Category: Актуальні теми

Один з найбільших румунських нафтохімічних заводів Oltchim, що знаходиться на півдні Румунії, буде визнаний неплатоспроможним для подальшої реорганізації. Доля хімічного гіганта залишається невизначеною. Єдиним рішенням в короткостроковій перспективі, знайденим урядом і затвердженим адміністрацією заводу Oltchim, є його визнання неплатоспроможним, механізм використаний і щодо інших великих державних компаній, як наприклад Hidroelectrica.

Неплатоспроможність, є процедурою, яка дозволяє компанії з величезними боргами отримати відстрочку від кредиторів, і, таким чином перепочинок для реорганізації для того, щоб стати більш ефективною. Oltchim накопичив борги на суму 600 млн. євро.

Першим варіантом врятування заводу була приватизація, але спроба продати контрольний пакет акцій закінчилася невдачею восени минулого року. У той час як управління Oltchim стверджує, що неплатоспроможність є єдиним рішенням, що може призвести до відновлення рентабельності заводу, лідери профспілок не хочуть і чути про неї. Вони погрожують новими протестами, якщо уряд не надасть фінансову підтримку на суму 45 мільйонів євро, необхідну для перезапущення виробництва. Працівники побоюються, що на Oltchim чекає доля Hidroelectrica, де план реорганізації, прийнятий після оголошення неплатоспроможності передбачає звільнення персоналу.

Повідомлення про неплатоспроможність призвело до зниження на 15% вартості акцій заводу на фондовій біржі. Oltchim опинився в цій критичний ситуації через високі витрати виробництва, паразитування його діяльності занадто великою кількістю посередників у реалізації продукції і занадто велику чисельність персоналу. Oltchim не єдина румунська державна компанія, що стикається з проблемою подолання збитковості і погашення боргів. Згідно з угодою, укладеною Румунією з Міжнародним валютним фондом, Європейською комісією і Світовим банком, Бухарест зобов’язався довести до кінця реформу державних підприємств, деякі з них маючи стратегічний характер.

Процес затягується, констатувала недавно оціночна місія МВФ. До списку компаній з великими проблемами, окрім Oltchim, найкращими варіантом для якої і МВФ вважає механізм неплатоспроможності, входить і CFR Marfa, приватизація якої була оголошена пріоритетом в галузі транспорту. Державна авіакомпанія Tarom, має в розпорядженні шість місяців для продажу 20% акцій. Що стосується енергетичних компаній, влада обіцяє до квітня виставити на продаж контрольний пакет акцій TRANSGAZ і Nuclearelectrica. Решта державних компаній у сфері енергетики мають бути приватизовані до першого кварталу 2014 року.

Затверджений урядом проект закону “Про державний бюджет та бюджет соціального забезпечення на 2013 рік” був внесений до парламенту. До суботи депутати і сенатори мають можливість пропонувати зміни до нього.

Новий проект бюджету спрямований на відновлення економічного розвитку Румунії — стверджує міністр фінансів Даніель Кіцою, який говорить, що документ побудований на кращих макроекономічних показниках порівняно з минулим роком.

Даніель Кіцою: “Ми очікуємо зростання ВВП на рівні 1,6%, а інфляція очікується на рівні 4,3%. Загальний обсяг доходів консолідованого бюджету становить 33,6% ВВП. Загальні державні витрати становлять 35,7% ВВП, а дефіцит бюджету складе 2,1% ВВП.”

На 15.4 млрд леїв (3,5 млрд євро) збільшилися планові витрати в цьому році, порівняно з 2012 роком, заявив міністр-делегат з питань бюджету Лівіу Войня. Він пояснив, як будуть розподілені кошти.

Лівіу Войня: “5,4 млрд йдуть на витрати на персонал, з яких 4,5 млрд. означає повернення зарплати бюджетників до рівня 2010 року, коли були урізані на 25%, 0,9 млрд. підуть на виконання рішень судових інстанцій з трудових спорів. Куди ще підуть гроші? На 3,1 млрд. збільшилися витрати на товари і послуги, але насправді, вони будуть використані для погашення заборгованості.”

Премєр-міністр Віктор Понта над звав цей бюджет реалістичним, стверджуючи, що він дозволить продовжити інвестиції та виділити більше коштів для співфінансування європейських проектів. Збалансований і помірний, бюджет на 2013 рік забезпечить дотримання міжнародних зобовязань перед основними кредиторами Румунії, а також виконання рішень про збільшення мінімальної заробітної плати до 800 леїв (180 євро) і індексації пенсій на 4%, – сказав глава уряду.

Гроші підуть, втім, і на виплату старих боргів. Щоб збільшити надходження до бюджету, на цьому тижні був прийнятий пакет податкових заходів, які мають принести додатково 2,9 млрд. леїв (близько 650 мільйонів євро) в державну скарбницю. Йдеться про запровадження низки додаткових податків в галузі сільського господарства, енергетики та освоєння природних ресурсів.

З понеділка, 28 січня, узгоджений з міжнародними фінансовими експертами проект держбюджету буде обговорений в комітетах по спеціальності, після чого з 5 лютого – на спільному пленарному засіданні двох палат румунського парламенту.

Після палких дебатів, але з переважною більшістю голосів, був прийнятий новий статус румунських депутатів і сенаторів. Він накладає деякі обмеження на витрати, не дозволяє їм приймати родичів працювати у парламентських бюро, але дозволяє їм паралельно займати й інші посади у певних галузях, які передбачені законом, таких як освіта і наукове дослідження.

Найбільш спірний пункт статусу торкається, однак, парламентської недоторканності. Процедура в разі затримання, арешту або обшуку, яка потребується у випадку парламентарія залишилася незмінною, проте текст передбачає, що парламентський термін закінчується тільки тоді, коли є остаточне рішення про несумісність або конфлікт інтересів.

Згідно попереднім врегулюванням, юридичні парламентські комітети оцінювали заявки на порушення кримінальної справи проти законодавців і надавали консультативний висновок, після чого обовязково відбувалось голосування на пленарному засіданні. Шляхом затверджених поправок, вже не буде голосування в Парламенті у випадку, коли комітети відхилять прохання прокурорів, які повинні представити “конкретні і обгрунтовані причини.”

За словами спікера Палати депутатів, Валерія Згоня, новий статус містить положення, які знаходяться в статусі європарламентаріїв, який був прийнятий комітетом шляхом політичного діалогу. Внесення поправок до статусу було необхідним, стверджує Згоня, оскільки попередній був розроблений в 2006 році, коли Румунія не була членом ЄС, і коли не було Національного агентства доброчесності: “Генеральна прокуратура та Національне агентство доброчесності погодились з нашими змінами. Ми встановили кілька процедур, щоб знати, що робити упродовж чотирьох років.”

Статус зміцнив недоторканість депутатів і сенаторів, вважає депутат опозиційної Демократ-ліберальної партії Iон Олтян: “Недоторканість зміцнено, а конфлікт інтересів заохочується. З огляду на це, Демократ-ліберальна партія проголосувала проти.”

Пробившись вперше в Парламент в Бухаресті сенатори та депутати Партії народу Дана Дяконеску не взяли участь у дебатах, тому що стверджує сенатор Тудор Барбу: “Ми вважаємо, що крім звичайної недоторканості, яку парламентарій повинен мати у політичній діяльності жодного іншого положення в майбутній Конституції Румунії, чи іншому регламенті, не повинно існувати.”

Через шість років після вступу в ЄС, Румунія все ще розглядається як країна, в якій необхідна більш рішуча боротьба з корупцією. Попередні доповіді з моніторингу системи судочинства піддали критиці Парламент, оскільки намагався перешкоджати розслідуванню різних справ.

(Коріна Крістя, Микола Онужик)

Наприкінці минулого року, з огляду на парламентські вибори, уряд відклав прийняття проекту Державного бюджету на 2013 рік. Зараз робота над ним практично завершена, і напевно вже на цьому тижні документ буде внесений до парламенту. Бюджет буде супроводжуватися змінами до Податкового кодексу, які мають набути чинності з 1 лютого.

Йдеться, зокрема, про оподаткування підприємств, оборот яких складає менше 65.000 євро, запровадження ще одного податку на діловий оборот компаній, що займаються експлуатацією природних ресурсів, запровадження додаткового податку на енергетичні компанії, а також оподаткування діяльності фермерів, які отримують субсидії, але не декларують прибуток.

Премєр-міністр Віктор Понта представив деталі: “Йдеться про особливий податок, що стосується компаній з освоєння природних ресурсів, золота, нафти, газу. Що стосується сільськогосподарського податку, ми намагаємося збільшити базу для обкладання податком у сільському господарстві у такий спосіб, щоб майже всі ті, хто отримує субсидії від Агентства з платежів та надання допомоги в сфері сільського господарства, платитимуть менші податки ніж раніше. При цьому податком обкладатимуться більше фермерів, зокрема ті, хто обробляє більше двох гектарів, а в зоотехнії — ті, хто має певну кількість голів худоби. Це не стосується селян, які вирощують худобу для власного споживання.”

Усі заходи були обговорені з фахівцями МВФ, які перебувають в Бухаресті, поряд з представниками Європейської комісії та Світового банку, для оцінки дотримування Румунією положень попереджувальної угоди про резервний кредит. Члени делегації МВФ зазначають, що намір представників румунської влади обкласти додатковим податком бізнес в області освоєння природних ресурсів, хоча і виправданий з точки зору надходжень до держбюджету, може призвести до зниження інвестицій в енергетику.

І президент Ради закордонних інвесторів Стівен ван Гронінген сказав, що цей захід може призвести до падіння довіри інвесторів до румунського ринку. Експерти МВФ наполягають, з іншого боку, на збереженні державного фінансування для приватних медичних установ, в умовах коли уряд збирається його обмежити. Водночас була обговорена проблема заборгованості в галузі охорони здоров’я і необхідність вчасної виплати рахунків державою, особливо на тлі вступу в силу в березні Європейської директива з цього питання.

З-поміж заходів, що планує вжити кабінет міністрів Віктора Понти згадаємо, також, підвищення мінімальної зарплати. Зокрема, розмір мінімальної заробітної плати буде підвищений в два етапи до 1 липня, коли має становити 800 леїв (приблизно 180 євро). Нагадаємо, що в програмі правлячого Соціал-ліберального союзу передбачено, що в період 2013-2016 роки мінімальна зарплатня буде підвищена до 1000 леїв.

Нагадаємо, що скоєний терористичний акт на газовому заводі в Алжирібув взятий на себе ісламським терористичнимугрупованням, що має звязки з Аль-Каїдоюта був відповіддю на французький військовий наступ на ісламістів у Малі, сусідньої з Алжиром країни.

Під час військової операції з визволення заручників, захоплених ісламістами на газовому заводі в Алжирі, на кордоні з Лівією, загинуло кілька десятків заручників.

На жаль серед загиблих в ході операції з ліквідації членів ісламістського терористичного угруповання, що має звязки з Аль-Каїдою налічується й двоє румунів. Вони входили до складу групи з пяти чоловіків, які працювали на багатонаціональному газовому заводі в алжирському регіоні Аменас. Інші троє румунських громадян були визволені і репатрійовані в Румунію.

Алжирські військові звільнили майже 700 алжирських заручників і більш ніж 100 іноземців, захопивши й декілька терористів із угруповання, що складалося з 40 бойовиків. Про смерть другого румуна, який помер у лікарні від важких поранень, влада Алжиру повідомила в неділю. Напередодні в Бухаресті стверджували, що серед жертв налічувався лише один румун.

Ця новина викликала реакцію МЗС Румунії, яке висловило “глибоке розчарування” тим фактом, що Алжир не повідомив правильно і вчасно про стан здоровя румунського громадянина. Після завершення цього кривавого епізоду, спричиненого ситуацією в сусідньому Малі, де ісламісти взяли під свій контроль північ країни, політики шукають сталих рішень для запобігання та боротьби з подібними ситуаціями.

“Те, що відбулося зараз, в регіоні далеко від Румунії, те відбувається в Малі, зачіпає всіх нас. І може вплинути на всіх румунських громадян, які проживають за кордоном,” – сказав міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян. “Тому Румунія зобов’язана, в рамках ЄС і в рамках співпраці з міжнародними партнерами, сприяти, як і раніше боротьбі з міжнародним тероризмом, де б вони не проявив себе, навіть за межами країни, аби не дозволити йому наблизитися до нас,” – сказав Т.Корлецян. У цьому контексті, Румунія не виключає можливості взяти участь у військовій операції ЄС в Малі, зокрема направити своїх військових для участі в місії навчання і реорганізації особового складу малійської армії. підготовки армії цієї країни.

Премєр-міністр Віктор Понта повідомив, що таке рішення може бути прийняте вже в найближчі дні: “Я говорив з Президентом Румунії на цю тему. Ми обговоримо на засіданні Верховної ради оборони країни, що буде проведене в найближчі дні. Має бути прийняте принципове рішення за участі всіх політичних лідерів Румунії, в тому числі президента й прем’єра. Ми представимо в парламенті, якщо і коли буде потрібно інформацію про необхідність бути солідарними з нашими європейськими партнерами в справі Малі. Там не йдеться про конфлікт Франції з кимось, це операція, відповідальність за проведення якої взяла на себе Франція і ЄС, спрямована на боротьбу з екстремізмом і тероризмом.”

Позачергове засідання Верховної ради оборони країни, присвячене ситуації у Малі, відбудеться 5 лютого.

Міжнародна криза в Малі, одній з найбідніших країн Африки, несе на собі відбиток Аль-Каїди. Озброєне угруповання, що має звязки з цією терористичною мережею взяло в заручники кілька десятків іноземців, які працювали на британському нафтовому комплексі в сусідньому Алжирі.

Таким чином ісламістські бойовики хотіли помститися за військові операції французьких військ проти ісламістських повстанців у Малі. Румунія, яка налічується серед країн, громадяни яких були взяті в заручники в Алжирі, оголосила про створення кризового центру, оперативного штабу, що займатиметься пошуком рішень для звільнення захоплених бойовиками румунів.

У четвер, на надзвичайному засіданні Ради закордонних справ ЄС у Брюсселі, глави зовнішньополітичних відомств країн ЄС прийняли рішення про створення спеціальної місії з навчання і реорганізації особового складу малійської армії. Вона складатиметься з 200 військових інструкторів і 250 охоронців. Франція, колонією якої раніше була Малі, оголосила, що збільшить з 1400 до 2500 чисельність свого військового контингенту, дислокованого в цій західноафриканській країні.

На засіданні Ради в Брюсселі був присутній і міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян, який заявив, що Бухарест розглядає можливість взяти участь у військовій операції ЄС в Малі: “Ми знаходимося в досить просунутій стадії інституційного обговорення, аналізу необхідності конкретного внеску Європейського Союзу. Мова йде про фахівців, які займатимуться підготовкою, навчанням відповідної армії, про співпрацю з Генеральним Штабом, про оснащення і логістику для навчання. Дискусії та інформація, отримана на засіданні, переконала мене в необхідності внеску Румунії до зусиль в боротьбі з тероризмом.”

Глава румунської дипломатії заявив також, що після зустрічі в Брюсселі, провів переговори зі своїми колегами, зацікавленими ситуацією в Алжирі, з якими домовився підтримувати регулярні контакти в питанні про ситуацію заручників. Він засудив дії терористичних угруповань, які підтримують релігійний екстремізм і насильство та призводять до зростання ризику дестабілізації всього регіону на південь від Сахари.

Відновлення стабільності і територіальної цілісності Республіки Малі, має бути одним з головних пріоритетів ЄС, заявив Тітус Корлецян. Міністр закордонних справ Румунії наголосив на необхідності подальшої підтримки Євросоюзом влади в Бамако для відновлення конституційного порядку шляхом загальних виборів, котрі мають бути проведені якомога швидше.

Національна валюта Румунії, лей, переживає найкращі моменти з минулого року. Вона зміцнилася до рівня 4,33 лея по відношенню до євро, це будучи найнижчий рівень за останні 11 з половиною місяців, і значно піднялася по відношенню до долара США, що котируються у 3,26 лея. Еволюція національної валюти була доброю і в кінці року. За словами аналітиків — це стається на тлі покращення внутрішньополітичної ситуації і створення уряду, підтриманого солідною більшістю. В результаті цього, імідж Румунії покращився і підвищилася довіра інвесторів.

Лей зазнав, однак, значний приріст у середу, відразу ж після того як американський банк J.P.Morgan оголосив, що планує включити облігації Румунії у свій індекс для державних облігацій ринків, що розвиваються. Заплановане відбутися 1 березня, включення Румунії в індекс банку J.P. Morgan буде процесом, який розгортатиметься поступово, протягом трьох місяців. Радник губернатора Національного банку Румунії Адріан Васілеску вважає, що оголошення американської фінансової установи збільшить престиж національної валюти Румунії. Адріан Васілеску: /Це буде, в першу чергу, іміджевий ефект – підвищення престижу лея. По-друге, хочу сказати, що це означатиме додатковий моніторинг над нашою валютою і дзеркало, в якому ми будемо дивитися і бачити те, як сприймають на міжнародному плані — національну валюту Румунії”/.

Що стосується реакції інвесторів, Адріан Васілеску проявляє оптимізм, але й обережність: /”Побачимо. Є завжди два моменти, коли ми говоримо про реакції: шоковий момент, коли здійснюється оголошення, а потім – повторний розгляд. Очікуємо з великим нетерпінням побачити, яким буде довгостроковий ефект”./

Місцеві аналітики вважають, що оголошення J.P. Morgan є найкращою новиною для фінансового ринку нашої країни. Румунія – кажуть вони — стане більш помітною і доступною для інвесторів, що зможе призвести до зростання ринку капіталу. Оглядач Драгош Кабат заявив для часопису “Бурса”, що включення румунських облігацій в індекс J.P. Морган є, насправді, визнанням на міжнародному плані статусу Румунії як країни, що розвивається. До тепер, коли мова йшла про країни, що розвиваються, говорилося про Польщу, Чехію і, незначно, Угорщину – сказав також Драгош Кабат. І газета “Зіарул фінанчіар” привітала оголошення американського банку і переглянула найбільш важливі наслідки цієї ситуації: Румунія зможе швидше і дешевше позичати, а Міністерство фінансів дозволить собі стабілізувати базу інвесторів і уникати спекулянтів.

Румунія висловила глибоку стурбованість з приводу останніх подій в Малі, однієї з найбідніших країн світу і французької колонії до 1960 року. Стурбовіаність викликана військовими операціями радикальних повстанських угруповань, що діють на півночі цієї країни.

МЗС у Бухаресті засудило дії терористичних угруповань, які підтримують релігійний екстремізм і насильство, що може призвести до підвищеного ризику дестабілізації регіону. Міністерство закордонних справ привітало надану підтримку Францією владі у Бамако і закликало до активної міжнародної співпраці з малійською владою,з метою відновлення конституційного порядку і стабільності в Малі, відповідно до висловленої позиції ЄС і прийнятими рішеннями ООН та Африканським союзом.

За даними МЗС, Румунія надає великого значення щодо дотримання демократичних цінностей, верховенства закону, суверенітету і територіальної цілісності Малі. Міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян: “Ми висловили, і ми не єдині, глибоку заклопотаність з приводу подій в Малі, де збройні терористичні, екстремістські та фундаменталістські угруповання створюють через насильство значні ризики для стабільності регіону. Ми говоримо про інтерес міжнародного демократичного співтовариства дати відсіч тероризму, екстремізму та фундаменталізму у зв’язку з чим постала необхідність втручання. Ми вітаємо той факт, що відбудеться, і це позачергове засідання міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі,в четвер. Ми привітали акцію Франції, яка підтримує законну владу в Малі. Існує необхідність міжнародної координації на рівні ЄС, в сенсі значної підтримки, як до речі зробили французи та на рівні Організації Обєднаних Націй.”

Франція, в пятницю, військово втрутилась, щоб зупинити просування бойовиків-ісламістів на півночі Малі до столиці Бамако. Після серії французьких авіаударів в імя боротьби з «тероризмом», озброєні ісламісти почали залишати великі міста, що на півночі країни, якихвони окупували девять місяців тому. Президент Франції Франсуа Олланд, оголосив, що будуть відправлені додаткові військовослужбовці в Малі. Іншою гарячою точкою є Сирія, де у вівторок загинуло, за даними Сирійської обсерваторії з прав людини по всій країні більше 150 людей, в основному мирні жителі. Згідно Організації Обєднаних Націй більше 60.000 осіб було вбито упродовж близько двох років громадянського конфлікту з режимом президента Башара Асада.

Порядок денний переговорів у Бухаресті між урядом Румунії та делегацією МВФ в рамках оціночної місії в Румунії широкий і включає в себе, на додаток до проекту бюджету на 2013 рік і вже широко обговорені теми, повязані зі структурними реформами і питаннями спізнення приватизації із сильною соціальною складовою. До останніх відноситься і намір виконавчого органу підвищити мінімальну зарплату від 700 леїв (160 євро) до 800 леїв (близько 180 євро). Це підвищення зарплати, яке вимагають профспілки, є водночас і обіцянкою правлячого Соціал-ліберального союзу під час недавньої передвиборної кампанії до парламентських виборів.

Однак, збільшення мінімальної зарплатні повинно обов’язково супроводжуватися ростом продуктивності праці, у противному випадку воно може мати побічні ефекти, зазначив голова Національної Ради малих і середніх приватних підприємств Овідіу Ніколеску: ”Національна рада малих і середніх приватних підприємств, у першу чергу із соціальних міркувань, згодна з цим підвищенням мінімальної заробітної плати, тому що ми розуміємо, що за дуже низькі доходи не можна пристойно жити. Ми згодні з тим, що це рішення позитивно вплине і на попит, ми згодні з ним, бо це приведе до покращення робочого клімату, важливого для діяльності фірм. Але ми повинні бути дуже обережними з цими мірами, тому що, якщо ми продовжимо підвищувати доходи не звертаючи увагу на рівень продуктивності, у нас виникнуть великі проблеми з інфляцією, із виживанням фірм та зі зменшенням експорту“.

Іншим давнім проектом соціал-лібералів є і зниження ПДВ на основні харчові продукти. Міністр сільського господарства Данієль Константин каже, що ця міра може бути вжита на експериментальній основі в другому кварталі поточного року, після переговорів із МВФ та іншими іноземними кредиторами Румунії. Пілотний проект має на увазі зниження ПДВ від 24 до 9% на зерно, борошно та хлібобулочні вироби. Попередні розрахунки показують, що фінансове зусилля, яке припускає зниження ПДВ, у розмірі близько 150 млн. леїв, не є таким драматичним, вважають представники уряду. Натомість, перевагою цієї зміни може бути значне скорочення явища ухилення від сплати податків, яке за оцінками перевищує зараз 70%. Зменшення цього явища на 20% було б рівносильне успіху проекту, що може призвести до його поширення.

Румунія має затримки у виконанні зобовязань перед своїми міжнародними кредиторами і хоче перерви в декілька місяців, щоб впоратися з ситуацію і почати переговори щодо нової угоди зазначив нещодавно премєр-міністр Віктор Понта.

Запізнення Уряду стосуються в основному приватизації великих державних компаній та розгортання процесу приватизації у таких компаніях, як Tarom, енергетичного комплексу Олтенія та Електрика. Інші невиконання відносяться до покращення податкової системи, ефективності витрат у сфері охорони здоровя, грошово-кредитної політики, що проводиться Національним банком і нагляду банківської системи в Румунії.



Спільна делегація Міжнародного валютного фонду, Світового банку і Європейської комісії перебуває в ці дні в Бухаресті з новою оцінювальною місією угод, типу попереджувальний стенд бай, у розмірі 5 мільярдів євро укладеної з Румунією навесні 2011 року. За словами міністра по бюджету, Лівіу Войня, в перший тиждень візиту, запланований до 29 січня, як очікується, буде завершено обговорення проекту бюджету на 2013 рік. Не очікується серйозних проблем, оскільки стверджує румунська влада, вона дотрималась домовленості про дефіцит і витрати. Лівіу Войня підкреслив, що бюджет на цей рік не є жорсткої економії, а бюджетом розвитку, після того, як у 2010 і 2011 роках дефіцит бюджету був скорочений за рахунок рівня життя населення, а в 2012 році за рахунок скорочення інвестицій та втрат в системі.



Економічний аналітик Дан Сучу вважає, що поза виконанням взятих зобов’язань, залишається ще одна проблема, відновлення в Румунії сталого економічного зростання, що є ціллю всіх реформ і змін застосованих в останні роки. Представники Уряду обговорять з міжнародними кредиторами про вплив певних заходів, які уряд в Бухаресті оголосив, що має намір застосувати, таких, як підвищення мінімальної заробітної плати з 700 леїв (155 євро) до 800 леїв (177 євро) або скорочення ПДВ на основні продукти харчування. Міністр праці Маріяна Кимп’яну зазначила, що підвищення пенсій і зарплат у цьому році будуть ті, які оголосив Соціал-ліберальний союз у ході передвиборної кампанії – на 4% будуть підвищені пенсії, а заробітна плата буде повернута до рівня 2010-го року.

У Румунії, здоровя є хронічною проблемою. З 1990 по 2012 роки, за кермом Міністерства охорони здоровя були 22 міністри. Дотримуючись лінії партій, які призначили їх на ці посади, вони прийняли заходи, що не змогли забезпечити системі охорони здоров’я необхідні бази для розвитку і служити лише інтересам пацієнтів.

Новий уряд у Бухаресті приходить, на початку року, з радикальними заходами. Нинішній міністр охорони здоровя, ліберал Еуджен Ніколаєску оголосив, що з 1 березня, коли набуде чинності рамкова угода на 2013 рік, приватні лікарні більше не користуватимуться державними фондами медичного страхування. Він пояснив, що всі державні кошти повинні йти до державних лікарень.

Еуджен Ніколаєску: Медичне страхування є обовязковим, тому що це система солідарності. Хто бажає користуватися іншим варіантом, може придбати приватне медичне страхування. Чинний закон дозволяє будь-кому придбати приватне медичне страхування, якщо існує бажання, гроші і можливість. Приблизно 90% громадянів цієї країни є бідними і користуються загальнообовязковим державним соціальним медичним страхуванням. Це проблема Румунії. Ми цю проблему повинні вирішити.”

Припинення державного фінансування для приватних лікарень викликало багато суперечок. Як і очікувалося, рішення викликало занепокоєння серед пацієнтів, які стверджують, що мають право вибирати між різними постачальниками медичних послуг і вимагають обговорення можливих наслідків припинення фінансування перед тим як приймати рішення. У свою чергу, представники Інституту з питань громадських політик вважає, що міністр Еуджен Ніколаєску порушує принцип поважання прав пацієнтів – платників податків, вкладаючи гроші у неконкурентноспроможну державно систему охорони здоров’я.

З іншого боку, державний секретар з питань охорони здоровя Раєд Арафат — протагоніст, в минулому році, публічного конфлікту з президентом Траяном Бесеску на тему реформи охорони здоровя – уточнив, що хоча приватні лікарні отримують фінансування від держбюджету, найскладніші медичні випадки виліковуються теж у державних лікарнях.На його думку, приватні лікарні повинні фінансуватися за рахунок приватного страхування або взаємодоповнюючими, а не із соціального фонду страхування. Арафат пояснив, що гроші, які не будуть виділятися приватним лікарням будуть використовуватися для збільшення фінансування тих 53 стратегічних лікарень, які забезпечують 70% найсерйозніших медичних випадків в Румунії.

Крім того, будуть створені кошти для більше програм, так що лікарям, які беруть участь у них, не буде дозволено вимагати від пацієнта купити за власні гроші необхідні ліки для лікування в лікарнях — додав держсекретар.Основною проблемою залишається хронічне недофінансування системи охорони здоровя. Якщо, наприклад, США виділяє 17,5% від ВВП на охорону здоровя, Нідерланди і Франція – 12%, Німеччина -11,5%, Румунія має найнижчий рівень в Європі – близько 5%.