Category: Зелений світ

Карпати Румунії покриті
найбільшими незайманими лісами
у помірній зоні Європейського Союзу. Це останки столітніх лісів, які колись покривали понад 80% території країни. Незважаючи на їх важливість,
ці екосистеми схильні до деградації, якщо нічого не буде зроблено для їх збереження і захисту, попереджають експерти.

Саме тому був створений Національний каталог незайманих лісів, інструмент обліку старих лісів Румунії та
забезпечення їх суворого захисту. Раду Влад, координатор регіональних проектів та лісів Всесвітнього Фонду дикої природи в Румунії розповідає: «Ці незаймані ліси, в більшості розвинених європейських країнах, зникли ще до того, як їх значення стало зрозумілим. Столітні ліси із первинними структурами, тобто незаймані ліси Румунії є зразками останніх наземних екосистем,
які залишилися в Європі, що були сформовані без істотного
впливу людини та в результаті
тривалої природної еволюції протягом тисяч років. Еволюція, яка почалася
близько 17 тисяч років тому, справжній
марш бука зі всім а його видами з півдня на
північ, від Середземного моря до Балтійського моря,та із заходу на схід, від Атлантики до Західних
Карпат.»

У Румунії маємо вісім старих букових лісів,
понад 24.000 га. Це ліси
Ізвоареле Нерей, Кейле Нерей Беушніца, Домоглед-Долина річки Черна, Козія,
лісова ділянка Шінка, Гроші Ціблешулуй, Ліси Стримбу – Беюц та праліс
Слетіоара. Процес їх ідентифікації триває. Раду Влад описує ці ліси: «Незайманим лісом є той ліс, що формується і розвивається виключно під впливом природних
факторів і де процес екосистемної динаміки відбувається без жодного прямого або непрямого антропогенного впливу. У столітніх пралісах Румунії ростуть дерева різного віку. Від насіння до багато столітніх дерев. Це дерева величезних розмірів із товстими стовбурами,із тріщинами, грибками, покриті мохом і
лишайниками. Ми могли б порівняти їх із громадою, в якій діти, батьки і літні живуть разом і підтримують один одного. У незайманому
лісі, дерева вмирають від старості, ламаються, падають або
висушуються стоячи, але мертва деревина залишається там і годує та збагачує екосистему. Це спадщина для майбутніх поколінь. У цих лісах, дерева можуть перевищити 50 метрів заввишки, а діаметр – понад два метри. Під кронами цих гігантів протягом більш ніж 500 років,
живуть понад 10 тисяч видів рослин і тварин, всі в тісному зв’язку, від
одноклітинних організмів: грибів, рослин, комах до таких знакових видів, як орел, вовк або бурий ведмідь, що давно зникли в
інших місцях світу.»

У липні 2017 року, Комітет Світової спадщини ЮНЕСКО вирішив
включити до Списку цінностей ЮНЕСКО декілька столітніх букових лісів з
Румунії та 11 інших європейських країн.

Всесвітній
фонд природи-Румунія нещодавно видав перший освітній путівник в якому йдеться
про Дунай, дельту Дунаю та про осетрових риб в дунайській дельті.

Путівник «Дослідники Дунаю і дунайських
осетрів» складається з трьох частин. У перших двох розділах розглядаються
теоретичні питання, пов’язані з Зеленим коридором Нижнього Дунаю, його дельтою та осетровими рибами, а третій розділ
створює засади для майбутніх клубів молодих активістів, борців за захист Дунаю і
дунайських осетрів. Остання частина корисна для формування майбутніх поколінь молодих
людей, відповідальних за навколишнє середовище, готових взяти участь у
виявленні та вирішенні проблем, з якими стикаються їх громади.

Драматична
ситуація, в якій опинилися нині вісім європейських видів осетрових риб стала центральним
питанням тематичної конференції, організованої на початку липня в Австрії, у контексті
головування цієї країни в ЄС. За підсумками цього заходу учасники зійшлись на
необхідності застосування заходів та розробки політики співробітництва та
координації дій між країнами регіону, де водяться осетрові, щоб захистити цей вид
риб,що знаходяться під загрозою зникнення.

Найважливіші осетрові
види ще можна зустріти у дикій природі у нижньому Дунаї та на
північно-західному Чорномор’ї. Навіть і
в цих районах, незважаючи на спроби штучного розведення, цей стародавній вид
перебуває на межі повного вимирання. Був 10-річний період заборони, а в 2016
році вилов осетрів в їх природних середовищах був заборонений ще на п’ять
років.

І все ж, нелегальний промисел і торгівля ікрою та м’ясом осетрових
продовжують ставити під загрозу майбутнє цих видів риб. Фахівці ще не мають
чітких даних про наслідки заборони через їх браконьєрський вилов. Говорить Крістіна
Мунтяну, національний менеджер з питань прісних водойм Всесвітнього фонду природи в Румунії: «Ситуація досі є досить неясною, оскільки в
даний момент ми не маємо інтегрованих даних про осетрів. Проте з часткових
даних, зібраних в рамках проектів дослідження того, що відбувається з цими рибами
в певних районах можна сказати, що ситуація не стала набагато кращою. Можливо є
більше екземплярів білуги, севрюги, стерляді, але у випадку осетра руського ситуація
залишається драматичною. Коли була введена заборона на вилов, популяції цього
виду вже знизилися приблизно на 99% і досі не спостерігається жодного
поліпшення.»

Всесвітній фонд природи разом зі Всесвітньою асоціацією зі збереження осетрових
недавно опублікували Віденську декларацію щодо збереження осетрових
риб у всьому світі. Цей документ є закликом до всіх органів і чільних
посадовців вжити негайних заходів, щоб забезпечити виживання зникаючих видів
риб в світі. Декларація
складається з 22 рекомендацій для державних органів і містить практичні
настанови, як впроваджувати ці рекомендації.

Розповідає Христина Мунтяну: «Віденська декларація була бере свій початок в міжнародній конференції Всесвітньої
асоціації зі збереження осетрових, яка відбулася у вересні минулого року. Саме
тоді були закладені основи цього документу та схвалена ідея стандартизації
підходів до збереження осетрових риб у всьому світі. Документ заснований на висновках
наукових досліджень з різних куточків світу, на соціально-економічній ситуації
рибопромислових регіонів і пропонує кроки, які врешті-решт мають призвести до захисту осетрових,
збереження однієї з найдавніших груп риб, що є дуже важливо.»

І фахівці Центру з питань досліджень і розмноження осетрових, водного
середовища та біорізноманіття» галацкого університету «Нижній Дунай», отримали
фінансування для здійснення двох проектів для продовження моніторингу і
наукових досліджень видів осетрових риб, що знаходяться під загрозою зникнення.
У рамках проектів буде знято й документальний фільм про ситуацію дунайських осетрів
упродовж останніх 100 років.

Спеціалісти з Управління біосферних заповідників дельти Дунаю виявили 11 диких островів
загальною площею 220 га. Найбільший має площу 60 га, але всі острови старші 10 років і мінімальна їх площа становить п’ять гектарів. Ці дикі острови Дунаю
мають не лише надзвичайну красу, вони мають важливе значення для охорони
природи та біорізноманіття.

Вони з’явилися нещодавно, однак багато видів птахів і ссавців
знайшли притулок тут, багато з яких є видами під загрозою вимирання в Європі. Експерти пояснюють це явище
створення островів на
Дунаї, як результат прискорення процесу закупорювання, як свідчить Крістіна Мунтяну, менеджер проекту
прісної води Всесвітнього Фонду дикої природи в Румунії: «Як правило, ці острівці з’являються
в грі седиментації і промивання осадів в Дунай і в дельти Дунаю, тобто це місця, де вода не має дуже високої
швидкості потоку, і тому з’являються такі ділянки, де можуть накопичуватися осадки. Щоправда, Дунай на території
Румунії, в тому числі в
дельті Дунаю, має трохи особливий розмір, тобто дуже велику ширину. А це означає,
що в таких зонах струмені не є такими
сильними як наприклад це відбувається з Дунаєм в Угорщині або навіть вище, де Дунай звужується і де швидкість води є набагато вищою, отже таких
ділянок там менше, ніж у нас.»

Нові острови на Дунаї – це клаптики
землі, де ще не
ступала нога людини. Багата
рослинність і спокій перетворюють ці місця на улюблені місця для птахів. Експерти
вважають, що ці місця повинні бути захищені, а туристи повинні триматися
на якомога великій відстані від них. Крістіна Мунтяну: «В ході проекту було зроблено інвентаризацію островів у дельті Дунаю, ідея полягала в тому, щоб зробити класифікацію
цих островів: певна їх кількість є дикими островами, де не ступала нога людини взагалі, також є острови, де трохи помітна
діяльність людини, і ще інші де
діяльність людини впливає на все що там відбувається. З точки зору важливості таких
островів, вони мають важливе значення для збереження біорізноманіття, оскільки
вони є зонами, які є
частиною зелених коридорів, тобто забезпечують зв’язок між більшими
територіями із захисту
біорізноманіття та забезпечують міграцію різних видів між цими великими територіями. Там вони можуть годуватися і гніздитися
спокійно, бо це важче зробити
у прибережних районах,
де діяльність людини може тривожити їх, особливо коли мова йде про птахів.
Деякі з цих островів можна було б використовувати для розвитку екологічного туризму, але
не масового
туризму.»

Уздовж тих приблизно 2.800 кілометрів, Дунай налічує 912 островів загальною
площею майже 138.000
га. З них 147 є дикими
островами.

Агентство з охорони навколишнього середовища міста Сату Маре недавно отримало сертифікат від Книги рекордів
Гіннеса Румунії, який
свідчить про те, що
Румунія запатентувала найдовший в країні білборг виготовлений з
пластикових ковпачків пляшок. Довжина білборду складає 123 метри і складається він з 2.127.540 ПЕТ-ковпачків, зібраних дітьми з 92 шкіл
і дитячих садочків. Монтаж білборду відбувся у червні на стадіоні імені «Даніеля Продана», коли кожний навчальний заклад представив свій власний білборд. Діти збирали протягом шести місяців ці ковпачки в
ході програми з екологічного виховання «Мільйони ковпачків – Мільйони посмішок», ініційованої Агентством з охорони навколишнього середовища
Сату Маре.

Запроваджена
в грудні минулого року
програма спрямована на стимулювання дошкільнят і школярів до селективного збору відходів, і головною метою було збирання
великої кількості цих
ковпачків, необхідної для створення величезного рекламного щита, який би
допоміг місту Сату Маре увійти до Книги рекордів Гіннеса. Усього було 48 білбордів, які, врешті-решт, разом
створили найдовший
рекламний щит із пластикових ковпачків пляшок.

Більше ми дізнаємося від Елісабети Бекессі, директора Агентства з охорони навколишнього середовища
Сату Маре: «За підтримки дитячих садків і шкіл було зібрано протягом шести місяців, більш ніж
два мільйони ковпачків, вагою 4,5 тонни. З цих ковпачків кожен дитячий садок, спільно з однією зі шкіл, здійснив білборд, завдовжки 2,5 м і завширшки 1,25 – на площі в 3.125 квадратних метрів, кожна панель
представляючи
народну казку. З грудня по квітень відбувся масивний збір цих ковпачків, а потім у квітні-травні відбувся монтаж
менших білбордів, а у
червні, з нагоди Всесвітнього дня навколишнього середовища, на стадіоні імені «Даніеля Продана» у Сату Маре був реалізований найдовший
рекламний щит, сподіваючись
увійти в книгу рекордів Гіннеса Румунії. Захід присвячений Всесвітньому дню навколишнього середовища був знятий
за допомогою безпілотника,
ми зняли 45-хвилинний фільм, який був відправлений до
Асоціації книги рекордів Гіннеса, і вони після проведення оцінки, встановили, що це національний рекорд.»

Директор Агентства з охорони
навколишнього середовища Сату-Маре підкреслила, що цей проект був, перш за все,
проектом з мобілізації громади до вибіркового збору відходів: «Я можу
сказати, що протягом півроку, всі мешканці повіту Сату-Маре збирали ці пластикові
ковпачки, але нас радує особливо те, що після опитування, наша громада хоче
продовжувати відбірково збирати відходи. Дитсадочки хочуть озеленити їхні
подвір’я, тобто створювати більше панелей, а не тільки один, щоб діти, ввійшовши
на подвір’я, входили ніби у світ казок».

В рамках програми екологічного виховання Мільйони ковпачків – мільйони посмішок було зібрано також пластикові пляшки – близько 4,5 тонн -, які були
передані уповноваженим компаніям для збору цих відходів. Білборди з
пластикових ковпачків будуть
темою виставки, яка відбудеться в Сатумарському будинку ремісників, нещодавно
відновленому архітектурному пам’ятнику.

Заходи зі збору пластикових ковпачків були
організовані на тлі вимог
Європейського Союзу щодо управління відходами, метою
якого є
50% утилізації відходів до 2020 року.

Цього року Асоціація Дитячий ліс відзначає 10 років від коли організовує найбільший спортивний захід, присвячений охороні навколишнього середовища – Крос лісу. Всі пожертвування та збори за участь в заході будуть використані для заходів з лісонасадження та доглядання за лісами. За останні 100 років Румунія втратила більше половини лісової території, а південна частина країни найбільше постраждала від цього явища. З цієї причини, ще з 2009 року особи зацікавлені захистом довкілля та відтворення деградованих земель, беруть участь у спортивних заходах, спрямованих на підтримку проекту лісонасадження.

У цьому ювілейному випуску, зацікавлені особи в охороні навколишнього середовища взяли участь в лісі Беняса, 27 травня, в трьох бігових випробуваннях на дистанціях 5 км, 10 км і 15 км, а восени, 3 і 4 листопада, зможуть взяти участь у подібному змаганні, що відбудеться в Парку Тінеретулуй в Бухаресті. Це єдиний благодійний спортивний захід, метою якого є озеленення півдня Румунії, територія, яка страждає через відсутність лісів, як ми дізнаємося від Теодори Пелеріє, голови Асоціації Дитячий ліс: У Південній Румунії спостерігається гострий дефіцит лісу та лісонасаджень. Йдеться про Південну Волощину, 7 повітів, що оточують Бухарест та повіт Ілфов, чия заліснена територія складає 5%, хоча рекомендується щонайменше 20% на низовинному рельєфі. Ми хочемо, щоб ви перетворили ваше бажання мати здорове життя на бажання підтримати й природу, але беручи участь у заході на свіжому повітрі ви зможете внести свій вклад у майбуття країни. Йдеться про регіон, який є джерелом продуктів харчування для Румунії. Вважаю, що кожен з нас має під рукою певні засоби, за допомогою яких він може стати прихильником природи.

З грошима, зібраними за рахунок участі в попередніх заходах, організованих асоціацією Дитячий ліс було насаджено більше 60 га лісу, і учасники все частіше зацікавлені в тому, щоб сприяти зростанню лісових територій Румунії, вважає Теодора Пелеріє: З року в рік, захід цей так би мовити виріс не тільки щодо кількості учасників, але і за рахунок залучених коштів. Протягом останніх двох років нам вдалося зібрати понад 12.000 євро за кожний захід для лісонасаджень, а це означає близько 1-1,5 гектара новоствореного ліса. З минулого року ми запропонували підтримувачам ідеї лісонасаджень допомогти нам в догляді за цими лісами, щоб ліси ці могли бути стійкими. Однією річчю є заснувати ліс, тобто здійснити всі правові, адміністративні, технічні та посадкові демарші, а іншою річчю є принаймні 7 років догляду за цим лісом. Наш досвід показує, що існують такі райони, де ліс здорово і красиво росте за підтримки громадськості, однак маємо й такі райони, які потребували більшого вкладення часу та грошей і де процес був важким. Минулого року ми звернулися з проханням до бігунів підтримати нас доглядати за лісами, тому кошти минулорічного видання були спрямовані на догляд за лісами. Нам вдалося зробити щось надзвичайне, а саме створити матеріальну базу для обладнання, за допомогою якого виконуються роботи догляду за лісами, а також створити разом із Інститутом сільськогосподарського машинобудування пристрій з лісонасадження, щоб ефективність лісонасадження зросло майже на два гектари в день. Раніше, для насадження одного гектара лісу ми використовували 500 добровольців. З цим пристроєм та 10-15 особами нам вдалося посадити два гектари за один день.

Нові ліси, насаджені Асоціацією Дитячий ліс, вміщують багато окремих видів дерев, такі як чорна сосна, дуб, ясен, туркистанський берест, вузьколистий лох, свидина або явір. Вони захищатимуть сусідні сільськогосподарські угіддя, зменшать явище деградації шляхом стабілізації ґрунтів деревами і внеском органічної речовини. Асоціація Дитячий Ліс пропонує собі дійти, до 2030 року, до 100 громад у Південно-Східній Румунії із проектами з лісонасадження та охорони довкілля.

24.000 гектарів найцінніших букових пралісів в Румунії було включено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Більшість цих лісів є державною власністю і управляються вони Національним правлінням лісів, ROMSILVA.

Йдеться про ліси Ізвоареле Нерей, Кейле Нерей Беушніца, Домоглед-Долина річки Черна, Козія, лісова ділянка Шінка, Гроші Ціблешулуй, Ліси Стримбу -Беюц та праліс Слетіоара. Це дуже старі ліси, чиї дерева вмирають стоячи, розкладаються і дають поживу для майбутніх поколінь. Під кронами велетнів понад 500-річної давності ведуться всі види диких тварин. У Національному парку Козія є два ліси, які були занесені до об’єктів спадщини ЮНЕСКО: ліс Козія з площею 2286 га та ліс Лотрішор із 1103 га лісу.

Директор Національного парку Козія Павел Прундурел сказав нам: Це дуже важливо для нашої країни, той факт що ми маємо незвичайні природні цінності, але ми ще з віддавна зберігаємо ці стародавні листяні і змішані листяні ліси, чиї дерева досягають висоти 50 м і діаметри у розмірі 1,5 … 2 метри. Крім дерев, у цих лісах живуть багато всіх видів істот, великих м’ясоїдних, комах, одноклітинних організмів, грибів і т.д. Навіть ті рідкісні птахи, які знаходяться в Європі, орли, гірські орли і всякого роду дрібні птахи гніздяться тут в повній і природній гармонії. Заходи, які ми приймаємо, це підвищення обізнаності громадськості, влади, та всіх тих, хто ефективно управляє цими лісами з метою їх захисту та збереження у цьому стані і для майбутніх поколінь. Ми, Управління парку, разом з місцевими сільськими радами розробили проект, в лютому, під назвою «Обізнаність і захист об’єкту спадщини ЮНЕСКО з Національного парку Козія». Проект фінансується Фондом екологічного партнерства і компанією MOL з Румунії, і має кілька конкретних цілей інформування громадськості, зацікавлених сторін щодо захисту цих пралісів. Ми знімаємо кіно про ліси, оголошені об’єктами ЮНЕСКО, проводимо пересувні виставки фотографій, тематичні екскурсії з відвідувачами, студентами, учнями та власниками лісів.

Таких незайманих і незабруднених лісів є все менше й менше по всій Європі. Якщо у XIX столітті незаймані ліси в румунських Карпатах становили 30% від загальної території лісів, сьогодні їх тільки 3%. Занесенням цих територій до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, вони увійдуть в більш інтенсивний процес захисту і збереження, що призведе до стійкого розвитку сусідніх місцевих громад, і до відповідальних стратегій просування і відвідування визначних пам’яток. Екологічна організація Всесвітній фонд дикої природи вважає, що в Карпатах є близько 320.000 га незайманих та напів-займаних пралісів, з яких 250.000 знаходяться в Румунії.

У Румунських Карпатах живе велика кількість ведмедів і, коли їх щільність перевищена, ці звірі спускаються у населені пункти, розташовані у підніжжях гір. Там, найчастіше, ведмеді завдають великого клопоту місцевим жителям.

Щороку дізнаємося про такі випадки, коли ведмеді нападають на вівчарів, людей, які збирають ягоди в лісу або людей, які працюють на своєму клаптику землі, неподалік лісу. Все частіше, ведмеді завдають збитків у господарствах мешканців тих населених пунктів. У минулому році було зареєстровано в Агентстві з охорони навколишнього середовища Харгіта, 176 випадків нападів диких тварин на людей, в основному це були ведмеді. Від початку цього року, у повіті Харгіта, десятки звірів було вбито і четверо людей потрапили у лікарню. Місцеві органи влади не мають правових можливостей втручання і закликали центральну владу дозволити їм спіймати цих ведмедів.

Ось що заявив нам Борбей Чобо, голова Повітової ради Харгіта: Ситуація дуже серйозна не тільки у повіті Харгіта, але й в повітах Ковасна, Муреш, Брашов, Прахова, Арджеш через те, що популяція ведмедів зросла. Наприклад, у повіті Харгіта, населення ведмедів збільшилося на 15% в порівнянні з минулим роком. Їм не вистачає місця для проживання. Фахівці кажуть, що принаймні 1000 га лісових місцезростань необхідно для одного ведмедя, щоб він міг жити добре і спокійно. Тому ці ведмеді спускаються з гір на вулиці, в господарства, на поля і, на жаль, багато ведмедів нападають на людей. Є багато збитків і багато убитих звірів. Вони нападають на фруктові дерева і вулики. Отже, це дуже пекуча проблема. Ми повинні знайти рішення цій неконтрольованій перенаселеності. Тут не йдеться про те, що ліси були вирубані, бо наприклад у повіті Харгіта площа лісів розширилася в останні роки, тут йдеться про іншу проблему, і ми звернулися до Міністерства охорони навколишнього середовища із закликом терміново втрутитися, бо людське життя знаходиться в небезпеці.

Ось і кілька рішень, запропонованих повітовою владою Харгіта, тим більше, що в цьому повіті число ведмедів підвищилося в чотири рази. Борбей Чаба: Ми звернулися до міністерства внести змін до законодавства, тому що дикі тварини тепер захищені законом, але люди не мають жодних прав. Якщо хтось отримує травму або залишається інвалідом після нападу такого звіря, закон не передбачає ніякої допомоги. Отже права людини у конфлікті з дикими тваринами повинні регулюватися не тільки в Румунії, але й по всій Європі. Я є членом Комітету регіонів, де запропонував складення Звіту про зміну цієї директиви стосовно охоронюваних видів звірів, так щоб конфлікт між людиною і цими дикими тваринами був би передбачений законодавством ЄС. Так само збитки, заподіяні цими тваринами мають бути терміново відшкодовані. Ми повинні співробітничати із асоціаціями у сфері довкілля, із мисливцями і фахівцями, щоб знайти ефективні і реальні рішення, щоб ми змогли б хоча підрахувати ведмедів, тому що ніхто не знає точну кількість ведмедів в країні. Водночас, ми повинні вирішити проблему ведмедів, що завдають шкоди. Ми не ввели компенсації для охоронних територій мережі Природа 2000. У інших країнах платять по 200 євро за гектар, за ці гроші власники можуть вжити захисних заходів ….. отже рішень цій проблемі є.

У повітах Ковасна, Харгіта, Муреш і Брашов живе понад 80% населення ведмедів, а у повітах Харгіта і Ковасна – найбільша їх частина, тобто десь 50%.

Генеральна столична Мерія планує вжити програму із селективного збору відходів. Для цього будуть створені 50 пунктів збору відходів; деякі з цих пунктів збору будуть повністю автоматизовані, а решти будуть обслуговуватися операторами. Ці пункти збору відходів відрізняються від вже існуючих, тому що вони стимулюватимуть селективний збір відходів, а взамін пластикових пляшок надаватимуться гроші або ваучери, які можуть бути використані в супермаркетах. Станції збору будуть розташовані в громадських місцях, поблизу шкіл, парків та лікарень. Цей селективний збір поширюватиметься на 10 видів відходів, таких як папір, скло, пластмаси, але й зіпсовані електро-побутові приладдя.

Ось і думка фахівців у цій сфері стосовно проекту столичної мерії. Ліліана Нікіта, керівник проекту в рамках фонду Terra Millennium III: «На жаль, проект цей не вирішує наші проблеми, але як і будь-яка нова річ, що входить в систему, і хоче додати додаткового значення, ці пункти збору відходів будуть, очевидно, трохи більше, ніж нічого, і вони вже додаються до вже існуючої в Бухаресті такого роду колекції, тобто до пунктів збору, доступних в гіпермаркетах. Щоправда, 50 пунктів селективного збору відходів на два мільйони людей це крапля в морі, але це продовження того, що було розпочато. З іншого боку, ми не повинні забувати про те, що ці системи збору відходів є контейнерами, що збирають відходи високої якості, тому що переробники бажають отримати високоякісний матеріал, який вони могли б швидко залучити до системи рециркуляції відходів. Ці відходи, є дуже, дуже невеликим відсоток того, що генерують громадяни в Бухаресті або в будь-якому іншому місці в країні. В принципі, щоб зазнати успіху, ми повинні підійти до пунктів генерування відходів, тому що не забудьмо, люди ще не звикли до цього, і незалежно від того, скільки компенсації ми не пропонували їм, ми не зможемо переконати всіх приходити із відходами до цих пунктів збору відходів».

У румунській столиці утилізуються тільки 5% відходів. Влада сподівається, що ця цифра зросте, а до 2020 року селективний рівень збору відходів досягне 50%. Румунія посідає одно з останніх місць в Європейському Союзі що стосується роздільного збору відходів.

Столична мерія планує вжити в наступний період і операційну систему для управління якістю повітря, за допомогою якого стануть відомі в реальному часі рівні концентрації забруднювальних речовин в атмосфері. Для цього будуть розміщені 25 стаціонарних станцій моніторингу якості повітря, 9 перемішувальних станцій і 20 пристроїв для вимірювання в місцях з інтенсивним рухом, в промислових районах, в парках, поблизу шкіл і лікарень.

Місто Ясси, що знаходиться на сході
Румунії працює над реалізацією плану скорочення відходів, займаючи лідируюче
місце в Румунії в цій сфері.

В останні роки було впроваджено низку проектів,
які стали прикладами доброї практики з точки зору сортування, роздільного збору і
переробки відходів. Докладніше про це розповів мер міста Ясси Міхай Кіріка: «Це
була і є довга дорога, яку нам доведеться пройти. Проекти, розпочаті в
2006-2007 роках знаходяться на різних стадіях впровадження. А почали ми з
найбільшого генератора відходів в регіоні – повітового центру. Ми серед перших
в Румунії створили екологічні сміттєзвалища, зумівши врятувати інші міста
країни від порушення Єврокомісією проти них процедури запобігання порушення
європейського законодавства в сфері управління відходами. Зараз ми знаходимося
в досить просунутій стадії управління відходами зі статусом «нульові відходи».
Це європейська програма, спрямована на просування безвідходної економіки, тобто
переробки всіх відходів, зокрема побутових. Паралельно з цим, спільно з
Повітовою радою ми почали впровадження європейського проекту, в рамках якого нам
вдалося придбати технологію з переробки відходів та перетворення всіх
матеріалів, здатних біологічно руйнуватися на пальне, що продукує енергію,
еквівалентну вугіллю. Такої технології немає в радіусі 1000 км навколо нас. Це
великі інвестиції, разом місто та повіт витратили понад 70 мільйонів євро, що
означає великі фінансові зусилля, але завдяки цьому ми є лідерами з точки зору
управління відходами в Ясському
повіті.»

В Яссах вже була створена робоча група і визначені кращі рішення для
досягнення цієї амбітної мети «нульові відходи» в місті. Говорить ясській
міській голова Міхай Кіріка: «Ясси висловили готовність впровадити прогресивну
програму управління відходами, що можуть бути перероблені шляхом введення
диференційованого тарифу, який є абсолютною новиною в Румунії. Громадяни, які
усвідомлюють важливість переробки відходів отримують знижки на оплату послуг з
вивезення побутових відходів в залежності від свого внеску до переробки різних
матеріалів. Це добрий приклад, який вже працює в інших європейських країнах і
сподіваємося успішно запрацює й в Румунії. Ми вже маємо перший муніципальний
центр збору відходів від домашніх господарств, які працюють за іншою філософією
управління побутовими відходами домогосподарств, зокрема з матеріалами, що можуть
бути повторно використані. Наприклад, можна дати ще один шанс побутовим машинам
і приладам перш ніж відправити їх на переробку. Вони можуть бути відремонтовані
і надані бідним сім’ям. Водночас, після повного знищення електропобутової
техніки, вона може бути перетворена на сировину для переробки. І одяг, перш ніж
його знищити, можна спробувати використати в інших цілях, відтак продовжити
цикл між кінцевим продуктом і його перетворення на відходи, які можуть бути або
ні повторно використані.»

Ясський муніципалітет працює і над проблемою пластмаси, з тим щоб видалити цей
матеріал з життя громадян: Міхай Кіріка «Битву з пластмасою дуже важко виграти, тому ми
очікуємо втілення Директиви ЄС про скорочення використання пластикових
упаковок. У минулому році ми почали впроваджувати в Яссах європейську програму
під назвою «Вода без пластику», в рамках якої створили в місті 12 бюветів питної
води. Основною метою програми є припинення використання пластику. У мерії ми
заборонили ПЕТ-пляшки, а воду споживаємо зі спеціальних автоматів, оснащених біосклянками. Це невеличкі кроки вперед, які можуть бути прикладом поступового
припинення використання пластмасових упаковок там, де це можливо зробити.»

Таким чином місто Ясси приєднується до міжнародної мережі
«Міста нульових відходів» шляхом реалізації конкретних рішень кругової
економіки.

У цьому році продовжується кампанія зі
збору використаних акумуляторів під гаслом Дивись на це позитивно. Проект, що
був ініційований Асоціацією Національна система утилізації акумуляторів
впроваджується у більш ніж 250 магазинах Румунії і спрямована на заохочення
громадян здавати використані акумулятори для утилізації в спеціальні пункти їх
прийму, створені безпосередньо в магазинах.

Учасники програми отримають чотири
нових акумулятори за кожні 20 уживаних. Також, під час кампанії, яка триватиме
до 31 березня, всі, хто правильно відповість на запитання щодо збору
акумуляторів, отримують миттєві призи: рюкзаки, акумулятори або спеціальні
коробки для збору відпрацьованих акумуляторів. Дотепер призи виграли більше
300 учасників акції з різних міст Румунії. Крім того, наприкінці кампанії
асоціація проведе розіграш головного призу – путівку на двох осіб на курорт, що
знаходиться в екологічно чистій зоні.

Говорить Роксана Пуйя, менеджер з питань зв’язків з громадськістю Асоціації Національна система утилізації
акумуляторів: Ми відповідальні за організацію системи збору та утилізації
батарейок і акумуляторів. Румунія, як член ЄС, має ряд зобов’язань з досягнення
певних обсягів утилізації, а переробка батарейок та акумуляторів є одним з
основних завдань. Фактично ми поставили перед собою певні цілі, які маємо
досягнути на національному рівні. Усі ці акумулятори можуть бути передані в
пункти збору, створені в різних куточках країни. Так само, в будь-якому
магазині, де продаються нові акумулятори можна здати старий. Ми намагалися хоч
якось прийти на допомогу громадянам і створили дуже корисний інструмент, який
назвали Карта утилізації. Вона доступна як застосунок для смартфонів або на
сайті www.undereciclam.ro. Так що всі бажаючі можуть дізнатися де знаходиться
найближчий пункт прийому як використаних акумуляторів, так і відходів
електричного та електронного обладнання, в тому числі графік їх роботи.

Асоціацією Національна система
утилізації акумуляторів було проведено опитування серед
учасників проекту, а 60% респондентів заявили, що вони здають уживані батарейки
та акумулятори заохочені призом, а третина опитаних вважають пункти прийому
акумуляторів непомітні в магазинах, оскільки розміщені в незручних місцях. Під
час першого етапу цієї кампанії, організатори зібрали близько 11 тонн
використаних акумуляторів. З усіх комунально-побутових відходів акумулятори є
найбільш шкідливими для здоров’я людини і навколишнього середовища. Вони
містять важкі метали, такі як ртуть, свинець, кадмій, літій, що потрапляють в
ґрунтові води, а потім в питну воду.

Незаймані ліси є
екосистемою в природні процеси якої не втручається людина. У таких лісах
дерева вмирають від старості, падають, ламаються або висихають, а мертва
деревина залишається там і харчує екосистему для майбутніх поколінь.

У
незайманих лісах є дерева різного віку. Під кронами велетнів віком понад 500
років живуть більше 10000 видів одноклітинних організмів, грибів, рослин, комах
і тварин, таких як дикий кабан, олень, чорна коза, вовк, рись, пугач, бурий
ведмідь, всі у тісній взаємодії. Такі
ліси є й в Румунії, але з кожним роком їх площа зменшується. Близько 2 мільйонів
гектарів незайманих лісів було в Румунії у 1900 році, а на сьогоднішній день їх
площа складає всього 200 тисяч гектарів. Для захисту цих лісів Міністерство
охорони навколишнього середовища, водних і лісових ресурсів вирішило
створити Національний реєстр незайманих
лісів.

Розповідає Крістіна Пашка
Палмер, міністр охорони навколишнього середовища: Ми створили правову базу для
забезпечення захисту незайманих лісів
Румунії. Наша країна має найбільші незаймані ліси в Європі. Вони ще не були
повністю визначені, ми не мали визначення, що таке незайманий ліс, яким
критеріям він повинен відповідати, і тому багато з них потрапили під вирубку.
Але відтепер ми створимо прозору базу даних, розміщену на веб-сайті і всі
знатимуть, що це незаймані ліси. За даними опису 10-річної давності їх загальна
площа в Румунії складає близько 200 тис га. На жаль багато з них були
вирубані, але метою цього закону є проведення нової інвентаризації, а деякі з
цих лісів будуть оголошені навіть пам’ятниками ЮНЕСКО, ми включили їх в список
всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Румунія має на своїй території
найцінніші екосистеми в Європі загальною площею приблизно 1,6 мільйона
гектарів. Це наукові та природні
заповідники, національні та природні парки, пам’ятки природи, а також
Біосферний заповідник в дельті Дунаю площею 580000 га. Створені в нашій країні
природоохоронні території, в тому числі в рамках європейської екологічної
мережі «Природа-2000», займають 23% території Румунії, із них ліси складають
45% лісових ресурсів держави. Національні та природні парки (за винятком дунайської
дельти) складають лише 5% території Румунії.