Author: Лейла Кеаміль

СПІВРОБІТНИЦТВО – Президент Румунії Клаус Йоганніс прийняв у понеділок у Бухаресті прем’єр-міністра землі Баден-Вюртемберг Вінфріда Кречмана. Глава румунської держави підкреслив, що цей візит є чудовою можливістю для зміцнення румунсько-німецького співробітництва та діалогу, підкресливши тісні політичні, економічні та культурні відносини між Румунією та Баден-Вюртембергом. Соціально-людські зв’язки були важливою темою, під час дискусій будучи підкреслена ключова роль, яку відіграють німецька меншина в Румунії та румуни, які оселилися в Німеччині, у зміцненні відносин і співпраці, в тому числі на соціальному та економічному рівнях. У понеділок німецький посадовець був також прийнятий прем’єр-міністром Румунії Марчелем Чолаку. З цієї нагоди були підписані дві спільні декларації про зміцнення співпраці між урядом Румунії та урядом землі Баден-Вюртемберг і про двостороннє співробітництво в галузі цивільного захисту. У 2023 році обсяг торгівлі досяг 8,32 млрд. євро.

ПАРЛАМЕНТ – Румунські депутати та сенатори збираються на спільне пленарне засідання у вівторок, щоб призначити членів Ради директорів Національного банку Румунії. Політичні джерела повідомляють, що нинішній голова Мугур Ісереску, який обіймає цю посаду з 1990 року, є фаворитом на новий термін на чолі НБР. Також у вівторок парламент схвалить два запити президента Клауса Йоганніса – про участь армії Румунії в Командуванні НАТО з надання допомоги та підготовки в галузі безпеки для України  та створення на національній території військово-морського навчального центру для українського персоналу. Обидві палати парламенту будуть також поінформовані про дозвіл Румунії на передачу Україні обладнання та матеріальних цінностей, переданих Швецією, а також про розміщення на її території контингенту сил спеціальних операцій ВМС США терміном на два роки.

ФІНАНСИ – Прямі іноземні інвестиції впали більш ніж на третину в минулому році в порівнянні з 2022 роком, свідчать дані, опубліковані в понеділок НБР. Чистий приплив прямих іноземних інвестицій в Румунію в 2023 році склав майже 6,75 мільярда євро, що на 36,3% менше від рекордної суми, зафіксованої в попередньому році. Такий розвиток подій відповідає міжнародній тенденції і в основному може бути пояснений економічною невизначеністю та геополітичною напруженістю, особливо в контексті тривалої війни в Україні та конфлікту на Близькому Сході, які спонукали іноземних інвесторів дотримуватися обережного підходу, зазначають фахівці НБР. Основними економічними сферами інвестування в минулому році були промисловість, фінансове посередництво та страхування, а також торгівля. З точки зору внутрішнього географічного розподілу, найбільше іноземних інвестицій продовжує залучати Бухарестсько-Ілфовський регіон, частка якого в загальному обсязі зросла з 62,7% у 2022 році до 63,8% наприкінці минулого року.

ВІДНОСИНИ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся в понеділок з представниками міжнародних єврейських організацій, які зібралися в Бухаресті з нагоди Ради рабинів і Міжнародної зустрічі єврейських лідерів, а також 145-ї річниці надання першого румунського громадянства румунським євреям. Глава румунської виконавчої влади підкреслив, з цієї нагоди, міцність відносин і безперервність добрих стосунків між Румунією та Ізраїлем, найближчим союзником Бухареста, особливим і надійним партнером на Близькому Сході, які тривають вже понад сім десятиліть. У той же час, прем’єр-міністр нагадав про дуже добру співпрацю з Федерацією єврейських громад Румунії та її президентом Сільвіу Векслером у справі запобігання та боротьби з антисемітизмом.

ЗАКЛИК – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску повторила заклик бухарестської влади до румунських громадян уникати поїздок до Лівану у зв’язку з розвитком ситуації в регіоні. Румунам, які вже перебувають у Лівані і не можуть покинути цю країну, вона порекомендувала повідомити про це посольство Румунії в Бейруті: «Ми перебуваємо в постійному контакті з нашими колегами в посольстві і з нашими колегами в регіоні, і постійно координуємо наші дії. Ми також підтримуємо зв’язок з консульських питань з посольствами інших держав-членів Європейського Союзу та з іншими партнерами в регіоні», – зазначила глава румунської дипломатії.

УНІВЕРСИТЕТИ – Більшість державних університетів Румунії встановили понеділок 30 вересня як дату початку нового навчального року, коли пройшли офіційні церемонії відкриття нового навчального року. На приватних факультетах навчання розпочинається відповідно до їхніх внутрішніх правил. У 2024 – 2025 навчальному році 52 державні вищі навчальні заклади організовують понад 2 200 спеціалізацій/навчальних програм. Також є 34 акредитовані приватні вищі навчальні заклади, які пропонують молодим людям 338 спеціалізацій/навчальних програм.

ВУГІЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА – Сьогодні Великобританія відмовляється від вугільної енергетики, закривши останню свою теплову електростанцію. Агентство Reuters зазначає, що таким чином Великобританія стає першою з найбільш індустріально розвинених країн G7, яка відмовляється від цього виду енергії. Лондон оголосив у 2015 році, що планує закрити свої теплові електростанції, які на той час виробляли 30% енергії в країні. Закриття електростанцій призвело до скорочення викидів парникових газів у Великій Британії, оскільки країна прагне повністю ліквідувати викиди вуглецю в енергетичному секторі до 2030 року і стати вуглецево-нейтральною до 2050 року. Очікується, що шість інших країн G7 також закриють всі свої теплові електростанції не пізніше середини наступного десятиліття, згідно з угодою, підписаною у квітні.

БЕЗПІЛОТНИКИ – Населення повіту Тулча, що на Дунаї, у четвер ввечері отримало повідомлення RO-Alert на свої мобільні телефони на тлі ударів російських безпілотників по території сусідньої України. Згодом Міністерство оборони в Бухаресті повідомило, що російські сили здійснили нові атаки на українські цивільні об’єкти та портову інфраструктуру поблизу річкового кордону з Румунією. З метою моніторингу ситуації 4 літаки ВПС Румунії та ВПС Іспанії були підняті на бойове чергування в режимі розширеного повітряного патрулювання. За даними Міноборони, один з безпілотників, можливо, ненадовго перетнув повітряний простір Румунії, але про його падіння на землю не повідомлялося. Міністерство оборони надіслало рішучий сигнал із засудженням цих нових російських атак проти українських цивільних об’єктів та інфраструктури, які є невиправданими і серйозно суперечать міжнародному праву.

ХХХ – Федеральна служба безпеки Росії порушила кримінальні справи проти трьох журналістів, двох американців і одного румуна, які нібито незаконно перетнули російський кордон з України, щоб вести репортажі з окупованої Курської області, повідомили у п’ятницю російські інформаційні агентства, передає AFP. Румунський журналіст Мірча Барбу працює в редакції новинного сайту HotNews.ro. Загалом за подібними звинуваченнями розпочато розслідування проти 12 іноземних журналістів. Журналісти, які стали мішенню для нападів, не перебувають на території Росії, але за російським кримінальним кодексом їм загрожує до п’яти років ув’язнення.

КІБЕРЗЕБПЕКА – У п’ятницю в Бухаресті була підписана угода про розміщення в Румунії штаб-квартири Європейського центру компетенцій з кібербезпеки в промисловості, технологіях і дослідженнях (ECCC), йдеться в заяві румунської виконавчої влади, в якій зазначається, що розміщення Європейського центру компетенцій з кібербезпеки в Бухаресті є великим досягненням для Румунії. «Вперше наша країна приймає європейське агентство, що підтверджує все більш важливу роль Румунії у зміцненні європейської кібербезпеки, особливо в нинішньому міжнародному контексті, позначеному численними викликами безпеці», – йдеться в прес-релізі.

ЦИКЛОН – Влада Румунії мобілізує додаткові сили в повітах, які, як очікується, постраждають від дощів, принесених циклоном Ешлі з Середземномор’я. Починаючи з другої половини дня неділі, протягом щонайменше 24 годин по всій країні йтиме сильний дощ, а погода значно похолодає, з різким падінням температури з 34 до 15 градусів за Цельсієм. В уряді вже відбулося кілька оперативних нарад з метою підготовки місцевих органів влади до можливих екстремальних погодних умов. Паралельно ведеться моніторинг ситуації на Дунаї. Очікувані паводки на річці не створять жодних проблем – заявив генеральний директор компанії «Румунські води» Сорін Лукач. За розрахунками гідрологів, на початку наступного місяця потік Дунаю на вході в країну досягне 7600 кубометрів на секунду, а в поєднанні з дощами і водою, яку принесуть основні річки в постраждалих районах, він досягне максимуму в 9500 кубометрів на секунду, що є керованою позначкою.

ДЕФІЦИТ – Згідно з даними, опублікованими в п’ятницю Міністерством фінансів, бюджетний дефіцит Румунії за перші вісім місяців цього року сягнув понад 80 млрд леїв (близько 16 млрд євро), або майже 4,6% ВВП, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. За цей період державні витрати перевищили 450 млрд леїв (близько 90 млрд євро), тоді як доходи склали лише 375 млрд леїв (близько 75 млрд євро). У нещодавно ухваленому урядом бюджетному коригуванні дефіцит на поточний рік був переглянутий з 5 до 6,94% ВВП.

ДОСЛІДНИКИ – Ніч дослідників була відзначена у п’ятницю в Бухаресті та інших містах Румунії заходами, покликаними показати громадськості, що означає бути дослідником і наскільки цікавою може бути дослідницька робота. Зокрема, Національний музей природознавства імені Грігоре Антіпи в столиці запросив любителів науки відкрити для себе, серед іншого, невидимі деталі зразків за допомогою електронної мікроскопії. Астрономічний інститут Румунської академії виставив фрагменти метеоритів, знайдені в різних куточках планети, а також моделі основних типів космічних апаратів, що використовуються людиною для дослідження космічного простору. У столичному парку «Світ дітей» дослідники представили інноваційні проекти, оригінальні експерименти та унікальні демонстрації природних явищ і передових технологій. Щороку наприкінці вересня дослідники з 23 країн і понад 400 міст Європи відзначають внесок науки у сталий розвиток кращого суспільства на публічних зустрічах.

ЗЕЛЕНИЙ ДІМ – У п’ятницю в Румунії розпочалася нова сесія фінансування для фізичних осіб в рамках програми «Фотоелектричний зелений дім». Адміністрація Фонду з питань довкілля виділила рекордний бюджет у розмірі 2 мільярдів леїв (близько 400 мільйонів євро), які допоможуть 67.000 домогосподарств зменшити рахунки за «зелену» електроенергію. Вперше фінансування також передбачає придбання акумуляторів для зберігання виробленої електроенергії. Бажаючі подати заявку повинні бути резидентами Румунії, володіти нерухомістю, на якій будуть встановлені панелі, нерухомість повинна бути виключно для житлового використання і не повинна мати жодних боргів перед державою.

ІММІГРАНТИ – Румунія стає все більш привабливою країною для іноземних працівників завдяки економічному зростанню та дефіциту місцевої робочої сили в різних секторах. Минулого року кількість індивідуальних трудових договорів перевищила 200 000. Більшість з них походять з азіатських країн зі скромним рівнем життя. Експерти зазначають, що інтегрувати іноземних працівників нелегко, але їхній внесок у місцеву економіку є важливим для підтримки темпів розвитку. Румунська влада хоче запровадити правову базу для допомоги іммігрантам. За даними Національного інституту статистики, у квітні-червні робоча сила в Румунії становила близько 8,4 мільйона осіб, з яких 7,9 мільйона були зайняті, а 421 000 – безробітні.

ВІЗИТ – Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в середу в Бухаресті закликав румунських партнерів проаналізувати можливість збивати російські безпілотники поблизу повітряного простору України. Після зустрічі з главою румунської дипломатії Лумініцою Одобеску український урядовець заявив, що «вдячний» за «історичне» рішення Бухареста передати Україні систему «Патріот». «Це дуже важливо для зміцнення оборони України. Це щит не тільки для України, але й для Європи», – зазначив міністр. Лумініца Одобеску підтвердила підтримку Румунією незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Вона також рішуче засудила агресивну війну Росії, яка є нападом на міжнародний порядок, заснований на правилах. Необхідність внесення змін до законодавства, які б дозволили військовим знищувати підозрілі безпілотники, що входять на територію Румунії, нещодавно обговорювалася в Бухаресті після того, як минулого року кілька російських безпілотників незаконно вторглися в повітряний простір Румунії.

ПОВЕНІ – Кількість жертв проливних дощів і повеней у Центральній та Східній Європі, спричинених штормом «Борис», найсильнішим у Європі з 1997 року, перевищила 20 осіб. Румунія повідомила про сім загиблих. Про людські жертви також повідомляють у Польщі, Австрії, Чехії та Італії.  Попередження про повені також оголошені в Італії, Хорватії, Угорщині та Словаччині. У Румунії влада почала оцінювати збитки від повені в найбільш постраждалому повіті Галац (схід). Уряд схвалив надання екстреної допомоги постраждалим сім’ям. Румунський депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан, головний переговірник щодо наступного багаторічного бюджету ЄС, запевнив, що Європарламент схвалить фінансову допомогу на відновлення постраждалих від повені районів. У середу європейський законодавчий орган обговорив пропозицію щодо резолюції, яка закликає Єврокомісію впорядкувати механізми реагування на стихійні лиха та збільшити фінансування для надання допомоги та реконструкції. Депутати Європарламенту закликають до прискорення європейських механізмів втручання, в тому числі їх активації за відсутності звернення постраждалої держави. Наразі лише Чеська Республіка звернулася з проханням про активацію механізму цивільного захисту. Він активується лише тоді, коли національні органи влади не справляються з ситуацією і потребують допомоги та підтримки з боку ЄС. Румунія не зверталася з проханням про активацію механізму цивільного захисту.

ЄВРОКОМІСАР – «Ми не можемо перезапустити економіку без конкурентоспроможних робочих місць, без якісних трудових відносин, без захисту громадян від зростання цін, без захисту від ризику бідності для багатьох груп населення, без надання навичок на все життя тим, хто виходить на ринок праці», – заявила румунка Роксана Минзату, майбутній єврокомісар з питань навичок та освіти, зайнятості та соціальних прав, демографії. В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Румунія вона також сказала, що підтримка дітей, які живуть у бідності та перебувають під загрозою соціальної ізоляції, буде одним із пріоритетів її мандату.

В9 – У Бухаресті відбулася зустріч міністрів оборони у форматі «Бухарест-9», яку приймав міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. До ініціативи В9 входять Румунія, Польща, Болгарія, Чехія, Естонія, Угорщина, Литва, Латвія і Словаччина. Дискусії були зосереджені на безпековій ситуації в регіоні, що характеризується зростаючими загрозами з боку Російської Федерації. Анджел Тилвер закликав до скоординованої і рішучої відповіді з боку Північноатлантичного альянсу. Він сказав, що країни В9 глибоко стурбовані неодноразовими вторгненнями безпілотників і ракет Російської Федерації в повітряний простір НАТО і ескалацією напруженості вздовж кордонів НАТО. Заява була зроблена після того, як повітряний простір кількох країн НАТО, що межують з Україною, був порушений російськими безпілотниками і ракетами. Нещодавно на такі інциденти поскаржились Румунія і Латвія.

ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ – Згідно з аналізом Європейської асоціації енергетичної промисловості, ціни на електроенергію в Південній Європі майже в п’ять разів вищі, ніж у скандинавських країнах, і майже вдвічі вищі, ніж у Центральній та Західній Європі. Нещодавно уряд Греції закликав ЄС терміново відреагувати на зростання цін на електроенергію в Центральній та Східній Європі, яке посилюється російськими атаками на енергетичну інфраструктуру в Україні. Він також оголосив про ініціативу створення механізму інтервенції у випадку високих цін на електроенергію у партнерстві з Румунією та Болгарією. За власними оцінками, ЄС має інвестувати майже 600 млрд євро в модернізацію електромереж до 2030 року, щоб вони могли приймати більше відновлюваної енергії.

ПІДПРИЄМЦІ – У Румунії наразі триває громадське обговорення програми Start-Up Nation, в рамках якої держава пропонує гранти до 50 000 євро особам, які мають на це право і хочуть розпочати власний бізнес. Цьогорічний бюджет програми перевищує 400 мільйонів євро. Після того, як у вівторок розпочався набір компаній, які проводитимуть навчальні курси для майбутніх підприємців, 10 жовтня розпочнеться набір фізичних осіб на курси Start-Up Nation 2024.

ПАЦІЄНТИ – Сьогодні відзначається Всесвітній день безпеки пацієнтів. Фонтани в центрі Бухареста, символічні будівлі, пам’ятники, державні установи та лікарні в столиці та по всій країні сьогодні ввечері будуть підсвічені помаранчевим кольором, щоб відзначити цю подію. Цьогорічна тема – «Покращення діагностики задля безпеки пацієнтів». За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на діагностичні помилки припадає до 16% шкоди, якої можна уникнути, заподіяної пацієнтам.

ЕКОНОМІКА  – Уряд в Бухаресті планує вжити заходів для підтримки реіндустріалізації економіки, заявив у середу прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він сказав, що буде запущений Національний план для великої промисловості, пакет заходів вартістю близько 2 мільярди євро, зосереджений на трьох основних напрямках. Перший – це схема підтримки стратегічних інвестицій в обробну промисловість з бюджетом 500 мільйонів євро. Другий напрямок – це Національна програма підтримки великої промисловості Румунії з бюджетом 1 млрд. євро для великих компаній. Третій стосується схеми державної допомоги у розмірі 250 млн. євро для компаній, які пропонують інвестиції у виробництво промислової сировини. На засіданні кабінету міністрів у середу було прийнято рішення про виплату 5000 леїв (1000 євро) учням, які отримали 10 з 10 балів на іспиті про атестат зрілості, і 2000 леїв (400 євро) тим, хто отримав 10 з 10 балів на інпиті з національного оцінювання.

ОБОРОНА – Уряд Румунії схвалив у середу проект закону про ратифікацію Угоди між урядом Румунії та урядом Республіки Корея про оборонне співробітництво, підписаної в квітні в Сеулі. Згідно з прес-релізом, поширеним виконавчою владою, угода передбачає питання, пов’язані зі сферами та формами співробітництва, захистом секретної інформації, фінансовими та юридичними аспектами, а також врегулюванням спорів. Бухарест і Сеул встановили дипломатичні відносини в 1990 році, а рівень двосторонніх відносин між двома країнами – стратегічне партнерство. Республіка Корея є першим стратегічним партнером Румунії в Азії.

Новий навчальний рік у Румунії

Школи повинні бути абсолютно безпечними для учнів, вчителів та інших працівників освіти, – заявив у понеділок президент Клаус Йоганніс на церемонії відкриття нового навчального року в одному з коледжів Бухареста. Присутній на заході разом з міністеркою освіти Ліджиєю Дека, глава держави підкреслив, що однією з пріоритетних цілей проєкту «Освічена Румунія», втіленого в овітніх законах 2023 року, є створення шкільного та університетського середовища, яке не тільки сприяє розвитку освіти, а й простору, де всі учасники відчувають себе захищеними і шанованими. Близько трьох мільйонів румунських дошкільнят і школярів розпочали в понеділок новий навчальний рік. Уряд обіцяє, що 2024-2025 навчальний рік стане останнім, коли школи все ще навчатимуться у три зміни. Наразі в Бухаресті та повіті Ільфов (навколо Бухареста) залишилось лише 19 таких навчальних закладів. За даними Міністерства освіти, на початку навчального року 800 шкіл з більш ніж 6 000 навчальних закладів в Румунії переміщені з причин реабілітації, модернізації або будівництва.

Румунія і війна в Україні

Глава румунської держави Клаус Йоганніс скликав на 19 вересня засідання Вищої ради національної оборони. Про це повідомила в четвер Адміністрація президента. До порядку денного засідання включені питання про стан і перспективи розвитку конфлікту в Україні внаслідок незаконної і невиправданої агресії Росії та його наслідки для Румунії, а також про можливості, які надає новий геополітичний контекст для зміцнення стратегічного партнерства з Республікою Молдова і «забезпечення незворотності європейського шляху» сусідньої країни. Члени ВРНО також обговорять Національний план імплементації Громадянського пакту у сфері Спільної політики безпеки і оборони, а також План оснащення румунської армії на період 2025-2034 рр. Також у четвер міністр національної оборони Ангел Тилвер під час телефонної розмови зі своїм українським колегою Рустемом Умєровим заявив, що в результаті агресивних дій Російської Федерації Чорне море більше не є зоною співробітництва, а театром воєнних дій. Як повідомляє міністерство оборони, румунський міністр підтвердив свою тверду позицію щодо засудження невиправданих ударів Російської Федерації по цивільній портовій інфраструктурі України на Дунаї, поблизу кордону з Румунією, що є порушенням норм міжнародного права. Рустем Умєров висловив подяку за рішення Румунії передати Україні зенітно-ракетний комплекс Patriot. «Незабаром Україна отримає від румунських партнерів нову систему протиповітряної оборони Patriot. F-16 в українському небі теж стане більше: група наших пілотів вже проходить підготовку в Румунії”, – додав він. Рустем Умєров також подякував за підтримку, надану його країні з першого дня російської агресії, в гуманітарній та дипломатичній площині, в експорті  зерна, а також  в інших важливих сферах.

Виборчий період у Румунії

У четвер створенням Центрального виборчого бюро, згідно з календарем, затвердженим урядом розпочалася підготовка до виборів Президента Румунії. Члени ЦВБ були обрані шляхом жеребкування, а днем пізніше таємним голосуванням був обраний його голова. Кандидатури на пост президента мають бути подані до 5 жовтня, а виборча кампанія розпочнеться 25 жовтня. Громадяни Румунії, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, зможуть голосувати дистанційно, а термін подачі заявок спливає 24 вересня. Перший тур виборів на найвищу посаду в румунській державі відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Румуни також будуть покликані на виборчі дільниці 1 грудня, в Національний день Румунії, коли пройдуть і парламентські вибори.

Велике театральне свято в Кишиневі

16 національних театрів з Румунії та Республіки Молдова зустрілися в Кишиневі, де з 10 по 22 вересня проходить 9-а Зустріч румунських національних театрів.  У цей період на публіку столиці Республіки Молдова чекає 46 культурних заходів, вистави в приміщенні та просто неба, вісім прослуховувань радіопостановок та шість прем’єр. Також відбудуться презентації книг, зустрічі з діячами культури та театральними діячами. Захід у Кишиневі проходить під гаслом «Європейські зв’язки» під патронатом президентів Румунії Клауса Йоганніса та Республіки Молдови Майї Санду. Почесним гостем фестивалю є Національний драматичний театр імені Івана Франка з Києва.

Президент нагородив румунських олімпійців та паралімпійців

Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у середу на церемонії нагородження медалістів Олімпійських та Паралімпійських ігор у Парижі, що дуже важливо, щоб спорт зайняв своє “належне місце” серед головних національних пріоритетів. Глава держави підкреслив, що медалі, завойовані румунськими спортсменами в Парижі, є символом відродження румунського спорту. Румунія завоювала загалом чотири золоті, чотири срібні та три бронзові медалі на Олімпійських та Паралімпійських іграх. На Паралімпійських іграх золоту медаль виграв 28-річний Флорін-Александру Болога у дзюдо для сліпих у ваговій категорії до 73 кг, а Камелія Чіріпана виграла бронзу в жіночому одиночному розряді з настільного тенісу. На Олімпійських іграх золото завоювали плавець Давід Попович на дистанції 200 метрів вільним стилем, веслярі Андрей Корня і Маріан Енакє в чоловічій двійці та жіночий екіпаж «вісім плюс» (Марія Магдалена Русу, Роксана Ангел, Анкуца Боднар, Марія Лехач, Адріана Адам, Амалія Береш, Йоана Вринчану, Сімона Радіш, Вікторія Штефанія Петряну). Срібло завоювали Анкуца Боднар та Сімона Радіш – академічне веслування: двійки (жінки), Йоана Вринчану та Роксана Ангел – академічне веслування: двійки (жінки), Джаніна ван Гронінген та Іонела Козьмюк – академічне веслування: двійки парні, легка вага (жінки) та важкоатлетка Міхаєла Валентина Камбей у ваговій категорії до 49 кг. Бронзу завоювали Давід Попович у плаванні на дистанції 100 метрів вільним стилем та гімнастка Ана Марія Бербосу у вільних вправах.

Румунський фільм «Новий рік, який не настав» режисера, сценариста та продюсера Богдана Мурешану був удостоєний нагород на цьогорічному Венеційському міжнародному кінофестивалі, який завершився в суботу ввечері. Це приз FIPRESCI, присуджений журі Міжнародної федерації кінокритиків та нагорода Bisato d’Oro 2024 за найкращий сценарій, присуджена незалежними критиками.

Члени журі FIPRESCI відзначили «амбітну та непересічну режисуру, вдумливе політичне бачення, витончену та захопливу розповідь, художній баланс тонів та винятковий кастинг». За їхніми словами, «повнометражний фільм завершує глибоке дослідження людської поведінки під впливом страху перед політичними репресіями, який поділяють багато поколінь, що жили в умовах авторитарного режиму».

Своєю чергою, незалежні критики, які нагородили фільм премією Bisato d’Oro, вважають, що сценарій Богдана Мурешану чутливо ілюструє переломний момент румунської історії, винятковим чином переплітаючи «долі яскравих і сильних героїв, водночас пропонуючи нам зворушливу історію та унікальне дослідження душі, справжню людську комедію».

Після показу на Венеційському кінофестивалі фільм зірвав бурхливі оплески та багатохвилинні овації понад 1400 присутніх глядачів. Дебютний повнометражний фільм режисера Богдана Мурешану – це трагікомедія, дія якої розгортається за день до антикомуністичної революції грудня 1989 року, з Емілією Добрін, Міхаєм Келіном та Ніколетою Ганку в головних ролях. Фільм також містить багато посилань на те, що відбувалося в попередні дні в Тімішоарі.

«Ми знімаємо фільми з потаємним бажанням сподобатися глядачам, а також бути оціненими тими, хто пише про кіно. Для мене така важлива нагорода – це більше, ніж визнання фільму. Це знак понадкордонного діалогу. Вище цього немає нічого», – зазначив режисер Богдан Мурешану.

Водночас Борока Біро, операторка-постановниця фільму «Новий рік, який не настав», була удостоєна спеціальної нагороди за образ Premio Autrici до 40 років  ім. Валентини Педічіні. Нагорода відзначає талант авторки віком до 40 років за видатні досягнення в режисурі, сценарії, монтажі, операторській роботі у фільмі, представленому в розділах Orizzonti, Orizzonti Extra, Giornate degli Autori та Settimana Internazionale della Critica. Борока Біро стала першою операторкою-постановницею, яка отримала цю нагороду, що вручається вже четвертий рік поспіль під егідою «Venezia a Napoli. Il Cinema Estesoˮ. «Новий рік, який не настав» – другий ігровий повнометражний фільм, над яким вона працювала як операторка.

15 серпня – День ВМС Румунії

 У четвер у великих портових містах на Чорному морі і Дунаї відзначили День ВМС Румунії. Найбільш вражаючі заходи відбулися в Констанці, де до тисяч глядачів приєдналися президент Клаус Йоганніс, спікер Сенату Ніколає Чуке, міністр оборони Ангел Тилвер та міністр внутрішніх справ Кетелін Предою. У демонстраційних навчаннях, найбільшому військово-морському заході року, взяли участь понад 2000 румунських і союзних моряків, 15 морських і річкових кораблів, кораблі берегової охорони, винищувачі F-16, два американських і французький патрульні і розвідувальні літаки, військові вертольоти «Пума» і парашутисти. Наприкінці навчань військові кораблі і літаки, вітрильники і цивільні катери пройшли парадом перед тисячами людей, які були присутні на заході. Глава держави заявив, що союзники вважають Румунію надійним стовпом регіональної безпеки і головним контрибутором у процес зміцнення сил стримування і оборони НАТО на східному фланзі. Він сказав, що, хоча ці часи позначені численними викликами безпеці, в контексті війни, розв’язаної Росією в Україні, Румунія сьогодні є безпечною і стабільною країною, а її громадяни захищені від будь-яких потенційних загроз. Глава держави додав, що Румунія продовжує бути важливим стовпом регіональної та євроатлантичної безпеки та є солідарною зі своїми союзниками по НАТО і партнерами з Європейського Союзу в їхніх зусиллях з надання допомоги Україні, яка вже понад два з половиною роки бореться проти жорстокої та незаконної агресії. У День Військово-морських сил глава держави сказав морякам, що відданість, наполегливість і дух самопожертви, які визначають їх, є прикладом досконалості, а Військово-морські сили Румунії – символом національної сили і стійкості.

Румунські пожежники гасять пожежі в Греції та Албанії

У вівторок Румунія направила другий контингент пожежників для підтримки зусиль по боротьбі з рослинними і лісовими пожежами, що охопили регіон Аттики в Греції. За даними Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій, 40 пожежників і два автомобілі пожежогасіння та швидкого реагування були доставлені до Греції повітряним транспортом, ще дві пожежні автоцистерни ємністю 3000 літрів і чотири рятувальники були доставлені наземним транспортом. Урешті-решт масштабну пожежу, що вирувала поблизу Афін, вдалося загасити, у тому числі за допомогою румунських вогнеборців. У понеділок інспекторат також повідомив, що один румунський пожежник, який допомагав гасити полум’я, отримав поверхневі травми обличчя, але не потребував спеціалізованого лікування. Місії продовжаться найближчими днями, залежно від ситуації на місцях. Цілі села в Греції були евакуйовані. Метеорологи оголосили «червоний» рівень небезпеки виникнення пожеж через високу температуру повітря, що досягає 40 градусів за Цельсієм у багатьох частинах країни, а також сильний вітер. З середи два румунські літаки також допомагають албанським вогнеборцям гасити лісові пожежі в цій країні. Згідно із заявою міністерства оборони, це літак Spartan, призначений для гасіння пожеж, і літак Hercules для логістичної підтримки.

Розслідування підозрілих смертей у лікарні Святого Пантелеймона в Бухаресті

Прем’єр-міністр Марчел Чолаку направив свою Контрольну службу до Міністерства охорони здоров’я, щоб визначити, чи це відомство належним чином провело перевірку в квітні в лікарні Святого Пантелеймона в Бухаресті після того, як медсестра відділення інтенсивної терапії повідомила про 17 підозрілих смертей пацієнтів протягом декількох днів. Тоді результати перевірки МОЗ показали, що звинувачення не підтвердилися і що були лише проблеми з комунікацією всередині лікарні. У середу голова контрольного органу Міністерства охорони здоров’я Сорін Лука подав у відставку на тлі розслідування прокуратури і арешту двох лікарок реанімаційного відділення лікарні Святого Пантелеймона, яких звинувачують у навмисному спричиненні смерті щонайменше одного пацієнта у важкому стані.

Румунські футбольні клуби в європейських змаганнях

Віцечемпіон Румунії CFR «Клуж» вийшов у плей-офф Ліги Конференцій, обігравши вдома в четвер увечері ізраїльський «Маккабі» (Петах-Тіква) з рахунком 1:0 у другому матчі третього попереднього раунду. CFR Клуж виграв і перший матч з аналогічним рахунком. У середу володар Кубка Румунії «Корвінул Гунедоара» у Лізі Європи на виїзді поступився з розгромним рахунком 6:1 казахстанській «Астані» і вибув з єврокубків. Також у вівторок чинний чемпіон Румунії з футболу бухарестський FCSB вибув з Ліги чемпіонів, після поразки від чеської «Спарти» Прага, з рахунком 3:2 вдома у другому матчі третього попереднього раунду. Перший матч завершився нічиєю 1:1. FCSB продовжить боротьбу в плей-офф Ліги Європи, де зіграє проти австрійського LASK Лінц. Тим часом, Олімпійський і спортивний комітет Румунії повідомив у середу про отримання від організаційного комітету Олімпійських ігор у Парижі бронзову медаль, яка буде передана гімнастці Ані Марії Бербосу, ​​за третє місце, зайняте у вільних вправах. Минулої суботи, перед завершенням Олімпійських ігор, Спортивний арбітражний суд вирішив, що Ана Марія Бербосу виграла бронзову медаль, а її співвітчизниця Сабріна Войня завершила змагання на 4-му місці. Це рішення скасувало рішення суддів від 5 серпня. Міжнародний олімпійський комітет постановив, що американка Джордан Чайлз, яка після оскарження результату була оголошена бронзовою призеркою змагання, повинна повернути медаль. Нагадаємо, Румунія завершила участь в Олімпійських іграх у Парижі з дев’ятьма медалями: трьома золотими, чотирма срібними і двома бронзовими, посівши 23 місце у медальному заліку.

Румунія та Сербія уклали меморандум про будівництво газового інтерконектора між двома сусідніми країнами. Документ був підписаний у понеділок на території ГЕС Залізні Ворота I міністром енергетики Румунії Себастіаном Бурдужею та  міністеркою гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравкою Дедович Ханданович. За їхніми словами, обидві країни планують розпочати будівництво вже наступного року. Очікується, що інвестиції будуть завершені до 2028 року, а проєкт є важливим кроком у зміцненні енергетичної безпеки обох країн і регіональної інтеграції ринків шляхом диверсифікації маршрутів поставок. Румунський міністр заявив, що завдяки цій інвестиції Румунія отримає переваги для всіх румунів: більш конкурентний ринок, який принесе найнижчу ціну для споживачів, енергетичну безпеку, деізоляцію енергетичних систем та диверсифікацію джерел постачання. Проєкт з’єднає газотранспортну систему Сербії з газопроводом BRUA в Румунії.

Себастіан Бурдужа сказав: «Ми підписали цей меморандум, спрямований на запуск газового інтерконектора, який ми назвали «Арад-Мокрін». Його протяжність становитиме близько 85 кілометрів, а кошторисна вартість – близько 80 мільйонів євро. Чим важливий цей інтерконектор? З одного боку, для енергетичної безпеки регіону, а також Румунії та Сербії, адже чим більше маршрутів, тим вищий рівень безпеки постачання, а з іншого боку, для того, щоб мати якомога нижчу ціну, справедливу ціну для кінцевого споживача.»

Міністр енергетики додав, що Румунія позиціонує себе як регіонального лідера в енергетичному секторі та постачальника геополітичної стабільності. «Ці елементи разом, а також інвестиції в саму інфраструктуру, створюють довіру та економічне зростання, робочі місця та розвиток всього регіону», – додав Себастіан Бурдужа. Він сказав, що Румунія посилює свій статус лідера в енергетичному секторі на регіональному рівні, надаючи свої ресурси та фахівців сусіднім країнам. У цьому контексті пан Бурдужа повідомив, що у першому кварталі цього року Румунія забезпечила майже 30% видобутку газу всього Європейського Союзу.

«Національна компанія Romgaz має надалі великі плани: Neptun Deep, інвестиція на суму чотири мільярди євро в Чорному морі, подвоїть видобуток румунського газу з 2027 року», – підкреслив Себастіан Бурдужа. У той же час, Румунія шукає технічні аргументи для перенесення узгодженого з європейською виконавчою владою кінцевого терміну закриття вугільних електрогенеруючих потужностей. Міністр економіки пояснив, що для переходу на газові джерела енергії потрібно більше часу, враховуючи, що 15% виробництва енергії в країні все ще залежить від вугілля.

ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс взяв участь у четвер в урочистому відкритті Румунського дому в Парижі, організованому Посольством Румунії у Франції. У своїй промові з цієї нагоди глава румунської держави зазначив, що завдяки цій особливій ініціативі, олімпійський рекорд, румунські цінності та культура будуть краще представлені та просунуті. У п’ятницю Клаус Йоганніс візьме участь у церемонії відкриття літніх Олімпійських ігор у Парижі, а також у прийомі з цієї нагоди, організованому Президентом Франції Еммануелем Макроном. Минулого тижня президент Клаус Йоганніс прийняв олімпійську команду Румунії, яка змагатиметься на Олімпійських іграх, у палаці Котрочень у Бухаресті. Він вручив спортсменам національний прапор, який під час церемонії відкриття нестимуть веслувальники Іонела та Маріус Козмюки. Олімпійська збірна Румунії складається з 106 спортсменів.

ВИБОРИ – Уряд Румунії прийняв у четвер термінову постанову про організацію президентських виборів 24 листопада та 8 грудня та парламентських виборів 1 грудня. Голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле оголосив, що прийнятий нормативний акт має на меті створення окремої виборчої інфраструктури для двох типів виборів, а також передбачає порядок призначення членів виборчих органів для обох виборів. За словами Тоні Гребле, за цією терміновою постановою послідують три інші постанови уряду щодо технічно-адміністративних заходів, необхідних для організації виборів, графіку їх проведення та виділеного бюджету. Згідно з терміновим розпорядженням, румуни в діаспорі зможуть голосувати поштою на парламентських і президентських виборах. Голова Постійного виборчого органу уточнив, що буде збережено таку ж кількість виборчих дільниць за кордоном, як і на червневих виборах до Європарламенту – понад 900.

ЗУСТРІЧ – Віце-прем’єр-міністерка України Ольга Стефанішина подякувала Румунії за підтримку, в тому числі в процесі вступу до Європейського Союзу, зазначивши, що розширення ЄС є гарантією безпеки. Ми чинили опір, ми чинили опір і ми будемо чинити опір разом у сильнішому, більш об’єднаному Євросоюзі, – заявила Ольга Стефанішина у четвер, після зустрічі з главою румунської дипломатії Лумініцою Одобеску.  Під час зустрічі з румунським міністром, віце-прем’єр-міністерка з питань європейської інтеграції Республіки Молдова Крістіна Герасимов подякувала Бухаресту за підтримку і підкреслила відкритість кишинівської влади до прискорення двосторонніх програм обміну досвідом у сфері європейських справ. Зустрічі відбулися напередодні другого дня Щорічної зустрічі румунської дипломатії  в Бухаресті. Цей день присвячений тематичній сесії, присвяченій гібридним загрозам та відповіді на них, а також економічній сесії, присвяченій стану процесу вступу Румунії до Організації економічного співробітництва та розвитку та актуальним питанням порядку денного румунської економічної дипломатії в сучасному геополітичному контексті.

БЕЗПІЛОТНИКИ – Північноатлантичний альянс заявив у четвер, що не має жодних ознак того, що знайдені в Румунії уламки російського безпілотника є доказом навмисної атаки на територію НАТО, але застеріг від «безвідповідальних і потенційно небезпечних» дій, – повідомляє інформаційне агентство Reuters. Міністерство оборони Румунії оголосило в четвер, що уламки безпілотників російського походження були знайдені на півночі південно-східного повіту Тульча після атак на цивільну і портову інфраструктуру в Україні поблизу румунського кордону у вівторок ввечері. За даними міністерства, місця, визначені як зони можливого ураження, знаходяться за межами населених пунктів (…) Водночас, Міністерство оборони надсилає рішучий сигнал про засудження цих російських атак на українські цивільні об’єкти та інфраструктуру, які є невиправданими і такими, що серйозно суперечать нормам міжнародного права. Нагадаємо, що днями мешканці повіту Тульча отримали повідомлення RO-ALERT про можливість падіння об’єктів з повітряного простору на румунську територію поблизу кордону з Україною. Подібні інциденти, коли фрагменти російських безпілотників падали на румунську територію, відбувалися восени 2023 року та в березні цього року.

ОПИТУВАННЯ – Понад 72% громадян ЄС вважають, що ЄС відіграє важливу роль у підтримці верховенства права в їхніх країнах, свідчать результати опитування Євробарометру. У Румунії цей показник становить 65%. Опитування було оприлюднене в середу, одночасно з доповіддю про верховенство права в ЄС, і показує, що майже 9 з 10 європейців вважають важливим, щоб усі держави-члени поважали фундаментальні цінності Євросоюзу, і ця думка не змінилася з 2019 року і дотепер. Порівняно з 5 роками тому, частка тих, хто відчуває себе поінформованим про ці цінності, зросла з 43% до 51%. Під цими фундаментальними цінностями європейці мають на увазі повагу до прав людини, верховенство права та демократію. Опитування також показує, що 86% європейців вважають важливим, щоб ЗМІ та організації громадянського суспільства могли працювати вільно і без тиску, навіть якщо вони критикують уряд.

82 з 107 спортсменів, які складають олімпійську команду Румунії на 33-х літніх Олімпійських іграх, прибули в неділю до Парижа на літаку, нещодавно перейменованому на ˮNadia Comăneciˮ (Надія Коменечі) на честь румунської гімнастки, яку називають «богинею Монреаля». До Франції полетіли спортсмени з веслування, плавання, спортивної гімнастики, настільного тенісу, водного поло, боксу, велоспорту, фехтування, яхтингу та стрільби з лука.

Голова Національного агентства з питань спорту, колишня веслувальниця Елізабета Ліпе уточнилала: «Якщо ви запитаєте мене, коли минули ці три роки, я не знаю, як сказати вам, але прийшов час від’їзду, час для румунської делегації вирушати на Олімпійські ігри. Емоції такі ж, як і тоді, коли ми змагалися. Спортсмени мають всю нашу підтримку».

Після приземлення в Парижі спортсменів і тренерів привітала посол Румунії у Франції Йоана Біволару, після чого вони отримали свої повноваження і попрямували до своїх помешкань. Лише плавець Давід Поповіч та веслувальники залишилися за межами Олімпійського селища. Давід Поповіч: «Дуже важко кваліфікуватися на Олімпіаду. Я маю на увазі, що всі говорять про досягнення, медалі, і це зрозуміло, але вражаючий результат є і сама кваліфікація. І я хотів би скористатися цим моментом, щоб привітати всіх нас, хто тут присутній. І з приводу всіх очікувань, які покладають на нас ЗМІ або публіка – ми спортсмени, і у нас є цілі, ми не вирушаємо з очікувань. Бажаємо нам удачі і сподіваємося, що вам сподобається.»

У найближчі дні до Парижа також прибудуть представники Румунії з веслування на каное, легкої атлетики, важкої атлетики, тенісу, боротьби, художньої гімнастики, дзюдо та триатлону. Бернадетт Шоч, тенісистка з настільного тенісу, що входить до світової топ-10 сказала: «Я намагалася виправити абсолютно все, чого, як я знала, не вистачало. Я зробила все. Я дуже щаслива і пишаюся тим, що зробила у підготовці до Олімпійських ігор. Тепер я не можу дочекатися, щоб успішно змагатися і спробую здобути довгоочікувану олімпійську медаль».

Присутні в Парижі спортсмени зобов’язані продовжити історію першої медалі, завойованої Румунією на Олімпійських іграх 1924 року, теж у столиці Франції, – заявив голова Румунського олімпійського і спортивного комітету Міхай Коваліу – «Я не можу не думати про те, що було 100 років тому. Я не можу не думати про те, що 100 років тому в Парижі ми відкрили цей шлях бронзовою медаллю, і саме від нас залежить продовження цієї прекрасної історії збагачення «скарбниці» Румунії ще більшою кількістю блискучих олімпійських медалей і проведення Олімпійських ігор на найвищому рівні. Олімпійські ігри в Парижі розпочнуться 26 липня, а на церемонії відкриття румунський прапор нестимуть веслувальники Іонела та Маріус Косміуки, чоловік і дружина. Змагання завершаться 11 серпня.