Category: Новини

ВИБОРИ – У п’ятницю офіційно стартувала виборча кампанія до парламентських виборів, призначених на 1 грудня. На кону 466 місць у наступному парламенті, 330 у Палаті депутатів і 136 у Сенаті. Передвиборча агітація завершиться 30 листопада. Громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, можуть голосувати або поштою, якщо вони обрали цей варіант, або на виборчих дільницях, відкритих за кордоном. Міністерство закордонних справ Румунії передало до Постійного виборчого органу пропозиції щодо місцезнаходження 950 закордонних виборчих дільниць на виборах Президента Румунії, а також Сенату і Палати депутатів. Нагадаємо, що тиждень тому також стартувала виборча кампанія до першого туру президентських виборів, призначеного на 24 листопада. Другий тур відбудеться 8 грудня. Вибори до місцевих органів влади та до Європарламенту також відбулися в цьому році – 9 червня.

 

ДЕНЬ РАДІО – Сьогодні Радіо Румунія відзначає 96 років безперервного мовлення. Маючи понад 3 мільйони слухачів щодня, суспільний мовник повинен переосмислити себе і стати більш привабливим для молодих слухачів, – заявив президент і генеральний директор Румунської корпорації радіомовлення Резван-Іоан Дінке. Радіо Румунія розпочало мовлення 1 листопада 1928 року о 17:00 з оголошення “Алло! Алло! Це Радіо Бухарест!”. На знак визнання вирішальної ролі, яку радіо відіграло в історії Румунії, Парламент у грудні 2019 року прийняв рішення про оголошення 1 листопада Національним днем радіо. З цієї нагоди сьогодні ввечері в Концертному залі Радіо Румунія відбудеться ювілейний концерт під керівництвом видатного диригента Крістіана Мандеаля.

 

УКРАЇНА – Румунія та Норвегія продовжують підтримувати Україну в ці “критичні моменти”, – заявив у п’ятницю міністр національної оборони Ангел Тилвер під час зустрічі зі своїм скандинавським колегою Бьорном Арільдом Грамом у Бухаресті. Міністр Тилвер підкреслив успішну співпрацю між військово-повітряними силами двох країн в рамках програми оснащення багатоцільових літаків ВПС, в рамках якої уряд Румунії уклав з урядом Королівства Норвегія договір щодо придбання 32 літаків F-16, з початковою логістичною підтримкою, а також додатковим пакетом товарів і послуг від уряду США. Загалом було отримано 12 літаків, після прибуття до Румунії менше тижня тому ще трьох багатоцільових винищувачів F-16 Fighting Falcon. Завершення отримання всієї партії літаків заплановано на кінець 2025 року.

 

ЖУРНАЛІСТИ  – Переважна більшість випадків вбивства журналістів у світі залишаються безкарними, б’є на сполох ЮНЕСКО у звіті, оприлюдненому до Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів, який відзначається щороку 2 листопада, – повідомляє AFP. 85% злочинів проти журналістів, зафіксованих ЮНЕСКО з 2006 року, вважаються нерозкритими, – йдеться у звіті. За два роки, охоплені доповіддю ЮНЕСКО (2022 і 2023), було вбито 162 журналісти, майже половина з яких працювали в країнах, де тривають збройні конфлікти. У 2022 році країною з найбільшою кількістю вбивств стала Мексика – 19 випадків, за нею йде Україна, де було вбито 11 журналістів. У 2023 році найбільше вбивств було зафіксовано в Палестині, де загинуло 24 журналісти, – зазначається у документі.

 

ТУРЕЧЧИНА – Міністр економіки, підприємництва і туризму Румунії Штефан-Раду Опря та міністр торгівлі Турецької Республіки Омер Болат очолили сьогодні в Бухаресті друге засідання Комітету з питань економіки та торгівлі між Румунією та Туреччиною. Румунський міністр зазначив, що спостерігається очевидний прогрес у збільшенні обсягів двосторонньої торгівлі. У свою чергу, представник Анкари зазначив, що двосторонні економічні відносини зросли в усіх сферах: торгівлі, інвестиціях, туризмі, транспорті та послугах, а багато великих турецьких компаній та малих і середніх підприємств інвестують безпосередньо в Румунію. У той же час, він високо оцінив підтримку Румунією його країни в рамках ЄС щодо модернізації Митного союзу. Декларація про створення компанії JETCO Румунія – Турецька Республіка була підписана міністрами економіки двох країн з нагоди візиту Президента Турецької Республіки Реджепа Тайіпа Ердогана до Румунії 1 квітня 2015 року. Станом на 31 грудня 2021 року загальний обсяг торгівлі Румунії з Туреччиною склав $8,342 млрд, з яких експорт – $3,103 млрд, а імпорт – $5,238 млрд, при цьому сальдо на користь Туреччини склало $2,135 млрд. Порівняно з аналогічним періодом минулого року загальний обсяг торгівлі збільшився на 30,65%.

 

ПОВІНЬ – Тіло однієї особи зі списку громадян Румунії, які вважалися зниклими безвісти після катастрофічної повені в Іспанії, було виявлено у п’ятницю, – повідомило Міністерство закордонних справ Румунії. МЗС, через консульство Румунії в Кастельон-де-ла-Плана та посольство Румунії в Мадриді, все ще перевіряє інформацію про інших громадян Румунії, які перебувають у списку зниклих безвісти. За попередніми оцінками, є 15 таких громадян, про яких МЗС досі не має інформації. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної повені, які експерти вважають “безпрецедентними”. Щонайменше 205 людей загинули в Іспанії в результаті дощів і повеней цього тижня, згідно з оновленими даними, оприлюдненими владою. Десятки людей досі вважаються зниклими безвісти. Іспанія оголосила триденну національну жалобу.

ПОВІНЬ – Шість осіб з румунським громадянством із 22 зниклих безвісти після повеней в Іспанії знаходяться в безпеці, повідомляє Міністерство закордонних справ у Бухаресті. За даними МЗС Румунії, останні дані свідчать про близько 100 загиблих і десятки зниклих безвісти внаслідок одного з найбільших стихійних лих у новітній історії Іспанії. У Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку скликав у четвер міністрів і представників кількох державних установ для обговорення ситуації з румунами в Іспанії, які постраждали від повені. За словами прес-секретаря уряду, прем’єр-міністр закликав міністерства створити робочу групу, яка вивчить, за яких умов у Кастельон-де-ла-Плана може бути створений логістичний центр, за допомогою якого румунська держава могла б запропонувати румунам в Іспанії, які постраждали від повеней, додаткову допомогу до тієї, яку пропонує іспанська держава. Чолаку також зажадав від міністерств підтримувати постійний зв’язок з іспанською владою та румунами в Іспанії і пропонувати підтримку, в тому числі транспорт для репатріації, у разі надходження запитів на репатріацію. Румунські дипломати попередили, що іспанські метеорологи видали нові попередження про сильні дощі для регіону Валенсії, Таррагони, Андалусії та частини Каталонії, включаючи Барселону. Рейси в аеропортах Валенсії, Аліканте і Кастельона можуть бути затримані, а залізниця між Валенсією і Мадридом залишається закритою.

 

ВИБОРИ – Виборча кампанія до парламентських виборів у Румунії стартує в ніч на п’ятницю і триватиме до 30 листопада. Протягом цього періоду партії, альянси чи незалежні кандидати, які беруть участь у боротьбі за місце в новому двопалатному Законодавчому органі країни, повинні будуть переконати виборців надати їм голос 1 грудня. Зараз у Палаті депутатів 330 парламентарів, а в Сенаті – 136. Нагадаємо, що в цей період також проходить передвиборча кампанія до виборів президента, яка стартувала тиждень тому. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, другий тур – 8 грудня.

 

КОСМІЧНИЙ ПРОСТІР – На початку листопада румунська компанія InSpace Engineering запускає місію DropCoal до Міжнародної космічної станції в рамках проєкту, що фінансується Європейським космічним агентством. Запуск очікується 4-6 листопада з Космічного центру імені Кеннеді NASA в американському штаті Флорида. DropCoal був розроблений для вивчення коалесценції та змішування рідин під час шестимісячної місії. Зокрема, пристрій генерує дві краплі різних речовин, а надшвидка камера знімає, як вони збираються разом і змішуються в умовах мікрогравітації. DropCoal був розроблений для проведення 560 таких експериментів протягом усієї місії. Отримані відкриття матимуть особливе значення для дослідження космосу, оскільки вони допоможуть вченим покращити спосіб введення ліків астронавтам або заправлення паливом різних космічних кораблів. Румунія є державою-членом Європейського космічного агентства, і це перша космічна місія, повністю розроблена в країні – від фази концепції до експлуатації та обробки наукових даних.

 

ЄС – Єврокомісія високо оцінила прогрес Республіки Молдова та України на шляху реформ, необхідних для приєднання до спільнотного простору. У щорічній доповіді про розширення Союзу, в якій вона дає оцінку всім кандидатам або претендентам на вступ, Комісія висловлює сподівання, що наступного року вона зможе розпочати обговорення розділів переговорів з офіційними особами з Кишинева і Києва. Республіка Молдова продемонструвала прихильність на шляху реформ і скористалася політичною стабільністю в минулому році, незважаючи на гібридні атаки з боку Росії – вважають в Єврокомісії. У Брюсселі звертають увагу на те, що все ще потрібно докладати зусиль у багатьох сферах, включно у сфері юстиції. Незважаючи на вжиті раніше кроки, необхідні додаткові зусилля, – каже Комісія, – також з боку України. І ця країна, і Республіка Молдова почали переговори про вступ влітку цього року.

 

ВИБОРИ У МОЛДОВІ – У неділю, 3 листопада, в Республіці Молдова проходитиме другий тур президентських виборів, у якому зійдуться чинний президент, проєвропейська Майя Санду та проросійський Олександр Стояногло. У першому турі Санду набрала понад 42% голосів, а її опонент – 26%. Майя Санду заявила, що приєднання до Європейського Союзу є єдиним шляхом для народу Молдови і сказала про Стояногло, що він є інструментом злих сил.

 

ДІТИ – Половина жертв торгівлі людьми – це діти – згідно з офіційними даними за останні чотири роки в Румунії, що значно перевищує середній європейський показник у 15%. Сексуальна експлуатація продовжує залишатися однією з основних форм експлуатації дітей, поряд із жебракуванням та примусовою працею. У цьому контексті в середу було запущено посібник, за допомогою якого установи та спеціалісти, які займаються запобіганням цьому явищу, зокрема вчителі, консультанти чи шкільні лікарі, можуть завчасно виявляти такі випадки та втручатися, щоб ті, хто потребує, якомога швидше вийшли з мереж торгівлі людьми та отримали допомогу, захист і підтримку для соціальної реінтеграції.

ВИБОРИ – Міністерство закордонних справ Румунії подало до Постійного виборчого органу пропозиції щодо розташування 950 закордонних виборчих дільниць для проведення виборів Президента Румунії, а також виборів до Сенату та Палати депутатів. У порівнянні з виборами до Європейського парламенту 9 червня, для яких було організовано 915 виборчих дільниць, для майбутніх президентських і парламентських виборів було запропоновано 35 додаткових виборчих дільниць. Найбільше виборчих дільниць буде організовано в Італії (та на Мальті) – 158, Іспанії – 147, Великій Британії – 107, Франції (та Монако) – 68, Молдові – 59, США – 48. Як і у випадку з виборами до Європейського Парламенту 9 червня, з об’єктивних причин, виборчі дільниці не зможуть бути організовані в: Афганістані (румунські військові виведені з театру бойових дій), Ростові-на-Дону – Росія (консульська установа закривається), Одесі – Україна (консульська установа тимчасово призупинила свою діяльність), Судані, Венесуелі, Лівії та Північній Кореї. На президентських виборах голосування за кордоном відбувається протягом трьох днів у кожному турі (22, 23 і 24 листопада та, відповідно, 6, 7 і 8 грудня), а на парламентських виборах – протягом двох днів (30 листопада та 1 грудня).

ОБОРОНА – Норвегія виділить 127 мільйонів доларів на придбання ракетного комплексу Patriot для Румунії – про це оголосив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. За його словами, цей фінансовий внесок є частиною Ініціативи негайних дій з протиповітряної оборони, яку координує Німеччина, і дозволить Румунії зміцнити безпеку і оборону євроатлантичного регіону, оновивши і розширивши свої можливості протиповітряної оборони. Нещодавно Румунія передала систему Patriot сусідній Україні.

ПОВЕНІ – За останніми даними, понад 70 людей загинули в Іспанії після вчорашніх проливних дощів, що спричинили повені на південному сході країни. Найбільше постраждав регіон Валенсія, де через повінь знеструмлено понад 100 000 будинків і скасовано поїзди до Мадрида та Барселони. Школи і дитячі садки були закриті, а спортивні заходи скасовані. Дощі також завдали значної шкоди іншим регіонам, таким як Андалусія і Мурсія, популярним серед туристів. «Румунія підтримує Іспанію в ці важкі часи», – написав президент Румунії Клаус Йоганніс в соціальній мережі X (раніше Twitter). Він сказав, що глибоко стурбований і засмучений втратою людських життів і величезним лихом, спричиненим сильними повенями. Глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску заявила, що Бухарест готовий допомогти.

ФОРУМ – Десять великих міст Румунії були включені до європейського проєкту, який має стати розумним та екологічно чистим до 2035 року. Після відбору, зробленого фахівцями з міського планування на Форумі кліматичної нейтральності М100, Бухарест, Алба-Юлія та Брашов (центр), Констанца (південний схід), Ясси (схід) та Орадя (захід) отримають підтримку для скорочення викидів вуглекислого газу та перетворення на розумні, зелені міста. Форум М100, який проходить цими днями в Бухаресті, – це захід, який має на меті забезпечити платформу для дебатів, щоб продемонструвати приклади найкращих практик у сфері сталого розвитку.

ІНВЕСТИЦІЇ – Прямі іноземні інвестиції в Румунію за перші сім місяців цього року впали на 21 відсоток у порівнянні з рекордним 2022 роком, коли вартість прямих іноземних інвестицій в Румунію становила 10 мільярдів євро, свідчать дані Ради іноземних інвесторів. Її президент Даніель Ангел заявив, що лише третина компаній, що працюють в країні, запланували збільшення інвестицій у 2025 році, що є найнижчим показником за останні чотири роки. Загальний обсяг іноземних інвестицій в Румунію становить 118 млрд. євро, а перші три місця займають Нідерланди, Німеччина та Австрія. Даніель Ангел повідомив, що у 2025 році 43% компаній збережуть інвестиції на тому ж рівні, що й у попередньому році, тоді як 22% скоротять їх.

ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Мінімальна заробітна плата в Румунії може знову зрости з 1 січня наступного року з 3 700 до 4 050 леїв брутто (близько 810 євро). Ініціатори відповідного законопроекту стверджують, що підвищення матиме позитивні наслідки, оскільки зменшить кількість незадекларованої праці та підвищить купівельну спроможність. Експерти кажуть, що ще одним важливим наслідком буде збільшення зайнятості в сферах, менш привабливих для деяких працівників, особливо жінок і молоді. Понад 1,8 мільйона людей отримають вигоду від підвищення, яке торкнеться багатьох секторів, таких як торгівля, транспорт і малий та середній бізнес, де заробітна плата є нижчою за середню.

INDAGRA – Найпопулярніша подія в румунській сільськогосподарській та харчовій промисловості – Indagra & Indagra Food – стартувала у середу в Бухаресті. У виставці беруть участь понад 500 компаній з 25 країн світу, а також представлено понад 150 інновацій та нових продуктів. Indagra 2024, міжнародна виставка продуктів та обладнання для сільського господарства, садівництва, виноградарства та тваринництва, виводить на перший план інновації, які формують сільське господарство майбутнього. Від найсучаснішого обладнання до технологічних рішень, що підвищують продуктивність, ця подія є місцем, де фермери, підприємці та ентузіасти сільського господарства можуть знайти конкретні рішення для сталого майбутнього – кажуть організатори. Виставка триватиме до неділі 3 листопада.

ОПИТУВАННЯ – Румуни найбільше в Центральній та Східній Європі стурбовані зростанням бідності, можливими продовольчою та водною кризами або збільшенням економічного розриву між людьми, згідно з дослідженням «Якість життя в 2024 році», проведеним компанією Kantar Румунія. Війна і зростання цін також є серед проблем, які турбують румунів, згідно з тим же дослідженням. З іншого боку, більшість жителів Центральної та Східної Європи задоволені своїм життям, причому румуни перевищують середній рівень задоволеності в регіоні, відстаючи від австрійців і випереджаючи болгар. Однак, хоча румуни задоволені фінансовим становищем своєї сім’ї, вони досить незадоволені своїм професійним і соціальним життям. У Чехії, Словаччині та Угорщині рівень занепокоєння ще вищий, тоді як в Україні спостерігається величезна екзистенційна невизначеність, свідчать результати опитування.

КОМПЛЕКС PATRIOT – Внесок Норвегії у розмірі 127 мільйонів доларів США на придбання сучасного зенітно-ракетного комплексу Patriot для Румунії демонструє «не тільки її рішучу підтримку Румунії, а й відданість союзницькій безпеці», – заявив у вівторок міністр оборони Румунії Ангел Тилвар. Рішення норвезького уряду зробити значний внесок у цю закупівлю було оголошено на засіданні Ради північних держав у Рейк’явіку, яке триватиме до четверга, – повідомляє Міністерство оборони Румунії. За словами цитованого джерела, така тісна співпраця між Румунією та Норвегією відображає спільну і непохитну прихильність обох країн перед нинішніми викликами безпеці, а також постійну підтримку України щодо необґрунтованої агресії Росії. Деякий час тому Бухарест оголосив, що передає Україні систему Patriot та що натомість отримає аналогічну систему від США. У 2017 році румунська армія замовила сім комплексів Patriot в рамках найдорожчого в історії контракту на військові закупівлі вартістю 4 млрд євро. Чотири вже прибули, два були введені в експлуатацію, а третій має бути доставлений до кінця року. Також у Норвегії Румунія придбала 32 літаки F-16, дев’ять з яких вже приземлилися в країні. Наразі румунські ВПС мають на озброєнні одну ескадрилью з 17 модернізованих літаків F-16, придбаних у Португалії.

МВФ – Місія Міжнародного валютного фонду відвідає Бухарест 5 листопада, щоб проаналізувати останні економічні та фінансові події та переглянути макроекономічні прогнози. У своєму останньому звіті про перспективи світової економіки, опублікованому минулого тижня, МВФ переглянув свій прогноз зростання румунської економіки в цьому році до 1,9% з 2,8% у квітні. У понеділок Національний інститут статистики опублікував результати опитування бізнес-менеджерів щодо стану румунської економіки, в якому прогнозується зростання цін у будівництві та роздрібної торгівлі в найближчі місяці. Аналітики попереджають, що ситуація в економіці зміниться, як тільки уряд припинить підвищення зарплат і пенсій.

ЗАКОНОПРОЄКТ – Безпілотники, які без дозвілу входять у повітряний простір Румунії, можуть бути знищені, нейтралізовані або їх польоти можуть бути взяті під контроль – згідно з новими правилами, запропонованими Міністерством національної оборони. Проєкт закону про контроль за використанням національного повітряного простору був опублікований у понеділок на сайті Міністерства оборони і передбачає, що необхідні заходи будуть вживатися відповідно до рівня загрози, в рамках чинного міжнародного права, після аналізу всіх конкретних обставин події і з урахуванням пріоритету захисту життя людей – останнім можливим рішенням буде знищення безпілотного літального апарату, який без дозвілу використовує національний повітряний простір. Представники оборонного відомства нещодавно заявили про необхідність адаптації законодавства у цій сфері до ситуацій, що виникають поблизу кордону з Україною, де неодноразово з’являлися фрагменти російських безпілотників, але також у повітряний простір Румунії заходили безпілотники.

ВИБОРИ МОЛДОВА – Проєвропейська президентка Республіки  Молдова Майя Санду оголосила, що в разі перемоги в другому турі президентських виборів у неділю вона змінить уряд. Виступаючи в понеділок увечері на передвиборчих дебатах, організованих громадським телеканалом у Кишиневі, Майя Санду заявила, що планує змінити деяких міністрів кабінету Доріна Речана до кінця року. Її опонент – соціаліст Александр Стояногло, колишній проросійський генеральний прокурор країни, відмовився брати участь у дебатах на «Moldova 1», незважаючи на запрошення телеканалу. У першому турі виборів, що відбувся минулої неділі, Майя Санду отримала 43% голосів, а Александр Стояногло – 26%.

ООН – Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що він «глибоко стурбований» забороною ізраїльського парламенту (Кнесету) на діяльність Агентства ООН у справах палестинських біженців (UNRWA) в Ізраїлі та на окупованих територіях. Рішення Ізраїлю, який звинувачує головного постачальника гуманітарної допомоги в секторі Газа у нібито проникненні членів палестинського ісламістського угруповання ХАМАС та кількох його співробітників у причетності до нападів 7 жовтня 2023 року, викликало міжнародні протести. У своїй заяві Антоніу Гутерріш нагадав, що Ізраїль має зобов’язання за міжнародним правом і що жодне законодавство не може змінити ці зобов’язання. Інформаційні агентства нагадують, що офіс Агентства ООН у справах палестинських біженців у Східному Єрусалимі став мішенню ізраїльських демонстрацій, іноді насильницьких, після нападів ХАМАС 7 жовтня 2023 року.

ВИБОРИ ГРУЗІЯ – Виборча комісія Грузії оголосила, що деякі бюлетені будуть перераховані після суперечливих суботніх виборів. Згідно з повідомленням виборчої комісії, виборчі дільниці в кожному окрузі будуть обрані випадковим чином. Ця заява була зроблена в той час, коли тисячі протестувальників вийшли в понеділок на марш під стіни парламенту. Прозахідна опозиція звинуватила правлячу партію «Грузинська мрія» у фальсифікації результатів голосування. Місцева група спостерігачів під назвою «Мій голос» повідомила про систематичні фальсифікації і закликала скасувати результати з майже 200 виборчих дільниць, що еквівалентно 300. 000 голосів.

ВІЗИТ – 27-30 жовтня в Бухаресті перебуває делегація Комітету НАТО з оборонної політики та планування.  Згідно з прес-релізом Міністерства оборони, візит надає можливість поглибити відносини співпраці та оцінити внесок Румунії у зміцнення сил стримування і оборони НАТО. Делегацію НАТО прийняли в штаб-квартирі Міністерства оборони, де було підкреслено важливість зміцнення союзницької солідарності в нинішньому контексті безпеки, з наголосом на Чорноморському регіоні, і висвітлено пріоритети Румунії в НАТО. Порядок денний візиту також передбачає відвідування багатонаціональних структур, що мають стратегічне значення для оборони і стримування Альянсу на східному фланзі. Цей візит підкреслює відданість Румунії НАТО і відображає значний внесок, який вона зробила у зміцнення спільної безпеки, – йдеться в прес-релізі.

НАСЕЛЕННЯ – На середину цього року населення Румунії становило 21.779. 000 осіб, що на один відсоток менше порівняно з 1 червня 2023 року. За даними Національного інституту статистики, явище демографічного старіння прискорилося, так що люди старше 65 років майже на мільйон перевищують сегмент молодого населення у віці до 14 років. 55 відсотків румунів живуть у містах, але явище міграції до сіл продовжується, і протягом року майже 90.000 осіб переїхали до сільської місцевості. Жіноче населення на півмільйона переважає чоловіче, а середній вік по країні наближається до 43 років.

ГАЗИ – Румунія стала найбільшим виробником природного газу в Європейському Союзі, видобувши 2,3 мільярда кубометрів газу у другому кварталі. Про це заявив міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа, додавши, що Румунія випередила Нідерланди, які видобули 2,2 мільярда кубометрів газу. Себастьян Бурдужа додав, що основна заслуга в цьому належить виключно румунській газовій компанії Romgaz, яка за шість місяців видобула на 5% більше газу, ніж за аналогічний період минулого року. За словами Бурдужі, Romgaz планує виділити 600-800 мільйонів леїв на збільшення видобутку. Лише цього року румунська компанія ввела в експлуатацію сім нових свердловин. Міністр енергетики додав, що румуни мали четверту найнижчу ціну на природний газ, згідно з даними Євростату.

МВФ – Місія Міжнародного валютного фонду на чолі з Яном Кесом Мартіном відвідає Бухарест 5-8 листопада, щоб проаналізувати останні економічні та фінансові події та переглянути макроекономічні прогнози. У своєму нещодавно опублікованому звіті «Перспективах розвитку світової економіки» МВФ переглянув свій прогноз економічного зростання Румунії на цей рік у бік зниження до 1,9% з 2,8% у квітні. Згідно з новими даними, опублікованими МВФ, після зростання на 2,1% в минулому році, румунська економіка сповільниться до 1,9% в цьому році, перш ніж прискориться до 3,3% в 2025 році.

ПАЛИВО – Середня ціна літра бензину в Румунії за останні 30 днів зросла на 3,3%, сягнувши в Бухаресті 7,09-7,18 леїв. За цей же період середня ціна літра дизельного палива зросла на 2,3%, що означає, що літр стандартного дизельного палива в столиці продається за 7,10-7,19 леїв (1 євро = 5 леїв). За цей період Румунія посіла 7 місце в Європейському Союзі серед країн з найдешевшим бензином і 9 місце за найнижчою ціною на дизельне паливо.

ДЕРЖАНИЙ БОРГ – Згідно з даними, опублікованими Міністерством фінансів (Мінфін), у липні державний борг зріс до понад 876 млрд леїв (близько 175 млрд євро) порівняно з 860 млрд леїв у попередньому місяці. У відсотках до ВВП державний борг зріс до 52% порівняно з 51,1% у червні, за даними Національного інституту статистики. Більшу частину цього боргу, 738 млрд леїв (близько 147 млрд євро), складають кредити, отримані шляхом випуску державних цінних паперів.З іншого боку, очікуваний дефіцит бюджету на 2024 рік становить майже 8% ВВП. З 2020 року Румунія перебуває в процедурі надмірного дефіциту, внаслідок перевищення 3% ліміту, встановленого Пактом стабільності та зростання у 2019 році. Згідно з рекомендацією Ради ЄС від 2021 року, Румунія повинна була вийти з процедури надмірного дефіциту найпізніше до 2024 року.

ВИБОРИ МОЛДОВА – Проєвропейська президентка Республіки Молдова Майя Санду звинуватила свого опонента у другому турі президентських виборів, проросійського Александра Стояногло, в неділю під час передвиборчих дебатів, що він є «троянським конем», «людиною, через яку інші хочуть керувати країною». У відповідь Стояногло, якого підтримує Партія соціалістів Республіки Молдова, заявив, що він є «рішучим прихильником європейської інтеграції» країни і що він хоче «перетворити Молдову на активного постачальника миру і безпеки в регіоні». У першому турі президентських виборів чинна президентка набрала 42% голосів, а Стояногло – 26%. Другий тур президентських виборів відбудеться 3 листопада.

ШЕНГЕН – Якнайшвидше приєднання Румунії до Шенгенської зони й сухопутними кордонами є в національних інтересах Угорщини, – заявив у понеділок міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, – повідомляє угорське інформаційне агентство MTI. За його словами, угорський уряд сподівається, що це може статися до закінчення головування Угорщини в Раді ЄС 31 грудня. Петер Сійярто заявив, що «Румунія зробила всі необхідні підготовчі кроки» для того, щоб бути кооптованою, про що свідчать оцінки експертів у Брюсселі та майже одностайна підтримка країн-членів ЄС. Посилаючись на відмову Австрії підтримати повноцінний вступ Румунії до Шенгену, міністр сказав, що угорський уряд веде постійні консультації з австрійськими чиновниками.  Вступ Румунії до Шенгену також «повністю відповідав би» інтересам етнічної угорської громади в Румунії, – додав Петер Сійярто, повідомляє MTI.

ВИБОРИ МОЛДОВА – Проєвропейська президентка Республіки Молдова Майя Санду звинуватила свого опонента у другому турі президентських виборів, проросійського Александра Стояногло, у неділю під час передвиборчих дебатів у тому, що він є «троянським конем», «людиною, через яку інші хочуть керувати країною». У відповідь Стояногло, якого підтримує Партія соціалістів Республіки Молдова, заявив, що він є «рішучим прихильником європейської інтеграції» країни і що він хоче «перетворити Молдову на активного постачальника миру і безпеки в регіоні». Передвиборчі дебати проходили без модератора, оскільки журналіста, запропонованого на роль модератора табором «Стояногло», звинуватили у відсутності доброчесності та неупередженості. У першому турі президентських виборів чинна президентка отримала 43% голосів, а Стояногло – 26%. Другий тур президентських виборів відбудеться 3 листопада. Тиждень тому разом з першим туром президентських виборів також відбувся референдум щодо інтеграції в ЄС, який був визнаний дійсним і на якому виборців, які виступали за вступ, було на 12 тисяч більше. Майя Санду звинуватила у втручанні у виборчий процес кримінальні угруповання, які нібито діяли разом з іноземними силами, ворожими інтересам країни. Москва заперечує будь-яке втручання у вибори і референдум.

ДЕРЖАВНИЙ БОРГ – Державний борг зріс до 876,288 млрд. леїв у липні з 860,331 млрд. леїв у попередньому місяці, згідно з даними, опублікованими Міністерством фінансів Румунії. У відсотках до ВВП державний борг зріс до 52% з 51,1% у червні. Більша частина цього боргу була в державних цінних паперах. Уряд Румунії в середу схвалив надзвичайну постанову про підвищення верхньої межі державного боргу, відповідно до методології Європейського Союзу, до 53% валового внутрішнього продукту до кінця 2024 року. За словами виконавчої влади, ця поправка має на меті забезпечити гнучкість у залученні фінансових ресурсів, необхідних для виконання фінансового плану на 2024 рік, а також для попереднього фінансування потреб на 2025 рік.

ВИБОРИ ГРУЗІЯ – Правляча партія Грузії «Грузинська мрія» виграла парламентські вибори у проєвропейської опозиційної коаліції, яка відмовилася визнати поразку, – оголосила в неділю вранці Центральна виборча комісія, повідомляють AFP та Dpa. Як повідомляється, «Грузинська мрія», консервативна і націоналістична партія на чолі з мільярдером Бідзіною Іванішвілі, отримала 54% голосів проти 37,58% за проєвропейську коаліцію, після підрахунку даних більш ніж 99% виборчих округів.  Проєвропейська опозиційна коаліція не визнала попередніх результатів і оголосила про протести. Опозиція звинувачує «Грузинську мрію», яка перебуває при владі з 2012 року, у проросійському авторитарному дрейфі та віддаленні Грузії від ЄС і НАТО, до яких вона планує вступити. Брюссель попередив, що шанси Грузії на вступ до ЄС залежатимуть від виборів у колишній радянській республіці на Кавказі, яка закріпила це прагнення у своїй конституції. У травні Грузію сколихнули протести проти закону про «іноземний вплив», створеного за зразком російського закону про «іноземних агентів», який використовується для придушення громадянського суспільства, зазначає AFP.

ООН – Рада Безпеки ООН збереться в понеділок, щоб обговорити напад Ізраїлю на Іран. Засідання було скликане на вимогу Тегерана за підтримки Алжиру, Китаю та Росії. «Дії ізраїльського режиму становлять серйозну загрозу міжнародному миру і безпеці та ще більше дестабілізують і без того нестабільний регіон», – заявив у листі до Ради міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі. Десятки ізраїльських літаків здійснили три хвилі ударів у п’ятницю ввечері по ракетних заводах та інших військових центрах поблизу Тегерана і на заході Ірану, – заявили ізраїльські військові. Ці удари були здійснені у відповідь на напад Ірану на Ізраїль 1 жовтня, коли Іран випустив близько 200 балістичних ракет. Ізраїль попередив свого добре озброєного супротивника, Ірана, щоб  не наносив ударів у відповідь після останнього удару. У неділю посол Ізраїлю в ООН Денні Данон відхилив скаргу Ірану, заявивши, що Іран «намагається діяти проти нас на дипломатичній арені з безглуздим твердженням, що Ізраїль порушив міжнародне право».

ЗИМОВИЙ ЧАС – У суботу ввечері Румунія перейшла на зимовий час. Стрілки годинника перевели на одну годину назад, тож неділя буде найдовшим днем у році – 25 годин. Зміна часу двічі на рік ґрунтується на ідеї економії енергії шляхом приведення діапазону людської активності у відповідність до тривалості денного світла. Хоча це і є основним аргументом на користь переведення годинників, дослідження показують, що економія енергії є незначною, а громадяни все частіше скаржаться на негативний вплив на здоров’я. Єврокомісія та Європейський Парламент намагаються поступово відмовитися від цієї системи ще з 2021 року, але країни-члени ЄС не дійшли згоди щодо того, який час слід зберегти.

ГАЗ – Румунія стала найбільшим виробником газу в Європейському Союзі, видобувши 2,3 мільярда кубометрів газу в другому кварталі, – заявив міністр енергетики Себастьян Бурдужа. За його словами, Румунія випередила Нідерланди, які зафіксували видобуток у 2,2 мільярда кубометрів, в той час як румунський видобуток газу збільшився на 1% порівняно з минулим роком. Міністр енергетики зазначив, що за цей же період румуни отримали вигоду від четвертої найдешевшої ціни на газ, згідно з даними Євростату. Він сказав, що Румунія фактично подвоїть видобуток газу з 2027 року завдяки глибоководному газу з Чорного моря. «Ми матимемо ще кращу ціну на газ, ми залучимо ще більше інвестицій в економіку, і ми будемо підтримувати весь регіон, щоб зменшити його залежність від російського газу», – підкреслив Себастьян Бурдужа.

НАГОРОДА – Румунська письменниця Ана Бландіана була нагороджена інспанською премією принцеси Астурійської у номінації «Література» за 2024 рік на церемонії, яку провела іспанська королівська родина в театрі Кампоамор в Ов’єдо, – повідомив у суботу Румунський інститут культури. Журі присудило премію письменниці Ані Бландіані, першій румунці, удостоєній цієї нагороди, на підставі того, що її творчість, в якій йдеться про поразку і надію, відображає глибоке знання румунського духу в історичний період пригноблення. «Премія Принцеси Астурійської, яку я отримала, є для мене, окрім радості і честі, яку мені надали, надзвичайним підтвердженням того, як мої книги були прийняті в Іспанії і результатом незліченних рецензій, які були написані, більше, ніж в інших країнах, тому що в Іспанії поезія знаходиться в центрі уваги більше, ніж в інших країнах», – сказала письменниця. Ана Бландіана, почесний доктор Університету Саламанки, має 11 книжок, перекладених іспанською мовою. Вона є автором понад 30 книг, перекладених 25 мовами, і отримала численні міжнародні нагороди.

ШЕНГЕН – Міністр внутрішніх справ Румунії Келін Предоюу обговорив зі своїм французьким колегою Бруно Рітейло питання повного вступу Румунії до Шенгену, а також актуальні питання європейського та двостороннього порядку денного, такі як боротьба з нелегальною міграцією та боротьба з незаконним обігом наркотиків. Згідно з прес-релізом Міністерства внутрішніх справ Румунії, ця зустріч є частиною серії дискусій, проведених з колегами з країн ЄС, з якими Румунія має Стратегічне партнерство або привілейовані відносини співпраці, метою яких є обмін результатами заходів, вжитих Бухарестом у сфері управління міграцією та безпеки кордонів, в контексті вступу Румунії до Шенгенської зони й сухопутним шляхом. Кетелін Предою підкреслив заходи, вжиті як на національному рівні, так і узгоджені з найближчими сусідами та країнами-членами ЄС, які призвели до майже нульового зниження міграційного тиску на румунських кордонах. Співпраця з європейськими агентствами також відіграла важливу роль у досягненні цих значних результатів. Румунія хоче завершити роботу щодо вступу в Шенген до кінця цього року і розраховує на підтримку всіх союзників у досягненні цієї важливої для країни мети. Французький міністр визнав важливі результати, досягнуті Румунією, та підтвердив підтримку Франції у якнайшвидшому досягненні цієї мети.

ЗИМОВИЙ ЧАС – Сьогодні вночі Румунія перейде на зимовий час; стрілки годинника будуть переведені на одну годину назад, так що 4:00 стане 3:00. Зміна часу ґрунтується на ідеї економії енергії шляхом приведення робочих годин у відповідність до тривалості світлового дня. Публічні консультації, проведені Європейською комісією кілька років тому, показали, що більшість громадян були проти переведення годинників. У Німеччині асоціація вчителів зазначила, що переведення годинників негативно впливає на організм і викликає стрес, особливо в сім’ях, де є діти-школярі. Виконавча влада ЄС намагалася скасувати цей захід, але відмовилася від нього після того, як європейські країни не змогли домовитися про те, який час слід зберігати. Однак кілька країн відмовилися від переведення годинників. Одна з них – Гренландія, яка перейшла на зимовий час минулого року. Мексика зробила цей вибір у 2022 році, а Туреччина відмовилася у 2016 році. Україна також вирішила, що з 2025 року більше не буде переходити на літній час, обґрунтовуючи це станом здоров’я.

ВИБОРИ – У п’ятницю в Румунії розпочалася передвиборча кампанія першого туру президентських виборів, яка завершиться 23 листопада о 7:00 ранку. Президентські вибори заплановані на 24 листопада – перший тур і 8 грудня – другий тур. Вибори до Парламенту відбудуться між двома турами президентських виборів 1 грудня, у Національний день. Нагадаємо, що вибори до місцевих органів влади та Європейського парламенту відбулися в Румунії 9 червня.

КОНГРЕС – На Європейському конгресі фермерів, який відбувся у Бухаресті, міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу закликав до організації загальноєвропейського референдуму щодо майбутнього Спільної аграрної політики після 2027 року. Румунський міністр хоче, щоб на цьому референдумі фермери вирішили, що Спільна аграрна політика повинна залишатися структурованою на двох основних базах і бути відокремленою від інших європейських фондів після 2027 року. Флорін Барбу пояснив, що Єврокомісія має намір інтегрувати Спільну аграрну політику в загальний обсяг коштів, що виділяються кожній державі-члені ЄС. Понад 500 представників фермерів з усієї Європи взяли участь у Європейському конгресі фермерів, який пройшов у Бухаресті з 23 по 25 жовтня.

МЗС – Румунія просуватиме «амбітний» європейський порядок денний і братиме участь у процесах рефлексії щодо внутрішньої реформи Європейського Союзу, – заявила міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску. Згідно із заявою, поширеною в п’ятницю, «на початку нового європейського інституційного циклу я переконана, що наші спільні зусилля сприятимуть реалізації реального потенціалу Європейського Союзу», – заявила  глава румунської дипломатії. Лумініца Одобеску наголосила на нинішньому «особливо складному» контексті, позначеному «численними кризами і серйозними викликами», а також на необхідності реалізації «амбітного європейського порядку денного, який сприятиме підвищенню глобальної ролі ЄС та забезпечить безпеку, процвітання і благополуччя громадян у сталий спосіб».

ДЕНЬ РУМУНСЬКОЇ АРМІЇ – 25 жовтня відзначається День румунської армії. Цього дня проходять численні заходи, організовані в головних гарнізонах країни та на військових базах на театрах військових дій, де дислоковані румунські солдати. У Бухаресті урочистості відбулися біля могили Невідомого солдата, де президент Клаус Йоганніс заявив, що румунська армія є головною опорою національної системи оборони і повинна і надалі мати «міцну фінансову базу», що значно перевищує 2% від ВВП. Зі свого боку, прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що Румунія «не буде втягнута в жодну війну» і що мир, стабільність і безпека країни гарантовані Стратегічним партнерством зі США і членством в НАТО. Міністр оборони Ангел Тилвар підкреслив, що армія перебуває в процесі оснащення сучасними технологіями, і згадав про інвестиції в людські ресурси. «Румунська армія потребує не лише інвестицій в оснащення найсучаснішою технікою, але й поколінь молодих солдатів, максимально підготовлених і мотивованих до викликів майбутнього безпекового середовища», – сказав він. День румунської армії відзначається з 1959 року 25 жовтня. У 1944 році 25 жовтня румунська армія звільнила північно-західну частину країни, окуповану Угорщиною.

МВС – Міністр внутрішніх справ Кетелін Предою в середу і четвер на міністерській зустрічі Зальцбурзького форуму підтримав мету Румунії повністю приєднатися до Шенгенської зони, включаючи сухопутні кордони, вже цього року. Згідно із заявою Міністерства внутрішніх справ, Бухарест отримав «позитивну відповідь» і «підтримку» як під час неформальних дискусій на заході, так і на пленарному засіданні форуму. Кетелін Предою відмітив підхід Румунії до боротьби з незаконним ввезенням мігрантів, яка, посиливши співпрацю з сусідніми державами, а також з регіональними партнерами та європейськими інституціями, досягла важливих результатів у забезпеченні безпеки кордонів та управлінні міграцією. На засіданні була прийнята Спільна декларація, спрямована на подальшу співпрацю між державами-членами. За даними МВС, Зальцбурзький форум є важливим форматом роботи і співпраці в Центральній і Східній Європі для забезпечення безпеки кордонів, боротьби з нелегальним ввезенням мігрантів, наркотиків і організованою злочинністю.

ІМЕНИНИ – Майже 259. 000 румунів святкують свої іменини 26 жовтня, в день пам’яті святого Димитрія. Думітру є найпоширенішим чоловічим прізвищем, згідно з даними Головного управління реєстрації осіб Міністерства внутрішніх справ. З іншого боку, десятки тисяч православних християн, як кожного року, приходять поклянаятися мощям Святого Димитрія Нового, покровителя Бухареста, пам’ять якого вшановують 27 жовтня у дворі Патріаршого собору в столиці. Під час перепису населення Румунії 2022 року 85,3% людей, які вказали своє віросповідання, заявили, що є православними християнами. 4,5% назвали себе римо-католиками, 3,0% – реформатами і 2,5% – п’ятидесятниками. Частка людей, які заявили, що вони атеїсти або не мають жодної релігії, становила близько 0,3%.

ВИБОРИ – Виборча кампанія першого туру президентських виборів у Румунії розпочнеться у п’ятницю о 00.00 за місцевим часом і завершиться 23 листопада о 7.00. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, а другий тур – 8 грудня. Між ними 1 грудня відбудуться парламентські вибори. У президентських перегонах беруть участь 14 кандидатів, 10 з яких висунуті політичними партіями, а 4 – незалежні. Нагадаємо, що 9 червня в Румунії відбулися вибори до місцевих органів влади та до Європарламенту .

 

ОПИТУВАННЯ – Марчел Чолаку, кандидат Соціал-демократичної партії  на посаду президента Румунії, очолює рейтинг намірів виборців у першому турі президентських виборів. За ним йдуть Джордже Сіміон, кандидат Альянсу за об’єднання румунів та Мірча Джоане, незалежний кандидат. Принаймні це випливає з опитування, проведеного INSCOP Research в період з 11 по 18 жовтня 2024 року. Згідно з соціологічним дослідженням, 24,1% виборців проголосували б за Марчела Чолаку, 20,7% – за Джордже Сіміона, 18,1% – за Мірчу Джоане, 15% – за Елену Ласконі (Союз «За порятунок Румунії»), 8,2% – за Ніколає Чуке (Націонал-ліберальна партія). Іншому незалежному кандидату, Крістіану Дяконеску віддали б перевагу 5,1% виборців, Келемену Гунору (Демократичний союз угорців Румунії) – 3,8%, Крістіану Терхешу (Румунська національна консервативна партія) – 1,9%, Людовіку Орбану (Партія Народний рух та Сила правих) – 1,9%, Ані Бірчалл (незалежна кандидатка) – 0,9%. 0,4% опитаних заявили, що проголосували б за іншого кандидата. Згідно з опитуванням, 72% респондентів заявили, що обов’язково візьмуть участь у президентських виборах. Опитування було проведене на замовлення газети Libertatea. Дані були зібрані шляхом телефонних розмов з вибіркою 1106 осіб, максимально допустима похибка даних становить +/-2,95%.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Міністр енергетики Себастіан Бурдужа запевнив, що румунські газосховища повністю заповнені і Румунія зможе пережити зиму без необхідності вдаватися до імпорту. Він додав, що наразі країна не імпортує російський газ, а в разі потреби може звернутися до Туреччини або Азербайджану. Міністр також заявив, що люди, які мають труднощі з оплатою рахунків, будуть захищені навіть після 1 квітня 2025 року – дати, до якої ціни на газ та електроенергію будуть обмежені.

 

ДИПЛОМАТІЯ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску зустрілася в четвер з віце-прем’єр-міністром із закордонних та європейських справ Чорногорії Філіпом Івановічем, який перебуває з візитом у Бухаресті, підкресливши, що Румунія і надалі підтримуватиме процес вступу Чорногорії до ЄС. За повідомленням МЗС, обидва високопосадовці привітали високу динаміку політико-дипломатичного діалогу в цьому році і підтвердили свою прихильність зміцненню і розширенню двосторонніх відносин, з наголосом на економічній складовій. Вони також наголосили на продовженні тісної координації дій на європейському та міжнародному рівнях. З іншого боку, глава румунського зовнішньополітичного відомства відзначила стратегічне значення Західних Балкан на рівні ЄС та НАТО, підкресливши роль цього регіону у зміцненні безпеки, стабільності та процвітання європейського континенту. На порядку денному також були поточні виклики, пов’язані з агресивною війною Росії проти України, та підтримка, надана Республіці Молдова в її європейському курсі та зміцненні її стійкості перед обличчям втручання Москви.

 

F-16 – Міністерство національної оборони оголосило в четвер, що три винищувачі F-16 Fighting Falcon, придбані Румунією у Королівства Норвегія, приземлилися на авіабазі Кимпіа Турзій (центр) для оснащення 48 винищувальної ескадрильї. Раніше ВПС Румунії отримали дев’ять літаків цього типу. Уряд Румунії уклав з урядом Королівства Норвегія договір на придбання 32 літаків F-16 з початковою логістичною підтримкою і додатковим пакетом товарів і послуг (від уряду США). Завершення отримання всієї партії заплановано на кінець 2025 року. Літаки поставляються в робочому стані, наявний ресурс яких забезпечує їх експлуатацію протягом перехідного періоду не менше 10 років до літаків 5-го покоління F-35, що робить їх придбання, по суті, передачею потенціалу між двома союзними країнами НАТО, – зазначили в міноборони.

 

ООН – Міністерство закордонних справ Румунії вітає відзначення 24 жовтня 79-ої річниці створення Організації Об’єднаних Націй, підкреслюючи, що підтримка і зміцнення багатосторонності, зосередженої на системі ООН, залишається важливою і є єдиною потенційно ефективною і адекватною відповіддю на масштаб і складність глобальних криз, що впливають одночасно на всі держави-члени ООН. Щорічна подія знаменує набуття чинності Статуту ООН у всьому світі в 1945 році після його ратифікації більшістю держав-підписантів, у тому числі п’ятьма постійними членами Ради Безпеки. 24 жовтня 1945 року також є датою фактичного заснування ООН як глобальної організації, що працює у трьох основних сферах: міжнародний мир і безпека, розвиток і права людини.

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – У четвер Європейська комісія схвалила програму державної допомоги Румунії на суму два мільярди леїв (400 мільйонів євро) для компенсації збитків, які фермери зазнали внаслідок сильної посухи у період з вересня 2023 року по серпень 2024 року. Про це повідомила прес-служба Єврокомісії. Схема відкрита для фермерів, які безпосередньо постраждали від сильної посухи, зокрема 39 культур (таких як пшениця, ячмінь, овес, рапс, соняшник і кукурудза). Мають право на отримання допомоги фермери, які втратили через посуху щонайменше 30% свого врожаю в період з осені 2023 року по літо 2024 року. Відповідно до схеми, затвердженої ЄК, допомога надаватиметься у формі прямих грантів. Підтримка становитиме максимум 1 000 леїв (200 євро) на гектар у разі 100% втрат і не перевищуватиме 30% прийнятних витрат. Допомога надаватиметься до 31 грудня 2024 року.

 

БЮДЖЕТ ЄС – У середу Європейський парламент прийняв за бюджет на 2025 рік у розмірі 201 млрд євро. Формула, запропонована парламентом, надає перевагу країнам з меншими внесками до бюджету ЄС, таким як Румунія, які потім отримують вигоду від розподілу грошей через програми та політику ЄС. Однак остаточне рішення щодо бюджету буде прийнято після переговорів з країнами-членами в Раді ЄС, де була запропонована на 10 мільярдів менша сума.

 

ТЕАТР – Вистави за творами Єуджена Йонеску, Миколи Гоголя та Вільяма Шекспіра представлені сьогодні на сценах Бухареста, в рамках 34-го Національного театрального фестивалю. У рубриці “НТФ наживо” на Радіо Румунія Културал будуть представлені вистави “Людина та шкапа” Джордже Чіпріана, у постановці Дана Тудора, та “Родинна душа” Петра Барбу, у постановці Аттіли Візауера. Триптих Лівіу Ребреану – “катастрофа”, “Іцик Штруль, дезертир….”, “Смертельний хоровод” також можна буде почути на Радіо Румунія Културал, а на Радіо Румунія Актуалітець транслюватиметься “Бухарест – Underground” Савіана Стенеску і Томи Енаке, у постаноці останнього. До 28 жовтня любителі театру матимуть можливість відвідати вистави, відбір яких до фестивалю має на меті, за словами організаторів, виразити “можливості”. До офіційної програми увійшло понад 30 вистав з Бухареста та інших міст Румунії.

 

ДРОНИ – Мешканці румунського повіту Тульча, що розташований на іншому березі навпроти українських міст на Дунаї, у середу ввечері отримали попередження про появу російських безпілотників у румунському повітряному просторі та ймовірність падіння уламків. У Міноборони Румунії згодом повідомили, що для спостереження за ситуацією були підняті два військові літаки, а радари постійно відстежують цілі. Ймовірність зони ураження на румунській території не вказувалася. Це вже друге таке попередження менш ніж за тиждень і четверте цього місяця.

 

СПОРТ – Чемпіони Румунії з футболу FCSB (Бухарест) сьогодні на виїзді зустріає шотландський “Глазго Рейнджерс” у третьому матчі нового формату Ліги Європи. Наразі FCSB має дві перемоги: 4:1 над латвійським RFS та 1:0 над чемпіоном Греції PAOK (Салоніки), який тренує румун Разван Луческу. FCSB, Lazio, Lyon, Tottenham  та Anderlecht – єдині команди з максимальною кількістю очок після перший двох турів у Лізі Європи. У чоловічому гандболі чемпіони “Динамо Бухарест” у середу ввечері вдома обіграли португальський “Спортінг Лісабон” з рахунком 33:29 у групі А Ліги чемпіонів. Спортінг залишається на першому місці з 9 очками, тоді як Динамо з 8 очками посідає третє місце.

 

ВІЗИТ – Під час офіційного візиту до Чорногорії в середу, на запрошення свого колеги Якова Мілатовіча, Президент Клаус Йоганніс підтвердив рішучу підтримку Румунії процесу розширення ЄС із західнобалканськими партнерами та країнами-кандидатами зі Східного сусідства. Глава румунської держави підкреслив, що Чорногорія зробила важливі кроки в переговорному процесі, а її прихильність до європейських цінностей також проявляється у повній відповідності до Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. На двосторонньому рівні президенти підтвердили спільну готовність сприяти посиленню економічного та галузевого співробітництва, що краще відображає потенціал політичних відносин. Обидві сторони домовилися підтримувати сильнішу присутність румунських компаній у Чорногорії, більше контактів у бізнес-середовищі, зокрема на рівні малих і середніх підприємств, підтримуючи в той же час ефективний і регулярний діалог між органами влади. Було також підкреслено зацікавленість у розвитку співпраці в багатьох сферах, що приносять відчутну користь громадянам, таких як оборона, внутрішні справи, туризм, енергетика, сільське господарство. Президент Яков Мілатовіч подякував Румунії за підтримку в процесі європейської інтеграції і підкреслив, що цей візит, перший офіційний візит президента Румунії до Чорногорії з часу відновлення незалежності, є сильним проявом дружби і партнерства між двома країнами. Президент Румунії  привітав співпрацю між двома країнами в рамках НАТО, як у Чорноморському регіоні, так і в підтримці України та зміцненні східного флангу Альянсу.

 

Р.МОЛДОВА – Сполучені Штати сьогодні висловили стурбованість втручанням Росії у другий тур президентських виборів у Молдові, який відбудеться 3 листопада. “США стурбовані тим, що Росія знову спробує перешкодити громадянам Молдови здійснити їхнє суверенне право обирати своїх лідерів”, – заявив Державний секретар США Ентоні Блінкен у своїй заяві, яку цитує AFP. Вашингтон вже заявив, що Росія зробила все можливе, щоб зірвати перший тур президентських виборів і референдум минулої неділі, щоб підірвати демократію в маленькій, переважно румуномовній державі, зокрема, за допомогою незаконного фінансування, підкупу виборців, дезінформації та зловмисної кібер-діяльності. Нагадаємо, що молдовські виборці з невеликою перевагою – трохи більше 50% голосів – схвалили поправки до Конституції щодо незворотності процесу євроінтеграції країни. Чинна проєвропейська президентка Майя Санду посіла перше місце, набравши 42,45% голосів у першому турі президентських виборів, але готується до складного другого туру, де на неї чекає боротьба з представником Соціалістичної партії Александром Стояногло, який здобув 25,98% голосів виборців.

 

МІГРАЦІЯ – Румунія та Болгарія співпрацюватимуть для ліквідації мереж контрабанди мігрантів, – заявив міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою після стратегічної зустрічі з питань Шенгенської зони зі своїм болгарським колегою Атанасом Ільковим на Зальцбурзькому форумі в Софії. Переговори відбулися в рамках посиленого діалогу щодо повного приєднання Румунії та Болгарії до європейської зони вільного переміщення осіб і товарів та були присвячені узгодженню позицій двох країн щодо вступу до Шенгенської зони до кінця цього року, а також стану двостороннього оперативного співробітництва, з наголосом на боротьбі з нелегальною міграцією та організованою злочинністю. Міністри підкреслили, що чудові результати на місцях та успішні спільні операції, проведені для боротьби з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю, свідчать про те, що рішення про вступ Румунії та Болгарії до Шенгену з наземними кордонами має бути прийняте у 2024 році. Статистичні результати останніх 12 місяців дуже хороші, нелегальна міграція скоротилася в Румунії більш ніж на 75% в порівнянні з попереднім роком, – сказала Кетелін Предою.

 

ЄВРОПАЛАМЕНТ – Сьогодні Європейський парламент почала розгляд бюджету ЄС на наступний рік у редакції, відмінній від тієї, що була запропонована Єврокомісією та обговорювалася в Європейській Раді, що свідчить про неминучість переговорів. Європейська Комісія спочатку передбачала бюджет у розмірі близько 200 млрд. євро, який вона запропонувала і Раді, і Європарламенту. Рада урізала 8 млрд євро з цієї пропозиції, а Європарламент збільшив її ще на 1 млрд євро. Один з двох головних переговірників від Європарламенту, румунський євродепутат Віктор Негреску, каже, що запропонована законодавчим органом сума в 201 млрд євро була б правильним варіантом як з точки зору багаторічного бюджетного програмування, так і з точки зору того, що необхідно для реалізації спільних політик ЄС. Європарламент виступає за збільшення бюджету на безпеку кордонів, оборону та зовнішню політику, але вважає, що найбільша проблема полягає в економіці та соціальному секторі – сферах, де потрібно більше грошей, – каже Віктор Негреску.

 

ДІТИ – Румунська влада Бухареста оголосила про підготовку низки заходів напередодні Року дитини в Румунії, який відзначатиметься у 2025 році. Метою є підтримка дітей та просування їхніх прав, особливо дітей з неблагополучних сімей. Закон, що проголошує 2025 рік Роком дитини в Румунії, був прийнятий румунським законодавчим органом на початку цього місяця.

 

ЗАРПЛАТНЯ – Палата депутатів Румунії ухвалила законопроєкт про мінімальну заробітну плату. Він транспонує європейську директиву, спрямовану на поліпшення умов праці та життя працівників. Документ передбачає, що гарантована мінімальна заробітна плата брутто повинна встановлюватися щорічно, періодично оновлюватися після консультацій з національними репрезентативними профспілками та організаціями роботодавців і враховувати прожитковий мінімум, а також економічні та соціальні показники.

 

ВИСТАВКА – 11-річний хлопчик з Ораді (західна Румунія) отримав запрошення виставити свої картини в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі в рамках міжнародного культурного вечора під назвою “Мистецтво і традиції світу” (Arts et traditions du Monde). У заході взяли участь художники з таких країн, як Японія, Китай, Франція, Португалія та Ліван. Юний румунський художник став єдиною дитиною, запрошеною до участі поряд з відомими митцями. Він отримав запрошення від ЮНЕСКО після того, як вразив публіку та учасників Міжнародного ярмарку сучасного мистецтва “Art – Shopping”, що проходив з 18 по 20 жовтня в Carrousel du Louvre в Парижі. Хлопець представив 50 акрилових картин.

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Сім європейських країн, включаючи Румунію, закликають до повного вирівнювання прямих виплат фермерам у країнах-членах ЄС. З такою вимогою до Ради з питань сільського господарства та рибальства в Люксембурзі звернувся тимчасовий виконувач обов’язків міністра сільського господарства Болгарії Георгій Тахов. За його словами, існує потреба у вирівнюванні субсидій, оскільки відмінності між ними наразі призводять до нерівних ринкових умов. Водночас Болгарія підтримала прохання Румунії про збільшення індивідуальної стелі для фермерів, які постраждали від імпорту зернових з України, і продовження тимчасового періоду цієї державної допомоги принаймні до наступного літа.

ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Палата депутатів прийняла у вівторок, як орган, що приймає рішення, законопроект, що забезпечує новий механізм встановлення рівня мінімальної заробітної плати, відповідно до положень європейської директиви у цій сфері. Працівники мають право на мінімальний захист в оплаті праці у вигляді встановленої законом мінімальної заробітної плати або у вигляді гідної заробітної плати та умов праці, встановлених колективним договором, колективною угодою або іншими письмовими угодами. Відповідно до проєкту, гарантована національна мінімальна заробітна плата встановлюється щорічно рішенням уряду і застосовується з 1 січня наступного року з періодичним переглядом один раз на рік після консультацій з репрезентативними об’єднаннями профспілок і роботодавців. Базова гарантована національна мінімальна заробітна плата, встановлена рішенням Уряду, може встановлюватися працівникові на період не більше 24 місяців з дня укладення індивідуального трудового договору.

 

ВІЗИТ – У середу Президент Румунії Клаус Йоганніс здійснить офіційний візит до Чорногорії на запрошення свого колеги Якова Мілатовича. Згідно із заявою Адміністрації Президента, це перший візит глави держави з моменту встановлення дипломатичних відносин, який є важливою віхою у двосторонніх відносинах і відбувається в контексті особливо динамічного політико-дипломатичного та галузевого діалогу. Політичні консультації двох президентів будуть присвячені політико-дипломатичному та оборонному співробітництву, підтримці європейського курсу Чорногорії, а також основним регіональним та глобальним безпековим викликам. Що стосується галузевих сфер співробітництва, то будуть обговорюватися можливості для збільшення інвестицій і торгівлі, активізації контактів у сферах енергетики, туризму, сільського господарства, внутрішніх справ, досліджень, освіти і культури.

 

МОЛДОВА – Міністерство закордонних справ у Бухаресті вітає організацію владою в Кишиневі президентських виборів і конституційного референдуму 20 жовтня в Республіці Молдова відповідно до високих демократичних стандартів. Вихід до другого туру виборів з високим результатом кандидата з найбільш щирими і глибокими проєвропейськими поглядами – президентки Майї Санду – і результат конституційного референдуму доводять, незважаючи на виклики, прихильність громадян до європейського, демократичного майбутнього Республіки Молдова», – йдеться в прес-релізі. Перемогу на виборах здобула Майя Санду, яка у другому турі зустрінеться з кандидатом від Соціалістичної партії Олександром Стояногло. На референдумі щодо членства країни в ЄС громадяни проголосували за вступ до ЄС з перевагою у менш ніж 12 000 голосів. ЄС і Білий дім привітали результати виборів, тоді як Москва, звинувачена у втручанні у виборчий процес, заперечила втручання і заявила, що вибори не були вільними.

 

ЕКОНОМІКА – Міжнародний валютний фонд переглянув свій прогноз зростання румунської економіки в цьому році з 2,8% у квітні, згідно з останнім звітом, опублікованим у вівторок міжнародною фінансовою організацією. За даними МВФ, після зростання на 2,1% в минулому році, темпи зростання румунської економіки сповільняться до 1,9% в цьому році, а в 2025 році прискоряться до 3,3%. Організація також очікує, що дефіцит поточного рахунку Румунії ще більше збільшиться до 7,5% ВВП цього року. Що стосується інфляції, МВФ прогнозує, що середньорічне зростання цін в Румунії цього року становитиме 5,3%, а в 2025 році – 3,6%.  Що стосується рівня безробіття, то, за оцінками Фонду, він залишиться стабільним на рівні 5,6% цього року та 5,4% наступного.

 

НАРКОТИКИ – Інформаційна кампанія Національного агентства з питань боротьби з наркотиками нещодавно стартувала в кількох середніх школах Бухареста через серію інтерактивних заходів – зустрічей і семінарів, спрямованих на інформування молоді про ризики вживання наркотиків. Послання влади також може досягти підлітків через газету, веб-сайт і сторінки в соціальних мережах, присвячені цій кампанії. Румунські спортсмени з видатними кар’єрними досягненнями приєдналися до кампанії Національного агентства з питань боротьби з наркотиками.

 

ОБОРОНА – Міністр національної оборони Румунії Анджел Тилвер здійснює з 22 по 24 жовтня робочий візит до Туреччини, в Стамбул, на запрошення свого колеги Яшара Гюлера. Обидва посадовці проведуть двосторонню зустріч, під час якої обговорять результати, досягнуті з моменту реалізації проекту MCM Black Sea, і необхідні кроки для створення коридору військової мобільності між Болгарією, Румунією і Туреччиною, відповідно до Листа про наміри, підписаного минулого тижня на засіданні міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. В рамках візиту міністр Анджел Тилвер також зустрівся з президентом Агентства оборонної промисловості (SSB) Халуком Горгуном і відвідав Міжнародну оборонну і аерокосмічну виставку SAHA EXPO 2024, яка є еталонним заходом в галузі оборонної і аерокосмічної промисловості, що проходить у виставковому центрі Єшилькоя в Стамбулі.

 

УКРАЇНА – Європейський парламент у вівторок схвалив надання Україні кредиту в розмірі до 35 млрд євро, який буде профінансовано за рахунок прибутків, отриманих від російських активів, заморожених в Європі, повідомляє AFP. Ця сума є внеском ЄС до пакету допомоги на суму майже 45 млрд євро, узгодженого в червні найбільшими економіками світу, які зустрілися в рамках групи G7. США, Канада, Великобританія і Японія мають вирішити, якою мірою вони братимуть участь у кредиті. За даними AFP, російські активи на суму близько 280 млрд євро були заморожені в ЄС після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

 

КІНО – У місті Сібіу, що в центрі Румунії, триває Міжнародний фестиваль документального кіно «Астра». Протягом тижня, до 27 жовтня, буде показано понад 100 документальних фільмів. Покази відбуваються в кількох місцях по всьому місту – кінотеатрах, театрах і в Новому кінокуполі, просторі на головній площі міста Сібіу, який пропонує глядачам особливий досвід перегляду з використанням сучасних технологій, де вони стають частиною мистецького світу, до якого запрошуються для спостереження. Нагороди фестивалю будуть присуджені журі, до складу якого входять престижні професіонали документального кіно, у чотирьох конкурсах – «Центральна та Східна Європа», «Румунія», «Нові голоси документального кіно» та «Студентський конкурс». Участь беруть студенти та викладачі з престижних університетів Праги, Загреба, Вільнюса, Братислави, Зліна, Клуж-Напоки та Бухареста», – зазначають організатори. Міжнародний фестиваль документального кіно Astra Film у Сібіу, започаткований у 1993 році як інноваційний проєкт, є одним з найважливіших фестивалів неігрового кіно в Європі, включений Європейською кіноакадемією до переліку тих, що мають право на прямі номінації на здобуття Європейської кінопремії.

ВИБОРИ У МОЛДОВІ – Долю Республіки Молдова мають вирішувати виключно її громадяни, заявив у понеділок президент Румунії Клаус Йоганніс, вітаючи голосування на референдумі щодо європейської інтеграції та президентські вибори в сусідній країні на платформі «Х». 50,46% учасників референдуму, як підтвердила Центральна виборча комісія, відповіли «ТАК» на питання «Чи підтримуєте ви внесення змін до Конституції, які дозволять Молдові приєднатися до Європейського Союзу?». Чинна президентка Республіки Молдова, проєвропейська Майя Санду, яка балотується на новий термін за підтримки правлячої партії «Дія і солідарність», набрала  42,45%  голосів, тоді як кандидат від Соціалістичної партії Олександр Стояногло отримав 25,98%. Вони зустрінуться у вирішальному турі виборів 3 листопада. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, колишній голова Європейської Ради, привітав голосування Молдови за членство в ЄС і той факт, що Майя Санду перемогла в першому турі президентських виборів. Референдум і президентські вибори відбулися в атмосфері безпрецедентного російського втручання – заявила Європейська комісія – в той час як Москва засудила «аномалії» в підрахунку голосів.

 

 МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії в понеділок привітало організацію президентських виборів і конституційного референдуму в Республіці Молдова на рівні високих демократичних стандартів. Однак МЗС висловило глибоку стурбованість масованим, систематичним втручанням, координованим векторами Російської Федерації, яке спостерігалося напередодні виборів. Ці безпрецедентні за масштабами, складністю та токсичністю втручання, – пише МЗС у комюніке, – мали на меті поставити під сумнів чесність виборів, підірвати демократію, поширити антидемократичні та антиєвропейські теорії, а також вплинути на виборців незаконними засобами. Однак обов’язком усіх партнерів у міжнародному демократичному співтоваристві є продовження підтримки Республіки Молдова, в тому числі у боротьбі з зовнішніми діями, спрямованими на підрив основних демократичних процесів, таких як голосування. Румунія продовжуватиме інвестувати енергію та досвід для підтримки Республіки Молдова в реалізації її європейської долі, а також для зміцнення її стійкості перед втручанням Росії.

 

РЕФЕРЕНДУМ – Генеральна рада столиці в понеділок схвалила організацію місцевого референдуму 24 листопада, одночасно з першим туром президентських виборів в Румунії. Рішення було прийнято 47 голосами «за» і двома «проти». Жителям Бухареста буде запропоновано відповісти на три питання. Перші два були запропоновані генеральним мером столиці Нікушором Даном і стосуються того, як розподіляються гроші між Генеральною мерію і районними меріями, а також видачі дозволів на будівництво в Бухаресті. Третє питання про боротьбу з вживанням наркотиків у школах було додано з ініціативи СДП шляхом внесення поправки. Таким чином, три питання, на які мешканці Бухареста повинні відповісти «ТАК» або «НІ», є наступними: – «Чи згодні ви з тим, що розподіл між мерією Бухареста та районними меріями прибуткових податків і місцевих податків і зборів, які збираються з громадян Бухареста, має бути затверджено Генеральною радою муніципалітету Бухареста?» – «Чи згодні ви з тим, щоб Генеральний мер Бухареста видавав дозволи на будівництво на всій адміністративній території міста? – “Чи згодні ви з тим, що мерія Бухареста повинна фінансувати і впроваджувати програму медичної освіти та профілактики наркоманії в усіх школах Бухареста?”.

 

ФЕСТИВАЛІ- У неділю ввечері в місті Сібіу (центр Румунії) розпочався Міжнародний фестиваль документального кіно «Астра». Понад 100 документальних фільмів, включених до програми, будуть показані протягом тижня. Покази проходять у  кінотеатрах, театрах і в Новому куполі кінотеатру на Великій площі міста. Тим часом, Національний театральний фестиваль триває в Бухаресті до 28 жовтня. Культурна подія, яка відбувається вже 34-й раз поспіль, цього року носить назву “Драматургія можливого”. Любителі театру можуть побачити вистави, відібрані для фестивалю, який, за словами організаторів, присвячений “можливостям”. 

 

КОРУПЦІЯ  – Пленарне засідання Сенату в Бухаресті в понеділок задовольнило запит про зняття депутатської недоторканності з сенатора-ліберала Єуджена Пирвулеску з метою проведення комп’ютерних обшуків. Сенатор Єуджен Пирвулеску був притягнутий до кримінальної відповідальності і має бути поміщений під судовим контролем у справі, в якій його звинувачують у підбурюванні до купівлі впливу. Минулого тижня в Палаті депутатів було проголосовано за зняття імунітету з Нелу Тетару, колишнього міністра охорони здоров’я з березня по грудень 2020 року, якого звинувачують у хабарництві.

 

ТУРИЗМ – Міністерство економіки, підприємництва та туризму (MEПT) в Бухаресті організувало у період з 13 по 19 жовтня інформаційний візит для 9 туристичних компаній зі Сполучених Штатів Америки з метою просування Румунії на американському ринку за допомогою інтенсивного туру, зосередженого на вивченні деяких з найбільш привабливих туристичних об’єктів і напрямків країни. MEПT має на меті зміцнити позицію Румунії як туристичної атракції, що представляє інтерес для цього ринку, в контексті глобального постпандемічного туристичного буму. Згідно з даними Національного інституту статистики, Румунія зафіксувала значне зростання кількості американських туристів, більш ніж на 25%, досягнувши 218 000 відвідувачів у 2023 році, у порівнянні з 173 000 у 2022 році. Більше того, за перші шість місяців цього року США посіли четверте місце серед основних країн-джерел румунського туризму, обігнавши такі традиційні ринки, як Франція та Іспанія.

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ  – Прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку, кандидат на майбутніх президентських виборах, представив у неділю свій «Проєкт для Румунії». Серед його цілей – підвищення купівельної спроможності громадян, захист молоді та румунів у діаспорі, а також промисловий розвиток країни. Загалом у перегонах за посаду президента Румунії беруть участь 14 кандидатів – 10 від політичних партій і 4 незалежних. Серед них Ніколає Чуке, лідер Націонал-ліберальної партії, Елена Ласконі -лідер Союзу «Рятуйте Румунію», Джордже Сіміон – лідер Альянсу за об’єднання румунів, Келемен Хунор – лідер Демократичного союзу угорців Румунії та незалежний кандидат Мірча Джоане – колишній заступник генерального секретаря НАТО. Перший тур президентських виборів запланований на 24 листопада, а другий – на 8 грудня. Вибори до національного парламенту пройдуть між двома турами президентських виборів – 1 грудня. Нагадаємо, що цього року в Румунії були заплановані всі види виборів. Місцеві вибори та вибори до Європарламенту вже відбулися  у червні.

 

КЛІМАТ – Тривалість і частота хвиль спеки в Румунії значно зросли за останні роки, і до 2040 року екстремальні температури впливатимуть на близько 50 відсотків міського населення – про це свідчить національний кліматичний звіт. У той же час, згідно з документом «Стан клімату – Румунія 2024», посуха є ще одним серйозним викликом, причому постраждалі райони збільшуються в останні роки, і ця тенденція продовжується, глибоко впливаючи на екосистеми і сільськогосподарське виробництво. Водночас, прогнози на 2025-2050 роки також вказують на посилення екстремальних погодних явищ, таких як сильні шторми, з негативним впливом на сільське господарство та інфраструктуру. У таких обставинах, хоча зміна клімату визнається як проблема, лише 4% румунів вважають її національним пріоритетом, при цьому домінують економічні проблеми, – додається у звіті.

 

ВИБОРИ У РЕСП. МОЛДОВА – У неділю молдовські виборці обирають президента і вирішують майбутнє своєї маленької румуномовної держави на референдумі щодо членства в ЄС. Вважається, що чинна президентка Майя Санду має найкращі шанси: опитування громадської думки показують, що більше половини виборців виступають за приєднання до блоку ЄС. Але вийти з-під впливу Росії виявляється так само складно, як і здобути незалежність від Радянського Союзу понад три десятиліття тому, оскільки Москва докладає значних зусиль для підриву демократичного процесу. Саме тому влада в Кишиневі вжила заходів для запобігання внутрішнім і зовнішнім провокаціям і можливим ворожим діям, у тому числі в російськомовному сепаратистському Придністров’ї. У Республіці Молдова було організовано понад 2200 виборчих дільниць, а також понад 230 виборчих дільниць для молдовських громадян, які проживають за кордоном, у 37 країнах, у тому числі 16 у Румунії.

 

ФЕСТИВАЛЬ – У Бухаресті триває Національний театральний фестиваль – культурна подія, що відбувається вже 34-й рік поспіль, цього року під назвою «Драматургія можливого». До 28 жовтня любителі театру можуть побачити вистави, відібрані для фестивалю, який, за словами кураторів, присвячений «можливостям». До офіційної програми увійшли понад 30 вистав з Бухареста та з усієї країни, серед яких: «Антологія зникнення» – автор і режисер Раду Афрім; «Дванадцята ніч» Вільяма Шекспіра, режисер Андрей Шербан; «Гедда Габлер» Генріка Ібсена, режисер Томас Остермайєр. Цього року буде представлено п’ять гостьових вистав з-за кордону – Німеччини, Ірландії, Польщі та Бельгії. Організатором заходу виступає Асоціація UNITER – Румунська спілка театральних діячів. Національний театральний фестиваль – це культурний проєкт, що фінансується Міністерством культури.

 

ПОНТИФІК – У неділю у Бухаресті відбулася процесія з мощами Папи Івана Павла ІІ. Процесія розпочалася від пам’ятника колишньому Понтифіку, розташованого біля Апостольської Нунціатури, і попрямувала до собору Святого Йосипа, де відбулася літургія, яку відправив митрополит-архієпископ Бухареста Аурел Перке. Реліквія Папи являє собою шматочок тканини з кількома краплями його крові і була передана в дар бухарестському собору Святого Йосипа в 2011 році. Недільна подія відзначила 25-ту річницю історичного візиту Папи Івана Павла ІІ до Румунії, першого в історії візиту настоятеля Католицької Церкви до переважно православної країни.

 

ФУТБОЛ – У вівторок румунські арбітри Іштван Ковач та Хораціу Фешнік делеговані вести два матчі третього туру Ліги чемпіонів, повідомляється на сайті УЄФА. Іштван Ковач судитиме матч між мадридським «Реалом» та дортмундською «Боруссією», повтор фіналу минулого сезону, який виграли іспанці. Міхай Маріка та Джордже Флорін Неакшу призначені асистентами арбітра на матчі на стадіоні «Сантьяго Бернабеу», а четвертим рефері буде Марчел Бирсан, всі румуни. З іншого боку, на матч між «Жироною» та братиславським «Слованом» делегований Хораціу Фешнік. Асистентами арбітра будуть Валентин Аврам та Александру Черей, а четвертим арбітром буде Саболч Ковач, брат Іштвана Ковача.

 

НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС – Румунка Бернадетта Сьоч і австрійка Софія Полканова в неділю завоювали срібні медалі в парному жіночому розряді на чемпіонаті Європи з настільного тенісу в Лінці (Австрія). У фіналі вони були переможені чесько-словацькою парою Хана Мателова/Барбора Балазова з рахунком 3:2. Також у неділю Бернадетт Сьоч завоювала срібло у фіналі одиночного розряду. Вона програла своїй партнерці по парному розряду Софії Полкановій, яка перемогла з рахунком 4:1. Румунія мала 11 гравців – шість жінок і п’ять чоловіків – на чемпіонат Європи в Лінці.

ОБОРОНА – У четвер і п’ятницю міністр оборони Румунії Анджел Тилвер взяв участь у зустрічі своїх колег з НАТО в Брюсселі, де підкреслив відданість Румунії підтримці України як через двосторонні ініціативи, так і через ефективну координацію на рівні НАТО і ЄС. У Бухаресті міністр внутрішніх справ Кетелін Предою зустрівся зі своїм українським колегою Ігорем Клименком. Як повідомляє Міністерство внутрішніх справ Румунії, «робочий візит міністра внутрішніх справ України, перший в Румунії за останні 20 років, відбувся через рік після іншої важливої події у двосторонніх відносинах між Румунією та Україною, а саме першого спільного засідання урядів двох країн». Перемовини були спрямовані на зміцнення співпраці в ключових сферах, що становлять взаємний інтерес, таких як боротьба з торгівлею людьми, наркотиками та зброєю, нелегальною міграцією, співпраця поліції, обмін інформацією та досвідом для підвищення рівня загальної громадської безпеки в контексті війни в Україні, переміщення осіб і транспортних засобів через кордон. З цієї нагоди міністр Предою заявив, що після закінчення війни Румунія повинна і має можливість відігравати важливу роль у процесі відновлення в Україні. Міністр Клименко подякував Румунії за суттєву підтримку з першого дня війни та високо оцінив зусилля МВС Румунії з надання екстреної гуманітарної допомоги мільйонам українців, які перетнули кордон у пошуках притулку від війни. Зокрема, понад 10.000.000 громадян України пройшли транзитом через Румунію без інцидентів, з яких понад 82 000 залишилися на румунській території, 146 звернулися з проханням про надання притулку і понад 100 000 подали прохання про різні форми міжнародного захисту. Наприкінці дискусій на пленарному засіданні делегацій міністри підписали важливу Угоду про співробітництво у сфері запобігання, обмеження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Цей документ створив необхідну двосторонню договірно-правову базу для надання Румунією та Україною взаємної допомоги за запитом у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій», – зазначили в Міністерстві внутрішніх справ Румунії.

БЕЗПІЛОТНИКИ – Радарна система спостереження румунської армії виявила в ніч з п’ятниці на суботу невелику повітряну ціль біля Чорного моря, в 45 км на схід від румунського міста Сфинту Георге в дельті Дунаю. Оскільки ціль прямувала до румунського кордону, були активовані структури розширеної бойової служби повітряної поліції під командуванням НАТО та повітряної поліції під національним командуванням. У Міноборони уточнили, що ймовірність існування зони ураження на території країни не вказується, але в цьому районі проводяться розслідування. Румунія – країна-член Європейського Союзу і НАТО, яка має 650-кілометровий кордон з Україною, неодноразово в цьому році стикалася з інцидентами, коли фрагменти безпілотників падали на її територію, в контексті нападів Москви на портову інфраструктуру України. Незважаючи на те, що більшість уламків впали в Румунії після того, як були знищені українською ППО, занепокоєння щодо погіршення ситуації посилилися, оскільки деякі російські безпілотники порушують повітряний простір як Румунії, так і Латвії.

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – У неділю молдовські виборці обирають президента і вирішують майбутнє своєї невеликої румуномовної держави на референдумі щодо членства в ЄС. Вважається, що чинна президентка Майя Санду має найкращі шанси: опитування громадської думки показують, що більше половини виборців виступають за приєднання до блоку ЄС. Але вийти з-під впливу Росії виявляється так само складно, як і здобути незалежність від Радянського Союзу понад три десятиліття тому, оскільки Москва докладає значних зусиль для підриву демократичного процесу. Саме тому влада в Кишиневі вжила заходів для запобігання внутрішнім і зовнішнім провокаціям і можливим ворожим діям, у тому числі в російськомовному сепаратистському Придністров’ї. У Республіці Молдова було організовано понад 2200 виборчих дільниць, а також понад 230 виборчих дільниць для молдован, які проживають за кордоном, у 37 країнах, у тому числі 16 у Румунії.

ФЕСТИВАЛЬ – 34-й Національний театральний фестиваль є діалогом між поколіннями – заявив голова Румунської театральної спілки (UNITER), сценограф Драгош Бухаджар, на відкритті заходу в Бухаресті в п’ятницю ввечері. Під час фестивалю, який триватиме з 18 по 28 жовтня, вистави театрів з усієї країни будуть представлені в столиці і будуть доповнені супутніми заходами, такими як візуальні інсталяції, читання-вистави за новими текстами сучасної драматургії, незалежний театр, освітні вистави, конференції та дебати, воркшопи, модулі, присвячені відомим митцям, презентації книг, радіотеатральні вистави, а також насичена партнерська подія – Бієнале сценографії. Публіка також зможе насолодитися 5 іноземними виставами від провідних європейських продюсерів.

НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС – Румунія забезпечила собі медаль у парному жіночому розряді на чемпіонаті Європи з настільного тенісу в Лінці (Австрія). У чвертьфіналі румунсько-іспанська пара Адіна Діакону/Марія Сяо сьогодні зіграє з румунсько-австрійською парою Бернадетт Соч/Софія Полканова, таким чином, Румунія матиме свого представника в півфіналі. У п’ятничних матчах 1/8 фіналу Адіна Дякону та Марія Сяо перемогли Гайю Монфардіні (Італія)/Рейчел Море (Швейцарія) з рахунком 3:0, а Бернадетт Соч і Софія Полканова обіграли Ече Харач/Озге Йилмаз (Туреччина) з рахунком 3:1. Румунія також має 3 представників в останній 16-ці жіночого одиночного розряду, згідно з інформацією на сайті Румунської федерації настільного тенісу. Бернадетта Соч зіграє проти Лінди Бергстром зі Швеції, Андрея Драгоман зіграє з Цзя Нан Юань (Франція), а Єлизавета Самара – з німкенею Сабіною Вінтер.