Category: Актуальні теми

Делегація МВФ, ЄС і Світового банку прибуде у вівторок до Бухареста для нової оцінювальної місії, сьомої, угоди типу попереджувальний стенд-бай, укладеної з Румунією в березні 2011 року. Протягом двох тижнів міжнародні експерти розглянуть останні еволюції румунської економіки та проект бюджету на 2013 рік.

Нещодавно премєр-міністр Віктор Понта представив проект бюджету. Він сказав, що хоче замкнути коло останніх 4 років дуже важких для румунів, з яких 2 серйозної кризи, і підвищити ВВП до рівня 2008 року, коли почалась криза. Уряд пропонує бюджетно-податкову дисципліну, боротьбу з марнотратством державних коштів і ефективність інвестицій.

Проект бюджету на 2013 рік було побудовано на ВВП в 140 млрд євро, обмінному курс у 4,5 лея за євро, економічному зростанні на рівні 1,8%, а дефіцит бюджету становитиме 2,1%, і буде фінансуватися як з внутрішніх, так і зовнішніх джерел. Уряд розцінює, що у цьому році доходи до бюджету складуть 46 млрд євро, а витрати 49 млрд. євро. У 2013 році на страхування та соціальну допомогу буде виділено (16,5 млрд євро), на охорону здоровя (6,2 млрд), транспорт (4,9 млрд.) і освіту (4,4 млрд. євро).

Премєр-міністр оголосив, що у 2013 році пенсії та зарплати не будуть підвищені, але проект бюджету передбачає, що зарплати бюджетників будуть повернуті до рівня 2010 року і на 4% будуть підвищені пенсії. Велика частина видатків призначена на виплату заробітної плати – 10,2 млрд. євро – і пенсій — 11,1 млрд євро. Проект бюджету передбачає також інвестиції у розмірі 7,8 млрд. євро, з яких одна третина співфінансування з коштів ЄС. У цьому році Румунія повинна виплатити кредиторам 14, 4 млрд. євро, а держборг складає 34,7% від ВВП, один з найнижчих в ЄС.

Щоб дотриматись бюджетного дефіциту, узгодженого з МВФ, румунський уряд запропонував реорганізацію системи збору податків, боротись з ухиленням від сплати податків, і, що не менш важливо, скоротити витрати. Щоб скоротити витрати уряд оголосив, що бюджет виділений Парламенту залишиться на рівні 2012 року, хоча число парламентаріїв значно зросло після виборів, що пройшли 9 грудня. Також буде скорочена кількість радників та співробітників міністерств і тих, хто на керівних посадах, і почнеться реформа в державних компаніях.

Румунський уряд прийняв термінове розпорядження, яке дає місцевій владі можливість вирішувати чи місцеві податки залишаються на рівні минулого року або будуть підвищенні відповідно до рівня інфляції за останні три роки. У грудні 2012 року, уряд прийняв рішення про те, що рівень місцевих податків підвищується на 16% в 2013 році, уточнивши що, мерії можуть прийняти рішення збільшити або зменшити ставки цих податків, до щонайбільше 20%.

Нещодавно прийняте урядове розпорядження передбачає, що в 2013 році, незважаючи на положення Податкового кодексу, місцеві органи самоврядування повинні самі вирішувати чи мають намір підвищувати відповідно до рівня інфляції податки та збори. До цих пір, перегляд ставок деяких податків і зборів було зобовязанням уряду. Рішення має бути прийняте протягом 20 днів з моменту набрання чинності термінового розпорядження. З іншого боку, місцеві органи самоврядування повинні взяти на себе відповідальність, якщо вони оберуть варіант збереження рівня податків та зборів незмінним від 2012 року.

Премєр-міністр Віктор Понта застеріг, однак, що ті мерії, які не змінять ставки податків та зборів не можуть покладатися на додаткові кошти від держбюджету. Віктор Понта: ”Ті 16% йдуть до бюджету відповідних мерій. Якщо не будуть збільшені податки, до бюджетів мерій не надійдуть ті 16% від державного бюджету, тому що з держбюджету уряд повинен сплачувати зарплати та пенсії, робити державні інвестиції. Це дійсно місцева автономія. Якщо меріям вистачать гроші, що будуть на рівні бюджету від 2012 року, це дуже добре.”



Більшість мерій оголосили, що не планують підвищити податки. Деякі підвищили, однак, податки на 16%, в той час як інші чекали на нове термінове розпорядження. Одним з міст, де відбулося підвищення податків, -це місто Сібіу, мер якого Клаус Йоганніс вважає, що вся структура місцевих податків та зборів є помилковою, оскільки ці ставки повинні бути визначені місцевими радами. За даними органів місцевого самоврядування, якщо певна мерія вирішила підвищити податки, а потім скасувала це рішення, тим платникам, які вже заплатили податок у перші дні 2013 року у більшій сумі ніж потрібно, суму переплати буде повернуто.

Міністр державної адміністрації Лівіу Драгня уточнив, проте, що мерії, які зберігають податки та збори на рівні 2012 року, будуть змушені в наступному році підвищити їх у відповідності до індексу інфляції, якщо протягом поточного року не буде прийнято рішення щодо вжиття інших змін. В даний час, найбільші місцеві податки сплачуються в центрі Румунії, і мешканці великих міст платять найбільші податки за житла.

За даними Національного інституту статистики румуни не заробляють багато, але те, що заробляють, у великій мірі, витрачають на харчові продукти, товари, послуги та податки. Ці дані підтверджують різницю між Румунією та рештою країнами-членами Європейського Союзу.

Середній показник доходів на одне господарство в Румунії становив майже 2.500 леів (менше 600 євро). Доходи жителів міст є трохи більшими ніж селян, а саме на 23%. У середньому, понад половина доходів походять від заробітних плат, решта від соціальних послуг, сільськогосподарського виробництва або незалежної професійної діяльності, майна та продажу активів.



Основне джерело доходів городян є заробітні плати – 64%, в той час як селян – сільське господарське виробництво — 38%. Але і витрати висвітлюють життєвий рівень населення. Вони становили майже 90% загальних доходів. Більше того, споживчі витрати досягли 72%. Румуни витрачають найбільше на харчові продукти та безалькогольні напої, у середньому – 42%, до чого додаються сплати за житлово-комунальні послуги — 19%. Гроші витрачаються також на одяг, обслуговування господарства, на податки, соціальне страхування та інші внески.



Селяни витрачають гроші й на корм для худоби та плату сільськогосподарських робіт. Лише 1% доходів пов’язаний з інвестиціями, купівлею помешкань, земельних ділянок, сільськогосподарського устаткування або активів. Дуже мала частина із доходів а саме до 1%, витрачається на послуги у готелях, ресторанах та кав’ярнях. І не востаннє, на виховання витрачається не більше 0,3% доходів одного господарства.

Ліга румунських студентів, що вчаться за кордоном вручила у вівторок на урочистому гала-вечорі лауреатів премії за особливі результати упродовж 2011-2012 навчального року. Із 200 студентів, магістрів та аспірантів, номінованих на премії до кінцевого списку були включені 50.

Журі складалося з видатних науковців, діячів культури та публіцистів. Конкурс проходив по 8 номінаціях: «Румунський студент року в Північній Америці» (одна премія для студентів і одна – для магістрів та аспірантів), «Румунський студент року в Європі» (одна премія для студентів і одна – для магістрів та аспірантів), «Румунський студент року на інших континентах», «Румунський студент року за програмою ЄС Erasmus», «Студент року в Румунії», «Спеціальна премія в галузі мистецтва».

Головна премія конкурсу «Румунський закордонний студент року» була присуджена 30-річному Серджіу Пашці, досліднику Стенфордського університету США, який став стипендіатом кількох міжнародних програм. Результати його досліджень в області аутизму були відзначені престижними нагородами, зокрема премією за інноваційне дослідження кандидатської дисертації (із понад 1400 аспірантів Медичного факультету Стенфордського університету) та премією імені Семмі Куо за кращу статтю в області неврології Стенфордського університету. Дослідження Серджіу Пашки було опубліковане в 2011 році в престижному журналі Nature Medicine і було оголошене Національним інститутом психічного здоровя США одним з 10 найважливіших досліджень року.

Серджіу Пашка розповідає про себе: «Я дослідник, аспірант Стенфордського університету, що в Каліфорнії, США. До цього я закінчив Факультету медицини Клузького університету в Румунії. Мої дослідження зосереджені перш за все на розумінні клітинних і молекулярних основ аутизму, захворювання, яке, як напевно ви знаєте, серйозно впливає на соціальні звязки людини, і для якого, на жаль, немає ніякого медикаментозного лікування. Для мене велика честь отримати цю нагороду.»

Голова і один із засновників Ліги румунських студентів, які вчаться за кордоном Себастьян Бурдужа, випускник того ж Стенфордського університету, сказав, що румунська молодь, яка одержала вищу освіту за кордоном є стратегічним ресурсом, що дуже потрібен Румунії. Він додав, що часто шляхи вирішення проблем Румунії відомі, але не вистачає фахівців.

На цьогорічному гала-вечорі був представлений новий проект SMART Diaspora. Це багатовекторна стратегія зі сприяння поверненню в країну румунської молоді після закінчення навчання за межами Румунії.

Губернатор Національного банку Румунії Мугур Ісереску передбачає, що податкова політика в цьому році не буде жорсткої економії, а консолідаційною. Але, він привернув увагу на те, що державні кошти треба буде розумно витрачати.

Мугур Ісереску уточнив, що існує чітка різниця між жорсткою економією та фінансовою дисципліною: ”На мою думку, податкова політика у цьому році буде нормальною, у тому значені, що бюджетний дефіцит де буде значно обмежений, як відбулося попереднього року, вона буде консолідаційною. Я вважаю, що шляхом відповідної фінансової дисципліни, а це означає розумного витрачання державних коштів, не треба буде застосовувати заходи жорсткої економії. І монетарна політика, у цьому році, буде нормальною, у тому значені, що з великою увагою стежитимете за рівнем інфляції та відкалібрує всі наявні інструменти. Загальними залишаються рамки встановлені укладеними угодами з міжнародними фінансовими установами.“

Упродовж останніх років Румунія зазнала непопулярні заходи жорсткої економії, які були узгоджені з міжнародними фінансовими установами, взамін надання фінансової допомоги. На даний момент, Румунія має угоду типу “попереджувальний стенд-бай”з МВФ, Єврокомісією та Світовим Банком у розмірі 5 мільярдів євро, гроші, які будуть взяті тільки в разі крайньої необхідності.Нинішня угода була підписана на весні 2011 року та добігає кінця у першій половині поточного року.

Премєр-міністр Віктор Понта заявив під час одержання інвеститури у Парламенті, що уряд планує підписати нову попереджувальну угоду з МВФ, Єврокомісією та Світовим Банком, з огляду на те, що ЄС стикається з “економічним штормом”. Він сказав, що не всі пропозиції, зроблені цими установами завжди ідеальні, але додав, що така угода має велике значення.

Глава Національного банку Румунії Мугур Ісереску вважає, з іншого боку, що “позитивне” завершення чинної угоди з МВФ стане солідною засадою для доброї співпраці упродовж 2013 року. Спільна оціночна місія міжнародних фінансових установ прийде до Бухареста 15 січня. До тих пір, уряд Віктора Понти намагається завершити роботу над проектом державного бюджету на поточний рік. Прем’єр-міністр оголосив, що в четвер представить так званий “діагноз сьогоднішнього стану нації”, відповідно рівень заборгованості держави, бюджетні кошти на 2013 рік і проекти на найближчі 4 роки.

Міжнародне співтовариство з інтересом очікувало на перший публічний виступ президента Сирії Башара Асада після семи місяців мовчання, але цей виступ не приніс нічого нового. Раніше Дамаск оголосив що, у своєму виступі, президент оприлюднить новий мирний план, але позиція сирійського лідера залишилася незмінною, він закликавши своїх прихильників до «війни на захист батьківщини”.

Асад заявив, що цей конфлікт не є між владою і опозицією, а між “батьківщиною та її ворогами”, які прагнуть поділити країну на частини, це конфлікт організований зовнішніми силами, за допомогою “терористів”, що співпрацьовують з мережею Аль-Каїда.



Лідер з Дамаску закликав до “національного діалогу” і поскаржився на відсутність партнерів, з якими можна було б вести переговори для політичного врегулювання кризи. Він відкинув будь-який діалог із сирійською опозицією, яку назвав маріонеткою Заходу. За словами Асада, першим кроком на шляху до політичного вирішення конфлікту було б, щоб регіональні країни зупинили фінансування і озброєння повстанців. Башар аль Асад запропонував, так само, організування Національної конференції з примирення.



Опозиція відкинула ініціативу, вимагаючи відхід Башара Асада від влади, як попередню умову будь-якого врегулювання конфлікту, в результаті якого, за даними ООН, за 21 місяць загинуло понад 60 тис. сирійців. Виступ Бараша Асада був підданий критиці офіційним Лондоном, який назвав Асада “лицемірним”, і Вашингтоном, який побачив у ньому ознаки “віддірвання від дійсності”. США, Великобританія та ЄС повторили заклик до Асада піти у відставку для залагодження політичної кризи в Сирії і переходу до демократії.



Нестабільність в цій країні спонукала сусідів вжити заходів безпеки. Ізраїль заявив, що будуватиме електричний паркан на спільному кордоні з Сирією, подібно тому зведеному недавно на кордоні з Єгиптом, щоб захиститися від “терористичних нападів.” До Туреччини були доставлені, на звернення Анкари, перші ракети Patriot земля-повітря відправлені США, Німеччиною та Нідерландами, а також 1200 військовослужбовців із цих 3 держав, в ході оборонної місії НАТО, спрямованої на захист цієї країни від можливих нападів з Сирії.



І Румунія неодноразово висловила стурбованість щодо серйозної гуманітарної ситуації в Сирії, нагадавши про значну кількість румунських громадян у цій країні. Зустріч донорів відбудеться 30 січня в Кувейті для мобілізації гуманітарної допомоги для сирійських громадян.

Численні зміни в останні роки у системі освіти є чутливою темою для всіх, хто працює в цій галузі, а також викликають невдоволення студентів, учнів, викладачів, вчителів і, не в останню чергу, батьків.

Міністр освіти Ремус Прікопіє вважає, що в системі освіти не повинні бути здійснені різкі зміни. Він запевнив на початку року, що нормативи підготовчого класу, IX класу і проведення іспитів наприкінці року залишаться незмінними до прийняття парламентом нового закону про освіту.

Представники влади повинні бути гнучкішими щодо питання підготовчих класів, зокрема залишити їх у дитячих садках, в силу обєктивних причин, таких як брак приміщення і педкадрів, сказав міністр. До прийняття нових положень, чинне законодавство зобовязує дотримуватися методології, що вступила в силу 1 вересня минулого року, зазначив Ремус Прікопіє, підкресливши, що жодна нова політика не може бути застосовна з дня на день, без вивчення можливих наслідків.

Найважливішою зміною 2012-2013 навчального року є запровадження нульових або підготовчих класів як складової початкової освіти, в яких навчаються майже 130 тисяч дітей. Цю ініціативу піддала гострій критиці колишній міністр освіти Екатерина Андронеску, яка заявляла на початку навчального року, що влада зіткнулася з багатьма труднощами в організації роботи нульових курсів. У свою чергу, премєр-міністр Віктор Понта заявив тоді, що, на його думку, краще було б, якби в наступному навчальному році підготовчі класи працювали в дитячих садках, а не в школах.

Стосовно іспиту на атестат про середню освіту міністр Ремус Прікопіє зазначив, що відповідно до чинного законодавства, цього року він буде проведений як торік з використанням камер відеоспостереження. Голова освітнього відомства сказав, що у разі прийняття парламентом відповідного регулювання, буде проведений і так званий “професійний” іспит на атестат зрілості, що стане новою формою закінчення середньої школи. Таким чином, учні, які не збираються поступати в університет і хочуть працювати, можуть вибрати цей варіант іспиту.

З іншого боку, насильство в школах залишається серйозною проблемою румунського суспільства, але, каже міністр, вона може бути частково вирішена і шляхом проведення спеціальної роботи з учнями, для уникнення небезпечних ситуацій. Система освіти Румунії потерпає не тільки від частих змін, а й від хронічного недофінансування, що призвело до зниження якості навчання. Ремус Прікопіє висловив сподівання, що в 2013 році Міністерство освіти матиме більший бюджет, ніж у минулому році.

У ході прес-конференції на тему планів Європейської комісії на 2014-2020 роки та заходів вжитих Бухарестом для підтримки румунського сільського господарства, профільний комісар ЄС, румун Дачіан Чолош уточнив, що через два роки Румунія могла б впровадити диференційовані прямі судбисдії на гектар для різних регіонів країни. До речі, у Німеччині, Франції, Італії та Іспанії вже були застосовані такі заходи і вони можуть бути діючими й в Румунії, враховуючи диференційовані результати молочної, овочевої та фруктової, а також зернової продукцій у різних регіонах країни.

Комісар ЄС з питань сільського господарства, румун Дачіа Чолош додав, що ініціатива вирішення цього питання має належати Румунії та має бути розрахована на наступні 10-15 років, без того щоб чекати пропозицій з боку Брюсселя щодо реформування Спільної сільськогосподарської політики. Дачіан Чолош: ”Ми зізнаємось, що сільські господарства у Європейському Союзі є різними. Ми вже не маємо намір диктувати з Брюсселя всі деталі про спосіб, в якому треба впроваджувати Слільну сільськогосподарську політику. Ми хочемо встановити окремі спільні цілі й пропонувати певні інструменти, які можуть бути більш-менш підхідними для Румунії. Це надає більшу гнучкість державам членам, але і більшу відповідальність для встановлення власних цілей.”

Згідно Дачіану Чолошу, важливим є, щоб Румунія добре знала європейський ринок, але й переваги за межами Євросоюзу, в умовах коли Брюссель завершив або веде переговори довкола укладення угод про вільну торгівлю з іншими країнами світу та уникнення подвійного оподаткування.

Присутній на вищезгаданій конференції, румунський міністр сільського господарства Данієль Константин заявив, що румунська держава створить мережу складів для овочів та фруктів та розгортатиме державно-приватне партнерство. Він додав, що разом з фермерами шукаються розв’язки для вирішення проблем, з якими вони стикнулись внслідок засухи в Румунії. Данієль Константин: ”Міністерство фінансів Румунії знайшло фінансові ресурси для надання допомоги фермерам, які постраждали від засухи. Румунія зазнала найбільших шкод через засуху в Європі. Треба знайти розв’язки на європейському рівні. Унаслідок дискусій, фермери запропонували збільшити рівень субсидій до максимуму.” Румунський міністр додав, що Румунія вимагатиме зростання субсидій на гектар, які зараз складають 180 євро, маючи на увазі що в середньому у ЄС платять 270 євро за гектар.

Взаємні звинувачення між політичними силами і палкі дебати, що тривали у Румунії упродовж всього літа перейшли на один день в Європейський парламент у Страсбурзі, де у середу була обговорена політична ситуація в цій країні.

Дискусії зосередилися на референдумі з імпічменту президента Траяна Бесеску, що пройшов 29 липня та показали розбіжності у поглядах представників різних політичних сил.

Найбільш жорстким критиком способу, в який уряд Віктора Понти провів референдум, виявилася віце-президент Єврокомісії Вівіан Редінг, яка представила хронологію подій в період липень – вересень 2012 року, кажучи про “цілий ряд заходів, які поставили під сумнів верховенство права, демократичну рівновагу та незалежність судової гілки влади”.

За словами Редінг ситуація залишається крихкою, а доповідь в рамках Механізму координації та контролю буде критичною на адресу Бухареста, через події останніх місяців. Європейська комісія буде уважно стежити за ситуацією в Румунії, – сказала Вівіан Редінг, яка оголосила, що в найближчі дні зустрінеться з президентом Траяном Бесеску і премєр-міністром Віктором Понтою та буде складена доповідь із результатами оцінки того, наскільки втрачена влітку довіра була відновлена.

Від імені фракції Європейської народної партії в Європарламенті говорив німецький депутат Манфред Вебер: “Незалежний омбудсмен був замінений, були прийняті два Термінові розпорядження, що прагнули обмежити повноваження Конституційного Суду. Ми не говоримо про бананову республіку, а про державу-члена Європейського Союзу.”

З протилежного боку, соціалісти, від імені яких говорив лідер фракції Прогресивного альянсу соціалістів і демократів у Європарламенті Ханнес Свобода, та ліберали, представлені британським депутатом Гремом Ватсоном, дорікнули своїм політичним опонентам за те, що вони не були такими критичними коли, з ініціативи премєр-міністра Угорщини Віктора Орбана були прийняті неконституційні закони. Ханнес Свобода: “Я не бачив вашої реакції на події в Угорщині. Ви стали на бік президента Бесеску, без урахування думки румунського народу.”

“Ситуація в Румунії показує складність переходу від комунізму”, – сказав ліберал Грем Ватсон, який категорично заперечив ідею державного перевороту. В Європейському парламенті виступив і президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, який, відповідаючи на вимогу підтримати якнайшвидше приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони, заявив, що ці дві країни технічно готові до вступу, але, додав, що комісія може вжити заходи, коли певні рішення, прийняті країнами-членами можуть поставити під сумнів дотримання принципів правової держави.

Того ж дня в Бухаресті президент Литви Даля Грібаускайте, попередила, що якщо політики Румунії не продемонструють відповідальність, Румунії не буде надано доступ до Шенгенської зони. У свою чергу, говорячи про постійну підтримку надану Вільнюсом Румунії, президент Румунії Траян Бесеску сказав, що слід шукати способи скорочення шляху, який Румунія має пройти для входження в Шенген.

Ставши, в останні роки, чутливим питанням румунсько-французьких взаємин, ситуація ромсього населення за походженням з Румунії, яке мігрує до Франції, фігурує серед пріоритетів нового французького уряду. Доказом цього є візит до Бухареста французького міністра внутрішніх справ Манюеля Вальса і міністра делегата з європейських справ Бернара Казенно. В принципі, Франція закидає Румунії, більш-менш завуальовано, що остання не докладає достатніх зусиль для соціальної інтеграції ромсього населення.

На зустрічі з французькими офіційними особами, Президент Румунії Траян Бесеску категорично заперечив твердження про так-звану “вигідну ситуацію”, яка створюється, на внутрішньому плані, внаслідок виїзду ромів за кордон: “Що стосується ромів, то я запевняю вас у тому, що ми відкриті для всебічного співробітництва, в тому числі відправлення румунських поліцейських до Франції, але ми не можемо погодитися із такими фразами як “Румунія несе відповідальність за висилку осіб циганської національності, які змушені знайти притулок у Франції”. Хочу вам сказати, що Румунія не виганяє жодного свого громадянина із своєї території”.

У свою чергу, премєр-міністр Румунії Віктор Понта запевнив високих французьких посадовців у тому, що румунський виконавчий орган шукає рішень: “Очолений мною уряд сповнений рішучості перейти від декларацій про добрі наміри до конкретних заходів. Насправді цю проблему буде вирішено, лише тоді коли діти циганської національності навчатимуться в школах і їм буде забезпечено належний рівень освіти і коли членам циганської громади буде забезпечено робочі місця тут, в Румунії”.

У Бухаресті було підписано двосторонню угоду, що передбачає забезпечення французькою владою невеличкої фінансової допомоги для тих ромів, які добровільно повертаються до Румунії.

Румунія вперше бере участь у антипіратській морській операції. Фрегат Король Фердинанд” відбув сьогодні з чорноморського порту Констанца для участі у одній з найважливіших операцій Європейського Союзу з протидії піратству “Аталанта” у Аденській затоці, на півночі Сомалійського півострова. Це перша місія румунських морських сил на відстані 3.000 морських миль від держави.

Про важливість цієї місії розповів начальник генштабу збройних сил Румунії, генерал-полковник Штефан Диніле: ”Це найважливіша місія, після другої світової війни, у якій бере участь румунський фрегат. Це одна з найважливіших операцій, у якій бере участь, як з точки зору тривалості місії, а саме майже три місяці, тай і з точки зору її важливості — забезпечення безпеки суден, які перетинають Аденську затоку. Оскільки цього року операція “Аталанта” є дуже важливою для Євросоюзу й тому що вона тісно пов’язана з іншими операціями НАТО у регіоні, було прийняте рішення на рівні Верховної ради оборони країни, щоб фрегат Король Фердинанд”, взяв участь у протидії проявам піратства у Аденській затоці. Також важливим є той факт, що в цій місії вперше бере участь й військовий гелікоптер “Пума”, який буде на борту фрегату та який вперше виконуватиме бойові завдання.”

З нагоди відправлення фрегата “Короля Фердинанда” з порту Констанца, була організована урочиста церемонія у присутності представників військових високопосадовців, місцевої влади, окремих ветеранів, військових кадрів, звільнених у запас або у відставку, а також членів сімей військовослужбовців. На борту румунського фрегата перебуває 236 членів екіпажу, яким очолює командир Міхай Панаїт. Фрегат Король Фердинанд”, завершить свою місію 14 грудня, коли повернеться до країни.

Румунія придбала фрегат від Британського морського флоту в 2003 році та перейменувало його на Фердинанд, в честь короля Фердинанда першого Румунії. У 2005 році фрегат “Король Фердинанд” був першим румунським судном, що взяло участь в операції НАТО з патрулювання в Середземному морі “Active Endeavour”. Ціллю цієї місії був моніторинг судноплавного та повітряного транспорту та протидія незаконному перевезенню. У 2001 році румунський фрегат взяв участь у іншій місії під командуванням НАТО Unified Protector” щодо запровадження ембарго на постачання зброї в Лівію. Крім цих місій, екіпаж румунського фрегату взяв участь у спільних вправах в США, Італії, Туреччині і Болгарії.

У неділю в Лондоні відбулася урочиста церемонія закриття XIV Літніх Паралімпійських ігор, в яких взяли участь близько 4200 атлетів зі 165 країн світу. Усі вони є чемпіонами, незалежно від того, яке місце посіли у змаганнях, з огляду на проявлену ними силу волі та рішучість повернутися до повноцінного життя, попри обмежені фізичні можливості.

Серед них налічуються й спортсмени Румунії, делегація якої в Лондоні складалася з шести паралімпійців, найбільш численна в історії участі румунів у відповідних змаганнях. А один із них, велогонщик Едуард Кароль Новак, повернувся додому з двома медалями: золотою – в індивідуальній гонці переслідування на велотреку в класі C4 та срібною – в індивідуальній гонці на час на шосе.

Він став першим румунським паралімпійським чемпіоном і був урочисто зустрінутий в Мієркуря Чук (центр Румунії), де 2000 людей зібралося, щоб привітати свого героя. Едуард Кароль Новак: “Це був великий сюрприз для мене, тому що я думав, що це невелике місто і я мало кого знаю. У місті найпопулярнішим спортом є хокей. Коли я побачив цих чудових людей, які прийшли зустріти мене, я подумав, що це сон.”

35-річний Едуард Кароль Новак є колишнім чемпіоном Румунії у швидкісному бігу на ковзанах. Після серйозного ДТП коли йому було всього 20 років, він втратив ступню правої ноги. І не лише ступню, а, як він зізнається, втратив і два роки свого життя, скільки знадобилося йому, щоб зрозуміти своє покликання. Тоді він вирішив зайнятися велосипедним спортом. Едуард каже, з іншого боку, що його інвалідність не можна порівняти з фізичними вадами інших спортсменів, які взяли участь в Паралімпійських іграх.

«У Лондоні, – говорить він, – я відчував, що мені там не місце, тому що я втратив лише ступню правої ноги. Є, однак, дуже складні випадки. Тим не менше, якщо б ви побачили їх обличчя … В останній день була дискотека в інвалідних візках, і якби ви побачили, як всі сміялися і раділи, ви б зрозуміли, що життя йде далі, і що кожна проблема може бути вирішена. Ці люди інакше сприймають життя.» Таким чудовим чином румунський велосипедист описав те, що відчувають люди з фізичним вадами, від яких, як каже більшість, і можливо помилково, доля відвернулася.

Але життя продовжується, а Едуард Кароль Новак має намір боротися далі і тренуватися, щоб взяти участь в наступних Літніх Паралімпійських іграх, які пройдуть в Ріо-де-Жанейро. Він закликав уряд допомогти не тільки йому, а всім спортсменам. І це тому, що без добре складеної програми підготовки до спортивних змагань в Ріо-де-Жанейро, буде дуже важко отримати добрі результати, попереджає Едуард Кароль Новак, єдиний чемпіон Паралімпійських ігор в історії Румунії.

Упродовж пяти з половиною років відколи є членом Європейського союзу, Румунія не змогла освоїти значні кошти з фондів у понад 19 мільярдів євро, які були їй виділені на період 2007-2013 рр.

Постійно представлені дані Європейською комісією та спеціальними комітетами Європейського Парламенту ставлять Бухарест на останнє місце що стосується швидкості освоєння фондів.

Цей рівень, в кінці березня в Бухаресті, президент Європейської комісії Жозе Баррозу назвав «болісно низьким». Згідно показникам тоді освоєння становило трохи більше 7%, у той час як структурні фонди та згуртованості є невідємною частиною економічного зростання країни, а згідно оцінкам повне освоєння грошей, доступних Бухаресту може збільшити ВВП Румунії на 1,8% щороку. Швидкість освоєння структурних і згуртованості фондів зріс з тих пір, але темпи можна вважати повільними – у червні рівень досягнув 9,17%, а в кінці серпня 9,69%, що майже не відрізняється від попереднього місяця.

Залучення фондів ЄС має бути завершено до кінця наступного року, а реалізація проектів має бути завершена до грудня 2015 року. В іншому випадку Румунія може втратити ці гроші. Аналізуючи причини цієї ситуації міністр з європейських справ Леонард Орбан заявив в інтервю Радіо Румунія, що Бухарест стикається з системними проблемами в освоєнні фондів ЄС, а корупція є лише маргінальним явищем.

За словами Орбана освоєнню фондів заважає відсутність досвіду зацікавлених сторін, організаційна структура та влада: ”Корупція в системі є маргінальним явищем. Вона існує. Існують системні проблеми. Дуже важко справитись з ними. Румунська влада більше ускладнила цей процес, ніж він є. Крім того, в Румунії є проблеми з іміджем, і через це вимоги дуже суворі. На нашу думку вони є надмірними.”

Нещодавно президент Траян Бесеску заявив, що Румунія буде просити Брюссель продовжити на один рік термін використання фондів ЄС для теперішнього бюджетного виконання, до 2016 року. За його словами таке продовження було б в інтересах Європейського Союзу, а з цими грошима Румунія може надолужити відставання від інших країн ЄС.

Делегація експертів Венеціанської комісії провела в Бухаресті, консультації з румунськими високопоставленими посадовими особами в контексті підготовки доповіді про конституційну ситуацію в країні.

У понеділок члени делегації зустрілися з президентом Траяном Бесеску. Він звинуватив уряд і Соціал-ліберальний союз, який складає парламентську більшість, у вчиненні “цілої низки зловживань”, таких як прийняття кількох термінових розпоряджень, спрямованих на виведення парламентських рішень з-під контролю Конституційного Суду.

Тим не менш, Бесеску залишився задоволеним кінцевим результатом, стверджуючи, що державні установи — Конституційний Суд, Генеральна Прокуратура та Національна дирекція по боротьбі з корупцією — витримали політичного тиску і підтвердили, що Румунія є правовою державою.

Траян Бесеску: “Я прийшов до висновку, що на сьогодні Румунія має установи, здатні протистояти політичному тиску. Недавні події дали нам можливість побачити цю реальність, незалежно від того, чи це стало несподіванкою для багатьох людей або підтвердженням того, що Румунія є правовою державою.”

Нагадаємо, що 29 липня, у Румунії відбувся референдум щодо імпічменту президента Траяна Бесеску. Однак, врешті-решт, він був оголошений таким, що не відбувся, через недостатню явку виборців – 46 % громадян при необхідних 50%, як передбачає суперечливий закон, поправка до якого, вигідна президентові, викликала багато критики.

Делегація Венеціанської комісії аналізує саме ці аспекти, зокрема те, як політичні рішення вплинули на діяльність правосуддя. Для окреслення загальної картини і представлення в наступному місяці кінцевої позиції, делегація європейської організації зустрілася і з членами Конституційного суду. Під час зустрічі голова Конституційного Суду Румунії Августин Зегрян сказав, що судді були покликані провести порівняння між імпічментом президента Румунії в 2007 році та імпічментом цього літа.

Європейська комісія “За демократію через право”, що працює у Венеції під егідою Ради Європи, є незалежним консультативним органом. Члени комісії призначаються державами-членами Євросоюзу і діють з дотриманням принципів незалежності та неупередженості. Візит делегації Венеціанської комісії до Бухареста відбувається на тлі спроби розяснення ситуації щодо законності проведення референдуму від 29 липня. У цьому контексті прокурори порушили кілька кримінальних справ, в яких фігурують прізвища багатьох партійних лідерів правлячої більшості.

Міністр внутрішніх справ Франції Мануель Вальс і міністр делегат з європейських справ Бернард Казньов прибудуть у середу до Бухареста, щоб обговорити з владою Румунії про становище циган у Франції. Про це заявив президент Франсуа Олланд який вважає, що це питання має бути вирішено “вдома”.

Франсуа Олланд: “Є 15 000 циган у Франції у дуже складній ситуації не тільки для себе, але й для їхніх сусідів. Таким чином, міністр внутрішніх справ зробив свою справу. І яким є його обовязок? Застосувати рішення правосуддя і в той же час, по мірі можливості, перенести або відправити циган до країн їхнього походження. У середу міністр внутрішніх справ і європейських справ поїдуть в Румунію, щоб питання вирішувалось на місці, тому що неприйнятно, щоб це населення було примушене покидати свою країну і приїжджати сюди шукати притулку в умовах, коли вони не можуть здійснювати економічну діяльність. Головним є гідність, але й дотримання закону.”

В останні тижні сотні циган з Франції були депортовані поліцією з нелегальних таборів, що викликало протести представників ромів, деяких неурядових організацій та лівої партії. Минулого тижня віце-президент ЄС Вівіан Редінг закликала соціалістичний уряд в Парижі серйозно зайнятися соціальною інтеграцією ромів. Вона виступає проти масового розігнання циганських таборів і сказала, що це має бути зроблено тільки в індивідуальному порядку. В інтерв’ю Радіо Франс Інфо Вівіан Редінг заявила, що є обовязком європейців виховувати дітей ромів, щоб прийдешні покоління не були втрачені.

Вівіан Редінг: ”Ми зобовязані зробити все, щоб більше не існувало нелегальних таборів, щоб були нормальні будинки для цих людей, а жінки не народжували у 12 років, і всі діти, щоб ходили до школи і потім мали роботу. І вони є європейцями. Найчастіше живуть за межею бідності, а ми політики зобовязані покласти край цій ситуації.”

За офіційними даними, в Європі налічується 12 мільйонів ромів, що є найчисленнішою меншиною. 12 європейських країн отримали досі, гроші від ЄС для підтримки проектів інтеграції циган. З іншого боку, в доповіді Світового банку вказується, що повна економічна інтеграція циган може принести деяким країнам економії в півмільярда євро, збільшення продуктивності і скорочення бюджету призначеного соціальному захисту.