Category: Тема дня

Комісар ЄС з питань внутрішніх справ Ілва Йоханссон підтримує приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони з сухопутними кордонами до кінця року. За її словами, про це вона повідомить на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ у Люксембурзі в четвер.

Ілва Йоханссон: «Я пишаюся тим, що під час цього мандату Хорватія, Болгарія та Румунія були прийняті до Шенгенської зони. Ми дуже за це боролися. Вплив на людей величезний. Ніяких паспортів, ніяких черг – це те, що означає Європа. Шенген – це частина нашої ідентичності, частина того, ким ми є. Болгарія і Румунія зробили більше, вони зробили всі необхідні кроки, і моє послання міністрам у четвер на Раді з питань юстиції та внутрішніх справ буде полягати в тому, щоб зробити останній крок. Зніміть прикордонний контроль до кінця цього року! Румунія і Болгарія заслуговують на це, і час настав!»

Заява була зроблена під час дебатів у Європейському парламенті щодо відновлення прикордонного контролю деякими країнами Шенгенської зони та впливу цих рішень на зону вільного пересування. Ілва Йоханссон сказала, що пишається тим, що живе в Шенгенській зоні: «Це найбільша зона вільного пересування в світі. 450 мільйонів людей з 29 країн можуть вільно пересуватися Європою. Майже 30% населення Європи проживає в прикордонних районах. 50 мільйонів людей живуть безпосередньо біля внутрішнього кордону. Дякую вам за те, що ви внесли таку важливу дискусію до порядку денного», – сказала єврокомісар євродепутатам.

Що стосується вступу Румунії до зони вільного пересування з наземними кордонами, угорське головування в Раді Європейського Союзу також нещодавно оголосило в прес-релізі, що воно представить на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ стан повного застосування Шенгенського законодавства в Румунії та Болгарії.

Нагадаємо, що наприкінці минулого року Рада прийняла рішення про скасування контролю на повітряних і морських кордонах з Румунією та Болгарією, але потрібне ще одне рішення Ради, щоб встановити дату скасування контролю на внутрішніх сухопутних кордонах з цими двома країнами. У Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що існує прямий зв’язок з владою Австрії, яка виступала проти вступу Румунії до Шенгенської зони, і додав, що найближчим часом будуть хороші новини для країни в Шенгенському досьє. Тим часом, кілька європейських чиновників поновили свої заяви про підтримку.

«Європа потребує Румунії. І Румунія користується нашою підтримкою, наприклад, щодо Шенгенського досьє та її законного інтересу якнайшвидше скасувати контроль на сухопутних кордонах», – заявив нещодавно посол Німеччини в Бухаресті Пеер Гебауер.

Президентські вибори вийшли, цими днями, на фінішну пряму. Найочікуваніші вибори з усіх чотирьох, організованих цього року в Румунії, відбудуться у два тури: 24 листопада та 8 грудня. У неділю ввечері, зібравшись для аналізу останніх поданих документів, ЦВК відхилила 10 кандидатур і допустила реєстрацію ще 9. Таким чином, загалом у боротьбі за найвищу посаду в державі 16 допущених кандидатів.

Список кандидатів стане остаточним 10 жовтня, після того, як будуть подані інші обов’язкові документи – заяви про власну відповідальність про те, чи не були вони співробітниками або колаборантами «Секурітаті», політичної поліції колишнього комуністичного режиму, а також декларації про майно та інтереси. Виборча кампанія з президентських виборів офіційно розпочинається 25 жовтня і, як очікується, буде запеклою, зважаючи на політичні ставки.

Неофіційно, однак, кампанія розповалася вже кілька тижнів тому, і кожен з найвідоміших претендентів на посаду президента намагається максимізувати свою стартову позицію в перегонах. Це, згідно з порядком подання кандидатур до ЦВК, Джордже Сіміон від Альянсу за об’єднання румунів (АОР), Єлена Ласконі, що представляє Союз «Рятуйте Румунію» (СРР), та Ніколає Чуке, лідер Націонал-ліберальної партії. До них приєдналися Келемен Хунор з Демократичного союзу угорців Румунії, Мірча Джоане – незалежний кандидат і Марчел Чолаку, лідер Соціал-демократичної партії.

Величезний скандал розгорівся в суботу ввечері після того, як судді Конституційного суду більшістю голосів задовольнили скарги на реєстрацію кандидатури Діани Шошоаке на президентських виборах. Скандально відома євродепутатка подала нову заяву на реєстрацію своєї кандидатури, яка також була відхилена в неділю, цього разу Центральним виборчим бюро. Рішення Конституційного суду (КС), яке є остаточним і безпрецедентним, усунути лідера «SOS Румунія» від участі у президентських виборах, поглибило розкол між СДП і НЛП, нинішніми партнерами в уряді.

Діана Шошоаке звинуватила, що її усунення з перегонів сприятиме лідеру АОР Джордже Сіміону, який таким чином матиме більше шансів потрапити до другого туру, в той час як соціал-демократ Марчел Чолаку, якому опитування дають перший шанс, матиме легшого суперника у фіналі президентських виборів. Цю думку поділяють НЛП та СРР, лідери яких – Ніколає Чуке та Єлена Ласконі – вважають, що СДП могла б вплинути на відхилення кандидатури Діани Шошоаке.

СДП відкинула звинувачення, а Марчел Чолаку підкреслив, що КСР повинен швидко опублікувати свою мотивацію, інакше можна буде говорити про вразливість демократичної системи в Румунії. Рішення Суду може мати конституційне прикриття, але воно, безумовно, має антидемократичні, нездорові наслідки для демократії», – заявив незалежний кандидат Мірча Джоане.

Згідно з опитуванням Євробарометру, опублікованим у четвер Європейським парламентом, саме економічна ситуація спонукала румунів голосувати на виборах до Європейського парламенту цього літа. 45% румунів прийшли на виборчі дільниці в червні, щоб обрати своїх депутатів до Європарламенту саме з цієї причини, тоді як 44% були мотивовані зростанням цін і вартості життя. Опитування ставить румунів вище середнього показника серед 27 країн ЄС, коли йдеться про оптимізм щодо майбутнього блоку.

Іншими важливими темами, які мотивували румунів голосувати, були соціальний захист, добробут і доступ до охорони здоров’я (32% порівняно з 24% в середньому по ЄС), міжнародна ситуація (30%), демократія і верховенство права (27%), а також оборона і безпека (27%, що майже відповідає середньому показнику по ЄС – 28%). Опитування також показало, що підтримка Європейського Союзу залишається високою, незважаючи на економічні проблеми. Як результат, 65% громадян ЄС оптимістично налаштовані щодо майбутнього ЄС. Відсоток румунів, які оптимістично налаштовані з цього питання, вищий за середньоєвропейський показник у 68% і на 7 відсоткових пунктів вищий порівняно з весняним опитуванням.

Опитування також показує, що членство в ЄС сприймається позитивно: сім з 10 європейців вважають, що їхня країна виграла від членства в ЄС, і цей показник залишається стабільним протягом останніх років. Існує чотири причини, чому членство вважається корисним: посилення співпраці між країнами-членами, захист миру і зміцнення безпеки, внесок ЄС в економічне зростання і створення можливостей на ринку праці. Аналіз цього післявиборчого опитування також свідчить про те, що голосування на європейських виборах стає звичкою для багатьох громадян.

На запитання, чому вони голосують, 46% європейських виборців відповіли, що роблять це завжди. У Румунії таку відповідь дали 35%. «У червні громадяни по всій Європі почули свої голоси, оскільки ми стали свідками найвищої явки на виборах до Європейського парламенту за останні 30 років. Громадяни дали нам мандат діяти, надавати відповіді та рішення, які принесуть користь у їхньому повсякденному житті», – заявила президентка Європейського парламенту Роберта Метсола, яку цитують у прес-релізі установи, коментуючи результати опитування Євробарометру.

Вона додала, що Парламент виконає свої обіцянки. «У найближчі тижні нова Європейська комісія буде ретельно перевірена, щоб переконатися, що вона буде займатися питаннями, які є пріоритетними для громадян: вартість життя, стан нашої економіки, демократія, верховенство права, міграція та безпека», – додала Роберта Метсола.

Рейтингові агентства, економісти та аналітики б’ють на сполох через надмірний дефіцит бюджету Румунії, який цього року може сягнути 8% ВВП. Країни-члени Європейського Союзу мають подати Єврокомісії план скорочення дефіциту до 15 жовтня. Румунія входить до числа країн, які цього не зробили, але соціал-ліберальний уряд в Бухаресті обіцяє вкластися в цей термін і представити семирічний план, щоб привести дефіцит в узгоджені ЄС межі.

Адріан Кичу, міністр інвестицій та європейських проєктів: «Цей семирічний план передбачає низку реформ, які, до речі, нікого не повинні здивувати. Вони зафіксовані в Національному плані відновлення та стійкості. Існує лише активний графік реалізації цих реформ. З того, що я знаю, і з того, що станеться, я сподіваюся, що станеться, тому що я вважаю, що ми коаліція відповідальних людей, до 15 жовтня цей план буде на столі коаліції, затверджений і направлений до Єврокомісії. Це, зрештою, загальний план. Це перша оцінка, яку ми надсилаємо, після чого, очевидно, будуть технічні переговори з Комісією, які можуть тривати до квітня 2025 року, коли буде, по суті, останнє коригування з боку Комісії щодо всіх держав-членів. Румунія – не єдина країна, яка перебуває в процедурі надмірного дефіциту».

Найважливішими заходами для фіскально-бюджетної консолідації є скорочення витрат при одночасному збільшенні збору державних доходів за рахунок оцифрування, вважає міністр Кичу. За його словами, необхідно продовжувати скорочувати непотрібні витрати у сфері великих державних послуг, де інституції потребують реформування та підвищення якості. З іншого боку, оцифрування Національного агентства з податкового упрвління – ANAF – має принести не лише 0,5% ВВП у вигляді повернутих до бюджету доходів, але навіть 2-3 процентних пункти наступного року, вважає Адріан Кичу.

Румунія, підкреслив міністр інвестицій та європейських фондів, потребує семирічного плану скорочення дефіциту, узгодженого з Європейською комісією, враховуючи, що вона має дуже високі інвестиційні витрати, які, на його думку, ніхто в цій країні не хоче відкласти або скасувати. Нещодавно виконавча влада в Бухаресті зробила перше в цьому році коригування бюджету, позитивне.

Він ґрунтується на бюджетному дефіциті в 6,9% ВВП і переглянутому прогнозі економічного зростання до 2,8% з попередньо оцінених 3,4%. Міністр фінансів Марчел Болош заявив з цього приводу, що додаткові фінансові ресурси були виділені на великі інвестиційні проєкти, що є лейтмотивом урядового дискурсу. Болош, підтриманий своїм шефом, прем’єр-міністром Марчелем Чолаку, також запевнив, що дефіцит є стійким.

Керівництво Національного банку Румунії потребує спадкоємності, але також і переходу до молодого покоління фахівців – заявив у вівторок у парламенті Мугур Ісереску, колишній і нинішній голова НБР.

ʺКолишнійʺ, тому що він очолював цю важливу установу країни, майже без перерви, з 1990 року, тобто 34 з 75 років свого життя. Він переривав свою роботу на чолі Центрального банку лише на один рік – з 22 грудня 1999 року по 28 грудня 2000 року – для того, щоб обійняти посаду прем’єр-міністра Румунії. ʺНинішнімʺ головою, тому що після беземоційних слухань у спеціалізованих комітетах законодавча влада знову довірила йому місію очолити НБР, що закріплює його рекорд як найдовшого керівника центрального банку у світі.

Мугур Ісереску пообіцяв, що установа, яку він очолюватиме ще один термін, знизить інфляцію, не створюючи рецесії в країні, забезпечуючи при цьому цінову стабільність, не перешкоджаючи довгостроковому економічному зростанню: ʺВизнано, що в умовах відносної цінової стабільності, розумного цільового показника зростання в нашому випадку 2,5% з плюс-мінус 1%, економіка розвивається краще. Ми з більшою ймовірністю також матимемо макроекономічну стабільність і стійке, довгострокове економічне зростання. Ми будемо прагнути, як і в минулому, забезпечити цінову стабільність, не ставлячи під загрозу фінансову стабільністьʺ.

Схвальні оцінки для Ради Директорів НБР отримали також Леонардо Бадя, перший заступник НБ, Флорін Джорджеску та Космін Марінеску, заступники голови, а також представники Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу угорців Румунії. Союз “Рятуйте Румунію” незадоволений тим, що до складу Ради Директорів НБР не увійшли кандидати від опозиції. Депутат Клаудіу Несуй: ʺМи потребуємо такого Національного банку, який насправді має цінову стабільність як свою основну мету, а не намагається виконувати інші завдання, такі як допомога Уряду в ключові моменти через зниження відсоткових ставок та полегшення запозиченьʺ.

Його колега з Націльнал-ліберальної партії Флорін Роман відповів: ʺЯ не думаю, що якби у вас були хороші і справедливі пропозиції, вони б сьогодні не отримали схвальну оцінку. Тож давайте, однак, відкинемо лицемірство, візьмемося за роботу, і не тільки під час передвиборчої агітаціїʺ.

Щодо лідера опозиційного Альянсу за об’єднання румнів Джордже Сіміона, то він поскаржився на непрофесійність деяких з тих, хто отримав схвальні оцінки для Ради директорів НБР: ʺМи можемо, якщо хочете, порівняти резюме тих, кого ви запропонували до керівництва Нацбанку, і подивитися, чи є вони синекурами, чи є вони на теплій і добре оплачуваній роботі, або чи мають вони кваліфікацію в цій галузіʺ.

Термін повноважень нинішньої команди, яка керує Нацбанком, становить 5 років.

З вівторка, 1 жовтня, Генеральним секретарем НАТО став колишній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. Він замінив норвежця Єнса Столтенберга на вищому політичному посту найпотужнішого військово-політичного альянсу в історії людства. AFP зазначає, що Столтенберг відмовився давати Рютте будь-які поради, але підкреслив, що головне завдання керівника НАТО – тримати союзників разом.

У нинішній складній геополітичній ситуації дуже важливо зберігати послідовність і той же напрямок у зовнішній політиці і політиці безпеки, – сказав один дипломат НАТО, якого цитує французьке інформагентство. Після 10 років на чолі НАТО перебування Єнса Столтенберга на цій посаді було, мабуть, найскладнішим, починаючи з 2014 року, коли Росія анексувала Крим і закінчуючи повномасштабною війною РФ проти України.

Пан Столтенберг зорієнтував Альянс на посилення підтримки укранської держави, яка стала жертвою незаконної агресії з боку Москви. Він запропонував і домігся від держав-членів зобов’язання надавати Україні щонайменше 40 мільярдів євро на рік, а також повної участі НАТО в наданні західної військової допомоги. Країни-члени НАТО не повинні стримувати свою військову допомогу Україні через «безрозсудну ядерну риторику» Володимира Путіна, – заявив Єнс Столтенберг в інтерв’ю агентству Reuters наприкінці своєї каденції.

«Щоразу, коли ми посилювали нашу підтримку новими видами озброєнь – бойовими танками, ракетами дальнього радіусу дії або винищувачами F-16, росіяни намагалися перешкодити нам, але їм це не вдавалося», – сказав норвежець. Він додав, що найбільшим ризиком для НАТО буде перемога Путіна в Україні.

«Я не думаю, що ми можемо змінити думку президента Путіна (щодо України – ред.), але вважаю, що ми можемо змінити його розрахунки, продемонструвавши, що ціна продовження війни настільки висока, що для нього буде краще сісти і прийняти Україну як незалежну суверенну державу», – сказав Єнс Столтенберг.

Н чолі зі Столтенбергом, змушений реагувати на серйозні геополітичні зміни, Альянс зміцнив свій східний фланг. У Румунії, наприклад, збільшилася кількість союзницьких військ, також НАТО вперше створила бойову групу.

Також під час перебування пана Столтенберга на посаді генсека, НАТО прийняла нових членів, довівши кількість країн Альянсу до 32. Останніми до Альянсу приєдналися Фінляндія та Швеція, яких мілітаристська, неоімперська політика Москви підштовхнули до виходу з багаторічного нейтралітету. Росія хотіла менше НАТО, а отримала більше, – зазначив пан Столтенберг.

Що стосується нового генерального секретаря Марка Рютте, то аналітики очікують, що він зосередиться, зокрема, на координації дій між НАТО і Європейським союзом в той час, коли останній все більше залучається до питань безпеки. Й останнє, але не менш важливе: союзники розраховують на його навички ведення переговорів у разі повернення Дональда Трампа до Білого дому.

Росія продовжує завдавати удари по цивільній інфраструктурі України, тому важливо зміцнювати українську протиповітряну оборону. Румунія також робить свій внесок у цю справу, передавши новітню протиракетну систему Patriot, – заявила міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску в інтерв’ю бухарестським ЗМІ.

Минулого тижня глава румунської дипломатії взяла участь у Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку, де висловила підтримку Формулі миру президента України Володимира Зеленського. Вона сказала, що будь-який мир в Україні повинен бути «справедливим», заснованим на міжнародному праві та Статуті ООН і поважати суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України.

Міністерка повідомила, що обговорювала наслідки атак російських безпілотників по Україні, поблизу кордону з Румунією, із західними партнерами та союзниками Бухареста. Вона також нагадала, що нещодавно російські війська завдали ракетного удару по цивільному судну в Чорному морі, яке перевозило українське зерно. «Такі атаки «негативно впливають на безпеку судноплавства, свободу судноплавства і грубо порушують міжнародні правила» – підкреслила глава МЗС Румунії.

З іншого боку, «безпекова ситуація на Середньому Сході є нестабільною і дуже важливо уникнути війни, яка може вплинути на весь регіон», – сказала пані Одобеску. На двосторонніх зустрічах у Нью-Йорку з політичними лідерами з арабського світу – Палестини, Катару, Кувейту, Об’єднаних Арабських Еміратів – вона нагадала, що Румунія послідовно підтримує рішення про дві держави, ізраїльську та палестинську.

Але на сьогодні першочерговим завданням є добитися домовленості про постійне припинення вогню в Газі зі звільненням всіх ізраїльських заручників, викрадених терористами палестинського ісламістського руху ХАМАС, і продовженням гуманітарної допомоги населенню сектора. Міністерка підкреслила, що Румунія надає гуманітарну допомогу населенню Гази і висловила готовність лікувати в румунських лікарнях дітей із сектора Гази, який вже рік спустошений війною, в результаті якої загинуло більше 40 000 осіб і майже 100 000 отримали поранення.

Що стосується можливого розширення конфлікту в Лівані, Лумініца Одобеску заявила, що місія Румунії в цій країні спрямована на захист румунських громадян, які проживають там зі своїми сім’ями. За даними МЗС, на сьогоднішній день майже тисяча громадян Румунії та членів їхніх сімей, які проживають у Лівані, перебувають на обліку посольства Румунії в Бейруті. Жодних запитів на евакуацію не надходило. Міністерка Одобеску повторила заклик влади до громадян Румунії уникати поїздок до Лівану у зв’язку із погіршенням безпекової ситуації в регіоні.

Ніколи раніше в Центральній Європі не випадало стільки опадів, як 12-16 вересня, коли шторм «Борис» обрушився на Польщу, Румунію, Словаччину, Австрію, Чехію, Італію та Німеччину, забравши життя 24 людей і завдавши значних матеріальних збитків.

Тисячі людей були змушені покинути свої домівки, оскільки були пошкоджені їхні будівлі, зруйновані мости та пошкоджена інфраструктура. Наслідки стихії ще не повністю подолані, а циклон із Середземномор’я, який отримав назву «Ешлі», вже прокладає собі шлях через Західну Європу, прямуючи до Румунії, де погода, як очікується, кардинально зміниться вже з неділі. Уряд провів кілька оперативних нарад, щоб підготувати місцеві органи влади до можливих екстремальних погодних умов.

Максимальні температури різко знизяться з 34 до 15 градусів тепла, максимум до 22 в неділю і понеділок, коли в регіонах південної половини країни, а також в Південних Карпатах прогнозуються сильні дощі до 90 літрів на квадратний метр. Обмін дуже холодної повітряної маси, на попередньому фоні дуже теплої повітряної маси, означає екстремальні метеорологічні явища, які вимагають особливої уваги в наступному інтервалі, – пояснила голова Національної метеорологічної адміністрації Елена Матеєску.

Іншими словами, додала вона, «ми говоримо про прояви особливої атмосферної нестабільності, спочатку на заході, північному заході, ймовірно жовтий код, враховуючи кількість опадів, які прогнозуються на цей час, до 30-40 літрів на квадратний метр, після чого з неділі на понеділок – тут ми розраховуємо на пік з точки зору цього епізоду особливо вираженої нестабільної погоди – у певних регіонах країни, можливо, по всій країні, буде оголошений жовтий код і, навіть, у певних зонах – помаранчевий код».

Не виключається оголошення червоного коду, якщо існує дуже висока ймовірність того, що протягом 24 годин кількість води перевищить, в короткі проміжки часу або шляхом накопичення, понад 100 літрів на квадратний метр, – додала Елена Матеєску. Додаткові сили будуть мобілізовані в повітах, які влада вважає такими, що знаходяться в зоні підвищеного ризику. У цих регіонах мерії також повинні бути напоготові, якнайшвидше евакуювати вразливих людей і підтримувати постійний зв’язок з координаційними центрами інспекцій з надзвичайних ситуацій.

У своєму виступі на пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку Президент Клаус Йоганніс закликав до підтримки діалогу як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Він також підкреслив зусилля і внесок Румунії у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна в Україні або конфлікт на Близькому Сході, і закінчуючи основними викликами для людства, такими як надзвичайна кліматична ситуація, порушення прав людини чи кіберзагрози.

Звертаючись до лідерів, які зібралися в Нью-Йорку, Клаус Йоганніс уточнив, що Румунія завжди підтримуватиме міжнародний світовий порядок, в центрі якого стоїть Організація Об’єднаних Націй. За його словами, головним викликом для всесвітньої організації є пошук рішень, необхідних для відновлення і захисту миру. Інакше міжнародний порядок і міжнародне право будуть змарновані.

Румунія повністю підтримує мирну ініціативу президента України Володимира Зеленського. Це єдиний підхід, який може забезпечити справедливий і тривалий мир у повній відповідності до Статуту ООН та міжнародного права, заявив Глава держави з трибуни Організації Об’єднаних Націй. Він підкреслив, що безпека є не регіональною, а глобальною, і що війна Росії в Україні вплинула на країни і людей у ​​всьому світі.

«Ця війна спричинила найбільшу кризу безпеки в новітній історії Європи, порушуючи міжнародне право і маючи наслідки далеко за межами Європи. У цьому контексті Румунія надала сильну і багатовимірну підтримку Україні та її народу, і ми зобов’язуємося підтримувати її доти, доки це буде необхідно», – додав пан Йоганніс.

У цьому контексті глава держави наголосив на вирішальній ролі, яку відіграє Румунія через свої порти на Дунаї та Чорному морі у сприянні експорту зерна з України. «Якщо ми хочемо знайти рішення, ми повинні відповідальніше дивитися на світ, розуміти його виклики. На жаль, ми спостерігаємо, що незахищеність, насильство, конфлікти і навіть війни заполонили наш світ», – сказав він. Водночас президент Румунії закликав до більшої співпраці та солідарності, які завжди будуть відповіддю на світові проблеми.

Клаус Йоганніс також виступив в ООН на тему конфлікту в секторі Газа і закликав до припинення бойових дій, висловивши свою підтримку дводержавному рішенню. «Ми підтримуємо всі зусилля, спрямовані на відновлення політичного процесу на основі рішення про дві держави, які співіснують у мирі та безпеці, в межах безпечних і визнаних кордонів», – підкреслив президент Румунії. І «захист усіх цивільних осіб має залишатися нашою спільною метою», – заявив Клаус Йоганніс перед Генеральною асамблеєю Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку.

Військова агресія Росії проти України змусила Європейський Союз в цілому і більшість країн-членів поступово відмовитися від російського газу, щоб не підживлювати військову машину Москви. Це, а також бажання поступово відмовитися від забруднюючих викопних видів палива в розумні терміни, поставило на перше місце енергетичне питання на порядок денний ЄС.

Понад три чверті європейців вважають, що ЄС повинен мати сильнішу координуючу роль у сфері енергетики, і, згідно з даними Євробарометра, опублікованими у вівторок, європейці підтримують енергетичну політику ЄС. Вісім з десяти європейців погоджуються, що кліматичні цілі ЄС сприятимуть створенню робочих місць та залученню інвестицій у сектор чистої енергетики, а три чверті вважають, що політика ЄС зменшить залежність від імпорту енергоносіїв.

Більшість опитаних вважають, що Європі слід диверсифікувати джерела енергії, в тому числі інвестувати у відновлювані джерела, а понад 50% вважають, що слід заощаджувати енергію, де це можливо. 40% респондентів вважають, що енергетична політика ЄС повинна забезпечити більш доступні ціни на енергоносії для споживачів, а 33% заявили, що ЄС повинен інвестувати в інноваційні енергетичні технології.

Водночас 30% вважають, що заходи мають бути спрямовані на скорочення споживання енергії. Понад три чверті респондентів стверджують, що кардинально змінили свої звички споживання на користь економії. Коли респондентів попросили вибрати з переліку варіантів досягнення кліматичної нейтральності, більшість відповіли, що ЄС повинен заохочувати держави-члени зосередитися на заходах, які підтримують домогосподарства в умовах енергетичної бідності, зменшують споживання енергії або допомагають громадянам виробляти або споживати енергію з відновлюваних джерел.

Лише за кілька років ЄС змінив майже кожну частину свого енергетичного законодавства відповідно до Європейського зеленого пакту та у відповідь на незаконну агресію Росії проти України і використання її енергоресурсів у військових цілях. Було стимульовано реконструкцію будівель та реформовано функціонування ринків електроенергії та газу.

Завдяки новим фінансовим інструментам на рівні ЄС було досягнуто вражаючого прогресу в підтримці громадян та економіки на шляху декарбонізації для досягнення мети ЄС щодо кліматичної нейтральності до 2050 року. В останні роки рекордні витрати на енергоносії для домогосподарств та бізнесу, зумовлені зростанням попиту після пандемії COVID-19 та війни в Україні, чинили тиск на національні бюджети та сприяли зростанню інфляції, свідчать дані Євробарометра Європейського Союзу.

Перше в цьому році коригування бюджету, прийняте виконавчою владою в Бухаресті в понеділок, призводить до скорочення дефіциту бюджету до 6,9% і перегляду зниження економічного зростання до 2,8% порівняно з попередніми оцінками в 3,4%. Але, за словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, це коригування є позитивним, оскільки воно виділяє додаткові ресурси на великі інвестиційні проєкти, а дефіцит є стійким, враховуючи, що 8,5 леїв з кожних 10 витрачаються на автомагістралі, лікарні, школи, газові та водопровідні мережі та інші проєкти місцевого значення.

Бюджет на 2024 рік із самого початку був побудований навколо важливих інвестицій в інфраструктуру, великих стратегічних проєктів та покращення державних послуг для румунів, каже міністр фінансів Марчел Болош, і тепер підтримка інвестицій є одним із чотирьох важливих стовпів цього коригування, разом із підтримкою освітніх, медичних та соціальних програм для громадян.

Міністр зазначив, що на продовження інвестиційних проєктів з європейських фондів було виділено 25,2 млрд леїв, які розподілені наступним чином: «Міністерство регіонального розвитку – 2 млрд леїв, Міністерство інвестицій та європейських проєктів – 3,2 млрд леїв, Міністерство транспорту – 5 млрд леїв, Міністерство сільського господарства – 4 млрд леїв і Міністерство фінансів – 11 млрд леїв».

Марчел Болош повідомив, що 10,4 млрд леїв було виділено на підвищення зарплат в освіті та охороні здоров’я. Національний будинок охорони здоров’я також отримав додаткові 11,3 мільярда леїв на функціонування лікарень та окремих медичних центрів. Місцеві органи влади також отримали додаткові кошти на покриття транспортних витрат школярів, оплату праці опікунів, які доглядають за інвалідами, та на погашення боргів перед постачальниками комунальних послуг. «Уряд затвердив коригування державного бюджету, бюджету соціального страхування та бюджету страхування на випадок безробіття з урахуванням макроекономічних прогнозів, підготовлених Національною комісією з питань прогнозування», – пояснив міністр фінансів.

За його словами, коригування бюджету що стосується доходів враховує два важливих фактори: перший, зумовлений кращим збором доходів до державного бюджету, на суму 10,4 млрд леїв, і другий компонент, пов’язаний із затвердженням Постанови про податкову амністію, де вплив оцінюється в 7,9 млрд леїв. Коригування також відбувається в результаті збільшення бюджетних надходжень завдяки оцифруванню Національної податкової адміністрації та впровадженню модулів по боротьбі з шахрайством (e-пдв, e-транспорт, індикатори фіскальних ризиків).

Уряд Румунії схвалив перше в цьому році коригування Державного бюджету, яке призведе до збільшення бюджетного дефіциту. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку стверджує, що коригування є стійким, оскільки 84% дефіциту – це інвестиційні витрати, і ці гроші повернуться до держбюджету у помноженому розмірі. Коригування є позитивним і базується на збільшенні доходів та зростанні дефіциту до 6,9%. Прем’єр-міністр підкреслив, що надалі підтримуватимуться інвестиції, а не споживання. Як приклад він навів автостради, які принесуть у вісім разів більше грошей, ніж було витрачено на їх будівництво.

Марчел Чолаку: «Звичайно, спочатку держава перераховує гроші міністру транспорту Соріну Гріндяну, який віддає їх компаніям, і вони добудовують автостради, на які ми чекали 30 років, і з затримкою в один-два місяці, податки повертаються до держави. Але більше того, в наступному періоді, принаймні те, що йде на інфраструктуру, примножується в економіці у вісім разів. Вкладаємо один євро, а отримуєте шість або вісім євро назад, в тій сфері, куди ми зараз спрямовуємо дуже багато інвестицій».

Прем’єр-міністр також заявив, що скорочення непотрібних державних витрат буде продовжено. На його думку, дефіцит бюджету має бути лише загальним інвестиційним дефіцитом, а галузі охорони здоров’я, транспорту та освіти отримують додаткові кошти в результаті коригування бюджету. Бюджети соціального забезпечення також збільшуються для виплати перерахованих пенсій, які були підвищені з 1 вересня, а також допомоги по безробіттю та відповідних внесків на соціальне страхування. Міністерства охорони здоров’я, внутрішніх справ, європейських проєктів, сільського господарства та енергетики також отримають додаткові кошти.

З іншого боку, інші головні розпорядники грошей матимуть менші бюджети. До них належать Генеральний секретаріат уряду, Міністерство економіки, Сенат і Палата депутатів, Служба спеціальних телекомунікацій та Міністерство розвитку. Пропозиція щодо коригування бюджету базується на збільшенні доходів і видатків, які були значно підвищені. За оцінками експертів, це призведе до дефіциту на 2%, що перевищує оцінку влади на початку цього року в 5%. Це відбувається на тлі перегляду прогнозу економічного зростання з 3,4 до 2,8 відсотка ВВП.

Національна комісія зі стратегії та прогнозування передбачає зростання ВВП на 3,5% у 2025 році та 3,7% у 2026 році. Інфляція на кінець року прогнозується на рівні 4,5%, що перевищує цільовий показник Національного банку Румунії у 4%, і знизиться до 3,8% наступного року та 2,9% у 2026 році. Дефіцит торговельного балансу збільшиться до 32,7 млрд євро в цьому році з 28,9 млрд євро в минулому році, за даними Комісії з питань прогнозування, після збільшення експорту (1,8%) та імпорту (4,5%). Середній обмінний курс прогнозується на рівні 4,98 лея/євро в цьому році, а середньомісячна чиста заробітна плата може зрости на 14,8% в 2024 році до 5 066 леїв (близько 1020 євро).

Румунія безпосередньо зацікавлена в існуванні на своїй території промислового потенціалу, який може забезпечити як виробництво сучасної військової техніки для оснащення силових структур у мирний час, так і розробку нового обладнання, яке допоможе примножити військові можливості в ситуаціях кризи або війни. Це один з висновків Вищої ради національної оборони (ВРОК).

Члени ВРОК, скликані в четвер президентом Клаусом Йоганнісом, обговорили план озброєння румунської армії на наступні 10 років, після значних змін у регіональній безпековій ситуації, спричинених агресивною війною Росії проти України. Члени ВРОК зазначили, що збільшення оборонних бюджетних асигнувань також матиме безпосередній вплив на оборонну промисловість Румунії, яка має можливість розпочати процес трансформації, ретехнологізації та адаптації шляхом залучення нових, високоефективних технологій і співпраці з міжнародними компаніями, що працюють у цій галузі.

Водночас, з огляду на останні події в Україні, ВРОК обговорила додаткові заходи зі стримування і протидії загрозам безпеці, які мають бути реалізовані на національному рівні, а також за підтримки союзників по НАТО. Посилення стратегічного партнерства з Республікою Молдова було ще однією темою порядку денного ВРОК. З цієї нагоди Румунія вкотре підтвердила свою підтримку європейського шляху невеликої румуномовної держави, підтримуючи впровадження необхідних реформ і державної політики, не забуваючи при цьому про виклики, з якими стикається Кишинів в контексті гібридних дій Російської Федерації та війни проти України. «Ці загрози і ризики майже у всіх випадках мають наслідки і для Румунії.

Саме тому головною зовнішньополітичною метою Бухареста щодо Республіки Молдова є підтримка і забезпечення незворотності європейського шляху, (…) на основі зміцненого двостороннього Стратегічного партнерства», – заявили в Адміністрації президента. І останнє, але не менш важливе, члени ВРОК проаналізували і затвердили Національний план імплементації Цивільного пакту в сфері Спільної політики безпеки та оборони, після прийняття нового на рівні ЄС. Пакт спрямований на підвищення гнучкості і надійності цивільних місій, щоб їх ефективність і швидкість реагування в цивільному кризовому управлінні в умовах обмежених ресурсів підвищилася на рівні ЄС.

На думку Адміністрації Президента, документ сприятиме більш ефективній участі Румунії в цивільних місіях у сфері Спільної політики безпеки та оборони та кращому використанню досвіду, набутого румунськими фахівцями в цій галузі.

НАТО повинна мати рішучу і скоординовану відповідь на неодноразові вторгнення російських безпілотників і ракет у повітряний простір Альянсу, – заявив міністр оборони Румунії Ангел Тилвер. Виступаючи в Бухаресті на засіданні міністрів оборони країн східного флангу НАТО, він зазначив, що безпекова ситуація в Чорноморському регіоні залишається тривожною через загрози, пов’язані з агресивними діями Росії, в тому числі з дезінформацією і кібератаками.

Ангел Тилвер: «Держави Б9 глибоко стурбовані неодноразовими вторгненнями безпілотників і ракет Російської Федерації в повітряний простір НАТО в Польщі, Румунії, Латвії, а також ескалацією напруженості вздовж кордонів НАТО. Тому необхідна рішуча і скоординована відповідь на рівні Альянсу, а також швидка імплементація ротаційної моделі інтегрованої протиповітряної і протиракетної оборони НАТО».

У цьому контексті румунський міністр також привернув увагу до ситуації в Республіці Молдова, яка стикається з численними гібридними загрозами з боку Російської Федерації. Він вкотре наголосив на необхідній підтримці європейської інтеграції сусідньої країни, яка, за його словами, є надійною інвестицією в безпеку Чорноморського регіону та Європи.

Заступник міністра оборони Польщі Павел Залєвський підкреслив, що на майбутній зустрічі міністрів оборони країн-членів Альянсу важливо визначити конкретні заходи для дій з виявлення безпілотників і знищення ворожих об’єктів. Павел Залєвський: «Коли ми говоримо, що жоден дюйм території НАТО не може бути атакований Росією і повинен бути захищений, ми також маємо на увазі повітряний простір. Ми також говорили про ключові ініціативи в цьому контексті, а саме про Європейську ініціативу «Небесний щит» та Ініціативу «Східний щит». Перша спрямована на посилення співпраці і збільшення фінансування, а друга – на зміцнення кордонів з Росією і Білоруссю».

Перебуваючи в середу в Бухаресті, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга попросив союзників розглянути можливість збивати російські безпілотники і ракети на поблизу свого повітряного простору. Під час зустрічі зі своєю колегою Лумініцою Одобеску він високо оцінив підтримку Румунії у захисті незалежності України, зокрема, рішення про передачу системи «Патріот».

Андрій Сибіга: «Це не тільки ще над Україною, це ще над усією Європою. Ми зараз захищаємо Європу, тому ця система, особливо напередодні зими, дозволяє нам захищати і цивільну інфраструктуру, вона посилює наші оборонні спроможності, вона захищає наші енергетичні об’єкти. Тому ми теж закликаємо наших сусідів ухвалити рішення про можливість збиття російських ракет та дронів над територією України засобами протиповітряної оборони, які знаходяться в цих країнах.»

Своєю чергою, глава румунської дипломатії підтвердила повну підтримку Румунії у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності сусідньої України.

Після відстрочок, викликаних напруженими переговорами, голова Європейської комісії, німецька консерваторка Урсула фон дер Ляєн, представила у вівторок склад нової виконавчої влади ЄС. Вперше в історії Румунія отримала посаду віце-президента Європейської комісії, яку обійме нинішня депутатка Європарламенту від соціал-демократів Роксана Минзату.

Роксана Минзату, яка недовго була міністром в Румунії, де з червня по листопад 2019 року керувала портфелем європейських інвестицій та проєктів, займатиме в Брюсселі посаду комісара з питань навичок та освіти, зайнятості та соціальних прав, демографії. Вона зазначила, що сфера, яку отримала Румунія, а саме ринок праці, має важливе значення для конкурентоспроможності ЄС. Роксана Минзату: «Ми не можемо говорити про конкурентоспроможність Європи без людей. Про чию конкурентоспроможність може йти мова без достатньої кількості працівників у всіх галузях і для всіх технологій? Чия конкурентоспроможність, якщо у нас є бідність, якщо у нас є соціальні конфлікти, якщо молоді люди не мають роботи, яка відповідає їхнім навичкам?»

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також оголосила, що поряд із збереженням збалансованої соціальної моделі та безпеки, одним із пріоритетів ЄС залишається економічна конкурентоспроможність. Вона також підкреслила гендерний баланс у своїй новій команді. З 27 портфелів 11 займають жінки і 16 – чоловіки. За повідомленням кореспондента Радіо Румунія в Брюсселі, на шість посад виконавчих віце-президентів номіновані чотири жінки і двоє чоловіків, щоб збалансувати терези.

Також для балансу три виконавчі віце-президенти є представниками Сходу і три – Заходу. Розподіл посад також відображає, на думку коментаторів, потребу Урсули фон дер Ляєн забезпечити дві третини голосів, необхідних для перемоги в Європарламенті. Один пост віце-президента отримала праворадикальна партія ECR– Європейські консерватори та реформісти, яка не входить до коаліції більшості, утвореної з народних та соціалістів та Renew Europe.

Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що, висуваючи  кандидатуру Роксани Минзату, Румунія стає частиною рішень Європейського Союзу.  Він додав, що майбутній румунський комісар координуватиме як галузь освіти, так і соціальної політики, а також пов’язані з ними програми фінансування, Європейський соціальний фонд та Кліматичний фонд.

З іншого боку, опозиція в Бухаресті, стверджує, що справді важливим для Румунії був би портфель, який мав би економічну вагу. А румунська преса зазначає, що сусіди з Угорщини, відомі своїм сопливим ставленням до брюссельських керівників, отримали в наступній комісії портфель з питань добробуту тварин.