Category: Новини

КУЛЬТУРА – У Румунії 15 січня відзначається Національний день румунської культури, який приурочений до дня народження національного поета Міхая Емінеску. Цього року, коли виповнюються 175 років з дня народження видатного румунського поета, він є ще більш особливим. У Бухаресті та по всій країні було проведено багато заходів – конференцій, дебатів, концертів та виставок, а багато музеїв зробили вхід безкоштовним. Бухарестський національний оперний театр святкує День культури сьогодні ввечері гала-виставою, яка вшановує румунську духовність як тріаду віри, мистецтва та ідентичності. У Національному музеї імені Брукенталя в Сібіу (центр Румунії) проходить виставка “Luceafărul”, Ясський ліричний театр (північний схід) пропонує спеціальну виставу, а в замку Гуніаді (захід) триває виставка “Минуле, сучасність і майбутнє”. У національний день культури радіостанція  Радіо Роминія Културал вперше запросила до у часті у раідовиставі дівчинку-підлітка з повіту Вилча (південь). Цим символічним жестом єдина національна радіостанція, присвячена виключно культурі і мистецтву, закликає людей та інституції полегшити пересічних громадян доступ до культурних установ.

 

ПРОТЕСТИ – Національна федерація профспілок культури і ЗМІ “КультурМедія” сьогодні, в День румунської культури, вийшла на акцію протесту з білими стрічками на рукавах, щоб привернути увагу до недофінансування культури і нерівності в оплаті праці працівників музеїв, бібліотек і культурних центрів. Федерація закликає виділяти 1% ВВП на культуру, зрівняти заробітну плату працівників музеїв і бібліотек з тарифною сіткою, що застосовується до тих же професій професійної групи “Освіта”, ліквідувати величезні різниці в оплаті праці між працівниками мистецьких установ і працівниками музеїв і публічних бібліотек, виплачувати доплати за роботу у вихідні та святкові дні, а також оплачувати понаднормову працю. Профспічани також закликають розблокувати вакансії  і створити нові для боротьби з хронічним браком персоналу в установах культури.

 

НАЦБАНК – Рада директорів Національного банку Румунії вирішила зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних. Центральний банк також вирішив зберегти процентну ставку за кредитами на рівні 7,5% річних, а за депозитами – 5,5% річних, а також зберегти поточні рівні мінімальних резервних вимог за зобов’язаннями кредитних установ у леях та іноземній валюті. Минулого року НБР двічі знижував облікову ставку: у липні з 7% річних до 6,75% річних та у серпні до 6,5% річних. До того з січня 2023 року облікова ставка залишалася незмінною. За даними Нацбанку, річна інфляція за останні три місяці 2024 року зросла більше, ніж очікувалося і піднялася до 5,14% у грудні з 4,62% у вересні. НБР очікує, що інфляція сповільниться в першому кварталі 2025 року, але все одно буде вищою, ніж передбачалося раніше. Невизначеність та значні ризики, пов’язані зі зростанням інфляції, зумовлені майбутнім проведенням фіскальної політики та політики доходів, враховуючи реалізацію фіскально-бюджетного пакету, нещодавно ухваленого урядом з метою фіскальної консолідації, а також ситуацією на ринку праці та динамікою заробітної плати в економіці. Водночас, на думку експертів НБР, значна невизначеність продовжує бути пов’язана з динамікою цін на енергоносії та продукти харчування, а також з майбутнім курсом ціни на сиру нафту на тлі геополітичної напруженості.

 

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Проєкт Державного бюджету Румунії на 2025 рік буде затверджений урядом до кінця цього місяця, – заявив підтвердив прем’єр-міністр Марчел Чолаку після переговорів з міністром фінансів Танцошом Барною, усіма державними секретарями установи, а також головою Податкової служби. Законопроєкт буде направлений до парламенту, щоб з тим, щоб обговорити і прийняти його в перший тиждень законодавчої сесії, яка розпочнеться в лютому. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, цільовий показник дефіциту в 7%, встановлений з Європейською комісією, буде збережено, так само як і цільовий показник інвестицій у розмірі 7% ВВП. Щодо доходів, прем’єр-міністр повідомив, що минулого року вони зросли на 27%, а цього року очікується, що зростання доходів становитиме близько 30%. Основні показники бюджету на 2025 рік будуть представлені на засіданні уряду в четвер. Також у четвер кабінет міністрів затвердить календарний план президентських виборів.

 

МУЗИКА – Тридисковий альбом творів румунського композитора Джордже Енеску (1881-1955) став лауреатом Міжнародної премії класичної музики в номінації “Симфонічна музика”. Це одна з найбільш визнаних і почесних нагород міжнародної дискографічної індустрії, – повідомляє Румунський інститут культури. Твори у виконанні Національного оркестру Франції під керівництвом румуна Крістіана Мечелару та хору Радіо Франс були представлені на концерті в Парижі в липні 2023 року. Першою скрипкою була француженка румунського походження Сара Немцану,  концертмейстерка Національного оркестру Франції, нагороджена Президентом Румунії орденом “За заслуги в галузі культури” в ранзі лицаря. Цей же альбом творів Енеску раніше був відзначений нагородами Classica Choc de l’annee 2024 та Diapason d’Or 2024.

 

ПРАВОСУДДЯ – Колишній прем’єр-міністр Румунії Петре Роман з’явився сьогодні до Генеральної прокуратури, щоб дати показання у справі за фактом походу шахтарів на Бухарет у червні 1990 року, в якій його звинувачують у скоєнні злочинів проти людяності. Він заперечує свою причетність. У справі також фігурують колишній президент Йон Ілієску та колишній директор спецслужби Вірджіл Мегуряну. Прокуратура досі не відновила розслідування справи після того, як докази, зібрані слідчими, були відхилені в суді. Йону Ілієску, а також Петру Роману та Вірджилу Мегуряну спочатку були пред’явлені звинувачення у злочинах проти людяності, але в грудні 2020 року Вищий касаційний суд вирішив повернути справу до Військової прокуратури, яку зобов’язав  розпочати розслідування з нуля. Військова прокуратура стверджувала, що 11 та 12 червня 1990 року влада вирішила розігнати силою протестувальників на Університетській площі Бухареста, які виступали за демократію та усунення з державних посад колишніх комуністичних високопосадовців. До цієї операції, як стверджується, були незаконно задіяні сили Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Румунської служби інформації, а також тисячі шахтарів. Насильство призвело до 4 загиблих, сотень поранених, незаконних арештів і знищення майна.

ЗУСТРІЧ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку обговорив у вівторок у Бухаресті з помічником Державного секретаря США з питань Європи та Євразії Джеймсом О’Брайеном прогрес, досягнутий у поглибленні двостороннього стратегічного партнерства у сферах безпеки, економіки та безвізового режиму. Під час зустрічі з міністром закордонних справ Емілем Хурезяну американський посадовець висловив упевненість у міцності Стратегічного партнерства Румунія-США та в його здатності до подальшого розвитку на основі поточних двосторонніх проектів. У свою чергу, румунський міністр високо оцінив внесок США у безпеку і оборону східного флангу НАТО, а також у розвиток стратегічного підходу до Чорноморського регіону. Міністр оборони Ангел Тилвар також підкреслив під час зустрічі з американським посадовцем вирішальну роль Чорноморського регіону в забезпеченні європейської та трансатлантичної безпеки в контексті триваючої агресивної війни Російської Федерації в Україні. Ангел Тилвар наголосив на твердій відданості Румунії колективній безпеці НАТО і високо оцінив значний внесок США у забезпечення безпеки східного флангу Альянсу. У понеділок Джеймс О’Брайен перебував у Кишиневі, де заявив, що розвиток транспортної інфраструктури в Румунії, Республіці Молдова та Україні створить нові можливості для економічного розвитку трьох країн.

ІНФЛЯЦІЯ – Згідно з даними, опублікованими Національним інститутом статистики Румунії у вівторок, річна інфляція в грудні 2024 року зросла до 5,14% з 5,11% у листопаді, оскільки продовольчі товари подорожчали на 5,09%, непродовольчі товари – на 4,38%, а послуги – на 7,10%, – повідомляє Національний інститут статистики Румунії. Річна інфляція в грудні 2024 року порівняно з груднем 2023 року склала 5,5%. Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на кінець 2024 року до 4,9% з 4% раніше і очікує, що вона досягне 3,5% на кінець 2025 року.

НАТО – З січня цього року Румунія розширила свою присутність, надавши війська і військову техніку, ще двом бойовим групам НАТО, що діють в країнах Альянсу на східному фланзі. Це Словаччина з протитанковим загоном і Болгарія з дослідницьким загоном, а також продовжує свою участь в бойовій групі в Польщі з загоном протиповітряної оборони. Згідно з прес-релізом Міністерства оборони, присутність Румунії з більш ніж 150 військовослужбовцями і технічним персоналом в бойових групах Північноатлантичного альянсу відображає тверду прихильність країни до зміцнення колективної оборони на східному фланзі. Наразі Румунія робить свій внесок у підтримання регіональної і глобальної безпеки, налічуючи понад 1000 військовослужбовців.

ОБОРОНА – Європа не може дозволити собі відокремитися від Сполучених Штатів у сфері оборони, – заявив у понеділок перед депутатами Європарламенту Генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Він пояснив, що без США європейцям доведеться вчетверо збільшити витрати на оборону, а військова безпека не буде досягнута протягом 10-15 років. Натомість Марк Рютте закликав європейських законодавців не думати про автономію ЄС, а знайти способи тіснішої співпраці зі Сполученими Штатами у сфері військових закупівель та уникнути війни декларацій щодо оподаткування. Марк Рютте пропонує збільшити частку європейської збройової промисловості на світовому ринку, перш за все, за рахунок збільшення внесків на оборону, оскільки 2% ВВП виявляється занадто мало в умовах війни в Україні.

ПРОТЕСТИ – Працівники культури в Румунії планують акції протесту в середу, 15 січня, в Національний день культури. Вони вимагають оплати понаднормових і надбавки за понаднормову роботу у вихідні дні, рівної оплати праці для всіх працівників галузі та звільнення вакантних посад. День національної культури відзначатиметься в Румунії, в сусідній Республіці Молдова, де більшість населення є румуномовною, а також в діаспорі, щоб відзначити 175-ту річницю від дня народження Міхая Емінеску, якого вважають найбільшим румунським поетом.

ВИТРАТИ – Витрати домогосподарств у Румунії зросли у третьому кварталі минулого року. Статистика показує, що з 8.255 леїв, зареєстрованих як дохід домогосподарств (близько 1.650 євро), понад 7.000 леїв було витрачено на податки, продукти харчування та комунальні послуги. На протилежному полюсі, витрати на освіту та інвестиції залишилися на вкрай низькому рівні.

ЕНЕРГОПОСТАЧАННЯ – Румунія не має проблем з енергопостачанням на весь холодний період року, – запевнив у вівторок міністр енергетики Себастьян Бурдужа, після засідання Зимового енергетичного командування. Він сказав, що були впроваджені встановлені заходи для збільшення внутрішнього виробництва, в тому числі вугілля. За його словами, виробництво енергії на газовому паливі залишається основним джерелом виробництва електроенергії в холодну пору року, за винятком вітряних днів, а вітрові електростанції є першим джерелом виробництва в Румунії.  Міністр енергетики також підкреслив, що внутрішні потреби в газі не залежать від щоденного експорту до Республіки Молдова.

ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ – Половина електроенергії, що споживається в Республіці Молдова надходить з внутрішніх джерел, включаючи відновлювані джерела енергії, тоді як інша половина імпортується з Румунії, – заявила президентка Республіки Молдова Майя Санду на прес-конференції у вівторок. Лідерка в Кишиневі скликала засідання Вищої ради безпеки, щоб обговорити ситуацію в енергетичному секторі та заходи з надання допомоги населенню. З іншого боку, енергетична та гуманітарна криза в сепаратистському регіоні Придністров’я була спровокована Російською Федерацією з метою дестабілізації політичної ситуації в Республіці Молдова, – додала Майа Санду. З 1 січня Придністровський регіон більше не отримує природного газу з Росії.

УРЯД – Румунський уряд офіційно призначить дату президентських виборів цього тижня, після того, як лідери правлячої коаліції, до складу якої входять Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румунії вирішили в середу на своєму першому засіданні у 2025 році, що вибори на найвищу посаду в державі відбудуться 4 та 18 травня. У неділю в Бухаресті відбулася велика акція протесту, організована опозиційною партією Альянс за обєднання румунів, на якій люди вимагали проведення другого туру президентських виборів, який мав відбутися у грудні, а також відставки президента Клауса Йоганніса. Президент Альянс за обєднання румунів Джордже Сіміон заявив, що протести триватимуть і надалі. Конституційний суд скасував минулорічні президентські вибори на підставі того, що весь виборчий процес був порушений.

БЮДЖЕТ – Міністр фінансів Румунії Танцош Барна заявив у понеділок, що цьогорічний бюджет не враховує зміни ПДВ. Він сказав, що не обговорюється питання про зміну оподаткування праці, та в бюджеті не враховано жодних змін до нинішньої структури. Міністр також зазначив, що «головною метою на 2025 рік» є можливість виплачувати пенсії та зарплати на рівні 2024 року. Раніше Танцош Барна запевнив, що проєкт бюджету на 2025 рік буде відповідати граничному рівню дефіциту в 7% ВВП, як це було погоджено з Європейською комісією. Він спрогнозував економічне зростання на рівні 2,5% та інфляцію на рівні 5% на 2025 рік. У свою чергу, прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що уряд повинен ухвалити цьогорічний бюджет не пізніше 27 січня, і попросив міністрів зробити всі свої розрахунки, які включатимуть пропозиції щодо реструктуризації посад, які не єнеобхідними, як в центральному уряді, так і в підпорядкованих державних компаніях. Очікується, що проєкт буде прийнятий парламентом у перший тиждень лютого.

ДЕНЬ КУЛЬТУРИ – Як і щороку, 15 січня, у середу, в Румунії відзначатиметься День національної культури. Він також відзначається в румуномовній Республіці Молдова та в діаспорі, оскільки цього року виповнюється 175 років від дня народження Міхая Емінеску, який вважається найбільшим румунським поетом. Культурні та освітні установи, неурядові організації та органи влади організували заходи в різних більш-менш традиційних місцях, щоб наблизити культуру до громадськості. У вівторок ввечері в північно-східному місті Ботошани, наприклад, відбудеться урочиста церемонія вручення Національних культурних нагород, де будуть вручені премії за досягнення в галузі культури, за популяризацію творчості Емінеску та румунської культури в цілому, або за розвиток румунського літературознавства на міжнародній арені.

ВІЗИ США – Громадяни Румунії зможуть подорожувати до Сполучених Штатів після 31 березня за спрощеною процедурою, після того, як влада США надала Румунії статус країни-учасниці безвізового режиму. Згідно з прес-релізом посольства Румунії у Вашингтоні, румуни зможуть подорожувати до США на основі електронного дозволу під назвою ESTA, який застосовується до всіх ділових і туристичних поїздок тривалістю не більше 90 днів. Дозвіл буде дійсним протягом двох років, з необмеженим в’їздом та виїздом зі США. Для того, щоб взяти участь у програмі безвізового режиму, певна країна повинна відповідати вимогам, що стосуються боротьби з тероризмом, дотримання імміграційного законодавства, безпеки документів та управління кордонами. Вимоги також включають рівень відмов у видачі віз менше 3%.

ПОЖЕЖІ – Кількість жертв пожеж, що охопили Лос-Анджелес, сягнула 24 осіб. Мешканці, евакуйовані через пожежу, стікаються до контрольно-пропускних пунктів, встановлених правоохоронцями, сподіваючись забрати речі зі своїх домівок або просто побачити, чи існують ще їхні будинки. Пожежники стверджують, що люди не зможуть повернутися додому до четверга, тому їм пообіцяли, що буде створена система для перевірки стану будинків онлайн. За повідомленнями міжнародних ЗМІ, багато зон виглядають так, ніби їх бомбардували, а лінії електропередач і газопроводи залишаються головною небезпекою.

ПРЕЗИДЕНТ ХОРВАТІЯ – Чинний президент Хорватії Зоран Міланович здобув переконливу перемогу у недільному вирішальному турі президентських виборів на новий п’ятирічний термін на чолі країни. Соціаліст з популістськими поглядами, Зоран Міланович отримав понад 74% голосів, випередивши свого опонента, якого підтримував консервативний правий уряд. На відміну від виконавчої влади, він критикував західну військову допомогу Києву, через що його його вважають проросійського політика, який підриває довіру до країни в НАТО та Європейському Союзі. Інформаційні агентства також відзначають, що президентські вибори в Хорватії відбулися в той час, коли країна з населенням менше 4 мільйонів осіб стикається з найвищим рівнем інфляції в єврозоні, ендемічною корупцією і гострою нестачею робочої сили.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан здобула важку перемогу над хорваткою Петрою Мартіч з рахунком 6-2, 4-6, 7-6 у понеділок у Мельбурні в першому колі Відкритого чемпіонату Австралії, першого турніру Великого шолома цього року. Теж у понеділок у Мельбурні румунка Сорана Кирстя зазнала поразки від українки Еліни Світоліної з рахунком 6-4, 6-4. Анка Тодоні, яка пройшла кваліфікацію, також програла у першому раунді в неділю китаянці Циньвень Чжен. У вівторок суперницями виступлять останні румунки основної сітки одиночного розряду Ірина Бегу та Габріела Русе.

ДЕНЬ КУЛЬТУРИ – Як і щороку, 15 січня, у середу, в Румунії відзначатиметься День національної культури. Він також відзначається в румуномовній Республіці Молдова та в діаспорі, оскільки цього року виповнюється 175 років від дня народження Міхая Емінеску, який вважається найбільшим румунським поетом. Культурні та освітні установи, неурядові організації та органи влади організували заходи в різних більш-менш традиційних місцях, щоб наблизити культуру до громадськості. У вівторок ввечері в північно-східному місті Ботошани, наприклад, відбудеться урочиста церемонія вручення Національних культурних нагород, де будуть вручені премії за досягнення в галузі культури, за популяризацію творчості Емінеску та румунської культури в цілому, або за розвиток румунського літературознавства на міжнародній арені.

ВІЗИ США – Громадяни Румунії зможуть подорожувати до Сполучених Штатів після 31 березня за спрощеною процедурою, після того, як влада США надала Румунії статус країни-учасниці безвізового режиму. Згідно з прес-релізом посольства Румунії у Вашингтоні, румуни зможуть подорожувати до США на основі електронного дозволу під назвою ESTA, який застосовується до всіх ділових і туристичних поїздок тривалістю не більше 90 днів. Дозвіл буде дійсним протягом двох років, з необмеженим в’їздом та виїздом зі США. Для того, щоб взяти участь у програмі безвізового режиму, певна країна повинна відповідати вимогам, що стосуються боротьби з тероризмом, дотримання імміграційного законодавства, безпеки документів та управління кордонами. Вимоги також включають рівень відмов у видачі віз менше 3%.

ПОЖЕЖІ – Кількість жертв пожеж, що охопили Лос-Анджелес, сягнула 24 осіб. Мешканці, евакуйовані через пожежу, стікаються до контрольно-пропускних пунктів, встановлених правоохоронцями, сподіваючись забрати речі зі своїх домівок або просто побачити, чи існують ще їхні будинки. Пожежники стверджують, що люди не зможуть повернутися додому до четверга, тому їм пообіцяли, що буде створена система для перевірки стану будинків онлайн. За повідомленнями міжнародних ЗМІ, багато зон виглядають так, ніби їх бомбардували, а лінії електропередач і газопроводи залишаються головною небезпекою.

ПРЕЗИДЕНТ ХОРВАТІЯ – Чинний президент Хорватії Зоран Міланович здобув переконливу перемогу у недільному вирішальному турі президентських виборів на новий п’ятирічний термін на чолі країни. Соціаліст з популістськими поглядами, Зоран Міланович отримав понад 74% голосів, випередивши свого опонента, якого підтримував консервативний правий уряд. На відміну від виконавчої влади, він критикував західну військову допомогу Києву, через що його його вважають проросійського політика, який підриває довіру до країни в НАТО та Європейському Союзі. Інформаційні агентства також відзначають, що президентські вибори в Хорватії відбулися в той час, коли країна з населенням менше 4 мільйонів осіб стикається з найвищим рівнем інфляції в єврозоні, ендемічною корупцією і гострою нестачею робочої сили.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан здобула важку перемогу над хорваткою Петрою Мартіч з рахунком 6-2, 4-6, 7-6 у понеділок у Мельбурні в першому колі Відкритого чемпіонату Австралії, першого турніру Великого шолома цього року. Теж у понеділок у Мельбурні румунка Сорана Кирстя зазнала поразки від українки Еліни Світоліної з рахунком 6-4, 6-4. Анка Тодоні, яка пройшла кваліфікацію, також програла у першому раунді в неділю китаянці Циньвень Чжен. У вівторок суперницями виступлять останні румунки основної сітки одиночного розряду Ірина Бегу та Габрієла Русе.

УРЯД – Наступного тижня уряд Румунії ухвалить законодавство, необхідне для проведення президентських виборів згідно з графіком, узгодженим правлячою коаліцією, до складу якої входять Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румуніi. Перший тур відбудться 4 травня, а другий – 18 травня. Це один з пріоритетів, оголошених прем’єр-міністром Марчелом Чолаку на останньому засіданні уряду. Іншим пріоритетом, за словами глави виконавчої влади, є доопрацювання та затвердження проєкту бюджету на цей рік до кінця місяця, щоб документ міг бути винесений на обговорення та проголосований парламентом у перший же тиждень парламентської сесії. Третім головним пріоритетом, який назвав Марчел Чолаку, є встановлення оптимальної формули для продовження підтримки населення за допомогою фіксованих цін на електроенергію та газ після 1 квітня. Нинішня схема підтримки закінчується наприкінці березня, та її короткострокове продовження – на три або шість місяців – також було згадано міністром енергетики як можливий варіант того, як ринок працюватиме після цього. Але існують й інші сценарії, а рішення має бути прийняте до 1 лютого.

ПРОТЕСТ – Сувереністський, опозиційний Альянс за обєднання румунів  провів у неділю в Бухаресті акцію протесту проти рішення Конституційного суду про анулювання президентських виборів. Протестувальники також вимагали відставки президента Клауса Йоганніса. Перший тур президентських виборів, що відбувся 24 листопада минулого року, був визнаний недійсним Конституційним судом, який на підставі документів, наданих Вищою радою оборони країни, послався на втручання так званого іншого державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та голова опозиційного Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі. 21 грудня мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін чинного президента Клауса Йоганніса, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, що має бути затверджено Конституційним судом.

ПОЖЕЖІ – Міністерство закордонних справ Румунії оголосило в суботу ввечері, що консульська діяльність Генерального консульства Румунії в Лос-Анджелесі відновлюється. У п’ятницю американська влада вимагала евакуювання будівлі румунського консульства у зв’язку з сильними пожежами, які в основному торкнулися регіону Лос-Анджелес. Згідно із заявою Міністерства закордонних справ, місцева американська влада поінформувала представників румунського консульства про те, що регіон,  в якому розташована будівля, є безпечним, зазначивши, що не виключені подальші попередження про евакуацію, якщо цього вимагатиме ситуація. Згідно з даними, наданими американською владою, якість повітря в Лос-Анджелесі є поганою через дим від великих пожеж. «Ризик нових спалахів пожеж залишається високим», – йдеться в повідомленні. МЗС радить громадянам Румунії, які перебувають або мають намір подорожувати в північно-західному районі Лос-Анджелеса, дотримуватися інструкцій влади і, в разі безпосередньої небезпеки, телефонувати за єдиним номером екстреної допомоги 911. Громадяни Румунії також можуть звернутися за інформацією та консульською допомогою до Генерального консульства Румунії в Лос-Анджелесі.

ВІЗИ США – Громадяни Румунії зможуть подорожувати до Сполучених Штатів після 31 березня 2025 року за спрощеною процедурою, після того, як влада США надала Румунії статус країни-учасниці безвізового режиму. Згідно з прес-релізом Посольства Румунії у Вашингтоні, румуни зможуть подорожувати до США на основі електронного дозволу під назвою ESTA, який буде застосовуватися до всіх туристичних або ділових поїздок, тривалість яких не перевищує 90 днів. Дозвіл буде дійсним протягом двох років, з необмеженим в’їздом та виїздом зі США. Відмова від віз для румунів була офіційно підписана у п’ятницю в Міністерстві внутрішньої безпеки у Вашингтоні.

ДІТИ – У Румунії були виявлені порушення в декількох центрах для дітей, що знаходяться під кервництвом Департаменту (центру) соціальної допомоги та захисту дітей Муреш, де була проведена неоголошена перевірка в ряді центрів для дітей з обмеженими можливостями.   Поліція розпочала розслідування за фактом жорстокого поводження з неповнолітніми, а повітова та національна влада розслідують ситуацію в місті Тиргу-Муреш. Представники неурядової організації «Центр правових ресурсів» та Моніторингової ради, органу, відповідального за захист і просування прав людей з інвалідністю, які перебувають в центрах, виявили низку порушень. Серед них – кількість дітей, що перевищувала затверджену місткість, недійсні ліцензії на діяльність, діти віком від 3 до 7 років, які не перебували під опікою професійних працівників сімейного типу, як того вимагає закон, а були влаштовані в центрах. Також були виявлені неналежні та антисанітарні умови та прострочені медикаменти. За словами представників організації, яка проводила перевірку, незважаючи на бюджет, виділений Повітовою радою Муреша, близько 1 мільйона євро на 51 дитину.

УРЯД – Наступного тижня уряд Румунії ухвалить законодавство, необхідне для проведення президентських виборів згідно з графіком, узгодженим правлячою коаліцією, до складу якої вхожять Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Демократичний союзугорців Румунії, з першим туром 4 травня і другим 18 травня. Це один з пріоритетів, оголошених прем’єр-міністром Марчелом Чолаку на останньому засіданні уряду. Іншим пріоритетом, за словами глави виконавчої влади, є доопрацювання та затвердження проєкту бюджету на цей рік до кінця місяця, щоб документ міг бути винесений на обговорення та проголосований Парламентом у перший же тиждень Парламентської сесії. Третім головним пріоритетом, який назвав Марчел Чолаку, є встановлення оптимальної формули для продовження підтримки населення за допомогою фіксованих цін на електроенергію та газ після 1 квітня. Нинішня схема підтримки закінчується наприкінці березня, та її короткострокове продовження – на три або шість місяців – також згадувалося міністром енергетики як можливий варіант того, як ринок буде функціонувати після цього. Але існують й інші сценарії розвитку подій, і рішення має бути прийняте до 1 лютого.

ЛОС-АНДЖЕЛЕС – Влада США вимагала евакуації будівлі Генерального консульства Румунії в Лос-Анджелесі у зв’язку з сильними пожежами, які в основному торкнулися регіону Лос-Анджелес в штаті Каліфорнія, – повідомляє Міністерство закордонних справ Румунії. Консульська установа тимчасово призупиняє свою діяльність. Екстрені консульські послуги продовжують надаватися румунським громадянам через мобільну консульську групу, з якою можна зв’язатися за номером екстреного телефону Генерального консульства Румунії в Лос-Анджелесі: +13107210474. Міністерство закордонних справ Румунії радить громадянам Румунії, які перебувають в Лос-Анджелесі, дотримуватися інструкцій місцевої влади та телефонувати на єдиний номер екстреної допомоги 911 у разі безпосередньої небезпеки. На сьогоднішній день повідомлень про загиблих громадян Румунії не надходило, а звернень за консульською допомогою до консульської установи не було. Міністерство закордонних справ через консульство Румунії в Лос-Анджелесі продовжує стежити за розвитком пожеж і підтримує зв’язок з місцевою владою та румунськими громадянами, які проживають у цій громаді.

ВІЗИ США – Включення Румунії до програми безвізового режиму розглядається в Румунії як потужний жест дружби з боку Сполучених Штатів, жест, який посилює нашу спільну відданість трансатлантичній безпеці та процвітанню. З такою заявою виступив посол Румунії у Вашингтоні Андрей Мурару під час церемонії, організованої в п’ятницю в штаб-квартирі Міністерства внутрішньої безпеки США. Згідно із заявою, опублікованою в суботу на сторінці посольства у Facebook, міністр внутрішньої безпеки США Алехандро Майоркас привітав Бухарест з цим успішним шляхом і високо оцінив послідовність і значні зусилля румунської сторони. У Бухаресті Президент Клаус Йоганніс привітав усіх, хто сприяв включенню Румунії до програми безвізового режиму. Ця подія також була відзначена на церемонії, що відбулася в Бухаресті в присутності прем’єр-міністра Марсела Чолаку та посла США Кетлін Кавалек. Після повного виконання умов, передбачених американським законодавством, американська влада включила Румунію до американської програми безвізового режиму, завдяки чому румунські громадяни зможуть подорожувати до Сполучених Штатів без віз з 31 березня 2025 року.

ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ – Очікується, що цього року виробництво електроенергії та тепла впаде на 2% порівняно з 2024 роком, але протягом наступних трьох років воно зростатиме, згідно з осінньою версією прогнозу на 2024-2028 роки Національної комісії зі стратегії та прогнозування. Так, у 2026 році виробництво електроенергії та тепла зросте на 1,4%. У 2027 році – на 1,5%, а у 2028 році – на 1,3%.

КУЛЬТУРА – Президент Румунського інституту культури та EUNIC -– мережа європейських національних культурних інститутів Лівіу Жікман перебуває у Сполучених Штатах з 10 по 17 січня, де проведе низку зустрічей у Нью-Йорку та Вашингтоні з лідерами культурного сектору, американської адміністрації та технологічних компаній. Згідно з повідомленням Румунського інституту культури Жікман донесе до американської громадськості важливість культури і мистецтва в міжнародних відносинах, в тому числі трансатлантичних, і виступатиме за інтенсифікацію культурно-мистецького партнерства між культурними установами та діячами, розташованими в Європі та США. Лівіу Жікман разом з послом Румунії Андреєм Мурару відкриє у Нью-Йорку та Вашингтоні вистави північноамериканського туру вистави за мотивами роману Маріна Сореску «Бачення» у виконанні Сімони Маканеску та Мірчі Флоріана. Вистава пропонується з нагоди Національного дня культури як в США, так і в Канаді, у Ванкувері, за підтримки Посольства Румунії в США та Генерального консульства Румунії у Ванкувері.

СОБОР – Будівництво Православного національного собору в Бухаресті (Спасіння нації) завершиться цієї осені. Його освятять 26 жовтня Вселенський Патріарх Константинопольський Варфоломій Варфоломій Перший та Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїль. За повідомленням прес-служби Румунської Патріархії, ця подія також відзначатиме 140 років з часу визнання Румунської Православної Церкви автокефальною і 100 років з часу піднесення її до рангу Патріархату. Роботи над собором майже завершені. Цього року планується встановити хрест на головній бпшті. Попереду ще багато інших робіт, зокрема, завершення внутрішнього оздоблення та встановлення зовнішніх вітражів. Водночас понад 200 художників працюють над завершенням мозаїчних ікон. Фактично, мозаїчна стеля площею понад 400 квадратних метрів є найбільшою у своєму роді у православному світі.

COVID-19 – 11 січня виповнилося п’ять років з часу першого офіційно підтвердженого випадку смерті в Китаї від COVID-19.  BBC повідомляє, що першою підтвердженою смертю від пандемії став 61-річний чоловік, який відвідав рибний ринок в Ухані, де стався перший спалах. Згодом пандемія забрала понад сім мільйонів життів у всьому світі. У Румунії понад 3,5 мільйона людей були інфіковані і майже 70 тисяч осіб померли від інфекції COVID-19.

ВІЗИ – Адміністрація США оголосила про скасування туристичних віз для громадян Румунії. Посольство США в Бухаресті повідомляє, що міністр внутрішньої безпеки США Алехандро Майоркас і державний секретар Ентоні Блінкен привітали Румунію з виконанням суворих вимог безпеки, необхідних для вступу до програми безвізового режиму. «Вступ Румунії до Програми безвізового режиму є свідченням нашого стратегічного партнерства і спільної відданості безпеці та економічному процвітанню», – йдеться в прес-релізі посольства. Президент Румунії Клаус Йоганніс підкреслив, що цей успіх призведе до ще більш динамічного розвитку двосторонніх відносин зі США на всіх рівнях, включаючи міжлюдські відносини та туризм. Зі свого боку, глава уряду в Бухаресті, Марчел Чолаку заявив, що за цим успіхом, якого чекали понад 16 років, «стоять зусилля мільйонів румунів як вдома, так і в діаспорі». Бюро митного та прикордонного контролю США очікує, що зможе отримувати запити від румунів на поїздку до США приблизно 31 березня, без необхідності отримувати візу заздалегідь. Однак заявники все ще зможуть подавати заявки на отримання американських віз, з тією перевагою, що вони дійсні протягом 10 років, а максимальна тривалість поїздки становить 6 місяців. Візи для навчання або роботи в США залишаться в силі. Румунія стала 43-м членом програми безвізового режиму і 4-ю країною, включеною до неї за останні 5 років, після Хорватії в 2021 році, Ізраїлю в 2023 році і Катару в 2024 році.

 

БЮДЖЕТ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив у п’ятницю, що уряд повинен прийняти бюджет на поточний рік не пізніше 27 січня, і попросив міністрів зробити всі свої розрахунки, включаючи пропозиції щодо реструктуризації всіх невиправданих посад, як в центральному уряді, так і в підпорядкованих державних компаніях. Раніше міністр фінансів Танцош Борно запевнив, що в проєкті бюджету на 2025 рік буде дотримано ліміт дефіциту в 7% ВВП, як це було погоджено з Єврокомісією. Він спрогнозував економічне зростання на 2,5% та інфляцію на рівні 5% на 2025 рік.

 

ПЛАТЕЖІ – Європейська комісія офіційно відшкодувала Румунії 1,12 млрд євро, повідомило Румунське агентство сільськогосподарських платежів та інтервенцій (APIA). Гроші надійшли з Європейського фонду сільськогосподарських гарантій і є еквівалентом коштів, використаних APIA з бюджету в жовтні та листопаді минулого року. Ці кошти були надані фермерам заздалегідь, щоб вони могли здійснити певні платежі, в тому числі для просування сільськогосподарської продукції.  

 

ПРОМИСЛОВИЙ РОЗВИТОК – Віце-президент Європейської Комісії Стефан Сежурне під час дводенного візиту до Бухареста пообіцяв підтримати промисловий розвиток Румунії та наголосив на стратегічній важливості цього сектору. У цьому контексті він відвідав румунський завод «Prime Batteries Technology», який виробляє найсучасніші літій-іонні акумулятори та індивідуальні системи зберігання енергії. Він також відвідав Національний інститут аерокосмічних досліджень і розробок, головний науково-дослідний центр аерокосмічної науки в країні.

 

ВІРУС – Наразі в Румунії зареєстровано кілька тисяч випадків інфікування метапневмовірусом людини. За словами міністра охорони здоров’я Александру Рафіли, це дуже поширений вірус, який був виявлений з 2001 року і не походить з Китаю, як про це ходили чутки. Урядовець додав, що метапневмовірус викликає десятки тисяч легких застуд щороку, особливо серед дітей. Але підхопити вірус може будь-хто, а люди з хронічними захворюваннями легенів або імунодефіцитом також схильні до певних ускладнень. Міністр Рафіла додав, що у випадку цієї інфекції застосовуються загальні гігієнічні заходи для будь-якої респіраторної інфекції.

 

СТРАЙКИ – Міністерство закордонних справ у Бухаресті попередило румунських громадян, які подорожують до Італії, що у п’ятницю загальнонаціональні страйки впливають на роботу транспорту. Залізничний транспорт не працює до півночі, лише кілька поїздів з’єднують аеропорти з великими містами, а також поїзди, що подорожують півостровом. Страйк персоналу також триває в трьох аеропортах на півночі Італії. Крім того, місцевий транспорт у всіх італійських містах був призупинений на чотири години сьогодні вранці. Страйкують також вчителі. Всі протестувальники вимагають поліпшення умов праці та перегляду політики оплати праці. Тим часом, працівники громадського транспорту та освіти Бельгії на цих вихідних вийдуть на демонстрацію, порушуючи роботу громадського транспорту в Брюсселі та по всій країні.

 

ПОЖЕЖІ – Влада Лос-Анджелеса оголосила, що близько десяти тисяч будинків та інших будівель було знищено або пошкоджено внаслідок руйнівних пожеж, які охопили американське місто та його околиці, розпалені сильним вітром. На попіл перетворилися навіть будинки таких знаменитостей, як Періс Хілтон, Ентоні Хопкінс, Біллі Крістал і Лаетія Халлідей. Підтверджена кількість загиблих досягла 10 осіб. Десяткам тисяч людей було наказано евакуюватися, оскільки полум’я охопило пагорб за пагорбом, досягнувши навіть таких знакових місць, як Голлівудський бульвар і його знаменита алея знаменитостей. Національна гвардія була мобілізована на тлі повідомлень про мародерство. Це одне з найгірших стихійних лих в історії міста на Західному узбережжі, другого за величиною в США. Пожежа також може стати найдорожчою за всю історію, оскільки збитки оцінюються в десятки мільярдів доларів.

ВИБОРИ – Політичні партії, що входять до правлячої коаліції Румунії – Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна парті та Демократичний союз угорців Румунії, а також представники національних меншин домовилися про те, що перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Коаліція також підтвердила, що колишній лідер націонал-лібералів Крін Антонеску залишається її кандидатом на посаду президента Румунії. Тим часом, Апеляційний суд Бухареста опублікував обґрунтування рішення, яким 31 грудня відхилив позов, поданий проти Центрального виборчого бюро у зв’язку з анулюванням Конституційним судом минулого року президентських перегонів.

 

ПРОТЕСТИ – Профспілкові організації системи оборони, громадського порядку та національної безпеки оголосили в середу ввечері про початок спільних акцій протесту. 17 січня протестувальники зберуться біля будівлі парламенту, а потім вирушать до Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ та Уряду. Серед вимог – виплата надбавок за роботу, виконану працівниками поліції, пенітенціарної системи та військовослужбовцями у суботу, неділю, святкові та неробочі дні, а також інші дні, визначені законом як неробочі, та індексація військових пенсій на останній середньорічний рівень інфляції. Нагадаємо, що наприкінці року уряд схвалив низку заходів, спрямованих на скорочення бюджетних видатків, які викликали невдоволення великої кількості бюджетників.

 

ВІЗИТ – Стефан Сежурне, виконавчий віце-президент Європейської комісії, відповідальний за процвітання та промислову стратегію, сьогодні відвідав румунську компанію, постачальника найсучасніших літій-іонних акумуляторів та індивідуальних систем зберігання енергії для широкого кола секторів та підприємств по всій Європі. Візит підтверджує незамінну роль акумуляторів у декарбонізації європейських ланцюгів постачання. Виконавчий віце-президент також обговорив виклики, що стоять перед галуззю акумуляторів та європейську підтримку цього сектора. Стефан Сежурне завершить свій візит до Румунії відвіданням Національного інституту аерокосмічних досліджень і розробок, головного науково-дослідного центру Румунії в галузі аерокосмічних наук. Це буде можливість обговорити недобросовісну конкуренцію з боку Китаю на ринку безпілотників і все більш актуальне використання безпілотних технологій як у цивільному, так і у військовому застосуванні. У середу чиновник ЄС зустрівся з міністром економіки, цифровізації, підприємництва і туризму Богданом-Груєю Іваном, а також з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку і головою Сенату Іліє Боложаном.

 

ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Близько 15 000 військовослужбовців з Румунії та країн НАТО візьмуть участь у першому півріччі в багатонаціональних навчаннях, запланованих на румунських військових об’єктах і полігонах в рамках навчань Dacia 25 і Dacian Spring 25. Про це в середу повідомило Міністерство оборони Румунії. Навчання “Дакійська весна – 25” є прем’єрою, оскільки Франція, країна-учасниця бойової групи НАТО в Чинку (центр), розгортає на території Румунії багатонаціональну структуру бригадного рівня, до якої входять близько 4000 французьких солдатів і бойових засобів. Навчання “Дакія – 25” є основним навчальним заходом оперативно-тактичного рівня, який забезпечує необхідну основу для інтеграції національних збройних сил і сил Альянсу, пов’язуючи їх з іншими багатонаціональними навчаннями, запланованими Верховним головнокомандуванням ОЗС НАТО в Європі. Ці навчання демонструють єдність і солідарність союзників, а також здатність структур НАТО і американського стратегічного партнера швидко втрутитись на підтримку Румунії. Головною метою навчань є посилення обороноздатності і здатності до стримування, поліпшення координації і часу реагування, а також посилення військової оперативної сумісності і мобільності.

 

ДТП – Перевищення швидкості є другою найпоширенішою причиною серйозних дорожньо-транспортних пригод у Румунії після переходу проїзної частини поза пішохідним переходом. Поліція почала встановлювати стаціонарні камери фіксації швидкості на десятках автодоріг по всій країні. Камери працюватимуть цілодобово, а водії, які перевищать швидкість, отримуватимуть штраф поштою. Камери вже працюють на автобанах A1 і A2, а також на автодорозі національного значення DN2.

 

DISCOVER_EU – Європейська Комісія оголосила переможців програми DiscoverEU. 35 762 молоді європейці, у тому числі румуни, були оголошені переможцями із 135 000 претендентів. Переможці отримають можливість подорожувати протягом одного місяця, переважно поїздом, у період з березня 2025 року по травень 2026 року. Кожен переможець може обрати конкретні пункти призначення в Європі або надихнутися маршрутом DiscoverEU, який з’єднує різні культурні напрямки. Серед них – європейські культурні столиці, об’єкти ЮНЕСКО або європейської спадщини. До тепер програмою скористалися майже 300 000 молодих людей.

 

РАМШТАЙН – Президент України Володимир Зеленський сьогодні, в Німеччині, закликав західних партнерів виконати всі домовленості щодо постачання пакетів допомоги на фронт та обіцяних на останньому саміті НАТО систем протиповітряної оборони. Цю заяву він зробив під час виступу на засіданні Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», в якому взяли участь представники 49 країн-партнерів, які зібралися під егідою США, щоб обговорити військову допомогу Києву, за 11 днів до офіційного вступу на посаду президента Дональда Трампа, котрий заявив, що скептично ставиться до такої фінансової підтримки. Ця зустріч є останньою, в якій взяв участь нинішній міністр оборони США Ллойд Остін. Глава Пентагону під час засідання на американській авіабазі в німецькому місті Рамштайн оголосив про виділення нового пакета військової допомоги Україні на суму $500 мільйонів. У зустрічі також взяли участь глава європейської дипломатії Кая Каллас і генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

 

ТЕНІС – Згідно з результатами жеребкування, проведеного в четвер, румунська тенісистка Сорана Кирстя зустрінеться з українкою Еліною Світоліною в першому колі Відкритого чемпіонату Австралії, першого турніру Великого шолома року, який стартує в Мельбурні в понеділок. Ірина Бегу в першому раунді зіграє з Габрієлою Русе, яка пройшла кваліфікацію, і це буде їхній перший поєдинок. Жаклін Крістіан, яка також має пряму путівку до основної сітки, у першому раунді зіграє з хорваткою Петрою Мартіч. Анка Тодоні, яка пройшла кваліфікацію, у першому раунді зустрінеться з китаянкою Циньвень Чжен, п’ятою ракеткою світу і минулорічною фіналісткою турніру в Мельбурні.

УРЯДОВА КОАЛІЦІЯ – Лідери правлячої коаліції в Бухаресті зустрілися в середу на першому засіданні в цьому році. Вони вирішили, що перший тур президентських виборів відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня. Коаліція також підтвердила, що колишній лідер Націонал-ліберальної партії Крін Антонеску залишається єдиним кандидатом на президентських виборах. З іншого боку, було вирішено, що державний бюджет на 2025 рік буде представлений на засіданні коаліції до 27 січня, щоб він був прийнятий румунським парламентом у перший тиждень лютого. Раніше міністр фінансів Танцош Барна заявив, що в проєкті бюджету буде дотримано ліміт дефіциту в 7% ВВП, без нових підвищень податків, але за рахунок більш жорсткого контролю над державними витратами. Профспілки, з іншого боку, звернулися до Омбудсмена з проханням оскаржити в Конституційному суді статтю термінової постанови, яка заморожує індексацію пенсій. Постанова, яка набула чинності 1 січня, також заморожує зарплати у державному секторі, скасовує податкові пільги та обмежує певні надбавки до заробітної плати.

ВІЗИ – Румуни зможуть подорожувати до США без віз з березня, про що необхідні будуть повідомити через Електронну систему авторизації подорожей ESTA -, заявив у середу міністр закордонних справ Еміль Хурезяну. Включення Румунії до Програми безвізового режиму буде офіційно відзначено у п’ятницю, 10 січня 2025 року, заходом у Вашингтоні. Міністр внутрішньої безпеки США Алехандро Майоркас та посол Румунії у Вашингтоні Андреі Мурару зустрінуться, щоб відзначити приєднання Румунії до Програми безвізового режиму США. Будуть повідомлені технічні деталі та дата набуття чинності нового режиму поїздок. Громадянам Румунії більше не потрібно буде проходити співбесіду в консульстві США, а дозвіл на поїздку, який замінить нинішні візи, буде дійсним протягом двох років, з необмеженим в’їздом і виїздом зі Сполучених Штатів. Дозвіл може бути використаний для поїздок терміном до 90 днів та коштуватме 21 долар США, – йдеться в повідомленні, опублікованому на сторінці Посольства Румунії у Вашингтоні у Facebook.

ГАЗ – Австрійська компанія OMV уклала угоду з німецькою енергетичною групою Uniper про постачання природного газу в рамках румунського проєкту «Нептун Діп» у Чорному морі з 2027 року, – повідомляють джерела, на які посилається Reuters. Угода була укладена після того, як Росія припинила постачання газу через Україну з 1 січня, а також після більш широкого скорочення закупівель енергоресурсів у Росії через вторгнення в Україну. «Нептун Діп» містить приблизно 100 млрд кубометрів видобувного газу, що робить його одним з найважливіших родовищ в Євросоюзі. OMV та румунська державна компанія Romgaz володіють “Нептун Діп” у рівних частках. Загалом, вважається, що територіальні води Румунії в Чорному морі мають запаси близько 200 мільярдів кубометрів газу.

ШТРАФИ – На початку цього року румунська поліція встановить стаціонарні камери контролю швидкості на десятках доріг Румунії. Вони будуть працювати на постійній основі, а водії, які перевищать швидкість, будуть отримувати штрафи вдома. Метою є підвищення безпеки дорожнього руху та зменшення кількості ДТП, враховуючи, що перевищення швидкості є другою найпоширенішою причиною серйозних аварій після непрявельного переходу дороги людьми. Підвищення мінімальної заробітної плати також призвело до збільшення суми штрафу. Найменший штраф починається від 405 леїв (близько 80 євро) і може сягати понад 20.000 леїв (еквівалент близько 4000 євро).

РЕМОНТ – Болгарська влада сьогодні відновила капітальний ремонт мосту Джурджу-Русе між Румунією та Болгарією, який був закритий на зимові свята. Рух транспорту здійснюється почергово по одній смузі зі світлофорами. Ремонт мосту «Дружби» розпочався в липні минулого року і, як очікується, буде повністю завершений до наступного літа.

ГРЕНЛАНДІЯ – Європейська комісія в середу вимагала поваги до суверенітету країн-членів ЄС і заявила, що Гренландія, автономний арктичний острів Данії, захищений колективною обороною ЄС. Роз’яснення з’явилося після того, як обраний президент США Дональд Трамп перефразував свою стару ідею про те, що США повинні купити острів, і не виключив можливості застосування військової сили для його захоплення, повідомляє AFP. Уряд Данії категорично відкинув цю ідею. У Гренландії живуть близько 56.000 людей, її економіка залежить від рибальства і значною мірою фінансується урядом Данії, хоча вона має величезні природні ресурси, в тому числі нафту і газ. Завдяки авіабазі Пітуффік Гренландія має стратегічне значення для США і американської системи раннього попередження про балістичні ракети. Дональд Трамп, який вступить на посаду 20 січня, також нещодавно висунув ідею купівлі Панамського каналу і перетворення Канади на штат США. Він також заявив, що вимагатиме набагато більших витрат на оборону від союзників по НАТО, і пообіцяв змінити назву Мексиканської затоки на Американську. У відповідь канцлер Німеччини Олаф Шольц висловив здивування коментарями Дональда Трампа, заявивши, що європейські партнери згодні з тим, що непорушність кордонів є основоположним принципом міжнародного права.

НАГОРОДА – Американський актор румунського походження Себастьян Стан нещодавно отримав «Золотий глобус» за роль у фільмі Aaron Schimberg «Інша людина». Він змагався в цій категорії з акторами Джессі Айзенбергом, Х’ю Грантом, Габріелем ЛаБеллем, Джессі Племонсом і Гленом Пауеллом. У фільмі Себастьян Стан грає актора-початківця, який страждає на пухлину на обличчі і проходить радикальну косметичну процедуру, щоб кардинально змінити свій імідж. Премії «Золотий глобус» вручаються з 1944 року та відзначають найкращі виступи та постановки в кіно і на телебаченні в 27 категоріях.

СВЯТА – Православні та греко-католицькі християни сьогодні вшановують святого Івана Хрестителя, останнього пророка Старого Завіту. Майже 2 мільйони румунів святкують сьогодні свої іменини. Найбільше іменинників – чоловіки з прізвищами Іоан та Іонуц, а серед жінок – Іонела та Оана. Також сьогодні християни старого стилю святкують народження Ісуса Христа. Українська, сербська і липованська громади в Румунії, а також православні в Республіці Молдова святкують перший день Різдва. Різниця з іншими християнами полягає в тому, що вони дотримуються юліанського або старого стилю календаря, який на 13 днів пізніше.

ГАЗИ – Румунія має достатньо запасів природного газу, щоб перейти зиму, – заявив міністр енергетики Себастьян Бурдужа. Ця заява прозвучала в контексті повідомлень у пресі про те, що газові родовища в Європейському Союзі швидко виснажуються. Себастьян Бурдужа зазначив, що румунські запаси наразі перевищують потреби на холодну пору року. Він пояснив, що в сховищах все ще зберігається 2. 000 мільйонів кубометрів газу, в той час як споживання становить в середньому 20 мільйонів кубометрів на добу. Таким чином, на кінець зими в сховищах залишиться 800 мільйонів кубометрів. Бурдужа також повідомив в інтернет-дописі, що минулого року Румунія стала найбільшим виробником природного газу в Європейському Союзі, а з 2027 року, коли почнеться експлуатація родовищ у Чорному морі в рамках проекту «Нептун Діп», національний видобуток подвоїться.

ПРАЦІВНИКИ – 100.000 іноземних робітників можуть працювати в Румунії й цього року, згідно з проєктом Міністерства праці. Румунські фірми зможуть залучати працівників з-за меж Європейського Союзу, щоб зменшити дефіцит робочої сили в таких сферах, як будівництво, поштові та кур’єрські послуги, ресторани, готелі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах та автомобільні перевезення. Дефіцит робочої сили на національному рівні є реальністю, – визнає румунська виконавча влада, яка розглядає легальну імміграцію як рішення для компенсації дефіциту робочої сили та підтримки економічного зростання. Але такий підхід вимагає ефективного управління імміграцією, враховуючи, що іноземні працівники замінюють на ринку праці румунів, які вирішили виїхати за кордон. Більшість іноземних працівників у Румунії походять з Непалу, Шрі-Ланки, Індії та Бангладеш.

РЕМОНТ – Болгарська влада відновить роботи з капітального ремонту мосту Джурджу-Русе (південь) з середи, – повідомило Міністерство закордонних справ Румунії в попередженні для подорожуючих. Рух буде здійснюватися почергово по одній смузі зі світлофорами. Ремонт мосту «Дружби» через Дунай розпочався в липні 2024 року і був тимчасово зупинений під час зимових свят. Румуни, які подорожують до Болгарії, змушені зупинятися біля пунктів збору плати за проїзд мостом, уникаючи перевірок прикордонної поліції при повному в’їзді до Шенгенської зони. Представники Дорожньої компанії намагаються знайти рішення, щоб у майбутньому водії могли платити за проїзд мостом віртуально. Після скасування спеціальних прикордонних перевірок з 1 січня, прикордонна поліція проводить щоденні вибіркові перевірки біля пунктів перетину кордону з Болгарією та Угорщиною. Румунія має 14 пунктів перетину кордону з Болгарією, найбільш завантаженим з яких є Джурджу. Тут по обидва боки кордону проходить автомагістраль E85, один з найважливіших маршрутів в ЄС, який відіграє важливу роль у міжнародній торгівлі і транзиті в регіоні.

РІЗДВЯНИЙ ЯРМАРОК – Понад 2 мільйони людей відвідали різдвяний ярмарок у Крайові, який завершився в понеділок. Мерія південно-західного румунського міста повідомила, що цієї зими на ярмарку було кілька нововведень, зокрема, літаючі сани Санта-Клауса, понад 2 мільйони  маленьких вогників і найбільша площа різдвяного ярмарку в Європі: 280 тисяч квадратних метрів. Організатори ярмарку в Крайові повідомили, що захід отримав найбільшу кількість зареєстрованих голосів з інших країн – понад 91.000. Більшість святкових ярмарків у Румунії закрилися, багато з них ще до кінця минулого року. Але деякі з них все ще відкриті сьогодні, наприклад, у Брашові, в центрі країни, і в столиці Бухарест.

Жан-Марі Ле Пен – Історичний лідер французьких ультраправих Жан-Марі Ле Пен помер у вівторок у віці 96 років. Він перебував у будинку престарілих у Парижі. Жан-Марі Ле Пен, який виступав проти імміграції та був палким антисемітом, заснував партію «Національний фронт» у 1972 році. Він постійно критикував Європейський Союз як наднаціональний проект, що узурпує владу національних держав. Ле Пен сколихнув політичну еліту Гексагону, коли вийшов до другого туру президентських виборів 2002 року, але програв Жаку Шираку, набравши лише 18% голосів. На чолі Національного фронту його змінила донька Марін Ле Пен, яка також тричі балотувалася в президенти і перетворила партію, яка зараз називається Національні збори (Rassemblement National), на одну з головних політичних сил країни.

ВІДСТАВКА – Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо вчора оголосив про свою відставку, але заявив, що залишатиметься на посаді доти, доки Ліберальна партія, яку він очолює, не назве свого наступника. Він також заявив, що робота парламенту в Оттаві, яка мала відновитися 27 січня, буде призупинена до 24 березня. Інформаційні агентства повідомляють, що вже кілька тижнів Трюдо перебуває під сильним тиском з боку ліберальних депутатів на тлі опитувань, які пророкують партії нищівну поразку на наступних виборах у жовтні. Джастін Трюдо став прем’єр-міністром у листопаді 2015 року і був переобраний на цю посаду двічі. Але його популярність почала знижуватися два роки тому на тлі громадське невдоволення через зростання цін і дефіцит житла

СВЯТО – У понеділок християни святкували Хрещення Господнє, день, відомий як Богоявлення або Водохреща. Священики відправили службу водохрещення у спогад хрещеного Ісуса Христа у водах Йордану. Після 30 років анонімного життя Ісус Христос, втілений Син Божий, розпочав свою місію на берегах річки Йордан, де пророк Іоанн хрестив тих, хто каявся за свої гріхи. Згідно з Євангелією, в момент хрещення Ісуса сталося надприродне явище – пролунав голос з неба, який сказав: «Це Син мій любий, якого я вподобав». Небеса розкрилися, і Святий Дух зійшов на Ісуса у вигляді голуба. Християнська теологія трактує все це як об’явлення Пресвятої Трійці, щоб підтвердити особистість Ісуса як Сина Божого, що став людиною. Вірні, які відвідали церкви, отримали свячену воду.

УРЯД – Уряд планує завершити роботу над державним бюджетом до кінця цього місяця, щоб новий склад парламенту зміг його обговорити і проголосувати, найімовірніше, на позачерговій сесії. При розробці бюджету виконавча влада має на увазі дефіцит, який би не подолав 7% ВВП, як це було погоджено з Європейською комісією, без інших фіскальних заходів. Однак необхідні значні скорочення витрат у державному секторі та реформи, передбачені в Національному плані відновлення та стійкості, включаючи заморожування заробітних плат у державному секторі та державних допомог на дітей. Субсидії партіям також скорочено на 25% від минулорічного рівня. Цього року більше не буде набору на державну службу, а окремі державні установи будуть реорганізовані та об’єднані. Податок на дивіденди також підвищується з 8% до 10% і запроваджується новий податок на спеціальні споруди. Пенсії не зростатимуть цього року. Водночас уряд має на меті скоротити бюджетні витрати на 1% ВВП, або 19 млрд леїв (близько 3,8 млрд євро), і збільшити доходи до бюджету шляхом впровадження реформ, передбачених Національним планом відновлення та стійкості.

ВИБОРИ – Тимчасовий голова Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан попередив, що президентські вибори можуть бути перенесені на травень, якщо партії правлячої коаліції не ухвалять виборчий календар найпізніше до наступного тижня. Ліберали виступають за проведення виборів до Великодня. Щодо офіційного висунення колишнього президента Націонал-ліберальної партії Кріна Антонеску як єдиного кандидата в президенти від коаліції, Іліє Боложан пояснив, що це може бути затверджено в керівних органах кожної партії одразу після затвердження виборчого календаря. Він закликав до узгодженості та єдності у підтримці спільного кандидата. Лідер Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор також заявив, що дата президентських виборів має бути визначена якомога швидше і що голосування має відбутися до Великодня. За його словами, рішення має бути прийняте на цьому тижні. З іншого боку, голова Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі звинуватила правлячі партії в тому, що вони зацікавлені лише в збереженні влади і привілеїв, а не в стабільності країни.

КАНДИДАТУРА – Колишній голова Націонал-ліберальної партії Крін Антонеску вважає призупиненою угоду, досягнуту з партіями правлячої коаліції про підтримку його кандидатури на посаду президента Румунії. Він пояснив, що прийняв це рішення в односторонньому порядку, не знімаючи свою кандидатуру, але усвідомив, що «чотири політичні лідери, які зробили цю пропозицію і взяли на себе зобов’язання, не мали достатніх повноважень, коли підписували цю угоду». Конституційний суд Румунії постановив скасувати президентські вибори, які мали відбутися наприкінці 2024 року, на тлі звинувачень у втручанні Росії у виборчий процес. 23 грудня правлячі партії – Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Демократичний союз угорців Румунії та Фракція нацменшин домовилися про висунення спільного кандидата в президенти в особі Кріна Антонеску, рішення, яке має бути проголосоване в керівних органах кожної партії. Пізніше, 28 грудня, вони домовилися про проведення першого туру президентських виборів 23 березня і другого туру 6 квітня. Для того, щоб ці вибори відбулися в узгоджені дати, румунська виконавча влада повинна прийняти відповідне рішення до 7 січня.

КОРДОНИ – Румунські прикордонники здійснили понад 32.000 перевірок за допомогою програми eDAC з початку цього року, коли Румунія повністю приєдналася до Шенгенської зони. Хоча на кордонах з Угорщиною і Болгарією перевірка документів більше не проводиться, мобільні групи прикордонної поліції здійснюють перевірки біля пунктів перетину кордону в межах 30 кілометрів від в’їзду в країну. Автомобілі можуть бути зупинені для ідентифікації осіб та їхнього правового статусу, для запобігання та боротьби з міграцією або іншими незаконними діями. Додаток eDAC – це інструмент, який дозволяє за короткий час провести перевірку у відповідних базах даних румунської влади, а також у базах даних Шенгенської зони. У понеділок вранці в місті Джурджу (південь) для перевірки був зупинений міжміський автобус, що прямував за маршрутом Болгарія-Німеччина. 12 пасажирів, громадян Сирії, які хотіли потрапити до Німеччини, не мали необхідних документів і мали лише право на тимчасове проживання в Болгарії. Їх забрала влада сусідньої країни.

НАГОРОДА – Американський актор румунського походження Себастьян Стан отримав нагороду за найкращу чоловічу роль у комедії на вчорашній церемонії вручення «Золотих глобусів» у Лос-Анджелесі за роль у фільмі «Інша людина». Він грає чоловіка, який страждає на нейрофіброматоз – генетичне захворювання, що викликає пухлини на шкірі та кістках. Гра Себастьяна Стана у фільмі «Інша людина» була настільки визнаною, що також принесла йому «Срібного ведмедя» за найкращу чоловічу роль на Берлінському міжнародному кінофестивалі у 2024 році. На церемонії вручення «Золотих глобусів», Себастьян Стан, який покинув Румунію, коли йому було лише 12 років, отримав ще одну номінацію за фільм «Учень», в якому він зіграв мільярдера Дональда Трампа. Найкращим актором у драмі став Едріен Броуді за роль у фільмі «Бруталіст», який і став головним переможцем. Фільм, події якого розгортаються після Другої світової війни, також став найкращим фільмом. Цей фільм також отримав нагороду за найкращу режисуру, яка дісталася Брейді Корбе. Демі Мур отримала нагороду за найкращу жіночу роль у комедійному фільмі «Субстанція». Найкращим іноземним фільмом став «Емілія Перес». Серед серіалів найкращим став «Шьогун», який здобув рекордні 18 трофеїв на церемонії вручення премії «Еммі» у 2024 році. На думку фахівців, перемога на «Золотому глобусі» може збільшити шанси на «Оскар», який вручатимуть у березні.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Уряд планує завершити роботу над Державним бюджетом 2025 року до кінця цього місяця, щоб новий парламент зміг його обговорити і прийняти, найімовірніше, на позачерговій сесії. При розробці бюджету кабінет міністрів враховуватиме дефіцит не більше 7% ВВП, як це було погоджено з Європейською комісією, без інших фіскальних заходів. Однак необхідні значні скорочення витрат державного сектору та реформи, передбачені Національним планом відновлення та стійкості. Заходи включають заморожування заробітних плат у державному секторі та заморожування державних виплат на дітей. Субсидії політичним партіям також скорочено на 25% порівняно минулорічними сумами. Цього року призупиняється процес заміщення вакантних посад, а деякі державні установи будуть реорганізовані та об’єднані. Податок на дивіденди також збільшується з 8% до 10%, а також запроваджується новий податок на спеціальні споруди. Пенсії цього року також не підвищуватимуться. Уряд має на меті скоротити бюджетні витрати на 1% ВВП, або 19 млрд леїв (близько 3,8 млрд євро), одночасно збільшивши бюджетні надходження за рахунок реалізації реформ, передбачених Національним планом відновлення та стійкості.

 

ВИБОРИ – Тимчасовий виконувач обов’язків голови Націонал-ліберальної партії (НЛП) Іліє Боложан попередив, що президентські вибори можуть бути перенесені на травень, якщо партії правлячої коаліції не ухвалять виборчий календар до наступного тижня. Ліберали виступають за проведення виборів до Великодня. Щодо офіційного висунення колишнього лідера НЛП Кріна Антонеску як єдиного кандидата в президенти від коаліції, Іліє Боложан пояснив, що це питання може бути затверджене в керівних органах кожної партії одразу після затвердження виборчого календаря. Він закликав до узгодженості та єдності у підтримці спільного кандидата. Лідер Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Гунор також заявив, що дата президентських виборів має бути визначена якомога швидше і, що вони мають відбутися до Великодня. За його словами, рішення має бути прийняте наступного тижня. З іншого боку, голова Союзу порятунку Румунії Елена Ласконі звинуватила правлячі партії в тому, що вони зацікавлені лише в збереженні влади і привілеїв, а не в стабільності країни.

 

КАНДИДАТ – Колишній лідер Націонал-ліберальної партії Крін Антонеску вважає призупиненою угоду, досягнуту з партіями правлячої коаліції про підтримку його кандидатури на посаду президента Румунії. Він заявив у суботу ввечері в програмі на приватному телеканалі, що прийняв це рішення в односторонньому порядку, не знімаючи свою кандидатуру, додавши, що виявив, що “чотири політичні лідери, які зробили цю пропозицію і взяли на себе це зобов’язання, не мали достатніх повноважень, коли поставили свій підпис під цією угодою”. Конституційний суд скасував президентські вибори, які мали відбутися наприкінці 2024 року, на тлі звинувачень у втручанні Росії у виборчий процес. 23 грудня Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Демократичний союз угорців Румунії та група національних меншин у Палаті депутатів домовилися про висунення спільного кандидата в президенти в особі Кріна Антонеску, домовленість схвалена в керівними органами кожної політичної сили. Пізніше, 28 грудня, вони домовилися про проведення першого туру президентських виборів 23 березня і другого туру 6 квітня. Для того, щоб ці вибори відбулися в узгоджені дати, уряд має прийняти відповідне рішення до 7 січня.

 

ДОСЛІДЖЕННЯ – Протягом наступних чотирьох років Румунія братиме участь у дослідженні про навички, необхідні у повсякденному та професійному житті для кращої інтеграції на ринку праці та активної участі в житті суспільства. Проєкт, який реалізується Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), має на меті оцінити і порівняти базові навички дорослих у віці від 16 до 65 років у різних країнах, щоб краще зрозуміти рівень грамотності та вміння вирішувати проблеми в цифровому контексті. Результати цього дослідження будуть використані органами влади та установами для розробки політики у сфері освіти та навчання, адаптації до потреб ринку праці, зменшення нерівності у навичках та підтримки соціальної інтеграції.

 

ГРИП – Перед тим, як учні повернуться до школи після зимових канікул, фахівці виступають з новими рекомендаціями щодо вакцинації проти грипу, оскільки в лікарнях фіксуються все більше випадків захворювання на грип, а батьки на різних форумах запитують про час очікування у відділеннях невідкладної допомоги. В останній тиждень грудня 57 000 румунів були діагностовані з грипом, пневмонією або іншими респіраторними інфекціями. Решта Європи також переживає сплеск захворюваності на грип. У Франції багато лікарень були змушені створити тимчасові додаткові відділення, щоб зменшити навантаження на відділення невідкладної допомоги. Лікарі, яких цитують інформаційні агентства, кажуть, що це велика епідемія, і більшість серйозних випадків грипу – у невакцинованих людей. Така ж ситуація і в Іспанії, де і без того переповнені лікарні готуються до сплеску захворюваності, особливо через домінуючий штам грипу В.

 

РІЗДВО – Православні християни Румунії, які святкують за старим церковним календарем, зокрема уродженці з Республіки Молдова, етнічні українці, росіяни-липованці та серби, починають підготовку до Різдва. Вони святкують народження Ісуса Христа 7 січня за юліанським календарем, що на 13 днів пізніше від офіційного календаря. Вірмени також мають іншу дату Різдва, святкуючи його 6 січня. Напередодні Різдва, після церковної служби, групи вірменських дітей та молоді ходять від хати до хати, співаючи традиційну вірменську колядку «Аведіс», що означає «Чудова звістка про народження Ісуса Христа», пояснила продюсер Радіо Румунія Констанца Рафаела Казазян. У дельті Дунаю і на гірських курортах заброньовано заброньовано багато місць для святкування Різдва за старим стилем.

 

ГРЕЦІЯ – Колишній прем’єр-міністр Греції Костас Сімітіс помер у неділю у віці 88 років у своєму літньому будинку на Пелопоннесі. Про це повідомляють грецькі ЗМІ. “З сумом і повагою я прощаюся з Костасом Сімітісом, гідним і благородним політичним опонентом і прем’єр-міністром, який супроводжував Грецію в її великих національних кроках”, – йдеться в заяві прем’єр-міністра Греції Кіріакоса Міцотакіса. Костас Сімітіс був одним із засновників соціалістичної партії Pasok (Загальногрецький соціалістичний рух), створеної в 1974 році, щойно після падіння диктатури військової хунти «чорних полковників». Він став наступником Андреаса Папандреу, історичного лідера партії, і був прем’єр-міністром з 1996 по 2004 роки. Костас Сімітіс відіграв особливо важливу роль у запровадженні євро в Греції у 2001 році.

 

АВСТРІЯ – Канцлер Австрії Карл Негаммер заявив, що подасть у відставку найближчими днями після того, як переговори між очолюваною ним Народною партією та соціал-демократами провалилися. У п’ятницю третя партія вийшла з коаліційних переговорів. Лідер консерваторів канцлер Негаммер заявив, що його партія і соціал-демократи не можуть дійти згоди з важливих питань. Карл Негаммер оголосив, що піде у відставку з посади канцлера і лідера партії. Ультраправа Партія свободи (FPÖ) перемогла на загальних виборах у вересні, але Карл Негаммер та інші партії виключили можливість створення коаліції з лідером партії Гербертом Кіклем.

 

ГАНБОЛ – Чоловіча збірна Румунії з гандболу програла Грузії з рахунком 34:35 в останньому матчі турніру “Карпатський трофей”. Сьогодні також був зіграний матч Туреччина-Сербія, в якому серби перемогли з рахунком 35:30. Перший день змагань, організованих у п’ятницю в місті Міовень (південь країни), румуни розпочали з перемоги над Туреччиною з рахунком 35:26, а в суботу зіграли внічию з Сербією з рахунком 31:31. За підсумком усіх матчів Сербія очолила турнірну таблицю і завоювала “Карпатський трофей”.

 

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Міністр фінансів Румунії Танцош Барна заявив у понеділок, що Державний бюджет на 2025 рік буде підготовлений протягом наступних трьох тижнів. Він сказав, що при його складанні буде враховано дефіцит у розмірі 7% від Валового Внутрішнього Продукту, як це було погоджено з Європейською комісією, без інших фіскальних заходів. Економічне зростання на 2025 рік міністр оцінив у 2,5%, а інфляцію – у 5%. Водночас, за словами очільника мінфіну, новий уряд не підвищуватиме ПДВ цього року. Незважаючи на великий дефіцит, Танцош Барна каже, що гроші надійдуть від податкових служб, які збільшать збір податків цього року.

 

ПОДОРОЖЧАННЯ – Румунські працівники сільського господарства та харчової промисловості втратять гроші, а компенсація скорочення заробітної плати призведе до подорожчання продуктів харчування – попереджає національна федерація профспілок Sindalimenta, після того, як уряд прийняв постанову про скорочення бюджетних витрат. Представники харчової промисловості попереджають, що скасування податкових пільг в їхньому секторі та в сільському господарстві спричинить значні втрати заробітної плати для працівників, які шукатимуть роботу в інших, більш високооплачуваних секторах. Щоб не залишитися без персоналу, роботодавці будуть змушені компенсувати їм втрату заробітної плати, що швидко відобразиться на вартості продуктів на полицях магазинів і в кінцевому підсумку ляже на плечі всіх споживачів. Федерація також зазначає, що значне подорожчання румунських продуктів харчування значно ускладнить їх продаж у порівнянні з аналогічними імпортними продуктами, ціни на які будуть нижчими. Крім того, скасування податкових пільг призведе до банкрутства деяких компаній, які не зможуть витримати удару, а також – до збільшення кількості безробітних, з додатковими витратами для бюджету.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Міністр енергетики Себастьян Бурдужа заявив, що Румунія експортує електроенергію та природний газ до Республіки Молдова на комерційній основі і тільки після задоволення національних потреб. Він зазначив, що компанія “Nuclearelectrica” підписала договір про постачання електроенергії до сусідньої країни, а також ведуться переговори з компаніями “OMV Petrom” та енергетичним комплексом “Oltenia”. Загалом, технічні можливості для експорту електроенергії з Румунії до Молдови становлять 430 мегават, – сказав Себастьян Бурдужа. У сфері газу Кишинів може забезпечити всі свої потреби з Румунії, – додав він. Поставки російського газу до Європи через територію України, припинилися 1 січня, коли закінчився термін дії транзитної угоди між двома країнами. Раніше Молдова отримувала значну частину енергії з Кучурганської електростанції в промосковському сепаратистському регіоні Придністров’я, яка працювала виключно на російському газі.

 

ШЕНГЕН – 1 січня Румунія і Болгарія, члени ЄС вже протягом 18 років, стали й повноправними членами Шенгенської зони, скасувавши контроль і на сухопутних кордонах. Розширення безвізового простору до 29 членів відбулося після того, як у березні 2024 року ці дві країни були частково включені до зони вільного пересування, скасувавши прикордонний контроль у портах та аеропортах. Момент повноцінного вступу до Шенгенської зони був відзначений на румунсько-болгарському пункті пропуску Джурджу-Русе міністрами внутрішніх справ Румунії та Болгарії Кетеліном Предою та Атанасом Ільковим. Глава румунського МВС заявив, що це історичний момент, який знаменує повну і безповоротну інтеграцію Румунії до ЄС, момент з особливими практичними наслідками для кожного громадянина Румунії та для румунських компаній. Для безпечного переходу протягом наступних шести місяців буде застосовано метод аналізу ризиків – деякі транспортні засоби будуть відібрані для перевірок, але цей процес не вплине на основний потік пасажирів і транспортних засобів.

 

НАЦБАНК – Валютні резерви Національного банку Румунії (НБР) станом на кінець грудня 2024 року становили 62,13 млрд євро, що на 1,57% більше, ніж у листопаді 2024 року та на 3,96% більше, ніж у грудні 2023 року. Про це повідомив центральний банк. Золотовалютні резерви були збережені на рівні 103,6 тонни. Відповідно до динаміки міжнародних цін, його вартість становила 8,35 млрд євро порівняно з 8,39 млрд євро на 30 листопада 2024 року та 6,21 млрд євро на 31 грудня 2023 року. Платежі, що припадають на січень 2025 року за державним боргом в іноземній валюті, прямим або гарантованим Міністерством фінансів, склали близько 351 мільйона євро, повідомили в НБР.

 

ПРЕЗИДЕНТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс здійснив у 2024 році 22 офіційні поїздки приватним літаком до 11 країн Європи, Азії та Північної Америки, що на сім менше, ніж у 2023 році. Про це повідомляють центральні ЗМІ. Під час цих візитів становила було здійснено лише 51 політ, на 39 менше ніж у 2023 році. Для цих поїздок Адміністрація Президента зафрахтувала літаки лише у двох приватних компаній, одна з яких була румунською. Загальна сума, сплачена за офіційні візити президента Йоганніса, залишається невідомою. Адміністрація Президента відмовляється оприлюднювати ці дані, хоча прем’єр-міністр Марчел Чолаку оголосив у жовтні 2024 року, що розсекретить їх. За оцінками експертів, найдорожчими поїздками президента були візит до Південної Кореї у квітні та три поїздки до США у травні, липні та вереснім 2024 року.

 

ВИБОРИ – Президентські вибори в Румунії можуть відбутися 23 березня 2025 року, перший тур, і 6 квітня – другий. Про це повідомляють румунські ЗМІ з посиланням на джерела в урядовій коаліції. Перший тур виборів президента, що відбувся 24 листопада 2024 року, був визнаний недійсним Конституційним судом (КС), який на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони, послався на втручання зовнішнього державного суб’єкта. У другому турі, призначеному на 8 грудня, мали змагатися незалежний націоналіст Келін Джорджеску, якого звинувачують у зв’язках з путінською Росією, та лідерка Союзу за порятунок Румунії Елена Ласконі (в опозиції). У діаспорі, де виборчі дільниці відкрилися 6 грудня, десятки тисяч румунів встигли проголосували до того, як Конституційний суд визнав перший тур недійсним і скасував виборчий процес. 21 грудня у чинного президента Клауса Йоганніса мав закінчитися другий і останній п’ятирічний президентський термін, але його перебування на посаді було продовжено до обрання нового глави держави, що має бути підтверджено Конституційним судом.

 

ПРАВОПОРЯДОК – Двоє румунських поліцейських взяли участь в оперативних місіях разом зі своїми німецькими колегами в місцях проведення різдвяного ярмарку в землі Північний Рейн-Вестфалія. Генеральний інспекторат Румунської Поліції повідомляє, що місія була організована Державним управлінням кримінального розшуку землі Північний Рейн-Вестфалія та Генеральним консульством Румунії в Бонні. Двоє поліцейських, Лорена Марін і Сорін Джурджука, взяли участь у патрулюванні разом з німецькими поліцейськими в містах Дюссельдорф, Гаген, Кельн і Дортмунд з 2 по 19 грудня. Різдвяний ярмарок у Дортмунді щороку приваблює десятки тисяч відвідувачів з усієї Європи, й останнім часом поліцейські з Нідерландів, Іспанії та Болгарії також були залучені до забезпечення правопорядку і безпеки.

 

КОНЦЕРТИ – У 2025 році у Румунії пройдуть безліч концертів та музичних фестивалів. Найвідомішим музикантом, який прибуде до нашої країни цього року, є співак Джастін Тімберлейк, який виступить на фестивалі Electric Castle з 16 по 20 липня в місті Клуж-Напока. Маттео Бочеллі, син відомого тенора Андреа Бочеллі, виступить в Румунії в червні. Скрипаль і диригент Андре Ріє цього року знову повертається до Румунії. У листопаді він дасть чотири концерти в місті Клуж-Напока. Тіль Ліндеманн, вокаліст гурту Rammstein, буде іншим особливим гостем. Він приїде до Румунії в рамках свого дуже успішного турне “Мій світ”. Очікуються також виступи Річарда Клейдермана, Gipsy Kings, Джо Сатріані і Стіва Вая, а також Proconsul, Ірини Рімес і Holograf. Цього року пройдуть і вже традиційні фестивалі, такі як Untold, Beach, Please!, Summer Well та Folk You.

 

ГАНДБОЛ – Чоловіча збірна Румунії з гандболу легко перемогла Туреччину з рахунком – 35:22 у п’ятницю, в першому матчі традиційного турніру NIRO Carpathian Trophy, організованого в місті Міовень (південь). У суботу румуни зіграють з Сербією, а в неділю з Грузією. З 8 по 11 січня румуни проведуть товариські матчі в Іспанії. З 14 січня по 2 лютого пройде Чемпіонат світу з гандболу, на який Румунія не змогла кваліфікуватися, поступившись у плей-офф Чехії з рахунком – 31:30 і 20:29.

 

АВТОСПОРТ – Румунський гонщик Емануель Гєнеш уп’ятнадцяте бере участь у ралі-рейді “Дакар”, найжорсткішому змаганні на витривалість в автоспорті, яке проходить з 3 по 17 січня в Саудівській Аравії. У 47-му за рахунком ралі-рейді він заявлений у категорії “без допомоги”. Він повертається до рейтингу в цій категорії після кількох етапів, в яких йому не дозволяли набирати очки, завдяки перемозі в 2020 році та фінішу на подіумі в 2021 році. Після ралі “Дакар” 2024 року румунський гонщик виграв ще одну срібну медаль на Міжнародному шестиденному ендуро і в 21-й раз фінішував у Red Bull Romaniacs, найскладнішому ралі-ендуро у світі, в категорії хард-ендуро.

ШЕНГЕН – Опівночі Румунія та Болгарія увійшли до Шенгенської зони із сухопутними кордонами, через 18 років після вступу до ЄС. Розширення безкордонної зони до 29 членів відбулося після того, як обидві країни були частково включені до зони вільного пересування в березні 2024 року, після скасування прикордонного контролю в портах та аеропортах. Момент повного в’їзду до Шенгенської зони відзначили на прикордонному пункті пропуску Джурджу-Русе міністри внутрішніх справ Румунії та Болгарії Кетелін Предою та Атанас Ільков. Міністр Предою сказав, що це історичний момент, який знаменує повну і безповоротну інтеграцію Румунії до ЄС, момент з особливими практичними наслідками для кожного румунського громадянина і для румунських компаній. Для безпечного переходу протягом наступних шести місяців буде застосовано метод аналізу ризиків – деякі транспортні засоби будуть відібрані для додаткових перевірок, але цей процес не вплине на основний потік пасажирів і транспортних засобів.

 

ДЕРЖАВНИЙ БОРГ – Згідно з даними, опублікованими Міністерством фінансів, у жовтні 2024 року в Румунії загальний державний борг зріс до понад 931 млрд леїв (186 млрд євро) у порівнянні з 916 млрд леїв у попередньому місяці. У відсотковому відношенні до ВВП державний борг зріс до 54% у порівнянні з 53,1% у вересні. З іншого боку, 1 січня набула чинності урядова термінова постанова, яка передбачає скорочення деяких видатків державного сектору у 2025 році, заморожування пенсій та зарплат у бюджетному секторі та державних допомог на дітей. Документ також передбачає, що субсидії, які виділяються політичним партіям, будуть скорочені на 25% від рівня, наданого в минулому році. Нормативний акт стане основою для прийняття закону про державний бюджет на 2025 рік. У Румунії дефіцит бюджету наприкінці листопада зріс до 7,12% ВВП.

 

ГРИП – Близько 57.000 румунів минулого тижня були діагностовані з грипом, гострою інфекцією верхніх дихальних шляхів або пневмонією, а троє пацієнтів померли. Загалом, з початку епідемічного сезону від грипу померли чотири людини, свідчать дані Національного інституту громадського здоров’я. Зареєстровано майже 4200 випадків клінічного грипу, що майже вдвічі більше, ніж за попередній тиждень. Повіт з найбільшою кількістю респіраторних інфекцій, майже 1 000, – Брашов (центр Румунії), де зареєстровано втричі більше хворих на грип, ніж за попередній тиждень.

 

РАДА ЄС – Польща перейняла від Угорщини ротаційне головування в Раді Європейського Союзу. Пріоритети, оголошені Варшавою на цій посаді, спрямовані на зміцнення європейської безпеки в усіх її вимірах: внутрішній, зовнішній, інформаційній, економічній, енергетичній, продовольчій та медичній. Варшавський уряд продовжуватиме тиснути на Москву, щоб вона припинила широкомасштабне вторгнення в Україну, а також підштовхуватиме ЄС до максимізації військової та фінансової допомоги Києву, оскільки очікується, що Дональд Трамп скоротить американську підтримку. Польща також планує посилити економічний тиск на Росію, запроваджуючи нові санкції і намагаючись перешкодити Москві обходити існуючі.

 

ГАЗ – Сепаратистський регіон Придністров’я на сході Респ. Молдова відключив централізоване опалення і гаряче водопостачання домогосподарств у перший день нового року після припинення поставок російського газу через Україну. Відключення газу негайно відчули на переважно російськомовній території з населенням близько 450 000 осіб, де дислоковано близько 1.500 російських військових. Молдова, яка отримувала газ з Придністров’я, покриватиме 38% своїх потреб за рахунок внутрішнього видобутку, а решту 62% імпортуватиме з Румунії. Влада у Кишиневі оголосила надзвичайний стан і вжила заходів з енергозбереження. Припинення транзиту російського газу через Україну з 1 січня призвело до зростання цін на газ в Амстердамі, де встановлюються європейські ціни на природний газ. Київ відмовився продовжувати транзитну угоду і пояснив це тим, що хоче залишити Москву без одного з основних джерел грошей, з яких вона фінансує своє вторгнення в Україну.

 

СВЯТО – У перший день року православні християни та греко-католики святкували Обрізання Господнє. Перший день року – це, з християнської точки зору, день, коли дитина, народжена у Віфлеємі, отримала ім’я. Згідно з єврейською традицією, через вісім днів після народження Ісус був обрізаний, як і будь-яка єврейська дитина чоловічої статі. Ім’я, яке отримав Син Божий, що став людиною, Ісус, означає Спаситель, а Христос – Помазаник. Також на перший день року припадає свято св. Василія Великого, який жив у 4 столітті і був єпископом Кесарії, міста в Малій Азії, на території сучасної Туреччини. Всього за дев’ять років єпископства Василій проявив себе великим богословом, захисником православної віри та добрим організатором монашого життя і суспільної діяльності в Церкві. Він був першим єпископом, який заснував лікарні та притулки для опіки над бідними і стражденними.