Author: Лейла Кеаміль

ВІЗИТ – У рамках свого офіційного візиту до Німеччини президент Румунії Клаус Йоганніс відвідав у понеділок у Берліні Центр документації з питань переселення, вигнання та примирення. «Візит до Центру документації з питань переселення, вигнання та примирення підкреслює, наскільки люди страждають через війну і коли ігноруються фундаментальні права людини», – сказав глава румунської держави. У неділю він виступив у Бундестазі, федеральному парламенті Німеччини, під час церемонії, організованої з нагоди Дня пам’яті жертв війни та диктатури. «Падіння Берлінського муру 35 років тому стало натхненням для румунів у їхній боротьбі за свободу, а зняття залізної завіси дозволило Румунії знову приєднатися до сім’ї європейських демократій», – сказав президент Клаус Йоганніс. Він та його німецький колега Франк-Вальтер Штайнмаєр обговорили питання безпеки та підтримку, яку Румунія та Німеччина продовжуватимуть надавати Україні, а під час консультацій з канцлером Олафом Шольцем було порушено питання приєднання Румунії до Шенгенської зони та сухопутних кордонів.

НАТО – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся в понеділок з Президентом Європейського Парламенту Робертою Метсолою в ході візиту до Брюсселя в контексті початку нового інституційного циклу на європейському рівні, а також ухвалення нового Стратегічного порядку денного на період 2024-2029 років. Загальні цілі, визначені прем’єр-міністром Чолаку на найближчий період, спрямовані, серед іншого, на підтримку амбітного європейського бюджету на період після 2025 року, який підтримуватиме як конкурентоспроможність ЄС, так і процес внутрішньої конвергенції. Прем’єр-міністр також зустрівся з новообраним президентом Європейської Ради Антоніо Коштою. Теж у понеідлок прем’єр-міністр Чолаку провів зустріч з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, до якого звернувся з проханням підтримати розширення та посилення військової присутності союзників у Румунії як «незамінного» кроку для надійного стримування російських загроз, а також для того, щоб зміцнити позиції організації на східному фланзі, на Чорному морі. Прем’єр-міністр Румунії підкреслив, що цього року Румунія вже виділила на оборону 2,5% ВВП і в наступному періоді продовжуватиме надавати пріоритет інвестиціям в оборону. Глава виконавчої влади повторив, що Румунія продовжуватиме надавати багатовимірну підтримку Україні, а також підтримувати зусилля Республіки Молдова.

ШЕНГЕН – Міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою провів переговори у Відні зі своїм австрійським колегою Герхардом Карнером напередодні неформальної зустрічі в Будапешті наприкінці цього тижня для обговорення досьє щодо розширення Шенгенської зони. Румунія продовжить працювати над боротьбою з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю за допомогою превентивного підходу, заявив румунський чиновник. Міністри внутрішніх справ Румунії, Болгарії, Угорщини та Австрії проведуть попередні обговорення в столиці Угорщини щодо дати вступу Румунії та Болгарії до Шенгену і сухопутними кордонами, повідомляють брюссельські джерела.

CAE – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у понеділок, на полях засідання Ради закордонних справ (CAE) у Брюсселі, у робочій зустрічі глав дипломатій країн-членів ЄС із віце-прем’єр-міністром міністром закордонних справ Республіки Молдова Міхаєм Попшой. Зустріч дала можливість для поглиблених дискусій щодо результатів президентських виборів та референдуму щодо євроінтеграції в Республіці Молдова, з наголосом на гібридних атаках, здійснених, у цьому контексті, з боку Російської Федерації, за допомогою яких вони намагалися підірвати демократичний виборчий процес і порушити європейський курс цієї держави. Міністерка Одобеску привітала владу Республіки Молдова з дуже хорошою організацією президентських виборів і конституційного референдуму, висловивши задоволення новим мандатом, отриманим президенткою Майєю Санду. Глава румунської дипломатії наголосила на рішучості Румунії продовжувати надавати активну та послідовну підтримку Респ. Молдова, на всіх рівнях співпраці.

ФУТБОЛ – Сьогодні ввечері в Бухаресті національна збірна Румунії з футболу зустрічається з командою Кіпру в групі С2 Ліги націй, матч, на якому очікуються понад 40 тисяч вболівальників. Румуни лідирують у групі з чотирма перемогами в чотирьох матчах і очікують вердикту УЄФА щодо п’ятничного матчу з Косово, який, швидше за все, буде зарахований за зеленою таблицею. Матч між Румунією та Косово в Бухаресті був припинений після того, як гравці гостей залишили поле в перерві другого тайму за рахунку 0:0, почувши просербські скандування з боку вболівальників господарів. Матч було припинено, оскільки косовська команда відмовилася повертатися на поле. Федерація футболу Косова засудила «неприйнятну і небезпечну атмосферу», в якій проходив матч з Румунією, стверджуючи, що зупинка матчу була викликана «наполегливими расистськими і антикосовськими скандуваннями румунських уболівальників». Федерація футболу Румунії також опублікувала заяву, в якій відкинула косовські звинувачення як необґрунтовані, заявивши, що вилучення гравців суперників незадовго до фінального свистка було невиправданим.

ВІЗИТ – У вівторок і середу прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку здійснює робочий візит до Сполученого Королівства, в ході якого заплановані зустрічі з прем’єр-міністром Великобританії Кейром Стармером, спікером Палати громад сером Ліндсі Хойлом та лордом-мером Лондона Аластером Кінгом. Згідно з урядовим прес-релізом, прем’єр-міністр Марчел Чолаку також візьме участь в Економічному форумі Румунія-Великобританія та зустрінеться з членами румунської громади у Великобританії. «Уряд Румунії зацікавлений у зміцненні Стратегічного партнерства зі Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії в усіх сферах, що становлять двосторонній інтерес, і адаптований до поточних викликів і можливостей. Румунська громада у Сполученому Королівстві є численною, а просування прав наших співвітчизників є життєво важливим для двостороннього співробітництва», – сказав Марчел Чолаку. Це перший візит одного румунського прем’єр-міністра до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії за останні 17 років.

ЄВРОКОМІСАР – Призначена на посаду єврокомісара з боку Румунії Роксана Минзату заявила у вівторок на засіданні профільних комітетів Європейського парламенту, що в найближчі роки європейці зіткнуться з багатьма викликами і повинні будуть підготуватися до них, що є першим пунктом її програми. Другим пунктом, який вона назвала ключовим, є якісні робочі місця. Третім пунктом її програми буде соціальна справедливість. Роксану Минзату, призначену виконавчим віце-президентом Європейської Комісії з питань людей, навичок та навчання, заслухали депутати Європарламенту з Комітету з питань зайнятості та соціальних питань та Комітету з питань культури та освіти. Роксані Минзату 44 роки, у 2015 році (березень-вересень) вона була державним секретарем у Міністерстві європейських фондів, а в 2016-2020 роках – депутатом Європарламенту від Соціал-демократичної партії. У 2019 році (червень-жовтень) вона також була міністром європейських фондів.  Одночасно була державним секретарем у Міністерстві європейських інвестицій та проєктів (грудень 2021 – березень 2022) та державним секретарем  Департаменту з питань інтегрованої оцінки та моніторингу програм, що фінансуються з державних та європейських фондів (березень 2022 – липень 2024). У червні 2024 року була обрана депутаткою Європарламенту від СДП. Роксана Минзату є випускником Бухарестському університеті (1998-2002) відділ Політичні науки англійською мовою та є отримала ступінь магістра з європейської інтеграції (2003-2005) у Бухарестському університеті (2003-2005).

ЗАКОНОПРОЄКТ – Законопроєкт про закупівлю винищувачів F-35 від США був прийнятий у вівторок Палатою депутатів Румунії переважною більшістю голосів. Минулого тижня законодавчий акт був направлений виконавчою владою до парламенту для прийняття за терміновою процедурою. Документ регулює програму, в рамках якої Румунія придбає 32 літаки нового покоління F-35, за які заплатить 6,5 мільярдів доларів, що є найдорожчою покупкою в історії румунської армії. Вона передбачає двигуни, матеріально-технічне забезпечення, послуги з навчання пілотів і персоналу, льотні тренажери, а також боєприпаси класу «повітря-повітря» і «повітря-земля». Кошти надійдуть з бюджету Міністерства національної оборони або за рахунок кредитів чи кредитних гарантій, наданих урядом США, або за рахунок комбінації обох джерел. Перші літаки F-35 прибудуть до Румунії після 2030 року. Законопроєкт буде направлений до Сенату для термінового обговорення і голосування.

ВИБОРИ – Близько 200 конвертів для поштового голосування на парламентських і президентських виборах в Румунії вже надійшли з-за кордону і знаходяться «в режимі очікування» до підрахунку голосів, які будуть висловлені на виборчих дільницях, – заявив голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле. Він додав, що 6.650 громадян отримали конверти для голосування поштою і повинні відправити свій вибір не пізніше, ніж за два дні до початку фізичного голосування. Президентські вибори заплановані на 24 листопада – перший тур і 8 грудня – вирішальний тур, а парламентські вибори – на 1 грудня.

ЕКОНОМІКА – За даними Національного інституту статистики, річна інфляція в жовтні 2024 року зросла до 4,67% з 4,62% у вересні. Продовольчі товари подорожчали на 4,75%, а непродовольчі – на 3,45%. Послуги зросли на 7,66%. Національний банк Румунії (НБР) переглянув свій прогноз інфляції на кінець 2024 року до 4,9% з 4% раніше і очікує, що вона досягне 3,5% на кінець 2025 року, згідно з даними, представленими в понеділок головою НБР Мугуром Ісереску. З іншого боку, дефіцит торгового балансу Румунії збільшився на 15% за перші дев’ять місяців року до близько 23,5 млрд євро, згідно з даними Національного інституту статистики. Експорт перевищив 69 млрд євро, знизившись на 1,4%. Імпорт склав майже 93 млрд євро, збільшившись на 2,3%.

ВИСТАВКА – У вівторок представники уряду та бізнесу взяли участь у відкритті GoTech World 2024, події, організованої 12-13 листопада в Бухаресті. Цьогорічна В2В (Б2Б) – виставка-конференція об’єднує понад 120 галузевих експертів та близько сотні компаній-експонентів. Організатори очікують, що захід відвідають близько 15.000 осіб. GoTech World (раніше називалася Internet & Mobile World) – це найбільша виставка-конференція в Центральній та Східній Європі, де професіонали з усього регіону мають доступ до технологічних рішень для В2В (Б2Б), інформацію про різні цифрові сфери та можливості для налагодження зв’язків.

ЕНЕСКУ – Вперше в історії Румунії всі чотири скрипки, які належали композитору Джордже Енеску, зіграють разом на одній сцені в листопаді 2024 року в рамках національного турне. Чотири скрипки є надбанням Національного музею імені Джордже Енеску в Бухаресті і вважаються інструментами, віднесеними до категорії «Скарб». Тур розпочнеться у вівторок, 12 листопада, у Палаці культури в Яссах (північний схід). На чотирьох інструментах гратимуть Габріель Кроітору (на скрипці Гарньєрі дель Джезу «Catedrala» 1731 року), Сіміна Кроітору (на скрипці Пауля Клауля 1931 року), Паул Редукану (на скрипці Пауля Клауля 1930 року) та Мірча Думітреску на скрипці Фрер П’єра та Іпполіта Сільвестра 1835 року. Турне продовжиться в інших містах країни, а 4 грудня продовжиться для румунської діаспори в Болоньї (Італії). Чотири інструменти були подаровані румунській державі дружиною музиканта Марією Кантакузіно-Енеску під час заснування музею в 1956 році.

Дефіцит торговельного балансу Румунії за перші дев’ять місяців цього року збільшився на 15% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, склавши близько 23,5 млрд євро. Це випливає з даних, опублікованих в понеділок Національним інститутом статистики (НІС). Експорт за цей період склав понад 69 млрд євро, що на 1,4% більше за аналогічний період минулого року. Імпорт склав майже 93 млрд євро, що на 2,3% більше.

За даними Національного інституту статистики, за перші дев’ять місяців цього року значні частки в структурі експорту та імпорту займають машини та транспортне обладнання (майже 47% в експорті та понад 36% в імпорті) та інші промислові товари. Вартість торгівлі товарами всередині ЄС перевищила 50 млрд євро у відправленнях та понад 67 млрд євро у надходженнях. Вартість торгівлі за межами ЄС становила понад 19 млрд євро в експорті та понад 25 млрд євро в імпорті.

Також у понеділок Національний банк Румунії підвищив прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4% у серпні. Він в основному повернувся до прогнозів у квартальному звіті про інфляцію, опублікованому в травні. Голова НБР Муґур Ісереску підкреслив, що центральний банк враховує в своїх прогнозах лише достовірні дані і, що на подальшу динаміку інфляції також вплине наступна фіскально-бюджетна корекція для зменшення дефіциту. Він сказав, що очікує на послідовну програму макроекономічної корекції з сильною політичною підтримкою.

Муґур Ісереску: «Це саме те, на що ми чекаємо від нового уряду – солідної програми макроекономічної корекції, яка буде політично підтримана, соціально прийнята і матиме макроекономічний ефект, щоби повернути фінанси країни на правильний шлях. Ми можемо уявити, я маю на увазі нас, румунів, програму поступової корекції на рівні 0,7 на рік, значно нижчу, ніж економічне зростання, яке прогнозуємо на рівні 2% на рік, що можна поєднати з уникненням падіння рівня життя, але не з 16% зростанням валових, чистих або реальних доходів, чого не можна зробити.»

Національний банк прогнозує, що інфляція опуститься нижче 3,5% на рік лише у 2026 році. Муґур Ісереску підкреслив, що цінова динаміка характеризується низкою ризиків та невизначеностей. Вони стосуються як фіскальної політики та підвищення заробітної плати, так і зовнішніх факторів, таких як розвиток європейських економік, з якими Румунія здійснює більшість торговельних відносин, динаміка цін на нафту в контексті посилення геополітичної напруженості, а також те, яким чином розвиватимуться конфлікти в Україні та на Середньому Сході.

У своєму останньому звіті «Перспектива розвитку світової економіки», опублікованому нещодавно, Міжнародний валютний фонд переглянув свої прогнози щодо зростання румунської економіки в цьому році до 1,9% з 2,8% у квітні.

ВІЗИТ – У вівторок і середу прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку здійснить робочий візит до Сполученого Королівства, де зустрінеться з прем’єр-міністром Великобританії Кейром Стармером, спікером Палати громад сером Ліндсі Хойлом та лордом-мером Лондона Аластером Кінгом. Згідно з прес-релізом уряду, румунський прем’єр-міністр Марчел Чолаку також візьме участь в Економічному форумі Румунія-Великобританія. Він також відвідає румунську церкву і зустрінеться з членами румунської громади у Великобританії. Уряд Румунії зацікавлений у зміцненні Стратегічного партнерства зі Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії в усіх сферах, що становлять двосторонній інтерес, і адаптований до сучасних викликів і можливостей», – заявив Марчел Чолаку. Це перший візит одного прем’єр-міністра Румунії до Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії за останні 17 років, – нагадав він. До складу офіційної делегації також увійдуть міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску, міністр оборони Ангел Тилвар, міністр економіки, підприємництва та туризму Раду Опря та міністр енергетики Себастьян Бурдужа.

ЗУСТРІЧ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у понеділок у робочій зустрічі з главами місій країн-членів ЄС, акредитованих у Бухаресті. Вони обговорили такі питання, як геополітичний контекст, розвиток політики розширення ЄС, конкурентоспроможність ЄС, трансатлантичне партнерство та вступ до Шенгенської зони, – повідомляється в прес-релізі МЗС. Румунська міністерка підкреслила важливість єдності в діях і спільних рішень у боротьбі з гібридними викликами і загрозами, спрямованими проти держав-членів і партнерів ЄС. Лумініца Одобеску також підтвердила незмінну підтримку Румунією європейського курсу Республіки Молдова та України, а також важливість зміцнення політичного діалогу з партнерами на Західних Балканах з метою просування євроінтеграційних процесів в регіоні.

НАЦБАНК – Національний банк Румунії прогнозує, що рівень інфляції повернеться до незначної тенденції до зростання до кінця року, коли інфляція очікується на рівні 4,9%, що майже на 1% вище, ніж прогнозувалося влітку. Але прогноз у 3,5% на кінець наступного року зберігається. Голова центрального банку Мугур Ісереску підкреслив, що експерти НБР зазначають, про значні невизначеності та ризики пов’язані з майбутнім проведенням фіскальної та доходної політики, враховуючи фіскально-бюджетні заходи, які можуть бути впроваджені з наступного року, а також ситуацію на ринку праці та динаміку зарплатні в економіці. З іншого боку, Національний банк Румунії вирішив зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних і процентну ставку, за якою комерційні банки можуть позичати кошти в НБР, на рівні 7,5%.

ДЕНЬ ВЕТЕРАНІВ – День ветеранів війни відзначили сьогодні біля Пам’ятника загиблим героям на театрах воєнних дій,який розміщений  у Парку молоді в Бухаресті. З цієї нагоди відбулася військово-релігійна церемонія, покладання вінків та передача бойового салюту Командуванню Сухопутних військ «Генерал Александру Чернат». «Ветерани театрів бойових дій виконали всі місії, продемонструвавши професіоналізм, відданість, готовність вчитися, адаптуватися до умов на театрах бойових дій і співпрацювати з партнерами з НАТО, Європейського Союзу та ОБСЄ», – зазначив підполковник Нелу Кіріле, ветеран війн в Афганістані, Іраку та Боснії і Герцеговині. День 11 листопада був обраний через його символіку: набуття чинності в 1918 році перемир’я між державами Антанти та Німеччиною, яке поклало край Першій світовій війні і створило умови для Великого Обєднання Румунії. Значення цього дня для румунської армії також пов’язане з тим, що 11 листопада 2003 року при виконанні службових обов’язків загинув молодший лейтенант Йосип-Сільвіу Фогараші, перший румунський солдат, який загинув на театрі бойових дій в Афганістані.

СКАНЕРИ – На пунктах пропуску Румунії будуть встановлені від наступного місяця п’ять нові сканери, а ще вісім одиниць будуть встановлені до 2025 року, повідомляє Митна служба Румунії. Наразі в Румунії є чотири сканери на митницях, включаючи мобільні машини для перевірки вантажівок і легкових автомобілів. Митна служба повідомляє, що з моменту введення в експлуатацію сканерів митні інспектори виявили наркотики, сигарети, гроші і навіть зброю. З іншого боку, за перші дев’ять місяців цього року румунські поліцейські виявили тонни наркотиків. Поліція повідомляє, що було ліквідовано 33 злочинні угруповання, до яких входило майже 240 осіб.

ГАЗ – Статус Румунії як найбільшого виробника природного газу в ЄС ставить країну у вигідне становище як з точки зору забезпечення національних енергетичних потреб, так і з точки зору експорту, – заявив голова Національного агентства з регулювання енергетики Джордже Нікулеску. Він сказав, що очікує збільшення споживання газу в найближчий період, але підкреслив, що влада готова впоратися з цим попитом.

ВОТУМ ДОВІРИ – Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що готовий оголосити голосування про довіру в парламенті ще до Різдва, після того, як минулого тижня розпалася урядова коаліція. Дата голосування буде ранішою, ніж 15 січня, яку Шольц оголошував минулого тижня, і є відповіддю на тиск із вимогою провести голосування швидше. Після розпаду коаліції Шольц заявив, що готовий винести на розгляд Бундестагу питання вотуму довіри до німецького уряду. Політична криза має місце на тлі стагнації в деяких галузях німецької економіки або занепаду в інших, оскільки Дональд Трамп, який був перебраний  президентом США заявив, що виступає за підвищення податків на імпорт, що завдасть шкоди Німеччині, найбільшому європейському експортеру.

САМІТ – Європейські лідери, які зустрілися в Будапешті, закликали новообраного президента США Дональда Трампа уникати торговельних війн, підтримувати Україну та утримуватися від руйнування світового порядку. Трансатлантичні відносини домінували на переговорах у п’ятницю, які були зосереджені на підвищенні конкурентоспроможності в блоці ЄС. Лідери ЄС прийняли Політичну декларацію щодо нового Пакту про конкурентоспроможність, яка відображає низку цілей, спрямованих на зростання конкурентоспроможності, і буде спрямовувати роботу інституцій ЄС у майбутньому періоді. Виступаючи на п’ятому саміті Європейського політичного співтовариства, президент Румунії Клаус Йоганніс попередив у четвер, що міграція залишається важливим викликом на європейському рівні, який вимагає спільної і всеосяжної відповіді. Дискусії європейських лідерів під час пленарного засідання саміту нагадали про значний вплив російської агресії проти України на весь континент, а також на весь світ. Вони підкреслили необхідність скоординованих дій на європейському рівні для продовження підтримки Києва. А на засіданні, присвяченому підтримці Молдови, європейські лідери пообіцяли продовжити підтримку, необхідну країні для продовження реформ і боротьби із зовнішнім втручанням.

ЗАРПЛАТА – Середньорічна скоригована заробітна плата за повний робочий день в Румунії є четвертою найнижчою в Європейському Союзі. Дані Євростату свідчать про щорічне зростання приблизно на 2.500 євро для 2023 року, але загальний показник залишається на рівні менше половини середнього показника в ЄС. З іншого боку, дані, опубліковані Національним інститутом статистики, показують, що більшість безробітних в Румунії – це дорослі у віці від 25 до 74 років. Національний інститут статистики звертає увагу на рівень безробіття серед молоді у віці від 15 до 24 років, який перевищує 23%. У вересні рівень безробіття на національному рівні становив 5,5%, що відповідає серпневому показнику, але дещо вище, ніж у попередньому місяці.

ІНФЛЯЦІЯ – Річний рівень інфляції дещо зросте в останні місяці цього року і буде різко коливатися в першій половині 2025 року, залишаючись вище цільового рівня і вище раніше очікуваних, – повідомляє Національний банк Румунії. Згідно з цитованим джерелом, значні невизначеності та ризики пов’язані з майбутнім проведенням фіскальної політики та політики доходів, враховуючи фіскально-бюджетні заходи, які можуть бути реалізовані, починаючи з 2025 року, з метою консолідації бюджету. Умови на ринку праці та динаміка заробітних плат в економіці також залишаються джерелом невизначеності та ризиків. Водночас значна невизначеність продовжує бути пов’язана з динамікою цін на енергоносії та продукти харчування, а також подальшою динамікою ціни на сиру нафту на тлі геополітичної напруженості. На засіданні в п’ятницю Рада директорів Нацбанку вирішила залишити облікову ставку на рівні 6,50% річних. Національний банк заявляє, що уважно стежить за внутрішніми і міжнародними подіями і готовий використовувати наявні в його розпорядженні інструменти для досягнення своєї основної мети – цінової стабільності в середньостроковій перспективі, зберігаючи при цьому фінансову стабільність.

ПОВЕНІ – Влада Іспанії оголосила, що 78 людей досі вважаються зниклими безвісти через 10 днів після найбільш руйнівних за останнє століття штормів у цій країні. Найбільше постраждав регіон Валенсія. Офіційна кількість загиблих становить 219 осіб. Лише у Валенсії було знайдено 211 тіл, інші вісім жертв були знайдені в сусідніх Кастилії-Ла-Манчі та Андалусії. Інші регіони Іспанії постраждали від інших епізодів негоди. Роботи з ліквідації наслідків стихії йдуть повним ходом, але деякі з 75 постраждалих міст і сіл все ще страждають. Багато будівель все ще недоступні або доступ до них ускладнений, оскільки під’їзди частково заблоковані уламками транспортних засобів і предметів побуту.

Північноатлантичний альянс працюватиме з новою адміністрацією США незалежно від того, який з кандидатів отримає перемогу на президентських виборах в країні, і зробить все можливе, щоб зберегти єдність, – пообіцяв у понеділок Генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Він зробив цю заяву в Берліні під час спільної пресконференції із німецьким канцлером Олафом Шольцем. «Ми будемо працювати з Камалою Гарріс, ми будемо працювати із Дональдом Трампом, і забезпечимо, щоб Альянс залишався єдиним», – заявив нідерландець Марк Рютте, який перейняв керівництво Північноатлантичним альянсом від норвежця Єнса Столтенберга.

«Я не маю жодних сумнівів, тому що це в наших інтересах, і в інтересах Сполучених Штатів Америки», – додав генеральний секретар НАТО. Після вступу на посаду 1 жовтня Марк Рютте, який до цього 14 років був прем’єр-міністром Королівства Нідерландів, заявив, що його не турбує результат виборів у США. Він сказав, що дуже добре знає обох кандидатів і працював з Дональдом Трампом протягом чотирьох років. За його словами, США залишаться учасниками Північноатлантичного альянсу. «Вони знають, що якщо Путін досягне успіху в Україні, саме в цей момент Росія розпочне тиск на наш східний фланг, що становитиме пряму загрозу для території НАТО», – сказав генсек НАТО Марк Рютте, який також зазначив, що саме тому Вашингтон залучається в Україні та в НАТО.

З моменту вступу на посаду він провів низку зустрічей з політичними діячами, зосередившись на тему війни в Україні. Минулого тижня в Брюсселі генеральний секретар НАТО Марк Рютте та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосили, що Альянс і ЄС створять робочу групу для посилення співпраці між двома організаціями. Вони попередили, що розгортання північнокорейських військ у Росії є значною ескалацією війни в Україні та серйозною загрозою для європейської безпеки і миру в усьому світі. Минулого місяця Марк Рютте зустрівся з міністрами закордонних справ країн-союзників. Він заявив, що війна в Україні показала, що нестабільність в Європі має глобальні наслідки і що країни, розташовані за тисячі кілометрів, такі як Китай, Іран і Північна Корея, можуть стати саботажниками європейської безпеки.

«Наші світи взаємопов’язані, так само як і безпека», – підкреслив Марк Рютте. Він також сказав, що союзники виконують свої зобов’язання щодо надання Україні військової допомоги на суму 40 мільярдів євро цього року, а на першу половину 2024 року були витратити майже 21 мільярд євро. Тихоокеанські партнери також оголосили про нові поставки, і одним із прикладів є Австралія, яка надішле танки до Києва. З іншого боку, члени Альянсу також збільшують інвестиції всередині НАТО, і одним з пріоритетів є протиповітряна оборона, особливо в контексті боротьби з безпілотниками, які порушують простір НАТО.

ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ –  Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрінеться зі своїм іспанським колегою Петром Санчесом через кілька днів і на переговорах також йтиметься про організацію логістичного центру для допомоги румунам в Іспанії, які постраждали внаслідок повені. Марчел Чолаку заявив у суботу, що в Міністерстві закордонних справ вже створено кризовий штаб, але у співпраці з іспанською владою буде також організовано логістичний центр. Тим часом іспанські рятувальники намагаються дістатися до районів, які все ще залишаються заблокованими внаслідок катастрофічної повені та відкрили тимчасовий морг, оскільки кількість загиблих досягла 205 осіб. Серед них четверо румунів: один підтверджений румунською владою, а також подружжя з дитиною в іншому районі Валенсії, про яких повідомляють іспанські ЗМІ. 16 румунів перебувають у списку зниклих безвісти, а румунське МЗС перевіряє інформацію про них. Посольство Румунії в Мадриді та консульство в Кастельон-де-ла-Плана знаходяться в постійному контакті з іспанською владою. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної повені, яку експерти називають “безпрецедентною”. В Іспанії оголошено триденну національну жалобу.

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – У неділю відбдеться другий тур президентських виборів у Республіці Молдова. Проєвропейська президентка Майя Санду зустрінеться з Александром Стояногло, колишнім генеральним прокурором, якого підтримує проросійська партія соціалістів. Перший тур виборів 20 жовтня пройшов паралельно з референдумом про членство країни в ЄС і був відзначений масовими спробами підкупу виборців за підтримки Росії та олігарх Ілана Шора, який втік з країни, щоб уникнути відбування тюремного покарання. Александр Стояногло, кандидат від соціалістів, заявив, що прагне покласти край розколу і створити справжню європейську модель, де держава служить громадянам, закликаючи виборців об’єднатися заради справедливості та прогресу. З іншого боку, Майя Санду звинувачує Александра Стояногло в тому, що він є людиною Москви і контролюється олігархом-втікачем Іланом Шором. Вибори в Молдові проходять на тлі напруженої передвиборчої кампанії.

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску в інтерв’ю Радіо Румунія підкреслила важливість президентських виборів у Республіці Молдова, як з точки для молдовських виборців, так і з точки зору бажання Бухареста мати надійного партнера по діалогу в Кишиневі. Лумініца Одобеску також заявила, що громадяни Республіки Молдова повинні голосувати не тільки серцем, але й розумом, за своє майбутнє, за краще майбутнє, щоб привести Республіку Молдова до Європейського Союзу, до якого вона природно належить. У Румунії, як і в першому турі виборів президента Республіки Молдова у неділю будуть відкриті 16 виборчих дільниць – три в Бухаресті, по дві в Клуж-Напоці та Яссах, і по одній в Брашові, Сібіу, Тімішоарі, Крайові, Ораді, Сучаві, Бакеу, Галаці та Констанці. Громадяни Р.Молдова можуть проголосувати за наявності дійсного посвідчення особи або паспорта з 7:00 до 21:00.

ЄВРОКОМІСІЯ – Починаючи з понеділка у профільних комітетах Європейського парламенту проходитимуть слухання кандидатів на посади єврокомісарів. Депутати Європарламенту оцінюватимуть майбутніх членів Колегії комісарів на предмет їхньої компетентності, незалежності та відданості європейським цінностям, що є необхідними для роботи в новій Європейській Комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляйєн. Згідно з графіком, оголошеним ЄП, слухання призначених комісарів завершаться 12 листопада, коли шість виконавчих віце-президентів нової Єврокомісії повинні будуть відповісти на запитання шести призначених комісарів, у тому числі румунки Роксани Минзату, яка відповідатиме за сферу “Люди, навички та навчання”. Весь склад Єврокомісії має бути затверджений Європейським парламентом, а голосування заплановане на 25-28 листопада у Страсбурзі. Після затвердження Європарламентом Європейська Комісія має бути офіційно призначена Європейською Радою кваліфікованою більшістю голосів (“за” повинні проголосувати 55% держав-членів, які представляють щонайменше 65% населення ЄС).

НБР – Валютні резерви Національного банку Румунії на кінець минулого місяця становили майже 63 мільярди євро, що на понад 4% менше, ніж у вересні. Згідно з прес-релізом НБР, у жовтні приплив валюти склав понад 2,8 млн. леїв, а відтік – 5,7 млн. леїв, що представляє, серед іншого, виплати для погашення державного боргу та відсотків за ним, а також платежі до бюджету Європейської Комісії. Рівень золотовалютного резерву зберігся на рівні 103,6 тонн, – додали в НБР.

3 листопада молдовани обиратимуть главу держави між проєвропейською Майєю Санду, яка знову кандидує на посаду президента, та проросійським Александром Стояногло, якого підтримують соціалісти. Майя Санду, фаворитка західних країн, перемогла в першому турі 20 жовтня, отримавши понад 42% голосів, в той час як Стояногло посів друге місце з 26%. Більшість аналітиків розглядають недільне голосування як питання «все або нічого»: війна Росії проти України поставила Республіку Молдову, маленьку країну між Україною і Румунією, перед численними кризами – енергетичної, економічної та, не в останню чергу, глибокої кризи безпеки – і немає часу на помилкові кроки, якщо Кишинів дійсно хоче звільнитися від свого минулого підпорядкування Москві, та приєднатися до європейської сім’ї.

Олексій Арестович, колишній радник глави української держави Володимира Зеленського, нещодавно попередив, що Республіка Молдова буде втягнута у війну, якщо на президентських виборах переможе проросійський кандидат, і що країна може стати російським форпостом для нападу на Україну та Румунію, якщо в результаті парламентських виборів наступного року до влади прийде уряд, близький до Росії. Тому він закликав молдован голосувати за проєвропейського кандидата.

У неділю Майя Санду мала теледебати з Александром Стояногло, та звинуватила його в тому, що він є людиною Москви і дозволив молдовським олігархам втекти з країни, коли був генеральним прокурором республіки. Майя Санду звільнила тоді Стояногло з посади. Після першого туру президентських виборів і референдуму про європейську інтеграцію, який, всупереч оптимістичним очікуванням, ледь не провалився, Майя Санду звинуватила у втручанні у виборчий процес кримінальні угруповання, які нібито діяли разом з іноземними силами, ворожими інтересам країни.

Президентські вибори і референдум були добре організовані, але виборча кампанія відзначалася іноземним втручанням і дезінформацією, – зазначається у звіті ОБСЄ. Спостережна місія Міжнародного республіканського інституту, американської неурядової організації, також відзначила значне іноземне втручання у виборчий процес, що проявилося у підкупі виборців, масових маніпуляціях, пропаганді і фальсифікаціях.

Москва категорично заперечувала будь-яке втручання у вибори та референдум. Для вирішального туру президентських виборів 3 листопада важливо, як позиціонують себе кандидати, що вибули після першого туру. Лідер популістської «Нашої партії» Ренато Усатий, який посів третє місце, оголосив, що не підтримує жодного з кандидатів. Проросійські сили, як і слід було очікувати, закликали своїх прихильників голосувати проти Майї Санду, під час мандату якої Молдова отримала статус кандидата на вступ до ЄС та розпочала переговори про вступ.

Президент Румунії Клаус Йоганніс на засіданні Європейської Ради в Брюсселі

Лідери ЄС, в тому числі глава румунської держави Клаус Йоганніс, зустрілися в Брюсселі в четвер і п’ятницю, щоб обговорити такі питання, як Україна, ситуація на Близькому Сході, конкурентоспроможність ЄС, міграція і закордонні справи. Іншою темою був сигнал підтримки з боку ЄС, який має бути наданий на найвищому рівні Республіці Молдова в контексті виборів і референдуму, на якому населення має вирішити, чи хоче воно приєднатися до ЄС, що було одним з пунктів, на якому Румунія наполягала під час дебатів і в підсумковій декларації саміту. Іншим елементом, на якому наполягає Румунія, є те, що європейські лідери закликають Європейську комісію проаналізувати причини, чому ціни на енергоносії у Східній та Південній Європі вищі, ніж у решті країн блоку ЄС. Однією з проблем є слабка взаємопов’язаність ринків та блокування, яке відбувається в центральному регіоні Європи. Тому такі країни, як Румунія, не можуть скористатися моментами, коли європейський ринок пропонує кращі ціни. Найбільше дискусій викликала міграція, яка продовжує чинити тиск на кордони ЄС. У середу глава румунської держави Клаус Йоганніс взяв участь у саміті Європейського Союзу – Ради співробітництва арабських держав Перської затоки в Брюсселі. Цей перший саміт став визначальним моментом для розвитку стратегічного партнерства між двома регіонами і заклав основу для поглиблення співпраці в майбутньому періоді. Спільне партнерство спрямоване на безпеку, сталий розвиток і процвітання двох регіонів шляхом стимулювання двосторонньої торгівлі та інвестицій, енергетичного співробітництва та боротьби зі зміною клімату, посилення взаємозв’язку, в тому числі у сфері цифрових технологій і міжлюдських контактів. Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав до оновлення та розширення договірної бази у сфері торгівлі та інвестицій, підтримуючи, водночас, просування по лінії лібералізації візового режиму. Румунія зацікавлена в покращенні сполучення між двома регіонами шляхом розвитку і розширення таких проєктів, як Економічний коридор Індія-Близький Схід-Європа, а також під егідою Global Gateway, що дозволить більш ефективно і на партнерських засадах використовувати нові технології, джерела енергії та критично важливі матеріали.

Європейська Комісія попередньо схвалила третю платіжну вимогу Румунії за НПВС

Європейська комісія попередньо схвалила третю платіжну вимогу Румунії за НПВС, але очікує отримати додаткову інформацію від уряду в Бухаресті протягом місяця, перш ніж здійснити повну виплату. За оцінкою Єврокомісії, Румунія виконала 62 з 68 реформаторських або інвестиційних критеріїв, тому Комісія пропонує частково призупинити виплату до отримання подальших роз’яснень. Якщо вони будуть визнані достатніми, Комісія здійснить повну виплату двох мільярдів євро. В іншому випадку, європейська виконавча влада здійснить частковий платіж Румунії, і наша країна матиме додатковий період, цього разу шестимісячний, щоб виконати невиконані вимоги. Європейська комісія має повідомити саме ту суму, яка не буде перерахована Бухаресту з платіжного запиту, у розмірі 2 700 000 000 євро. Міністр інвестицій та європейських проєктів Адріан Кичу заявив, що виконавча влада вже працює над виконанням усіх критеріїв. Серед досягнутих пунктів – стимулювання енергоефективності в промисловості, реформа державної пенсійної системи та інвестиції для підвищення енергоефективності існуючого фонду нерухомості. Теж комісія виявила, що, наприклад, реформа управління державними підприємствами, інвестиції в транспортній сфері та реформа податкового режиму для мікропідприємств не були виконані.

Румунія в перспективі відбудови України

На початку цього тижня в Бухаресті під патронатом прем’єр-міністрів Румунії Марчела Чолаку та України Дениса Шмигаля, відбувся другий форум «Rebuilding Ukraine». Захід був організований Двосторонньою торгово-промисловою палатою Румунія-Україна у партнерстві з Посольством України в Румунії і присвячений залученню інвестицій та обговоренню конкретних напрямків участі румунських та іноземних компаній у проєктах з відновлення України. Серед основних тем обговорення – наслідки на продовольчу та енергетичну безпеку, двосторонні мультимодальні перевезення як важлива складова глобальної продовольчої безпеки, основні виклики відбудови України в нинішніх умовах, а також варіанти та виклики, пов’язані з процесом фінансування, міжнародні правові та економічні рамки повоєнної реконструкції, роль Румунії в процесі відновлення України, міркування щодо інструментів, які будуть використані для реалізації Формули миру Президента Володимира Зеленського, зацікавленість економічно розвинених країн в інвестиціях, які створять основу для процесу відбудови України.

Звинувачення румунських політиків у корупції

Прокурори НАД почали в четвер обшук в офісі депутата Нелу Тетару в муніципальній лікарні в місті Хуші (схід), де він працює хірургом. Обшуки відбулися після того, як Палата депутатів на початку цього тижня частково зняла недоторканність з колишнього міністра, якого звинувачують в отриманні цього року хабарів від пацієнтів. Нелу Тетару стверджує, що він не винен і що ніколи не ставив свої медичні дії в залежність від отримання будь-якої матеріальної вигоди. Колишній міністр охорони здоров’я був позбавлений всіх політичних функцій і виключений зі списків на парламентські вибори 1 грудня. У середу Постійне бюро Сенату в Бухаресті, засідаючи в режимі онлайн, вирішило, що запит про зняття депутатської недоторканності з сенатора Єуджена Пирвулеску має бути переданий до Юридичного комітету для підготовки доповіді на пленарному засіданні, яке має відбутися в понеділок, 21 жовтня. Минулого тижня сенатор Єуджен Пирвулеску був поміщений під кримінальне розслідування і має бути поміщений під судовий контроль у справі, в якій його звинувачують у підбурюванні до підкупу впливу.

Перемоги Румунії на міжнародних футбольних змаганнях

Молодіжна збірна Румунії кваліфікувалася на чемпіонат Європи з футболу серед гравців віком до 21 року 2025 року, перемігши у вівторок ввечері в Бухаресті команду Швейцарії з рахунком 3:1 в останньому матчі групи E у відбірковому турнірі. Для «триколірних» це вже четвертий поспіль вихід до фінального турніру серед молоді до 21 року. Також у вівторок ввечері національна збірна Румунії з футболу перемогла Литву з рахунком 2:1 у Каунасі в групі 2 Ліги С Ліги націй. Це вже четверта перемога румунських футболістів у цій кампанії, після перемог над Литвою на власному полі, Кіпром та Косово. Румунія очолює групу з 12 очками, Ліга націй також матиме прямий вплив на європейську кваліфікацію до чемпіонату світу 2026 року.

ПРАВОСУДДЯ – Палата депутатів Румунії в понеділок задовольнила подання Національного антикорупційного директорату і дала згоду на зняття недоторканності, а також проведення обшуку житла та комп’ютерних записів колишнього міністра охорони здоров’я Нелу Тетару, звинуваченого у хабарництві. Раніше члени комітету з правових питань Палати депутатів одноголосно схвалили звіт про надання згоди на проведення обшуку комп’ютера і житла Нелу Тетару. Сьогодні депутат від Націонал-ліберальної партії, хірург Нелу Тетару знову заявив про свою невинуватість і підкреслив, що ніколи не обумовлював надання медичної допомоги отриманням якоїсь фінансової вигоди. Колишній міністр охорони здоров’я був позбавлений всіх своїх політичних посад і виключений зі списків на парламентських виборах 1 грудня.

СВЯТО – Православні християни Румунії відзначають сьогодні свято преподобної Параскеви, духовної покровительки історичної румунської провінції Молдови. Свята черниця, яка померла у віці 27 років в 11 столітті, стала покровителькою східної частини країни в 1641 році, коли її мощі були привезені до Ясс після того, як їх перевезли до Болгарії, Сербії та Константинополя. Щороку на свято Святої Параскеви вражаючі натовпи паломників стікаються до Ясс, щоб поклонитися і помолитися їй, що робить місто найбільшим паломницьким центром Румунії і п’ятим за величиною в Європі.

НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ – Нобелівська премія з економіки була присуджена в понеділок трьом професорам: Дарону Ачемоглу, Саймону Джонсону та Джеймсу Робінсону за “дослідження того, як інституції формуються та впливають на процвітання”, – оголосила Шведська королівська академія наук у Стокгольмі. Усі троє дослідників працюють у США. Американський економіст турецького походження Дарон Ачемоглу є професором Массачусетського технологічного інституту, американець британського походження Саймон Джонсон є професором економіки Чиказького університету, а Джеймс Робінсон, також американець британського походження також викладає економіку в Чиказькому університеті. “Зменшення значної різниці в доходах між країнами є одним з найбільших викликів нашого часу. Лауреати продемонстрували важливість соціальних інститутів у досягненні цієї мети”, – сказав Якоб Свенссон, голова Нобелівського комітету з економіки. Нобелівська премія з економіки була заснована в 1968 році Центральним банком Швеції і вперше була вручена в 1969 році. Офіційна церемонія вручення Нобелівської премії проходить щороку в Стокгольмі 10 грудня, в день пам’яті Альфреда Нобеля.

ФОРУМ – Румунсько-українська торгова палата організовує у понеділок та вівторок у партнерстві з Посольством України в Румунії форум “Відновлення України”. Серед тем для обговорення – основні виклики відновлення України в нинішньому контексті, варіанти та виклики, пов’язані з процесом фінансування, або міркування щодо інструментів, які будуть використані для реалізації Формули миру президента Володимира Зеленського. Інша тема – енергетична безпека. Офіційний Бухарест заявляє, що Румунія продовжить надавати Україні енергетичні ресурси в надзвичайних ситуаціях. У заході беруть участь урядовці з України та Румунії, президент Румунсько-української двосторонньої торгової палати, іноземні посли, акредитовані в Бухаресті.

СЕРЕДНІЙ СХІД – Європейський Союз засудив ізраїльські атаки на миротворчу місію ООН на півдні Лівану, в результаті яких кілька людей отримали поранення. Останній інцидент стався вчора, коли ізраїльські танки увірвалися на базу Тимчасових сил ООН у Лівані. Але ізраїльська армія стверджує, що це був лише один танк, який ненадовго сховався на території бази під час нападу Хезболли, в результаті якого 25 ізраїльських солдатів були поранені. Окремо прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху і один з його міністрів закликали до виведення “блакитних шоломів”, в той час як ізраїльські військові стверджують, що “Хезболла” діє поблизу баз ООН, щоб уникнути ізраїльських ударів. Це питання також стоїть на порядку денному сьогоднішньої зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі, яка включає й переговори про підтримку України, а також Молдови, де наприкінці цього тижня відбудуться вибори і референдум про членство в ЄС.

ЕКОНОМІКА – Румунські економісти прогнозують незначне зниження рівня інфляції в наступному році. Очікується, що цей показник становитиме в середньому 4,97%. Що стосується обмінного курсу, то фахівці прогнозують незначне зниження курсу лея по відношенню до європейської валюти, до 5,10 лея за один євро. Прогноз дефіциту бюджету на цей рік залишився на рівні очікуваних 7,3% ВВП, тоді як на наступний рік очікується його зниження до 5,9%. Аналітики також прогнозують економічне зростання на рівні 1,7% в цьому році і 1,1% в наступному.

УРЯД – У середу Уряд Румунії схвалив проєкт закону про створення Центру передового досвіду державного управління у сфері сталого розвитку. Згідно із заявою виконавчої влади, Центр сприятиме реалізації Національної стратегії сталого розвитку Румунії до 2030 року і буде створений на основі досліджень, освіти та діалогу з питань сталого розвитку. Законопроект буде переданий до Парламенту для обговорення та затвердження. Теж у середу, уряд ухвалив два заходи для підтримки сільськогосподарських виробників, які постраждали від посухи: фінансову компенсацію та призупинення поточних та непогашених виплат за кредитами до серпня 2025 року. Рішення було прийнято у зв’язку з тим, що в період з вересня 2023 року по серпень 2024 року посіви понад 230.000 сільськогосподарських виробників постраждали від посухи. Підтримка становить одну тисячу леїв за кожен гектар, який постраждав щонайменше на 30%. Бюджет цієї програми державної допомоги становить два мільярди леїв.

ПОСЛАННЯ – Президент Румунії Клаус Йоганніс у середу надіслав послання з нагоди Національного дня пам’яті жертв Голокосту, в якому зазначив, що тероризм, ненависть, насильство, дезінформація та мова ворожнечі знову зростають, і зупинити їх є обов’язком нинішніх поколінь. Глава держави підтвердив відданість румунської держави демократичним цінностям та повазі до людської гідності. А прем’єр-міністр Марчел Чолаку додав, що антисемітизм є «трагічною» реальністю сьогодення, але наш обов’язок полягає в тому, щоб він не став реальністю майбутнього. 

СПІВРОБІТНИЦТВО – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску зустрілася у середу з міністреркою планування, економічного розвитку та міжнародного співробітництва Єгипту Ранією Аль-Машат. Обидві міністерки підтвердили спільну зацікавленість у зміцненні румунсько-єгипетського діалогу та співробітництва, як з точки зору двосторонніх відносин, так і з питань, що стосуються регіонального та міжнародного розвитку. Лумініца Одобеску висловила вдячність Румунії за зусилля Єгипту, спрямовані на забезпечення миру і стабільності на Близькому Сході та в Африці. Вона подякувала єгипетській владі за підтримку в репатріації румунських громадян із сектора Газа. Вона також підтвердила підтримку Румунією поглиблення Стратегічного і всеосяжного партнерства між ЄС та Єгиптом. Ранія Аль-Машат, яка є співголовою Спільного комітету з економічного, технічного та наукового співробітництва між Румунією та Єгиптом, висловила зацікавленість своєї країни у розвитку економічних та галузевих відносин з Румунією. Вона також відзначила значні зусилля єгипетського уряду з розвитку міжнародного економічного партнерства та ефективного управління економічними наслідками регіональних криз.

РЕПАТРІАЦІЯ – Новій групі з 58 осіб, які перебувають у вразливому становищі, громадяни Румунії та члени їхніх сімей першого ступеня споріднення, переважно жінки, діти, хворі, особи, які перебувають у зоні максимального ризику, була надана допомога в репатріації з Лівану, і в середу вони були перевезені до Румунії на борту літака, що належить ВПС Румунії. За повідомленням Міністерства закордонних справ, 58 особам була надана допомога співробітниками Посольства Румунії в Бейруті та двома мобільними консульськими групами з Відділу швидкого реагування МЗС з метою оформлення проїзних документів та виконання всіх необхідних формальностей для посадки на борт літака. Наразі з Лівану було евакуйовано 270 громадян Румунії та членів їхніх сімей.

БЕЗПЕКА – Румунія готова виконувати свої зобов’язання у сфері безпеки, заявив міністр національної оборони Анджел Тилвер у вівторок у Приштині, де зустрівся з командуванням миротворчої операції НАТО KFOR, до якої Румунія робить важливий внесок, і румунськими військовослужбовцями, які виконують місію на цьому театрі військових дій. Міністр перебуває з візитом на Західних Балканах на початку нової ротації значної частини військових підрозділів, дислокованих у Приштині, в Косово, і в Сараєво, в Боснії і Герцеговині. Як член НАТО і Європейського Союзу, Румунія готова виконувати свої зобов’язання і підтримувати зусилля союзників з підтримання безпеки і просування миру в регіоні Західних Балкан, заявив румунський міністр.

РАДАРИ – Румунія придбає у США чотири високопотужні радари. Система Sentinel здатна виявляти широкий спектр повітряних об’єктів і значно посилить здатність Румунії до стримування і оборони від потенційних загроз. Ці найсучасніші радари доповнять можливості протиповітряної оборони Румунії, зокрема, з точки зору раннього виявлення безпілотних літальних апаратів в контексті війни в Україні, заявив міністр Анджел Тилвер.  

РЕЗОЛЮЦІЯ – Європейський парламент ухвалив у середу переважною більшістю голосів резолюцію про посилення стійкості Молдови напередодні майбутніх президентських виборів і референдуму про членство в ЄС 20 жовтня. Резолюція засуджує зловмисну діяльність, втручання і гібридні операції Російської Федерації, проросійських олігархів і спонсорованих Росією місцевих акторів, спрямовані на підрив виборчого процесу, безпеки, суверенітету і демократичних основ Республіки Молдова. Водночас депутати Європарламенту звинувачують Росію в розпалюванні розколу в молдовському суспільстві та спробах зірвати проєвропейський курс держави. 

ПРЕМІЯ – Нобелівська премія з хімії була присуджена в середу американському досліднику Девіду Бейкеру з Вашингтонського університету за комп’ютерний дизайн білків і британським вченим Демісу Хассабісу і Джону Джамперу, дослідникам Google Deepmind, за прогнозування структури білків – повідомляється в прес-релізі Стокгольмського Нобелівського комітету. Премії будуть вручені на спеціальній церемонії 10 грудня, в день смерті Альфреда Нобеля (1833-1896), винахідника динаміту. Наразі Шведська королівська академія наук оголосила про присудження Нобелівських премій з медицини та фізики.