Category: Актуальні теми

Минуло вже майже два місяці від проведення референдуму про імпічмент президента Траяна Бесеску, однак ситуація, що викликала значний ажіотаж серед політиків і населення, досі не заспокоїлася. Зі всіх боків лунають звинувачення, а правоохоронні органи проводять розслідування у справах за фактами численних порушень під час референдуму.

За словами головного прокурора Національної дирекції по боротьбі з корупцією Данієля Морара, в кількох десятках виборчих дільниць, де були проведені розслідування, були виявлені факти підтасування від 5 до 15% виборчих бюлетеней. Морар стверджує, що прокурори, аналізуючи численні скарги, виявили, що на референдумі нібито голосували військовослужбовці, котрі беруть участь у миротворчих місіях в Афганістані, особи, які відбувають покарання у виді позбавлення волі або померлі.

Данієль Морар, в інтервю одному приватному телеканалу, сказав, з іншого боку, що проти Лівіу Драгні, Генерального секретаря Соціал-демократичної партії, основної політичної сили правлячої коаліції в Румунії, була порушена кримінальна справа, оскільки є підстави стверджувати, що він скористався своїм впливом та правами, які належать йому за посадою, для отримання вигоди чи переваг нематеріального характеру для своєї партії, а саме для отримання не менше 60%-ої явки виборців на референдумі від 29 липня, що дозволило б оголосити всенародне голосування дійсним.

Це на 100% політична справа, – заявив у відповідь Генеральний секретар Соціал-демократичної партії, який додав, що, ані він, ані його колеги не зробили нічого протизаконного під час кампанії напередодні референдуму. Ця справа, – стверджує Лівіу Драгня, – має кілька цілей, включно й залякати членів виборчого штабу Соціал-ліберального союзу в перспективі парламентських виборів, що пройдуть 9 грудня.

Іншою метою є показати Заходу, що популярність президента Траяна Бесеску не така низька, як вказують результати референдуму, коли за його відставку висловилося 7,4 мільйонів осіб, вважає Драгня. Він каже, з іншого боку, що опзиційна, пропрезидентська Демократ-ліберальна партія бойкотувала референдум і закликала громадян не голосувати.

Звинувачення, предявлені прокурорами дирекції по боротьбі з корупцією не є загрозою для Соціал-ліберального союзу в перспективі загальних виборів, каже лідер соціал-демократів Віктор Понта, який оголосив, що Лівіу Драгня дедалі очолюватиме виборчий штаб СЛС на виборах 9 грудня.

Спеціальна делегація Венеціанської комісії, консультативного органу Ради Європи, перебуває в ці дні в Бухаресті, щоб проаналізувати конституційну ситуацію в Румунії і Термінові розпорядження уряду про внесення змін до закону про Конституційний суд і закону про референдум. Під час політичної кризи влітку цього року Венеціанська комісія піддала гострій критиці “спроби уряду чинити тиск на Конституційний суд і обмежити незалежність цієї установи”.

Румунія потребує політичної стабільності для подальшого економічного зростання, у той час як програма МВФ і реформа є важливою базою для іноземних інвесторів. Такі слова все частіше можна почути у румунській столиці, де економічна криза була ускладнена тимчасовою політичною нестабільністю. Західноєвропейські ділові люди, які мають значні інвестиції в Румунії прибувають тепер до Бухареста, щоб дізнатися, якою мірою їхні гроші захищені.

Нагодою обговорити цей новий виклик була й конференція, організована посольством Німеччини в Бухаресті, з нагоди десятиріччя створення румунсько-німецької торгової палати. Аналізуючи політичний вплив на ділове середовище в Румунії, держсекретар у румунському міністерстві торгівлі Ніколає Ротіляну заявив з цього приводу: “Чим дальше стоїть політичне середовище від ділового середовища, і чим більше не заважає йому в шляху, тим більше особиста ініціатива і підприємництво можуть підніматися вгору. Це переконання, яке, якщо ми дотримуватимемось його, приведе до підвищення ділового обсягу.”

На думку німецьких інвесторів, Румунія, незважаючи на її величезний діловий потенціал, її дешеву і кваліфіковану робочу силу, продовжує мати проблеми з іміджем, через не відмовлення від практик успадкованих від комуністичного періоду. Ось що сказала Анне Рут Херкес, державний секретар Федерального міністерства економіки Німеччини: “Західні країни беруть до уваги, коли йде мова про Східну Європу, в тому числі про Румунію, брак прозорості органів управління, корупцію та бюрократію. Всі ці недоліки перешкоджають будь-якому інвестиційному проекту, але Румунія не є єдиною країною, де можна знайти ці негативні аспекти. Отже, нам потрібна прозорість, безпечні інвестиційні умови, прозорі тендерні процедури, відсутність корупції.”

Хоча наявність цих проблем доведена, в майбутньому Румунія продовжить бути важливою країною в Східній Європі, регіоні, якого британський посол в Бухаресті Мартін Харріс назвав “ключем до зростання і економічного розвитку Європи в цілому”. Присутній на відкритті торгової сесії в середу в Бухаресті, разом з Марком Болеатом, головою Лондонського комітету з питань політик і ресурсів, найбільшого фінансового центру у світі, Мартін Харріс заявив, що для інвесторів, Румунія має високий потенціал економічного зростання.

Британські інвестори, сказав ще дипломат, не повинні їхати в Китай або Бразилію, щоб знайти ринок та економіку, що розвиваються, бо тут є такий важливий для Європи регіон. Залишається лише, щоб Румунія переконала іноземних ділових осіб, що може забезпечити їм безпечне і стабільне місце для їхніх інвестицій.

Гордість комуністичної промисловості до 1989 року, один з найбільших в Румунії хімічний завод Oltchim, що мав кілька тисяч працівників та величезний товарообіг, зараз тріщить по всіх швах. Складна економічна ситуація, в якій він зраз перебуває, маючи величезні фінансові втрати, непокоїть центральну владу Румунії, тим більше, що працівники заводу вдалися вже до спонтанних та бурхливих протестів, викликаних невиплатою зарплатні та інших прав.

Oltchim, однак, не є єдиним випадком проблемного державного підприємства чи національної компаній і всі вони внесені до списку, який уряд обговорює з іноземними донорами, передусім з МВФ, який вимагає їх приватизації і введення приватного управління.

Повертаючись до Oltchim, слід відзначити, що уряд вже твердо заявив, що компанія не буде закрита, а приватизована. Упродовж 21 року завод очолював Константін Ройбу, який днями пішов у відставку, але перед цим він спробував заспокоїти співробітників, стверджуючи, що проблем и заводу і кадрові питання будуть вирішені. “Ця метушня і протести можуть тільки відлякувати потенційних інвесторів, тому краще, щоб люди заспокоїлися. Через кілька днів спеціальна група, створена при Міністерстві економіки, знайде способи залучити необхідні кошти для оборотного капіталу і забезпечити відновлення роботи заводу та виплати зарплати людям.”

Члени профспілки, однак, кажуть, що продовжать протести доти, доки уряд не прийме рішення щодо приватизації підприємства разом з нафтоперегінним заводом Arpechim Пітешть, а також щодо конвертації боргів в акції.

Уряд визначив вже двох потенційних інвесторів в Oltchim, але є ризик, що вони будуть відлякані протестами, попередив премєр-міністр Віктор Понта: “Ми ведемо пошук інвестора для Oltchim, готового забезпечити робочі місця та нормальну роботу заводу. І не лише для Oltchim та Arpechim, а й для інших компаній, які залежать від Oltchim. Я сподіваюсь, що люди розуміють, що вони не повинні лякати інвесторів. Це може обернутись погано, оскільки обидва інвестори, які проявили свій інтерес до заводу, можуть негативно сприйняти протести і відмовитися.”

Тим часом уряд готує до приватизації і державну компанію CFR Marfă, яка також потребує сильного інвестора і новий тип управління, щоб стати прибутковою і зберегти робочі місця. Зміни чекають і на інші державні компанії. Metrorex перейде від Міністерства транспорту в підпорядкування мерії Бухареста, в той час як у Національній авіакомпанії Tarom та Національній компанії автомагістралей і національних доріг буде запроваджене приватне управління.

Глави дипломатичних місій Румунії за кордоном перебували в ці дні в Бухаресті для участі в Щорічній зустрічі румунської дипломатії, в рамках якої були відзначені 150 років з дня створення румунського зовнішньополітичного відомства.

Виступаючи перед румунськими дипломатами Президент Траян Бесеску висловився за кращу європейську інтеграцію та збільшення ролі нашої країни в НАТО. За словами президента, Румунія повинна також зберігати свою ціль щодо входження до єврозони у 2015 році. З іншого боку, глава румунської держави ствердив, що прискорення освоєння коштів з європейських фондів має стати національним пріоритетом Бухареста, попередивши, що Румунія ризикує втратити велику частину із виділених їй 32 мільярдів євро. Траян Бесеску нагадав, що Румунія бажає продовження на рік, до 2016 року, періоду використання виділених коштів, аби повністю освоїти поставлені в її розпорядженні фонди Євросоюзу.

В інтерв’ю румунському державному радіо, міністр закордонних справ Тітус Корлецян перелічив кілька пріоритетів закордонної політики Румунії, серед яких зміцнення особливого партнерства з сусідньою Республікою Молдова: ”Особливе місце у відносинах між двома сусідами займатимуть беззастережна підтримка Бухареста для наближення Республіки Молдова до ЄС, розробка спільних стратегічних проектів з наголосом на енергетичній і транспортній сферах. Румунія вже розгортає кілька проектів стратегічного партнерства, але вона бажає їх зміцнити. Має намір посилити економічні відносини, збільшити присутність румунських інвесторів на інших ринках та залучити іноземні інвестиції. Румунія зацікавлена великими енергетичними коридорами, такими як Кавказ та Каспійський регіон, який є дуже важливим для нас.”

Міністр закордонних справ сказав, що іншим пріоритетним напрямком румунської закордонної політики є приєднання Румунії до європейського простору вільного пересування. Входження Румунії до Шенгенського простору кілька разів було відкладено з політичних міркувань окремих держав ЄС, хоча, стверджує Тітус Корлецян, були виконані всі технічні критерії приєднання.

З іншого боку, глава румунської дипломатії повідомив, що Міністерство закордонних справ Румунії прийняло стратегію, ціллю якої є стимулювання участі румунських громад з-за кордону у проекті “Єдина Румунія”. У рамках проекту, румуни з-за кордону зможуть зробити свій значний внесок у процес перетворення румунського суспільства.

Після того, як у ході літнього іспиту на атестат про повну загальну середню освіту менше половини учнів склали цей іспит, у ході осінніх іспитів лише чверть з учнів склали його. Працівники Міністерства освіти незадоволені цими поганими результатами. Але що можна зробити для сприяння доступу випускників ліцею до ринку праці?

Міністр освіти Екатеріна Андронеску запропонувала впровадження професійно-технічного атестату про повну загальну середню освіту, найбільш імовірно починаючи від 2013 року. Цей проект вже був прийнятий сьогодні Комітетом з освіти сенату Румунії.



У липні, учнів ліцею запитували, в якому варіанті бажають складати іспит на атестат про повну загальну середню освіту, починаючи від 2013 року. Половина з них відповіли, що виступають за нинішній варіант іспиту, в той час як інша половина погоджується із впровадженням диференційованого іспиту. Професійно-технічний атестат про повну загальну середню освіту адресується випускникам ліцею, які не мають наміру одержати вищу освіту, а бажають працевлаштуватися.

Велика кількість випускників не може знайти місце праці, оскільки роботодавці висловлюють свою стриманість у зв’язку з випускниками, які не склали атестат про повну загальну середню освіту – пояснила міністр освіти Екатеріна Андронеску. Вона уточнила, що учень, який обере складати професійно-технічний атестат про повну загальну середню освіту зможе пізніше складати й національний атестат про повну загальну середню освіту: “Професійно-технічний атестат про повну загальну середню освіту допоможе випускникам краще влаштуватися на роботу. Національний атестат про повну загальну середню освіту дозволяє їм продовжувати навчання та здобувати вищу освіту.”

Як професійно-технічний атестат про повну загальну середню освіту, так і національний атестат припускатимуть усний іспит з румунської мови та літератури, іспит з іноземної мови та компютерне тестування. Новина полягає в тому, що професійно-технічний атестат про повну загальну середню освіту, якого матимуть можливість складати й випускники теоретичних ліцеїв, приспускатиме складання окремого проекту, практичний іспит та письмовий іспит з технічної підготовки.

Голова Федерації вільних профспілок працівників освіти, Сіміон Генческу вважає, що прийняте рішення Комітетом з освіти сенату Румунії про впровадження, починаючи від наступного року професійно-технічного атестату про повну загальну середню освіту, є кроком вперед для системи румунської освіти. Це другий рік поспіль коли були зареєстровані дуже погані результати на атестат про повну загальну середню освіту. Хто винуватий? Учні, вчителі, румунська система освіти? Очевидним є той факт, що система освіти роки підряд була недостатньо фінансована, факт що призвів до призвів до постійного її погіршення.

Главидипломатичних місій Румуніїза кордоном перебувають в ці дні в Бухарестідля участі в Щорічній зуістрічі румунської дипломатії. Цього року ця подія має особливе значення,оскільки Румуніявідзначає 150 років з дня створення румунського зовнішньополітичного відомства. В ході зібраннятрадиційно були визначені пріоритети румунської дипломатії.

Премєр-міністр Віктор Понта, який бувприсутній на зустрічі,запевнив, щоприналежністьРумунії до ЄСтаНАТО надалі залишитьсяосновним орієнтиром румунської дипломатії, незалежно від внутрішньополітичних змін. Він також закликав глав румунських дипломатичнихмісії бути більш активними у просуванні економічних інтересів країни.

У свою чергу, міністр закордонних справ Тітус Корлецян заявив, що одним із пріоритетів закордонної політики Румунії залишається зміцнення особливого партнерства з Республікою Молдова. Він сказав, що беззастережна підтримка Бухарестадля наближення Республіки Молдова до ЄС, розробкаспільних проектів з наголосом на енергетичнійі транспортній сферах, і врегулювання придністровського конфлікту впродовженні займатимутьособливе місце у відносинах між двома сусідами.

Міністр закордонних справ заявив, що іншим пріоритетнимнапрямкомрумунської закордонної політики єдипломатичні відносини з сусідньою Україною і Росією. Хоча в останні рокистосунки між Бухарестом і Києвом булинапруженіна тлі суперечок про делімітацію континентального шельфу двох країн у Чорномуморіта ситуації румунської громади в Україні, Бухарест прагне покращеннядіалогуз Києвом.Що стосується Росії, Корлецян заявив, що він хоче зміцнити відносини “навколо позитивногоі конструктивногопорядку денного”.

Інші темами, що блуи порушені на зустрічі з глава румунських дипмісій єстратегічнієвропейські пріоритети,безпека, відносиниз країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону, ЛатинськоїАмерики, Африкиі Середнього Сходу, а також підтримкарумунівз-закордону. Серед почесних гостей на зустрічі, яка завершиться учетвер, є ГенеральнийсекретарОБСЄ Ламберто Заньер, Міністр закордонних справ Грузії Грігол Вашадзе і Міністр юстиції Республіки МолдоваОлег Ефрім. Крім тогосвої привітання надіслали Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпекиКетрін Ештон, міністри закордонних справ Франції і Німеччини, Лоран Фабіуста, відповідно, Гідо Вестервелле тощо.

Міністр внутрішніх справ Румунії Йоан Рус, який вже кілька днів перебуває в центрі скандалу щодо проведення референдуму з імпічменту президента Румунії Траяна Бесеску, у понеділок оголосив про свою відставку через неприйнятний політичний тиск.



Йоан Рус, один з провідних членів правлячого Соціал-ліберального союзу, стверджує, що він і очолюване ним міністерство зазнали тиску з боку “численних румунських політиків, починаючи від тимчасово відстороненого від виконання повноважень президента Траяна Бесеску і закінчуючи тимчасово виконуючим його обов’язки Кріном Антонеску”. “Він назвав неприйнятним втягування Міністерства внутрішніх справ в щось, що виходить за рамки закону та правозастосування в Румунії.



І міністр у справах адміністрації Віктор Паул Добре, причетний до проведення референдуму 29 липня, оголосив про свою відставку з особистих причин. Таке рішення міністри прийняли на тлі політичної метушні довкола списків виборців на основі яких відбулося всенародне голосування в останню неділю липня.



Конституційний Суд Румунії, який мав винести рішення у справі про оголошення таким що відбувся або ні референдуму з питання імпічменту президента Траяна Бесеску, відклав остаточний вердикт на 31 серпня. Суд стверджує, що отримані ним дані про кількість румунів з правом голосу неточні. Конституційний суд зажадав від уряду представити до кінця місяця актуалізовані списки виборці, на базі яких було проведено референдум.



Однак відповідне рішення суддів Конституційного суду було по різному сприйняте владою й опозицією. Премєр-міністр Віктор Понта наказав органам місцевого самоврядування провести повну актуалізацію списків громадян з правом голосу, стверджуючи, що вони містять багато неточностей. Головним чином йдеться про виключення із списків виборців румунів, які проживають за кордоном, так-званих “мертвих душ”, осіб, позбавлених права голосу за вироком суду або стан здоров’я яких, заважає їм нормальному здійсненню виборчих прав і тих, хто відмовився від румунського громадянства.



З іншого боку, тимчасово відсторонений від виконання повноважень президента Траян Бесеску, підтриманий опозиційною Демократ-ліберальною партією, стверджує, що Соціал-ліберальний союз навмисно помилково тлумачить визначення “виборчий список”, для обґрунтування своїх політичних дій до винесення ухвали Конституційного суду. Він каже, що кількість виборців, які мають право голосувати на референдумі завжди більша, ніж кількість тих, хто голосує на місцевих виборах. За словами Бесеску, “коли йдеться про обрання або відставку президента, кворум складається зі всіх громадян Румунії з правом голосу, незалежно від того де вони живуть”.



Щоб покласти край суперечливим тлумаченням, Конституційний суд у понеділок поширив прес-реліз, в якому уточнив, що звернувся до уряду з проханням надати йому постійні виборчі списки, оновлені за 5 днів до референдуму і не просив актуалізовувати списки. Кількість громадян з правом голосу дуже важлива для прояснення ситуації, оскільки, при необхідних більше 50% голосів для оголошення референдуму дійсним, 29 липня проголосували лише 46,24% громадян з правом голосу. А це означає, що референдум може бути оголошений таким, що не відбувся. (Андрея Божой; Василь Каптару)

Сільське господарство, основний двигун економічного зростання в Румунії в минулому році, серйозно потерпає від тривалої посухи. Представники харчової промисловості стверджують, що відсутність опадів протягом останніх двох місяців і дуже спекотна погода поставили під загрозу приблизно 45% посівів кукурудзи та соняшнику, та 30% – пшениці.



Постраждали від посухи й інші культури, такі як ячмінь, картопля, що викликає занепокоєння у фермерів, які вимагають від представників влади запровадити надзвичайний стан у деяких районах, зокрема на півдні та сході країни. Це припускатиме, між іншим, припинення експорту румунського зерна.



Міністерство сільського господарства вважає, однак, що ситуація не така погана і ще зарано приймати таке рішення. Міністр Данієль Константін заявив, що в 2012 році експорт зерна буде нижче на 15% порівняно з 2011 роком. Він сказав, що втрати великих виробників зерна будуть компенсовані на 80%, якщо посуха знищила більше 30% зернових, а дрібні фермери, які понесли збитки отримають по 7500 євро.



Уряд Румунії планує вжити й інших заходів по боротьбі з наслідками цьогорічної посухи, та підтримки фермерів. Йдеться, зокрема про субсидування електроенергії для зрошення, інвестиції в іригаційну інфраструктуру, створення пільгового кредитного фонду для фермерів тощо. Водночас румунська влада почала переговори з Європейською комісією щодо надання фінансування на реабілітацію іригаційної інфраструктури на площі 800 тис. га, починаючи з 1 січня 2014 року.



Урожайність основних сільгоспкультур у 2012 р. буде низькою у всьому світі. Сполучені Штати стикаються з найсильнішою посухою за останні 50 років. Через посуху мільйонні збитки несуть і аграрії Росії та України. Аналітики попереджають, що Європі необхідний масовий імпорт зерна, і це на тлі різкого зростання цін на кукурудзу, соєві боби і пшеницю. Наприклад, у США ціни на кукурудзу зросли в останні кілька тижнів більш ніж на 55%. І хоча в даний час на світу не загрожує продовольча криза як, та що була у 2007-2008 роках, небезпека того, що людство зіткнеться з новою кризою зростає з кожним днем. (Андрея Божой; Василь Каптару)

Через всього 78 днів від призначення, уряд очолений премєр-міністром Міхаєм Резваном Унгуряну був відправлений у відставку, після того як не зумів у пятницю встояти першому його випробуванню в Парламенті, а саме резолюції про вотум недовіри, винесеної соціал-ліберальною опозицією. Резолюція була прийнята голосами 235 сенаторів та депутатів.



Ініціатори документу — опозиційні Соціал-ліберальна партія, Націонал-ліберальна партія та Консервативна партія, які обєдналися у Соціал-ліберальний союз, стверджують, що уряд не зміг виконати взяті на себе зобов’язання, спрямував державні гроші до клієнтури правлячої Демократ-лібеаральної партії і, рішенням про створення нового факультету з викладанням румунською, угорською та англійською мовами в рамках Медико-фармацевтичного університету в м. Тиргу-Муреш (центр крани) порушив університетську автономію.



Мандат уряду Унгуряну був найкоротшим за останні 22 роки. Місією нового уряду буде забезпечити проведення місцевих виборів 10 червня, що вважається справжнім випробуванням для румунських політичних партій. Опозиції вдалося скнинути уряд і внаслідок хвилі відставок з рядів Демократ-ліберальної партії, головної партії правлячої коаліції. Якщо, спочатку, це дизертирство з рядів ДЛП, яке почалося гучними іменами, зокрема заступника лідера демкорат-лібералів Соріна Фрунзеверде, викликало подив, пізніше міграція до НЛП, СДП та КП зміцнили думку, що на ДЛП чекає жорсткий іспит.



«Голосуючи на користь резолюції про вотум недовіри, ми можемо очиститися від гріхів минулого», – заявив лідер СДП Віктор Понта, який, відповідно до алгоритму, встановленого в рамках опозиційного Соціал-ліберального союзу, став кандидатом опозиції на пост премєр-міністра. Однак призначення нового прем’єр-міністра є прерогативою Президента Румунії Траяна Бесеску. Віктор Понта заявив після ухвалення резолюції про вотум недовіри, що готовий взяти на себе завдання створення нового уряду. У свою чергу, премєр-міністр Міхай Резван Унгуряну подякував своїй команді, назвавши її командою професіоналів, якій протягом свого короткого мандату, вдалося повністю виконати свій борг.



Що стосується Демократ-ліберальної партії, то її лідер Еміль Бок заявив, що він розчарований цією поразкою і звинуватив партії правлячої коаліції у відсутності послідовності. Залишається нам побачити, чи вдасться політичному класу швидко подолати політичну кризу. (Валентин Цігеу, Христина Манта)

У сім років після підписання в Люксембурзі Договору про вступ Румунії в ЄС, голова Європейської ради Херман ван Ромпей здійснив візит до Бухареста. “Ми не можемо сьогодні уявити ЄС без Румунії”, сказав він на пленарному засіданні парламенту в Бухаресті. Він говорив про економічну кризу, яка почалася два роки тому і серйозно зачипила європейські країни.



Президент Європейської Ради підкреслив, що з метою запобігти в майбутньому подібної кризи, держави ЄС повинні неодмінно ратифікувати фіскальний пакт ЄС, який спрямований на зміцнення фінансової дисципліни в середині ЄС, і висловив сподівання, що Румунія зробить це швидко. Херман ван Ромпей: ”Якнайшвидша ратифікація є вирішальною зараз і я покладаю свої надії і на цей Парламент в цьому відношенні. Це допоможе запобігти майбутнім кризам заборгованості і доводить нашу політичну рішучість протистояти і подолати нинішню кризу “.



Ромпей підкреслив, що ЄС заохочує, щоб національні та європейські бюджети надавали пріоритету тим двигунам економічного зростання якими є інвестиції в енергетичній та транспортній інфраструктурі, інновації та освіта, а Румунія бере активну участь поставити ці пріоритети на свій порядок денний. Уряд в Бухаресті повинен реформувати державні підприємства, застерегла європейська офіційна особа, і краще управляти процесом доступу до фондів ЄС, щоб подолати затримки в цьому розділі.



Продовження боротьби з корупцією не є лише економічною проблемою, але й нагальною проблемою, яку треба вирішити для підвищення конкурентоспроможності та залучення інвесторів, для суспільства в цілому та для підвищення почуття справедливості і чесності”, сказав ще голова Європейської ради.



Іншою темою, якої торкнувся Херман ван Ромпей, було приєднання Румунії до європейського простору вільного пересування, яке спочатку планувалося на березень 2011 року, але було неодноразово відкладено. Він висловив сподівання, що це відбудеться восени: ”Усі європейські лідери підкреслили, неодноразово під час наших зустрічей, що всі умови щодо вступу були виконані. На останній зустрічі у березні, лідери домоглися прогресу. Я закликав Раду прийняти рішення про вступ Румунії у вересні. Я вітаю той факт, що ваша країна докладає зусиль щодо зміцнення довіри, наприклад, в галузі прикордонного контролю та поліцейського співробітництва. Це гарантуватиме, що Румунія стане безпечним пунктом перетину кордону до Шенгенського простору”.



Країни Шенгенської зони, за винятком Нідерландів, вже згодилися з французько-німецькою пропозицією поетапного приєднання Румунії та Болгарії до простору вільного пересування, починаючи з відкриттям повітрянних кордонів. (Лейла Кеаміл, Христина Манта)

Стикаючись з кризою, корупційними скандалами і нескінченими чварами, широко висвітленими в пресі, між власниками футбольних клубів, румунський футбол вийшов з континентальної еліти. Румунія все ж таки залишається там, завдяки організації вперше в Бухаресті, фіналу Ліги Європи, друге за значимістю змагання після Ліги чемпіонів. Захід відбудеться 9 травня, на новій Націонал арені, стадіон місткістю 55 000 місць, який був відкритий у вересні минулого року, з нагоди зустрічі між Румунією та Францією, відбірний матч Євро-2012.



У фіналі Ліги Європи зустрінуться два представники Іспанії Атлетік Більбао і Атлетіко Мадрид, дві з найулюбленіших команд Іспанії. Атлетік Більбао виборов щасливий квиток, здолавши “Спортинґ” з Лісабона. Суперником фіналу став, Атлетіко Мадрид, який двічі переміг іншу відому іспанську команду ФК Валенсія. Непередбачуваність, яка робить футбол таким гарним, зробила так, що у Бухаресті відбудеться іспанський поєдинок, а не в Мюнхені, як прогнозували коментатори. А це тому, що, незважаючи на ставки букмекерів Барселона і Реал Мадрид не вийшли до фіналу Ліги чемпіонів, що відбудеться в Мюнхені, поступаючись Челсі та Баварії.



Атлетік Більбао і Атлетіко Мадрид не вперше в європейській фіналі. Баски поступилися в 1977 році, у фіналі Кубка УЄФА, а їх уболівальники прийдуть 9 травня до Бухареста, щоб відсвяткувати перший континентальний титул. Зі свого боку, Атлетіко Мадрид, історичний суперник Реала в столиці Іспанії, виграв Кубок УЄФА в 2010 році, перетворений в наступному році на Лігу Європи. Мадридці вибороли і Кубок Кубків та Міжконтинентальний Кубок. Незважаючи на це вони не виступають фаворитами перед Атлетік Більбао – вважають оглядачі зачаровані грою басків, яку у деякій мірі можна порівняти з грою Барселони.



Організатори в Бухаресті вирішального поєдинку Ліги Європи очікують, щоб уболівальників обидвох команд прийшло більше ніж мають доступ на стадіон. Румунське міністерство внутрішніх справ оголосило про свій намір мобілізувати 5000 працівників для забезпечення порядку та запобігання інцидентів. Це перший раз, коли Румунія проводить захід такого масштабу, який є серйозним випробуванням для влади.

(Штефан Стойка, Микола Онужик)