачає підвищення заробітної плати на 10% у два етапи для кількох категорій працівників установ, підпорядкованих виконавчій владі, міністерствам або підконтрольних Парламенту. Профспілки працівників у сфері державного управління розкритикували постанову, заявивши, що уряд просуває політику заробітної плати, яка не враховує реальні потреби працівників. У четвер профспілкові активісти з кількох державних установ та урядових організацій протестували в Бухаресті, заявляючи про нерівність і дискримінацію в оплаті праці в їхніх сферах діяльності. Деякі з протестувальників незадоволені підвищенням заробітної плати, яку вони вважають занадто низькою. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку у відповідь заявив, що для відповідних установ можна врахувати варіант більш гнучких штатних структур, а зекономлені кошти можна використати для підвищення зарплат тим, хто на це заслуговує.

Крайова приймає Міжнародний Шекспірівський фестиваль

Міжнародний Шекспірівський фестиваль у Крайові, який проходить вже в 14-е і стартував 16 травня, закриє свої двері в неділю. Понад 300 театральних вистав світового рівня, концертів, парадів, майстер-класів, презентацій книг, інсталяцій та VR-подорожей заплановано по всій Крайові та її околицях, як на традиційних майданчиках, так і в найнезвичніших та найнеочікуваніших місцях. У концертних залах та закритих приміщеннях відбуватимуться шоу, виставки, воркшопи та презентації книг, на площах, у парках, на вулицях – несподівані зустрічі із виставами та перформансами, концерти, вуличні інсталяції, до яких запрошуються всі охочі долучитись. Shakespeare Village – британське село 1600-х років, відбудоване з нуля на території крайовського іподрому, є місцем проведення десятків концертів та вистав. У програмі фестивалю беруть участь одні з найвідоміших у світі імен міжнародного театру та перформансу, серед яких Роберт Вілсон, Пітер Брук, Деклан Доннеллан, Філіп Парр, Крістіан Фрідель.

Одна з найочікуваніших європейських культурних подій весни, Каннський міжнародний кінофестиваль у розпалі, виводячи на червону доріжку великі імена світового кіно, поява яких захоплює як фотографів, так і глядачів. Румунія також входить до цього обраного клубу. Серед них – художній фільм «Три кілометри до краю світу» режисера Емануеля Пирву, включений до офіційного конкурсу, та документальний фільм «NASTY» режисерів Крістіана Паскаріу, Тудора Д. Попеску та Тудора Джурджіу.

У змаганні за великий трофей драма «Три кілометри до краю світу» зосереджена на Аді, 17-річному підлітку із села Дунайської дельти, який зусиллями батьків навчається в Тульчі. Приїхавши додому на літні канікули, юнак насолоджується життям з родиною та найкращою подругою Ілінкою. Коли сім’я стикається з правдою, яку вони не можуть ні зрозуміти, ні прийняти, безумовна любов, яку Аді мав би отримати від батьків, раптово зникає, і у Аді залишається лише одне рішення. Головні ролі у фільмі зіграли Богдан Думітраке, Лаура Васіліу, Чіпріан Чюждя, Інгрід Міку-Береску та Валеріу Андріуце. Актори Адріан Тітіені, Річард Бовноцкі, Аліна Берзунцяну, Влад Брумару та Раду Габріель також є частиною акторського складу. Показ художнього фільму відбувся минулої п’ятниці, отримавши бурхливі оплески глядачів, але й схвальні відгуки.

У четвер в рамках офіційної програми в розділі «Спеціальні покази» буде представлено документальний фільм «NASTY». Фільм пропонує глядачам захоплюючий погляд на життя легендарного Іліє Настасе, першого бунтаря в історії тенісу, який домінував на румунській та світовій тенісній сцені у 1970-х роках. На додаток до свого справжнього таланту, він був відомий своїм електризуючим стилем гри, а його ексцентрична особистість і вулканічний, часто суперечливий темперамент зробили його відомим.

І останнє, але не менш важливе – показ фільму «Людські скрипки: Прелюдія», режисерки та продюсерки Йоани Міскіє, що розповідає про трансформаційну силу музики у темні часи. Це вигадана історія Альми, молодої жінки, яка любить скрипку, але живе у світі терору. Головну героїню озвучує Кабірія Морґернстерн. Ще один актор румунського походження, але який не знімається в румунських фільмах, – Себастьян Стан.

Він грає молодого Дональда Трампа в фільмі «Учень» Алі Аббасі, який розповідає про прихід Трампа до влади в Америці 1980-х років. Французько-румунська акторка Анамарія Вартоломей також знялася у двох фільмах. В одному з них, «Марія», режисерки Джессіки Палуд, присвяченому життю актриси Марії Шнайдер, Анамарія Вартоломей грає головну роль. Натомість, у фільмі «Граф Монте-Крісто» Матьє Делапорта та Александра де ла Пательє Анамарія Вартоломей грає роль другого плану.