Category: Новини

ПОПЕРЕДЖЕННЯ – У ніч проти 2 жовтня мешканці північної частини Тулчанського повіту отримали попередження про ризик падіння об’єктів у повітряному просторі біля українського кордону. Напередодні національні структури оборони і безпеки повідомили Генеральний інспекторат з надзвичайних ситуацій про чергову атаку російських безпілотників по території  України. Ці повідомлення призначені для інформування населення поблизу кордону Румунії з Україною про те, що російські атаки на українську територію є можливими, а також про те, що існує ймовірність падіння об’єктів на територію Румунії. Міністерство національної оборони вкотре заявило про рішуче засудження цих атак, здійснених Російською Федерацією проти окремих об’єктів та елементів української цивільної інфраструктури, які є невиправданими і такими, що серйозно суперечать нормам міжнародного права.

 

СЕРЕДНІЙ СХІД – Міністерство закордонних справ наполегливо рекомендує громадянам Румунії, які перебувають у  Лівані, терміново покинути цю країну ще доступними авіарейсами. Попередження про існування серйозних ризиків для безпеки залишається в силі. Це може вплинути на комерційні рейси та туристичні маршрути, повідомляє МЗС. На сьогоднішній день 1 136 румунських громадян та членів їхніх сімей повідомили посольство Румунії в Бейруті про свою присутність в Лівані. Тим часом Іран оголосив про завершення атаки на Ізраїль, після того, як у вівторок ввечері запустив понад 180 ракет в ізраїльському напрямку. Тегеран заявляє, що цілями були об’єкти інфраструктури ворожої держави, а міжнародна преса повідомляє, що цілями були штаб-квартира ізраїльської розвідувальної служби Моссад та її найважливіша авіабаза Неватім, яка також використовується ізраїльським флотом винищувачів-невидимок F-35. За повідомленням кореспондента Радіо Румунія в Ізраїлі, немає жодних повідомлень про жертви або пошкодження.

 

ВІЗИ – Румунія виконала всі технічні умови для участі в програмі безвізового режиму, – повідомив у соціальних мережах посол Румунії в США Андрей Мурару. За його словами, перші румуни зможуть подорожувати до США без віз, ймовірно, в першій половині наступного року. “Якщо всі умови і підготовчі заходи будуть успішно завершені, програма може набути чинності десь у 2025 році”, – заявила у вівторок посол США в Румунії Кетлін Кавалєк. Однак, за її словами, в найближчі місяці ще необхідно здійснити низку важливих кроків, щоб визначити, чи дійсно Румунія має право на участь у програмі безвізового режиму Visa Waiver.

 

ВИБОРИ – Голова керівної Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке офіційно зареєстрував свою кандидатуру на пост Президента Румунії у Центральному виборчому бюро. Він подав списки з понад 1,5 мільйонами підписів на свою підтримку. Також сьогодні свою кандидатуру подав лідер Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Гунор, який зібрав понад 270 000 підписів на свою підтримку. До тепер офіційно в боротьбу за найвищу посаду в державі також вступили Джордже Сіміон від Альянсу за об’єднання румунів, Елена Ласконі від Союзу “За порятунок Румунії” та незалежний кандидат Келін Джорджеску. Крайній термін для офіційної реєстрації претендентів на президентський пост – 5 жовтня, при цьому вони повинні мати підписи щонайменше 200 000 прихильників. Перший тур президентських виборів у Румунії відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня.

 

NEPTUN DEEP – Компанія OMV Petrom, в якій румунська держава має 20% акцій, оголошує, що перші поставки природного газу з проєкту “Neptun Deep” очікуються в 2027 році. “Neptun Deep” є найбільшим проєктом з видобутку природного газу у виключній економічній зоні Румунії в Чорному морі і першим румунським морським проєктом у глибоких водах. OMV Petrom повідомляє, що робота над платформою, яка буде встановлена у 2026 році, розпочалася на будівельних майданчиках в Італії та Індонезії. Споруда матиме заввишки близько 140 метрів, основу площею 40 квадратних метрів і важитиме понад 7 000 тонн. Вона підтримуватиме верхню частину платформи “Нептун”, яка є частиною інфраструктури, необхідної для розробки родовищ природного газу. OMV Petrom зазначає, що “Neptun Deep” зробить внесок в енергетичну безпеку країни.

 

ОБОРОНА – Міністр оборони Румунії Ангел Тилвер провів у середу в Бухаресті офіційну зустріч зі своїм португальським колегою Нуно Мело. Міністри обговорили стан румунсько-португальської співпраці в галузі безпеки і оборони як з точки зору двосторонньої співпраці, так і з погляду членства в НАТО і ЄС. Вони також обговорили безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні і заходи зі зміцнення обороноздатності Альянсу і стримування агресії на східному фланзі. Ангел Тілвер високо оцінив внесок Португалії у спільні навчання і заходи, її відданість ініціативі НАТО “Посилена пильність” шляхом розгортання ротного підрозділу в структурі багатонаціональної бригади “Південний схід”, що базується в Крайові (на півдні), а також її присутністю в інших структурах Альянсу на території Румунії.

 

НБР – Муґур Ісереску у вівторок був знову перезатверджений Парламентом на наступний п’ятирічний термін на пост голови Національного банку Румунії. Він обіймає цю посаду з 1990 року, з невеликою перервою в один рік, коли був прем’єр-міністром. Муґур Ісереску є найдовшим керівником центрального банку у світі. На слуханнях у законодавчому органі він заявив, що НБР має на меті забезпечити цінову стабільність, не перешкоджаючи при цьому економічному зростанню.

 

БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії в серпні зріс до 5,5%, що на 0,1 відсоткового пункту більше, ніж у липні 2024 року. Про це у середу повідомив Національний інститут статистики (НІС). “За статтю рівень безробіття серед чоловіків перевищив рівень безробіття серед жінок на 0,7 процентного пункту і становить 5,8% серед чоловіків і 5,1% серед жінок. Продовжує викликати стурбованість рівень безробіття серед молоді (15-24 роки), що становить 23,2%”, – зазначає згадане джерело. Кількість безробітних (у віці 15-74 років) у серпні склала 452 300 осіб, що більше, ніж у попередньому місяці (451 200 осіб) і за аналогічний період минулого року (449 500 осіб). Кількість безробітних у віці 25-74 роки станом на серпень 2024 року становила 76,3% від загальної кількості безробітних.

 

DISCOVER_EU 2024 – Молоді європейці 2006 року народження, в тому числі з Румунії, можуть від сьогодні зареєструватися в програмі DiscoverEU 2024, щоб виграти безкоштовні подорожі до країн-членів ЄС. Ті, хто хоче отримати один з 35 000 безкоштовних проїзних квитків та дисконтних карток на проживання та харчування під час подорожі, повинні зареєструватися на спеціальній молодіжній сторінці Європейської Комісії. Проїзні, які вони виграють, дають можливість подорожувати протягом одного місяця і молоді люди можуть здійснити поїздку в період з березня 2025 року по травень 2026 року. Кожен переможець може обрати конкретні напрямки в Європі або надихнутися культурним маршрутом DiscoverEU, який з’єднує європейські столиці, об’єкти ЮНЕСКО або європейської спадщини. Заявки на участь у конкурсі приймаються до 16 жовтня. З моменту запуску програми у 2018 році нею скористалися понад 300 000 осіб.

 

ПОЖЕЖНИКИ – Румунія надасть підтримку Греції, відправивши 50 пожежників та відповідне обладнання для боротьби з лісовими пожежами. Згідно з прес-релізом, після отримання запиту через Європейський механізм цивільного захисту, румунський уряд відгукнувся на прохання грецької влади про міжнародну допомогу, підкресливши, що “Румунія продовжує виконувати свої міжнародні зобов’язання, залишаючись надійним партнером держав, які стикаються з масштабними надзвичайними ситуаціями”.

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Галеп здобула перемогу над австралійкою Аріною Родіоновою з рахунком 6:2, 4:6, 6:4 у першому раунді турніру WTA 125 у Гонконзі. Колишня перша ракетка світу не грала з травня, коли була змушена знятися з турніру Trophee Clarins у Парижі у матчі проти американки Маккартні Кесслер у першому раунді. Сімона Галеп, дворазова чемпіонка турнірів Великого шолома на Ролан Гаррос і Вімблдоні, отримала чек на $2 000 і 15 очок WTA, а в 1/8 фіналу в Гонконзі зіграє з чемпіонкою Transylania Open 2023 року росіянкою Аною Блінковою.

ПАРЛАМЕНТ – Спільне пленарне засідання Палати депутатів і Сенату затвердило у вівторок новий мандат нинішнього голови Національного банку Румунії Мугура Ісереску. Депутати та сенатори також проголосували за новий склад Ради директорів НБР. Нове керівництво НБР має 5-річний мандат, який починається 11 жовтня. Також сьогодні парламент схвалив два запити президента Клауса Йоганніса – про участь армії Румунії в Командуванні НАТО з надання допомоги та підготовки в галузі безпеки для України  та створення на національній території військово-морського навчального центру для українського персоналу. Обидві палати парламенту були поінформовані про дозвіл Румунії на передачу Україні обладнання та матеріальних цінностей, переданих Швецією, а також про розміщення на її території контингенту сил спеціальних операцій ВМС США терміном на два роки.

 

VISA WAIVER – Румунія формально відповідає всім технічним умовам для участі в програмі безвізового режиму, повідомив посол Румунії в США Андрей Мурару в соціальних мережах. «Наша оцінка, заснована на кількості візових заявок цього року, а також на сильній тенденції до зниження в останні роки, полягає в тому, що Румунія опустилася нижче рівня відмов у 3%», – сказав він. За словами посла, перші румуни зможуть подорожувати без віз до США, ймовірно, в першій половині наступного року. «Якщо всі умови та підготовчі заходи будуть успішно завершені, програма може набути чинності десь у 2025 році», – заявила у вівторок посол США в Румунії Кетлін Кавалек. Однак, за словами посадовця, в найближчі місяці ще необхідно здійснити низку важливих кроків, щоб визначити, чи дійсно Румунія має право на участь у програмі безвізового режиму.

 

ЛІВАН – Міжнародне занепокоєння зростає після ізраїльських наземних рейдів на півдні Лівану, що відбулися у вівторок. Також у вівторок ізраїльська армія оголосила, що завдала удару по цілях Хезболли в столиці Бейруті, хоча раніше заявляла, що її війська будуть обмежені районами поблизу спільного кордону. Багато авіакомпаній призупинили польоти в регіоні, а західні держави організували евакуацію своїх громадян з Лівану.  За даними МЗС Румунії, на сьогоднішній день понад 1100 румунських громадян і членів їхніх сімей зареєстрували свою присутність в Лівані в посольстві Румунії в Бейруті, дипломатичний персонал якого підтримує з ними постійний контакт. Ще у жовтні 2023 року МЗС Румунії оголосило попередження 8/9 рівня – «Уникати будь-яких поїздок!» до Лівану. Воно залишається чинним через високі ризики безпеки, що також впливає на доступність комерційних рейсів та маршрутів подорожей. Румунська дипломатія наполегливо радить румунським громадянам, які перебувають на території Лівану, покинути цю країну все ще доступними повітряними шляхами.

 

ЕВАКУАЦІЯ – Міністерство закордонних справ Румунії оголосило, що в понеділок, у співпраці з іншими румунськими установами та в координації з механізмами, створеними на рівні ЄС, організувало медичну евакуацію з сектора Газа 8 палестинських педіатричних пацієнтів та 24 їхніх родичів. Діти терміново потребували лікування та медичної допомоги, враховуючи гуманітарну та медичну трагедію в секторі Газа, переповненість лікарень у цьому районі та доступ до медичної допомоги, що серйозно постраждав внаслідок триваючої війни. За даними Міністерства закордонних справ, Румунія віддана співпраці з міжнародними партнерами, щоб дати палестинському цивільному населенню, яке опинилося в складній ситуації, конкретну перспективу кращого життя. З початку нинішньої кризи в регіоні Бухарест надав гуманітарну допомогу і продукти, а також здійснив кілька гуманітарних евакуацій. Зусилля Румунії є частиною її рішучої підтримки реалізації рішення про дві держави – Ізраїль і Палестина, що живуть у мирі та безпеці, – йдеться в прес-релізі МЗС.

 

НАТО – Колишній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте став у вівторок новим генеральним секретарем НАТО під час церемонії в штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу в Брюсселі. Він подякував союзникам за те, що довірили йому роль лідера, змінивши на цій посаді норвежця Єнса Столтенберга. Рютте детально окреслив три пріоритети свого чотирирічного мандату: підтримка України, посилення колективної оборони Альянсу і розвиток міжнародного партнерства, яке НАТО вже налагодило з третіми країнами. З Бухареста прем’єр-міністр Марчел Чолаку привітав Марка Рютте зі вступом на посаду Генерального секретаря НАТО, висловивши вдячність колишньому главі Північноатлантичного альянсу Єнсу Столтенбергу за його роботу.

 

ІНВЕСТИЦІЇ – Чистий приплив прямих іноземних інвестицій до Румунії у 2023 році склав майже 6,75 млрд євро, що на 36,3% менше порівняно з рекордною сумою, зафіксованою у попередньому році, – повідомляє Національний банк. Експерти НБР кажуть, що такий розвиток подій є частиною поточного міжнародного контексту, позначеного економічними ризиками та геополітичною напруженістю. Основними секторами, які залучили іноземні гроші в Румунію, були промисловість, фінансове посередництво, страхування і торгівля.

СПІВРОБІТНИЦТВО – Президент Румунії Клаус Йоганніс прийняв у понеділок у Бухаресті прем’єр-міністра землі Баден-Вюртемберг Вінфріда Кречмана. Глава румунської держави підкреслив, що цей візит є чудовою можливістю для зміцнення румунсько-німецького співробітництва та діалогу, підкресливши тісні політичні, економічні та культурні відносини між Румунією та Баден-Вюртембергом. Соціально-людські зв’язки були важливою темою, під час дискусій будучи підкреслена ключова роль, яку відіграють німецька меншина в Румунії та румуни, які оселилися в Німеччині, у зміцненні відносин і співпраці, в тому числі на соціальному та економічному рівнях. У понеділок німецький посадовець був також прийнятий прем’єр-міністром Румунії Марчелем Чолаку. З цієї нагоди були підписані дві спільні декларації про зміцнення співпраці між урядом Румунії та урядом землі Баден-Вюртемберг і про двостороннє співробітництво в галузі цивільного захисту. У 2023 році обсяг торгівлі досяг 8,32 млрд. євро.

ПАРЛАМЕНТ – Румунські депутати та сенатори збираються на спільне пленарне засідання у вівторок, щоб призначити членів Ради директорів Національного банку Румунії. Політичні джерела повідомляють, що нинішній голова Мугур Ісереску, який обіймає цю посаду з 1990 року, є фаворитом на новий термін на чолі НБР. Також у вівторок парламент схвалить два запити президента Клауса Йоганніса – про участь армії Румунії в Командуванні НАТО з надання допомоги та підготовки в галузі безпеки для України  та створення на національній території військово-морського навчального центру для українського персоналу. Обидві палати парламенту будуть також поінформовані про дозвіл Румунії на передачу Україні обладнання та матеріальних цінностей, переданих Швецією, а також про розміщення на її території контингенту сил спеціальних операцій ВМС США терміном на два роки.

ФІНАНСИ – Прямі іноземні інвестиції впали більш ніж на третину в минулому році в порівнянні з 2022 роком, свідчать дані, опубліковані в понеділок НБР. Чистий приплив прямих іноземних інвестицій в Румунію в 2023 році склав майже 6,75 мільярда євро, що на 36,3% менше від рекордної суми, зафіксованої в попередньому році. Такий розвиток подій відповідає міжнародній тенденції і в основному може бути пояснений економічною невизначеністю та геополітичною напруженістю, особливо в контексті тривалої війни в Україні та конфлікту на Близькому Сході, які спонукали іноземних інвесторів дотримуватися обережного підходу, зазначають фахівці НБР. Основними економічними сферами інвестування в минулому році були промисловість, фінансове посередництво та страхування, а також торгівля. З точки зору внутрішнього географічного розподілу, найбільше іноземних інвестицій продовжує залучати Бухарестсько-Ілфовський регіон, частка якого в загальному обсязі зросла з 62,7% у 2022 році до 63,8% наприкінці минулого року.

ВІДНОСИНИ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся в понеділок з представниками міжнародних єврейських організацій, які зібралися в Бухаресті з нагоди Ради рабинів і Міжнародної зустрічі єврейських лідерів, а також 145-ї річниці надання першого румунського громадянства румунським євреям. Глава румунської виконавчої влади підкреслив, з цієї нагоди, міцність відносин і безперервність добрих стосунків між Румунією та Ізраїлем, найближчим союзником Бухареста, особливим і надійним партнером на Близькому Сході, які тривають вже понад сім десятиліть. У той же час, прем’єр-міністр нагадав про дуже добру співпрацю з Федерацією єврейських громад Румунії та її президентом Сільвіу Векслером у справі запобігання та боротьби з антисемітизмом.

ЗАКЛИК – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску повторила заклик бухарестської влади до румунських громадян уникати поїздок до Лівану у зв’язку з розвитком ситуації в регіоні. Румунам, які вже перебувають у Лівані і не можуть покинути цю країну, вона порекомендувала повідомити про це посольство Румунії в Бейруті: «Ми перебуваємо в постійному контакті з нашими колегами в посольстві і з нашими колегами в регіоні, і постійно координуємо наші дії. Ми також підтримуємо зв’язок з консульських питань з посольствами інших держав-членів Європейського Союзу та з іншими партнерами в регіоні», – зазначила глава румунської дипломатії.

УНІВЕРСИТЕТИ – Більшість державних університетів Румунії встановили понеділок 30 вересня як дату початку нового навчального року, коли пройшли офіційні церемонії відкриття нового навчального року. На приватних факультетах навчання розпочинається відповідно до їхніх внутрішніх правил. У 2024 – 2025 навчальному році 52 державні вищі навчальні заклади організовують понад 2 200 спеціалізацій/навчальних програм. Також є 34 акредитовані приватні вищі навчальні заклади, які пропонують молодим людям 338 спеціалізацій/навчальних програм.

ВУГІЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА – Сьогодні Великобританія відмовляється від вугільної енергетики, закривши останню свою теплову електростанцію. Агентство Reuters зазначає, що таким чином Великобританія стає першою з найбільш індустріально розвинених країн G7, яка відмовляється від цього виду енергії. Лондон оголосив у 2015 році, що планує закрити свої теплові електростанції, які на той час виробляли 30% енергії в країні. Закриття електростанцій призвело до скорочення викидів парникових газів у Великій Британії, оскільки країна прагне повністю ліквідувати викиди вуглецю в енергетичному секторі до 2030 року і стати вуглецево-нейтральною до 2050 року. Очікується, що шість інших країн G7 також закриють всі свої теплові електростанції не пізніше середини наступного десятиліття, згідно з угодою, підписаною у квітні.

VISA WAIVER – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску підкреслила важливість приєднання Румунії до програми безвізового режиму, термін подачі заявок на яку спливає в понеділок. Перебуваючи в США на Генеральній Асамблеї ООН в Нью-Йорку, міністр закордонних справ Румунії заявила, що, незважаючи на те, що залишилося завершити ряд процедур, вона отримала позитивні сигнали про шанси на успіх. Вона зазначила, що спільні зусилля міністерств закордонних справ і внутрішніх справ разом з канцелярією прем’єр-міністра повинні тривати до тих пір, поки мета безвізових поїздок для румунських громадян не буде досягнута. Уряд в Бухаресті зобов’язався виконати технічні критерії для приєднання до програми безвізового режиму США до 30 вересня 2024 року, тобто до кінця фінансового року в США. Вони включають досягнення цього року рівня відмов у видачі віз B1 і B2 для ділових і туристичних поїздок на рівні менше 3%.

 

НЕГОДА – Румунська влада вирішила в неділю евакуювати людей з 23 населених пунктів на сході країни після попереджень про зливи, сильний вітер і повені. Інші заходи, прийняті на робочій нараді в Міністерстві внутрішніх справ, включають подвоєння кількості груп швидкого реагування в повітах під червоним і помаранчевим кодами важких погодних умов, а також розсилку інформаційних повідомлень населенню через систему оповіщення RO-ALERT. Водночас заплановано засипати дамби в потенційно небезпечних районах мішками з піском. На закодованих попередженням територіях прогнозуються значний стік на схилах, річках і струмках, паводки та підвищення стоків і рівнів окремих річок. Попередження діють із сьогоднішнього вечора до вівторка в різні проміжки часу майже по всій країні. Національна адміністрація водних ресурсів Румунії також здійснює моніторинг румунського сектора Дунаю. Людям порадили не переходити річку і триматися подалі від берегів, а в разі сильного вітру – уникати переходу поблизу дерев, стовпів або рекламних білбордів. Водіям рекомендували уникати поїздок у районах, на які поширюється дія погодних попереджень. У найближчі 24 години погода в Румунії похолодає. На сході, південному сході, в центрі та на півдні пройдуть дощі. Вітер посилиться до поривчастого 50…70 км/год. У східних та південних Карпатах на висоті переважно понад 1700 метрів пройдуть опади у вигляді мокрого снігу та снігу, вітер посилиться до 70…90 км/год. На решті території небо буде мінливим, пройдуть лише окремі невеликі дощі. Максимальна температура повітря становитиме від 10 до 19 градусів тепла.

 

ЗАКЛИК – Міністерство закордонних справ Румунії поновило свій заклик до румунських громадян уникати поїздок до Лівану у зв’язку з погіршенням ситуації з безпекою в регіоні. Зовнішньополітичне відомство радить тим своїм співвітчизникам, які вже перебувають у Лівані і не можуть покинути цю територію, повідомити про свою присутність у посольстві Румунії в Бейруті. МЗС зазначило, що перебуває в постійному контакті зі співробітниками дипломатичного представництва і підтримує зв’язок з консульських питань з посольствами інших держав-членів ЄС та іншими партнерами в регіоні. Заклик пролунав на тлі ескалації конфлікту між Ізраїлем і ліванською терористичною організацією «Хезболла» після ліквідації її лідера Хасана Насралли ізраїльськими силами безпеки. Підтримуване Іраном угруповання завдало у відповідь нового ракетного удару по Ізраїлю і пообіцяло продовжувати боротьбу. Після терористичної атаки палестинської терористичної організації ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року та початку ізраїльських операцій у секторі Газа, Хезболла розпочала безперервні повітряні удари з півдня Лівану по північному Ізраїлю на знак солідарності з рухом ХАМАС.

ПАРТНЕРИ – Представники органів місцевого самоврядування Румунії та Республіки Молдова прийняли декларацію-заклик, в якій закликали уряди двох країн розглядати їх як партнерів по діалогу у формуванні державної політики. Документ був підписаний на зустрічі в місті Сібіу, в центрі Румунії, де почергове головування в асоціації органів місцевого самоврядування з двох берегів Пруту перейняв мер комуни Саду повіту Сібіу. Представники цієї структури також закликали до зміцнення адміністративної спроможності адміністративно-територіальних одиниць двох країн шляхом ініціювання та розвитку спільних проектів за підтримки Департаменту з питань відносин з Республікою Молдова Уряду Румунії.

ЗАХИСТ – У суботу, Національна аудіовізуальна рада в Бухаресті звернулася із закликом захистити румунського журналіста Мірчу Барбу, кореспондента інтернет-видання HotNews. НАР також засудила рішення Федеральної служби безпеки Росії порушити кримінальну справу проти нього та двох інших іноземних журналістів, які працювали в зонах конфлікту між українськими та російськими військами. Міністерство закордонних справ Румунії також підкреслило в п’ятницю, що журналістів потрібно захищати, а не змушувати  мовчати. Москва стверджує, що троє журналістів незаконно перетнули з України російський кордон, щоб вести репортажі з окупованої Курської області, де 6 серпня українська армія почала несподіваний наступ – перший наступ іноземної армії на територію Росії з часів Другої світової війни.

ЗЕЛЕНА ЕНЕРГІЯ – Друга сесія румунської програми «Casa Verde Fotovoltaice» («Зедений дім — фотоелектричні панелі»), присвячена центральному регіону розвитку, до якого входять повіти Алба, Брашов, Ковасна, Харгіта, Муреш і Сібіу, відбудеться в понеділок. Прийом заявок на отримання гранту в розмірі 30 000 леїв (близько 6 000 євро) на придбання та встановлення системи фотоелектричних панелей і сховища для зберігання електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, розпочнеться о 10.00 за місцевим часом. Після цього відбудуться сесії, присвячені північно-східному, південно-східному, південному, південно-західному та західному регіонам розвитку. У п’ятницю відбулася перша сесія програми для північно-західного регіону, бюджет якої у розмірі 274 млн леїв (близько 55 млн євро) був вичерпаний всього за дві хвилини. Міністр навколишнього середовища Румунії Мірча Фекет пояснив, що з огляду на величезний попит, відбір все ще відбувається за принципом «хто прийшов, той і отримав», навіть незважаючи на те, що цього року було виділено рекордний бюджет у 2 мільярди леїв (майже 402 мільйони євро).

ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп зіграє з австралійкою Аріною Родіоновою в першому колі турніру WTA 125 в Гонконзі 1 жовтня. Халеп, яка отримала wild card, наразі посідає 1.130 місце у світі і не грала з травня, коли була змушена покинути турнір паризький Trophee Clarins у першому колі. Румунка, колишня дворазова чемпіонка турнірів Великого шолома на Ролан Гаррос і Вімблдоні, повернулася на професійний корт 20 березня поточного року після того, як її допінгову санкцію було скорочено з чотирьох років до дев’яти місяців. Також у Гонконзі зіграє румунка Габріела Русе, 93-я ракетка світу, яка зустрінеться з американкою Алісією Паркс (128-а ракетка світу). Турнір WTA в китайському мегаполісі триватиме з 30 вересня по 6 жовтня.

ПОГОДА – Погода в Румунії стане нестійкою і значно похолодає, за винятком крайнього південного сходу, де температура повітря буде порівнянна з попереднім днем. Зливи пройдуть на більшій частині території країни, вони також матимуть зливовий характер, а локально, на півдні, супроводжуватимуться грозами. Кількість води становитиме від 25 л/добу до 70 л/добу, а на південному заході, півдні, в центрі та на сході країни подекуди понад 80 л/добу. Відбуватимуться окремі шквали та град. Вітер поступово посилюватиметься в усіх регіонах до швидкості 45…65 км/год, на сході та південному сході тимчасово 70…85 км/год. У горах, на висоті понад 1700 метрів, особливо у Східних Карпатах, пройдуть опади у вигляді мокрого снігу та снігу. Максимальна температура коливатиметься від 12 до 29 градусів тепла, а мінімальна – від 4 до 17 градусів. Сильний дощ і вітер також прогнозуються в Бухаресті з неділі до понеділка. Гідрологи оголосили попередження про повені для 18 річкових басейнів по всій країні. Співробітники Національної адміністрації водних ресурсів Румунії заповнили тисячі мішків з піском і підготували обладнання для втручання в районах, де очікується збільшення потоку води. Гірські рятувальники в кількох регіонах попередили туристів уникати активного відпочинку на свіжому повітрі на цих вихідних. Ще одне застереження це те, що люди не повинні проводити занадто багато часу в долинах, оскільки дощі можуть викликати повені.

 

ВИБОРИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс оголосив у п’ятницю, що вчасно завершить свій президентський термін, не піде у відставку і не висуватиме свою кандидатуру на грудневих парламентських виборах. Він також заявив, що не підтримував і не підтримує зміну виборчого законодавства на користь однієї особи. Ця заява була зроблена незадовго до того, як Центральна виборча комісія повинна була роз’яснити статус його кандидатури в майбутньому парламенті. На думку ЦВК, немає необхідності змінювати закон, щоб президент міг балотуватися за партійним списком, навіть якщо він не є членом партії, але він не буде вважатися незалежним кандидатом. Раніше президентська партія – НЛП – виступила із законодавчою ініціативою, згідно з якою президент Румунії міг би балотуватися як незалежний кандидат за списками партії або альянсу на парламентських виборах протягом останніх трьох місяців свого мандата. Нагадаємо, що наприкінці цього року в Румунії відбудуться як парламентські, так і президентські вибори, а Клаус Йоганніс завершує свій другий і останній термін на посаді глави держави.

 

ЗАХИСТ – У суботу, Національна аудіовізуальна рада в Бухаресті звернулася із закликом захистити румунського журналіста Мірчу Барбу, кореспондента інтернет-видання HotNews. НАР також засудила рішення Федеральної служби безпеки Росії порушити кримінальну справу проти нього та двох інших іноземних журналістів, які працювали в зонах конфлікту між українськими та російськими військами. Міністерство закордонних справ Румунії також підкреслило в п’ятницю, що журналістів потрібно захищати, а не змушувати  мовчати. Москва стверджує, що троє журналістів незаконно перетнули з України російський кордон, щоб вести репортажі з окупованої Курської області, де 6 серпня українська армія почала несподіваний наступ – перший наступ іноземної армії на територію Росії з часів Другої світової війни.

 

ВІТРОВА ЕНЕРГІЯ – Румунія має 3 гігавати наземних вітроенергетичних потужностей і досить великий морський вітроенергетичний ресурс, щоб виробляти більше енергії, ніж їй коли-небудь знадобиться, – стверджують представники Світового банку. За їхніми даними, Румунія має потенціал для морських вітряних платформ потужністю до 7 гігават, розташованих принаймні на відстані 50 км від узбережжя та, здебільшого, у відносно мілководдях.  Вони можуть бути побудовані, починаючи з 2030 року, з використанням портових потужностей Румунії та ланцюжка поставок, що базується на місцевій продукції, зазначають у Світовому банку.

 

ЛІВАН – Ситуація з безпекою на Близькому Сході є нестабільною, і дуже важливо уникнути війни, яка може вплинути на весь регіон, заявила в суботу міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску в інтерв’ю агентству AGERPRES. Вона взяла участь у Генеральній Асамблеї ООН в Нью-Йорку. Румунія підтримує рішення про дві держави, але до того часу дуже важливо продовжувати підтримувати зусилля адміністрації Байдена, яка разом з Катаром і Єгиптом запропонувала план з трьох пунктів, в центрі якого – тимчасове припинення вогню в Газі, звільнення всіх заручників і продовження гуманітарної допомоги населенню Гази, сказала Одобеску. Що стосується можливого розширення конфлікту в Лівані, Лумініца Одобеску зазначила, що місія Румунії в цій країні спрямована на захист румунських громадян, які проживають там зі своїми сім’ями. За даними МЗС, на сьогоднішній день близько 950 румунських громадян та членів їхніх сімей зареєстрували свою присутність в Лівані, і жодних запитів на евакуацію не надходило. Терористичне угрупування «Хезболла» підтвердило, що Ізраїль убив його лідера-ветерана Хасана Насраллу під час п’ятничної атаки на штаб-квартиру угрупування в столиці Лівану Бейруті.

 

МОЛДОВА – У ніч на 28 вересня невідомі особи залили вхідні двері телерадіокомпанії «Телерадіо Молдова» і Вищої судової палати червоною фарбою. За повідомленням Радіо Кишинів, Генеральний інспекторат поліції повідомив, що правоохоронці вже визначили коло підозрюваних. Раніше в Кишиневі були розмальовані будівлі Уряду та Міністерства праці, а двоє осіб були затримані поліцією. Вони зізналися, що були частиною групи з 20 осіб, які пройшли підготовку в Москві для нападів на молдовські установи з метою дестабілізації ситуації. Служба інформації та безпеки Респ. Молдова вирішила заблокувати доступ з Молдови до шести російських веб-сайтів і вітчизняної онлайн-платформи на тій підставі, що вони закликали проголосувати «проти» на референдумі щодо членства країни в ЄС 20 жовтня.

БЕЗПІЛОТНИКИ – Населення повіту Тулча, що на Дунаї, у четвер ввечері отримало повідомлення RO-Alert на свої мобільні телефони на тлі ударів російських безпілотників по території сусідньої України. Згодом Міністерство оборони в Бухаресті повідомило, що російські сили здійснили нові атаки на українські цивільні об’єкти та портову інфраструктуру поблизу річкового кордону з Румунією. З метою моніторингу ситуації 4 літаки ВПС Румунії та ВПС Іспанії були підняті на бойове чергування в режимі розширеного повітряного патрулювання. За даними Міноборони, один з безпілотників, можливо, ненадовго перетнув повітряний простір Румунії, але про його падіння на землю не повідомлялося. Міністерство оборони надіслало рішучий сигнал із засудженням цих нових російських атак проти українських цивільних об’єктів та інфраструктури, які є невиправданими і серйозно суперечать міжнародному праву.

ХХХ – Федеральна служба безпеки Росії порушила кримінальні справи проти трьох журналістів, двох американців і одного румуна, які нібито незаконно перетнули російський кордон з України, щоб вести репортажі з окупованої Курської області, повідомили у п’ятницю російські інформаційні агентства, передає AFP. Румунський журналіст Мірча Барбу працює в редакції новинного сайту HotNews.ro. Загалом за подібними звинуваченнями розпочато розслідування проти 12 іноземних журналістів. Журналісти, які стали мішенню для нападів, не перебувають на території Росії, але за російським кримінальним кодексом їм загрожує до п’яти років ув’язнення.

КІБЕРЗЕБПЕКА – У п’ятницю в Бухаресті була підписана угода про розміщення в Румунії штаб-квартири Європейського центру компетенцій з кібербезпеки в промисловості, технологіях і дослідженнях (ECCC), йдеться в заяві румунської виконавчої влади, в якій зазначається, що розміщення Європейського центру компетенцій з кібербезпеки в Бухаресті є великим досягненням для Румунії. «Вперше наша країна приймає європейське агентство, що підтверджує все більш важливу роль Румунії у зміцненні європейської кібербезпеки, особливо в нинішньому міжнародному контексті, позначеному численними викликами безпеці», – йдеться в прес-релізі.

ЦИКЛОН – Влада Румунії мобілізує додаткові сили в повітах, які, як очікується, постраждають від дощів, принесених циклоном Ешлі з Середземномор’я. Починаючи з другої половини дня неділі, протягом щонайменше 24 годин по всій країні йтиме сильний дощ, а погода значно похолодає, з різким падінням температури з 34 до 15 градусів за Цельсієм. В уряді вже відбулося кілька оперативних нарад з метою підготовки місцевих органів влади до можливих екстремальних погодних умов. Паралельно ведеться моніторинг ситуації на Дунаї. Очікувані паводки на річці не створять жодних проблем – заявив генеральний директор компанії «Румунські води» Сорін Лукач. За розрахунками гідрологів, на початку наступного місяця потік Дунаю на вході в країну досягне 7600 кубометрів на секунду, а в поєднанні з дощами і водою, яку принесуть основні річки в постраждалих районах, він досягне максимуму в 9500 кубометрів на секунду, що є керованою позначкою.

ДЕФІЦИТ – Згідно з даними, опублікованими в п’ятницю Міністерством фінансів, бюджетний дефіцит Румунії за перші вісім місяців цього року сягнув понад 80 млрд леїв (близько 16 млрд євро), або майже 4,6% ВВП, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. За цей період державні витрати перевищили 450 млрд леїв (близько 90 млрд євро), тоді як доходи склали лише 375 млрд леїв (близько 75 млрд євро). У нещодавно ухваленому урядом бюджетному коригуванні дефіцит на поточний рік був переглянутий з 5 до 6,94% ВВП.

ДОСЛІДНИКИ – Ніч дослідників була відзначена у п’ятницю в Бухаресті та інших містах Румунії заходами, покликаними показати громадськості, що означає бути дослідником і наскільки цікавою може бути дослідницька робота. Зокрема, Національний музей природознавства імені Грігоре Антіпи в столиці запросив любителів науки відкрити для себе, серед іншого, невидимі деталі зразків за допомогою електронної мікроскопії. Астрономічний інститут Румунської академії виставив фрагменти метеоритів, знайдені в різних куточках планети, а також моделі основних типів космічних апаратів, що використовуються людиною для дослідження космічного простору. У столичному парку «Світ дітей» дослідники представили інноваційні проекти, оригінальні експерименти та унікальні демонстрації природних явищ і передових технологій. Щороку наприкінці вересня дослідники з 23 країн і понад 400 міст Європи відзначають внесок науки у сталий розвиток кращого суспільства на публічних зустрічах.

ЗЕЛЕНИЙ ДІМ – У п’ятницю в Румунії розпочалася нова сесія фінансування для фізичних осіб в рамках програми «Фотоелектричний зелений дім». Адміністрація Фонду з питань довкілля виділила рекордний бюджет у розмірі 2 мільярдів леїв (близько 400 мільйонів євро), які допоможуть 67.000 домогосподарств зменшити рахунки за «зелену» електроенергію. Вперше фінансування також передбачає придбання акумуляторів для зберігання виробленої електроенергії. Бажаючі подати заявку повинні бути резидентами Румунії, володіти нерухомістю, на якій будуть встановлені панелі, нерухомість повинна бути виключно для житлового використання і не повинна мати жодних боргів перед державою.

ІММІГРАНТИ – Румунія стає все більш привабливою країною для іноземних працівників завдяки економічному зростанню та дефіциту місцевої робочої сили в різних секторах. Минулого року кількість індивідуальних трудових договорів перевищила 200 000. Більшість з них походять з азіатських країн зі скромним рівнем життя. Експерти зазначають, що інтегрувати іноземних працівників нелегко, але їхній внесок у місцеву економіку є важливим для підтримки темпів розвитку. Румунська влада хоче запровадити правову базу для допомоги іммігрантам. За даними Національного інституту статистики, у квітні-червні робоча сила в Румунії становила близько 8,4 мільйона осіб, з яких 7,9 мільйона були зайняті, а 421 000 – безробітні.

ООН – Незалежно від того, наскільки небезпечним є сьогоднішній світ, відповідь на його проблеми завжди полягатиме в більшій співпраці та більшій солідарності, заявив у середу в Нью-Йорку президент Румунії Клаус Йоганніс у своєму виступі перед Генеральною Асамблеєю ООН. Глава держави підкреслив зусилля і внесок Румунії у вирішення поточних глобальних проблем: від безпекових криз, таких як війна в Україні або конфлікт на Близькому Сході, до основних викликів людству. Він підкреслив, що безпека є не регіональною, а глобальною, і що війна, розв’язана Росією в Україні, вплинула на країни і людей в усьому світі.

КРЕДИТ – Румунія підписала в середу кредитну угоду зі Сполученими Штатами на суму майже 1 мільярд доларів США для модернізації армії. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який взяв участь у церемонії підписання угоди, ці гроші будуть використані як для зміцнення обороноздатності шляхом оснащення румунських збройних сил сучасними технологіями, так і для розвитку місцевої оборонної промисловості. Зі свого боку, посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек зазначила, що кредитна угода демонструє силу і стійкість двостороннього партнерства і спільне прагнення забезпечити мир, стабільність і безпеку в регіоні.

ПРОГНОЗ – Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) значно погіршив свої прогнози щодо румунської економіки на 2024 рік, причому зниження попиту на аутсорсинг вплинуло на ІТ-сектор, йдеться у звіті, опублікованому міжнародною фінансовою установою в четвер. Згідно з останніми прогнозами ЄБРР, очікується, що цього року ВВП Румунії зросте на 1,4%, порівняно з травневою оцінкою в 3,2%. На наступний рік ЄБРР очікує зростання на 2,6%, порівняно з 3,4%, прогнованими у травні. У Болгарії та Румунії підвищення мінімальної заробітної плати стимулювало попит, але призвело до збільшення дефіциту торговельного балансу та посилило інфляційний тиск, йдеться у звіті ЄБРР. З іншого боку, вищенаведена установа нагадує, що останні оцінки Бухарестської фіскальної ради вказують на розширення бюджетного дефіциту до 8% ВВП у 2024 році. Міжнародний валютний фонд (МВФ) також переглянув у бік зниження свої оцінки зростання румунської економіки в цьому році з 3,8%, як прогнозувалося в жовтні 2023 року, до 2,8%, згідно з доповіддю «Перспективи світової економіки», опублікованою в квітні. Минулого тижня Національна комісія зі стратегії та прогнозування переглянула свій прогноз зростання ВВП з 3,4% до 2,8%.

ПРОТЕСТ – Федерація профспілок залізничних перевізників Румунії провела в четвер акцію протесту перед будівлею Міністерства праці та соціальної солідарності через невдоволення деяких професійних категорій прийняттям та впровадженням Закону про державну пенсійну систему, який мав би негативний вплив на інші закони, такі як «Статут залізничного персоналу». Протестувальники стверджують, що закон поставив у невигідне становище людей, які працювали в трудових групах, людей з обмеженими можливостями та різними ступенями інвалідності, а також пенсіонерів з низькими пенсіями, які після перерахунку отримують меншу пенсію. Учасники закликають політиків врахувати їхні пропозиції, щоб відновити соціальну справедливість і сприяти збереженню довгострокової законодавчої стабільності у сфері пенсійного забезпечення.

ШЕНГЕН – Європейська комісія підтвердила в четвер свою позицію, що Румунія і Болгарія повністю готові до повноправного членства в Шенгенській зоні. «Позиція Комісії щодо скасування внутрішнього прикордонного контролю для Болгарії та Румунії залишається ясною: Болгарія і Румунія продемонстрували свою спроможність в управлінні кордонами. Вони готові і повинні повною мірою скористатися перевагами Шенгенської зони», – зазначив речник Єврокомісії. Він відповів на питання про наслідки запровадження внутрішнього прикордонного контролю кількома країнами Шенгенської зони. Десять днів тому, для боротьби з нелегальною імміграцією, Німеччина запровадила контроль на всіх своїх сухопутних кордонах на шість місяців. Наприкінці березня поточного року Румунія разом з Болгарією приєдналася до зони вільного пересування ЄС частково – лише з повітряними та морськими кордонами – через відсутність одностайності в Раді ЄС, і рішення про скасування контролю на сухопутних кордонах все ще очікується.

ДІТИ – Згідно зі статистикою, кількість дітей в Румунії, батьки яких працюють за кордоном, за останній рік скоротилася на 17%. Ця цифра є значною, оскільки все більше батьків повертаються додому або беруть на себе роль фінансової підтримки, не виїжджаючи за кордон. Однак, станом на березень, понад 60 000 дітей у близько 50 000 сімях все ще жили далеко від своїх близьких. Але тривожним фактом є те, що деякі з цих дітей опиняються в системі спеціального захисту, де стикаються з додатковими проблемами адаптації до нового середовища та відсутністю постійного контакту з батьками. Саме тому експерти стверджують, що наявність стабільної батьківської фігури є вкрай важливою для емоційного та соціального розвитку дітей раннього віку.

МІСТА – Брашов, що в центрі Румунії, вважається найпривабливішим містом країни для життя, згідно з Індексом привабливості міст, складеним Інститутом перспективних міст (Institute for Visionary Cities). За ним слідують Клуж-Напока та Орадя, обидва на північному заході. Замикають рейтинг міста Сібіу в центрі, Тімішоара на заході, Констанца на південному сході, столиця Бухарест, Ясси на північному сході, Алба-Юлія в центрі та П’ятра-Нямц на північному сході. Дослідження оцінює намір переїхати і загальне сприйняття якості життя як з точки зору тих, хто живе у великих містах, так і з точки зору нерезидентів. У ньому зазначається, що можливості для проведення дозвілля виявилися найважливішим фактором в аргументації респондентів, переваживши такі традиційні фактори, як добре оплачувана робота та інфраструктура, які посіли друге місце, за якими слідує здатність міста заохочувати творчість та інновації.

ОСВІТА – Представники бізнесу в Румунії скаржаться, що, незважаючи на інвестиції в дуальну освіту, значна частина молодих румунів, які навчаються за цим типом, виїжджають за кордон. Віце-президент Національної асоціації малих і середніх торговців Румунії Фелічу Парасків каже, що в цьому контексті немає гарантії, що ті, хто фінансово підтримує таких учнів 2-3 роки отримають вигоду з досвіду, набутого учнями, і що, як показує практика, підприємці в Румунії просто навчають майбутніх працівників для більш розвинених країн. Парасків вважає, що навчальні заклади повинні бути більш пов’язані з реальними потребами економіки та наголошує на необхідності змінити суспільне сприйняття деяких професій, щоб зробити їх більш привабливими для молоді.

ІНОЗЕМНІ ПРАЦІВНИКИ – Румунія стає все більш привабливою для іноземних робітників, згідно з дослідженням Фонду розвитку громадянського суспільства. Країни походження більшості іноземних робітників – Непал, Туреччина, Італія, Республіка Молдова, Шрі-Ланка та Індія. За даними Генеральної інспекції з питань імміграції, вони працюють у будівництві, готельно-ресторанному бізнесі та роздрібній торгівлі, і 80% з них є некваліфікованими працівниками. Інтеграція іноземних робітників не є легкою, але вона важлива для економічного зростання Румунії, – заявила Рамона Кіріак, голова представництва Європейського Союзу в Бухаресті. За її словами, іноземні працівники в Румунії стикаються з мовними бар’єрами, а також зі зловживаннями з боку роботодавців. З цією метою представники кількох міністерств спільно працюють над законодавчою базою для допомоги іммігрантам, повідомили в канцелярії прем’єр-міністра Румунії. Планується зміцнити державні контрольні установи, такі як Інспекція праці, щоб забезпечити гідні умови праці, хорошу оплату і захист від торгівлі людьми для іммігрантів. У 2023 році кількість індивідуальних трудових договорів іноземних працівників у Румунії становила 200.000.

ЄВРОКОМІСІЯ – Європейська Комісія відкрила дві процедури порушення проти Румунії і просить повідомляти про стан імплементації двох директив. Пакет порушень стосується 26 країн-членів ЄС, за винятком Данії. Перша справа, що стосується Румунії, це зобов’язання Бухареста перенести в румунське законодавство нові правила ЄС, які спрощують бюрократичну тяганину при видачі дозволів на проекти з відновлюваної енергетики. Комісія надіслала лист з офіційним повідомленням, оскільки країна не повністю імплементувала директиву до листопада 2023 року. Румунія, разом з 25 іншими нотифікованими державами, повинна була імплементувати її до 1 липня 2024 року. Другий лист про відстрочку, який отримали загалом 17 країн-членів, стосується нездатності транспонувати європейські поправки до трьох директив. Це Закон про прозорість, Директива про бухгалтерський облік та Директива про аудит. Серед найважливіших змін – ті, що вимагають від великих компаній, які котируються на біржі, розкривати інформацію про соціальні та екологічні ризики, з якими вони стикаються, а також про те, як їхня діяльність впливає на людей і навколишнє середовище. Кінцевий термін для транспозиції закінчився 6 липня 2024 року. В обох випадках Румунія тепер має два місяці, щоб транспонувати директиви і повідомити про це виконавчу владу ЄС.

ДУНАЙ – Очікується, що повінь на Дунаї зайде в Румунію 2-3 жовтня, коли потік річки в поєднанні з дощами і водою з приток досягне максимуму в 9.500 кубометрів на секунду, оголосив генеральний директор Румунської національної адміністрації водних ресурсів Сорін Лукачі. Департамент з надзвичайних ситуацій передав, що вже підготував заходи, які будуть адаптовані до нових умов, спричинених сильними дощами, що очікуються наприкінці цього тижня. Голова Департаменту з надзвичайних ситуацій передав Раєд Арафат заявив наприкінці сьогоднішньої урядової оперативної наради, що, якщо цього вимагатиме ситуація, населення буде проінформовано, в тому числі за допомогою повідомлень RO-ALERT, а місцевим адміністраціям було запропоновано виявити вразливі групи населення і вчасно розглянути питання про їх евакуацію. Метеорологи попередили, що в неділю на заході Румунії розпочнуться сильні дощі, кількість опадів сягатиме 60-80 літрів на квадратний метр. Досі Дунай спричиняв значні повені в країнах, через які він протікає, оскільки Європу накрив циклон «Ешлі», який приніс мороз, сильний вітер і зливи.

ООН – Румунія виступає за розширення Ради Безпеки, де прозорість і відповідальність є нормою, а не винятком, – заявив президент Румунії Клаус Йоганніс у середу в Нью-Йорку під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН. Він також заявив, що Румунія надала потужну та багатовимірну підтримку Україні та її народу і готова продовжувати її так довго, як це буде необхідно, і що Бухарест повністю підтримує мирну ініціативу Президента Володимира Зеленського. Глава румунської держави підкреслив вирішальну роль, яку відіграє Румунія через свої дунайські та чорноморські порти у сприянні експорту зерна з України. Водночас Президент Клаус Йоганніс говорив про конфлікт у секторі Газа та закликав до припинення бойових дій, висловивши свою підтримку рішенню на основі принципу двох держав у межах безпечних та визнаних кордонів. Клаус Йоганніс взяв участь у 79-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. Центральною темою зустрічі була «Єдність у різноманітності в ім’я миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди».

МЗС – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у відкритті Генеральної Асамблеї ООН у складі делегації на чолі з президентом Клаусом Йоганнісом. Програма включала участь у брифінгу Ради Безпеки ООН щодо України. З цієї нагоди Лумініца Одобеску підкреслила важливість подальшої міжнародної підтримки України та наголосила на підтримці Румунією Мирної формули, запропонованої Президентом Володимиром Зеленським, яка є єдиною основою, що може призвести до справедливого та тривалого миру. Вона також підкреслила, що Бухарест підтримує і надалі підтримуватиме Республіку Молдова, стабільність якої має вирішальне значення для всього регіону. Глава румунської дипломатії також взяла участь у трансатлантичній вечері, організованій Державним секретарем США Ентоні Блінкеном. У цьому контексті вона підтвердила важливість трансатлантичної єдності в управлінні глобальними викликами.

УГОДА – У середу в Бухаресті міністр фінансів Румунії Марчел Болош та директор Агентства оборонного співробітництва США Майкл Міллер підписали угоду про надання кредиту на суму $920 млн від Фонду військового фінансування США. Це допоможе прискорити масштабну програму військової модернізації Румунії, в тому числі закупівлю американського оборонного обладнання, такого як бойові танки «Абрамс», а також спільне виробництво боєприпасів. Майкл Міллер підкреслив важливість Румунії на східному фланзі та готовність США продовжувати цю співпрацю. «Румунія є постачальником, а не лише споживачем безпеки в рамках альянсу НАТО», – підкреслила посол США в Румунії Кетлін Кавалек, яка була присутня на церемонії підписання разом з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку. Глава уряду, у свою чергу, заявив, що «підписання оборонної кредитної угоди є важливим моментом в еволюції стратегічного партнерства між Румунією та США і вагомим аргументом довіри та статусу, яким користується Румунія у відносинах з нашим стратегічним союзником».

УРЯД – Уряд Бухареста сухвалив у середу кілька рішень, прямованих на підтримку сімей, які постраждали від нещодавніх повеней на сході країни. Заходи включають надання 15.000 леїв (близько 3.000 євро) на придбання будівельних матеріалів, побутової техніки та палива. Румунська виконавча влада також вирішила, що кожна сім’я або окрема особа, яка постраждала в результаті повеней, отримає екстрену допомогу в розмірі 10.000 леїв. Водночас, 347 сімей та одиноких людей, які опинилися в складних ситуаціях в інших частинах країни, отримають підтримку на основі соціальних запитів. Також у середу уряд постановив, що верхня межа цін на поліси обов’язкового автострахування  буде збережена ще на три місяці до кінця року. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що це рішення дозволить запобігти «виникненню дисбалансу на ринку та зростанню цін» на автоцивілки.

ВИБОРИ МОЛДОВА – Центральна виборча комісія в Кишиневі затвердила участь 11 кандидатів у виборах на посаду президента Республіки Молдова. На думку аналітиків, чинний президент Майя Санду, яка балотується на новий термін, є фаворитом опитувань. Її головними опонентами є колишній генеральний прокурор Олександр Стояногло, якого підтримують соціалісти, та колишній мер Бєльців Ренато Усатий, лідер «Нашої партії». Президентські вибори заплановані на 20 жовтня, і одночасно з голосуванням за найвищу посаду в країні відбудеться референдум про внесення змін до Конституції Республіки Молдова щодо вступу до ЄС. З 14 партій, зареєстрованих для участі у виборах, більшість підтримують ідею членства в ЄС. Але соціалісти бойкотують референдум, а комуністи і партія з політичного блоку, пов’язаного з олігархом Іланом Шором, заявили про свою опозицію до членства в ЄС.

ДУНАЙ – Прогнозований штормовий паводок на Дунаї не повинен створити жодних проблем, – стверджують румунські гідрологи, за оцінками яких максимальний рівень течії ріки в Румунії буде нижчим, ніж передбачалося спочатку. Очікується, що пік у 8.000 метрів на секунду (8.000 м/с) буде досягнутий 30 вересня, і це рівень, який влада може контролювати без будь-яких проблем, за словами представників усіх центральних і місцевих служб з надзвичайних ситуацій. Тим часом фахівці перевірили зони, що перебувають під загрозою підтоплення. Тисячі мішків були заповнені піском, частина з яких вже вивезена в зону захисту.

СТАТИСТИКА – Згідно з даними, опублікованими сьогодні Національним інститутом статистики, середня заробітна плата брутто в Румунії в 2023 році становила 7.042 леї на місяць, що на 15 відсотків більше, ніж у попередньому році. Це означає, що середня чиста заробітна плата становить 4.412 леїв на місяць, що на 611 леїв більше. Найвищі зарплати були в секторах інформації та комунікації, фінансового посередництва та страхування, а також у виробництві та постачанні електроенергії та тепла. З іншого боку, середній чистий заробіток, нижчий за середній по економіці, був у тих, хто працював у готелях, ресторанах, операціях з нерухомістю, розподілі води, санітарії та утилізації відходів. Дані Національного інституту статистики також показують, що минулого року жінки заробили в середньому майже на 9% менше, ніж чоловіки.

ЄВРОБАРОМЕТР – Більше трьох чвертей європейців стверджують, що Європейський Союз повинен відігравати сильнішу координуючу роль у сфері енергетики, згідно з опублікованим у вівторок Євробарометром Європейським Союзом. За його словами, громадяни Європи підтримують енергетичну політику ЄС. Переважна більшість європейців погоджується, що кліматичні цілі ЄС стимулюватимуть створення нових робочих місць і залучення інвестицій у сектор чистої енергії. Водночас три чверті вважають, що європейська політика зменшить залежність від імпорту енергоносіїв. Європа, на думку більшості опитаних, повинна диверсифікувати свої джерела енергії, в тому числі шляхом інвестицій у відновлювані джерела, і понад 50% кажуть, що ми повинні економити енергію, коли це можливо.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Уряд Румунії схвалив коригування державного бюджету, бюджету соціального страхування та бюджету страхування на випадок безробіття, враховуючи макроекономічні прогнози, підготовлені Національною комісією з питань прогнозу. Показники, на яких ґрунтується коригування, включають переглянуте на 2,8% зростання економіки, оновлений ВВП на рівні близько 1 768 млрд. леїв (близько 353 млрд. євро) та дефіцит бюджету на рівні 6,9%. Коригування має чотири важливі вектори: підтримка інвестицій, освіти, охорони здоров’я та соціальних програм для громадян.

 

ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс бере участь у 79-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку у вівторок і середу. Центральною темою нинішньої сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Як повідомляє Адміністрація Президента, участь Президента в цьогорічній Генеральній Асамблеї ООН є можливістю підкреслити внесок Румунії в глобальні зусилля, спрямовані на прискорення прогресу в досягненні 17 цілей сталого розвитку. У середу Клаус Йоганніс виступить на пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, на якому закликатиме до підтримки діалогу на багатосторонньому рівні, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Глава держави також підкреслить зусилля та внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна в Україні або конфлікт на Середньому Сході, до основних викликів, що стоять перед людством, включаючи надзвичайну ситуацію з кліматом, ерозію прав людини та кіберзагрози. Пан Йоганніс також закликатиме до реформування системи ООН, здатної ефективно та прозоро реагувати на всі поточні та майбутні виклики.

 

РУМУНІЯ У СВІТІ – Румунія, разом з Європейським Союзом, є одним з головних захисників прав людини, – заявив в інтерв’ю агентству AGERPRES посол Румунії в ООН Корнел Феруце. Він підкреслив, що Румунія має чітко визначений профіль у нью-йоркському середовищі з точки зору просування міжнародного права, міжнародного порядку, заснованого на правилах, і верховенства права. За словами румунського дипломата, країна користується довірою в багатосторонньому середовищі завдяки своїй відкритості та готовності підтримувати партнерів з різних регіонів світу, зокрема Африки, Азійсько-Тихоокеанського регіону, Латинської Америки та Карибського басейну, в реалізації конкретних цілей сталого розвитку та розбудови державного потенціалу. Румунія також має намір продовжувати свою участь у формуванні глобальної політики щодо боротьби з наслідками зміни клімату. Румунський дипломат також зазначив, що динаміка в дипломатичному середовищі в Нью-Йорку відображає те, що відбувається на глобальному рівні, а саме: агресивну війну, яку Росія веде проти України вже понад два з половиною роки, і конфлікт в Газі після трагедії 7 жовтня 2023 року.

 

ОСВІТА – Рання освіта є наріжним каменем розвитку дитини, тому будь-яка інвестиція в цей сектор є, по суті, інвестицією в майбутнє, – заявила у вівторок міністерка освіти Румунії Ліджия Дека. За словами урядовиці, це також було однією з центральних тем дискусій на міжнародній конференції «Світле майбутнє без кордонів: інвестиції в освіту та ранній догляд за дитиною». У вівторок Ліджия Дека взяла участь у цьому заході, організованому в Кишиневі представництвами ЮНІСЕФ в Румунії та Республіці Молдова у співпраці з Регіональним офісом ЮНІСЕФ у справах Європи та Центральної Азії. У соціальних мережах міністерка зазначила, що Румунія усвідомила важливість ранньої освіти, а новий закон про передвищу освіту відображає це. «Наша країна залишається близькою до Республіки Молдова, в тому числі з точки зору розвитку освітнього сектору – тісна співпраця, яку ми вже маємо, є важливим кроком для нас, щоб разом знайти рішення проблем, з якими стикаються наші системи», – додала Ліджия Дека.

 

ДРОН – Фахівці Міністерства оборони та Румунської сужби інформації виявили у вівторок рештки російського безпілотника в районі на південь від села Плауру Тульчанського повіту, за межами населеного пункту. Про це повідомило міноборони. Сили міністерства продовжують пошуки можливих фрагментів безпілотника, який міг розбитися на румунському березі Дунаю, після атак, здійснених російськими військами протягом останніх тижнів на цивільні об’єкти та портову інфраструктуру в сусідній Україні.  Міністерство оборони вкотре рішуче засудило удари Росії по українських цивільних об’єктах та інфраструктурі, які є невиправданими і такими, що серйозно суперечать міжнародному праву.

 

ДУНАЙ – Потік Дунаю на вході до Румунії в період з 29 по 30 вересня становитиме не більше 8 000 кубометрів за секунду. Про це повідомило Національне управління Води Румунії. На основі поточної інформації, ризик виникнення особливих проблем через виникнення паводків на румунській ділянці річки є низьким”, – заявила прес-секретарка управління Ана-Марія Агіу. Міністерство внутрішніх справ у вівторок закликало усі національні та територіальні структури бути готовими до втручання для управління ризиками, пов’язаними зі збільшенням потоку Дунаю. Навіть якщо інформація вказує на те, що прогнозована ситуація не є особливо проблематичною, державний секретар Раєд Арафат підкреслив, що підготовка повинна бути на найвищому рівні. Керівник Департаменту з надзвичайних ситуацій наголосив на необхідності співпраці представників територіальних структур Вод Румунії з представниками інспектортаів з надзвичайних ситуацій.

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Габрієла Русе пробилася до основної сітки одиночного розряду турніру WTA-1000 у Пекіні (Китай), загальний призовий фонд якого становить майже 9 мільйонів доларів США. У вівторок вона здобула перемогу над китаянкою Цзя-Цзинь Лю 6:3, 6:1 у фінальному раунді кваліфікації. Габрієла Русе (26 років, 93 WTA) швидко перешопила ініціативу, а її суперниця не змогла створити жодного брейк-пойнта. Ще три румунки входять до основної сітки одиночного розряду. Жаклін Крістіан у першому раунді зіграє з угоркою Анною Бондар, Ірина Бегу зіграє з китаянкою Є-Ксінь Ма, а Ана Богдан зустріне американку Софію Кенін.

 

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Уряд Румунії сьогодні схвалив перше в цьому році коригування бюджету. Воно є позитивним і збільшить дефіцит до 6,9% ВВП, навіть якщо Міністерство фінансів також очікує збільшення доходів. Гроші будуть використані в основному для співфінансування інвестиційних проєктів, але є також плани збільшити кошти для виплати підвищення заробітної плати, узгодженого після цьогорічних протестів. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що так само вчинили розвинені європейські країни, такі як Німеччина і Франція, які підтримали інвестиції за рахунок зростання дефіциту. Він сказав, що цей дефіцит є стійким, враховуючи, що 8,5 леїв з кожних 10 витрачаються на будівництво автомагістралей, лікарень, шкіл, газових і водопровідних мереж та інші об’єкти місцевого значення. Прем’єр-міністр також заявив, що інвестиції повернуться до бюджету у помноженому розмірі, точніше у 8 разів більше, ніж виділені на них кошти, як у випадку з будівництвом автомагістралей.

 

ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс очолить румунську делегацію на сегменті високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку 24 і 25 вересня. Центральною темою сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс виступить у середу з промовою, в якій закличе до збереження багатостороннього діалогу, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Він також підкреслить зусилля і внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна проти України або конфлікт на Середньому Сході, і закінчуючи основними викликами для людства, в тому числі кліматичні надзвичайні ситуації або кіберзагрози.

 

ООН – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у неділю у відкритті Саміту майбутнього в Нью-Йорку. Захід, який передував Тижню високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, розпочався з прийняття Договору заради майбутнього. Міністерка Лумініца Одобеску взяла участь в Інтерактивному діалозі щодо зміцнення багатосторонності заради міжнародного миру і безпеки, під час якого підтвердила підтримку Румунією ефективної багатосторонності, заснованої на принципах ООН. Вона також підкреслила важливість поваги до міжнародного права, прав людини і демократичних цінностей як необхідних передумов для реалізації Пакту заради майбутнього.

 

НАГОРОДА – Папа Франциск нагородив двох румунських депутатів – Овідіу Ганца, представника німецької меншини у Палаті депутатів Румунії, та Сільвіу Векслера, представника єврейської меншини, – орденом Пія IX-го в ступені лицаря, «за особливі заслуги перед Святим Престолом». Про це повідомив Демократичний форум німців Румунії. Пропозиція про нагородження орденом надійшла від кардинала Лучіана Мурешана, який особисто вручив відзнаку і диплом ордена в неділю в архієпископстві міста Блаж. Орден був заснований Папою Пієм IX в 1847 році і, згідно з реформою Папи Івана Павла II 1993 року, вручається в лицарському ступені мирянам за видатні заслуги перед Святим Престолом. Двоє румунських депутатів були нагороджені за підтримку Церкви, що об’єдналася з Римом.

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Румунія отримає 21,6 млн. євро від Європейської Комісії для фермерів, які постраждали від несприятливих погодних умов навесні та на початку літа. Таке рішення було прийнято на засіданні Ради з питань сільського господарства та рибальства, що проходить у Брюсселі, на якому Румунію представляє міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Флорін Барбу. Єврокомісія запропонувала виділити близько 120 мільйонів євро з сільськогосподарського резерву для прямої підтримки фермерів Румунії, Болгарії, Німеччини, Естонії, Італії, Болгарії та Естонії. Флорін Барбу зазначив, що це перший випадок, коли фермери отримали компенсацію в рік, коли сталися стихійні лиха. За даними Міністерства сільського господарства, понад 16 000 фермерів подали заявки на визначення та оцінку збитків, завданих осіннім посівам  2023 року. Звіти про встановлення та оцінку збитків були укладені на площі понад 320 000 гектарів, більшість з яких постраждали у відсотках від 50% до 100%. Флорін Барбу повідомив, що цього року, за оцінками, постраждали майже 2 мільйони гектарів ярих культур, кукурудзи та соняшнику, і 100 000 гектарів осінніх культур, пшениці та ріпаку.

 

ВИБОРИ – Міністерство закордонних справ Румунії опублікувало путівник для виборців, які голосуватимуть поштою на цьогорічних президентських та парламентських виборах. Згідно з документом, крайній термін, до якого румуни, які проживають або перебувають за кордоном, можуть зареєструватися у виборчому реєстрі – 10 жовтня для участі у президентських виборах і 17 жовтня для участі у парламентських виборах. Реєстрація здійснюється шляхом заповнення онлайн-форми на сайті votstrăinătate.ro, яким управляє Постійний виборчий орган.

 

ЕНЕРГЕТИКА – У п’ятницю, 27 вересня, розпочинається реєстрація на програму “Casa Verde Fotovoltaice” (“Зелений дім на фотоелектричних батареях”) для приватних осіб у Румунії. Вона відбуватиметься онлайн на спеціальній платформі програми і завершиться 9 жовтня. Максимальний розмір фінансування, що надається державою, збільшився з 20 000 до 30 000 леїв, а встановлення акумуляторів для зберігання енергії стало обов’язковим. Цього року передбачено рекордні асигнування на загальну суму 2 млрд леїв, розподілені за регіонами розвитку. Прийом заявок триватиме один день для кожного регіону. Бажаючі взяти участь у програмі повинні мати постійне місце проживання в Румунії, володіти нерухомістю, на якій будуть встановлені фотоелектричні панелі, причому нерухомість повинна бути виключно житловою, і не мати боргів перед державою. Минулого року гроші, виділені на програму, були використані за лічені хвилини.

ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс очолить румунську делегацію на сегменті високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку 24 і 25 вересня. Центральною темою сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс виступить у середу з промовою, в якій закличе до збереження багатостороннього діалогу, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Він також підкреслить зусилля і внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна проти України або конфлікт на Середньому Сході, і закінчуючи основними викликами для людства, в тому числі кліматичні надзвичайні ситуації або кіберзагрози.

 

ДЕРЖБЮДЖЕТ – На початку наступного тижня румунський уряд має обговорити проєкт поправок до Держбюджету 2024 року, першу в цьому році, представлену Міністерством фінансів. Незважаючи на зростання доходів, витрати були значно більшими, що призвело до дефіциту в 7%, тобто на два відсотки вище, ніж передбачалося владою на початку року.  Це відбувається на фоні перегляду прогнозу економічного зростання з 3,4% до 2,8% ВВП. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевняє, що поправка є стійкою, оскільки 84% дефіциту складають інвестиційні витрати. Згідно з проєктом постанови, опублікованим на сайті Міністерства фінансів, додаткові кошти отримують галузі охорони здоров’я, транспорту та освіти. Бюджети соціального страхування також збільшуються для виплати перерахованих пенсій, допомоги по безробіттю та відповідних внесків на соціальне страхування. З іншого боку, інші великі розпорядники бюджетних коштів матимуть менші бюджети, зокрема: Генеральний секретаріат уряду, Міністерство економіки, Сенат і Палата депутатів, Служба спецзв’язку та Міністерство розвитку.

 

ДУНАЙ – Максимальний обсяг потоку води Дунаю становив  у суботу в Будапешті 8 200 кубометрів за секунду. Річка вийшла з берегів, були підтоплені вулиці і будівлі поблизу набережної, вода досягла навіть будівлі парламенту. Поток води на вході на румунську територію постійно зростає, – повідомила Національна адміністрація водних ресурсів Румунії. За оцінками фахівців, обсяг потоку води Дунаю на румунській ділянці досягне піку 28-29 вересня і становитиме приблизно 9 000 куб. м/с. Для порівняння, у 2006 році потік Дунаю на вході в Румунію становив 15 600 кубометрів за секунду. Румунська влада в містах, розташованих уздовж річки, вживає заходів для запобігання можливим повеням. Перевіряються дамби, а мерії міст готують матеріали і засоби для втручання. Нещодавні повені завдали величезних матеріальних збитків і забрали життя кількох людей в Румунії, Польщі, Австрії та Чехії. Європейська комісія пообіцяла виділити 10 млрд. євро на екстрену допомогу країнам Центральної та Східної Європи, що постраждали від повеней.

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії Флорін-Йонуц Барбу в понеділок візьме участь у засіданні Ради з питань сільського господарства та рибальства в Брюсселі, головними питаннями порядку денного якого є ситуація на сільськогосподарських ринках, зокрема, після вторгнення РФ в Україну, та оцінка другого року реалізації стратегічних планів Спільної аграрної політики (САП). Міністри також обміняються думками щодо майбутніх щорічних консультацій між ЄС та Великою Британією щодо можливостей рибальства до 2025 року, а також щодо щорічних консультацій між ЄС та Норвегією та прибережними державами на наступний рік. Рада також обговорить пропозицію Комісії щодо оновлення можливостей для рибальства на 2024 і 2025 роки для певних рибних запасів, що враховуватимуть останні наукові рекомендації та останні події.

 

СВЯТО – Цими вихідними відбулися Дні Бухареста, подія, присвячена 565-й річниці першої документальної згадки про місто, з концертами, театральними виставами, акробатикою та анімацією, мистецькими інсталяціями та виставками, а також різноманітними інтерактивними заходами для дітей. Бухарестський фестиваль вуличної їжі зібрав на площі Конституції в центрі столиці страви з більш ніж 10 міжнародних кухонь. Було представлено понад 50 фуд-траків, які пропонували вражаюче розмаїття кулінарних шедеврів, в той час як святкову атмосферу підтримували популярні діджеї та відомі гурти, які запропонували концерти живої музики. Завершиться 12-ий вуличної їжі зібрав  концертом класичної музики у виконанні Оркестру Національного радіо під керівництвом диригента Крістіана Спетару разом з сопрано Валентиною Нафорніцей.

 

ФРАНЦІЯ – У Франції запрацював новий уряд, призначений президентом республіки, поклавши край, таким чином, понад тримісячній політичній кризі. Уряд на чолі з прем’єр-міністром Мішелем Барньє складається з 39 членів, серед яких 16 повноправних міністрів і 23 міністри-делегати та державні секретарі. Вони походять з партії президента Еммануеля Макрона, менших центристських партій, які є його союзниками, та консервативної правої Республіканської партії, що вказує на чітку праву орієнтацію політики нової виконавчої влади. Три міністри колишнього уряду зберегли свої портфелі: оборони, культури та екологічного переходу. Новий кабінет міністрів матиме складне бюджетне завдання, оскільки Франція має надмірний дефіцит у 5,5% і державний борг у 110% від Валового Внутрішнього Продукту. Отримавши перше місце на парламентських виборах у липні, Альянс лівих партій засудив прихід до влади правого уряду, стверджуючи що це є повною протилежністю цінностям, висловленим громадянами на дільницях, і пообіцяв висловити йому вотум недовіри. На заклик лівих партій та громадянських організацій у суботу в Парижі та десятках інших міст відбулися вуличні протести проти президента Макрона, прем’єр-міністра та уряду.

ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс очолить румунську делегацію на сегменті високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку 24 і 25 вересня. Центральною темою сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс виступить у середу з промовою, в якій закличе до збереження багатостороннього діалогу, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Він також підкреслить зусилля і внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна проти України або конфлікт на Середньому Сході, і закінчуючи основними викликами для людства, в тому числі кліматичні надзвичайні ситуації або кіберзагрози.

 

ДЕРЖБЮДЖЕТ – На початку наступного тижня румунський уряд має обговорити проєкт поправок до Держбюджету 2024 року, першу в цьому році, представлену Міністерством фінансів. Незважаючи на зростання доходів, витрати були значно більшими, що призвело до дефіциту в 7%, тобто на два відсотки вище, ніж передбачалося владою на початку року. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевняє, що поправка є стійкою, оскільки 84% дефіциту складають інвестиційні витрати. Згідно з проєктом постанови, опублікованим на сайті Міністерства фінансів, додаткові кошти отримують галузі охорони здоров’я, транспорту та освіти. Бюджети соціального страхування також збільшуються для виплати перерахованих пенсій, допомоги по безробіттю та відповідних внесків на соціальне страхування.

 

ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску представила в Торонто досвід Румунії у просуванні рівних можливостей, боротьбі з дискримінацією та стереотипами, а також викоріненні всіх форм насильства та зловживань. Вона взяла участь у “Зустрічі міністерок закордонних справ”, організованій в Торонто міністерками  закордонних справ Канади Мелані Джолі та Ямайки Каміною Джонсон Сміт. Лумініца Одобеску підтвердила важливість, яку Міністерство закордонних справ Румунії надає рівним можливостям в румунській дипломатії, що призвело до ситуації паритету між чоловіками і жінками, як з точки зору персоналу МЗС в цілому, так і на вищих посадах в міністерстві. З іншого боку, глава румунської дипломатії зустрілася з представниками румунської громади в Торонто і групою студентів з Йоркського університету на лекції професора Дана Бербечела.

 

ДУНАЙ – Максимальний обсяг потоку води Дунаю становив  у суботу в Будапешті 8 200 кубометрів за секунду, що може призвести до значного зниження максимального потоку води на вході на румунську територію, повідомила Національна адміністрація водних ресурсів Румунії. За оцінками фахівців, обсяг потоку води Дунаю на румунській ділянці досягне піку 28-29 вересня і становитиме приблизно 9 000 куб. м/с. Для порівняння, у 2006 році потік Дунаю на вході в Румунію становив 15 600 кубометрів за секунду. У Будапешті Дунай вийшов з берегів, були підтоплені вулиці і будівлі поблизу набережної, вода навіть досягла будівлі парламенту. Дунай також вийшов з берегів у Словаччині та Австрії. Європейська комісія пообіцяла виділити 10 млрд. євро екстреної допомоги країнам Центральної та Східної Європи, що постраждали від повені.

 

СВЯТО – Сьогодні стартували Дні Бухареста, подія, що відзначає 565-ту річницю першої документальної згадки про столицю Румунії. Програма святкування включає концерти, театральні вистави, акробатику та анімацію, мистецькі інсталяції та виставки, а також різноманітні інтерактивні заходи для дітей. На площі Джордже Енеску програма 12-го Бухарестського фестивалю музичного кіно включає виступи престижних ансамблів та артистів наприкінці цього тижня. У неділю діти також запрошені на майстер-клас «Ремі і пригода звуків: барабани і ритм, малі ударні інструменти», де вони зможуть поекспериментувати з різними звуками і ритмами.

 

ГОЛОСУВАННЯ – Міністерство закордонних справ Румунії опублікувало на своєму сайті путівник для виборців, які голосуватимуть поштою на цьогорічних президентських та парламентських виборах. Згідно з документом, крайній термін, до якого румуни, які проживають або перебувають за кордоном, можуть зареєструватися у виборчому реєстрі – 10 жовтня для участі у виборах нового глави держави та 17 жовтня для участі у парламентських виборах. Міністерство нагадує, що право голосувати поштою є альтернативою голосуванню на виборчій дільниці і реалізується за допомогою послуг поштового зв’язку. Реєстрація здійснюється шляхом заповнення онлайн-форми на сайті votstrăinătate.ro, яким керує Постійний виборчий орган.

 

ЕКОЛОГІЯ – Понад 150 тисяч волонтерів беруть участь сьогодні в 11-й національній кампанії «Національний день прибирання, зробимо це, Румунія!». Цього року був запущений додаток «Let’s Do It, Romania!», доступний на iOS та Android, який дозволяє користувачам безкоштовно повідомляти про наявність сміття або амброзії, а повідомлення передаються компетентним органам для забезпечення очищення цих територій. Це цифрове рішення є ключовим елементом зусиль із захисту довкілля, оскільки дозволяє громадянам безпосередньо та швидко долучатися до цього процесу. Згідно з даними, зібраними командою «Let’s Do It, Romania!», з 2009 року і дотепер, понад 2,4 мільйона волонтерів взяли участь у Національному дні прибирання по всій країні. Проводячи Національний день прибирання, Румунія приєднується до 198 інших країн у цьому глобальному прагненні зменшити кількість відходів і сприяти чистому і здоровому навколишньому середовищу.

 

СЕРЕДНІЙ СХІД – Міністр оборони США Ллойд Остін під час шостої менш ніж за тиждень телефонної розмови зі своїм ізраїльським колегою знову висловив занепокоєння ескалацією напруженості між Ізраїлем та ліванським угрупуванням «Хезболла» і закликав до дипломатичного вирішення кризи. Американський урядовець зосередився на дипломатії після того, як міністр оборони Ізраїлю Йоав Галант заявив про новий етап у війні. У п’ятницю ізраїльські військові оголосили, що в результаті повітряного удару по Бейруту було вбито одного з головних командирів угруповання “Хезболла”, а також інших високопоставлених членів ліванського руху. Цей напад стався після дводенних атак на ліванське угруповання, під час яких вибухали пейджери і радіостанції його членів, в результаті чого загинули 37 осіб і кілька тисяч були поранені. Вважається, що атаки були здійснені ізраїльськими спецслужбами, які не підтвердили і не спростували свою причетність.

ВРОК – У четвер у Бухаресті відбулося засідання Вищої ради оборони країни (ВРОК), на порядку денному якого були такі теми, як війна в Україні та майбутнє озброєння армії. Члени ВРОК дійшли висновку, що Румунія безпосередньо зацікавлена в існуванні на своїй території промислового потенціалу, який може забезпечити як виробництво сучасної військової техніки для оснащення силових структур у мирний час, так і розробку нового обладнання, яке допоможе примножити військові можливості в ситуаціях кризи або війни. Це в контексті обговорення плану озброєння румунської армії на наступні 10 років, після значних змін у регіональній безпековій ситуації, спричинених агресивною війною Росії проти України. У цьому контексті, беручи до уваги останні події в сусідній країні, були обговорені додаткові заходи зі стримування і протидії загрозам безпеці, які мають бути реалізовані на національному рівні, а також за підтримки союзників по НАТО. Зміцнення стратегічного партнерства з Республікою Молдова було ще однією темою порядку денного, і Румунія підтверджує свою підтримку європейського курсу Кишинева, допомагаючи йому впроваджувати необхідні реформи і державну політику.

ЗУСТРІЧ B9 – НАТО має реагувати на вторгнення Росії в повітряний простір своїх країн-членів у контексті війни в Україні, заявив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер на зустрічі B9 міністрів оборони країн східного флангу НАТО у середу в Бухаресті. Польський міністр повідомив, що наступного місяця міністри оборони країн Альянсу обговорять питання знищення безпілотників, які порушують повітряний простір НАТО. До ініціативи B9 входять Румунія, Польща, Болгарія, Чехія, Естонія, Угорщина, Литва, Латвія і Словаччина. Дискусії з питань безпеки в цьому регіоні, а також підтримки захисту незалежності України через рішення Румунії подарувати Україні систему Patriot також вела міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску, яка прийняла в Бухаресті свого київського колегу Андрія Сибігу.

ВИБОРИ – Передвиборча кампанія до виборів президента Румунії розпочнеться 25 жовтня, оголосив у четвер Постійний виборчий орган. Кандидати можуть подати свої кандидатури не пізніше 5 жовтня. Влада організує близько 19 000 виборчих дільниць в країні, а румунські громадяни за кордоном зможуть голосувати на більш ніж 900 виборчих дільницях. За останніми даними, в Румунії налічується понад 18 мільйонів виборців, для яких будуть надруковані виборчі бюлетені, а для громадян за кордоном буде підготовлено близько 5 мільйонів бюлетенів», – зазначив голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле.

ПЛАН – Уряд у Бухаресті працює над Національним планом для великої промисловості вартістю майже 2 мільярди євро. Він буде зосереджений на трьох основних напрямках: підтримка стратегічних інвестицій в обробну промисловість, державна допомога великим компаніям, які здійснюють інвестиції, здатні скоротити прямі викиди парникових газів і споживання енергії, а також підтримка фірм, які виробляють сировину. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, виконавча влада хоче зміцнити модель економічного розвитку, засновану на інвестиціях.

ОПИТУВАННЯ  – Більшість румунів вважають, що іммігранти, які приїжджають працювати в Румунію, є скоріше можливістю, ніж загрозою для зайнятості, – свідчать результати опитування. Близько 68% вважають, що іммігранти допомагають економіці, займаючи незайняті робочі місця. Натомість 25% вважають, що вони забирають робочі місця у румунів, які потім змушені виїжджати за кордон. Найбільш толерантно ставляться до іммігрантів молодь до 20 років, люди з вищою освітою та мешканці Бухареста. Опитування також показало, що близько 67% опитаних виступають за надання фінансових стимулів для повернення румунів з діаспори на батьківщину, в той час як близько 31% виступають проти такої ідеї.

ПОВЕНІ – Румунський Інститут гідрології та водного господарства оголосив, що потік Дунаю на вході в країну на ділянці Базіаш значно збільшиться до 24 вересня – до 8.000 кубометрів на секунду, що більш ніж удвічі перевищує середній багаторічний показник для вересня. Проте влада запевнила, що дамба «Залізні ворота» готова впоратися з повенями, які очікуються після сильних дощів у Центральній Європі. Тим часом, ризик повеней залишається високим на сході Румунії, який вже серйозно постраждав від проходження циклону «Борис». Діють помаранчевий і жовтий рівень небезпеки великого стоку води зі схилів, потоків, струмків і раптових паводків на малих річках. У селах, затоплених наприкінці минулого тижня, пожежники з усієї країни, рятувальники, жандарми і волонтери перебувають у стані готовності допомогти людям, які потребують предметів першої необхідності. Нещодавні повені забрали життя і завдали величезних матеріальних збитків.

БОРИС – Циклон «Борис», який вже зачепив Румунію, а також Польщу, Чехію та Австрію, продовжує тримати в напрузі європейський континент. Міністерство закордонних справ Румунії повідомляє, що в Угорщині, у зв’язку з нещодавніми повенями, спричиненими сильними зливами, влада планує запровадити обмеження на рух транспорту. Обмеження торкнуться і столиці країни Будапешта, зокрема, автомобільних і пішохідних шляхів, прилеглих до русла Дунаю. Тимчасові дамби і дамби вже встановлені вздовж 544 кілометрів річки та інших річок. На півночі Італії оголошено червоний рівень небезпеки дощів і річкових паводків. Повені стали предметом дебатів у Європейському парламенті в Страсбурзі в середу. Румунські депутати Європарламенту закликали збільшити бюджет на ліквідацію наслідків стихійного лиха.

НАРКОТИКИ – Троє наркоторговців (двоє громадян Молдови та один румун) були заарештовані в Бухаресті після того, як їх спіймали на гарячому з 10 кілограмами заборонених речовин. Лідер угруповання мав численні зв’язки у середовищі наркоторговців у Бельгії, Нідерландах та Німеччині. За даними поліції, вулична вартість психоактивної речовини становить 200.000 євро. Наркотики призначалися для понад 100.000 споживачів.

ВІЗИТ – Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в середу в Бухаресті закликав румунських партнерів проаналізувати можливість збивати російські безпілотники поблизу повітряного простору України. Після зустрічі з главою румунської дипломатії Лумініцою Одобеску український урядовець заявив, що «вдячний» за «історичне» рішення Бухареста передати Україні систему «Патріот». «Це дуже важливо для зміцнення оборони України. Це щит не тільки для України, але й для Європи», – зазначив міністр. Лумініца Одобеску підтвердила підтримку Румунією незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Вона також рішуче засудила агресивну війну Росії, яка є нападом на міжнародний порядок, заснований на правилах. Необхідність внесення змін до законодавства, які б дозволили військовим знищувати підозрілі безпілотники, що входять на територію Румунії, нещодавно обговорювалася в Бухаресті після того, як минулого року кілька російських безпілотників незаконно вторглися в повітряний простір Румунії.

ПОВЕНІ – Кількість жертв проливних дощів і повеней у Центральній та Східній Європі, спричинених штормом «Борис», найсильнішим у Європі з 1997 року, перевищила 20 осіб. Румунія повідомила про сім загиблих. Про людські жертви також повідомляють у Польщі, Австрії, Чехії та Італії.  Попередження про повені також оголошені в Італії, Хорватії, Угорщині та Словаччині. У Румунії влада почала оцінювати збитки від повені в найбільш постраждалому повіті Галац (схід). Уряд схвалив надання екстреної допомоги постраждалим сім’ям. Румунський депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан, головний переговірник щодо наступного багаторічного бюджету ЄС, запевнив, що Європарламент схвалить фінансову допомогу на відновлення постраждалих від повені районів. У середу європейський законодавчий орган обговорив пропозицію щодо резолюції, яка закликає Єврокомісію впорядкувати механізми реагування на стихійні лиха та збільшити фінансування для надання допомоги та реконструкції. Депутати Європарламенту закликають до прискорення європейських механізмів втручання, в тому числі їх активації за відсутності звернення постраждалої держави. Наразі лише Чеська Республіка звернулася з проханням про активацію механізму цивільного захисту. Він активується лише тоді, коли національні органи влади не справляються з ситуацією і потребують допомоги та підтримки з боку ЄС. Румунія не зверталася з проханням про активацію механізму цивільного захисту.

ЄВРОКОМІСАР – «Ми не можемо перезапустити економіку без конкурентоспроможних робочих місць, без якісних трудових відносин, без захисту громадян від зростання цін, без захисту від ризику бідності для багатьох груп населення, без надання навичок на все життя тим, хто виходить на ринок праці», – заявила румунка Роксана Минзату, майбутній єврокомісар з питань навичок та освіти, зайнятості та соціальних прав, демографії. В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Румунія вона також сказала, що підтримка дітей, які живуть у бідності та перебувають під загрозою соціальної ізоляції, буде одним із пріоритетів її мандату.

В9 – У Бухаресті відбулася зустріч міністрів оборони у форматі «Бухарест-9», яку приймав міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. До ініціативи В9 входять Румунія, Польща, Болгарія, Чехія, Естонія, Угорщина, Литва, Латвія і Словаччина. Дискусії були зосереджені на безпековій ситуації в регіоні, що характеризується зростаючими загрозами з боку Російської Федерації. Анджел Тилвер закликав до скоординованої і рішучої відповіді з боку Північноатлантичного альянсу. Він сказав, що країни В9 глибоко стурбовані неодноразовими вторгненнями безпілотників і ракет Російської Федерації в повітряний простір НАТО і ескалацією напруженості вздовж кордонів НАТО. Заява була зроблена після того, як повітряний простір кількох країн НАТО, що межують з Україною, був порушений російськими безпілотниками і ракетами. Нещодавно на такі інциденти поскаржились Румунія і Латвія.

ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ – Згідно з аналізом Європейської асоціації енергетичної промисловості, ціни на електроенергію в Південній Європі майже в п’ять разів вищі, ніж у скандинавських країнах, і майже вдвічі вищі, ніж у Центральній та Західній Європі. Нещодавно уряд Греції закликав ЄС терміново відреагувати на зростання цін на електроенергію в Центральній та Східній Європі, яке посилюється російськими атаками на енергетичну інфраструктуру в Україні. Він також оголосив про ініціативу створення механізму інтервенції у випадку високих цін на електроенергію у партнерстві з Румунією та Болгарією. За власними оцінками, ЄС має інвестувати майже 600 млрд євро в модернізацію електромереж до 2030 року, щоб вони могли приймати більше відновлюваної енергії.

ПІДПРИЄМЦІ – У Румунії наразі триває громадське обговорення програми Start-Up Nation, в рамках якої держава пропонує гранти до 50 000 євро особам, які мають на це право і хочуть розпочати власний бізнес. Цьогорічний бюджет програми перевищує 400 мільйонів євро. Після того, як у вівторок розпочався набір компаній, які проводитимуть навчальні курси для майбутніх підприємців, 10 жовтня розпочнеться набір фізичних осіб на курси Start-Up Nation 2024.

ПАЦІЄНТИ – Сьогодні відзначається Всесвітній день безпеки пацієнтів. Фонтани в центрі Бухареста, символічні будівлі, пам’ятники, державні установи та лікарні в столиці та по всій країні сьогодні ввечері будуть підсвічені помаранчевим кольором, щоб відзначити цю подію. Цьогорічна тема – «Покращення діагностики задля безпеки пацієнтів». За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на діагностичні помилки припадає до 16% шкоди, якої можна уникнути, заподіяної пацієнтам.

ЕКОНОМІКА  – Уряд в Бухаресті планує вжити заходів для підтримки реіндустріалізації економіки, заявив у середу прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він сказав, що буде запущений Національний план для великої промисловості, пакет заходів вартістю близько 2 мільярди євро, зосереджений на трьох основних напрямках. Перший – це схема підтримки стратегічних інвестицій в обробну промисловість з бюджетом 500 мільйонів євро. Другий напрямок – це Національна програма підтримки великої промисловості Румунії з бюджетом 1 млрд. євро для великих компаній. Третій стосується схеми державної допомоги у розмірі 250 млн. євро для компаній, які пропонують інвестиції у виробництво промислової сировини. На засіданні кабінету міністрів у середу було прийнято рішення про виплату 5000 леїв (1000 євро) учням, які отримали 10 з 10 балів на іспиті про атестат зрілості, і 2000 леїв (400 євро) тим, хто отримав 10 з 10 балів на інпиті з національного оцінювання.

ОБОРОНА – Уряд Румунії схвалив у середу проект закону про ратифікацію Угоди між урядом Румунії та урядом Республіки Корея про оборонне співробітництво, підписаної в квітні в Сеулі. Згідно з прес-релізом, поширеним виконавчою владою, угода передбачає питання, пов’язані зі сферами та формами співробітництва, захистом секретної інформації, фінансовими та юридичними аспектами, а також врегулюванням спорів. Бухарест і Сеул встановили дипломатичні відносини в 1990 році, а рівень двосторонніх відносин між двома країнами – стратегічне партнерство. Республіка Корея є першим стратегічним партнером Румунії в Азії.