Category: Актуальні теми

У Румунії президентські вибори зазвичай викликають найбільший інтерес і пристрасті. Більше того, цей рік – особливий, оскільки, після двох десятиліть, він поєднує в собі всі можливі вибори – два тури виборів на найвищу посаду організовані до і після парламентських виборів, що збільшує виборчі ставки. Висловлюючись комерційним жаргоном, попит з боку електорату високий, але пропозиція – не з точки зору кількості, бо кандидатів 13, а з точки зору якості – дуже слабка, можливо, найслабша за останні 35 років, в унісон кажуть коментатори та аналітики.

І у них є свої аргументи: більшість кандидатів не мають чітко окресленого професійного профілю, навіть якщо вони мали політичний досвід, у них мало або зовсім немає харизми, а деякі з них не уникли корупційних скандалів; з іншого боку, є кандидати, чия компетентність у сфері зовнішньої політики та безпеки – сферах, які домінують у посадовій інструкції президента, – доведена і не викликає сумнівів, але вони страждають з точки зору політичної підтримки, оскільки вступили у перегони як незалежні кандидати.

Крім того, ці президентські вибори страждають ще в одному відношенні: один з кандидатів вважається безсумнівним претендентом на вихід у вирішальний тур 8 грудня, але за друге місце борються щонайменше два, якщо не три кандидати, і це парадоксальним чином розбавляє напруженість перегонів. Протистояння 1992 та 1996 років між Іоном Ілієску та Емілем Константінеску, 2004 року між Траяном Бесеску та Адріаном Настасе, а також 2014 року між Клаусом Йоганнісом, нинішнім президентом, та його колишнім опонентом Віктором Понтою – все ще свіжі в колективній пам’яті.

Усі вони були змаганнями між основними політичними блоками, лівими та правими, причому останні перемагали протягом останніх двох десятиліть. За одним винятком, під час нинішньої президентської кампанії відбулися лише одні телевізійні дебати, та й ті не об’єднали всіх кандидатів. З ідеологічної точки зору, у змаганні представлені всі напрямки – від соціал-демократів до лібералів, від центристських проєвропейців до популістських націоналістів і сувереністів.

У Румунії виборча кампанія розпочалася 9 червня, коли одночасно пройшли місцеві вибори та вибори до Європейського парламенту. 24 листопада та 8 грудня відбудуться два тури президентських виборів, а між ними, 1 грудня, в Національний день, пройдуть вибори до Парламенту Румунії. Румунські виборці, які проживають або перебувають за кордоном, зможуть проголосувати в першому турі президентських виборів протягом 3 днів, у п’ятницю, суботу та неділю. За кордоном влада організувала рекордні 950 виборчих дільниць. За даними Постійного виборчого органу, близько 7 000 румунів, які проживають за кордоном, вирішили проголосувати поштою.

НАТО вітає постійні зусилля Румунії та її значний внесок у зміцнення Альянсу і євроатлантичної безпеки – такий меседж передав Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час переговорів з прем’єр-міністром Румунії Марчелом Чолаку, який у понеділок перебував з робочим візитом у Брюсселі. Румунія сповнена рішучості довести, що вона є надійним союзником і гарантом безпеки в регіоні та за її межами, – у свою чергу, сказав румунський прем’єр. Він підкреслив, що цього року Румунія вже виділила на оборону 2,5% ВВП і в наступному періоді продовжуватиме надавати пріоритет інвестиціям в оборону.

Румунський прем’єр-міністр також уточнив, що значна присутність Альянсу в Румунії є гарантією того, що кожен сантиметр території країни повністю захищений. Марчел Чолаку: «Порушення повітряного простору союзників і агресивна поведінка Росії в Чорному морі показують, наскільки важливо збільшити кількість військ в цьому регіоні і запропонувати єдину і згуртовану відповідь з боку Альянсу. У цьому контексті я сказав Генеральному секретарю НАТО, що Румунія розуміє і виконує свої зобов’язання і  солідарна з нашими союзниками і партнерами».

Румунія робить внесок не лише у зміцнення східного флангу, а й значно більше, оскільки її солдати беруть активну участь у місіях НАТО в різних регіонах, – підкреслив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте, водночас вітаючи тверду підтримку, яку надає Бухарест Україні: «Ви інвестували понад 2,5% ВВП на оборону. Крім того, солдати брали участь у місіях НАТО, особливо в Косово, Іраку та інших місцях».

У Брюсселі прем’єр-міністр Румунії також провів переговори з новообраним президентом Європейської ради Антоніо Коштою, а також з президенткою Європейського парламенту Робертою Мецолою. Під час зустрічей Марчелем Чолаку сказав, що як ніколи потрібні амбітний та послідовний європейський порядок денний, солідарність між державами-членами, а також дії в інтересах громадян. Румунія поділяє турботу Європейського Союзу про скорочення розривів між регіонами та соціальними групами, а також про забезпечення справедливого зеленого переходу для всіх – ці цілі мають фінансуватися з багаторічного бюджету після 2025 року, – також зазначив Марчел Чолаку.

Водночас, глава румунської виконавчої влади сказав Голові Європейського парламенту, що мета Румунії щодо повного вступу до Шенгенської зони в цьому році залишається фундаментальною, і ще одним важливим пріоритетом є просування стратегічних проєктів з розвитку зв’язку на Чорному морі.

Республіка Молдова закріпило інтеграцію до Європейського Союзу як стратегічну мету, внісши відповідні зміни до Конституції. Рішення, схвалене за результатами референдуму від 20 жовтня, в середу було опубліковане в Офіційному віснику. Судді Конституційного суду підтвердили результати референдуму 31 жовтня, після того, як Центральна виборча комісія визнала його таким, що відбувся при явці трохи більше 50%.

Референдум був організований за ініціативою президентки Майї Санду, яка була переобрана на другий термін на виборах минулого місяця. Таким чином, у новій редакції Основний закон передбачає, що інтеграція до Європейського Союзу є стратегічною метою держави, європейський шлях є незворотнім, а ідентичність народу Республіки Молдова – європейською. Нова редакція Конституції також передбачає, що офіційною державною мовою в Республіці Молдова є румунська мова.

Аналітики стверджують, що хоча прокремлівські сили можуть спробувати саботувати європейську інтеграцію сусідньої країни, яка тепер стала стратегічною метою, важко повірити, що вони зможуть сформувати більшість за час, що залишився. Пояснює політичний аналітик Андрій Курерару: «Звісно, що прокремлівські сили оберуть жорстку кампанію. Ми можемо мати саботаж щодо різних аспектів, пов’язаних з імплементацією рамок переговорів з Європейським Союзом, через публічні демонстрації, мітинги, протести, які можуть набути насильницького характеру, щоб показати Брюсселю, що Республіка Молдова не така вже й проєвропейська, і що зміна Конституції не змінює ситуацію в країні.»

Своєю чергою, колишній голова Конституційного суду Молдови Александру Тенасе вважає, що внесення до Конституції положень, схвалених на референдумі, є рішенням і повноваженням виключно Конституційного суду. «Поки Конституційний суд, як єдиний орган конституційної юрисдикції, який має компетенцію перевіряти конституційність поправок до Конституції, вирішив, що ця поправка є законною і легітимною, я не бачу, кого може турбувати точка зору Кремля або когось іншого. Спекуляції завжди будуть, завжди буде хтось намагатиметься поставити під загрозу усе, що пов’язано з європейським курсом Республіки Молдова, але це не означає, що це має якийсь практичний вплив або може поставити під сумнів процес внесення змін до Конституції.»

Тим часом Кишинів оголошує про низку заходів і реформ після того, як молдовська влада заявила, що стала об’єктом операції з дезінформації та підкупу виборців на президентських виборах і референдумі щодо європейського курсу країни. У понеділок президентка Майя Санду проведе консультації з політичними партіями щодо реформи правосуддя та боротьби з виборчою корупцією після того, як Вища рада безпеки тиждень тому порушила питання фальсифікації виборів.

«Були напружені слухання, найскладніший іспит у моєму житті – три години, близько 50 запитань. Але в кінці мене обіймали, аплодували… Думаю, треба дочекатися голосування, щоб знати результат», – сказала Роксана Минзату румунській пресі після слухань у спільних комітетах Європарламенту з питань зайнятості та соціальних питань і з питань культури та освіти.

В останній день марафону слухань у Брюсселі довкола майбутньої команди Урсули фон дер Ляєн настала черга румунської кандидатки на посаду виконавчого віце-президента відповідати на запитання депутатів Європарламенту та кандидата від Румунії на новостворену посаду з питань соціальної політики, освіти, навичок та соціальної підготовки на ринку праці, а також ширшого спектру підготовки суспільства та людини до кризових часів. І це в той час, коли термін “кризаʺ стосується не лише війни чи кліматичних катастроф, а й зеленого переходу, діджиталізації та соціальних криз.

Роксана Минзату каже, що Європейський Союз має найбільш збалансовану та ефективну соціальну модель у світі, але вона також має свої недоліки, і деякі з них навіть поглиблюються. У перший рік свого перебування на посаді, вона хотіла б організувати широкі консультації з усіма соціальними суб’єктами країн-членів, від урядів і профспілок до молодіжних організацій та пересічних громадян, щоб зробити висновки про те, чого хочуть люди в плані підготовки до криз, професійної підготовки, освіти або умов праці.

В результаті цього діалогу Роксана Минзату заявила, що хоче вжити заходів у трьох напрямках. Перший – це освіта та професійна підготовка зі справедливим доступом для всіх, але також з постійною адаптацією освітньої системи та ресурсів до економічної та соціальної реальності. Другий компонент програми, запропонованої Роксаною Минзату стосується якісних робочих місць, з адекватною оплатою і хорошими умовами, і тут вона хоче переосмислити Європейський пакт про соціальні права. Нарешті, третім напрямком є соціальна справедливість, з метою допомогти тим, хто її найбільше потребує.

Запитання євродепутатів до Роксани Минзату стосувалися не лише політики та ідей, які вона втілюватиме на посаді віце-президента Єврокомісії, а й деяких особистих питань, які, за відсутності переконливих відповідей, могли б затьмарити її кандидатуру в майбутній Єврокомісії. Наступним кроком після заслуховування кандидатур Роксани Минзату та інших п’яти запропонованих віце-президентів буде їхнє затвердження, щоб наприкінці листопада в Страсбурзі, на пленарному засіданні Європейського парламенту, можна було проголосувати за всю команду нової Європейської комісії.

Дефіцит торговельного балансу Румунії за перші дев’ять місяців цього року збільшився на 15% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, склавши близько 23,5 млрд євро. Це випливає з даних, опублікованих в понеділок Національним інститутом статистики (НІС). Експорт за цей період склав понад 69 млрд євро, що на 1,4% більше за аналогічний період минулого року. Імпорт склав майже 93 млрд євро, що на 2,3% більше.

За даними Національного інституту статистики, за перші дев’ять місяців цього року значні частки в структурі експорту та імпорту займають машини та транспортне обладнання (майже 47% в експорті та понад 36% в імпорті) та інші промислові товари. Вартість торгівлі товарами всередині ЄС перевищила 50 млрд євро у відправленнях та понад 67 млрд євро у надходженнях. Вартість торгівлі за межами ЄС становила понад 19 млрд євро в експорті та понад 25 млрд євро в імпорті.

Також у понеділок Національний банк Румунії підвищив прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4% у серпні. Він в основному повернувся до прогнозів у квартальному звіті про інфляцію, опублікованому в травні. Голова НБР Муґур Ісереску підкреслив, що центральний банк враховує в своїх прогнозах лише достовірні дані і, що на подальшу динаміку інфляції також вплине наступна фіскально-бюджетна корекція для зменшення дефіциту. Він сказав, що очікує на послідовну програму макроекономічної корекції з сильною політичною підтримкою.

Муґур Ісереску: «Це саме те, на що ми чекаємо від нового уряду – солідної програми макроекономічної корекції, яка буде політично підтримана, соціально прийнята і матиме макроекономічний ефект, щоби повернути фінанси країни на правильний шлях. Ми можемо уявити, я маю на увазі нас, румунів, програму поступової корекції на рівні 0,7 на рік, значно нижчу, ніж економічне зростання, яке прогнозуємо на рівні 2% на рік, що можна поєднати з уникненням падіння рівня життя, але не з 16% зростанням валових, чистих або реальних доходів, чого не можна зробити.»

Національний банк прогнозує, що інфляція опуститься нижче 3,5% на рік лише у 2026 році. Муґур Ісереску підкреслив, що цінова динаміка характеризується низкою ризиків та невизначеностей. Вони стосуються як фіскальної політики та підвищення заробітної плати, так і зовнішніх факторів, таких як розвиток європейських економік, з якими Румунія здійснює більшість торговельних відносин, динаміка цін на нафту в контексті посилення геополітичної напруженості, а також те, яким чином розвиватимуться конфлікти в Україні та на Середньому Сході.

У своєму останньому звіті «Перспектива розвитку світової економіки», опублікованому нещодавно, Міжнародний валютний фонд переглянув свої прогнози щодо зростання румунської економіки в цьому році до 1,9% з 2,8% у квітні.

Наприкінці минулого тижня Рада Національного банку Румунії затвердила останній інфляційний звіт. Згідно з прогнозом, ціни продовжать незначно зростати до кінця року, а інфляція залишиться досить високою. На тлі цьогорічної сильної посухи та зростання цін на деякі сировинні товари, що призвело до підвищення цін на продукти харчування та енергоносії, рівень інфляції буде різко коливатися в 2025 році і залишиться вище очікуваних значень, – оцінюють фахівці НБР. Лише у 2026 році, йдеться у звіті, вона відновить своє зниження й опуститься нижче цільового показника центрального банку в 3,5%. Експерти НБР зазначають, про значні невизначеності та ризики пов’язані з майбутнім проведенням фіскальної та доходної політики, враховуючи фіскально-бюджетні заходи, які можуть бути впроваджені з наступного року, а також ситуацію на ринку праці та динаміку зарплатні в економіці.

У той же час, значна невизначеність залишається пов’язаною з динамікою цін на енергоносії та продукти харчування, а також майбутньою траєкторією цін на сиру нафту на тлі геополітичної напруженості та конфліктів. У звіті НБР також підкреслюється, що в другому кварталі цього року економічне зростання Румунії відновилося на тлі збільшення споживання населення, але при цьому інвестиції знизили свою позитивну річну динаміку, а дефіцит торговельного балансу збільшився. На останньому в цьому році засіданні з питань монетарної політики Національний банк Румунії також вирішив зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних і процентну ставку, за якою комерційні банки можуть позичати кошти в НБР, на рівні 7,5%. Він також залишив без змін поточні рівні мінімальних резервних коефіцієнтів за зобов’язаннями кредитних установ у леях та іноземній валюті, тобто суми, які комерційні банки зобов’язані тримати на рахунках у Національному банку.

Економічні аналітики вважають, що невизначеність, інфляція, наближення президентських та парламентських виборів і міжнародні події є факторами, що стоять за рішеннями НБР. Аналітик Драгош Кабат пояснив: “Я думаю, що розсудливість – це єдине, що зараз має характеризувати подальші дії. Національний банк не міг зробити нічого іншого, враховуючи, що, з одного боку, інфляція має тенденцію до зниження, принаймні в Європі, а з іншого боку, у нас все ще найвища інфляція в Європейському Союзі, і тоді він не міг знизити облікову ставку, як і не міг її підвищити, тому що економічне зростання також дуже низьке в цьому році.”

Слід також зазначити, що Центральний банк у цьому році двічі знижував облікову ставку, в липні з 7%  до 6,75% річних, і в серпні до 6,5%. До цього ключова процентна ставка Національного банку залишалася незмінною з січня минулого року.

Європейські лідери зустрілися в Будапешті, щоб обговорити безпекові виклики, що стоять перед Європою, з наголосом на ситуацію в Україні, а також міграцію та економічну безпеку. На п’ятому саміті Європейського політичного співтовариства (ЄПС) вони відзначили значний вплив російської агресії проти України на весь континент і в усьому світі.

Посадовці наголосили на необхідності скоординованих дій на європейському рівні для продовження підтримки України, яка бореться за захист своєї незалежності, суверенітету та територіальної цілісності. Президент Румунії Клаус Йоганніс, який взяв участь у засіданні робочої групи з питань міграції, підкреслив, що міграція залишається важливим викликом на європейському рівні, який потребує спільної та всеосяжної відповіді.

Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, він підкреслив, що розвиток подій у сфері міграції продовжує викликати занепокоєння на тлі конфлікту на Близькому Сході та триваючої війни в Україні. Клаус Йоганніс наголосив на важливості ефективної імплементації на рівні ЄС Пакту про міграцію – інструменту, який також може бути корисним у відносинах з партнерами, що не є членами ЄС.

Він також зазначив, що Румунія вже імплементує деякі положення Пакту через пілотний проєкт на кордоні з Сербією, який виявився прикладом належної практики з точки зору повернення, процедур надання притулку та запобігання нелегальній міграції. Глава румунської держави також наголосив на важливості регіональної оперативної співпраці, яка, за його словами, є дієвим інструментом для ефективного управління цим явищем.

У цьому контексті Клаус Йоганніс підкреслив, що Румунія залишається відданою впровадженню ефективних заходів з управління міграцією, забезпеченню безпеки зовнішніх кордонів ЄС і повному виконанню своєї ролі держави-члена, яка застосовує Шенгенське законодавство. Стосовно цього він підтвердив, що для Румунії завершення процесу приєднання до зони вільного пересування відображає її тверду прихильність до європейського проєкту.

На зустрічі, присвяченій підтримці Республіки Молдова, яка відбулася на полях засідання Європейського політичного співтовариства, Клаус Йоганніс, разом з іншими європейськими лідерами, високо оцінив зусилля з реформування, які нещодавно були зроблені в Кишиневі, що призвело до стійкого прогресу, незважаючи на виклики, пов’язані із загрозами з боку Росії. Він також наголосив на необхідності збереження швидкого темпу реформ, високого ступеня інституційної пильності та застосування уроків, винесених з нинішніх виборів і напередодні парламентських виборів 2025 року.

Інші європейські лідери також заявили про свою рішучу підтримку Республіки Молдова після президентських виборів і референдуму, які підтвердили її європейський курс, і наприкінці зустрічі пообіцяли продовжувати надавати підтримку Кишиневу в досягненні його цілей миру і демократії.

Північноатлантичний альянс працюватиме з новою адміністрацією США незалежно від того, який з кандидатів отримає перемогу на президентських виборах в країні, і зробить все можливе, щоб зберегти єдність, – пообіцяв у понеділок Генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Він зробив цю заяву в Берліні під час спільної пресконференції із німецьким канцлером Олафом Шольцем. «Ми будемо працювати з Камалою Гарріс, ми будемо працювати із Дональдом Трампом, і забезпечимо, щоб Альянс залишався єдиним», – заявив нідерландець Марк Рютте, який перейняв керівництво Північноатлантичним альянсом від норвежця Єнса Столтенберга.

«Я не маю жодних сумнівів, тому що це в наших інтересах, і в інтересах Сполучених Штатів Америки», – додав генеральний секретар НАТО. Після вступу на посаду 1 жовтня Марк Рютте, який до цього 14 років був прем’єр-міністром Королівства Нідерландів, заявив, що його не турбує результат виборів у США. Він сказав, що дуже добре знає обох кандидатів і працював з Дональдом Трампом протягом чотирьох років. За його словами, США залишаться учасниками Північноатлантичного альянсу. «Вони знають, що якщо Путін досягне успіху в Україні, саме в цей момент Росія розпочне тиск на наш східний фланг, що становитиме пряму загрозу для території НАТО», – сказав генсек НАТО Марк Рютте, який також зазначив, що саме тому Вашингтон залучається в Україні та в НАТО.

З моменту вступу на посаду він провів низку зустрічей з політичними діячами, зосередившись на тему війни в Україні. Минулого тижня в Брюсселі генеральний секретар НАТО Марк Рютте та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосили, що Альянс і ЄС створять робочу групу для посилення співпраці між двома організаціями. Вони попередили, що розгортання північнокорейських військ у Росії є значною ескалацією війни в Україні та серйозною загрозою для європейської безпеки і миру в усьому світі. Минулого місяця Марк Рютте зустрівся з міністрами закордонних справ країн-союзників. Він заявив, що війна в Україні показала, що нестабільність в Європі має глобальні наслідки і що країни, розташовані за тисячі кілометрів, такі як Китай, Іран і Північна Корея, можуть стати саботажниками європейської безпеки.

«Наші світи взаємопов’язані, так само як і безпека», – підкреслив Марк Рютте. Він також сказав, що союзники виконують свої зобов’язання щодо надання Україні військової допомоги на суму 40 мільярдів євро цього року, а на першу половину 2024 року були витратити майже 21 мільярд євро. Тихоокеанські партнери також оголосили про нові поставки, і одним із прикладів є Австралія, яка надішле танки до Києва. З іншого боку, члени Альянсу також збільшують інвестиції всередині НАТО, і одним з пріоритетів є протиповітряна оборона, особливо в контексті боротьби з безпілотниками, які порушують простір НАТО.

Виборча кампанія по парламентських виборах у Румунії стартувала минулого тижня, уніч з четверга на п’ятницю, і завершиться 30 листопада. Протягом цього періоду партії, альянси чи незалежні кандидати, які беруть участь у боротьбі за місце в новому двопалатному законодавчому органі країни, повинні переконати виборців надати їм голос 1 грудня. Зараз у Палаті депутатів є 330 депутатів, а в Сенаті – 136 сенаторів, а в наступні чотири роки кількість місць у Законодавчому органі залишиться на рівні 466.

У країні голосування на парламентських виборах відбуватиметься в сам Національний день з 7:00 до 21:00. Віддати свій голос можна на виборчій дільниці, де виборець зареєстрований у постійних списках. Якщо на момент закриття виборчої дільниці є виборці в черзі або на дільниці, голова виборчої дільниці може розпорядитися про продовження голосування до 23:59, коли система автоматично закриється. Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть проголосувати поштою, якщо вони обрали цю можливість, або на будь-якій виборчій дільниці, організованій за кордоном.

З іншими подробицями, голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле: „950 виборчих дільниць були створені для того, щоб румуни, які перебувають за межами Румунії, могли скористатися своїм правом голосу. За кордоном період голосування довший, тобто в суботу та неділю, з 7:00 до 21:00, з можливістю того, що в неділю, повторюю, тільки в неділю, якщо на виборчій дільниці ще будуть громадяни, вони зможуть скористатися своїм правом голосу до 23:59 за місцевим часом”.

Та ж сама кількість виборчих дільниць — 950 – буде створена для румунів які проживають за кордоном для голосування на президентських виборах, перший тур яких відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Такий виборчий графік означає, що дві виборчі кампанії до парламенту та за найвищу посаду в державі наразі накладаються, а публічний простір захоплений політикою та політиканством майже до відмови.

Кампанія з першого туру президентських виборів, яка розпочалася 24 жовтня, завершиться вранці 23 листопада. До того часу «14 для Румунії» – 10 кандидатів, висунутих політичними партіями, та 4 незалежні кандидати – намагаються максимізувати свої шанси на вихід до другого туру. Наприкінці 8 грудня, після трьох неділь поспіль закликів до виборчих дільниць, румуни нарешті зможуть зітхнути з полегшенням: 2024 рік, після двох десятиліть, стане роком усіх видів виборів – європарламентських, місцевих, президентських виборів та виборів до національного законодавчого органу.

3 листопада молдовани обиратимуть главу держави між проєвропейською Майєю Санду, яка знову кандидує на посаду президента, та проросійським Александром Стояногло, якого підтримують соціалісти. Майя Санду, фаворитка західних країн, перемогла в першому турі 20 жовтня, отримавши понад 42% голосів, в той час як Стояногло посів друге місце з 26%. Більшість аналітиків розглядають недільне голосування як питання «все або нічого»: війна Росії проти України поставила Республіку Молдову, маленьку країну між Україною і Румунією, перед численними кризами – енергетичної, економічної та, не в останню чергу, глибокої кризи безпеки – і немає часу на помилкові кроки, якщо Кишинів дійсно хоче звільнитися від свого минулого підпорядкування Москві, та приєднатися до європейської сім’ї.

Олексій Арестович, колишній радник глави української держави Володимира Зеленського, нещодавно попередив, що Республіка Молдова буде втягнута у війну, якщо на президентських виборах переможе проросійський кандидат, і що країна може стати російським форпостом для нападу на Україну та Румунію, якщо в результаті парламентських виборів наступного року до влади прийде уряд, близький до Росії. Тому він закликав молдован голосувати за проєвропейського кандидата.

У неділю Майя Санду мала теледебати з Александром Стояногло, та звинуватила його в тому, що він є людиною Москви і дозволив молдовським олігархам втекти з країни, коли був генеральним прокурором республіки. Майя Санду звільнила тоді Стояногло з посади. Після першого туру президентських виборів і референдуму про європейську інтеграцію, який, всупереч оптимістичним очікуванням, ледь не провалився, Майя Санду звинуватила у втручанні у виборчий процес кримінальні угруповання, які нібито діяли разом з іноземними силами, ворожими інтересам країни.

Президентські вибори і референдум були добре організовані, але виборча кампанія відзначалася іноземним втручанням і дезінформацією, – зазначається у звіті ОБСЄ. Спостережна місія Міжнародного республіканського інституту, американської неурядової організації, також відзначила значне іноземне втручання у виборчий процес, що проявилося у підкупі виборців, масових маніпуляціях, пропаганді і фальсифікаціях.

Москва категорично заперечувала будь-яке втручання у вибори та референдум. Для вирішального туру президентських виборів 3 листопада важливо, як позиціонують себе кандидати, що вибули після першого туру. Лідер популістської «Нашої партії» Ренато Усатий, який посів третє місце, оголосив, що не підтримує жодного з кандидатів. Проросійські сили, як і слід було очікувати, закликали своїх прихильників голосувати проти Майї Санду, під час мандату якої Молдова отримала статус кандидата на вступ до ЄС та розпочала переговори про вступ.

Румунія стала найбільшим виробником газу в Європейському Союзі, завдяки видобутим у другому кварталі 2,3 млрд кубометрів газу, “скинувши з трону” Нідерланди, які видобули 2,2 млрд кубометрів. За словами міністра енергетики Себастіана Бурдужи, видобуток газу в Румунії збільшився на 1% порівняно з минулим роком. Він підкреслив, що основна заслуга в цьому належить компанії Romgaz, що входить до портфелю Міністерства енергетики, котра за перші шість місяців цього року видобула на 5% більше газу, ніж за аналогічний період минулого року. Міністр зазначив, що згідно з даними Євростату за цей же період ціна на газ для населення Румунії залишається четвертою найнижчою в ЄС.

«З 2027 року, завдяки видобутку газу на глибоководних ділянках чорноморського шельфу, ми фактично подвоїмо видобуток газу в Румунії. Ми матимемо ще кращу ціну на газ, залучимо ще більше інвестицій в економіку і підтримаємо весь регіон у зменшенні його залежності від російського газу», – прогнозує президент Національного агентства з регулювання енергетики Джордже-Серджіу Нікулеску.

В ефірі  суспільного радіо керівник енергетичного відомства розповів: «По-перше, це не могло б статися без постійних інвестиційних зусиль компаній, які видобувають природний газ в Румунії, адже всі ми знаємо, що видобуток природного газу на родовищах з кожним роком зменшується. Чим довше експлуатується родовище, тим більше воно виснажується і природний газ, що залишається в родовищі, важче вивести на поверхню. Але румунська державна компанія Romgaz взяла на себе зобов’язання і завдяки постійним інвестиційним зусиллям зуміла спочатку підтримати видобуток природного газу, тобто практично мінімізувати природне падіння завдяки інвестиціям, й ось ми маємо результат, що зараз вона зуміла збільшити видобуток природного газу завдяки інвестиціям. Нагадаю, що з червня 2022 року ми маємо додатковий мільярд кубометрів газу, який поступає в національну газотранспортну систему завдяки інвестиціям компанії Black Sea Oil&Gas, яка видобуває газ з Чорного моря. Що це означає для нас? Перш за все, нашу позицію регіонального лідера, найважливішого, найбільшого виробника природного газу в ЄС.»

За словами Джордже-Серджіу Нікулеску, цей статус дозволяє Румунії впливати на енергетичну політику в регіоні і, таким чином, краще задовольняти потреби румунської економіки та внутрішніх споживачів. З іншого боку, влада запевнила, що ціни на газ та електроенергію не будуть вищими цієї зими порівняно з минулою. Нагадаємо, що до 31 березня наступного року у Румунії діє схема компенсації – обмеження цін на ці ресурси для внутрішніх споживачів.

Незвичайні за формою, але передбачувані за змістом передвиборчі дебати відбулися в неділю між двома кандидатами, що залишилися в президентських перегонах у Р. Молдова: чинною проєвропейською політикинею Майєю Санду та її опонентом, проросійським експрокурором Александром Стояноглу, якого підтримують соціалісти. Санду виграла перший тур виборів, отримавши понад 42% голосів, тоді як Стояноглу набрав майже 26%. За відсутності неупередженого модератора, якого виявилося неможливо знайти, кандидати самі ставили один одному запитання, і саме тут у гру вступила логіка передвиборчого протистояння без жодних обмежень.

Майя Санду звинуватила Стояноглу в тому, що він є людиною росіян і має зв’язки з низкою молдовських олігархів, які втекли з країни, щоб уникнути тюремного ув’язнення за різні правопорушення. Чинна президентка запитала свого опонента, чому під час його перебування на посаді генерального прокурора було дозволено втекти з країни одіозному бізнесмену, проти якого були порушені кримінальні справи, і чому не було розслідувано справу, відому під назвою «Чорний кульок», в якій інший бізнесмен пропонував гроші тодішньому президенту-соціалісту Ігорю Додону. Як ви можете переконати громадян, що будете кращим президентом, ніж були генеральним прокурором? – запитала пані Санду, котра звільнила пана Стояноглу з посади. Той відповів, що був зразковим прокурором і що під час його перебування на посаді було відкрито багато справ за фактом банківського шахрайства.

Потім він контратакував, стверджуючи, що референдум щодо європейської інтеграції Р. Молдова, який відбувся 20 жовтня, одночасно з першим туром президентських виборів, був скликаний Майєю Санду для її власної вигоди. Стояноглу стверджував, що він є рішучим прихильником європейської інтеграції, хоча і бойкотував референдум. З іншого боку, він розкритикував санкції, накладені Заходом на Росію, заявивши, що вони вдарили рикошетом по Молдові.

У своїй відповіді Майя Санду підкреслила важливість санкцій як засобу зупинити війну. Стояноглу заявив, що буде сприяти розвитку добрих відносин із сусідами Р.Молдова – Україною та Румунією, але Майя Санду додала, що і в Бухаресті, і в Києві знають, що він є людиною Москви. Санду назвала соціаліста Александра Стояноглу «троянським конем», за допомогою якого інші хочуть керувати країною.

Другий тур президентських виборів у Республіці Молдова відбудеться в неділю 3 листопада і може стати важливою віхою в європейській долі цієї маленької сусідньої країни. Референдум про європейську інтеграцію ледь-ледь пройшов, приглушивши ентузіазм тих, хто уявляв собі, що Молдова готова рішуче порвати з минулим. Правда, Майя Санду звинуватила у втручанні у виборчий процес кримінальні угруповання, які діяли разом з іноземними силами, ворожими інтересам країни. Навіть у разі перемоги Майї Санду, якою захоплюються за послідовність і сміливість у всіх західних канцеляріях, гра не буде зіграна на користь проєвропейців. Вона має завершитися проєвропейською перемогою на парламентських виборах наступного року.

Прийміть свої почуття, подолайте свої страхи та спрямуйте свою енергію в конструктивне русло! Є так багато здорових альтернатив, щоб залишатися енергійним і ʺкрутимʺ, але з головою на плечах і ногами на землі, з постійним зв’язком зі своїми цілями та реальністю! Це, в двох словах, заклик Національного агентства з питань боротьби з наркотиками, яке ініціювало кампанію ʺGroundʺ в декількох столичних ліцеях, з метою запропонувати молодим людям безпечні способи управління своїми емоціями, характерними для підліткового віку. Послання кампанії є потужним: тобі не потрібні вигадки чи компроміси, щоб стати прикладом для наслідування для покоління, до якого ти належиш, або щоб реалізувати свій потенціал.

Головне – визнати свою недосконалість, поважати свої принципи, а коли загубишся, звернутися за допомогою. Цей меседж доноситься до молоді безпосередньо, через зустрічі та семінари в школах, а також через запуск газети, орієнтованої на покоління Ground, через веб-сайт та сторінки у соціальних мережах, присвячених цій кампанії. За словами Рамони Дабіжи, директорки Національного агентства з питань боротьби з наркотиками, окрім ризиків, пов’язаних з вживанням наркотиків, молодим людям нагадують про безліч доступних для них варіантів здорового способу життя. А тим, хто вже піддався спокусі вжити заборонені речовини, нагадують, що якщо вони відчувають себе пригніченими або перебувають у групі ризику, то можуть отримати безкоштовну та конфіденційну консультацію.

Щоб надати більшої ваги кампанії ʺGroundʺ, старшокласники мали змогу поспілкуватися та перейняти успішний досвід румунських спортсменів з видатними кар’єрними результатами, взірцями дисципліни, амбіцій та здорового способу життя. Серед зірок, які долучилися до кампанії, були Ларіса Йордаке – 16-разова золота медалістка чемпіонатів Європи зі спортивної гімнастики, Ана Марія Бринзе – багаторазова переможниця Олімпійських ігор, триразова чемпіонка світу та семиразова чемпіонка Європи з фехтування, Анкуца Боднар – олімпійська чемпіонка Токіо-2020 та Парижа-2024 з академічного веслування, футболісти Флорін Гардош та Іонел Денчулеску, баскетболіст Вірджіл Штенеску. А плавець Давід Поповіч, чемпіон року та кумир свого покоління, вирішив долучитися до кампанії через інтерв’ю, опубліковане в газеті ʺGroundʺ або на веб-сайті кампанії.

Неможливо виміряти справжні масштаби вживання наркотиків у Румунії. Але хоча статистика не може точно відображати реальний стан справ, безперечно одне – ситуація погіршилася за останні роки, що спонукає експертів і політиків бити на сполох і шукати шляхи протидії проблемі. Місцевий референдум також відбудеться в Бухаресті 24 листопада, одночасно з першим туром президентських виборів. Одне з трьох питань, винесених на референдум, стосуватиметься участі мерії у запобіганні вживанню наркотиків у середніх школах та ліцеях.

Театр і документальне кіно зараз домінують у румунських культурних новинах. У Бухаресті триває Національний театральний фестиваль (НТФ) – культурна подія, яка відбувається вже 34-й раз поспіль, цього року під назвою “Драматургія можливого”. До 28 жовтня любителі театру можуть побачити вистави, відібрані для фестивалю, який, за словами організаторів, присвячений “можливостям”. До офіційної програми увійшли понад 30 вистав театрів з Бухареста та з усієї країни, серед яких “Антологія зникнення” – автор і режисер Раду Афрім; “Дванадцята ніч” Вільяма Шекспіра, режисер Андрей Шербан; “Гедда Габлер” Генріка Ібсена, режисер Томас Остермайєр. Цього року на фестивалі також виступатимуть гості з-за кордону – Німеччини, Ірландії, Польщі та Бельгії. Подія організована Спілкою театральних діячів Румунії. Національний театральний фестиваль є культурним проєктом, що фінансується Міністерством культури Румунії.

Тим часом, в неділю ввечері у місті Сібіу розпочався Міжнародний фестиваль документального кіно “Astra”. Понад 100 документальних фільмів будуть показані протягом тижня до 27 жовтня. Покази відбуваються в кількох місцях по всьому місту – кінотеатрах, театрах і в Новому кінокуполі, просторі на головній площі Сібіу, який пропонує глядачам особливий досвід перегляду за допомогою сучасних технологій, де вони стають частиною мистецького світу. Нагороди фестивалю будуть присуджені журі, до складу якого входять авторитетні професіонали документального кіно, у чотирьох конкурсах – “Центральна та Східна Європа”, “Румунія”, “Нові голоси документального кіно” та “Студентський конкурс”.

“Молоді європейські кінематографісти цього року знову мають унікальні можливості на фестивалі. Вісім проєктів європейських режисерів та продюсерів отримають менторську підтримку від визнаних професіоналів кіноіндустрії. Студенти також зможуть скористатися спеціальною програмою DocStudent Hub, в рамках якої мають змогу взяти участь у воркшопах, майстер-класах та практичних заняттях з мистецтва, виробництва та дистрибуції документального кіно. Участь візьмуть студенти та викладачі з престижних університетів Праги, Загреба, Вільнюса, Братислави, Зліна, Клуж-Напоки та Бухареста, – повідомляють організатори.

Міжнародний фестиваль документального кіно “Astra” у Сібіу, започаткований у 1993 році як інноваційний проєкт, є одним з найважливіших фестивалів неігрового кіно в Європі і включений Європейською кіноакадемією до переліку тих, що мають право на прямі номінації на Європейську кінопремію.