Category: Новини

МЮНХЕНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ – Віце-президент Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венс розкритикував скасування президентських виборів у Румунії в листопаді 2024 року. У своєму сьогоднішньому виступі на Мюнхенській конференції з безпеки друга особа в новій адміністрації у Вашингтоні різко розкритикував європейських лідерів, порівнявши їх з автократами, які керували репресивними режимами на континенті за часів холодної війни. Він висловив стурбованість тим, що він назвав відходом Європи від своїх фундаментальних цінностей і навів кілька прикладів репресивних заходів проти свободи слова на європейському континенті, в тому числі скасування нещодавніх президентських виборів в Румунії. Джей Ді Венс зазначив, що найбільша небезпека для Європи походить зсередини і це викликає більше занепокоєння, ніж загрози з боку Росії чи Китаю. Він також закликав Європу більше інвестувати у власну оборону в той час, коли США повинні «зосередитися на регіонах світу, які перебувають у великій небезпеці». У відповідь на це тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан запевнив усіх партнерів Румунії, що країна залишається надійним союзником, твердо відданим об’єднаному Європейському Союзу, сильному Північноатлантичному альянсу і міцному трансатлантичному партнерству. На Мюнхенській конференції з безпеки глави держав і урядів та сотні експертів з питань оборони до неділі обговорюють великі глобальні проблеми, зокрема, можливий мир в Україні. Румунію представляє міністр закордонних справ Еміль Гурезяну.

РОСІЙСЬКІ ДРОНИ – Міністерство закордонних справ Румунії  рішуче засуджує безвідповідальний напад російських військ на Україну 13 лютого, під час якого два безпілотники, на борту яких були вибухівки, порушили повітряний простір Румунії та впали на румунській території поблизу кордону з Україною. За розпорядженням міністра закордонних справ Еміля Гурезяну, тимчасовий повірений у справах посольства Російської Федерації в Бухаресті був терміново викликаний до МЗС аби передати йому рішучий протест румунської сторони у зв’язку з повторним порушенням повітряного простору Румунії. Ці незаконні та безвідповідальні дії повинні припинитися, а Румунія залишає за собою право вжити необхідних заходів у відповідь, – заявили в МЗС.

ЧОРНОБИЛЬ – Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ) оголосило, що вночі на саркофазі, що захищає залишки четвертого реактора Чорнобильської АЕС прогримів вибух, за яким послідувала пожежа. Персонал пожежної безпеки відреагував за лічені хвилини, жертв і постраждалих немає. Рівень радіації не перевищує допустимих норм, – повідомляє МАГАТЕ. Президент України Володимир Зеленський також повідомив, що російський ударний безпілотник із фугасною бойовою частиною влучив в укриття 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. За даними глави держави, укриття на ЧАЕС було пошкоджене цим дроном. Тим часом у Бухаресті Національне агентство з охорони навколишнього середовища заявило, що інцидент на Чорнобильській АЕС не становить небезпеки для Румунії. Експерти агентства запевняють, що постійно вимірюють рівень радіоактивності навколишнього середовища на національному рівні, і що значення, зафіксовані після події в Україні, знаходяться в межах звичайних для цього періоду норм.

ПРЕЗИДЕНТ – Тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан призначив ексміністра закордонних справ Крістіана Дяконеску своїм радником з питань оборони і безпеки, який також візьме на себе координацію роботи президентської канцелярії. Богдан Мазуру буде радником президента з питань зовнішньої політики, а Сімона-Лівія Мафтей та Б’янка-Теодора Фірезар були призначені радниками офісу тимчасового президента. Іліє Боложан заявив, що забезпечення економічної, соціальної та політичної стабільності Румунії є головним завданням його порядку денного протягом трьох місяців перебування на посаді. У своєму першому посланні після того, як замінив у палаці Котрочень президента Клауса Йоганніса, який подав у відставку, Іліє Боложан пообіцяв, що президентські вибори у травні будуть чесними і прозорими.

ПРАВОСУДДЯ – У п’ятницю Вищий касаційний суд Румунії звільнив з-під варти колишнього депутата СДП Лауру Вікол та її чоловіка, бізнесмена Владіміра Чорбе у справі “Нордіс”. Рішення суду є остаточним. Вони були взяті під варту 4 лютого за рішенням Бухарестського апеляційного суду. Лауру Вікол та Владіміра Чорбе звинувачують у розкраданні десятків мільйонів євро у компаній групи Nordis та витрачанні цих грошей на відпочинок, приватні авіаперельоти, купівлю дорогих товарів та розкішних автомобілів. Розслідування спрямоване на окремих осіб і фірми, яких звинувачують у тому, що вони привласнили понад 195 млн євро авансом від покупців за елітні квартири, які останні так і не отримали. Загалом у справі Nordis проходять 40 осіб і 32 фірми.

КОРУПЦІЯ – Керівник Тилу сухопутних військ Румунії, тризірковий генерал Кетелін Зісу проходить у справі антикорупційної прокуратури, в якій збитки оцінюються у 2,4 мільйона євро. Національний антикорупційний директорат розслідує факти зловживання службовим становищем у зв’язку з укладенням контракту на розширення військового кладовища Генча в Бухаресті. Контракт, про який йде мова, нібито був присуджений генералом компанії Garden Centre Group, що належить бізнесмену Йонелу Олтяну. Під час сьогоднішніх обшуків у людей, наближених до генерала, прокуратура знайшла розкішні годинники, дизайнерські сумочки і понад 2 000 картин. Ще 10 осіб, які проходять у справі і в яких були проведені обшуки, будуть заслухані прокурорами.

ОБЛІКОВА СТАВКА – Рада Національного банку Румунії сьогодні прийняла рішення зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних. НБР також вирішив зберегти процентну ставку за кредитною лінією на рівні 7,5% річних та процентну ставку за депозитною лінією на рівні 5,5% річних, а також зберегти поточні рівні мінімальних резервних вимог за зобов’язаннями кредитних установ в леях та іноземній валюті. Минулого року центральний банк Бухаресті двічі знижував облікову ставку: у липні з 7% до 6,75% річних та у серпні до 6,5% річних. До того облікова ставка залишалася незмінною з січня 2023 року.

ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річний рівень інфляції минулого місяця дещо знизився до 4,95% у порівнянні з січнем 2024 року, коли він становив 5,14%. Згідно з даними, опублікованими сьогодні Національним інститутом статистики, за останні 12 місяців продовольчі товари подорожчали на 4,5%, непродовольчі товари – на 4,6%, а послуги – на 6,5%. За оцінками Національного банку Румунії рівень інфляції знизиться до 3,5% на кінець цього року.

СПОРТ – Чемпіони Румунії з футболу “FCSB” у четвер ввечері на виїзді обіграв з рахунком – 2:1 грецький PAOK у першому матчі плей-офф раунду плей-офф Ліги Європи за вихід до 1/8 фіналу. Вирішальний матч проти греків, яких тренує румунський тренер Разван Луческу, пройде 20 лютого в Бухаресті. Також у четвер чемпіони Румунії з гандболу серед чоловіків бухарестське “Динамо”  програло вдома угорській команді One Veszprem HC з рахунком 26:33 у групі А Ліги чемпіонів.

УРЯД – Кабінет міністрів на чолі з Марчелом Чолаку схвалив у четвер два рішення про пріоритетність проектів, включених до Національної інвестиційної програми «Ангел Салінї» та до програми Національної інвестиційної компанії, а також про продовження режиму вільної зони в порту Констанца (південний схід) на Чорному морі. Румунська виконавча влада хоче стимулювати економічний розвиток регіону та покращити торговельні потоки в цьому регіоні. У четвер також були прийняті нові заходи на підтримку реорганізації Національного агентства з боротьби з наркотиками. З іншого боку, Марчел Чолаку оголосив, що правляча коаліція СДП-НЛП-ДСУР вирішила надати фінансову підтримку в розмірі 800 леїв (близько 160 євро) двома траншами пенсіонерам з низькими доходами. Йде мова про майже 2,5 мільйонів пенсіонерів з доходом до 2.574 леїв (близько 515 євро), що еквівалентно чистій мінімальній заробітній платі. Підтримка буде надана двома траншами, у квітні та у другому півріччі. У контексті нещодавнього зростання цін цей захід допоможе підтримати мінімальний рівень соціального захисту для людей похилого віку. Допомога покликана компенсувати зростання вартості життя та надати необхідну фінансову підтримку пенсіонерам. На початку року уряд вирішив припинити індексацію пенсій на рівень інфляції, як було заплановано, що викликало невдоволення.

ОБОРОНА – Міністерство оборони Румунії повідомило, що вчора ввечері його системи радіолокаційного моніторингу і спостереження виявили повітряну ціль, яка ненадовго перетнула повітряний простір Румунії на глибині близько одного кілометра, прямуючи в бік повітряного простору України. В результаті румунська влада випустила повідомлення RO-Alert для населення прикордонних районів між Румунією та Україною. Водночас два літаки F-16 ВПС Румунії і два літаки Eurofighter ВПС Іспанії були були підняті з землі. Міністерство оборони Румунії також повідомило про можливий вплив на національну територію, поблизу румунсько-українського кордону, без матеріальних збитків. З іншого боку, президентка сусідньої з Румунією та Україною Республіки Молдова Майя Санду заявила сьогодні, що два російські безпілотники порушили повітряний простір її країни і вибухнули на землі, але небезпеки для громадян немає. Українська армія оголосила, що Росія атакувала Україну 140 безпілотниками протягом ночі.

ЗВІТ – Управління з розслідування організованої злочинності і тероризму попереджає у своєму щорічному звіті, що минулого року Румунія, разом з іншими європейськими державами, стала мішенню «диверсійних» дій, характерних для гібридних методів Російської Федерації. Вони були спрямовані на перевірку оборонної готовності країн НАТО і пошук слабких місць в інфраструктурі. Що стосується вживання наркотиків, то останніми роками спостерігається постійне зростання. Каннабіс залишається найпопулярнішим наркотиком в Румунії, але й найчастіше вилучається владою.

БІРЖА – Euronext – провідна загальноєвропейська біржа з торгівлі зерном – відкриває румунську філію в Констанці. Південно-східний порт стане орієнтиром для цін на зернові в Чорноморському басейні, що дозволить фермерам Румунії та сусідніх країн постачати свої товари на оптимальних умовах. Лінії Euronext для потоків кукурудзи можуть бути відкриті наприкінці цього року, а для пшениці – наступного року.

ВИБОРИ – Понад 2.400 румунів подали заявки на голосування поштою, а понад 1.400 попросили проголосувати на виборчій дільниці за межами країни, – повідомила в четвер Постійний виборчий орган. Кінцевий термін реєстрації в якості виборця за кордоном закінчується 20 березня о 23:59. Кінцевий термін внесення до виборчого реєстру як виборця за кордоном на виборчій дільниці – 4 березня, 23:59. Президентські вибори в Румунії знову проходять 4 і 18 травня, після того, як попередні вибори, заплановані на грудень минулого року, були скасовані Конституційним судом через порушення виборчого процесу.

МИРНИЙ ПРОЦЕС – Мирний процес в Україні розпочато, – заявив президент США Дональд Трамп, не розкриваючи деталей, після телефонних розмов у середу з президентами Росії та України Владіміром Путіним, та, віповідно, Володимиром Зеленським. Це була перша розмова президента США з Володимиром Путіним за майже три роки, оскільки колишній президент Джо Байден відмовився говорити з лідером Кремля після вторгнення в Україну і появи повідомлень про військові злочини Росії. Також у середу міністр оборони США Піт Хеггет заявив, що Україна не може повернутися до своїх кордонів або приєднатися до НАТО. Для Києва звільнення всіх окупованих територій і вступ до альянсу є ключовими цілями. ЄС також хоче отримати тверді гарантії безпеки для України.

НАТО – У четвер у Брюсселі продовжилася зустріч міністрів оборони країн-членів НАТО після того, як президент США Дональд Трамп оголосив, що розпочав переговори зі своїм російським колегою Владиміром Путіним про мир в Україні, а міністр оборони США Піт Хегсет заявив, що членство Києва в Північноатлантичному альянсі є нереалістичним варіантом. Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія, європейських союзників новина про переговори Трампа і Путіна застала зненацька, в той час як генеральний секретар НАТО Марк Рютте у своєму виступі зробив нюанси і наполягав на ідеї тривалого миру. Він заявив, що лідери країн-членів Альянсу ніколи не обіцяли Україні, що вона стане членом НАТО, якщо укладе мирну угоду з Росією. З іншого боку, Марк Рютте просить союзників, які не збільшили оборонні бюджети вище 2%, зробити це до літа. Він припустив, що на цьогорічному саміті НАТО вимагатиме збільшення до 3% ВВП. Збільшення військових витрат, розширення можливостей оборонної промисловості та війна в Україні стали темами обговорення на зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО.

МЗС – З п’ятниці по неділю міністр закордонних справ Румунії Еміль Хурезяну візьме участь у 61-й Мюнхенській міжнародній конференції з безпеки (MSC 2025). Згідно з повідомленням МЗС, на зустрічі будуть розглянуті поточні загрози та виклики безпеці в політичній, економічній, торговельній та технологічній сферах. Під час тематичних сесій конференції Еміль Хурезяну представить оцінки Румунії щодо сучасних викликів, з наголосом на погіршенні безпекової ситуації в Чорноморському регіоні та наслідках агресивної війни Росії проти України для безпеки євроатлантичного простору. Він також підкреслить небезпеку гібридних дій Росії та важливість протидії їм, повідомляє МЗС. З іншого боку, румунський високопосадовець підкреслить важливість більш міцних трансатлантичних відносин в управлінні цими викликами і боротьбі із загрозами, з якими стикається євроатлантичне співтовариство, а також наголосить на важливості продовження надання міцної підтримки для підвищення стійкості Республіки Молдова. На полях MSC 2025 Еміль Хурезяну проведе двосторонні зустрічі з колегами і політичними діячами з Європи, Північної Америки, Азійсько-Тихоокеанського регіону, Близького Сходу і Північної Африки.

ВІДСТАВКА – Президент Румунії Клаус Йоганніс завершив свій мандат на церемонії в президентському палаці в Бухаресті в середу по обіді. Він оголосив про свою відставку в понеділок, на тлі початку парламентської процедури відсторонення його від посади. Два терміни Клауса Йоганніса мали закінчитися 21 грудня минулого року, але він залишився на посаді після того, як Конституційний суд скасував президентські вибори через підозри у порушення. Десятки тисяч румунів протестували на вулицях, незадоволені рішенням суддів. Політологи вважають, що відставка Клауса Йоганніса послабить напругу в суспільстві, яка накопичилася за останні місяці. Клаус Йоганніс, 65-річний етнічний німець, колишній вчитель фізики і колишній мер міста Сібіу (в центрі), залишає посаду президента з дуже низьким рейтингом популярності. З середи його обов’язки виконуватиме голова Сенату Іліє Боложан, який раніше самоусунувся від виконання обов’язків спікера Сенату і президента Націонал-ліберальної партії, і виконуватиме їх до травня, коли 4 і 18 травня відбудуться президентські вибори. Він матиме майже всі прерогативи глави держави, за кількома винятками: він не матиме права звертатися до Парламенту, розпускати законодавчий орган і організовувати референдуми.

ПЛАН – «Для того, щоб продовжити розвиток Румунії, ми повинні надолужити прогалини у впровадженні Національного плану відновлення та стійкості. 2025 і 2026 роки є визначальними», – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку, який головував у середу на засіданні Міжвідомчого координаційного комітету Національного плану відновлення і стійкості. Згідно з комюніке, виданим виконавчою владою, уряд буде уважно стежити за дотриманням термінів, необхідних для залучення європейського фінансування в рамках плану, з огляду на перегляд з Європейською комісією прийнятих цілей і критеріїв.  У заході в Бухаресті взяла участь генеральна директорка SG RECOVER (Цільової групи з питань відновлення та стійкості Генерального секретаріату Європейської комісії) Селін Гауер. Вона заявила, що за 18 місяців, які залишилися у Румунії, необхідно змінити підхід, щоб вона змогла залучити кошти, виділені їй в рамках плану з бюджету ЄС. «Європейська чиновниця висловила готовність підтримати румунську сторону в цих зусиллях, нагадавши, що, незважаючи на досягнутий прогрес, все ще існують цілі і проміжні результати, які ще не досягнуті, і запевнила, що стан імплементації буде об’єктивно і прозоро оцінюватися на рівні Єврокомісії», – йдеться в прес-релізі.

DIICOT – У 2024 році Румунія, разом з іншими європейськими країнами, стала мішенню «диверсійних» дій, характерних для російського арсеналу гібридних технологій, повідомляє Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом (DIICOT)  у своєму звіті про діяльність за минулий рік. Метою цих атак було перевірити обороноздатність країн НАТО і знайти слабкі місця в їхній інфраструктурі. За даними Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом, з 2022 року в 13 європейських країнах відбулося щонайменше 50 інцидентів, які можуть бути російськими гібридними операціями. Серед них – випадки шпигунства, диверсій, вандалізму, кібератак, дезінформаційних кампаній та атак на підводну інфраструктуру в Балтійському морі. Румунські прокурори також зазначають, що Росія змінила тактику здійснення гібридних атак – вона більше не засилає агентів до країн НАТО, а вербує підрядників випадковим чином через чати в Telegram в обмін на гроші. З іншого боку, DIICOT стверджує, що Румунія не стикається з терористичними загрозами.

ОБОРОНА – Міністр оборони Ангел Тилвар зустрівся в середу на військовій базі імені Михайла Когелнічану в повіті Констанца (південний схід) зі своєю іспанською колегою Маргаритою Роблес Фернандес, яка перебуває з візитом в Румунії. Посадовці висловили задоволення рівнем співпраці між військовими двох країн, яка останнім часом має тенденцію до зростання, як у двосторонньому, так і в союзницькому форматі, в контексті стратегічного партнерства між Румунією та Іспанією. Міністри також обговорили поточну безпекову ситуацію, зміцнення позицій союзників на східному фланзі Альянсу і багатонаціональних структур, до яких вони належать, а також розвиток безпекової ситуації в Чорноморському регіоні. «Тверда прихильність Іспанії до безпеки Румунії, відображена в її активній участі в місіях НАТО в нашій країні, є чітким доказом згуртованості і сили нашого альянсу», – сказав пан Тилвар.

ПЕРЕГОВОРИ – Президент США Дональд Трамп повідомив у середу у своїй соціальній мережі, що мав «тривалу і дуже продуктивну розмову» зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, під час якої вони домовилися «негайно розпочати переговори щодо України», повідомляє AFP. «Ми домовилися працювати разом дуже тісно, в тому числі шляхом відвідування країн один одного», – написав глава Білого дому. У свою чергу, Кремль повідомив, що під час телефонної розмови зі своїм американським колегою російський президент заявив, що хоче знайти «довгострокове рішення» українського конфлікту шляхом «мирних переговорів».

КОРУПЦІЯ – Румунія третій рік поспіль посідає місце серед країн ЄС з «найгіршими» антикорупційними показниками, розділивши його з Мальтою (46 балів), згідно з Індексом сприйняття корупції за 2024 рік, опублікованим неурядовою організацією Transparency International. Очолює рейтинг Данія (90 балів), а такі країни, як Сомаліа (9 балів), Венесуела (10 балів) і Сирія (12 балів), знаходяться внизу рейтингу. Індекс сприйняття корупції відображає, як незалежні та бізнес-експерти сприймають корупцію, що існує в державному секторі в 180 країнах і територіях.

РОМСІЛВА – «Ромсілва» буде реорганізована, починаючи з центральної структури вниз, навіть якщо це викликає велике занепокоєння у тих, хто втратить свої пільги, – заявив у середу міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт після зустрічі з профспілками лісового господарства. За словами міністра, нерівність всередині Romsilva буде усунена за допомогою пропозицій щодо внесення змін до статуту працівників лісового господарства та постанови уряду про організацію компанії. Члени Федерації лісових профспілок «Сілва» протестували в середу перед будівлею профільного міністерства, незадоволені кампанією в пресі, ініційованою міністром навколишнього середовища проти Національного лісогосподарського підприємства – «Ромсілва». Основні вимоги протестувальників: деполітизація структур управління лісами та їх професіоналізація, виведення державного управління лісами з-під корпоративного управління, консультації з профспілками як соціальними партнерами міністерства, особливо при розробці законопроєктів, що впливають на діяльність Romsilva. У той же час, лісові профспілки організували попереджувальний страйк на своїх робочих місцях, не перериваючи роботу, «на знак протесту проти так званої наклепницької кампанії, яку веде міністр навколишнього середовища, водних ресурсів та лісів проти компанії “Ромсілва” та її 14.000 працівників, які працюють в лісах Румунії».

НАВЧАННЯ – У Румунії відбуваються комплексні військові навчання «Стедфаст дарт – 2025», в яких беруть участь підрозділи з Великої Британії, Італії, Франції, Туреччини та Іспанії. Навчання завершаться 21 лютого. Вони перевірятимуть оперативне розгортання Сил реагування Альянсу в Південно-східній зоні пильності НАТО, зосереджуючись на плануванні-здійсненні докризової діяльності, спрямованої на консолідацію союзних сил, розташованих у Румунії та Болгарії. «Стедфаст дарт – 2025» відбуваються одночасно в Румунії, Болгарії і Греції і демонструють, як Альянс діятиме в разі активації статті 4 – консультації з країнами-членами в разі загрози. Румунія бере участь у навчаннях, які імітують реагування військ НАТО на можливий сценарій нападу із залученням близько 1.150 солдатів і військової техніки. У навчаннях беруть участь близько 10 тисяч військовослужбовців з дев’яти країн Альянсу, 17 військово-морських кораблів, 20 літаків і понад 1.500 одиниць військової наземної техніки.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ – Європейський Союз інвестує 200 мільярдів євро в проекти зі штучного інтелекту, – повідомила в Парижі виконавча директорка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Виступаючи на міжнародній зустрічі у французькій столиці, присвяченій цьому сектору, президентка Єврокомісії також говорила про державно-приватне партнерство для мобілізації капіталу, необхідного для розвитку нових технологій. У зустрічі також взяв участь Богдан Іван, міністр економіки та цифровізації в уряді Румунії, який заявив, що Румунія готова зіграти свою роль у проектах, які визначатимуть майбутнє. «Румунія має багато фахівців і багато добре підготовлених компаній у цій галузі, а минулого року вона прийняла Стратегію у сфері штучного інтелекту, яка робить її сумісною з точки зору досліджень з найрозвиненішими країнами світу», – сказав міністр Іван в інтерв’ю кореспонденту Радіо Румунія в Парижі.

ВІДСТАВКА – Президент Румунії Клаус Йоганніс подав у відставку сьогодні, за день до того, як румунський парламент у Бухаресті має розглянути на пленарному засіданні подання опозиційних партій про його імпічмент. Йоганніс оголосив, що його відставка набуде чинності 12 лютого, і сказав, що прийняв це рішення, щоб уберегти Румунію від кризи, яка була б викликана референдумом про його відставку. Йоганніс сказав, що референдум розділив би суспільство. Крім того, ззовні ніхто з партнерів країни не зрозумів би, чому Румунія звільняє свого президента, тим більше, що процедура виборів президента вже розпочалася, пояснив Йоганніс. Другий термін його повноважень сплив 21 грудня 2024 року, але був продовжений Конституційним судом, коли перший тур президентських виборів у листопаді був анульований. Відповідно до закону, обов’язки президента країни перебере на себе голова Сенату, який тимчасово виконуватиме обов’язки президента до обрання нового президента на конституційних виборах. Наразі Сенат Румунії очолює лідер НЛП Іліє Боложан. Тимчасовий виконувач обов’язків президента Румунії може видавати закони, звертатися до Конституційного суду з проханням про їх перегляд, призначати і звільняти міністрів, а також виконувати функцію головнокомандувача збройних сил. Він не може розпускати парламент, ініціювати референдуми або призначати іншого прем’єр-міністра.

РЕАКЦІЇ НА ВІДСТАВКУ – Опозиційні партії в бухарестському парламенті, які ініціювали процедуру відсторонення від посади президента Клауса Йоганніса, привітали його рішення піти у відставку. Дан Тенасе, депутат від Альянсу за об’єднання румунів, заявив, що Клаус Йоганніс незаконно обіймав найвищу посаду в державі і що румуни більше не хочуть його. Також від опозиції лідерка Союзу «Рятуйте Румунію» Елена Ласконі заявила, що відставка Клауса Йоганніса не дає відповіді на питання про скасування минулорічних президентських виборів, і що все ще потрібні фундаментальні зміни у відносинах між громадянами та державними інституціями. Від імені правлячої коаліції мер міста Клуж-Напока (північний захід) Еміль Бок заявив, що відставка була кращою, ніж тимчасове відсторонення, яке ускладнило б ситуацію як всередині країни, так і авторитет Румунії за кордоном. Зі свого боку, мер міста Крайова (південний захід) від СДП Ольгуца Васілеску підкреслила, що коаліція вважає за краще, щоб на президентських виборах переміг колишній лідер НЛП Крін Антонеску. Вона сказала, що відставка Клауса Йоганніса була мудрим рішенням, яке дозволило уникнути запуску процесу призупинення повноважень і організації референдуму.

ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав у понеділок укази про оприлюднення Закону про Державний бюджет на 2025 рік та Закону про Державний бюджет соціального забезпечення. Вони були схвалені минулого тижня на спільному пленарному засіданні парламенту. Бюджет побудований на економічному зростанні в 2,5% і дефіциті бюджету в 7% ВВП. Міністр фінансів Танцош Барна заявив на спільному пленарному засіданні парламенту, що державний бюджет на 2025 рік є «тверезим» і базується на розумному зростанні доходів, «без перебільшень». Він зазначив, що Закон про державний бюджет соціального забезпечення передбачає «насамперед пенсійні виплати».

МВФ – Делегація Міжнародного валютного фонду завершила переговори в Бухаресті з представниками основних інституцій, відповідальних за монетарну та фіскальну політику Румунії. Це була не оціночна, а лише інформаційна місія, і прем’єр-міністр Марчел Чолаку передав експертам МВФ зобов’язання виконавчої влади утримувати бюджетний дефіцит у межах 7% ВВП та впроваджувати реформи, передбачені Національною програмою реформ. МВФ опублікував свої останні прогнози щодо розвитку румунської економіки восени минулого року, коли він оцінив дефіцит на рівні, встановленому урядом – 7% – до кінця 2025 року. Однак оцінки Фонду є більш оптимістичними як з точки зору економічного зростання – 3,3%, порівняно з 2,5%, розрахованими владою в Бухаресті, – так і з точки зору інфляції, розрахованої на рівні 3,6%, що нижче встановленого урядом цільового показника в 4,4%. Зі свого боку, представники Світового банку привітали план реформ уряду та увагу, яку він приділяє інвестиціям, зазначивши, що Румунія є сильним і стійким партнером.

БОЙКОТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що має бути прийняте законодавство, яке гарантуватиме, що всі товари в універмагах матимуть однакову торгову націнку. В онлайн-пості він показав, які румунські продукти він купував за день до бойкоту супермаркетів, оголошеного сьогодні прихильниками колишнього кандидата в президенти Келіна Джорджеску. 800 000 румунів працюють у більш ніж 4 500 універмагах країни, які сплачують 13% державних доходів у вигляді податків. Більше того, за даними Міністерства сільського господарства, 70% товарів у румунських магазинах – румунського виробництва. Раніше цього місяця покупці в кількох балканських країнах приєдналися до масштабного бойкоту супермаркетів на тлі зростання цін на продукти харчування. Протести, що почалися в Хорватії, поширилися на Боснію, Чорногорію та Сербію.

НАСИЛЬСТВО – П’ятеро людей були доставлені на допит після 15 обшуків, які румунська поліція провела сьогодні в повітах Ільфов, Прахова, Бузеу і Арджеш у справі про конфлікт в Урзічень, недалеко від столиці Бухареста, в якому загинули двоє людей. Після серії рейдів у Брашовському повіті (в центрі країни) сьогодні були знайдені ще дев’ять осіб, які мають бути допитані. Міністр внутрішніх справ Кеталін Предою звернув увагу на необхідність залучення кількох державних структур до боротьби з організованою злочинністю та ліквідації кланів злочинного світу. За його словами, хоча за останні роки були ліквідовані сотні організованих злочинних угруповань, вони відроджуються, і на вирішення цієї проблеми можуть піти роки. Наприкінці минулого тижня двоє людей загинули і п’ятеро були поранені в результаті перестрілки за участю понад 25 осіб, членів двох сімей з Урзічень і Прахова. Мотивом, схоже, стали стосунки між двома молодими людьми.

НЕРУХОМІСТЬ – Наступного тижня Сенат Румунії проведе зустріч з представниками сектору нерухомості, нотаріусами та Національним кадастровим агентством. Парламентарії хочуть внести в законодавство норми, які краще захистять людей, які купують житло у забудовників. Наразі на розгляді парламенту перебувають три законопроєкти. Цей крок був зроблений після того, як сотні потерпілих у справі  Nordis вимагали змін до законодавства у цій сфері. У справі колишня депутатка Парламенту від Соціал-демократичної партії Лаура Вікол, її чоловік Владімір Чорбе, головний акціонер групи Nordis, та троє інших осіб були взяті під варту. Розслідування спрямоване проти осіб і фірм, звинувачених у тому, що вони зібрали понад 195 мільйонів євро з клієнтів, не передавши їм їхні квартири.

ВИБОРИ – Понад 2 000 румунів, які мають право голосу і проживають або перебувають за кордоном, зареєструвалися на веб-сайті Постійного виборчого органу, щоб проголосувати поштою на президентських виборах у травні. Кінцевий термін для реєстрації в Реєстрі виборців як закордонного виборця поштою – 20 березня. За офіційними даними, найбільше заявок на цей вид голосування надійшло від румунів, які проживають у Німеччині, Великобританії, Швейцарії, Франції та Іспанії. Президентські вибори в Румунії знову відбудуться 4 і 18 травня, після того, як попередні вибори, заплановані на грудень минулого року, були анульовані Конституційним судом через порушення виборчого процесу.

112 – Понад 100 державних установ та приватних компаній у Румунії будуть підсвічені червоним кольором у вівторок, щоб відзначити Європейський день екстреного виклику 112. Спеціальна телекомунікаційна служба, ініціатор цієї символічної візуальної ініціативи, заявляє, що хоче привернути увагу до важливої ролі єдиного номера екстреної допомоги та заохотити громадян відповідально ним користуватися. Зловживання номером 112 може поставити під загрозу швидке втручання спеціалізованих бригад там, де це дійсно необхідно, кажуть у Спеціальна телекомунікаційна служба. У 2024 році завдяки зусиллям СТС спільно з органами реагування (поліцією, інспекцією надзвичайних ситуацій, швидкою допомогою, жандармерією та гірськими рятувальниками), а також державними партнерами та приватними телекомунікаційними операторами, кількість неекстрених викликів зменшилася майже на мільйон порівняно з попередніми роками. Оператори служби екстреної допомоги 112 обробили понад 9,7 мільйона викликів, з яких 60,45% були екстреними, повідомляє Спеціальна телекомунікаційна служба.

ЗАРУЧНИКИ – Зовнішній вигляд ізраїльських заручників, звільнених в суботу в Газі терористами ХАМАСу, викликає в пам’яті образи в’язнів нацистських концтаборів, заявила асоціація сімей заручників. Президент Ісаак Герцог засудив те, що він назвав «злочином проти людяності», а прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху попередив, що Ізраїль відповість. За повідомленням кореспондента Радіо Румунія, ізраїльська громадськість була шокована, побачивши перед собою три скелети, які виглядали так, ніби вони втекли з концтабору, кожен із заручників втратив понад 20 кг своєї початкової ваги. Коли вони прибули до Ізраїлю, всі троє повідомили, що їх утримували більшу частину часу в тунелях, вони недоїдали і їх піддавали фізичним і психологічним тортурам. У суботу Ізраїль звільнив 183 палестинців, причому CNN коментує, що деякі з них виглядали надзвичайно слабкими, а одного з них довелося виносити на ношах, оскільки він не міг стояти. Ізраїльську тюремну систему критикують за те, що в’язні нібито голодують.

РЕГБІ – Збірна Румунії кваліфікувалася на чемпіонат світу 2027 року після перемоги над Бельгією 31-14 в суботу ввечері в Монсі на чемпіонаті Європи з регбі 2025 року, забезпечивши собі десяту участь у чемпіонаті світу, пропустивши лише один турнір (2019 рік), коли вони були виключені за використання недозволеного гравця у відбіркових матчах. У своєму дебютному матчі на Чемпіонаті Європи з регбі-2025 Румунія розгромила Німеччину з рахунком 48-10 у Бухаресті. Останній матч румуни проведуть 15 лютого проти Португалії на власному полі. Національна збірна з регбі очолює турнірну таблицю з 9 очками, за нею йдуть Португалія, Німеччина та Бельгія. Дві перші команди кваліфікуються на чемпіонат світу 2027 року.

ЗОВНІШНЯ РОЗВІДКА – Служба зовнішньої розвідки зробила значний внесок у виконання національних стратегічних цілей та зобов’язань, взятих на себе Румунією в союзницькому та європейському форматах, заявив у суботу президент Клаус Йоганніс у посланні з нагоди 35-ї річниці створення Служби зовнішньої розвідки. За словами президента, інформація і сигнали, передані з різних вимірів національної безпеки, стали основою для прийняття важливих рішень румунської держави і стратегічного управління дедалі складнішими викликами безпеці, в рамках зусиль з перетворення Румунії на стійку державу, здатну протистояти дифузним і непередбачуваним викликам. Серед іншого, незаконна війна Росії в Україні, гібридні підривні дії Росії в Румунії і на всьому європейському континенті, збереження класичних безпекових ризиків, таких як кібер-тероризм, тероризм, ворожа розвідувальна діяльність, продовжують генерувати виклики в безпековому середовищі на міжнародному і національному рівнях і формувати роботу Служби зовнішньої розвідки разом з іншими установами системи національної безпеки, додав Йоганніс. Він ствердив, що важливо зміцнювати міжвідомчу співпрацю і співпрацю із зовнішніми партнерами, щоб підвищити здатність румунської держави ефективно реагувати на численні виклики безпеці, з наголосом на гібридні загрози.

МВФ – Делегація Міжнародного валютного фонду завершила переговори в Бухаресті з представниками основних інституцій, відповідальних за монетарну та фіскальну політику Румунії. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку передав експертам МВФ зобов’язання виконавчої влади утримувати дефіцит бюджету в межах 7% ВВП та впроваджувати реформи, передбачені Національною програмою реформ. МВФ опублікував свої останні прогнози щодо розвитку румунської економіки восени минулого року, коли він оцінив дефіцит на тому ж рівні, що й урядовий дефіцит у 7% до кінця 2025 року. Оцінки Фонду є більш оптимістичними як щодо економічного зростання – 3,3% порівняно з 2,5%, передбаченими владою в Бухаресті, – так і щодо інфляції, розрахованої на рівні 3,6%, що нижче за цільовий показник 4,4%, встановлений урядом.

ЗАРПЛАТНЯ – Румунія, Литва, Болгарія та Польща мали найвищі середньорічні темпи зростання мінімальної заробітної плати в ЄС у період з січня 2015 року по січень 2025 року, повідомляє Euronews. Згідно з даними Євростату, вони зафіксували зростання від 10% до 14%. Натомість найнижчі середньорічні темпи зростання мінімальної заробітної плати в ЄС були у Франції (2,1%) і на Мальті (2,9%). 22 з 27 країн-членів ЄС встановили національні мінімальні зарплати, виняток становлять Данія, Італія, Австрія, Фінляндія, Італія та Швеція. Щомісячна мінімальна заробітна плата значно відрізняється в різних країнах-членах ЄС: Люксембург, Ірландія, Нідерланди, Німеччина, Бельгія та Франція є країнами, де мінімальна заробітна плата перевищує 1 500 євро на місяць, тоді як Хорватія, Греція, Мальта, Естонія, Чехія, Словаччина, Румунія, Латвія, Угорщина та Болгарія мають найнижчий рівень мінімальної заробітної плати – нижче 1 000 євро на місяць.

ІГРИ НЕСКОРЕНИХ – Команда поранених військовослужбовців представлятиме Румунію на цьогорічних Іграх Нескорених у Ванкувері та Вістлері 2025. Ігри Нескорених – це міжнародні спортивні змагання, які вперше відбулися у 2014 році і мають на меті підвищити обізнаність громадянського суспільства про вдячність бійцям, які отримали поранення під час військових дій. Цьогорічні змагання відбудуться з 8 по 16 лютого у Ванкувері та Вістлері, Канада, і зберуть понад 500 учасників з 23 країн світу. Делегацію, яка супроводжуватиме румунську команду в Канаді, очолить директор Генштабу, генерал-майор Валентин Бринзей.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Парламент Румунії  на пленарному засіданні у середу ввечері прийняв законопроєкти про державний бюджет та бюджет державного соціального страхування на 2025 рік. Бюджет базується на економічному зростанні у 2,5% та дефіциті бюджету у 7% ВВП, що, за словами міністра фінансів Танцоша Барни, відповідає умовам підтримки розвитку через рекордні інвестиції, забезпечення виплати зарплат та пенсій, захисту вразливих верств населення та відновлення рівноваги у фінансах країни.

УРЯД – Коаліційний уряд провів сьогодні своє перше засідання після прийняття цьогорічного державного бюджету. На порядку денному кабінету міністрів було затвердження кількох інвестиційних проєктів, спрямованих на “зелений” перехід, вартістю майже 90 мільйонів леїв (близько 18 мільйонів євро), обговорення цьогорічних пріоритетів у рамках Програми місцевого розвитку ім. Ангела Саліньї, а також затвердження формули розрахунку мінімальної базової заробітної плати, з урахуванням тенденцій інфляції та продуктивності праці, відповідно до положень європейською директиви у цій галузі. З початку року мінімальна заробітна плата брутто в Румунії становить 4050 леїв (близько 810 євро), а нова формула розрахунку має забезпечити передбачуваність динаміки доходів працівників.

СКОРОЧЕННЯ – Чисельність парламентських державних службовців буде скорочена на 400 посад після того, як Палата депутатів, нижня плата румунського парламенту, схвалила в середу рішення про реорганізацію свого робочого апарату. Скорочення будуть проведені від Канцелярії голови Палати депутатів та офісів членів Постійного бюро до різних департаментів та управлінь палати. За словами керівництва Палати депутатів, скорочення на 240 посад призведе до щорічної економії в розмірі 35 мільйонів леїв (близько 7 мільйонів євро). Нещодавно Сенат прийняв аналогічне рішення про скорочення майже 200 посад, незважаючи на протести з боку працівників. Керівна коаліція посилається на необхідність скорочення витрат з метою обмеження бюджетного дефіциту, в той час як опозиція критикує відсутність прозорості та порушення законодавства.

ІМПІЧМЕНТ – У середу ввечері Партія молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, з третьої спроби зареєструвала в парламенті пропозицію про усунення президента Клауса Йоганніса з поста в порядку імпічменту. Цей крок був зроблений після двох невдалих спроб внести це питання до порядку денного парламенту через процедурні недоліки. Якщо цього разу всі юридичні процедури будуть дотримані, керівництво парламенту скличе спільне пленарне засідання обох палат для голосування. 21 грудня минулого року мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін Клауса Йоганніса, але після скасування президентських виборів його перебування на чолі країни було продовжено до обрання нового глави держави.

ВІЗИТ – Румунія продовжить надавати всю необхідну підтримку як країна, що приймає Бойову групу НАТО в Румунії, –  сказав у четвер міністр оборони Ангел Тилвер французькому міністру з європейських справ Бенджаміну Хаддаду. Переговори в Бухаресті були зосереджені на співпраці в рамках НАТО, зокрема на посиленні Бойової групи НАТО в Румунії, де Франція є рамковою країною. У середу Бенджаміна Хаддада також прийняв міністр закордонних справ Еміль Гурезяну. Французький міністр перебував з дводенним візитом у Бухаресті, щоб висловити солідарність своєї країни з Румунією, яка зазнає іноземного кібернетичного втручання у внутрішні справи. Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ Франції. Французька служба з питань захисту від іноземних цифрових перешкод – VIGINUM, стверджує у звіті, який цитує паризький кореспондент Радіо Румунія, що такі дії порушили нормальний перебіг президентських виборів в Румунії наприкінці минулого року.

РАБСТВО – Іспанська поліція звільнила 52 громадян Румунії, яких утримували в напіврабстві на плантації в регіоні Севільї. Умови, в яких вони жили і працювали, були описані владою як такі, що “важко собі уявити”. Відповідальне угруповання складалася з чотирьох румунів і займалося залученням громадян Румунії до сільськогосподарських робіт, переважно для збору апельсинів і оливок. Підозрювані вербували працівників за допомогою оголошень, розміщених у соціальних мережах, обіцяючи високий заробіток, пристойне житло та безкоштовний транспорт. Після прибуття до Іспанії у них конфіскували документи, що посвідчують особу, під приводом укладання договору про надання соціальних послуг, хоча розслідування виявило, що жоден із 52 румунів не був зареєстрований для отримання цих пільг. Заробітна плата, яку вони отримували, також була набагато нижчою за обіцяну, оскільки румуни працювали від світанку до заходу сонця. Особи виправдовували зменшену суму необхідністю покрити борги робітників за житло і транспорт. Жертвам погрожували насильством, якщо вони звертатимуться до органів влади. Члени угруповання були заарештовані співробітниками поліції в Андалусії, а 52 жертви зараз перебувають під захистом іспанських соціальних служб.

РОБОТА – Румуни є одними з найбільш працьовитих громадян Європи. Принаймні це випливає з опублікованого сьогодні дослідження Євростату. Таким чином Бухарест та навколишній повіт Ільфов має найвищий показник інтенсивності праці серед усіх європейських регіонів. За ними йдуть Зальцбург і Тіроль в Австрії з аналогічними показниками, Братислава в Словаччині, а на п’ятому місці знову північно-східний регіон Румунії, де лише 1,7% домогосподарств мають низьку інтенсивність праці. Інтенсивність праці визначається кількістю годин, фактично присвячених роботі. Дані Євростату також показують, що найвищий показник низької інтенсивності праці спостерігається в домогосподарствах на французьких територіях за межами континентальної Європи, у Французькій Гвіані та Реюньйоні. У Французькій Гвіані, наприклад, майже 42% домогосподарств мають цю характеристику. За нею йдуть два регіони в Німеччині, такі як Бремен, з майже 23%, а також регіони в Бельгії та Італії з аналогічними показниками.

ПРАВОСУДДЯ – Дві медсестри постали перед судом у справі про пожежу, що спалахнула в листопаді 2020 року у відділенні анестезії та інтенсивної терапії П’ятра-Нямецької повітової лікарні швидкої допомоги, в результаті якої загинули дев’ять осіб. Їм були пред’явлені звинувачення у необережному знищенні або пошкодженні майна, що призвело до катастрофи, і недотриманні правил охорони здоров’я та безпеки на робочому місці. Дві медсестри нібито не вжили необхідних заходів, щоб винести з палати або загасити свічку, що горіла на тумбочці пацієнта, який перебував в агонії. Цим вони нібито порушили низку правил охорони здоров’я та безпеки праці, пожежної безпеки та належної практики надання медичної допомоги.

ФЕЙК – Міністерство національної оборони Румунії спростовує повідомлення в ЗМІ про те, що кілька солдатів Сил спеціальних операцій брали участь у приватних охоронних місіях в Африці. Жоден румунський військовослужбовець не брав за власний рахунок для участі в таких місіях, – повідомив інтернет-виданню PressOne речник міністерства генерал-майор Константін Спину. Він зазначив, що в період 2022-2024 років лише один військовослужбовець Сил спеціальних операцій перебував у неоплачуваній відпустці з об’єктивної причини, не пов’язаної з темою статті. За даними вищезгаданого видання, у 2023 році Хораціу Потра, найманець з оточення кандидата в президенти сувереністів Келіна Джорджеску, нібито взяв близько 1 000 румунів воювати в Конго, в тому числі десятки солдатів з елітних структур, резервістів зі спецпідрозділів, колишніх комбатантів Французького легіону, співробітників спецслужб і людей зі спеціальних підрозділів поліції.

ГАЗА – Сектор Газа є невід’ємною частиною майбутньої палестинської держави,- заявив у середу Європейський Союз у відповідь на заяви президента США Дональда Трампа напередодні про перехід цієї території під контроль  США. Брюссель залишається твердо прихильним рішенню про дві держави – єдиному шляху до міцного миру для ізраїльтян і палестинців, – заявив речник ЄС. Плани глави Білого дому переселити палестинців, які проживають на охопленій війною території, до Йорданії або Єгипту викликали лавину протестів по всьому світу. Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон та його єгипетський колега Абдель Фаттах ас-Сісі попередили, що будь-яке насильницьке переміщення палестинців зі Смуги Гази і Західного берега річки Йордан буде серйозним порушенням міжнародного права і серйозним дестабілізуючим фактором для Єгипту та Йорданії, куди їх можуть відправити.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Державний бюджет Румунії на 2025 рік обговорюється Палатою депутатів та Сенатом після того, як 1 лютого його затвердив коаліційний уряд. Це бюджет розвитку, – сказав міністр фінансів Танцош Барна, – з рекордними коштами, виділеними на інвестиції і планами щодо скорочення державних витрат. Він озвучив основні цифри, на яких ґрунтується цьогорічний бюджет: економічне зростання на 2,5% та середня інфляція на рівні 4,4%. Головною метою уряду є скорочення бюджетного дефіциту до 7%, не враховуючи, однак, підвищення податків.

ДОВКІЛЛЯ – Міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт заявив в інтерв’ю Радіо Румунія, що Система “гарантія-повернення тари” досягла своїх основних цілей за перший рік роботи. Наступним кроком у 2025 році, за словами міністра, є те, щоб система стала звичним явищем у всіх румунських громадах. Мірча Фекєт також повідомив, що в січні цього року було повернуто понад 340 мільйонів ПЕТ-пляшок, скляних пляшок та алюмінієвих банок, а також було введено в експлуатацію близько 80 нових автоматичних пунктів збору тари.

ЗУСТРІЧ  – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся сьогодні з послами країн-членів Європейського Союзу, акредитованими в Бухаресті. Зустріч була організована польським головуванням у Раді Європейського Союзу, – йдеться у прес-релізі. Польща перейняла від Угорщини ротаційне головування в Раді Європейського Союзу 1 січня 2025 року на шестимісячний період, у складному геополітичному контексті, з пріоритетами європейської безпеки, підтримки України та зміцнення європейської економіки.

ПРАВОСУДДЯ – Апеляційний суд Бухареста сьогодні обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 30 днів екс-голові  комітету з питань правової політики Палати депутатів від Соціал-демократичної партії  (СДП) Лаурі Вікол та її чоловіку Владіміру Чорбе, головним акціонерам компанії Nordis. Рішення суду, прийняте в середу ввечері, не є остаточним, але підлягає виконанню. Прокуратура стверджує, що протягом 2019-2024 років лідери угруповання збирали гроші з десятків фізичних та юридичних осіб як авансові платежі за придбання квартир і паркомісць, при цьому квартири та паркомісця так і не переходили у власність покупців. Були також випадки, коли одна і та ж квартира продавалася кільком покупцям, кажуть слідчі. Прокуратура звинувачує засновників компанії в розкраданні понад 195 мільйонів євро. Гроші, зібрані фірмами Nordis, нібито використовувалися головними акціонерами в особистих цілях. Серед інших звинувачень – відмивання грошей, ухилення від сплати податків, шахрайство з особливо тяжкими наслідками, ухилення від сплати податків, зборів або внесків, а також шахрайське нарахування податків, зборів або внесків. Йоана Бесеску, старша дочка колишнього президента Траяна Бесеску та колишня депутатка СДП Андрея Косма також дали показання в рамках розслідування фактів їхньої причетності до справи Nordis в якості нотаріусів. Загальна сума привласнених коштів перевищує 70 мільйонів євро.

ВІДСТАВКА – Ніколає Чуке, колишній лідер Націонал-ліберальної партії та екс-кандидат цієї політичної сили у президенти на виборах восени минулого року, оголосив у середу про своє рішення піти у відставку з посади сенатора Румунії. Він не пояснив причину такого рішення. “Настав час публічно оголосити про своє рішення піти у відставку з посади сенатора румунського парламенту. З поваги до моїх колег-лібералів, це рішення, про яке я раніше повідомив керівництву НЛП. Я хотів би, щоб цей жест був сприйнятий як природний, враховуючи, що я прийшов на цю посаду завдяки підтримці Націонал-ліберальної партії”, – написав Чуке в короткому повідомленні, опублікованому на своїй сторінці в Facebook.

ТЕНІС – Світ тенісу відреагував на заяву румунської тенісистки Сімони Галеп про завершення професійної спортивної  кар’єри, зроблену у вівторок ввечері в Клуж-Напоці (північний захід) після поразки в першому колі турніру Transylvania Open. Організатори турніру Великого шолома на Ролан Гаррос, який Галеп виграла у 2018 році, написали повідомлення на платформі X: «Наша чемпіонка 2018 року, Сімона Галеп, оголосила про завершення кар’єри. Ми бажаємо тобі всього найкращого в наступному розділі життя, Сімона!». Організатори Вімблдонського турніру також прокоментували заяву румунки: «Наша чемпіонка 2019 року в одиночному розряді @Simona_Halep завершила професійну тенісну кар’єру – ми бажаємо їй всього найкращого після завершення спортивної кар’єри!».

ЕНЕРГЕТИКА – Литва, Латвія та Естонія готуються до суботи, коли вони мають від’єднатися від російської електромережі, назавжди розірвавши свої енергетичні зв’язки з Москвою, що збереглися з радянських часів. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прибуде до столиці Литви Вільнюса на символічну церемонію. Хоча Литва, Латвія і Естонія є членами ЄС і НАТО з 2004 року, підготовка до інтеграції в європейську електромережу затягнулася на кілька років через численні технічні та фінансові проблеми і необхідність диверсифікації джерел постачання. Від’єднання від російської енергосистеми стало ще більш нагальним після вторгнення РФ в Україну.

КОМІСАР ЄС – У вівторок у Бухаресті чинний президент Румунії Клаус Йоганніс обговорив з виконавчою віце-президенткою Європейської комісії Роксаною Минзату роль освіти у боротьбі з дезінформацією і маніпуляціями та зміцненні демократичної стійкості європейських суспільств. Роксана Минзату, відповідальна в Єврокомісії за соціальні права і зайнятість, наголосила на необхідності інвестицій в базові навички, технічну і професійну освіту.

БЮДЖЕТ – Проект закону про державний бюджет на 2025 рік та проект закону про бюджет державного соціального страхування обговорювалися у вівторок у парламентських комітетах у Бухаресті. У середу Сенат і Палата депутатів зберуться на пленарне засідання, щоб обговорити ці два законопроекти. Фінальне голосування заплановане на четвер. Очікується, що дебати та голосування в парламенті будуть досить спокійними, оскільки більшість матиме правляча коаліція СДП-НЛП-ДСУР. Проект бюджету на цей рік, який  базується на економічному зростанні в 2,5% і дефіциті бюджету в 7% ВВП, був схвалений виконавчою владою в суботу. «Це скромний бюджет, який базується на зваженому прогнозі. Це збалансований бюджет, окрім інвестицій, ми маємо достатньо коштів для виплати зарплат і пенсій», — сказав міністр фінансів Танцош Барна.

СВІТОВИЙ БАНК – Румунія є «політично та економічно безпечною і стабільною країною», орієнтованою на інвестиції та реформи, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку у вівторок під час зустрічі з представниками Світового банку в Бухаресті, додавши, що наша країна є регіональною опорою безпеки та економічної стабільності для Європи і для стратегічного партнерства зі США. Згідно із заявою, зробленою виконавчим директором, Бухарест розглядає Світовий Банк як партнера в досягненні своїх цілей і продовжує покладатися на фінансування та експертизу, що надаються групою. Під час зустрічі були проаналізовані проекти у сфері охорони здоров’я та управління надзвичайними ситуаціями, розроблені у партнерстві. Представники Світового банку привітали план реформ Уряду та фокус на інвестиціях, зазначивши, що Румунія є сильним і стійким партнером. «Я впевнений, що разом ми продовжимо реалізацію поточних проектів і розширимо портфель новими інвестиціями в енергетику, зелений перехід, інфраструктуру та інші сфери з потенціалом зростання», – сказав Юджин Ругенат, виконавчий директор Світового Банку. Представники установи також високо оцінили підтримку Румунії сусіднім Республіці Молдова та Україні та її внесок у забезпечення стабільності в регіоні.

ЗУСТРІЧІ – Президент Румунії Клаус Йоганніс наголосив у вівторок на зустрічі з виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Роксаною Минзату, відповідальною за соціальні права та навички, якісні робочі місця та професійну підготовку, важливу роль освіти у боротьбі з дезінформацією та маніпуляціями, а також у зміцненні демократичної стійкості європейських суспільств. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, серед тем, які були включені до порядку денного дискусій у Бухаресті, були соціальний вимір політики Європейського Союзу, підвищення глобальної конкурентоспроможності ЄС, стратегія ЄС у сфері готовності та стійкості до викликів, підходи ЄС до освіти та залучення румунської системи освіти до європейського контексту. Виконавчий віце-президент Єврокомісії, у свою чергу, представила основні пріоритети нової комісії, зокрема, у сфері зайнятості, соціальних прав та освітніх програм, що фінансуються ЄС у Румунії, а також готовності до кризових ситуацій. У понеділок та вівторок у Бухаресті Роксана Минзату також обговорила з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку, спікером Сенату Іліє Боложаном та головою Палати депутатів Чіпріаном Шербаном основні європейські та національні пріоритети, зосередивши увагу на освіті, ринку праці, соціальній згуртованості та управлінні європейськими фондами.

ОБОРОНА – Європейська оборона без Сполучених Штатів не спрацює, – заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте після неформальної зустрічі європейських лідерів з питань оборони в Брюсселі. Марк Рютте підкреслив важливість партнерства між НАТО і ЄС, наголосивши на трансатлантичному зв’язку як фундаменті європейської безпеки. Колишній прем’єр-міністр Нідерландів також закликав до збільшення оборонних витрат і військового виробництва. Президент Румунії Клаус Йоганніс, серед іншого, заявив, що оборонні галузі країн-членів ЄС повинні набагато тісніше співпрацювати, і підтвердив, що Румунія не підтримує ідею окремої європейської оборони.

ЦЕРКВА – Румунська Православна Церква святкує сьогодні 100-річчя з дня свого піднесення до рангу Патріархату. За словами Патріарха Даниїла, «цей ювілей є не тільки святкуванням минулого, але й закликом бути вдячними нашим предкам і роздумами про роль нашої Церкви в житті румунського народу. Протягом 100 років свого існування Румунський Патріархат був незгасним факелом віри та національної єдності». У свою чергу, глава держави Клаус Йоганніс зазначив, що столітній ювілей Румунського Патріархату є моментом історичної важливості для всієї Румунської Православної Церкви, а також для віруючих в країні та в діаспорних громадах. Фахівці нагадують, що Румунський Патріархат був заснований 4 лютого 1925 року, в історичному контексті, позначеному Великим об’єднанням 1918 року, яке об’єднало всі історичні румунські провінції в єдину унітарну державу.

ДОПОМОГА – Європейський Союз у вівторок виділив новий фінансовий пакет у розмірі 250 мільйонів євро на допомогу Республіці Молдова у 2025 році щодо «енергетичного шантажу» з боку Москви після того, як вона припинила постачання російського газу до сепаратистського регіону Придністров’я, повідомляє AFP. «Сьогодні ми робимо вирішальний крок, щоб (…) допомогти Молдові відновити контроль над своєю енергетичною долею», – заявила в соціальних мережах комісар ЄС з питань розширення Марта Кос, яка перебуває з офіційним візитом в Кишиневі. У тій же соціальній мережі президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн засудила «енергетичний шантаж» Москви, пообіцявши запропонувати колишній радянській республіці «повну інтеграцію в енергетичний ринок ЄС, відокремивши її від Росії». Після початку війни в сусідній Україні, Республіка Молдова засудила «гібридну війну», організовану Кремлем, яка складається з енергетичної кризи, дезінформації та втручання у вибори. Кишинів зіткнувся з проблемою припинення поставок «Газпрому» через Україну до Придністров’я після закінчення терміну дії транзитного контракту між Києвом і Москвою.

ЗУСТРІЧ – Європа повинна взяти на себе більшу відповідальність за власну оборону, щоб зміцнити нашу стратегічну стійкість, – заявив у понеділок президент Румунії Клаус Йоганніс. Глава румунської держави бере участь у неформальній зустрічі лідерів ЄС з питань оборони, яка проходить сьогодні в Брюсселі. Президент Клаус Йоганніс  говорив про необхідність адекватного фінансування, не тільки з точки зору виділення більшої кількості грошей, але й з точки зору ефективного використання інструментів, які ми вже маємо. Що стосується оборони, президент Румунії наголосив на необхідності взаємодоповнюваності між Європейським союзом та НАТО. На зустрічі також обговорюватиметься важливість трансатлантичних відносин і Стратегічного партнерства між ЄС і США, відносин між ЄС і Великою Британією і оборонних партнерств Європейського союзу. Дискусії також спрямовані на визначення основних принципів, необхідних для розробки і прийняття програмного документа про майбутнє європейської оборони – «Білої хартії», яка має бути розроблена Європейською комісією в першій половині 2025 року.

КОШТИ – Залучення європейських коштів для фінансування соціальних проектів на користь румунських громадян, захист прав та підвищення кваліфікації румунських працівників – теми сьогоднішньої зустрічі прем’єр-міністра Марчела Чолаку з Роксаною Минзату, виконавчим віце-президентом Європейської комісії, відповідальною за соціальні права, навички, якісні робочі місця та професійну підготовку. Під час свого першого офіційного візиту в Бухаресті в понеділок та вівторок, Роксана Минзату підкреслила свою готовність допомогти румунській адміністрації залучити якомога більше європейського фінансування. Під час переговорів обидва посадовці також згадали про дебати, що відбуваються на європейському рівні, щодо посилення готовності ЄС до надзвичайних ситуацій. У цьому контексті глава румунської виконавчої влади зазначив, що Бухарест повинен бути частиною цих дебатів, враховуючи внесок румунських фахівців в управління такими ситуаціями, як пожежі та повені. У вівторок Роксана Мунзату зустрінеться з Президентом Клаусом Йоганнісом та проведе переговори з спікером Сенату Іліє Боложаном та спікером Палати депутатів Чіпріаном Шербаном.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Проект бюджету Румунії на 2025 рік знаходиться в парламенті, де його обговорюватимуть за надзвичайною процедурою. Очікується, що дебати та голосування будуть спокійними, оскільки депутати правлячих коаліційних партій cкладають більшість. Прийнятий виконавчою владою наприкінці минулого тижня, проект бюджету Румунії на цей рік базується на економічному зростанні в 2,5%, середній інфляції в 4,4% і дефіциті в 7% ВВП. За словами міністра фінансів Танцоша Барни,  бюджет ставить наголос на інвестиції, з рекордними асигнуваннями в 150 млрд леїв (близько 30 млрд євро).

МВФ – 3-7 лютого Бухарест відвідає місія Міжнародного валютного фонду. Команда МВФ зустрінеться з представниками нового румунського уряду та Національного банку Румунії, щоб проаналізувати останні фінансові та економічні події та оновити макроекономічні прогнози. Наразі Румунія не має фінансової угоди з Міжнародним валютним фондом, але МВФ щорічно оцінює розвиток румунської економіки на основі консультацій за статтею IV, які є обов’язковими для всіх країн-членів. Метою консультацій є вивчення фінансово-економічної ситуації на національному рівні та надання загальних рекомендацій щодо грошово-кредитної, фінансової та економічної політики, якої слід дотримуватися для забезпечення стабільності та позитивних дій в економіці країни.

МВС – Міністр внутрішніх справ Румунії Келін Предою провів офіційну зустріч зі своїм болгарським колегою Даніелем Мітовим з нагоди офіційної церемонії запуску спільного патрулювання на болгарсько-турецькому кордоні разом зі своїми колегами з Болгарії, Угорщини та представниками Федерального міністерства внутрішніх справ Австрії. Згідно з прес-релізом, опублікованим Міністерством внутрішніх справ у понеділок, було обговорено двосторонні зобов’язання щодо спільної роботи у вирішенні проблем транскордонної злочинності для захисту зовнішніх і спільних кордонів ЄС. Були розглянуті найважливіші аспекти румунсько-болгарського співробітництва в галузі внутрішніх справ, з наголосом на останні події після скасування внутрішнього прикордонного контролю з 1 січня 2025 року. Кетелін Предою був нагороджений болгарським міністром почесним знаком  «Цінність і заслуги» Міністерства внутрішніх справ Софії за видатні заслуги в розвитку та зміцненні співпраці у сфері безпеки та внутрішніх справ. Він перший міністр внутрішніх справ Румунії, який отримав таку нагороду.

NORDIS – Прокурори з Управління по боротьбі з організованою злочинністю сьогодні проводять десятки рейдів у Румунії та Монако у справі, пов’язаній з особливо тяжкими злочинами – шахрайством з особливо тяжкими наслідками, розкраданням, відмиванням грошей та ухиленням від сплати податків, пов’язаними з тим, що ЗМІ назвала справою з нерухомістю Nordis. Під слідством перебувають близько 70 підозрюваних, фізичних та юридичних осіб. Серед тих, кого заслуховують, – Лаура Вікол, колишня голова юридичного комітету Палати депутатів, та Йоана Бесеску, дочка колишнього президента Румунії Траяна Бесеску, яку викликали до DIICOT для надання пояснень щодо її участі як нотаріуса в бізнесі Nordis. Починаючи з 2018 року, троє підозрюваних нібито ініціювали та створили організовану злочинну групу, яка розробила та впровадила складний злочинний механізм, що полягав у просуванні та розробці проектів нерухомості під прикриттям кількох комерційних компаній, з подальшим отриманням грошей від клієнтів, введенням покупців в оману під час укладання попередніх договорів та договорів купівлі-продажу. Лідери організованої злочинної групи, як стверджується, отримали від клієнтів в якості авансових платежів за двосторонніми обіцянками  купівлі-продажу та договорами купівлі-продажу, суму у понад 957.000.000 леїв (понад 195 мільйонів євро).

ПАРЛАМЕНТ – У Бухаресті спільні постійні бюро Палати депутатів і Сенату відхилили пропозицію сувереністських партій про відсторонення від посади президента Клауса Йоганніса. Члени бюро вважають, що пропозиція не відповідала парламентській процедурі, тобто не була подана одночасно керівництву обох палат. Запит про призупинення повноважень, поданий до парламенту 16 січня, підписав 161 депутат від Партії молодих людей, Альянсу за обєднання румунів, Партії SOS. Другий і останній президентський термін Клауса Йоганніса закінчився в грудні, але Конституційний суд постановив, що він повинен залишатися на посаді до обрання його наступника на нових виборах, після того, як президентські вибори наприкінці листопада були скасовані через зовнішнє втручання. Згідно з Конституцією, у разі вчинення серйозних правопорушень Президент Румунії може бути відсторонений від посади двома палатами Парламенту на спільному засіданні більшістю голосів від 234 депутатів і сенаторів після консультацій з Конституційним судом.

БЮДЖЕТ – Правляча коаліція Румунії мобілізувалася, щоб дебати і голосування в Парламенті щодо бюджету на 2025 рік пройшли згідно з графіком, оголошеним на наступний тиждень, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він висловив переконання, що документ буде прийнятий без жодних проблем у законодавчому органі. Поправки до проєкту бюджету, схваленого в суботу урядом Румунії, можуть бути внесені до понеділка. У вівторок відбудуться засідання комітетів, у середу cпільних бюджетних комітетах, а в четвер закон про державний бюджет і закон про державне соціальне забезпечення будуть винесені на голосування на пленарному засіданні. Завтра Палата депутатів і Сенат проголосують за склад кількох парламентських комітетів.

КАНДИДАТ – Колишній президент Націонал-ліберальної партії Крін Антонеску офіційно став кандидатом від правлячої коаліції Румунії на травневих президентських виборах після того, як його кандидатура була затверджена сьогодні на позачерговому з’їзді Соціал-демократичної партії. Його кандидатура вже була затверджена двома іншими членами коаліції, Націонал-ліберальною партією та Демократичним союзом угорців Румунії. «Залишити країну містичному націоналізму було б непрощенною зрадою майбутнього Румунії. Сьогодні ми зобов’язані постати перед румунами об’єднаними і з чесною альтернативою, ми повинні постати перед румунами з людиною, яка дійсно має президентський профіль, здібною, досвідченою, освіченою, чесною і, перш за все, патріотичною людиною, людиною з твердими принципами, яка знає, як боротися за свої цінності. Ця людина – Крін Антонеску», – заявив лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку. «Ми повинні поважати і захищати наш статус країни ЄС, НАТО, Стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами. Після перемоги на цих виборах у нас є багато справ, які ми повинні зробити. Я вважаю, що велика битва – це не тільки виборча битва, велика битва почнеться після цього, тому що зараз непрості часи», – сказав Крін Антонеску. 15 березня – останній день, коли кандидати можуть подати свої кандидатури на оновлені президентські вибори в Румунії. Перший тур відбудеться 4 травня, і якщо жоден з кандидатів не отримає підтримку більше половини виборців у списку, 18 травня відбудеться другий тур, в якому візьмуть участь перші два кандидати після першого туру.

ПРИКОРДОННИКИ – Румунські прикордонники перевірили понад 260.000 осіб за перший місяць після повного приєднання Румунії до Шенгенської зони, було зафіксовано близько 140 злочинів і понад 100 порушень. Перевірки проводилися вибірково в радіусі 30 кілометрів від кордону. Прикордонники з Орадя (північний захід) виявили понад 80 іноземців без права в’їзду до Шенгенської зони та чотири автомобілі, які перебували в базах даних як такі, що розшукуються для конфіскації. У Джурджу (південь) вилучили товарів на суму 2,5 млн. леїв (близько 500 000 євро) і виявили, серед іншого, понад 320.000 нелегально перевезених сигарет. Понад 1.400.000 сигарет, захованих у вантажівці, завантаженій капустою, також виявили співробітники поліції в Сігету-Мармацієй (північ). Кілька днів тому на автостоянці біля платної станції мосту Калафат-Відін (південь) виявили 15 мігрантів, які не мали при собі жодних документів. Вони не мали при собі документів, необхідних для в’їзду до Шенгенської зони, повідомляє прикордонна поліція.

ТАРИФИ – Уряд Китаю засудив запровадження адміністрацією Трампа 10-відсоткових тарифів на імпорт з Китаю, залишивши при цьому двері відкритими для переговорів зі США, які могли б запобігти поглибленню конфлікту. Пекін оскаржить тарифи у Світовій організації торгівлі і вживе «контрзаходів» у відповідь, заявили міністерства фінансів і торгівлі. У суботу Трамп наказав ввести 25-відсоткові тарифи на канадський і мексиканський імпорт і 10-відсоткові на товари з Китаю, попередивши, що Пекін повинен зупинити потік фентанілу в США. У відповідь на звинувачення Білого дому в тому, що Мексика має «неприпустимі відносини» з наркобандами, президентка Клаудія Шейнбаум назвала ці звинувачення «наклепом» і додала, що її країна готова працювати з США. Вона закликала міністра економіки відповісти тарифними і нетарифними заходами на американські товари. У відповідь на рішення США прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо оголосив про суттєві мита у розмірі 25%.

БЮДЖЕТ – Проект бюджету Румунії на 2025 рік був прийнятий сьогодні урядом і не передбачає змін щодо податків. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, це бюджет розвитку, який передбачає 150 мільярдів леїв (близько 30 мільярдів євро) на інвестиції, що на 30 мільярдів леїв (близько 6 мільярдів євро) більше, ніж минулого року. Державні витрати також будуть скорочені на 0,5 відсоткових пункти, будуть скориговані витрати на персонал і витрати на товари і послуги. Бюджет базується на економічному зростанні у 2,5%, бюджетному дефіциті у 7,04% ВВП та очікуваній середньорічній інфляції у 4,4%. Інвестиції та захист купівельної спроможності громадян є основними координатами державного бюджету, – стверджують урядовці. Серед міністерств, які отримають більше грошей, фігурують міністерства інвестицій, транспорту, освіти та праці, в той час як міністерства культури, сільського господарства, закордонних справ, обидві палати Парламенту та Адміністрація президента отримають менші бюджети, ніж минулого року. Закон про державний бюджет і закон про соціальне страхування були направлені до Парламенту за надзвичайною процедурою, який почне їх обговорення наступного тижня, коли розпочнеться нова сесія.

АРТЕФАКТИ – Віце-президент Європейського парламенту Віктор Негреску закликав до європейського плану дій з повернення чотирьох румунських скарбів, викрадених тиждень тому з виставки в Нідерландах, підкресливши, що крадіжка в Нідерландах повинна розглядатися як злочин проти спільної європейської спадщини. У Нідерландах, де поліція встановила особи і опублікувала фотографії двох з трьох заарештованих підозрюваних – всі троє нідерландці – правоохоронці намагаються з’ясувати, що вони зробили з викраденими артефактами: золотим шоломом з Коцофенешті і трьома дакійськими браслетами. Тим часом, всі артефакти з виставки в музеї Дренца міста Ассен, окрім чотирьох, прибули до Румунії.

РЕЙТИНГ – Міжнародні рейтингові агентства не знизять цього року рейтинг Румунії як країни, не рекомендованої для інвесторів, – заявив міністр фінансів Румунії Танцош Барно. Він категорично виключив таку можливість і висунув як аргументи економічні показники, міцність румунської економіки, бюджет, побудований на 7% ВВП, і відданість уряду цьому проекту. Міністр заявив, що він отримав негативні сигнали від рейтингових агентств, які в останні два місяці погіршили прогноз для Румунії до «негативного». Саме з цієї причини, сказав Барна, уряд взяв на себе зобов’язання стабілізувати бюджетний дефіцит і поступово скорочувати його протягом наступних років. Міністр також повідомив, що візит місії МВФ до Румунії наступного тижня має на меті лише проаналізувати останні події.

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ – У Румунії оголошено стан епідеміологічної тривоги у зв’язку з великою кількістю респіраторних інфекцій. За останні три тижні кількість випадків грипу, вірусних інфекцій та пневмонії перевищила середній показник за попередні сезони. Минулого тижня було зареєстровано майже 134.000 випадків респіраторних інфекцій, з яких 11.000 на грип. Найвищі показники були зафіксовані в столиці Бухаресті та повітах Клуж (північний захід), Брашов (центр), Прахова (південь), Констанца (південний схід), Ясси (північний схід) та Сібіу (центр). Органи охорони здоров’я також повідомили про вісім нових смертей від вірусу грипу – одна з них у дитини віком до 4 років. Кількість людей, які померли від грипу в цьому сезоні, досягла 22. Лікарні ввели обмеження на відвідування, а лікарі радять людям з симптомами грипу дотримуватися правил гігієни, уникати місць масового скупчення людей і залишатися в закритих приміщеннях. Міністерство також рекомендує проводити щоденні перевірки в школах та ізолювати вдома дітей з симптомами захворювання.

ЗВІЛЬНЕННЯ – Ще троє ізраїльських заручників у Газі, всі чоловіки, були звільнені сьогодні угрупованням ХАМАС, майже через 16 місяців після того, як вони були викрадені під час терористичної атаки 7 жовтня 2023 року. Ізраїль, зі свого боку, сьогодні звільнив 182 палестинських затриманих. Це вже четвертий такий обмін з часу припинення вогню в Газі 19 січня. З того часу ХАМАС звільнив 18 заручників. Згідно з угодою, на першому етапі буде звільнено 33 з близько 100 заручників, які досі утримуються в палестинському анклаві. Очікується, що в цей період сторони проведуть переговори про другий етап перемир’я, який передбачатиме виведення ізраїльських військ з Гази. Також сьогодні очікується, що кілька сотень палестинців перетнуть кордон з Єгиптом через щойно відкритий пункт перетину Рафах.

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ – Європа готується до сценаріїв іноземного втручання через соціальні мережі. У п’ятницю виконавча влада ЄС, німецька влада та онлайн-платформи соціальних мереж розпочали так званий «стрес-тест», в якому беруть участь усі основні соціальні мережі – від X та Facebook до TikTok. Європейська комісія зацікавлена в тому, щоб побачити, як ці платформи відреагують на можливі маніпуляції, системні проблеми або інші втручання, які можуть вплинути на вибори в Німеччині 23 лютого. Брюссель розслідує діяльність платформи X, що належить мільярдерові Ілону Маску, яка відкрито підтримує німецьку екстремістську партію AfD і підозрюється в незаконному налаштуванні алгоритмів, щоб зробити свої пости більш помітними.

ТАРИФИ – Від сьогодні товари з Канади та Мексики будуть обкладатися 25-відсотковим митом при ввезенні до Сполучених Штатів, а з Китаю – 10-відсотковим. Президент Дональд Трамп підкреслив, що тарифи є центральним елементом його економічного бачення для США і допоможуть зміцнити економіку. Інформаційні агентства нагадують, що США, Канада і Мексика приєдналися до угоди про вільну торгівлю, підписаної Дональдом Трампом під час його першого терміну на посаді президента, але вона має бути переглянута у 2026 році. Білий дім дав зрозуміти, що застосовує підвищені тарифи через те, що Пекін виробляє і розповсюджує фентаніл – дешевий наркотик, що викликає швидке звикання, а Мексика і Канада дозволяють ввозити його в США. Що стосується Канади, то Дональд Трамп оголосив, що канадська нафта буде обкладатися податком у розмірі 10%, починаючи з 18 лютого. Аналітики попереджають, що через це на американців чекає зростання інфляції та каскадне підвищення цін, оскільки, за даними ББС, 40% сирої нафти на нафтопереробних заводах США імпортується, причому більша її частина – з Канади. У той час як президент США запевнив, що з березня для європейців будуть підвищені тарифи, президент Франції Еммануель Макрон оголосив, що на неформальному саміті європейських лідерів, запланованому на понеділок, він підтримає надання переваги європейським компаніям у спільному виробництві та закупівлях озброєнь.

БЮДЖЕТ – Уряд Румунії завершив усі попередні процедури, щоб зміг завтра прийняти проект державного бюджету на 2025 рік. За словами прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку, новина про завершення роботи над бюджетом призвела до зниження відсоткових ставок, за якими країна запозичує на зовнішніх ринках. Він сказав, що після того, як бюджет буде прийнятий Парламентом, будуть й інші позитивні наслідки. Марчел Чолаку звернув увагу на експорт, який, за його словами, збільшиться цього року більш ніж на 3% в результаті повної інтеграції Румунії в Шенгенську зону. Прем’єр-міністр підкреслив, що добра погода в січні дозволила будівельникам інтенсивно працювати на будівельних майданчиках, особливо на автомагістралях. В результаті, транспортний бюджет був збільшений майже на 20% у порівнянні з минулим роком. Залучення іноземних інвестицій є пріоритетом на цей рік, додав Марчел Чолаку. У зв’язку з цим він повідомив, що одна іноземна компанія висловила намір перенести свій завод з Болгарії до Румунії. Крім того, прем’єр-міністр заявив, що є чіткі ознаки того, що стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами Америки переходить у новий економічний вимір, і що наступного тижня він також проведе переговори з керівниками деяких великих американських інвестиційних фондів.

ВІЗИТ – Румунія підтримувала і продовжуватиме підтримувати Республіку Молдова у підвищенні енергетичної стійкості та допомозі на європейському шляху, – запевнив у п’ятницю міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну під час свого першого офіційного візиту до Кишинева в цій якості. Він був прийнятий президенткою Майєю Санду і провів зустрічі зі своїм молдовським колегою Міхаєм Попшой та спікером Парламенту Ігорем Гросу. Майя Санду та Еміль Гурезяну обговорили зміцнення економічних зв’язків між двома країнами та заохочення румунських компаній інвестувати в Республіку Молдова. Вони також зосередилися на поліпшенні транспортної інфраструктури, включаючи будівництво нових мостів через Прут і прискорення прикордонного руху. Еміль Гурезяну підкреслив, що громадяни Республіки Молдова не самотні перед викликами та енергетичною кризою і можуть розраховувати на підтримку Румунії та інших партнерів: «Дестабілізуючі дії, викликані енергетичною кризою, призвели до більш тісних зв’язків між нами. Ми раді, що Румунія змогла поставити понад 60% енергії для поточних потреб громадян, і зараз триває підготовка високовольтних ліній електропередач. Ми стояли поруч з Молдовою і будемо продовжувати це робити», – підсумував Еміль Гурезяну.

АРТЕФАКТИX – Міністр юстиції Румунії Раду Марінеску попросив свого нідерландського колегу Давида ван Веела продовжити зусилля з пошуку ефективного вирішення справи про зниклі частини Дакійського скарбу Румунії і висловив готовність запропонувати нідерландській стороні всю необхідну підтримку. Обидва міністри провели двосторонню зустріч у четвер в рамках неформальної зустрічі міністрів юстиції ЄС у Варшаві. Наразі у цій справі затримано трьох підозрюваних. Наприкінці минулого тижня в результаті злому в музеї Дренте було викрадено золотий шолом з Коцофенешть і три дакійські золоті браслети з Сармізегетузи, які є одними з найважливіших артефактів національного скарбу Румунії.

ЕПІДЕМОЛОГІЯ – Кількість людей в Румунії з респіраторними інфекціями, будь то грип, пневмонія або застуда, продовжує зростати, тому Міністерство охорони здоров’я оголосило в четвер про запровадження стану епідеміологічної загрози. Дані показують, що минулого тижня було зареєстровано майже 134.000 пацієнтів з респіраторними симптомами, 11.000 з них хворі на грип. Кількість хворих зростає щотижня і перевищила середній показник за останні сезони. Загальна кількість підтверджених смертей від вірусу грипу в цьому холодному сезоні досягла 22, порівняно з вісьмома минулого тижня.

СПОРТ – Чемпіон Румунії з футболу FCSB (Бухарест) зазнав поразки в четвер з рахунком 2:0 вдома від англійської команди «Манчестер Юнайтед» у восьмому, останньому турі Ліги Європи. Згідно з жеребкуванням, проведеним у п’ятницю в Ньоні (Швейцарія), бухарестська команда зустрінеться з грецькою командою ПАОК Салонік, яку тренує румун Резван Луческу, у плей-офф за вихід до 1/8 фіналу Ліги Європи з футболу. Перший матч відбудеться 13 лютого на виїзді, а другий – 20 лютого в Бухаресті. Переможець зіграє з ліонським «Олімпіком» в 1/16 фіналу. У тенісі, в Крайові (південь), Румунія і Болгарія зустрічаються в п’ятницю і суботу в плей-офф Світової групи I Кубка Девіса.  Переможець вийде до Світової групи I, а переможені – до Світової групи II. Румунія і Болгарія зустрічалися в Кубку Девіса лише одного разу, в 1988 році, коли румуни перемогли з рахунком 5:0.