Category: Актуальні теми

Важко бачити, як така велика чемпіонка залишає спорт, пишуть американці з Tennis Letter, платформи, що спеціалізується на спортивній інформації, після того, як велика чемпіонка Сімона Халеп оголосила про те що вирішила завершити свою спортивну кар’єру. Спортсменка з Констанци (південний схід Румунії) надихнула багатьох людей на своєму шляху, підкреслює Tennis Letter. «Я не знаю, смуток це чи радість, думаю, що обидва почуття випробовують мене. Але я приймаю це рішення зі спокійним серцем. Я завжди була реалісткою щодо себе. Моє тіло не здатне витримати стільки, щоб дістатися туди, де я, можливо, була. Туди дуже важко потрапити, і я знаю, що означає потрапити туди».

Це були слова Сімони після її поразки від італійки Лючії Бронзетті у вівторок у Клужі (північний захід) у першому колі турніру Transylvania Open. Пізніше вона пояснила на прес-конференції: «Я спокійна, бо знаю, що не зробила нічого поганого в тенісі. Зараз я просто хочу відпочити, я виснажений професійний тенісист і хочу відпочити. Я більше не хочу будувати плани, хочу дозволити життю відбуватися само по собі, а там видно буде».

Сімона Халеп – найвидатніша тенісистка в історії Румунії, про що свідчать цифри. Вона була першою ракеткою світу протягом 64 тижнів між 2017 та 2019 роками – які були піковими роками її кар’єри. Вона виграла два титули Великого шолома – Ролан Гаррос 2018 і Вімблдон 2019, зіграла в трьох фіналах найважливіших тенісних змагань: два на Ролан Гаррос (2014, 2017) і один на Відкритому чемпіонаті Австралії (2018), а також грала у фіналі Турніру чемпіонів. Загалом Сімона виграла 24 титули, починаючи з 2013 року, коли вперше вийшла на великий корт.

Вона заробила на тенісі понад 40 мільйонів доларів, посідаючи третє місце в історії після сестер Вільямс. Наймолодшу, Серену, переконливо перемогла у фінальному раунді на знаменитому лондонському корті Вімблдону. В історії білої гри також є кілька пам’ятних матчів Сімони з такими тенісистками, як Марія Шарапова, Анжеліка Кербер та Каролін Возняцкі, що запам’ятаються надовго.

Але найскладніший і найдовший матч у її кар’єрі був зіграний не на грунті, трав’яному чи хардовому покритті, а у суді. Спортивному арбітражному суді, знаменитому швейцарському суді у Лозанні, покликаному визначити, чи вживала румунка допінг навмисно. У 2022 році Халеп отримала позитивний результат на заборонену речовину і згодом була дискваліфікована на чотири роки. Вічність у тенісі та багатьох інших видах спорту, тим більше, що румунці на той час виповнився 31 рік.

У березні минулого року Спортивний арбітражний суд постановив, що Халеп не порушувала антидопінгових правил навмисно, і болісний для її честі матч було виграно. Вона повернулася до змагань, але не на тому рівні, на який сподівалася через фізичні проблеми. Організатори турнірів Ролан Гаррос та Вімблдону негайно відреагували на повідомлення про завершення професійної кар’єри румунки, згадавши її виступи та побажавши їй всього найкращого у новому житті після тенісу.

Румунська Православна Церква (РПЦ) святкує 4 лютого століття відтоді, як стала патріархатом. Ідея стати патріархатом виникла за кілька десятиліть до цього, після того, як РПЦ стала автокефальною в 1885 році, але матеріалізувалася лише після Великого об’єднання 1918 року, коли вона налічувала 14 мільйонів віруючих і мала п’ять митрополій та 18 єпархій. Тоді, наприкінці Першої світової війни під владу Бухареста перейшли провінції з румунським населенням, окуповані сусідніми царською та австро-угорською багатонаціональними імперіями: Басарабія (схід), Буковина (північний схід), Трансільванія (центр), Банат, Крішана та Марамуреш (захід). Окрім спільної етнічної приналежності, культури та мови, їх також пов’язувала з батьківщиною переважно православна віра.

Акт про створення Румунського Православного Патріархату, зачитаний на засіданні Синоду 4 лютого 1925 року і одноголосно схвалений його членами, згодом був прийнятий Парламентом. Того ж місяця було оприлюднено закон і статут про організацію Румунської Православної Церкви, згідно з яким Предстоятель Митрополит Мірон Крістя став Патріархом. Він надіслав листи-повідомлення до Вселенського Патріархату та інших сестринських Православних Церков. Вселенський Патріарх Василій ІІІ видав акт визнання Румунського Патріархату 30 липня 1925 року, а інтронізація Мірона Крісті як Патріарха відбулася 1 листопада того ж року.

Через століття після свого заснування Румунський Патріархат проголошує 16 нових святих. Це духовні лідери та богослови, які відзначилися своїм сповідуванням віри під час атеїстичного комуністичного режиму, встановленого радянською окупаційною армією, та у в’язницях, в яких вони відбували покарання. Троє з 16 походять з Бессарабії, східної румунської території, анексованої в 1940 році сталінським Радянським Союзом, на якій була створена Республіка Молдова. Патріархат у Бухаресті відновив свою Бессарабську митрополію в 1992 році, всього через рік після розпаду СРСР, і велике число громадян сусідньої республіки належать до Румунської Православної Церкви.

Синод також підтримує створення Румунської Православної Церкви в сусідній Україні, де проживає понад 400.000 етнічних румунів, переважно поблизу кордону в Північній Буковині, Північній і Південній Бессарабії та Герцаївському краї. Є також мільйони румунських православних віруючих у діаспорі на Заході – у Західній Європі та Північній Америці. Під час останнього перепису населення в Румунії у 2021 році майже 16,4 мільйона осіб із загальної кількості постійного населення задекларували свою конфесійну приналежність. 85,3% з них визнали себе православними, 4,5% визнали себе римо-католиками, 3% – реформатами і 2,5% – п’ятидесятниками. 0,7% румунів визнали себе греко-католиками. 0,9% опитаних визнали себе безвірими, атеїстами чи агностиками.

Уряд у Бухаресті затвердив проєкт бюджету Румунії на цей рік, який базується на економічному зростанні в 2,5%, середній інфляції в 4,4% і дефіциті в 7% ВВП. Після його прийняття міністр фінансів Танцош Барна заявив, що це тверезий і збалансований бюджет, заснований на розважливому прогнозі, з акцентом на інвестиції з рекордними асигнуваннями в 150 мільярдів леїв (близько 30 мільярдів євро).

Міністр також запевнив, що грошей на зарплати, пенсії та соціальні виплати вистачить… але на рівні 2024 року, після того, як виконавча влада вже заморозила на початку січня будь-яку індексацію чи підвищення зарплат для багатьох працінивків державного сектору терміновою постановою, а пенсії більше не індексувалися на рівень інфляції. Також було оголошено, що центральні державні установи та державні компанії будуть реорганізовані з метою скорочення їхніх витрат при одночасному наданні якісних послуг.

Міністр Танцош Барна додав, що важливо утримувати бюджет збалансованим протягом наступних семи років, поки він не повернеться до дефіциту в 3%, щоб управляти структурними вразливостями національної економіки. Транспорт отримає додаткові кошти на продовження вже розпочатих інфраструктурних проєктів, так само як і міністерства енергетики, праці, освіти, охорони здоров’я та європейські фонди, а 2,5% валового внутрішнього продукту буде виділено на оборону для модернізації військової техніки.

Бюджети спецслужб цього року також зростуть, причому найбільше – у Службі спецзв’язку, на модернізацію ІТ-інфраструктури та підготовку до президентських і місцевих виборів. Серед установ, які отримають менше грошей, – Парламент, Адміністрація Президента і міністерства сільського господарства, розвитку та культури. Що стосується державного боргу, міністр фінансів Танчош Барна пояснив, що він має тенденцію до зниження, але наслідки минулих запозичень ще довго відчуватимуться у витратах на виплату відсотків.

На його думку, Румунія повинна більше виробляти і менше позичати. Однак, на тлі, з одного боку, протестів важливих категорій румунів, незадоволених обмеженням їхніх доходів, а з іншого боку, імперативної вимоги Єврокомісії скоротити дефіцит, проект бюджету на 2025 рік надійшов до парламенту для обговорення цього тижня за терміновою процедурою, на самому початку парламентської сесії. Очікується, що дебати та голосування будуть спокійними, оскільки депутати правлячих коаліційних партій, які все одно складають більшість, мобілізуються.

Після кількох тижнів зростання кількості випадків респіраторних інфекцій, будь то грип, пневмонія або застуда, служби охорони здоров’я в четвер оголосили в Румунії стан епідеміологічної загрози. Таке рішення було прийнято з метою обмеження поширення інфекцій, оскільки, за останніми даними, минулого тижня лікарі по всій країні зареєстрували майже 134 тис. пацієнтів з респіраторними симптомами.

З них 11 000 були хворі на грип, на 4 тисячі більше ніж у цей же період минулого року. Зростаючи з тижня в тиждень, цей показник перевищив середній показник за останні сезони, – кажуть фахівці, які також повідомили, що минулого тижня було зафіксовано вісім летальних випадків. Таким чином, загальна кількість підтверджених смертей від вірусу грипу в цьому холодному сезоні досягла 22.

У лікарнях країни вже запроваджено заходи, адаптовані до епідеміологічної ситуації, та обмежено відвідування, а Міністерство охорони здоров’я нагадало населенню про загальні заходи для запобігання захворюваності та поширенню вірусу. Серед них – регулярне миття рук з милом, прикривання носа та рота серветкою під час кашлю чи чхання та викидання її після використання, а також прикривання носа та рота серветкою під час кашлю.

Водночас щодня провітрюйте приміщення та уникайте місць великого скупчення людей, а в разі появи симптомів застуди чи грипу зверніться до свого лікаря для призначення відповідного лікування. Крім того, люди з ознаками і симптомами, що вказують на грип – лихоманка, чхання, кашель, біль у горлі, біль у м’язах – повинні уникати відвідування громадських місць, допоки симптоми не зникнуть, – кажуть представники охорони здоров’я.

Що стосується дитячих садків і шкіл, то фахівці рекомендують проводити щоденні огляди, інформувати батьків при перших ознаках і симптомах респіраторних інфекцій, ізоляції дітей, хворих на грип, вдома, а також забезпеченні необхідними матеріалами для регулярної дезінфекції рук і поверхонь.

Представники Міністерства охорони здоров’я також привертають увагу на те, що найефективнішим і найбезпечнішим способом профілактики грипу та його важких форм є щеплення проти грипу. Вона особливо рекомендована людям з хронічними захворюваннями, дітям, вагітним жінкам, медичному та допоміжному персоналу лікарень і амбулаторій, а також особам старше 65 років.

У Польщі, країні з найбільшим єврейським населенням до Голокосту, у понеділок, 27 січня, відбулися урочистості з нагоди 80-річчя звільнення нацистського концтабору Аушвіц. На найвідомішій із фабрик смерті, створених нацистським режимом, загинула майже одна шоста з 6 мільйонів євреїв, які стали жертвами геноциду.

Президент Польщі Андрей Дуда заявив, що його країна оберігає пам’ять про Голокост, щоб така людська катастрофа ніколи не повторилася. 50 тих, хто вижив, більшість із них у віці від 80 до 90 років, взяли участь у церемоніях. Деякі з них багато разів поверталися до Освенціма, і їхнє послання завжди полягало в тому, щоб розповідати людям, що сталося, і що ці жахи не повинні повторитися.

Румунію представила міністр культури Наталія Інтотеро. На найвищому рівні були представлені такі країни, як Німеччина, Велика Британія, Франція чи Іспанія. У Бухаресті президент Клаус Йоганніс надіслав послання, в якому заявив, що 27 січня 1945 року назавжди залишиться днем в історії, коли була записана найтемніша сторінка – звільнення комплексу табору Аушвіц-Біркенау.

«Ті, кому вдалося залишитися в живих, могли б засвідчити всьому світу, що на землі було розв’язано пекло, але також і те, що сила життя остаточно перемогла смерть». «Безпрецедентна катастрофа, в якій загинуло 6 мільйонів дітей, жінок і чоловіків», – підкреслив Йоганніс. Він нагадав, що 27 січня також є днем, коли Румунія вшановує страждання жертв Бухарестського погрому в 1941 році, коли тисячі євреїв були передані бандам легіонерів (крайнім правим).

Послання президента також стосувалося сьогодення. На думку Йоганніса, на міжнародному рівні популізм, екстремізм, ксенофобські та антисемітські настрої та прояви підступно маскуються з наміром підірвати фундаментальні стовпи, на яких побудований вільний світ, в якому фундаментальні права відіграють важливу роль. А поширення ненависті, нападів, насильницької лексики та дезінформації послаблюють демократії та ризикують зневажити права та свободи, так важко здобуті упродовж часу.

Він наголосив, що Румунія зробила важливі кроки на шляху вшанування пам’яті жертв Голокосту та боротьби з антисемітизмом шляхом прийняття потужного законодавства в цій галузі та розробки меморіальних та освітніх проєктів, які сприяють культурі, заснованій на фундаментальних європейських цінностях.

Зі свого боку, прем’єр-міністр Марчел Чолаку підтвердив тверду прихильність румунського уряду боротися з антисемітським лихом, а також поширювати пам’ять жертв Голокосту. Він заявив, що обов’язком влади є запевнитися тим, що румунське суспільство знає і не повторює помилки історії. У понеділок прем’єр-міністр взяв участь у Кораловому храмі в Бухаресті, найбільшому столичному мозаїчному місці поклоніння, у церемонії, присвяченій Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту та вшанування пам’яті жертв антиєврейського легіонерського погрому в Бухаресті.

Для Румунії та її економічних і фінансових перспектив 2025 рік починається так само, як закінчився попередній: фінансове рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило рейтинг Румунії на рівні «BBB-», що є останнім кроком у категорії, рекомендованій для інвесторів, але переглянуло перспективу прогнозу зі стабільного на негативний. Наприкінці минулого року агентство Fitch також переглянуло прогноз рейтингу Румунії за довгостроковими кредитами в іноземній валюті на негативний, але зберегло попередній рівень BBB-. Standard & Poor’s попереджає про те, що фрагментоване та невизначене політичне середовище, ймовірно, призведе до затримки порядку денного фіскальної консолідації уряду.

Усі великі витрати перед виборами підштовхнули дефіцит до майже 8,7% ВВП, нагадують експерти агентства, що значно перевищило їхні очікування, що сигналізує про проблеми з контролем витрат в умовах сповільнення економіки. Експерти також кажуть, що більш м’яка фіскальна політика збереже високий рівень дефіциту поточного рахунку та дедалі більше фінансуватиметься за рахунок боргових зобов’язань, що наражатиме країну на небезпеку шоку довіри з боку іноземних інвесторів.

У своїй першій реакції міністр фінансів Танцош Борно заявив, що зміна прогнозу рейтингового агентства зі стабільного на негативний свідчить про необхідність вжиття заходів для скорочення бюджетного дефіциту, розсудливого бюджету та більш обережної держави. “Румунія як і раніше рекомендується інвесторам як безпечна країна. Прийняті урядом рішення щодо скорочення бюджетного дефіциту і зміцнення економічного зростання повинні бути реалізовані швидкими темпами, в тому вигляді, в якому вони вже узгоджені з нашими європейськими партнерами”, – написав міністр на своїй сторінці в Facebook.

Він підкреслив, що цьогорічний бюджет, який незабаром буде направлений до парламенту на затвердження, посилює цей ощадливий підхід до управління державними коштами. Якщо розвиток економіки підтвердить побоювання рейтингових агентств і відбудеться втрата стабільного рейтингу, це призведе до збільшення вартості запозичень Румунії. На думку аналітиків, скептицизм серед інвесторів і рейтингових агентств зберігається через політичну нестабільність і затримку структурних реформ.

Однак наприкінці минулого року новостворений коаліційний уряд СДП – НЛП – ДСУР ухвалив термінову постанову, що відображає бажання різко скоротити всі непотрібні витрати, особливо в адміністративній, центральній та місцевій сферах, з метою зменшення дефіциту. Виконавча влада також заморозила зарплати та пенсії, індексація яких штовхнула б бюджет небезпечно вниз. Ці заходи вже викликали хвилю невдоволення серед деяких категорій державних службовців, тому на коаліційний уряд чекає серйозне соціальне випробування.

Більше того, 2025 рік волею обставин також став роком виборів, як і 2024 рік. У травні румуни обиратимуть нового президента після того, як Конституційний суд скасував президентські вибори в грудні минулого року на підставі того, що виборчий процес був порушений.

Міністерство національної оборони засудило нову дезінформаційну кампанію російських ЗМІ щодо Румунії. Цього разу російські журналісти порушили тему атак безпілотників, здійснених силами Російської Федерації на цивільну портову інфраструктуру в Україні поблизу румунського кордону в ніч з 16 на 17 січня. Російські журналісти пишуть, що атака сталася днем пізніше, в ніч з 17 на 18 січня.

Згідно зі сценарієм, метою агресії була б операція з переправлення румунських військовослужбовців або румунських найманців на човнах з румунського на український берег. Під час атаки, пишуть російські журналісти, війскові сили румунської армії нібито відкрили вогонь по російським безпілотникам із засобів, які перебували на території Румунії. У пропагандистському матеріалі також стверджується, що атака безпілотників була наказана з верхівки російської армії і призвела б до численних загиблих і поранених з румунського боку. У сценарії Кремля також з’являються гелікоптери ВПС Румунії, які мали б втрутитися для евакуації так званих поранених і забезпечити вогневу підтримку інтервенції українських сил на іншому березі.

Реакція румунської сторони була різкою. Міністерство оборони в Бухаресті назвало те, що представила російська преса, нісенітницею, «абераціями, які не мають жодного підтвердження в реальності». Міноборони вказує, що в ніч з 16 на 17 січня системи моніторингу і спостереження румунської армії зафіксували порушення національного повітряного простору, що призвело до оповіщення населення повіту Тулча і підняття в повітря двох літаків F-16 ВПС Румунії. Згодом, команди фахівців з Міноборони, Румунської служби інформації та Міністерства внутрішніх справ ідентифікували дві ділянки, куди впали уламки російських безпілотників.

Міністерство оборони Румунії зазначає, що, незважаючи на абсурдність і неправдоподібність, інформація, вигадана в кремлівських пропагандистських лабораторіях, є частиною системи російських операцій впливу і маніпуляцій, які зараз проводяться в румунському і союзному публічному просторі. За даними Міноборони, їхньою метою є створення хибного уявлення про те, що НАТО прагне вступити у війну з Росією і що Румунію намагаються втягнути в цей конфлікт. На думку румунської сторони, цей пропагандистський наратив також націлений на росіян, яких годують міфом про обложену фортецю, маніпулюючи ними, щоб переконати, що Росія знаходиться під загрозою нападу з боку НАТО і що в Україні російські солдати воюють проти НАТО в рамках так званої «спеціальної військової операції».

На думку Бухареста, реальність, яку намагається приховати кремлівська пропаганда, полягає в тому, що Росія, повністю ігноруючи міжнародні норми, мілітаризувала Чорне море, вторглася в Україну і незаконно анексувала Крим у 2014 році, а з 2022 року веде незаконну агресивну війну проти суверенного сусіда». І останнє, але не менш важливе, Міноборони Румунії попереджає, що слід очікувати, що неправдива інформація, представлена в цьому матеріалі, також буде підхоплена векторами російської пропаганди, що діють у румунському публічному просторі, і посилена, зокрема, на цифрових платформах.

Цього року з 24 серпня по 21 вересня в Румунії проходитиме Міжнародний фестиваль імені Джордже Енеску. Цьогорічний фестиваль буде особливим, адже відзначатиме сім десятиліть з дня смерті великого румунського композитора.

«Кожен фестиваль і створення самого фестивалю були спрямовані на те, щоб вивести музику і геній Енеску на більш важливу і помітну світову сцену, і ми продовжуємо в тому ж дусі. Цього року ми маємо багато творів Енеску. Будуть також новини з творів Енеску, які будуть представлені на фестивалі», – підкреслив диригент Крістіан Мечелару, художній керівник фестивалю. За його словами, 27-й фестиваль ставить важливий наголос на культурні заходи і концерти, якомога більшій кількості по всій Румунії та для всіх румунів.

З іншого боку, це буде видання, присвячене ювілеям і пам’ятним датам: 50 років від дня смерті Дмитра Шостаковича, 150 років від дня народження Моріса Равеля, 100 років від дня народження диригента Маріна Константіна, творця хору «Мадригал», 100 років діяльності Данського національного симфонічного оркестру, 45 років від дня заснування Бременського камерного філармонічного оркестру і 70 років від дня заснування Трансільванського філармонічного оркестру в Клуж-Напоці.

Міжнародний фестиваль імені Джордже Енеску є міжнародним еталоном мистецької досконалості, – заявила міністерка культури Наталія Інтотеро. Вона вважає, що Фестиваль Джордже Енеску – це набагато більше, ніж просто мистецька подія, це символ румунської культурної цінності, можливість вшанувати спадщину генія класичної музики Джордже Енеску. Міністерка культури висловила підтримку освітніх заходів для студентів, учнів та молодих митців через програми стажування, тренінги та майстер-класи, які відбудуться і цього року в рамках фестивалю.

Мер Бухареста Нікушор Дан сказав, що для Бухареста є великою радістю приймати цей фестиваль. «Одним з наших завдань є стимулювання культурних, академічних та спортивних заходів, щоб Бухарест став брендом для такого роду подій. Фестиваль Енеску необхідний в румунському культурному світі, тому що він встановлює стандарт і зобов’язує інших культурних діячів дотримуватися цього стандарту», – сказав мер столиці.

27-й Міжнародний фестиваль імені Джордже Енеску обіцяє бути одним з найцікавіших з організаційної точки зору. 80 симфонічних концертів, камерних концертів, хорів, інструментальних ансамблів від двох до десяти музикантів з 28 країн світу приїдуть до Бухареста та країни, з яких 18 – з Румунії, 9 – з Німеччини, 6 – європейські проектні ансамблі, а також ансамблі з Франції, Великобританії, Італії, Швейцарії, Іспанії, Польщі, Австрії, Данії, Естонії, Литви та Латвії. У країні відбудеться близько 50 концертів та сольних виступів.

Згідно з останнім звітом «Глобальні економічні перспективи», опублікованим Світовим банком, цього року румунська економіка зросте на 2,1% порівняно з 3,8%, скільки було прогнозовано в середині минулого року. Прогноз установи на наступний рік також погіршується – з 3,8% до 2,6%. За даними Світового банку, очікується, що зростання в Центральній Європі відновиться до 2,8% у 2025 році та 3% у 2026 році завдяки стійкому приватному попиту.

Однак очікується, що зростання експорту в Центральній Європі залишатиметься скромним, відстаючи від показників єврозони, які також є низькими. На думку експертів міжнародної організації, інвестиції, особливо в Польщі та Румунії, покращаться завдяки структурним реформам та затримці фінансування з боку ЄС. Ці країни отримали 19% і 33% асигнувань з Фонду відновлення та стійкості, відповідно, при цьому близько 13% цілей були досягнуті і позитивно оцінені, – йдеться у звіті.

Незважаючи на приплив фінансування з боку ЄС, нещодавно оголошені заходи з фіскальної консолідації призвели до значного погіршення прогнозу для Румунії з червня, – повідомляє Світовий банк. Місія МВФ відвідає Бухарест на початку лютого для зустрічей з представниками нового румунського уряду та Національного банку. Метою візиту є аналіз останніх економічних і фінансових подій та оновлення макроекономічного прогнозу.

Наприкінці минулого року рейтингове агентство Fitch погіршило свої прогнози щодо зростання валового внутрішнього продукту Румунії у 2025 та 2026 роках до 1,4% та, відповідно 2,2%, зважаючи на слабше відновлення в єврозоні. Більше того, Світовий банк прогнозує, що ВВП в єврозоні зросте лише на 1% у 2025 році, після того, як у червні прогнозував зростання на 1,4%. Погіршення прогнозу пов’язане зі скороченням споживання, низькими інвестиціями бізнесу та слабкими промисловими показниками.

Світовий банк попереджає про наслідки проблем Німеччини, на яку припадає майже 30% ВВП єврозони. Крім того, Світовий банк попереджає, що потенційні додаткові тарифи США в розмірі 10% можуть знизити і без того крихке глобальне економічне зростання на 0,3 відсоткових пункти, якщо торгові партнери США запровадять свої власні тарифи.

Потенційні додаткові тарифи знизять економічне зростання США на 0,9%, яке прогнозується у 2,3% у 2025 році. За оцінками Світового банку, прямі іноземні інвестиції в країни, що розвиваються, зараз становлять половину від рівня 2000 року, а глобальні торговельні обмеження в п’ять разів перевищують середній показник 2010-2019 років.

Половина електроенергії, що споживається в Республіці Молдова на правому березі Дністра, надходить з внутрішніх джерел, включаючи відновлювані джерела енергії, в той час як інша половина імпортується з Румунії, – заявила президентка Молдови Майя Санду на прес-конференції у вівторок. Лідерка в Кишиневі скликала засідання Вищої ради безпеки, щоб обговорити ситуацію в енергетичному секторі та заходи з надання допомоги населенню. Вона звинуватила Російську Федерацію в спробі спровокувати політичну кризу в Республіці Молдова шляхом припинення поставок газу до сепаратистського, переважно російськомовного Придністровського регіону.

Майя Санду повторила, що, незважаючи на гуманітарну кризу, адміністрація сепаратистського регіону відмовилася від допомоги і поставила умови для прийняття запропонованих рішень. Зокрема, Кишинів запропонував купувати газ на європейському ринку для лівого берега Дністра і разом з українськими партнерами пропонувати вугілля для виробництва електроенергії в Придністров’ї.

Всі ці форми підтримки залишилися без відповіді з боку Тирасполя, підкреслила Майя Санду: «Кишинів дуже чітко сказав, що якщо є пацієнти у важкому стані, їх можна перевести до лікарень на правому березі. Ця пропозиція також була відхилена, і машини швидкої допомоги з правого берега досі не мають доступу на лівий берег для надання допомоги людям, які її потребують. Метою цієї гуманітарної кризи, спровокованої Кремлем на лівому березі, є створення політичної кризи на правому березі та ескалація ситуації».

Нещодавно влада Придністров’я оголосила, що заходи з енергозбереження дозволила її послабити обмеження, спричинені відключенням російського газу, і що тривалість відключень електроенергії скоротиться. Придністров’я, яке відокремилося від Республіки Молдова наприкінці радянського правління, досі покладалося на російський газ, що транспортується через Україну. Майже три роки від коли Росія почала війну, українська влада відмовилася продовжити угоду про транзит газу й в 2025 році. Російський гігант «Газпром» оголосив, що не постачатиме газ до Республіки Молдова альтернативними маршрутами, посилаючись на молдовську «заборгованість» у понад 700 мільйонів доларів.

Кишинів, який засуджує вторгнення Росії в Україну, заперечує цю цифру. А президентка Майя Санду заявила, що «Газпром» може постачати газ до Придністров’я альтернативним маршрутом – газопроводом «Турецький потік» – через Туреччину, Болгарію та Румунію. Румунський міністр енергетики Себастьян Бурдужа ще раз запевнив, що Румунія не має проблем з енергопостачанням на весь холодний сезон, що є достатні запаси і що внутрішні потреби в газі не залежать від щоденного експорту до Молдови, який здійснюється на комерційних умовах. У цьому контексті він знову підняв питання про необхідність для Європи зменшити свою залежність від російського газу.

Уперше виступаючи перед комітетами Європарламенту із закордонних справ та оборони, генеральний секретар НАТО заявив, що Європа не може дозволити собі відокремитися від Сполучених Штатів в оборонній сфері. Марк Рютте повідомив депутатів Європарламенту, що на США наразі припадає близько 60% усіх витрат НАТО і, що без США європейцям довелося б вчетверо збільшити витрати на оборону. За таких умов військова безпека буде досягнута лише через 10-15 років, – пояснив очільник НАТО, який також запропонував спростити процедури закупівлі та постачання озброєнь.

Марк Рютте закликав європейців виділяти на оборону більше коштів, ніж коли-небудь раніше. 2% ВВП виявляється занадто мало в умовах війни в Україні, – заявив генеральний секретар НАТО, додавши, що безпека є найважливішою річчю для збереження того, чого досягла європейська демократія. Водночас він запропонував назвати гібридні атаки, про які говорять вже близько 15 років, “кампанією з дестабілізації”. Йдеться про Росію, яка, за словами пана Рютте, атакує Європу різними способами:

“Російська війна продовжує сіяти хаос. Водночас Росія посилює кампанію з дестабілізації проти наших країн: кібератаки, замахи на вбивства, диверсії та багато іншого. Ми звикли називати це гібридними діями, але я хочу відмовитися від цього терміну і назвати це кампанією з дестабілізації. І Росія діє не сама. Їй допомагають Китай, Північна Корея, Іран. Тим часом залишаються й інші загрози: тероризм, розповсюдження ядерної зброї, дезінформація і, звичайно, зміна клімату. Країни НАТО збільшили свої витрати на оборону. Дві третини з них зараз витрачають на оборону щонайменше 2% ВВП. Це добре, і я вітаю їхні зусилля. Але будьмо чесними, 2% – це далеко не достатньо. Наша промисловість все ще занадто мала, занадто роздрібнена  і, будьмо відверті, занадто повільна. Я вітаю і підтримую дії ЄС, спрямовані на подвоєння зусиль з відновлення і розширення нашої оборонно-промислової бази. Завдяки цій програмі ЄС ми маємо можливість зміцнити нашу спільну безпеку.”

Станом на сьогодні лише 23 з 32 країн-членів НАТО досягли цільового показника Альянсу в 2% ВВП для оборонних потреб, в тому числі і Румунія. Новообраний президент США Дональд Трамп закликав європейських членів НАТО збільшити свої оборонні бюджети щонайменше до 5% ВВП – ціль, яку в ЄС вважають нереальною, але рішення про те, чи підвищувати цю ціль, очікується на наступному саміті НАТО, який відбудеться в Гаазі в червні 2025 року.

Після 31 березня громадяни Румунії зможуть подорожувати до Сполучених Штатів за спрощеною процедурою після того, як американська влада надала Румунії статус країни-учасниці програми безвізового режиму. Про скасування візового режиму для румунів у  п’ятницю офіційно оголосило  Міністерство внутрішньої безпеки США.

“Це важливий і щасливий момент для всіх румунів, а рішення Сполучених Штатів показує, наскільки міцним з часом став зв’язок між Румунією і США”, – заявив з цього приводу посол Румунії у Вашингтоні Андрей Мурару. Він також пояснив переваги цього кроку: “Окрім цілої низки економічних та безпекових переваг, румуни, які хочуть поїхати до Америки, тепер можуть зробити це набагато простіше, швидше і дешевше. Румунам більше не потрібно чекати місяцями, їм більше не потрібно проходити співбесіду, їм більше не потрібно платити значні кошти. Від сьогодні подорож до Америки стала коротшою. Румунія стає першою країною в Чорноморському регіоні, яка приєдналася до цієї обраної програми і це в інтересах просування двосторонньої і регіональної співпраці в галузі безпеки”.

Перед поїздкою до США громадяни Румунії повинні будуть зареєструватися в Електронній системі авторизації подорожей (ESTA), а особи, які не отримають дозвіл через цю систему, не зможуть потрапити на борт літака, що прямує до Сполучених Штатів. Дозвіл на поїздку, який замінює візу, буде дійсним протягом двох років, з необмеженою кількістю в’їздів і виїздів зі Сполучених Штатів. За інформацією посольства США в Бухаресті, дозвіл може бути використаний для поїздок терміном до 90 днів і коштує 21 долар США.

В інтерв’ю Радіо Румунія посол Андрей Мурару уточнив, що скасовуються лише візи типу В, тобто туристичні та ділові, для будь-яких інших цілей , будь то робота, навчання або лікування, треба буде й надалі подавати  заявку та проходити співбесіди для отримання візи. У той же час, румуни все ще зможуть подавати заявки на отримання американських віз, з тією перевагою, що вони будуть дійсні протягом 10 років, а тривалість поїздки становитиме максимум шість місяців.

“Це величезний успіх, який призведе до ще більш динамічного розвитку наших двосторонніх відносин на всіх рівнях”, – заявив у Бухаресті Президент Клаус Йоганніс, який привітав усіх, хто сприяв включенню Румунії до програми безвізового режиму.

На останньому засіданні цього року уряд Румунії прийняв надзвичайну постанову, на основі якої буде складено державний бюджет на 2025 рік. Документ, який викликав бурхливі суперечки, має на меті обмежити державні витрати і скоротити бюджетні витрати на один відсоток від валового внутрішнього продукту, що становить близько 19 мільярдів леїв. Іншою метою є збільшення бюджетних надходжень за рахунок реалізації структурних реформ Національного плану відновлення та стійкості.

Прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку зазначив, що Румунія отримала від Європейської комісії продовження з чотирьох до семи років терміну скорочення бюджетного дефіциту, і першим кроком є його зниження до 7% у 2025 році. Попереду важкий економічний рік, підкреслив Чолаку, і в цьому контексті необхідні заходи, щоб захистити Румунію «від можливих великих фінансових ризиківˮ. Заплановані заходи включають заморожування пенсій і зарплат у бюджетному секторі, а також державних допомог для дітей.

Документ також скорочує субсидії політичним партіям на 25% від цьогорічного рівня. З іншого боку, у 2025 році не будуть приймати на роботу у державному секторі, а окремі державні установи будуть скасовані або об’єднані. Водночас, ваучери на відпустку будуть надаватися за умови доплати працівником 800 леїв. Міністр фінансів Танцош Барна заявив, що постанова також передбачає, що люди, які працюють у будівництві, сільському господарстві та ІТ, сплачуватимуть податок на свою заробітну плату. Ухвалений урядом документ збільшує податок на дивіденди з 8 до 10 відсотків та вводить новий податок на спеціальні споруди. Цей податок не стягуватиметься протягом наступних 90 днів, протягом яких будуть розроблені правила його застосування, а міністр фінансів проведе консультації з великими компаніями, що інвестують в Румунію, щодо цього податку.

Кілька профспілкових організацій та організацій роботодавців висловили своє невдоволення податковими та бюджетними заходами, прийнятими виконавчою владою. Профспілки секторів освіти, державного управління та соціальної допомоги, а також Федерація роботодавців енергетики розкритикували відсутність соціального діалогу та поспіх, з яким просувалась термінова постанова уряду.

Профспілки освітян виступають проти заморожування зарплат, роботодавці харчової промисловості не схвалюють скасування податкових пільг для працівників галузі, а представники малого та середнього бізнесу заперечуюють знизження податкового порогу та підвищення податку на дивіденди. Студенти, зі свого боку, незадоволені скороченнями на залізничний транспорт. Співробітники пенітенціарної поліції вийшли на вулиці, щоб висловити своє невдоволення щодо постанови. Вони кажуть, що втратять до 30% своєї зарплати.

Новий уряд Румунії на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку був приведений до присяги, у присутності президента Клауса Йоганніса, у понеділок увечері. Це був напружений політичний день, перший за останні 35 років, протягом якого глава держави призначив прем’єр-міністра, парламент заслухав кандидатів у міністри, а потім на спільному засіданні двох палат затвердив склад нового уряду, який склав присягу на вірність народу і провів своє перше засідання. Раніше того ж дня лідери проєвропейських політичних сил  – Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу угорців Румунії, а також лідер Фракції національних меншин у Палаті депутатів, підписали політичну угоду про формування коаліції більшості та створення уряду.

Новий виконавчий орган є меншим за попередній. Він складається з 16 міністерств, вісім з яких очолюють соціл-демократи, шість – ліберали і два – угорці. Уряд також має трьох віце-прем’єр-міністрів, з яких один без портфеля. Уряд “Чолаку 2”, як його охрестили ЗМІ, отримав вотум довіри парламенту, набравши 240 голосів “за”, що на сім голосів більше, ніж мінімально необхідна кількість. Свої посади зберегли Кетелін Предою (міністр внутрішніх справ), Ангел Тилвер (міністр оборони), Сорін Ґріндяну (міністр транспорту), Александру Рафіла (міністр охорони здоров’я), Себастіан Бурдужа (міністр енергетики) та Сімона Букура-Опреску (міністерка праці).

Були призначені й нові міністри, такі як Даніель Давід (міністр освіти) та Еміль Гурезяну (міністр закордонних справ), які не є членами партії, але користуються підтримкою націонал-лібералів. Нове Міністерство економіки та цифровізації очолив соціал-демократ Богдан Іван, тоді як депутат СДП Раду Марінеску очолив Міністерство юстиції. Представники Демократичного союзу угорців Румунії Чеке Аттіла і Танчош Барна очолили два важливих відомства – міністерство розвитку і, відповідно, міністерство фінансів.

Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що швидке проведення президентських виборів та заходи щодо покращення бізнес-середовища є основними короткостроковими цілями нового кабінету міністрів. Він додав, що Румунія має повноцінний уряд, що посилає сигнал стабільності румунському приватному сектору та іноземним інвесторам.

За словами прем’єр-міністра, вже є позитивні ознаки голосування в парламенті, а саме: зовнішні відсоткові ставки, за якими країна позичає, почали падати. Він також попереджає, що 2025 рік буде не легким і, що державні кошти витрачатимуться відповідально . “Нинішня економічна криза в розвинених країнах, звісно відчуватиметься й в Румунії в 2025 році. На нас чекає важкий економічний рік. Румунія не може надавати державні послуги, як на Заході, з доходами до бюджету, до яких не всі роблять внески.”

Своєю чергою міністр внутрішніх справ Кетелін Предою заявив, що боротьба з незаконним обігом наркотиків є пріоритетом його другого терміну на цій посаді. “Виклики у сферах незаконного обігу наркотиків, торгівлі людьми, нелегальної міграції, кібербезпеки, мови ворожнечі та надзвичайних ситуацій є безпрецедентними за кількістю, складними та іноді виникають одночасно. Ця нова реальність також диктує пріоритети на найближчі роки.ˮ

З іншого боку, міністр оборони Ангел Тилвер заявив, що військова база “Міхаїл Когелнічану” (південний схід) буде модернізована завдяки інвестиціям у розмірі 2,5 млрд. євро, що перетворить цей об’єкт на найважливіший військовий пункт НАТО в Європі. “Я представив низку заходів, вжитих Міністерством оборони і вважаю, що озвучені цифри є доказом того, що прийняті нами рішення були правильними і ми продовжуватимемо їх впроваджувати. В той же час ми прагнемо збільшення кількості заходів і дій, які призведуть до перетворення або збереження військової сфери як привабливої сфери для тих, хто хоче зробити кар’єру в цій галузі.”

Уперше в Румунії Міністерство фінансів очолив представник угорської меншини, в особі Танчоша Барни. Останній запевнив, що у 2025 році податки не зростуть і, що буде збережена нинішня система оподаткування.

Глави держав і урядів ЄС зустрілися в Брюсселі, щоб обговорити війну в Україні, міграцію, ситуацію на Близькому Сході, в Молдові та Грузії, реакцію ЄС на кризи і втручання Росії у вибори в Румунії. Запрошений на європейський зимовий саміт президент України Володимир Зеленський заявив, що його країні найбільше потрібно, щоб як Європейський Союз, так і Сполучені Штати Америки продовжували підтримувати Київ.

Зеленський додав, що хоче, аби Дональд Трамп, який повернеться до Білого дому з 20 січня 2025 року, був на боці України у війні проти російського вторгнення, і зазначив, що для забезпечення довгострокового миру Україна потребуватиме гарантій безпеки з боку ЄС та США. Повернення Трампа до Білого дому також викликає занепокоєння європейських країн, які очікують, що його сувереністська політика знову вплине на торговельні відносини, як це було під час його попереднього терміну.

Існують побоювання, що нова адміністрація США може підвищити імпортні тарифи на європейські товари до 20%. У цьому контексті Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кайя Каллас заявила, що обидва блоки повинні уникати торговельної війни за будь-яку ціну, оскільки від неї постраждають обидві економіки. За її словами, у торговельній війні немає переможців, і якщо ми зіткнемося з таким сценарієм, Китай буде тим, хто отримає найбільше задоволення.

Іншою широко обговорюваною темою стало втручання Росії у виборчі процеси. Присутній на саміті президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що поведінка Москви є загрозою не лише для Румунії, але й для всіх демократій. Він закликав країни ЄС працювати разом, в тому числі над обміном інформацією, щоб такі втручання можна було швидко виявляти та протидіяти.

Стосовно цієї теми прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що всі європейські лідери, включаючи скептиків, зараз усвідомлюють агресивність, з якою Росія намагається дестабілізувати демократичні системи країн ЄС, і навів як приклад втручання Росії в Грузії, Молдові та Румунії. І останнє, але не менш важливе: європейські лідери обговорили розвиток подій у Сирії після усунення від влади Башара Асада.

Європейські країни заявили, що встановили дипломатичні контакти з новим керівництвом, але очікують дій від нового уряду в Дамаску, щоб продовжити свою фінансову та гуманітарну підтримку. ЄС зацікавлений у стабілізації ситуації, щоб мати змогу репатріювати частину сирійських біженців з Європи, оскільки їхня присутність посилює соціальну напруженість і призводить до політичного підйому ультраправих.